Система соціального страхування в Україні

Виходячи з вище зазначеного, можна зробити висновок, що соціальне страхування, добровільне або ж обов'язкове так чи інакше стосується кожного громадянина України. Воно за своєю сутністю є способом захисту особи від втрат доходу, тому що гарантує здійснення фінансових виплат у випадках втрати працездатності, роботи або за настання інших страхових випадків. Отже наша гіпотеза підтвердилась.

Виходячи з вище сказаного можна зробити висновок, що соціальне страхування може бути добровільним та обов'язковим. Обов'язкове соціальне страхування забезпечується діяльністю страхових фондів, діяльність яких відбувається з залученням громадськості, профспілкових організацій.

2.3 Соціальне страхування як спосіб захисту особи від втрат доходу

У попередніх пунктах нами було викладено основні терміни та поняття, що визначають соціальне страхування як спосіб захисту особи від втрат доходу та його види. Отже, як вже було вказано, за видами є добровільне та обов'язкове соціальне страхування. Оскільки обов'язковому соціальному страхуванню підлягають всі працюючі громадяни держави, розглянемо детально які відрахування з заробітної плати вони здійснюють. Для прикладу беремо суму, яка з відрахуваннями становитиме 2000 гривень. Відповідно до обов'язкових відрахувань працюючий громадянин щомісячно сплачує 3,6 % від своєї заробітної плати у різні фонди соціального страхування, що становить близько 87,87 гривні (додаток 1)[31].

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIIІ (далі - Закон № 77). Зазначеним Законом передбачено створення Фонду соціального страхування України з метою гарантування прав, обов'язків та гарантій застрахованих осіб щодо отримання матеріального забезпечення в разі тимчасової втрати працездатності, настання нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та медичного страхування. До створення Фонду соціального страхування України та його робочих органів, роботу за зазначеними напрямками продовжують забезпечувати - робочі органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Статтею 20 Закону № 77 передбачено, що за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві), оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

Зміни внесено і в частині розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності в залежності від страхового стажу. Так, розмір допомоги становить:

1) 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;

2) 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п'яти років;

3) 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;

4) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

5) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" [31].

Крім того, частиною 4 статті 19 Закону № 77 передбачені обмеження застрахованим особам, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців. Такі особи мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в наступних розмірах:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку;

2) допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Визначено відсотковий розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняних) в залежності від страхового стажу (додаток 2).

Отже, виходячи з вище вказаного, можна зробити висновок, що соціальне страхування в тому вигляді, в якому воно є на даний момент в Україні, виступає способом захисту особи від втрати доходу. Тобто, кожен працюючий громадянин України щомісячно робить свій внесок у страхові фонди на випадок безробіття, тимчасової втрати працездатності чи настання непрацездатного віку (пенсійний фонд) тим самим захищаючи себе від втрати доходу.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши літературу з проблеми дослідження, можемо зробити наступні висновки.

Соціальне страхування - це встановлена державою система прав щодо надання соціальних послуг та матеріального забезпечення громадянам у разі настання хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від громадянина причин, старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових коштів, що формуються шляхом сплати страхових внесків працедавцями та найманими працівниками, а також бюджетних асигнувань у випадках, визначених законодавством.

Теоретичним та практичним аспектам організації соціального страхування присвячені роботи радянських (згодом - українських та російських) вчених Е.Вальяна, Н.Вигдорчика, К.Воблія, А.Манеса, В.Райхера, В.Базилевича, О.Василика, А.Гальчинського, В.Грушка, Е.Лібанової, В.Найдьонова, В.Новікова, С.Осадця, С.Саркісова, Г.Сулєйманової, Т.Федорової, В.Фильєва.

Досліджуючи становлення системи соціального страхування науковці роблять висновок, що найбільше йому сприяло часткове їхнє фінансування державою, що послабляло об'єктивно існуюче протиріччя між егоїзмом осіб з відносно високим заробітком і необхідністю повноцінного страхування осіб, страхові внески яких, обумовлені рівнем зарплати, були недостатніми.

Як соціально-економічна категорія, соціальне страхування -- це система відносин з розподілу і перерозподілу національного доходу, які полягають у формуванні зі страхових внесків, що сплачують працюючі громадяни та роботодавці, державних дотацій спеціальних страхових фондів, кошти яких використовують для утримання осіб, які не беруть участі у суспільній праці.

Система соціального захисту в Україні потребує докорінної реформи. Необхідність захисту соціально-економічних прав громадян України вимагає, щоб соціальна політика держави стала органічною складовою економічних реформ і здійснювалась з урахуванням світового досвіду. 37% нарахувань на фонд оплати праці -- надмірно важкий тягар для підприємств, установ та організацій. Разом з тим ці засоби не можуть вирішити проблеми соціального захисту вже непрацездатних громадян за рахунок працюючих. Непомірно велика частка тіньової економіки зводить нанівець спроби вирішити проблеми належного пенсійного забезпечення за рахунок найбільш законослухняних,але низькооплачуваних категорій громадян.

Дефіцит бюджетних коштів унеможливлює вирішення цієї проблеми найближчим часом. Назріває потреба реформування як системи соціального страхування в цілому, так і пенсійної системи зокрема.

Організація чинної системи соціального страхування в Україні регламентується "Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". За формою соціальне страхування є добровільним та загальнообов'язковим. Основною ознакою для поділу на такі види є позиція суб'єкта страхування.

До основних видів (галузей) обов'язкового соціального страхування, що забезпечують прийнятний рівень соціального захисту, належать: страхування пенсій, страхування від нещасних випадків на виробництві, страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, страхування на випадок безробіття, медичне страхування.

Добровільне соціальне страхування - в Україні має такі види та форми: страхування життя, страхування від нещасних випадків, медичне страхування (безперервне страхування здоров'я), страхування залізничного транспорту,страхування наземного транспорту (крім залізничного), страхування повітряного транспорту вантажів; страхування водного транспорту, страхування вантажів та багажу (вантажобагажу), страхування майна, страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) та інше.

Соціальне страхування, добровільне або ж обов'язкове так чи інакше стосується кожного громадянина України. Воно за своєю сутністю є способом захисту особи від втрат доходу, тому що гарантує здійснення фінансових виплат у випадках втрати працездатності, роботи або за настання інших страхових випадків.

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України.

2. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР.

3. Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”(05.10.2000).

4. Закон України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (зі змінами і доповненнями).

Начало формы

5. Закон України від 2 березня 2000 року №1533-III “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (зі змінами і доповненнями).

6. Закон України від 18 січня 2001 року №2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

7. Закон України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” // Финансовая консультация. - 2001- №7-8.

8. Андреев В.С. Правоотношения по государственному социальному страхованию в СССР. - М., 1962.

9. Андріїв В. Чи захистить система соціального страхування людину // Право України. - 2001. - № 7.

10. Бабич А.М., Егоров Е.В., Жильцов Е.Н. Экономика социального страхования. Учебное пособие. - М.: МГТУ, 1999.

11. Ветрова Н.С. Социальные программы в странах Запада. - М., 1999.

12. Вигдорчик Н.А. Социальное страхование в общедоступном изложении // Вопросы труда. - М., 1927.

13. Губар О.Є. Організаційні та правові засади соціального страхування в Україні // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. 7-8 (26-27) / Наук. ред. І.К. Бондар. - К.: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, 2003. - С. 155-162.

14. Доклад Генерального директора Международного бюро труда (МБТ) на 80-й Международной конференции труда 1993 года // Социальное страхование и социальная защита. - МБТ, Женева.

15. Ермак А.Л. Природа социального страхования и его формы // Труд и социальные отношения (спецвыпуск). - 2007. - № 2.

16. Коваленко І. Соціальне страхування на випадок безробіття. //Бухгалтерія №14/2 (429) від 5 квітня 2001 року.

17. Нове у соціальному страхуванні // Баланс агро. - 2001. - №4.

18. Основы социальной медицины: Учебно-методическое пособие / Под ред. А.В.Мартыненко. - М.: Социум, 1998. - 89 с.

19. Право социального обеспечения: Учеб. - Изд. 2-е, перераб. и доп. / Под ред. К.Н.Гусова. - М., 2001.

20. Райхер В.К. Общественно-исторические типы страхования. - М., 1947.

21. Роик В.Д. Социальное страхование: история, проблемы, пути совершенствования. - М., 1994.

22. Система державного соціального і пенсійного страхування // Вісник ПСУ. -2001. - №27.

23. Соціальне страхування: історія і проблеми // Соціальний захист. - 1999. - №2. - С.43-52.

24. Социальное страхование. Тугой узел проблем // Человек и труд. - 2000. - №1.

25. Страхування: Підручник / Керівник авт. колективу і наук. ред. С.С.Осадець. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 599 с.

26. Фильев В.И. Социальное страхование в России и зарубежных странах: Практическое пособие. - М., 1998.

27. Черносвитов Е.В. Социальная медицина: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. - 304 с.

28. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. - К.: НІОС, 2000. - 398 с.

29. Юровська В.В. Безробіття як соціальний ризик у соціальному страхуванні // Нове законодавство України та проблеми його застосування: Тези доп. та наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів; (м. Харків, 26-27 груд. 2003 р.) / За ред. М.І.Панова.- Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004.- С.78-80.

30. Юровська В.В. Деякі пропозиції щодо вдосконалення соціального захисту від безробіття окремих категорій працівників // Форми соціально-правового захисту працівників у службово-трудових відносинах: матеріали науково-практичній конференції; м. Суми, 2-4 червня 2005 р. / За заг. ред. проф. В.С.Венедиктова. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. - С.336-338.

31. Юхниця Є. Нарахування та відрахування з заробітної плати у 2015 році. Як їх підрахувати? // Все про бухгалтерський облік. - № 12. - 20.02.2015. - С. 15.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Таблиця 2.1 Примірний розрахунок заробітної плати працюючого громадянина

Сума заробітної плати без відрахувань	Відрахування	Відсоток від загальної суми	Грошовий еквівалент відрахувань	Сума заробітної плати з урахуванням відрахувань
2440, 81 грн	Податок на прибуток фізичної особи	15 %	352,94	2000 грн
	Єдиний соціальний внесок	3,6 %	87,87
		Загальнодержавне пенсійне страхування	2 %	48,8
		Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності	1 %	24,4
		Фонд соціального страхування на випадок безробіття	0,6 %	14,6

Додаток 2

Таблиця 2.2 Розмір лікарняних залежно від стажу

Страховий стаж	Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежно від страхового стажу до 01.01.2015	Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежно від страхового стажу з 01.01.2015
До трьох років	60% середньої заробітної плати (доходу)	50% середньої заробітної плати (доходу)
Від трьох до п'яти років	60% середньої заробітної плати (доходу)	60% середньої заробітної плати (доходу)
Від п'яти до восьми років	80% середньої заробітної плати (доходу)	70% середньої заробітної плати (доходу)
Понад вісім років	100% середньої заробітної плати (доходу)	100% середньої заробітної плати (доходу)

Размещено на Allbest.ru