Главная
База знаний "Allbest"
Банковское, биржевое дело и страхование
Документарний акредитив, міжнародний лізинг
Документарний акредитив, міжнародний лізинг
Операції по документарних акредитивах. Порядок розрахунків у формі документарного акредитиву. Теоретичні засади міжнародних лізингових відносин. Якісні переваги лізингу, склад, види та форми лізингових платежів. Етапи проведення лізингової операції.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.09.2009 |
| Размер файла | 90,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2
Міністерство освіти і науки України
Національний університет харчових технологій
Кафедра менеджменту
зовнішньоекономічної діяльності
Контрольна робота
з дисципліни: “Міжнародні розрахунково-кредитні та валютні операції"
Виконала:
студентка 6 курсу
(з. ф. н) спеціальність МЗЕД
Котельницька Наталія
Перевірив:
Викладач
Тюха Ірина Володимирівна
Київ - 2009
Зміст
- Теоретичне питання 1. Документарний акредитив та його використання
- Теоретичне питання 2. Особливості лізингу в сфері міжнародної торгівлі
- Суб'єкти лiзингу
- Теоретичні засади міжнародних лізингових відносин
- Поняття та функції лізингу
- Об'єкти та суб'єкти лізингових відносин
- Якісні переваги лізингу
- Види лізингу
- Форми лізингових угод
- Склад, види та форми лізингових платежів
- Етапи проведення лізингової операції
- Задача 1
- Задача 2
- Задача 3
- Задача 4
- Задача 5
- Задача 6
- Задача 7
- Список використаної літератури
Теоретичне питання 1. Документарний акредитив та його використання
Операції по документарних акредитивах підпорядковані "Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів", розроблені Міжнародною торговою палатою, публікація № 500, редакція 1993 року.
Основні принципи акредитивів:
1. Принцип суворого дотримання документів - банк ретельно перевіряє відповідність тексту наданих банку документів тексту умов акредитиву і здійснює платіж проти документів тільки у разі повної відповідності умовам акредитиву;
2. Принцип суворого дотримання термінів - банк ретельно перевіряє термін надання документів в банк і термін відвантаження товару, який обумовлений в акредитиві, у випадку якщо термін наданих банку документів прострочений і не відповідає межам терміну відвантаження товару то банк може відмовити в здійсненні платежу по акредитиву.
Рис.1. Порядок розрахунків у формі документарного акредитиву
1. підписання контракту;
2. у банк-емітент подається заява на відкриття акредитиву;
3. банк покупця пересилає акредитив в банк постачальника;
4. акредитив передається експортерові;
5. відвантажується товар;
6. екcпортер отримує транспортні документи від перевізника;
7. постачальник надає своєму банку реєстр і інші документи, які підтверджують відвантаження товару;
8. банк експортера перевіряє документи і направляє в банк платника з вказівкою, яким чином зараховується виручка;
9. банк-емітент перевіряє документи, списує гроші по акредитиву з розрахункового рахунку платника і перераховує їх в банк експортера;
10. сума акредитиву зараховується на рахунок постачальника;
11. імпортер отримує документи від банку-емітента;
12. імпортер отримує товар у власність від перевізника.
Список документів, необхідних для відкриття акредитиву:
* заява на відкриття акредитиву;
* контракт;
* документи згідно умов акредитиву;
* документи по заставі або покриттю по акредитиву;
* інші документи, які можуть бути необхідні банку.
Теоретичне питання 2. Особливості лізингу в сфері міжнародної торгівлі
Згідно із законом України "Про фінансовий лізинг" від 14.01.1999 року: Сучасні види міжнародного лізингу класифікуються за різними ознаками таким чином:
1. Залежна від каналу отримання об'єкта лізингу:
* прямий закордонний лізинг, тобто лізингові угоди між юридичними особами рідних країн:
* непрямий закордонний лізинг, в якому орендар та орендодавець є юридичними особами однієї країни, але капітал орендодавця частково належить іноземним фірмам - банкам та лізинговим компаніям.
2. Залежно від ролі орендодавця (лізингової компанії) в угоді:
* експортний лізинг - це лізингові угоди, при яких лізингова компанія купує обладнання у національної фірми і потім надає його закордонному орендарю; у цьому разі постачальник-виробник та лізингова компанія є резидентами однієї країни, а орендар - іншої;
* імпортний лізинг - не лізингові угоди, при яких іноземна лізингова компаній купує обладнання за кордоном і потім надає його вітчизняному орендарю; у цьому разі орендар та лізингова компанія є резидентами однієї країни, а постачальник-виробник - іншої;
* транзитний лізинг - це лізингова угода, при якій лізингова компанія, яка є резидентом однієї країни, купує обладнання у постачальника резидента другої країни та надає його в оренду орендарю - резиденту третьої країни.
3. Залежно від стану об'єкта лізинга:
* лізинг нового обладнання;
* лізинг старого обладнання (second-hand) широко використовується у відносинах із фірмами СРК. Лізингові платежі розраховуються із залишкової вартості майна та розподіляються на строк від одного до чотирьох років. Ця форма мас переваги порівняно з купівлею-продажем обладнання second-hand, тому що гарантією адекватної та безперебійної роботи орендованої техніки є те, що вона є власністю фірми-орендодавця.
Це с важливим особливо стосовно машин та обладнання, які були у використанні, оскільки на цю категорію товарів фірми зазвичай не дають післяпродажних гарантій.
4. Залежно від методу здійснення лізингу або залежно від економічного значення:
* фінансовий лізинг (financial leasing), який передбачає виплату орендарем протягом періоду дії угоди суми, що покриває повну вартість амортизації майна або більшу Ті частину, а також прибуток орендодавця.
Після закінчення строку дії договору орендар може:
* повернути об'єкт оренди орендодавцю;
* продовжити або укласти нову лізингову угоду; причому у цьому випадку лізингові платежі розраховуються із залишкової вартості;
* викупити об'єкт лізингу за залишковою вартістю; у цьому випадку фінансовий лізинг відрізняється від довгострокового кредитування моментом переходу права власності на об'єкт оренди орендарю.
Довгострокову оренду (лізинг) називають фінансовою орендою, оскільки у такі й угоді беруть участь три сторони, одна із яких - лізингова компанія - спочатку фінансує купівлю майна у виробника чи торговця-посередннка, а потім передає його у тимчасове користування лізінгоотримувачу.
Різновидом фінансового лізингу є зворотний лізинг (ліз-бек, lease-back), який передбачає продаж власником, наприклад, промисловим підприємством, частини власного майна лізинговій компанії з одночасним укладанням фінансової лізингової угоди; жодного фізичного переміщення майна у такому випадку не відбувається. В результаті угода є взаємовигідною, оскільки лізингова компанія отримує лізингові платежі, лізингоотримувач може відносити ці платежі на собівартість, а виручкою від продажу обладнання поповнити основний та оборотний капітал. Рентабельність угод зворотного лізингу зв'язана із розміром перевищення доходу від нових капітальних вкладень над вартістю та лізингових платежів.
Угода укладається у такій послідовності:
1) укладається лізингова угода між орендодавцем та орендарем;
2) лізингова компанія купує обладнання в орендаря - власника обладнання;
3) орендар регулярно сплачує орендні платежі згідно з умовами ліцензійної угоди.
Важливі переваги ліз-бек: використання обладнання, що вже експлуатується, як джерела фінансування будівництва нових об'єктів з випливаючою із цього можливістю використовувати інвестиційні податкові пільги та знижки, які є в багатьох закордонних країнах; він є найбільш ефективним та відносно дешевим способом поліпшення фінансового стану підприємства, зокрема стосовно отримання додаткових коштів у ВКВ.
Правовими основами міжнародного фінансового лізингу є Конвенція ООП про договори міжнародної купівлі-продажу (Відень, 1980 р) та Конвенція ЮНЩРУА про міжнародний фінансовий лізинг (Оттава, 1988 p), яка дозволяє учасникам договорів відступати від будь-яких її положень, за винятком трьох зазначених у ній пунктів;
* виробничий (операційний) лізинг (operation leasing), який укладається на строк, менший за амортизаційний період майна. Після закінчення строку оренди орендар може;
* повернути майно власнику;
* укласти нову лізингову угоду.
Рейтинг та хайринг називають операційною орендою, оскільки фактичний строк оренди у цьому випадку нижче нормативного строку служби і об'єкт оренди операційна здається декілька разів, для того щоб орендними платежами від декількох орендарів погасити повністю початкову вартість майна. У цій оренді беруть участь дві сторони - орендар та орендодавець; рейтингові та хайрингові контракти передбачають зобов'язання орендодавців страхувати та здійснювати технічне обслуговування об'єктів оренди; рейтингові та хайрингові ставки порівняно високі, оскільки орендодавач несе ризики, зв'язані з моральним старінням об'єкта оренди та необхідністю здійснювати реновацію після кожної чергової здачі майна в оренду; ці ставки визначаються на базі попиту та пропозиції; орендар може скористатись своїм правом в однобічному порядку із попереднім повідомленням розірвати договір оренди, вибрати нові, удосконалені вид, тип або модель. Оперативна оренда є зручною для орендаря у таких випадках: у зв'язку з виконанням термінового замовлення, при виконанні сезонних робіт, для попередньої експлуатаційної перевірки техніко-економічних показників обладнання з метою його подальшого придбання.
Правовими основами міжнародного оперативного лізингу є положення законодавств країн-учасниць та умови підписаних сторонами договорів Якщо в угоді не обумовлено, право якої країни має застосовуватись при розв'язанні суперечок, не питання вирішується арбітражем, що розглядає суперечку.
Порівняно з оперативним лізингом фінансовий лізинг має такі відмінності:
* строк фінансового лізингу близький до строку нормативної амортизації; Австралії, КНР. Важливими центрами аукціонної торгівлі тютюном є: Нью-Йорк Амстердам, Бремен, Лусака (Замбія), Лімба (Малаві), квітами - Амстердам, рибок - СШ А та порти західно-європейських країн (крім Ісландії, Норвегії), кіньми - Довіль (Франція), Лондон, Москва, Ростов-на-Дону, П'ятигорськ.
Суб'єкти лiзингу
Суб'єктами лiзингу можуть бути:
лiзингодавець - юридична особа, яка передає право володiння та користування предметом лiзингу лiзингоодержувачу;
лiзингоодержувач - фiзична або юридична особа, яка отримує право володiння та користування предметом лiзингу вiд лiзингодавця;
продавець (постачальник) - фiзична або юридична особа, в якої лiзингодавець набуває рiч, що в наступному буде передана як предмет лiзингу лiзингоодержувачу;
iншi юридичнi або фiзичнi особи, якi є сторонами багатостороннього договору лiзингу.
Теоретичні засади міжнародних лізингових відносин
Незважаючи на те, що лізинг в багатьох країнах світу давно отримав широке розповсюдження та вважається найбільш доцільним способом організації підприємницької діяльності, в Україні все ще визначаються шляхи та форми його розвитку в багатоукладній економіці. В умовах фінансової кризи, коли більшість підприємств невзмозі здійснювати крупні капіталовкладення фінансових засобів в технічне оновлення та інтесифікацію виробництва, стала очевидною необхідність значного зростання ролі лізингового бізнесу, який дозволяє залучати додаткові приватні інвестиції для розвитку виробничої сфери та підтримки вітчизняного виробництва всіх форм власності, в першу чергу тих, що займаються малим та середнім підприємництвом.
Успіх лізингового бізнесу в будь-якій галузі в більшості залежить від вірного розуміння його змісту та специфічних особливостей, їх адекватного відображення в методичних рекомендаціях та практичних рішеннях. Тому перш за все потрібно вияснити, в чому сутність лізингу, які його природа та потенціал, принципи та організаційні форми. Лише всебічне пізнання економічного механізму та переваг, що закладені в системі лізингу, дозволить широко використовувати його в практичній підприємницькій діяльності.
Поняття та функції лізингу
Відносно економічної сутності лізингу досі ще не існує єдиної думки економістів. Його зміст та роль в теорії трактуються по різному. Одні розглядають лізинг як одну з форм кредитування підприємницької діяльності, другі цілком ототожнюють його з довгостроковою орендою або однією з її форм, яка в свою чергу зводиться до відносин найму або підряду, треті вважають лізинг завуальованим способом купівлі-продажу засобів виробництва або права користування чужим майном, а четверті інтерпретують лізинг як дії за чужий рахунок, тобто управління чужим майном за дорученням.
Сучасне розуміння лізингу сходить до класичних принципів римського права про розмежування понять власник та користувач майна. Виникнення та існування його в якості особливого виду бізнесу основані саме на можливості розподілу компонентів власності на два найважливіших повноваження - користування річчю, тобто використання її згідно з призначенням з метою отримання доходу та інших вигод, та саме право власності як правове панування особи над об'єктом власності. Багатовіковий досвід довів, що багатство в кінцевому рахунку заключається не просто в обладанні власністю безпосередньо, а в ефективному її використанні. Звідси перш за все випливає, що лізинг - це спосіб реалізації відносин власності, який відображає стан виробничих сил та виробничих відносин, з якими він знаходиться в тісному взаємозв'язку.
Лізинг в широкому значенні являє собою організаційну форму підприємницької діяльності, яка відображає відносини власності, як уособлену систему господарювання. Проте, як і будь-яке самостійне явище, як економічна категорія, він має свій власний зміст та різноманітні форми прояву.
Дивлячись на те, що лізинг відображає визначену взаємодію елементів виробничих сил та виробничих відносин, то він має матеріально-речову основу та соціально-економічну форму. Соціально-економічний зміст лізингу визначається відносинами власності та спільної економічної діяльності по вертикалі та горизонталі (з власником, суспільством і т. і), а також умовами трансформації власності. Матеріально-речова сторона лізингу характеризується організаційно-правовими формами виробництва, наймом усіх або частини речових елементів підприємницької діяльності, купівлею-продажем майна та умовами кредитування.
Вважається загальновідомим, що лізинг тісно пов'язаний з орендним механізмом, але в діловому обороті він має більш широку, складну потрійну основу та містить в собі одночасно значні властивості кредитної угоди, інвестиційної та орендної діяльності, які тісно взаємодіють, створюючи нову організаційно-правову форму бізнесу. Лізинг відноситься до підприємницької діяльності більш високого рівня в порівнянні з орендною, банківською чи комерційною, так як він вимагає та передбачає широкий діапазон знань фінансового бізнесу, та положення в виробництві, на ринках обладнання та нерухомості, а також варіаційних потреб клієнтів та особливостей оренди.
Закон України Про лізинг дає наступне визначення терміну лізинг: Лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Таким чином, лізинг - це особливий вид підприємницької діяльності, який включає в себе три форми організаційно-економічних відносин: орендні, кредитні та торгівельні, зміст кожної з яких окремо повністю не вичерпує сутності таких специфічних фінансово-майнових операцій.
Об'єкти та суб'єкти лізингових відносин
Визначення обєкта лізингу є суттєвою умовою, без якої угода вважається недійсною. Головною обовязковою умовою лізингу є те, що обєкти, які передаються в лізинг, можуть бути використані лише для підприємницьких цілей. Згідно з діючим законодавством обєктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними піlприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.
З урахуванням цього можна виділити наступні групи об'єктів (предметів) лізингу: а) рухоме майно: · обладнання промислового призначення (верстати, устаткування, технологічні лінії, енергетичне обладнання, складське обладнання і майно); · транспортне обладнання: повітряні, наземні та водні транспортні засоби, обладнання для їх експлуатації (судна, літаки, вертольоти, автомобілі, в тому числі спеціальні, залізничні вагони, контейнери та т. ін.); · будівельна техніка; · засоби телевізійного та дистанційного зв'язку; · оргтехніка, конторське обладнання; · ліцензії, ноу-хау, комп'ютерні програми і т. ін.; б) нерухоме майно: · будівельні споруди і споруди виробничого, торгівельного або комунально-побутового призначення; · споруди (нафтові та газові свердловини, гідротехнічні та транспортні споруди).
Таким чином, у лізинг може передаватися будь-яке майно, що не заборонене до вільного обігу і не знищується в процесі виробничого циклу. Суб'єкти лізингових відносин Лізингодавцем може бути будь-який суб'єкт підприємницької діяльності, котрий здійснює лізингову діяльність, тобто передає в користування майно за договором лізингу. Лізингодавцями можуть бути: банки та їхні філії, фінансові компанії, кредитні установи, в яких передбачений цей вид діяльності; · лізингові компанії: фінансові, що спеціалізуються тільки на фінансуванні угоди (оплата майна), або універсальні, що надають не тільки фінансові, а й інші види послуг, які пов'язані з реалізацією лізингових операцій (технічне обслуговування, навчання, консультації і т.ін.). Їхні переваги - оперативність, мобільність, добре знання ринку і ситуації на місцях; · брокерські лізингові фірми; · будь-яка виробнича або торгівельна фірма (товариство), для якої лізингова діяльність передбачена в установчих документах і яка має достатню кількість фінансових засобів; · страхові та пенсійні фонди.
Другим учасником лізингової угоди є будь-який субєкт підприємницької діяльності, котрий одержує у використання майно за договором лізингу, - лізингоодержувач. Це може бути юридична особа в будь-якій організаційно-правовій формі, що здійснює підприємницьку діяльність, або громадянин, котрий займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і зареєстрований як індивідуальний підприємець. Постачальником (продавцем) обєкту лізингу може бути підприємство-виробник, торгівельна організація або інші субєкти підприємницької діяльності, які продають майно, що передається згідно з договором лізингу.
Якісні переваги лізингу
Широке розповсюдження в світовій практиці лізинг отримав завдяки перевагам, які надаються суб'єктам угоди. Розглянемо основні з них. З точки зору лізингоодержувача (орендаря) ці переваги такі: - можливе використання нової, дорогої техніки, високих технологій без значних одноразових витрат, оскільки при лізингу виробниче обладнання передається в користування без попереднього викупу, тобто є можливість налагодити виробництво при обмежених витратах фінансових (а при міжнародному лізингу - валютних) засобів; - лізинг припускає 100% кредитування і, як правило, не потребує негайного початку платежів; при використанні звичайного кредиту підприємство повинно було б частину вартості покупки оплатити за рахунок власних коштів; - лізинг також дозволяє спочатку випробувати машини, а потім закупити їх, а обладнання в сезонних галузях орендувати лише на час його фактичної експлуатації; - лізинг дозволяє підприємству запобігти витратам, пов'язаним із моральним старінням машин і устаткування, і сприяє використанню найновіших об'єктів лізингу, що підвищує конкурентоспроможність лізингоодержувача; - лізингові платежі в повному обсязі відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), виробленої лізингоодер-жувачем, і відповідно знижують оподатковуваний прибуток; - майно за лізинговою угодою не зараховується на баланс лізингоодержувача, що не збільшує його активів і звільняє від сплати податку на майно; його вартість не включається в залишок кредитної заборгованості.
Це поліпшує фінансові показники підприємства-орендаря і відповідно дозволяє йому залучити додаткові кредитні ресурси (у зв'язку з цим сучасний лізинг часто класифікують як "позабалансове фінансування"); - у багатьох країнах законодавче встановлені податкові пільги для лізингових операцій (так, прискорена амортизація дозволяє суттєво знизити оподатковуваний прибуток і термін лізингової угоди; - порядок здійснення лізингових платежів гнучкіший, ніж за кредитними угодами (лізингоодержувач може розрахувати надходження своїх доходів і разом із лізингодавцем розробити зручну схему платежів; платежі можуть бути щомісячними, щоквартальними і т.п.; сума платежів може бути постійною або ковзкою; при її визначенні може бути врахована сезонність використання предмета лізингу; платежі можуть здійснюватися із виручки від реалізації продукції, що вироблена на отриманому в лізинг обладнанні); при використанні компенсаційного лізингу лізингоодержувач здійснює платежі в товарній формі, використовуючи продукцію, що вироблена на лізингованому обладнанні; - лізинг доступний малим і середнім підприємствам, в той час як отримання банківських кредитів на сприятливих умовах для них проблематичне; деякі лізингові компанії не вимагають від лізингоодержувача ніяких додаткових гарантій, оскільки забезпеченням угоди є саме устаткування (при невиконанні орендарем своїх зобов'язань лізингова компанія забирає своє майно); - лізинг на відміну від кредиту дає змогу створити надійніші умови господарювання; - підвищується ліквідність підприємств-лізингоодержувачів, тобто покращується такий важливий для ринкової економіки показник, як здатність своєчасно сплатити майбутні борги; - перевагою лізингу є також можливість придбання лізингоодержувачем устаткування за залишковою вартістю після завершення лізингової угоди; - при укладанні лізингової угоди орендар може розраховувати на отримання від лізингодавця додаткових інформаційних, консультативних і юридичних послуг; - Міжнародний валютний фонд не враховує суму лізингових угод у підрахунку національної заборгованості, тобто є можливість перевищити фактичні ліміти кредитної заборгованості, встановлені Фондом для окремих країн (при застосуванні імпортного лізингу).
В умовах ринкових відносин лізинг дає можливість вижити малим, середнім і великим підприємствам. Підприємству-виробнику лізинг вигідний тим, що за його допомогою підтримується тісний зв'язок між виробниками і споживачами техніки. Вся інформація про недоліки використовуваного устаткування надходить до підприємства-виробника, яке усуває їх, підвищуючи конкурентноспроможність своєї продукції та розширюючи можливості її збуту. Збуваючи продукцію за лізингом, виробник вирішує проблему отримання плати за неї, що зміцнює його фінансове становище. Лізингові фірми від проведення лізингових операцій отримують досить високий прибуток. Крім того, якщо лізингодавцем виступає банк, то він також має свої вигоди: - розширюється коло банківських операцій, росте число клієнтів і відповідно збільшуються отримувані доходи; - знижується ризик втрат від неплатоспроможності клієнтів.
При здійсненні лізингових операцій банк (або його дочірня лізингова компанія) залишається власником майна, що передано в оренду, і, якщо порушуються умови угоди, може вимагати повернення майна. Дана обставина забезпечує можливість проведення лізингових операцій з клієнтами, у яких нестійке фінансове становище (малі підприємства, фермерські господарства, кооперативи, особи, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю і т.ін.); - банк має право нараховувати на майно, що передається в оренду, амортизаційні відрахування, які не підлягають оподаткуванню і можуть бути джерелом засобів для придбання нового майна; - банк отримує доходи у вигляді комісійних за лізингом. Величина лізингових платежів може бути "вища, ніж процентна ставка за кредитами. Але в умовах економічної кризи, коли практично відсутнє середнє та довгострокове кредитування, лізинг може бути успішно використаний для вирішення питань капіталовкладень. Дане положення виправдовується також наданням клієнтові, крім позики, машин і устаткування, а також іншого майна, що особливо актуально в умовах існуючого в Україні великого морального і фізичного зносу практично всіх основних фондів. Як бачимо, лізингові операції мають великі переваги.
Традиційне уявлення про лізинг як примітивну довгострокову оренду майна безнадійно застаріло. В той же час слід відмітити ряд недоліків, що притаманні лізингу: - кількість учасників лізингової угоди більша, ніж при купівлі майна за рахунок позики, тому операції відрізняються досить складною організацією; - на підготовку фінансової лізингової угоди може знадобитися більше часу, ніж на підготовку контракту на купівлю; вищі можуть бути і адміністративні витрати, тому вважається, що ціна лізингу може бути нижчою або дорівнювати ціні позики тільки за наявності певних податкових пільг.
Законодавством США, наприклад, передбачається, що для отримання податкових пільг необхідно довести відповідність угоди до ряду ознак, які б свідчили про її належність до дійсної угоди. Податковим законодавством Німеччини, Франції та Італії не передбачаються додаткові пільги для лізингодавців чи лізингоодержувачів. У 1986-1987 рр. в Англії та США почали діяти нові податкові законодавства, які фактично відмінили багато податкових пільг, пов'язаних з лізингом.
На лізингодавця лягає ризик морального старіння майна і отримання лізингових платежів, а вартість лізингу є вищою, ніж позики, оскільки ризики зносу устаткування лягають на лізингодавця; відповідно останній закладає це у вартість лізингу. Якщо науково-технічний прогрес робить об'єкт лізингу застарілим, при фінансовому лізингу орендні платежі не припиняються до закінчення угоди. Таким чином, розглянуті переваги і недоліки лізингових операцій дають можливість зробити висновки, що позитивних моментів, притаманних лізингові, набагато більше, і при державній підтримці, хоча б на період становлення, лізинговий бізнес стане ще більш привабливим.
Види лізингу
Відповідно до рівня окупності майна розрізняють фінансовий (капітальний) і оперативний лізинг. Це найбільш поширені види лізингу. Існує кілька критеріїв для їх розмежування: це і тип орендованого майна, і обсяг обов'язків лізингодавця, і термін використання об'єкта лізингу. Визначень фінансового та оперативного лізингу багато. Наведемо деякі з них. Фінансовим називається лізинг, коли вартість майна повністю повертається лізингодавцю за час дії договору лізингу (що передбачає співпадання терміну повної амортизації майна і терміну договору). Для оперативного лізингу характерне часткове відшкодування вартості зданого в лізинг майна (термін амортизації довший від терміну договору). Фінансовий лізинг являє собою лізинг майна з повною сплатою його вартості і характеризується тим, що термін, на який передається майно в тимчасове користування, наближається по тривалості до терміну експлуатації та амортизації всієї або більшої частини майна.
Оперативний лізинг характерний тим, що термін договору лізингу коротший, ніж нормативний термін використання майна, і лізингові платежі не покривають повної його вартості. Фінансовий лізинг - це угода, яка передбачає протягом своєї дії виплату лізингових платежів, котрі покривають повну вартість амортизації обладнання або більшу його частину, додаткові витрати і прибуток орендодавця. Оперативний лізинг - це орендні відносини, за яких витрати лізингодавача пов'язані з придбанням та утриманням майна, що здається в оренду, не покриваються орендними платежами протягом одного лізингового контракту. Фінансовий лізинг - основний вид лізингових операцій, при яких засоби виробництва лізингуються на тривалий термін, близький до терміну амортизації, з можливим у подальшому придбанням лізингоодержувачем майна, що лізингується. Оперативний лізинг - коротко чи середньострокова оренда, як правило, з неповною амортизацією лізингового майна. У практиці країн з розвиненою ринковою економікою правові особливості регулювання лізингових операцій стoсуються, як правило, фінансового лізингу, хоча замість обов'язкового характеру переходу власності у договорі мають бути зафіксовані умови такого переходу. Основою для їх розмежування фактично служить термін оренди з амортизаційним періодом і не передбачена обов'язковість переходу права власності при здійсненні фінансового лізингу.
Форми лізингових угод
Міжнародна практика напрацювала наступні форми лізингових угод.
1. Стандартний лізинг.
При цій формі лізинга виробник обладнання продає його лізинговій компанії, яка здає це обладнання в лізинг споживачеві. При цьому між виробником та лізингоотримувачем не виникають правові відносини. Технічне обслуговування здійснює за окремою домовленістю виробник, а лізингодавець не втручається в питання технічного обслуговування.
2. Зворотній лізинг ("ліз-бек").
Ця форма використовується у випадку, коли фірма відчуває гостру нестачу коштів. Сутність цієї операції полягає в тому, що власник обладнання продає лізинговій компанії обладнання, а потім бере його в лізинг, тобто продавець обладнання перетворюється в лізингоотримувача.
3. "Мокрий лізинг".
Цей різновид лізингу передбачає додаткові послуги лізингдавця лізингоотримувачу. Лізингодавець здійснює утримання обладнання, ремонт, страхування, інколи управління виробництвом.
4. "Чистий лізинг".
В данному випадку всі обовязки, пов'язані з експлуатацією обладнання, виконує лізингоотрімувач. Він сплачує податки, здійснює страхування та несе всі витрати, пов'язані з використанням обладнання. Лізингоотримувач зобов'язаний утримувати обладнання в робочому стані, обслуговувати його та після закінчення строку лізингу повернути його в доброму стані з урахуванням нормального зносу лізингодавцю. Лізингодавець не відповідає за дії, повязані з використанням лізингоотримувачем майна. Але він несе відповідальність, повязану з можливими діями влади чи інших організацій країни, де використовується обладнання.
5. Лізинг на залишкову вартість обладнання.
Використовується по відношенню до обладнання, що вже знаходилось в користуванні. Така форма лізингу діє на протязі 1-4 років.
6. Лізинг з повним обслуговуванням.
Подібний до "мокрого" лізингу, але угода передбачає виконання лізингодавцем деяких додаткових послуг. Наприклад, лізингодавець проводить дослідження, що передують придбанню обладнання, здійснює поставку необхідних сировинних матеріалів для роботи даного обладнання, надає кваліфікованих спеціалістів для роботи з обладнанням та надає деякі інші послуги.
7. Лізинг постачальнику.
Ця форма лізингу схожа з типом "ліз-бек". Постачальник обладнання виступає в подвійній ролі: продавця та основного лізингоотримувача, який не є користувачем обладнання. Лізингоотримувач зобов'язаний знайти суборендаторів та здати їм обладнання в суборенду. Для цього не потрібна згода лізингодавця, здача обладнання в суборенду є обов'язковою.
8. Оновлений лізинг.
Характерним для цієї форми є те, що відбувається періодична зміна раніше зданого в лізинг обладнання більш сучасним. Ця модель досить розповсюджена при лізингу ЕОМ.
9. Вендор-лізинг
У цьому випадку в ролі лізингової компанії виступає ассоціація фірм-виробників спільно з лізинговою компанією чи банком. Ця модель використовується при просуванні на ринок особливо дорогого обладнання. При цьому виробник бере на себе пошук партнерів та технічне обслуговування обладнання обєкту лізингу, а лізингова компанія - організаційну розробку проектів, вирішення адміністративних питань, надання консультаційних послуг.
Склад, види та форми лізингових платежів
Основу економічних взаємозв'язків між лізингоодержувачем та лізингодавцем створюють лізингові платежі, котрі відображають відносини власності, користування реалізація та присвоєння прав власності на засоби виробництва. Визначення розмірів лізингових платежів має важливе значення для успіху лізингових компаній. Під лізинговими платежами розуміють виплати лізингодавцеві, які здійснює лізингоодержувач за надане йому право користуватися лізинговим майном. Лізингові платежі є тим механізмом, за допомогою якого лізингодавець повинен відшкодувати свої фінансові витрати на придбання майна і отримати прибуток.
Виходячи з цього, загальна сума лізингових платежів за весь період лізингу повинна включати:
суму, що відшкодовує витрати на виробництво чи придбання лізингового майна;
накладні витрати, що пов'язані з рухом майна (транспортування, оформлення документів, зберігання);
вартість кредитних ресурсів, що використовуються для придбання майна за лізинговою угодою;
прибуток лізингодавця;
експлуатаційні витрати (пуск, налагодження, ремонт, монтаж);
сукупні послуги (навчання персоналу, передача ноу-хау, інжинірингові послуги);
витрати на страхування майна, якщо воно було застраховане лізингодавцем;
витрати на пошуки лізингоодержувача, рекламу, послуги посередникам;
втрати від знецінення майна в результаті інфляції.
Крім того, в лізингових платежах слід враховувати суму податків, які буде сплачувати лізингодавець: податок з власників транспортних засобів і податок на майно (в разі його введення). Таким чином, загальна сума лізингових платежів не є постійною величиною, а залежить від перелічених параметрів та швидкості відшкодування вартості лізингового майна. Чим швидше буде погашена вартість лізингового майна, наприклад, шляхом виплати авансу, тим менші проценти будуть нараховуватися на залишкову вартість лізингового майна. І навпаки, якщо лізингоодержувач переносить виплату перших платежів на пізніший строк, то первинна вартість майна зростає за рахунок нарахованих відсотків на вартість лізингованого майна і кредиту. Розміри, спосіб, форма і періодичність виплат, а також метод визначення загальної суми лізингових платежів встановлюються в лізинговому контракті за взаємною згодою сторін. Порядок здійснення лізингових платежів гнучкіший, ніж за кредитними угодами (лізингоодержувач може розраховувати надходження своїх доходів і разом з лізингодавцем розробити гнучку схему платежів).
Наведемо економічні мотиви використання лізингу порівняно з кредитом:
1) у лізингу немає першого внеску, немає великих відсотків;
2) лізингоотримувач швидко оновлює виробництво, використовуючи сучасне дороговартісне обладнання, отримує прибуток від його роботи, запобігаючи мобілізації коштів на придбання обладнання на умовах кредиту;
3) лізингодавець передає обладнання лізингоотримувачеві у тимчасове використання, залишаючись його власником. У несприятливому випадку завжди може його продати, у той час як гроші (при кредиті) від неплатоспроможного позиковця отримати важко;
4) сторони мають більш гнучку форму оплати, ніж виплата боргів і відсотків за кредитом, бо ставки лізингових платежів можуть бути як фіксованими, так і гнучкозмінюваними за взаємною згодою;
5) лізингоотримувач не платить податок на майно, бо обладнання не обліковується у нього на балансі;
6) лізингодавець має право використовувати прискорену норму амортизації і враховувати це у сумі орендних платежів, що надходять;
7) лізингоотримувач відносить лізингові платежі на собівартість, знижуючи оподатковуваний прибуток (сплачує менший податок);
8) постачальник обладнання отримує додаткову можливість експорту своєї продукції та освоєння нового ринку.
|
Постачальник обладнання |
467
|
Лізингова компанія |
11 5 2 9 |
Інвестор |
1 3 8 10 12
|
Лізингоотримувач |
Рис.2. Етапи проведення лізингової операції.
Етапи проведення лізингової операції
Лізингоотримувач направляє лізингодавцю в письмовій формі заяву про розгляд питання надання за лізингом устаткування визначеної специфікації. Строки визначають порядок фінансування угоди.
Лізингова компанія укладає договір з інвестором для цільового інвестування коштів на придбання устаткування для лізингоотримувача.
Лізингодавець укладає договір лізингу з лізингоотримувачем, відповідно до якого він зобов'язується за заявою лізингоотримувача надати йому в платне користування об'єкт лізингу.
Лізингодавець укладає контракт купівлі-продажу устаткування з постачальником, що погоджений з лізингоотримувачем.
Інвестор перераховує лізинговій компанії кошти необхідні для закупівлі устаткування.
Лізингова компанія проводить оплату за устаткування постачальнику передбаченій контрактом купівлі-продажу термін.
Постачальник відповідно до умов контракту купівлі-продажу здійснює відвантаження устаткування лізинговій компанії.
Лізингова компанія на основі договору лізингу передає устаткування лізингоотримувачу.
Лізингова компанія укладає з інвестором договір застави з метою надання гарантій повернення інвестованих коштів.
10) Протягом терміну дії договору лізингу лізингоотримувач здійснює лізингові платежі на користь лізингової компанії.
11) Відповідно із надходження лізингових платежів лізингова компанія повертає інвестору раніше отримані кошти.
12) По закінченні договору лізингу і виконання його умов об'єкт лізингу переходить у власність лізингоотримувача.
Умовно можна виділити чотири етапи лізингової угоди:
1 етап. Попередній. На цьому етапі здійснюється підготовча робота - консультування: розробка індивідуальної концепції лізингу, консультація при виборі лізингу.
2 етап. На другому етапі проводиться робота, що передує укладенню ряду юридичних договорів, проведення якої зумовлене складним характером багатосторонніх відношень при лізингу, необхідністю докладного вивчення умов і особливостей кожної угоди; вирішується питання про джерела фінансування угоди. На даному етапі оформлюється заявка майбутнього лізингоотримувача, готуються висновки про кредитоспроможність клієнта і розраховується ефективність лізингового проекту. Все це відбивається в замовленні-наряді, що направляється постачальнику.
3 етап. Цей етап відіграє головну роль в організації управління лізингом. На цьому етапі виробляється юридичне закріплення лізингової угоди. Оформляються наступні документи:
договір про купівлю-продаж об'єкту лізингу;
акт про прийняття об'єкту лізингу в експлуатацію;
лізингова угода;
договір про технічне обслуговування майна, що передається в лізинг;
договір на страхування об'єкту лізингу.
4 етап. Період безпосереднього використання лізингу. Цей етап супроводжується відображенням лізингових операцій в бухгалтерському обліку і звітності. На даному етапі відбувається оплата лізингодавцю лізингових платежів і після закінчення терміну лізингу оформляються відношення по подальшому використанню об'єкту лізингу.
Проведенню лізингових операцій передує велика організаційна робота. Для успішної діяльності банк повинен володіти можливостями широкої реклами лізингових операцій і їхніх переваг для потенційних лізингоотримувачів. Велике значення має вивчення лізингового ринку, його основних тенденцій, виявлення попиту на певні види обладнання. При цьому до уваги приймаються різноманітні чинники: коливання ринкових цін на те або інше обладнання, що користується попитом, ціни і тарифи на інші супутні лізингу послуги (ремонт, технічне обслуговування), зміна транспортних тарифів і т.д.
Загальною метою попередньої роботи є пошук потенційних клієнтів, зацікавлених в здійсненні лізингу. Разом з тим ініціатива в проведенні лізингових операцій може виходити і від майбутнього лізингоотримувача.
Всі подальші взаємовідносини між сторонами грунтуються на основі заявки-клопотання, яке надається лізингоотримувачу майбутнім користувачем. Воно підготовлюється в довільній формі і повинно містити технічний опис необхідного обладнання, його комерційні параметри, найменування і реквізити постачальника. Водночас з ним лізингоотримувач представляє документи, що характеризують окремі показники діяльності лізингоотримувача. Для оцінки можливості виконання лізингоотримувачем платіжних зобов'язань, лізингодавцю слід оцінити економічну діяльність клієнта з точки зору його платоспроможності. Оцінка платоспроможності лізиногоотримувача може вироблятися по загальній схемі, прийнятій для аналізу банком кредитоспроможності своїх клієнтів. Разом з тим лізингодавцю слід звернути увагу на те, що лізингова операція носить, як правило, довгостроковий характер, тому його повинна цікавити спроможність лізингоотримувача виконувати всі платіжні зобов'язання в перспективі, відповідній терміну лізингової угоди. На підставі проведеної роботи аналітичним відділом банку підготовлюються висновки про кредитоспроможності клієнта і рекомендації по встановленню з ним лізингових угод. В ряді випадків лізингодавець може вимагати надання йому необхідних гарантій.
У випадку позитивного рішення питання лізингодавець спрямовує постачальнику замовлення на постачання обладнання. Відношення між лізингодавцем і постачальником можуть також оформлюватися договором купівлі - продажу.
Після отримання лізингодавцем підписаного акту про прийняття в експлуатацію і виписаних рахунків він зобов'язується виконувати свою основну функцію в лізингових відносинах - провести оплату шляхом переказу на ім'я постачальника загальної суми постачання. Контрагенти обговорюють і особливості розрахунків між ними. Так, на основі взаємної домовленості постачальнику може бути наданий аванс в певному відсотку від вартості об'єкту лізингу (на практиці не більш 10-20%), оплата основної частини вартості здійснюється одноразово після підписання акту прийняття в експлуатацію або періодичними платежами протягом обумовленого періоду.
Лізингова угода укладається між лізингодавцем і лізингоотримувачем про надання лізингоотримувачем в користування для виробничої експлуатації об'єкту лізингу, опис якого додається в специфікації в лізинговій угоді в якості його неоплаченої частини.
В тексті умов лізингу міститься найменування фірми-постачальника, термін, до якого постачальник зобов'язується надати об'єкт угоди, і місце постачання.
Лизингодавець має право поступитись своїми правами по лізинговій угоді або будь-якими інтересами, що випливають з неї, повністю або частково третій особі без згоди користувача, але з повідомленням його про це.
Лізингова угода набирає чинності з дати введення обладнання як об'єкту угоди в експлуатацію і діє протягом встановленого в угоді терміну.
Лізингова угода вважається припиненою по закінченні терміну її чинності. Лізингоотримувач не може відмовитися від лізингу до закінчення закриття угоди (всю несплачену в термін лізингову плату і загальну суму наступних внесків, яка мала бути внесена, якщо б угода не була розірвана).
Лизингоотримувач має право розірвати угоду тільки у тому випадку, якщо при прийманні обладнання виявляються його недоліки, що виключають нормальну роботу і усунення яких неможливо. Про розірвання угоди він повинен повідомити лізингодавця у письмовій формі не пізніше 10 днів зі дня закінчення терміну постачання обладнання. Всі суперечки, що виникають в зв'язки з укладенням і виконанням лізингової угоди, вирішуються між сторонами в арбітражі або суді.
В лізинговій угоді вказується сума лізингового платежу, засіб його сплати і періодичність лізингових внесків.
Лізингові внески, як правило, в основному мають грошову форму, коли платіж проводиться за рахунок грошових засобів. У випадку натуральної форми платежу розрахунки проводяться на компенсаційній основі або товарами, створюваними на обладнанні, що орендується, або шляхом надання зустрічної послуги лізингодавцю. Можлива змішана форма платежу, коли поряд з грошовими виплатами допускаються платежі товарами або послугами.
При перерахуванні лізингових внесків в більшості випадків використовуються платежі з фіксованою загальною сумою платежу. Лізингова плата в цьому випадку включає в себе амортизаційні відрахування від вартості орендного обладнання, плату за користування позичковими засобами, суму комісійної винагороди лізингодавцю і плату за надання їм додаткових послуг по угоді. Лізинговий платіж з авансом (депозитом) допускає, що користувач майна представляє лізинговий платіжа в встановленому в момент підписання угоди розмірі, а інша сума платежу сплачується після підписання акту про приймання обладнання в експлуатацію. Мінімальна лізингова плата являє собою суму всіх лізингових платежів, що повинен здійснити користувач за весь період лізингу, і суму, яку він повинен сплатити, якщо має бажання придбати майно у власність після закінчення терміну лізингу.
На практиці переважають періодичні лізингові внески. В лізинговій угоді повинен бути прийнятий в якості додатку графік сплати періодичних лізингових внесків. Одноразовий платіж в поєднанні з періодичними внесками застосовується у випадку, якщо в угоді передбачена виплата лізингоодавцю авансу.
Амортизація на обладнання, що використається, може начислятися звичайним способом в залежності від балансової вартості обладнання, терміну його служби і встановленої норми амортизації і способом прискореної амортизації, при якому норма річних амортизаційних відрахувань на повне відновлення збільшується, але не більш ніж в два рази. Крім того, малі підприємства поряд з застосуванням прискореного засобу амортизації можуть в перший рік експлуатації машин і обладнання списувати до 20% першопочаткової вартості основних фондів із терміном служби понад трьох років.
Основними видами лізингу, визнаними у всьому світі, є фінансовий лізинг і оперативний лізинг, а критеріями для такого розмежування служать термін використання устаткування і об'єм обов'язків лізінгодателя.
Оперативний лізинг характеризується тим, що термін лізингу коротший, ніж нормативний термін служби майна, і лізингові платежі не покривають повної вартості майна. Тому лізінгодатель вимушений його здавати в тимчасове користування кілька разів, оскільки для нього зростає ризик по відшкодуванню залишкової вартості об'єкту лізингу. У зв'язку з цим за інших рівних умов розміри лізингових платежів у разі оперативного лізингу вищі, ніж при фінансовому лізингу.
Фінансовий лізинг є лізинг майна з повною виплатою вартості майна і характеризується тим, що термін, на який передається майно в тимчасове користування, наближається за тривалістю до терміну експлуатації і амортизації всій або більшій частині вартості майна. Протягом терміну договору лізінгодатель за рахунок лізингових платежів повертає собі всю вартість майна і отримує прибуток від лізингової операції. При фінансовому лізингу, як правило, обов'язок по технічному обслуговуванню і страхуванню лягає на лізінгополучателя. Цей вид лізингу є найбільш поширеним і містить в собі безліч різних форм, які отримали самостійну назву.
За об'ємом обслуговування передаваного майна лізинг підрозділяється на чистий і “мокрий" лізинг.
Чистий лізинг - це відносини, при яких все обслуговування майна бере на себе орендар. Тому в даному випадку витрати по обслуговуванню устаткування не включаються в лізингові платежі. Даний вид лізингу, як було вказано вище, характерний для фінансового лізингу.
“Мокрий" лізинг припускає обов'язкове технічне обслуговування устаткування, його ремонт, страхування і інші операції, які лежать на лізінгодателю. Окрім цих послуг, за бажанням орендаря орендодавець може узяти на себе обов'язки по підготовці кваліфікованого персоналу, маркетингу і рекламі готової продукції, постачанню сировини і т.п. Можна сказати, що “мокрий" лізинг характерний для оперативного лізингу.
Ринок лізингових послуг в нашій країні ще не склався, і практично немає лізингових компаній, які забезпечили б якісне технічне обслуговування об'єктів лізингу. У зв'язку з цим найбільш поширеним видом лізингу буде чистий лізинг.
Прямий лізинг. В даному випадку виробник устаткування самостійно здає об'єкт в лізинг. Тим самим постачальник і лізінгодатель виступають в одній особі. Має місце двостороння операція. У такому вигляді двосторонні лізингові операції не знайшли широкого розповсюдження, оскільки при збільшенні лізингових операцій виробник, як правило, створює свою лізингову компанію.
Задача 1
|
Вихідні дані |
Варіант 4 |
|
|
За умови домовленості підприємство-експортер надає іноземному покупцеві розстрочку платежу, …% |
40 |
|
|
вартості контракту на … роки |
6 |
|
|
з розрахунку …% річних |
2 |
|
|
з розрахунку …% за півріччя |
1 |
|
|
Сума контракту складає … дол |
1200 |
|
|
Сума кредиту, дол |
480 |
Проценти із суми заборгованості до дати наступного платежу
|
Сума на 1 період |
40 |
||
|
Період |
Залишкова сума заборгованості, дол |
Сума процентів за період, дол |
|
|
1-ше півріччя |
480 |
4,8 |
|
|
2-ге півріччя |
440 |
4,4 |
|
|
3-тє півріччя |
400 |
4 |
|
|
4-те півріччя |
360 |
3,6 |
|
|
5-те півріччя |
320 |
3,2 |
|
|
6-те півріччя |
280 |
2,8 |
|
|
7-ме півріччя |
240 |
2,4 |
|
|
8-ме півріччя |
200 |
2 |
|
|
9-те півріччя |
160 |
1,6 |
|
|
10-те півріччя |
120 |
1,2 |
|
|
11-те півріччя |
80 |
0,8 |
|
|
12-те півріччя |
40 |
0,4 |
|
|
Сума |
31,2 |
Проценти від дати видачі до дати оплати чергової трати
|
Період |
База нарахування процентів, дол |
Сума процентів за період, дол |
|
|
1-ше півріччя |
40 |
0,4 |
|
|
2-ге півріччя |
40 |
0,8 |
|
|
3-тє півріччя |
40 |
1,2 |
|
|
4-те півріччя |
40 |
1,6 |
|
|
5-те півріччя |
40 |
2 |
|
|
6-те півріччя |
40 |
2,4 |
|
|
7-ме півріччя |
40 |
2,8 |
|
|
8-ме півріччя |
40 |
3,2 |
|
|
9-те півріччя |
40 |
3,6 |
|
|
10-те півріччя |
40 |
4 |
|
|
11-те півріччя |
40 |
4,4 |
|
|
12-те півріччя |
40 |
4,8 |
|
|
Сума |
31,2 |
Проценти підрахуванням загальної суми процентів і поділенням її на рівні частини за числом тратт
|
Сума процентів за весь період дії кредиту, дол |
Сума процентів за півріччя, дол |
|
|
57,6 |
4,8 |
Умови платежів: Покупець отримує кредит у сумі 480 дол під 2% річних на 6 роки, проценти нараховуються від дати видачі до дати оплати чергової трати. Експортеру найвигідніше отримувати проценти обчислені від дати видачі до дати оплати чергової трати.
Задача 2
|
Вихідні дані |
Варіант |
|
|
Німецька фірма планує експортувати кухонний мікропроцесор до США на умовах ФОБ Гамбург. У результаті вивчення американського товарного ринку було отримано наступні дані: |
4 |
|
|
1. Роздрібна ціна продажу аналогічного товару споживачеві на внутрішньому ринку США … дол. |
220 |
|
|
Включаючи податок з продажу …% від роздрібної ціни |
21,46 |
|
|
2. Націнка експортера …% від обсягу продаж |
75 |
|
|
3. Націнка імпортера …% від обсягу продаж |
35 |
|
|
4. Націнка оптовика …% від обсягу продаж імпортера |
55 |
|
|
5. Націнка роздрібного торговця …% обсягу продаж оптовика |
60 |
|
|
6. Митний збір - 3% ціни ФОБ |
3 |
|
|
7. Вартість отримання вантажу з митниці і складування по прибуттю - 3% СІФ |
3 |
|
|
8. Вартість накладних витрат (фрахт, транзит, страхування) - 15% ФОБ |
15 |
|
|
Крефіціент зняття податку з продажу із роздрібної ціни на внутрішньому ринку |
1,21 |
|
|
Роздрібна ціна на внутрішньому ринку США без податку з продажу, дол |
181,13 |
|
|
Коефіцієнт зняття націнки роздрібного торговця |
1,60 |
|
|
Ціна без націнки роздрібного торговця, дол |
Подобные документы
Теоретичні засади лізингових відносин. Поняття та функції лізингу. Предмет та суб’єкти лізингових відносин. Види лізингу. Форми лізингових угод. Розвиток та суб’єкти ринку лізингу в Україні. Ринок фінансового лізингу. Аналіз банківського сектору.
курсовая работа [387,3 K], добавлен 30.11.2008Види, форми і функції лізингових операцій, особливості їх здійснення комерційними банками. Аналіз сучасного стану ринку лізингових послуг України на прикладі ПАТ "VAB". Вдосконалення нормативно-правової та інформаційної бази щодо застосування лізингу.
курсовая работа [179,8 K], добавлен 25.11.2015Переваги та недоліки ф’ючерсних операцій з валютою. Ринки валютних ф’ючерсів. Правове регулювання гарантійних операцій банків. Документи, що регулюють використання гарантій у міжнародних операціях. Інкасова форма розрахунків, документарний акредитив.
контрольная работа [253,5 K], добавлен 10.08.2009Практика здійснення експортерами та імпортерами міжнародних розрахунків у вітчизняній та іноземній валютах. Сутність банківських переказів, Документарного інкасо та акредитиву. Практика валютних операцій. Порядок купівлі-продажу іноземної валюти.
отчет по практике [88,6 K], добавлен 15.07.2010Основні показники фінансового ринку діяльності лізингових компаній в Україні. Аналіз динаміки структури активів балансу лізингових компаній "Райффайзен Лізинг Аваль" та "Євролізинг". Оцінка рівня конкурентоспроможності даних лізингових компаній.
курсовая работа [6,2 M], добавлен 04.07.2012Поточні й інші рахунки підприємства у банках. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень та із застосуванням векселів. Сутність акредитивної форми розрахунків. Порядок виставлення акредитиву і розрахунків по ньому. Форми безготівкових розрахунків.
контрольная работа [31,5 K], добавлен 05.01.2011Розрахунки за екпортно-імпортними операціями. Міжнародні розрахунки без помилок і затримок. Види акредитивів, які використовуються у міжнародній торгівлі. Застосування акредитиву в міжнародних формах розрахунків на прикладі банку "Україна".
курсовая работа [33,3 K], добавлен 19.02.2003Сутність, види лізингових операцій, порядок їх здійснення в банківських установах. Основні мотиви та чинники формування системи лізингового кредитування. Роль лізингу в ефективному розвитку економіки України. Аналіз кредитоспроможності лізингоодержувачів.
курсовая работа [123,5 K], добавлен 19.11.2014Теоретичні аспекти здійснення міжнародних розрахунків, дослідження механізму проведення даних операцій. Аналіз структури експортно-імпортних операцій. Особливості міжнародної торгівлі. Пропозиції щодо удосконалення міжнародних розрахунків України.
курсовая работа [501,8 K], добавлен 06.09.2014Поняття, характеристика, види та типи опціонів. Основні переваги та недоліки опціонів. Строкові операції з купівлі-продажу валюти. Форвардні операції та їх специфіка. Операції "своп", їх види та особливості. Валютна спекуляція на фінансовому ринку.
презентация [267,0 K], добавлен 08.04.2012
