Характеристика видового складу тварин літоралі р. Случ в межах м. Березного

Родина Шарівки (Sphaeridae)

Шарівка рогова (Sphaerium corneum). Це невеликі, майже круглі двостулкові молюски. Черепашка жовто-бурого або жовтуватого кольору. Найчастіше зустрічається з тонкостінною черепашкою, яка має дуже здуту верхівку, розташовану посередині. Довжина її досягає 1,5 см, ширина - 1,1 см.

Надклас Риби (Pisces)

Ряд Коропоподібні (Cypriniformes)

Родина Коропові (Cyprinidae)

Плітка (Rutilus rutilus). Представник родини коропових , найбагатшої на види серед інших родин риб, які живуть у прісних водах. Тіло плітки вкрите досить великою лускою. Бічна лінія трохи вгнута у напрямі черева. Спина сріблясто-сіра, боки та черево білуваті. Спинний і хвостовий плавці сірі, решта-оранжеві, інколи червонуваті. Плітка водиться у великих і малих річках і навіть у струмках, а також - у водосховищах та озерах. Плітка здебільшого трапляється довжиною 15 см і рідше - понад 20 см. Плітка переміщується до місць нерестовищ ще в лютому-березні. Самці досягають статевої зрілості, коли довжина їхнього тіла досягне близько 10 см , самки 12 см ( тобто у 2-3 роки). Нерест відбувається у ранкові та передвечірні години , а в тиху погоду - і в день [34,35].

Пічкур звичайний (Gobio gobio). Це невелика срібляста риба з родини коропових. Тіло валькувате, з видовженим хвостовим стеблом, вкрите відносно великою лускою. Спина зеленувата, на сріблястих боках близько 10 чорних або бурих плям. Виявити пічкурів досить легко. Вони великими табунами плавають на піщаних мілинах у великих і малих річках, а також у проточних озерах і ставках. На зиму табуни збираються у глибокі ями. Нереститься пічкур у травні на піщаних перекатах. Самки можуть відкладати понад 10 тисяч ікринок у кілька прийомів. Живиться пічкур личинками комах, рачками, червЧяками, рослинними організмами, які тримаються на дні. Якщо ця риба розвивається масово її чисельність обмежують, бо вона зЧїдає багато корму, який могли б використати цінніші риби.

Ряд Окунеподібні (Perciformes)

Родина Окуневі (Percidae)

Окунь звичайний (Perca fluviatilis). Тіло в нього відносно коротке, овальної форми, стиснуте з боків, досить яскраве. Спина темно-зелена. Черевні плавці та хвіст яскраво-червоні. В глибоких водоймах окунь має темніше забарвлення , ніж у мілководних. Тримається риба в ямах під кущами, у заглибинах, звідки зручно полювати на дрібних рибок . Улітку виходить ближче до трав'янистих заростей і на мілині. Росте окунь повільно , проте найінтенсивніше на першому році життя, досягаючи довжини тіла 4 - 6 см. Окунь нереститься рано на весні при температурі води 8-15 градусів. У звязку з різним характером живлення до осені молодь окремих груп досягає різних розмірів.

Окуні, які живуть у прибережній зоні й для них характерний сповільнений темп роту, промислового значення не мають. До того ж вони часто конкурують у живленні з молоддю цінних видів риб і можуть знищувати значну кількість їхньої ікри на нерестовищах [34].

Клас Земноводні (Amphibia)

Ряд Безхвості (Anura)

Родина Жаби (Ranidae)

Жаба озерна (Rana ridibunda). Тварини середніх та великих розмірів, довжина тіла яких може досягати понад 100 мм, у забарвленні спинної частини тулуба переважають різні відтінки зеленого кольору (інколи до коричневого), черевний бік тіла звичайно світлий з неясно виявленими невеликими сірими плямами.

Характерною особливістю візерунка є розвиток світлої спинної поздовжньої смуги (яка може заходити на голову) та наявність округлих темних плям, розміри яких коливаються від великих (досягаючи приблизно розмірів ока), до середніх та дрібних. По боках морди в області очей може бути розташована темна смужка, що інколи може переходити на тулуб. На верхній частині передніх та задніх кінцівок як правило, розвинені темні поперечні смуги. Є спинно-бокові складки. Позад очей містяться добре виявлені барабанні перетинки. Пальці на задніх кінцівках з'єднані плавальними перетинками, внутрішній п'ятковий горбок невисокий.

Cамці звичайно відрізняються від самиць розвитком на першому пальці передніх кінцівок темно-сірих шлюбних мозолів та наявністю в кутах рота темносірих звукових резонаторів [17, 24].

Жаба ставкова (Rana lessonae). На відміну від дуже схожої на неї озерної жаби, жаба ставкова оселяється переважно у невеликих зарослих водоймах. Є між цими двома видами й інші відмінності. Ставкова жаба має біле черево і білі резонатори, зимує не у воді, а на суші. Своїми розмірами ставкова жаба поступається озерній: середня довжина її тіла - 7-8 см, максимальна - до 10 см. Ікру самка відкладає грудочками біля поверхні води в достатньо глибокому місці водойми. Менш ніж через 1 тиждень з'являються пуголовки, які через 3-3,5 місяці перетворюються на молодих жаб. Живляться ставкові жаби комахами, але найбільші з них можуть нападати на молюсків та риб'ячих мальків.

Клас Плазуни (Reptilia)

Ряд Лускаті (Squamata)

Родина Вужеві (Colubridae)

Вуж звичайний (Natrix natrix). Вужі відрізняються від інших змій «жовтими вухами» -- яскраво-вираженими відмітинами на голові, частіше жовтими, але іноді білими і оранжевими. Самки більші за розміром самців, іноді досягають до 1,5 метрів, але найчастіше розміри не більше метра. Харчується в основному живі жабами, гризунами і рідше рибою.

Природними ворогами вужів є лелеки, хижі птахи і деякі ссавці. Вужі добре приручуються і переносять неволю. Вуж неагресивний, побачивши людину він зазвичай рятується втечею. Спійманий вуж спочатку активно захищається: шипить і викидає голову вперед, що страхітливо діє на більшість ворогів. Якщо ж це не допомогло, він вивергає недавно з'їдену їжу, прикидається мертвим. Кусається рідко. Для людини укус практично не представляє ніякої небезпеки. Вужі відмінно плавають, під водою можуть знаходитися більш за півгодини.

У квітні -- травні починається шлюбний період. У липні -- серпні самки вужів шукають, де відкласти яйця: у вологі і теплі місця. Ідеально для цього підходять купи перегною, старої соломи, опалого листя, також годяться сирий мох, трухляві пні і мишачі нори. У жовтні -- листопаді заповзають в різні нори і щілини в землі, де вони і зимують [25, 33].

3.3 Кількісна оцінка видового складу тварин літоралі р. Случ

Протягом облікового періоду (червень-вересень 2010р.) нами були проведені дослідження видового складу тварин літоралі р. Случ в межах м. Березного. Під час досліджень ми провели збір та облік матеріалу та основну частину його камеральної обробки, здійснили екологічний та статистичний аналіз отриманих результатів, а також їх теоретичне обґрунтування та узагальнення.

В результаті проведених 10 проб було виявлено 30 видів водних тварин на досліджуваній території: красуня блискуча (Calopteryx splendens), лютка зелена (Lestes viridis), стрілка чудова (Coenagrion puchellum), коромисло велике (Aeschna grandis), одноденка звичайна (Ephemera vulgata), одноденка двокрила (Ephemera dipterum), водолюб великий (Hydrous piceus), водолюб малий (Hydrous caraboides), полоскун борозенчастий (Acilius sulcatus), вертячка денна (Gyrinus marinus), плавунець облямований (Ditiscus marginalis), хребтоплав звичайний (Notonecta glauca), скорпіон водяний (Nepa cinerea), водомірка озерна (Gerris lacustris), комар звичайний (Culex pipiens), великий павук доломедес (Dolomedes fimriatus), водяний павук (Argyroneta aquatica), кліщ географічний (Hydracha geographic), водяний ослик (Asellus aquaticus), бокоплав озерний (Gammarus lacustris), ставковик звичайний (Lymnaea stagnalis), котушка рогова (Planorbarius corneus), беззубка звичайна (Anadonta cygnea), шарівка рогова (Sphaerium corneum), плітка (Rutilus rutilus), пічкур звичайний (Gobio gobio), окунь звичайний (Perca fluviatilis), жаба озерна (Rana ridibunda), жаба ставкова (Rana lessonae), вуж звичайний (Natrix natrix)..

В бентосі річки Случ виявлено 12 видів донних безхребетних. Найбільшим видовим різноманіттям характеризувались представники класу Комахи та Черевоногі молюски.

Двостулкових молюсків було зареєстровано - 2 види: шарівка рогова (Sphaerium corneum), беззубка звичайна (Anadonta cygnea), личинок бабок - 3 види: красуня блискуча (Calopteryx splendens), стрілка чудова (Coenagrion puchellum), коромисло велике (Aeschna grandis), личинок одноденок - Ephemera vulgata, личинок комарів - Culex pipiens. Інші групи (водні павуки, плавунці) представлені одним таксоном.

В ході досліджень було зареєстровано 15 видів представників класу Комахи. Представимо одержані нами дані у вигляді таблиці 1.

Таблиця 1 Видовий склад тварин класу Комахи (Insecta) р. Случ

З даних досліджень видно, що до поширених видів можна віднести - красуню блискучу, водолюба малого, водолюба великого, водомірку озерну; не поширених - вертячку денну, водяного ослика, водяного павука доломедеса; до рідкісних - кліща географічного.

Узагальнюючи дані з таблиці, можна зробити висновок про бідність видової різноманітності даної групи тварин, яка перш за все пов'язана із сильними антропогенними змінами природних біоценозів річки Случ (особливо літоральних та заплавних), це веде до відсутності жител для дорослих форм комах та водних личинок; можливо із значним тепловим забрудненням і забрудненням води у річці органічними речовинами, які знижують кількість розчиненого у воді кисню, що у свою чергу природить до зникнення видів тварин, чутливих до зниження концентрації кисню у воді (личинки бабок, одноденок та ін.).

Багато безхребетних тварин, які нами були досліджені це - фільтратори і седиментатори р. Случ (двостулкові молюски, ракоподібні). У процесі живлення вони пропускають через порожнини тіла або уздовж тіла величезні маси води. Відфільторовуючи і седиментуючи поживні речовини, ці тварини сприяють підвищенню прозорості води в річці Случ.

Разом з тим діяльність тварин даної групи сприяє формуванню мулистих відкладень, особливо біля берегів, де поселення двостулкових молюсків та інших прикріплених тварин утворюють щільні бар'єри.

Велика роль фільтраторів у процесах самоочищення річки, оскільки на даний час вода у річці Случ є значно забрудненою, через викиди, органічні речовини, хімікати та вплив людини.

Таким чином в результаті наших досліджень було знайдено 2 види класу Вищі раки - водяний ослик (Asellus aquaticus), бокоплав озерний (Gammarus lacustris) та 4 види типу Mollusca: Ставковик звичайний (Lymnaea stagnalis), Котушка рогова (Planorbarius corneus), Беззубка звичайна (Anadonta cygnea), Шарівка рогова (Sphaerium corneum) (діаграма 1).

Діаграма 1

10% - Родина Шарівки (Sphaeridae);

20% - Родина Котушки (Planorbidae);

30% - Родина Перлівниці (Unionidae);

40% - Родина Ставковики (Lymnaeidae).

У водоймі прибережної зони Случа живуть численні представники типу Членистоногі (Arthropoda). Одними з них є види класу Павукоподібні (Arachnida). Це переважно хижі тварини, які дихають за допомогою легенів та трахей, мають міцні багатошарові покриви тіла. На території проведення дослідження нами було знайдено 3 види, які належать до родин Pisauridae, Agelenilae, Hydrachnidae (таблиця 2).

Таблиця 2

Видовий склад тварин класу Павукоподібні (Arachnida) р. Случ

Різні кліматичні, погодні та екологічні умови на окремих ділянках літоралі річки Случ спричиняють велику різноманітність поширення тварин класів Риби (Pisces), Земноводні (Amphibia), Плазуни (Reptilia). На низинах течія уповільнюється, підвищується стійкість берегів до розмивання. Проте тут є заплави, пониззя, заболочені прируслові ділянки. Такі місця є улюбленими нерестилищами для представників ряду Коропоподібні, в них добре розвивається ікра, ростуть мальки.

Досліджений нами видовий склад тварин типу Chordata наведемо у таблиці 3.

Таблиця 3 Видовий склад тварин типу Хордові р. Случ

З даних досліджень видно, що до поширених масових видів можна віднести - окуня звичайного (Perca fluviatilis), жабу озерну (Rana ridibunda), ставковика звичайного (Lymnaea stagnalis), беззубку звичайну (Anadonta cygnea). Рідше зустрічалися - вуж звичайний (Natrix natrix), пічкур звичайний (Gobio gobio), котушка рогова (Sphaerium corneum), водяний ослик (Asellus aquaticus) [14, 21].

Отже одержані матеріали дозволили нам оцінити стан водних біоценозів досліджуваної території, дослідити видовий склад тварин літоралі річки Случ, виявити певні залежності між видовим різноманіттям, наявністю хижаків та кормової бази, проаналізувати екологічний стан водойми, завдяки наявністю в ній різних видів тварин, яким характерний водний спосіб життя.

ВИСНОВКИ

1. Територія досліджень охоплює Березнівський район, до складу якого входить невелика кількість річкових систем, різноманітних за своїм походження. Березнівський район розташований у східній частині Рівненщини і межує на заході з Житомирською областю, на півночі - з Сарненським та Рокитнівським районами, на сході - з Костопільським районом та на півдні - з Гощанським та Корецьким районами Рівненської області. Місто Березне розміщене на плоскій рівнині, на лівому березі річки Случ.

2. У річці Случ виділяють три частини, які можна розглядати як окремі екосистеми: прибережна частина - літораль, глибоководна частина - профундаль, основна товща води - пелагіаль. Найбільш заселена живими організмами - літораль. Прибережні зони Случа є їхніми головними трофічними областями. Окрім напівзанурених рослин, у водоймі живуть придонні організми, які складають бентос, та планктон, що плаває у товщі води.

3. Збір матеріалу був проведений протягом літньо-осіннього періоду 2010 р. Умовно досліджувана територія була поділена на 5 ділянок: початок м. Березного, центр міста, зона присадибних угідь, територія Березнівського лісгоспу, кінець міста. Принципом поділу слугувало територіальне розміщення та характер русла та оточення ділянки. Збори проводилися ентомологічним та водним сачками, також на кожній ділянці проводився ручний збір молюсків і інших малорухливих тварин із занурених у воду рослин.

4. В ході досліджень було зареєстровано 30 видів тварин: красуня блискуча (Calopteryx splendens), лютка зелена (Lestes viridis), стрілка чудова (Coenagrion puchellum), коромисло велике (Aeschna grandis), одноденка звичайна (Ephemera vulgata), одноденка двокрила (Ephemera dipterum), водолюб великий (Hydrous piceus), водолюб малий (Hydrous caraboides), полоскун борозенчастий (Acilius sulcatus), вертячка денна (Gyrinus marinus), плавунець облямований (Ditiscus marginalis), хребтоплав звичайний (Notonecta glauca), скорпіон водяний (Nepa cinerea), водомірка озерна (Gerris lacustris), комар звичайний (Culex pipiens), великий павук доломедес (Dolomedes fimriatus), водяний павук (Argyroneta aquatica), кліщ географічний (Hydracha geographic), водяний ослик (Asellus aquaticus), бокоплав озерний (Gammarus lacustris), ставковик звичайний (Lymnaea stagnalis), котушка рогова (Planorbarius corneus), беззубка звичайна (Anadonta cygnea), шарівка рогова (Sphaerium corneum), плітка (Rutilus rutilus), пічкур звичайний (Gobio gobio), окунь звичайний (Perca fluviatilis), жаба озерна (Rana ridibunda), жаба ставкова (Rana lessonae), вуж звичайний (Natrix natrix).

5. Найчастіше зустрічалися ставковик звичайний, беззубка звичайна, котушка рогова, водолюб великий, водолюб малий, водомірка озерна, стрілка чудова. Рідше - шарівка рогова, водяний ослик, великий павук доломедес, вертячка денна.

6. До розповсюджених масових видів можна віднести - окуня звичайного (Perca fluviatilis), жабу озерну (Rana ridibunda), жабу ставкову (Rana lessonae), ставковика звичайного (Lymnaea stagnalis), беззубку звичайну (Anadonta cygnea). Рідше зустрічалися - вуж звичайний (Natrix natrix), пічкур звичайний (Gobio gobio), шарівка рогова (Sphaerium corneum).

7. В результаті досліджень було знайдено 2 види класу Вищі раки - водяний ослик (Asellus aquaticus), бокоплав озерний (Gammarus lacustris) та 4 види типу Mollusca.

8. У водоймі прибережної зони Случа живуть численні представники типу Членистоногі (Arthropoda): рядів Бабки (Odonata), Одноденки (Ephemeroptera), Жуки (Caleoptera), Двокрилі (Diptera). Одними з них є види класу Павукоподібні (Arachnida). Це переважно хижі тварини, які дихають за допомогою легенів та трахей, мають міцні багатошарові покриви тіла. На території проведення дослідження нами було знайдено 3 види, які належать до родин Pisauridae, Agelenilae, Hydrachnidae.

9. Одержані матеріали дозволили нам оцінити стан водних біоценозів досліджуваної території, дослідити видовий склад тварин літоралі річки Случ, виявити певні залежності між видовим різноманіттям, наявністю хижаків та кормової бази, проаналізувати екологічний стан водойми, завдяки наявністю в ній різних видів тварин, яким характериний водний спосіб життя.

10. Бідність видової різноманітності даних групи тварин перш за все пов'язана із сильними антропогенними змінами природних біоценозів річки Случ (особливо літоральних та заплавних), і це веде до відсутності жител для дорослих форм комах та водних личинок. Зменшення чисельності певних видів хребетних тварин служить одним із сигналів про зростаюче забруднення річки Случ.

11. На даному етапі надзвичайно актуальною є проблема охорони екосистем малих річок України. Случ, як головна водна артерія Березного, є важливою ланкою у формуванні біотопів цієї унікальної географічної зони. Щоб покращити її стан, необхідна низка природоохоронних заходів, які передбачені законодавством України.

ЛІТЕРАТУРА

1. Акимушкин И. И. Мир животных: Насекомые, пауки, дом. животные.- 2-е изд., испр. и доп. - М.: Мысль, 1990. - 463с.

2. Акимушкин И.И. Проблемы этологии / И.И. Акимушкин ; А. Колли .-- Смоленск : Русич, 1999 .-- 191 с.

3. Андрієнко Т.Л., Антонова Г.М., Єфремов А.В. Край лісів та імлистих боліт, - Львів: Каменяр, 1988. - 120 с.

4. Балыцев Е. Г., Благосклонов К. Н. Зоология. - М.: Высш. шк., 1977. - 223

5. Бей-Биенко Г. Я. Общая энтомология: (Учебник для унив-тов и с/х вузов) - 3-е изд.доп. - М.: Высшая школа, 1980. - 385с.

6. Березина Н.А. Гидробиология. - М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. - 360 с.

7. Богачова А.М.. Молюски (Gastropoda: Neritidae, Valvatidae) як біоіндикатори забруднення водного середовища / А.М. Богачова, Ю.В. Шубрат Наук. зап. Терноп. нац. пед. унів-ту ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. - 2008. - №3 (37). - С. 14-15.

8. Бондаренко Н. В., Глущенко А. Ф. Практикум по загальній ентомології. Л.: Агропромиздат., 1985.

9. Брэм А. Э. Жизнь животных: В3т/ Брэм. Обраб. Для юношества по последнем изд./ под. Ред. Никольского. - М.: Тера, 1992. - 542с.

10. Ванштейн Б. А. Определитель личинок водных клещей. - Л. Наука, 1980. 238 с.

11. Географічна енциклопедія України: В 3-х т./ Редкол.: О. М. Маринич (відп. ред.) та ін. - К.: Українська енциклопедія ім.. М. П. Бажана, 1989-1993. Т.1. 480 с.

12. Геренчук. К. І. Природа Ровенської області. - Л.: вища школа, 1976. - 192 с.

13. Грубінко В.В. Основи наукових досліджень. Біологія / В.В. Грубінко. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008.- 22 с.

14. Гузій А.І. Фауна і населення хребетних Західного регіону України. - Т.1. Розточчя. - Київ. 1997.- 148 с.

15. Жизнь животных. В 7-ми т./ Гл. ред. В. Е. Соколов. Т 3. Членистоногие/ Под. Ред. М. С. Гилярова, Ф. Н. Правдина.- 2-е изд., перероб. - М.: Просвещение, 1984. - 436 с.

16. Кобыщев Н. М., Кубанцев Б. С. География животных с основами зоологии: Учебное пособие для студентов педагогических институтов. М.: Просвещение, 1988. - 192 с.

17. Ковальчук Г. В. Зоологія з основами екології. Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. - Суми: Університет, 2003- 240 с.

18. Козлов Н. А., Омпер И. М. Школьный атлас. Определитель беспозвоночных. - М.: Просвещение, 1981. - 206с.

19. Константинов А.С. Общая гидробиология. - М., 1986-98 с.

20. Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області. Природа. Населення. Господарство. Екологія./ Рівн. відділ укр. гоегр. тв-ва. Укр. екобезпеки в Рівн. обл.. - Рівне: Рівненський ін-т пед. кадрів, 1996. - 274с.

21. Марченко В. І., Просяна В. В. Зоологія безхребетних і водяних ссавців Навч. Посібник. - К. Вища шк., 1994. - 162 с.

22. Романенко В.Д. Гідробіологічні дослідження континентальних водойм України / (у співавторстві Щербак В.І.) К.: Наук. думка. - 2008. - 324 с.

23. Савчук М.П. Зоологія безхребетних. - К., 1965. - 503 с.

24. Согур Л.М. Зоологія. Курс лекцій. - К.: Фітосоціоцентр, 2004. - 308 с.

25. Талпош В.С. Зоологія : словник-довідник .-- Т. : Навч. кн.-Богдан, 2000. 239 с.

26. Фасулати К. К. Полевое изучение наземных беспозвоночных. Изд. 2. Учебное пособие для университетов. М.: Высшая школа, 1971. - 424с.

27. Фауна України: В 40 томах. Редк. Топачевський В.А. та ін. - К., 1985.

28. Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона / Під заг. ред. Т.Л. Андрієнко. - Київ: Фітосоціоцентр, 2006. -316 с.

29. Фролова Е. Н., Щербина Т. В., Михина Т. Н. Практикум по зоологии беспозвоночных. - М.: Просвещение, 1985. - 231 с.

30. Шарова А. И. Биология, систематика и функциональная морфология пресноводных. - Л. Наука,1989. - 529 с.

31. Шарова И. Х. Зоология безпозвоночных. Учебн. для студ. висш. учебн. завед. - М.:ВМЛ ДОС, 2002. -592с.

32. Щербак Г. І. Зоологія безхребетних. Підр. для студ. спец. універс. К.: Либідь, 1995. - 320с.

33. Щербина Н. Б. Дивовижне у світі тварин .-- Х. : МОСТ - Торнадо, 2003 206 с.

34. Щербуха А. Я. Риби наших водойм. - К.: Рад. Школа, 1987. - 159 с.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Рис. 1. Територія проведення дослідження

Додаток 2

Рис. 2. Вертячка денна (Gyrinus marinus). Зліва - дорослий жук; справа личинка.

Рис. 3. Водомірки. 1 - водомірка велика (Gerris rufoscutellatus);

2 - водомірка озерна (Gerris lacustris); 3 - велія (Velia currens);

4 - водомірка-паличка (Hydrometra gracilenta);

5 - водомірка мала (Microvelia reticulata).

Додаток 3

Рис. 4. Водяний павук (Argyroneta aquatica) 1 - самець; 2 - самка; 3 - підводна лялечка павука, підвішена до павутини; 4 - контур тіла самки з міхурцем повітря; 5 - контур тіла самця з міхурцем повітря; 6 - раковина котушки, що служить зимовим сховищем павука

Рис. 5. Полоскун борозенчастий (Acilius sulcatus). Зліва - самець; справа - самка.

Додаток 4

Фото 3. Плавунець облямований (Ditiscus marginalis)

Фото 4. Коромисло велике (Aeschna grandis)

Додаток 5

Фото 5. Водомірка озерна (Gerris lacustris)

Фото 6. Водяний ослик (Asellus aquaticus)

Додаток 6

Фото 7. Великий павук доломедес (Dolomedes fimriatus)

Фото 8. Беззубка звичайна (Anadonta cygnea)

Додаток 7

Фото 9. Жаба озерна (Rana ridibunda)

Фото 10. Жаба ставкова (Rana lessonae)

Додаток 8

Фото 11. Окунь звичайний (Perca fluviatilis)

Фото 12. Плітка (Rutilus rutilus)

Размещено на Allbest.ru