Формування бюджетів фондів загальнообов’язкового соціального страхування в Україні

10) підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно. При цьому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується, якщо послугами стільникового зв'язку користуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засоби наземного технологічного транспорту (у тому числі таксі), що мають стаціонарно вбудоване обладнання радіозв'язку, радіонавігації та радіоастрономії, яке не може бути відокремлено від таких засобів без втрати його технологічних або експлуатаційних якостей чи характеристик.

На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах:

1) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону:

- 32,3 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами першим і другим пункту 1 статті 2 цього Закону;

- 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 статті 1 Закону, які використовують працю найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 42 відсотки від об'єкта оподаткування для осіб льотних екіпажів (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, та за ставкою 32,3 відсотки від об'єкта оподаткування для інших працівників.

Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 32,3 відсотки від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства. Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств. Для платників фіксованого сільськогосподарського податку збір на обов'язкове пенсійне страхування визначається окремо за спеціальною ставкою від об'єкта оподаткування. Спеціальна ставка встановлюється у 2005 - 2006 роках у розмірі 20 відсотків від ставки, встановленої абзацом другим цього пункту, та підлягає щорічному збільшенню на 20 відсоткових пунктів у наступних бюджетних роках до досягнення загального розміру ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

2) для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1 та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, - 32 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону;

3) для платників збору, визначених пунктами 1, 2 та 3 статті 1 цього Закону, - 32,3 відсотки суми винагород, які виплачуються фізичним особам за договорами цивільно-правового характеру;

4) для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього Закону (крім платників, зазначених у пункті 5 цієї статті):

- 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону, якщо сукупний оподатковуваний доход не перевищує 150 гривень;

- 2 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону, якщо сукупний оподатковуваний доход перевищує 150 гривень;

Для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього Закону з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах:

- 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону, якщо сукупний оподатковуваний доход становить менше 150 гривень;

- 2 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону, якщо сукупний оподатковуваний доход становить від 150 до 250 гривень;

- 3 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону, якщо сукупний оподатковуваний доход становить від 250 до 350 гривень;

- 4 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону, якщо сукупний оподатковуваний доход становить від 350 до 500 гривень;

- 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону, якщо сукупний оподатковуваний доход перевищує 500 гривень.

5) для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього Закону, які мають статус державного службовця або працюють на посадах, робота на яких зараховується до трудового стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року N 379/95:

- 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону, з частини сукупного оподатковуваного доходу, що не перевищує 150 гривень;

- 2 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону, з частини сукупного оподатковуваного доходу в розмірі від 151 до 250 гривень;

- 3 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону, з частини сукупного оподатковуваного доходу в розмірі від 251 до 350 гривень;

- 4 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону, з частини сукупного оподатковуваного доходу в розмірі від 351 до 500 гривень;

- 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону, з частини сукупного оподатковуваного доходу в розмірі понад 501 гривню.

6) для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону;

7) для платників збору, визначених пунктом 6 статті 1 цього Закону, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 5 статті 2 цього Закону;

8) для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, - 3 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 6 статті 2 цього Закону;

10) для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону;

11) для платників збору, визначених пунктом 10 статті 1 цього Закону, 7,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 9 статті 2 цього Закону.

Аналіз виконання бюджету

Порушення принципів економічної залежності видатків споживання від отриманих доходів та внутрішнього валового продукту (ВВП) при формуванні бюджету Пенсійного фонду зумовило значні обсяги його дефіциту та спричинило суттєву зміну структури доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду.

Аналіз динаміки ВВП, показників бюджету Пенсійного фонду та фонду оплати праці за 2006 - 2009 роки свідчить про випереджаючі темпи зростання видатків Пенсійного фонду порівняно з ростом ВВП та фонду оплати праці. Динаміка номінального ВВП, фонду оплати праці, доходів і видатків Пенсійного фонду за 2006-2009 роки:

Згідно з даними, наведеними в таблиці, у 2008 році темпи зростання видатків Пенсійного фонду випереджали темпи зростання ВВП та фонду оплати праці більш як на 18,6 відс., темпи зростання його доходів - на 8,9 відсотка.

Довідково. У 2008 році видатки порівняно з попереднім роком зросли на 50,4 відс., а доходи лише на 41,5 відс.; у 2009 році прогнозувалося зростання видатків на 10,1 відс., а доходів (без урахування коштів на покриття дефіциту) лише на 3,4 відсотка.

У структурі надходжень до бюджету Пенсійного фонду частка коштів державного бюджету впродовж 2006-2008 років зросла з 24,2 відс. до 32,4 відс.; впродовж 2009 року - в 1,2 раза і на кінець року становила 39,8 відсотка6.

За підсумками І півріччя 2009 року бюджет Пенсійного фонду наповнено за рахунок коштів державного бюджету на 46,1 відс., за рахунок власних доходів - на 53,9 відс.; за підсумками 9 місяців - на 45,8 відс. і на 54,1 відс. відповідно.

За таких умов порушується принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, визначений ст. 7 Закону № 1058, щодо обов'язкового фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій і наданням соціальних послуг в обсягах, передбачених Законом № 1058, та відкладаються на невизначений термін перетворення Пенсійного фонду в самоврядну, самоокупну організацію.

Порівняльний аналіз співвідношення доходів і видатків Пенсійного фонду (без урахування обсягів бюджетних позичок) свідчить про зростання диспропорцій між видатками Пенсійного фонду та його доходами з 4,8 відс. у 2008 році до 11,6 відс. у 2009 році.

Динаміку доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду за 2006-2009 роки наведено в діаграмі 1.

У 2009 році обсяги доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду у співвідношенні до загальних обсягів доходів і видатків Державного бюджету України досягли 66 та 60 відс. відповідно.

Згідно з даними, наведеними в таблиці, за 9 місяців 2009 року бюджет Пенсійного фонду за усіма джерелами з урахуванням залишку наповнено на 68,3 відс., за 2009 рік - на 92,5 відсотка

Структура доходів бюджету Пенсійного фонду за 2009 рік свідчить, що:

- 89,7 відс. становлять надходження, які передбачалися бюджетом. При цьому у їх структурі частка власних доходів Пенсійного фонду становила 67,2 відс. порівняно з 71,1 відс. у 2008 році; коштів державного бюджету - 32,9 відс. порівняно з 28,9 відс. відповідно; коштів цільових фондів - менше одного відсотка;

- 10,3 відс. суми непогашених бюджетних позичок 2009 року на покриття тимчасових касових розривів, що надавалися Пенсійному фонду згідно зі ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

Видатки пенсійного фонду України

Порівняльний аналіз структури видатків Пенсійного фонду за джерелами їх здійснення за 2006-2009 роки показав зменшення частки власних видатків Пенсійного фонду з 84,1 відс. до 69,4 відс. та зростання частки видатків з державного бюджету з 15,3 відс. до 38,4 відсотка.

За оперативними даними, видатки бюджету Пенсійного фонду України за 2009 рік за усіма джерелами, з урахуванням залишку коштів, становили 165,6 млрд. грн., або 101 відсоток.

Структура видатків бюджету Пенсійного фонду у 2009 році за джерелами їх здійснення наведена в діаграмі 2.

У 2009 році загальні надходження до бюджету Пенсійного фонду забезпечили здійснення його видатків на 89,7 відсотка.

Одночасно у 2009 році зафіксовано значне скорочення залишків коштів бюджету Пенсійного фонду, що свідчить про втрату Пенсійним фондом власних ресурсів на виплату пенсій та допомог. Лише за січень-вересень 2009 року залишок коштів зменшився з 3 млрд. 504,7 млн. грн. до 750 млн. грн., або в 4,7 раза.

Обсяги річних призначень на виплату пенсій та допомог у 2009 році затверджені в сумі 160,7 млрд.грн., що в 1,6 раза більше фактичних видатків 2007 року. Пенсійним фондом на виплату пенсій фактично спрямовано 163,9 млрд. гривень.

Чисельність пенсіонерів упродовж 2006-2009 років зменшилася і станом на 01.01.2009 становила 13749300 осіб, що на 182400 осіб менше, ніж на початок 2007 року. Водночас навантаження на працездатних осіб є значним, що викликано процесом старіння населення країни та щорічним скороченням чисельності працюючих. Так, протягом 2007 - 2008 років на 1000 застрахованих осіб припадало 897 осіб пенсійного віку. Станом на 01.10.2009 (на фоні скорочення чисельності застрахованих осіб) цей показник становив вже 912 осіб.

На початок 2009 року 92,9 відс. пенсіонерів отримували пенсії відповідно до Закону № 1058 та Закону України «Про пенсійне забезпечення», 4,5 відс. - згідно із Законом № 2262 та 2,6 відс. - за спеціальними законами.

Середній розмір пенсії на початок 2009 року (без військовослужбовців) у цілому становив 898,36 грн., на кінець року - 1032,53 гривень. При цьому на початок 2010 року пенсії в розмірі до 600 грн. отримували 1,6 відс. загальної чисельності пенсіонерів, від 600 грн. до 800 грн. - 51,7 відс., від 800 грн. до 1000 грн. - 16,6 відс., від 1000 грн. до 1500 грн. - 16,6 відс. та понад 1500 грн. - 13,5 відсотка.

Отже, більше половини пенсіонерів отримують пенсії в розмірі від 600 до 800 гривень. Водночас без реформування пенсійної системи неможливо забезпечити громадянам гідний рівень пенсійного забезпечення.

3. Удосконалення системи соціального страхування

Економічна система країни є складним механізмом з великою кількістю взаємопов'язаних елементів, кожен з яких є окремою індивідуальною, але залежною від інших елементів системою. Так, важливою та неодмінною складовою частиною економіки є система оподаткування, яка впливає на всі аспекти економічного життя, але в Україні характеризується наявністю значної кількості недоліків, одним з яких є чинний порядок справляння зборів до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування.

Аналіз публікацій переконує в тому, що дослідженням проблеми реформування системи справляння соціальних внесків займаються багато вчених: Зайчук Б.О., Василенко Л.І., Внукова Н.М., Кузьмич Н.В., Масленникова Т.О., Шаварина М.П., Шаманська Н.В., Юрій С.І. та ін. Разом з тим, саме питання впровадження єдиного соціального відрахування залишається недостатньо розкритим та обґрунтованим, тому потребує більш детального подальшого вивчення.

Сучасний стан економіки України характеризується наявністю ряду проблем, серед яких найбільшою є розмір її тіньового сектору. За підрахунками Міністерства економіки, у 2007році у тіні вироблялося 27% ВВП. Експерти Державного науково-дослідного інституту інформатизації й моделювання економіки говорять, що ця цифра доходить до 39%, а незалежні аналітики запевняють, що навіть ці дані занадто занижені.

Дану проблему слід розглядати через призму поняття тіньової економіки, а саме її визначення як прихованої економічної діяльності, яка не показується в податковій звітності та офіційній статистиці, виду економічної діяльності, при якому не сплачуються податки. Тобто, причини її існування необхідно вивчати як наслідок функціонування чинної податкової системи.

За рейтингом Світового банку, оприлюдненого в 2008р. по результатам 2006 фінансового року, система оподаткування України займає 177 (передостаннє) місце по легкості сплати податків. Рейтинг складався на основі показника легкості сплати податків, що включає 3 параметри: загальна кількість податкових платежів, витрати часу суб'єктами господарювання на нарахування та сплату податкових платежів та податкове навантаження. Серед перелічених показників найбільше впливає на об'єм тіньового сектора економіки розмір податкового навантаження, який в Україні, за розрахунками Світового банку, становить 57,3% (145 місце в рейтингу країн): 12,2% - з податків на прибуток, 43,4% з податків на заробітну плату та 1,8% з інших податків. Отже, можна зробити висновок, що основним чинником тінізації економіки є діючий порядок справляння внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, особливо враховуючи те, що в економічно розвинених країнах податкове навантаження з податків на заробітну плату становить в середньому 20-25%.

З нового року значно спроститься система адміністрування внесків до пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Замість чотирьох платежів до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного випадку прийде один - єдиний соціальний внесок.

Введення єдиного соціального внеску принесе багато переваг для роботодавців та підприємців. Адже не треба буде реєструватися у чотирьох державних установах, не треба буде сплачувати внески до цих установ чотири рази, не треба буде подавати чотири різних звіти, не треба буде стояти чотири різних черги для того, щоб здати ці самі звіти. Замість цього буде один єдиний платіж - єдиний соціальний внесок.

З 01.01.2011 року вступає в силу Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI, 08.07.2010 . Отже з нового року всі переваги, що було наведено вище стануть реальністю. Слід звернути увагу, що діючі закони, що регулюють пенсійну систему та систему соціального страхування в Україні будуть діяти у частинах, що не суперечить закону про єдиний соціальний внесок.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Обліком платників єдиного внеску, забезпеченням збору та веденням обліку страхових коштів, контролем за повнотою та своєчасністю їх сплати, веденням Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування буде займатися Пенсійний фонд України. Єдиний соціальний внесок буде сплачуватися саме на його рахунки. Потім ці суми будуть розподілятися серед фондів соціального страхування.

Для роботодавців ставки встановлюються відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Класів професійного ризику виробництва наведено 67 та відповідна ставка внеску становить від 36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва. Слід звернути увагу, що для цивільно-правових договорів передбачена єдина ставка соціального внеску - 34,7%.

Для працівників які працюють на підприємствах, у фізичних осіб - підприємцях або у фізичних осіб, що забезпечують себе роботою самостійно на умовах трудового договору встановлюється ставка єдиного соціального внеску 3,6%.

Фізичні особи, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами сплачуватимуть єдиний соціальний внесок за ставкою 2,6%. Державні службовці сплачуватимуть внесок за ставкою 6,1%.

Для підприємців на загальній системі оподаткування та спрощенців встановлена однакова ставка внеску, що дорівнює 34,7% бази оподаткування.

Для підприємців на загальній системі оподаткування базою оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та сума доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Для підприємців на спрощеній системі оподаткування базою оподаткування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму працездатних осіб.

Мінімальний страховий внесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом.

Отже, якщо на перше січня 2011 року мінімальна заробітна плата буде становити 922 грн. то мінімальний розмір єдиного соціального внеску буде становити 922 * 34,7% = 319,93 грн.

Якщо прожитковий мінімум на перше січня 2011 року буде становити 922 грн., то максимальна величина бази нарахування єдиного внеску буде становити 922 * 15 = 13 830 грн. Відповідно максимальний розмір єдиного соціального внеску становитиме 13 830 * 34,7% = 4 799,01 грн.

Єдиний соціальний внесок повинен бути сплачений не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним. Роботодавці повинні сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати. Сплата єдиного внеску відбувається шляхом перерахування коштів на відповідний банківський рахунок.

Введення цієї системи заходів призведе перш за все до зменшення розміру тіньового сектора економіки, адже значно знизить неоправдані витрати підприємства з оплати праці та усуне необхідність ухилення від сплати відповідних податкових платежів. Також зробить більш цивілізованими відносини між державою та підприємницькими структурами, адже зменшаться витрати часу на процес оподаткування, оскільки звітність щодо відрахувань з фонду оплати праці необхідно буде подавати одну замість чотирьох та платити один раз, а не чотири. Єдиний соціальний внесок дозволить зробити оподаткування більш справедливим - основну вагу податкового навантаження буде перенесено з оподаткування праці на оподаткування прибутку (відрахування до соціальних фондів включаються до валових витрат суб'єктів господарювання), та забезпечити акумулювання більших обсягів надходжень від податку на прибуток. Особливо важливим є впровадження даного платежу для підвищення інвестиційної привабливості економіки, тому що інвестори зацікавлені вкладати фінансові ресурси перш за все в країни з досить лояльним податковим законодавством.

Тобто, дослідивши діючу систему оподаткування фонду оплати праці, було виявлено, що вона є активним стимулом до розширення тіньового сектора економіки, значно погіршує податковий рейтинг України, взагалі є досить дестабілізуючим фактором щодо розвитку економіки. Тому, необхідним є її реформування шляхом введення єдиного соціального внеску, що дозволить значно підвищити інвестиційну привабливість країни, знизити тінізацію економіки, покращити відносини між владними органами та підприємницькими структурами, перейти до європейських стандартів життя.

Висновки

Конституцією громадянам гарантується право на соціальний захист. Забезпечується соціальний захист загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій. Нині в Україні здійснюється чотири типи соціального страхування - на випадок безробіття; у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання та пенсійне страхування - кожен з яких обслуговується окремим фондом. Законопроектом передбачається введення єдиного соціального внеску, який об'єднає усі існуючі сьогодні соціальні відрахування та консолідація в окремому підрозділі Пенсійного фонду функцій усіх фондів.

Єдиний соціальний внесок сплачуватиметься одним платіжним дорученням, що дасть можливість забезпечити персоніфікацію сплати внесків за всіма видами соціального страхування.

В органах Пенсійного фонду вже створена організаційна, кадрова, програмно-технічна інфраструктура та централізована база даних із 26 млн. персональних справ застрахованих осіб. Нині ця база використовується для визначення права на виплати з Пенсійного фонду та їх розміру, вона включає в повному обсязі всіх фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати внески й до інших фондів. Тому створення єдиного реєстру застрахованих осіб потребує найменших витрат для модернізації інформаційних технологій.

У зв'язку з цим, а також враховуючи найбільшу у порівнянні з іншими фондами чисельність працівників, які займаються забезпеченням надходження доходів, структурна реорганізація зазначеного Фонду у зв'язку із впровадженням єдиної системи збору потребує найменшого фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

Після запровадження персоніфікованого обліку для всієї системи соціального страхування роботодавці вже не готуватимуть довідки про заробітну плату, а для призначення страхових виплат будуть використовуватися відомості з реєстру застрахованих осіб.

Завдяки введенню єдиного соціального внеску кількість платіжних доручень, що здійснює роботодавець по сплаті страхових внесків скоротиться вдвічі. Зменшиться кількість помилок при нарахуванні соціальних внесків та суттєво скоротиться паперовий обіг та витрати на проведення фінансових операцій.

Громадяни за нової системи зможуть контролювати свої індивідуальні пенсійні рахунки. Крім того, Пенсійний фонд постійно інформуватиме застрахованих осіб про розмір сплачених ними страхових внесків.

Отже, із запровадженням єдиної системи збору та обліку соціального внеску загальна економія коштів роботодавців становитиме близько 1 млрд. гривень на рік. За розрахунками Міністерства, це помітно зменшить податкове навантаження на заробітну плату, що дозволить роботодавцям та профспілкам підвищувати її рівень.

соціальний страхування бюджет україна

Перелік посилань

1. Закон України “Про внески на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001 р. №2213-ІІІ;

2. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» 2000, №22, ст.171;

3. Закон України «Про страхування» від 07.03.96, ВВР, 1996, N 18, ст. 79;

4. Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

5. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 23, ст.121).

6. Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування ” від 8.08.2010 р. №2464 - VI;

7. http://www.ac-rada.gov.ua/

8. Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування: Підручник. - К.: Кондор. - 2004. - 464 с.

9. Оселедець С.С. Страхування: підручник - видання 2-ге, перероб. І доп.- К.: КНЕУ, 2002. - 599с.

10. Бойко М.Д. Право пенсійного забезпечення в Україні. Навч. посіб. Курс лекцій. - К.: Олан, 2005. - 368 с.

11. http://www.fpsu.org.ua/

12. Ватуля І.Д. Податки, збори, платежі: Навч. посібник/ І.Д. Ватуля, М.І. Ватуля, Л.В. Рибалко. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 352 с

13. Гарасим П.М. Курс фінансового обліку : навч. посібник / П.М. Гарасим, Г.П. Журавель, П.Я. Хомин. - К. : Знання, 2007. - 567 с.

14. http://uapravo.net/

15. Конопліна Ю.С. Соціальне страхування: Навч. посібник - Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. - 224 с. - С. 32

16. Мачуський В. Історико-правові аспекти виникнення страхування: Руська Правда і Жалувана грамота містам // Юридична Україна. - 2007. - № 10 - С.10-16

17. Страхування: Підручник / Керівник авт. колективу і наук. ред.. С.С. Осадець. -- Вид. 2-е перероб. і доп. - К.: КНЕУ. - 2006. - С. 26.

Размещено на Allbest.ru