Облік активів бюджетної установи

Придбані або створені нематеріальні активи зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Переоцінка нематеріальних активів здійснюється за методикою переоцінки основних засобів.

Синтетичний облік нематеріальних активів ведеться на активному рахунку 12 “Нематеріальні активи”. Рахунок призначений для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів.

За дебетом рахунка 12 «Нематеріальні активи» відображається придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцінки таких активів, за кредитом - вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

У РЦПТО використовується лише один субрахунок - 122 «Інші нематеріальні активи», на якому ведеться облік інших нематеріальних активів, якими володіє підприємство (права на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

У балансі нематеріальний актив оцінюється за залишковою вартістю (ЗВ=ПВ-Знос).

У РЦПТО нарахування амортизації нематеріального активу здійснюється за методом прямолінійного списання.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання (зарахований на баланс), і припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання, який встановлюється підприємством під час зарахування активу на баланс.

Ліквідаційна вартість для нематеріальних активів прирівнюється до нуля.

Придбаваючи нематеріальний актив за грошові кошти, підприємство включає до його первісної вартості ціну придбання, сплачену постачальнику, за вирахуванням непрямих податків (ПДВ), що відшкодовуються підприємству, та інші витрати, безпосередньо пов'язані з його придбанням і доведенням до стану його можливого використання за призначенням.

Переоцінка здійснюється із застосуванням коефіцієнта переоцінки, який визначається діленням справедливої вартості об'єкта, що переоцінюється, на його залишкову вартість. Шляхом множення первинної вартості або зносу об'єкта нематеріальних активів на коефіцієнт переоцінки визначать переоцінену вартість і знос об'єкта.

Інвентаризація нематеріальних активів проводиться відповідно до вимог Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків.

Основним завданням інвентаризації є як виявлення наявності нематеріальних активів, так і перевірка реальності визначення їх вартості з урахуванням зносу та законності оприбуткування, тобто наявності відповідних документів. Нематеріальні активи записуються до інвентаризаційних описів за наявності документів, які є підставою для взяття їх на облік.

Розглянемо кореспонденцію рахунків при відображенні деяких господарських операцій з нематеріальними активами (таблиця 3).

Таблиця 3. Основні господарські операції з обліку нематеріальних активів в РЦПТО

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
	Дт	Кт
1. Одержано програмне забезпечення ЕОМ: на купівельну вартість без ПДВ на суму ПДВ одночасно другий запис на суму без ПДВ	121 801 801	364 364 401
2. Зараховано на баланс майно придбаного підприємства (з гудвілом): на облікову вартість на суму зносу необоротних активів на суму гудвілу одночасно другий запис на облікову вартість необоротних активів (разом з гудвілом)	103,104,105 103,104, 105 801	364 364 401
3. Нараховане знос нематеріальних активів	401	133
4. Списано нематеріальні активи, непридатні для подальшого використання: на суму нарахованого зносу на залишкову вартість	133 401	121 121

3.2.2 Облік основних засобів

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби і розкриття інформації про них у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності регламентуються П(С)БО 7 «Основні засоби».

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує х метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року або операційного циклу, якщо він довший за рік.

Одиницею обліку основних засобів є окремий об'єкт.

Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями до нього, конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів, які мають загальні пристосування, приладдя чи єдиний фундамент.

Об'єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням активу, і його вартість може бути достовірно визначена.

Класифікація основних засобів за об'єктами В РЦПТО:

- земельні ділянки;

- будівлі, споруди та передавальні пристрої;

- машини, обладнання (силові, робочі вимірювальні прилади, обчислювальна техніка);

- транспортні засоби;

- інструменти, прилади, інвентар (меблі);

- інші основні засоби.

Документи, які оформляються при надходженні чи реалізації основних засобів:

- рахунок;

- накладна;

- рахунок-фактура;

- податкова накладна.

На РЦПТО до основних засобів відносяться матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року або операційного циклу, якщо він довший за рік, первісна вартість яких більша 1000грн.

Основні засоби зараховуються на баланс РЦПТО за первісною вартістю.

Первісна вартість визначається при надходженні основних засобів.

В балансі основні засоби оцінюються за залишковою вартістю.

Амортизація - це систематичний розподіл вартості активів, яка амортизується протягом строку корисного використання.

Нарахування амортизації за основними засобами на РЦПТО здійснюється згідно затверджених нормативів, враховуючи залишкову вартість та фактичну завантаженість виробничих потужностей на обсяг наданих послуг.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта, яка встановлюється підприємством при зарахуванні об'єкта на баланс.

Нарахування амортизації проводиться щомісяця, починаючи з місяця наступного за місяцем у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання, і припиняється, починаючи з місяця наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів (переведення на реконструкцію, модернізацію, консервацію).

Для правильної організації обліку основних засобів важливе значення має єдиний принцип їх оцінки. Розрізняють такі види оцінки основних засобів:

* первісна вартість - це історична (фактична) собівартість активів, сплачених (переданих) чи витрачених для придбання (створення) активів.

* залишкова вартість дорівнює первісній вартості за вирахуванням амортизації;

* відновна вартість - це вартість відтворення (спорудження, виготовлення, придбання) основних засобів в сучасних умовах при сучасному рівні цін, норм і розцінок. Інформація про відновну вартість основних засобів має велике значення для планування подальших капітальних інвестицій.

* ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

РЦПТО рахунок 10 «Основні засоби» використовує такі субрахунки:

101 «Земельні ділянки»;

102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»;

103 «Будинки і споруди»;

104 «Машини й обладнання»;

105 «Транспортні засоби»;

106 «Інструменти, прилади та інвентар»;

108 «Багаторічні насадження»;

109 «Інші основні засоби».

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об'єкту окремо.

Надходження основних засобів на підприємство:

? придбані, (створені) власними силами основні засоби зараховується на баланс за первісною вартістю;

? придбані за плату: первісна вартість дорівнює собівартості основних засобів;

? отримані безоплатно: первісна вартість безкоштовно отриманого об'єкта являє собою справедливу вартість цього об'єкта. Безоплатне одержання об'єкта основних засобів для цілей бухгалтерського обліку розглядається як збільшення додаткового капіталу на суму, рівну вартості безоплатно отриманого об'єкта без обліку інших витрат і платежів.

? внесені до статутного капіталу: первісною вартістю є погоджена засновниками підприємства справедлива вартість;

? придбаних в результаті обміну на подібний актив: первісна вартість дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду. балансовій вартості переданих основних засобів;

? придбаних в результаті обміну на неподібний актив: первісна вартість дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Об'єкт основних засобів у РЦПТО виключається з активів (списується з балансу) у випадку його вибуття внаслідок:

- продажу;

- безкоштовної передачі;

- невідповідності критеріям визнання активом.

Первісна (переоцінена) вартість і сума зносу вибулих основних засобів в обов'язковому порядку відображається в примітках до фінансової звітності при розкритті інформації про основні засоби.

Кореспонденція рахунків за рухом основних засобів узагальнена в таблиці 4.

Таблиця 4. Господарські операції з обліку основних засобів на РЦПТО

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
	Дт	Кт
1. Списуються повністю зношені, непридатні ДЛЯ використання основні засоби	131, 132	103--119
2. Списуються основні засоби, ще ие повністю зношені, але непридатні для використання на суму зносу на залишкову вартість	131, 132 401	103--119 103--119
3. Оприбутковані матеріали, одержані від розбирання необоротних активів: на облікову вартість матеріалів на вартість, що підлягає перерахуванню в доход бюджету	239 711	711, 642
4. Реалізація основних засобів, придбаних за рахунок коштів загального фонду (крім будівель і споруд):
на суму зносу таких засобів	131, 132	104--119
на залишкову вартість	401	104--119
на суму виручки	313,323,364,675	711
5. Реалізація основних засобів (крім будівель і споруд), придбаних за рахунок коштів спеціального фонду:
на суму зносу	131, 132	104--119
на залишкову вартість	401	104--119
на суму виручки (без ПДВ)	313, 323, 364,675	711
на суму ПДВ	313, 323, 364,675	641
6. Реалізація будівель і споруд: на суму зносу на залишкову вартість на суму коштів, отриманих від реалізації одночасно другий запис	131 401 364, 675 811	103 103 711 642
7. Списання недостач необоротних активів: на суму зносу на залишкову вартість на суму коштів, що підлягає відшкодуванню винною особою	131, 132 401 363	104--119 104--119, 711

3.3 Облік оборотних активів

3.3.1 Облік запасів

У процесі здійснення своєї діяльності бюджетні організації та установи, як і всі інші підприємства, організації та установи, систематично придбавають та використовують різні матеріальні цінності.

Запаси - це оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року.

Строк очікуваної експлуатації запасів установи встановлюється центральним органом виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання запасу.

Оцінка запасів для оприбуткування. У бухгалтерському обліку РЦПТО запаси, у т.ч. одержані та передані безоплатно у встановленому чинним законодавством порядку, оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на:

· первісну вартість;

· справедливу вартість;

· відновлювальну вартість.

Балансова вартість - це вартість запасів, за якою вони відображаються в балансі.

Первісна вартість - це вартість придбання, одержання, виготовлення запасів.

Справедлива вартість - це первісна вартість запасів, одержаних установою безоплатно.

Відновлювальна вартість - це змінена первісна вартість запасів після проведення їх переоцінки.

Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом установи і не належить до доходів.

Оцінка запасів для відпуску. Відпуск запасів у використання, продаж або інше вибуття здійснюється за:

· балансовою вартістю (тобто первісною, справедливою або відновлювальною);

· середньозваженою собівартістю, яка застосовується у разі наявності в установі значної кількості однотипних запасів, придбаних за різними цінами.

Середньозважена собівартість визначається за кожним видом подібних запасів шляхом ділення сумарної вартості залишку запасів на початок звітного періоду та вартості одержаних у звітному періоді запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного періоду та одержаних у звітному періоді запасів.

Метод середньозваженої собівартості обчислюється на періодичній основі або при кожній отриманій партії запасів.

При оцінці запасів слід пам'ятати, що:

· транспортні витрати з перевезення запасів не збільшують вартість запасів, а відносяться на видатки установи за відповідними кодами економічної класифікації видатків, що передбачені в кошторисі;

· суми ПДВ, що сплачені на придбання запасів, не збільшують вартість запасів, а відносяться на фактичні видатки установи за відповідними кодами економічної класифікації видатків за кошторисом (відображаються як податковий кредит, якщо установа зареєстрована як платник ПДВ);

· суми, одержані від реалізації непридатних запасів, залишаються у розпорядженні установи (якщо інше не передбачене чинним законодавством України).

Переоцінка запасів. Переоцінка запасів може проводитись у таких випадках:

· за рішенням уряду згідно з відповідними нормативно-правовими актами;

· за рішенням керівника установи, якщо: запаси морально застаріли; тривалий час перебували на збереженні в бюджетній установі; їх первісна вартість значно відрізняється від вартості запасів, придбаних пізніше.

Для проведення переоцінки та встановлення відновлювальної вартості запасів за наказом керівника підприємства створюється комісія у складі:

· заступника керівника установи (як правило, голова комісії);

· головного бухгалтера та його заступника;

· працівників бухгалтерії, які ведуть облік матеріальних цінностей;

· матеріально відповідальних осіб;

· інших посадових осіб (на розсуд керівника).

Відповідальність за організацію роботи комісії покладено на керівника установи, а за об'єктивність визначення реальної вартості запасів - на керівника установи і голову комісії.

Переоцінка та встановлення нової ціни здійснюється за кожною окремою одиницею запасів, а на однотипні предмети встановлюються однакові ціни в межах однієї установи.

Документи, що підтверджують нову ціну, не потрібні.

За результатами переоцінки комісія складає акт довільної форми про зміну вартості запасів. В акті необхідно вказати:

· найменування переоцінених запасів;

· їх кількість;

· вартість за даними обліку;

· нову ціну за одиницю після дооцінки;

· суму різниці, яка має бути відображена в бухгалтерському обліку.

Акт затверджує керівник установи.

Облік запасів сприяє виконанню ряду завдань господарської діяльності РЦПТО. Головними завданнями обліку запасів є:

· правильне і своєчасне документальне оформлення операцій по надходженню, руху та вибуттю запасів;

· контроль за зберіганням та рухом запасів на складі;

· контроль за раціональним використанням запасів та додержанням норм їх використання.

Для відображення в бухгалтерському обліку інформації про оборотні матеріальні активи, що належать установі, реалізацію та витрачання яких планується здійснити протягом року, призначений клас 2 “Запаси” плану рахунків. Клас 2 “Запаси” об'єднує такі синтетичні рахунки:

22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”;

23 “Матеріали та продукти харчування”.

Для обліку запасів, які призначені для виконання науково-дослідних робіт, для використання у виробництві та капітальному будівництві передбачено рахунок 20 “Виробничі запаси”.

При меморіально-ордерній формі облік надходження матеріалів відображається в різних меморіальних ордерах, зокрема № 6, № 8 та ін.

Синтетичний облік витрачання матеріалів на різні потреби відображається в меморіальному ордері № 13. До меморіального ордеру заносяться дані з первинних документів про витрачання матеріалів (накладних (вимог), забірних карток та ін.). записи за дебетом субрахунків, що кореспондують з матеріальними субрахунками, здійснюються в розрізі кодів економічної класифікації видатків.

Аналітичний облік матеріалів за субрахунками 231, 234-239 у бухгалтерії РЦПТО ведеться за найменуваннями, сортами, кількістю, вартістю і матеріально відповідальними особами на картках ф. № З-7 (у книзі ф. № З-6).

Аналітичний облік запасів, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду, ведеться за тими самими обліковими реєстрами, але окремо від операцій за рахунок коштів загального фонду.

Облік МШП

Малоцінні та швидкозношувані предмети - це предмети, строк корисної експлуатації яких становить менше одного року.

Малоцінні та швидкозношувані предмети поділяють на дві групи: одна їх частина належить до запасів і відображається у другому розділі активу балансу “Оборотні активи”, а друга - входить до складу “малоцінних необоротних матеріальних активів”, які, в свою чергу, відображаються в першому розділі активу балансу “Необоротні активи”.

На малоцінні та швидкозношувані предмети, які відносяться до запасів, не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів виключається зі складу активів (списується з балансу на витрати бюджету) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідальних осіб протягом терміну фактичного використання цих предметів.

З метою посилення контролю за збереженням малоцінних та швидкозношуваних предметів проводиться їх маркування, яке здійснюють фарбою, клеймуванням, прикріпленням жетонів.

Надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів на склад оформлюється накладною (вимогою), яка складається в двох примірниках, а у випадках виявлення розбіжностей між даними первинних документів і фактичною наявністю цінностей складається акт приймання матеріалів.

У бухгалтерському обліку вартість придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів відображається за первісною вартістю.

Таблиця 5. Господарські операції з обліку виробничих запасів у РЦПТО

№	Зміст господарської операції	Д	К
1	2	3	4
1.	Надійшли від постачальника виробничі запаси	20	631
2.	ПДВ	641	631
3.	Придбані виробничі запаси за готівку	20	362
4.	Отримані запаси безоплатно	20	683
5.	Реалізовано МШП	411	221,222

3.3.2 Облік грошових коштів

Готівка (готівкові кошти) - це грошові знаки національної валюти України (банкноти, монети)

Грошові кошти - це найбільш ліквідні активи. Вони практично наявні на всіх стадіях діяльності підприємства - від його створення до ліквідації.

До грошових коштів належать: валюта України та іноземна валюта. Для обліку операцій із грошовими коштами призначені рахунки класу 3 “Кошти, рахунки та інші активи”.

У РЦПТО для зберігання готівкових коштів і здійснення операцій з ними створено касу і призначено матеріально відповідальну посадову особу для виконання операцій з готівкою. З касиром укладено договір про повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей.

Каса установи - це спеціально обладнане приміщення або місце, призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів.

Касові операції - операції підприємств між собою і з фізичними особами, зв'язані з прийомом і видачею готівки, при здійсненні розрахунків через касу з відображенням цих операцій у касовій книзі.

На підприємстві також встановлено ліміт залишку готівки, тобто її граничний розмір, що може залишитися в касі підприємства на кінець робочого дня. Ліміт каси встановлюється на весь термін дії договору за розрахунково-касового обслуговування, укладеного підприємством з установою банку.

Видача готівки під звіт здійснюється з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи по раніше виданим під звіт сумам. Підзвітна особа зобов'язана надати в бухгалтерію підприємства разом з невикористаним залишком готівки авансовий звіт про витрату отриманих з каси сум у наступний термін:

· По відрядженнях - протягом 3-х робочих днів після повернення.

· На закупівлю сільгосппродукції і продуктам переробки, заготівлі вторинної сировини (крім металобрухту) - протягом 10-ти робочих днів із дня видачі готівки.

· На інші господарські потреби - наступного дня після видачі готівки під звіт

Синтетичний облік касових операцій, призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства, здійснюється на активному рахунку 30 “Готівка”, по дебету якого відображається надходження готівки, по кредиту - виплата грошових коштів із каси.

Рахунок 30 «Готівка» має такі субрахунки:

301 «Готівка в національній валюті»

302 «Готівка в іноземній валюті»

Перелік господарських касових операцій наведено у таблиці 6.

Таблиця 6. Облік господарських касових операцій у РЦПТО

№	Зміст господарських операцій	Д	К
1	2	3	4
1.	Надійшли грошові кошти в касу	301	311
2.	Надійшли грошові кошти в касу від покупців за реалізацію	301	361
3.	Надійшли грошові кошти в касу від підзвітних осіб	301	362
4.	Надійшли грошові кошти в касу від інших дебіторів	301	364
5.	Видано грошові кошти для зарахування на банківський рахунок	311	301
6.	Видана готівка з каси підзвіт на відрядження або господарські потреби	362	301
7.	Сплачена готівка постачальнику	631	301
8.	Видана зарплата, відпускні, допомоги, премії з каси	661	301

У терміни встановлені керівником підприємства проводиться інвентаризація каси з перерахуванням наявних коштів, що зберігаються в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку по касовій книзі. У випадку виявлення під час інвентаризації нестачі чи надлишку в акті інвентаризації вказується сума нестачі чи надлишку, з'ясовуються обставини їхнього виникнення.

Касові операції оформляються відповідними документами, типові міжвідомчі форми яких затверджені Держкомстатом України та узгоджені з НБУ й Мінфіном України.

Всі вільні грошові кошти підприємство зберігає в банку. Підприємство обслуговується в Приватбанку, в якому відкрито поточний рахунок. При відкритті рахунку з банком було укладено договір.

Поточний рахунок - це рахунок підприємства, відкритий в уповноваженій установі банку (за вибором підприємства) для зберігання грошових коштів і проведення розрахунків у безготівковій формі.

Поточний рахунок відкривається на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій.

Первинні документи для здійснення безготівкових розрахунків:

- платіжне доручення;

- платіжна вимога-доручення;

- розрахунковий чек;

- меморіальний ордер.

Внесення готівки в банк здійснюється за об'явою про внесення готівки, а виплата коштів з банківського рахунку здійснюється за грошовим чеком.

Для відкриття поточних та інших рахунків підприємства подають установам банків такі документи:

1) заяву встановленого зразка про відкриття рахунка. Її підписують керівник головний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті відсутня посада головного бухгалтера, то заяву підписує тільки керівник;

2) копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, засвідчену нотаріально або органом, який видав таке свідоцтво;

3) копію рішення про створення, реорганізацію підприємства;

4) копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально або органом, який реєструє;

5) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

6) картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпоряджатися рахунком і право підпису розрахункових документів, засвідчену нотаріально або вищою організацією в установленому порядку. У картку включається також зразок відбитка печатки підприємства;

7) копію документа про реєстрацію підприємства в органах Пенсійного фонду України. Якщо в цій установі банку відкрито поточний рахунок клієнта, то бюджетний рахунок відкривається на підставі заяви на відкриття останнього. У разі ненадходження коштів з бюджету протягом року такий рахунок закривається.

Основою для запису господарських операцій з наявності й руху грошових коштів на субрахунку 311 є виписка банку. У ній реєструються всі операції з надходження та списання коштів з поточного рахунка та показується їх залишок на початок і кінець дня. До виписки додаються розрахунково-платіжні документи, на підставі яких проведено операції.

Одночасно виписка є й регістром аналітичного обліку. Таким чином, виписка - це другий примірник записів з поточного рахунка підприємства, які здійснює банк.

Перелік господарських операцій на рахунках у банку наведено у таблиці 7.

Таблиця 7. Облік господарських операцій на рахунках банку у РЦПТО

№	Зміст господарської операції	Д	К
1	2	3	4
1.	Надійшли грошові кошти на банківський рахунок з каси	311	301
2.	Надійшли грошові кошти на банківський рахунок від покупців за реалізацію товарів, робіт, послуг	311	362
3.	Надійшли грошові кошти на банківський рахунок від інших дебіторів	311	364
4.	Отримано кредит банку	311	50
13.	Повернуто кредит банку з рахунку	50	311
15.	Перераховано постачальникам за товари, роботи, послуги	631	311
16.	Сплачено податки і платежі до бюджету	641	311
17.	Сплачено єдиний страховий внесок	651	311
19.	Виплачена зарплата з банківського рахунку	661	311
20.	Сплачено іншим кредиторам	675	311



4. Відображення активів у фінансових звітах установи

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішення повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності.

Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

Фінансову звітність підписують керівник та Головний бухгалтер підприємства.

Форми фінансової звітності у РЦПТО:

* «Баланс» (форма 1);

* «Звіт про результати фінансової діяльності» (форма № 9д, № 9м);

* «Звіт про рух грошових коштів».

Баланс складається за рахунками та операціями, які здійснює установа на протязі звітного періоду. Баланс складається з активів та пасивів.

Особливості складання балансу наступні:

1. У балансі порівнюються дані на початок і кінець звітного періоду.

2. Статті балансу групуються за певною ознакою.

3. Не допускається взаємне погашення активів і пасивів балансу.

4. Статті балансу відображають дані бухгалтерського обліку відповідно до фактичної наявності за результатами інвентаризації.

5. Оцінка статей здійснюється відповідно до положень національних облікових стандартів.

Баланс складається з двох частин: активу, де представлені господарські засоби, та пасиву, де згруповані їхні джерела.

Актив балансу складається з трьох розділів:

І. Необоротні активи

ІІ. Оборотні активи

ІІІ. Витрати

Пасив балансу складається з трьох розділів:

І. Власний капітал

ІІ. Зобов'язання

ІІІ. Доходи

Оскільки, в балансі відображаються активи (ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому), зобов'язання (заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, приведе до зменшення ресурсів установи, що втілюють в собі економічні вигоди) та власний капітал (частина в активах установи, що залишається після вирахування його зобов'язань), то підсумок активу балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу, тобто пасиву балансу.

До активу належать статті, які відображають ступінь рухомого майна (ступінь ліквідності), предметний стан майна установи. Прикладами активних статей є основні засоби, матеріальні запаси, розрахунки з дебіторами тощо.

Техніка заповнення показників фінансової звітності за даними обліку в РЦПТО наведена в таблиці 8.

Таблиця 8. Техніка заповнення показників фінансової звітності за даними обліку у РЦПТО

Стаття звіту	Код рядка	Підстава для заповнення (дані обліку)
1	2	3
Баланс
І. Необоротні активи
нематеріальні активи: - залишкова вартість - первісна вартість - накопичена амортизація	110 111 112	рядок 110 - рядок 112 Сальдо Дт 12 Сальдо Кт 133
основні засоби: - залишкова вартість - первісна вартість - знос	120 121 122	рядок 120 - рядок 122 Сальдо Дт 10 Сальдо Кт 131
ІІ. Оборотні активи
Матеріали і продукти харчування	140	232
Дебіторська заборгованість	170	364
Рахунки в банках	210	311+313
Рахунки загального фонду	211	311
Рахунки спеціального фонду	212	313
ІІІ. Витрати
Видатки загального фонду	290	801
Видатки державного бюджету	291	801
Видатки спеціального фонду	300	811
Видатки за коштами отриманими як плата за послуги	301	811

"Звіт про результати фінансової діяльності" (форма № 9д, № 9м) складається розпорядниками бюджетних коштів для відображення результату їх фінансової діяльності за звітний рік. У фінансовій звітності за формою № 9д, № 9м "Звіт про результати фінансової діяльності" відображаються загальними сумами операції, наслідками яких є збільшення або зменшення доходів та/або видатків розпорядників бюджетних коштів. Результат переоцінок може впливати як на збільшення доходів розпорядників бюджетних коштів, так і на збільшення видатків.

Форма № 9д, № 9м "Звіт про результати фінансової діяльності" складається з двох частин:

- Фінансовий результат за загальним фондом (профіцит "+", дефіцит "-");

- Фінансовий результат за спеціальним фондом (профіцит "+", дефіцит "-")

Джерелами даних складання форми 9д, № 9м "Звіт про результати фінансової діяльності" РЦПТО є:

· регістри аналітичного обліку: виписки з реєстраційних рахунків про отримані асигнування, картка аналітичного обліку отриманих асигнувань; картка аналітичного обліку фактичних видатків загального та спеціального фонду;

· регістри синтетичного обліку за звітний період (рік);

· книга "Журнал - Головна" ф. № 308 (бюджет).

"Звіт про рух грошових коштів" складається РЦПТО для відображення інформації про рух грошових коштів за операціями, проведеними розпорядниками бюджетних коштів у грошовій формі відповідно до законодавства України.

"Звіт про рух грошових коштів" має наступну структуру:

- показники залишків на початок та кінець звітного року;

- показники отриманого та перерахованого залишку за звітний період;

- показники отриманих надходжень загального і спеціального фондів бюджетною установою за звітний період (рік);

- показники касових видатків за загальним і спеціальним фондами кошторису бюджетної установи за звітний період

Джерелами даних складання форми фінансової звітності "Звіт про рух грошових коштів" РЦПТО є:

- регістри аналітичного обліку: картка аналітичного обліку отриманих асигнувань; картка аналітичного обліку касових видатків у розрізі джерел їх покриття;

- регістри синтетичного обліку за звітний рік.

Таблиця 9. Відображення показників Звіту про рух грошових коштів у облікових регістрах

Регістр обліку	Зміст операції	Рядки Звіту про рух грошових коштів
м/о № 2	Відображення інформації про отримані надходження коштів загального і спеціального фондів	гр. 6 р. 100
м/о № 3		гр. 6 р. 200, 300
м/о № 2	Відображення інформації про використання коштів загального і спеціального фондів	гр. 7 р. 100
м/о № 3		гр. 7 р. 200, 300

- книга "Журнал - головна" ф. № 308 (бюджет) за субрахунками синтетичного обліку № 321 "Реєстраційні рахунки", № 323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги", № 324 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень", № 326 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду", № 328 "Інші рахунки в казначействі".



5. Індивідуальне завдання

№	Документи	Зміст господарської операції	Сума	Д	К
1	2	3	4	5	6
1.	Меморіальний ордер №1	Внесено до каси заборгованість дебіторів	409,06	301	364/2
2.	Меморіальний ордер 1	Отримано дохід за надання послуг	251,00	301	711
3.	Меморіальний ордер №1	Отримано дохід за надання послуг	701,50	301	711
4.	Меморіальний ордер №1	Надійшла готівка з каси на поточний рахунок для обліку коштів, отриманих як плата за послуги	251,00	313	301
5.	Меморіальний ордер №1	Надійшла готівка з каси на поточний рахунок для обліку коштів, отриманих як плата за послуги	409,06	313	301
6.	Меморіальний ордер №1	Надійшла готівка з каси на поточний рахунок для обліку коштів, отриманих як плата за послуги	701,50	313	301
7.	Меморіальний ордер №2-1	Занесено на реєстраційний рахунок кошти за надані послуги	245,98	321/1	313
8.	Меморіальний ордер №2-1	Перерахована дебіторська заборгованість на реєстраційний рахунок	1062,19	321/1	364/2
9.	Меморіальний ордер №2-1	Знято з реєстраційного рахунку переплата по дебіторській заборгованості	889,75	364	321/1
10.	Меморіальний ордер №5	Перерахована з державного бюджету заробітна плата лекторів	12843,46	801/2	669
11.	Меморіальний ордер №5	Вилучено із заробітної плати лекторів податок в бюджет	1926,55	669	641
12.	Меморіальний ордер №5	Нараховано ЄСВ (ЦПХ 34,7%) стажувальники	4456,69	801/2	651/3
13.	Меморіальний ордер №5	Утримано ЄСВ сумісники	333,93	669	651/6
14.	Меморіальний ордер №5	Накладено податок за навчання працівників ОЦЗ	775,68	669/1	641
15.	Меморіальний ордер №5	Нараховано ЄСВ (ЦПХ 34,7%) на заробітну плату за надані послуги	1794,40	811	651/3
16.	Меморіальний ордер №5	Перераховано заробітна плата лекторів, навчання працівників	5171,20	801/3	669/1
17.	Меморіальний ордер №8	Отримано плату за надані послуги безготівкомим розрахунком	60,00	362	664/1
18.	Меморіальний ордер №14	Перераховано плату за отримані послуги	200,00	711	301
19.	Меморіальний ордер №14	Перераховано плату за отримані послуги	117,00	711	301
20.	Меморіальний ордер №14	Перераховано плату за отримані послуги	162,00	711	301
21.	Касова книга Форма КО-4	Внесено до каси заборгованість дебіторів	251,00	301	364/1
22.	Касова книга Форма КО-4	Надійшла готівка з каси на поточний рахунок для обліку коштів, отриманих як плата за послуги	251,00	313	301
23.	Касова книга Форма КО-4	Внесено до каси заборгованість дебіторів	409,06	301	364/1
24.	Касова книга Форма КО-4	Надійшла готівка з каси на поточний рахунок для обліку коштів, отриманих як плата за послуги	409,06	313	301
25.	Касова книга Форма КО-4	Внесено до каси заборгованість дебіторів	701,50	301	364/1
26.	Касова книга Форма КО-4	Надійшла готівка з каси на поточний рахунок для обліку коштів, отриманих як плата за послуги	701,50	313	301
27.	Акт списання Ф. №3-2	Нарахований знос необоротних матеріальних активів	821,00	132	113
28.	Акт списання Ф. №3-2	Списана первісна вартість активів у фонд	410,00	401	132



ВИСНОВОК

Виконавши курсову роботу на тему “Організація та методика обліку активів підприємства на прикладі установи Рівненського центру професійно-технічної освіти можна зробити наступні висновки:

Дане підприємство є державним, і як і інші підприємства, установи чи організації веде бухгалтерський облік активів (облік оборотних та необоротних активів).

Підприємство у своїй діяльності керується Конституцією України, Закони України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Державного агентства резерву України, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами контролю, а також Статутом.

РЦПТО є юридичною особою. Основною метою діяльності установи є здійснення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних, а також працюючих осіб і незайнятого населення, в тому числі робітників високого рівня кваліфікації з технологічно складних професій та спеціальностей, та діяльність яких пов'язана зі складною організацією праці.

РЦПТО має затверджений план рахунків, розрахунковий та інші рахунки в банківських установах, печатку зі своєю назвою, товарний знак, та інші реквізити.

У зв'язку з повною автоматизацією ведення бухгалтерського обліку у РЦПТО господарські операції зберігаються в електроних варіантах, а також в папках.

Для обліку активів РЦПТО використовує рахунки 1, 2, 3 класів.

Для контролю за правильністю записів в інвентарних картках, списках та книгах (картках) обліку, які ведуться у фінансово-економічному органі щоквартально складаються оборотні відомості за кожною групою необоротних активів і матеріально відповідальними особами. Підсумки оборотів та залишків кожного субрахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів та залишків даних відповідних синтетичних рахунків книги «Журнал-головна».

Бухгалтерська звітність у РЦПТО складається на підставі даних облікових регістрів про господарські операції.

Найбільш детальніше облік оборотних та необоротних активів відображено у звіті т.ф.№1 "Баланс", в якому відображаються на певну дату активи, у т.ф.№3 «Звіт про рух грошових коштів» наведено інформацію про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Виконання даної курсової роботи дало нам змогу вивчити: організацію та вимоги до первинного обліку підприємства; рахунки, на яких ведеться облік оборотних та необоротних активів, які використовує РЦПТО»; економічну сутність, класифікацію активів в бухгалтерському обліку, а також відображення у фінансовій звітності основних показників господарської діяльності підприємства.

Отже, облік активів у РЦПТО ведеться згідно норм чинного законодавства України. Проте існують незначні недоліки, на які пропонується звернути увагу та усунути їх. Слід приділити увагу розробці та затвердженню графіка документообороту підприємства, що дозволить покращити ефективність облікової діяльності РЦПТО.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Білоусько В.С., Беленкова М.І. та ін. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник. Видання 4-те. В.С. Білоусько, М.І. Беленкова. / За ред. В.С. Білоуська. / Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. - Х., 2009.-423с.

2. Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика: Навчально-практичний посібник / Н.І. Верхоглядова, В.П.Шило, С.Б. Ільїна та ін. - К.: Центр учбової літератури, 2010.- 536с.

3. Гура Н. Визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за Податковим кодексом України // Бухгалтерський облік і аудит. - 2011.-№5.-с.32-35.

4. Левицька С.О. Звітність підприємств: Навчальний посібник. - Рівне: НУВГП, 2009.-213с.

5. Пархоменко В. Документальне забезпечення бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. - 2010.-№8.-с.28-34.

6. Жарікова О., Кравченко О. Облік необоротних активів: деякі питання вдосконалення законодавчого регулювання // Бухгалтерський облік і аудит. - 2011.-№4.-с.17-20.

7. Пархоменко В. Річна фінансова звітність підприємства // Бухгалтерський облік і аудит. - 2011.-№1.-с.21-23.

8. Яцишин Н. Особливості формування Звітів про рух грошових коштів, про власний капітал і розкриття інформації у Примітках // Бухгалтерський облік і аудит. - 2011.-№12.-с.48-51.

9. Левицька С. Організація обліку господарської діяльності підприємства // Бухгалтерський облік і аудит. - 2010.-№6.-с.37-39.

10. Позняковська Н.М., Головачова Ю.В. / Фінансовий облік ІІ: Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення - Рівне: НУВГП, 2008.- 244с.

11. Краснокутська Л. Оподаткування доходів податком з доходів фізичних осіб // Бухгалтерський облік і аудит. - 2010.-№3.-с.50-53.

12. В. Рудницький, І. Лазаришина, В Бачинський, В. Поліщук. Організація первинного обліку: - Підручник.-К.-2009.-478с.

13. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. № 996-XIV.

14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87 (зі змінами і доповненнями).

15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87 (зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 26.09.2011р. №1204).

16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах". Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87 (зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 26.09.2011р. №1204).

17. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активі, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. № 893/4186.

Размещено на Allbest.ur