Шкідлива ентомофауна зелених насаджень Ленінського району міста Харкова

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Г.С.СКОВОРОДИ

Факультет заочного навчання

Спеціальність біологія

Кафедра зоології

Магістерська робота

ШКІДЛИВА ЕНТОМОФАУНА ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ ЛЕНІНСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА ХАРКОВА

Студентки 5 курсу

Теплінської Тетяни Володимирівни

Науковий керівник:

доцент Максимова Юлія Петрівна

Харків, 2008

ЗМІСТ

Вступ

1. Літературний огляд

2. Фізико-географічна характеристика району дослідження

3. Матеріали та методика досліджень

4. Результати досліджень та їх обговорення

4.1 Видовий склад дендрофільних комах парку „Юність” Ленінського району м. Харкова

4.2 Біологічні, фенологічні особливості та трофічні зв'язки дендрофільних комах

5. Особливості формування шкідливої ентомофауни в умовах міста

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

У зв'язку з невпинним процесом урбанізації, зелені рослини відіграють все більшу роль в житті промислового міста. Вони мають не аби яке естетичне та культурне значення, прикрашаючи вулиці та сквери, утворюючи місця відпочинку, являючи собою джерело краси.

Крім того, деревні та кущові насадження промислових районів міста виконують невід'ємні санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, як біологічні фільтри: покращують склад повітря, насичують його фітонцидами, захищають від шуму та пилу. За даними гігієністів, за рік в середньому опадає з повітря твердих часточок 310 т на 1 км території м. Харкова (дані Академії міського господарства). В міських умовах, навіть в осіннє-зимовий період, середня концентрація пилу в повітрі під деревами на 33,5% менше, ніж на відкритій площі.

Зелені насадження покращують температурний режим. Приклади дослідження міського мікроклімату свідчать про те, що температура повітря влітку в скверах та на бульварах в середньому на 1,5-3°С нижче, а відносна вологість на 2-8% вища, ніж на відкритих площах.

Також міська рослинність сприяє підвищенню іонізації повітря - явищу, яке сприятливо діє на людський організм. Так, вміст легких іонів в лісовому повітрі складає 2-3 тис./см , в міських садах та парках - біля 800-1200/см , а в не озеленених дворах - всього 500 на см^3.

Найбільш активні іонізатори повітря - різні види верби, тополя, чорна та пірамідальна горобина, сосна, робінія. Крім того, багато дерев'янистих та чагарникових порід виділяють в повітря леткі органічні сполуки - фітонциди, що згубно діють на шкідливі для людини мікроорганізми, завдяки чому вміст мікробів в повітрі знижується в декілька разів. Це різні види ялівців, волоський горіх, клен американський, черемшина звичайна, сосна, береза бородавчаста та ін.

Протишумовий ефект зелених насаджень є теж немало відомим. Пов'язаний він з не аби якою здатністю дерев відбивати звук, що досягає 75%. Рослинність, в цілому, знижує шум в промислових зонах міста в 2-2,5 рази.

Дерева знижують рівень забруднення повітря в 1 км від джерела забруднення на 25-29%, в 2 км - 46-50%, в 5 км - на 75-86% ( Горишина, 1991).

Зелені рослини - фабрики чистого повітря, вони поглинають вуглекислоту і віддають чистий оксиген, що є таким необхідним для життєдіяльності всього живого на нашій планеті. Тому людина сьогодні створює чудові зелені зони там, де природа про це не подбала, бо присутність рослинності в промисловому місці підвищує комфортність середовища, існування людини та сприяє підвищенню його фізичного самовідчуття.

Дійсно, роль міських насаджень у створенні сприятливих умов для життя людини важко переоцінити. Так, наприклад, дерево, крона якого вкриває площу 160 м² переробляє за годину 2352 г вуглекислого газу (ця кількість CO₂ міститься в 4800 м³ повітря або в 10 одноквартирних будинках) і 940 гр води та використовує 6075 кал. сонячної енергії для 1600 г глюкози. Зелені листя поверхнею 25 м² за сонячний день діє стільки кисню, скільки потрібно людині на добу.

На кожного мешканця нашого міста припадає 16 м² зелених насаджень загального користування (Нестеренко, 1983). Всього зелені масиви і насадження Харкова займають 14683 га (Голіков, 1993).

Умови промислових районів, що характеризуються високим рівнем загазованості і запиленості повітря, не пристосовані для успішного розведення дерев та кущів, але в той же час сприяють масовому розмноженню багатьох шкідників, особливо скрутно живучих, які різко знижують декоративну та санітарно-гігієнічну цінність, а іноді приводять до загибелі рослин.

Видовий склад шкідливих комах насаджень міста вельми різноманітний. Пошкодження, яке вони наносять, також різноманітні, як за характером, так і за пошкоджуваними органами рослин.

Шкідливі комахи наносять зеленим насадженням найрізноманітніші пошкодження, а саме: утворюють гали, погризи на листках, скелетують та мінують листя, викликають їх викривлення, звертання листків та пагонів, прокладають ходи в деревині.

Для внутрішньо міських рослин будь-які пошкодження мають небезпеку.

Найбільша шкідливість рослиноїдних комах полягає в нанесенні пошкоджень, що викликають гостре або хронічне виснаження деревних рослин, яке зменшує їх довготривалість, призводить до різкого погіршення зовнішнього вигляду окремих рослин та цілих композицій. Усе це знижує гігієнічну, психотерапевтичну та естетичну повноцінність парків, як зелених здравниць, так і витворів мистецтва.

В цьому міститься корінна відмінність поняття шкодочинність комах в парках та скверах від такого в лісах та садах, де шкодочинність оцінюється за втратами продукції (деревини та плодів).

Вивчення видового складу дендрофільних комах, їх зв'язків з рослинним світом та іншими групами комах - паразитами і хижаками - вписується в сучасні проблеми біоценотичних дослідів, направлених на пізнання і керування екосистемами, що має велике значення і тема, безумовно, актуальна.

Тим більше, міські насадження знаходяться під сильною дією антропогенних факторів, що створюють специфіку екологічної ситуації заселеної території: викидів промислових підприємств і автотранспорту, нічного освітлення, міського мікроклімату, знищення листяної підстилки і т.п. Це умови визначають своєрідність фауністичних комплексів та особливостей поведінки популяцій кожного виду.

Метою нашої роботи є вивчення видового складу комах, що завдають шкоди дендрофлорі парку „Юність”, скверів та зелених вуличних насаджень території Ленінського району, та вивчити особливості формування фауни дендрофільних комах в умовах міста.

Задачами наших досліджень було:

1. Встановити видовий склад шкідливих комах декоративних насаджень парку „Юність”;

2. Виявити фонові види дендрофільних комах та вивчити їх екологічні та фенологічні особливості;

3. Вивчити питання, які пов'язані з формуванням шкідливої ентомофауни декоративних насаджень

1. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

В Україні початок вивченню шкідників зелених насаджень поклав В.А. Циопкало. В своїй праці „ Про зараженість шкідниками зелених насаджень м. Києва” (1939) автор відмічає як масові види - кліща - Tetranychus telarius L.., темнокрилу скляницю - Paranthrene tabaniformis Rtt. Питаннями пошкодження зелених насаджень пильниками в м. Києві займалися В.М.Єрмоленко, К. Шмиговський (1954). Найповніші відомості про фауну комах та кліщів, які пошкоджують зелені насадження в парках та ботанічних садах України, мають ґрунтовні роботи Г.В. Дмитрієва (1955, 1957, 1958, 1959, 1960, 1961, 1965). Фауністичні роботи проводились автором у 42 парках та ботанічних садах, а також в окремих міських насадженнях степної, лісостепової та поліської зон України. В праці „Шкідливі комахи та кліщі паркових насаджень України” (1959) Г.В. Дмитрієв вказує, що більш ніж на 150 видах дерев та кущів виявлено більше 730 видів комах та кліщів, які мають шкідливий вплив на різних природних зонах України неоднакова. Це пояснюється різними природними умовами цих територій, а також видовим складом дерев та кущів та кількісним співвідношенням. Так, в ботанічному саду АН України, який знаходиться в зоні широколистяних та змішаних лісів, виявлено 303 види; в Неміровському парку Вінницької області, який розташований в зоні широколистяних лісів з дубом та грабом - 58 видів; у дендропарку „Тростянець” Чернігівської області, який знаходиться в зоні лугових степів - 134 види; в дендропарку „Веселі Боковеньки” Кіровоградської області, де переважають ковильно-різнотравні степи - 52 види, в ботанічному парку „Асканія Нова” Херсонської області, який знаходиться в зоні ковильно-типчакових степів - 37 видів.

На основі досліджень та спостережень Г.В.Дмитрієв вирішує питання про походження фауни шкідливих комах та кліщів, вважаючи, що в паркових та близьких до них (по тій екологічній обстановці, що склалася) насадженням рівнинній частині України домінує ентомоз-і акорофауна, яка зобов'язана своїм походженням фауні змішаних лісів, дібров лісостепу та байрачних лісів степової зони. Деякі види комах та кліщів завезені зі своїми кормовими рослинами з Південної та Західної Європи та Північної Америки.

Серед декоративних насаджень України велике місце займають хвойні дерева. В Україні з давніх давен культивуються більше 40 видів з родини соснових, серед яких розповсюджені роди Abies, Pseudotsuga, Tsuga, Picea, Larix, Pinux. В своїй праці «Хереси в штучних насадженнях України» (1960) Г.В.Дмитрієв відмічає 17 видів хересів, вказує на шкідливе значення їх для хвойних порід. Найшкідливішими, які знижують декоративність та довговічність рослин, є - Pineus pini Macg. - сосновий хермес, Pineus strobes Hart. - хермес веймутової сосни, Aphrastasia pectinatae Ch. - сибірський пихтово-ялинковий хермес, Adelges laricis Wall. - ранній листяно-ялинковий хермес та інші.

Крім еколого-фауністичної характеристики шкідливих комах та кліщів, які пошкоджують дерева та кущі в парках, в наступних своїх працях автор відмічає ряд питань, які пов'язані з особливостями ентомофауни паркових насаджень (1958, 1059, 1962), відмічає маловідомих шкідників декоративних дерев та кущів (1960) і розробляє систему захисту зелених насаджень від шкідливих комах та кліщів (1965). Проте всі вищезгадані важливі еколого-фауністичні та інші питання в цих дослідженнях вирішуються автором для паркових насаджень різних зон України, вивчення ж фауни міських насаджень проводилось в м. Києві (Бот сад АН України, 1960), з інших міст України наводяться лише деякі відомості. По екологічним умовам крупні парки (Шаховський, Неміровський та ін..), які знаходяться за межами промислових міст, та міські зелені насадження (парки, сквери, насадження по вулицях) декілька відрізняються.

Деякими специфічними особливостями відрізняються і шкідлива ентомоз- і акарофауна таких насаджень. В містах Харківської області праці по вивченню шкідливої ентомофауни міських зелених насаджень твердокрилих в околицях м. Харкова є в праці І.Криницького (1902). Автор в списку жуків, які виявлені в цих районах, вказує на Agrilus viridis L.,Trachis minuta L., Lytta vesicatoria L., Phillobius oblongus L., Phillobius piri L., Saperda carcharia L., Polyphylla fullo L. та інші. Всього наведено близько 20 видів. Перелік видів перетинчастокрилих комах околиць м. Харкова маються в праці Н.Белецького (1873). Відомості про лускокрилих, які знайдені в околицях м. Харкова та Харківської області (б. Харківська губернія) подані в працях В.А.Ярошевського (1880, 1881). Автор, крім видового огляду, зупиняє увагу на шкідливості окремих видів, масовому їх розмноженні. Так, в праці «Про деякі шкідливі комахи, які зустрічаються в Харківській губернії влітку у 1879» (1880), автор вказує на масове розмноження непарного шовкопряда, гусениці метеликів були в такій великій кількості, що ліси та сади зовсім були позбавлені листя. В.А.Ярошевський пише, що в ближніх околицях Харкова гусениці спустошили велику ділянку ліса навколо Малої Данилівни, ліс навколо полу станції «Рижов». Спустошуюча діяльність гусениць непарного шовкопряду була замічена автором і в інших містах Харківської області (б. Харківської губернії). Він помітив, що в маєтку графа Лесевицького (Зміївський район) гусениці непарного шовкопряду з'явилися в такій великій кількості, що при переселенні їх з об'їденого ліса в інший, ще неторкнуту ділянку, вони зайняли смугу у версту шириною, при цьому рухались так щільно, що при переході через маєток, вкривали собою будівлі, тому основний білий колір стін будинків зовсім не був помітний. З лускокрилих, крім Ocneria dispar L, як відмічає автор, велику шкоду наносили деревним насадженням Aporia crataegi L., Stilphotia salicis L., Nygmia chrysorrhoea L. Масове розмноження тополевої молі - Lithocolletis populifoliella Fr., гусениці якої пошкоджували листя тополі в околицях м. Харкова, спостерігав С.А.Мокржецький (1902). Відомості про шкідливу фауну або окремих шкідливі види комах та кліщів Харківської області маються в працях Ю.М.Колосова (1937), Н.П.Васильєва (1934), Т.Г.Єфремової (1955), І.М.Тарасенко (1954), М.П.Божко (1950), Б.А.Вайштейн (1954), І.Т.Покозий (1957, 1962, 1963). Х.Х.Рамакаєва (1966). Праці цих досліджень були присвячені вивченню шкідливих комах та кліщів плодових садів, лісових масивів та штучних лісонасаджень (лісозахисні смуги) Харківської області.

Деякі відомості, які торкаються шкідливих комах в міських зелених насадженнях м. Харкова, маються в працях М.П.Божко (1950), С.І. Медвєдєва, А.Г.Тремль, М.П.Божко, Д.С.Шапиро (1953), А.Г.Тремль, Г.А.Тимченко (1962).

В праці С.І. Медвєдєва, А.Г.Тремль, М.П.Божко, Д.С.Шапиро «Шкідники агролісомеліоративних розсадників» (1953) поданий список видів, які пошкоджують сіянці та саджанці в розсадниках лісостепової та степової зони України. В результаті експедиційних оглядів та стаціонарних спостережень (в Беспалівському розсаднику, Володимирської ЛОС) було знайдено авторами 303 шкідливих види комах, з них 23 види в розсадниках м. Харкова. Найшкідливішими і небезпечними для молодих насаджень є Gryllotalpa gryllotalpa L., Melolontha melolontha L., Lytta vesicatoria L., Opatrum sabulosum L., Luperus ocfnthopoda L., Otiorrhynchus ligustici L., Malacosoma neustia L.

В своїй праці „До фауни попелиць Харківської та Сумської областей” М.П.Божко (1950) вказує для м. Харкова ряд видів попелиць, серед яких в деревинно-кущових насаджень найбільш часто зустрічаються 8 видів - Pemphigus lactucarius Pass., Pemphigus spirothecae Pass., Colopha compressa Koch., Tuberculatus quercus Kalt., Chaitophorus populi L., Periphyllus lyropictus Kess., Aphis rhamni BdF., Hayhurstia tataricae та інші.

У нашому місті проблемою шкідливої фауни комах зелених насаджень займалися майже одиниці (М.П.Божко, С.І.Медвєдєв, Д.С.Шапіро, 1953, А.Г.Тремль, Т.А.Тимченко,1962; Ю.П.Максимова, 1967,1968,2002; Бойчук Ю.Д., О.М.Жеребцова, 2002).

За даними досліджень А.Г.Тремля і Г.А.Тимченко (1962), для зелених насаджень м. Харкова було відмічено 83 види шкідливих комах.

У міських насадженнях Харкова виявлено більше 80 видів твердокрилих, серед яких є види, які завдають значну щорічну шкоду (Ю.П.Максимова, 1967). Так само зазначений великий список для деревно-кущових насаджень м. Харкова по видах листоїдів (16 видів). Серед найбільш масових видів можна назвати дубову блішку (Altica quercetorum F.), калинового листоїда ( Pyvrhaeta luteola Mill.), які за даними Ю.П.Максимової (1967), майже щорічно наносили серйозну шкоду насадженням у місті Харкові.

Серед довгоносиків найбільш часто згадуються види роду Phyllobius Form, особливо Ph.. argentatus L., Ph. betulae L., Ph.. oblongus L., Ph. piri L., імаго яких завдають істотну шкоду міським насадженням (Ю.П.Максимова, 1967).

А дослідження проведені Ю.П.Максимовою у 1968 році показали істотні відмінності у видовому складі та чисельності комах та кліщів у різних парках, скверах і насадженнях по вулицях. Найбільш багата ентомофауна старих паркових насаджень. Так, у парку ім.. Горького відмічено 268 видів, у парку ім.. Шевченко - 174 види. Фауна цих парків знаходить велику схожість з видовим складом шкідників лісових масивів, які примикають до них.

Фауна комах і кліщів насаджень парків, які знаходяться в центральній частині міста та в районах великих промислових підприємств значно бідніша (парк ім.. Артема - 110 видів).

Більш збіднений видовий склад комах насаджень по вулицях, особливо у центральних районах міста (всього 59 видів), однак деякі з цих комах, які проникли у насадження міста можуть розмножуватись у масовій кількості.

Вивчення чисельності павутинного кліщика (Schizotetranichus tiliarum L.) має такі результати: в лісопарках досягає 23 екземпляри на лист, у сквері 45 екз., а у насадженнях липи по центральним вулицям м. Харкова - 200-300 екз. на лист (Ю.П.Максимова, 1968).

Також вивченням шкідливих комах і кліщів зелених насаджень міста займались Ю.П.Максимова, Ю.Д.Бойчук, О.М.Жеребцова у 2002 році. А ми вирішили дослідити та з'ясувати шкідливу ентомофауну дерев та кущів парку „Юність”.

В праці А.Г.Тремль та Г.А.Тимченко (1962) „Шкідники тополевих культур - галові попелиці” є вказівки, що тополі, які ростуть на Холодній горі м. Харкова заселені галовими попелицями роду Pemphigus, в результаті чого дерева засохли і були вирублені. Таким чином, в цілому для м. Харкова та області по фауні комах та кліщів, які пошкоджують міські зелені насадження маються тільки окремі відомості, спеціальні ж праці відсутні. У зв'язку з великим розвитком будівництва міста та інших населених пунктів області зростає площі, яка зайнята зеленими насадженнями; змінюється характер посадок, породний склад і розміщення. Тому на цей час вимагається проведення більш детальних досліджень по вивченню шкідливої фауни комах та кліщів, які різко знижують довговічність та декоративний вигляд зелених здравниць.

Вивчення шкідливих комах деревинно-кущових насаджень м. Харкова з 1961 р. Займається цим Ю.П.Максимова (1961, 1963, 1966, 1969, 1972, 1981, 1984, 1999, 2002). Видовий склад комах, які пошкоджують міські зелені насадження нараховується більше 500 видів, найчисельнішими є представники рядів Hymenoptera, Lepidoptera, мало чисельними залишаються Hemiptera, Diptera.

Фауна комах та кліщів, яка відмічена в працях, різноманітна і специфічна. Велика частина видів веде закритий та напівзакритий стан життя, відкрито живучі види, в основному, представлені групою сисних комах.

В останні 20-30 роки в садах, парках, скверах, зеленої зони міст східного лісостепу України відмічається заміна екологічних груп, велике значення набувають групи комах-мінерів (Тертишний О.С., 1995, Кльопиков М.А., 1999).

2. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Харків - велике промислове наукове і культурне місто України, центр Харківської області. Він розташований в північно-східній частині України на висоті 90-192м над рівнем моря у місті злиття річок Харків, Лопань та Уди (басейн північного Дінця).

Місто лежить на території глибокої ерозійної котловини, яка утворилася в результаті діяльності річок Харків, Лопань та Уди. Форма котловини нагадує амфітеатр, широко відкритий на південь та південний схід в бік зниження р. Уди, а також з виходами на північ - в гору по долинах рік Харків і Лопань.

Територія міста Харкова є рівнинною, річки поділяють місто на три частини, що мало розрізняються за площею поверхні, але різні за рельєфом. Місто розкинулося на п'яти пагорбах і п'яти долинах.

Вулиці, площі, квартали та проспекти, сади та парки займають територію 500 км² (Г.П. Дубинський, 1971).

Місто розташовано на кордоні двох ландшафтних зон - лісостепу і степу, що характеризується рядом особливостей.

Значна віддаленість Харкова від океанів і великих морів зумовлює континентальність його клімату. Однак, морське повітря часто проникає сюди із західним та південно-західним вторгненням повітряних мас. Таким чином, клімат Харкова, як і всієї Харківської області є помірно континентальним, з довгою але не суворою зимою, з частими відлигами, з помірно теплим, іноді жарким літом.

Середньорічна температура повітря, згідно багаторічним даним Харківської гідрометеообсерваторії дорівнює 6,9 °С (Г.П. Дубинський, 1971). Найбільш холодні місяці - січень (-7,1 °С) і лютий (-6,7°С). Найбільш теплі червень (19,5°С), липень (20,5°С) та серпень (19,4°С). У місті тепліше, ніж у передмісті на 2-3°С. Але температура відрізняється і в різних частинах міста - у парках вона значно нижча, ніж на міських вулицях. В Харкові в середньому за рік випадає 522 мм опадів (А.П. Голиков, 1993). Найбільша кількість опадів (352 мм) випадає в теплий період року, з квітня по жовтень, з максимумом в червні (69 мм); найменша - за холодний період (177 мм), з листопаду по березень. Мінімум опадів спостерігається у лютому (26 мм) (А.П. Голиков, 1993).

Кількість днів, в які випадають опади, складає в середньому 146 в рік. Найбільша їх кількість випадає на грудень та січень (по 16 днів ), найменша на вересень (9 днів).

Сніговим покрив у Харкові лежить в середньому з другої половини листопада до кінця березня. Сніговий покрив у місті з'являється пізніше, ніж у передмісті, а руйнується раніше. В холодний період року переважають східні вітри, влітку - вітри західні і північно-західні, навесні - південно-східні. В місті швидкість вітру в 1,5-2 рази менша ніж у передмісті. Зменшення швидкості вітру у місті зменшує кількість днів з пильними бурями.

В місті є об'єкти садово-паркового мистецтва: Ботанічний сад, сад ім. Т.Г. Шевченка, парк культури і відпочинку ім. А.М. Горького та інші, 31 парк, 150 скверів та бульварів. Зелені масиви і насадження займають 14683га, з них 7137га - спільного користування (А.П. Голиков, 1993).

У 1975 р. на околиці м. Харкова був заснований парк «Юність». Він знаходиться у західній частині міста, Ленінському районі. Поблизу розташований жилий комплекс, який складається з будинків приватного сектору та багатоповерхівок. На території цього парку було відведено близько 12га землі. Ґрунтові умови цієї ділянки несприятливі для більшості видів рослин.

До моменту закінчення будування піски почали заселятись рослинами. Перші деревні породи, які почали заселятися на пісках (самостійно), - маслина вузьколиста, клен ряснолистий, тополя біла, тополя чорна. Потім з'явилась верба біла на вологих ділянках мікрорельєфу.

Перші спроби будівників посадити інші дерева на території майбутнього парку були невдалими однією з перших була висаджена ялина колюча (Vitis amuvensis) та унесу.

У 1983 р. був розроблений проект по озеленінню території Список рослин нараховував більш 80 видів. Проект включав у себе цілий ряд ділянок. Для багатьох рослин які були обговорені в проекті, треба було покращити ґрунтові умови. Тому при посаджені деревних рослин до 1м³ засипали ґрунтом, який спеціально завозили.

Рослини які загинули в перші роки після посадки: тис ягідний (taxus baceaba), гінго дволопатевий (Gindo biloba), сосна кедрова сибірська (Pimus sibirica). Добре в умовах парку прижились яловиці: Я. Козацький (Juniperus sabina), Я Горизонтальний (J. Horisontalis). Дуже добре зростають у парку плодово-ягідні дерева.

За допомогою агротехнічного догляду втримали такі рослини, як дуб червоний (acuraus borealis), шовковиця біла (morus alba), маслина вузьколиста (Eloeagus angustifdra), барбарис звичайний (Berberis rulgarus), верба козяча (Salix capca), тополя пірамідальна (Populus puramidalis), глід, обліпиха (Hippophac ramnoidas).

Нами були досліджені наступні території:

- Зелені насадження території скверів та особистих ділянок Ленінського району, де нами були досліджені наступні представники дендрофауни, що належать до видів:

Абрикос звичайний (Агтепіаса vulgaris Lam..)

Береза бородавчаста (Betyla pendyla Roth..)

Бузина чорна (Sambucus nigra L..)

Бузок звичайний (Syringa vulgaris L..)

В'яз граболистий (берест) (Ulma carpinifolia S.R..)

Верба біла і її плакуча форма (Salix alba L..)

Слива домашня (Prunus domestica L..)

Спірея Вангутта (Spiraea vanhouttei)

Шипшина собача (Rosa canina L..)

Яблуня лісова (Malys silvestris Mill..)

- Парк „Юність" (р-н. Холодна Гора), де нами були досліджені наступні представники дендрофауни, що належать до видів:

Береза бородавчаста (Betyla pendyla Roth).

Бруслина бородавчаста (Eunymus verrucosa Scor..)

Бузина чорна (Sambucus nigra L)

Бузок звичайний (Syringa vulgaris L.)

В'яз граболистий (берест) (Ulma carpinifolia S.R..)

Верба біла (Salix alba L.)

Верба біла і її плакуча форма (Salix alba L.)

Вільха чорна (Alnus glutinosa (L.) Gaerth)

Кінський каштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.)

Горобина звичайна (Sorbus aueuparia L..)

Груша лісова (Purus communis L..)

Дуб звичайний (Quercus robul L.)

Клен американський (Acer)

Клен гостролистий (Acer platanoides L..)

Клен польовий (Acer campestreL.)

Клен татарський (чорноклен) (Acer tataricum L.)

Клен ясенелистий (Acer negundo L.)

Липа дрібнолиста (Tilia cordata Mill.)

Липа серцелиста (Tilia cordata Mill.)

Липа широколиста (Tilia platyphyilos Scor.)

Пірамідальна тополя (Populus puramidalis Rosin/)

Робінія псевдоакація (Robinia pseudo acacia L.)

Терен колючий (Prunus spinisa L.)

Спірея Вангутта (Spiraea van houttti)

Черемуха звичайна (Padus racemosa (Lam.) Gilib.)

Чорна тополя (Осокір) (Populus nigra L.)

Шипшина собача (Rosa canina L.)

Ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.)

Клімат міста Харкова характеризується рядом особливостей, що притаманні великим індустріальним містам, велику роль у змінах міського клімату грає планування будинків, заводів, кількість і розташування зелених насаджень.

Міський клімат займає проміжне положення між макро- і мікрокліматом, це клімат невеликого району, що зазнає впливу людини.

Особливості міського клімату значно впливають на стан рослин.

Світловий режим в містах залежить від стану міської атмосфери. Значна задимленість та запиленість повітря у місті, а також частіша повторюваність туманів затримує значну частку сонячного повітря. Також у місті нерідкі випадки, коли рослини страждають від нестатку світла через прямі затінення (у районах з багатоповерховими будинками, на вузьких вулицях і т.п.). Недостатня кількість світла знижує інтенсивність процесу фотосинтезу, а це в свою чергу негативно впливає на стійкість рослин до хвороб і шкідників.

Тепловий режим у місті також змінюється. Різниця літніх температур „центр міста -- передмістя" у великих містах дорівнює декілька градусів (Т.К. Горишина, 1991). Тепловий режим ґрунту для рослин є немаловажним, особливо враховуючи те, що значна площа ґрунтового покриву міста заасфальтована. Температура ґрунту, що зверху вкритий асфальтом влітку може перевищувати температуру повітря. Ця ситуація є протилежною тій, що склалася в природі.

Хоча над містами випадає на 10-15% більше опадів, рослини отримують менше води, через те, що з асфальту дощові води стікають в каналізаційну мережу, і значна частина вологи атмосферних опадів для рослин втрачається. Це призводить до зменшення кількості вологи, що випаровується з поверхні землі, а це тягне за собою зміни в міському мікрокліматі - клімат міста стає більш посушливим.

Використання в зимовий період солей для швидкого звільнення доріг від снігу призводить до засолення ґрунтів, що теж згубно діє на рослини.

Плодючість ґрунтів в містах значно знижена, бо якщо в природних екосистемах плодючість ґрунту підтримується за рахунок щорічного потрапляння в ґрунт органічних залишків, то в містах їх часто утилізують (спалюють восени опале листя і т.п.). Інша причина зниження плодючості ґрунтів - несприятливі умови для життєдіяльності ґрунтової мікрофлори. Як зазначає Горишина Т.К. (1991), інколи міські ґрунти стерильні до глибини їм.

Повітря міста, особливо біля великих підприємств, має багато домішок-забруднювачів. Це двоокис сульфуру, фтористий гідроген, окиси нітрогену, періацетилнітрат, важкі метали, різноманітні аерозолі, вихлопні гази автомобілів, що містять окиси свинцю та угарний газ.

Усі вищезазначені фактори призводять до послаблення рослин, що в свою чергу сприяє масовому розмноженню скрито живучих шкідників, а саме: утворюючих видів, які мають пристосування до типових міських умов.

3. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріали, які були покладені в основу для написання даної магістерської роботи зібрані автором в парку «Юність», скверах і насадженнях по вулицях Ленінського району м. Харкова в період 2004-2008р.р.

Основним кількісним методом обліку комах, деревинно-кущових насаджень був покіс стандартним ентомологічним сачком (по 100 махів в пробі). Матеріал добувався також ручним способом (збір в морилки та пробірки), особливо часто проводився ручний збір комах, які пошкоджують різні вегетативні і генеративні органи зелених насаджень.

Спостереження за ходом розвитку шкідливих комах велись в марлевих ізоляторах в кроні дерев. Для встановлення строків лялькування, тривалості періоду розвитку та спостереження за льотом метеликів збиралися гусениці останнього віку (незадовго до їх лялькування), а в окремих випадках вже утворені лялечки.

Зараженість дерев кокцидами, тлями, листоблішками визначалась за 5 бальною шкалою:

1 бал - зараженість одинична

2 бали - зараженість слабка

3 бали - зараженість середня

4 бали - зараженість сильна

5 балів - зараженість дуже сильна

Чисельність галлів на листах, які утворені комахами, підраховувалась шляхом огляду на кожному рахунковому дереві по 50 листків. За кількістю виявлених галів рахувався середній відсоток зараженості листків.

Обстеження шкідливої ентомофауни зелених насаджень проводилось рекогносцированим, маршрутним та стаціонарним методом і охопило різні типи насаджень. Крім зборів, які були проведені маршрутним шляхом, проводили стаціонарне обстеження (систематичні покоси та збори руками з квітня по жовтень). Такі стаціонарні збори і спостереження були зроблені в парку «Юність», який знаходиться недалеко від Залютинського ліса. Сього взято 180 проб.

Обробка матеріалів проведена на кафедрі зоології Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди.

4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

В результаті вивчення шкідливої ентомофауни зелених насаджень Ленінського району м. Харкова, до складу якого входить парк «Юність», насадження по вулицях, сквери та ділянки приватного сектору, які до нього прилягають, нами виявлено 43 види комах. Фауна шкідливих комах міських деревинно-кущових насаджень дуже різноманітна і в кількісному, і в якісному відношенні, представлена 6 рядами комах: Homoptera -рівнокрилі хоботні, Hemiptera - напівжосткокрилі, Cоleoptera - жосткокрилі, Lepidoptera - лускокрилі, Hymenoptera - перетинчастокрилі, Diptera -двокрилі.

Таблиця 1 Склад шкідливої фауни комах парку «Юність».

№ п/п	Назва ряду комах	Кількість видів	З них найшкідливіші
1.	Homoptera -рівнокрилі хоботні	17	10
2.	Hemiptera - напівжосткокрилі	3	1
3.	Cоleoptera - жосткокрилі	8	2
4.	Lepidoptera - лускокрилі	11	3
5.	Hymenoptera - перетинчастокрилі	2	1
6.	Diptera -двокрилі	2	-
РАЗОМ	43	17

Найчисельнішими є ряди Homoptera - 17 видів, Lepidoptera - 11 видів, Cоleoptera - 8 видів, інші представлені незначною кількістю видів.

Таким чином шкідлива фауна міських насаджень формується, в основному, з представників рівнокрилих, лускокрилих, жосткокрилих.

4.1 Видовий склад дендрофільних комах парку „Юність” Ленінського району м. Харкова

Різноманіття видового складу шкідливих комах в міських насадженнях залежить від складу кормових деревних та кущових порід у зв'язку з чітко вираженою у комах кормовою спеціалізацією.

Таблиця 2 Розповсюдження комах в насадженнях парку «Юність» Ленінського району м. Харкова

№	Ряди та підряди	Назва шкідників	Кормові рослини
1	2	3	4
	Homoptera -рівнокрилі
1.	Цикадові - cicadines	Aphrophora alni Foll	тополя
2.	Листоблішки - Psilinae	Psillopsis Fraxini L.	ясень
3.	- « -	Psillopsis puri L.	груша
4.	- « -	Psillopsis meli Schd.	яблуня, в'яз
5.	Aphidodes - попелиці	Pemphigus spirothaecae Pass.	тополя пірамідальна
6.	- « -	Pemphigus protospirae Licht.	- « -
7.	- « -	Eriosoma lanuginosum Hart	в'яз звичайний
8.	- « -	Eriosoma ulmi L.	- « -
9.	- « -	Tetraneura coeruleseens Pass.	- « -
10.	- « -	Eucallipterus tiliae L.	липа
11.	- « -	Chaitophorus salictis Schr.	верба

12.	- « -	Periphylius liropictus Kess.	клен гостролистий
13.	- « -	Semiaphis tataricae Aizen	жимолость
14.	- « -	Macrosiphum rosae L.	троянда
15.	- « -	Cryptomyzus ribis L.	смородина золотиста
16.	Cacoidea - кокциди	Kermococcus quercus L.	дуб звичайний
17.	- « -	Lepidosaphes ulmi L.	яблуня, тополя
	Hemiptera - напівжосткокрилі
18.		Klidocerys resedae Panr	береза
19.		Palomena prasina L.	тополя, яблуня, жимолость, береза, липа, дуб, клен
20.		Pyrrhocori apterus L.	липа, береза
	Cоleoptera - жосткокрилі
21.		Epicometis hirta Poda	троянда, бузок
22.		Agrilus viridis L.	Клен гостролистий
23.		Cerambux scopolii Fuss	дуб звичайний
24.		Galerucella viburni Payk	калина
25.		Zuperus xanthopoda Schr.	верба, яблуня, в'яз, дуб
26.		Haltica quercetorum Foudr.	Дуб
27.		Anthonomus pomorum L.	яблуня
1	2	3	4
28.		Apion simile Krby	береза
	Hymenoptera - перетинчастокрилі
29.		Rhodites rosae L.	шипшина
30.		Femisa ulmi Sand	в'яз
	Lepidoptera - лускокрилі
31.		Stigmella lonicerarum Erey	жимолость
32.		Tischeria complaella Hb.	дуб
33.		Zeuzera pyrina L.	липа
34.		Tortrix viridana L.	дуб
35.		Gracilaria syringella F.	бузок
36.		Hyponomeuta malinella L.	яблуня
37.		Lycia hiztaria Luch	тополя, дуб
38.		Malacosoma neustria L.	яблуня, тополя, каштан
39.		Stilpnotia salicis L.	верба
40.		Arctia villica L.	тополя
41.		Fumea crassirella Steph.	клен гостролистий
	Diptera -двокрилі
42.		Liriomyza congesta Beck.	акація жовта
43.		Phytagromyza populi Kalt.	тополя

У зв'язку із специфічними умовами в міських зелених насадженнях створюється і своєрідна фауна шкідників, яка по-різному розповсюджується на зелених насадженнях міста.

За кормовою спеціалізацією комахи, які відмічені в зелених насадженнях Ленінського району, дуже різноманітні. Серед них є монофаги, олігофаги, поліфаги. З монофагів зустрічаються види молей роду Stigmella Complanela, дубова листокрутка, які пошкоджує тільки листя дуба. З оліфагів відмічена бузкова міль, яка пошкоджує бузок, бирючину, ясен. Поліфаги представлені широко, до них відносяться кільчастий шовкопряд, деревниця в'їдлива, вербова волинянка.

Всеїдні шкідники не в однаковій мірі пошкоджували деревні і кущові породи в місті. Так, деревниця в'їдлива відмічена на багатьох породах (береза, клен, липа), але особливо віддавала перевагу липі, наносячи цим деревам велику шкоду; такий всеїдний шкідник, як кільчастий шовкопряд, який пошкоджує в місті більше ніж 100 порід, особливо сильно шкодив та розмножувався на яблуні та тополі. Вибір кормової рослини залежить від місць мешкання комахи, від специфічних умов зовнішнього середовища, а також від чисельності шкідника. Розмножуючись в масі на глоді в невеликому сквері, злато гузка майже в такій же мірі пошкоджувала поруч ростучий клен татарський і розвивалася на ньому (відкладала яйця, формувала зимові гнізда). Як відомо, деревні та кущові породи мають неоднакову стійкість до пошкоджень комахами та кліщами, тому на кожній породі формується своя специфічна фауна.

Найбільше видове різноманіття серед комах відмічено на тополі, на дубі, яблуні, вербах, в'язі, кленах, липі. Більш бідною виявилась фауна на бузку, глоді, на ясені та жимолості, на груші, вишні, на каштані, на терені, шипшині, спіреї, смородині та горобині звичайній, на абрикосі, на лосі, бересклеті, калині, черемсі, тамариксі, на вільсі, барбарисі, аморфі, ліщині, свидині, крушині. Не виявлені комахи на гледичії. туї, можжевельнику, дубі червоному, сафорі японській, скумпії, катальпе. Це, в основному, рослини - екзоти і види місцевої флори мало розповсюджені в Україні. Шкідлива фауна таких рослин не сформована, для них, мабуть, відсутні джерела заселення. Велика кількість шкідливих комах і кліщів, які зареєстровані в міських насадженнях, пов'язана з рослинами місцевої дендрофлори.

На молодих зелених насадженнях тополі, верби, ясеня, бузку, жовтої акації, вишні харчувалися жуки, ти пічні мешканці трав'янистої рослинності. Це Chaetocnema concinna, Omophlus proteus, Pachybrachys probus, Phyllotreta vittula, Apion flavipes, A. malvae, A. radiolus, A. nigritarse, Sitona lineatus, Euspermophagus - і деякі інші. Для багатьох цих видів відомо факультативне харчування на сіянцях і саджанцях деревинно-кущових порід, але за даними ряду авторів (Б.А.Вайнштейн, 1949; Б.В.Добровольський, 1951) ці види наносять іноді немалу шкоду насадженням. Шкода, яка наноситься всеїдними і спеціалізованими польовими шкідниками молодим насадженням і росткам в розсадниках, відмічав в своїй праці С.І.Медвєдєв (1959). Ними вияснено, що серед жуків мешканців надземних частин рослин переважають дендрофільні форми, але всеїдні і спеціалізовані польові шкідники також доволі багато численні. Аналогічні явища пошкодження насаджень клена ясенелистого, черемхи, акації городніми блішками Phyllotreta nemorum Ph. vittata - і рапсовим клопом - Eurydema oleraceae відмічають автори. Вони пояснюють такі переходи комах на деревинно-кущову рослинність пошуками їжі в певні періоди життя.

На склад шкідливої фауни комах та кліщів міських насаджень впливають деякі елементи зональності. Широко розповсюджені в межах міста і наносіть значну шкоду види, які характерні для степових та лісостепових районів - Haltica querce torum, Luperux xanthopoda. В 1963 році в зелених насадженнях в масі розмножувалися Luperux xanthopoda ( від 21 до 62 екземплярів на 1 пробу) і пошкоджував листя багатьох деревних порід, а на черемсі пошкоджував плоди, вигризаючи на них ямки.

Величезну шкоду міським насадженням липи наносить деревниця в'їдлива - Zeuzera pyrina, хоча її шкідлива діяльність проявляється, в основному, в степовій зоні. (М.А.Анфінніков, 1962).

Таким чином, шкідлива фауна зелених насаджень міста Харкова, який знаходиться на межі лісостепу та степу, зобов'язана своїм походженням фауні дібрав лісостепу та байрачних лісів степової зони; види шкідливих комах та кліщів, які проникають, знаходять в міських насадженнях оптимальні умови і часто розмножуються в масі.

У зв'язку із специфічними умовами в міських зелених насадженнях (парках, скверах, насадженнях по вилицях) створюється і своєрідна фауна шкідників, яка по-різному розповсюджується на зелених насадженнях міста.

Нерівномірний розподіл комах в насадженнях залежить від ряду екологічних факторів: від виду рослини і характеру посадок, складу і віку насаджень, віддаленості від природних джерел, а також від інших специфічних міських умов.

Фауна парку „Юність” виявляє велику схожість з видовим складом лісових масивів, які примикають до цього парку (Залютинське лісництво). Бідніше видовий склад комах насаджень вулиць, однак, ті види, які проникли і ці насадження , розмножуються часто у великій кількості.

На видовий склад фауни значно впливає вік насаджень, планування парку та способи формування крони. Молоді насадження особливо сильно пошкоджуються різними видами попелиці, так молоді посадки сосни звичайної та лиственниці європейської в роки спостережень сильно постраждали від пошкоджень попелиці роду Cinara. Хвоя, внаслідок ссання попелиці на молодих пагонах, до кінця літа повністю обсипалась. Молоді насадження липи та берези в парках сильно були пошкоджені лункою сріблястою Phalera bucephala, часто верхівкові гілки були зовсім об'їдені, залишались помітними тільки жилки листків.

Велику шкоду молодим насадженням липи спричиняла деревниця в'їдлива - Zeuzera pyrina, на деревах 7-8 річного віку нараховувалось до 14-15 отворів з зануреними гусеницями. В результаті пошкоджень стебла обламувались, а пізніше рослини гинули. Видовий склад шкідливих комах молодих насаджень в парках набагато бідніший, ніж в старих насадженнях, проте чисельність та шкодочинність окремих видів набагато вища, ніж в старих парках.

Планування парків та різні типи посадки зелених насаджень безпосередньо впливають на розповсюдження шкідливих видів комах. Групові та лінійні зелені насадження в усіх місцях дослідження були сильніше уражені попелицею, ніж одиноко ростучі породи. Пояснюється це тим, що попелиці знаходять для себе кращі умови існування на монокультурах, де мається надлишок їжі. Іншими шкідливими видами комах, такими як Tortrix viridana, Agrilus viridis сильніше пошкоджувались одиноко ростучі дерева. Зелена вузько тіла златка - Agrilus viridis населяє максимально освітлені та прогріті дерева, які ростуть поодиноко або в паркових алеях при умові, що їх стовбури не закриті густою опушкою з кущів, в таких насадженнях парку „Юність” пошкодження клена гостролистого доходило до 60% та більше.

Способи формування крони дерев та кущів мають серйозне значення в зміні чисельності та розповсюдженні шкідливих комах. Незначні пошкодження різними видами попелиць були відмічені на кущах, які використовують в топіарному мистецтві (бордюри, шпалери, живі паркани та інші види пострижки). Наприклад, на жимолості татарській були відмічені дуже незначні або зовсім відсутні пошкодження верхівковою жимолостевою попелицею - Semiaphis tataricae - в місцях, де кущ цей служить парканом. У звичайних групових посадках, де немає стрижки, жимолость татарська сильно пошкоджується цією ж попелицею. В окремих випадках пошкодження досягли 100%. Аналогічні явища відмічені у відношенні магалебської вишні, яка у звичайних насадженнях сильно пошкодились попелицею - Macrosiphum Sp. , в насадженнях з будь-яким видом стрижки пошкодження відсутні.

Деревні та кущові породи мають неоднакову стійкість до пошкоджень шкідниками. Бідніший видовий склад комах насаджень по вулицях, де дуже великий рух транспорту, більш сильна запиленість та задимленість повітря, де дерева посаджені в окремі котловани, навколо яких асфальт і залишена лише невелика площа навколо стовбура (1-2 м²) і те іноді зверху вкрита залізною плитою. Проте ті види, які проникли в такі насадження, розмножуються в масі і наносять величезну шкоду, наприклад, деревниця в'їдлива - Zeuzera pyrina - щорічно знищує липи.

Ступінь зараженості попелицями порід сильніше на вулицях. Приклади масових розмножень лісових шкідників в насадженнях індустріальних районів, які ослаблені забрудненням повітря димом та газами, наводяться в працях Максимової Ю.П., 1971р. Вона відмічає, що щільність залягання коконів шихтового пилильщика в лісі повністю співпадала із ступенем задимленості, при чому зараженість коконів паразитами була найменшою в задимленій частині лісу.

Вище ми відмічали, що видовий склад шкідливих комах міських насаджень дуже різноманітний. Пошкодження, які наносяться ними, такі різноманітні, як за характером, так і за пошкодженими органами рослин. Шкідливі комахи та кліщі наносять зеленим насадженням найрізноманітніші пошкодження - утворюють гали, надгризи на листках, скелетують та мінують листя, викликають викривлення, згортання листків та пагонів, проробляють ходи в деревині. За характером пошкоджень та харчування представники шкідливої ентомофауни представлені наступним чином:

Таблиця 3 Характер харчування представників шкідливої ентомофауни

№ п/п	Характер харчування комах та кліщів	Всього видів
1.	Листогризучі	10
2.	Сисні шкідники	20
3.	Галоутворюючі шкідники	4
4.	Мінери	4
5.	Шкідники стовбурів та пагонів	3
6.	Шкідники квіткових бруньок, квітів, плодів	2

Аналізуючи таблицю видно, що найбільше шкідливих комах з тих, які ми досліджували, сисних видів - 20, листогризучих - 10 видів, галоутворюючих шкідників та мінерів по 4 види, шкідників стовбурів та пагонів - 2 види і найменша кількість видів шкідників квіткових бруньок, квітів та плодів, їх лише 2 види.

З всієї шкідливої фауни комах та кліщів більша частина видів веде напівзакритий спосіб життя. Скоріш за все, ці види являються найбільш стійкими, оскільки вони краще за інших захищені від несприятливих умов навколишнього середовища і розповсюджені в міських насадженнях дуже широко.

З комах, які ведуть відкритий спосіб життя, зареєстрована група листогризучих шкідників та шкідників саджанців, які складають 30% фауни. Листогризучі шкідники в роки спостережень неодноразово спричиняли шкоду зеленим насадженням, особливо такі види, як Tortrix viridana, Hyponomeuta malinella, Lycia hirtaria. Malacosoma neustria, Stilphotia salicis, Haltica quercetorum, Luperux xanthopoda та інші.

В міських зелених насадженнях відмічено 20 видів сисних шкідників, з них ведуть відкритий спосіб життя 17 видів, т.т. близько 20% всієї шкідливої фауни. Шкода, яка наноситься сисними шкідниками в зелених насадженнях міста, перевищує шкоду, яку наносять листогризучі та хвоєгризучі первинні шкідники. Більшість видів сисних шкідників складають попелиці, павутинні та войлочні кліщі, істотну шкоду наносять листоблішки, щитівки, цикади та клопи.

Ряд авторів, серед них Л.Л.Ломакіна (1963), відмічали, що сисні шкідники в міських насадженнях розповсюджуються широко і за шкодою, яку вони наносять, і за шкодочинністю, являються одним з головних ланцюгів, які впливають на довговічність зелених насаджень. При пошкодженні сисними шкідниками відбувається згортання листків, змінюється окраса та розміри листків, забруднюються виділеннями попелиць та листоблішок листки та квіти, на них осідає пил - все це різко знижує декоративну цінність зелених насаджень. Крім того, у пошкоджених дерев і кущів порушуються нормальні процеси росту та розвитку, а також різко знижується зимостійкість.

Розповсюджені сисні шкідники в міських насадженнях дуже широко: в старих парках відмічена велике видове різноманіття сисних шкідників, проте, чисельність їх та шкодочинність незначна. В молодих насадженнях нових парків, а також в насадженнях парків, які розташовані в промислових районах, видове різноманіття незначне, але чисельність окремих видів дуже висока. Особливо серйозні пошкодження сисними шкідниками відмічені на деревах та кущах в районах із забрудненим газами та пилом повітрям, а також на деревах та кущах, які ростуть по вулицях.

В зниженні чисельності багатьох видів попелиць, як відомо, значну роль відіграють хижаки з ряду жосткокрилих, сітчастокрилих, двокрилих і паразити з ряду перетинчастокрилих. На різних кормових породах в колонії попелиць були виявлені личинки Syrphidae, переважно Sphaerophoria vulgaris Schr. Жуки-корівки зустрічалися Coccinella sepempunctata L., Halyzia sedecimguttata., Scymnus frontalis Fabr., S. Rubromaculatus Goeze, Adalia bipunctata L. в невеликій кількості.

Невелика чисельність або відсутність жуків-корівок в міських насадженнях пояснюється, мабуть, тим, що на зимівлю жуків в умовах міста негативно впливають специфічні умови - відсутність підстилки, щільний грунтовий покрив, шум, дим, пил, освітлення.

Відсутність хижих комах, в даному випадку жуків-корівок, в насадженнях центральних районів міста і по вулицях призводить до підвищеної чисельності в цих районах, як відмічалося вище, різних видів попелиць.

З щитівок самим розповсюдженим видом являються яблунева кома видна щитівка - Lepidosaphes ulmi, яка в масі заселяє стовбури та пагони тополь, призводячи їх до гибелі.

З напівжосткокрилих дуже істотну шкоду надає березам - Kleidocerys resedae. Ті, що вийшли із зимівлі весною, клопи харчуються листками та сережками берези. В 1963 році в парках на березах відмічали клопів в такій великій кількості, що листя дерев від пошкодження набували червонуватий відтінок.

Із сисних шкідників завдавали зеленим насадженням велику шкоду тетранихові кліщі.

Із галоутворюючих шкідників, які складають значну частину шкідників фауни, велике негативне значення мають галові попелиці і в меншій мірі горіхотворки.

Галові попелиці - Pemphigus protospirae, P. spirothecae, P. bursarius - в скверах і насадженнях по вулицях сильно пошкоджували тополю пірамідальну та осокорь, черешки листків були щільно вкриті галами перших двох видів. Пошкоджені листки мають бліду окрасу, маленький розмір листової пластинки, завчасно опадають.

На стовбурах та пагонах тополі пірамідальної в масі була відмічена Phloeomyzus redelei, які поселяються в галах, які викликані, мабуть, кліщами з групи Eriophiinae. Галові кліщі розповсюджені в міських насадженнях (парк «Юність» та в лісопарку, навіть в парку ім.. Шевченко вони майже відсутні. Виключення складає комплекс мікроскопічних кліщів Triophyes triradiatus, E. salicinus, Phyllocoptes magnirostris, які викликають на вербі утворення крупних галів, які нагадують гроно винограду. Ці види кліщів пошкоджують верби, які ростуть у скверах і насадженнях по вулицях.

Горіхотворки зустрічалися тільки в старих паркових насадженнях. З комах-мінерів, які складають 8% шкідливої фауни, визначену шкоду зеленим насадженням наносять молі-малютки роду Nepticula, Tischeria complanella, молі-пестрянки з двокрилих - Liriomyza, з перетинчастокрилих - Fenusa та інші.

З цієї групи серйозну шкоду зеленим насадженням щорічно наносить бузкова міль - Gracilaria syringella, яка утворює на листках крупні міни. При масовому розмноженні у 2005-2006 роках майже все листя бузку було пошкоджені, завчасно осипались. Бузкова міль розповсюджена в усіх міських насадженнях, особливо страждає бузок, яка росте по вулицях, алеях, в скверах. Скрізь в міських насадженнях розповсюджений шкідник жовтої акації Liriomyza conjesta, яка на листках утворює доволі крупні хвилясті міни. Дуже істотно пошкоджував листки в'язу мінуючий пилильщик - Fenusa ulmi, який на листках утворює міни, які займають майже всю листову пластинку. Листки згортаються, засихають і відпадають.

Група стовбурових шкідників, яка складає 9% шкідливої фауни, сильно пошкоджує зелені насадження, особливо такі види як Zeurera pyrina, Agrilus viridis, Cossus cossus, Scolytus ratzeburgi, Tremex fuscicornis та інші. Дерев ниця в'їдлива - Zeurera pyrina - віддають перевагу в міських насадженнях липу і трохи пошкоджувала березу, клен, горобину, яблуню. На молодих деревах липи 8-10 річного віку, які ростуть по вулицям, нараховувалось до 14-15 отворів з гусеницями, які до них занурилися, в результаті гілки обламуються, а пізніше рослина гине зовсім. Великому розселенню стовбурових шкідників в міських насадженнях, мабуть, сприяють фактори, які послаблюють ріст та розвиток насаджень, а саме, підвищена температура, знижена вологість, запиленість та загазованість повітря, погана аерація ґрунту. Тому стовбурові шкідники заселяють послаблені дерева в насадженнях по вулицях, в алейних посадках, в скверах. В старих парках ці види були відмічені в незначній кількості.

4.2 Біологічні, фенологічні особливості та трофічні зв'язки дендрофільних комах

Ряд Homoptera -рівнокрилі

Підряд Cicadinea - цикадові

Aphrophora alni Fall.- пінниця

В міських насадженнях зустрічалась на вербі, тополі в парку «Юність», на одиноких вербах біля джерела мінеральних вод. Внизу бокових пагонів, всередині білої піни знаходяться личинки, які висмоктують сік з рослин. Личинки в масі зустрічалися у травні (14.05., 25.05., 2.06.). Дорослі цикади з'явилися в середині червня (13.06., 24.06.). Личинки цикад завдають вербам дуже істотну шкоду.