Міжнародні стандарти обліку

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕКОНОМІКО-ПРАВНИЧИЙ КОЛЕДЖ

КУРСОВА РОБОТА

з Теорії бухгалтерського обліку

на тему: «Міжнародні стандарти обліку»

Студента (ки) 3 курсу групи К 35 б/о -12

Напряму підготовки 5.03050901

Спеціальності Бухгалтерський облік

Швець Я.С.

Керівник: викладач Чичун Л.Д.

м. Запоріжжя - 2014рік



ВСТУП

Процес історичного розвитку системи обліку був досить тривалим і відбувався за окремими етапами, які проходили всі країни світу. У свою чергу, інтеграційні процеси у світовій економіці обумовили необхідність однакового розуміння та використання всіма учасниками ділових стосунків бухгалтерської інформації, що вимагало формування єдиних стандартів подання цієї інформації в різних країнах. [6]

Для нормального функціонування в будь-якій структурі ринкової економіки необхідно, щоб робітники, приймаючи управлінські рішення, мали правдиву й неупереджену інформацію про грошовий, фінансовий стан підприємства. Таку інформацію надає система обліку. Але для того, щоб ця інформація була зрозумілою усім її користувачам використовують Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. Саме тому, об'єктом моєї роботи є Міжнародні стандарти обліку.

Сьогодні в Україні відбувається активний розвиток недержавних форм власності та різних організаційних форм бізнесу. Бухгалтерський облік поступово адаптується до реалій господарювання, чому сприяє його гармонізація з міжнародними стандартами. Невідповідність вітчизняного бухгалтерського обліку світовій обліковій практиці перешкоджає інтеграції економіки України в світову економічну систему. Тому назріла необхідність суттєво реформувати вітчизняну систему бухгалтерського обліку до умов ринкової економіки.

Завдання дослідження - з'ясувати як формувались і розвивались МСБО, їх структура і зміст. Визначити класифікації зарубіжних моделей бухгалтерського обліку, які характеризують вплив регулювання обліку на формування облікових систем в окремих країнах.

Мета дослідження - визначити, яку роль Міжнародні стандарти обліку відіграють у практиці бухгалтерського обліку підприємств, і як вони можуть вплинути на реформування бухгалтерського обліку та інтегрування України на шлях до ринкової економіки.

В економічній літературі проблемі більшої забезпеченості користувачів надійною й своєчасною фінансовою інформацією приділено надзвичайно багато уваги. Про це свідчать наукові праці як вітчизняних, так і зарубіжних авторів: Коршунова В.И., Голова С.Ф., Костюченко В.М., Губачевой О.М., Нидлза Б., Андерсона Х., Колдуэлла Д., Панкова Д.А. та ін.

На відміну від практики в Україні, у розвинених країнах існують спеціальні організації, які систематично проводять дослідження серед керівників корпорації, інших користувачів фінансової бухгалтерської звітності з метою вивчення вимог до системи звітних показників.

Питаннями МСБО в Україні займались, як окремі науковці, а саме Олійник О.В., Мельникова О.В, Голов С.Ф., Костюченко В.М., Пархоменко В.М., які досліджували проблеми та перспективи удосконалення бухгалтерського обліку в Україні , так і професійні установи, як, наприклад, Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ) та Українська консалтингова мережа (УКМ). ФПБАУ спромоглась об'єднати зусилля фахівців з бухгалтерського обліку та спрямувати їх на творчу діяльність.

На міжнародному рівні, для формування стандартів, які були б найзручнішими і зрозумілими для усіх її користувачів було створено спеціальну організацію - Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО). На сьогодні цей Комітет об'єднує 143 професійні організації і розробив 41 стандарт. КМСБО розробляє стандарти, що носять рекомендаційний характер для багатьох національних економік світу.

Україна інтегрується у світовий економічний простір, тому перехід національної системи бухгалтерського обліку та складання звітності на міжнародні стандарти є вимогою часу.

Класифікація моделей обліку сприяє більш точному визначенню подібних і відмінних характеристик щодо ведення обліку і подання інформації у фінансовій звітності в різних країнах світу. Історична відокремленість країн та національні особливості зумовили розвиток різних підходів щодо ведення бухгалтерського обліку зі своїми особливостями, вадами та перевагами.

Вивчення систем бухгалтерського обліку й звітності зарубіжних країн визначає необхідність змінення критеріїв формування облікової й звітної інформації, більше чіткого визначення елементів фінансової звітності, порядку їхнього визнання й оцінки, а також установлення взаємозв'язку між елементами фінансової звітності.



Розділ І. Реформування бухгалтерського обліку

Реалії сучасного економічного розвитку нашої держави свідчать про те, що цивілізований поступ України до членства в Європейський Союз значною мірою залежить від рівня організації бухгалтерського обліку на вітчизняних підприємствах головним завданням якого є формування якісної економічної інформації необхідної для задоволення вимог всіх груп користувачів.

Як відомо ще наприкінці 2006 року Методологічна рада з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України ухвалила стратегічні напрямки розвитку бухгалтерського обліку в Україні. У той же час розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.10.06 р. № 911 було затверджено «Стратегію застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні».

На сьогоднішній день відбулася «знакова подія», яка свідчить про суттєвий крок в запровадженні положень цього документу і в реалізації обраного стратегічного напрямку розвитку бухгалтерського обліку в Україні. Так 12.05.2011 р. Президентом України був підписаний Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 3332 - VІ, яким було введено в дію статтю 12 «Застосування міжнародних стандартів».[5]

Відповідно до п.2 цієї статті передбачено необхідність застосування МСФЗ для складання фінансової звітності публічних акціонерних товариств, банків, страховиків, а також підприємств, які здійснюють господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Всі інші підприємства згідно п.3 ст.12 цього ж Закону можуть використовувати МСФЗ для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності на підставі самостійного рішення. Таким чином, закладено нормативну базу для подальшого реформування облікової системи вітчизняних підприємств на підставі МСФЗ.

У цілому внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» пов'язаних із запровадженням МСФЗ є вельми важливим і значущим кроком на шляху розвитку системи бухгалтерського обліку і звітності в нашій державі і може бути оцінено лише позитивно.

Цей крок дозволяє:

1. Створити законодавчі підстави для більш широкого розповсюдження МСФЗ в Україні, що має стати підґрунтям для підвищення інвестиційної привабливості українських підприємств.

2. Дати можливість уникнути законодавчих протиріч і неврегульованості нормативної бази.

3. Створити умови для підвищення якості формування облікової інформації тих підприємств, які візьмуть за основу ведення обліку і складання звітності за МСФЗ як на обов'язкових, так і на добровільних засадах.

Проте, не можна не звернути увагу, що внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» відносно розширення підстав для застосування МСФЗ не вирішувало цілком низки проблем з формування облікової інформації.

На етапі запровадження МСФЗ підприємства зустрілись із цілою низкою проблемних аспектів, пов'язаних із таким переходом.

По-перше, запровадження складання фінансової звітності за МСФЗ за 2012 рік передбачало необхідність встановлення дати переходу на міжнародні стандарти станом на 31.12.2010 для формування порівняльної інформації.

По-друге, неформальне застосування МСФЗ потребує підготовки з боку облікового персоналу, що у свою чергу, вимагає спільних дій щодо допомоги у навчанні і перепідготовці від державних органів, навчальних закладів, професійних організацій.

По-третє, недостатність у більшості підприємств необхідних ресурсів для переходу на МСФЗ, у тому числі фінансових, технічних, інформаційних тощо.

Узагальнюючи все сказане, можна зробити висновок, що завдяки внесенню змін до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 23.05.2011 р. в Україні створено законодавчі підстави для більш широкого запровадження МСФЗ в Україні.

Законодавчі зміни є вагомими, тому є необхідність формувати запит на якісну фінансову інформацію з позицій потенційного і реального власника, а це можна зробити лише шляхом підняття статусу фінансової звітності і переносу пріоритетності при веденні обліку з рішення завдань податкового спрямування на цілі достовірності облікової інформації і складання якісної фінансової звітності, на підставі якої шляхом коригувань може бути складено податкову звітність.

континентальний інтернаціональний облікий бухгалтерський



Розділ ІІ. Формування та розвиток міжнародних стандартів бухгалтерського обліку

2.1 Розвиток міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО)

В різних країнах світу створювалися різні підприємства, які поступово розвивалися, збільшувався обсяг їх послуг та продукції, з'являлась необхідність торгівлі та співробітництва з підприємствами інших країн. Наслідком цього було створення спільних підприємств, відкриття іноземних філіалів, а отже і необхідність однакового розуміння та використання всіма учасниками фінансової, зокрема бухгалтерської інформації. Але існувала різниця між поданням цієї інформації в різних країнах.

Для формування стандартів, які були б найзручнішими і зрозумілими було створено спеціальну організацію - Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО). Цей комітет є незалежною організацією приватного сектора, яка має за мету досягнення єдності у принципах бухгалтерського обліку, що їх використовують підприємства та інші організації для складання фінансової звітності в різних країнах світу.

Комітет був заснований у 1973 році на підставі угоди укладеної між професійними бухгалтерськими організаціями Австралії, Великобританії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Мексики, Сполучених Штатів Америки, Франції та Японії. 3 1983 року КМСБО об'єднує всі професійні бухгалтерські організації, що входять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ).

Діяльність КМСБО фінансується за рахунок професійних організацій бухгалтерів різних країн, інших організацій, компаній і установ. Одним із джерел отримання доходу є продаж публікацій Комітету в усьому світі.

Згідно з Конституцією КМСБО мета організації:

* формулювати і опублікувати в інтересах громадськості стандарти бухгалтерського обліку, що їх мають дотримуватися при складанні фінансової звітності, а також сприяти їх прийняттю та дотриманню в усьому світі;

* спрямовувати зусилля на поліпшення та гармонізацію регулюючих положень, стандартів бухгалтерського обліку і процедур, пов'язаних із поданням фінансових звітів. [8]

Комітет постійно удосконалюється. На сьогоднішній день він має таку структуру (Рис. 2.1).

Рис. 2.1. Структура Комітету Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку

Діяльністю КМСБО керує Рада, до складу якої входять представники бухгалтерських організацій 13 країн, що призначаються Радою МФБ, і не більше 4 представників інших організацій, зацікавлених питаннями фінансової звітності. Кожен член Ради має право висунути не більше двох представників та одного технічного консультанта, які беруть участь у засіданнях Ради.

Належна організація роботи КМСБО забезпечує високу якість Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, які вимагають необхідної облікової практики за конкретних економічних обставин.

Процедура розробки Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку така: 1. Формування Підготовчого комітету. Рада формує Керівний комітет. Головою кожного Керівного комітету є Представник Ради. До складу Комітету, як правило, входять представники бухгалтерських організацій принаймні трьох інших країн.

2. Розроблення проекту стандарту. Керівний комітет визначає та переглядає всі питання бухгалтерського обліку, пов'язані з певною темою. Вивчивши регіональні та національні вимоги до бухгалтерського обліку, практику, різні облікові підходи Керівний комітет може надати Раді Виклад мети.

3. Підготовка робочого проекту положень стандарту. Після отримання від Ради коментарів, щодо Викладу мети, Керівний комітет готує і публікує Проектний виклад принципів для обговорення. Метою цього Проектного викладу є визначення основоположних облікових принципів, які формуватимуть основу для підготовки Проекту для обговорення. Протягом періоду обговорення, який триває три місяці, всі зацікавлені сторони заохочуються до надання коментарів.

4. Затвердження Правлінням робочого проекту положень стандарту. Керівний комітет переглядає коментарі щодо Проектного викладу принципів і узгоджує остаточний Виклад принципів, який подається Раді для ухвалення і використовується як основа для підготовки Проекту для обговорення МСБО, що пропонується. Остаточний Виклад принципів офіційно не публікується, але його можна отримати за запитом.

5. Складання плану розробки міжнародного стандарт. Керівний комітет готує попередній варіант Проекту для обговорення, який має бути ухвалений Радою. Після перегляду й ухвалення принаймні 2/3 членів Ради Проект для обговорення публікується. Протягом періоду обговорення, що становить мінімум один місяць, а триває, як правило, щонайменше три місяці, всі зацікавлені сторони заохочуються до надання коментарів;

6. Підготовка проекту міжнародного стандарту. Керівний комітет переглядає коментарі, готує проект МСБО для перегляду Радою. Після перегляду і за згодою принаймні 2/3 членів Ради стандарт публікується. Протягом цього процесу Рада може вирішити, що питання, яке розглядається, вимагає додаткових консультацій або буде детально пророблене в разі випуску Документа для обговорення й отримання коментарів. Може виникнути необхідність у випускові кількох Проектів для обговорення перед початком розробки МСБО. [10]

Затвердженим текстом всіх міжнародних стандартів вважається текст, опублікований Комітетом англійською мовою. Всі офіційні переклади підготовляються за участю фахівців КМСФЗ. В даний час МСФЗ офіційно перекладені на 4 мови (німецька, російська, французька та польська), йде робота над офіційним перекладом на китайську, японську, португальська та іспанську мови. Неофіційно міжнародні стандарти переведені на більш ніж 30 мов.[3]

2.2 Структура і основний зміст МСБО

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) розроблені з метою уніфікації порядку надання фінансової інформації про підприємства в усьому світі. Вони визначають загальні правила та процедури бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності з метою забезпечення користувачів інформацією для прийняття ними економічних рішень.

Структура стандарту визначається обсягом та змістом питань, які він розглядає. До кожного стандарту входить: загальні положення, які пояснюють його мету, сферу застосування, прописані визначення всіх основних термінів, які використовуються в стандарті, порядок оцінки та деталізації інформації відповідних об'єктів у фінансовій звітності.

МСБО покликані забезпечувати єдність принципів бухгалтерського обліку в різних країнах, зіставність показників фінансових звітів, поліпшення взаєморозуміння між користувачами фінансових звітів в усьому світі та тими, хто їх складає, забезпечення високої якості необхідної облікової практики за конкретних економічних обставин. Всього міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 41. Кожен з них розглядає певні питання і має відповідно певну назву.[4]

Нижче приведений перелік Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. (Таблиця 2.1.)

Таблиця 2.1 Міжнародні стандарт бухгалтерського обліку

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку
МСБО 1	Подання фінансової звітності
МСБО 2	Запаси
МСБО 7	Звіт про рух грошових коштів
МСБО 8	Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки
МСБО 10	Події після звітного періоду
МСБО 11	Будівельні контракти
МСБО 12	Податки на прибуток
МСБО 16	Основні засоби
МСБО 17	Оренда
МСБО 18	Дохід
МСБО 19	Виплати працівникам
МСБО 20	Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу
МСБО 21	Вплив змін валютних курсів
МСБО 23	Витрати на позики
МСБО 24	Розкриття інформації про зв'язані сторони
МСБО 26	Облік та звітність щодо програм пенсійного забезпечення
МСБО 27	Консолідована та окрема фінансова звітність
МСБО 28	Інвестиції в асоційовані підприємства
МСБО 29	Фінансова звітність в умовах гіперінфляції
МСБО 31***	Частки у спільних підприємствах
МСБО 32	Фінансові інструменти: подання
МСБО 33	Прибуток на акцію
МСБО 34	Проміжна фінансова звітність
МСБО 36	Зменшення корисності активів
МСБО 37	Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи
МСБО 38	Нематеріальні активи
МСБО 39 *	Фінансові інструменти: визнання та оцінка
МСБО 39 **	Фінансові інструменти: визнання та оцінка
МСБО 40	Інвестиційна нерухомість
МСБО 41	Сільське господарство

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності мають характер рекомендацій, вони не домінують над місцевими Положеннями з бухгалтерського обліку. Але якщо фінансові звіти випускаються не тільки для внутрішнього використання, а призначені для акціонерів, кредиторів, широкої громадськості, вони мають відповідати Міжнародним стандартам.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності широко використовуються в усьому світі. Вони є методологічною основою бухгалтерського обліку і орієнтиром для розробки національних стандартів.

Міжнародні стандарти носять рекомендаційний характер та торкаються окремих питань обліку активів, зобов'язань, капіталу, доходів, витрат та різних господарських операцій. Наприклад, МСБО 2 має назву «Запаси». Метою цього Стандарту є визначити підхід до обліку запасів. Головним питанням обліку запасів є визначення суми собівартості, яка повинна визнаватися як актив та переноситися на майбутні періоди до моменту визнання відповідних доходів. Цей Стандарт надає рекомендації щодо визначення собівартості та подальшого визнання витрат, включаючи будь-яке часткове списання до чистої вартості реалізації. Він також надає рекомендації щодо формул собівартості, що застосовуються для визначення собівартості запасів.[9]

Структура МСБО 1 «Подання фінансової звітності» включає в себе такі питання для розгляду: мета, сфера застосування, визначення ( тлумачення термінів, які будуть використовуватись у Стандарті), загальна характеристика, примітки. Аналогічну структуру викладення інформації мають й інші стандарти.

2.3 Використання МСБО у практиці бухгалтерського обліку підприємств України

Загальновідомо, що для досягнення Україною бажаного рівня розвитку необхідно реформувати різні сектори економіки і в першу чергу - фінансовий, в якому найважливіше місце відводиться банкам. Процес реформування банківської системи повинен охопити всі елементи банківського сектора, включно із бухгалтерським обліком та звітністю. Причому їх реформування в першу чергу передбачає перехід до стан банку та передбачати тенденції розвитку капіталу на ринку.

Для реалізації програми реформування бухгалтерського обліку в Україні створені робочі групи в які входять керівники та спеціалісти основних департаментів НБУ та комерційних банків, вчені. Програму підтримують МВФ, Центральний банк Нідерландів, Британський фонд ноу-хау, Агенство міжнародного розвитку США, ТАСІС, ЕС. Реалізація програми відбувається шляхом перегляду українських СБО з точки зору МСБО, виданням та розробкою нових планів рахунків НБУ та комерційними банками.

Україна інтегрується у світовий економічний простір. Тому перехід національної системи бухгалтерського обліку та складання звітності на міжнародні стандарти є вимогою часу.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку містять єдині методологічні підходи до оцінки та розкриття інформації, необхідної інвесторам та кредиторам. Концептуальні положення МСБО, як правило, стають основою для розробки тією чи іншою країною власних стандартів бухгалтерського обліку, які конкретизують та доповнюють відповідні МСБО з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку та національних традицій.

4 вересня 1996 року Міністерством юстиції України зареєстрована Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України. Згідно статуту федерація має статус громадської організації, та не переслідує комерційних цілей. Метою Федерації є підвищення значення бухгалтерської професії в процесі переходу до ринкової економіки, впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Федерацією було досягнуто домовленості про права на переклад та видання МСБО. В наслідок чого було видано книгу «Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку», яка містить повний текст усіх МСБО українською мовою, які були прийняті на 1 січня 1997 року. Федерацією проводяться навчальні семінари по всій Україні з питання реформування бухгалтерського обліку в Україні та впровадження МСБО.

У 1997 році Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України (ФПБАУ) розробила національні стандарти бухгалтерського обліку. Ця ініціатива була підтримана Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, яка визнала ФПБАУ як організацію - розробника стандартів бухгалтерського обліку для професійних учасників ринку цінних паперів. Для нормального функціонування в будь-якій структурі ринкової економіки необхідно, щоб учасники, приймаючи рішення, мали правдиву й об'єктивну інформацію про майно, грошовий та фінансовий стан, результати роботи (прибуток, доход або збитки), а також про систему їх формування.

Таку інформацію надає система обліку. Але для того, щоб ця інформація була зрозумілою не лише тій людині, яка її зібрала, а й іншим: потенційним інвесторам та податковим органам. Для цього використовуються стандарти бухгалтерського обліку, а оскільки, як вже зазначалося, Україна виходить на світовий ринок, то вона буде мати відносини з закордонними інвесторами та партнерами, а отже є необхідність у тому, щоб вони теж могли «прочитати» цю інформацію. Ось чому є важливими впровадження МСБО - щоб будь-яка людина, яка матиме з Вами спільний бізнес, могла визначити - чи варто.[1]



Розділ ІІІ. Класифікація моделей бухгалтерського обліку

У зарубіжних країнах під впливом законодавчих систем склалось в основному два підходи в юридичному регулюванні облікових правил. В одних країнах (Аргентина, Франція, Німеччина) всі основні принципи обліку до подробиць визначені законодавчими актами. В інших країнах (США, Великобританія) система обліку будується за принципом - «можна робити все, що не заборонено законом». Тут правила регулювання обліку і звітності визначаються перш за все професійними бухгалтерами, а не юристами, як у першому випадку.

При суворій регламентації облікових принципів, яка характерна для першого типу країн, система бухгалтерського обліку втрачає свою гнучкість, в той час, як при другому підході облік оперативно відображає зміни умов підприємницької діяльності.

Такий поділ країн пов'язаний з орієнтацією бухгалтерського обліку на макро- і мікроекономіку. Зокрема, у тих країнах, що орієнтуються на макрорівень має місце дотримання таких принципів при формуванні показників фінансової звітності:

· професійне судження;

· орієнтація на ринкових користувачів;

· менша стандартизація.

Для країн, зорієнтованих на мікро-рівень, у цьому плані притаманна одноманітність, задоволення інформаційних потреб держави та системи оподаткування.[2]

Зараз відомі два основні підходи до вирішення проблеми уніфікації бухгалтерського обліку: гармонізація і стандартизація.

Гармонізація обліку передбачає певну відповідність та злагодженість, дотримання принципів ведення бухгалтерського обліку і статистики, складання звітності групою країн чи їх об'єднанням, наприклад країнами ЄС, СНД. Гармонізація передбачає поєднання та взаємну відповідність законодавства країн щодо регулювання бухгалтерського обліку і статистики, існування в кожній країні своєї моделі організації обліку і системи стандартів.

Головне завдання гармонізації полягає в тому, щоб вони суттєво не відрізнялись від аналогічних стандартів в інших країнах -- членах співтовариства, тобто знаходились у гармонії один з одним.

Таким шляхом пішли країни Європейського економічного співтовариства (ЄЕС), які опублікували низку нормативних документів, які називаються Директивами, або законами ЄЕС, зокрема, найбільш важливі серед них Четверта Директива «Про уніфікацію форм звітності і правил їх аудитування» (від 25 липня 1978 р.) і Сьома Директива «Про принципи складання консолідованої звітності» (від 13 червня 1983 p.). Вони є обов'язковими для виконання у всіх країнах, що входять до ЄЕС. Цей підхід до уніфікації обліку відносять до регіонального рівня.

Зважаючи на розширення інтеграційних процесів у розвитку світового господарства, значної популярності набуває ідея стандартизації бухгалтерського обліку.

Стандартизація обліку і статистики передбачає встановлення єдиних норм і вимог щодо бухгалтерського обліку і статистики, застосовування уніфікованого набору стандартів, що регулюють облікову подію та її відображення у звітності. Стандартизація дає змогу глобалізувати облікову політику, принципи і систему бухгалтерського обліку та звітності. Вона здійснюється в рамках уніфікації обліку на міжнародному рівні, яку проводить Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standards Committee, IASC).

Під підходом стандартизації обліку розуміють те, що має існувати уніфікований набір стандартів для будь-якої облікової ситуації в будь-якій країні, а тому відпадає потреба в розробці національних стандартів. Значний вплив на організацію бухгалтерського обліку мають культурні традиції окремих країн.

Характер впливу регулювання обліку на формування облікових систем в окремих країнах може мати суттєві відмінності (Таблиця 3.2.)

Таблиця 3.2 Порівняння підходів різних країн щодо регулювання бухгалтерського обліку

Країна	Основне джерело регулювання	Загальна характеристика регулювання	Роль професіоналів
1	2	3	4
Бельгія	Законодавчий орган	Тісний зв'язок бухгалтерських норм з податковим обліком. Значною мірою відповідає французькій моделі	Значна
Бразилія	Законодавчий орган	-	Мінімальна
Великобританія	Законодавчий орган і професіонали	Гнучке	Значна
Греція	Законодавчий орган	Значний вплив податкових законів	Обмежена
Данія	Законодавчий орган, організація державних контролерів	Гнучке	Значна
Італія	Законодавчий орган	Консервативний характер і тісний зв'язок з податковим законодавством	Обмежена
Корея	Законодавчий орган	Домінування податкового законодавства	Дуже обмежена
Нідерланди	Законодавчий орган	Гнучке. Сильний вплив економіки	Значна
Німеччина	Законодавчий орган	Надмірний консерватизм при домінуванні податкового законодавства	Незначна
Португалія	Законодавчий орган	Значна підпорядкованість цілям оподаткування	Помітна
США	Законодавчий орган і професіонали	Гнучке	Суттєва
Філіпіни	Законодавчий орган, професіонали, фондова біржа	Гнучке	Основна
Франція	Законодавчий орган	Законодавчий орган	Помітна
Японія	Законодавчий орган	Законодавчий орган	Діють під контролем Міністерства Фінансів

Класифікація моделей обліку сприяє більш точному визначенню подібних і відмінних характеристик щодо ведення обліку і подання інформації у фінансовій звітності в різних країнах світу. Історична відокремленість країн та національні особливості зумовили розвиток різних підходів щодо ведення бухгалтерського обліку зі своїми особливостями, вадами та перевагами. Тому можна виділити такі облікові моделі:

· британо-американська;

· континентальна;

· південно-американська;

· країн Східної Європи (радянської орієнтації);

· ісламська;

· інтернаціональна.

Британо-американська модель. Основні принципи цієї моделі було розроблено у Великобританії і США. Основна ідея цієї моделі -- орієнтація обліку на інформаційні запити інвесторів і кредиторів. Це зумовлено тим, що промислові революції в США і Великобританії привели до того, що власники компаній (інвестори) відійшли від оперативного управління, передавши його професійним управлінцям.

Для цієї моделі характерні:

· стабільна політична система;

· розвиненість економіки;

· всі правила (стандарти) приймаються професійними організаціями;

· високий професійний рівень облікових ринків, користувачів, сертифікації професійних кадрів;

· фінансова звітність спрямована на задоволення потреб інвесторів та кредиторів.

Разом з тим у британо-американській моделі немає: уніфікованих плану рахунків, облікових регістрів, форм звітності. Ця модель обліку широко застосовується в Австралії, Великобританії, Ізраїлі, Ірландії, Іспанії, Індії, Канаді, на Кіпрі, у Мексиці, Нідерландах, а також у країнах Центральної Америки.

Континентальна модель. Цієї моделі дотримуються у більшості країн Європи і в Японії. Вона передбачає тісний зв'язок бізнесу з банками, які в основному і задовольняють потреби фінансових компаній. Бухгалтерський облік регламентується законодавчо, характеризується значним консерватизмом. Орієнтація на управлінські запити кредиторів не є пріоритетним завданням обліку.

Навпаки, облікова політика спрямована насамперед на задоволення вимог уряду, зокрема щодо оподаткування згідно з національним макроекономічним планом.

Крім того, уряди цих країн вимагають публікувати деяку інформацію про компанії, тому останні змушені готувати фінансову звітність, проте в менш деталізованому вигляді, ніж це потрібно для захисту інтересів кредиторів.

Отже, континентальна модель використовується в країнах зі стабільною політичною системою, розвинутою економікою і має такі особливості:

· фінансовий звіт спрямований на задоволення потреб банків;

· облікові регістри регламентуються законодавчо;

· облікова практика зорієнтована на задоволення потреб уряду, зокрема показників макроекономічного рівня.

У групу країн континентальної моделі входять Австрія, Бельгія, Греція, Єгипет, Італія, Норвегія, Португалія, Франція, Німеччина, Швейцарія, Швеція, Японія та інші.

Південноамериканська модель. За винятком Бразилії, державною мовою якої є португальська, країни цієї моделі об'єднує спільна мова -- іспанська. Основною відмінністю такої моделі від зазначених вище є перманентне коригування облікових даних на темпи інфляції.

У цьому облік орієнтований на потреби державних планових органів, а методи обліку, які використовуються на підприємствах, досить уніфіковані. Інформація, необхідна для контролю, спрямована на виконання податкової політики. Це значно спрощує і підвищує ефективність роботи урядових органів.

Отже, південно-американську модель бухгалтерського обліку використовують країни з такими характеристиками:

· нестабільна політична система;

· нерозвинута економіка;

· фінансовий звіт спрямований на задоволення потреб державних органів;

· облікові стандарти регламентуються законодавчо;

· методики обліку, які використовуються, -- уніфіковані;

· постійне коригування облікових даних відносно темпів інфляції;

· облік зорієнтований на державні органи.

Ця модель є характерною для Аргентини, Еквадору, Бразилії, Перу, Чилі та інших країн.[11]

Моделі обліку країн Східної Європи (радянської орієнтації) притаманні такі риси:

· єдина бухгалтерія;

· витратна база плану рахунків;

· детальна юридична регламентація обліку і звітності;

· мета облікової системи - зниження собівартості.

Ісламська модель (країни Близького Сходу) знаходиться під великим впливом богословських ідей і має ряд особливостей, зокрема забороняється отримання фінансових дивідендів, при оцінці активів і зобов'язань компаній перевага надається ринковим цінам. Кінцева мета концепції ісламської економіки полягає в переході до господарювання виключно на принципах ісламу.

Основний акцент робиться на тому, що тільки ісламська модель економіки може забезпечити реальний баланс між матеріальним і духовним у суспільстві. Тому принципи, на яких ґрунтується облік і звітність в британо-американській, континентальній та інших облікових моделях, не підходять ісламському суспільству, оскільки ці принципи суперечать його цінностям.

Інтернаціональна модель виникла з потреби міжнародної узгодженості обліку, перш за все в інтересах транснаціональних корпорацій та іноземних учасників міжнародних валютних ринків.

Проте лише незначна кількість великих корпорацій може зараз стверджувати, що їхні річні фінансові звіти відповідають міжнародним стандартам.[2]



Розділ VІ. Міжнародні організації з питань нормативного регулювання та контролю обліку

Фінансові звіти компаній різних країн є однаковими лише на перший погляд. Між ними існують відмінності, обумовлені національними особливостями, розмаїттям соціальних, економічних та юридичних умов. Такі обставини призвели до різного тлумачення основних елементів фінансових звітів.

Ще складнішою є проблема національних аудиторських стандартів. Завдання аудиторів - засвідчити надійність і достовірність фінансової інформації, яка надається користувачам. Якщо аудитори різних країн мають різну професійну підготовку і використовують різні стандарти, то й надійність фінансової звітності, підтвердженої аудиторами різних країн, буде неоднаковою.

Проблеми, пов'язані з наслідками поданої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємств фахівці розвинених на той час країн почали розуміти ще у XIX столітті. Це призвело до створення професійних об'єднань бухгалтерів, перші з яких з'явилися у Великобританії. (Таблиця 4.3.)

Таблиця 4.3 Професійні організації Великобританії

1854 р.	Інститут привілейованих бухгалтерів Шотландії
1870 р.	Інститут привілейованих бухгалтерів Англії та Уельсу
1885 р.	Привілейований інститут громадських фінансів і обліку
1888 р.	Інститут привілейованих бухгалтерів Ірландії
1891 р.	Асоціація привілейованих дипломованих бухгалтерів
1919 р.	Привілейований інститут управлінських бухгалтерів

Професійні організації самі почали визначати кваліфікаційні вимоги, правила підготовки та атестації дипломованих бухгалтерів, розробляти та затверджувати норми і правила бухгалтерської діяльності, кодекс професійної етики. Так бухгалтерська професія стала незалежною і саморегульованою.

Перші кроки у напрямку досягнення гармонізації бухгалтерської практики відбулись у 1973 р., коли було створено Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Засновниками були провідні професійні бухгалтерські організації Австралії, Канади, Франції, Німеччини, Японії, Мексики, Нідерландів, Великобританії, Ірландії та США.

Отже, до міжнародних організацій, що впливають на становлення та розвиток бухгалтерського обліку на світовому рівні, відносяться:

· Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (ІASC);

· Міжнародна федерація бухгалтерів (DFA);

· Організація Об'єднаних Націй (ООН);

· Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів обліку і звітності ООН (ISAR);

· Комісія з транснаціональних корпорацій ООН (UNCTC);

· Організація економічного співробітництва і розвитку (OECD).

Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ). Заснована на 11-м Міжнародному конгресі бухгалтерів, що відбулась у Мюнхені в 1977 р. Основна мета - розвиток і вдосконалювання професії бухгалтера на основі погоджених стандартів. Країни: Аргентина, Австралія, США, Бельгія.

Міжамериканська асоціація бухгалтерів (ІАА) була створена у 1949 році з метою уніфікації бухгалтерської практики у південноамериканських країнах та організації професійних конференцій. Кожні 2-3 роки за результатами конференцій учасників публікуються науково-методичні матеріали. До складу асоціації входять: Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гватемала, Гондурас, Домініканська Республіка, Канада та ін.. [4]



ВИСНОВКИ

В результаті виконаної роботи можна зробити теоретичні та практичні висновки та пропозиції.

Реалії сучасного економічного розвитку нашої держави свідчать про те, що цивілізований поступ України до членства в Європейський Союз значною мірою залежить від рівня організації бухгалтерського обліку на вітчизняних підприємствах головним завданням якого є формування якісної економічної інформації необхідної для задоволення вимог всіх груп користувачів.

Питання про необхідність впровадження міжнародної практики ведення бухгалтерського обліку в Україні відповідно до міжнародних стандартів порушувалось на найвищому рівні протягом останніх років неодноразово. Після тривалих обговорень цього питання врешті-решт було прийнято відповідний Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (вступив у дію з 1 січня 1999 року), який значною мірою впорядковує процес ведення бухгалтерського обліку в Україні.

Також, суттєвий крок в запровадженні положень МСБО 12.05.2011 р. було підписання Президентом України ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 3332 VІ, яким було введено в дію статтю 12 «Застосування міжнародних стандартів».

На етапі запровадження МСБО підприємства зустрілись із цілою низкою проблемних аспектів, пов'язаних із таким переходом. Визначене коло питань потребує подальшого обговорення серед професійної спільноти і широкого кола користувачів звітності, оскільки саме на підставі пошуку консенсусу інтересів користувачів зможуть бути найдені оптимальні шляхи реформування облікової системи в Україні.

МСБО покликані забезпечувати єдність принципів бухгалтерського обліку в різних країнах, зіставність показників фінансових звітів, поліпшення взаєморозуміння між користувачами фінансових звітів в усьому світі та тими, хто їх складає, забезпечення високої якості необхідної облікової практики за конкретних економічних обставин.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку містять єдині методологічні підходи до оцінки та розкриття інформації, необхідної інвесторам та кредиторам. Концептуальні положення МСБО, як правило, стають основою для розробки тією чи іншою країною власних стандартів бухгалтерського обліку, які конкретизують та доповнюють відповідні МСБО з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку та національних традицій.

У зарубіжних країнах під впливом законодавчих систем склалось в основному два підходи в юридичному регулюванні облікових правил: гармонізація і стандартизація.

Гармонізація обліку передбачає певну відповідність та злагодженість, дотримання принципів ведення бухгалтерського обліку і статистики, складання звітності групою країн чи їх об'єднанням, наприклад країнами ЄС, СНД.

Стандартизація обліку і статистики передбачає встановлення єдиних норм і вимог щодо бухгалтерського обліку і статистики, застосовування уніфікованого набору стандартів, що регулюють облікову подію та її відображення у звітності. Стандартизація дає змогу глобалізувати облікову політику, принципи і систему бухгалтерського обліку та звітності.

Слід зазначити, що класифікація облікових моделей є ефективним засобом, який використовується для опису і порівняння різних облікових систем, надання допомоги окремим країнам у виборі найпридатнішої для них облікової моделі, виявлення можливих проблем, які можуть виникнути в процесі використання певної моделі обліку шляхом порівняння з країнами, які застосовують таку ж облікову модель.

Для себе я визначила, що Україна за класифікацією має основне джерело регулювання - Законодавчий орган, загальна характеристика регулювання до кінця не визначена, у зв'язку із реформуванням Податкової системи України, але певною мірою її можна визначити як тісний зв'язок бухгалтерських норм з податковим обліком. Роль професіоналів - помітна.

Із класифікацій систем бухгалтерського обліку сучасні економісти виділяють такі моделі обліку:

· британо-американську;

· континентальну;

· південноамериканську.

Таким чином, міжнародний досвід у побудові бухгалтерських (фінансових) звітів повинен бути вивчений у нашій країні й впроваджений у практику. Це дозволить прискорити перехід підприємств різних організаційно-правових форм до принципів ринкової економіки в умовах обмеження економічної влади держави.

Отже, удосконалення бухгалтерського обліку в Україні зумовлене багатьма зовнішніми і внутрішніми факторами, зокрема розвитком євроінтеграційних процесів в Україні, розвитком міжнародного співробітництва, участі у міжнародному розподілі та кооперації праці, залученні іноземних інвестицій в економіку України, розвитком недержавних форм власності. Як результат такі процеси вимагають оформлення економічної інформації відповідно до МСБО.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку слід розглядати як один із основних факторів продовження і активізації реформи бухгалтерського обліку в Україні. Розуміння основоположних ідей і суті міжнародних стандартів обліку забезпечить в подальшому коректний підхід до застосування в українській практиці бухгалтерських рішень.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Білохвост Д.М. Використання МСБО у практиці бухгалтерського обліку підприємств України та перспективи і можливості переходу України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.

2. Воронко Р.М. Облік у зарубіжних країнах: Навч. посібник - Львів: “Магнолія-2006”, 2009. -744 с. ( 41,67 друк. арк.). Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист № 1.4/18-Г-984 від 07.05.2008р.)

3. Галузина С.М., Пупшис Т.Ф. Международный учет и аудит. - СПб.: Питер, 2006. - 272 с.: ил. - (Серия «Краткий курс»).

4. Губачова О. М. Облік у зарубіжних країнах: Навч. посібник. - К.: НМД Укоопосвіта, 1999. - 226 с.

5. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 12.05.2011 р. - № 3332-VІ [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3332-17.

6. Коренєва О. Становлення та розвиток міжнародних стандартів бухгалтерського обліку / О. Коренєва // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. Т.6.- Суми, 2002.- С. 298-300.

7. Лоханова Н. О. Реформування системи бухгалтерського обліку і звітності в Україні: реалії, проблеми, перспективи [Електронний ресурс] / Н. О. Лоханова // Вісник соціально-економічних досліджень . - 2012. - Вип. 2. - С. 132-137.

8. Міжнародний облік і аудит. Т.П. Михайлова - Донецьк, ДонДУЕТ, 2006р. - с. 78.

Размещено на Allbest.ur