Облік і аудит основних засобів на вагонній дільниці станції

За невиконання або несумлінне виконання своїх обов'язків головний бухгалтер відповідає відповідно до чинного законодавства. Головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо керівнику.

2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників господарської діяльності Вагонної дільниці станції Київ - Пасажирський

Розглянемо діяльність підприємства протягом двох років. Детальна характеристика основних показників за 1999 та 2000 рік зведені в наступних таблицях. По-перше, розглянемо показники основної діяльності - по експлуатаційній роботі.

Таблиця 2.2.1 -- Техніко-економічні аналіз роботи Вагонної дільниці станції Київ - Пасажирський по експлуатаційній роботі.

Показник	Звіт 1999 рік	2000 рік	Відхилення, %
		План	звіт	До плану 2000	До звіту 1999
1	2	3	4	5	6
Підготовлено та відправлено вагонів всього, ваг.	111909	107400	112992	105,2	101,0
У т.ч. у філіях:
Київ	98431	95425	99681	104,5	101,3
Козятин	4974	6570	7061	107,5	142,0
Житомир	8504	5405	6250	115,6	73,5
Вагоно-кілометри на всьому шляху прямування - всього, тис.	177930	170500	175093	102,7	98,4
У т.ч. у філіях:
Київ	154097	146511	149994	102,4	97,3
Козятин	13732	14761	15041	101,9	109,5
Житомир	10101	9228	10058	109,0	99,6
Підготовлено та відправлено вагонів по видах, ваг.
Пасажирських	104452	100636	106300	105,6	101,8
Багажних	1936	1903	2329	122,4	120,3
Поштових	2018	1477	1298	87,9	64,3
Вагонів-ресторанів	3238	3133	2821	90,0	87,1

План об'ємних показників за 2000 рік виконано по вагонах на 105,2% і вагоно-кілометрах на 102,7%.

У порівнянні зі звітними даними минулого року рівень об'ємних показників склав: по вагонах - 101,0% і вагоно-кілометрах - 98,4%.

Перевиконання плану та підвищення (падіння) темпів росту з об'ємних показників пояснюється:

а) по вагонах:

збільшенням кількості напрямків руху поїздів;

збільшенням кількості вагонів у поїздах;

збільшенням кількості рейсів поїздів.

б) по вагоно-кілометрах:

збільшенням кількості напрямків руху поїздів;

збільшенням кількості вагонів у поїздах;

збільшенням дальності руху поїздів.

Кількість підготовлених та відправлених вагонів по видах перевезень графічно можна зобразити у вигляді діаграми (див. рисунок 2.2.1).

Рисунок 2.2.1 -- Співвідношення перевезень по видам (%).

Таблиця 2.2.2 -- Аналіз праці і зарплати Вагонної дільниці станції Київ - Пасажирський.

Показник	Звіт 1999 рік	2000 рік	Відхилення, %
		план	звіт	До плану 2000	До звіту 1999
1	2	3	4	5	6
Вагоно-кілометри на всьому шляху прямування, тис ваг.-км	177930	170500	175093	102,7	98,4
Середньоспискова чисельність всього персоналу, чол. У т.ч.	5569	5501	5691	103,5	102,2
- персоналу з експлуатації	5108	5046	5239	103,8	102,6
з нього поїзного штату	4305	4196	4373	104,2	101,6
-персоналу з підсобно-допоміжної діяльності	453	447	445	99,6	98,2
персоналу з капітального ремонту господарським способом	8	8	7	87,5	87,5
Продуктивність праці ваг.-км / чол.	34834	33789	33421	98,9	95,9
Фонд оплати праці - всього персоналу, тис. грн. У т.ч.	11392,0	12305,0	14596,3	118,6	128,1
персоналу з експлуатації	10481,3	11386,0	13542,0	118,9	129,2
Персоналу з підсобно-допоміжної діяльності	894,5	898,0	1032,6	115,0	115,4
персоналу з капітального ремонту господарським способом	16,2	21,0	21,7	103,3	134,0
Фонд основної зарплати - всього, тис. грн. У т.ч.	5204,6	5930,0	6667,1	112,4	128,1
персоналу з експлуатації	4885,3	5580,0	6243,9	111,9	127,8
персоналу з підсобно-допоміжної діяльності	311,8	341,0	413,6	121,3	132,6
персоналу з капітального ремонту господарським	7,5	9,0	9,6	106,7	128,0
Фонд додаткової зарплати-всього, тис. грн. У т.ч.	5976,4	6375,0	7591,7	119,1	127,0
Персоналу з експлуатації	5420,6	5806,0	7006,1	120,7	129,2
Персоналу з підсобно-допоміжної діяльності	547,2	557,0	574,0	103,1	104,9
Персоналу з капітального ремонту господарським способом	8,6	12,0	11,6	96,7	134,9
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - всього, тис. грн. У т.ч.	211,0	-	337,5	-	160,0
персоналу з експлуатації	175,4	-	292,0	-	166,5
персоналу з підсобно-допоміжної діяльності	35,5	-	45,0	-	126,8
персоналу з капітального ремонту господарським способом	0,1	-	0,5	-	500,0
Середньомісячна зарплата всього персоналу, тис. грн.	170,47	186,41	213,73	114,7	125,4
персоналу з експлуатації	171,00	188,04	215,40	114,6	126,0
з нього поїзного штату	164,01	-	208,12	-	126,9
персоналу з підсобно-допоміжної діяльності	164,54	167,41	193,38	115,5	117,5
персоналу з капітального ремонту господарським способом	168,33	218,75	258,43	118,1	153,5

За 2000 рік при значному збільшенні обсягу робіт (102,7%), вивільнено в еквіваленті 364 чол. всього персоналу, у т.ч. з експлуатації 282 чол. (з неї поїзного штату 205 чол.) і по підсобно допоміжній діяльності 81 чол. Збільшення фактичної чисельності працюючих на 190 чол. пояснюється тим, що підприємство за вказівкою управління Південно-Західної залізниці повинно було тримати на протязі 7-ми місяців більше 200 провідників по обслуговуванню вагонів під житло будівельникам з електрифікації дільниці залізниці Ніжин-Чернігів, а також прийняти додатково біля 100 чол. поїзного штату по обслуговуванню вагонів поїздів, введених на нових напрямках руху по ст. Чернігів-пас. (Київ, Горностаївка).

Абсолютне перевищення планового фонду оплати праці складає 2291,3 тис. грн. Або 18,6%.

Відносної перевитрати по фонду оплати праці підприємство не має.

Враховуючи, що плановий фонд оплати праці на 2000 рік встановлено Залізницею не з урахуванням росту середньомісячної зарплати за 1999 рік (170,47 грн.) на 23%, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України, а лише на 9,35%, то його доведено зі зменшенням на 1536 тис. грн.

/(170,47*1,0935*5501*12)-(170,47*1,23*5501*12)/=12305-13841=1536 тис. грн.

Крім того, плановий фонд оплати праці персоналу з експлуатації повинен бути:

по-перше, скоригованим на фактичне виконання плану по вагоно-кілометрах пробігу на всьому шляху прямування поїздів і причіпних вагонів на 102,7%, або збільшеним на 345,8 тис. грн.

/(13841-11386:109,35*123,0)+11386:109,35*123,0*1,027/-13841=

=1033,7+13153,1-13841=345,8 тис. грн.

по-друге, збільшеним на додатковий прийом для роботи 200 провідників на протязі 7-ми місяців і 100 провідників на протязі 3-х місяців на 357,6 тис. грн.

171,00*1,23*200*7+171,00*1,23*100*3=294,5+63,1=357,6 тис. грн.

Таким чином, плановий фонд оплати праці з урахуванням всього, що сказано вище, повинен складати 14544,4 тис. грн.

12305,0+1536,0+345,8+357,6=14544,4 тис. грн.

Фактичний фонд оплати праці склав за рік 14596,3 тис. грн., або перевитрачено його на суму 51,9 тис. грн.

14596,3-14544,4=51,9 тис. грн.

Ця перевитрата оправдана підвищенням з 1-го грудня 1999 року місячних посадових окладів керівників, спеціалістів і службовців та погодинних тарифних ставок робітників у зв'язку з Наказом Укрзалізниці “Про вдосконалення організації заробітної плати і введення нових тарифних ставок і посадових окладів працівників залізничного транспорту України від 01 грудня 1999 року №340-Ц.

Збільшення фактичного фонду оплати праці в грудні в порівнянні з листопадом на 172,5 тис. грн. Або на 13,9% повністю перекриває відносну річну перевитрату.

Середньомісячна заробітна плата всього персоналу склала 213,73 грн., а в еквіваленті 236,78 грн. Темп її росту в порівнянні з минулим роком відповідно склав 125,4 і 121,6 відсотків.

План по продуктивності праці виконано на 98,9% а в еквіваленті на 108,8%.

Темп росту продуктивності праці фактично склав 95,9, а в еквіваленті 93,1% відсотків, в зв'язку зі зменшенням дальності руху поїздів.

По еквівалентним показникам виконання планів чисельності з експлуатації (94,4%) та продуктивності праці (108,8%) весь приріст об'ємних показників досягнуто лише за рахунок росту продуктивності праці.

Аналіз фактичного фонду оплати праці за 1999-2000р.р. графічно можна зобразити у вигляді діаграми (див. рисунок 2.2.2).

Рисунок 2.2.2 -- Аналіз фактичного фонду оплати праці за 1999-2000р.р. в тисячах гривень.

Таблиця 2.2.3 -- Аналіз експлуатаційних витрат та собівартість перевезень Вагонної дільниці станції Київ - Пасажирський за 2000 рік, тис. грн.

Показник	план	факт	Абсолютне відхилення (+,-)	% виконання плану
1	2	3	4	5
Всього витрат у тому числі:	107187	88433	-18754	82,5
фонд оплати праці	11386	13157	+1771	115,6
відрахування на соціальні заходи	4270	4907	+637	114,9
матеріали	3253	2163	-1090	66,5
паливо	2373	1380	-993	58,2
Електроенергія	1166	747	-419	64,1
Амортизація	56836	55552	-1284	97,7
Собівартість одного підготовленого та відправленого вагону, грн.	998,02	782,65	-215,37	78,4

План по експлуатаційним витратам виконано на 82,5%. Економія досягнута в основному за рахунок віднесення витрат по ремонту основних фондів на рахунок амортвідрахувань 1999 року. Економія по іншим елементам витрат досягнута за рахунок:

по паливу, електроенергії та амортвідрахуванням - у зв'язку з завищенням Управлінням залізниці плану їх витрат;

по матеріалам - у зв'язку з відсутністю коштів на їх придбання.

Перевищення витрат по фонду оплати праці і відрахуванням на соціальні заходи пов'язано з перевиконанням плану обсягу вагоно-кілометрів на 2,7% і додатковим прийомом на роботу з дозволу Управління залізниці більш ніж 300 провідників.

Перевитрати на 2145 тисяч гривень по іншим витратам допущені у зв'язку з заниженням Управлінням залізниці їх планової суми. Собівартість одного підготовленого та відправленого вагону в рейс фактично склала 782,65 гривень при плані 998,02 гривень, тобто зменшилась на 21,6 відсотка. Склад фактичних експлуатаційних витрат за 2000 р. графічно можна зобразити у вигляді діаграми (див. рисунок 2.2.3).

Рисунок 2.2.3 -- Склад фактичних експлуатаційних витрат за 2000 р. (%)

Таблиця 2.2.4 Аналіз доходів Вагонної дільниці станції Київ - Пасажирський, тис. грн.

Показник	Звіт 1999 рік	2000 рік	Відхилення, %
		план	факт	До плану 2000	До звіту 1999
Доходи від перевезень	79702	105850	121274	114,6	152,2
Доходи від підсобно-допоміжної діяльності	4304	4395	4676	106,4	108,6
Доходи від основної діяльності	84006	110245	125950	114,2	149,9

План доходів по основній діяльності в цілому виконано 114,2%. Перевиконання його обумовлено збільшенням виділення Управлінням залізниці доходів на покриття витрат від перевезень, а по підсобно-допоміжній діяльності - значним збільшенням послуг по наданню пасажирам постільної білизни і наданню послуг населенню та підприємствам.

В порівнянні з 1999 роком фактичні доходи від основної діяльності збільшились на 41944 тис. грн. (125950-84006) або на 49,9%, в т.ч. доходи від перевезень на 41572 тис. грн. (121274-79702) або на 52,2% і доходи від підсобно-допоміжної діяльності - на 371 тис. грн. (4675-4304) або на 8,6%. Це обумовлено:

по перевезенням - збільшенням в 2000 році права, що видається Управлінням залізниці, на покриття їх (перевезень) витрат, і, в першу чергу, на покриття збитків минулих років;

по підсобно-допоміжній діяльності - значним збільшенням доходів від надання послуг пасажирам в поїздах і послуг населенню та підприємствам в 2000 році. Аналіз фактичних доходів за 2000 р. графічно можна зобразити у вигляді діаграми (див. рисунок 2.2.4).



Рисунок 2.2.4 Аналіз фактичних доходів за 2000 р.

Таблиця 2.2.5 -- Аналіз прибутку та рентабельності Вагонної дільниці станції Київ - Пасажирський, тис. грн.

Показник	Звіт 1999 рік	2000 рік	Відхилення, %
		план	факт	До плану 2000	До звіту 1999
1	2	3	4	5	6
Доходи від перевезень	79702	105850	121274	114,6	152,2
Експлуатаційні витрати	79831	107187	88433	82,5	110,8
Прибуток від перевезень	-	-	32841	-	-
Рентабельність перевезень, %	-	-	37,14	-	-
Доходи від підсобно-допоміжної діяльності	4304	4395	4676	106,4	108,6
Витрати по підсобно-допоміжній діяльності	3770	3025	3592	118,7	95,3
Прибуток по підсобно-допоміжній діяльності У тому числі	534	1370	1084	79,1	203,0
від надання послуг пасажирам в поїздах	491	-	1006	-	204,9
від інших послуг	43	-	78	-	181,4
Рентабельність підсобно-допоміжної діяльності	14,16	45,29	30,17	66,6	213,1
Інші прибутки та збитки	836	-	250	-	29,9
Балансовий прибуток	1241	33	34142	103560	2753,8

За 2000 рік фактичний балансовий прибуток склав 34175 тисяч гривень при плані 33 тисяч гривень, тобто план перевиконано в 1035,6 разів.

Прибуток від перевезень становить 32841 тис. грн. Замість запланованих збитків в сумі 1337 тис. грн.

Збільшення прибутку обумовлено додатковим виділенням Управлінням залізниці доходів на покриття збитків від перевезень в минулі роки.

По підсобно-допоміжній діяльності виконання плану по прибутку склало 79,1% в зв'язку з ростом витрат, викликаних значним вводом в експлуатацію постільних приналежності та зйомного обладнання, збільшенням витрат на пральні матеріали та підвищенням цін на них.

Прибуток від реалізації робіт та послуг на сторону нетранспортним підприємствам та установам фактично склав 250 тис. грн., тобто завдання виконано на 16,7%.

Невиконання цього завдання обумовлено:

відсутністю фінансування з Держбюджету коштів за оренду спецвагонів в/ч 3001

зростанням курсової різниці (в доларовому обчисленні) при оплаті за користування природним газом;

віднесення виручки за продаж основних фондів на зменшення їх зносу;

зменшення реалізації матеріалів та палива.

Таблиця 2.2.6 -- Аналіз виконання плану витрат по підсобно-допоміжній діяльності Вагонної дільниці станції Київ - Пасажирський за 2000 рік, тис. грн.

Показник	план	факт	Абсолютне відхилення (+,-)	% виконання плану
Всього витрат у тому числі:	3025	3592	+567	118,7
Фонд оплати праці	898	979	+81	109,0
Відрахування на соціальні заходи	337	368	+31	109,2
Матеріали	723	1103	+380	191,5
Електроенергія	103	126	+23	122,3
Амортизація	196	173	-23	88,3

Витрати по підсобно-допоміжній діяльності зросли на 18,7%. Це обумовлено:

перевиконанням на 5,2% плану по підготовленим і відправленим вагонам в рейс;

значним вводом в експлуатацію постільних приналежностей;

збільшенням витрат по послугам, що надаються пасажирам в поїздах по постільній білизні та по реалізації кондвиробів;

збільшенням об'єму випраної постільної білизни та зйомного обладнання;

збільшенням витрат пральних матеріалів та підвищенням цін на них;

значним подорожчанням газу.

Економія по іншим витратами досягнута за рахунок вводу в експлуатацію свердловин по забору води для прання.

Таблиця 2.2.7 -- Структура основних фондів Вагонної дільниці станції Київ - Пасажирський.

Показник	Первісна вартість основних фондів на:
	01.01.2000р.	01.01.2001р.
	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %
1	2	3	4	5
А. Виробничі основні засоби транспорту - всього в тому числі	1071325	100,0	1068221	100,0
1. Будівлі споруди та передавальні пристрої - всього з них:	5884	100,0	5943	100,
Будівлі	4927	83,8	4986	83,9
Споруди	73	1,2	73	1,2
Передавальні пристрої	884	15,0	884	18,9
2. Автотранспорт, меблі, прилади та інструменти, всього з них:	1104	100,0	1259	100,0
Автомобільний транспорт	260	23,6	371	29,5
Електронно-обчислювальні машини	91	8,2	121	9,6
Прилади та інструменти	569	51,5	512	40,7
Інші	184	16,7	255	20,2
3. Інші основні засоби - всього з них:	1064337	100,0	1061019	100,0
Транспортні засоби	1061345	99,7	1057903	99,7
в т.ч. вагони пасажирські	1061345	-	1057903	-
Машини та обладнання	2958	0,3	3080	0,3
Інші	34	-	36	-
Б. Невиробничі основні засоби - всього	6	-	95	-
в тому числі інші невиробничі засоби	6	-	95	-
Всього:	1071331	100,0	1068316	100,0

Структура основних фондів на початок 2001 року практично не змінилась.

Доходи від перевезень на 1 гривню виробничих фондів склали:

за 1999 рік - 0,07 гривень

за 2000 рік - 0,11 гривень, або зросли на 57,1%

Прибуток від перевезень на 1 гривню виробничих фондів за 2000 рік склав 0,03 гривні. В 1999 році перевезення пасажирів були збитковими.

Фондоозброєність за 2000 рік виходячи з середньорічної вартості основних фондів і середньоспискової чисельності всього персоналу склала 188,4 тисячі гривень (1072107 / 5691).

Коефіцієнт вводу основних фондів - 0,26% (2797 / 1071331)

Коефіцієнт вибуття основних фондів - 0,54% (5812 / 1071331)

Коефіцієнт зносу основних фондів - 5,2% (55728 / 1071331)

Коефіцієнт придатності основних фондів - 94,8% (100-5,2)

Склад виробничих основних фондів на 01.01.2001 рік графічно можна зобразити у вигляді діаграми (див. рисунок 2.2.5).



Рисунок 2.2.5 -- Склад виробничих основних фондів на 01.01.2001 рік.

Фінансове становище підприємства Вагонної дільниці станції Київ - Пасажирський наведено нижче.

За 2000 рік по фондам економічного стимулювання допущена перевитрата в сумі 1186 тисяч гривень, в тому числі:

по фонду соціального розвитку - 844 тис. грн.

по фонду матеріального заохочення - 342 тис. грн.

з нього

матеріальна допомога - 147 тис. грн.

одноразові премії - 125 тис. грн.

Відрахування на соціальні заходи - 70 тис. грн.

Таблиця 2.2.8 -- Аналіз дебіторської заборгованості Вагонної дільниці станції Київ - Пасажирський, тис. грн.

Показник	На 01.01.2000	На 01.01.2000	Збільшення (+), зменшення (-)	у %
1	2	3	4	5
Дебіторська заборгованість - всього у тому числі	30015	30757	+742	102,5
Розрахунки за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав	156	45	-111	28,8
Розрахунки за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк	1254	1223	-31	97,5
Розрахунки з податкових розрахунків	1	78	+77	7800
Розрахунків з бюджетом	231	-	-231	-
Розрахунки по авансах виданих	8	2	-6	25,0
Розрахунки з управлінням залізниці	28283	29322	+1039	103,7
Розрахунки з іншими дебіторами	82	87	+5	106,1

Дебіторська заборгованість на 01.01.2001р. в порівнянні з початком 2000р. збільшилась на 742 тис. грн., або на 2,5%. Основний дебітор - Управління залізниці - заборгованість її збільшилась на 1039 тис. грн., або на 3,7%

По інших дебіторах заборгованість пояснюється:

затримкою вирішення питання Укрзалізницею про орендну плату ДТВПВР м. Києва - 1057 тис. грн.

відсутністю фінансування з (Держбюджету в/ч 3301 - 119 тис. грн.)

Таблиця 2.2.9 -- Аналіз кредиторської заборгованості Вагонної дільниці станції Київ - Пасажирський, тис. грн.

Показник	На 01.01.2000	На 01.01.2000	Збільшення (+), зменшення (-)	у %
1	2	3	4	5
Кредиторська заборгованість - всього у тому числі	5330	6092	+762	114,3
Розрахунки за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав	252	649	+397	257,5
Розрахунки за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк	1491	1162	-329	77,9
Розрахунки з податкових розрахунків	36	-	-36	-
Розрахунки з бюджетом	291	287	-4	98,6
Розрахунки по позабюджетним рахункам	112	378	+266	337,5
Розрахунки по страхуванню	512	677	+165	132,2
Розрахунки по оплаті праці	2589	2884	+295	111,4
Розрахунки з іншими кредиторами	47	55	+8	117,0

Кредиторська заборгованість на 01.01.2001р. в порівнянні з початком 2000 року збільшилась на 762 тис. грн., або на 14,3%.

Причиною у відношеннях з іншими підприємствами складають незначну суму і вони проводились з дозволу Управління залізниці. Аналіз кредиторської заборгованості за 1999-2000р.р. графічно можна зобразити у вигляді діаграми (див. рисунок 2.2.5).

Рисунок 2.2.5 -- Аналіз кредиторської заборгованості за 1999-2000р.р.

Норматив обігових засобів з урахуванням їх дооцінки складає:

на 01.01.2000р. - 775 тис. грн.

на 01.01.2001р. - 786 тис. грн.

Таблиця 2.2.10 -- Аналіз фактичної наявності обігових засобів Вагонної дільниці станції Київ - Пасажирський, тис. грн.

Показник	На 01.01.2000	На 01.01.2001	Збільшення (+), зменшення (-)	у %
Обігові засоби - всього у тому числі:	2080,1	2900,4	+820,3	139,4
виробничі запаси - всього	1801,1	2654,4	+853,3	147,4
з них: матеріали	1634,3	2286,0	+651,7	139,9
Паливо	101,8	303,4	+201,6	298,0
Запчастини	65,0	65,0	-	100,0
малоцінні і швидкозношувані предмети	279,0	246,0	-33,0	88,2
Понаднормові обігові засоби	1305,1	2114,4	+809,3	162,0

За звітний період у порівнянні з початком 2000 року обігові засоби збільшились на 39,4% і складають 2900,4 тис. грн., у т.ч. виробничі запаси збільшились на 47,4% і складають 2654,4 тис. грн.

Понаднормові обігові засоби складають 2114,4 тис. грн., у порівнянні з початком звітного року вони збільшились на 809,3 тис. грн., або на 62,0%.

За звітний період придбано: матеріалів на 7257,7 тис. грн. І палива - на 1694,5 тис. грн.

Перевищення нормативу обігових засобів пояснюється значним вводом в експлуатацію постільної білизни і збільшенням витрат в період літніх перевезень пасажирів (особливий режим), а також підготовкою до роботи в зимових умовах.

Наприкінці звітного періоду обов'язково складається баланс (Додаток А) і звіт про фінансові результати підприємства (Додаток Б).

3. Облік і аудит основних засобів на залізниці

3.1 Документальне оформлення надходження та використання основних засобів

Як відомо, саме первинні документи є основою бухгалтерського обліку. І тільки та інформація, що міститься в первинних документах, потім попадає в регістри синтетичного й аналітичного обліку і систематизується на рахунках бухгалтерського обліку. Більш того, саме первинними документами повинні бути підтверджені дані податкового обліку. От чому правильне і своєчасне складання цих документів -- це необхідна умова для впевненості бухгалтера в завтрашньому дні, у тім, що ніякі перевіряльники не зможуть висунути претензії до його роботи (а отже -- і притягти до відповідальності).

Одиницею бухгалтерського обліку основних засобів - як до 1 липня 2000 року (дати вступу в силу П(С)БО 7 "Основні засоби"), так і тепер - є окремий об'єкт (раніш він називався окремим інвентарним об'єктом).

Об'єкт основних засобів - закінчений пристрій із усіма пристосуваннями і приналежності до нього чи окремий конструктивно відособлений предмет, призначений для виконання визначених самостійних функцій, або відособлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового чи різного призначення, що мають для їхнього обслуговування загальні пристосування, приналежності, керівництво і єдиний фундамент, у результаті чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - визначену роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Визначення об'єкта основних засобів для цілей бухгалтерського обліку важливо ще і тому, що первинні документи складаються окремо на кожен такий об'єкт (за винятком деяких випадків).

Типові форми первинних документів по обліку основних засобів (далі -ОЗ) затверджені наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 352.

Обов'язково варто врахувати, що починаючи з 1 липня 2000 р. у бухгалтерському обліку докорінно змінилися класифікація ОЗ по групах і методи їхньої амортизації. Тепер підприємство може самостійно обрати для кожного об'єкта ОЗ один з перерахованих у П(С)БО 7 методів.

А тепер розглянемо порядок застосування і зразки заповнення цих первинних документів при надходженні ОЗ і їхньому обліку на Вагонній дільниці.

При надходженні ОЗ на кожен об'єкт складається типова форма № ОЗ-1 "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів". Причому цей документ складається незалежно від причини, по якій ОЗ надходять на Вагонну дільницю: договір закупівлі-продажу, безкоштовна передача, розпорядження Управління залізниці і т.д. і т.п.

Форма № ОЗ-1 заповнюється комісією, що призначена наказом керівника Вагонної дільниці, у двох екземплярах: один - для приймаючої, другий - для передавальної сторони, і затверджується керівником. Після затвердження форма повинна бути передана в бухгалтерію підприємства разом з технічною документацією на об'єкт ОЗ.

Для обліку ОЗ на Вагонній дільниці передбачено кілька типових форм. А саме:

- типова форма № ОЗ-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів";

- типова форма № ОЗ-7 "Опис інвентарних карток по обліку основних засобів";

- типова форма № ОЗ-8 "Картка обліку руху основних засобів";

- типова форма № ОЗ-9 "Інвентарний список основних засобів".

- типова форма № 03-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів" відкривається на кожен об'єкт ОЗ окремо (чи на групу однотипних об'єктів, на які заведена одна форма № 0З-1 і які будуть експлуатуватися в одному підрозділі). Заповнюється вона на підставі форми № 03-1 і інших супровідних документів в одному екземплярі. У формі № ОЗ-6 дається коротка індивідуальна характеристика об'єкта ОС, указуються його особливості.

При ремонті, реконструкції, модернізації й інших видах поліпшень ОЗ дані про такі роботи заносяться у форму № ОЗ-6 на підставі форми № ОЗ-2 "Акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів", а при списанні ОЗ джерелом зведень є форма № ОЗ-3 "Акт списання основних засобів".

У випадку великої кількості інформації про об'єкт картку типової форми № ОЗ-6 заміняють на нову, а стара зберігається на підприємстві як довідковий документ.

Типова форма № 03-7 "Опис інвентарних карток по обліку основних засобів" призначена для реєстрації всіх інвентарних карток ОЗ, відкритих на підприємстві. Ця форма складається в одному екземплярі і служить для контролю за наявністю карток форми № 03-6.

Типова форма № ОЗ-8 "Картка обліку руху основних засобів "відкривається на кожну класифікаційну групу ОЗ і заповнюється щомісяця. У цій картці збирається інформація про надходження ОЗ на Вагонну дільницю (на підставі форми № 03-1), про суми нарахованої амортизації (для промислових підприємств - на підставі форми № 03-14), про вибуття ОЗ (на підставі форми № 03-3). Як правило, картка форми № 03-8 ведеться тими підприємствами, у яких немає машинної обробки інформації з ОЗ.

Типова форма № 03-9 "Інвентарний список основних засобів призначена для обліку ОЗ конкретної класифікаційної групи за місцем їх перебування й експлуатації, а отже, по конкретним матеріально відповідальним особам. У картку заносяться зведення про кожен об'єкт ОЗ. Форма № 03-9 виконує функції ті ж, що і форма № 03-6, і дані в цих формах повинні збігатися.

3.2 Облік придбання об'єктів основних засобів за кошти

Найбільш розповсюдженими шляхами надходження основних засобів на підприємство є їх:

1) придбання за кошти;

2) створення шляхом будівництва (підрядним чи господарським способом) і виготовлення власними силами.

Усі витрати Вагонної дільниці на придбання чи створення основних засобів, що включаються в їхню первісну вартість, характеризуються як капітальні інвестиції і відбиваються по дебету рахунка 15 "Капітальні інвестиції" відповідного субрахунку: 151 "Капітальне будівництво" чи 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів". По кредиту цих субрахунків відбивається зменшення понесених підприємством витрат у зв'язку із запровадженням у дію чи прийняття в експлуатацію відповідних активів.

На субрахунку 151 "Капітальне будівництво" відображаються:

- витрати на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства, у тому числі вартість устаткування, яке належить до монтажу в процесі будівництва;

- авансові платежі для фінансування такого будівництва.

Субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів призначений для обліку витрат на придбання чи виготовлення власними силами об'єктів основних засобів.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться по видам основних засобів, а також по окремих об'єктах капітальних вкладень (інвентарним об'єктам).

Згідно п. 7 П(С)БО 7 придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс Вагонній дільниці по первісній вартості. Первісна вартість основних засобів - це історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) основних засобів.

Складові первісної вартості об'єкта основних засобів визначені п. 8 П(С)БО 7. Це:

-суми, що сплачуються постачальникам активів і підрядчикам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державний збір і аналогічні платежі, здійснювані у зв'язку з придбанням (одержанням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати по страхуванню ризиків доставки основних засобів;

- витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо зв'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Витрати на доставку й розвантаження об'єктів основних засобів П(С)БО 7 безпосередньо в складі первісної вартості не виділяє. Їх варто розуміти як інші витрати, зв'язані з доведенням об'єкта до робочого стану.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються в первісну вартість основних засобів, придбаних (створених) чи цілком частково за рахунок позикового капіталу.

Контроль за схоронністю основних засобів забезпечується їхнім обліком по об'єктах, місцеві чи використання збереження, матеріально відповідальним особами.

Приймання основних засобів виробляється відповідно до Акта приймання-передачі основних засобів типової форми № 0З-1, що складається комісією, призначеної наказом керівника підприємства. В Акті вказуються первісна вартість об'єкта, коротка технічна характеристика, місце експлуатації. До нього додається технічна документація об'єкта.

Кожному об'єкту основних засобів присвоюється інвентарний номер, і на нього відкривається інвентарна картка типової форми № 03-6. Остання є регістром аналітичного обліку.

На однотипні об'єкти невеликої вартості (інструменти, виробничий і господарський інвентар і т.п.), що надійшли на Вагонну дільницю в одному місяці і які будуть експлуатуватися в одному підрозділі, а також мають однаковий термін корисного використання, доцільно відкривати одну загальну інвентарну картку.

Картки діючих основних засобів розміщаються по їхніх класифікаційних групах і місцям експлуатації. Для забезпечення схоронності інвентарні картки реєструються в спеціальних описах (ф. № 03-7).

По місцях використання (перебування) облік основних засобів ведеться в інвентарних списках (ф. № 03-9). Щомісяця підсумкові дані інвентарних карток на об'єкти основних засобів, що надійшли на Вагонну дільницю, заносяться в картки обліку руху основних засобів (ф. № 03-8), що ведуться в розрізі груп основних засобів. Ці картки заміняють аналітичні відомості по рахунку 10 "Основні засоби". Тому їхній загальний підсумок щомісяця зіставляється з підсумком синтетичного обліку даного рахунка.

Відображення в бухгалтерському обліку таких операцій розглянемо на прикладі придбання Вагонною дільницею комп'ютера, що не вимагає монтажу (див. таблицю 3.2.1). Вартість комп'ютера - 2,4 тис. грн. (у т.ч. ПДВ - 0,4 тис. грн.)

Таблиця 3.2.1 -- Відображення в бухгалтерському обліку операцій придбання Вагонною дільницею комп'ютера

Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, Грн.
	Дт	Кт
1	2	3	4
Отримано комп'ютер від постачальника	152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	2000
Включена до складу податкового кредиту сума ПДВ	641 «Розрахунки по податках»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	400
Зроблено оплату постачальнику	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	2400
Оплачено витрати по страхуванню ризиків доставки об'єкта	377 «Розрахунки з іншими дебіторами»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	50
Відображено витрати по страхуванню об'єкта	152 « придбання (виготовлення) основних засобів»	377 «Розрахунки з іншими дебіторами»	50
Оплачено послуги транспортної організації по доставці комп'ютера	371 «Розрахунки по виданих авансах»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	180
Відображено суму податкового зобов'язання по ПДВ	641 «Розрахунки по податках»	643 «Податкові зобов'язання»	30
Відображено вартість транспортних послуг, зв'язаних із придбанням комп'ютера	152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»	371 «Розрахунки по виданих авансах»	150
Відображено суму ПДВ	643 «Податкові зобов'язання»	371 «Розрахунки по виданих авансах»	30
Уведений в експлуатацію комп'ютер (2000+50+150)	104 «Машини й устаткування»	152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»	2200

3.3 Будівництво основних засобів підрядним способом

При підрядному способі будівельно-монтажні роботи виконуються відповідно до підрядного договору (контракту) з оплатою їхньої кошторисної вартості. Підприємство-замовник здійснює облік витрат на капітальні інвестиції і веде розрахунки з підрядчиками за виконані й прийняті по актах роботи. Для цього застосовуються такі документи первинного обліку, як Акт приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в) і Довідка про вартість виконаних робіт і витрат (ф. № КБ-3).

Виходячи з цього, забудовник, відображає вартість виконаних і прийнятих по актах будівельно-монтажних робіт в обліку по дебету субрахунку 151 "Капітальне будівництво" і по кредиту субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Таким само записом відбивається вартість придбаних об'єктів основних засобів, що не вимагають монтажу (транспортні засоби, деякі верстати, вимірювальні прилади, виробничий і господарський інвентар і т.п.).

Устаткування, що вимагає монтажу, і будівельні матеріали враховуються в складі виробничих запасів. Їхнє придбання в бухгалтерському обліку відбивається по дебету субрахунку 205 "Будівельні матеріали" і по кредиту субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Передача будівельних матеріалів і устаткування для його подальшого монтажу відбивається по дебету субрахунку 151"Капітальне будівництво" і по кредиту субрахунку 205 "Будівельні матеріали" після підтвердження їхнього використання й монтажу на об'єктах будівництва.

Витрати на будівництво об'єктів відбивають на субрахунку 151 "Капітальне будівництво" по статтях наростаючим підсумком з початку будівництва до моменту введення об'єкта в експлуатацію. За даними субрахунку 151 "Капітальне будівництво" обчислюють фактичну собівартість (інвентарну вартість) завершених об'єктів будівництва. Введення в експлуатацію кожного об'єкта оформляється Актом приймання-передачі основних засобів (ф. № 03-1), на основі якого списується вартість капітальних інвестицій на завершені об'єкти, а також здійснюється зарахування останніх на баланс у складі основних засобів.

При господарському способі будівництва витрати на капітальні інвестиції підприємство-забудовник відбиває по дебету субрахунку 151 "Капітальне будівництво" у кореспонденції з кредитом відповідних рахунків витрат.

Первісна вартість об'єктів, побудованих господарським способом, включає:

- вартість робіт (послуг), виконаних (наданих) сторонніми спеціалізованими підприємствами;

- вартість устаткування, що вимагає монтажу;

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- накладні витрати, зв'язані з будівництвом об'єкта;

- інші витрати, безпосередньо зв'язані з будівництвом об'єкта (одержання дозволу і відведення будівельного майданчика; розшукові роботи на площадці; проектні роботи; оплата професійних послуг, наприклад, архітекторів, геодезистів і т.п.).

При будівництві господарським способом невиробничих об'єктів у вартість капітального будівництва включається також сума ПДВ, сплаченого (нарахованого) вітчизняним постачальником.

На сьогодні організація бухгалтерського і податкового обліку основних засобів істотно відрізняється. Порядок ведення податкового обліку покупки і створення основних засобів регулюється Законами України "Про податок на додаткову вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі - Закон про ПДВ) і "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі - Закон про прибуток).

Витрати на придбання, будівництво основних фондів відповідно до Закону про прибуток (пп.5.3.2 ст.5) не включаються до складу валових витрат підприємства.

Податкове законодавство оперує терміном "основні фонди", під яким розуміються матеріальні цінності, що використовуються в господарській діяльності платника податків протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких поступово зменшується в зв'язку з фізичним чи моральним зносом.

Основні фонди в податковому законодавстві підлягають розподілу по трьох групах (пп.8.2.2 Закони про прибуток).

Остаточне рішення щодо відповідності об'єктів основних засобів визначеним групам податкового законодавства залежить від їхніх конкретних характеристик. Так, розглянуті в прикладах об'єкти основних засобів відносяться по податковому законодавству до наступного групам: верстат -- група 3, виробничий будинок - група 1.

У випадку здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їхнього придбання з обліком транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без обліку сплаченого податку на додаткову вартість, коли платник податків зареєстрований платником ПДВ (пп. 8.4.1 Закону про прибуток).

При здійсненні витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податків для власних виробничих нестатків балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму виробничих витрат, понесених платником податків, що зв'язані з їхнім виготовленням і введенням в експлуатацію без обліку сплаченого ПДВ, у випадку, коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником ПДВ (пп. 8.4.2 Закони про прибуток).

До таких витрат відносяться усі витрати, зв'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт: вартість матеріалів, що комплектують, устаткування до монтажу, послуги сторонніх підприємств, заробітна плата працівників, пенсійне й соціальне страхування і т.п.

Право на податковий кредит по ПДВ виникає за умови сплати (нарахування) платником податків сум податків у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься на валові чи витрати на збільшення балансової вартості основних засобів. Для цього, крім наявності податкової накладної, що підтверджує право на податковий кредит, підприємству необхідно ще зареєструватися платником ПДВ і здійснювати діяльність, операції по який підлягають обкладанню ПДВ.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником цього податку в звітному періоді в зв'язку з придбанням (виготовленням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду незалежно від термінів введення основних фондів в експлуатацію (пп. 7.4.1 Закону про ПДВ).

3.4 Облік поліпшення основних засобів

На даний момент облік витрат на поліпшення основних засобів на Вагонній дільниці регулюється двома основними документами:

- Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. (зі змінами і доповненнями, далі - Закон про прибуток);

- Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. №92.

Оскільки вимоги, висунуті цими документами щодо обліку поліпшень основних фондів, відрізняються один від одного, виникає необхідність окремого ведення їх бухгалтерського і податкового обліку.

Податковий облік поліпшень основних фондів регламентується Законом про прибуток, відповідно до підпунктів 5.2.10 і 8.7.1 якого платники податків мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, зв'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року. Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2 чи 3, окремого об'єкта основних фондів групи 1 і підлягають амортизації по нормах, передбаченим для відповідних груп основних фондів.

Для розрахунку витрат на поліпшення основних засобів, що Вагонна дільниця може віднести в звітному періоді на валові витрати, необхідно насамперед розрахувати балансову вартість основних засобів на початок року.

Сукупна балансова вартість основних засобів на початок року являє собою суму балансових вартостей груп 2 і 3, окремих об'єктів групи 1 на початок року, що розраховуються по формулі, приведеної в пп.8.3.2 Закони про прибуток:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - У(а-1) - А(а-1), де:

Б(а) - балансова вартість групи на початок звітного року;

Б(а-1) - балансова вартість групи на початок попереднього звітного періоду;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

У(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань протягом періоду, що передував звітному.

Необхідно звернути увагу на те, що згідно пп.8.4.1 Закону про прибуток у випадку здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їхнього придбання, з обліком транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без обліку ПДВ - у випадку, коли платник податку на прибуток зареєстрований як платник ПДВ.

Отримана сукупна балансова вартість основних фондів на початок року збільшується на 5%. Розрахована в такий спосіб величина буде граничною сумою, у рамках якої протягом року підприємство може відносити на валові витрати, витрати на поліпшення основних фондів. Тобто якщо на підприємстві, наприклад, були проведені ремонтні роботи в сумі, що дорівнює чи перевищує певне обмеження в I кварталі, то в наступних кварталах до кінця року здійснені витрати на поліпшення не можуть бути віднесені на валові витрати, а будуть збільшувати балансову вартість основних фондів. Причому при віднесенні на валові витрати не має значення, поліпшення яких груп, чи які види поліпшень здійснювалися. Приклад господарських операцій по заміні процесора в комп'ютері наведено в таблиці 3.4.1

Таблиця 3.4.1 -- Відображення в бухгалтерському обліку операцій по поліпшенню комп'ютера

Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
	Дт	Кт
Виконана підрядником заміна процесора	15 “Капітальні інвестиції”	631 “Розрахунки з вітчизняними поставниками”	800
Відображена сума ПДВ	641 “Розрахунки по податкам”	631 “Розрахунки з вітчизняними поставниками”	160
Віднесені на збільшення первісної вартості витрати на заміну процесора	104 “Машини і обладнання”	15 “Капітальні інвестиції”	800

3.5 Облік ремонту основних засобів

Бухгалтерський облік витрат на ремонт, модернізацію, реконструкцію та інші поліпшення основних засобів на Вагонній дільниці регламентується П(С)БО 7, відповідно до якого дані витрати поділяються на дві групи:

Група 1. Витрати на поліпшення основних фондів, у результаті здійснення яких економічні вигоди, спочатку очікувані від використання об'єкта, зростають. До таких поліпшень відносяться: модернізація, модифікація, добудування, дообладнування, реконструкція і т.п. Згідно п.14 П(С)БО 7 витрати на проведення таких заходів збільшують первісну вартість основних засобів. Ці витрати Вагонна дільниця враховує на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" з наступним їх віднесенням на рахунок 10 "Основні засоби".

Група 2. Витрати, що здійснюються для підтримки об'єкта в робочому стані й одержання спочатку визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, згідно п.15 П(С)БО 7, відносяться до витрат звітного періоду. Облік їх ведеться згідно П(С)БО 16 "Витрати", затвердженому наказом Мінфіну України від 31 грудня 1999 р. № 318. У бухгалтерському обліку ці витрати враховуються на рахунках обліку витрат, а саме: 23 "Виробництво" - у випадку, якщо ремонтуються основні засоби виробничого призначення; 91 "Загальвиробничі витрати" - при ремонті основних фондів загальвиробничого призначення, тобто таких, котрі беруть участь у керуванні цехами, ділянками, відділеннями, бригадами й іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва; 92 "Адміністративні витрати" - при ремонті основних засобів, що беруть участь у керуванні й обслуговуванні підприємства; 93 "Витрати на збут" - у випадку ремонту основних фондів, зв'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг; 941 "Витрати на дослідження і розробки" - при ремонті основних засобів, що беруть участь у дослідженнях і розробках, здійснюваних підприємством. Приклад господарських операцій по ремонту даху будівлі адміністрації наведено в таблиці 3.5.1

Таблиця 3.5.1 -- Відображення в бухгалтерському обліку операцій по ремонту даху будівлі адміністрації

Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
	Дт	Кт
1	2	3	4
Придбанні матеріали для ремонту даху будівлі адміністрації	205 “Будівельні матеріали”	631 “Розрахунки з вітчизняними поставниками”	100
Відображена сума ПДВ	641 “Розрахунки по податкам”	631 “Розрахунки з вітчизняними поставниками”	20
Віднесено на витрати звітного періоду вартість використаних матеріалів	92 “Адміністративні витрати”	205 “Будівельні матеріали”	100

3.6 Переоцінка основних засобів

Переоцінка основних засобів - це доведення залишкової вартості основних засобів до справедливої. Згідно П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" справедлива вартість - це сума, по якій можуть бути здійснені обмін чи активу оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами. Для основних засобів П(З)БУ 19 конкретизований порядок визначення справедливої вартості (дивись таблицю 3.6.1).

Таблиця 3.6.1 -- Порядок визначення справедливої вартості основних засобів

Об'єкт визначення справедливої вартості	Визначення справедливої вартості
1	2
Земля	Ринкова вартість
Будинки	Ринкова вартість
Машини	Ринкова вартість. У випадку відсутності даних про ринкову вартість -- відбудовна вартість (сучасна собівартість придбання) за винятком суми зносу на дату оцінки
Устаткування	Ринкова вартість. У випадку відсутності даних про ринкову вартість -- відбудовна вартість (сучасна собівартість придбання) за винятком суми зносу на дату оцінки
Інші основні засоби	Відбудовна вартість (сучасна собівартість придбання) за винятком суми зносу на дату оцінки

У більшості випадків справедлива вартість основних засобів - це їхня ринкова вартість.

Інформацію про ринкову вартість основних засобів на дату переоцінки можна одержати:

- зі зведень заводів-виготовлювачів;

- із прайс-листів посередників;

- з періодичних видань;

безпосередньо на ринку;

в агентствах нерухомості, в експерта-оцінювача;

- зі збірників цін (видаваних, наприклад, Українською автомобільною корпорацією);

- у міському відділі цін.

При великій номенклатурі визначення справедливої вартості кожного об'єкта основних засобів - трудомісткий процес. Крім того, у названих джерелах інформації представлена вартість нових основних засобів; об'єкти, що знаходяться на підприємстві, найчастіше вже зношені, тому визначення їхньої справедливої вартості представляє визначену проблему. У цьому випадку Вагонна дільниця може використовувати методики, застосовувані експертами-оцінювачами.

3.7 Ліквідація основних фондів

Звичайно це рішення приймається через те, що придбане раніше (3, 5 і більш років тому) устаткування сьогодні вже морально чи фізично застаріло і непридатне для подальшої експлуатації. Причому ступінь зношеності таких основних фондів може бути як повний, так і частковий: підприємству все рівно буде дешевше скласти акт про їхню ліквідацію і придбати для роботи нове, сучасне, устаткування, ніж постійно ремонтувати (чи модернізувати) старе. У бухгалтерському обліку дане питання регулюється П(С)БО 7 "Основні засоби", що вступив у силу 1 липня 2000 року. Так, у п.33 даного Стандарту відзначається: об'єкт основних засобів списується з балансу (ліквідується), якщо він не відповідає критеріям визнання активу, тобто якщо цей об'єкт у майбутньому вже не принесе підприємству яких-небудь економічних вигод. "Бухгалтерський" доход, отриманий від ліквідації необоротного активу (у вигляді товарно-матеріальних цінностей, що оприбутковуються), відбивається по кредиту субрахунку 746 "Інші доходи від іншої діяльності", а залишкова вартість об'єкта і витрати понесені при його ліквідації, враховуються по дебету субрахунок; 976 "Списання необоротних активів". При цьому фінансовий результат від ліквідації (вибуття) основного засобу (далі - ОЗ) визначається на субрахунку 793 "Результат іншої звичайної діяльності" як різниця між доходом, отриманим у результаті зазначеного виду вибуття об'єкта необоротного активу (за винятком непрямих податків (у нашому випадку - ПДВ) - там де вони повинні нараховуватися), і залишковою вартістю об'єкта, а також витратами, зв'язаними з його ліквідацією.

Ліквідація ОЗ обов'язково оформляєте актами на їхнє списання (їхні типові форми 0З-3 "Акт списання основних засобів" і 0З-4 "Акт на списання автотранспортних засобів" затверджені наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 352).

На відміну від бухгалтерського обліку (у який знос нараховується по кожнім об'єкті основних засобів, що дає можливість завжди знати, яка залишкова вартість ліквідованого необоротного активу), у податковому пооб'єктний облік балансової вартості основних фондів (далі -ОФ) здійснюється тільки по групі 1. По групах же 2 і: облік балансової вартості ОФ ведеться сукупно, тобто основні фонди, що входять у ці групи, амортизуються не пооб'єктно, а в цілому по всій групі. Отже, на практиці буває вкрай проблематично визначити балансову вартість окремого ОЗ групи 2 чи 3. Порядок нарахування амортизації ОФ, установлений Законом про прибуток (п.8.б ст.8), абсолютно іншої в порівнянні з порядком нарахування зносу ОС (у розмірі бухгалтерської амортизації), передбаченим П(С)БО 7 (п.п.22-30). Тому балансова вартість ліквідованого об'єкта ОФ групи 1 не буде збігатися з його залишковою вартістю в бухгалтерському обліку. Хоча очевидно, що для нарахування ПДВ при самостійній ліквідації такого об'єкта необхідно оперувати даними саме податкового обліку. Приклад господарських операцій по ліквідації основних засобів наведено в таблиці 3.7.1

Таблиця 3.7.1 -- Відображення в бухгалтерському обліку операцій по ліквідації повністю зношеного принтера

Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
	Дт	Кт
Списана сума зносу принтера, що ліквідується	131 “Знос основних фондів”	104 “Машини і обладнання”	500
Списані витрати, що пов'язані з ліквідацією принтера	976 “Списання необоротних активів”	66 “Розрахунки по оплаті праці” 65 “Розрахунки по страхуванню”	150
Списані на фінансовий результат витрати, що пов'язані з ліквідацією принтера	793 “Результат іншої звичайної діяльності”	976 “Списання необоротних активів”	150

3.8 Амортизація основних засобів

Сполучити бухгалтерський і податковий облік основних засобів (далі - ОЗ) у єдине ціле в даний час неможливо. Спроби впровадження в життя подібного симбіозу приводять до порушення правил або першого, або другого.

Тому обмовимо відразу: і бухгалтерський, і податковий облік ОЗ необхідно вести розрізнено. Наприклад, у виді двох облікових карток на кожен основний засіб - податкової і бухгалтерський. Форма картки може бути стандартна (типова форма 0З-1), затверджена наказом Міністерств, статистики України "Про твердження типових форм первинного обліку" від 29.12.95 р. № 352.

Одним з найбільш важливих показників правильного ведення обліку ОЗ є безпомилково нарахована амортизація.

3.8.1 Амортизація основних засобів в податковому обліку

Виділимо головні вимоги по її нарахуванню спочатку податковому, а потім у бухгалтерському обліку.

1. У податковому обліку амортизації підлягають витрати на придбання, виготовлення, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій і інших поліпшень виробничих фондів.

2. Безкоштовно отримані фонди і невиробничі фонди не амортизуються.

3. Нарахування амортизації виробляється поквартально.

4. Використовується єдиний для всіх груп метод нарахування амортизації, тільки коефіцієнти різні.

5. База для нарахування амортизації - балансова (залишкова) вартість груп основних фондів на початок (перше число) звітного кварталу.