Розвиток недержавних пенсійних фондів в Україні

Недержавне пенсійне забезпечення банківською установою здійснюється шляхом відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення коштів у межах суми, гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, встановленої законодавством. Кошти зберігаються на рахунках, які матимуть особливий статус - пенсійних депозитних рахунках.

Пенсійні депозитні рахунки - вкладні рахунки фізичних осіб, що відкриваються банківськими установами з урахуванням умов, установлених цим Законом, для накопичення пенсійних заощаджень. У разі перерахування коштів на такі рахунки фізична особа одержує значні податкові пільги. Кошти на пенсійних депозитних рахунках можуть бути використані особами, на ім'я яких вони відкриті, для оплати договору страхування довічної пенсії, пенсії на визначений строк або використані для одноразової пенсійної виплати.

Підставою для здійснення пенсійних виплат може бути:

1) досягнення учасником фонду пенсійного віку;

2) встановлення інвалідності учаснику фонду;

3) смерть учасника фонду.

На відміну від недержавних пенсійних фондів, комерційні банки беруть на себе зобов'язання по нарахуванню на користь учасника, який вкладає кошти на пенсійний депозитний рахунок, процентного доходу.

Держава обмежує інвестиційну діяльність, активи НПФ можуть бути:

- банківські депозити і ощадні сертифікати не більше 40%;

- іпотечні цінні папери не більше 40%;

- банківські метали не більше 10%;

- облігації резидентів України не більше 40%;

- цінні папери нерезидентів не більше 20%;

- акції резидентів України не більше 40%;

- цінні папери, гарантовані Радою Міністрів АР Крим і облігації місцевих позик не більше 20%;

- цінні папери гарантовані КМУ не більше 50 %;

- цінні папери одного емітента (за винятком коштовних паперів, гарантованих Кабінетом Міністрів України) не більше 5%.

Заборонені інвестиції

* Цінні папери, що не пройшли лістинг ФБ або ТІС (для НПФ виняток становлять коштовні папери, гарантовані державою, органами місцевої самоврядування або третіми особами, тобто насамперед - це державні і муніципальні облігації)

* Цінні папери ІСИ (для НПФ виключення - ДКЦПФР може вирішити; тоді акції КИФ підпадають під спільний ліміт в 40% на внутрішні акції, а інвестиційні сертифікати ПІФ - до 5%, або ДКЦПФР встановить вищий ліміт)

* Векселі

* Похідні цінні папери

* Цінні папери зв'язаних осіб (охоронця, КУА адміністратора, аудитора, інвестиційного радника, і др.); але дозволене самоїнвестірованіє для корпоративних НПФ - 5%, причому протягом перших 5 років - 10%

У проблемних банках зависло 7% активів недержавних пенсійних фондів України. Про це повідомляє Banknews. Недержавні пенсійні фонди розмістили на депозитах в комерційних банках 338,3 млн. грн. своїх активів (46,1%). Мінімальна ставка по депозитах складає 6% річних максимальна - в банкі АКБ “Капитал” - 35%.

42 недержавних пенсійних фонда в 7 проблемних банках розмістили депозити на суму 44,9 млн грн., що складає 7% від спільної суми активів пенсійних фондів (734 млн.грн.).

Таблиця 2.3

Перелік банківських установ з тимчасовою адміністрацією, на рахунках яких розміщені грошові кошти НПФ

№ п/п	Назва банку	Грошові кошти (станом на 30.06.09 (грн.))
1	ТОВ "Укрпромбанк" (пост. Правління НБУ від 20.01.2009 №19/БТ)	28 355 328,20
2	ВАТ КБ "Надра" (пост. Правління НБУ від 10.02.2009 №59)	9 893 263,14
3	АБ "Банк регіонального розвитку" (пост. Правління НБУ від 23.03.2009№157	2 788 527,48
4	ВАТ КБ "Причорномор'я" (пост. Правління НБУ від 30.01.2009 №37)	2 737 969,08
5	АКБ "Київ"(пост. Правління НБУ від 09.02.2009 №53)	604 332,00
6	АКБ "Трансбанк" (пост. Правління НБУ від 28.02.2009 №97)	262 630,14
7	ВАТ "Родовід Банк" (пост. Правління НБУ від 18.03.2009 №142)	211 801,59
РАЗОМ	44 853 851,63

Наша країна змушена перебудовувати свою пенсійну систему у відповідності з нею, така ситуація не може задовольняти. Не заспокоюють навіть темпи зростання, адже вони вимірюються майже з нульової відмітки. Якщо не збільшимо їх в рази, вони забезпечать нам охоплення системою недержавного пенсійного забезпечення тих верств населення, для кого і створена система, тільки через десятки років. Лише через багато років накопичені такими темпами пенсійні кошти можуть стати вагомим внеском в інвестиційний ресурс країни. Коли йдеться про елементи довіри, в жодному разі не можна ігнорувати елементи, які дехто відносить до суто технічних.

Зокрема, питання обліку коштів та інвестиційного доходу, створення надійних програмних продуктів тощо. Українські пенсійні фонди повинні працювати і мати імідж, який можна порівнювати зі швейцарським годинником чи з японським авто. Тому тут постає необхідність акцентувати увагу на всіх деталях, які створюють в кінцевому результаті такий імідж.

Вже сьогодні необхідно взятися за запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності та інвестування. Саме з цих, для декого, можливо, й технічних речей, і розпочинається надійна робота ринку, створюється необхідна прозорість та довіра у відносинах між споживачем пенсійних послуг та інститутами, що їх надають.

Для нас надзвичайно важливо, щоб саме такі ідеї, саме такі міркування, були покладені в основу тих змін законодавства, які опрацьовані робочою групою при ВРУ. Об'єднатися навколо спільного розуміння необхідності забезпечення ефективної, прозорої, надійної та такої, яка дбає не лише про економічну ефективність ринкового суб'єкту діяльності, а в першу чергу дбає про інтереси учасників недержаних пенсійних фондів, роботу всіх обслуговуючих установ. Держава здійснює жорсткий контроль, регулярно проводяться аудиторські перевірки за станом пенсійних активів. Так само існує обмеження інвестиційної діяльності.

Слідуючи законодавству, НПФ не мають права вкладати свої активи в один інвестиційний проект, вони вкладаються в декілька. Це робить для забезпечення мінімального ризику втрати активів, що вкладаються, це є основною перевагою недержавних пенсійних фондів. Інформація про роботу пенсійного фонду конфіденційна.

Підводячи підсумок здійсненим, починаючи з 1 січня 2004 року, заходам з реформування пенсійної системи, стає очевидним необхідність як значної активізації процесів подальшого проведення реформи, так і їх корегування з урахуванням накопиченого досвіду та соціально-економічного стану в країні. При цьому головним напрямом подальшого реформування пенсійної системи нині має стати значне посилення ролі накопичувальних складових пенсійної системи як фактору диверсифікації джерел доходів, забезпечення належного рівня заміщення заробітної плати пенсією та мобілізації довгострокових інвестиційних ресурсів, необхідних для модернізації вітчизняної економіки і, як наслідок, зростання бази справляння страхових внесків. Таким чином, впровадження пенсійної реформи у повному обсягу забезпечить зростання і стабільні виплати пенсій, стане потужним чинником інвестування вітчизняної економіки.

РОЗДІЛ 3. Стратегії та перспективи розвитку НПФ в Україні

3.1 Стратегії розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення

У 1991 році країна розпочала перехід до розбудови пенсійної системи, заснованої на страхових засадах. На базі Пенсійного фонду України було створено систему збору і розподілу страхових внесків роботодавців та громадян на пенсійні виплати. Це стало початком переходу до традиційних в країнах з розвинутою ринковою економікою принципів організації пенсійного забезпечення.

Під час реформи здійснено низку важливих для дальшого розвитку пенсійної системи перетворень.

У солідарній системі

- забезпечено призначення пенсій на підставі даних системи персоніфікованого обліку;

- запроваджено розмежування джерел фінансування пенсій за різними пенсійними програмами між бюджетом Пенсійного фонду України та державним бюджетом;

- дещо зменшено обсяг пільг зі сплати страхових внесків, зокрема з травня 2009 року здійснені заходи щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України фізичними особами - підприємцями та членами їх сімей, які приймають участь у впровадженні такими суб'єктами підприємницької діяльності та не перебувають з ними в трудових відносинах, на рівні не меншому мінімального розміру страхового внеску на кожну особу;

- законодавчо розмежовано системи справляння податків та справляння страхових внесків;

- встановлено мінімальну пенсійну виплату на рівні не нижче прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що дозволило виконати в повному обсязі норми статті 46 Конституції України.

Сплата страхових внесків фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності на особливих умовах, обумовлює звуження їх прав у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

У системі недержавного пенсійного забезпечення від початку діяльності її учасниками стали 491,1 тис. осіб, сумарна вартість активів недержавних пенсійних фондів на 1 липня 2009 року становила 732,2 млн. гривень.

Аналіз здійснених, починаючи з 1 січня 2004 року, заходів з реформування пенсійної системи та міжнародного досвіду свідчить про необхідність коригування процесів подальшого проведення реформи з урахуванням накопиченого досвіду та соціально-економічного стану в країні. При цьому напрямами подальшого реформування пенсійної системи нині мають стати зростання бази справляння страхових внесків, поліпшення фінансового стану Пенсійного фонду України та забезпечення середньо- та довгострокової стабільності пенсійної системи, з поступовим переходом до посилення ролі накопичувальних складових пенсійної системи як фактору диверсифікації джерел доходів, забезпечення належного рівня заміщення заробітної плати пенсією та мобілізації довгострокових інвестиційних ресурсів, необхідних для модернізації вітчизняної економіки.

Мета і строки реалізації Концепції

Метою Концепції є ефективне і системне реформування пенсійної системи, спрямованої на забезпечення стабільного функціонування пенсійної системи, гідного рівня життя людей похилого віку та інших категорій громадян, які втратили працездатність, адекватного їх життєвим потребам, створення дієвих механізмів захисту прав та інтересів таких громадян, забезпечення прозорості пенсійної системи.

Концепцію передбачається реалізувати протягом 2010 - 2017 років у два етапи, а саме:

перший етап - з 2010 року до 2013 року,

другий етап - з 2014 року до 2017 року.

Реалізація Концепції супроводжуватиметься проведенням ефективної інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення, роботодавців, профспілок, об'єднань громадян та юридичних осіб.

Один з шляхів удосконалення пенсійної системи та дальшого проведення пенсійної реформи - Формування ефективної, надійної системи недержавного пенсійного забезпечення.

Для цього необхідно:

1) розширити напрями інвестування пенсійних активів за сприятливих умов на фондовому ринку та макроекономічної стабільності;

2) уніфікувати порядок оцінки пенсійних активів та визначення розміру пенсійних накопичень в системі недержавного пенсійного забезпечення та обов'язковій накопичувальній пенсійній системі, впровадження щоденного розрахунку чистої вартості пенсійних активів та щоденного розрахунку вартості одиниці пенсійних внесків (активів) за єдиною методикою;

3) привести програми добровільного пенсійного забезпечення, діяльність яких регулюється окремим законодавчим актом, у відповідність до вимог Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення”;

4) визначити послуги із адміністрування недержавних пенсійних фондів послугами із недержавного пенсійного забезпечення та поширення на них діючої системи оподаткування, передбаченої для аналогічних послуг;

5) прирівняти одноразову виплату із системи недержавного пенсійного забезпечення за порядком оподаткування до пенсії на визначений строк, що виплачується з недержавного пенсійного фонду учаснику фонду в порядку та строки, що визначені законодавством;

6) сприяти емісії цільових середньо- та довгострокових облігацій внутрішньої державної позики;

7) запровадити міжнародні стандарти інвестиційної діяльності та звітності для суб'єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення та механізмів корпоративного управління в системі недержавного пенсійного забезпечення;

8) здійснити заходи по запровадженню обов'язкової накопичувальної пенсійної системи;

9) уніфікувати структури, правила та вимоги щодо функціонування обов'язкової і добровільної складових системи накопичувального пенсійного забезпечення;

10) активізувати участь роботодавців у системі додаткового пенсійного забезпечення;

11) здійснити додаткові заходи щодо захисту коштів системи накопичувального пенсійного забезпечення від знецінення, втрат та інших ризиків

12) забезпечити розробку та сприяння впровадженню обов'язкових професійних пенсійних програм для окремих категорій осіб, зайнятих на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, із одночасним здійсненням заходів щодо створення роботодавцем безпечних для здоров'я робочих місць, та для тих працівників, яким роботодавець не в змозі забезпечити або не забезпечив безпечних та нешкідливих умов праці.

Етапи реалізації Концепції

На першому етапі (2010-2013 роки) передбачається вжити заходів щодо:

- запровадження дієвого механізму підвищення призначених пенсій шляхом удосконалення механізму індексації пенсій з метою усунення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки (з 2011 року);

- забезпечення диференціації розміру мінімальної пенсійної виплати залежно від набутого страхового стажу;

- запобігання несвоєчасному проведенню розрахунків за нарахованими страховими внесками підприємствами, установами та організаціями з органами Пенсійного фонду України, недотримання законодавства у сфері пенсійного страхування посадовими особами підприємств, установ та організацій;

- внесення законодавчих пропозицій про скорочення невиправданих пільг зі сплати страхових внесків - 2010 рік, а також про єдині принципи пенсійного забезпечення та надання стипендій працівникам культури, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення та деяким іншим категоріям осіб;

- забезпечення стабільності фінансування пенсійних виплат, ефективного та раціонального використання пенсійних коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та контролю за їх витрачанням;

- внесення змін до законодавства в частині удосконалення порядку перерахунку пенсії у зв'язку із ростом середньої заробітної плати та діючого порядку перегляду розмірів пенсій із урахуванням індексу споживчих цін з метою усунення відставання - 2010 рік;

- вдосконалення механізму обчислення заробітної плати для окремих категорій працівників із урахуванням особливого характеру їх роботи;

- забезпечення прозорості та прогнозованості пенсійної системи і механізмів управління нею;

- легалізації заробітної плати;

- опрацювання питання про розширення джерел фінансування пенсій, призначених на пільгових умовах та недопущення збільшення фінансового навантаження на роботодавця;

- оптимізації максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, та максимального розміру пенсій;

- підвищення на законодавчому рівні вимог до компаній з управління активами, що здійснюють управління пенсійними активами;

- створення інформаційно-технічної бази для функціонування обов'язкової накопичувальної пенсійної системи;

- обмеження придбання або додаткового інвестування пенсійних активів у цінні папери, випущені юридичними особами, які пов'язані із засновниками недержавних пенсійних фондів;

- забезпечити гарантований захист пенсійних активів;

- сприяння розвитку недержавного пенсійного забезпечення;

- внесення змін до законодавства щодо формування складу правління Пенсійного фонду України на основі паритетного представництва сторін соціального діалогу та перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію;

- опрацювання питання щодо встановлення державних гарантій виплати пенсій застрахованим особам із обов'язкової накопичувальної пенсійної системи;

- удосконалення регулювання у сфері недержавного пенсійного забезпечення шляхом розширення повноважень органів, які здійснюють нагляд за діяльністю недержавних пенсійних фондів у межах повноважень, визначених законами;

- запровадження економічних стимулів для сплати пенсійних внесків;

- забезпечення розмежування функцій органів виконавчої влади щодо державного регулювання та нагляду в системі накопичувального пенсійного забезпечення, зокрема в частині посилення ролі центрального органу виконавчої влади в сфері економіки щодо її впровадження та розвитку.

На другому етапі (2014 - 2017 роки) передбачається:

- завершити реалізацію заходів з підготовки до запровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи та її поетапного запровадження;

- здійснити поступовий перерозподіл страхових внесків між найманими працівниками та роботодавцями із одночасним запровадженням механізму гарантованого компенсуючого підвищення заробітної плати найманому працівникові;

- забезпечити рівноправність громадян в пенсійній системі - єдині для всіх правила призначення пенсій;

- звільнити бюджет Пенсійного фонду України від не властивих йому виплат;

- запровадити уніфіковану законодавчу базу пенсійної системи;

- забезпечити розвиток накопичувальної системи пенсійного забезпечення;

- впровадити обов'язкові професійні пенсійні програми для працівників, зайнятих на робочих місцях, на яких неможливо уникнути впливу шкідливих факторів виробничого середовища.

- Пенсійна реформа повинна реалізовуватись через широке громадське обговорення її основних напрямів і постійний зворотній зв'язок з тими, кому належить жити за майбутнім пенсійним законодавством.

- З метою забезпечення розробки, фінансово-економічного обґрунтування та широкого громадського обговорення проекту нового пенсійного законодавства Урядом буде утворено колегіальний дорадчо-консультативний орган.

Результатами реалізації Концепції повинні стати:

1. фінансова стабільність пенсійної системи;

2. забезпечення конституційного рівня пенсійних виплат і дотримання положень Європейського кодексу соціального забезпечення та конвенції Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення № 102 в частині пенсійного забезпечення;

3. запровадження справедливого механізму зростання пенсійних виплат;

4. створення справедливої, прозорої пенсійної системи;

5. поступовий перерозподіл навантаження зі сплати страхових внесків між роботодавцем та працівником із одночасним гарантованим підвищенням заробітної плати найманому працівникові, що забезпечить контроль за перерахуванням страхових внесків з боку застрахованої особи - майбутнього пенсіонера;

6. правове регулювання пенсійної системи, що здійснюватиметься виключно пенсійним законодавством;

7. розвиток недержавного пенсійного забезпечення.

Впровадження в пенсійній системі накопичувальної складової дасть змогу забезпечити:

- можливість примножити страхові внески громадян та передати накопичений капітал у їх власність з правом його успадкування, а також підвищити індивідуальну зацікавленість громадян у сплаті страхових внесків (кожен накопичує для себе);

- формування джерел довгострокових інвестиційних ресурсів для національної економіки;

- запобігання зростанню фіскального навантаження на роботодавців у частині соціальних нарахувань на фонд оплати праці.

Ризики при зволіканні із реалізацією заходів, визначених Концепцією із подальшим реформуванням пенсійної системи призведе до:

- незабезпечення фінансової стабільності у солідарній системі, що позбавить можливості підвищувати рівень пенсійного забезпечення;

- відстрочення запровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи;

- постійного підвищення дотацій з Державного бюджету України до Пенсійного фонду України.

Фінансування заходів із реалізації Концепції планується здійснювати за рахунок коштів Пенсійного фонду України, державного бюджету, міжнародних та вітчизняних донорських і благодійних організацій та інших джерел.

3.2 Шляхи вдосконалення системи НПЗ в Україні та перспективи його розвитку

Нинішній рік став серйозним випробуванням для фондового ринку. Економічна криза та її наслідки захопили сьогодні не тільки підприємства, фінансові установи, а майже кожного українця. Падіння вітчизняного фондового ринку продовжується і несе суттєві загрози для інвесторів.

Недосконалість законодавчої бази, нерозвиненість організованого ринку цінних паперів, низький рівень фінансової обізнаності населення посилили вплив кризових явищ на діяльність недержавних пенсійних фондів.

Захист пенсійних накопичень та їх примноження за рахунок інвестиційного прибутку з метою здійснення майбутніх пенсійних виплат учасникам знаходиться в руках фінансових установ, які здійснюють управління активами НПФ. Отже, саме від того, як працюють ці установи, як

будують відносини з фондом і як контролюються, значною мірою залежить спроможність фонду здійснювати пенсійні виплати.

Держфінпослуг, Ради НПФ, КУА і недержавно-пенсійна громадськість (USAІD та Світовий банк) докладають чималих зусиль для розвитку накопичувальної пенсійної системи і, особливо, НПФ в Україні, а досягнення мізерні. Є дві групи проблем, які гальмують хід пенсійної реформи, формування накопичувальної пенсійної системи та недержавного пенсійного забезпечення. Перша - в корпоративному середовищі, куди входять НПФ, КУА тощо, друга - в державному.

Щодо корпоративних проблем, то, хоча ринок послуг НПФ ще зовсім невеликий, і водночас простір для дій неймовірно широкий для всіх та й інтереси нібито у всіх спільні, але єдності серед його учасників недостатньо.

Візьмемо, наприклад, ставлення до запровадження єдиного порядку визначення чистої вартості одиниці пенсійних внесків. Наявність такого порядку посилить довіру до системи НПФ, бо дасть змогу вкладникам порівнювати діяльність різних фондів, бути в курсі того, що відбувається з їхніми пенсійними грошима, і на цій основі приймати обгрунтовані рішення. Та і світовий досвід засвідчує: немає іншого шляху для завоювання довіри вкладників, ніж відкритість інформації та зрозуміла система оцінки результатів роботи фондів.

Положення про порядок визначення чистої вартості активів НПФ, яке не відповідає ні вимогам, ні потребам ринку ще з моменту його затвердження в 2004 році. Зміну його змісту поставлено в залежність від доопрацювання аналогічного Положення з визначення вартості чистих активів ІСІ (інститутів спільного інвестування), поправки до якого вже майже чотири роки не може прийняти Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку.

Крім того, слід приділити увагу й збільшенню пропозиції якісних інструментів інвестування для пенсійних фондів. Оскільки їхні активи мають довгостроковий характер, а акції більш стійкі до інфляції, ніж боргові інструменти, варто дозволити підвищити частку акцій в портфелі НПФ принаймні до 50 відсотків. Збільшення активів НПФ та запровадження обов'язкової накопичувальної системи потребують підвищення якості акцій, які Фонд держмайна виставляє на біржу. ПФ можуть інвестувати лише в акції елітних емітентів, тоді як Фонд майна пропонує сьогодні для продажу через біржу низькоякісні цінні папери.

Треба також дозволити пенсійним фондам купувати цінні папери ІСІ. В усьому світі є така практика, бо тим самим зменшуються ризики управління коштами. До того ж ці фонди диверсифіковані і з них завжди НПФ може вийти.

Тепер про проблеми державного рівня. Вперше про НПФ і створення в Україні трирівневої пенсійної системи йдеться в указі Президента від 1998 року. Та через десятиріччя складається враження, що досі у високих державних інституціях панує думка: пристойну пенсію можна отримувати в рамках існуючої державної Солідарної системи. Варто лише її реформувати, збільшити ресурси Пенсійного фонду, справедливо призначити державні пенсії. Але в країнах Європи ще на початку 90-х років минулого століття зрозуміли, що державна пенсія може забезпечити лише прожитковий мінімум. А все інше має бути за рахунок другого і третього рівнів, розвиток яких є такими ж пріоритетними, як і наповнення Солідарної пенсійної системи.

Протягом останніх років, замість комплексного розвитку всієї пенсійної системи йде однобоке нарощування ресурсів Пенсійного фонду (і це чомусь називають пенсійною реформою). Та грошей у фонді не вистачає. І це при тому, що в Україні, зокрема, один із найвищих у світі обов'язковий збір до ПФ - 35,2 відсотка. А середня пенсія за віком трохи більша третини середньої зарплати тоді, як у Європі, де реально діє трирівнева пенсійна система, - мінімум 70 відсотків. Якщо ж врахувати гроші, які видають у "конвертах", то, за даними Мінекономіки, це співвідношення становитиме 14 відсотків.

Встановивши доходи Пенсійного фонду на рівні майже 80 відсотків доходів Державного бюджету та направляючи на фінансування дефіциту поточні податкові надходження, держава спотворює пропорції й так слабкої економіки. Від макрофінансових диспропорцій страждає все суспільство. До речі, всі економічні кризи в Україні розпочиналися з негараздів у державних фінансах. Отже пенсійна політика має орієнтуватися на помірне зростання державної пенсії при випереджаючих темпах збільшення пенсій із накопичувальної пенсійної системи і, особливо - з її приватної складової.

Місце НПФ в структурі пенсійного забезпечення, на мій погляд, можна розглядати в двох аспектах:

1) формування фінансових ресурсів та рух грошових потоків у цій системі;

2) аналіз активності клієнтів сфери НПЗ.

Механізм руху грошових потоків в пенсійній системі через НПФ відіграє ключову роль у формуванні інвестиційних ресурсів для внутрішнього економічного розвитку країни. Запроваджувана нова пенсійна система повинна перерозподілити рух грошових потоків таким чином, щоб сформувати основні виплати та внески через другий та третій рівні.

Солідарна (загальнообов'язкова) пенсійна система на сучасному етапі становлення формує в собі основні пенсійні ресурси у вигляді обов'язкових внесків громадян та їх роботодавців. Високі ставки внесків змушують останніх приховувати фактичний фонд оплати праці, зеншуючи тим самим надходження до бюджету Пенсійного фонду, який стає дефіцитним. Виникає потреба компенсувати недостатність коштів на виплату пенсій сучасним пенсіонерам через Державний бюджет України. Запровадження другого та третього рівнів повинне вирішити проблему низьких пенсій та надати можливість громадянам отримувати пенсії, відповідні їх заробіткам в період трудової діяльності.

Зрілість системи недержавного пенсійного забезпечення можна визначити за ступенем розповсюдження послуг серед середніх та малих підприємств, а також фізичних осіб. За даними Держфінпослуг максимальна кількість укладених пенсійних контрактів НПФ саме з фізичними особами. Але на сучасному етапі розвитку пенсійної системи, вони не є визначальними пайовиками фондів, оскільки середня сума пенсійних внесків на один укладений контаркт від фізичних осіб значно меньша ніж від юридичних. Разом з тим, в умовах початкового етапу формування фінансових ресурсів пенсійні фонди позиціонують себе переважно на великих вкладників, якими є юридичні особи.

Шляхи вдосконалення системи НПЗ:

* Необхідно вдосконалити відповідну регуляторну базу, спираючись на вже отриманий досвід впровадження НПФ.

* Досягнення оптимального для учасників фондів співвідношення між рівнями ризиків і прибутковістю в інвестиційних портфелях НПФ - шляхом внесення урядових змін до регуляторної бази в рамках ширшої програми розвитку ринків капіталу.

* Слід скасувати регуляторні обмеження на операції з валютою і розглянути можливість запровадження управління ризиками та розважливого вкладання коштів, підпорядкованого детальніше розробленому регулюванню, що має передбачати інвестування в ліквідні інструменти з низьким рівнем ризику, які перебувають в обігу на розвинутих ринках.

* Регулятори повинні дозволяти здійснювати інвестиції лише в такі активи, для яких можна застосовувати методи оцінювання вартості, єдині для всіх фондів.

* Підвищення рівня управління інвестиційним портфелем фонду - завдяки: (a) дозволу вкладання коштів у деривативи лише у перспективі і в цілях хеджування, (b) запровадженню в законодавстві загальних положень про управління ризиками та (c) накладенню обмежень на частки акціонерного капіталу, які може утримувати НПФ.

* Дотримуватися граничних допустимих обсягів інвестицій, шляхом моніторингу дотримання законодавчо встановлених обмежень щодо інвестування пенсійних активів, який має ґрунтуватися на їх середньомісячних значеннях.

*.Вирішити питання низького рівеня прозорості НПФ в Україні шляхом запровадження обов`язковості використання суб`єктами НПЗ міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), а також введення практику оприлюднення НПФ інформаційних проспектів.

* Вирішити наявність непрозорої конкуренції шляхом посилення захисту прав споживачів що будується на принципах:

- зрозумілості / прозорості - щоб споживачі, тобто учасники схеми, могли розуміти даний пенсійний продукт та розрізняти його серед інших подібних заощаджувальних продуктів;

- простоти - щоб споживачі, тобто учасники схеми, могли робити обґрунтований вільний вибір з метою забезпечення максимального прибутку у довгостроковій перспективі та залишатися відповідальними за свій вибір.

А також неупередженість та об`єктивність державного органу, що здійснює контроль та нагляд за суб`єктами НПЗ.

ВИСНОВОК

В результаті комплексного дослідження розвитку недержавних пенсійних фондів в Ураїні зроблені наступні висновки та пропозиції:

1. НПФ - юридична особа, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницької організації), функціонує і проводить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників. Проведення пенсійними фондами інших видів діяльності, не передбачених законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» забороняється. Активи пенсійного фонду формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду і інвестиційного прибутку від інвестування пенсійних активов. По видам НПФ розділяються на: відкриті, корпоративні і професійні. Єдиним органом управління НПФ є Рада фонду (для здійснення контролю за поточною діяльністю фонду і вирішення основних питань пов'язаних з діяльністю фонду).

2. Відсутність на сьогодні сильної і цілеспрямованої державної політики щодо формування та розподілу доходів населення викликає значні труднощі на шляху зменшення диференціації суспільства за доходами, подолання бідності, зміцнення позицій середнього класу (питому вагу якого у поточному десятиріччі передбачено довести до 45-50%), а відповідно, і розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення, яка створюється з огляду на достатньо високий рівень доходів значної частини населення.

3. Для становлення НПФ, запровадження нових методологічних принципів пенсійної системи та формування економічних основ накопичення пенсійних активів як складного, багатоаспектного, довготривалого процесу необхідним є забезпечення реалізації складових механізму державного регулювання діяльності НПФ за такими блоками: соціально-економічний, організаційний та правовий. Вони передбачають вдосконалення нормативно-правової бази, забезпечення реалізації соціально-економічного розвитку, впровадження систем ліцензування та сертифікації, норм та тарифів, консалтингу інвестиційних проектів НПФ, забезпечення адміністративного контролю, аудиту та захисту конкурентного середовища тощо.

4. Основними напрямами державного регулювання інвестиційної діяльності НПФ визначено підвищення інвестиційної привабливості існуючих фінансових інструментів, для вкладення пенсійних активів; прийняття нормативно-правового акту щодо спрощення порядку здійснення валютних операцій пенсійними фондами; започаткування в Україні діяльності незалежних рейтингових агенцій, які б здійснювали оцінку (присвоєння рейтингу) корпоративних та муніципальних цінних паперів; розроблення законодавчої бази роботи фінансових ринків; запровадження обмежень за ступенем ризику об'єкта інвестування НПФ; розширення напрямів інвестування пенсійних активів шляхом удосконалення умов випуску існуючих та запровадження нових видів фінансових інструментів, захищених насамперед від впливу інфляції.

5. Контроль над недержавними пенсійними фондами більший, ніж над звичайними фінансовими інститутами. Для них існують свої нормативи, звітність, є регуляторний орган - Державна комісія із регулювання ринків фінансових послуг. Контроль також здійснюють Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольний комітет України, НБУ. Ураховуючи викладене, можна констатувати, що Держфінпослуг, зокрема Департамент нагляду за недержавними пенсійними фондами, сприяє створенню дієвої системи недержавного пенсійного забезпечення, системи, яка гарантувала б отримання громадянами додаткових до загальнообов'язкового пенсійного страхування виплат.

6. На нормативному рівні створена жорстка система гарантій захисту інтересів учасників недержавного пенсійного забезпечення:

- суворий контроль з боку держорганів;

- щорічний незалежний аудит діяльності НПФ;

- нагляд за діяльністю НПФ з боку Ради Фонду;

- розподіл функцій і розмежування коштів учасників;

- ліцензування діяльності всіх компаній, які обслуговують НПФ;

- диверсифікація інвестиційного портфеля;

- періодична звітність та оприлюднення інформації про діяльність Фонду.

6. Розвиток цивілізованого ринку та створення умов для діяльності компаній з управління завжди були пріоритетними завданнями для Української асоціації інвестиційного бізнесу. Асоціація активно працює над запобіжними заходами щодо недопущення, насамперед, дефолтів за цінними паперами, які знаходяться у портфелях НПФ.

7. Зменшення впливу кризових явищ буде здійснюватися шляхом запровадження нових фінансових інструментів, в тому числі державних, які матимуть плаваючу ставку доходності. Завдяки зусиллям УАІБ, яка своєчасно зреагувала на ситуацію у банківському секторі, пов'язану із забороною Нацбанку достроково повертати депозити, для відкритих інвестиційних фондів та пенсійних фондів було зроблено виняток і дозволено достроково розривати депозити.

8. Аналіз стану ринку НПЗ в Україні свідчить про певний динамізм розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення й активний інтерес з боку професійних учасників фінансового ринку до оволодіння новими видами діяльності. Кількість НПФ за 2009 р. станом на 30.06.09р. збільшилася до 109 установ, сумарний дохід від інвестування активів на кінець другого кварталу 2009 р. становив майже 44,4 млн грн. Що стосується географічного розташування, то воно залишається нерівномірним (85% кількості фондів створено в Києві).

Всім зрозуміло, що криза тимчасова, а пенсійна реформа, турбота про майбутнє - постійні. Нині, як ніколи, необхідна підтримка держави відносно як роботи НПФ, так і подальшого розвитку пенсійної реформи. Це стосується як масштабної роз'яснювальної роботи про функціонування НПФ, подальшого реформування пенсійної системи, так і запровадження заходів, які допоможуть НПФ пережити кризовий період.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003.

2. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 р. № 1057-ГУ

3. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХП

4. Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР

5. Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, Науково-практичний коментар, «АТВ», Киїів, 2005.

6. Борис Надточій, Лариса Демчук, Пенсія в Україні, коментар до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Київ, Юрінком Інтер, 2007.

7. Бурков Ю. Сучасна система накопичення // Фінансові послуги. - 2006.-№ 2.

8. Вісник Пенсійного фонду України http://www.vpf.spov.com.ua/

9. Городецька Л.О. Мухіна Л.Ф. Реформування пенсійної системи в Україні: сутність, основні напрямки. - К., 2006.

10. В.І. Грушко, Н.В. Грушко, О.В. Бевзенко, О.В. Красота, С.М. Лаптєв, О.С. Лубунь, І.І. Рулік, К.В. Павлюк, К.В. Рясна, Т.І. Шпильова, Пенсійна система України, навчальний посібник, за редакціею доктора економічних наук, професора Грушка В.І., Київ, Кондор, 2006.

11. Зайчук Б. О., Никитенко В. С., Семендяєва В. І. Система пенсійного забезпечення: сьогодні і завтра. -- К.: Формат, 2004.

12. Криволапов А. І., Орел М. О., Печера С. І., Шалаєва Л. Ю. Пенсійному фонду України - 15 років. -- К.: Спеціалізоване державне підприємство Пенсійного фонду України, 2006.

13. Луговенко Н. Соціальні функції пенсійного забезпечення // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України (укр.).- 2005.

14. Надточій Б.О. Платоспроможність Пенсійного фонду // Фінанси України (укр.).- 2005

15. Партин Г.О., Тивончук О.І. Пенсійні фонди як учасники фінансового ринку // Фінанси України. - 2005. - № 9.

16. Привалов Ю., Саєнко Ю., Сапєлкін Ю. Пенсійна реформа в Україні: тенденції та перспективи. -- К.: ПЦ "Фоліант", 2005.

17. Ринок страхування в Україні. Збірник статей / Київ, березень 2004. -- Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Німецька консультативна група з питань економічних реформ при Уряді України.

18. Сіржук Р. Пенсійна реформа в Україні //Цінні папери України. - 2005.

19. Л.І. Харитонова, Пенсійна реформа в України, навчально-методичний посібник, «Юридична література», Одеса, 2006

20. Хорошаєв Є.С. Сучасний стан пенсійної реформи України. //Держава і право: Зб. наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип.34.

Размещено на Allbest.ru