Селекція гладіолусів та лілій

Спочатку ушкодження рослин виражається у втраті тургору листами, що свідчить про порушення їхнього водного балансу. При тривалому збереженні або посиленні несприятливого метеорологічного явища відбувається скручування і побуріння листів і стебел, остей колоскових і квіткових лусочок, зерно формується дрібне, щупле.

Весняні посухи, тобто посухи в квітні-червні, у період від початку вегетації зернових культур до їхнього збирання .спостерігаються 1-2 рази в 10 років. Літні посухи (липень-серпень) бувають частіше, ніж весняні й осінні, і приходяться на період вегетації пізніх культур.

Осінні посухи (вересень-жовтень), коли проводиться посів озимих, з'являються їхні сходи і відбувається кущіння, спостерігаються 1-2 рази в 10 років. По тривалості і площі поширення найбільш великою на території Сумської області була посуха 1975 року. У теплий період року (квітень-жовтень) у середньому спостерігається 5-9 днів із суховіями, велика частина всіх суховіїв приходиться на серпень.

Часті дощі, перезволоження ґрунту ускладнюють проведення робіт з догляду за посівами, у період формування врожаю викликають поразку рослин грибковими захворюваннями.

Град. Днів із градом у році буває: у середньому - 1-2, найбільша кількість - 3-9. Як правило, найбільше число днів із градом приходиться на травень-червень, тобто в першій половині періоду вегетації культур. Значне ушкодження озимих культур буває у фазах молочної і воскової спілості, рідше - під час колосіння і цвітіння. Ранні ярові культури ушкоджуються як у період дозрівання зерна, так і в більш ранніх фазах розвитку.

Згубна дія градобою позначається на овочевих культурах і садах у період цвітіння, утворення і дозрівання плодів.

Вітри. Вітер зі швидкістю 15 м/с і більш - небезпечне явище. Середнє число днів із сильним вітром (15 і більше м/с) в Сумах коливається в межах - 35 днів.

Повторюваність сильного вітру істотно змінюється від року до року. У 30-60% випадків число днів з сильним вітром відрізняється на 1-10 від середньої багаторічної величини.

При відлигах тривалістю більше п'яти днів з позитивними середньодобовими температурами, при їхній сумі 15° і вище відбувається поновлення вегетації озимих. Відлиги знижують морозовитривалість у першій половині зимового періоду на 1-1,5°, а в другій половині на 2-3°.

Льодяна кірка. Утвориться після зміни відлиг похолоданням. Лід майже непроникний для газу; загибель рослин під крижаною кіркою відбувається переважно від порушення газообміну. Крім того, рослини гинуть під крижаною кіркою через низькі температури, особливо при відсутності або недостатній висоті сніжного покриву, а також від вимокання внаслідок застою під нею води. В останньому випадку загибель озимих посівів буває найбільш значної.

Повторюваність років із притертою крижаною кіркою складає 50-70%, а тривалістю в чотири і більш декади при товщині дин і більш сантиметрів 20-40%.

Крижана кірка протягом зимового періоду може з'являтися в окремі роки від 1 до 3 разів.

Найбільша тривалість стійкого залягання притертої крижаної кірки (6-10 декад) спостерігалася на території області в 1955, 1970, 1979, 1984, 1985 і 1986 р. і нанесла велику шкоду озимим посівам і багаторічним травам.

Сильні морози створюють погрозу вимерзання декоративних рослин і плодових насаджень. Низькі температури відзначаються переважно в січні-лютому, в окремі роки вони можуть спостерігатися також у грудні і березні.

Число днів з температурою -20° і нижче в середньому за зимовий період складає 6-9, з -30° і нижче не більше одного.

Тривале зниження температури повітря до -20° і нижче викликає сильне вихолоджування верхніх шарів ґрунту і в остаточному підсумку приводить до загибелі озимих культур і багаторічних трав від вимерзання на значних площах.

Уникнути ушкодження озимини в холодний період року можна шляхом підбора зимостійких сортів і застосування агротехнічних заходів з обліком ґрунтових і агрометеорологічних умов [14].

На території ННВК переважають чорноземи типові.

Чорноземи типові міцні представлені в основному малогумусними видами. Для ґрунтів цієї групи характерна: значна потужність гумусованного профілю (до 120-130 см) і поступове зменшення змісту гумусу з глибиною. Механічний склад чорноземів типових малогумусных від крупнопилувато-легко-суглинистого до легкосуглинистого. Колоїдний комплекс чорноземів насичений іонами кальцію і магнію, реакція ґрунтового розчину нейтральна або близька до нейтрального (рн 6,0-7,2), що при високому вмісті мулу (до 25%) і гарної гумусованності створює оптимальні умови для оброблення сільськогосподарських культур. У верхньому обрії малогумусних чорноземів утримується гумус 3,5-5,5%.

Рухливим фосфором більше забезпечені малогумусні чорноземи легкосуглинистого механічного складу, у яких його зміст досягає 14-15 мг на 100 г ґрунту, у той час як у чорноземах важкосуглинистих зміст рухливого фосфору знижується до 8-9,5 мг на 100 г ґрунту, рухливого калію відповідно утримується 6-7 мг і 8-9 мг на 100 г ґрунту.

Чорноземи міста відносяться до ґрунтів універсального використання і придатні під усі районовані сільськогосподарські культури і багаторічні насадження.

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Схема проведення дослідів

Для проведення досліджень в ННВК СНАУ було обрано сім сортів гладіолусів, що найбільш пристосовані до даної кліматичної зони. На кожній ділянці посаджено по 5 цибулин кожного сорту. Площа кожної ділянки 1 м². Всього таких ділянок чотири. Для розміщення дослідних ділянок використовується метод повної рандомізації. Цей метод був обраний тому, що в даному досліді мала кількість варіантів, повторностей і невеликий розмір ділянок (тобто площа всього досліду мала). До того ж цей метод має наступні переваги:

1. Критерій Фішера набуває найбільшого значення, що підвищує статистичну достовірність досліду;

2. Дуже просто визначається варіювання між ділянками однойменних варіантів - обчисленням стандартної похибки;

3. Максимально збільшується число ступенів свободи для залишкового розсіювання, що сприяє підвищенню точності досліду.

При проведенні досліджень основну увагу звернули на декоративні якості обраних сортів. За обраною методикою дослід складався з повторностей і 4 варіантів. Повторності - кількість рослин, а варіанти - різні норми застосування добрив і способи догляду за рослинами. Кожен сорт в різні роки (2009-2011) вирощували за технологією, закладеною в досліді.

Також були апробовані різні схеми висаджування гладіолусів.

Основною метою дослідження було визначити особливості агротехнічних заходів при вирощуванні гладіолусів: чи доцільно вносити добрива в запропонованій кількості чи краще зменшити чи збільшити їх кількість; чи варто мульчувати ґрунт і проводити обгортання рослин, а також яким чином впливає взаємодія агротехнічних заходів на декоративні якості і продуктивність гладіолусів.

Схематичний план розміщення сортів гладіолусів на дослідній ділянці зображено на рисунку 3.1. Сорти гладіолусів розміщені під наступними номерами:

1. Соврін;

2. Професор Паролек;

3. Любовний напіток;

4. Маліка;

5. Папарчіо Зієдас;

6. Град Кітеж;

7. Шоколадниця.

Рис. 3.1. Схематичний план розміщення сортів гладіолусу на дослідних ділянках

Деякі садівники-початківці не дотримуються технології при вирощуванні гладіолусів. Вони навіть не здогадуються, що при застосуванні досить нескладних агрозаходів, ці квіти можуть стати ще більш прекрасними і конкурувати за своїми декоративними показниками навіть з вирощеними квітами у престижних садових центрах. Довести, наскільки важливі деякі агротехнічні заходи ми спробували на ділянці 1. На ній не застосовували наступних агрозаходів: поливи були лише поверхневими без рихлення ґрунту, прополювання здійснювалось відповідно до контрольної ділянки, обгортання рослин не проводилось.

На ділянці 2 використовували збільшену від рекомендованої норму добрив. Якщо на контрольній ділянці відношення між основними елементами мінерального живлення було: N₁:K_1,75:P_1,5; то на ділянці 2 воно складало: N_1,5:К_2,25:Р₂.

На ділянці 3 використовували зменшену норму добрив. Якщо на контрольній ділянці відношення між основними елементами мінерального живлення було: N₁:K_1,75:P_1,5; то на ділянці 3 воно становить: N_0,5:K_1,25:P₁. На рис. 3.2 зображені гладіолуси, що були вирощені на ділянці 3.

Рис. 3.2. Гладіолуси на дослідній ділянці

На контрольній ділянці 4 рослини вирощувались за загальноприйнятою технологією, що наведена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Технологічний регламент вирощування гладіолусів

Технологічна операція	Строки проведення	Назва матеріалу	Кількість	Спосіб проведення
	декада	місяць
Осіннє переко-пування ділянки з внесенням добрив	2-3	10	Суперфосфат Калійна сіль	100 г/м2 40 г/м2	Глибина 25-30 см
Весняне перекопування ділянки з вне-сенням добрив	2-3	4	Аміачна селітра Сульфат калія Суперфосфат	30 г/м2 15 г/м2 30 г/м2	Глибина 15-20 см
Замачування бульбоцибулин перед посадкою	1-2	5	Розчин марганцевокислого калію 0.4%	4 г/л
Посадка	1-2	5			Глибина 5-7 см
Мульчування грунту	3 1	5 6	Подрібнена солома		2-3 см
Перше підживлення	Фаза 2-3 листочків	Аміачна селітра Сульфат амонія Суперфосфат	25 г/м2 25 г/м2 30 г/м2
Поливи	Фаза 3-5 листочків	Тепла вода	15 л/м2
Рихлення грунту з обгортанням	Після поливів і дощу			4-5 см
Друге підживлення	Фаза 5-6 листочків	Сульфат амонія Суперфосфат Сірчано-кислий калій	10 г/м2 15 г/м2 10 г/м2
Профілактичне обприскування	Фаза 5-6 листочків	Фастак	1-2 мл/10 л
Третє підживлення	Поява суцвіття	Суперфосфат Хлористий калій	30 г/м2 15 г/м2
Поливи	Початок бутонізації	Тепла вода	15 л/м2
Рихлення грунту з обгортанням	Після поливів і дощу			4-5 см
Збирання	1-2	10

Протягом вегетаційного періоду проводили оцінку морфологічної структури рослин з врахуванням таких морфопараметрів як фітомаса рослин, висота, кількість листків, маса листків та їх площа, розмір суцвіття, розмір та форма квітки.

3.2 Технологія вирощування та особливості догляду за гладіолусами в умовах ННВК СНАУ

Гладіолуси добре ростуть і розкішно квітнуть на будь-яких окультурених, аерованих ґрунтах. Ця квіткова культура дуже чутлива до освітлення, тому місце для посадки вибирають відкрите, сонячне, але захищене від прямих вітрів.

Ділянку для посадки підбирають достатньо високу. Вона не повинна затоплюватись талими водами. На поверхні ґрунту не повинна застоюватись вода, якщо пройшов сильний дощ. Навіть короткочасне затоплення посадок гладіолусів водою вельми негативно дається взнаки на їх розвиток. При довготривалому затопленні посадки можуть загинути. Оптимальними для вирощування гладіолусів є ґрунти зі слабокислою реакцією рН 6,0-6,5.

Найкращими попередниками для гладіолусів є культури, що не мають з гладіолусами спільних захворювань. На попереднє місце вирощування гладіолус слід повертати не раніше як через 5 років.

Восени ділянку, призначену для посадки гладіолусів, ретельно обробляють: видаляють бур'яни, кореневища, перекопують на глибину 25-30 см.

Восени вносять фосфорні (50 г подвійного суперфосфату або 100 г суперфосфату на 1 м²) і хлормісткі калійні добрива (30-40 г хлористого калію чи калійної солі 40-50 г/м²).

Якщо використовують мінеральні добрива бажано, щоб відношення між основними елементами мінерального живлення було наступним: N₁:K_1,75: P_1,5.

Навесні для середньозабезпечених поживними речовинами ґрунтах перед оранкою вносять азотні добрива (аміачна селітра 30-40 г/м²), калійні добрива (сульфат калію 15-20 г/м²) і фосфорні (суперфосфат 30-35 г/м²).

За два-три тижні до посадки бульбоцибулини дістають зі сховища. Обережно, щоб не пошкодити ростки, їх очищують від криючих лусочок. Хворі бульбоцибулини відбраковують.

Перед посадкою бульбоцибулини замочують в розчині марганцевокислого калію 0,4-0,5% (4-5 г/л води) на 1-4 години.

Строки посадки гладіолусів - 2-3 декада квітня. До висаджування бульбоцибулин гладіолусів приступають тоді, коли ґрунт на глибині 10-12 см прогріється до 8-10^оС.

Глибина посадки коливається від 4 до 15 см і залежить від розмірів бульбоцибулин і механічного складу ґрунту. Найкращим способом вважається висаджування на глибину 5-7 см з наступним обгортанням і доведенням глибини розташування бульбоцибулини до оптимальної.

Відстань між рядами для середньопізніх сортів до 25 см, а між рослинами в рядку 18-20 см. Великоквіткові гладіолуси висаджують не більше 40 штук бульбоцибулин 1 розбору на 1 м².

Перші сходи гладіолусів з'являються на 10-15 день після посадки.

Після з'явлення сходів ґрунт можна мульчувати торфом, торфокомпостом, перегноєм, мілкоподрібненою соломою, корою, хвоєю сосни товщиною 2-3 см.

Гладіолуси вибагливі до наявності ґрунтової вологи. Нестача вологи в цей період призводить до деформації суцвіття, слабкому розвитку кореневої системи і заміщаючої бульбоцибулини.

Поливають гладіолуси теплою водою, враховуючи глибину залягання кореневої системи. Поливи повинні бути рясними (не менше 10-15 л/м²), до зволоження ґрунту на глибину 25-30 см. Ґрунт після кожного поливу чи дощу рихлять на глибину до 4-5 см, суміщаючи рихлення з прополюванням і обгортанням.

Посіви гладіолусів повинні бути чистими від бур'янів. Бур'яни не тільки конкурують з гладіолусами в споживанні елементів мінерального живлення, але й перешкоджають вентиляції посадок, стимулюючи появлення шкідників і збудників хвороб.

В різні фази розвитку рослини гладіолусів споживання поживних речовин змінюється. Забезпечують рослину елементами мінерального живлення можна за допомогою підживлень.

Перше підживлення - азотне, вноситься у фазі 2-3 справжніх листочків.

Друге підживлення - азотно-калійно-фосфорне проводять в фазі появи 5-6 справжніх листочків.

На ґрунтах, які багаті органічними речовинами, азот необхідно виключити і обмежитися фосфорно-калійними добривами.

Третє підживлення - калійно-фосфорне проводять в фазі початку бутонізації або трохи раніше при появі суцвіття. Воно забезпечує добре цвітіння і краще утворення бульбоцибулин.

Назва та норма внесення добрив наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Норма внесення добрив для підживлення гладіолусів

Назва добрива	Норма внесення, г/м2
1 підживлення
Аміачна селітра	25-35
Сульфат амонія	25
Суперфосфат	30-40
2 підживлення
Сульфат амонія	10-20
Суперфосфат	15-20
Сірчано-кислий калій	10-20
3 підживлення
Суперфосфат	30-40
Хлористий калій	15-20

Підживлення мінеральним добривом вносять в рідкому вигляді, розчинивши їх у воді. Рідкі підживлення забезпечують надходження розчинених речовин безпосередньо до кореневої системи і тому діють більш ефективно і швидко, ніж сухе підживлення, що вносять на поверхню ґрунту.

Некореневе підживлення, тобто обприскування листя розчином мінеральних речовин, підвищує декоративні якості гладіолусів, прискорює їх цвітіння. Особливо добре діють на гладіолуси некореневі підживлення борною кислотою (0,1-0,2 г) і перманганатом калію (0,15%).

До системи заходів по догляду за посадками гладіолусу входять профілактичні обприскування з ціллю попередження захворювань і пошкоджень рослин шкідниками. Через кожні 15-20 днів починаючи з появи 3-4 листків, проводять обприскування рослин і полив ґрунту під ними рідкими препаратами

Рослини гладіолусу підв'язують, для цього використовують натягнутий вздовж рядків дріт чи шпагат.

Високе обгортання рослин може частково замінити підв'язування. Обгортати слід вже у фазі 4-5 справжніх листочків на висоту до 10 см, яке сприяє більшій стійкості рослин, запобігає від вилягання, забезпечує кращий прогрів ґрунту під кореневою системою і створює умови для кращого проникнення в ґрунт підживлень і вологи під час поливу.

При зрізанні суцвіть на стеблі залишають 3-4 листи для кращого розвитку бульбоцибулини.

Час викопування гладіолусів визначається кліматичними умовами місця їх вирощування, строками посадки і сортовими особливостями. Викопування починають з другої декади вересня до початку заморозків.

Для доброго визрівання бульбоцибулин і бульбобруньок необхідно 35-45 днів після цвітіння. У дозрілих бульбоцибулин покривні лусочки кореневі, дитинка, вкрита міцною темною лусочкою, легко відокремлюється від материнської бульбоцибулини.

Викопування проводять в суху погоду. Першими викопують ранні сорти, останніми - посадки із дитинок і мілких бульбоцибулин. Викопані бульбоцибулини обережно звільняють від ґрунту, при цьому збирають добре відокремлюючихся діток. Хворі рослини відбраковують і знищують. Стебло зрізують, залишаючи у бульбоцибулини невеликий пеньок (0,5-1 см). Корені обрізають, що сприяє скороченню строку просушування бульбоцибулини. Після видалення стебла і коренів бульбоцибулини ретельно вимивають від ґрунту і проводять дезінфікування в розчині перманганату калію (5-10 г/л) на 20-25 хвилин. Просушування починають якомога швидше. Бульбоцибулини розкладають в мішечки і протягом 1-3 днів підсушують на відкритому повітрі. Підготовлені до зберігання бульбоцибулини повинні мати вологість 13-14%.

Зимове зберігання проводять в сухих погрібах при температурі 3-8^оС і відносній вологості повітря 60-70%. При такій же температурі зберігають і дитинок. Не допускають зниження температури нижче +2^оС. За 15-20 днів до посадки температуру в сховищі піднімають до 12-15^оС.

При вирощуванні необхідно брати до уваги той факт, заради чого вирощують гладіолуси. Якщо головною метою вирощування є отримання гарного посадкового матеріалу, тоді результати досліджень були б дещо іншими і суттєво відрізнялись від тих, що будуть надаватись в даній роботі. А так як головну увагу при проведенні досліджень звертали на відповідність декоративних якостей сортовим стандартам, тому й результати досліджень відштовхуються від декоративних показників досліджуваних рослин. За сортовий стандарт при проведенні досліджень і порівнянні результатів обрали характеристику сорту, яка була затверджена при його реєстрації.

РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ АГРОТЕХНІКИ ВИРОЩУВАННЯ ЛІЛІЙ (Результати досліджень)

4.1 Аналіз рослин гладіолусів вирощених за технологічним регламентом

В наш час важко уявити будь-який сад без гладіолусів. Все частіше й частіше ландшафтні дизайнери звертаються до цих квітів. Флористи використовують суцвіття в будь-яких урочистих чи ритуальних композиціях. Але щоб отримати гарний матеріал для подальшого опрацювання необхідно знати, як же виростити ці дивовижні квіти. Загальних знань для цього замало.

До основних заходів агротехніки в період росту відносяться: поливи, рихлення ґрунту, прополювання бур'янів, мульчування ґрунту, підживлення, використання мінеральних добрив, міри по запобіганню захворювань.

Звичайно, при вирощуванні необхідно брати до уваги той факт, заради чого вирощуються гладіолуси. Якщо головною метою вирощування є отримання гарного посадкового матеріалу, тоді результати досліджень були б дещо іншими і суттєво відрізнялись від тих, що будуть надаватись в даній роботі. А так як головну увагу при проведенні досліджень звертали на відповідність декоративних якостей сортовим стандартам, тому й результати досліджень відштовхуються від декоративних показників досліджуваних рослин. За сортовий стандарт при проведенні досліджень і порівнянні результатів обрали характеристику сорту, яка була затверджена при його реєстрації [15].

На ділянці 4 посаджені рослини вирощувались згідно технологічного регламенту. Проаналізувавши отримані дані можна зробити висновок, що посадковий матеріал належної якості і відповідає вимогам, адже одночасне цвітіння і відповідність суцвіть сортовим стандартам спостерігалась у 86-92% рослин. Найкраще себе зарекомендували сорт Шоколадниця - 92% та Град Кітеж - також 92% рослин відповідали сортовим ознакам і відповідно найвищим декоративним властивостям. Дещо нижчі показники у сортів Маліка і Соврін - 90%. На третьому місці розташувався сорт Папарчіо Зієдас - лише 88% рослин мали найвищі декоративні якості. І найгірший результат у сортів Професор Паролек і Любовний напіток - всього 86% рослин відповідали сортовим стандартам і мали найвищі декоративні властивості. Отже, ці дані можна внести до таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Результати досліджень декоративних властивостей гладіолусів вирощених за технологічним регламентом

Назва сорту	Відповідність рослин сортовим стандартам, %
Шоколадниця	92
Град Кітеж	92
Маліка	90
Соврін	90
Папарчіо Зієдас	88
Професор Паролек	88
Любовний напіток	86

Проаналізувавши таблицю можна зробити висновки, що посадковий матеріал задовільної якості. Рослини вирощені за технологічним регламентом відповідають сортовим стандартам, мають одночасне цвітіння і відрізняються гарними декоративними властивостями.

4.2 Результати досліджень рослин гладіолусів вирощених на ділянці зі збільшеною нормою добрив

Підживлення значно впливають на ріст, розвиток і декоративні якості гладіолусів. Раціональною і біологічно обоснованою є система підживлень, пов'язаних з відповідною стадією чи фазою розвитку рослин. На ділянці 2 використовували збільшену норму добрив. На протязі всього вегетаційного періоду спостерігались наступні зміни: рослини мали потужний ріст, інтенсивне темно-зелене забарвлення листя, але цвітіння затримувалось. За фенологічними спостереженнями цвітіння розпочалось на 7 днів пізніше від контрольної дати. Але не дивлячись на потужність рослин, суцвіття мало гірші декоративні властивості, ніж на контрольній ділянці. У сортів Папарчіо Зієдас, Професор Паролек і Маліка квітки в суцвітті розміщувались нерівномірно, дещо зменшувалась гофрованість та яскравість забарвлення. Сорти Град Кітеж і Шоколадниця взагалі непогано відповідали сортовим стандартам і мали задовільні декоративні якості, лише в меншій кількості ніж на контрольній ділянці.

Таблиця 4.2 Результати досліджень декоративних якостей гладіолусів на ділянці зі збільшеною нормою добрив

Назва сорту	Відповідність рослин сортовим стандартам, %
Град Кітеж	75
Шоколадниця	70
Соврін	65
Маліка	65
Папарчіо Зієдас	60
Любовний напіток	55
Професор Паролек	50

Проаналізувавши таблицю спостерігаємо, що за таких умов дещо змінились лідируючі сорти, але взагалі сорти майже в встановленому порядку посідають місця в таблиці. В цьому досліді найкращі результати показали сорти Град Кітеж і Шоколадниця, а найгірші - Любовний напіток і Професор Паролек - лише 50% рослин відповідали сортовим стандартам і мали відповідні декоративні якості.

4.3 Результати досліджень рослин гладіолусів вирощених на ділянці зі зменшеною нормою добрив

На ділянці 3 використовували зменшену норму добрив. Протягом вегетаційного періоду спостерігались наступні зміни: затримка росту і розвитку рослин, забарвлення листя блідо-зелене, слабке і неодночасне цвітіння. Суцвіття не відповідало сортовим стандартам і не мало відповідних декоративних якостей.

Таблиця 4.3 Результати досліджень декоративних якостей гладіолусу на ділянці зі зменшеною нормою добрив

Назва сорту	Відповідність рослин сортовим стандартам, %
Шоколадниця	50
Град Кітеж	50
Маліка	45
Соврін	45
Папарчіо Зієдас	40
Професор Паролек	40
Любовний напіток	35

Аналізуючи таблицю, можна зробити висновок, що зменшення норми добрив схоже за своєю дією на рослини, як і збільшення. Лише 50% відповідності- це найкращий результат на цій дослідній ділянці. Найгірший результат - сорт Любовний напіток -тільки 35% рослин.

4.4 Результати досліджень рослин гладіолусів вирощених на ділянці без застосувань основних агрозаходів

Дуже суперечливими виявились досліди, що проводились на ділянці 1. Адже важко уявити, наскільки важливими можуть бути при вирощуванні гладіолусів ті чи інші агрозаходи. І чи суттєво впливає на результат їхня відсутність. Для того, щоб остаточно розвіяти ці сумніви, на ділянці 1 не застосовували наступних агрозаходів: застосовували поверхневий полив без рихлень ґрунту, прополювання проводились у відповідності з контрольною ділянкою, обгортання рослин не проводилось. Протягом вегетаційного періоду відбувалось наступне: поверхневий полив лише сприяв росту бур'янів; рихлення ґрунту не проводилось, тому на поверхні ґрунту утворилась кірка, що блокувала надходження повітря до кореневої системи; без застосування обгортань рослини полягли; ріст бур'янів затримував ріст і розвиток рослин, тому гладіолуси були слабкими, а деякі навіть не зацвіли. Майже 10% рослин були видалені із дослідної ділянки через ураженість хворобами. Це найвищий показник серед досліджуваних ділянок. Результати досліджень занесені до таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 Результати досліджень рослин гладіолусів на ділянці без основних агрозаходів

Назва сорту	Відповідність рослин сортовим ознакам, %
Шоколадниця	50
Град Кітеж	45
Соврін	45
Маліка	40
Любовний напіток	35
Професор Паролек	35
Папарчіо Зієдас	30

Аналізуючи таблицю робимо висновок, що відсутність основних агрозаходів також суттєво впливає на отримання гарного результату. Лише один сорт Шоколадниця у 50% відповідав сортовим стандартам. Ще два сорти наблизились до цього результату - 45%. Всі інші показали негативний результат у 30-35%. Отже, агрозаходи, що не проводились на ділянці 1 відіграють дуже важливу роль у вирощуванні гладіолусів і відповідності цих рослин сортовим стандартам.

Отже, всі отримані результати можна занести до таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 Порівняльні результати досліджень рослин гладіолусів на дослідних ділянках

Назва сорту	Ділянка 1, %	Ділянка 2, %	Ділянка 3, %	Ділянка 4, %
Шоколадниця	50	70	50	92
Град Кітеж	45	75	50	92
Маліка	40	65	45	90
Соврін	45	65	45	90
Папарчіо Зієдас	30	60	40	88
Професор Паролек	35	50	40	88
Любовний напіток	35	55	35	86

Аналізуючи таблицю можна зробити висновок, що сорти гладіолусів для вирощування на території СНАУ підібрані у відповідності до кліматичної зони, адже на контрольній ділянці спостерігаються досить високі показники декоративних якостей рослин. Щоб уявити як змінюються показники декоративних властивостей сортів гладіолусів в залежності від агротехніки вирощування побудуємо графіки і проаналізуємо результати досліджень окремо по кожному сорту вирощуваних гладіолусів.

Рис. 4.1. Результати досліджень відповідності рослин гладіолусів сорту Шоколадниця сортовим ознакам.

Проаналізувавши даний графік сорту Шоколадниця, можна спостерігати зростання показників на ділянці 4, на якій рослини вирощувались відповідно до технологічного регламенту. Результати досліджень на ділянках 1 і 3 однакові, дещо вищі показники на ділянці 2.

Рис. 4.2. Результати досліджень відповідності рослин гладіолусів сорту Град Кітеж сортовим ознакам.

Сорт Град Кітеж найвищий результат показав на ділянці 4; на ділянці 1 показники були найнижчими; на ділянці 2 спостерігалось зростання результатів в порівнянні з 1 та 3 ділянками.

Рис. 4.3. Результати досліджень відповідності рослин гладіолусів сорту Маліка сортовим ознакам

У сорту Маліка найнижчі результати отримані на ділянці 1 - лише 40%, на ділянці 3 показники дещо вищі - 45%, на ділянці 2 спостерігаємо зростання показників-65%, а на контрольній ділянці результат складає 90%.

Рис. 4.4. Результати досліджень відповідності рослин гладіолусів сорту Соврін сортовим ознакам

Сорт Соврін практично ідентичний показникам попереднього сорту, лише на ділянці 1 результати цього сорту були дещо вищими і складали 45%. Що стосується інших ділянок, зростання спостерігаємо на ділянці 2 і найвище - на ділянці 4.

Рис. 4.5. Результати досліджень відповідності рослин гладіолусів сорту Папарчіо Зієдас сортовим ознакам

Проаналізувавши даний графік сорту Папарчіо Зієдас, можна спостерігати зростання показників на ділянці 4, на якій рослини вирощувались відповідно до технологічного регламенту. Найнижчі показники на ділянці 1, дещо вищі на ділянці 3, на ділянці 2 отримані результати складають 60%.

Рис. 4.6. Результати досліджень відповідності рослин гладіолусів сорту Професор Паролек сортовим ознакам

Найцікавіший досліджуваний сорт. На перших трьох досліджуваних ділянках отримали майже однакові результати. Що стосується ділянки 4, то спостерігаємо суттєві зміни показників - від 35% показники зросли до 88%.

Рис. 4.7. Результати досліджень відповідності рослин гладіолусів сорту Любовний напіток сортовим ознакам.

Мало чим відрізняється сорт Любовний напіток від попередніх досліджуваних сортів. На ділянках 1 і 3 отримали однакові результати - 35%; на ділянці 2 показники дещо вищі і складають 55%. Найвищі показники на контрольній ділянці 4 і складають 86%.

За допомогою програми Office Excel 2007 на основі отриманих даних побудуємо порівняльний графік.

Рис. 4.8. Порівняльний графік досліджуваних сортів

Дослідивши графік можна зробити висновки щодо перспективності сортів, які вирощувались на досліджуваних ділянках. Найвищі показники у сортів Шоколадниця, Град Кітеж, Маліка і Соврін. Ці сорти рекомендовані для вирощування на території СНАУ як найбільш перспективні і економічно вигідні.

Що стосується технології вирощування, то на ділянці 4 (контрольній) рослини показали найкращий результат. Це доводить, що технологічний регламент, який рекомендовано для вирощування гладіолусів у роботах вірний, що й треба було довести.

РОЗДІЛ 5. ВИКОРИСТАННЯ ГЛАДІОЛУСІВ В ОЗЕЛЕНЕННІ

В наш час важко уявити будь-який сад без гладіолусів. Все частіше й частіше ландшафтні дизайнери звертаються до цих квітів. Флористи використовують суцвіття в будь-яких урочистих чи ритуальних композиціях.

Сучасний асортимент гладіолусів, різноманітність сортів, багатство кольорів та форм квітів в поєднанні з правильним розмноженням дозволяють не тільки створити велику колекцію і використовувати квіти для зрізування, але й прикрасити ними свою присадибну ділянку.

Однак, до цього часу гладіолуси вирощують, як правило, як квіти на зріз і пошук необхідних дизайнерських рішень для квітникаря-початківця стає важкою задачею. Скоріш за все, без допомоги кваліфікованого спеціаліста в галузі ландшафтного проектування просто не обійтись. Адже в кожному конкретному випадку рішення має бути індивідуальним. Але будь-які витрати будуть винагороджені буйним цвітінням цих чудових квітів [6].

Гладіолуси висаджують поблизу водойм та басейнів, в рокаріях разом з ірисами. Вони можуть посісти поважне місце у міксбортерах - квітниках, що складаються з різноманітних квіткових та декоративно-листяних рослин, розміщених плямами неправильної форм.

Групи гладіолусів можуть бути кольоровими акцентами серед більш низьких квіткових рослин, наприклад, однорічних жоржин, циній, айстр, тагетисів. При розміщенні кольорових плям враховують поєднання кольорової гамми. На передньому плані можно розмістити ґрунтопокривні рослини, які після цвітіння зберігають декоративний вигляд: флокс, алісум, сєдум.

Картатий килим з дрібноквіткових сортів гладіолусів добре виглядає у рабатках на фоні газону, які можна окай мити цинерарією [5].

Гладіолуси, що висаджені в декоративні вази, можна використовувати для прикраси входу у будинок чи на ділянці. Добре виглядають такі букети і на фоні газону.

На присадибній ділянці з невеликою будівлею можна улаштувати квітник, який відокремити низьким декоративним забором. На задньому фоні розміщують гладіолуси і доповнюють їх тагетесом, цинією чи однорічними жоржинами, створюючи картатий килим кольорів.

Якщо ділянка оформлена в сільському стилі, то можна влаштувати куліси з кукурудзи чи соняшника, які можуть слугувати декоративною огорожею зони відпочинку, а на їхньому фоні групами розмістити гладіолуси, чергуючи теплі та холодні кольори. Посадки обсаджують тагетесом чи нагітками.Можна також улаштувати декоративний тин, використовуючи його як фон для квітника [6].

Досить декоративно виглядають посадки гладіолусів вздовж садових доріжок з більш низькорослими квітами на передньому плані.

Що ж стосується Сумського Національного Аграрного Університету, то гладіолуси якнайкраще впишуться в озеленення його території. Адже на території досить широко використовуються міксбортери, а також рокарії та альпійські гірки. Навіть на поздовжніх клумбах вздовж будівель гладіолуси посядуть почесне місце.

На запропонованих фото можна уявити, на скільки зміниться вид квітників, якщо на них висадити гладіолуси. Ці рослини чудово гармонують з шавлією, петунією, тагетесом, цинерарією, хостою, каннами, седумом, нівяником тощо.

Рис. 5.4. Варіанти використання гладіолусів на території СНАУ

РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

6.1 Охорона праці

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційно-технічних заходів і засобів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Складовими охорони праці є законодавство про працю , виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві, включаючи пожежну безпеку.

Основні положення з охорони праці в Україні встановлені і регламентуються Конституцією України (Основним законом), кодексами законів про працю, законом «Про охорону праці», а також розробленими на їх основі відповідними нормативно-правовими актами (указами Президента, постановами уряду, правилами, нормами, інструкціями, стандартами та іншими документами) [4].

Метою охорони праці є зниження і зменшення виробничого травматизму і професійних захворювань, на основі заходів, що поєднують систему законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних і лікувально-профілактичних методів, які забезпечують безпеку процесу праці, збереження працездатності і здоров'я людини.

Перед проведенням робіт робітники повинні пройти інструктаж, бути ознайомленими з препаратами та їх властивостями. А також мати спеціальну кваліфікацію [33].

В господарстві умови праці на робочому місці безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, а також санітарно-побутові умови відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці. Також керівництво намагається впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизму, забезпечують санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. На керівництво підрозділами покладається систематичне проведення інструктажу з охорони праці, протипожежної охорони.

В сучасному сільськогосподарському виробництві основними джерелами травматизму є слідуючі:

1) механізми та машини, обладнання тваринницьких комплексів та ферм, теплиць, станції по випробуванню та технічному обслуговуванню сільськогосподарської техніки;

2) падаючі предмети та обвалювання конструкцій різноманітних споруд;

3) різноманітні предмети ручної праці;

4) відкриті люки на території підприємства;

5) пожежно небезпечні матеріали та речовини, пестициди та отрутохімікати;

6) статистика електроенергії та газові розряди [27].

Дослідна робота по темі дипломної роботи була проведена у виробничих умовах ННВК СНАУ.

Основними причинами травматизму при роботі за доглядом території СНАУ є: не проведення інструктажу з техніки безпеки, невиконання правил техніки безпеки працівниками, необережне ставлення з засобами праці (газонокосарка, секатор, коса).

При цьому створюються наступні ситуації: захват кінцівок рук робочими органами, падіння на загострені частини засобу праці, засмічення очей технологічними продуктами, захват одягу і частин тіла незахищеними обертаючими передачами, порізи тощо.

Перед початком роботи потрібно перевірити технічну справність машини і знаряддя, що повністю відповідають вимогам безпеки. Нові відремонтовані, а також машини, що тривалий час не працювали, допускаються до роботи лише після їх обкатки і ретельної перевірки.

Дослідна робота по темі дипломної роботи була проведена на території ННВК СНАУ.

Показники травматизму в ННВК СНАУ за останні роки наведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 Показники стану техніки безпеки в ННВК СНАУ

№ п/п	Показники травматизму	2009 рік	2010 рік	2011 рік
1.	Середньорічна кількість працівників за відліковий період, чол.	19	17	18
2.	Кількість нещасних випадків з втратою працездатності на 1 трудовий день і більше, днів	1	-	1
3.	Загальна кількість днів непрацездатності, днів	14	-	7
4.	Матеріальні збитки (виплати за лікарняними листами), грн.	252,5	-	126,7
5.	Коефіцієнт частоти травматизму, Кч	52,6	-	55,5
6.	Коефіцієнт важкості травматизму, Кт	14	-	7
7.	Коефіцієнт втрати робочого часу, Кв	736,4	-	388,5
8.	Фінансування заходів з охорони праці, грн.	1200	1200	1200

Основний об'єм травм викликаний тим що в основному за територією доглядають студенти і своїм грайливим ставленням до праці можуть поранити себе і оточуючих, відсутністю і недосконалістю блокувачів безпеки, недосконалістю технології і техніки, недостатнім рівнем знань технологічної дисципліни, правил і норм охорони праці.

Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих виробничих факторів з прив'язкою до технічної схеми виробництва сільськогосподарських робіт, потенційно небезпечних ситуацій по місцю, часу та обставинам їх виконання
наведено в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2. Аналіз небезпечних факторів при вирощуванні гладіолусів

Операція	Небезпечні умови	Небезпечні дії	Небезпечні ситуації	Можливі наслідки
Навантаження мінеральних добрив	Пошкодження упаковки при перевезенні	Контакт з добривами при засипці у розкидач	Розсипання добрив при завантаженні та перевезенні	Ураження відкритої шкіри
Перевезення добрив ГАЗ-53	Пошкодження упаковки при перевезенні	Контакт з до-бривами при завантаженні та розвантаженні	Розсипання добрив при пере-везенні	Ураження відкритої шкіри
Внесення мінеральних добрив	Несправність розкидача	Регулювання норм внесення	Попадання на відкрите тіло	Ураження відкритої шкіри
Обприскування культур від комах і шкідників	Розпилювання яду при заправці на землі	Нехтування засобами захисту	Попадання в органи дихання,слизову оболонку шкіри	Підвищення температури, опіки шкіри

Отже, аналізуючи таблицю можна зробити висновок, що при внесенні мінеральних добрив необхідно дотримуватись встановлених правил техніки безпеки, знаючи джерела травматизму і причини професійних захворювань виробити ефективні профілактичні засоби.

Для запобігання дій потенційно небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які виникають у процесі вирощування гладіолусів і догляду за територією взагалі, необхідно впровадити наступні заходи з охорони праці в тому числі різних технічних засобів, які забезпечують безпеку праці [17].

Допущені до роботи газонокосарки, оприскувачі та інші механізовані агрегати повинні бути справні і випробувані перед експлуатацією.

На території СНАУ є чудовий навчально-науковий виробничий комплекс на ділянках якого проводять досліди і вирощують різні сільськогосподарські культури. А при проведенні технологічних процесів які необхідні для вирощування тієї чи іншої культури працівники інколи отримують травми.

Значна кількість травм відбувається при експлуатації транспортних і грунтооброблюючих агрегатів, а також при збиранні врожаю. При обслуговуванні грунтооброблюючих агрегатів найбільшу небезпеку представляють робочі органи. Для виключення порізів рук їх очищують спеціальними лопаточками, борти припіднімають гаками з довгими ручками, а заточку проводять у рукавицях згідно вимог [20].

Хоча робота по догляду за територією університету не складна і не містить в собі особливо небезпечних факторів, але іноді зустрічаються випадки травматизму, тому за стан охорони праці в ННВК СНАУ відповідає інженер з питань охорони праці. Його обов'язок провести інструктаж з охорони праці і слідкувати за його виконанням.

Якщо проводяться роботи з хімічними засобами, то виконуючі їх працівники мають дотримуватися слідуючих положень:

- при проведенні робіт по внесенню гербіцидів необхідно користуватися засобами індивідуального захисту: прогумованими фартухами, рукавицями з кислотнозахисним просочуванням, спецвзуттям, захисними окулярами ПО-2, респіраторами РПГ-67, РУ-60 марок А і В;

- засоби індивідуального захисту повинні бути підібрані для працюючих за розмірами і зберігатися в окремій шафі в спеціальному місці. Заборонено відносити спецодяг, спецвзуття і засоби індивідуального захисту додому, зберігати їх в житлових чи призначених для відпочинку приміщеннях;

- після роботи гумові частини респіраторів повинні бути ретельно промиті теплою водою з милом, протерті ватним тампоном, змоченим в теплій воді, і висушені. Апаратуру і тару, забруднену гербіцидами, дезинфікують;

- люди, які працюють з пестицидами, повинні дотримуватися правил особистої гігієни, на місці роботи не їсти і не курити. В місцях застосування гербіцидів повинна бути аптечка першої допомоги, комплектація якої приведена в «Санітарних правилах при зберіганні, транспортуванні і використанні гербіцидів в сільському господарстві» [33].

Мінеральні добрива, як і отрутохімікати зберігаються в складах окремо, обладнаних електричними світильниками із спеціальними ковпаками. Аміачна селітра зберігається в поліетиленових мішках в окремих приміщеннях, обладнаних вогнегасником, мішком з піском, протипожежними щитами. При роботі з рідким азотом агрегати обладнують вогнегасником типу ОХП-10, ОУ-80, а також бочкою з водою.

Техніка безпеки при роботі на автомобілях і тракторах наступна: кабіни тракторів і самохідних с/г машин захищають механізаторів від дощу, снігу, вітру, сонця, високих і низьких температур навколишнього середовища, пилу, газів і інших шкідливих речовин. Для зниження постачання тепла від сонячної радіації, зовнішні поверхні кабіни красять у світлі тони, під дахом на відстані 30-50 мм встановлюють відбиваючий екран із листової сталі, а на вікнах грати у вигляді жалюзі. Для захисту зовнішнього тепла і холоду стінки кабіни вкривають тепло ізолюючим матеріалом, а підлогу - гумовими килимами із тепло ізолюючою підкладкою.

При вирощуванні лілій в навчально-науково виробничому комплексі СНАУ, працівники дотримуються всіх зазначених правил та вимог з техніки безпеки.

Керівники підрозділів суворо слідкують за виконанням всіх технологічних операцій і вчасно проводять інструктаж.

Результатом добре організованої системи охорони праці в ННВК СНАУ є відсутність виробничих травм серед працівників.

6.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях

Щодня в світі фіксуються тисячі подій, при яких відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей і які можуть призвести або призводять до загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат. Такі події називаються надзвичайними ситуаціями.

Засоби масової інформації, як правило, привертають увагу громадськості до надзвичайних ситуацій, особливо коли вони пов'язані з життям відомих особистостей, призвели або можуть призвести до великої кількості жертв, становлять загрозу нормальному життю і діяльності груп людей, цілих регіонів чи навіть країн. Майже жодне газетне видання, жоден випуск радіо або телевізійних новин не виходить без таких повідомлень.

За останні роки щороку в Україні виникає до 300 надзвичайних ситуацій природного походження і до 500 надзвичайних ситуацій криогенного походження.

Надзвичайна ситуація (НС) - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосовуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних витрат.

Цивільний захист (ЦЗ) - це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями залежно від форм власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирінні час і в особливий період [4].

Загальні ознаки НС:

- наявність або загрози загибелі людей чи значне погіршення умов їх життєдіяльності;

- заподіяння економічних збитків;

- істотне погіршення стану довкілля.

Внаслідок надзвичайної ситуації природного чи техногенного характеру (а загалом будь-якого походження) може сформуватися надзвичайний екологічний стан, коли на певній території проживання населення може бути або однозначно неможливе (як це сталося після аварії на Чорнобильській АЕС), або потребуватиме обмежень.

Згідно з чинним законодавством України рішення про запровадження надзвичайного екологічного стану ухвалює Президент України за поданням Ради національної безпеки і оборони України або Кабінету Міністрів України.

До надзвичайних ситуацій, як правило, призводять аварії, катастрофи, стихійні лиха та інші події, такі як епідемії, терористичні акти, збройні конфлікти тощо.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Аварії поділяються на дві категорії:

- до І категорії належать аварії, внаслідок яких: загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб; стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємства; збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства чи населення;

- до II категорії належать аварії, внаслідок яких: загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці (враховуються цех, дільниця з чисельністю працівників 100 осіб і більше) [17].

Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва в результаті спрацювання автоматичних захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив дротів ліній електропередач не належать до аварій, що мають категорії.

Події природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля, називаються небезпечними природними явищами. Руйнівне небезпечне природне явище - це стихійне лихо.

Надзвичайні ситуації мають різні масштаби за кількістю жертв, кількістю людей, що стали хворими чи каліками, кількістю людей, яким завдано моральної шкоди, за розмірами економічних збитків, площею території, на якій вони розвивались, тощо.

Катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків.

Потенційно небезпечний об'єкт - це об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, перероблюються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні й транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації.

Залежно від причин походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайної ситуації на території України, розрізняють такі надзвичайні ситуації:

- техногенного характеру - транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи або їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд і будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо;

- природного характеру - небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів або надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо;

- соціально-політичного характеру - пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку і телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо;

- воєнного характеру - пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектростанцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин і відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо [33].

Основним завданням цивільного захисту при виникненні надзвичайних ситуацій є захист населення.

Захист населення - це створення необхідних умов для збереження життя і здоров'я людей у надзвичайних ситуаціях.

Головна мета захисних заходів - уникнути або максимально знизити ураження населення.

До системи захисту населення і територій, що проводяться в масштабах держави у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій належать: інформація та оповіщення, спостереження і контроль, укриття в захисних спорудах, евакуація, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний і хімічний захист, індивідуальні засоби захисту, самодопомога, взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях.

Головним і невід'ємним елементом всієї системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є інформація та оповіщення.

Зміст інформації мають становити відомості про надзвичайні ситуації, що прогнозуються або вже виникли, з визначенням їхньої класифікації, меж поширення і наслідків, а також заходи реагування на них.

Для безпосереднього проведення заходів захисту сільськогосподарських рослин і продукції рослинництва створюються такі формування ЦЗ: команди захисту рослин (КЗР), бригади захисту рослин (БЗР), спеціалізовані групи захисту рослин (СГЗР).