Шляхи вдосконалення організації та обліку розрахунків з оплати праці у сільськогосподарських підприємствах Березанського району

-

від 1750 до 2000

17

10

13

-4

3

від 2000 до 2500

9

7

12

3

5

від 2500 до 3000

6

13

18

12

5

від 3000 до 3750

3

25

12

9

-13

від 3750 до 4000

1

6

4

3

-2

від 4000 до 4500

2

5

5

3

-

понад 4500

-

9

10

-

1

ПСП «Чапаєвське»

Кількість штатних працівників, яким оплачено 50% і більше робочого часу

49

50

48

-1

-2

у тому числі у розмірі, грн:

від 1000 до 1250

30

32

32

2

-

від 1250 до 1500

9

-

-

-

-

від 1500 до 1750

3

-

-

-

-

від 1750 до 2000

5

10

8

3

-2

від 2000 до 2500

2

5

4

2

-1

від 2500 до 3000

-

3

4

-

1

ПСП «Агрофірма імені Потриваєва»

Кількість штатних працівників, яким оплачено 50% і більше робочого часу

59

67

59

-

-8

у тому числі у розмірі, грн:

до 922

37

-

-

-

-

від 922 до 1000

4

-

-

-

-

від 1000 до 1250

5

16

14

9

-2

від 1250 до 1500

5

15

17

12

2

від 1500 до 1750

8

-

-

-

-

від 1750 до 2000

-

14

16

-

2

від 2000 до 2500

-

-

-

-

-

від 2500 до 3000

-

11

5

-

-6

від 3500 до 3750

-

11

4

-

-7

понад 5000

-

-

3

-

-

* розраховано за даними статистичної звітності сільськогосподарських підприємств Березанського району

За вище наведеними даними, можемо зробити наступний висновок, що більша частина працівників у всіх підприємствах протягом трьох останніх років отримувала мінімальну заробітну плату. В ПСП «Дмитрівка», наприклад, за період 2009-2011 рр. близько 30% працівників отримують заробітну плату розміром 1500 грн. Приблизно така ж ситуація склалася і в ПСП «Чапаєвське». А в інших досліджуваних підприємствах: ПСП «Агрофірма імені Петровського» та ПСП «Агрофірма імені Потриваєва» високу заробітну плату отримує більша частина працівників господарства.

Завдяки достатньо великим розмірам цих господарств та стійкому фінансовому становищу близько 10% їх працівників отримують заробітну плату до 4500 грн., чого не можна сказати про ПСП «Дмитрівка» де найвища заробітна плата за три останні роки становила 2500 грн.

Керівники досліджуваних сільськогосподарських підприємств Березанського району, в тому числі ПСП «Дмитрівка», дотримуються законодавства про оплату праці, тому виплати заробітної плати проводяться два рази на місяць. Заробітна плата відповідно складається із двох частин: заробітної плати за першу половину місяця («аванс») та за другу половину місяця (безпосередньо заробітна плата).

Необхідність виплати заробітної плати два рази на місяць обумовлена вимогами статті 115 Кодексу законів про працю [37] України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995 [30], згідно яких заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

01.01.2011 року вступив в силу Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 [29], який значно змінив систему державного пенсійного та соціального страхування в Україні. У зв'язку з цим розрахунок заробітної плати проводиться по-новому.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця на даних підприємствах визначається колективним договором, але не менше розміру оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

В ПСП «Дмитрівка» заробітна плата, за першу половину місяця (15 календарних днів) виплачується в період з 16 по 22 число, а за другу - з 1 по 7 число.

Для прикладу розрахуємо заробітну плату за січень 2011 року. Заробітна плата працівника відділу кадрів Фікса М.М. - 1500 грн. Є заява на застосування податкової соціальної пільги.

Нараховуємо заробітну плату за першу половину місяця (аванс), тобто за дні, що відпрацьовані до 15 січня.

У підприємства звичайний графік роботи п'ять днів у тижні. Отже, до 15 числа включно працівник відпрацював 4, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14 = 8 робочих днів.

Нарахована заробітна плата за 8 відпрацьованих днів складає: 1500 грн. / 19 (кількість робочих днів у січні) * 8 = 631,58 грн.

Утримання єдиного соціального внеску: 631,58* 3,6% = 22,74 грн.

631,58 -- 22,74 = 608,84 грн. Визначаємо базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Податок на доходи фізичних осіб: 608,84 * 15% = 91,33 грн.

Нарахування єдиного соціального внеску: 631,58 * 37,19% = 234,88 грн.

Заробітна плата, що отримує працівник на руки: 631,58- 22,74 (єдиний соціальний внесок) - 91,33 (ПДФО) = 517,51 грн. Виплату здійснюємо 16.01.2011 так, відповідно до законодавства про працю.

Нараховуємо заробітну плату за другу половину місяця 31 січня за 11 відпрацьованих днів. Нарахована заробітна плата за другу половину місяця складає 1500 -- 631,58 = 868,42 грн.

Утримуємо єдиний соціальний внесок: 868,42 * 3,6% = 31,26 грн.

868,42 --31,26= 837,16 грн. База оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Податок на доходи фізичних осіб (застосовуємо податкову соціальну пільгу): (837,16-- 470,5) * 15% = 54,99 грн.

Нараховуємо єдиний соціальний внесок: 868,42* 37,19% = 322,97 грн.

Заробітна плата за другу половину місяця, що працівник отримує на руки складає 868,42--31,26 (ЄСВ) --54,99(ПДФО) = 782,17 грн. Виплату здійснюємо 01.02.2011 так, як радить Мінпраці.

Отже, дотримання всіх особливостей, змісту, функцій і принципів нарахування заробітної плати сприяє правильній та законній діяльності підприємства.

2.3 Утримання із заробітної плати

З нового 2011 року розрахунок відрахувань із заробітної плати та нарахувань на фонд оплати праці значно спростився. Адже замість внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, тепер існує один -- єдиний соціальний внесок.

Отже, роботодавець, з нового 2011 року, повинен утримувати із заробітної плати працівників суму єдиного соціального внеску, яка складає 3,6% від суми нарахованої заробітної плати (п.7 ч.1 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010) та податок на доходи фізичних осіб, який складає 15% від суми нарахованої заробітної плати, зменшеної на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування та податкової соціальної пільги (п.164.6 Податкового кодексу).

В той же час роботодавець повинен робити нарахування на фонд оплати праці, які складають суму від 36,76% до 49,7%, в залежності від класу професійного ризику виробництва (п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010).

Всі досліджувані нами підприємства дотримуються чинного законодавства про оплату праці в однаковій мірі, тому дослідимо розміри утримань та нарахувань на заробітну плату на прикладі базового підприємства ПСП «Дмитрівка» Березанського району (табл. 2.22).

Таблиця 2.22. Нарахування на фонд оплати праці в ПСП «Дмитрівка» Березанського району, тис. грн*

Нарахування	2009 р.	%	2010 р.	%	2011р.	%
До Пенсійного фонду	245,18	33,2	287,08	33,2	х	Х
До фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності	10,34	1,4	12,11	1,4	х	Х
До фонду соціального страхування на випадок безробіття	11,82	1,6	13,84	1,6	х	Х
До фонду соціального страхування з професійних захворювань та нещасних випадків	1,48	0,2	1,73	0,2	х	Х
Єдиний соціальний внесок	x	x	х	x	407,53	37,19
Разом	268,82	x	314,76	x	407,53	Х

* розраховано за даними статистичної звітності ПСП «Дмитрівка»

Аналізуючи дані таблиці 2.22, можемо зазначити, що у зв'язку із змінами в законодавстві, значну частку у нарахуваннях на фонд оплати праці займає єдиний соціальний внесок у 2011 р. - 37,19%. Ця сума на 138,71 тис. грн. більша, ніж у 2009 р., також збільшився розмір нарахувань і порівняно з 2010 р. на 92,77 тис.грн. відповідно. Щодо ставок нарахувань у відповідні соціальні фонди, то вони в 2009-2010 рр. були незмінними.

У ПСП «Дмитрівка» відповідно до ст. 127 КЗпП утримання з заробітної плати здійснюють у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Утримання із заробітної плати у досліджуваному господарстві провадить бухгалтер, відповідальний за виконання виконавчих документів на підставі надісланих йому державним виконавцем виконавчих документів з пропозицією для виконання.

Згідно зі ст. 128 КЗпП при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх утримань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством, -- 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Не допускаються відрахування з: вихідної допомоги, яка виплачується у разі звільнення працівника; компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа під час звільнення одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років; компенсації працівникові витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу чи відрядженням до іншої місцевості; польового забезпечення, надбавки до зарплати, інших коштів, які виплачуються замість добових; матеріальної допомоги особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; допомоги по вагітності та пологах; одноразової допомоги при народженні дитини; допомоги по догляду за дитиною; допомоги особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, через тимчасову непрацездатність у зв'язку з доглядом за хворою дитиною; допомоги на лікування; допомоги на поховання.

Отже, розглянемо податки та вирахування, які проводяться із заробітної плати працівників ПСП «Дмитрівка» в таблиці 2.23.

Таблиця 2.23. Податки та інші вирахування із заробітної плати у ПСП «Дмитрівка» Березанського району, тис.грн*

Показники	2009р.	2010р.	2011р.
	тис грн	%	тис грн	%	тис грн	%
Фонд оплати праці до вирахування	738,5	100,0	864,7	100	1095,8	100,0
Відрахування до Пенсійного фонду	14,77	2,0	17,29	2,0	х	Х
Відрахування до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності	7,39	1,0	8,65	1,0	х	Х
Відрахування до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття	3,69	0,5	4,32	0,5	х	Х
Податок з доходів фізичних осіб	110,78	15,0	125,21	15,0	158,45	15,0
Профспілковий внесок	7,39	1,0	8,65	1,0	10,96	1,0
ЄСВ	х	х	х	х	39,45	3,6
Всього утримано	144,02	19,5	164,12	18,98	214,78	19,6
Фонд оплати праці після утримань	594,48	80,49	700,58	81,02	881,02	80,4

* розраховано за даними статистичної звітності ПСП «Дмитрівка»

Розглянувши дані таблиці 2.23, можемо говорити про те, що в останньому 2011 р. значно збільшились розміри утримань із заробітної плати. Так, в 2011 р. всього утримано було більше, ніж в 2009р. та 2010 р. на 70,76 тис.грн та на 50,66 тис.грн відповідно.

В 2009 р. розмір фонду оплати праці після утримань становив лише 80,5% від розміру фонду до проведення утримань. Таке ж співвідношення цих показників і залишилося в звітному 2011 р.

Введення єдиного соціального внеску значно полегшує життя роботодавцям у частині адміністрування нарахування та сплати внесків на пенсійне та соціальне страхування, так як не треба реєструватись у всіх 4 фондах та вистоювати величезні черги, щоб здати звітність.

Крім передбачених законодавством податків і зборів із заробітної плати працівників ПСП «Дмитрівка» можуть утримуватись своєчасно неповернуті суми підзвітними особами, видану підприємством позику, аліменти, відшкодування шкоди, завданої працівником підприємству та інші утримання, що передбачено чинним законодавством.

2.4 Перспективи вдосконалення організації розрахунків з оплати праці

Праця як об'єкт обліку є однією з найскладніших і найвагоміших економічних категорій, оскільки покликана виконувати життєво необхідні для людини відтворювальну, регулюючу, стимулюючу та соціальну функції. На всіх етапах розвитку суспільства матеріальна винагорода за працю була і залишається надалі найважливішим трудовим стимулом.

Керівникам сучасних підприємств добре відомий той факт, що індиферентний і немотивований персонал може стати причиною зниження показників діяльності підприємства. Намагання подолати цю проблему створює нову основу для розробки якісно нових систем мотиваційного управління - систем мотивації та демотивації кадрів.

Системи демотивації працівників у деякій мірі також застосовуються і нашому досліджуваному підприємстві ПСП «Дмитрівка». Метою демотивації для керівника підприємства є не звільнення персоналу, а навчання в межах виконання його функціональних обов'язків за допомогою використання моральних і матеріальних методів покарання.

Керівництво підприємства, приймаючи рішення про застосування методів демотивації кадрів, мотивує їх до підвищення продуктивності праці.

Проте в ПСП «Дмитрівка» є проблема застосування системи демотивації персоналу, яка криється у відсутності чітко визначеного алгоритму проведення моніторингу мотиваційного управління на підприємстві, що в свою чергу, створює загрозу неефективного використання моральних і матеріальних методів покарання. Ця проблема є характерною для всіх досліджуваних нами сільськогосподарських підприємств Березанського району.

Для вирішення даної проблеми проаналізуємо основні принципи, які необхідно враховувати керівництву підприємства при розробці системи мотивації персоналу.

Система мотивації повинна бути орієнтована на кінцевий результат, мати справедливий характер та бути простою й зрозумілою для кожного працівника. Ця система повинна також бути гнучкою, керованою і змінюваною. Так, при зміні ситуації на ринку чи всередині підприємства, цілей або завдань керівники повинні приймати негайні рішення, пов'язані з оптимізацією й пристосуванням мотиваційного управління на підприємстві до нових змін зовнішнього та внутрішнього середовища.

Таким чином, головне завдання керівника має полягати в застосуванні наявних мотиваційних чинників до конкретної людини, при цьому правильно розставивши пріоритети. У такому випадку підприємство отримає команду високопродуктивних кадрів, які здатні до вирішення різноманітних проблем і завдань.

Наступним етапом, необхідним для розробки й впровадження в ПСП «Дмитрівка» системи мотивації та демотивації персоналу є проведення моніторингу мотиваційного управління на підприємстві відповідно до розробленого нами алгоритму, який включає:

- аналіз поточної ситуації, що передбачає виявлення демотиваційних процесів на підприємстві та мотиваційних факторів і можливостей, необхідних для ефективного стимулювання діяльності персоналу. Форми проведення такої роботи виконуються у двох напрямках: адресному й анонімному. Адресна форма передбачає виявлення інформації щодо конкретного співробітника, анонімна - має великий відсоток достовірності;

- аналіз отриманих результатів. Результат моніторингу відповідних процесів полягає в отриманні керівником індивідуальних і загальних мотиваційних критеріїв, які необхідно задовольняти для отримання бажаного цінного ефекту;

- проведення необхідного реформування. Результати реформування системи мотиваційного управління на підприємстві повинні мати довгостроковий характер. Керівник повинен намагатися задовольнити потреби співробітників і ліквідувати всі чинники незадоволеності персоналу підприємства.

Отже, можемо запропонувати такі основні напрямки реформування мотиваційного управління на підприємстві ПСП «Дмитрівка»: посадових обов'язків, режиму роботи персоналу, корпоративної культури, правил кар'єрних переміщень, вимог до набору персоналу, організаційної лояльності з боку персоналу.

Також для побудови на підприємстві ефективного мотиваційного управління необхідно розробити систему демотивації працівників з метою стимулювання кадрів до професійного виконання своїх функціональних обов'язків.

Створення комплексної системи демотивації передбачає попередню розробку програми покарань підлеглих. Даний регламентний документ повинен містити інформацію про посадову особу, до якої застосовується захід впливу, вид провини, вид покарання, послідовність виконання цих заходів і виконавців. Важливо відмітити, що розробка системи демотивації повинна чітко відповідати і не суперечити чинному законодавству України.

Основний принцип, якого повинен дотримуватись керівник при розробці, впровадженні та використанні системи демотивації, - збалансоване використання моральних і матеріальних форм покарання.

Моральна демотивація - форма покарання працівника, яка базується на застосуванні психологічних аспектів впливу на людину, а саме: зауваження, догана, сурова догана.

Матеріальна демотивація - форма покарання працівника, яка базується на застосуванні матеріальних заходів впливу: зменшення окладу, позбавлення премій, звільнення.

Положення про документальне відображення вжитих демотиваційних заходів бажано реалізувати у вигляді службових записок, в яких пояснюється скоєний проступок та рекомендації щодо можливої форми вибору відповідного покарання.

Дані, отримані при функціонуванні системи, повинні використовуватися керівником при проведенні переатестації співробітників, розгляді питання про зміну матеріальних заходів стимулювання, преміювання. В даному випадку система демотивації повинна виступати як сукупність показників діяльності конкретного працівника в довгостроковому періоді.

Отже, удосконалення розрахунків з оплати праці в ПСП «Дмитрівка» Березанського району повинно базуватися на дослідженні основних принципів, які необхідно враховувати керівництву при розробці систем мотивації та демотивації персоналу, моніторингу мотиваційного управління на підприємстві, відповідно до запропонованого нами алгоритму дій.

Впровадження вказаних вище дій передбачає розширення можливого спектру впливу керівників підприємств на своїх підлеглих.

Також виявлено й інші недоліки у процесі організації оплати праці в ПСП «Дмитрівка»:

- низький рівень заробітної плати, що вказує на низьку відтворювальну її функцію;

- деформоване співвідношення мінімального і максимального рівнів заробітної плати;

- втрата тарифною системою оплати праці своєї стимулюючої функції, недостатня тарифна частина в загальній заробітній платі;

- недостатня залежність розмірів заробітної плати від кількості та якості праці.

В сучасних сільськогосподарських підприємствах рівень оплати праці значною мірою визначається кінцевими результатами їх діяльності. Однак існуючий порядок нарахування оплати праці найманим працівникам часто зорієнтований не на кінцеві, а на проміжні результати. У невеликих за розмірами сільськогосподарських підприємствах, наприклад, як наші досліджувані господарства, ситуацію можна виправити впровадженням у них безтарифної моделі оплати праці у поєднанні з відсотковою її системою. Сумарний заробіток працівників підприємства визначають як відсоток від основного показника кінцевих результатів. До його отримання працівникам щомісяця виплачуватимуть гарантовану оплату праці. Різниця між сумарним заробітком і виплаченою гарантованою оплатою праці буде колективним фондом стимулювання, який розподілятимуть між працівниками пропорційно до річної бальної оцінки їхньої праці.

Відмітною рисою безтарифної моделі є те, що її застосування передбачає не відокремлене нарахування тарифної частини заробітної плати, надбавок, премій і компенсаційних доплат, а комплексне. А вже цю суму необхідно розподілити між членами колективу за встановленими коефіцієнтами з урахуванням фактично відпрацьованого часу та ставлення до роботи. Основною умовою застосування безтарифної моделі є можливість створення такого колективу працівників, який був би об'єднаний спільними виробничими завданнями, а кожен його член чітко бачив і розумів своє місце, роль і внесок у кінцевий результат спільної праці. Дуже бажаною є можливість взаємного контролю інтенсивності, якості праці й трудової дисципліни.

Отже, розглянемо запропоновану методику розробки безтарифної моделі оплати праці, яка може застосовуватися на будь-якому сільськогосподарському підприємстві.

Відповідно до цієї моделі керівник гарантує працівникам лише мінімальний обов'язковий рівень оплати праці (не нижче за мінімальну заробітну плату), диференційований залежно від кваліфікації працівника, важливості та важкості виконуваних робіт, який би становив лише частку (60-70%) у загальній сумі заробітку працівника.

Для визначення загальної суми заробітку колективу за одержаний результат доцільно використовувати відсоткову систему оплати праці, за якої розмір колективного фонду оплати праці встановлюється як частка від показника, у максимальному розмірі якого найбільше зацікавлений керівник підприємства. Наприклад, виручка від реалізації, чиста продукція, прибуток тощо. Розрахований на початку року відсоток формування колективного фонду оплати праці повинен бути доведений до відома членів трудового колективу разом із завданням щодо кількісного значення показника, за який нараховується колективний заробіток.

Найвідповідальнішим етапом підготовчої роботи із впровадження безтарифної моделі оплати праці на ПСП «Дмитрівка» є розробка правил розподілу колективного заробітку. Правила повинні бути складені таким чином, щоб зацікавити кожного працівника в покращенні саме тих показників його роботи, які важливі для досягнення бажаного спільного кінцевого результату. З цією метою адміністрація досліджуваного підприємства повинна розробити систему показників оцінки роботи стосовно кожної посади або професії.

Кількісну залежність між цими показниками та можливостями зростання заробітку працівників найзручніше встановити в балах. За одні показники (бажані) працівнику нараховують, а за інші (небажані) знімають відповідну кількість балів.

Зокрема для механізаторів можна запропонувати такі показники оцінки їхньої роботи (табл.2. 24).

Розроблені правила розподілу колективного заробітку та прийняту систему оцінки роботи доводять до відома кожного працівника. Тільки тоді вони відіграватимуть свою мотиваційну роль, якщо будуть правильно та однозначно усвідомлені кожним працівником.

Таблиця 2.24. Показники запропонованої бальної оцінки роботи трактористів-машиністів в ПСП «Дмитрівка» Березанського району*

Показник	Одиниця виміру	Бальна оцінка
Своєчасне виконання завдань і прийнятих норм виробітку	за зміну	1
Якість виконаних робіт (у разі відсутності браку)	за місяць	5
Економія витрат (відсутність перевитрат)	за місяць	5
Виконання суміжних робіт та особливих доручень	за кожне доручення	1
Збереження і раціональне використання закріпленої техніки (у разі безаварійної роботи)	за місяць	3
Ініціатива, винахідливість і раціоналізаторство	за кожен випадок	до 5
Порушення трудової дисципліни	за кожен випадок	знімаються до 3
Порушення вимог технології	за кожен випадок	знімаються до 10
Низька якість роботи (наявність браку)	за кожен випадок	знімаються до 10
Порушення правил техніки безпеки	за кожен випадок	знімаються до 10

*Власна розробка автора

Наприкінці кожного місяця працівникам підприємства необхідно нараховувати їх поточний гарантований заробіток за відпрацьований час та здійснювати бальну оцінку їх роботи. Таку оцінку здійснюватиме керівник підрозділу (підприємства) з урахуванням думки самих працівників. На основі помісячних оцінок виводять сумарну річну оцінку роботи кожного працівника.

Після закінчення періоду виробництва (місяця, часу догляду, року) визначають колективний фонд оплати праці множенням фактичного значення обраного показника кінцевих результатів (виручки від реалізації, чистої продукції, прибутку тощо) на заздалегідь встановлений норматив відрахувань на оплату праці. Від нього віднімають суму виплаченої протягом цього періоду гарантованої оплати праці, а частину, що залишилася (фонд стимулювання) розподіляють між членами колективу пропорційно до суми набраних кожним за цей час балів. Для цього фонд стимулювання ділять на суму набраних усіма членами трудового колективу балів і визначають ціну одного бала в гривнях. Порядок нарахування та розподілу колективного заробітку за безтарифної моделі оплати праці наведений у табл. 2.25.

Таблиця 2.25. Приклад нарахування та розподілу колективного заробітку працівникам рільничої бригади ПСП «Дмитрівка» за безтарифною моделлю оплати праці*

Показник	Алгоритм розрахунку	Значення показника
Мінімальна оплата праці, грн	Станом на 1.12.2011 року	1004, 00
Гарантований годинний заробіток одного працівника, грн.	1004 грн:164,75 год.	6,09
Кількість (за рівнем гарантованого заробітку) працівників, осіб	6 ос. * 1,0 + 3 ос.* 1,2 + 2 ос. * 1,3 + 2 ос. * 1,4 + 1 ос. * 1,5	17
Ними відпрацьовано, люд.-год.	За табелем обліку часу	19600
Виплачена гарантована оплата праці за період вирощування культур, грн	Сума виплаченого гарантованого заробітку всіх працівників	130750,64
Норматив відрахувань на оплату праці від виручки за реалізовану продукцію, %	Встановлюється, виходячи з досягнутого рівня оплати праці в господарстві	24,6
Виручка від реалізації продукції бригади, грн		780515
Колективний фонд оплати праці, грн	780515 грн *24,6/ 100	192006,69
Фонд стимулювання, грн	192006,69-130750,64	61256,05
Сума балів, набраних працівниками бригади	-	4214
Ціна одного бала, грн	61256,05/4214	14,54

*Власна розробка автора

Розраховану ціну одного бала множать на кількість балів, набраних конкретним працівником (за весь період вирощування) і визначають розмір доплати (стимулюючу частину) за отриманий бригадою кінцевий результат.

Отже, можемо зазначити, що впровадження безтарифної моделі організації оплати праці на досліджуваних підприємствах забезпечить оптимальне поєднання індивідуальної та колективної зацікавленості в покращенні результатів роботи.

Розділ 3. Облік розрахунків з оплати праці у ПСП «Дмитрівка» Березанського району

3.1 Первинний облік розрахунків з оплати праці

Облік розрахунків з оплати праці займає особливе місце серед найбільш трудомістких ділянок бухгалтерського обліку. Для роботи на цій ділянці необхідні: висока точність, акуратність, максимум уваги і, безумовно, своєчасне виконання всіх розрахункових операцій.

Правильний облік мобілізує працівників на виконання робіт і пошук резервів підвищення ефективності виробництва.

Організація та облік праці та її оплати на підприємстві сприяє підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і послуг.

Відповідно до статті 9 п. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

В ПСП «Дмитрівка» бухгалтерський облік здійснюється за журнально-ордерною формою. Організація первинного обліку в ПСП «Дмитрівка», як однієї з головних складових обліку оплати праці відповідно до облікової політики, передбачає тісний взаємозв'язок із формами та системами оплати праці, багато в чому залежить від організації виробництва та встановлених трудових відносин підприємства з найманими працівниками.

ПСП «Дмитрівка» самостійно обирає форму та систему оплати праці, визначає облікову політику, обирає методологію, техніку й організацію обліку з додержанням єдиних нормативно-правових засад з урахуванням особливостей своєї діяльності.

Від правильної організації первинного обліку в сфері оплати праці залежить оперативне та об'єктивне відображення руху трудових ресурсів, відпрацьованого часу та обсягів виконаних робіт, нарахування заробітної плати і посилення її стимулюючої ролі, належний контроль за трудовою дисципліною та продуктивністю.

На стадії первинного обліку створюються первинні документи, де вперше відображаються господарські операції, на основі яких здійснюються подальші узагальнення та звітність. Первинний облік у ПСП «Дмитрівка» ведеться на типових бланках, затверджених Державним комітетом статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених Міністерством аграрної політики України. Також облік може здійснюватись на бланках, які виготовлені самостійно, але повинні обов'язково містити всі необхідні реквізити типових форм.

Первинні документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних записів для надання юридичної сили повинні містити такі обов'язкові реквізити, перевірені відповідальним виконавцем до введення їх у систему:

- назву документа (форми);

- номер та дату складання документа;

- назву установи, від імені якої складений документ;

- місце складання документа;

- зміст операції (підставу для її здійснення);

- суму операції (цифрами та прописом);

- підписи осіб, відповідальних за проведення операції та правильність її оформлення з розшифровкою підписів;

- зразки підписів та відбиток печатки, інші додаткові реквізити - для окремих документів.

Основним документом про трудову діяльність працівника є його трудова книжка. Трудові книжки заповнюються на всіх працiвникiв, які пропрацювали на пiдприємствi понад п'ять днів, форма власності підприємства значення не має. При влаштуванні на роботу працівник подає трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Без трудової книжки приймаються на роботу особи, які працевлаштовуються вперше; трудова книжка виписується роботодавцем не пiзнiше тижня з дня прийняття працівника на роботу.

У трудовій книжці вказуються такі вiдомостi про працівника: прізвище, ім'я, по батькові; дата народження; попередні місця роботи; переведення на іншу постійну роботу, звільнення; нагородження та заохочення; відкриття, на які видані дипломи, винаходи та рацiоналiзаторськi пропозиції та виплачені у зв'язку з цим винагороди. Якщо у трудовій книжці заповнені усі сторінки, то вона доповнюється вкладишем. Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється власником підприємства або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи працівника.

Для обліку бланків трудових книжок i заповнених трудових книжок в ПСП «Дмитрівка» ведеться Книга обліку бланків трудових книжок i вкладишів до них та Книга обліку руху трудових книжок i вкладишів до них, затверджені Наказом Міністерства статистики України №277 від 27 жовтня 1995 р. Кадровою документацією займається співробітник відділу кадрів - Храпунова Н.В. (рис. 3.1).

В разі неправильного або ж несвоєчасного заповнення бланків первинних документів, внесення недостовірної інформації - відповідальність за ці помилки несе особа, яка складала та підписувала ці документи.



Рис. 3.1. Види кадрової документації *

*Власна розробка автора

Основним документом з обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу в ПСП «Дмитрівка» є Табель обліку робочого часу (ф. № ПСГ-1). Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо за виробничими підрозділами і категоріями працюючих. Табельний облік у відділках, на фермах, у бригадах, ремонтних майстернях та інших виробничих підрозділах ведуть спеціально призначені працівники або керівники підрозділів. Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад, вихідні або святкові дні - "РВ", дні хвороби: -"X", відрядження - "ВД", відпустка - "В" тощо. У табелі також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. Наприкінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.

Для обліку ручних та кінно-ручних робіт в досліджуваному підприємстві застосовують Обліковий лист праці та виконаних робіт (ф.№66). При відкритті Облікового листа праці та виконаних робіт в бригаді, в ньому записують назву сільськогосподарського підприємства, підрозділ, бригаду, ланку, місяць, рік, прізвище, ім`я та по-батькові кожного члена бригади, вказують табельні номери робітників. Якщо в один день було виконано кілька видів робіт, то для кожного з них виділяється окремий рядок в обліковому листі.

Для визначення суми оплати праці розрахунки роблять по кожному виду робіт. При цьому по кожному виду робіт розцінку за одиницю виробітку множать на обсяг робіт. Якщо розцінка показана за норму виробітку за день, то її попередньо ділять на норми виробітку та знайдений результат множать на фактичний обсяг виконаної роботи.

Для обліку робіт трактористів-машиністів застосовується Обліковий лист тракториста-машиніста (ф. №67а). У ньому відображаються виконані роботи під ту чи іншу культуру, склад агрегату і агротехнічні умови їх виконання. Виконані транспортні роботи тракторами оформляють Дорожнім листом трактора. Дорожній лист виписує механік або бригадир кожного дня перед виїздом із гаража і видають на руки трактористу. На лицьовому його боці записують завдання трактористу, в якому відмічають, у чиєму розпорядженні знаходиться тракторист, звідки і куди доставляти вантаж, клас і кількість вантажу, який необхідно перевезти, та відстань перевезення. При заправленні трактора пальним заправник відмічає в дорожньому листі залишок пального при виїзді, кількість виданого пального і затверджує це своїм підписом. Бригадири підприємства - Нанакін В.Г та Бойченко Г.І. перевіряють справність трактора та надають дозвіл на виїзд і відмічають час початку роботи, затверджуючи це своїм підписом, а тракторист розписується про прийняття трактора (в справному стані).

На зворотному боці листа відображається виконання завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу.

Для обліку обсягу виконаних робіт, робочого часу і заробітної плати у ПСП «Дмитрівка» застосовують Наряд на відрядну роботу ф. № 70 (для бригади) і Наряд на відрядну роботу (індивідуальний; ф.№70а). У цих формах на лицьовому боці вказують завдання, розряд роботи, норму часу і розцінку за одиницю робіт, а зворотному боці ф. № 70 заповнюють табель, в якому обліковується час, відпрацьований кожним працівником. Заробіток кожного члена бригади визначається в табелі пропорційно до виконаних робіт, відпрацьованого часу, розряду робіт і встановлених розцінок. Негативним є той факт, що в ПСП «Дмитрівка» всі дані записуються в одну форму - для бригади, це у свою чергу ускладнює можливість групування даних та часто призводить до помилок.

Первинний облік нарахування заробітної плати водіям та облік перевезення вантажів автомобільним транспортом регулюється Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи № 228/253 від 07.08.1996 року. Цією Інструкцією затверджені такі форми єдиної первинної транспортної документації: Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні ф. №1, Подорожній лист вантажного автомобіля ф. №2 (що діє у межах України). Подорожні листи типових форм, оформлені належним чином, видаються водію під розписку. На лицьовому його боці записують завдання водію і характеристику автомобіля та реєструють видачу палива, на зворотному - виконання завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу. Всі подорожні листи після виконання робіт здають у бухгалтерію, де на їх основі нараховують оплату праці за робочий день (день або зміну), визначають обсяг виконаних робіт і наданих послуг. Але цей процес ускладнюється тим, що відповідні Подорожні листи подаються до бухгалтерії невчасно - це, в свою чергу, порушує подальший обліковий процес на підприємстві.

В ПСП «Дмитрівка» для обліку праці та її оплати в рослинництві ведуть Книгу бригадира по обліку праці і виконаних робіт.

Для обліку праці та її оплати у тваринництві в господарстві розраховують в залежності від кількості та якості отриманої продукції та деяких інших показників. Тому для обліку виробітку та розрахунку заробітної плати використовують дані первинних документів по обліку руху тварин. На основі Акта на оприбуткування приплоду тварин (форма №95) розраховують заробітну плату дояркам, тваринникам та іншим робітникам за оприбуткований приплід телят.

Дані Акта на переведення тварин з групи в групу (форма №97) використовують для обчислення заробітної плати телятницям - за поголів'я телят і отриманий приріст живої ваги, скотникам - за збереження молодняку до моменту відбивки.

Відомість зважування тварин (форма №98) є основною для визначення приросту живої ваги за звітний термін, за який обчислюється заробітна плата телятницям, скотникам та іншим робітникам тваринництва.

Зведеним документом для обліку оплати праці по тваринництву в господарстві є Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва (форма №69) для обчислення заробітної плати (оплати праці) з урахуванням відпрацьованого часу та обсягу виконаних робіт, на які встановлені відрядні розцінки.

Нарахування заробітної плати за чергову або навчальну відпустку, а також звільнення з роботи до закінчення місяця оформляється Розрахунок заробітної плати (оплати праці; ф. № 74), де обчислюється середній заробіток за місяць і день, показуються усі види оплати та утримань, а також визначається сума, що належить до виплати.

Всі первинні документи по нарахуванню оплати праці підписують керівники структурних підрозділів ПСП «Дмитрівка», де виконувались відповідні роботи.

Перевірені і затверджені первинні документи з обліку праці та її оплати повинні бути узагальнені і згруповані по кожному працівнику підприємства для проведення розрахунків з ними.

Нарахована оплата праці в первинних документах в подальшому обліковому процесі відображається за двома напрямками: - по кожному працівнику - для організації розрахунків по оплаті праці; - по об'єктах обліку - для віднесення сум оплати праці по відповідних суб'єктах. Для прискорення розрахунків з оплати праці, їх контролю, працівники бухгалтерії мають перед собою таблиці щодо розмірів тарифних ставок і посадових окладів, таблиці для здійснення утримання податку з доходів фізичних осіб, копії колективних договорів, Положення про оплату праці, систематизовані збірники по трудовому законодавству та інші нормативні документи, зразки підписів керівників структурних підрозділів, обліковців та інших осіб, які підписують первинні документи для нарахування заробітної плати. В бухгалтерії господарства первинні документи з нарахованої заробітної плати перевіряють з формальної сторони, арифметично і по суті.

Якщо первинні документи оформлені невірно, то їх повертають у підрозділи підприємства для дооформлення або переоформлення. Групування даних про нараховану заробітну плату по кожному працівнику здійснюють у таких облікових реєстрах та документах: Табелі обліку робочого часу (форма № П -5), Розрахунку нарахованої заробітної плати працівникам тваринництва (форма №69), Накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (форма №37а), Накопичувальній відомості обліку роботи вантажного автотранспорту (форма №38) та Наряду на відрядну роботу (форми №70 і №70а). Узагальнюючим реєстром, в якому відображаються розрахунки по заробітній платі з кожним працівником ПСП «Дмитрівка», є Розрахунково-платіжна відомість (форма №73), яка складається щомісячно по кожному підрозділу та Книга обліку розрахунків по оплаті праці (форма №44).

Облікові і Подорожні листи трактористів-машиністів (форми №67 і №68) групують у Накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (форма №37а). У ній на кожного тракториста-машиніста відкривається своя сторінка, на якій послідовно записують: прізвище, ім`я та по-батькові механізатора, його класність і стаж роботи, марку та господарський номер трактора. В результаті вивчення документації, виявлено, що в Накопичувальній відомості не відображають такі показники, як кількість відпрацьованих машино-днів та машино-змін за кожним механізатором. На підставі Накопичувальної відомості (форма №38) роблять записи про нараховану заробітну плату у Розрахунково-платіжну відомість (форма №49) та Книгу обліку розрахунків (форма №44). При дослідженні організації облікового процесу в ПСП «Дмитрівка» Березанського району, було виявлено певні недоліки ведення первинного та зведеного обліку розрахунків з оплати праці. Так, на підприємстві не ведуться деякі встановлені форми таких документів, як Відомості інших доплат та утримань (ф. 74а), де повинна відображатися інформація з оплати праці за виконання громадських і державних обов'язків, позапланові нарахування, натуральні видачі та інші виплати, а також утримання із заробітної плати, разові аванси, виплати за виконавчими листами, що в деякій мірі ускладнює процес обліку. Не заповнюють таку форму, як Наряд на відрядну роботу (індивідуальний; ф. № 70а) та неповністю заповнюють рядки

у Накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (форма №37а).

Отже, бухгалтерський облік оплати праці, зокрема первинний облік, має бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, повному використанню робочого часу, а також правильному обчисленню чисельності працівників для обліку заробітної плати. Адже від організації первинного обліку праці залежить якість, правдивість, справедливість, повнота і своєчасність розрахунків з персоналом з оплати праці.

3.2 Аналітичний і синтетичний облік розрахунків з оплати праці

Після розрахункової обробки первинних документів щодо обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахунково-платіжні відомості, які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з працівниками.

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ПСП «Дмитрівка» ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працівникові) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 за звітній місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу та підприємству у цілому. Сума усіх утримань по аналітичних рахунках дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку 661 «Розрахунки за виплатами працівникам».

Розрахунково-платіжні відомості за заробітною платою працюючих за місяць складаються з розділів «Нарахування заробітної плати», «Відраховано, передано, внесено, виплачено», «Належить на 1 число сума до виплати».

Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка «Розрахунки за виплатами працівникам». Показники цього рахунку використовують також для звітності з праці.

Підставою для виплати заробітної плати може бути розрахунково-платіжна відомість, в яку вноситься додаткова графа «Розписка про одержання або відмітка про видачу». Якщо видача заробітної плати за другу половину звітного місяця відмічається у платіжних відомостях, що складаються бухгалтерією по кожному цеху, відділу, то одержувач розписується у платіжній відомості.

Iз сум заробітної плати, нарахованої працюючим, можуть виконуватися тільки дозволені законодавством відрахування, податок з доходів фізичних осіб, аліменти по виконавчих листках згідно з постановами судових і адміністративних органів.

Відрахування за виконавчими листками виконуються в установленому законом порядку.

В ПСП «Дмитрівка» заробітна плата працюючим видається протягом місяця двічі, у вигляді авансу -- за першу половину місяця і остаточного розрахунку -- за другу.

Підставою для видачі заробітної плати є розрахунково-платіжні відомості. На основі відомості заповнюється Платіжна відомість для видачі заробітної плати робочим та службовцям. Платіжна відомість передається в касу для виплати заробітної плати робітникам під розписку, яка затверджує одержання грошей.

Групування заробітної плати у відомостях по цехах та інших структурних підрозділах за категоріями працівників і видами заробітної плати сприяє оперативному складанню звітності по праці та заробітній платі, контролю за її використанням та напрямками витрат.

Видача заробітної плати в ПСП «Дмитрівка» здійснюється в касі виключно касиром в трьохденний строк, враховуючи день отримання грошей з поточного рахунку.

Платіжні відомості підписують керівник підприємства і головний бухгалтер. Для одержання зведених даних нарахованої заробітної плати, а також даних про використання Фонду оплати праці за її складом і категоріями працівників у розрізі, необхідному для контролю і складання звітності, слід підсумкові дані розрахункових відомостей по цехах, відділах підсумувати в цілому по підприємству.

Для аналітичного обліку невиданої працівникам заробітної плати на підприємстві ведеться Книга обліку депонованої заробітної плати, де по кожному працівникові позиційним способом записують заборгованість, табельний номер, прізвище, ім'я та по батькові, дату, суму, а також роблять відмітку про видачу або перерахування в бюджет по закінченні строку позивної давності по цих сумах. Сума невиданої заробітної плати здається в банк у день закриття розрахунково-платіжної відомості.

В ПСП «Дмитрівка» на синтетичному рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці за всіма її видами, а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).

Рахунок 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" має такі субрахунки:

661 "Розрахунки за заробітною платою";

662 "Розрахунки з депонентами";

663 "Розрахунки за іншими виплатами".

На першому субрахунку відображають суми нарахованої заробітної плати працівникам підприємства, які належать як до облікового, так і до необлікового складу.

На другому субрахунку відображають суми невиплаченої (депонованої) заробітної плати, які перераховуються з першого субрахунку, якщо працівник з будь-яких причин в установлений термін не одержав нарахованої йому суми.

За кредитом субрахунка 661 облічують суми нарахованої заробітної плати і виплати, які не входять до фонду оплати праці.

За дебетом субрахунка 661 відображають виплачені суми, включаючи вартість натуральної оплати, всі види утримань із оплати праці, депонування сум невиплаченої заробітної плати.

За рахунком 66 може бути розгорнутий залишок: кредитовий, який відображає заборгованість господарства працівникам підприємства за заробітною платою, а дебетовий, що показує заборгованість працівників господарству за заробітною платою.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності господарства регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 26 "Виплати працівникам"[61].

З 1 січня 2011 року збори до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування замінив єдиний соціальний внесок.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI [29] об'єднав чотири внески, що існують сьогодні: до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Цей закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

За визначенням цього Закону, під єдиним внеском необхідно розуміти консолідований внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту прав застрахованих осіб і членів їх сімей на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний соціальний внесок не входить до системи оподаткування. Тому податкове законодавство не регулює порядок обчислення та сплати цього внеску.

Єдиний внесок встановлюється у відсотках від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну, додаткову заробітну плату та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників ЄСВ з урахуванням видів їх економічної діяльності. Класів професійного ризику виробництва є 67, а розмір ЄСВ складає від 36,76% до 49,7% від об'єкта оподаткування. ПСП «Дмитрівка» відноситься до 22 класу ризику виробництва і сплачує нарахування на заробітну плату у розмірі 37,19%.

Законом визначено розмір утримань єдиного внеску із заробітної плати, а саме:

- із заробітної плати (за виключенням окремих категорій працівників) - 3,6%;

- із заробітної плати осіб, які мають право отримання пенсії за соціальними законами - 6,1%.

Базою для нарахування єдиного соціального внеску є:

- заробітна плата найманих працівників, яка включає основну, додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі;

- винагорода фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором;

- оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності;

- допомога по тимчасовій непрацездатності;

- допомога або компенсація згідно із законодавством;

- грошове забезпечення.

Єдиний соціальний внесок обчислюється в межах максимальної величини бази, яка дорівнює 15 прожитковим мінімумам для працездатних осіб (на 1 січня 2011 р. - 1073 грн*15=16095 грн). При цьому для внеску передбачено і мінімальний розмір, обчислений виходячи з мінімальної заробітної плати, що діє в місяці, за який нараховують заробітну плату, дохід (на 1 січня 2011 р. - 1073 грн).

Єдиний соціальний внесок сплачується до 20 числа місяця, що настає за звітним. Якщо підприємство не виплатило заробітну плату до 20 числа наступного за базовим місяцем, з якихось причин, то ЄСВ усе одно потрібно сплатити в цей строк незважаючи на те, що власне заробітну плату буде виплачено пізніше.

Спеціального рахунку для обліку ЄСВ не ввели. Тому для обліку ЄСВ можна відкрити окремий субрахунок в складі рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням», субрахунок 657 «За єдиним внеском на соціальне страхування». По кредиту субрахунка 657 відображують нарахування ЄСВ, а по дебету перерахування до бюджету нарахованих та утриманих внесків.

Для обліку розрахунків за всіма видами страхування призначений рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням». Він має наступні субрахунки:

- 651 «За пенсійним забезпеченням»;

- 652 «За соціальним страхуванням»;

- 653 «За страхуванням на випадок безробіття»;

- 656 «Розрахунки із соціального страхування від нещасних випадків на виробництві».

Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності. На підприємстві у листку непрацездатності роблять такі записи:

- особа, яка уповноважена вести облік робочого часу, проставляє дні непрацездатності, а також неробочі дні за період хвороби;

- у відділі кадрів на підставі трудової книжки зазначається страховий стаж;