Аудит розрахунків з бюджетом за податками і обов’язковими платежами

Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок при існуванні фундаментальної непевності і незгоди. Існують основні причини фундаментальної непевності: значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку), не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (наприклад, через обмеження у часі перевірки, які диктуються клієнтом); ситуаційні обставини, непевність у правильності висновків у конкретній ситуації (наприклад, подвійне тлумачення окремих пунктів українського законодавства, що може привести до значних наслідків і загрожуватиме існуванню в майбутньому).

Непевність або незгода вважаються фундаментальними у тому випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію, які викликали непевність чи незгоду, настільки значний, що це може суттєво перекрутити дійсний стан справ в цілому або в основному. Необхідно також враховувати сукупний ефект усіх не певностей та незгоди на фінансову звітність.

Наявність фундаментальної незгоди може привести до представлення клієнту негативного аудиторського висновку. Наявність фундаментальної непевності може стати підставою для відмови від видання аудиторського висновку.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його непевності і незгоди. Ці причини необхідно коротко навести в окремому розділі висновку, до того розділу, де аудитор висловлює негативний висновок або дає відмову від аудиторського висновку [18, 235]. У цьому ж розділі можуть більш детально обговорюватися моменти негативного характеру, або даватися посилання на додаток до аудиторського висновку, де наводиться опис цих моментів. В останніх розділах висновку аудитор стисло формулює свій висновок стосовно достовірності і повноти фінансової звітності.

Якщо аудитор має намір представити клієнтові позитивний висновок, у якому наявна фундаментальна непевність з окремих питань і наводить свої зауваження, пов'язані з наявністю фундаментальної непевності, то в аудиторському висновку висловлюється аргументована незгода з окремих питань (операціях, проводках, позиціях звітності), і після цього дається остаточний висновок про достовірність і повноту фінансової звітності підприємства. При цьому в своєму висновку він використовує такі ж самі висловлювання, що й для безумовно позитивного висновку.

Якщо аудитор дає відмову від представлення аудиторського висновку, він говорить про неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансовий стан підприємства.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Однією з основних умов сталого розвитку економіки України є забезпечення бюджетно-фінансової стабілізації. Податкова система, стандарти бухгалтерського обліку та їх взаємозв'язок мають суттєвий вплив на стабільність функціонування бюджетно-фінансових відносин у суспільстві. Особлива роль у налагодженні такого взаємозв'язку належить аудиту.

Правові принципи регулювання та функціонування облікової системи визначив прийнятий 16 липня 1999 року в рамках Програми реформування системи бухгалтерського обліку Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ". Він зафіксував державне регулювання та обумовив обов'язкові для всіх підприємств єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Прийняття вище вказаного Закону остаточно сформувало два види обліку : бухгалтерський та податковий. Бухгалтерський фінансовий облік є обов'язковим для всіх підприємств. Основною метою фінансової бухгалтерії є максимально точне і правдиве відображення фінансово майнового стану підприємства та визначення фінансового результату його діяльності. Основними споживачами інформації фінансового обліку виступають зовнішні щодо підприємства користувачі - інвестори, кредитори, банки, покупці, постачальники тощо.

Розвиток ринкової економіки в нашій країні, однією зі складових якої є існування аудиторського контролю, зрозуміло, має свої особливості, що визначається не тільки історичним та економічним розвитком країни, а й ментальністю української нації. Тому були і чинники національного характеру, що затримали розвиток аудиторського контролю.

В сучасних умовах чітко вимальовується тенденція росту попиту на необов'язковий аудит( власний аудит) - це наприклад, перевірка стану бухгалтерського обліку перед перевіркою державної податкової інспекції. Цьому сприяє політика збирання податків із заздалегідь запланованими сумами штрафів та її посилення останніми рішеннями уряду.

Збільшується попит на перевірку фінансового стану та платоспроможності підприємств. Відчутним він буде у випадку роботи ринку цінних паперів, де основним замовником на аудит будуть фінансові посередники і просто емітенти. Не виключається також зростання замовлень на аудит при приватизації та при зміні форми власності та власників, що знайде значне поширення при подальшому розвитку ринкових відносин у нашій країні.

Податковий облік є відносно новим явищем в Україні та достатньо суперечливим з огляду на його взаємозв'язок з бухгалтерським обліком. Тенденція до розгалуження бухгалтерського і податкового обліку остаточно закріпилась в 1997-1998 роках з прийняттям податкових Законів "Про оподаткування прибутку підприємств " та "Про податок на додану вартість". В 2010 році було прийнято новий Податковий кодекс який мав на меті зближення податкового та фінансового обліку, але все ж таки залишилися значні розбіжності особливо при розмежуванні витрат та доходів звітних періодів.

Варто зазначити, що відношенню між бухгалтерським та податковим обліком приділяється значна увага у всіх країнах з ринковою економікою. Це пояснюється тим, що історично ці два обліки розвивалися в різних напрямках. Бухгалтерський облік має на меті в інтересах власників максимально точно і правдиво здійснювати оцінку активів та визначати фінансовий результат, як співвідношення доходів і видатків. Податковий облік, переслідуючи, в першу чергу, інтереси державної казни, за допомогою нормативних актів накладає певні обмеження на розмір видатків власників. В результаті фінансовий результат, отриманий за допомогою бухгалтерського обліку, не відповідає фінансовому результату, отриманому для цілей оподаткування.

В жодній із країн з ринковою економікою немає повної відповідності податкового законодавства з нормативними вимогами до бухгалтерського обліку. В країнах, де застосовується континентальна модель обліку та домінує фінансування компаній шляхом отримання банківських позичок, а це в основному країни Європи, спостерігається більш тісний взаємозв'язок. В країнах з англосаксонською моделлю обліку, компанії яких значною мірою фінансуються за рахунок акцій (США, Великобританія, Нідерланди, Канада, Австралія, Індія, Ізраїль та інші), розбіжності більш суттєві. Характерною ознакою англосаксонської облікової системи є відсутність загальноприйнятих національних планів та незначний рівень регламентації бухгалтерського обліку державою. Вважається, що законодавче регулювання бухгалтерського обліку є певною перешкодою на шляху до залучення акціонерного капіталу та не сприяє довірі потенційних інвесторів до фінансової звітності, складеної на основі такого обліку.

Зважаючи на державне регулювання бухгалтерського обліку в Україні, можна стверджувати про приналежність вітчизняної системи обліку до континентальної моделі. Разом з тим, суттєва розбіжність між податковим законодавством України та національними стандартами бухгалтерського обліку однозначно визначила метод узгодженості при складанні податкової декларації про прибуток підприємства, притаманний, англосаксонській моделі. Цей метод є трудомісткий.

Зниження трудомісткості обліку в Україні лежить в площині гармонізації податкового законодавства з національними стандартами обліку, усунення подвійного обліку. Інтеграція України у світове товариство держав ринкового спрямування зобов'язує до врахування міжнародних тенденцій. Тому, при реформуванні податкової системи України, на наш погляд, слід максимально враховувати положення національних стандартів обліку.

У законодавчому запровадженні для переважної більшості суб'єктів підприємництва щорічного аудиторського підтвердження повноти, достовірності фінансової звітності та її відповідності національним стандартам обліку, одночасно з підвищенням вимог аудиту, ми вбачаємо шлях до забезпечення належної якості фінансової звітності. Винятком з цього правила мали б стати суб'єкти підприємницької діяльності без права юридичної особи та підприємства малого бізнесу. Слід зауважити, що аудиторські послуги мають бути особливо високооплачуваними. зважаючи на майбутні вигоди, тоді, коли йде мова про розвиток бізнесу замовника ( залучення інвестицій, придбання акцій або часток в капіталі тощо). При обов'язковому аудиті з підтвердження повноти. достовірності та відповідності фінансової звітності нормативним вимогам винагорода за аудиторські послуги мала б бути спів мірна середньо галузевому розміру оплати праці.

Отже по завершенні розгляду даної теми ми можемо зробити такі висновки що у сучасних умовах господарювання відсутні об'єктивні передумови для існування окремої підсистеми бухгалтерського обліку - так званого “податкового обліку”. Податкові розрахунки є технічним прийомом бухгалтерського обліку, який призначений для обчислення податкового зобов'язання щодо податків (зборів), належного до сплати у бюджет, за даними бухгалтерського обліку, а також для формування податкової звітності.

Отже для раціоналізації проведення обліку та аудиту податків ми вважаємо доцільним такі дії:

1. теоретична база проведення аудиту потребує повного перегляду оскільки нормативно - законодавча база зазнала докорінних змін;

2. потрібно впровадити систему показників та коефіцієнтів за допомогою яких можна буде визначати правдивість інформації без проведення суцільного аудиту;

3. розрахунки сум податків та подання звітності можна провадити за допомогою комп'ютерних програм та інформаційних мереж, це дозволить пришвидшити подання звітності та полегшення обробки інформації та проведення аудиту.

4. для раціоналізації організаційних і методичних засад здійснення податкових розрахунків у системі бухгалтерського обліку доцільно застосовувати розроблений спосіб автоматизованого накопичення інформації про податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства на внутрішніх рахунках поза системою бухгалтерського обліку, а також формування податкової звітності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Ставки збору для легкових автомобілів (крім тих що обладнані електродвигуном)

Ставки збору для вантажних автомобілів

Размещено на Allbest.ru