Значну питому вагу, 65,06% від загальних доходів Банку за 2007 рік, складає сума інших доходів - 123 747 тис. грн. з яких 91 875 тис. грн., складають кошти, що отримані у формі фінансової допомоги відповідно до угод, які було укладено з RCF Europe B.V., з метою дотримання нормативного рівня регулятивного капіталу.

Найбільшу питому вагу у операційних витратах Банку за 2007 -2008 роках займають витрати на утримання персоналу, які в 1, 8 раза більші за витрати на утримання інфраструктури банку.

Значне збільшення відрахувань у резерви обумовлено збільшенням обсягів кредитування фізичних осіб в 2007 -2008 роках та великим ризиком без заставного кредитування (рис.2.6).

Рис.2.6 Динаміка витрат ТОВ „Банк Ренесанс капітал” за 2006 -2008 роки

Таким чином, ризикованість споживчого кредитування в беззаставно-му кредитуванні, практикуєма ТОВ „Банк Ренесанс капітал”, дозволяє створювати резерви на кредитний ризик за величиною, яка дорівнює балансовому прибутку, тобто мінімізувати податок на прибуток банку.

Для зовнішнього інвестора банк з низьким рівнем рентабельності не представляє інвестиційного інтересу (рис.2.7).

Рис.2.7 Динаміка рентабельності ТОВ „Банк Ренесанс капітал” за 2006 -2008 роки

3. Висновки та рекомендації по удосконаленню споживчого кредитування населення ТОВ „Банк Ренесанс Капітал”

Рейтингові показники ТОВ „Банк Ренесанс капітал” в банківській системі України (164 комерційних банка), проведені Національним банком України на 01.01.2007 [33] - за перші півроку роботи у 2006 році, мають наступні рівні:

1. Обсяг активів балансу - 148,8 млн.грн. (147 місце).

4. Обсяг депозитів фізичних осіб - 4,1 млн.грн.

5. Обсяг депозитів юридичних осіб - 0 млн.грн..

6. Фінансовий результат (прибуток 2006 року) - 1,78 млн.грн.(71 місце)

8. Рентабельність активів - 1,2 %.

Рейтингові показники ТОВ „Банк Ренесанс капітал” в банківській системі України (164 комерційних банка), проведені Національним банком України на 01.01.2008 [33], мають наступні рівні:

1. Обсяг активів балансу - 1 300,5 млн.грн. (61 місце).

4. Обсяг депозитів фізичних осіб - 26,9 млн.грн. (138 місце).

5. Обсяг депозитів юридичних осіб - 453,1 млн.грн.(50 місце).

6. Фінансовий результат (прибуток 2007 року) - 7,264 млн.грн.(71 місце)

8. Рентабельність активів - 0,558 %, що в 2,5 рази нижче середнього рівня (1,25%) рентабельності активів банків в банківській системі України [32].

Рейтингові показники ТОВ „Банк Ренесанс капітал” в банківській системі України (164 комерційних банка), проведені Національним банком України та Асоціацією українських банків станом на 01.10.2008 [32], мають наступні рівні:

1. Обсяг активів балансу - 2 667,0 млн.грн. (46 місце), що становить 0,354% від сумарних активів банківської системи України.

2. Обсяг кредитно-інвестиційного портфелю - 2367,2 млн.грн. (44 місце) - при цьому банк не кредитує юридичних осіб.

3. Обсяг власного капіталу - 252,3 млн.грн.(61 місце).

4. Обсяг депозитів фізичних осіб - 50,5 млн.грн. (136 місце).

5. Обсяг депозитів юридичних осіб - 826,5 млн.грн.(41 місце).

6. Фінансовий результат (прибуток 2008 року) - 14,22 млн.грн. (48 місце).

8. Рентабельність активів - 0,533 %, що на 40% нижче середнього рівня (0,933%) рентабельності активів банків в банківській системі України [32].

9. Рентабельність статутного капіталу - 9,91 %, що на 15% нижче середнього рівня (11,45%) рентабельності статутного капіталу банків в банківській системі України [32].

Таким чином, за 2,5 роки діяльності рейтингове місце банку в банківсь-кій системі України зросло з 141 місця (2006) до 61 місця за результатами 2007 року та до 44 місця за результатами 3 кварталів 2008 року.

Банк виключно:

- нарощує , в основному,обсяги депозитів юридичних осіб;

- кредитує виключно фізичних осіб.

Рентабельність роботи статутного капіталу є дещо нижчою, ніж середня по БС України, рентабельність активів є значно нижчою, ніж середня по банківській системі України.

Споживче кредитування є одним з найпоширеніших видів банківських операцій у розвинутих країнах світу і є одним зі стимулюючих факторів розвитку економік цих країн. В Україні дана банківська послуга теж поступово набирає популярності. На даний час основну частку ринку споживчих кредитів (більш 50 % ) займають системні банки: Приватбанк (близько 25 %), Аваль (15 %), Укрсоцбанк (6,5 %), Правекс-банк (6 %). Починають активно працювати на ринку споживчих кредитів в сегменті кредитування покупок у торговій мережі кредитні спілки для своїх членів («Придніпров'є”, “Перше кредитне товарист-во”) та для всього населення фінансові компанії споживчого кредитування вітчизняних та іноземних фінансових груп та холдінгів - ФКСК ”Єврокредит» (Польща), “Простофінанс”(Франція), “Family Credit”(Кіпр), “Home credit” (Чехія), “Русский размер”(Росія), “Новий кредит”(Приватбанк, Україна), “Швидкокредит”(VAB Group, Україна). В сегменті від 100 до 500 грн. активно працює система миттєвого заставного короткострокового споживчого кредитування населення ломбардами.

Дослідження сутності та сучасної економічної термінології споживчого кредитування населення показало, що в економічній та методологічній літературі не існує єдиного і чіткого поняття “споживчий кредит”. Аналіз різних точок зору на це поняття, дозволив мені запропонувати, з моєї точки зору, найбільш економічно та організаційно обгрунтованим визначення споживчого кредиту через його основний класифікаційний признак - як невиробничий кредит, тобто не призначений для отримання додаткового прибутку, що може бути сформульовано як:

„Споживчий кредит - це грошові кошти в національній чи іноземній валютах, які надаються комерційними банками та фінансовими установами, діючими згідно Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг„ та отримавшими ліцензію Національного банку України чи Держфінпослуг України на проведення кредитних операцій банківськими та небанківськими фінансовими установами , громадянам України на невиробничі потреби на умовах обов'язковості повернення, строковості, платності та необов'язковості заставності і цільової спрямованості”.

Таким чином, на мою думку, слід в визначенні споживчого кредиту:

- впровадити розподіл споживчого кредиту на 3 основні класи:

1) поточний короткостроковий беззаставний нецільовий споживчий кредит;

2) поточний короткостроковий цільовий заставний споживчий кредит;

3) інвестиційний довгостроковий заставний цільовий споживчий кредит;

- повернути заставному споживчому кредиту його цільову спрямованість, оскільки її відсутність не дає можливості ефективно контролювати повернення кредиту;

- видалити фразу про можливість надання споживчого кредиту однією фізичною особою іншій фізичній особі, оскільки така фінансова операція окремо обумовлена Цивільним Кодексом України та має свій правочин (Стаття 1054. „Кредитний договір” Цивільного Кодексу України);

- видалити фразу про можливість надання товарного споживчого кредиту нефінансовими торгівельними установами, оскільки процес товарного кредитування з відстрочкою сплати суми покупки не має основних елементів кругооберту позикового капіталу і словосполучення для юридичних осіб „товарний кредит” повинно бути замінено для споживачів на „торгівлю товарами в розстрочку”(Стаття 694. „Продаж товару в кредит”, Стаття 695. „Особливості оплати товару з розстроченням платежу” Цивільного Кодексу України ).

Вирішенням вищеозначених проблем економічного та законодавчого становлення споживчого кредитування в Україні може бути розробка та прийняття відповідних положень в перспективному законі України “Про кредитування”, оскільки на сьогоднішній день основним законодавчим документом в сфері споживчого кредитування є тільки закон України “Про захист прав споживачів”.

Проведений аналіз практики споживчого кредитування в банківській системі України у порівнянні з практикою споживчого кредитування за кордоном показав, що:

- частка споживчих кредитів у загальному кредитному портфелі банків країн Західної Європи сягає 50 %, у східноєвропейських країнах близько 19 %, в українських банках на початок 2006 року вона склала 12 %, станом на кінець 1-го півріччя 2007 року - 21,8% (тобто майже 70% портфелю кредитування фізичних осіб);

- процентні ставки по споживчих кредитах складають у Японії -- 1,9 %, Великобританії -- 3,7 %, у США -- 4,2 %, Франції -- 6,6 %, в українських банках еквівалентні процентні ставки (з врахуванням щомісячних відсотків комісії та одноразових авансових відсотків) знаходяться в значно вищому діапазоні 13 % (інвестиційні споживчі кредити) - 59 % (готівково-побутові споживчі кредити) річних.

- основним ресурсним джерелом для зростання обсягів кредитування фізичних осіб у банківській системі України за 2006 - 2008 роках є залучені строкові і поточні депозити фізичних осіб. Слід зазначити, що зазначена ресурсна база може бути використана для короткострокового споживчого кредитування і ,тільки в дуже обмеженому обсязі, для іпотечного кредитування, оскільки максимальний термін депозитів фізичних осіб складає від 1 до 2 років, а іпотечні кредити видаються на термін 10 - 15 років. Таким чином, вартість іпотечних кредитів визначається ставкою строкових депозитів фізичних осіб, що при ринковій економіці не може бути нижче індексу зменшення вартості грошей (дисконтна ставка Національного банку України чи рівень інфляції).

Ставка цільового споживчого кредитування в фінансових компаніях споживчого кредитування становить від 25,2% річних (ФКСК “ПростоФінанс”) до 38,9% річних (ФКСК “Єврокредит”), що вище в 1,5 раза ставок цільового споживчого кредитування в комерційних банках та практично дорівнює ставкам нецільового карткового кредитування в комерційних банках 30% - 48% річних.

Як показують результати проведеного аналізу річні процентні ставки незабезпеченого високоризикового споживчого кредитування на поточні потреби на 10 - 35 % перевищують процентні ставки забезпеченого нерухомістю споживчого кредитування на інвестиційні капітальні потреби, що при дослідженій тенденції значного росту частки споживчого кредитування на поточні потреби значно підвищує ризик кредитування та потребує нових підходів до оперативної оцінки кредитоспроможності позичальників - фізичних осіб при масовому нецільовому кредитуванні.

Одним із перспективних напрямків вирішення проблеми адміністрування ризикових споживчих кредитів, запропонованим у дипломному проекті є скоринг - один з найбільш успішних прикладів використання математичних і статистичних методів у бізнесі, що у даний час широко застосовуються у всіх економічно розвитих країнах. Скоринг використовується головним чином при кредитуванні фізичних осіб, особливо в споживчому кредиті при незабезпечених позичках, та являє собою математичну або статистичну мо-дель, за допомогою якої на основі кредитної історії «минулих» клієнтів банк намагається визначити, наскільки велика імовірність, що конкретний потенцій-ний позичальник поверне кредит у визначений термін.

Проведений аналіз структурного розподілу ринку споживчого кредитування населення в Україні показав, що його перспективну побудову можна розділити в розрізі кредиторів, сум та строків кредитування на:

а) Сегмент банківського іпотечного кредитування будівництва, придбання та ремонту житла з сумами кредитування від 20 тис.доларів США до 150 тис.доларів США на строк 10-25 років;

б) Сегмент банківського споживчого кредитування на придбання транспортних засобів з сумами кредитування від 5 тис.доларів США до 20 тис.доларів США на строк 3 - 5 років;

в) Сегмент небанківського цільового споживчого кредитування на придбання побутової техніки та меблів до 5 тис.грн. на строк 1-2 роки;

г) Сегмент банківського револьверного нецільового карткового кредитування (до запитання) до 1 тис.доларів США на строк від 1 місяця до 1 року;

д) Сегмент небанківського заставного кредитування в ломбардах до 500 грн. на строк 1-2 місяці з необов”язковим поверненням кредиту та викупом застави.

Таким чином, впровадження пропозицій і рекомендацій щодо структуризації сегментів та шляхів розвитку банківських та небанківських продуктів споживчого кредитування, дозволить:

1. В банківському секторі:

- зосередити увагу банківських установ на привабливість розвитку сектору банківського споживчого кредитування населення, поточний рівень якого в розрахунку на душу населення в Україні в десятки разів нижче середньоєвропейського;

- ініціювати участь банківських установ в створенні та розширенні діяльності кредитних бюро для формування кредитної історії всіх фізичних осіб, які коли-небудь звертались за кредитом у будь-яку кредитну установу країни;

- зосередити зусилля кредитних ризик-менеджерів на розробці та удоско-налення скорингових систем, які являють собою математичну або статистичну модель, за допомогою якої на основі кредитної історії «минулих» клієнтів банк намагається визначити, наскільки велика імовірність, що конкретний потенцій-ний позичальник поверне кредит у визначений термін.

- використати досвід кредитування банків для формування начальних вибірок достатніх обсягів із поділом клієнтів на “ добрих” та “ поганих” з виділом основних вхідних параметрів скорингових моделей.

2. В небанківському секторі - створити систему спеціалізованих фінансово-холдінгових груп з фінансовими компаніями споживчого кредитування, в яких банк буде гарантом фінансової стабільності, джерелом вільних ресурсів для нарощування обсягів споживчого кредитування та організатором телекомунікаційних мереж автоматизованих систем мережевого обслуговування точок продажу продуктів споживчого кредитування і систем приймання платежів позичальників.

Список використаної літератури

1. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12 липня 2001 року N 2664-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 15 грудня 2005 року N 3201-IV - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007