Розробка основних напрямків розвитку короткострокового банківського кредитування підприємств аграрного сектора

4-й - сектор по контролю за платежами населення - займається питаннями прийому всіх видів платежів від населення, причому виплати комісійних за обслуговування клієнт сплачує самостійно. Проводить контроль над правильністю оформлення квитанцій, перевіряє реквізити рахунків організацій.

Кожний працівник бухгалтерій ознайомлюється з посадовою інструкцією.

Відділ бухгалтерського обліку працює спираючись на 566 Постанову НБУ „Про організацію бухгалтерського обліку та звітність в установах НБУ", також керується Законом України "Про податковий облік" згідно якого банк сплачує консолідований податок на прибуток, внутрішніми документами, що стосуються роботи відділу та ін. нормативно-правовими актами. В Ощадбанку ведеться три види обліку - бухгалтерський, податковий та управлінський (прийняття мір на основі економічних показників). Всі види операцій які здійснюються банком за день відображаються у вигляді проводок в системі ОДБ. Як відомо, всі операції що здійснюються будь-якою установою мають фіксуватися документально, не є винятком і Ощадний банк. Порядок функціонування первинних документів регулює 135 Постанова НБУ та Закон України „Про платіжну систему".

Філії - Лебединське відділення №3233 ВАТ "Ощадний банк України" має наступні відділи:

1. Відділ валютних операцій - займається роботою у двох напрямках, перший - робота з фізичними особами по обслуговуванню переказів, купівлі-продажу валюти, здійснює роботу з дорожніми чеками; і другий напрям зовнішньоекономічна діяльність юридичних осіб по здійсненню розрахунків з закордонними партнерами за експортними та імпортними операціями.

Серед банків України Ощадбанк займає перше місце за надходженнями від купівлі-продажу валюти, тобто від гри на курсових різницях. А у 2002 році банк посів перше місце за виплатою переказів по системі Western Union.

2. Відділ інкасації. Роботу відділу регулюють - Закон України „Про зброю", „Про банківську діяльність", „Про міліцію", Кримінальний кодекс України та ін. Служба інкасації обслуговує як свій банк так і інші банки, займається доставкою заробітної плати в каси підприємств, обслуговує банкомати, перевозить дорогоцінності, надає послуги супроводження матеріально відповідальних осіб при перевезенні ними цінностей. Слід зазначити, що в шести безбалансових відділеннях області працюють інкасаційні служби. Вони здійснюють роботу на основі ліцензій та договору, мають подвійне підпорядкування.

3. В Ощадбанку працює відділ автоматизації. Робота відділу переплітається з роботою всіх відділів банку. За штатним розкладом у відділі працює вісім чоловік на чолі з начальником який приймає участь у нарадах банку, визначає шляхи використання технічних засобів та здійснює інші покладені на нього функції.

Робота відділу розбита на два сектори, один з яких - сектор комп'ютерних мереж та телекомунікації (сюди входять сервери, модемний зв'язок - електронна пошта, як внутрішньо-обласна, так і листування з НБУ, також по пошті здійснюються електронні платежі).

4. Фінансово-економічний відділ - займається складанням бізнес-планів, планового бюджету, визначає рентабельність роботи банку та шляхи її підвищення, здійснює вивчення економічних процесів та надає пропозиції щодо проведенню робіт по матеріальному забезпеченню. Здійснює моніторинг, консолідує і складає проект бюджету регіону, аналізує баланс, активи, пасиви, доходи та витрати, розглядає штатні розклади, контролює використання фонду оплати праці, займається складанням статзвітності для подання її в центральний апарат.

5. Одним із головних напрямків діяльності банку є кредитування. Кредитний відділ в своїй роботі керується законами України, указами Президента, розпорядженнями КМУ, статутом банку, та положенням „Про кредитування фізичних та юридичних осіб", Постановою №279 "Розрахунок резерву при кредитних операціях".

Основна задача у роботі відділу - організація кредитування фізичних та юридичних осіб. Також співробітники відділу займаються перевіркою підвідомчих установ, підготовкою статистичної звітності.

Кредити надаються лише клієнтам банку. Основним при видачі кредиту є платність, строковість, забезпечення, повернення, цільовий характер використання.

Кредитування здійснюється в два етапи:

- передкредитний, збирається та перевіряється пакет документів. На цьому етапі перевіркою клієнта займається юристи, працівники служби безпеки банку, та відділу заставних зобов'язань. Далі здійснюється оцінка ризику працівниками кредитного відділу з урахуванням застави;

- кредитний моніторинг. На цьому етапі відбувається надання кредитних коштів. Як правило, кредити надаються позичальникам першої групи ризику, яка не вимагає формування резерву. Після видачі кредиту перевірка здійснюється один раз в квартал.

На цьому етапі здійснюється контроль фінансового стану позичальника, перевіряються перша та друга форми звітності та ін. документи, здійснюється контроль за наявністю та станом майна, що знаходиться в заставі.

6. У 1995 році створено відділ банківської безпеки. Організаційно відділу має таку ієрархію - Департамент банківської безпеки в м. Київ, відділи банківської безпеки в обласних Управліннях, спеціалісти в районах. Задачами відділу є забезпечення фінансової безпеки, перевірка заставного майна, робота з банкнотами, збереження комерційної та банківської таємниці, перевірка кадрів на перебування під слідством, захист банку від збройних нападів та ін.

7. У банку функціонує відділ касових операцій по обслуговуванню пластикових карток. Ощадний банк обслуговує різні види карток, як дебетні так і кредитні. В місті знаходиться 42 пункти видачі готівки та 23 посттермінали. Також слід зазначити, що банк емітує локальні картки, вони також працюють у відділеннях які їх емітували, зараз банк працює над збільшенням кількості клієнтів які обслуговуються по картам зарплатного проекту.

8. Контрольно-ревізійний відділ здійснює перевірку первинних документів та первинної документації. Організаційно відділ має таке підпорядкування: на чолі стоїть Контрольно-ревізійне Управління, далі йдуть контрольно-ревізійні відділи, в філіалах працюють ревізори. Відділ тісно співпрацює з службою безпеки. Основна функція - ревізія та контроль внутрішніх операцій. При проведенні ревізій часто залучаються спеціалісти інших організацій. Перевірка підзвітних відділів та валютних вікон здійснюється один раз на рік.

9. Відділ кадрів займається роботою з персоналом, проводить роботу по стажуванню, здійснює професійно-економічне навчання працюючих банку.

Також в Ощадному банку працюють:

- операційний відділ - обслуговує клієнтів, організовує підкріплення відділень готівкою та здійснює інші операції;

- відділ депозитів - здійснює методологічну роботу за вкладами населення;

- казначейській відділ - займається контролем рахунків; юридичний відділ;

- відповідає за правове забезпечення роботи банку;

- керівники, спеціалісти: економісти всіх рангів та інженери, молодші спеціалісти: першої та другої категорій, службовці: секретарі, працівники архіву, водії, охорона, робочі.

Отже, ВАТ "Ощадний банк України" пропонує великий спектр послуг, є одним з лідерів по роботі з населенням. З кожним роком банк постійно розширює поле своєї діяльності, збільшує свої ресурси, однак ярмо боргу яке залишилося у спадок з часів Радянського Союзу не дає функціонувати установі на повну потужність. Однак за умов підтримки держави, банк продовжує залишатися одним з основних лідерів ринку банківських послуг. Подальше впровадження нових технологій, модернізація та вдосконалення професійних навичок персоналу створюють неабиякий потенціал.

2.2 Оцінка фінансового стану банку

Облікова політика філії-Лебединське відділення №3233 ВАТ "Ощадний банк України" визначає та встановлює для всіх установ банку єдині методичні підходи до здійснення бухгалтерського обліку та складання звітності, єдине тлумачення та розуміння стратегічних напрямів розвитку бухгалтерської справи в системі банку. У своїй обліковій політиці банк керується чинним законодавством України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, нормативно-правовими актами Національного банку України, внутрішніми інструкціями та положеннями банку.

Облікова політика є основою:

- ведення бухгалтерського обліку;

- визначення порядку і відносин з питань обліку безпосередньо в установах банку та між установами банку всіх рівнів;

- регламентації облікових процедур, які виконуються в установах банку і визначені нормативно-інструктивними документами Національного банку України та внутрішньобанківськими документами, що затверджені Правлінням.

Облікова політика призначена:

- для працівників, які здійснюють облік та складають звітність;

- для користувачів облікової інформації та звітності для розуміння принципів, покладених в основу звітів, належного сприйняття фінансової звітності;

- для розробників інструкцій та положень банку в частині бухгалтерського обліку та звітності [18].

Облікова політика базується на фундаментальних принципах бухгалтерського обліку та складання звітності: обачливість, дата операції та її коригування, окреме відображення активів та зобов'язань, прийнятність попередніх залишків за рахунками, перевага змісту над формою, відкритість та зрозумілість, суттєвість, конфіденційність.

Розпочнемо аналіз з того, що порівняємо діяльність Ощадбанку з іншими банківськими установами. Як вже зазначалось, Ощадбанк є системоутворюючим банком і займає протягом останніх років провідні позиції банківських рейтингів. Але головним в діяльності будь-якої установи є не абсолютне значення отримання прибутку, а показники прибутковості, бо саме вони відображають ефективність діяльності. В таблиці 2.1 наведено динаміку показників ефективності Ощадбанку у порівнянні з іншими банками України.

Як ми бачимо, у 2008р. рівень рентабельності активів та капіталу Ощадбанку становить 0,59% та 5,98% і є нижчим порівняно з аналогічними показниками по банкам України - 1,01% та 7,05% відповідно. Але темпи їх зростання протягом періоду що аналізується, значно вищі в середньому по банківській системі. Тому у 2010р. рівень цих показників перевищує середнє значення по банкам України майже вдвічі, і становить 1,12% та 11,32%. Співвідношення витрат на 1 грн. доходів поступово знижується. Все це свідчить про підвищення рентабельності діяльності банку.

Співвідношення витрат на 1 грн. доходів поступово знижується. Все це свідчить про підвищення рентабельності діяльності банку. Отже, Ощадбанк є лідером на банківському ринку України, не лише з точки зору обсягів отриманого прибутку, а й з точки зору ефективності діяльності.

ВАТ "Ощадбанк" є системоутворюючим банком і має найбільший розмір капіталу, активів та зобов'язань. Основні показники його діяльності наведені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.1 Показники ефективності діяльності ВАТ "Ощадний банк України" та банків України у 2008 - 2010 роках, %

Показники	2008	2009	2010	2010 порівняно з 2008
	Ощадбанк	Банківська система	Ощадбанк	Банківська система	Ощадбанк	Банківська система	Ощадбанк	Банківська система
Рентабельність активів	0,59	1,01	0,61	1,04	1,12	1,07	0,53	0,06
Рентабельність капіталу	5,98	7,05	6,33	7,61	11,32	8,43	5,34	1,38
Співвідношення доходів і витрат	97,00	95,05	96,00	94,10	95,00	93,70	-2,0	1,35

Як свідчать результати аналізу, продовж 2010 - 2008 років тривала тенденція до збільшення активів, капіталу та зобов'язань банку. У 2010 р. порівняно з 2009 р. капітал зріс на 122,41%) і склав на 1.01.2010 р. 1791393 тис. грн., зобов'язання - на 12,12% і склали 9799009 тис. грн., активи - на 21,49% і склали 11590403 тис. грн. Зобов'язання збільшувалися в основному за рахунок зростання вкладів фізичних осіб на 157195 тис. грн., або на 1,90%, та коштів інших банків - на 575083 тис. грн., або на 169,78%>. Позитивним є поступове збільшення вкладів населення, що свідчить про зміцнення довіри до банку.

Активи зросли за рахунок збільшення кредитного портфеля на 24589225 тис. грн., або на 123,08%, основні засоби та нематеріальні активи - на 1181030 тис. грн., або на 233,5% (Додаток Б). Порівнюючи 2010 та 2008 роки, можна сказати, що дані показники значно зросли, так наприклад активи у 2010 р. 59,84% більше ніж у 2008 р., зобов'язання - 42,03%, капітал - 408,90%.

Таблиця 2.2 Динаміка основних показників балансу ВАТ "Ощадний банк України" у 2010 - 2008 роках

Показники	2008	2009	2010	Темпи приросту у порівняні
	сума, тис. грн.	Питома вага,%	сума, тис. грн.	питома вага,%	сума, тис. грн.	питома вага,%	2010 з 2009	2009 з 2008	2010 з 2008
Активи	7251038	100	9545181	100	11590403	100	21,43	-86,83	59,84
Зобов'язання	689902	95,15	8739733	91,56	9799009	84,54	12,12	26,68	42,03
Капітал	352014	4,86	805448	8,43	1791393	15,46	122,41	128,81	408,90

Основний напрямок активних операцій банку є фінансування економіки України, тому найбільшу питому вагу в валюті балансу продовжують займати операції з кредитування юридичних та фізичних осіб, а у пасивах - кошти клієнтів.

Станом на 2010 рік, як бачимо з рис. 2.1. найбільш високу частку у загальній структурі активів займають кредити і заборгованість клієнтів (57%), що підтверджує пріоритетність цього виду активів у забезпеченні доходів банку. На другому місці знаходяться основні засоби та нематеріальні активи (13%>) та кошти в інших банках (12%), грошові кошти та залишки НБУ (11%).



Рис. 2.1 Структура активів ВАТ "Ощадний банк України" станом на 2010 р.

З рис. 2.2. видно, що серед зобов'язань банку найбільшу долю займають кошти клієнтів, які займають 93%. Розмір процентної маржі зазвичай становить близько 5%, і це є основним джерелом формування прибутку банку. Запроваджуючи нові види банківських послуг та постійно удосконалюючи комплекс банківського обслуговування багато клієнтів прагнуть зберігати свої кошти саме в цьому банку.

Рис. 2.2 Структура зобов'язань ВАТ "Ощадний банк України" на 2010р.

Забезпечення прибуткової діяльності та підвищення рентабельності активів - важлива умова стабільного функціонування і розвитку будь-якого банку. Основні результативні показник діяльності ВАТ "Ощадбанк" за 2008-2010 роки наведені у таблиці 2.3.

Як свідчать статистичні дані, за період, що аналізується, поступово покращуються показники діяльності ВАТ "Ощадбанк". Рентабельність активів збільшилась з 0,59% до 1,12%, або на 0,53%о, рентабельність капіталу зросла з 5,98%о до 11,32%, або на 5,34%. Отже, сума прибутку на 1 гривню активів та капіталу збільшується, що свідчить про підвищення ефективності діяльності.

Таблиця 2.3 Основні результативні показник діяльності ВАТ "Ощадний банк України" за 2008 - 2010 роки, %

Показники	2008	2009	2010	2010 в порівнянні з 2008
Рентабельність активів,%	0,59	0,61	1,12	0,53
Рентабельність капіталу,%	5,98	6,33	11,32	5,34
Чиста процентна маржа,%	5,48	5,20	4,10	-1,38

Проаналізувавши доходи даного банку слід зазначити, що вони збільшувалися на протязі 2008 - 2010 років їх сума відповідно становить 1396 тис. грн, 145302 тис. грн. Дане збільшення відбулося за рахунок збільшення власного капіталу банку та зменшення зобов'язань. Але поряд зі зростанням доходів зросли і витрати банку, це сталося за рахунок розширення своєї діяльності банком. Взагалі за рейтингом Ощадбанк по доходам знаходиться на 5 місці, а по витратам на 8 місці порівняно з іншими банками України.

Проаналізувавши динаміку та структуру слід зазначити, що ВАТ "Ощадний банк України" вживає додаткові заходи по залученню на обслуговування клієнтів, мобілізації коштів населення, веде ефективну політику, щодо кредитування населення. Проявом цього стало розширення продуктового ряду, створення пільгових умов та переваг в обслуговуванні клієнтів, що призвело до підвищення їх довіри до банку. Також слід зазначити, що стабільні доходи займають значну вагу в структурі доходів комерційного банку та продовжується тенденція їх росту. Тепер необхідно намагатися зберегти їх подальший ріст, за рахунок введення нових послуг клієнтам та подальшого розгалуження філіальної мережі банку.

Оцінка структури доходів ВАТ "Ощадбанк" за 2008-2010 р. показав, що за аналізуємий період спостерігається збільшення доходів, за рахунок зростання процентних доходів. У 2010 р. по відношенню до 2009 р. (2008 р.) становило 57,71% (57,38%). А це в свою чергу свідчить про зростання кредитного портфелю банку. Також значного збільшення зазнали комісійні доходи вони відповідно збільшилися: у 2010 р. по відношенню до 2009 р. (2008 р.) на 18,36% (36,19%). За даний період відбувається збільшення торгівельного доходу у 2010 р. по відношенню до 2009 р. (2008 р.) на 33,15% (31,82%). Наведені дані свідчать про те, що керівництво банку, активізувавши роботу щодо одержання процентних доходів, практично не приділяє уваги диверсифікації інших банківських послуг, що могли б приносити доходи (зокрема послуга з цінними паперами). Що стосується операційного доходу то відбулося його збільшення, що свідчить про раціональне управління активними операціями банку та покращення кон'юнктури ринку кредитних ресурсів.

Процентні та комісійні доходи по своїй природі є найбільш стабільним видом ресурсів. В нашому випадку вони займають найбільшу частку в структурі доходів банку: 44% - чистий процентний дохід, 43% - комісійні доходи (за 2010 рік). З рис. 2.3. можна побачити частку кожної складової доходів у загальній сумі доходів. Також значну долю займають торгівельні доходи вони становлять 10% у загальному обсязі доходів банку [12].

Наведені дані свідчать про те, що керівництво банку активізує роботу щодо одержання процентних доходів та приділяє увагу диверсифікації інших банківських послуг, впровадженню нових банківських технологій, що приносять дохід.



Рис. 2.3 Структура доходів ВАТ "Ощадний банк України" за 2010 р.

Це говорить про те, що керівництво банку дотримується помірної політики діяльності: поступове збільшення доходів при одночасному зниженні ризиків банківської діяльності. Отже, кредитування в різних формах було і залишається основним напрямком діяльності.

Можна відмітити наступні тенденції в роботі Ощадбанку :

* особлива увага приділяється розвитку банківських послуг за допомогою різноманітних засобів телекомунікації, зокрема розвиток банківських послуг в Інтернеті;

* зростає потреба в наданні клієнтам різноманітних консультаційних послуг по управлінню активами, страхуванню, банківському праву;

* банківські клієнти приділяють підвищений попит на якість послуг;

* значний вплив на розвиток нових банківських послуг великої конкуренції.

Аналіз структури витрат банку свідчить, що процентні витрати є основною і найстабільнішою статтею банківських видатків. Але у 2010 р. порівняно з 2009 р. (2008 р.) спостерігалося збільшення питомої ваги процентних витрат (на 18,67%, 26,79%) та їх темпів приросту, а от що стосується комісійних витрат то вони зменшувалися. Другою за величиною складовою у структурі витрат є витрати на персонал, що склали 39,52% (80,13).

Витрати на формування резервів зменшилися, а саме 63,65%) (81,54%). Відрахування у резерви є найбільш проблемною статтею для аналізу. Справа в тому, що резерви можуть збільшуватися не лише в результаті зростання кредитного портфелю, що для банку добре, а й унаслідок погіршення його якості, коли стандартні кредити або кредити під контролем стають су б стандартними, сумнівними чи безнадійними. З огляду на стан кредитного портфелю ВАТ "Ощадбанк", можна зробити висновок, що зменшення витрат на формування резервів свідчить про зменшення обсягу кредитного портфеля.

Питома вага небанківських операційних витрат, до яких входять витрати на утримання персоналу, основних засобів, господарські, транспортні витрати тощо, при аналізі динаміки витрат Ощадбанку ми бачимо такі тенденції, загальноадміністративні витрати у 2010 р. по відношенню до 2009 р (2008 р.). дані витрати збільшилися на 21,04% (15,88%). Саме в умовах спаду в економіці та інфляції в країні спостерігається зростання загальноадміністративних витрат. Що стосується витрат на персонал, то вони також збільшились у 2010 р. по відношенню до 2009 р. (2008 р.) на 39,52% (23,10%). Дане збільшення відбулося за рахунок зростання персоналу банку із-за розгалуження філіальної мережі банку.

Не можна однозначно сказати, що збільшення витрат є негативним моментом діяльності банку. Позитивно впливає зростання продуктивних витрат, оскільки це свідчить про збільшення ресурсної бази банку, розширення обсягів діяльності, що, в свою чергу, прямо впливає на обсяг активних операцій і збільшує дохід. Розмір та частка небанківських операційних витрат свідчить про ефективність їх розподілу. їх оптимальну вагу однозначно визначити неможливо, бо надмірно високе її значення може свідчити як про неекономне використання ресурсів на різноманітні витрати, що прямо не пов'язані з банківською діяльністю (транспортні, господарські, ремонтні), так і про високий рівень оплати праці персоналу, що є потужним стимулом мотивації працівників.



Рис. 2.4 Структура витрат ВАТ "Ощадний банк України" за 2010 р.

Адже висока заробітна плата сповільнює плинність кадрів, підвищує зацікавленість персоналу в ефективній роботі банку й опосередковано сприяє зростанню прибутковості та надійності банку в майбутньому.

При аналізі структури витрат банку ми бачимо таку тенденцію, що найбільшу питому вагу в структурі загальних витрат банку займають витрати на персонал вони становлять 57%, а що стосується загальноадміністративних витрат то вони займають 43%. так, як сума витрат на персонал значно збільшилась за аналізуємий період.

Таким чином, проаналізувавши структуру та динаміку доходів та витрат ВАТ "Ощадбанк" можна сказати, що загальний стан банку добрий так, як доходи перевищують витрати. Це не випадково тому, що банк проводить ефективну політику тому, що проаналізувавши динаміку доходів ми спостерігаємо збільшення процентних доходів, які займають також найбільшу питому вагу у структурі доходів банку. Це свідчить про значне кредитування різноманітних рентабельних галузей економіки. В структурі та динаміці витрат банку перевищують витрати на персонал, так, як банк розширює свій спектр банківських послуг та свою філіальну мережу, тому він потребує більшу кількість висококваліфікованих працівників, які б могли забезпечити стабільний розвиток банку.

Оцінка стану грошових коштів ВАТ "Ощадний банк України" здійснюється на основі бухгалтерського звіту про рух грошових коштів. Розглунимо методичну послідовність такого аналізу на основі даних звіту (Додаток Г). Звіт про рух грошових коштів дозволяє аналізувати джерела та сфери споживання грошових коштів банка. Рух грошових коштів розглядається за трьома напрямками: за результатами операційної діяльності, за результатами інвестиційної діяльності та за результатами фінансової діяльності.

Чистий грошовий прибуток від поточних операцій банку у 2010р. порівняно з 2009 р. зріс 118,57% (2008р. - 221,81%). Позитивний вплив на чистий рух коштів від поточної операційної діяльності мала такі фактори:

- збільшення результатів від торгівельних операцій;

- збільшення поточних та депозитних рахунків;

- збільшення комісійних доходів.

Негативним вплив на рух коштів у результаті операційної діяльності мали такі фактори:

- збільшення процентних витрат;

- збільшення кредитів, які надані клієнтам;

- збільшення податку на прибуток.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності, як у 2010р. так і у попередніх періодах складався з придбання основних засобів та нематеріальних активів. У 2010р. по відношенню до 2009р. (2008р.) становило 115,42% (177,71%).

Рух коштів у результаті фінансової діяльності аналізованого банку складався із: сплати дивідендів у звітному періоді в сумі 2500 тис. грн., на 250% більше ніж у 2009р., та на 625% більше ніж у 2008р; чистий приплив грошових коштів від фінансової діяльності у 2010р. по відношенню до 2009р (2008р.) становить 125% (507,31%).

В цілому чистий рух коштів за звітний період більший ніж у попередньому періоді. При цьому залишок коштів на почато на початок року складав у 2010 р. 765242 тис. грн. на 120,93% (130,45%) більше ніж у 2009р.(2008 р.). Слід відзначити, що як у звітному, так і в попередніх періодах залишок коштів на кінець року був у двічі більшим, ніж на початок року.

Аналіз руху грошових коштів багато в чому сприяє виявленню тенденцій в змінах ліквідності та платоспроможності ВАТ "Ощадний банк України".

Таким чином, Ощадбанк пропонує великий спектр послуг, є одним з лідерів по роботі з населенням. З кожним роком банк постійно розширює поле своєї діяльності, збільшує свої ресурси, однак ярмо боргу яке залишилося у спадок з часів Радянського Союзу не дає функціонувати установі на повну потужність. Однак за умов підтримки держави, банк продовжує залишатися одним з основних лідерів ринку банківських послуг.

Подальше впровадження нових технологій, модернізація та вдосконалення професійних навичок персоналу створюють неабиякий потенціал. В умовах економічної кризи, що охопила всі сфери життєдіяльності суспільства, Ощадбанк проявив гнучкість та належну керованість процесами. Завдяки розвинутій мережі установ та кваліфікованим кадрам банк успішно виконав свої зобов'язання у державній приватизаційній програмі, провів обмін грошових знаків.

2.3 Оцінка кредитоспроможності ТОВ "Крук" по методиці ВАТ «Ощадбанк»

Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням та використанням засобів (активів) та джерел їх формування (особистий капітал та обов'язки, тобто пасивів). Ці відомості наведені в балансі (формі №1) та Звіті про фінансові результати (формі №2) досліджуваного підприємства.

В якості банка-позичальника виступає Лебединське відділення ВАТ «Ощадбанк». Його постійним клієнтом є ТОВ «Крук».

Основними факторами, які визначають фінансовий стан підприємств є, по-перше, виконання фінансового плану та поповнення по мірі потреби особистого оборотного капіталу за рахунок прибутку й, по-друге, швидкість обертання оборотних засобів (активів).

Ліквідність - це здатність оборотних коштів перетворюватися в готівку, необхідну для нормальної фінансово-господарської діяльності. Показники ліквідності вважаються найбільш важливими із всіх аналітичних показників кредитоспроможності позичальника [14].

Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи більші, ніж короткострокові зобов'язання. При цьому важливо врахувати, що для успішного фінансового управління підприємства наявні (готівкові) кошти більш важливі, ніж прибуток. їх відсутність на рахунках в банку в силу особливих обставин кругообігу коштів (неспівпадання моменту потреби і вивільнення коштів в кожний даний момент) може призвести до кризового фінансового стану підприємства.

У вітчизняній практиці аналіз платоспроможності і ліквідності підприємства здійснюється порівнянням засобів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розміщених в порядку зниження ліквідності, з зобов'язаннями по пасиву, згрупованих за строками їх погашення і розміщеними в порядку збільшення строків. По суті ліквідність підприємства означає ліквідність його балансу [18].

Оцінка балансу підприємства, що аналізується, наводиться нижче у таблиці 2.4.

Оцінюючи ліквідність балансу за даними таблиці слід відмітити, що у звітному періоді спостерігається недостача ліквідних активів першої та другої групи - найбільш ліквідних та таких, що швидко реалізуються, для покриття термінових та короткострокових зобов'язань на початок 2010 р. в розмірах 7,1 та 7,4 тис. грн., і на кінець 2010 р. на 3,6 і 73,2 тис. грн. відповідно. Однак оскільки підприємство не має зобов'язань по довгострокових кредитах і позиках, то ця частина активів може направитися на покриття термінових та короткострокових зобов'язань, що відносяться до другої групи. Цієї суми буде достатньо, оскільки перевищення коштів на початок звітного періоду складає 3,8 тис. грн., а на кінець періоду - 11,1 тис. грн.

Таким чином недостатня ліквідність балансу може свідчити про неоднозначний фінансовий стан підприємства.

Таблиця 2.4 Оцінка балансу (агрегований баланс) ВАТ «Ощадбанк», 2010р.

АКТИВ	На поч. 2010р., тис. грн.	На кін. 2010 р., тис. грн.	ПАСИВ	На поч. 2010р., тис. грн.	На кін. 2010 р., тис. грн.
1. Найбільш ліквідні активи, А1	0,1	0,5	1. Найбільш термінові зобов'язання, ПІ	7,1	3,6
2. Активи, що швидко реалізуються, А2	6,2	14,6	2. Короткострокові пасиви, П2	7,4	73,2
3. Активи що реалізуються повільно,АЗ	12,0	72,8	3. Довгострокові пасиви, ПЗ
4. Активи що важко реалізуються, А4	6,9	27,5	4. Постійні пасиви, П4	10,7	60,1
5. БАЛАНС	25,2	115,4	5. БАЛАНС	25,2	115,4

У світовій і вітчизняній практиці вираховують три відносні показники ліквідності:

Перший показник - це коефіцієнт абсолютної ліквідності, який характеризує негайну готовність підприємства погасити свою термінову заборгованість. Формула для розрахунку цього показника має такий вигляд:

К а.л. = (2,1)

Теоретично значення цього коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно знаходиться в межах 0,2-0,35.

Другий показник - це коефіцієнт загальної ліквідності. Від першого він відрізняється тим, що до суми найбільш ліквідних активів додається ще і сума короткострокової дебіторської заборгованості. Формула для розрахунку даного показника буде така:

К з.л.= (2,2)

Теоретично значення цього коефіцієнту не повинно бути менше 0,7-0,8.

Третій показник - це коефіцієнт покриття - найбільш загальний показник ліквідності. Він характеризує співвідношення між усіма поточними

активами і короткостроковими зобов'язаннями, а тому формула для його розрахунку буде мати такий вигляд:

Кп = (2,3)

Цей коефіцієнт показує достатність оборотних засобів для того, щоб погасити свої борги на протязі року.

Таблиця 2.5 Показники ліквідності ВАТ «Ощадбанк», 2008-2010 рр.

	Види показників	2008 р., тис. грн.	2010 р., тис. грн.	Відхилення +,-
1.	Коефіцієнт абсолютної ліквідності (А1/(П1+П2))	0,007	0,008	0,001
2.	Коефіцієнт загальної ліквідності (А1+А2)/(П1+П2)	0,45	0,21	-0,24
3.	Коефіцієнт покриття (А1+А2+А3)/(П1+П2)	1,36	1,24	-0,12

Виходячи з даних таблиці можна сказати, що коефіцієнти абсолютної та загальної ліквідності не відповідають визначеним нормам, однак цьому є пояснення: у підприємства великий обсяг кредиторської заборгованості виник в результаті договірних відносин з постачальниками, у відповідності до яких їх продукція реалізується на умовах відстрочки платежу, а у випадку її непродажу може бути повернена постачальнику. Підприємство буде вважатися повністю ліквідним, коли значення коефіцієнту абсолютної ліквідності сягатиме встановлених теоретичних норм, і в таких випадках розрахунки коефіцієнтів загальної ліквідності і коефіцієнта покриття не проводять, але виходячи з даної ситуації, такі розрахунки просто необхідні, і вони показують, що: коефіцієнт загальної ліквідності за звітний період зменшився і на кінець звітного періоду становить 21,0%. Це означає, що підприємство при надходженні в строк дебіторської заборгованості, що відображена на балансі, може погасити свої боргові зобов'язання на 21,0%. Коефіцієнт покриття на протязі звітного періоду зменшився на 0,12. Це зумовлено тим, що все-таки темпи зростання ліквідних коштів менші, ніж темпи росту короткострокових зобов'язань.

На основі коефіцієнта покриття можна визначити питому вагу власних коштів у оборотних активах. Для цього необхідно із одиниці виключити її відношення до значення коефіцієнту покриття, тобто

(1,0-(1,0/1,24)=1,0-0,801=0,199)

Отже, в оборотних активах доля власних коштів складає 19,9%.

Теоретичне значення коефіцієнта покриття повинно знаходитися в межах 1,7-2,0. Виходячи з наших розрахунків можна сказати, що підприємство здійснює діяльність за рахунок власних коштів лише на 20 відсотків.

Таким чином, незважаючи на покращення фінансового стану підприємства за звітний період фінансовий стан, можна сказати, що підприємство знаходиться в передкризовому стані, тому виникає необхідність надання кредиту.

Фінансовий стан підприємства характеризується мірою фінансової незалежності від зовнішніх джерел фінансування своєї діяльності, можливістю у необхідні строки сплачувати свої фінансові зобов'язання, тобто платоспроможністю.

Обчислюючи співвідношення між окремими статтями та підсумком балансу можна розрахувати показники фінансової стабільності.

Важливішим показником фінансової стабільності підприємства є коефіцієнт автономії. Він обчислюється як співвідношення загальної суми джерел власних коштів до підсумку балансу.

У нашому прикладі коефіцієнт автономії становить:

на початок періоду 10,7/25,2 = 0,43

на кінець періоду 60,1/115,4 = 0,53.

Цей коефіцієнт характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Чим вище значення коефіцієнту, тим краще фінансовий стан. В нашому прикладі значення коефіцієнту автономії на кінець звітного періоду підвищилося, тобто відбулося деяке покращення фінансового стану. Вважається, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування. Таким чином, якщо це співвідношення становить менше 0,5, то фінансування за рахунок залучених коштів здійснюється в допустимих межах.

Фінансування діяльності підприємства за рахунок довгострокових кредитів і позик дозволяє значно розширювати масштаби виробництва і отримувати більший прибуток.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів обчислюється як питома вага довгострокових позикових коштів у загальному обсязі власних джерел фінансування і прирівняних до них довгострокових позикових коштів.

У нашому прикладі залучення довгострокових позикових коштів не було, тому цей коефіцієнт відсутній.

Фінансова стабільність підприємства залежить як від складу джерел фінансування, так і від напрямків розміщення коштів в активах підприємства. Для визначення мобільності використання власних коштів підприємства обчислюється коефіцієнт маневреності, якій характеризує питому вагу власних оборотних коштів у загальному обсязі джерел власних коштів. За рахунок власних коштів покривається основна частина виробничих запасів і розрахунків з дебіторами. Тому, чим вище коефіцієнт маневреності, тим більше можливостей для підприємства у використанні власних коштів.

Сума власних оборотних коштів дорівнює сумі власного капіталу і довгострокових пасивів за вирахуванням позаоборотних активів:

на початок періоду складає 3,8 тис. грн. =(10,7 - 6,9),

а на кінець періоду, 32,6 тис. грн. = (60,1 - 27,5)

Коефіцієнт маневреності власних коштів

на початок звітного періоду дорівнює 0,151 = (3,8 / 25,2),

а на кінець періоду: 0,282 = (32,6 / 115,4)

Збільшення коефіцієнту на звітну дату на 0,131 слід оцінити хоч і позитивно, але не досить суттєво.

Стабільність структури оборотних коштів, які змінюються в процесі господарської діяльності, характеризується коефіцієнтом співвідношення власних оборотних коштів до загальної суми оборотних коштів.

Значення цього коефіцієнту складає

на початок періоду: 0,207 = (3,8 / 18,3),

на кінець звітного періоду: 0,371 = (32,6 / 87,9)

Збільшення коефіцієнту на 0,164 свідчить про зміну структури оборотних коштів у напрямку збільшення частки власних оборотних коштів у сумі оборотних засобів підприємства.

Важливим економічним показником фінансової стійкості є коефіцієнт накопичення амортизації, який характеризує інтенсивність вивільнення коштів, які вкладені в основні засоби підприємства і нематеріальні активи. Цей коефіцієнт обчислюється як співвідношення суми нарахованої амортизації основних засобів і нематеріальних активів, до первісної вартості цих активів.

На початок звітного періоду він дорівнював: 0,042 = (0,3 / 7,2)

на кінець аналізуємого періоду: 0,052 = (1,5 / 29,0)

Збільшення значення даного коефіцієнту свідчить про поступове оновлення існуючого на підприємстві обладнання та впровадження в дію нових технологій та устаткування.

За звітний рік значно зросли запаси товарно-матеріальних цінностей товариства, які на кінець року становлять 72,8 тис. грн. (табл. 2.6).

З наведених даних видно, що на кінець 2010 р. не змінилися виробничі запаси, але значно збільшилися обсяги готової продукції та товарів, які разом займають понад 95% загальної вартості запасів.

Таблиця 2.6 Запаси товарно-матеріальних цінностей ВАТ «Ощадбанк» за 2008-2010 рр. (тис, грн.)

Назва	2008 р.	2010 р.	Відхилення +,-	2010р. питома вага в %
Виробничі запаси	3,0	3,0	-	4,2
Готова продукція і товари	9,0	69,8	60,8	95,8
Разом	12,0	72,8	60,8	100,0

В зв'язку з цим збільшились і обсяги оборотів по взаєморозрахункам з постачальниками та покупцями та розміри дебіторської та кредиторської заборгованості на кінець року (див. таблиці 2.6, 2.7).

Таблиця 2.7 Аналіз дебіторської заборгованості ВАТ «Ощадбанк» за 2008-2010 рр. (тис. грн.)

Показники	2008 р.	2010 р.	Відхилення +,-	2010 р. питома вага в%
Дебіторська заборгованість: - за відвантажені товари	6,0	13,2	7,2	90,4
- по розрахункам з бюджетом	0,2	0,9	0,7	6,2
- за виданими авансами	-	0,5	-	3,4
Разом	6,2	14,6	8,4	100,0

Показники таблиці 2.7 свідчать, що в загальній сумі дебіторської заборгованості найбільшу питому вагу займає заборгованість за відвантажені товари, яка за рік збільшилась майже у 2,2 разів. За звітний період збільшилася також і дебіторська заборгованість по розрахункам з бюджетом, яка відображає заборгованість по відшкодуванню бюджетом податку на додану вартість.

З таблиці (табл. 2.8) видно, що в структурі кредиторської заборгованості на кінець 2010 р. високу питому вагу у 95,3% займають авансові платежі за товари, які на 01.01.2010 р. не були відвантажені.

Таблиця 2.8 Аналіз кредиторської заборгованості ВАТ «Ощадбанк» за 2008-2010 рр. (тис. грн.)

Показники	2008 р.	2010 р.	Відхилення +,-	2010 р. питома вага в%
Кредиторська заборгованість: - за товари, роботи, послуги	7,4	73,2	65,8	95,3
- по розрахункам з бюджетом	0,3	-	-	0,0
- з позабюджетних платежів	1,1	-	-	0,0
- з оплати праці	2,6	0,5	-2,1	0,7
- інші поточні зобов'язання	3,1	3,1	-	4,0
Разом	14,5	76,8	63,7	100,0

На кінець звітного періоду по статті "Інші поточні зобов'язання" значиться поточна заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість, термін сплати якої не настав. Простроченої кредиторської та дебіторської заборгованості товариство не має.

За звітний період збільшились власний капітал товариства на 49,4 тис. грн. або на 461,7%, загальна вартість господарських засобів - на 90,2 тис. грн. або на 357,9% та власні обігові кошти - на 19,9 тис. грн. або 265,8% (див. таблицю 2.9).

Дані таблиці 2,9 показують, що коефіцієнт забезпечення власними коштами на кінець року підвищився і знаходиться в нормальних межах -1,8, при прийнятому оптимальному значенні 2-2,5.

Таблиця 2.9 Оцінка фінансової стійкості товариства за 2008-2010 рр. (тис, грн.)

Рядок	Показники	2008	2010	Відхилення +,-
1	Запаси та затрати: всього	12,0	72,8	60,8
2	Грошові кошти, розрахунки та інші активи	6,3	15,1	8,8
3	Всього поточних активів	18,3	87,9	69,7
4	Власний капітал	10,7	60,1	49,4
5	Основні засоби та позаоборотні активи	6,9	27,5	20,6
6	Власні обігові кошти (рядок 3 - рядок 4)	7,6	27,8	20,2
7	Коефіцієнт забезпечення власними коштами (рядок 5/рядок 2)	1,1	1,8	0,7
8	Господарські засоби - всього (рядок 3+5)	25,2	115,4	90,2
9	Коефіцієнт фінансової залежності	2,36	1,92	-0,44
10	Коефіцієнт фінансової автономії	0,42	0,52	0,1
11	Виручка від реалізації продукції	342,3	532,6	190,3

Таким чином, проведений сукупний аналіз господарсько-фінансового стану підприємства говорить про неоднозначне становище нашого підприємства. Практична відсутність ліквідного капіталу призводить до затримки в розрахунках з постачальниками та іншими об'єктами зовнішнього середовища, що призвело до збільшення заборгованості за останній рік. Відносно низький рівень поточних активів призводить до фінансової нестабільності, погіршується платоспроможність підприємства. Однак ситуацію, яка склалась на кінець звітного періоду, не можна вважати передкризовою, бо постійно нарощуються обсяги власної діяльності.

ТОВ "Крук" звернулося до банку з проханням надати кредит, цільове направлення якого - поповнення оборотних коштів.

В процесі оцінки фінансового стану позичальника зроблені наступні висновки :

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності на кінець періоду дорівнює -0,008

2. Коефіцієнт покриття балансу, на кінець періоду - 1,24;

3. Коефіцієнт загальної ліквідності, на кінець періоду - 0,21;

4. Співвідношення власних оборотних коштів до загальної суми оборотних коштів - 0,199;

5. Коефіцієнт автономії - 0,53;

6. Коефіцієнт маневреності власних коштів - 0,282;

7. Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості 0,198;

8. Рентабельність підприємства при розрахунку на рік складає -6,44%.

9. Рентабельність основного капіталу при розрахунку на рік складає -26,4%.

В цілому фінансовий стан оцінений як задовільний.

На підприємстві працює 38 чоловік, 73% працівників мають вищу освіту, 20% - середньою, 7% - працівники некваліфіковані.

Оцінка показників платоспроможності і кредитоспроможності ТОВ "Крук" показує, що підприємство працює в основному на залучених коштах. Це б могло негативно вплинути на рішення банку про видачу кредиту, але враховуючи давні стосунки банку з цим клієнтом, кредит було надано.

Розділ 3. Удосконалення короткострокового кредитування підприємств

3.1 Удосконалення кредитної політики ВАТ «Ощадбанк»

банківський короткостроковий кредитування

Одним із найбільш відомих підходів до визначення системи показників, що характеризують фінансовий стан клієнта банку як позичальника, є розробка п'яти головних характеристик діяльності підприємства та відповідальних показників, що їх відображають.

Практично для п'яти характеристик, що кількісно визначаються п'ятьма коефіцієнтами, у нашій роботі використовуються лише шість фінансових показників: чистий доход, поточні активи і пасиви, обсяг продаж, сукупні активи та готівка, із яких тільки останньому із-за розбіжностей в системах бухгалтерського та фінансового обліку важко знайти аналог у вітчизняній практиці, оскільки це не та "готівка", якою звикли оперувати наші фахівці (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Система показників оцінки фінансового стану та можливості банкрутства підприємства-позичальника

Економічна характеристика	Відносний показник
1.	Прибутковість	Чистий доход / Сукупні активи
2.	Діяльність	Поточні активи / Обсяг продаж
3.	Ліквідність	Поточні активи / Поточні пасиви
4.	Баланс активів	Поточні активи / Сукупні активи
5.	Стан з готівкою	Готівка / Сукупні активи

В цілому ж запропонована система показників була б прийнятною і для вітчизняної практики за умови чіткого визначення поняття "готівка" що співпадало б із показниками фінансової звітності та обліку. Підвалини такого підходу вже закладені в Інструкції №368 Національного банку України (від 28.08.01) "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків", що містить чіткий перелік і методику визначення показників платоспроможності та ліквідності комерційного банку. Ґрунтуючись на цьому підході, вважаємо за доцільне включити і до Положення "Про кредитування" систему необхідних показників, що дозволяють визначити кредитоспроможність позичальника та рекомендувати її до запровадження в діяльності комерційних банків України [4].

Крім того, з метою удосконалення управління кредитними ризиками при оцінці кредитоспроможності позичальника українським банкам, необхідно врахувати і розробку нових підходів вивчення людського чинника, який є однією з серйозних перешкод. Співробітники банку, відповідальні за конкретний кредит, можуть не докладати про тривожні сигнали, через страх бути покараним за те, що вони створили для банку складну ситуацію.

3.2 Рекомендації щодо удосконалення короткострокового кредитування підприємств «Ощадбанком»

Для успішного функціонування підприємств аграрного сектору економіки, забезпечення їх додатковими фінансовими ресурсами у вигляді кредитів банку потрібна державна підтримка.

Сільськогосподарські товаровиробники, як свідчить досвід їх роботи, через сезонність виробництва для безперервності кругообігу потребують значних кредитних вкладень. Банки за сучасних умов диктують позичальникам порядок видачі кредиту, порядок його погашення, встановлення кредитних ставок, забезпечення повернення позик і особливо умови та механізм пільгового кредитування.

Все це і обумовило мету дослідження, яка полягає в удосконаленні механізму короткострокового кредитування сільськогосподарських підприємств під оборотні засоби.

У той же час, не всі питання стосовно кредитування аграрних формувань за ринкових умов вирішені повністю. Вимагає вдосконалення механізм пільгового кредитування сільськогосподарських підприємств під оборотні засоби, оперативного контролю за цільовим та ефективним використанням позик банку.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є основні положення економічної теорії, законодавчі та нормативні акти, роботи вітчизняних і зарубіжних вчених. У процесі дослідження використовувалися наступні наукові методи: порівняння - для зіставлення фактичних даних за окремі періоди і роки; аналізу та синтезу - при аналізі нині діючого механізму кредитування сільськогосподарських підприємств та формуванні пропозицій щодо його вдосконалення; групування та кореляційно-регресійного аналізу - для визначення впливу рівня забезпеченості власними оборотними засобами на середньорічний рівень видачі короткострокових позик, а також валової продукції та чистого прибутку на 1 га с.-г. угідь, грн.

За часів директивної економіки і нині, коли підприємства аграрного сектору економіки працюють на ринкових умовах вважається, що за критерій добре працюючого підприємства приймається відсутність запозичень при формуванні джерел оборотних засобів. Залучення кредитів банку для формування оборотних засобів є об'єктивною необхідністю, що відповідає ринковим умовам господарювання підприємств.

Банки за таких умов, повинні впливати на налагодження механізму кредитування, який би стимулював ріст виробництва, сприяв розвитку підприємливості і виправдання ризику сільськогосподарських підприємств і прогресивних починань в аграрному секторі економіки. На превеликий жаль в даний час банки реально не зацікавлені в розвитку виробництва позичальників і рідко виступають їх діловими партнерами. Як результат, сільськогосподарські товаровиробники досить часто невиправдано залучають кредитні вкладення в неефективні проекти, що не сприяє підвищенню ефективності їх виробництва.

У ринкових умовах кредиту слід надати протизатратний характер. Його видача повинна супроводжуватися гарантіями позичальників щодо зростання обсягів виробництва, які забезпечували б прибутковість і своєчасне повернення позик. Особливу роль слід надавати заходам кредитного впливу з метою прискорення обертання оборотних засобів, досягнення економічно обґрунтованих темпів зростання кредитних вкладень і темпів росту обсягів виробництва.

Загальна тенденція зміни джерел формування оборотних засобів свідчить про випереджаючі темпи зростання позичених і залучених засобів над власними. Причому, в окремі роки таке випередження досягає значних розмірів. Досить тривожним є факт, коли при загальному зростанні вкладень в оборотні засоби розмір власних джерел знижується. Таке явище має місце впродовж всього досліджуваного періоду. Великий розрив спостерігається в темпах зростання між власними та залученими джерелами оборотних засобів. Темпи їх зростання набагато вищі, порівняно з темпами росту власних джерел.

За ринкових умов господарювання слід відродити госпрозрахункові функції кредиту, оскільки в даний час кредит увібрав в себе прорахунки всієї системи економічних відносин і механізму господарювання.

Отриманий підприємством кредит повинен набути протизатратного характеру. Ще не до кінця використані можливості кредитних договорів. Особливу увагу слід зосередити на подальшому вдосконаленні партнерських відносин сільськогосподарських підприємств з обслуговуючими їх установами банку з метою відпрацювання диференційованих відносин при кредитуванні.

Це дасть змогу досягти призупинення невиправданого залучення кредитних вкладень в неефективне виробництво, сприятиме зростанню чистого прибутку.

По відношенню до ефективно працюючих підприємств банківський контроль повинен ґрунтуватися на довірчих відносинах, без регламентації розміру потреби в кредиті. Це сприятиме посиленню внутрігосподарського контролю за рухом оборотних засобів, пошуку підприємствами внутрішніх фінансових резервів, які забезпечували б ефективність банківського кредиту, його окупність і гарантії повернення.

Оцінка даних по Сумській області свідчить, що збиткові та низькорентабельні підприємства формують оборотні засоби, як правило, за рахунок позичок банку та кредиторської заборгованості. Питома вага власних джерел в них відсутня або незначна. Кредитом покриваються збитки господарської діяльності. При цьому керівники відсталих підприємств змінюються через рік, як результат, не проявляють в певній мірі відповідальності за раціональне використання кредиту.

Кредитна ініціатива в ринкових умовах господарювання підприємств повинна бути спрямована на підвищення якості виробленої продукції при дотриманні енергозберігаючих технологій, впровадження передових технологій вирощування продукції рослинництва та тваринництва.

Сучасні дослідження і досвід пільгового кредитування свідчить, що досі відсутній механізм кредитного забезпечення аграрного сектору, який забезпечив би надходження кредитних ресурсів підприємствам відповідно до ринкових умов господарювання. Натомість пільгове кредитування потребує докорінного вдосконалення. Зокрема, слід в законодавчому порядку забезпечити розмір підтримки, спрощення доступу суб'єктів господарювання до пільгових кредитів, їх розподілу за регіонами, що сприятиме покращенню взаємовідносин суб'єктів господарювання з банками.

Забезпечення сільськогосподарських підприємств додатковими фінансовими ресурсами у вигляді короткотермінових позик банку можливе лише за умов, коли банки стануть повноправними партнерами позичальників, зокрема сільськогосподарських підприємств. Здійснюючи кредитування, банки повинні бути зацікавленими в зростанні обсягів виробництва та реалізації продукції, покращенню фінансового стану підприємств - позичальників, проведенні оперативного контролю за цільовим та ефективним використанням отриманих позик.

Підприємства-позичальники в свою чергу повинні посилити внутрішньогосподарський контроль за рухом оборотних засобів, здійснювати пошук внутрішніх ресурсів для забезпечення ефективного використання банківського кредиту, його окупності та гарантії повернення.

Висновки

1. Виконані дослідження у сфері короткострокового кредитування сільськогосподарських підприємств дають нам підстави вважати, що визначення банківського кредиту обов'язково має включати всі принципи, які лежать в основі кредитного процесу в сучасних умовах. Таким чином, банківський кредит - це економічна категорія, яка виражає відносини між кредитором і позичальником стосовно передачі позиченої вартості на основі зворотності, забезпеченості, платності, терміновості, цільового використання і диференційованого підходу.