Облік малоцінних предметів

Акт вибуття МШП (форма № МШ - 4) складається керівником структурного підрозділу підприємства при поломці або втраті об'єктів МШП і є підставою для їх заміни. Якщо поломка або втрата відбулась з вини працівника, акт складається у двох примірниках. Другий примірник акта передається в бухгалтерію і є підставою для визначення розміру завданої підприємству шкоди (Додаток 6).

Акт на списання інструментів (пристосувань) та їх обміну на придатні (форма № МШ - 5) використовується підприємством для списання непридатних для використання МШП з одночасною їх заміною на придатні (Додаток 7).

Особова картка "№ обліку спецодягу, спецвзуття та захисних засобів" (форма № МШ - 6) використовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття та захисних пристроїв для індивідуального користування. Відкривається на кожного працівника і зберігається у комірника (завідуючого складом). Ним робляться відмітки про отримання та списання предметів (Додаток 8). Насправді в СВК «Надія», як і в більшості невеликих сільськогосподарських працівників видача спец одягу як така не проводиться, тобто уся процедура із видачі та прийняття набирає фіктивного характеру.

Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття і захисних засобів (форма № МШ - 7) призначена для тимчасового обліку МШП, які передаються працівниками для прання, дезінфекції, ремонту, сезонного зберігання та обліку повернення їм зданих предметів (Додаток 9).

Акт на списання МШП (форма № МШ -- 8) використовується для списання зношених, застарілих та непридатних для використання з інших причин МШП з метою їх утилізації. Списання відбувається спеціально створеною комісією підприємства. Після проведення утилізації акт з підписом усіх членів комісії та завідуючого складом передається в бухгалтерію (Додаток 10).

Для первинного обліку МНМА використовують ті самі форми що й для обліку основних засобів, але оскільки СВК Надія працює у сфері сільського господарства то для обліку використовуються спеціалізовані форми основних засобів для сільськогосподарського обліку (далі ОЗСГ).

Аналіз структури документів і регістрів СВК Надія з обліку МНМА з одного боку містить застарілі показники, які не формують підсумкової, узагальнюючої інформації, а з іншого - у них відсутні показники відсутні показники необхідні для складання звітності в умовах застосування П(С)БО 7 «Основні засоби», тому носії з обліку МНМА потребують удосконалення, так і щодо змісту. На нашу думку, з документів, якими оформлюється рух МНМА необхідно вилучити графи у яких зазначали балансову вартість, код норми амортизаційних відрахувань, норму амортизаційних відрахувань, а додати такі: вартість МНМА, передбачивши можливість зазначити усі можливі види оцінок, метод амортизації, що застосовується для кожного об'єкта.

Одним із первинних документів які використовують на господарстві є інвентарні картки, які призначені для забезпечення ведення аналітичного обліку МНМА протягом усього терміну їх використання, а тому їх форму, порядок реєстрації необхідно спрямувати на реалізацію цих завдань. На нашу думку, використання однієї інвентарної картки для обліку декількох, навіть однакових об'єктів, що використовується в одному структурному підрозділі недоцільне. МНМА- об'єкти, які не завжди при їх прийманні можна виявити при використанні окремих об'єктів і приводять до їх списання із відповідними відмітками інвентарних картках.

Наведемо коротку характеристику звичайним формам обліку необоротних активів у табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Типові форми оформлення руху необоротних активів

Форма	Назва документу	Примітки
ОЗ - 1	Акт приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів	Складається на кожний об`єкт МНМА окремо, а на декілька-лише в тому випадку, коли об`єкти однотипні, мають однакову вартість і прийняті одночасно на відповідальне зберігання однією й тією ж особою (Додаток 11).
ОЗ - 2	Акт приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих об`єктів основних засобів	Зазначається технічна характеристика та первісна вартість об`єкту. Актом такої форми оформляється приймання завершених робіт після ремонту МНМА (Додаток 12).
ОЗ - 3	Акт на списання основних засобів	Після ліквідації МНМА і складання актів на списання МНМА перший примірник передається до бухгалтерії, де на його підставі робиться запис до інвентарного списку МНМА.
ОЗ - 6	Інвентарна картка основних засобів	Здійснюється запис на підставі актів приймання-передачі МНМА та акту на списання МНМА: для обліку окремих об`єктів МНМА; для групового обліку однотипних об`єктів МНМА які надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці та мають одне й те ж виробничо-господарське призначення, технічну характеристику та вартість. Заповнюється в одному примірнику та знаходиться в бухгалтерії.
ОЗ - 7	Опис інвентарних карток з обліку основних засобів	Застосовується для реєстрації інвентарних карток, ця форма складається в одному примірнику в бухгалтерії.
ОЗ - 9	Інвентарний список основних засобів	Застосовується в місцях експлуатації МНМА для обліку кожного об`єкта за матеріально-відповідальними особами. Дані, що містяться в цій формі, мають бути тотожними записами в інвентарних картках обліку МНМА.

Міністерство аграрної політики затвердило спеціалізовані форми первинних документів з обліку основних засобів та інших необоротних активів сільськогосподарських підприємств, а саме:

1. Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. №ОЗСГ-1) (Додаток 13);

2. Акт приймання-здачі відремонтованих і реконструйованих (модернізованих) об'єктів (ф. №ОЗСГ-2) (Додаток 14);

3. Акт на списання основних засобів (ф. №ОЗСГ-3) (Додаток 15);

4. Розрахунок нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів (ф. №ОЗСГ-5) (Додаток 16);

5. Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, які надійшли або вибули (ф. №ОЗСГ-6);

6. Зведена відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів (ф. №ОЗСГ-7) (Додаток 17);

Отже первинний облік малоцінних предметів передбачає складання детальних документів що повністю описують їх стан, місцезнаходження і інші фізичні ознаки. Даний облік на підприємстві СВК «Надія» виконується за допомогою затверджених державою первинних документів.

3.3 Особливості синтетичного обліку малоцінних предметів

В процесі діяльності на підприємстві можуть використовуватись засоби праці невеликої вартості, строк служби яких є незначний.

Малоцінні швидкозношувані предмети визнають на балансі, якщо від їх використання очікується майбутня економічна вигода за можливості достовірної оцінки.

Відповідно до Плану рахунків облік малоцінних і швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання більше одного року ведеться у складі необоротних активів на рахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», їх вартість погашається шляхом нарахування зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного строку корисного використання таких предметів.

За дебетом рахунка обліковується надходження придбаних, створених, безоплатно отриманих активів на підприємство, сума витрат, пов'язаних з поліпшенням (модернізацією, реконструкцією) об'єктів, сума їх дооцінки. За кредитом рахунку відображають вибуття інших необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі, втрати корисності, та сума їх уцінки.

На господарстві СВК «Надія» відкрито рахунок 11 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" який має такі субрахунки:

"Бібліотечні фонди";

"Малоцінні необоротні матеріальні активи";

"Тимчасові (нетитульні споруди)";

"Природні ресурси";

"Інвентарна тара";

"Предмети прокату";

"Інші необоротні матеріальні активи".

У своїй обліковій політиці підприємство визначає, які з об'єктів відносяться на субрахунок 112, а які - на відповідні субрахунки рахунка 10 "Основні засоби". На субрахунку відображається вартість предметів, строк корисного використання яких більше одного року, тобто спеціальні інструменти і спеціальні пристрої, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів. Отже, на малоцінні необоротні матеріальні активи, що обліковуються на цьому рахунку, нараховується знос.

У даному випадку сума віднесення до малоцінних активів 500 грн.

У практиці на господарстві СВК Надія в обліку поширеним є метод рівномірного нарахування зносу по малоцінних необоротних матеріальних активах, виходячи з корисного строку їх використання. Для зручності знос нараховують не по кожному об'єкту, а по групі однорідних за призначенням і строком служби предметів.

Аналітичний облік МНМА ведеться за інвентарними об'єктами або за групою однорідних предметів.

Потрібно зазначити що складнішим є відображення в бухгалтерському обліку операцій з МНМА, при здаванні яких в експлуатацію знос нараховується в розмірі 50 % первісної їх вартості. їх списуються з балансу після донарахування зносу предметів до 100 %. Можливі витрати, пов'язані з ліквідацією малоцінних необоротних матеріальних активів, та цінні відходи від ліквідації цих предметів відображують на бухгалтерських рахунках аналогічно нарахуванню 100 % зносу.

Такий спосіб нарахування використовує господарство на якому проводилося дослідження. Нарахування в момент передавання малоцінних необоротних матеріальних активів амортизації їх у розмірі 50 % передавання в експлуатацію, нарахування амортизації й списання з балансу за непридатністю малоцінних необоротних матеріальних активів на досліджуваному підприємстві відображують в обліку контировками:

1. Передавання в експлуатацію малоцінних необоротних матеріальних активів:

Д-т 112 К-т 20, 28 та ін. - на суму переданих в експлуатацію МНМА за обліковою первісною вартістю.

2. Нарахування амортизації МНМА, переданих в експлуатацію, в розмірі 50 % первісної їх вартості:

Д-т 23, 91 та інших рахунків витрат підприємства К-т 132

Малоцінні необоротні матеріальні активи, під час здавання яких в експлуатацію знос нараховано в розмірі 50 % первісної їх вартості, списують з балансу за непридатністю за рахунок нарахованого зносу у сумі облікової первісної їх вартості після донарахування решти 50 % зносу. Можливі витрати, пов'язані з ліквідацією МНМА, та доходи від оприбуткування цінних відходів (запчастин, металобрухту тощо) відображують у бухгалтерському обліку так:

Відображення суми витрат, пов'язаних з ліквідацією МНМА за непридатністю їх для подальшого застосування:

Д - т 976 К - т 30

Оприбуткування цінних відходів за вартістю їх можливого використання:

Д - т 20 К - т 746

3. У разі визнання МНМА непридатними для подальшого використання і здавання в бухгалтерію належно оформленого акта на їх списання до нараховують знос у розмірі 50 % первісної вартості предметів, що підлягають списанню:

Д-т 23, 91 та інших рахунків витрат підприємства К-т 132.

4. Списання з балансу непридатних для подальшої експлуатації малоцінних необоротних матеріальних активів за рахунок нарахованого їх 100 % (з донарахуванням) зносу за обліковою первісною вартістю:

Д-т 132 К-т 112.

5. Відображення суми витрат, пов'язаних з ліквідацією малоцінних необоротних матеріальних активів за непридатністю їх для подальшої експлуатації:

Д-т 976 К-т 30.

6. Оприбуткування цінних відходів за вартістю можливого їх використання:

Д-т 20 К-т 746.

Розглянемо приклад відображення в бухгалтерському обліку даних операцій в обліку СВК Надія.

1. Передано зі складу в експлуатацію предмет МНМА (спец. інструмент) за первісною вартістю 500 грн.

2. Під час передавання зі складу в експлуатацію спец. інструменту нараховують його знос у розмірі 250 грн.

Через півтора року спеціальний інструмент визнано непридатним для подальшої експлуатації, про що складено і передано акт для списання з балансу(Додаток 15).

3. Донараховано решту 50% зносу спеціального інструменту, що підлягає ліквідації, - 250 грн.

4. Витрати, пов'язані з ліквідацією спеціального інструменту, становлять 10 грн. Від ліквідації інструменту отримано запасні частини на суму 25 грн.

За цими пунктами в бухгалтерському обліку роблять такі відмітки:

1) На передавання спеціального інструменту в експлуатацію - 250 грн.

Д -т 112 К - т 20

2) Відображують у бухгалтерському обліку нарахування амортизації спеціального інструменту, переданого в експлуатацію 50% вартості - 250 грн.

Д -т 23 К - т 132

3) До нараховують знос у розмірі 50% первісної вартості спеціального інструменту, що підлягає списанню - 250 грн.

Д - т 23 К - 91

4) На підставі складеного акта списують з балансу непридатний для подальшого використання спеціальний інструмент за рахунок нарахованого 100% зносу за обліковою первісною вартістю - 500 грн.

Д - т 132 К - т 112

5) Відображають і бухгалтерському обліку витрати на ліквідацію спеціального інструменту за непридатністю для подальшої експлуатації - 10грн.

Д - т 976 К - т 30

6) Оприбутковують запасні частини від ліквідації спеціального інструменту за вартістю можливого їх використання - 25 грн.

Д - т 20 К - т 746

Інші операції з МНМА відображають у бухгалтерському обліку аналогічно операціям з основними засобами. Розглянемо інші господарські операції і супроводжувальні облікові записи табл..3.2.

Таблиця 3.2

Кореспонденція рахунків за операціями надходження МНМА

№	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума грн..
		Дебет	Кредит
Надходження МНМА, придбаних у постачальників за грошові кошти
1	Отримано МНМА	153	63	450
2	Відображено суму кредиту з ПДВ	641	63	75
3	Проведено оплату за договором постачання
4	Витрати на транспортування МНМА	153	63	84
5	Відображено суму ПДВ у складі транспортних витрат	641	63	14
6	Проведено оплату транспортних послуг	63	31	84
7	Введення МНМА у експлуатацію	112	153	534
Безоплатне отримання МНМА
1	Відображена справедлива вартість безоплатно отриманих МНМА	153	424	826
2	Витрати на транспортування	153	631	158
3	Відображено суму ПДВ у складі витрат на транспортування	641	631	26,33

МШП обліковують у складі оборотних активів на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети». Цей рахунок призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух МШП, які належать господарству та перебувають у складі запасів.

Вартість МШП, переданих зі складу в експлуатацію, виключають зі складу активів підприємства, тобто списують з балансу з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Надходження МШП на підприємство відображають в обліку записами на бухгалтерських рахунках:

Д-т 22 - на купівельну (первісну) вартість МШП виробничого призначення (без ПДВ)

Д-т 644 або 641 (ПДВ) - на суму податку на додану вартість, відповідно сплаченого або нарахованого постачальнику на договірну купівельну вартість МШП

К-т 63 та ін. - на суму вартості МШП до оплати постачальнику.

У момент передавання зі складу (комори) в МШП списують повністю на витрати підприємства записом на бухгалтерських рахунках:

Д-т 23, 91 та ін.. рахунків витрат підприємства К-т 22.

Якщо МШП виробничого призначення передають в експлуатацію без зарахування їх на рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", купівельну (первісну) їх вартість на підставі відповідних первинних документів списують на витрати підприємства записом:

Д-т 23, 91 та інших рахунків витрат підприємства - на суму купівельної вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів (без ПДВ)

Д-т 644 або 641 (ПДВ) - на суму податку на додану вартість, відповідно сплаченого або нарахованого постачальнику на договірну купівельну вартість МШП

К-т 63 та ін. - на суму купівельної вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів до оплати постачальнику

Розглянемо приклад такої операції. Відображення в бухгалтерському обліку передавання в експлуатацію МШП без зарахування їх на рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".

1. Надійшли від постачальника малоцінні і швидкозношувані предмети виробничого призначення. За товарним документом постачальника:

МШП за договірними купівельними цінами 2200 грн.

Податок на додану вартість (20% від 2200) 440 грн.

До сплати постачальнику 2640 грн.

2. МШП, передані в експлуатацію виробничому підрозділу підприємства за договірними купівельними цінами, - 2200 грн.

За даними прикладу на рахунках СВК «Надія» операції передавання в експлуатацію МШП виробничого призначення відображаються в бухгалтерському обліку можна так:

1. На суму договірної купівельної вартості малоцінних предметів (без ПДВ) - 2200 грн.:

Д-т 23, 91 К-т 63

2. На суму ПДВ, відповідно сплаченого або нарахованого постачальнику на договірну купівельну вартість МШП, - 440 грн.:

Д-т 644 або 641 (ПДВ) К-т 63

З метою забезпечення збереження МШП, переданих в експлуатацію та списаних на витрати підприємства бухгалтерія підприємства зобов'язана організувати належний контроль за їх наявністю та рухом, зокрема, оперативний облік МШП у кількісному вираженні за окремими матеріально відповідальними особами.

У разі повернення на склад МШП із експлуатації, якщо вони придатні для подальшого використання, то МШП оприбутковують бухгалтерським записом на рахунках:

Д-т 22 К-т 719.

Малоцінні та швидкозношувані предмети, виготовлені в разі потреби на підприємстві, оприбутковують на склад або списуються під час передавання їх в експлуатацію на відповідні витрати первісною їх вартістю (фактичною собівартістю бухгалтерським записом на рахунках:

Д-т 22, 23 К-т 23.

Інші господарські операції і проводки бухгалтерського обліку відображено в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 Придбання МШП за плату

№	Зміст операцій	Дт	Кт	Сума грн.
1	2	3	4	5
1	Відображена вартість інформаційних послуг посередника.	22	377	70
2	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ.	641	377	14
3	Відображені витрати на відрядження: витрати на відрядження співробітників відділу збуту; транспортні витрати.	22 22	372 372	105 170
4	Перерахована недоплата за інструменти постачальника.	371	311	8700
5	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ.	641	644	1450
6	Оприбуткування інструментів на склад підприємства (200 од.).	22	341	7250
7	Відображення розрахунків по податковому кредиту з ПДВ.	644	371	1450
8	Сплачено посереднику за інформацію, послуги.	377	311	84
9	Перерахована передоплата за канцтовари продавцем за розрахунком.	371	311	120
10	Відображену суму надають кредит з ПДВ.	641	644	120
11	Оприбуткування канцтоварів на склад.	22	371	100
12	Відображений розрахунок по податковому кредиту з ПДВ.	644	371	20
13	Передана частина канцтоварів зі складу в експлуатацію.	92	22	80
14	Списані на фінансовий результат адміністративні витрати.	791	92	80
15	Передана частина інструментів зі складу в цех (20 од.).	23	22	759,50

Виготовлення МШП на підприємстві

№	Зміст операцій	Дт	Кт	Сума
1	2	3	4	5
1.	Списана вартість використаних напівфабрикатів.	237	25	850
2.	Списана вартість використання матеріалів.	237	201	1500
3.	Нарахована заробітна плата працівникам, які виготовляли МШП.	237	661	340
4.	Нараховані обов'язкові збори на суму заробітної плати.	237	651	127,50
5.	Відображено вартість послуг допоміжного виробництва.	237	232	120
6.	Оприбуткування на склад МШП виготовлених власними силами підприємства (80 штук).	22	237	2937,5
7.	Видані в експлуатацію МШП кількістю 15 штук (2975, 5 грн. : 80 шт.) * 15 штук.	91	22	550,80
8.	Списані загальногосподарські витрати.	90	91	550,80
9.	Відображення фінансового результату робітників.	79	90	550,80

Реалізація МШП зі складу

№	Зміст операцій	Дт	Кт	Сума
1.	Відображення реалізації МШП.	361	712	4800
2.	Відображені податкове зобов'язання з ПДВ	712	641	800
3.	Списана облікова вартість МШП	973	22	3500
4.	Списана вартість посередницьких послуг	949	377	116,7
5.	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ	641	377	33,3
6.	Списаний дохід на фінансовий результат.	712	791	4000
7.	Отримано кошти від продажу МШП	311	361	4800
8.	Списана вартість на фінансовий результат.	791	943	3500
9.	Оплачено вартість послуг посередникові.	377	311	200
10.	Списані витрати на оплату послуг посередникам на фінансовий результат.	791	949	166,7

Безоплатна передача МШП зі складу

№	Зміст операцій	Дт	Кт	Сума
1.	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ на безоплатно передані МШП (метод “Сторно”)	641	644	4
2.	Віднесена сума ПДВ за рахунок власних коштів.	22	644	4
3.	Відображена безоплатна передача МШП, що числиться на складі.	949	22	4
4.	Відображена сума ПДВ нарахована на безоплатно передані МШП (24 грн.* 20%).	949	641	4,8

Внесок МШП до статутного фонду

1.	Відображена балансова вартість МШП, що передається.	14	22	1500
2.	Відображена сума податкового зобов'язання з ПДВ.	945	641	300
3.	Відображена різниця між балансовою і справедливою вартістю	14 949	746 14	- -

Звичайно на нашому СВК «Надія» не проводиться така велика кількість облікових операції порівняно з тими що ми розглянули.

Облік МШП на підприємстві зводиться до купівлі, видачі в користування та списання. Отже як видно з проведених нами досліджень в аналітичному обліку МШП обліковують за видами предметів або однорідними групами предметів за кількістю, первісною вартістю і сумою в прийнятому на підприємстві порядку на рахунках кількісно-сумового обліку в спеціальних відомостях. Підсумок руху по рахунках проводять за допомогою використання журнально - ордерну форму обліку.

Отже з проведеного дослідження можемо зробити висновки що МНМА та МШП, що належать до оборотних активів, обліковують на різних бухгалтерських рахунках, але методологія їх обліку та витрат, пов'язаних з їх використанням, у принципі однакова. Потрібно зазначити що на СВК «Надія» облік малоцінних предметів проводиться згідно із визначеним законодавством нормами але набуває дещо узагальненої форми для зменшення облікової роботи бухгалтера. Пришвидшення обліку відбувається таким чином що малоцінні предмети відпускають у виробництво і після закінчення строку корисного використання намагаються списати без можливості виконання ремонту, чи відображення доходів отриманих при списанні малоцінних предметів.

3.4 Податковий облік малоцінних предметів

Правильність побудови організації облікового процесу як бухгалтерського, так і податкового є актуальною проблемою бухгалтерської майстерності. Тому від правильного і достовірного визначення сутності господарської операції можна досягти максимально достовірну інформацію про діяльність підприємства та встановити розмір податкових платежів до бюджету.

Слід відмітити, що така організація бухгалтерського і податкового обліку збільшує обсяги виконання робіт бухгалтерської служби підприємства, а також заплутує обліковий процес, що негативно впливає на внутрішньогосподарський облік і контроль.

Податковий облік податку на прибуток підприємства побудований повністю на матеріалах (документах) бухгалтерського обліку. Правильно побудована організація бухгалтерського обліку сприяє якісному веденню податкового обліку. Тому цих два обліки повинні бути дуже близько поєднані між собою.

Однак, якщо враховувати всі вимоги П(С)БО та то облік малоцінних предметів на підприємстві повинен вестися у трьох варіантах:

1. Малоцінні необоротні активи.

2. Малоцінні швидкозношувані предмети.

3. Основні фонди або витрати (запаси).

Схему ведення господарських операцій малоцінних предметів за видами обліків можна навести за допомогою рис 3.2.

Платник податку на прибуток включає витрати на придбання МШП, призначених для використання в господарській діяльності, до складу валових незалежно від вартості предметів. Приріст (убуток) їх балансової вартості відображається в податковому обліку.

Рис 3.2 Порівняння бухгалтерського і податкового обліку

За наявності податкової накладної постачальника підприємство має право формувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні МШП (пп. 7.4.1. Закону про ПДВ).

У разі продажу МШП доходи від реалізації належать до складу валового доходу платника податків. При цьому суми ПДВ, нараховані на вартість продажу, включаються до податкових зобов'язань продавця.

Розглянемо на числовому прикладі

Щоб відобразити в обліку операції наприклад операції із надходження і передачі в експлуатацію певного виду МШП наприклад спецодягу, бухгалтеру необхідно:

1. в особовій картці обліку спецодягу зробити відмітку про подальшу непридатність виданого спецодягу і про те, що знос відбувся не з вини працівника;

2. скласти акт вибуття спецодягу;

3. списати не придатний для подальшого використання спецодяг. Для цього на підставі акта вибуття складається акт на списання МШП;

4. відобразити видачу нового спецодягу в картці обліку окремим рядком.

З метою ведення податкового обліку деякі МНМА повинні поділитися на основні фонди та витрати. Як правило є МНМА, які обліковують на рахунку 112, включаються до валових витрат з податку на прибуток. Однак, не всі ці предмети, що обліковуються на цьому бухгалтерському рахунку визнаються валовими витратами у податковому обліку. Деякі з них слід вносити до основних фондів з метою нарахування амортизації. Отже, ми маємо розбіжності між бухгалтерським і податковим обліком по МНМА

У податковому обліку дохід від безкоштовно отриманих МНМА відображають в повному обсязі суми активу в момент їх одержання.

Для того, щоб здійснювати єдиний облік МНМА (бухгалтерський і податковий), підприємству необхідно визнати їх у складі Основних засобів та основних фондів у податковому обліку. Це, насамперед, спростить організацію обліку на підприємстві щодо необоротних матеріальних активів, зокрема, це вплине на нарахування амортизації.

Амортизацію слід нараховувати за методом податкового обліку, виділивши їх в окрему групу та застосувавши найвищу норму амортизації.

При вибутті МНМА облік вести як по основних засобах в бухгалтерському обліку та основних фондах 2,3,4 групах у податковому обліку.

У податковому обліку надходження МШП включається до валових витрат. Далі відбувається як в усіх ТМЦ, коригування залишків, що коригують валові витрати чи валові доходи підприємства.

Повертаючись до податкового обліку суму повернених МШП повинні, включати до загальної суми доходу (інші доходи), так як в бухгалтерському обліку виник дохід.

Крім того, по цих активах відбувається збільшення залишків МШП на місцях їх зберігання, які підлягають спеціальному обліку приросту (убутку) запасів. У разі, якщо збільшуються залишки на кінець звітного періоду, вони включаться до валового доходу, або зменшують валові витрати.

Таким чином, малоцінні швидкозношувані предмети: - при передачі їх в експлуатацію збільшують фінансові витрати нерівномірно за весь період їх використання, а в одному місяці списується вся вартість предмету; при поверненні з експлуатації виникають в бухгалтерському обліку доходи, які потрібно включити до валового доходу, а також вести по них спеціальний облік приросту (убутку) запасів.

Основні відмінності та спорідненості бухгалтерського обліку малоцінних необоротних матеріальних активів і малоцінних швидкозношуваних предметів (запасів) та основних фондів і витрат у податковому обліку наведено у табл.. 3.4

Таблиця 3.4 Малоцінні активи

№	Зміст господарської операції	Необоротні	Оборотні
Бухгалтерський облік
1	Одиницею обліку є:	Об'єкт п.7 П(С)БО 7	їх найменування або однорідна група(вид) п. 7 П(С)БО 9
2	Облік здійснюється	кількісному та вартісному вираженні, ст. 4 і 5 Закону про бухоблік	кількісному та вартісному вираженні, ст. 4 і 5 Закону про бухоблік
3	Придбані предмети зараховуються	за первісною вартістю п.7,8 П(С)БО 7	за первісною вартістю п.8,9 П(С)БО 9
4	Критерії розподілу малоцінних активів	Предмети строком експлуатації, що перевищує один рік або операційний цикл, якщо він довший за рік п. 4П(С)БО 7	Предмети строком експлуатації не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, п.6 П(С)БО 9
5	Облік активів	Підприємства можуть встановлювати самостійно вартісні ознаки, п. 5 П(С)БО7 рахунок 112; «Малоцінні необоротні матеріальні активи», 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних активів» (Інструкція №291)	П. 6 П(С)БО 9 рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (Інструкція №291)
6	При передачі в експлуатацію	1.підлягають амортизації п.22.30 П(С)БО 7 2.сума нарахованої амортизації відноситься на витрати (собівартість)	1.вартість МШП виключається зі складу активів (списується з подальшим оперативним обліком у кількісному вираженні) п.23 П(С)БО 9 2.вартість МШП відноситься на витрати (собівартість)
7	Аналітичний облік ведеться	За кожним інвентарним об'єктом, Інструкція №291	За видами предметів чи однорідними групами Інструкція №291
8	При поверненні на склад з експлуатації		Зараховується на баланс за справедливою вартістю з одночасним виникненням доходу Інструкція №291
Податковий облік
1	Бухгалтерські рахунки 10 «Основні засоби», 112 «МНМА»	МНМА - це матеріальні активи, що входять до групи основних засобів, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року з дати введення в експлуатацію, вартість яких перевищує 1000 грн.	Рахунки 112 «МНМА», 22 «МШП», МНМА та МШП - це матеріальні активи, які використовуються у господарській діяльності менше 365 днів та вартістю до 1000 грн. п.п.5.2.1. Закону України про прибуток
2	Вплив на оподатковуваний прибуток	Підлягає амортизації	Включається до валових витрат при надходженні від постачальників 3п.п.5.2.1
3	Спеціальний облік приросту (убутку) балансової вартості запасів	МНМА, що включенні до основних фондів не підлягають спеціальному обліку	МШП підлягають обліку приросту (убутку) запасів

Отже Малоцінні необоротні матеріальні активи та малоцінні швидкозношувані предмети, що належать до оборотних активів. І мають однакове призначення у господарській діяльності, але облік йдеться на різних рахунках.

Також малоцінні активи у податковому обліку поділяються в залежності від вартісної ознаки та строком їх експлуатації на основні фонди та витрати підприємства. Предмети первинною вартістю, що перевищує 1000 грн. та строком експлуатації більше 365 днів, включати до основних засобів (основних фондів) для податкового обліку. А ті предмети, що не перевищують межу 1000 грн. та строк експлуатації протягом року, відносити до запасів МШП (або витрат у податковому обліку).

Для зближення бухгалтерського і податкового обліку підприємству необхідно встановити єдині критерії розподілу на малоцінні необоротні матеріальні активи та МШП, які в свою чергу стануть джерелом інформації для основних фондів (112 рахунок) та витрат (22 рахунок).

РОЗДІЛ 4 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ МАЛОЦІННИХ ПРЕДМЕТІВ

Для здійснення господарської діяльності підприємств всіх форм власності та галузей економіки використовують цілий ряд ресурсів: трудових, матеріальних, фінансових, які діють в тісному взаємозв'язку, адже без достатньої кількості фінансових ресурсів неможливий вплив трудових ресурсів на матеріальні, що в кінцевому результаті дає новий продукт розвитку господарюючого суб'єкта. В сукупності ресурсів підприємства вагома частка належить матеріальним ресурсам - засобам та предметам праці, в результаті поєднання яких здійснюється процес виробництва підприємства.

Особливої актуальності набуває проблема подальшого вдосконалення методики бухгалтерського обліку малоцінних предметів, які є складником ресурсів підприємства та використовуються протягом не більше одного року, або вартістю менше 500 грн.

Як свідчать теоретичні та практичні дослідження, питання організації обліку малоцінних предметів приділяється недостатня увага, внаслідок чого ускладнюється дотримання основних методичних принципів ведення обліку, спотворюється інформація про фінансовий стан підприємства, стан розрахунків, знижується ефективність прийняття управлінських рішень.

Питання обліку малоцінних предметів на підприємствах мають дискусійний характер, про що свідчить наявність проблем, пов'язаних з правильністю відображення на рахунках бухгалтерського обліку надходження малоцінних предметів та зміни їх вартості в процесі експлуатації, правильність віднесення до валових витрат, нарахування зносу та списання предметів. Не буде перебільшенням стверджувати, що головною причиною помилок у відображенні надходження малоцінних предметів є недовершеність та неоднозначність трактування законодавчої бази в Україні.

Термін «МШП» означає активи підприємства, котрі утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг, а також при управлінні підприємством. МШП визначається як актив у тому випадку, коли існує ймовірність, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірна визначена. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про МШП і розкриття її у фінансовій звітності визначають положення(стандарт)бухгалтерського обліку «Запаси».

Виділення зі складу основних засобів оборотних МШП у особливу групу, не дивлячись на такий же характер їх використання на підприємстві, як і основних засобів, зумовлено двома причинами. По - перше, таке виділення очищую категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими, з невеликими, як правило, терміном служби. У складі основних засобів при такому виділення з їх складу МШП залишаються предмети, що утворюють виробничо - технічну базу підприємства. По - друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати (поновлювати) МШП за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином як і матеріали, в той же час, як основні засоби поновлюється шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування.

Таким чином, за своїм характером МШП аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку їх придбання - матеріалам.

В цілому малоцінні засоби праці поділяють на дві групи: одна належить до запасів (які відповідно відображаються в складі запасів у другому розділі активу балансу «Оборотні активи»), а друга частина до складу «Малоцінних необоротних матеріальних активів»(які, в свою чергу, відображаються в першому розділу активу балансу «Необоротні активи» в складі основних засобів).

Особлива увага до МШП викликана тим, що вони мають принципову розбіжність з іншими виробничими запасами, йдеться про те, що при їх використанні (експлуатації) не відбувається їх зменшення (зникнення) так, як це, наприклад, відбувається з матеріалами, сировиною чи паливом. МШП до кінця їх використання (експлуатації), як правило, своїх якостей не втрачають і зовні майже не змінюються (пластиковий стілець до кінця експлуатації так і залишиться пластиковим стільцем, звісно, якщо він не зламається).

Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми. Однак необхідно пам'ятати, що будь які предмети, що купуються для подальшого продажу, до МШП не належать і обліковуються як товари.

П(С)БО 9 передбачено, що з метою бухгалтерського обліку запаси включають: МШП, які використовуються не більше одного року або одного операційного циклу, якщо він більше року.

Віднесення предметів до основних засобів і МШП впливає на трудомісткість обліку та собівартість продукції. Синтетичний і аналітичний облік основних засобів більш трудомісткий порівняно з обліком МШП(знос об'єктів основних засобів нараховуються протягом тривалого часу, потреба обчислення початкової вартості кожного об'єкта і використання рахунку 15 досить складний порядок списання об'єктів при їх вибутті та ін..). при віднесенні об'єктів до МШП підприємства мають значний вибір варіантів списання їх вартості на витрати виробництва та обігу, а, отже, й управління собівартості продукції. Цим пояснюється заінтересованість підприємств у віднесенні більшої кількості предметів до МШП.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з МШП ведеться на рахунку 22 «МШП», який призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належить підприємству та знаходяться в складі запасів. Аналітичний облік МШП ведеться за місцями зберігання і знаходження, а також за особами, відповідальними за їх зберігання. До основних методів узагальнення і реалізації результатів аналізу надходження МШП є систематизація результатів, групування і узагальнення результатів, кількісне обчислення невикористаних можливостей та результатів підвищення ефективності використання МШП на підприємстві, прийняття управлінських рішень і контроль за їх використанням.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

На сучасному етапі розвитку економіки України роль виробничо-господарських підприємств підвищилась у зв'язку з необхідністю забезпечення ринку продукцією з високою якістю, конкурентоздатністю та низькою собівартістю. Враховуючи те, що основою виробництва є запаси сировини, матеріалів, енергії то для забезпечення ефективного виробництва необхідно вживати комплекс заходів щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації резервів забезпеченості виробничими запасами і МШП, МНМА та ефективного їх використання. А для цього необхідно здійснювати систематичний облік та аналіз рівня та динаміки забезпеченості, а також ефективності використання виробничих запасів та малоцінних швидкозношуваних предметів на основі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Саме в цьому полягає актуальність теми проведеного дослідження.

У другому розділі висвітлено загальну характеристику даного підприємства, його назва, форма власності та система управління, організаційно-правова норма. У першому розділі розглядалась економічна сутність малоцінних швидкозношуваних предметів як об'єкт обліку та аналізу. Вивчено оцінку виробничих запасів та МШП для цілей обліку та здійснено огляд нормативно-правової бази з обліку виробничих запасів. У другому розділі вивчено організацію систематичного і аналітичного обліку виробничих запасів та МШП, дано характеристику первинних документів їх обліку та руху на підприємстві. Вивчено організацію обліку виробничих запасів та МШП в умовах використання інформаційних технологій на базовому підприємстві, з'ясовано її переваги і недоліки. На їх основі надано пропозиції підприємству щодо вдосконалення організації обліку, що висвітлено в третьому розділі.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних предметів, що належать СВК Надія використовується рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"та 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

До малоцінних та швидкозношуваних предметам відносяться предмети терміном служби менше одного року незалежно від їхньої вартості; предмети, що по своїй вартості не відносяться до основних засобів незалежно від терміну служби, за винятком сільськогосподарських машин, будівельного механізованого інструмента, робочої і продуктивної худоби, що є основними засобами незалежно від їхньої вартості; знаряддя лову незалежно від їхньої вартості і терміну служби; спеціальний одяг, спеціальне взуття, постільні приналежності незалежно від їхньої вартості і терміну служби; бензомоторні пилки, сучкорізи, сплавний трос, сезонні дороги; формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства; інвентарна тара, господарський інвентар, інструменти, спеціальне оснащення, пристосування загального і спеціального призначення й інші засоби праці, що відповідно до встановленого порядку включаються до складу засобів в обороті, включаючи предмети, що придбані для здійснення прокатної діяльності.

При дослідженні питання щодо методики відображення інформації про МШП в обліковій політиці підприємства було проаналізовано нормативно-правову базу розробки облікової політики підприємства різними галузевими міністерствами, а т-акож дослідження і публікації багатьох вітчизняних науковців. В результаті проведеного дослідження було встановлено, що цьому питанню науковці приділяють незначну увагу, а галузеві міністерства або взагалі не надавали рекомендацій з цього питання, або рекомендували виносити в наказ про облікову політику підприємства загальновизначені положення з обліку МШП.

В ході нашого дослідження було виявлено деякі недоліки що до ведення обліку МШП на підприємстві СВК Надія. Для вирішення цих проблем нами було запропоновано введення в дію автоматизованих програм ведення обліку. Це дає змогу значно спростити роботу бухгалтерії, а саме:

* зменшити кількість помилок які допускалися при веденні обліку вручну;

* пришвидшити процес обліку;

* суттєво спростити ведення обліку і т.д.

Досягнуті в останні роки результати розвитку засобів обчислювальної техніки, методів проектування програмного та інформаційного забезпечення різного рівня та призначення сприяли суттєвому перегляду прийнятих раніше підходів до створення автоматизованих систем, і перш за все, призвели до створення нової інформаційної технології, основними принципами якої є :

1. Забезпечення спілкування кінцевого користувача (бухгалтера, комірника, економіста і т.п.) з системою автоматизації на професійній мові, представлення вхідної та результативної інформації в звичайній та зручній користувачеві формі.

2. Забезпечення можливості вирішення задач обліку, контролю аналізу та аудиту по їх постановкам та початковим даним незалежно від складності та наявності формальних математичних моделей задач.

Ще одним недоліком можна вважати те що На СВК Надія не складено графік руху документів з обліку запасів. Так як не складено графік руху документів з обліку запасів, то це ускладнює роботу бухгалтерії. Тому ми пропонуємо розробити графік руху запасів, який містив би операції по створенню, перевірці, обробці документів, передачі їх до архіву, а також виконавців та строки виконання.

Розроблений графік полегшить роботу бухгалтерії СВК Надія і призведе до своєчасної обробки та здачі документів.

Для правильної організації обліку необхідно:

* забезпечити умови для нормального їх збереження на складах і функціонування в експлуатації;

* розміщати МШП у місцях їх збереження й експлуатації таким чином, щоб мати можливість швидко їх приймати, відпускати і перевіряти наявність;

* установити коло осіб, на яких покладається відповідальність за приймання, збереження і відпуск МШП, за правильне і своєчасне оформлення цих операцій;

* укладати з відповідальними особами письмові договори про матеріальну відповідальність.

Отже враховуючи наші пропозиції можна частково оптимізувати ведення обліку МШП на підприємстві СВК Надія. Що в кінцевому результаті передбачає вдосконалення ведення не тільки обліку МШП і МНМА а й обліку всього складу запасів.

Таким чином, за своїм характером малоцінні і швидкозношувані предмети аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку придбання їх - аналогічні матеріалам.

Своєчасні та правильні записи на бухгалтерських рахунках господарських операцій, пов'язані з використанням, рухом і вибуттям малоцінних нематеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів, дають змогу накопичувати інформацію, необхідну для складання фінансової звітності, контролю й аналізу руху й стану названих активів, витрат і доходів, пов'язаних з ними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Азаренкова Г. М., Самородова Н. М. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посіб. Для самостійного вивчення дисципліни. - К.: Знання, 2004. - 415 с.

2. Артемєва Л. Облік МШП // Баланс. - 2008. - №53 [778]. - с. 24 - 26.

3. Білова Н. Ремонт орендованих малоцінних активів: відображаємо в обліку // Податки та бухгалтерський облік - 2008 - №88 (1168) - С. 28 - 40

4. Бондарчук Т.В. Особливості бухгалтерського і податкового обліку малоцінних предметів та його удосконалення на підприємстві // Регіональна бізнес - економіка та управління - 2006. - №12 - С.99 - 107.

5. Бухгалтерський облік в сільському господарстві: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця та к.е.н., доц. М. М. Коцурпатого. - Житомир: ПП “Рута”, 2003. - 512 с.

6. Гладких Т.В. Фінансовий облік: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 480 с.

7. Господарський кодекс України (із змінами та доповненнями) від 16 січня 2003 року №436-IV

8. Давидова К. ПДВ та постачання необоротних активів // Баланс - 2011. - №5 - 6 (1034 - 1044) - С. 31 - 34.

9. Жеребчук Л. Як нараховувати знос на інші необоротні матеріальні активи // Все про бухгалтерський облік - 2009 - №14 - С. - 40.

10. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-XIV.

11. Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» із змінами і доповненнями, від 17 липня 1997 року N 469/97-ВР

12. Кім Г., Сопко В.В., Кім Ю.Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення: Навчальний посібник: Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 480 с.

13. Конституція України (основний закон). Прийнята ВР України від 28.06.1996 р.

14. Лівошко Т. Що робити зі зношеними необоротними активами // Баланс - 2008 - №70 - С. 24 - 25.

15. Лист №286. - Лист ДПАУ від 12.01.2001 р. №286/7/15-1117 "Щодо відображення в податковому обліку витрат на придбання малоцінних предметів"

16. Лист Державного Казначейства України «Про проведення індексації необоротних активів» від 17.05.2005 №07 - 04/950 - 4121

17. Лист Міністерства фінансів України «Про порядок проведення переоцінки необоротних активів» від 07.06.2007 №3.4 - 04/950 - 4121

18. Лист Міністерства фінансів України «Щодо застосування пункту 30 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» від 27.10.2005 №31 -34000 - 20 - 27 /22884

19. Лишиленко О. В. Бухгалтерський облік. Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Вид-во “Центр навчальної літератури”, - 2006. - 659 с.

20. Матвієнко Г. План рахунків. Частина 1 // Баланс - 2010 - № 90 - С. 31 - 32.

21. Наказ Міністерства аграрної політики України «Про затвердження спеціалізованих форм первинних документів з обліку основних засобів і інших необоротних активів сільськогосподарських підприємств та методичних рекомендацій їх застосування» від 27.09.2007 №701

22. Наказ Державного Казначейства України «Про затвердження Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ» від 17.07.2000 №64 із змінами і доповненнями.

23. Наказ Міністерства статистики «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку МШП» від 22.05.96 №145

24. Наказ Міністерства фінансів України «про затвердження Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу», від 30.10.1998 р., № 90.

25. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування, від 30.11.99 р. №291

26. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 5 Звіт про власний капітал» від 31.03.99. р. №87.

27. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» від 20.10.99 р. №246.

28. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» від 31.12.99 р. №318

29. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи утримувані для продажу. Та припинення діяльності» від 07.11.2003 №617

30. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» від 27.04.2000 №92

31. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 Зменшення корисності активів» від 24.12.2004 р. № 817

32. Звітність сільськогосподарських підприємств: Практичний посібник / За ред. Лузана Ю.Я., Жука В. М. Дудки К. П. - К.: Видавництво ТОВ "Юр-Агро-Веста". 2007. - 200 с.

33. Облікова політика підприємства: оновлюємо наказ // Все про бухгалтерський облік. - 2009. - №3. - с.8 - 11.

34. Огійчук М.Ф. та ін. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник / за ред. Проф. М.Ф. Огійчука, - К.: Аграрна освіта, 2001.- 605с.

35. Павлюк І. Особливості бухгалтерського обліку малоцінних необоротних матеріальних активів, а також малоцінних і швидкозношуваних предметів // Бухгалтерський облік і аудит - 2006. - С. 20 - 25.

36. Плаксієнко В. Я., Пісьмаченко Л. М., Рябий Є. І. Бухгалтерський облік у сільському господарстві України. Підручник \ За заг. ред. Плаксієнка В. Я. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 490 с.

37. Податковий кодекс України (із змінами та доповненнями) від 2 грудня 2010 року №2756 - VI.

38. Правда М Облік МШП і малоцінних необоротних матеріальних активів Дебет - кредит Український бухгалтерський тижневик - 2005. - №9 [Електрон. ресурс]

39. Савич В. І. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник / 2 - Ге видання. К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с.

40. Солошенко Л. Інвентаризація ОЗ та НМА // Податки та бухгалтерський облік - 2010 - 94 [1383] - С. 13 - 19.

41. Сук П. Облік МШП //Бухгалтерія в сільському господарстві - 2007 - №9 [186] - С. 6 - 8.

42. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік : оподаткування і звітність К.:А.С.К., 2000. - 784с.

43. Цивільний кодекс України (із змінами і доповненнями) від 16 січня 2003 р №435-IV 

44. . Хома С. Особливості обліку необоротних активів, утримуваних для продажу //Бухгалтерський облік і аудит - 2009 - №4 - С. 20 - 24.

45. Шершун Інна Облікова політика підприємства - наказ №1 // Все про бухгалтерський облік. - 2011. - №6. - с.19 - 24.

Размещено на Allbest.ru