Операційна діяльність в публічному АТ "АКБ "Базис"

Характеристика публічного АТ "АКБ "Базис", фінансово-промислова група, до якої входить банк. Система управління й організація бухгалтерського обліку. Пасивні операції банку. Організація безготівкових розрахунків. Міжнародні розрахунки в банку та їх облік.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид отчет по практике
Язык украинский
Дата добавления 01.03.2012
Размер файла 861,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів нараховувалась у першому місяці використання об'єкта у розмірі 100 процентів його вартості.

Амортизація основних засобів здійснюється щомісячно із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів.

Діапазон строків корисного використання об'єктів основних засобів з 01.01.2006 р., встановлено наказом по Банку № 170 від 02.12.2005 р. та складає від 5 років до 70 років в залежності від строків корисного використання об'єктів основних засобів.

Зміни методу амортизації об'єктів основних засобів протягом звітного року не було.

Нарахування амортизації починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання, і припиняється, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.

Норми амортизації протягом 2009 року не переглядалися.

Перегляду строків корисного використання об'єктів основних засобів протягом звітного року не було.

Датою набрання чинності переоцінки основних засобів вважається дата висновку незалежного оцінювача. Протягом 2009 року на підставі висновку ТОВ “Максіма Капітал" сертифікат суб'єкта оцінної діяльності № 6367/07 від 18.12.2007р. виданий Фондом Державного Майна України була проведена уцінка ОЗ на суму 11786 тис. грн.

На кінець року Банком було залучено незалежного оцінювача - ТОВ “Альянс" сертифікат суб'єкта оцінної діяльності № 4943/06 від 07.07.2006р. виданий Фондом Державного Майна України.

Під час попередньої оцінки справедливої вартості об'єктів основних засобів застосовано метод посилання на ціну іншого подібного об'єкту основних засобів, які перебувають на вільному ринку, без застосування значних припущень.

Відповідно до висновку ТОВ “Альянс" відхилення поточної ціни за об'єктами основних засобів, представлених до переоцінки, від їх ціни за результатами попередньої оцінки незначні, тому за станом на кінець дня 31.12.2009р. дооцінка за об'єктами основних засобів не здійснювалась.

Знецінення основних засобів протягом 2009 року не відбувалось.

Нематеріальний актив (придбаний або отриманий) визнається активом, якщо є імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Придбані (створені) нематеріальні активи обліковуються за первісною вартістю (собівартістю).

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до придатного до використання за призначенням стану.

Нематеріальні активи після первісного визнання обліковуються за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.

Амортизація нематеріальних активів нараховується прямолінійним методом, за яким сума амортизації визначається поділом вартості, що амортизується на очікуваний період часу використання об'єкта нематеріальних активів.

Амортизація нематеріальних активів протягом звітного року здійснювалась щомісячно.

Зміни методу амортизації об'єкта нематеріальних активів протягом звітного року не було.

Протягом 2009 року змін очікуваних економічних вигод від використання об'єктів нематеріальних активів не було, норми їх амортизації не переглядалися.

Переоцінка об'єктів нематеріальних активів протягом звітного періоду не здійснювалась у зв'язку з тим, що нематеріальні активи обліковуються за первісною вартістю (собівартістю).

Залучення незалежного оцінювача для переоцінка об'єктів нематеріальних активів протягом звітного періоду не відбувалось у зв'язку з відсутністю переоцінки.

Рішення Банку про встановлення та перегляд строків корисного використання нематеріальних активів оформлюється наказом по Банку.

Перегляду строків корисного використання нематеріальних активів протягом 2009 року не було.

Активи, що передані Банком в оперативний лізинг (оренду), обліковуються за окремими аналітичними рахунками балансових рахунків 4300, 4309, 4400, 4409 за залишковою вартістю.

Прийняті в оперативний лізинг (оренду) активи обліковуються Банком за позабалансовим рахунком 9840 за вартістю, що зазначається в договорі про оперативний лізинг (оренду).

Станом на кінець дня 31.12.2009 р. Банком передано в оперативний лізинг:

Приміщень на суму 4635 тис. грн.

Автомобілів на суму 272 тис. грн.

Вартість прийнятих Банком в оперативний лізинг основних засобів станом на кінець дня 31.12.2009 р. склала 21953 тис. грн.

За станом на кінець дня 31.12.2009р. та протягом 2009 року Банк не передавав та не отримував у фінансовий лізинг жодного активу.

За станом на кінець дня 31.12.2009р. та протягом 2009 року довгострокові активи призначені для продажу та активи групи вибуття в балансі Банку не обліковувались.

Протягом 2009 року Банк проводив операції з похідними фінансовими інструментами, а саме операції з валютними свопами.

Валютні свопи, як похідні фінансові інструменти, первісно оцінювались та відображались в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю. Витрати на операцію визнавалися за рахунками витрат під час їх первісного визнання. Після первісного визнання похідні фінансові інструменти оцінюються за їх справедливою вартістю.

Валютні свопи, як похідні фінансові інструменти, представляють собою основний контракт, який не має вбудованих похідних інструментів, у зв'язку з чим потреби у відокремленні вбудованих похідних інструментів від основного контракту не було, відповідні критерії не розроблялись.

Операції з іншими видами похідних фінансових інструментів Банк не проводив.

Ставка податку на прибуток протягом 2009 року застосовувалася у розмірі 25%.

Різниця між витратами з податку на прибуток та добутком облікового податку на застосовану ставку за фактом на прибуток пояснюється тим, що: банком у фінансовому обліку були проведені витрати, які включаються до суми валових витрат з метою розрахунку податкового прибутку, але не визнаються в бухгалтерському обліку; також банком були нараховані доходи, які підлягають обкладенню податком на прибуток, але не відносяться до облікового прибутку (збитку) та нараховані доходи, які не підлягають обкладенню податком на прибуток, але визнаються у бухгалтерському обліку.

Сума тимчасових різниць, що підлягає вирахуванню, складає 950 тис. грн. Термін дії цих тимчасових різниць довгостроковий. Невикористаних податкових пільг, пов'язаних із невизнаними відстроченими податковими активами, немає.

Тимчасових різниць, які пов'язані з фінансовими інвестиціями в дочірні та асоційовані компанії, щодо яких відстрочені податкові зобов'язання не були визнані, немає.

Протягом 2009 року не були припинені операції Банку, тому сума доходів (витрат) з податку на прибуток пов'язана з проведенням діючих операцій.

За станом на кінець дня 31.12.2009 р. дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток (тобто переплата до бюджету) склала 624 тис. грн.

Банк має право викупати у акціонера власні акції, які повністю ним оплачені. Викуп здійснюється за рахунок сум, що перевищують статутний капітал.

Викуплені у акціонерів акції протягом календарного року повинні бути розміщенні або анульовані. В цей період розподіл прибутку, а також голосування i визначення кворуму на Загальних зборах акціонерів здійснюється без урахування викуплених банком власних акцій.

Викупу власних акцій Банком у акціонерів протягом звітного року не було.

Доходи і витрати визнаються за кожним видом діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової) Банку.

Доходи і витрати визнаються за таких умов:

- визнання реальної заборгованості за активами та зобов'язаннями Банку;

- фінансовий результат операції, пов'язаної з наданням (отриманням) послуг, може бути точно визначений.

Визнання та облік доходів й витрат базується на принципах нарахування та відповідності.

Принцип нарахування: статті доходів і витрат враховуються та оцінюються в момент продажу активу або в міру надання послуг. Усі доходи і витрати установи, що відносяться до звітного періоду, мають відображатись у цьому ж періоді незалежно від того, коли були отримані або сплачені кошти.

Принцип відповідності передбачає: доходи і витрати визнаються в бухгалтерському обліку в момент їх виникнення незалежно від дати надходження грошових коштів.

Доходи та витрати Банк відображає в бухгалтерському обліку із застосуванням методу нарахування та касового методу.

Метод нарахування застосовується для обліку доходів та витрат за безперервними послугами, які визнаються щомісяця протягом усього строку дії угоди про надання (отримання) послуг та послугами, що надаються поетапно і які визнаються Банком після завершення кожного етапу операції.

За касовим методом обліковуються доходи (витрати) за одноразовими послугами (комісії за здійснений обмін валют, надання (отримання) консультацій тощо) без відображення за рахунками нарахованих доходів (витрат), якщо кошти отримані (сплачені) у звітному періоді, у якому послуги фактично надаються (отримуються).

Процентні доходи і витрати - операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу із застосуванням ефективної ставки відсотка. До них належать:

доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків);

доходи (витрати) за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами;

доходи у вигляді амортизації дисконту (премії).

Процентні доходи та витрати відображаються в бухгалтерському обліку із застосуванням ефективної ставки відсотка та визначаються як добуток амортизованої собівартості на ефективну ставку відсотка.

Для розрахунку ефективної ставки відсотка визначаються потоки грошових коштів з урахуванням усіх умов договору за фінансовим інструментом, у тому числі включаються всі комісії та інші сплачені або отримані сторонами суми, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Якщо неможливо достовірно оцінити потоки грошових коштів або очікуваний строк дії фінансового інструменту, то використовуються потоки грошових коштів, що передбачені відповідним договором, протягом строку дії договору.

Якщо в майбутньому реальні значення та строки потоків грошових коштів будуть відрізнятися від запланованих, то на дату балансу балансова вартість фінансового інструменту коригується.

Методика визначення ефективної ставки відсотка за фінансовими інструментами визначена Порядком застосування ефективної ставки відсотка при розрахунку амортизованої собівартості фінансових інструментів.

Купонний дохід і доходи та витрати від амортизації дисконтів та премій за цінними паперами у Звіті про фінансові результати відображаються у статті процентні доходи.

Комісійні доходи і витрати (далі - комісії) - операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою.

Комісії за наданими (отриманими) послугами залежно від мети їх оцінки та основи обліку пов'язаного з ними фінансового інструменту поділяються на:

- комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Ці комісії визнаються в складі первісної вартості фінансового інструменту і впливають на визначення сум дисконту та премії за цим фінансовим інструментом;

- комісії, що отримуються (сплачуються) під час надання послуг, визнаються доходами (витратами);

- комісії, що отримуються (сплачуються) після виконання певних дій, визнаються як дохід (витрати) після завершення певної операції.

У разі непогашення боржником заборгованості за нарахованими доходами в строк, передбачений угодою, наступного робочого дня несплачена сума обліковується на відповідних рахунках з обліку прострочених нарахованих доходів класів 1, 2, 3.

У разі наявності простроченої заборгованості за нарахованими доходами, Банк формує спеціальні резерви у відповідній валюті за рахунок витрат згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України.

Якщо заборгованість за нарахованими доходами, що обліковується за відповідними рахунками класів 1, 2, 3, визнана безнадійною, то Банк списує її за рахунок сформованих резервів. Заборгованість, що списана за рахунок спеціальних резервів, Банк обліковує за позабалансовими рахунками групи 960 "Не сплачені в строк доходи". Критерії, строки та порядок визнання заборгованості за нарахованими доходами безнадійною визначаються обліковою політикою Банку відповідно до вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

Під час визнання активів, зобов'язань, доходів і витрат в іноземній валюті використовувався офіційний валютний курс Національного банку України на дату визнання.

У фінансовій звітності немонетарні статті, зарахування яких до звіту “Баланс" пов'язане з операціями в іноземній валюті, відображаються в гривнях за валютним курсом на дату здійснення операції.

Монетарні статті балансу переоцінюються під час кожної зміни офіційного курсу і в звіті “Баланс" відображені за офіційним валютним курсом Національного банку України на останню дату звітного періоду.

Усі отримані прибутки та збитки, які отримані в результаті переоцінки активів та зобов'язань в іноземній валюті, відображаються у статті "Результат від переоцінки іноземної валюти" Звіту про фінансові результати.

Облік реалізованих результатів від торгівлі іноземною валютою визначається за методом середньозваженого курсу. Реалізований та нереалізований результат від торгівлі іноземною валютою відображається у статті "Результат від торгівлі іноземною валютою" Звіту про фінансові результати.

Для мінімізації валютних ризиків щодо збитків у наслідок зміни курсу іноземної валюти, керівництво Банку проводить політику жорсткого контролю за додержанням нормативів власної валютної позиції Банка і максимальне зменшення випадків утворення короткої валютної позиції. Також щомісяця розраховуються ліміти щодо проведення валютних операцій у відношенні до інших банків, з якими Банк співпрацює на міжбанківському валютному ринку України.

Взаємозаліків активів і зобов'язань протягом 2009 року не було.

Банк не має дочірніх компаній та не складає консолідовану фінансову звітність.

2.5 Фази циклу опрацювання облікової інформації

Банки самостійно визначають порядок формування та зберігання первинних документів, облікових регістрів і звітів, забезпечуючи їх сувору схоронність. При визначенні термінів зберігання первинних документів, облікових регістрів та звітів банки повинні керуватися "Переліком документів Національного банку України, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України із зазначенням строків зберігання", затвердженим постановою Національного банку України 23.12.96 N 327.

У разі зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації банки зобов'язані за власний рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників операцій, а також контролюючих та правоохоронних органів.

Вилучення первинних документів, облікових регістрів та звітів здійснюється тільки за постановою уповноважених державних органів відповідно до чинного законодавства України. Вилучення оформляється протоколом (актом), копія якого вручається під розписку відповідальній службовій особі банку.

Сукупність документів, на підставі яких банками здійснюється бухгалтерський облік та контроль, утворює банківську документацію. Форми документів та порядок їх застосування визначаються окремими нормативними актами Національного банку України.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, книг, журналів, машинограм тощо.

Банки самостійно розробляють та затверджують форми регістрів обліку з урахуванням того, що регістри синтетичного та аналітичного обліку повинні мати назву, період реєстрації операцій, прізвища і підписи або інші кодовані знаки, що дають змогу ідентифікувати осіб, які їх склали.

Ведення синтетичного обліку забезпечується за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку Національного банку України та Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України. Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов'язкові параметри, визначені окремими вказівками Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.

Ведення синтетичного обліку здійснюється за допомогою балансових рахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України. На рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках фіксується детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію. Аналітичні рахунки повинні містити обов'язкові параметри. На прикладі розглянемо формування номеру особового рахунку юридичної особи-клієнта ПУБЛІЧНОГО АТ "АКБ "БАЗИС":

Особовий номер - 260043788601

2600 - балансовий рахунок

4 - ключ

3 - юридичні особи

786 - порядковий номер клієнта

01 - основний поточний рахунок

В книзі реєстрації відкритих поточних рахунків вказується додатково, в якій валюті ведеться поточний рахунок, наприклад:

/980 - гривні

/840 - долар USD

/978 - ЄВРО

Для зручності на всі види операцій в машину вводяться умовні цифрові позначення, наприклад, якщо головному економісту потрібно провести операцію перерахування коштів з рахунку на інший рахунок, економіст набирає

11 для виклику форми платіжного доручення,

12 - меморіальний ордер,

13 - платіжна вимога,

16, 17 - позабалансові рахунки,

1 - об'ява на внесення готівки,

5 - чек.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахунками синтетичного обліку.

Банки самостійно визначають процедури перевірки тотожності даних аналітичного обліку оборотам і залишкам за балансовими та позабалансовими рахунками синтетичного обліку. Перевірка тотожності даних аналітичних рахунків відповідним рахункам синтетичного обліку обов'язково здійснюється не рідше одного разу на місяць, а за рахунками фізичних осіб в установах Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України - не рідше одного разу на рік.

Серед основних форм регістрів синтетичного обліку банки зобов'язані передбачати щоденний оборотно-сальдовий баланс. У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються обороти за дебетом і кредитом за день, вихідні залишки за активом і пасивом за кожним балансовим рахунком четвертого порядку з проміжним підсумком за балансовими рахунками третього та другого порядків (аналогічно і за позабалансовими рахунками). В оборотно-сальдовому балансі відображаються підсумки за кожним класом рахунків і загальний підсумок за всіма рахунками установи банку. Правильність складання щоденного балансу оборотів та залишків контролюється рівністю дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом. Наявність такої рівності є обов'язковою умовою початку нового банківського дня.

Щоденний оборотно-сальдовий баланс перевіряється і підписується керівником і головним бухгалтером або особами, які ним уповноважені.

План рахунків банку - систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій і для забезпечення потреб складання фінансової звітності.

Враховуючи особливості побудови аналітичного рахунку, банки самостійно визначають власну систему аналітичного обліку, створюючи внутрішній план рахунків (сукупність усіх аналітичних рахунків банку).

Внутрішній план аналітичних рахунків має передбачати опис характеристики кожного рахунку або групи рахунків, порядок їх відкриття та закриття, а отже, має бути визначений відповідальний за його супроводження (на рівні банку - юридичної особи).

Всі рахунки (поточні, кредитні, депозитні та ін.), що відкриваються юридичним і фізичним особам, а також рахунки за внутрішніми операціями банку реєструються в книзі відкритих рахунків, яка ведеться в розрізі балансових рахунків четвертого порядку та включає такі позиції щодо рахунку:

номер балансового рахунку;

номер особового рахунку;

код контрагента;

найменування контрагента;

дата відкриття рахунку;

дата закриття рахунку.

Книга повинна бути пронумерована, прошнурована, засвідчена підписами керівника та головного бухгалтера банку, скріплена відбитком печатки банку та зберігатись у призначеної відповідальної особи.

Книгу відкритих рахунків можна вести на машинному (електронному) носії інформації. В цьому випадку повинна бути забезпечена можливість отримання інформації на паперовому носії (в обов'язковому порядку на 1 січня) і збереження архіву з обов'язковим роздрукуванням за станом на перше число звітного місяця змін, що відбулися протягом минулого місяця. Керівник установи банку повинен забезпечити захист інформації від несанкціонованого доступу.

Головний бухгалтер банку контролює правильність ведення книги відкритих рахунків.

У разі закриття рахунку в книзі проставляється дата його закриття. Номери закритих рахунків не можуть бути присвоєні новим клієнтам банку.

3. Пасивні операції банку. їх облік та аналіз

3.1 Власний капітал банку: його облік, структура та аналіз

Пасивні операції - операції банку, спрямовані на формування ресурсів банку. Обліковуються в пасиві балансу. Розрізняють пасивні операції з формування капіталу та пасивні операції з формування залучених коштів.

Структура банківського капіталу не є сталою за якісним складом і змінюється протягом року залежно від багатьох факторів, зокрема від якості активів, використання прибутку, політики банку щодо забезпечення приросту капітальної бази тощо.

Частка власного капіталу комерційного банку у сукупних ресурсах невелика, тоді як у сфері матеріального виробництва співвідношення власного і позиченого капіталів інше. Так, для промислового підприємства вважається нормою, коли власний капітал становить 50% загального капіталу, для комерційного банку ж достатнім вважається 8%. Це зумовлено специфікою банківської діяльності. Банк користується переважно чужими грошима, а власні кошти призначені передусім для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності. Інакше кажучи, власний капітал комерційного банку виконує в основному захисну функцію. Функція ж забезпечення оперативної Діяльності, яка для власних коштів підприємств сфери матеріального виробництва постає головною, для власного банківського капіталу є другорядною. Однак роль власного капіталу комерційного банку як джерела забезпечення його оперативної діяльності на перших порах після його утворення є досить відчутною. За рахунок власного капіталу фінансується придбання меблів, організаційної та комп'ютерної техніки, будівництво або оренда банківських офісів, упровадження систем банківського захисту, банківських технологій і систем зв'язку.

Станом на 31.12.2009 р. ПУБЛІЧНЕ АТ “АКБ “БАЗИС” мав наступну структуру власного капіталу:

- статутний капітал - 87 406 тис. грн.;

- нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - 401 тис. грн.;

- резервні та інші фонди банку - 33 733 тис. грн.;

- чисті активи, що належать акціонерам (учасникам) банку - 121 540 тис. грн.

Власний капітал відіграє важливу роль у забезпеченні стійкості пасивів і прибутковості банку. Одним зі способів управління власним капіталом банку є дивідендна політика. В умовах фінансової нестабільності і нерозвиненості фондового ринку багато українських банків забезпечують ріст власного капіталу шляхом нагромадження прибутку. Капіталізація дивідендів - це нерідко найлегший і найменш дорогий спосіб поповнити акціонерний капітал.

Капітал банку обліковується у п'ятому класі бухгалтерського балансу. Він включає привнесений капітал, нерозподілений прибуток і визначає залишковий інтерес власників банку в активах за вирахуванням зобов'язань. Фінансовий результат від діяльності банку безпосередньо відображується на рахунках цього класу.

П'ятий клас включає такі складові власних коштів банку:

статутний капітал та інші фонди банку;

результат поточного року;

результати переоцінки основних засобів.

Інші фонди містять загальні резерви та прибуток минулих років. Це кошти, що повинні забезпечувати зобов'язання банку та покривати збитки.

Результат поточного року формується за рахунок чистого прибутку і є показником ефективності діяльності банку.

Згідно з чинними правилами рахунки п'ятого класу можуть кореспондувати з дебіторами, кредиторами та рахунками готівкових коштів лише у разі сплати дивідендів та внесків від акціонерів, збільшення капіталу банку шляхом переоцінки активів. У всіх інших випадках рахунки п'ятого класу кореспондуються тільки між собою.

50 Статутний капітал та інші фонди банку

500 Статутний капітал банку

5000 П Зареєстрований статутний капітал банку Призначення рахунку: облік зареєстрованого розміру статутного капіталу банку. Облік акцій ведеться за номінальною вартістю.

За кредитом рахунку проводяться суми збільшення зареєстрованого статутного капіталу.

За дебетом рахунку проводяться суми зменшення зареєстрованого статутного капіталу або суми несплаченого у встановлений строк зареєстрованого капіталу.

5001 КП Несплачений зареєстрований статутний капітал банку Призначення рахунку: облік сум зареєстрованого, але несплаченого статутного капіталу.

За дебетом рахунку проводяться суми зареєстрованого, але несплаченого статутного капіталу в кореспонденції з рахунком N 5000 "Зареєстрований статутний капітал банку.

За кредитом рахунку проводяться суми сплаченого статутного капіталу або суми несплаченого у встановлений строк зареєстрованого капіталу.

5002 КП Власні акції банку, які придбані в акціонерів Призначення рахунку: облік придбаних та не знищених банком акцій. На рахунку відображаються суми акцій, викуплених у їх власників. Акції обліковуються за номінальною вартістю. Різниця між номінальною вартістю та вартістю викупу списується у межах кредитових залишків спочатку з рахунку N 5010 "Емісійні різниці", потім - з рахунку N 5030 "Прибутки та збитки минулих років", а в разі нестачі - з рахунку N 5040 "Прибуток чи збиток минулого року, що очікує затвердження".

За дебетом рахунку проводяться суми придбаних акцій.

За кредитом рахунку проводяться суми реалізованих та анульованих акцій.

5003 П Дивіденди, які направлені на збільшення статутного капіталу Призначення рахунку: облік капіталізованих дивідендів, направлених на збільшення статутного капіталу до часу його реєстрації.

За кредитом рахунку проводяться суми дивідендів, направлених на збільшення статутного капіталу.

За дебетом рахунку перераховуються суми дивідендів: а) на рахунки NN 5000 "Зареєстрований статутний капітал банку" та 5010 "Емісійні різниці" - у разі реєстрації нових акцій; б) сплачуються акціонерам банку або зараховуються на рахунок N 5030 "Прибутки та збитки минулих років" (за рішенням акціонерів) - у разі відмови в реєстрації.

501 Емісійні різниці

5010 П Емісійні різниці Призначення рахунку: облік різниці між номінальною вартістю акції та ціною її розміщення, включаючи позитивну різницю між офіційними обмінними курсами гривні до іноземних валют на дату підписання установчого договору (номінальна вартість) та дату фактичного внесення коштів як внеску в іноземній валюті до статутного капіталу банку. При подальшому викупі власних акцій різниця між номінальною вартістю та ціною викупу акцій списується з цього ж рахунку в межах залишку.

За кредитом рахунку проводяться суми позитивної різниці при первинному та подальшому розміщенні акцій.

За дебетом рахунку проводяться суми списання різниці між ціною викупу та номінальною вартістю акцій у разі викупу власних акцій у межах залишку.

502 Загальні резерви банку

5020 П Загальні резерви Призначення рахунку: облік загальних резервів під певні ризики банку (наприклад, кредитні ризики). Цей рахунок кореспондує тільки з рахунками п'ятого класу.

За кредитом рахунку проводяться суми розподіленого прибутку, направленого на формування фондів.

За дебетом рахунку проводяться суми на покриття збитків.

5021 П Резервні фонди Призначення рахунку: облік резервних фондів банку. Фонди створюються згідно із законодавством. Резервні фонди банку утворюються за рахунок прибутку. Кошти резервних фондів призначені для покриття можливих збитків та інших витрат. Відрахування в резервні фонди здійснюється в розмірах, передбачених законодавством.

За кредитом рахунку проводяться суми надходжень у резервні фонди.

За дебетом рахунку проводяться суми на покриття збитків та інших витрат, передбачених законодавством.

503 Результати минулих років

5030 АП Прибутки та збитки минулих років Призначення рахунку: облік підтвердженого прибутку минулих років, що залишається у розпорядженні банку після нарахування дивідендів, відрахувань у загальні резерви та резервні фонди банку. Залишок за рахунком банку-юридичної особи може бути або пасивним - у разі прибутку, або активним - у разі підтвердженого непокритого збитку минулих років.

За дебетом рахунку проводяться: а) покриття суми збитку минулого року; б) відрахування загальних резервів на рахунок N 5020 "Загальні резерви"; в) списання емісійних різниць у разі недостатності коштів на рахунку N 5010 "Емісійні різниці".

За кредитом рахунку проводяться: а) суми підтвердженого прибутку, що залишається у розпорядженні банку; б) повернення загальних резервів з рахунку N 5020 "Загальні резерви".

504 Результати минулого року, що очікують затвердження

5040 АП Прибуток чи збиток минулого року, що очікує затвердження Призначення рахунку: облік прибутку до його розподілу за рішенням зборів акціонерів та обліку збитку. За цим рахунком прибуток чи збиток формується в останній робочий день звітного року.

За кредитом рахунку проводяться суми доходів, перерахованих в останній робочий день звітного року або покриття затвердженого збитку з рахунку N 5030 "Прибутки та збитки минулих років".

За дебетом рахунку проводяться: а) суми витрат, перерахованих в останній робочий день звітного року; б) суми розподілу затвердженого прибутку; в) списання емісійних різниць у разі недостатності коштів на рахунках NN 5010 "Емісійні різниці" та 5030 "Прибутки та збитки минулих років".

51 Результати переоцінки

5100 П Результати переоцінки основних засобів Призначення рахунку: облік результатів переоцінки основних засобів.

За кредитом рахунку проводиться сума дооцінки основних засобів.

За дебетом рахунку проводиться сума уцінки основних засобів або списання основних засобів з балансу в межах нарахованої раніше суми за кожним інвентарним об'єктом окремо.

5101 П Результати переоцінки нематеріальних активів Призначення рахунку: облік результатів переоцінки нематеріальних активів.

За кредитом рахунку проводяться суми дооцінки нематеріальних активів.

За дебетом рахунку проводяться суми уцінки нематеріальних активів або списання нематеріальних активів з балансу в межах нарахованих раніше сум за кожним нематеріальним активом окремо.

5900 АП Результат поточного року

Призначення рахунку: облік фінансових результатів (прибутку або збитку) поточного року. Якщо банк реєструє прибуток, то рахунок має кредитове сальдо. Якщо збиток, то дебетове сальдо - тоді рахунок вважається контрпасивним.

За кредитом рахунку проводяться суми а) перерахування в останній робочий день звітного періоду залишків рахунків доходів банку; б) перерахування в останній робочий день звітного року збитку на рахунок "Збитки, що очікують затвердження".

За дебетом проводяться суми: а) перерахування в останній робочий день звітного періоду залишків рахунків витрат банку; б) перерахування в останній робочий день звітного року прибутку на рахунок "Прибуток минулого року, що очікує затвердження".

3.2 Організація та облік депозитних операцій

ПУБЛІЧНЕ АТ “АКБ “БАЗИС” приймає тимчасово вільні кошти в національній валюті від юридичних осіб. Для цього в Банку розроблено цілий комплекс вкладних програм “Золота Гільдія”, що включає в себе цілий комплекс різноманітних вкладів. Кошти можуть бути розміщені в національній валюті, доларах США, або Євро.

Відкриття і ведення депозитних рахунків юридичних осіб здійснюється згідно Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах затвердженої Постановою НБУ від 12.11.2003 року № 492 із усіма змінами та доповненнями та внутрішнього положення "Про депозити та вклади".

Документи, необхідні для відкриття депозитного рахунку повинні подавати в банк особи, що мають право першого і другого підписів. Повноваження цих осіб перевіряються уповноваженим працівником банку. Якщо депозитний рахунок відкривається підприємству, про його відкриття банк зобов'язаний повідомити податкові органи.

Юридична особа для відкриття депозитного рахунку повинна представити банку пакет необхідних документів.

Депозитні рахунки юридичними особами відкриваються на підставі депозитного договору, що укладається між банком та клієнтом на певний термін. Якщо термін складає менше 1 року, то такий депозит є короткостроковим; якщо термін депозиту більше року, то такий депозит вважається довгостроковим.

Після підписання депозитного договору кошти на депозитний рахунок перераховуються з поточного рахунку підприємства.

Проведення розрахункових операцій з депозитного рахунку не дозволяється.

Мінімальна сума депозиту для юридичних осіб становить 10000 гривень.

Власник депозитного рахунку отримує дохід у вигляді відсотків, які можуть перераховуватись або на поточний рахунок, або на поновлення депозиту. Відсоткова ставка по депозитах складає від 17% до 21,5% в залежності від суми депозиту та строку. Банк може коригувати процентну ставку за депозитами в залежності від змін облікової ставки НБУ та ситуації на зовнішньому ринку кредитних ресурсів. В такому разі банк надсилає повідомлення клієнту про зміну процентної ставки. В разі, коли повідомлення банку залишається без відповіді, банк самостійно змінює процентну ставку за депозитом.

Бухгалтерський облік депозитних операцій здійснюється наступним чином:

Прийняття депозиту оформляється проводкою:

Дт2600 (поточний рахунок)

Кт2610 (короткострокові депозити СГД)

Нарахування відсотків по депозиту оформляється проводкою:

Дт702… (процентні витрати за строковими коштами)

Кт2618 (нараховані витрати за строковими коштами СГД)

Сплата відсотків по депозиту супроводжується проводкою:

Дт2618 (нараховані витрати за строковими коштами СГД)

Кт2600 (поточний рахунок)

Повернення депозиту супроводжується проводкою:

Дт2610 (короткострокові депозити СГД)

Кт2600 (поточний рахунок)

У разі дострокового повернення частини або повної суми депозитного вкладу за ініціативою клієнта, відсотки за фактичне знаходження коштів на депозитному рахунку не сплачуються.

ПУБЛІЧНЕ АТ “АКБ “БАЗИС” також активно залучає кошти фізичних осіб. Основна мета Банку щодо операцій з депозитами та вкладами фізичних осіб - забезпечення ресурсами активних операцій банку і надання клієнтам можливості розмістити тимчасово вільні кошти. Здійснення таких операцій покладено на відділ по роботі з фізичними особами.

Вкладні рахунки відкриваються резидентам та нерезидентам.

Зарахування коштів на депозитний рахунок можливий шляхом: внесення готівки через касу, перераховані з поточного рахунка, який відкритий в установі банку або в іншому банку.

Депозитний рахунок відкривається на підставі депозитного договору.

Можуть відкриватися рахунки:

на своє ім'я;

іншим особам за нотаріально засвідченою довіреністю;

на ім'я неповнолітньої особи без надання довіреності.

Розрізняють: короткострокові депозити (строк дії договору 1 рік), а також довгострокові (більше 1 року).

Порядок відкриття депозитного рахунку:

1. Заява на відкриття депозитного рахунку.

2. Ознайомлення фізичної особи з умовами залучення грошових коштів на депозит.

3. Наявність у особи, що бажає розмістити кошти на депозит усіх необхідних документів (що посвідчують особу та правоустанавлюючих (у разі необхідності))

4. Укладання депозитного договору

5. Відкриття депозитного рахунку реєструється у Книзі реєстрації відкритих депозитних рахунків, де вказується номер рахунку, назва контрагента, тип договору, дата залучення коштів, сума та валюта депозиту, процентна ставка, дата нарахування процентів, умова сплати процентів, дата погашення депозиту.

6. Видача вкладної книжки (за бажанням клієнта).

Нарахування відсотків здійснюється щомісячно в останній робочий день місяця, а сплата - відповідно до умов договору, який в обов'язковому порядку відкривається при відкритті депозитного рахунку. Сума відсотків може бути видана готівкою, перерахована на власний поточний рахунок або зарахована на поповнення вкладу.

Кошти на депозитний рахунок вносяться за приходним касовим ордером. Мінімальна сума депозиту складає 50 гривень.

Відсотки можуть сплачуватися щомісячно, щоквартально. Також, якщо відсотки сплачуються клієнту по закінченні строку депозитного договору, тоді нараховані проценти накопичуються на рахунку нарахованих витрат та виплачуються по закінченні строку згідно умов договору.

За операціями по депозитах фізичних осіб в обліку робляться наступні проводки:

Прийняття владу:

Дт2620 (поточні рахунки фізичних осіб)

(каса)

Кт2630 (короткострокові депозити фізичних осіб)

(довгострокові депозити фізичних осіб)

Нарахування відсотків по вкладу:

Дт704 (процентні витрати)

Кт2638 (нараховані витрати)

Сплата відсотків по вкладу:

Дт2638 (нараховані витрати)

Кт2620 (поточні рахунки фізичних осіб)

(каса)

(короткострокові депозити фізичних осіб)

(довгострокові депозити фізичних осіб)

(при поповненні депозиту на суму нарахованих відсотків)

Повернення вкладу:

Дт2630 (короткострокові депозити фізичних осіб)

(довгострокові депозити фізичних осіб)

Кт2620 (поточні рахунки фізичних осіб)

(каса)

Сплата відсотків та повернення грошових коштів клієнту здійснюється на підставі відомості або відповідного розпорядження відділу по роботі з фізичними особами.

4. Організація безготівкових розрахунків, їх облік та аналіз

4.1 Організація безготівкових розрахунків Банку та їх облік

Загальні правила, види і стандарти безготівкових розрахунків для всіх учасників безготівкових розрахунків, а також для стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, регламентуються Постановою Національного Банку №22 від 21.01.2004р “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”.

Згідно цієї Інструкції, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Безготівкові розрахунки поділяються на міжбанківські та міжгосподарські, які обслуговують, відповідно, відносини між банками та між клієнтами банків. Безготівкові розрахунки є розрахунками (платежами) за продукцію та послуги, що здійснюються двома основними способами: акцептно-інкасовим, коли поставка передує оплаті, та акредетивним - коли оплата передує відправленню продукції. Акцепт у даному разі виступає як згода на оплату розрахункових документів.

Інкасування (інкасо) - здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових та/чи супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та/чи супровідних документів на інших умовах.

Акредитив - договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів.

Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються чинними нормативно-правовим актами, зокрема вже згаданою вище Постановою Національного Банку №22 від 21.01.2004р “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”. Платники - фізичні особи мають право оформляти доручення про списання коштів зі своїх рахунків у довільній формі, погодженій у договорі з банком.

Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку на бланках розрахункових документів, види яких передбачені договором банківського рахунку чи іншим договором, у якому обумовлено право банку здійснювати договірне списання коштів, а також у вигляді електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.

Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків платників банки приймають незалежно від наявності на них достатнього залишку коштів та виконують їх у межах залишку коштів. Якщо немає/недостатньо коштів на рахунку платника, то банк не здійснює облік заборгованості платника, несплаченої в строк, та не веде реєстр розрахункових документів, неоплачених у строк у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснення банком таких операцій в межах укладених ним цивільно-правових договорів і в порядку, визначеному цими договорами.

Для списання коштів з рахунку платника банк платника застосовує платіжні інструменти, які визначені нормативно-правовими актами Національного банку та внутрішніми процедурами банку.

Отже, платіжний інструмент - засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунка платника. До платіжних інструментів відносяться документи на переказ та спеціальні платіжні засоби.

Документ на переказ - це електронний або паперовий документ, що використовується банками, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - членами платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів.

Форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються Національним банком України.

Документ на переказ може бути паперовим або електронним. Електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка підписала цей документ електронним цифровим підписом.

Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним цифровим підписом, не приймається до виконання. При цьому при прийманні електронних документів на переказ має бути дотримана відповідна процедура перевірки електронного цифрового підпису, що дає можливість пересвідчитися у цілісності та достовірності електронного документа. У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа - член платіжної системи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу.

Спеціальний платіжний засіб (в т. ч. платіжна картка) - платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого держателем цього інструмента ініціюється переказ коштів з відповідного рахунка платника або банку, а також здійснюються інші операції, передбачені відповідним договором. За допомогою спеціальних платіжних засобів формуються документи за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів або надаються інші послуги держателям спеціальних платіжних засобів. Спеціальний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі на будь-якому, крім паперового, носії, що дозволяє зберігати інформацію, необхідну для ініціювання переказу. Спеціальний платіжний засіб має дозволяти ідентифікувати його держателя.

На даний момент, згідно чинного законодавства, Банком встановлені правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів:

Меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та нормативно-правових актів Національного банку (додаток А).

Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача (додаток А).

Платіжна вимога-доручення - розрахунковий документ, який складається з двох частин: верхньої - вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів; нижньої - доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача (додаток А).

Платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача (додаток А).

Розрахунковий чек - розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів (додаток А).

Акредитив - договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж (додаток А).

Бланки розрахункових документів (крім розрахункових чеків, що належать до документів суворого обліку та/або виготовляються і розповсюджуються централізовано) виготовляються на папері формату А4 або А5 будь-яким способом (друкарським, з використанням комп'ютерної техніки тощо) за умови обов'язкового забезпечення наявності та схематичного розташування всіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи тощо, за винятком цифр у квадратних дужках, що позначають номери реквізитів) згідно із зразками, наведеними в Додатку А.

Усі текстові елементи бланків мають бути виконані українською мовою.

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам додатка 8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива) (додаток Б).

Банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М. П." та "Підписи платника" (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення).

Банк отримувача - заповнення таких реквізитів: "Отримувач", "Код отримувача", "Рахунок отримувача", "Банк отримувача", "Код банку отримувача", а також "М.П. отримувача" та "Підписи отримувача" (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення);

Банк стягувача - заповнення таких реквізитів: "Стягувач", "Код стягувача", "Рахунок стягувача", "Банк стягувача", "Код банку стягувача", а також "М.П. стягувача" та "Підписи стягувача" (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення).

Якщо розрахункові документи, у яких перевірені реквізити, заповнено з порушенням, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання.

Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо:

у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту "Дата валютування";

немає супровідних документів, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;

розрахунковий документ подано до банку з порушенням законодавства України, або документ не може бути виконано відповідно до законодавства України;

Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків, з використанням електронно-обчислювальних і друкарських машин за один раз.

Дозволяється заповнення розрахункового документа власноручно.

Примірник розрахункового документа (незалежно від способу його виготовлення), реєстр платіжних вимог, які залишаються в банку, мають містити відбиток печатки (якщо картка із зразками підписів та відбитка печатки містить відбиток печатки) і підписи/підпис відповідальних/ої осіб/особи.

4.2 Організація міжнародних розрахунків та їх облік

Основними формами міжнародних розрахунків є банківський переказ, акредитив, інкасо.

Банківський переказ є найбільш поширеною й дешевою формою міжнародних розрахунків, що являє собою доручення одного банку іншому виплатити визначену суму на прохання й за рахунок платника іноземному одержувачу (бенефіціару).

Розрізняють два види банківського переказу:

авансовий платіж;

за фактом відвантаження товару.

Вибір валюти й форми розрахунків визначаються за узгодженням сторін і фіксуються в умовах контракту.

Авансовий платіж для оплати імпорту рекомендується використовувати тільки в тому разі, якщо клієнт абсолютно впевнений в одержанні товару в законодавчо встановлений термін постачання (90 днів).


Подобные документы

  • Основи організації банків. Формування ресурсів банку. Організація безготівкових розрахунків та касова робота банку. Кредитна діяльність банків. Інвестиційна діяльність банків та операції з цінними паперами. Нетрадиційні банківські операції та послуги.

    контрольная работа [115,9 K], добавлен 29.09.2010

  • Організаційна структура банку ПАТ "УкрСиббанк". Структура апарату управління банком. Організація і ведення внутрішньобанківських операцій та аудиту. Пасивні та активні операції банку. Розрахунково-касове обслуговування, операції з платіжними картками.

    отчет по практике [197,1 K], добавлен 22.02.2013

  • Сутність і класифікація платіжних систем, напрями їх розвитку в банках. Аналіз основних показників діяльності ПАТ "Укрсоцбанк". Облік безготівкових розрахунків і розрахунків з використанням платіжних карток. Дослідження участі банку в платіжних системах.

    дипломная работа [435,8 K], добавлен 09.11.2013

  • Поняття, головні чинники виникнення та індикатори валютного ризику банку, розробка та необхідність маркетингової стратегії управління ризиками. Діагностика системи управління валютним ризиком в банку АКБ "Базис", рекомендації щодо її вдосконалення.

    курсовая работа [66,4 K], добавлен 23.01.2010

  • Сутність, класифікація та принципи організації безготівкових розрахунків. Порядок здійснення грошових відносин між постачальником і платником. Платіжні доручення, грошові та розрахункові чеки. Система електронних платежів Національного банку України.

    курсовая работа [61,5 K], добавлен 03.06.2011

  • Характеристика діяльності комерційного банку. Організація безготівкових розрахунків банку "Надра". Класифікація кореспондентських рахунків. Особливості платіжних розрахунків клієнтів. Аналіз організації операцій при розрахунках чеками та акредитивами.

    отчет по практике [50,0 K], добавлен 22.02.2013

  • Порядок та процедура відкриття рахунків, вибір банку та його обґрунтування. Методика закриття рахунків клієнтів банку. Документальне оформлення різноманітних операцій. Організація синтетичного та аналітичного обліку операцій на поточному рахунку.

    лекция [20,5 K], добавлен 10.06.2014

  • Характеристика сутності доручень, чеків, акредитивів, векселів як основних форм платіжних інструментів безготівкових розрахунків. Аналіз та фінансовий облік безготівкового обслуговування клієнтів ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"; напрями його вдосконалення.

    дипломная работа [265,4 K], добавлен 14.12.2012

  • Облік операцій комерційного банку. Організація роботи касового апарату. Загальні вимоги до оформлення касових документів. Здійснення касових операцій із застосуванням платіжних карток. Організація та облік операцій з інкасування грошового виторгу.

    курсовая работа [3,3 M], добавлен 31.10.2014

  • Особливості тлумачення поняття "банк" в сучасному українському законодавстві, спірні елементи даного питання. Посередницькі операції, що складають банківську діяльність. Основні завдання бухгалтерського обліку і звітності в банківській системі України.

    дипломная работа [81,9 K], добавлен 10.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.