Стан та перспективи розвитку кредитного ринку України

НБУ представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, міжнародними банками та фінансово-кредитними організаціями.

В Україні, як і в інших цивілізованих державах, виключно Національному банку належить право здійснювати емісію (тобто запровадження в обіг грошей), а також національних грошових знаків (банкнотів, монет). Мережа регіональних управлінь НБУ здійснює забезпечення економіки готівковими грошима на замовлення комерційних банків.

Іншим завданням НБУ, як ланки в кредитної системи є визначення валютної політики. НБУ проводить валютне регулювання, визначає порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль, , а також забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю.

Важливим завданням НБУ є надання комерційним банкам кредитів, що мають на меті підтримку стабільності банківської системи, оскільки вона є важливою частиною кредитної системи, та розширення її кредитних можливостей. Комерційні банки використовують кредити, надані Національним банком для задоволення своїх тимчасових потреб і для кредитування цільових програм, пов`язаних з реорганізацією і модернізацією виробництва, розвитком окремих галузей народного господарства.

НБУ є єдиною установою в кредитній системі яка являється зберігачем державного золотовалютного запасу, дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів.

А також центробанк взаємодіє з Кабінетом Міністрів України з питань грошово-кредитної політики, сприяє реалізації економічних програм уряду, якщо це не суперечить забезпеченню стабільності валюти України.

Крім цього НБУ встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу; визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками; визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації; веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках; веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем; здійснює сертифікацію аудиторів, які проводитимуть аудиторську перевірку банків, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банку; складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування; організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей; реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку; бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України; визначає особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку; здійснює інші функції у кредитній системі в межах своєї компетенції, визначеної законом.

Тому виходячи з обов'язків які здійснює НБУ можна сказати, що центральний банк одна з головних ланок в кредитній системі, без якої жодна країна з розвинутою економічною системою не змогла би обійтися без неї.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНОГО РИНКУ УКРАЇНИ

3.1 Іноземна валюта в обігу в Україні та іниших країнах

Загальний номінальний обсягготівкового євро в обігу перевищує один трильйон євро. За оцінками, 20 - 25% банкнот за номінальною вартістю використовуються за межами зони євро, тобто лише ѕ від загального обсягу перебувають в обігу в зоні євро. Але скільки їх за межами Європи - можна лише здогадуватися. Для США загальний обсяг паперових грошей в обігу (не в сховищах) становить приблизно 1.4 трильйона доларів США. Щодо оцінок обсягів валюти, яка перебуває за межами США, вони варіюються від 50% до 70% від загальної суми. Дедалі більше сучасних оцінок зосереджується на нижній межі (Rogoff , 2016). Це означає, що принаймні близько 700 млрд. доларів США перебувають за межами США. Ще менше впевненості щодо того, скільки з цієї суми використовується наркокартелями Мексики, російськими громадянами або деякими азійськими країнами. Долар США є більш глобальною валютою, ніж євро. Можна сказати, що долар - це світовий бренд. Досліджень на тему ІГВ небагато. Найбільш комплексна та системна праця щодо обсягів ІГВ в Європі виконана Австрійським національним банком (далі - АНБ), Scheiber et al. (2009) в їхньому систематичному євро-опитуванні для одинадцяти країн Центральної та Південно-Східної Європи (проводиться з 2007 року). Зокрема опитування надає порівнянні мікродані між країнами та соціальними групами, які допомагають зрозуміти визначальні фактори євроізації. Через те, що в Україні не проводиться системних опитувань, оцінки можуть мати дуже різні результати (і за масштабом відрізнятися в рази). Нижче наводимо деякі обчислення показників обсягів ІГВ в Україні порівняно з іншими країнами. Валютні потоки готівки з платіжного балансу є нашою точкою відліку в аналізі динаміки доларизації в Україні. Вони враховуються як чистий імпортготівки українськими банками та чистий експортготівки фірмами і населенням, включно з неофіційною торгівлею, туризмом і готівкою, імпортованою мігрантами. Для оцінювання неофіційної торгівлі використано експертні оцінки. Обсяги валютної готівки, експортовані громадянами, які подорожують, розраховуються як різниця між оцінюваними витратами туристів і платежами через банківську систему. Сума готівки, імпортована мігрантами, розраховується як частка від загальної суми грошових переказів, що надійшли в Україну від мігрантів через банки та міжнародні платіжні системи. Припускається, що накопичення готівки в іноземній валюті розпочалося в 1995 році. Водночас не виключено, що цей підхід дещо недооцінює вихідні потоки готівки, тому результат можна вважати верхньою межею приблизних обсягів готівки в іноземній валюті.

Визначальні фактори євроізації можуть відрізнятися в різних країнах, вони тісно пов'язані з ефективністю економічної політики в минулому. Такі фактори, як недостатня довіра до банків, пам'ять про банківські кризи, неефективна податкова система та тіньова економіка зазначаються дослідниками як основні чинники високого попиту і на вітчизняну готівку, і на іноземну валюту (SO x, 2009). Піки індексу доларизації України пов'язані зі значною девальвацією гривні. Але навіть до світової фінансової кризи він був досить високим порівняно з іншими країнами, що розвиваються. Зростання симпатії до готівки, включно з іноземною валютою, може бути викликане одними й тими самими факторами, проте проведення таких опитувань, як це зробили в АНБ, може допомогти краще розгледіти “негативний міраж” іноземної готівкової валюти.

3.2 Монетарний сектор та фінансові ринки

У 2017 році очікується продовження помірного пом'якшення монетарної політики. Водночас з моменту публікації попереднього прогнозу погіршилися перспективи економічного зростання внаслідок активізації бойових дій та блокади транспортних шляхів на сході країни, які відображені в зниженні прогнозу чистої купівлі валюти на ринку для поповнення резервів. Також унаслідок нижчих темпів відновлення економіки темпи зростання як депозитної, так і готівкової складової грошової маси в цілому за рік будуть переглянуті в бік зменшення порівняно з попереднім прогнозом. Банківська система продовжуватиме функціонувати в умовах профіциту ліквідності, його основним джерелом залишатиметься купівля валюти НБУ для поповнення міжнародних резервів. Зростання грошової маси прогнозується на рівні 10.7%. Поступовий розвиток банківської системи та збільшення частки безготівкових розрахунків вплинуть на тенденцію щодо зростання мультиплікації грошей. Передбачається продовження припливу депозитів як у національній, так і в іноземній валюті. У поточному році темпи зростання депозитів (12.9%) перевищуватимуть темпи зростання готівки поза банками (5.2%). У І кварталі 2017 року динаміка монетарних агрегатів була нижчою за прогнозовану, що пов'язано з динамікою готівки поза банками. З огляду на тимчасове погіршення очікувань через ситуацію з ПАТ КБ “Приватбанк” наприкінці минулого року відбулося зростання обсягу готівки. Утім після врегулювання ситуації з ПАТ КБ “Приватбанк” готівкова гривня почала прискорено повертатися до банківської системи. Надалі очікується поступове зростання попиту на готівкову гривню з огляду на сезонні фактори. Прогнозується збільшення грошової бази на рівні близько 6%. Чинниками її приросту будуть як готівка в обігу, так і коррахунки банків. В умовах профіциту ліквідності банківської системи основним інструментом регулювання процентних ставок на міжбанківському ринку залишатимуться операції НБУ з випуску депозитних сертифікатів. Основним джерелом насичення ліквідністю банківської системи будуть аукціони НБУ з купівлі іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів. Головним каналом вилучення ліквідності буде планове погашення урядом цінних паперів у портфелі НБУ. Монетарна політика у 2018 ? 2019 роках спрямована на продовження дезінфляції та утримання її в межах цільового діапазону. Темпи пом'якшення монетарних умов залежатимуть від оцінки ризиків для цінової стабільності та динаміки інфляційних очікувань. Також монетарні умови залежатимуть від збалансованості фіскальної політики наступних років.

ВИСНОВКИ

На сучасному етапі економічного розвитку, в умовах трансформації національної економіки, серед проблем, пов'язаних з виходом України з кризового стану, важливе місце посідає завдання формування ефективної кредитної системи. Саме кредитний ринок забезпечує отримання фінансових ресурсів суб'єктами господарювання в умовах їх дефіциту. Кредитний ринок виконує важливу функцію мобілізації тимчасово вільних грошових ресурсів і перетворення їх у реальний капітал, здійснюючи різноманітні кредитні, інвестиційні та інші операції і забезпечуючи, таким чином, потреби економіки в додаткових ресурсах.

Серед суб'єктів фінансово-господарської діяльності фінансово-кредитні установи - це саме тою групою суб'єктів, яка повинна бути спроможна своєчасно прогнозувати динаміку економічної кон'юнктури, а також якнайшвидше та досить гнучко реагувати на будь-які зміни, що відбуваються на фінансовому ринку.

Кредити сприяють появі нових підприємств, збільшенню кількості робочих місць, будівництву об'єктів соціального та культурного призначення, а також забезпечують економічну стабільність. У процесі управління кредитною діяльністю об'єктами є не лише кожна окрема кредитна операція, а й сукупність усіх наданих кредитів з їх взаємовпливом і взаємозалежністю, тобто кредитні портфелі установ.

Розвиток небанківських фінансово-кредитних установ є несталим. Зростання у цьому секторі кредитного ринку якщо й відбувається, то сповільнено. Особливо загрозливе становище сталося для кредитних спілок, активи яких за три роки зменшилися на 40% при зростанні загальної кількості членів більш ніж у два рази. Основним напрямом кредитування кредитними спілками є споживче кредитування, що й не дивно, якщо врахувати, що основними позичальниками кредитних спілок є фізичні особи. Ломбарди та фінансові компанії поступово нарощують активи, тоді як лізингові компанії ? згортають. Відтак, основними суб'єктами кредитного ринку є банки.

Виявлені негативні тенденції розвитку кредитного ринку як то: зростання частки проблемних кредитів у сукупному кредитному портфелі банківської системи України; зменшення активності кредитної діяльності; зростання вкладень банків у цінні папери; слабка ресурсна база кредитування; зменшення кредитної активності банків стосовно кредитування фізичних осіб.

Для удосконалення функціонування кредитного ринку України запропоновано: посилити важелі впливу Національного банку на кредитний ринок в цілому шляхом виведення Нацкомфінпослуг із підпорядкування уряду до центрального банку, в якого є необхідна наукова та матеріальна база;створити систему рефінансування кредитних спілок; інформацію про кредитні операції банківських та небанківських установ слід оприлюднювати в одному статистичному виданні, наприклад у Бюлетені Національного банку України. Це дозволить відслідковувати всі процеси, що відбуваються на кредитному ринку, у цілісному вигляді та мінімізувати ризики під час прийняття управлінських рішень у сфері грошово-кредитного регулювання

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бездітко Ю. М. Валютне регулювання : навч. посіб. / Ю. М. Бездітко, О. О. Мануйленко, Г. А. Стасюк. - Херсон :

ОЛДІ-плюс, 2009. - 272 с.

2. Боришкевич О. В. Валютне регулювання та контроль : навч. посіб. / О. В. Боришкевич, І. В. Краснова, В. С.

Білошапка та ін. - К. : КНЕУ, 2008. - 400 с.

3. Вовчак О. Д. Кредит і банківська справа : підручник / О. Д. Вовчак, Н. М. Рущишин, Т. Я. Андрейків. - К. : Знання,

2008. - 564 с.

4. Міщенко В. І. Банківські операції : підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. / В. І. Міщенко, Н. Г. Слав'янська, О. Г.

Коренєва. - К. : Знання, 2007. - 796 с.

5. Романова М. І. Основи банківської справи : навч. посіб. / М. І. Романова, Ж. В. Устюгова. - К. : ЦУЛ, 2007. - 168 с.

6. Арбузов С.Г. Банківська енциклопедія / С.Г. Арбузов, Ю.В. Колобов, В.І. Міщенко, С.В. Науменкова. ? К.: Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. ? 504с.

7. Арбузов С.Г. Стан і перспективи розвитку грошово-кредитного ринку України / С.Г. Арбузов, О.А. Щербакова / Вісник Національного банку України. ? 2012. ? №6. ? С.3-8

8.Большой экономический словарь . А.Н. Азрилияна. ? 4-е изд. ? М.: Институт новой экономики, 1999. ?1248с.

9.Борисов А.Б. Большой экономический словарь . Издание 2-е ? М.: Книжный мир, 2007. ? 860с.

10.ДоунсДж. Финансово-инвестиционный словар / Дж.Доунс, Дж.Гудман; пер. 4-го перераб. и доп. англ. изд. ? М.: ИНФРА-М, 1997. ? 586с.

11.Енциклопедія банківської справи України / редкол. В.С. Стельмах (голова) та ін. ? К.: Молодь, Ін Юре, 2001. ? 680с.

ІвасівБ.С. Гроші та кредит: Підручник / Б.С.Івасів . - Національний банк України. М-во освіти і науки України. Тернопільська академія народного господарства. - 2-е вид., змін. і допов. - Тернопіль : Карт-бланш, 2005. - 64с.

КоцовськаР. Банківські операції (курс лекцій) / Р.Коцовська, В.Ричаківська, Г.Табачук та інші. - Л.:Центр Європи», 1997. ? 146с

МаконнеллК.Р. Аналітична економіка: принципи, проблеми і політика. Макроекономіка [Текст]/ К.Р.Маконнел, С.Л.Брюс; пер. 13-го англ. вид. Львів: просвіта, 1997. ? 671с

Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін [Текст] / За ред. В.С.Стельмаха. ? К.: Центр наукових досліджень Національного банку України, УБС НБУ, 2009. ? 404с.

МосорикА.О. Банківська система України : проблеми галузі / А.О.Мосорик // Цінні папери України. - 2010. - №48. - С.30-31.

ЖарковскаяЕ.П. Банковское дело : Учеб. - 3-е изд./ Е.П.Жарковская. - М.: Омега-Л, 2005. - 440с.

Про деякі питання регулювання грошово-кредитного ринку: постанова Правління НБУ №241 від 20.06.2013р.

Про процентну політику Національного банку України: положення, затверджене постановою Правління НБУ № 389 від 18.08.2004р.

Про регулювання Національним банком України ліквідності банків України: положення, затверджене постановою Правління НБУ№ 259 від 30.04.2009р.

РайзбергБ.А. Современный экономический словарь / Б.А.Райзберг, Л.Ш.Лозовский, Е.Б.Стародубцева. ? М.: ИНФРА-М, 1996. ? 496с.

Річні звіти НБУ

РозенбергД.М. Бизнес и менеджмент. Терминологический словарь / Д.М.Райзберг. ? М.: ИНФРА-М, 1997. ? 464с.

СавченкоТ.Г. Кредитний ринок: сутність, структура та інструменти / Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. праць. ? Вип. 31. ? Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2011. ? С.257-266.

СамуельсонПол.Э. Экономика / Пол.Э.Самуэльсон, Д.ВильяНордхаус; пер. с англ.: 16-е изд. ? М.: «Вильямс», 2000. ? 688с.

Словарь современной экономической теории Макмиллана . ? М.: ИНФРА-М, 1997. ? 608с.

Словарь современных экономических и правовых терминов / Под. ред. В.Н.Шимова, В.С.Каменкова. ? Мн.: Амалфея, 2002. ? 816с.

Современный финансово-кредитный словарь / М.Г.Лапусты, П.С.Никольского. ? М.: ИНФРА-М, 2002. ? 567с.

Ходаківська В.П.Ринок фінансових послуг:Навчальний посібник. / В.П. Ходаківська, О.Д. Данілов. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001.- 501 с.

ПрокопенкоІ.Ф. Основи банківської справи: Навч.посіб. / І.Ф.Прокопенко, В.І.Ганін, В.В.Соляр, С.І.Маслов. - К.:ЦУЛ, 2005. - 410с.

ШкольникІ.О. Фінансовий ринок України: сучасний стан і стратегія розвитку: Монографія / І.О.Школьник. ? Суми: УАБС НБУ, 2008. ? 348с.

Пилипенко О.О., Румик І.І. Фінанси підприємства: навч.-метод. посібник для студентів коледжу.- К.: Університет економіки та права «КРОК», 2011. - 236 с. (в т. ч. автора - с. 4-113, 139-160).

Плетенецька С.М. Методичні рекомендації до написання курсової роботи з дисципліни «Фінанси» // Університет економіки та права «КРОК», 2004. - С. 20-23.

Размещено на Allbest.ru