Становлення та формування страхового ринку України

Обсяги страхових платежів за довгостроковим страхуванням життя в 2008 р. становили лише 4,4% загального обсягу страхових премій. Ці дані свідчать про негативну тенденцію розвитку цього сегмента страхового ринку, а також про те, що переважна більшість громадян України є неплатоспроможними. Втрачаючи страхувальників у цій галузі, країна втрачає надійне джерело довгострокових інвестиційних ресурсів. Тому одним з пріоритетних напрямів розвитку страхового ринку є довгострокове страхування життя, адже кошти страхових резервів зі страхування життя є основним джерелом інвестицій страховика.

Актуальною проблемою розвитку страхового ринку є відсутність довіри населення та суб'єктів господарювання до страхових компаній. Для подальшого розвитку страхового ринку необхідно забезпечити прозорість діяльності учасників страхового ринку та запровадити програми інформування населення про стан та перспективи страхового ринку з метою підвищення рівня страхової культури населення.

На процеси подальшого розвитку страхового ринку впливають також проблеми, які знаходяться поза площиною страхового ринку, зокрема: повільні темпи ринкової трансформації реального сектора економіки, значна частка тіньової економіки, збиткова діяльність більшості підприємств, політична та економічна нестабільність в державі.

Проаналізувавши стан страхового ринку України, можна зробити висновки, що основними чинниками, які стримують подальший розвиток ринку страхових послуг, є:

- недосконалість нормативно-правової бази регулювання і нагляду за діяльністю учасників страхового ринку;

- використання страхового ринку суб'єктами господарювання для оптимізації оподаткування та витоку коштів за кордон;

- недосконалість правових засад захисту прав споживачів страхових послуг;

- недостатній рівень кадрового та наукового забезпечення страхового ринку;

- нерозвиненість довгострокового страхування життя;

- відсутність надійних фінансових інструментів для Інвестування;

- низький рівень страхової культури населення.

З огляду на викладене, метою державної політики розвитку вітчизняного страхового ринку повинно стати трансформація страхування в ефективну складову соціального захисту населення, створення доступного і привабливого ринку страхових послуг, запровадження в Україні перевірених світовим досвідом форм і видів страхування.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

У регулюванні вітчизняного страхового ринку залишається низка невирішених проблем, серед яких найголовнішими є:

- недостатня узгодженість дій державних органів, що опікуються питаннями страхування, а також державних органів і саморегулівних організацій (об'єднань страховиків), що призводить до безсистемних рішень і зниження загального рівня державного регулювання страхової діяльності;

- недостатній обсяг повноважень державних органів щодо застосування санкцій та притягнення до відповідальності юридичних і фізичних осіб за порушення страхового законодавства, що не сприяє підвищенню рівня відповідальності професійних учасників страхового ринку;

- відсутність якісної системи обліку, звітності, розкриття інформації та нагляду за діяльністю страхових організацій [32, с. 22].

Сьогодні на страховому ринку України свої послуги надають близько 400 страхових компаній в різних куточках нашої країни, з них 50 - здійснюють страхування життя, всі інші - займаються іншими видами страхування. Проте, в перспективі подальшого розвитку дана галузь потребує змін та вдосконалення державної політики в галузі страхування. А саме:

- подальшого розвитку законодавчої та нормативної бази;

- створення об'єднань страховиків з найважливіших проблем страхування;

- подальшої інтеграції України в міжнародні структури, що визначають міжнародну політику в галузі страхування;

- створення оптимальної структури співвідношення між обов'язковим і добровільним страхуванням;

- залучення страхового ринку до вирішення найважливіших питань соціального страхування;

- створення комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;

- посилення впливу держави на проведення інвестиційної політики з боку страховиків [28].

Слід зазначити, що попри всі зусилля держави, галузь страхування потребує надзвичайної уваги з боку контрольно-наглядових органів.

Вищевикладене свідчить про відсутність цілеспрямованої державної політики у сфері страхування та безсистемність розвитку вітчизняного страхового ринку. Український страховий ринок ще не відіграє належної ролі в забезпеченні страхового захисту громадян та суб'єктів господарювання. До цього часу чітко не визначені місце та роль системи страхування в життєдіяльності суспільства. Страхова культура переважної більшості населення та господарюючих суб'єктів перебуває в зародковому стані. Ця ситуація вимагає від держави системних, спрямованих на довгострокову перспективу і, водночас, конкретних дій щодо відновлення довіри громадян шляхом подолання сучасних проблем.

Цілеспрямована хода України до Європейського Союзу неможлива без удосконалення та розвитку страхового ринку. Разом з тим, посилення державного нагляду за розвитком та діяльністю зазначеної галузі, вдосконалення чинного законодавства, приведення його у відповідність до європейських норм, надасть можливість молодому вітчизняному страховому ринку вийти на європейський рівень.

Сьогоднішній стан нормативно - правової бази страхового ринку України, як про це свідчить проведений аналіз, є доволі складним та таким, що потребує подальшого розвитку. Основним недоліком нормативно - правової бази українського страхового ринку є відсутність системності існуючих законодавчих актів.

Реальний попит не є адекватним наявній кількості страховиків на ринку України. Страхова діяльність, стала такою сферою, потреба в якій об'єктивно існує, а довіри до неї у страхувальників (як юридичних, так і фізичних осіб) замало.

Організація та технологія формування страхового ринку України потребує подальшого вдосконалення, застосування нових форм та методів страхової діяльності, від вдалого впровадження яких значною мірою залежатиме подальший розвиток ринку страхових послуг в Україні. Модель економічного розвитку України потребує розгалуженої фінансово стабільної системи страхування, розвитку страхового ринку, що в довгостроковому відношенні є важливим ресурсом, використання якого може дати значний за масштабами ефект економічного зростання.

Частка страхового ринку у вітчизняній економіці ще доволі мала, що підтверджують наступні показники. Статутні фонди страхових компаній були і продовжують залишатися невеликими. Для українських страхових організацій є характерним низький рівень виплат страхових відшкодувань, до того ж він постійно знижується. Кількість страховиків в Україні є невиправдано високою не тільки відносно реальних потреб суспільства в страхових послугах, а й відносно тієї долі ризиків, яка ними страхується. Український страховий ринок характеризується дуже слабким сектором з надання послуг зі страхування життя, який маючи найнижчу питому вагу в загальній сумі страхових платежів, проявляє тенденцію до скорочення.

Величезний потенціал українського страхового ринку давно цікавить провідні світові страхові організації. Поки що їх діяльність в Україні досить обмежена (сьогодні в Україні діє лише чотири страхові організації з участю іноземного капіталу, в той час як загальна кількість страховиків наближається до чотирьохсот).

Потребують вдосконалення всі нормативні акти, на яких ґрунтується страхова діяльність в Україні. Важливим є гармонійне поєднання розумного державного втручання та вільного підприємництва в сфері страхової діяльності. Законодавче забезпечення формування національного страхового ринку має бути виділене як окрема галузь законодавства. Успішність процесу державного регулювання страхової діяльності прямо залежить від виконання всіма органами всіх гілок влади тільки тих функцій і повноважень, які передбачені законодавством України.

При поліпшенні організації та технології страхової діяльності слід враховувати, що потреби страхувальника в послугах стали більш різноманітними. Необхідно впроваджувати більш прогресивні методи наближення страхових послуг до споживачів, зокрема, страхуванням через мережу Інтернет.

Основні зусилля страховиків мають бути направлені на зниження ціни страхової послуги, шляхом вдосконалення структури страхових тарифів. Важливим технологічним напрямком роботи по розвитку страхування в Україні є консультативна діяльність страховиків, направлена на усвідомлення підприємцями необхідності і вигідності страхування.

Потрібен комплекс заходів суто економічного змісту та спрямованості, тісний зв'язок розвитку страхового ринку із загальними трансформаційними перетвореннями в національній економіці. Реалізація потенційних можливостей страхового ринку України значною мірою залежить від того, наскільки розвиток системи страхування буде сприйматись як комплексна проблема загальнодержавного значення.

ВИСНОВКИ

Суспільне виробництво в цілому, кожний суб'єкт господарювання і життєдіяльність кожної людини об'єктивно мають ризиковий характер, який породжує систему відносин між людьми з метою попередження, подолання, зменшення руйнівних наслідків стихійного лиха та нещасних випадків.

Науково-технічний розвиток, концентрація виробництва, зростання конкуренції, погіршення екологічної ситуації зумовлюють систему ризиків, які з кожним роком збільшуються.

Зростає значення страхового захисту, сутність якого полягає в нагромадженні та витрачанні ресурсів для здійснення заходів з попередження, усунення або зменшення негативного впливу ризиків та відшкодування пов'язаних з ними втрат.

Український страховий ринок є досить молодим, оскільки його історія починається разом з отриманням Україною незалежності у 1991 році. Поряд із процесом реорганізації колишніх державних компаній почався активний процес створення приватних страхових компаній.

Виходячи із поставленої мети, протягом написання курсової роботи розв'язала такі завдання:

- дослідила поняття та сутність страхового ринку;

- розглянула особливості страхового ринку України;

- виділила характеристику становлення страхового ринку;

- провела аналіз та оцінку страхового ринку України.

За останні роки розширюється сфера страхового ринку.

Огляд літератури з питань зі страхового ринку дає підстави для наступних висновків:

необхідно вдосконалювати і розвивати нормативну базу, яка стосується страхування та діяльності страхових посередників;

потребує вдосконалення нормативна база у сфері обліку, статистики, звітності, аудиту страхової діяльності;

важливо вдосконалювати систему страхування життя, медичного, пенсійного страхування, страхування політичних ризиків тощо;

доцільно проводити роботу з об'єднання страховиків по найважливіших напрямках страхової діяльності.

Слід зазначити, що державна політика в галузі страхування потребує вдосконалення через подальший розвиток нормативної бази, інтеграцію України в міжнародні структури в галузі страхування, забезпечення оптимального співвідношення між обов'язковим і добровільним страхуванням, залучення страхового ринку до вирішення соціальних питань.

Функціонування національного страхового ринку показало, що зростання кількості страхових компаній не означає якісних змін у страховій сфері. І перш за все в конкуренції з надання страхових послуг. Визначальними в умовах ринкової економіки для більшості страховиків стали проблеми їх адаптації до ринкового середовища та забезпечення своєї фінансової стійкості. як самих компаній, так і їх страхових операцій. Низька ефективність страхової діяльності пояснювалась також і іншими об'єктивними причинами і перш за все загальною економічною і фінансовою кризою та пов'язаними з нею проблемами збитковості галузей народного господарства, невиплатами заробітної плати і зубожінням населення, втратою довіри населення до економічних і ринкових перетворень, в тому числі і розвитку страхування.

Досвід зарубіжних країн свідчить про те, що розвинутий страховий ринок сприяє розвитку підприємництва та вирішенню багатьох соціальних проблем. Страхування - об'єктивно необхідний атрибут ринкової економіки, ступінь його розвитку свідчить про зрілість ринкових відносин.

У зв'язку з цим необхідно вдосконалювати систему і механізм нагромадження коштів для забезпечення належної матеріальної підтримки тих, хто постраждав і поніс певні втрати.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Законом України «Про страхування» вiд 07.03.1996 № 85/96-ВР (поточна редакцiя вiд 14.08.2009).

2. Закон України про внесення змін до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: від 22 березня 2007р. № 827-М // Відомості Верховної Ради України.- К.: Преса України, 2007.- № 25.- С.883-884.

3. Александрова М.М. Страхування: Навч. посіб. / М.М.Александрова.-К.: ЦУЛ, 2002.- 208 с.

4. Альошина Л.С. Активізація інтеграційних процесів у взаємовідносинах банків і страхових організацій /Л.Є.Альошина, Л.О.Петик //Фінанси України.-К.:Україна, 2006.-№ 6.- С.107-113.

5. Базилевич В.Д. Страхова справа / В.Д.Базилевич, К.С.Базилевич.-К.: Знання, 2005.-351с.

6. Василенко А.В. Генезис державного регулювання страхового ринку України в контексті зарубіжного досвіду / А.В.Василенко // Актуальні проблеми економіки.-К.: Ін-т екон. НАНУ, 2006.- №8.- С.14-22.

7. Внукова Н.Н. Соціальне страхування: Навч. посіб. / Н.М.Внукова, Н.В.Кузьминчук.- К.: Кондор, 2006.- 352с.

8. Гаманкова О.О. Страхування: Навч.-метод.посіб./ О.О.Гаманкова, Т.М.Артюх, С.В.Горянська.-К.: КНЕУ, 2000.-120с.

9. Говорушко Т.А. Страхові послуги: Навч.посіб./ Т.А.Говорушко.- К.:Центр навч.літ., 2005.- 400с.

10. Горбач Л.М. Страхова справа: Навч.посіб./Л.М.Горбач.- К.: Кондор, 2003.-252с.

11. Губар О.Є. Медичне страхування у країнах Європейського союзу/ О.Є.Губар // Фінанси України.- 2003.- №7.- С.130-136.

12. Ґудзь О.Є. До концепції розбудови системи агро страхування в Україні /О.Є.Гудзь // Економіка АПК.- 2006.- №11.- С.35-39.

13. Ґудзь О.Є. Страхування агро ризиків та напрями розвитку агро страхування в Україні / О.Є.Гудзь // Економіка АПК.- 2006.- №3.- С.72-76.

14. Гутко Л.М. Проблеми розвитку національного страхового ринку /Л.М.Гутко // Фінанси України.- 2003.- №11.- С.146-148.

15. Гутко Л.М. Страховий ринок України: стан,проблеми розвитку та шляхи їх вирішення / Л.М.Гутко // Економіка. Фінанси. Право.- 2006.- №7- С. 19-24.

16. Данитков О.В. Ринок страхування в Україні: роль маркетингу /О.В.Данников // Маркетинг в Україні.- 2002.- №5.- С.10-14.

17. Дворак М.С. Вплив глобалізації світової економіки на розвиток українського ринку страхових послуг / М.С.Дворак // Актуальні проблеми економіки.- 2006.- №8.-С.67-74.

18. Демченко О. Проблеми страхування від нещасних випадків// Соціальний захист.- Заруба О.Д. Страхова справа: Пiдручник.- К.: Знання, 1998.- 321с.- 2002.- №3.- С. 25-27.

19. Джуччі Р. Значення ринку страхування для економічного розвитку України: аналіз та рекомендації для економічної політики / Р.Джуччі, Ф.Хенке// Страхова справа.- 2004.- №1.- С.70-75.

20. Загородній А.Г. Страхування: Термінологіч.словник /А.Г.Загородній.-Л.: Бескид Біт, 2002.-104 с.

21. Залєтов О.М. Убезпечення життя: Монографія.-К.:Міжнародна агенція «БІЗОН», 2006.- 688с.

22. Заруба О. Страхова справа: Підручник. - К.: Товариство “Знання”, КОО. - 1998. - 321 с.

23. Жалкіна М. Обязательное страхование: зарубежная практика. Страховое ревю, № 3, 2000, с. 35-36.

24. Любашенко І. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності автовласників в Україні та Росії / І.Любашенко// Страхова справа.- 2004.-№1.- С.20-21.

25. Мальований М.І. Поліпшення фінансового забезпечення пенсійного страхування сільського населення/ М.І.Мальований // Економіка АПК.-2007.- №4.- С. 75-82.

26. Марчук Є.К. Про розвиток страхового ринку // Україна-Business. - № 68. - 2007. - С. 1-2.

27. Навроцький С.А. Страхування як самостійна економічна категорія відтворення / С.А.Навроцький // Економіка АПК.- 2006.- №9.- С.37-44.

28. Никонович А. Страховий ринок України: проблеми та шляхи вирішення/ А.Никонович // Економіст.- 2006.- №1.- С.41-43.

29. Основы страховой деятельности: Учебник // Отв. ред. проф. Т.А. Федорова. - М.: Издательство БЕК. - 1999. - 776 с.

30. Пенсійне страхування та забезпечення // Галицькі контракти.- 2004.- №8.-С.7-226.

31. Плиса В.Й. Страхування: Навч.посіб. / В.Й.Плиса.- К.:Каравела, 2006.- 392с.

32. Райхер В.К. Общественно-исторические типы страхования. Изд-во Академии наук СССР. - 1947. - с. 212.

33. Семеняка В. Стан правового регулювання страхування при здійсненні космічної діяльності в Україні та основні напрямки його вдосконалення. - Страхова справа. - 4(8). 2002. - с . 65.

34. Страховое дело: Учебник / Под ред.Л.И.Рейтмана.- М., 1992.- 524с.

35. Страхові послуги: Навч.-методич. посібник/ За заг. ред. Т.М. Артюх.- К.: КНЕУ, 2000.- 124с.

36. Страхування: Підручник/ За ред.Осадця С.С.- К.: КНЕУ, 2002.- 599с.

37. Сульковська В. Фактори, котрі формували попит на страховий захист в Польщі в 90-х роках ХХ століття // вісник ТАНГ. - 2001. - №15. - С.19-24.

38. Ткаченко Н.В. Страхування. Практикум: Навч. посіб. / Н.В.Ткаченко.- К.; Ліра-К, 2007.-270с.

39. Турбина К.Є. Страхование: теория и практика. Учебное пособие - М.: Анкил, 2003 - с. 704.

40. Шиминова М.Я. Государственное страхование в СССР: Правовые вопросы/АН СССР. Ин-т государства и права. Отв. ред. Н.С. Малеин. - М.: Наука. - 1987. - с. 33.

41. Шумелда Я. Страхування. Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. - Тернопіль: Джура, 2004. - 280 с.

42. Український сервер страхування «Insurance Online» www.uainsur.com

Размещено на Allbest.ru