Сучасне соціальне страхування та процес його встановлення

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

СОДЕРЖАНИЕ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

1.1 Сутність, завдання та види соціального страхування України

1.2 Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

1.3 Фонд соціального страхування від нещасних випадків

1.4 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ТА ПРОЦЕС ЙОГО ВСТАНОВЛЕННЯ

2.1 Аналіз фонду соціального страхування на випадок безробіття

2.2 Аналіз фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

2.3 Аналіз фонду соціального страхування від нещасних випадків

2.4 Формування консолідованого страхового внеску - ЄСВ

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ТА РЕФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

соціальне страхування безробіття внесок

ВСТУП

Соціальне страхування є однією із організаційно-правових форм соціального забезпечення, визначальною категорією в якому є со-ціальні ризики й вимога їх обов'язкового й добровільного страхування.

Відповідно до ст. 1 загальнообов'язкове державне соціальне страхування -- це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також з бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Актуальність обраної теми курсової роботи представлена в проблемі соціального захисту населення. В Україні необхідним є, перш за все, реалізація активної соціальної політики на рівні держави, підприємств. Для забезпечення захисту населення, держава повинна насамперед у законодавчому порядку встановити основні соціальні гарантії, механізми їх реалізації, та функції надання соціальної підтримки. Поряд з державою, соціальний захист забезпечують підприємства (або підприємці) та самі наймані працівники.

Метою курсової роботи є забезпечення рівноважного функціонування суспільства без струсів і потрясінь, досягнення в суспільстві злагоди, стабільності та соціальної цілісності, самодостатнього рівня життєдіяльності людей, надання кожному можливості вільно розвиватися, реалізовувати свої здібності, одержувати дохід, поліпшувати добробут.

Завданням курсової роботи є поліпшення життя людей шляхом підвищення життєвого і якісного рівня, утвердження соціальної справедливості і забезпечення найбільшої реалізації можливостей особи бути здоровим, освіченим і соціально активним громадянином держави.

Предметом соціального страхування є основні соціальні ризики, які загрожують відтворенню населення. Об'єкт соціального страхування -- майнові інтереси громадян, пов'язані з компенсацією втрати трудового доходу або оплатою видатків, які раптово виникли внаслідок настання соціальних ризиків.

Значний внесок в розробку теоретичних основ та практичних питань соціального страхування розробили вчені-дослідники Захаров А., Бадир Р., Любимов Б., Федоров О., Ачаркан В.А., Синиціна Т.А., Воблий К., Вігдрочик В., Вальян Е., Оленов С., Зак А. Дослідженням специфіки соціального захисту населення присвячені спеціальні дослідження вітчизнянх вчених, таких як Б. Надточій, В. Яценко, М. Папієв, І. Сахань, І.В. Басанцов, С.І. Юрій, М.П. Шаварина, Н.В. Шаманська, Н.Нужна, С. Березіна, В. Гордієнко, Б. Зайчук, О. Палій.

Курсова робота складається з трьох розділів. В першому розділі ми розглянули теоретичні основи соціального страхування, їх сутність, завдання та види. В другому розділі ми проаналізували стан сучасного соціального страхування та визначили процеси його становлення. В третьому розділі ми з'ясували шляхи удосконалення та реформування соціального страхування в Україні.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

1.1 Сутність, завдання та види соціального страхування України

Самостійною ланкою фінансової системи держави є фонди фінансових ресурсів цільового призначення,необхідність створення та функціонування яких викликана потребою в наданні певних соціальних гарантій населенню у випадку досягнення ними непрацездатного віку, втрати працездатності, годувальника, роботи, настання лиха та інших непередбачуваних подій. В економічному аспекті - це створення та використання фондів фінансових ресурсів для задоволення економічних і соціальних потреб держави,підприємницьких структур, окремих громадян.

Фонд соціального страхування є єдиним органом, який у межах наданих йому повноважень здійснює керівництво та управління обов'язковим державним соціальним страхуванням.

Збір на обов'язкове соціальне страхування, крім збору на обов'язкове страхування на випадок безробіття, сплачується платниками збору на рахунок Фонду і зараховується до нього як до державного цільового позабюджетного фонду.

Основними завданнями Фонду соціального страхування є:

забезпечення надходження та акумуляції збору на обов'язкове соціальне страхування та інших коштів, призначених для фінансування випадків на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, інших видів допомоги, встановлених законодавством, а також санаторно-курортне лікування та оздоровлення працюючих і членів їх сімей;

контроль за цільовим використання коштів, що знаходяться на рахунку Фонду;

здійснення організаційно-управлінських заходів щодо забезпечення виплати допомоги по соціальному страхуванню, оплати виплати допомоги по соціальному страхуванню, оплати витрат на санаторно-курортне лікування та оздоровлення працюючих та їх сімей.

Фонд соціального страхування відповідно до покладених на нього завдань:

здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про обов'язкове державне соціальне страхування, за своєчасним і повним надходженням збору на обов'язкове соціальне страхування, а також за цільовим і правильним витрачанням коштів, що сплачуються за рахунок Фонду;

веде єдиний облік та реєстрацію платників збору на обов'язкове соціальне страхування, організовує роботу з обліку та звітності щодо коштів Фонду, вживає заходів до вдосконалення цієї роботи;

розробляє і затверджує бюджет фонду, складає звіт про його виконання;

забезпечує реалізацію заходів щодо санаторно-курортного лікування та оздоровлення працівників та членів їх сімей;

видає у межах своєї компетенції положення, інструкції, роз'яснення, методичні рекомендації з питань обліку платників збору на обов'язкове соціальне страхування, нарахування та сплати ним цього збору, використання, ведення обліку та звітності щодо коштів Фонду;

організовує професійну підготовку та підвищення кваліфікації працівників органів управління Фонду, працівників підприємств, установ і організацій, які безпосередньо займаються питаннями соціального страхування, узагальнює та поширює прогресивні форми і методи роботи;

забезпечує розроблення та впровадження автоматизованих робочих місць, автоматизоване оброблення інформації;організовує роботу, спрямовану на створення єдиного банку даних про платників збору на обов'язкове соціальне страхування до Фонду;

бере участь у підготовці до загальнодержавних програм соціального розвитку;

бере участь у підготовці пропозицій щодо вдосконалення законодавства про обов'язкове державне соціальне страхування, а також розроблення проектів відповідних нормативних актів;

взаємодіє у питаннях, що належить до його компетенції, з міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, об'єднання громадян, підприємствами, установами й організаціями;

здійснює на договірних засадах співробітництво з відповідними організаціями інших країн з питань, що належить до компетенції Фонду;

інформує щоквартально громадськість через засоби масової інформації про свою діяльність.

Кошти фонду спрямовуються на:

виплату застрахованим особам допомоги за тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами, при народженні дитини, а також на поховання;

фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення працюючих і членів їх сімей;

повне або часткове фінансування дитячих оздоровчих таборів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, студентських оздоровчо-спортивних таборів і позашкільне обслуговування, часткове утримання санаторіїв-профілакторіїв, що перебувають у віданні професійних спілок;

створення резерву коштів для забезпечення виплат та надання послуг працюючим особам;

покриття виплат Фонду, пов'язаних із здійсненням обов'язкового державного соціального страхування, утримання правових і технічних інспекторів праці.

Органами управління Фонду соціального страхування є правління та виконавча дирекція Фонду, а також правління відділень Фонду. Правління Фонду діє на громадських засадах. До складу правління Фонду делегуються з вирішальним голосом по одному представнику від галузевих профспілок і профспілкових об'єднань, які мають статус всеукраїнських, голови правлінь відділень Фонду та 4 представники від держави і 1 представник від об'єднань роботодавців. Порядок делегування до складу правління Фонду від галузевих профспілок, профспілкових об'єднань і роботодавців приймається самостійно кожною із сторін. Директор виконавчої дирекції Фонду входить до складу правління Фонду з дорадчим голосом. Правління Фонду очолює голова, який обирається на цю посаду на трирічний термін. Обрання голови проводиться на закритому засіданні членів правління Фонду. Обраним головою вважається член правління, за якого проголосувало більше як 50 відсотків загальної кількості членів правління Фонду.

1.2 Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Фонд соціального страхування на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження, збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із чинним законодавством і статутом Фонду.

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та статутом фонду, який затверджується правлінням Фонду.

Фонд не може продавати будь-яку діяльність, крім передбаченої Законом та статутом Фонду. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Усі застраховані особи є членами Фонду.

Джерелами формування коштів Фонду є:

страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами;

асигнування державного бюджету;

суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;

прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, утому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку;

благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

інші надходження відповідно до законодавства України.

Кошти фонду використовуються на:

виплату забезпечення та надання соціальних послуг;

відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію певних категорій осіб;

фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління фондом, розвиток його матеріальної та інформаційної бази;

створення резерву коштів Фонду.

1.3 Фонд соціального страхування від нещасних випадків

Страхування від нещасного випадку здійснює фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затвержеється її правлінням.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням,а також емблему, яка затверджується його правлінням. Фонд соціального страхування від нещасних випадків набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту в спеціально уовноваженому центральному органі виконавчої влади.

Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров'ю працівників, викликаної умовами праці, у тому числі:

надає страхувальникам необхідної консультації, сприяє у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороно праці;

бере участь:

у розробленні центральними органами виконавчої влади національної та галузевих програм поліпшенню стану безпеки,умов праці;

у навчанні, підвищення рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;

в організації розроблення та виробництва засобів індивідуального захисту працівників.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний:

вести реєстр страхувальників;

письмово повідомляти страхувальнику умовний клас професійного ризику його підприємства;

укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві;

вивчати та використовувати досвід управління охороною праці та страхування від нещасних випадків;

співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим.

1.4 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, проводить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів,призначених для фінансування матеріального забезпечення.

Джерелами формування коштів державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є:

страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом;

суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням чи похованням;

благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

асигнування із Державного бюджету України;

інші надходження.

Кошти державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності:

виплату застрахованим особам допомоги;

фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб та членів їх сімей;

утворення резерву страхових коштів у розрахунку на місяць для фінансування матеріального забезпечення;

забезпечення поточної діяльності та утримання органів Фонду.

Допомога по тимчасовій втраті непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати,у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

необхідності догляду за хворою дитиною;

необхідності догляду за хворим членом сім'ї;

доглядом за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років;

карантину, накладеного органати санітарно-епідемологічної служби;

санаторно-курортного лікування.

Допомога по тимчасовій втраті працездатності виплачується застрахованим особам залежно від стажу в таких розмірах:

60% середньої заробітної плати - застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;

80% середньої заробітно плати - застрахованим особам, які мають стаж від п'яти до восьми років;

100% середньої заробітної плати - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років.

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ТА ПРОЦЕС ЙОГО ВСТАНОВЛЕННЯ

2.1 Аналіз фонду соціального страхування на випадок безробіття

Кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття використовуються на виплату матеріального забезпечення безробітних та надання соціальних послуг у сприянні працевлаштуванню незайнятого населення.

Види матеріального забезпечення:

допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Види соціальних послуг:

професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;

інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Згідно з даними Державної служби зайнятості, станом на 1 січня 2013 р. було зареєстровано 506,8тис. безробітних, що складає 1,8% до населення працездатного віку. Протягом 2013 року кількість зареєстрованих безробітних змінювалась: найбільший показник був у лютому - 546,6 тис. осіб, що складає 2,0% до населення працездатного віку; найменьший - 399,9 тис. осіб, що складає 1,4% до населення працездатного віку. Кількість зареєстрованих безробітних серед міського населення стабільно більша, ніж серед сільського.

Для порівняння наведемо данні кількості зареєстрованих безробітних: станом на 1 січня 2013 року - 482,8 тис. осіб; на 1 січня 2012 року - 544,9 тис. осіб; на 1 січня 2011 року - 531,6 тис. осіб.

В грудні 2013 р. 386,3 тис. осіб отримали допомогу з безробіття. Треба зауважити, що за 2013 рік середній розмір допомоги зріс з 917,0 грн. (у січні) до 1028,0 грн.(у грудні).

Серед безробітних, зареєстрованих в центрах зайнятості, більше жінок між чоловіків. Слід відзначити, що рівень працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян серед жінок нижче, чем серед чоловіків. Найбільший рівень працевлаштування в 2013 році був у жовтні - 15,4 %(серед чоловіків цей показник становив -20,4%, серед жінок - 11,8%). Найменьший рівень працевлаштування був у січні та грудні - 5,9%(серед чоловіків цей показник становив у січні -5,8%, у грудні -6,1%, серед жінок у січні - 5,9%, у грудні - 5,7%).

За данними Державної служби зайнятості в 2013 році потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад була в рази меньша, ніж кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості. Найвищий показник навантаження на 10 вільних робочих місць (вакантних посадах) був у грудні - 108 осіб, найнижчий у серпні - 54 особи.

На початок лютого 2013 року кількість вакансій у базі Державної служби зайнятості становила 54,1 тис., тоді як кількість безробітних складала 564,5 тис. осіб. Тобто офіційно на кожне робоче місце припадає 10 кандидатів. Так, серед професіоналів конкуренція складає 5 осіб на місце, серед кваліфікованих робітників з інструментом - 6, серед фахівців - 8, серед законодавців, вищих державних службовців, керівників, менеджерів - 12 осіб. При цьому серед працівників торгівлі та сфери послуг, а також серед осіб без спеціальної підготовки, відповідно, на одне місце претендувало по 13 кандидатів, серед робітників з обслуговування технологічного обладнання - 16 осіб, серед технічних службовців - 19 осіб, а серед кваліфікованих працівників сільського господарства - 30 осіб. Варто зазначити, що на сьогодні 40% від усіх офіційних безробітних - молодь до 35 років, майже кожен другий зареєстрований безробітний був сільським жителем.

За останніми оприлюдненими даними Державної служби статистики України, рівень безробіття населення у віці 15-70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці (МОП), знизився з 7,8% до 7,4% економічно активного населення. 

2.2 Аналіз фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати(доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності (враховуючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною, смерті громадянина або члена його сім'ї.

Спираючись на дані Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, складено таблицю аналізу виконання бюджету за 2013 рік.

Аналіз виконання доходної частини бюджету КМВ ФСС ТВП за 2013р. (тис. грн.)

Таблиця 2.1.

Джерела надходжень	План	Звіт	Відхилення	Відсоток Виконання
Нараховані страхові внески	263505	294689	31184	111,83
Нарахування від сплати єдиного податку	25746	26634	888	103,44
Надходження часткової плати за путівки	4356	4464	108	102,48
Інші доходи	3058	3216	158	105,17
Р а з о м доходів	296665	329003	32338	110,9

Аналіз виконання видаткової частини бюджету КМВ ФСС

ТВП за 2013р. (тис. грн.)

Таблиця 2.2.

Видатки	План	Звіт	Відхилення	Відсоток виконання
Допомоги по тимчасовій непрацездатності	105625	111267	5642	105,34
По вагітності та пологах	26243	26609	366	101,39
При народженні дитини	4867	5351	484	109,94
На поховання	690	780	90	113,04
По догляду за дитиною до з-х рокыв	25184	28161	2977	111,82
Р а з о м допомог	162609	172168	9559	105,88
Санаторно-курортне лікування та оздоровчі заходи	73297	75013	1716	102,34
В с ь о г о витрат	235906	247181	11275	104,78

Дані таблиці 2.1 свідчать, що план по доходах за 2013 р. виконано на 110,09%. При цьому найбільш перевиконано план по нарахованих страхових внесках (111,83%), а по всіх інших статтях доходів план перевиконано у середньому на 103,69% (надходження від єдиного податку - 103,44 %, надходження часткової вартості путівок - 102,48 %, інші доходи - 105,17 %).

По витратній частині (див. табл. 2.2) план виконано по всіх напрямках в цілому на 104,78%, в тому числі по виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності - 105,34 %, по допомогах: на поховання - 113,04 %, при народженні дитини - 109,94%, по догляду за дитиною до досягнення нею з-х років - 111,82%, по витратах на санаторно-курортне лікування - 102,34 %.

Таким чином, в цілому в проведенні надходжень та витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності спостерігається тенденція до перевищення запланованих надходжень та витрат фактичними, особливо надходжень. Це означає, що загальною тенденцією розвитку доходної та витратної частин бюджету Фонду є зростання: адже планування здійснюється завжди виходячи з фактичних показиків минулих років; значить доходи та витрати в цілому мають позитивний темп росту.

Аналіз структури надходжень показує, що частка цих груп надходжень у загальній структурі доходної частини бюджету постійно зростає: загальне збільшення сум надходжень відбувається за рахунок стійкого зростання страхових внесків на збільшення яких впливає зростання заробітної плати (доходів) застрахованих осіб, також вплинуло збільшення максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковоного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу)), з яких справляються страхові внески до соціальних фондів. Крім того, з березня 2013 року розмір внесків для найманих працівників, які мають заробітну плату нижче 150,00грн. - 0,5%, замість 0,25%. В таблиці видно, що більша частина витрат бюджету належить дапомогам з тимчасової непрацездатності, яка теж постійно зростає, це повўязано в першу чергу із збільшенням середнього розміру денної допомоги, який розраховується із середньої заробітної плати, яка в свою чергу щорічно зростає.

Якщо розрахувати відношення загальної суми витрат до суми нарахованих страхових внесків і порівняти ці показники, то отримаємо: 104,78% проти 110,09 %, тобто співвідношення витрат до загальної суми доходів відрізняється в середньому на 5,31 процентних пунктів.

Якщо буде існувати великий резерв, то це означатиме, що кошти виключаються з кругообігу і перестають працювати: адже існує кошторис та правила планування бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, які передбачають певні пропозиції в проведенні різних витрат. У разі їх невикористання у поточному році вони переходять на наступний фінансовий рік. Кошти Фонду зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України, або спеціалізованого банку, який обслуговує фонди з окремих видів страхування. Якщо ж розміри внесків виявляться занизькими, то виникне заборгованість перед страхувальниками. Тому досить слушною здається норма закону №2240 щодо щорічного перегляду ставки внесків на соціальне страхування (цей перегляд провадитиметься з урахуванням досвіду кожного минулого року).

Фахівцям Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надано право брати участь у розробках документів щодо роботи нового законодавства, шляхом подання своїх пропозицій до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради. Це дозволить створити баланс доходів і витрат на новому етапі розвитку цього виду загальнообов'язкового державного страхування. Досягнення цього балансу буде вигідне як застрахованим і роботодавцям, так і державі, якій в цьому випадку непотрібно буде виділяти кошти для дотацій або робити численні перегляди законодавства з соціального страхування.

В цілому ж Закон України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов`язкового державного соціального страхування“ від 11.01.01р. № 2213-ІІІ та Закон України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням” від 18.01.01р. та № 2240-ІІІ деякою мірою наближають системи соціального страхування України до моделей цих систем у розвинутих країнах. Найпрогресивнішою в цьому розумінні є ідея розподілу фінансового навантаження соціального страхування між роботодавцем та найманими працівниками. Це створює можливість активної участі тих та інших платників у формуванні та витрачанні коштів соціального страхування, сприяє більш відповідальному ставленню їх до питань надання допомоги та ін.

Закон № 2213 містив деякі суперечності з чинними іншими законодавчими актами, їх вирішено завдяки розўясненням Міністерства праці та соціальної політики лише в кінці 2001 року, хоча закон вступив в силу на початку року. Наприклад, небуло ніяких пояснень або уточнень з приводу суб'єктів підприємницької діяльності - платників єдиного податку. Тому закон фактично зобов'язував їх сплачувати внески на загальних підставах, в той час як відповідно до Указу Президента від 3 липня 1998 р. № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємства” та Указу Президента України від 28 червня 1999 р. № 746/99 ці суб'єкти вже сплачують єдиний податок, 11% з суми якого надходять до Фонду. Виходило, що вони сплачували кошти до Фонду двічі.

2.3 Аналіз фонду соціального страхування від нещасних випадків

Страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, є важливою складовою системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні. Стабільне та ефективне його функціонування - необхідна умова для забезпечення конституційних гарантій щодо соціального захисту, охорони життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Шлях становлення та розвитку, який пройшов з 2001 року Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України засвідчив, що надійна та ефективна його робота, є необхідною умовою соціальної стабільності українського суспільства.

Основними напрямами діяльності фонду відповідно до законодавства України є:

проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаних умовами праці;

сприяння створенню умов для відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві;

відшкодування матеріальної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців по 15 членів правління від кожної сторони. В результаті забезпечено баланс інтересів кожної із сторін соціального партнерства.

Правління Фонду створюється на шестирічний строк, яке обирає із своїх членів строком на два роки голову правління Фонду та двох заступників. При цьому забезпечується почергове представництво на цих посадах кожної із трьох представницьких сторін.

Нагляд за діяльністю Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснює Наглядова рада Фонду. Наглядова рада складається з 15 осіб - рівної кількості представників держави, застрахованих осіб і роботодавців.

Одним із основних показників стану охорони праці є рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності.

Аналіз стану виробничого травматизму та професійних захворювань в Україні за 2013 рік свідчить про наступне.

У 2013 році до робочих органів виконавчої дирекції Фонду надійшло 13674 повідомлень про нещасні випадки на виробництві, в яких постраждало 14064 особи (в т.ч. 1755 - із смертельним наслідком), та 5398 повідомлень про професійні захворювання.

За звітний період страховими експертами (іншими представниками Фонду, які виконують їх обов'язки) прийнято участь у роботі комісій з розслідування:

- 258 групових нещасних випадків;

- 843 нещасних випадків із смертельним наслідком;

- 950 випадків смерті на підприємстві;

- 2301 нещасного випадку з можливою інвалідністю;

- 9970 інших випадків;

- 5429 професійних захворювань.

 У 2013 році робочими органами виконавчої дирекції Фонду зареєстровано 11640 (з них 651 - смертельно) потерпілих від нещасних випадків на виробництві, на яких складено акти по формі Н-1. В тому числі складено 10943 (в т.ч. смертельно - 557) актів за формою Н-1 на випадки, що сталися і розслідування яких закінчилось у 2013 році, та 697 (в т.ч. смертельно - 94) актів на випадки, що сталися у минулих роках, а акти на них складені у звітному періоді. Також було складено 2142 акта по формі НПВ

У 2013 році у порівнянні з аналогічним періодом 2012 року кількість страхових нещасних випадків зменшилась на 11,2% (з 13109 до 11640). Кількість смертельно травмованих осіб збільшилась на 0,9% або на 6 випадків (з 645 до 651).

Кількість страхових нещасних випадків на виробництві зменшилась майже у всіх регіонах України.

Спостерігається збільшення страхових нещасних випадків у м. Севастополі на 20,6% з (68 до 82), у Київській області на 3% (з 265 до 273), у Вінницькій області на 1% (з 301 до 304).

Значне зниження страхових нещасних випадків відмічається у таких регіонах України: Сумська область - на 33,7% (з 261 до 173), Черкаська область - на 25% (з 191 до 143), Полтавська область - на 29,9% (з 346 до 260), Львівська область - на 21,3% (з 399 до 314).

В деяких регіонах відмічається збільшення смертельно травмованих осіб, а саме: Вінницька область на 9 осіб (з 13 до 22), Донецька область на 11 осіб (з 121 до 132), Закарпатська область на 6 осіб (з 12 до18), Івано-Франківська область на 4 особи (з 13 до 17), Київська область на 7 осіб (з 14 до 21), Кіровоградська область на 3 особи (з 8 до 11), Луганська область на 11 осіб (з 73 до 84), Миколаївська область на 6 осіб (з 8 до 14), Рівненська область на 2 особи (з 13 до 15), Харківська область на 6 осіб (з 23 до 29), Херсонська область на 7 осіб (з 6 до 13), Чернівецька область на 4 особи (з 5 до 9).

Найбільша кількість страхових нещасних випадків зареєстрована у Донецькій (34,5%), Луганській (14,1%) і Дніпропетровській (7,7%) областях. Кількість травмованих осіб у цих областях складає близько 56,3% від їх загальної кількості травмованих по Україні.

Найвищий рівень виробничого травматизму відмічається на підприємствах:

- ВАТ «Шахтоуправління «Донбас» (Донецька область) - травмовано 176 осіб (з них 141 особа - внаслідок невиконання вимог інструкцій з охорони праці, 29 - через технічні причини);

- Орендне підприємство «Шахта ім. О.Ф. Засядька» (Донецька область) - травмовано 152 особи (з них 113 осіб - внаслідок невиконання вимог інструкцій з охорони праці, 11 - через невиконання посадових інструкцій, 9 - через технічні причини);

- ДП «Дзержинськвугілля» (Донецька область) - травмовано 145 осіб (з них 130 осіб - внаслідок невиконання вимог інструкцій з охорони праці, 7 - через невиконання посадових інструкцій);

- Орендне підприємство «Шахта Жданівська» (Донецька область) - травмовано 115 осіб (з них 98 осіб - внаслідок невиконання вимог інструкцій з охорони праці, 4 - через невиконання посадових інструкцій);

- ДП «Артемвугілля»(Донецька область) - травмовано 90 осіб (з них 45 осіб - внаслідок невиконання вимог інструкцій з охорони праці, 6 - внаслідок невиконання посадових інструкцій);

- ВП «Шахта ім. В.П. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» (Донецька область) - травмовано 86 осіб (з них 52 особи внаслідок невиконання вимог інструкцій з охорони праці). На даному підприємстві найбільша кількість нещасних випадків із смертельним наслідком - 14 осіб, з них 11 осіб внаслідок неякісного виконання будівельних робіт.

- ВП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» - травмовано 81 особа;

- «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (Донецька область) - травмовано 81 особа;

- «Азовзагальмаш» (Донецька область) - травмовано 81 особа;

- ВП «Шахта Комсомольська» ДП «Антрацит» (Луганська область) - травмовано 78 осіб (з них 45 осіб - внаслідок невиконання вимог інструкцій з охорони праці, 7 - внаслідок невиконання посадових обов'язків).

На підприємствах України травмовано 81% (9 439) чоловіків (в т.ч. 603 - смертельно) та 18,9% (2 201) жінок (в т.ч. 48 - смертельно) від загальної кількості травмованих по Україні.

Отримали травми на виробництві у стані алкогольного сп'яніння 203 особи (біля 1,74% від загальної кількості травмованих по Україні), що вдвічі більше за показник 2010 року (104 особи), при цьому порівняно з минулим роком збільшилась і кількість осіб, що отримали травми із смертельним наслідком, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (з 58 до 78).

Така ситуація відмічалась, зокрема, у таких галузях та видах робіт за професійним ризиком:

- вирощування зернових та технічних культур - 25 осіб;

- загальне будівництво будівель - 18 осіб;

- підземне видобування кам'яного вугілля - 10 осіб.

Аналіз нещасних випадків за 2013 рік свідчить про те, що найбільш травмонебезпечними місяцями року були:

вересень - травмовано 1019 осіб;

липень - травмовано 1016 осіб;

жовтень - 1009 осіб.

За 2013 рік рівень виробничого травматизму за віковою ознакою розподілився таким чином:

- віком від 40 до 50 років - 3057 травмованих осіб, або 26% від загальної кількості по Україні;

- віком від 30 до 40 років - 2739 осіб (23%);

- віком від 50 до 60 років - 2571 особа (22%);

- віком від 20 до 30 років - 2385 осіб (20%).

Найвищий рівень виробничого травматизму спостерігається серед працівників віком від 40 до 50 років, незважаючи на їх професіональний досвід, знання норм та правил охорони праці.

До найбільш травмонебезпечних галузей та видів робіт відносяться:

- добування та збагачення кам'яного вугілля - кількість травмованих складає 34,5% від загальної кількості травмованих по Україні (4024 особи, в т.ч. 144 - смертельно);

- вирощування зернових та технічних культур - 3,2% (373 особи, в т.ч. 44 - смертельно);

- загальне будівництво будівель - 2,5% (294 особи, в т.ч. - 48 смертельно);

- виробництво чавуну, сталі та феросплавів - 2,4% (207 осіб, в т.ч. - 9 смертельно);

- діяльність лікарських закладів - 2,1% (246 осіб, в т.ч. 1 - смертельно).

Кількість травмованих осіб у цих галузях складає близько 45% від їх загальної кількості травмованих по Україні.

Серед причин нещасних випадків переважають організаційні - 80% (9265 нещасних випадків). Через технічні причини сталося - 13% (1477) нещасних випадків, психофізіологічні - 7 % (903) нещасні випадки.

Найпоширенішими організаційними причинами, як і в минулому році стали:

- невиконання вимог інструкцій з охорони праці - 45,3% від загальної кількості травмованих осіб по Україні (5 275 травмованих осіб);

- невиконання посадових обов'язків - 8,9% (1 040 травмованих осіб);

- порушення правил дорожнього руху - 5,2% (603 травмовані особи);

- порушення технологічного процесу - 3,9% (463 травмовані особи).

Найпоширенішими технічними причинами стали:

- незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будинків, споруд, території - 3,92% від загальної кількості травмованих осіб по Україні (456 травмованих осіб);

- незадовільний технічний стан засобів виробництва - 2% (239 - травмованих осіб);

- недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки - 1,5% (172 - травмовані особи).

Найпоширенішими психофізіологічними причинами стали:

- травмування внаслідок протиправних дій інших осіб - 8% від загальної кількості травмованих осіб по Україні (903 травмовані особи).

До основних подій, які призвели до нещасних випадків, відносяться:

- падіння потерпілого під час пересування - близько 18,5% (2154 особи) травмованих осіб від загальної кількості травмованих по Україні;

- дія рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин і механізмів - 11,5% (1339 осіб);

- падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо - 10,5% (1224 особи);

- обвалення, обрушення породи, ґрунту тощо - 9,8% (1146 осіб);

- дорожньо-транспортні пригоди - 4,8% (561 особа).

Нещасні випадки на виробництві частіше трапляються при використанні наступного устаткування:

- гірничошахтного - 4,7% (553) - травмовані особи від загальної кількості травмованих по Україні;

- автомобілів - 4,3% (506);

- автомобілів спеціалізованих, автопоїздів, тролейбусів, мотоциклів - 2% (241);

- деревообробного - 1,5% (173).

Нещасні випадки, пов'язані з виробництвом, за характером та анатомічною локалізацією травм розподіляються так:

- 351 особа отримали травматичну ампутацію пальців кисті;

- 348 осіб отримали струс головного мозку;

- 237 осіб отримали відкриті переломи пальців кисті.

До найбільш травмонебезпечних професій належать:

- гірник очисного забою - травмовано 1171 особа;

- прохідник - 879 осіб;

- гірник підземний - 539 осіб;

- електрослюсар підземний - 360 осіб;

- водій автотранспортних засобів - 256 осіб;

- слюсар ремонтник - 251 особа;

- машиніст гірничих виїмкових машин - 216 осіб;

- гірник з ремонту гірничих виробок -191 особа.

У 2013 році, у порівнянні з аналогічним періодом 2012 року, кількість професійних захворювань збільшилось на 8,7% (з 4965 до 5396).

Найбільша кількість професійних захворювань зареєстрована у Донецькій (32,6%), Луганській (26,2%), Дніпропетровській (18%) і Львівській (10,5%) областях. Кількість профзахворювань у цих областях складає близько 87% від загальної їх кількості по Україні.

Ріст професійних захворювань відмічається у Донецькій області - на 22,9% (з 1432 до 1760 ), Запорізькій області - на 74,1% (з 58 до 101), Кіровоградській області - на 11,5% (78 до 87), у м. Києві кількість професійних захворювань збільшилась більш ніж вдвічі (з 8 до 17).

До підприємств з найвищим рівнем професійних захворювань відносяться:

- ДП «Артемвугілля» (Донецька область) - зареєстровано 267 випадків (у минулому році - 183 випадки). На даному підприємстві найбільше професійних захворювань з діагнозом пневмоконіоз вугільника - 109 випадків, з діагнозом радикулопатія - 51 випадок;

- ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (Дніпропетровська область) - 136 професійних захворювань. На даному підприємстві найбільше професійних захворювань з діагнозом радикулопатія - 61 випадок, з діагнозом хронічна обструктивна хвороба легенів - 52 випадки;

- «ЄВРАЗ Суха Балка» (Дніпропетровська область) - 116 випадків;

- ВАТ «Павлоградвугілля» (Дніпропетровська область) - 112 професійних захворювань.

Аналіз професійної захворюваності по галузям промисловості свідчить, що найвищий рівень профзахворюваності спостерігається у вугільній, металургійній, та машинобудівній галузях.

Вагомими причинами формування несприятливих умов праці у цих галузях економіки залишаються недосконалі технології, використання застарілого обладнання, машин і механізмів та їх несправність, неефективність та невикористання засобів захисту працюючими, порушення правил охорони праці, режимів праці і відпочинку.

У структурі професійних захворювань перше місце належить хворобам органів дихання 71% від загальної кількості по Україні (понад 3811 випадків). На другому місці - захворювання опорно-рухового апарату - 20% (радикулопатії, остеохондрози, артрити, артози - понад 1062 випадки). Третє місце залишається за вібраційною хворобою 4% (214 випадків), четверте за хворобами слуху - 3% (176 випадків).

Найбільше професійних захворювань відмічається у таких галузях та видах робіт:

- підземне видобування кам'яного вугілля - 73,9% від загальної кількості травмованих по Україні (3990 осіб);

- підземне видобування залізної руди - 4,9% (264 особи);

- будівництво підприємств енергетики, добувної й обробної промисловості - 2% (108 осіб).

Кількість осіб, яким встановлено професійні захворювання, у цих галузях складає близько 88% від їх загальної кількості по Україні.

Найчастіше професійні захворювання виникають після 20-29 років роботи в шкідливих умовах праці, а саме:

- від 20 до 29 років - 2824 випадки (52%);

- від 10 до 19 років - 1628 випадків (30%);

- від 30 до 39 років - 715 випадків (13%).

До професій, в яких найчастіше виникають професійні захворювання, відносять:

- гірника очисного забою - 981 випадок профзахворювань (18%);

- прохідника - 865 випадків (16%);

- електрослюсаря підземного - 551 випадок (10%);

- гірника підземного - 320 випадків (6%).

В останні роки все серйознішою стає проблема професійної захворюваності медичних працівників, переважно на інфекційні хвороби (туберкульоз, інфекційний гепатит). У 2013 році виявлено 67 професійних захворювань у медичних працівників.

2.4 Формування консолідованого страхового внеску - ЄСВ

Згідно Закону єдиний соціальний внесок-- консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Обліком платників єдиного внеску, забезпеченням збору та веденням обліку страхових коштів, контролем за повнотою та своєчасністю їх сплати, веденням Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування буде займатися Пенсійний фонд України. Єдиний соціальний внесок буде сплачуватися саме на його рахунки. Потім ці суми будуть розподілятися серед фондів соціального страхування.

Для роботодавців ці ставки встановлюються відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Класів професійного ризику виробництва наведено аж 67 та відповідна ставка внеску становить від 36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва. Слід звернути увагу, що для цивільно-правових договорів передбачена єдина ставка соціального внеску - 34,7%.

Для працівників які працюють на підприємствах, у фізичних осіб - підприємцях або у фізичних осіб, що забезпечують себе роботою самостійно на умовах трудового договору встановлюється ставка єдиного соціального внеску 3,6%.

Фізичні особи, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами сплачуватимуть єдиний соціальний внесок за ставкою 2,6%.

Державні службовці сплачуватимуть внесок за ставкою 6,1%.

Отже дійшла черга і до підприємців. Я вважаю що на них треба зупинитися докладніше. Для підприємців на загальній системі оподаткування та спрощенців встановлена однакова ставка внеску, що дорівнює 34,7% бази оподаткування.

Для підприємців на загальній системі оподаткування базою оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та сума доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб -- підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Для підприємців на спрощеній системі оподаткування базою оподаткування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальний страховий внесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом.

Отже, якщо на перше січня 2013 року мінімальна заробітна плата буде становити 922 грн. то мінімальний розмір єдиного соціального внеску буде становити 922 * 34,7% = 319,93 грн.

Якщо прожитковий мінімум на перше жовтня 2013 року буде становити 985 грн., то максимальна величина бази нарахування єдиного внеску буде становити 985 * 17 = 16 745 грн. Відповідно максимальний розмір єдиного соціального внеску становитиме 16 745 * 34,7% = 5 810,52 грн.

Єдиний соціальний внесок повинен бути сплачений не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним. Роботодавці повинні сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати. Сплата єдиного внеску відбувається шляхом перерахування коштів на відповідний банківський рахунок.

Введення єдиного соціального внеску значно полегшує життя роботодавцям та підприємцям у частині адміністрування нарахування та сплати внесків на пенсійне та соціальне страхування. Проте, якщо звернути увагу на ставки, які встановлюються, наприклад, для підприємців на спрощеній системі оподаткування, то знову збільшується сума, яку підприємець повинен сплачувати щомісяця.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ТА РЕФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

2013 рік видався для України дуже важким особливо це позначилося на стані соціальної сфери держави. Більш ніж 20% населення перейшли межу бідності, погіршився стан усіх Фондів соціального страхування держави.

Але держава поступово стає на стабільний шлях і свідоцтвом тому є початок розробки програми покращення стану Пенсійного фонду. Прийняття Пенсійної реформи, яку можна вважати сигналом готовності України до великих соціальних та економічних зрушень.

В даний час відповідно до законодавства функції по збору страхових внесків, постановки на облік страхувальників, прийом звітності, контроль за повнотою та своєчасністю сплати страхових внесків здійснюється автономно чотирма фондами. Фондом загальнообов'язового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фондом соціального страхування віл нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Пенсійним фондом. Кожний з чотирьох фондів автономно веде реєстри страхувальників, реєстр застрахованих осіб впроваджено лише Пенсійним фондом.

Сьогодні страхові внески встановлено окремо на чотири види соціального страхування, сплачуються внески окремим платіжними дорученнями та персофініковані за трьома видами страхування (крім пенсійного) різними є бази для нарахування внесків до Пенсійного фонду та інших трьох фондів соціального страхування.

Мінпраці разом із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та фондами соціального страхування розроблено законопроект про єдину систему збору та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. (таблиця 3.1)

Адміністрування збору, обліку, звітності та контролю за сплатою страхових внесків

Таблиця 3.1.

Діюча система:	Передбачена законопроектом:
Кожний з фондів самостійно здійснює функції збору страхових внесків, обліку страхувальників, облік надходжень, контролю за сплатою страхових внесків

Подобные документы

• Напрямки вдосконалення роботи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

  Поняття про Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Найгостріші проблеми в роботі Фонду. Здійснення реформування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування. Механізм обчислення і сплати єдиного внеску.
  
  реферат [35,2 K], добавлен 09.07.2012
  

• Формування бюджетів фондів загальнообов’язкового соціального страхування в Україні

  Історія розвитку соціального страхування, його сутність і види. Формування бюджетів фондів загальнообов’язкового соціального страхування від тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків. Удосконалення страхування в Україні.
  
  курсовая работа [3,1 M], добавлен 13.05.2011
  

• Нормативне регулювання формування, перестрахування та витрачення коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

  Поняття про соціальне страхування від нещасних випадків, його основні принципи та оцінка значення, суб'єкти і об'єкти. Обов'язки, права та відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків, нормативне регулювання його діяльності.
  
  курсовая работа [60,4 K], добавлен 14.04.2010
  

• Формування бюджетів фондів соціального страхування України

  Структура фондів соціального страхування України. Формування бюджету фонду обов’язкового соціального страхування від тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві. Практичні розрахунки податкових форм звітності.
  
  курсовая работа [2,6 M], добавлен 13.07.2010
  

• Організація і проведення соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Україні

  Формування соціальної політики в Україні. Соціальні аспекти сучасних економічних процесів. Особливості соціального страхування. Соціальна політика і реформа оплати праці. Планування бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
  
  дипломная работа [1,0 M], добавлен 08.12.2010
  

• Сучасні проблеми соціального страхування від нещасних випадків на підприємствах в Україні

  Основні принципи соціального страхування, його сутність та призначення. Порядок та основа профілактики нещасних випадків. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок ушкодження його здоров'я. Відповідальність Фонду соціального страхування.
  
  контрольная работа [257,6 K], добавлен 13.04.2014
  

• Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства ТОВ "Полтавський завод ЗБК"

  Теоретичні аспекти організації соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві. Впровадження системи автоматизації розрахунків за соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності на ТОВ "ЗБК".
  
  дипломная работа [123,8 K], добавлен 22.12.2011
  

• Структура Фонду соціального страхування нещасного випадку

  Історія Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Україні. Проведення профілактичних заходів. Відновлення здоров’я та працездатності потерпілих. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
  
  реферат [206,9 K], добавлен 09.10.2012
  

• Соціальне страхування

  Соціальне страхування з тимчасової втрати прецездатності, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань. Щомісячна страхова виплата. Єдиний соціальний внесок. Оплата лікарняного листка тимчасової непрацездатності.
  
  практическая работа [15,1 K], добавлен 17.11.2011
  

• Соціальне страхування як фінансова категорія

  Сутність соціального страхування як фінансової категорії. Організація, функції соціального страхування та механізм їх реалізації в Україні. Форма руху грошових коштів. Збалансованість та чотири цільові фонди системи державного соціального страхування.
  
  реферат [78,3 K], добавлен 04.02.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам