77

Зміст

Вступ

Розділ І. Організація обліку витрат на оплату праці в бюджетних

установах.

1.1. Економічна сутність оплати праці. Форми, системи та види оплати праці бюджетних установах.

1.2. Основи обліку заробітної плати: нарахування та зведення

нарахувань по оплаті праці, утримання із заробітної плати.

Облік робочого часу.

1.3. Особливості організації обліку витрат на оплату праці.

1.4. Зв'язок обліку витрат на оплату праці з фінансовою та

податковою звітністю.

1.5 Відповідальність бухгалтера за порушення діючого

законодавства з обліку на оплату праці.

Розділ ІІ. Економічний аналіз витрат на оплату праці в

бюджетних установах.

2.1. Теоретичні основи економічного аналізу витрат на

оплату праці.

2.2. Прийоми документального контролю та способи перевірки.

2.3. Напрями удосконалення контрольно-ревізійної роботи.

Розділ ІІІ. Контроль і ревізія операцій з обліку витрат на оплату

праці.

3.1. Завдання, об'єкти та джерела інформації для контролю і

ревізії витрат на оплату праці.

3.2. Прийоми та способи вивчення операцій з обліку витрат на

оплату праці.

3.3. Типові порушення ведення операцій з обліку витрат на оплату праці.

Розділ ІV. Комп'ютеризація обліку і аналізу витрат на оплату праці.

4.1. Автоматизація розрахунків по заробітній платі.

4.2. Комп'ютеризація обліку витрат на оплату праці.

4.3. Комп'ютеризація економічного аналізу витрат на оплату

праці.

Висновки і пропозиції.

Список використаної літератури.

Додатки.

ВСТУП

В умо-вах ри-н-ко-вої еко-но-мі-ки від-бу-ли-ся по-мі-т-ні змі-ни в опла-ті пра-ці, яка за-ле-жить вже не тіль-ки від ре-зуль-та-тів пра-ці ро-бі-т-ни-ків, а й від ефектив-но-с-ті ді-я-ль-но-с-ті ви-ро-б-ни-чих під-роз-ді-лів.

Опла-та пра-ці - це за-ро-бі-ток, роз-ра-хо-ва-ний, як пра-ви-ло, в гро-шо-во-му ви-ра-же-ні, який за тру-до-ви-ми договорами вла-с-ник чи упо-в-но-ва-же-ний ним ор-ган ви-пла-чує за ви-ко-на-ну ро-бо-ту чи на-да-ні по-слу-ги.

Ура-ху-ван-ня пра-ці та за-ро-бі-т-ної пла-ти за-ймає од-не з центра-ль-них місць в си-с-те-мі об-лі-ку на під-при-єм-с-т-ві. За-ро-бі-т-на пла-та є ос-но-в-ним джереом до-хо-дів ро-бі-т-ни-ків фі-р-м, під-при-єм-с-т-в. Пра-ця пра-цю-ю-чих є необхід-ною скла-до-вою ча-с-ти-ною про-це-су ви-ро-б-ни-ц-т-ва, спо-жи-ван-ня та роз-по-ді-лу ство-ре-но-го про-ду-к-ту.

За-ро-бі-т-на пла-та - є ва-ж-ли-вим за-со-бом під-ви-щен-ня за-ці-ка-в-ле-но-с-ті пра-цю-ю-чих у ре-зуль-та-тах сво-єї пра-ці, її про-ду-к-ти-в-но-с-ті, збі-ль-шен-ня обсягів ви-ро-б-ле-ної про-ду-к-ції, по-ліп-шен-ня її яко-с-ті та асо-р-ти-ме-н-ту.

Збі-ль-шен-ня ефе-к-ти-в-но-с-ті су-с-пі-ль-ної про-ду-к-ти-в-но-с-ті обу-мо-в-ле-но, на сам пе-ред, збі-ль-шен-ням ви-ро-б-ни-ц-т-ва та по-ліп-шен-ням яко-с-ті ро-бо-ти.

В умо-вах пе-ре-хо-ду на-шої еко-но-мі-ки на ри-н-ко-вий ме-ха-нізм функціону-ван-ня, ва-ж-ли-ви-ми за-да-ча-ми ста-ли: при-ско-рен-ня на-у-ко-во-технічно-го про-гре-су, зни-жен-ня ви-трат жи-вої пра-ці, ме-ха-ні-за-ція трудомістких ро-біт, по-ліп-шен-ня ви-ко-ри-с-тан-ня тру-до-вих ре-сур-сів, зменшен-ня зби-т-ків ро-бо-чо-го ча-су.

Під-при-єм-с-т-во са-мо-стій-но, але від-по-ві-д-но до за-ко-но-дав-ст-ва, установлює шта-т-ний роз-клад , фо-р-ми і си-с-те-ми опла-ти пра-ці, преміювання. Ура-ху-ван-ня пра-ці і за-ро-бі-т-ної пла-ти - один із найважливіших і скла-д-них ді-ля-нок ро-бо-ти, що по-тре-бу-ють то-ч-них і операти-в-них да-них, у яких від-би-ва-єть-ся змі-на чи-се-ль-но-с-ті ро-бі-т-ни-ків, витра-ти ро-бо-чо-го ча-су, ка-те-го-рії робітни-ків, ви-ро-б-ни-чих ви-трат.

Тру-до-ві при-бу-т-ки ро-бі-т-ни-ка ви-зна-ча-ють-ся йо-го осо-би-с-тим тру-до-вим вне-с-ком з ура-ху-ван-ням кі-н-це-вих ре-зуль-та-тів ді-я-ль-но-с-ті під-при-єм-с-т-ва або фі-р-ми. Во-ни ре-гу-лю-ють-ся по-да-т-ка-ми і ма-к-си-ма-ль-ни-ми роз-мі-ра-ми не обмежу-ють-ся. Мі-ні-ма-ль-ний роз-мір опла-ти пра-ці вста-но-в-лю-єть-ся законодавством.

Не-об-хід-но ство-рю-ва-ти еко-но-мі-ч-но до-сто-ві-р-ну та об-гру-н-то-ва-ну інфор-ма-цію про ви-ко-нан-ня но-р-ма-ти-вів та ди-на-мі-ки по-ка-з-ни-ків про пра-цю, стежен-ня за до-три-ман-ням спів-від-но-шен-ня ро-с-ту про-ду-к-ти-в-но-с-ті пра-ці та заробі-т-ної пла-ти, за зме-н-шен-ням не-ви-ро-б-ни-чих ви-трат скри-тих та яв-них збитків ро-бо-чо-го ча-су, сти-му-лю-ван-ня пра-ці на під-при-єм-с-т-ві.

На ос-но-ві ці-єї ін-фо-р-ма-ції здій-с-ню-єть-ся ко-н-т-роль за ви-ко-нан-ням робо-чо-го ча-су на під-при-єм-с-т-ві, впро-ва-джен-ня про-гре-си-в-них ме-то-дів пра-ці, до-три-ман-ням пра-ви-ль-но-го спів-від-но-шен-ня між ро-с-том про-ду-к-ти-в-но-с-ті пра-ці та за-ро-бі-т-ної пла-ти.

На під-при-єм-с-т-ві об-лік чи-се-ль-но-с-ті ро-бі-т-ни-ків та слу-ж-бо-в-ців, їх заробі-т-ної пла-ти є до-ку-ме-н-та-ль-ним, до-сто-ві-р-ним та од-на-ко-вим у всіх галузях го-с-по-да-рю-ван-ня. Ро-бі-т-ни-ки ре-а-лі-зу-ють пра-во на пра-цю шля-хом заклю-чен-ня тру-до-во-го до-го-во-ру на під-при-єм-с-т-ві у від-по-ві-д-но-с-ті з За-ко-ном Укра-ї-ни кон-к-ре-ти-зу-ю-чи пра-ва та обов'яз-ки ро-бі-т-ни-ків, а та-кож опла-та за пра-цю, від-ра-ху-ван-ня у фо-н-ди, роз-ра-ху-нок при-бу-т-ко-во-го по-да-т-ку. У зв'яз-ку з цим на під-при-єм-с-т-ві ор-га-ні-зу-єть-ся опе-ра-ти-в-ний та бу-х-га-л-тер-сь-кий об-лік пра-ці та її опла-та.

Для то-го, щоб ви-ко-ну-ва-ти за-да-чі, які сто-ять пе-ред об-лі-ком, на під-при-єм-с-т-ві ство-ре-ні:

- ко-н-т-роль за чи-се-ль-ні-с-тю пе-р-со-на-лу та ви-ко-ри-с-тан-ням робо-чо-го ча-су;

- роз-по-діл за-ро-бі-т-ної пла-ти по об'єктах каль-ку-лю-ван-ня;

- пра-ви-ль-ність до-ку-ме-н-та-ль-но-го офо-р-м-лен-ня ви-ро-б-ки робо-чих та слу-ж-бо-в-ців;

- своє-ча-с-не утри-ман-ня сум по-да-т-ків та пе-ре-ра-ху-ван-ня їх до бю-дже-ту;

- пла-ну-ван-ня зві-тів про пра-цю.

- своє-ча-с-не на-ра-ху-ван-ня за-ро-бі-т-ної пла-ти та до-по-мог, а також їх ви-да-ча;

На сьогоднішній день скла-д-ність си-ту-а-ції, яка скла-ла-ся з пи-тан-ня роз-ра-ху-н-ків з пра-цю-ю-чи-ми, по-яс-нює ак-ту-а-ль-ність ви-б-ра-ної те-ми.

Розділ І. Організація обліку витрат на оплату праці в бюджетних установах.

1.1. Економічна сутність оплати праці. Форми, системи та види оплати праці.

Основним джерелом доходів найманих працівників є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі. Заробітну плату як економічну категорію відносять до числа найскладніших. Саме з цієї причини, а також внаслідок однобічного, некомплексного підходу до її визначення у політичній економії соціалізму в колишньому Радянському Союзі та, на жаль, нині і в Україні відсутнє єдине розуміння суті заробітної плати.

У науковій економічній літературі можна зустріти понад два десятки визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками.

Важливим елементом механізму визначення індивідуальної заробітної плати є форми й системи оплати праці. Останні виступають, з одного боку, з`єднувальною ланкою між нормуванням праці і тарифною системою, а з другого - засобом досягнення певних якісних показників. Ці елементи організації оплати праці є способом установлення залежності величини заробітної плати від кількості, якості праці та її результатів.

Організація оплати праці проводиться на основі:

законодавчих та інших нормативних документів;

генеральної угоди на державному рівні;

галузевих, генеральних угод;

трудових договорів.

Згідно зі статтею 96 Кодексу законів про працю України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик.

Тарифна система оплати праці - це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.

Як зазначалося вище тарифна система оплати праці включає:

а) тарифну сітку - коефіцієнти, які присвоюються робочим в залежності від кваліфікації;

б) тарифні ставки - суми, які нараховуються за певний проміжок часу (година, день) працівникам відповідної кваліфікації (розряду). Наприклад, працівнику першого розряду за одну годину нараховується одна гривня, а працівнику шостого розряду - шість гривень.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт в залежності від їх складності, а робітників - в залежності від їх кваліфікації та відповідальності по розрядах тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, перевищеним законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок.

Відповідно до статті 1 Закону України “ Про оплату праці” заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, прафесійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. При нарахуванні основної заробітної плати робітникам, яким установлена відрядна оплата праці, повинен бути табель, а також відомість про виробіток та розцінки за виконану роботу.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Статтею 105 КЗпП передбачено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією або обов`язок тимчасово відсутнього працівника без увільнення від своєї основної роботи, здійснюється доплата за поєднання професій або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

Існують такі види додаткової заробітної плати:

робота у сверх урочний час;

сумісництво професій;

робота в нічний час.

Також існують надбавки, доплати по тарифним ставкам та посадовим окладам: кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальній роботі, за високу кваліфіковану майстерність, як правило, встановлюється диференційовані надбавки до тарифних ставок робочих. Наприклад: - третій розряд - до 12%

- четвертий розряд - до 14%

- п`ятий розряд - до 18%

Конкретний відсоток надбавки визначається в колективному договорі, який повинен враховувати що відповідає мінімуму по такій надбавці, визначені в генеральній або галузевій угоді.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи). З 01.07.2000р - 118 грн.

До мінімальної заробітної плати не включаються:

доплати;

надбавки;

заохочувальні і компенсаційні виплати.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

На підприємстві застосовують дві форми оплати праці: погодинна та відрядна.

1)Погодинна - нарахування заробітної плати залежить від фактично відпрацьованого часу і встановленої норми оплати за одиницю часу. Погодинна оплата праці одна з форм оплати праці і передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період. Інженерно-технічні працівники отримують заробітну плату, нараховану згідно з встановленим окладом пропорційно відпрацьованого часу. Дні, в які робітник виконує державні або суспільні обов`язки, оплачується в загальному порядку.

Погодинна заробітна плата - форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми погодинної оплати праці - проста та погодинно-преміальна.

При простій погодинній оплаті заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з погодинною заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.

При погодинно-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов`язковою умовою преміювання є виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робітниками робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання. Премії робочим нараховуються по місячних результатах роботи пропорційно відпрацьованого часу. Їх межовий розмір не повинен перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках. Документом по обліку відпрацьованого часу робітниками з погодинною заробітною платою є табель. Табель служить для обліку та контролю робочого часу, нарахування заробітної плати при погодинній формі оплати праці, складання звітності про чисельність і склад працівників. Впровадження погодинної оплати праці відповідає інтересам певних верств населення, не зайнятого на постійній основі, такого як: жінки з малолітніми дітьми, молодь, яка суміщає роботу з навчанням, інваліди, немолоді працівники, які мають обмежену працездатність і зацікавлені в роботі на умовах неповного робочого часу.

2)Відрядна - нарахування заробітної плати проводиться за вироблену якісну продукцію по установлених розцінках за оплату одиниці продукції. Тому заробіток залежить від обсягів виконаної роботи і потребує якості роботи.

У відповідності до форм оплати праці підприємство може встановлювати систему оплати праці.

Система оплати праці - це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці й мірою винагороди працівників.

А) пряма відрядна. При прямій відрядній формі оплаті праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки. Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Непряма відрядна система праці - застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

Б) відрядно-преміальна - до прямої заробітної плати нараховується премія за окремі якісні показники роботи.

В) відрядно-прогресивна - об'єм робіт виконаний зверх норми сплачується по збільшених розцінках.

Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади пропорційно розрядах робітників та кількості відпрацьованих ними годин.

Г) акордна - заробітна плата нараховується за комплекс виконаних робіт у встановлений термін по відповідних розцінках. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в роботі.

Для обліку виробітки робочого персоналу застосовуються такі документи:

наряд на відрядну роботу, який може бути індивідуальним або бригадним; маршрутні листи та інші. У наряді вказується обсяг вироблених робіт, сума заробітної плати, склад членів бригади, відпрацьований кожним час, розраховується коефіцієнт трудової участі у відповідності з яким розраховується премія робочим. Наряд закривається по мірі виконання завдання: він підписується бригадиром.

акордний наряд застосовується в бригадах “кінцевої продукції”. Заробітна плата визначається відповідно до калькуляції, що прикладена до акордного наряду. Недоліком наряду є те, що неможливо встановити, хто винен у виготовленні бракованих виробів. Усі недоліки наряду усуваються у маршрутному листі; там вказується весь технологічний ланцюг і можливо простежити, на якій операції був зроблений брак. Групуючий розрахунок проводиться у відомості або карточки.

При погодинній оплаті праці при розрахунку заробітної плати робітників по тарифу годинну тарифну ставку потрібно помножити на кількість годин зміни. Розподіл заробітної плати при відрядній оплаті праці здійснюється трьома засобами: по коефіцієнту виробітку; по відпрацьованому часу, приведеного до першого розряду; по коефіцієнту трудової участі (КТУ).

загальний заробіток робітник

К = --------------------------------------------------- , де

sum ((n₁ * m₁) + (n₂ * m₂) + ... + (n_n * m_n))

n₁, n₂, ... , n_n - часова тарифна ставка n-го робітника

m₁, m₂, ..., m_n - відпрацьована кількість робочого часу робітником

Коефіцієнт приробітку є одним для всіх робітників бригад. Якщо помножити заробіток по тарифу кожного робітника на цей коефіцієнт, то можливо визначити його загальний заробіток.

Колективно-відрядна система оплати праці (бригадна) - це коли ту чи іншу роботу, виробництво продукції або надання послуг, за якими визначено відрядні розцінки, норми часу та виробітку, здійснює колектив (бригада). У зв'язку з чим заробіток окремого кожного працівника, члена такого колективу (бригади) залежить від результатів роботи всього колективу (бригади) та його особистого внеску в результат такої роботи. Розподіл заробітку колективу (бригади) між його членами (працівниками) здійснюється, як правило, пропорційно відпрацьованому часу, кваліфікації працівників, коефіцієнту трудової участі (КТУ) та, можливо іншим показникам. Конкретний порядок розподілу заробітку між членами колективу (бригади) визначається у колективному договорі.

Розподіл загального заробітку бригади по відпрацьованому часу, приведеному до першого розряду є модифікацією першого способу. При цьому способі фактично відпрацьований час кожного робітника множимо на тарифний коефіцієнт присвоєного йому розряду. Сумування всіх результатів визначає загальну кількість робочого часу, приведеного до першого розряду по бригаді. Після цього розраховується норматив заробітку на 1 чол/год. шляхом ділення заробітку бригади на загальну кількість відпрацьованого часу, приведеною до першого розряду.

КТУ - це узагальнений показник, який відображає реальний вклад кожного члена бригади в загальні результати роботи з обліком індивідуальної продуктивності, якості праці та відношенні до праці. КТУ застосовується тільки до приробітку та премій, але не втрачаючи тарифної частини заробітної плати.

Показники, що підвищують КТУ :

- високий рівень виконаних виробничих завдань, застосування передових методів праці, виконання робіт по сумісним професіям, висока трудова активність, ефективне використання обладнання, забезпечуючи більш високу виробітку - підвищується до 0,5 ;

- висока професійна майстерність, яка виражається в більш високій якості робіт - підвищується до 0,25 ;

- керування ланкою, ініціатива та попередження можливих простоїв робочих та обладнання, допомога та передача опиту, ефективне використання робочого часу - підвищується до 0,25;

Показники, що знижують КТУ :

- невиконання виробничих завдань, слаба інтенсивність праці, яка виражається у відставанні від загального рівня бригади, неефективне використання обладнання, інструменту - понижується до 0,5 ;

- недостатня професійна майстерність, яка виражається у виготовленні неякісної продукції, порушенні правил техніки безпеки і таке інше - понижується до 0,25 ;

- запізнення на роботу, передчасні уходи з роботи, невиконання розпоряджень бригадира та інші порушення, що негативно позначаються на результатах колективної праці - понижується до 0,25.

На підприємстві застосовують оплату праці по трудових угодах. Трудова угода укладається між підприємством та робітником, який притягується зі сторони для виконання конкретної роботи, якщо її неможливо виконати силами підприємства або на договірних началах з відповідними підприємствами та організаціями.

Тепер широке розповсюдження знайшла оплата праці по контракту, яка заключається у домовленості сторін та пов'язується з виконанням умов контракту. У випадках найма працівника по контракту власник або уповноважений ним орган може встановлювати за згодою робітника також умови оплати праці, які визначені у колективному договорі або у індивідуальному договорі.

Розподіл заробітної плати на системи, форми та види оплати та види заробітної плати має важливе значення для бухгалтерії, оскільки в залежності від цього визначається синтетичний облік, на який відносяться витрати по нарахуванню заробітної плати.

Згідно зі ст. 107 КЗпП, робота у святковий і неробочий день(частина четверта ст.73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі:

відрядникам за подвійним відрядними розцінками;

працівникам, праця яких оплачується за погодинними ставками - в розмірі подвійної погодинної або денної ставки;

працівникам, які отримують місячний оклад, - у розмірі одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.

Оплата у вказаному розмірі здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день .

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.

Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевими (регіональними) угодами і колективним договором, але не нижче ніж 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Оплата праці за незавершеним відрядним нарядом відповідно до ст. 109 КЗпП , у разі якщо працівник залишає відрядний наряд незавершеним з незалежних від нього причин, виконана частина роботи оплачується за оцінкою, визначеною за узгодженням сторін відповідно до існуючих норм і розцінок.

При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата здійснюється за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата здійснюється відповідно до виконаної роботи (ст.111 КЗпП).

Оплата часу освоєння нового виробництва (продукції)- на час освоєння нового виробництва (продукції) (ст.113 КЗпП) власник підприємства або уповноважений ним орган може здійснювати оплату праці працівникам, які освоюють таке виробництво (продукцію), за середнім заробітком, розрахунок якого провадиться за раніше нарахованими заробітками. Середній заробіток може зберігатися не більше шести місяців.

Збереження заробітної плати при переведені на нижче оплачувану роботу і при переміщенні - за працівником зберігається середній заробіток, розрахунок якого провадиться за раніше нарахованими заробітками. Середній заробіток може зберігатися не більше двох тижнів від дня переведення.

Якщо внаслідок переміщення працівника у нього зменшився заробіток з не залежних від нього причин, то йому здійснюється доплата, сума якої визначається в розмірі втрат працівника у середньому заробітку. Така доплата призначається протягом двох місяців з дня переміщення працівника.

По мірі становлення ринкової економіки змінюються форми регулювання трудових відносин між працюючими і адміністрацією на підприємстві. Вони все більш спираються не тільки на державні законодавчі норми, що вони засновані на мінімальних гарантіях, скільки на колективні договори, що зобов'язують обидві сторони діяти у відповідності з прийнятими на себе зобов`язаннями. Щодо питань оплати праці це означає, що підставою для встановлення робітникові тарифної ставки чи окладу, що відповідають його кваліфікації, є не урядові постанови, а колективний договір, складений між власником або уповноваженим ним органом та трудовим колективом у обличчі уповноваженого ним профспілкового або іншого органа. У відповідності до колективного договору визначаються і конкретні розміри доплат за умови, напруженість і інтенсивність праці, а також інші можливі виплати.

Вибір системи оплати цілком і повністю є прерогативою роботодавця, але повинен бути оговорений з робітником у встановленому законодавством порядку. Адміністрація підприємства, виходячи із задач по випуску продукції, її якості і строкам постачання, можливостей впливу робітників на реалізацію наявних резервів виробництва з урахуванням їх статевих, вікових, професійно-кваліфікаційних та інших особливостей, розробляє конкретні системи оплати і пропонує їх до включення в колективний договір. Профсоюз або інший, уповноважений трудовим колективом на переговори, орган може не погодитися із запропонованими системами тільки у разі, якщо вони потребують надмірної інтенсивності праці і погрожують нанести шкоду здоров`ю робочого. За засобом виміру кількості праці системи оплати класифікуються на відрядні ( де кількість праці вимірюється кількістю виготовленої робітником продукції або виконаної роботи ), погодинні ( де кількість праці вимірюється кількістю відпрацьованого робітником часу ) і акордні ( де кількість праці вимірюється відповідним результатом виконання робот ). Крім того, може бути застосована система участі робітника в розподілі чистого доходу підприємства, але при умові, якщо це не суперечить установчим документам підприємства.

По формам вираження і оцінки результату праці системи оплати розподіляються на колективні ( що базуються на оцінці колективної праці ) і індивідуальні ( що базуються на оцінці результатів праці окремого робітника ).

По кількості показників, що беруться до уваги при оцінці вкладу праці робітників, системи оплати поділяються на одно факторні, тобто прості ( проста відрядна і проста погодинна ), і багатофакторні, тобто преміальні ( відрядно-преміальна і почасово-преміальна, відрядно-прогресивна і таке інше ).

Важливою умовою ефективного застосування погодинної форми оплати праці для всіх категорій робітників є розробка на підприємствах нормативів можливих досягнень. Ці нормативи можуть встановлюватись практично на всі показники виробничої і економічної діяльності ланок, ділянок, цехів, агрегатів, виробництв. Пропорційно ступені виконання цих завдань і повинна виплачуватись тарифна заробітна платня.

Необхідно також мати на увазі, що широке застосування погодинної оплати потребує і високого організаційного забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, інструментами, енергією, транспортом, ремонтом і таке інше з боку технологічних і виробничих служб підприємства.

В умовах переходу на ринкові відносини необхідно дуже відповідально віднестись до організації колективних систем оплати праці, особливо підрядних і орендних колективів. Повинні враховуватись умови, визначаючи доцільність і необхідність колективних форм організації і оплати праці. Найбільше вони доцільні там, де об`єднання робітників у трудовий колектив визначаються технологічних, тобто для виконання одного технологічного циклу необхідні сумісні зусилля робітників а кінцеві результати виробництва є безпосереднім результатом колективної праці. Можливо відрізнити три основні групи робіт, що відповідять цім вимогам. По-перше, це роботи по сумісному обслуговуванню апаратів, агрегатів, великого обладнання, збору і монтажу великих об`єктів (виробів), а також багато видів тяжких робіт, що не можуть виконуватись окремими робітниками. Такі роботи характеризуються такою технологічною послідовністю окремих операцій загального технологічного комплексу, при якій нема можливості рівномірної завантаженості робітників протягом зміни тільки по їх спеціальності по причині різної трудомісткості окремих видів робіт.

Правильно дібрана система заробітної плати, яка враховує особливості трудового процесу, завдання, що стоять перед конкретним робочим місцем, професією і кваліфікацією робітника, його особисті інтереси, є ефективним організаційним засобом мотивуючим фактором. Тому аналіз практики організації заробітної плати, що включає і оцінювання ефективності використовуваних форм і систем, повинен провадитися систематично і кваліфіковано. Це сприятиме підвищенню результатів виробництва, оптимальному поєднанню інтересів найманого працівника і підприємця (власника).

1.2. Основи обліку заробітної плати: нарахування та зведення нарахувань по оплаті праці, утримання із заробітної плати. Облік робочого часу.

Порядок нарахування заробітної плати, яка належить робітникам підприємства, залежить від застосовуваних форм оплати праці та організації виконання цих робіт.

Нарахування заробітної плати при погодинній оплаті праці: сума нарахованої заробітної плати визначається шляхом множення відпрацьованих нормо-годин на тарифну ставку, а розмір премій визначається шляхом множення суми погодинної заробітної плати на визначений процент премій.

Для нарахування основної заробітної плати робітникам-відрядникам необхідно мати підсумок про їх виробіток і розцінки за виконані роботи. Для обліку виробітку продукції використовуються різні первинні документи, що залежать від характеру виробництва, системи організації і оплати праці. На підприємствах, в цехах з дрібносерійним та індивідуальним характером виробництва використовуються накопичувальні чи разові наряди.

У серійних виробництвах застосовується більш досконала документація - маршрутний лист, який виписується на всю партію продукції на весь шлях її обробки у даному цеху. Маршрутний лист, на відміну від наряду виписується на всю роботу (всі операції), виконувану різними робітниками для випуску відповідної партії продукції.

У масовому виробництві застосовується, як правило, змінний рапорт без маршрутного листка. Інколи ведеться журнал робіт типу табельної відомості, у якому проти прізвища кожного робітника щоденно проставляється кількість однорідного виробітку (кг, шт., тощо). Після закінчення визначеного періоду по кожному робітнику підраховують підсумок виробітку.

Первинні документи по обліку виробітку передаються в бухгалтерію, де вони перевіряються і групуються. Якщо облік ведеться на кількох документах, то в бухгалтерії складається нагромаджувальна карточка обліку виробітку.

На підставі цих первинних та групових документів здійснюється нарахування заробітної плати, яка визначається множенням встановленої розцінки за одиницею виробітку на кількість виробів. При відрядно-преміальній заробітній платі відзначається норма виробітку.

В тому випадку, коли робота здійснюється колективом по відрядній формі оплати праці, то порядок визначення заробітної плати такий:

визначається заробіток по тарифу кожного робітника і бригади в цілому множенням ставок тарифних відповідного розряду на кількість годин;

визначається коефіцієнт розподілу як відношення місячного заробітку бригади на загальний заробіток по тарифам;

визначається сума заробітної плати кожного робітника шляхом множення заробітної плати за тарифом кожного члена бригади на коефіцієнт розподілу.

Бригадирам із числа робітників-відрядників, не звільнених від основної роботи, нараховують доплати за керівництво бригадою.

Розподіл заробітної плати між членами бригади проводиться з урахуванням коефіцієнтів трудової участі для кожного робітника. Це рішення оформлюють протоколом, який здають у відділі праці і заробітної плати для розрахунку заробітної плати.

Нарахування заробітної плати здійснюється у розрахунково-платіжній відомості по кожному працівнику за її видами (відрядна, погодинна, премії та різного виду нарахування). До іншої нарахувань відносяться доплати за роботу в святкові (вихідні дні), роботу в понад урочний час, персональні надбавки, інші доплати.

Також одним з нарахувань є нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності. Джерелом виплати цієї допомоги є кошти фонду соціального страхування. Оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється на основі листків непрацездатності і табелю обліку використаного часу.

Розміри цієї допомоги визначаються виходячи із середнього заробітку за два попередні місяць роботи, що передували хворобі, кількості днів хвороби і трудового стажу роботи. До фактичного заробітку при цьому додають середньорічні премії виробничого характеру в частці цих двох місяців. Шляхом ділення суми заробітної плати (з відповідними добавками) на кількість робочих днів за ці два місяці одержимо середньоденний заробіток, що не повинен перевищувати подвійної тарифної ставки, посадового окладу (крім випадків виробничого травматизму, професійного захворювання, а також захворювання внаслідок чорнобильської катастрофи). Одержаний середньоденний заробіток перемножують на кількість днів хвороби, зазначених у листку непрацездатності.

На кожному підприємстві (організації) незалежно від режиму роботи має бути організований табельний облік робочого часу.

Табель - це первинний документ з обліку відпрацьованого часу (додаток 1). Табелі необхідні як для обліку використання робочого часу всіх категорій робітників, так і для контролю за дотриманням ними встановленого режиму роботи, розрахунків з ними по заробітній платі і отримання інформації про відроблений час. Табель складається в одному примірнику людиною, уповноваженою на його ведення. Табель відкривається 1-го числа кожного місяця і передається в бухгалтерію 2 рази на місяць:

для коригування суми виплат за першу половину місяця (аванса);

для розрахунку заробітної плати за місяць.

Табельні номера встановлюються на підприємстві в цілому по порядково-серійній системі, причому кожному виробничому підрозділу відводиться своя серія номерів.

Оперативний облік присутності робітників та їх перебування на роботі ведеться в цілому по підприємству чи по кожному виробничому підрозділу в спеціальному табелі обліку використання робочого часу (форма №Т-12 - призначена не тільки для обліку використання робочого часу, але й для розрахунку заробітної плати, а форма №Т-13 тільки для обліку робочого часу).

Табельний облік, тобто це є облік присутності на роботі та використання робочого часу, може проводитись двома методами:

методом суцільної реєстрації - кожний день по кожному робітнику відмічається відроблений чи не відроблений час з в казанням поважної причини;

методом відхилень - відмічаються простої, неприбуття, понаднормові та інші відхилення від нормального режиму роботи, а відроблений час визначається тільки в кінці місяця.

Також табельний облік ведеться з використанням табельних марок (жетонів), картковим - при використанні контрольних годин; за допомогою контрольно-перепускних пристроїв та інше. На багатьох підприємствах табельний облік передається безпосередньо в виробничі підрозділи, що сприяє укріпленню дисципліни. Вибір метода ведення табельного обліку обумовлюється тільки зручністю для підприємства.

Остаточно оформлений табель передається в бухгалтерію, де використовується для розрахунку заробітної плати робітникам підприємства.

Всі первинні документи по обліку праці та заробітній платі в встановлений час передаються до бухгалтерії.

Заробітна плата робітникам за першу половину місяця може видаватись у вигляді авансу, розрахованого виходячи з даних табеля про виконаний час та тарифної ставки. Сума авансів потім утримується з заробітної плати робітників, розрахованої за підсумком місяця.

В розрахункові відомості зараховуються всі виплати, які входять до фонду заробітної плати, а також окремі, які не входять до нього, якщо вони зараховуються до середньої заробітної плати та підлягають стягненню прибуткового податку.

Не зараховуються до розрахункової відомості виплати, що не входять до фонду заробітної плати та заробітної плати робітників, при підрахунку їх середніх розмірів; одноразові допомоги та добові, пенсії. Ці суми виплачуються окремо по розрахункових відомостях (т.ф. №Т-53) чи видатковим касовим ордером (ф.№КО-2).

При визначенні нарахованих сум заробітної плати бухгалтерія проводить утримання із заробітної плати. Різниця між нарахованою сумою заробітної плати та утриманням по кожному робітнику складає суму до видачі.

Загальна сума, яка належить до видачі, складає перехідну суму розрахунків по заробітній платі, яка погашається в наступному місяці шляхом видачі її готівкою чи депонування суми, яка не була запитана.

Кошти для виплати заробітної плати отримують підприємства по чеку розрахункового рахунку банку.

Отримання заробітної плати відбувається по платіжних відомостях (ф.№Т-53). В відомості вказується табельний номер, прізвище, ім'я, по-батькові робітника та сума до видачі.

Бухгалтерія підприємства (організації) не тільки нараховує заробітну плату та різні доплати і допомоги, але й також здійснює утримання із заробітної плати.

Із заробітної плати робітників та службовців можуть проводитися утримання дозволені законодавством: прибутковий податок (з суми вище неоподатковуваного мінімуму доходів); утримання збору, підлягаючого перерахуванню до Пенсійного фонду (в розмірі 1% заробітку, якщо сукупний оподатковуваний дохід не перевищує 150 грн. і до 5% - якщо такий дохід перевищує 501 грн.); збір на соціальне страхування на випадок безробіття (в розмірі 0,5% заробітку); по судово-виконавчих документах (аліменти, штрафи та ін.). У відповідності до Законів України “ Про оплату праці) загальна сума утримань на повинна перевищувати 20% (а в окремих випадках, передбачених законодавством, - 50%) суми заробітку, який залишається після вирахувань прибуткового податку, відрахувань до Пенсійного фонду та соціального страхування на випадок безробіття. Ці обмеження не розповсюджуються на утримання із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт, а також при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. Не дозволяються утримання із вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат.

Прибутковий податок з доходів громадян утримується у відповідності з Декретом Кабінету Міністрів України “ Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.92 № 13-22 та Інструкцією про прибутковий податок з громадян від 21.04.93 № 12, а також Законом України від 13.02.98 № 129 <Про внесення змін у Декрет Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”> від 26.12.92 № 13-22 та Законом України від 23.03.99 № 539-XIV “Про внесення змін в деякі законодавчі акти України”.

Згідно зі ст. 128 КЗпП при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх утримань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством, -- 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При утриманнях із зарплати за декількома виконавчими листами за працівником у будь-якому разі повинно бути збережено 50% зарплати.

З суми доходів, отриманих працівниками не по місцю основної роботи, а також тими, що не мають постійного місця проживання в Україні, податок утримується в розмірі 20% без врахування пільг по місцю його виплати.

Згідно з Законом України прибутковий податок з сукупного оподатковуваного дохода громадян за місцем роботи (служби, навчання) розраховується по таких ставках:

Місячний сукупний дохід (у неоподатковуваних мінімумах)	Ставки та розміри податку
До 17 грн. (з дохода в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму)	Не оподатковується
Від 18 грн. до 85 грн. (від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів)	10% від дохода, який перевищує 17 грн.
Від 86 грн. до 170 грн. (від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів)	6грн. 80 коп. + 15% дохіда, який перевищує 85 грн.
Від 171 грн. до 1020грн. (від 10 до 60 неоподатковуваних мінімумів)	19 грн. 55 коп. + 20% від дохіда, який перевищує 170 грн.
Від 1021 грн. до 1700 грн (від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів)	189 грн. 55 коп. + 30% від дохіда, який перевищує 1020 грн.
Від 1701 грн. і вище (понад 100 неоподатковуваних мінімумів)	393 грн. 55коп. + 40 % від дохіда, який перевищує 1700 грн.

При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, що отримані в грошовій та натуральній формі. При цьому доходи, отримані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподаткованого доходу за календарний рік по вільних ринкових цінах, крім доходів, отриманих від сільськогосподарських підприємств, які визначаються по цінах продажу державі.

Забороняється сплата прибуткового податку з громадян за рахунок засобів підприємств, організацій, а також суб'єктів підприємницької діяльності, окрім колективних сільськогосподарських підприємств.

Як ми побачили підприємство здійснює нарахування заробітної плати та проводить утримання із заробітної плати. В бюджетних підприємствах для нарахування заробітної плати та утримання з неї, застосовуються такі документи:

1)Табель обліку робочого часу

2)Розрахунково-платіжна відомість

3)Особові картки

4)Довідка про суми виплачених доходів і утримань податків з фізичних осіб

5)Довідка про перерахунок прибуткового податку

Синтетичний та аналітичний облік нарахувань та вирахувань заробітної плати.

Після розрахункової обробки первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з робітниками та службовцями.

Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з робітниками та службовцями є формування даних синтетичного обліку розрахунків та звітності. Для обліку розрахунків по оплаті праці застосовується рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці”. Цей рахунок пасивний, балансовий, розрахунковий. На рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до не облікового складу підприємства, - з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).

Рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці “ має такі субрахунки:

661 - “Розрахунки за заробітною платою”

662 - “Розрахунки з депонентами”

При нарахуванні заробітної плати кредитується рахунок «Розрахунки з оплати праці» й дебетуються рахунки в залежності від видів виробництв (основного, допоміжного), де виконувались роботи, характер цих робіт, категорії робітників, а також від виду заробітної плати (основна, додаткова). Тому за кредитом рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” відображається нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, за дебетом - виплата заробітної плати, премії, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк (через нез'явлення одержувачів) суми з оплати праці, відображаються за дебетом субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” та кредитом субрахунку 662 ”Розрахунки з депонентами”.

Вилучені з банку грошові кошти на видачу вказаної заробітної плати, але не виплачені у встановлений термін повертаються у банк, який видає їх потім на першу вимогу підприємства (організації).

Аналітичний облік депонованої заробітної плати ведеться у книзі (картках) обліку депонованих сум або безпосередньо в реєстрах невиданої заробітної плати, які складаються касиром.

При розрахунках із працюючими при ручному способі обробки документів суми вносять у розрахункові відомості або розрахунково-платіжні відомості. Розрахункові відомості по заробітній платі працюючих за місяць складаються з розділів «Нарахування заробітної плати», «Відраховано, передано, внесено, виплачено», «Належить на 1 число сума до виплати».

Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці”.

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працівникові) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 за звітній місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу та підприємству у цілому. Сума усіх утримань по аналітичних рахунках дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”.

По кредиту субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” відображається нарахована заробітна плата працівникам за звітній місяць. При утворенні у встановленому порядку резерву на оплату відпусток працівникам і винагород на вислугу років (які виплачуються один раз на рік) нараховані в рахунок цього резерву суми відносяться з кредиту субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” у дебет рахунка 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів ”.

При нарахуванні заробітної плати за час відпустки слід мати на увазі, що відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 323 суми коштів, нараховані за щорічні і додаткові відпустки, включаються до фонду оплати праці звітного місяця тільки в сумі, яка припадає на дні відпустки у звітному місяці. Суми, які припадають на дні відпустки в наступному місяці, включаються до фонду оплати праці в наступному місяці. Крім того, необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту “в” пункту 9.4 Інструкції № 12 із суми відпускних, які припадають на неповний наступний місяць, при виході у відпустку прибутковий податок не утримується. Прибутковий податок із цих сум утримується після повернення з відпустки за сукупністю із заробітком за повний місяць у загальному порядку.

Таким чином, заробітна плата за чергові і додаткові відпустки відображається в поточному місяці по кредиту субрахунку 661 і дебету рахунків з обліку затрат на виробництво або робіт тільки в сумі, яка припадає на дні відпустки у даному звітному місяці. Заробітна плата, нарахована за чергові додаткові відпустки, які припадають на дні відпустки наступного місяця, по кредиту субрахунку 661 повинна відображатись в наступному місяці, а у звітному місяці на виплачені з каси підприємства суми відпускних виплат здійснюється лише запис по дебету субрахунку 661 і кредиту рахунка 30 “Каса”.

Суми допомоги, які нараховуються з тимчасової непрацездатності, та інші суми, що виплачуються за рахунок відрахувань на соціальне страхування, відносяться з кредиту субрахунку 661 у дебет рахунка 65 “Розрахунки за страхуванням”.

Основні проводки по нарахуванню та утриманню із заробітної плати

№ п/п	Найменування господарської операції	Бухгалтерська проводка
		Дт	Кт
1	Нарахована заробітна плата за ремонт основних засобів робітникам основного й допоміжного виробництв та ін. .	23	661
2	Нарахована заробітна плата інженерно-технічним працівникам і адміністративному персоналу.	91,92	661
3	Нарахована заробітна плата за роботи, що належать до витрат майбутніх періодів.	39	661
4	Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим збутом і реалізацією продукції.	93	661
5	Нарахована оплата, пов`язана з виправленням браку продукції.	24	661
6	Нарахована заробітна плата торговим працівникам, працівникам посередницьких підприємств.	92,93, 94	661
7	Нараховані суми оплати праці, пов`язані з операціями по вибуттю (реалізації) основних засобів.	972	661
8	Нараховані суми за рахунок відрахувань на соціальне страхування (за лікарняними листками та ін.).	652	661
9	Нестачі, раніше віднесені за рахунок винних осіб, списані за рахунок підприємства.	92	661
10	Нараховані суми оплати праці робітникам основного виробництва.	23	661
11	Нарахована заробітна плата за роботи, виконані за рахунок коштів цільового фінансування.	48	661
12	Нарахована заробітна плата за рахунок резерву наступних платежів.	47	661
13	Нарахована матеріальна допомога (оздоровча тощо).	65	661
14	Нарахована вихідна допомога передбачена діючим законодавством.	23,91, 92	661
15	Депонована заробітна плата	661	662
16	Нарахована заробітна плата працівникам за роботу, пов`язану з ліквідацією стихійного лиха, пожеж тощо.	991	661

17	Повернуті до каси надлишки нарахованих сум (переплата)	30	661
18	Виплачені з каси заробітна плата, суми за лікарняними листками.	661	30
19	Відраховані із заробітної плати прибутковий податок і збір на випадок безробіття.	661	641
20	Відраховані із нарахованої заробітної плати працюючих 1 % - 2% до Пенсійного фонду.	661	651
21	Відраховані із заробітної плати проф.внески, 1%	661	685
22	Відраховані із заробітної плати перевитрачені підзвітні суми.	661	372
23	Сплачено за подарунки.	68	31
24	Видані подарунки працівникам підприємства, речові призи та матеріальна допомога (придбані з урахуванням ПДВ): а) що не перевищують 12 мінімальних розмірів заробітної плати в розрахунку за рік:
	- видані подарунки працівникам підприємства	661	68
	списана вартість подарунків за рахунок коштів підприємства.	48	661
	нарахування на вартість подарунків до Пенсійного фонду 32% .	91	651
	б) що перевищують 12 мінімальних розмірів заробітної плати у розрахунку за рік:
	- видані подарунки працівникам підприємства	661	68
	- списана вартість подарунків за рахунок коштів підприємства

Подобные документы

• Облік та аналіз праці, заробітної плати, стипендій у бюджетних установах

  Форми та системи оплати праці в бюджетних установах. Особливості обліку праці, заробітної плати і стипендій в Управлінні праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області. Аналіз використання трудових ресурсів і витрат на оплату праці.
  
  дипломная работа [577,2 K], добавлен 09.11.2013
  

• Облік, аналіз та контроль розрахунків по оплаті праці в установах по пенсійному забезпеченню на прикладі Управління Пенсійного Фонду України в Новгородківському районі

  Особливості організації обліку та аналізу операцій по оплаті праці в бюджетних установах. Порядок проведення ревізій та перевірок в бюджетних установах і наведено актуальні питання завдань і функцій контрольно–ревізійної роботи в бюджетних організаціях.
  
  дипломная работа [161,1 K], добавлен 09.01.2009
  

• Облік, аудит витрат підприємства на оплату праці

  Сутність обліково-аналітичної категорії "розрахунки з оплати праці" в умовах реформування системи оплати праці й бухгалтерського обліку та звітності. Бухгалтерський облік і аудит витрат підприємства на оплату праці на прикладі ЗАТ "КЗШВ "СТОЛИЧНИЙ".
  
  дипломная работа [264,5 K], добавлен 02.03.2012
  

• Порядок обліку і контролю витрат на оплату праці на підприємстві (на прикладі ТОВ "Бучанське")

  Підходи до визначення сутності заробітної плати. Форми і види оплати праці. Структура та порядок нарахування деяких виплат. Нормативні документи обліку праці. Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства. Методи проведення аудиту праці та її оплати.
  
  курсовая работа [2,0 M], добавлен 02.07.2014
  

• Облік і аналіз розрахунків по оплаті праці працівників бюджетних установ

  Аналіз використання фонду заробітної плати та аналіз забезпеченості кадрами Дитячого навчального закладу № 6 "Усмішка" міста Торез. Удосконалення обліку і контролю витрат на оплату праці. Шляхи покращення системи оплати праці працівників бюджетної сфери.
  
  дипломная работа [331,5 K], добавлен 20.11.2013
  

• Витрати на оплату праці

  Теоретичні основи та економічна сутність обліку витрат на оплату праці. Характеристика ВАТ "Добромильський ДОК" та формування облікової політики підприємства. Порядок документального оформлення та аналіз особливостей ведення обліку витрат на оплату праці.
  
  дипломная работа [88,9 K], добавлен 14.04.2009
  

• Теоретичні основи обліку та нормативне забезпечення розрахунків з оплати праці

  Економічна сутність оплати праці. Організація та нормативне регламентування обліку оплати праці. Особливості фінансового стану та облікової політики КП "Трест зеленого господарства". Напрямки удосконалення обліку розрахунків з оплати праці в господарстві.
  
  курсовая работа [188,6 K], добавлен 26.01.2013
  

• Фінансовий облік розрахунків з оплати праці

  Економіко-правове забезпечення нормативної бази регулювання обліку розрахунків з оплати праці. Організація облікової політики на підприємстві. Проведення аудиту оплати праці та облік розрахунків з оплати праці з використанням комп'ютерних технологій.
  
  курсовая работа [76,3 K], добавлен 22.10.2014
  

• Організація бухгалтерського обліку та аудиту в бюджетних установах

  Фінансова звітність як джерело інформації про стан підприємства, її призначення та функції. Організація бухгалтерського обліку та аудиту в бюджетних установах. Аналіз діяльності підприємства за даними звітності. Охорона праці та навколишнього середовища.
  
  дипломная работа [240,6 K], добавлен 20.11.2013
  

• Основи обліку в бюджетних організаціях

  Основи організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Облік фінансування, грошових коштів, доходів і видатків загального фонду. Облік розрахунків з оплати праці, соціального страхування і стипендій. Облік розрахунків з бюджетом.
  
  книга [690,1 K], добавлен 16.03.2007
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам