Аналіз кредитоспроможності позичальника
Кредитування, як одна з найризиковіших банківських операцій. Визначення теоретичних та практичних аспектів аналізу кредитоспроможності позичальника, як основної характеристики фінансово-економічної діяльності підприємства для кредиторів, зокрема банків.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.06.2015 |
| Размер файла | 319,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Модель прогнозування фінансової неспроможності, розроблена американським економістом Е.Альтманом (вона має ще одну назву - „розрахунок Z-показника”), є класичною у своїй сфері, оскільки включена до більшості підручників, присвячених фінансовому прогнозуванню та оцінці кредитоспроможності підприємств.
Невикористання дискримінантних моделей оцінювання фінансового стану підприємств у вітчизняній практиці можемо пояснити:
недостатнім теоретико-методологічним забезпеченням дискримінантного аналізу (повна відсутність вітчизняних науково-практичних розробок, присвячених данній проблематиці);
неспроможністю розробити власні, галузеві дискримінантні функції через відсутність необхідної база даних та достатньо кваліфікованих фахівців;
нестачею коштів для закупівлі західних методик та адаптаціїїх до вітчизняних умов господарювання (безпосередньо використати західні напрацювання неможливо, оскільки відповідні алгоритми розробляються на основі специфічних базових масивів, які відрізняються від українських);
суб'єктивними обмеженнями (низці показників бракує об'єктивності, що зумовлене практикою „подвійної бухгалтерії”).
Тому враховуючи все вищезазначене ми пропонуємо наступну модель.
Першим етапом побудови дискримінантної моделі оцінки кредитоспроможності підприємства є селекція незалежних змінних - підбір певної комбінації показників для багатофакторної лінійної дискримінантної функції. Проблема полягає в тому, щоб вибрати із широкої палітри наявних показників ті, які допоможуть дійти найкваліфікованіших висновків щодо потенційної фінансової спроможності підприємства. Для цього скористаємося такими критеріями відбору фінансових індикаторів:
? показники мають характеризуватися мінімальним рівнем мультиколінеарності (кореляційного зв'язку між окремими показниками);
? кожен показник повинен репрезентувати певну групу індикаторів, що характеризують той чи інший параметр фінансового стану підприємства;
? значення показників мають суттєво коливатися в разі відповідних змін фінансового стану підприємства (максимізація відношення між групової варіації залежної змінної до внутрігрупової варіації);
? показники повинні відображати реальний фінансовий стан підприємства (критерій об'єктивності).
Результатом проведеного дослідження груп показників фінансового тану підприємств на предмет дотримання зазначенних критеріїв є дискримінантна функція із шістьма змінними.
Z = а1 х Х1 + а2 х Х2 + а3 х Х3 + а4 х Х4 + а5 х Х5 + а6 х Х6 + а0,(3.1)
де а1, а2,..., а6 - параметри дискримінантної функції, вагомість показників;
а0 - вільний член дискримінантної функції.
Розшифровку незалежних змінних пропонованої дискримінантної функції подано в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3. Розшифровка незалежних змінних пропонованої дискримінантної функції
|
Незалежна змінна |
Економічна інтерпретація |
|
|
Х1 |
Коефіцієнт покриття (ліквідність третього ступеня) |
|
|
Х2 |
Коефіцієнт фінансової автономії |
|
|
Х3 |
Коефіцієнт оборотності вкладеного капіталу (активів) |
|
|
Х4 |
Коефіцієнт рентабельності операційних продажів за Cash-flow 1 |
|
|
Х5 |
Коефіцієнт рентабельності активів за Cash-flow 2 |
|
|
Х6 |
Коефіцієнт оборотності позичкового капіталу |
Використовуючи цю модель для оцінки кредитоспроможності підприємства, можна з високим рівнем імовірності спрогнозувати майбутній фінансовий стан підприємства, а отже, оцінити його майбутню спроможність виконати кредитні зобов'язання. Точність оцінювання за використання пропонованого методологічного підходу становить 87-95 відсотків (залежно від виду діяльності та об'єктивності інформації). Наголосимо, що даний алгоритм побудований за галузевим принципом і справджується лише для відповідної групи підприємств. Для наведеної вище дискримінантної моделі рекомендується такий алгоритм інтерпретації значень інтегрального показника:
Zі ? -0,5 - фінансовий стан підприємства незадовільний (підприємству загрожує фінансова криза або вона вже настала);
- 0,5 ? Zі? 0,5 - однозначних висновків щодо якості фінансового стану підприємства зробити неможливо, потрібен додатковий експертний аналіз;
Z > 0,5 - фінансовий стан підприємства задовільний.
Коли значення показника Zі знаходиться в межах, які не дають змоги однозначно оцінити фінансовий стан підприємства, рекомендується додатково застосовувати експертні методи аналізу. В їх рамках аналізується динаміка основних абсолютних показників фінансового стану підприємства за два-три роки: валюта балансу; робочий капітал; обсяг виручки від реалізації; величина чистого прибутку (збитку); чистий грошовий потік від операційної діяльності. За результатами додаткового аналізу базовий показник Zі коригується на коефіцієнт (?Z) зміни основних абсолютних показників. Для визначення вагомості впливу окремих абсолютних показників на коефіцієнт коригування можна застосувати загальну методологію дискримінантного аналізу. Скоригований за результатами додаткового експертного аналізу інтегральний показник слід інтерпретувати так, як рекомендовано вище.
Описаний методичний інструмент має ряд переваг над традиційними методиками, які представлені на рис. 2.1.
У перспективі зазначений підхід може застосовуватися не лише комерційними банками для оцінки кредитоспроможності позичальників, а й НБУ - в рамках реалізації політики активізації фондового ринку, рефінансування банків під заставу векселів та облігацій підприємств тощо. Для підтвердження останньої тези, треба зазначити, що саме методика дискримінантного аналізу покладена в основу моніторингу підприємств німецьким Бундесбанком. Про доцільність такого моніторингу (в тому числі у рамках політики рефінансування) свідчить, зокрема, й те, що нині в Російській Федерації моніторингом, який проводить Центральний Банк Росії,охоплено понад 10 тис. підприємств[11].
|
Описаний методичний інструмент має ряд переваг над традиційними методиками: |
Рис. 2.1. Ряд переваг методичних інструментів над традиційними методиками
У перспективі зазначений підхід може застосовуватися не лише комерційними банками для оцінки кредитоспроможності позичальників, а й НБУ - в рамках реалізації політики активізації фондового ринку, рефінансування банків під заставу векселів та облігацій підприємств тощо. Для підтвердження останньої тези, треба зазначити, що саме методика дискримінантного аналізу покладена в основу моніторингу підприємств німецьким Бундесбанком. Про доцільність такого моніторингу (в тому числі у рамках політики рефінансування) свідчить, зокрема, й те, що нині в Російській Федерації моніторингом, який проводить Центральний Банк Росії,охоплено понад 10 тис. підприємств[11].
Однак система відбору суб'єктів кредитування, якій надають перевагу банки, часто далека від досконалої. Головні її недоліки представлені у табл. 3.4.
Таблиця 3.4
|
Головні недоліки системи відбору суб'єктів кредитування |
|||||
|
Експертні оцінки носять здебільшого суб'єктивний характер і тому не завжди точні |
Більшість експертних оцінок ґрунтується на дистанційному аналізі, тому можливі помилкові спостереження |
Ефективність експертизи залежить від частоти її проведення |
Оцінка кредитоспроможності має здебільшого формальний, епізодичний характер |
Рішення, котре приймається цілковито залежить від експерта банку |
Його досвід, знання, інтуїція, економічний стан, особисті пристрасті, принциповість впливають на результат.
Тому слід розробити основні критерії науково обґрунтованих методик оцінки кредитоспроможності позичальників. Оцінка кредитоспроможності клієнтів у банку має ґрунтуватися на певних умовах, котрими передбачається:
? забезпечення її достовірності шляхом використання всіх необхідних інформаційних даних;
? визначення широкого кола показників, які всебічно характеризують діяльність позичальника;
? диференційований підхід до оцінки кредитоспроможності щодо кожної групи позичальників (юридичних і фізичних осіб, галузі діяльності тощо) при наданні їм різних видів кредитів (коротко- чи довготермінових тощо).
? забезпечення поточної та прогнозованої оцінки кредитоспроможності клієнтів;
? використання сучасних наукових методів, моделей, зарубіжного досвіду та вітчизняної практики проведення такої оцінки, залучення у разі необхідності висококваліфікованих експертів, упровадження сучасних інноваційних технологій оцінювання тощо.
Інформаційна база покликана забезпечити процес оцінки кредитоспроможності клієнтів усією передбаченою методикою первинною інформацією, яку використовує банк. Її формування потребує систематизації інформації. Доцільно всі джерела інформації, котрі використовуються під час проведення оцінки кредитоспроможності, кваліфікувати за чотирма основними напрямами, які відбражені на рис. 2.2.
Рис. 2.2. Джерела інформації, котрі використовуються під час проведення оцінки кредитоспроможності
Оцінка кредитоспроможності на основі фінансових коефіцієнтів потребує індивідуального підходу до кожного клієнта. Необхідно систематично вести аналітичну роботу з оцінки фінансового стану позичальника. Ця методика будується на даних про залишки; відображає стан справ тільки за минулий період; розкриває в основному рух оборотних активів. Такі недоліки певною мірою усуваються при оцінці кредитоспроможності на основі аналізу грошових потоків і ділового ризику.
Аналіз грошових потоків починає набувати поширення у зв'язку появою інформації підприємства у вигляді звіту про рух гршових коштів, складеного з метою зіставлення їх припливу чи відпливу. Стійке перевищення припливу над відпливом коштів протягом певного періоду дає підставу оцінювати клієнта як кредитоспроможного. Згідно із західними стандартами кредитування аналіз грошового потоку допомагає визначити й межу надання нових кредитів. Граничною межею при цьому є розмір перевищення надходжень коштів порівнянно з їх відпливом.
Аналіз кредитоспроможності на основі показників ділового ризику в Україні рідко застосовується, оскільки потребує оцінки кредитоспроможності з урахуванням показників виробничої діяльності. Діловий ризик пов'язаний знесвоєчасним завершенням кругообороту фондів і неефективним використанням ресурсів (фінансових, технічних, трудових). Тому банківським працівникам необхідно детально оцінити три стадії кругообороту фондів: постачання, виробництво та реалізацію.
Кредитоспроможність позичальника оцінюють шляхом зіставлення фактичного значення коефіцієнтів і показників, котрі характеризують епутацію позичальника, його фінансовий стан, грошові потоки та діловий ризик, з їхніми критеріальними рівнями. В результаті такого зіставлення визначають клас підприємства, відповідно до якого банк організовує з ним кредитні відносини.
Однією з умов на яких повинна будуватися оцінка кредитоспроможності позичальника є визначення широкого кола показників, які всебічно характеризують діяльність позичальника. Як бачимо, в методиціАКБ „Укрсоцбанк” присутній елемент дискримінантного аналізу, але відсутні деякі показники, тому неможна стверджувати, що діяльність позичальника охарактеризована всебічно. На мою думку доцільно було б додати наступні показники:
Коефіцієнти ефективності (оборотності), які доповняють першу групу коефіцієнтів - показників ліквідності та дозволяють зробити більш обґрунтоване заключення. Наприклад, якщо показники ліквідності зростають за рахунок збільшення дебіторської заборгованості та вартості запасів при одночасному їх уповільненні, неможна підвищувати клас кредитоспроможності позичальника. До них включають:
оборотність запасів:
оборотність дебіторської заборгованості в днях:
оборотність основного капіталу (фіксованих активів):
ВИСНОВКИ
Підводячи висновки курсової роботи ще раз доцільно підкреслити актуальність теми. Більш за всіх в інформації про кредитоспроможність підприємств та організацій потребують банки: їх прибутковість та ліквідність багато в чому залежать від фінансового стану позичальника. Зниження ризику при здійсненні кредитних операцій можливо досягнути на підставі комплексного вивчення кредитоспроможності клієнтів банка, що одночасно дозволить організувати кредитування з урахуванням меж використання кредита. Важливість та актуальність проблеми оцінки кредитоспроможності підприємства обумовили вибір теми.
У зв'язку з цим в курсовій роботі розглянуті теоретичні аспекти кредитоспроможності клієнтів банку, увага яким приділяється в трьох розділах роботи.
У першому розділі ми проаналізувати оцінку кредитоспроможності позичальника, її необхідність та висвітлили значення кредитоспроможності.
Кредитоспроможність - наявність у боржника (контрагента банку) передумов для проведення кредитної операції і його спроможність повернути борг у повному обсязі та в обумовлені договором строки. Відобразили систему фінансових коефіцієнтів, котрі НБУ рекомендує комерційним банкам використовувати для економічної оцінки діяльності позичальника. Виділили п'ять класів позичальників, котрих поділили за рейтингом.
У другому розділі ми провели аналіз методів, які використовуються при оцінці кредитоспроможності, дослідили аналіз показників, що характеризують фінансовий стан позичальника. Виділили оцінки доцільності видачі кредиту. До методів оцінки кредитоспроможності позичальника відносять: мотод порівнянь, метод групувань, метод рейтингових оцінок, мотод експертних оцінок та метод коефіцієнтів. Проаналізували методику оцінки кредитоспроможності позичальників-юридичних осіб АКБ «УКРСОЦБАНК».
У третьому розділі ми запропонували шляхи вдосконалення методики оцінки кредитоспроможності позичальника.
Для вдосконалення кредитного аналізу можливо запропонувати:
Виконувати фінансовий аналіз з урахуванням досвіду іноземних банків.
Оцінювати ділові ризики, спроможні уповільнити повернення боргу, тобто ризики, які залежать від виду бізнесу позичальника.
Кредитні ризики залежать від організації кредитування, в зв'язку з цим можна запропонувати наступні рекомендації:
1. Приділити посилену увагу ліквідності застави, влючати показники забезпеченості кредиту до методики оцінки кредитоспроможності.
2. Приймати до уваги кадровий потенціал позичальника - юридичної особи.
3. Для хеджування ризику неплатежу по позиці застосовувати метод диверсифікації кредитного портфеля.
Отже, запропоновані заходи нададуть можливість комерційному банку поліпшити стан кредитоспроможності клієнтів та мінімізувати дію кредитних ризиків, що в свою чергу підвищить ефективність здійснення кредитної діяльності та загальної прибутковості банку.
ЛІТЕРАТУРА
1. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. / О.В. Васюренко. - К.: Т-во «Знання», 2000. - с. 21.
2. Агапова Т.Н. Кластеризация заемщиков с многомерными характеристиками / Т.Н.Агапова // Финансы и кредит. - 2004. - № 4 (142). - с. 12.
3. Экономический анализ: Учебн. для вузов / Под ред. Л.Т.Гиляровской. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - с.350.
4. Кучер С.Л. Сучасні методи оцінки кредитоспроможності позичальника // Формування ринкових відносин в Україні. - 2003. - с. 25.
5. Стратегия и тактика анти кризисного управления фирмой / Под об. ред. проф., д.э.н. А.П.Градова и проф., д.э.н. Б.И.Кузина. - Санкт-Петербург: Специальнаялитература, 1996. - с. 287.
6. Галасюк В., Галасюк В.В. SGMCA - спрощений метод оцінки кредитоспроможності компаній на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку // Вісник Національного банку України (укр.). - 2006. - с. 10.
7. Банковское дело. /Под ред. Лаврушина О.И. - М. : Финансы и статистика - 1998. - с. 37.
8. Мікуліна М.О. Кредитний ризик та його прогнозування в сільському господарстві // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2003 р. - №1 - с. 35-41.
9. Карапетян Т. Оцінка кредитоспроможності позичальника // Економіка України - 2007 - №7 - с. 82-85.
10. Банківські операції. Підручник. /За ред. А.М.Мороза - К. : 2000. - с. 45.
11. Каримов Р.М., Степанов Ю.В. Вопросы результативности экономического анализа и мониторинга предприятий в системе банка России// Деньги и кредит - 2001- №2.
12. Банковское дело: Учебн. / Под ред. проф. В.И.Колесникова. - 4-е изд.,
перероб. и доп. - М.: Фынансы и статистика,1999. - с. 450.
13. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посібн. / Л.О.Примостка. - К.: КНЕУ, 1999. - с. 91.
14. Поездник А.И. Анализ и внутрибанковский контроль кредитоспособности заемщика: автореф. дис… канд. эконом. наук / А. И. Поездник. - М., 1999. - с. 8.
15. Техника фінансового анализа / Под ред. Л.П.Белых. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. - с. 533.
16.Банківська статистика: Конспект лекцій.Навчальне видання. -К.:МАУП, 1999 - с. 124.
17. Чайковський Я. Удосконалення методики комплексної оцінки кредитоспроможності позичальників// Вісник НБУ - 2003 - с. 11.
18.Цирюльник Д. Оцінка фінансового стану позичальника - суб'єкта малого бізнесу. // Вісник НБУ - 2000р. - №10 - с. 36-38.
19.Табачук Г.П. Методологія визначення кредитоспроможності суб'єктів господарювання// Проблеми і перспективи розвитку банківської системи україни. Т.4: Збірник наукових праць: Наукове видання. - Суми: Ініціатива, 2000 - с. 292.
20.Сусіденко В.Т. Стратегія управління кредитною діяльністю комерційних банків. -К.: КЮТЕУ, 1998 - с. 384.
21. Офіційний сайт Національної бібліотеки України ім.В. І. Вернадського. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розвиток кредитної системи країни, перехід на ринковий характер економіки та сучасні проблеми оцінки установами банків кредитоспроможності позичальника. Основні критерії оцінки кредитоспроможності інвестиційного проекту, шляхи вдосконалення кредитування.
доклад [322,2 K], добавлен 04.05.2012Сутність кредиту та основи банківського кредитування. Принципи та умови кредитування. Необхідні документи та вимоги до позичальника. Аналіз кредитоспроможності позичальника. Шляхи та методи удосконалення умов кредитування в комерційних банках України.
курсовая работа [55,0 K], добавлен 11.01.2013Поняття та критерії кредитоспроможності позичальника. Зарубіжний та вітчизняний досвід оцінки кредитоспроможності. Аналіз методики оцінки кредитоспроможності позичальників-юридичних осіб АКБ "Укрсоцбанк". Шляхи вдосконалення оцінки кредитоспроможності.
дипломная работа [117,5 K], добавлен 11.10.2010Особливості організації кредитної діяльності в банку, сучасний стан і проблеми банківського кредитування в Україні. Показники кредитної діяльності комерційних банків, аналіз кредитоспроможності позичальника, оцінка кредитної роботи філії "ПриватБанку".
дипломная работа [279,8 K], добавлен 25.01.2010Система показників кредитоспроможності та їх використання в управлінні підприємством задля уникнення ризиків неповернення кредиту. Застосування удосконалених методичних підходів в оцінці кредитоспроможності позичальника на прикладі ВАТ "Донбасенерго".
курсовая работа [212,5 K], добавлен 11.12.2013Сутність та економічний зміст кредитних ризиків у взаємодії з кредитоспроможністю позичальника. Визначення кредитоспроможності та показники, що її характеризують. Шляхи зниження кредитного ризику на основі удосконалення оцінки кредитоспроможності.
курсовая работа [267,4 K], добавлен 25.11.2010Визначення переваг і недоліків статистичних методів аналізу кредитоспроможності позичальника. Характеристика моделей комплексної оцінки фінансового стану клієнта: правило "6С", PARSER, CAMPARI, PARTS, МEMO RISK, система 4FC, правило "5С" поганих кредитів.
реферат [27,0 K], добавлен 28.05.2010Аналіз організаційно–економічних параметрів діяльності АКБ "Банк Кіпру" та Сумського РУ "Слобожанщина". Характеристика кредитного портфеля. Оцінка кредитоспроможності позичальника – суб’єкта господарської діяльності за методикою АКБ "Банк Кіпру".
курсовая работа [329,7 K], добавлен 09.12.2011Зміст і значення оцінки кредитоспроможності позичальника, кредитного ризику та виявлення джерел погашення позичальником відсотків і заборгованості за кредитом. Доцільність видачі кредиту. Основні методи оцінки кредитоспроможності, їх недоліки та переваги.
курсовая работа [66,4 K], добавлен 04.04.2012Опис процесу надання кредиту позичальнику-юридичній особі на прикладі ВАТ КБ "Надра". Методика визначення кредитоспроможності, оцінка фінансового стану позичальника в даному банку. Розробка заходів щодо удосконалення кредитування юридичних осіб.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 01.12.2010
