Шкідлива ентомофауна зелених насаджень Ленінського району міста Харкова

Psyllopsis fraxini L.

В міських насадженнях зустрічалась на ясені в парку «Юність» . Найбільші колонії німф смоктанням викликають зморщування тканини листка, його краї закручуються і утворюють гали. Тканина в пошкодженому листку (галлі) спочатку біліє, потім червоніє, потім відмирає та засихає. Молоді насадження ясеня сильно були пошкоджені в групових висадках і менше одинокорастучі дерева. Дорослі особини ссуть листя.

Psylla pyri L. - грушева листоблішка

Пошкоджувала в місті грушу в парках, скверах, насадженнях по вулицях. Німфи розселяються невеликими колоніями на молодих пагонах, на нижньому боці листка і ссуть, від чого пагони вкриваються «медвяною росою», на них осідає пил. Дерева груші мають брудний, неприглядний вигляд. Дорослі особини літають в червні.

Psilla mali Schd. - яблунева листоблішка

В місті листоблішка зустрічалась на яблуні, в'язах, горіху грецькому, жимолості татарській в парку «Юність». Німфи пошкоджують сильно тільки яблуню, ссуть на листках і черешках листків, на плодах. Дорослі особини літають у червні.

Підряд Aphidinea - попелиці або рослинні воші

Pemphigus spirothecae Pass. - пізній спиральногаловий пемфиг

В Харківській області пізній спиральногаловий пемфиг неодноразово відмічала М.П.Божко (1952, 1950), підкреслюючи шкоду, яку надають тополі в розсадниках і полезахисних смугах. В умовах міста попелиця шкодила тополі пірамідальній і тополі чорній особливо одночасно ростучим деревам в парках та скверах, а також по вулицях. Попелиці живуть в галах, які утворились в результаті скручування черешка листка, при чому скручування відбувається вправо та вліво. Починають утворюватись гали в середині червня, а в липні знаходили крилаті, безкрилі форми та німфи. Гали зустрічаються до глибокої осені, особливо багато в червні-серпні на деревах, які ростуть по вулицях. Рахунки показали, що на 50-сантиметровому пагоні, де 61 лист, на 47 були гали попелиці (77% пошкодження). Сильна зараженість попелицею призводить до того, що пошкоджені листки рано опадають, в окремі роки опадання листків почалось в кінці липня - початку серпня.

Pemphigus protospirae Lict. - ранній спиральногаловий пемфиг

За даними В.А.Мамонтової (1955) попелиця зустрічається в різних районах степової та лісостепової зон України. М.П.Божко (1952) відмічала попелицю в лісосмугах та розсадниках Миколаївської, Київської та Харківської областей (Беспалівський розсадник та околиці Харкова). Широко розповсюджена попелиця в тополевих насадженнях міста Харкова, зустрічається скрізь, особливо багато галів попелиці на тополі пірамідальній та осокорі в насадженнях по вулицях. Утворення галів починається в першій половині травня шляхом спірального закручування вправо роздвоєного черешка листка. В галі знаходяться попелиці, 5.05. 2008 відмічали крилатих особин та німф. Гали зустрічаються майже на кожному черешку листків тополі.

Eriosoma lanuginosum Hart. - в'язово-грушева попелиця

В Україні цей вид відмічений в різних областях, при чому до півдня зростає щільність його. В міських насадженнях попелиця пошкоджує в'яз звичайний, утворює на листках волосяні гали. Утворення галів настає в середині травня в галах, зібраних в парку «Юність», були безкрилі форми та личинки. В кінці червня гали розкриваються і попелиця мігрує на кореневища груші.

Eriosoma ulmi L. (Schizoneuro ulmi L.) - в'язово -смородинна попелиця

В Україні цей вид зустрічається дуже рідко. Виявлений В Черкаській, Київській, Чернігівській та Миколаївській областях (В.А.Мамонтова, 1955). В Донецькій області в'язово-смородинна попелиця виявлена на пробковому в'язі, в Херсонській області - на бересті. Автор відмічає, що значення даного виду як шкідника невелике.

Нами відмічався цей вид на в'язі листовому в парку «Юність», скверах та вулицях міста Харкова. Попелиця пошкоджує листя, які в результаті спочатку зморщуються з одного боку, біліють, потім закручуються в трубку. Всередині трубки живуть колонії попелиць, 29.05.07р. були виявлені безкрилі форми та личинки.

Міським парковим насадженням в'яза попелиця наносить дуже велику шкоду. В скверах та насадженнях по вулицях пошкодження попелиць не відмічали. Tetraneura coerulescens Pass. (Tetraneura rubra Licht.) - червоногалова в'язова попелиця.

Розповсюджена червоногалова попелиця дуже широко в степових та лісостепових районах України. Цей вид дуже теплолюби вий, тому щільність його сильно збільшується до півдня від північної частини лісостепової зони.

Eucallipterus tiliae L. - липова попелиця.

Широко розповсюджена в Україні. Нами відмічена на липі, пошкоджувала її в усіх парках, скверах і особливо в насадженнях по вулицях. Листя вкривалося липкими випорожненнями попелиць, на них осідав пил, дерева в цілому мали брудний вигляд. Попелиця живе поодиноко на нижній поверхні листків, часто у великій кількості. Зустрічалися личинки, німфи, крилаті, безкрилі форми.

Chaitophorus salictis Schr. - вербовий хайтофор

Розповсюдження вербового хайтофора в Україні обмежено поліссям та північною частиною лісостепу. М.П.Божко (1950) відмічала цей вид в Донецькій, Запорізькій, Харківській областях. Нами цей вид знайдено на вербі в парку «Юність», скверах міста. На нижньому боці листка ссуть колонії попелиць, надаючи тим самим значну шкоду. В колоніях відмічали безкрилі форми попелиць та личинки.

Periphyllus lyropictus Kessler

В Україні зустрічаються скрізь. В місті Харкові попелиця пошкоджувала клен гостролистий в парку «Юність». Колонії знаходяться на нижньому боці листка по основній жилці, на черешках листків. В травні відмічені личинки, крилаті та безкрилі форми. Протягом всього весняно-літнього сезону зустрічаються в масі на кленах гостролистому та польовому, завдаючи їм великої шкоди.

Semiaphis tataricae Aizenb - верхівкова жимолостева попелиця

В Україні зустрічається в лісосмугах та інших штучних насадженнях степу та лісостепу. В умовах міста сильно пошкоджувала жимолость татарську в усіх парках, скверах та насадженнях по вулицях. Пошкодження попелиці з'являються в середині травня у вигляді невеликих білих плям на листках, які трохи закручуються. На нижньому боці зустрічаються одинокі особини попелиці. Пізніше від смоктання попелиць листки біліють, складаються половинками. Листки молодих пагонів збиваються до кучі рожево-фіолетового кольору, молоді верхівкові пагони стають кривими. В покручених листках розташовується жовто-зелена обпилена дрібна попелиця. Серйозні пошкодження спостерігаються протягом всього літа до глибокої осені. Менше пошкоджувалися попелицею жимолость татарська, яка використовується в топіарному мистецтві, тобто у влаштуванні бордюрів, шпалер та живих парканах. В цьому випадку верхівки кущів зрізують, залишаються старі пагони з листками, які не пошкоджуються попелицею.

Macrosiphum rosae L. - велика трояндова попелиця

М.П.Божко (1952) відмічає розповсюдження попелиці в Донецькій, Харківській, Сумській, Київській областях і вказує, що культурні сорти троянд сильніше пошкоджуються, ніж шипшина.

Міські насадження троянд попелиця особливо сильно пошкоджувала в парку «Юність». На листках і молодих пагонах ссуть крупні зеленувато-бурі з довгими вусиками попелиці. З'являється попелиця у травні і надає шкоду до вересня. Пошкоджені листки і молодий приріст трохи жовтіють, втрачають тургор ний стан, потім в'януть.

Criptomyzus ribis L. - порічкова попелиця.

В Україні відмічалась в багатьох областях зони степу та лісостепу. Нами відмічена велика шкода, яку надають попелиці смородині золотистій в парку «Юність». Колонії блідо-зеленої попелиці ссуть на нижньому боці листків, в результаті утворюються червонуваті здуття або листки зморщуються. Іноді скручуються і молоді пагони. З'являються попелиці на початку травня і зустрічаються до вересня. Смородина золотиста в парку «Юність» була пошкоджена на 100%, все листя було знищено.

Підряд Cocoidea - кокциди або червиці та щитівки

Kermococcus quercus L. - північний або чорний дубовий кермес.

Розповсюджений в європейській частині Закавказзя. В місті відмічений цей вид на дубі черешчатому. Личинки і самки ссуть стовбури дерев та гілки дуба. Тіло темно-коричневе, з декількома смугами, що перериваються. Колонії Гермеса розташовуються в тріщиних кори дуба , іноді тріщини буквально забиті кермесом. Особливо багато його зустрічається на дубах в парку та скверах міста.

Lepidosaphes ulmi L. - яблунева щитівка

Багаторядний вид, харчування відмічено на 150 видах рослин, в тому числі трав'янистих. Нами встановлено, що яблунева комовидна щитівка в місті зустрічається на яблуні, сливі; сильно шкодить осині, тополі пірамідальній та чорній. Стовбури і скелетні гілки тополі в парках були щільно вкриті щитками.

Ряд Hemiptera - напівжосткокрилі

Rleidocerys resedae Pans - березовий клоп

Березовий клоп мешкає на різних листяних породах. Нами був відмічений на березі, бузку, жимолості, тополі і зустрічався з першої половини травня до другої половини серпня. Найбільша чисельність клопа відмічалась на березі, що надавало їй серйозної шкоди.

Pyrrhocoris apterus L. - червоноклоп звичайний

Відомий як поліфаг, в основному, той, що харчується тваринною їжею. Але зареєстровані випадки шкідливої діяльності; пошкоджує квітконіжки та плоди липи, які внаслідок ссання клопа, опадають. Ми ж в невеликих кількостях зустрічали червоно клопа на міських насадженнях липи, але значної шкоди не відмічали.

Ряд Coleoptera

Epicometis hirta Poda - оленка мохната

В Україні зустрічається скрізь, в основному в плодових садах, де пошкоджує квіти. Нами відмічені жуки на липі, троянді, бузку в парку „Юність”. Жуки з'являються на початку травня і зустрічаються до середини червня. Пошкоджують квіти, з'їдаючи маточку, тичинки, вигризають пелюстки, з часом квітка засихає і відпадає. Оленка завдає велику шкоду насадженням, особливо в місцях масового розмноження.

Agrilus viridis L. - зелена вузькотіла златка

Всеядний вид. Для України вказаний як небезпечний шкідник клена для степових районів (Д.В.Померанцев, Б.В.Добровольський, О.К.Басурманова).

Жуки златки нами були знайдені на крижовнику, смородині, клені гостролистому в парках міста і насадженнях по вулицях. Особливо велику шкоду вузькотіла златка наносила клену гостролистому в парку „Юність” та насадженням по вулицях. Політ жуків відмічався наприкінці травня - початку червня. Нападали жуки на молоді (7-20 -річного віку) насадження клена гостролистого, який ріс по алеях. Ці насадження дуже ослаблені у зв'язку з тим, що їх тільки що пересадили з розсадника в заздалегідь приготовані котловани. Після пересадки з розсадника в міські парки дерева ще не пристосувалися до специфічних умов міста.

Самки златки відкладають плоскі яйця мутно-білого кольору на гладку кору, вкривають їх клейкою речовиною, яка на повітрі твердіє і утворює сірувато-білі ковпачки. Кількість яєць під ковпачком буває від 7 до 12 штук. Добре помітні ковпачки на деревах клена в кінці червня. Ковпачки з яйцями златки зазвичай знаходяться на південному боці стовбура. Личинки, які відродилися, занурюються та пошкоджують луб'яну частину кори.

Cerambyx scopolii Fussl. - малий дубовий вусач

Жуки малого дубового вусача зареєстровані на дубі, тополі, каштані в парку „Юність” в кінці травня - початку червня. Видимих пошкоджень порід личинками жуків не виявлено.

Galerucella viburni Payk - калиновий листоїд

В міських насадженнях серйозну шкоду наносив калині (парк „Юність”). Личинки, які відродилися з перезимованих яєць, з зусиллям харчуються листям, до початку третьої декади травня листя було вже сильно пошкоджено, а в кінці травня від листків залишалась лише сіточка жилок. На одному листку харчувалося по 7-9 штук личинок. В червні личинки уходять на лялькування в грунт, до кінця червня з'являються жуки і зустрічалися до вересня. Міським насадженням калиновий листоїд спричиняє дуже серйозну шкоду, на деяких ділянках парку „Юність” пошкодження листків калини складало 100%. Насадження калини втрачали повністю приріст і декоративний вигляд.

Luperus xanthopoda Schrnk - в'язів листогриз

В Україні зустрічається скрізь, відмічена шкода, яку завдавав в'язів листогриз саджанцям в розсадниках.

В різних насадженнях міста (парки, сквери) виявлений в дуже великій кількості. Жуки літають з середини травня, перших жуків відмічали 10-15 травня, масовий літ з 20 червня і до початку липня. Жуки пошкоджували листя, вигризають отвори неправильних форм. Пошкодження відмічені на жовтій та білій акації, черемсі, яблуні, вербі, в'язі, бересті, глоду, терені, тополі, ясені, вишні, дубі, клені. В період масового льоту жуків зустрічали абсолютно на всіх породах, які ростуть в місті. Жуки не обмежуються харчуванням на листях і пошкоджують плоди, вигризаючи на них шкірку та верхні шари м'якоті, особливо страждали плоди черемхи та яблуні декоративної. Шкоду міським насадженням цей вид приносить величезну, на деяких деревах листя були щільно об'їдені. Чисельність жуків була високою, при хитанні дерев вони вкривали щільним шаром полотно. Для міських насаджень в'язів листогриз дуже небезпечний шкідник.

Haltica quercetorum Foudr. - дубова блішка

В Україні зустрічаються скрізь, являються постійними шкідниками листя дуба в лісосмугах і лісових ділянках, шкодить саджанцям дуба в розсадниках. В міських зелених насадженнях блішка зустрічається у великій кількості і шкодить листкам дуба, особливо повновіковим насадженням в парку „Юність”. В інших скверах зустрічалися рідше, а в деяких зовсім одинично. Мабуть, на розповсюдження цього шкідника у внутрішньоміських насадженнях впливають специфічні міські умови (відсутність підстилки). Перші жуки з'являються на початку травня і відразу пошкоджують молоді листочки, вигризаючи отвори. Яйця відкладають на нижню поверхню листка кучками по 10-20 штук. Личинки з'являються в червня і починають вигризати листя; молоді личинки тримаються групами, старші групи вигризають поодиноко. Жуки та личинки наносять велику шкоду листкам, вигризаючи паренхіму, після чого залишається тільки сіточка жилок. В основному, пошкоджує листя нижнього ярусу крони, спричиняють насадженням дуба дуже серйозну шкоду.

Anthonomus pomorum L. - яблуневий квіткоїд або довгоносик

Скрізь має серйозне значення як шкідник яблуні і груші. Нами відмічений на яблуні та глоді в парках міста, скверах, приватних садах, скрізь, де ростуть яблуні та глід. Жуки виходять з місць зимівлі в кінці березня - початку квітня і підіймаються на крону, де починають харчуватися бруньками. Пізніше відкладають яйця в ще нерозпущені бутони, всередині яких вони розвиваються.

Apion simili Krby. - березовий насінняїд

Знайдений в лісовій, лісостеповій і степовій зонах Лівобережної України на березі бородавчастій. Нами виявлений на березі в парку „Юність” в незначній кількості.

Ряд Lepidoptera - лускокрилі

Stigmella lonicerarum Frey. - жимолостева міль-крошка

Зустрічається в Україні в парках та штучних насадженнях степової зони. У довіднику „Шкідники ліса” вказано, що зустрічається восени.

В насадженнях м. Харкова цей вид широко розповсюджений і був відмічений в усіх парках, скверах та насадженнях по вулицях. Пошкоджують гусениці листя жимолості, роблять змієвидні, довгі вузькі міни, добре помітні з верхнього боку. З'являються міни в середині травня і в масі зустрічаються до листопада. Іноді на одному листку відмічали по 2-3 міни. Окремі кущі жимолості були пошкоджені на 60-65%.

Tischeria complanella Hb. - дубова однокольорова міль

В Україні вказує на знаходження, а в окремі роки масове розмноження дубової однокольорової молі - в парках зони широколистяних лісів, лівобережного лісостепу та степу. Утворення мін гусениць першого покоління відноситься до кінця травня, а другого покоління - до другої половини вересня.

Нами відмічена міль на дубі тільки в парку «Юність», причому дуже багато мін на листках порослі, менше на листках нижнього ярусу, в середньому ярусі крони пошкодження не мають. Пошкоджені листки гусеницями першого покоління з'явилися на початку червня, а в середині місяця в мінах були вже лялечки. Пошкодження листків в цей період незначний. Міни гусениць другого покоління з'явилися у вересні. На одному листку, зазвичай, декілька мін, деякі злилися і стали одним цілим, з великими світлими плямами посередині.

Zeuzera pyrina L. - деревниця в'їдлива

Найбільш значну шкоду наносить в садах південних зон України, а також в степових зонах. За думкою М.А.Анфіннікова, з лісових та плодових порід більш за всіх страждають від деревниці ясень, ільмові, яблуні, в меншій мірі - дуби, груші та інші листяні породи. За нашими даними та спостереженнями в міських умовах деревниця в'їдлива сильно пошкоджувала липу, менше ясень та яблуню, і ще менше клен та березу. Розповсюджена деревниця в'їдлива в усіх парках, але особливо шкодить насадженням липи по вулицях та скверах. Набагато вище чисельність в парках, які розташовані в центрі міста та в районі промислових підприємств. В пошкоджених пагонах різних порід знаходили гусениць другого року, які в серцевині проточують прямий хід довжиною до 25-35 см, який розташовується догори від вхідного отвору. Такі пошкоджені пагони нестійкі і швидко ламаються. В результаті пошкодження липи, які ростуть по вулицях та скверах, виглядають спотвореними і втрачають всякий декоративний вигляд. Лялькуються гусениці в кінці травня - початку червня, метелики літають з середини червня до середини серпня. Деревниця в'їдлива є вторинним шкідником, але навіть і здорові дерева часто пошкоджуються.

Tortrix viridana L. - зелена дубова листокрутка

В Україні один з найбільш розповсюджених шкідників, утворює стійкі осередки розмноження в парках і дібровах при донецької частини України. В міських насадженнях розповсюджена, в основному, в лісопарку та парку «Юність», всередину міських посадок не рухається, відсутня в парках, які розташовані в заводських районах та в центрі міста, в скверах та насадженнях по вулицях. Особливо шкодила листю дуба в парку.

Зимують яйця дубової листокрутки тонких гілочках біля бруньок під щитками сіруватого кольору, які мало чим відрізняються від кольору кори. Яйця оранжеві, видовжені. Щільність яєць на гілочках дуба різна, в середньому 146-280 штук на одну гілку. Відродження гусениць співпадає з початком озеленіння бруньок на ранній формі дуба черешчатого, молоді гусениці закріплюють павутиною листочки і живуть всередині них. Гусениці після того, як об'їдять листки, переходять на інші, згортають їх в трубку і гризуть зсередини. Цим самим гусениці наносять велику шкоду листям дуба.

Hyponomeuta malinella L. - яблунева горностайна міль

В Україні зустрічається скрізь. Серйозний шкідник плодів. В міських насадженнях шкодить сильно яблуні всім декоративним її формам. З яєць, які перезимували, рано весною відроджуються гусениці, які при розквітанні бруньок занурюються в край молодого листка, гусениці старших віків скріплюють листки павутиною і пошкоджують. Кількість гнізд на одне дерево в окремих місцях (зелені ділянки дитячих садків, яри навколо парку «Юність», дикі яблуні на кладовищах і т.п.) доходило до 300-500 штук. Окремі дерева були щільно опутані павутиною, замість зелених листків висіли їх контури. Ці місця являються осередками розселення небезпечного шкідника. В скверах, парках, де проводяться роботи по догляду за насадженнями, яблунева міль зустрічається рідко, невеликими осередками. Чисельність яблуневої молі знижується в результаті діяльності хижаків і паразитів, проте це не повністю обмежує розмноження цього шкідника. Гусениці лялькуються в павутинних гніздах, в кінці червня відбувається відродження метеликів. Масовий літ відмічали всередині липня. Яблунева горностайна міль наносить міським насадженням серйозну шкоду.

Lycia hirtaria Cl. - пядениця - шовкопряд буросмугова

Гусениці дуже всеїдні. В міських насадженнях цей вид зустрічається часто, а в окремі роки розмножувався масово. Відмічений в усіх парках, скверах і насадженнях по вулицях. Гусениці буросмугової пядениці пошкоджували листя різних деревних порід: тополі, дуба, берези, лоха, бересту, жимолості, клена, троянди, яблуні, груші, верби, акації, тамарикса, шипшини. Зустрічалися з середини травня до другої декади червня. Гусениці пошкоджують листки з країв, вигризаючи великі ділянки, іноді залишаються тільки жилки. В роки масового розмноження цей вид наносив насадженням велику шкоду.

Malacosoma neustria L. - кільчастий шовкопряд

Небезпечний шкідник плодів. В парках різних зон України відмічає підвищену чисельність кільчастого шовкопряду в окремих осередках розмноження Г.В.Дмитрієв. На осередкове розповсюдження кільчастого шовкопряда в лісових смугах Харківської області І.Т.Покозий.

В міських зелених насадженнях кільчастий шовкопряд в роки спостережень (2004-2008) розмножувався у великій кількості, велику шкоду спричиняв окремим декоративним породам - яблуні, глоду, тополям, вербам, дубу, осині, березі, липі, абрикосу; менше пошкоджував - каштани, лох, грецький горіх, в'яз, вишню магалебську. Розповсюджений кільчастий шовкопряд скрізь: в парках, приватних садах, скверах, розсадниках, ботанічних садах, насадженнях по вулицях. З яєць, які перезимували, гусениці відроджуються в кінці квітня. Це співпадає з початком озеленіння бруньок. Відродження гусениць з яєць, які були відкладені на різних деревних породах починається не одночасно. Через деякий час гусениці виводком переходять на гілочки з молодими листками, яким починають шкодити, вигризаючи крупні отвори. Гусениці старших віків знищують майже всю листову пластинку, тим самим наносять величезну шкоду деревним породам. В результаті пошкоджень часто цілі гілки залишалися без листя.

На початку червня гусениці кільчастого шовкопряда стають в'ялими, починають лялькуватись. Лялькування гусениць кільчастого шовкопряда, які харчуються на різних деревних породах відбувається також не одночасно. Так, гусениці, які були взяті з яблуні та тополі починали лялькуватися на початку червня, а гусениці, які харчувалися на березі та липі, почали лялькування в середині місяця.

Stilpnotia salicis L. - вербова волнянка

Неодноразово відмічалися масові розмноження вербової волнянки в лісових масивах України.

В міських зелених насадженнях цей вид зустрічається у великій кількості в усіх парках, скверах, насадженнях по вулицях. Пошкоджує тополі, верби. Гусениці з'являються в травні, харчуються листям, наносять величезну шкоду , окремі молоді дерева тополі в парку «Юність» були зовсім оголені. Шкодять протягом травня і першої декади червня, початок лялькування зареєстровано у другій декаді червня.

Лялькуються гусениці у згорнутих половинками листках тополь та верб. Літ метеликів відбувається в кінці червня. Масовий літ вербової волнянки відмічали на початку липня. Особливо багато летить увечері на світло електричних лампочок по вулицях та в парках. Вдень метелики сидять на парканах, на стовбурах дерев. В перших числах липня нами були відмічені яйцекладки вербової волнянки на стовбурах дерев, особливо багато їх на тополях, які ростуть по вулицях. Цикл розвитку вербової волнянки в окремі роки буває розтягнутим. Так у 2005 році в кінці червня відмічали в масі на тополі гусениць, їх лялькування наставало в другій декаді липня. В умовах міста вербова вовняна дуже сильно пошкоджує тополі і менше верби, таким чином, проявляє себе як небезпечний шкідник зелених насаджень.

Ряд Hemenoptera - перетинчастокрилі

Rhodites rosae L. - горіхотворка розанна, бедегуар.

Вказана для Харкова (С.І.Медвєдєв , 1953). Зустрічалась в міських насадженнях шипшини, в основному в парку „Юність”. Обоєстатеве покоління утворює на кінцях пагонів крупні деревні гали в густих довгих волосках, в діаметрі можуть бути до 50 мм. Зустрічається рідко.

Fenusa ulmi Sand. -в'язів мінуючий пилильщик.

Вказаний для лівобережного лісостепу України. Ми спостерігали масове розмноження мінуючого пилильщика на ільмі. Особливо були пошкоджені ільми, які ростуть вздовж алей і ті, які використовують для бордюрів і живих парканів. Личинки пилильщика викликають на листках дуже великі широкі міни з розкиданими крупинками екскрементів всередині. Іноді міни захвачують майже всю листову пластинку, якщо на листку харчуються декілька личинок пилильщика. Личинки жовті з бурою головою, розмір 5-6 мм. Міни з'явилися в перших числах червня, до середини червня майже кожен лист був мінований. Міни, зливаючись, утворюють щільні здуття і листки підсихають і опадають. До кінця червня личинки покидають міни і уходять на лялькування в грунт. Міським насадженням мінуючий пилильщик наносить величезну шкоду, наприклад, окремі дерева в'язу, які ростуть вздовж алей парку „Юність”, в 1966 році в перших числах липня були в безлистому стані.

Ряд Diptera - двокрилі

Liriomysa congesta Beck. - метеликовий мінер.

В місті Харкові метеликовий мінер розповсюджений дуже широко і зустрічається у великій кількості в парках, скверах і насадженнях по вулицях. Пошкоджує листя жовтої акації. На верхньому боці листків личинки проробляють вузькі хвилясті , іноді закручені, міни, в центрі залишають темну смугу екскрементів. Перші міни з'являються в кінці травня, особливо багато в червні-липні. Відомостей з біології цього виду у відомій нам літературі немає. Шкоду листю акації наносить велику. В періоди масових розмножень в парку „Юність” майже на кожному листку акації міни, у зв'язку з чим пошкодженні листки раніше опадають. Листки з мінами зустрічаються до осені.

Phytagromysa populi Kalt.

В Україні відмічений як шкідник листків тополі відмічений в Запоріжжі, Красно граді, Мелітополі, Чернігові, Нежині (Г.А.Тимченко, А.Г.Тремль, 1963).

В місті Харкові в невеликій кількості зустрічалися в парку „Юність”, в насадженнях по вулицях на тополі. Личинка утворює міни, добре помітні з нижнього боку листків. Міни хвилясті, довгі, зелено-сірого кольору з коричневим на кінці. Всередині їх живе безнога біла личинка, пізніше в мінах знаходили коричневі кокони. Частіш за все міни зустрічалися на листках порослі і молодих тополях. Великої шкоди не спричиняли.

ентомофауна біологічний комаха дендрофільний

5. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ШКІДЛИВОЇ ЕНТОМОФАУНИ В УМОВАХ МІСТА

Формування фауни міських насаджень відбувається різноманітними шляхами. Велика кількість шкідників має осередки розмноження в лісових масивах, які утворюють зелене на півкільце навколо міста, або в плодових садах колективного та індивідуального користування, із яких вони переселяються в міські насадження. Близькість джерел заселення відіграє велику роль в інтенсивності та швидкості заселення. В залежності від близькості джерел заселення та екологічних умов насаджень в останніх формується фауна за своїм видовим складом, який наближається до тих чи інших джерелам заселення. Так, шкідлива фауна насаджень в парку «Юність» за видовим складом схожа з фауною лісових масивів, які до нього прилягають (Залютинське лісництво). Розповсюдження комах в зелених насадженнях міста відбувається, в основному, шляхом міграцій з парків у вуличні насадження, сприяє цьому, мабуть, недостатньо міцні кормові зв'язки комах з рослинами, а також породи-посередники. Прикладом переходу комах з трав'янистих рослин на деревинно-кущові породи іноземної флори може служити факт сильного пошкодження жовтої та білої акації вогнівкою - Etiella zinckenella -, яка широко розповсюджена на трав'янистих бобових. Вогнівка в міських насадженнях пошкоджувала білу акацію на 47-59%, спричиняла значну шкоду.

Характерною особливістю шкідливої фауни міських зелених насаджень являється наявність великої кількості скрито живучих та напівскритоживучих видів комах та кліщів, при чому ці види частіше заселяють насадження парків, які знаходяться в центрі міста та в районі промислових підприємств, скверів та по вулицям. На пере важність скрито живучих і напівскритоживучих видів в паркових насадженнях України вказує Г.В.Дмитрієв (1959), при чому автор вважає, що більше всього таких видів в парках степової зони, т.т. збідніла фауна паркових насаджень степової зони складається переважно із скрито живучих видів.

Дані по складу та розповсюдженню фауни говорять про те, що в міських насадженнях домінують види комах та кліщів, які у відповідні стадії розвитку живуть під захистом тканей своєї кормової рослини. Скрито живучі види шкідливої фауни в міських насадженнях утворюють тривалі функціонуючі осередки. Відкрито живучі комахи не являються домінуючими в міських насадженнях, проте, деякі з них розмножуються в масі і наносіть значну шкоду ( Malacosoma neustria, Luperus xanthopoda, попелиці роду Aphis).

Таким чином, шкідлива фауна міських насаджень - відносно стійкий ентомологічний комплекс, неоднаковий для різних типів насаджень з різновіковим породним складом; це ентомологічний комплекс, який порушується та створюється в значній мірі господарчою діяльністю людини (С,І.Медвєдєв, 1959).

При формуванні фауни паркових насаджень відбувається закономірна та поступова якісна зміна видового складу шкідливих комах також у зв'язку з віком та фазою розвитку насаджень. Вік насаджень має те значення, що молоді насадження завжди мають значно біднішу дендрофільну фауну, ніж старі (С.І.Медвєдєв, 1953).

Умови існування шкідливих комах в міських зелених насадженнях не відповідають умовам існування більшості лісових комах в природних біоценозах. Найбільш стійкими в цьому випадку являються скрито живучі та напівскритоживучі види, оскільки ці комахи краще за інших захищені від несприятливих умов середовища. Серед скрито живучих видів у високій чисельності відмічаються стовбурові шкідники, які в масі нападають на дерева та кущі, стан яких послаблено специфічними міськими умовами.

Багато видів шкідливих комах (яблунева комоподібна щитівка, різні види попелиць та ін.) заносяться в парки разом з посадочним матеріалом. Таким же шляхом заносяться шкідники, які розвиваються в середині пагонів та стовбурів, наприклад, смородинова скляниця, тополева скляниця, златки.

Формування шкідливої фауни комах та кліщів відбувається також за рахунок активного перельоту або переносу їх вітром. Багато комах, особливо метелики прилітають в міські насадження із своїх місць мешкання на світло (територія міста дуже освітлена). І якщо умови міських насаджень близькі до оптимальних, то вид, який проникає будь-якими способами, швидко розмножується і становиться більш чи менш звичайним, а іноді навіть більш звичайним (С.І.Медвєдєв, 1950).

ВИСНОВКИ

1. В результаті досліджень, які були проведені на зелених насадженнях Ленінського району м. Харкова (парк „Юність”, сквери, насадження по вулицях) за період 2005-2007 роки, нами виявлено 43 види шкідливих комах, які відносяться до 6 рядів - Homoptera - 17, Hemiptera - 3, Coleoptera - 8, Lepidoptera - 11, Hymenoptera - 2, Diptera - 2 види.

2. Різноманіття видового складу шкідливих комах на зелених насадженнях залежить від віддаленості їх від природних джерел розселення, складу, віку та типу насаджень, планування парку, їх лісогосподарського стану.

3. Більш багатша ентомофауна паркових насаджень (парк „Юність”); збіднений характер носить фауна скверів, насаджень по вулицях та всередині кварталів. Бідність видового складу шкідників цих насаджень обумовлена важкістю міграцій з-за специфічних умов (запиленість та забрудненість повітря, асфальт, транспорт, високі будівлі). Разом з тим, деякі види, які проникають в ці насадження, знаходять для себе сприятливі умови, розмножуються в масі і наносять серйозної шкоди галові попелиці - Pemphigus spiroteca, P. protospirae, щитівки - Lepidosaphis, стовбурові шкідники - Zeuzera uemi pyrina/

4. Ступінь зараженості деревинно-кущових порід шкідниками різноманітна. Більша частина шкідливих комах пов'язана з рослинами місцевої дендрофлори. Рослини - екзоти майже не пошкоджуються шкідниками, тому до добору порід в зеленому будівництві треба підходити не тільки із суто декоративних якостей, але і з міркувань пошкоджуваності їх шкідниками.

5. Велику перевагу в шкідливій ентомофауні займають сисні шкідники ( з 43 видів - 20 видів), переважну більшість з них становлять попелиці. Шкода, яку спричиняють сисні шкідники деревинно-кущовим насадженням в місті, перевищує шкоду, яку наносять листогризучі та стовбурові шкідники.

6. Формування шкідливої фауни комах міських зелених насаджень відбувається за рахунок представників місцевої фауни, шляхом міграції їх з близько лежачих лісових масивів та садів. Багато видів шкідливих комах заносяться в парки з посадочним матеріалом (щитівки, попелиці, шкідники стовбурів), шляхом активного перельоту комах із своїх місць мешкання на світло (територія міста дуже освітлена).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Анфинников М.А. О географическом распространении древесницы въедливой и зонах ее вреда // Зоол. журнал.- 1962.- Т. XVI.- Вып. 12.- С.1831-1837.

2. Белецкий Н. Перечень видов перепончатокрылых насекомых окрестностей г. Харькова // Труды общества испытателей природы, - 1873.- Т. 7.- С. 46-51

3. Биология / Под ред. М.С.Гилмерова // БЭС - 3-е изд. - М.: Большая Рос. энциклопедия, 1999. - 864 с.

4. Божко М.П. Тли - вредители древесных и кустарниковых пород полезащитных лесных полос и питомников юга Украины // Труды республиканской конференции по вопросу развития степного лесоразведения в УССР.- К.: Изд-во АН УССР, - 1952.- С.80-96

5. Боченко В.Є. Робота з ентомології в школі. - К.: Рад. школа, 1965.- 41 с.

6. Вайнштейн Б.А. Энтомофауна вредителей листьев дуба в полезащитных насаждениях юга УССР и ее зависимость от лесоэкологических факторов // Зоол. журнал.- 1949.- Т. XXVII.- Вып.6.- С. 860-868

7. Воронцов А.М. Лесная энтомология. - М.: Высшая школа, 1982. - 384 с.

8. Гусев В.М. Определитель повреждений лесных, декоративных и плодовых деревьев и кустарников. - М.: Лесная пром-сть, 1984. - 472 с.

9. Дендробионтные насекомые зеленых насаждений г. Москвы // Российская академия наук. Институт эволюционной морфологии и экологии животных им. А.И.Северцева. - М.: Наука, 1992. - 119с.

10. Добровольский Б.В. Вредные жуки.- Рост. издат., 1951.- 225с.

11. Дмитриев Г.В. Вредные насекомые и клещи парковых насаждений Украины // Зоол. журнал. - 1959. - Т. 38. - Вып. 6. - С. 846 - 859

12. Дмитриев Г.В. Галлы и тетрозы у древесных растений парков Украины // Проблемы онкологии и тератологии растений. - Л.: Наука, 1975. - С. 168-170.

13. Дмитриев Г.В. Принципы и методы борьбы с насекомыми - фитофагами в парках и ботанических садах // Эффективность защиты интродуцированных растений от вредных организмов. - К.: Наук. думка, 1984. - С. 40-43

14. Дубинсикй Г.П. Особенности климата большого города // В сб. Природные ресурсы левобережной Украины и их использование. - Изд-во ХГУ, - 1961. Т. 2.- С. 124-129.

15. Ермоленко В.М., Шмиговский К.А. К экологии некоторых пилильщиков (Hymenoptera Ten thvedinidae) вредящих зеленым насаждениям г. Киева // Тр. зоол. музея. - Праці зоомузею Київського ун-ту.- 1954. - № 4.- С. 101-108

16. Єфремова Т.Г. Листовертки садових культур Харьковского района.- Харьков: Автореф. канд.. дис., СХИ.- 1955.- 68с.

17. Зерова Н.Д. Насекомые галлообразователей культурных и дикорастущих растений Европ. части СССР.- М.: Наука, 1988.- 203 с.

18. Ковалевский А.Н., Бенгус Ю.В., Харченко Л.П. О закладки ботанического сада на намывных песках (дендрарий ХДПУ ым. Г.С.Сковороды)// Современные научные исследования в садоводстве. Материалы VIII Международной конференции по садоводству. - Ялта.- 2000.- Ч.1.- С. 88-91

19. Коломиец Т.П., Воробьев Н.М. Принципы защиты зеленых насаждений от вредителей в г. Донецке // Интродукция и акклиматизация растений. - К.: 1987. - Вып. 7.- С. 70-72

20. Ланак Я., Шинко К., Ванек Г. Атлас болезней и вредителей плодовых, ягодных, овощных культур и винограда. - Братислава: Природа, 1972. - 334с.

21. Максимова Ю.П. К познанию жесткокрылых (Coleoptera) вредящих древесно-кустарниковым насаждениям г. Харкова // Этмол. образование, 1967.- Т. 46. - Вып. 4.

22. Максимова Ю.П. Материалы к изучению фауны насекомых и клеща древесно-кустарниковых насаджений г. Харкова // Биологические исследования в ун-тах и пед. інститутах Украины за 50 лет Советской власти.- Харьков, 1968.- С. 274-275

23. Максимова Ю.П., Бойчук Ю.Д., Жеребцова О.М. Видовий склад галоутворювачів зелених насаджень м. Харкова та його околиць // Біологія та валеологія: Сб. наук. пр.- Вып. 5 - 2002. - С. 46-49

24. Максимова Ю.П., Бойчук Ю.Д. Насекомые и клещи - галлообразователи зеленых насаждений г. Харькова и его окрестностей // Материалы VIII Международной научно-практической экологической конференции/ Приспособление организмов к действиям экспериментальных экологических факторов.- Белгород: БГУ, 2002.- С. 149-120

25. Мамонтова В.А. Дендрофильные тли Украины// Изд-во АН УССР, 1965.- Киев.- 240с.

26. Медведев С.И. О формировании антропогенных ареалов насекомых // Матер. Харьков. отдела Геогр.об-ва Союза ССР. 1965. Вып. II. Изд-во ХГУ, С. 110-114

27. Медведев С.И., Тремль А.Г., Божко М.П., Шапиро Д.С. Вредители агролесомелиоративных питомников // Труды Н.И.ин-та биологии ХГУ 1953.- Т.18., С. 7-46

28. Определитель насекомых Европейской части СССР ( под ред. члена - корреспондента А.Н. СССР Г.Л.Бей-Биенко. - М.- Л.: Наука, 1964.- Т.1.- 930 с.

29. Определитель насекомых Европейской части СССР ( под ред. члена-корреспондента А.Н.СССР Г.Л. Бей-Биенко.- М.- Л.: Наука, 1965.- Т.2.- 668 с.

30. Росс Т., Росс Ч., Росс Д. Энтомология / под ред. проф. Г.А. Мазохина - Порсинякова.- М.: Мир, 1985.- 572 с.

31. Руднев Д.Ф. Влияние физиологического состояния растений на массовое размножение вредителей леса. // Зоологический журнал, 1962, Т. 41, вып. 3.- С. 313-330

32. Сэвеску А.С. Защита растений. Вредители плодовых деревьев, ягодников и виноградной лозы // Альбом.- Бухарест: Меридиан, 1966.- Т.1.- 214 с.

33. Тарасенко И.М. Вредители молодых сосновых насаждений и борьба с ними в условиях северо-восточной части Харьковской области.-Харьков: Автореф. канд. дис.- 1954.- 73 с.

34. Тимченко Г. А., Тремль А.Г. Вредители тополей восточной части Украины и в Крыму // Энтом. обзор, 1963, ХVII, 4 с 793-810

35. Чопік В.І. Рідкісні рослини України.- К.: Наук. думка. 1970.- 188 с.

36. Циопкало В.Л. О зараженности вредителями зеленых насаджений г. Києва.- К.: Зеленое стр-во,- 1939.- 34с.

37. Ярошевский В.А. О некоторых вредных насекомых, встречающихся в Харьковской губернии летом 1879 года: 1880. Харьков.- 38с.

Размещено на Allbest.ru