Аналіз розрахунково-касових операцій СОД АППБ "Аваль"

Для організації контролю за технологічними процесами, виявлення порушень щодо дотримання персоналом інструкцій, запобігання випадків зловживання обслуговуючим персоналом повинно бути забезпечено збереження (в електронному вигляді) даних обробки інформації (балансові протоколи, протоколи розбіжностей, операційні протоколи тощо) на протязі 12-ти місяців з дати її обробки. За цей період ці дані зберігаються у системі на протязі строку, що обумовлений ємністю її пам'яті та обсягами даних обробки. Після чого (або у разі переповнення пам'яті системи до закінчення строку зберігання) вони видаляються з системи, активуються на магнітні носії і зберігаються в установленому порядку до закінчення встановленого терміну зберігання. Відповідальним за організацію вилучення даних з системи, а також за організацію їх зберігання на протязі нормативного строку є інспектор з питань безпеки.

Запровадження такої системи дозволить не тільки фактично щоденно контролювати технологічні процеси оброблення інформації щодо розрахунково-касових операцій у конкретному територіальному управлінні банку, але і у значній мірі дозволить управляти процесами в межах Національного банку. Крім того це надасть змогу мати своєчасну і якісну інформацію про стан та структуру операцій в обігу, оперативно приймати необхідні управлінські рішення, своєчасно забезпечувати перспективне прогнозування оборотів та обсягу розрахунково-касових операцій.

Комплекс робіт щодо автоматизації обробки готівки має охоплювати такі технологічні операції: розробка і виробництво грошей, інкасація та транспортування, приймання та видача, обробка (перелік, сортування, контроль справжності, обандеролення, пакування), облік, зберігання, вилучення з обігу зношених і підозрілих грошей, експертиза підозрілих банкнот, знищення та утилізація готівки, непридатної для обігу.

Вирішення таких завдань в Україні можливе тільки шляхом поступового, але цілеспрямованого впровадження сучасних технічних засобів, автоматизованих та комп`ютерних технологій у сфері готівкового обігу на основі чіткої нормативної бази Національного банку, яка регламентує проведення всіх операцій із готівкою в державі. Вирішення цієї проблеми в Україні можливе за рахунок створення сучасної машинної технології вилучення і знищення зношених банкнот та поступового, зважаючи на реальні можливості, оснащення регіональних управлінь НБУ автоматизованими системами обробки готівки, які дають змогу своєчасно і якісно здійснювати відсортування, контроль та вилучення з обігу зношених і фальшивих банкнот.

В процесі управління діяльністю банку особливе місце займає проблема прогнозування очікуваного залишку грошових коштів по зобов'язанням до запитання. Як правило, значну питому вагу в структурі зобов'язань комерційного банку займають зобов'язання до запитання такі, як поточні (розрахункові) рахунки юридичних осіб, Лоро-рахунки інших банків та небанківських кредитно-фінансових установ, вклади юридичних та фізичних осіб до запитання. Цей факт потребує від банку пошуку і використання найбільш точних і надійних підходів прогнозування потенційного залишку коштів на поточних рахунках клієнтів для якісного керівництва своєю ліквідністю.

Ліквідність банку є одним з основних факторів, що обумовлюють вибір управлінських рішень по проведенню фінансових операцій та формуванню рівня дохідності банку. В більшості випадків чим нижча ліквідність, тим вищий рівень прибутковості банку, і навпаки. Але виникає питання: як точно спрогнозувати ліквідність банку? Рішення даної задачі досягається шляхом створення механізму відслідковуючої якості, терміновість, обсяги активів і пасивів банку, співвідношення між ними (моніторинг коефіцієнтів ліквідності). Суть цього механізму в тому, щоб валютна і якісна структура активів забезпечувала здатність банку своєчасно виконувати зобов'язання перед вкладниками і кредиторами. [19].

Кошти на рахунках до запитання вигідні банкам, тому що вони найдешевші з структури залучених ресурсів. Але при цьому кошти до запитання дуже непостійні, и значна їх частина (значний обсяг) є небезпечними для ліквідності банку [18]. При керівництві цими ресурсами особливу увагу необхідно приділяти оцінці незнижуючихся залишків на вище перерахованих рахунках с точки зору постійності, щоб використовувати їх в якості стабільного ресурсу для кредитування (в т.ч. МБК), вкладення в цінні папери тощо.

Наразі, система управління активами, що передбачає підтримування покриття даних зобов'язань високоліквідними активами на рівні 100% є не ефективною.

Прогнозування розмірів умовно постійних залишків є не тільки важливим елементом процесу оцінки ліквідності банку, але и складною економіко-математичною задачею. Для того щоб ефективно справляться с цією проблемою, банку необхідно мати надійний методологічний інструментарій по обробці відповідної інформації.

Інструментарій повинен в повному обсязі оцінювати та аналізувати ринкові, кредитні, риски ліквідності та інші види рисків, використовуючи широкий набір сучасних аналітичних методик: Market-to-Market, Value at Risk (в тому числі Credit VaR), історичне моделювання, метод Монте-Карло (Monte Carlo VaR), сценарний аналіз (What if), Stress Testing, BackTesting, тощо [29].

Для вирішення задачі прогнозування поведінки залишків на рахунках до запитання пропонується використовувати підхід, який передбачає статистичну обробку ряду в залежності від виявлених закономірностей динаміки рахунків до запитання [11]. Цей підхід дозволяє на основі історичних відомостей про динаміку тимчасового ряду отримувати прогнозовану величину умовно - постійного залишку на визначений термін в майбутньому при заданому довірчому інтервалі.

Зроблений подібним чином прогноз може в подальшому використовуватися для оцінки ліквідності банку, а також при прогнозуванні залишку грошових коштів на рахунках до запитання. Ефективне управління ресурсами до запитання є важливою задачею для любого банка, а своєчасне и точне визначення величини коштів, що прирівняні до власних, дозволить банкам раціонально використовувати цей найбільш дешеве джерело запозичених коштів и отримувати значний прибуток.

Висновки і пропозиції

Метою даної курсової роботи стало ознайомлення з теоретичними основами та аналіз розрахунково-касових операцій банку. Виходячи з поставленої мети, ознайомилися з видами банківських рахунків та особливостями їх обслуговування; формами та видами безготівкових розрахунків; з'ясували механізм здійснення міжбанківських розрахунків; проаналізували порядок функціонування системи готівково-грошового обігу в банках.

Провівши дослідження, можна зробити наступні висновки.

Грошовий оборот незмінно поділяється на дві нерівні частини: сферу готівкових розрахунків і платежів, що посідає меншу питому вагу і має тенденцію до скорочення та сферу безготівкових розрахунків, що забезпечує безперервні розрахунки і платежі між суб'єктами ринкових відносин.

Для забезпечення виконання однієї зі своїх найважливіших функцій - розрахунково-платіжної - комерційні банки здійснюють різноманітні посередницькі операції, пов'язані з обслуговуванням руху грошових коштів клієнтів і основною передумовою проведення цих операцій є необхідність відкриття банками рахунків клієнтам у національній та іноземній валютах.

Окремі недоліки у практиці ведення розрахунково - касових операцій пояснюється певною мірою тим, що законодавчо не передбачено розмежування функцій регіональних управлінь НБУ та комерційних банків, а також єдиного порядку виконання комерційними банками операцій по обслуговуванню розрахунково-касових операцій тощо.

Потребують нормативно-правового врегулювання такі питання, як:

- порядок виконання комерційними банками депозитних операцій та операцій із приймання комунальних платежів від населення;

- порядок організації зберігання цінностей у депозитаріях установ комерційних банків.

Основи банківської справи загальновідомі. Йдеться про залучення коштів від тих, хто має надлишкові капітали (вкладники) і надання цих коштів у позичку тим, хто хоче і може продуктивно використати надлишкові фонди (позичальники). Передбачається, що позичальники вкладуть їх у виробництво продукції чи надання послуг і отримають від цього кошти, достатні аби повернути основну частину боргу і сплатити досить високу плату за користування кредитом (процент).

Ринок банківських послуг в Україні налічує велику кількість банків і всі вони діють з різною ефективністю. Але попереду завжди ті банки, хто бездоганно обслуговує клієнтів і робить це з мінімальними витратами. Оцінити ефективність діяльності банку допомагає аналіз, який, кваліфіковано проведений, є джерелом цінної інформації для самого банку, потенційних клієнтів, НБУ. Для банку він дає змогу оцінити ефективність управління, з» ясувати об'єктивну оцінку результатів діяльності і перспектив розвитку, а також визначити надійність банків-партнерів, клієнтів та кореспондентів. Клієнти, проаналізувавши опубліковані баланси і звіти про прибутки та збитки, приймають рішення щодо доцільності співробітництва з банком. НБУ на основі аналізу діяльності банку прогнозує ситуацію на кредитних ринках країни, робить висновки щодо стійкості та надійності банківської системи в цілому, контролює виконання банками встановлених економічних нормативів.

Список використаної літератури

1. Цивільний кодекс України

2. Закон України «Пре банки і банківську діяльність».

3. Закон України «Про Національний банк України»

4. Інструкція «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» №22 від 21.01.2004

5. Балабанов І.Г. Банківська справа, СПб: 2008. - 256 с.

6. Банкiвськi операцiї: Пiдручник / За ред. А.Д. Мороза. - К.: КНЕУ, 2008. - 384 с.

7. Банкiвське право України: Навч. Посiбник / За ред. А.О. Селiванова. - К.: Iн Юре, 2008. -384 с.

8. Банковское дело: Учеб.для вузов / Под ред. В.И. Колесникова, Л.П. Кроливецкой. - 4-е изд. перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2008. -460 с.

9. Вступ до банківської справи. Навч. Посібн. / Під кер. М.І. Савлука - К.: Лібра, 2008.

10. Гладких Д. Типова структура та основні функції підрозділів банківської установи // Вісник НБУ. - 2008. - №4.-с. 20-22

11. Денежное обращение. Кредит: Учеб. для вузов/ Под ред. Л.А. Доброзиной. - М.: ЮНИТИ, 2008. - 477 с.

12. Зайцев О. Электронные платежные системы в современном банковском бизнесе // Банковская практика за рубежом. - 2009. - №1. - с. 70-77.

13. Карманов Є. Банкiвське право України: Пiдручник для вузiв. - Харьков: Консум, 2008. - 463 с.

14. Качаєв Ю. Терiторiальнi фактори банкiвської дiяльностi в Українi // Вiсник Нацiонального банку України. - 2009. - №4. - с. 11-17.

15. Кириченко О. Банківський менеджмент. Навчальний посібник, К.: Основи, 2009.

16. Колодiзєв О. Становлення банкiвської системи України: минуле, свiтовий досвiд, проблеми реформування // Банкiвська справа. - 2008. - №2. - с. 28-29,39.

17. Коцовська Р. Операції комерційних банків. - Львів: Центр Європи, 2007.

18. Лаврушин О.І. Банківська справа, М.: Фінанси та статистика, 2009 - 576 с.

19. Оніщенко С. Особливості розробки нових банківських продуктів // Банківська справа. - 2008. - №3,4

20. Скибенко С.Т. Банківські операції, К.: Укоопосвіта, 2008 - 233 с.

21. Смовженко Т., Хмiль Л. Проблеми вдосконалення дiяльностi комерцiйних банкiв в економiцi України // Регiональна економiка. - 2009. - №1. - с. 163-169.

22. Створення і функціонування кооперативних банків: принципи, проблеми, уроки для України // Фондовий ринок. - 2008. - №46.-с. 8-9

23. Тимофеева З.А. Аналитическая работа в коммерческом банке // Деньги и кредит. - 2009. - №2. - с. 46-53.

24. Ширинская Е.Б. Фінансово-аналитическая служба в банке. - М.: ФБК - Пресс. - 2008

25. Юргелеич С. Правовi аспекти електронної комерцiї // Вiсник Нацiонального банку України. - 2009. - №4. - с. 32-35.