Вплив міського урбанізованого середовища на ріст, розвиток та фізіолого-біохімічний стан газонних трав

За умов стресу в процесі пошкодження рослин порушуються цілісність мембран, процеси дихання, фосфорилювання, формуються реакції організму, які спрямовані на відновлення пошкоджень.

Визначено наступні стадії стресу у рослин: - тривоги, за якої активізуються катаболічні процеси порівняно з анаболічними; - адаптації і репарації; після припинення стресу - часткового або повного відновлення фізіологічних функцій; за тривалої дії стресу - хвороби або загибель рослини.

Вважають (Курганова и др., 1997; Григорюк та ін., 2014; Перекисное…, 1992), що метаболічні зміни за дії стресу на рослини зумовлені продуктами окиснення в результаті переходу від гетеро- (приєднання двох електронів) до гемолітичного процесу (приєднання одного електрона), у результаті чого генеруються реактивні форми кисню, частина яких є вільними радикалами, дія яких нейтралізується завдяки збільшенню антиоксидантної активності відповідних процесів і сполук.

За умов гальмування процесу синтезу білків рослинний організм збільшує концентрації стресових фітогормонів (Ситар, 2005): абсцизової кислоти, етилену, саліцилатів і жасмонату (Григорюк та ін., 2014). Синтез білка, ауксинів, цитокінінів та гіберелінів за дії стресів гальмує АБК, а обробка рослин екзогенними фітогормонами, які активують процеси метаболізму, сприяє збільшенню їх стійкості. За дії стресів (температури, надлишку важких металів, хлоридів, засухи) рослини виробляють специфічні поліпептиди - так звані білки теплового шоку (Косаківська, Голов'яненко, 2006), а також низькомолекулярні стресові білки, які за участю молекул аденозинтрифосфату виконують функції молекулярних шаперонів (Косаківська, 1997), які зріджують денатуровані білки або навпаки допомагають їм у правильному згортанні.

Вплив посухи на газонні рослини. Під стійкістю газонних рослин розуміють їх здатність переносити посуху без особливих пошкоджень. Стресова дія посухи і недостатня аерація ґрунту зумовлюють зниження оводненості тканин, уповільнення або припинення росту, побуріння, засихання й опадання листків газонних рослин, водночас, відбувається масове відмирання дрібних коренів за дії та після дії посухи. За впливу водного дефіциту одні види газонних рослин мобілізують свій пластичний і енергетичний обмін для підтримання водного режиму на достатньо високому рівні, інші - знижують його інтенсивність, тобто відзначаються високою стійкістю проти посухи (Григорюк та ін., 2014). Найчутливішим до нестачі води є ріст клітин, менш чутливими - синтетичні процеси, зокрема синтез білків. Короткочасна посуха спричинює зниження в'язкості цитоплазми, тоді як більшість фізіологічних функцій на фоні сповільнених ростових процесів інтенсифікуються (Chuang, 1978). Ці зміни пов'язані з адаптаційними перебудовами метаболізму та структури протопласту, що сприяє виживанню рослин в умовах стресу. Тривала і сильна посуха зумовлює деградаційні зміни й спрямованість обміну речовин зміщується в бік катаболізму та окиснення (Жолкевич, 1968). Чутливіші до посухи порівняно з кореневою системою процеси росту пагонів рослин.

Стійкі до висихання газонні види рослин відзначаються підвищеною чутливістю і швидкістю закривання продихів.

Вплив високої температури на газонні рослини. Одним із чинників несприятливого впливу посухи на рослинний організм є висока температура. Тепловий режим довкілля істотно впливає на метаболізм, ріст, розвиток і продуктивність рослин. Високі температури гальмують рух цитоплазми, знижують мітотичний індекс у перші 3-4 години дії теплового стресу, спричинюють зміни в структурі білків. Екстремальні температури зумовлюють деструкцію ядра, денатурацію і розпад нуклеїнових кислот, зміни в процесах транскрипції та трансляції.

В Україні, як і в багатьох європейських країнах, серед абіотичних чинників пошкодження газонів набув поширення високотемпературний стрес, обумовлений підвищенням температури і низькою вологістю повітря.

Високотемпературний стрес спричиняє як прямі, так і опосередковані пошкодження газонних рослин. За прямої дії температур виявлено пожовтіння газонів, у першу чергу, на схилах південних і південно-західних експозицій. Встановлено, що основною причиною прямого пошкодження газонних рослин при перегріві є денатурація білків протоплазми (Григорюк, Мусієнко, 2001). Опосередкована дія високих температур пов'язана зі зниженням інтенсивності фотосинтезу, непродуктивним збільшенням інтенсивності дихання, порушення водного режиму і посиленою транспірацією, яка спричиняє суттєве витрачання вуглеводів та пригнічення росту газонних рослин. Найбільше від жари страждають листки (їх краї засихають і скручуються в трубку), а також коренева система газонних трав. Перегріву газонних рослин сприяє також скупчення пилу в атмосфері у вигляді завислих у повітрі дрібних (діаметром 10^-2 - 10^-4 см) твердих частинок, які здатні за відсутності вітру, на відміну від диму, осідати на листки.

Солестійкість газонних рослин. Проблема солестійкості є надзвичайно актуальною. Близько 9*10⁸ га земель на планеті відзначаються підвищеним умістом солей. У нашій країні більшість зрошуваних земель, особливо на півдні України, зазнають засолення. Встановлено масове відмирання фізіологічно активних коренів газонних рослин. Припускають, що такі порушення пов'язані з акумуляцією солей у мітохондріях, а також з їх кількісними та якісними змінами, що спричинено зниженням умісту кальцію, який відіграє ключову роль у синтезі енергетичних сполук (Григорюк та ін., 2014).

Підраховано, що площа доріг, тротуарів і майданів міста Києва сягає близько 25 млн. м², які зимою посипають сіллю (хлоридом натрію, із домішками хлориду калію і магнію) для боротьби з ожеледицею та сніговим покривом. Унаслідок цього газонні рослини потерпають від сольового стресу, дія якого спричиняє зниження в меристемах коренів мітотичної активності, процесів синтезу біополімерів, збільшення тривалості інтерфаз та профаз мітозу. За таких стресових умов відбуваються структурно-функціональні пошкодження клітинних органел, низька приживлюваність саджанців, усихання та загибель рослин.

Механізми стійкості рослин проти стресових чинників пов'язані з умовами зовнішнього середовища, які характеризують фізичні й хімічні властивості шкідливих хімічних речовин, у першу чергу їх розчинність, механічний склад та кислотність ґрунту, вміст води, а також наявність комплексоутворювачів, танінів, що зв'язують важкі метали в нерозчинні сполуки (Коршиков, 1996).

В умовах техногенного забруднення атмосфери і ґрунту газонні рослини акумулюють шкідливі хімічні речовини в надлишкових кількостях, які порушують азотний обмін, що підвищує вміст вільних амінокислот й відіграє суттєву роль в захисних механізмах за дії антропогенного навантаження (Григорюк та ін., 2014).

Стан пігментного комплексу рослин виступає як інтегральний показник, який характеризує стійкість газонних рослин проти полютантів (Григорюк та ін., 2014). Токсична дія важких металів пов'язана з інактивацією ферментів, що зумовлює дисбаланс і незворотні зміни в системах метаболізму клітин.

Джерелами забруднення природного середовища фенолами є викиди коксохімічних заводів і підприємств, які виробляють лаки, фарби, пластмаси та гербіциди. Під впливом летких забруднювачів лакофарбового виробництва сума ліпідів у бруньках, пагонах і листках газонних рослин суттєво знижується (Кондратюк, 1980).

На первинному рівні стійкість рослин визначається ефективністю кореневого бар'єру, який затримує потік шкідливих речовин за градієнтом концентрації в кореневу систему. Подібну функцію виконує і листкова поверхня рослин за умов забруднення повітря, де захисні властивості визначаються за ступенем опушення, восковим нальотом, клейкістю, площею продихів тощо. Встановлено, що ксерофітизація листків газонних рослин в умовах промислового забруднення виявляється у зменшенні розмірів і кількості річних пагонів, потовщені листкової пластинки (Тіханков, Лихолат, 2008), збільшені кількості продихів на 1 мм² поверхні листка (Нестерова, Беляева, 1985).

Реакція газонних рослин на підвищений вміст важких металів. Проведені дослідження (Мицик та ін., 2002; Мицик, Лихола, 1994) показали, що критерієм реакції газонних злаків на вплив полютантів, перш за все, слугують біоморфологічні показники, які змінюються залежно від рівня накопичення важких елементів. При порівнянні вмісту металів у надземній частині трав виявлено деякі відміни в розподілі елементів між органами (Лихолат, 2006). Не дивлячись на те, що обидва види рослин вирощували на ідентичному розчині, накопичувальна їх здатність була індивідуальною. Так, у 9-добових проростків високий вміст свинцю (до 57,5 разів відносно контролю) встановлено для рослин костриці червоної, у пажитниці багаторічної цей показник дещо менший (16,3 рази). Водночас, вміст нікелю був вищим відносно контрольних показників у пажитниці (у 4,2 рази), а костриці - меншим (у 1,7 рази). Але встановлено, що в надземній частині костриці червоної і пажитниці багаторічної кількість заліза була майже однаковою (в 2 рази перевищувала контрольні показники).

При досліджуванні накопичувальної здатності рослинами марганцю визначено подібні щодо заліза особливості.

Вивчення вмісту міді дозволило виявити дещо іншу залежність в накопиченні іонів, що залежить від видових особливостей рослин. Більша акумулювальна здатність металу була притаманна пажитниці багаторічній.

Наведені результати дослідження підтверджують вибіркову накопичувальну здатність рослин, що зростають в умовах досліду, і це цілком припустимо, пояснюється особливостями їх ростових показників за дії солей важких металів. Встановлення зниження висоти вегетативних пагонів у рослин на розчині важких металів відносно контрольного варіанту (Лихолат, 2006). Так, у пажитниці багаторічної цей показник зменшувався (до контролю) на 28 %. Для костриці червоної його зміна відносно рослин контрольних зразків становила 21 %. Довжина кореневої систем рослин достовірно зменшувалась.

Дослідженнями вмісту металів в органах рослин за умов штучних фітоценозів у Степовому Придніпров'ї визначено (Кучерява та ін., 2007; Лихолат, Григорюк, 2005; Лихолат, 1999, 2006, Лихолат, Мицик, 2000; Мицик, Лихолат, 1997) нерівномірність їх накопичення підземною та надземною частинами рослин. На території промислових підприємств в коренях рослин тонконога вузьколистого і костриці червоної на штучних едафотопах накопичувались у значних кількостях мідь, цинк, свинець та кадмій. Для цих видів з природних фітоценозів спектр акумулюючи металів складали залізо, мідь, свинець, кадмій, нікель, цинк. Для надземної частини рослин - свинець, мідь, залізо, мідь, кадмій, нікель, цинк та марганець. Що стосується рослин пажитниці багаторічної, то у штучних фітоценозах для них характерне переважне накопичення заліза, нікелю, кадмію (корені), заліза й нікелю (надземна частина). Водночас, у природних фітоценозах асортимент металів, які вони поглинають, був значно ширшим - свинець, залізо, мідь, кадмій, нікель, марганець (підземні органи), залізо, мідь, кадмій, марганець та нікель (надземні органи).

Еколого-морфологічні особливості газонних видів рослин на території промислових підприємств в умовах техногенного стресу. У результаті проведеного морфо метричного аналізу виявлено, що висота дерноутворюючих рослин в умовах промислових майданчиків (виняток складав тонконіг вузьколистий) зменшувалась відповідно концентрації токсичних речовин в навколишньому середовищі. Так, у пажитниці багаторічної цей показник знижувався (до контролю) на 28 %, костриці червоної - 21 %. Для тонконога вузьколистого його зміна відносно рослин контрольних зразків мала менш виражений характер. Як показано в роботі Ю.В. Лихолата (Лихолат, 1999), середня маса пагонів рослин пажитниці в умовах промислових підприємств зменшувалась на 60 %, костриці - 70 %.

З'ясовано, що кількість листків на один пагін у рослин костриці червоної (територія заводу «Полімермаш») порівняно з іншими видами газонних трав була більшою, що підтверджує підвищення облистяності їх пагонів. У результаті аналізу середньої довжини листків також виявлено індивідуальну реакцію рослин на забруднення. Величина її зменшується у рослин пажитниці багаторічної - на 16 %, костриці червоної - 26 % (завод «Полімермаш»). Розміри листків рослин залежать від освітленості, вологості повітря і ґрунту, родючості субстрату та біологічних особливостей. Крім того, листкова поверхня є показником різнобічного цільового призначення дерноутворюючих трав, яка відображає стан навколишнього середовища. За умов аналізу площі листків дерноутворюючих злаків визначено, що в умовах контролю цей показник був найвищим у рослин пажитниці багаторічної (2,8 см²), найменшим - тонконога вузьколистого (1,06 см²). Встановлено пряму залежність площі листка рослин від концентрації токсичних речовин у довкіллі. З переходом від умовно «чистої» до забрудненої зони розміри листків, в основному, зменшувались, наприклад, у пажитниці на 37 %. Зміна площі листкової поверхні у рослин тонконога вузьколистого була незначною.

Аналогічні особливості прослідковано Ю.В. Лихолатом (1999) за умов дослідження кількості листків на пагоні. Трави на території промислових майданчиків за дії токсичних речовин (у декілька разів перевищували ГДК) мають специфічні пошкодження листкової поверхні. В таких рослин залежно від виду поступово світлішають краї листка і проміжки між жилками, які з часом буріють і випадають. За менших пошкоджуючи концентрацій листкова поверхня покривається плямами хлорозу. Встановлено, що кількість відмерлих листків у пажитниці багаторічної збільшувалась відносно контролю до 1,8 разів, костриці червоної - 1,5. Довжина відмерлої частини листків перевищувала контрольні показники у пажитниці на 132 %, костриці - була у межах контролю.

Ю.В. Лихолат із співавторами (2003) досліджуючи анатомічну будову дерноутворюючих трав на територіях промислових підприємств регіону з'ясували, що в листках тонконога і пажитниці товщина кутикули та клітинних стінок епідермісу порівняно до контрольних варіантів збільшувалась протягом періоду вегетації. У дослідних рослин у фазі виходу в трубку відбувалось потовщення шару мезофілу, а колосіння - протилежна залежність. У стеблах, ніж в листках, визначено збільшення товщини клітинних стінок епідермісу, кутикули, склеренхіми, паренхіми та провідних пучків.

Інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів у газонних злаків за дії металів. Згідно літературних даних (Коршиков и др., 2002), інгредієнти техногенного забруднення навколишнього середовища відносять до «не ресурсних чинників», дія яких може суттєво знижувати використання рослин для озеленення територій промислових підприємств. За дії промислових забруднювачів проявляються неспецифічні реакції, однією з яких є посилення вільно-радикальних процесів. Г.С. Россихіною із співавторами (Россихіна та ін., 2009) показано порушення функціонування прооксидантно-антиоксидатних метаболічних процесів у газонних трав, які вирощували на середовище з кадмієм. На п'яту добу дії іонів кадмію (сьома доба онтогенезу) визначено достовірне збільшення вмісту ТБК-активних продуктів в листках тонконога вузьколистого та анізанти покрівельної порівняно з контролем на 90 та 55 % (концентрація 1*10^-4 моль/л) і 50 та 25 % (концентрація 1*10^-5 моль/л). За умов подовження стресового впливу до 12 доби (14 доба онтогенезу) цей показник дещо зменшувався, але перевищував контроль на 32 та 61 % і 20 та 22 % відповідно. Зміни вмісту МДА в коренях тонконогу та анізанти за металевого стресу залежали від терміну дії і концентрації токсиканту. Надлишкова поява продуктів ПОЛ у рослин виявлена на п'яту добу впливу іонів кадмію. Вміст ТБК-продуктів перевищував контроль на 71-56 і 43-33 % за дії елементу в концентраціях 1*10^-4 та 1*10^-5 моль/л.

В роботі (Россихіна та ін., 2010) виявлено, що іони свинцю також стимулюють процеси пероксидного окиснення ліпідів, що підтверджує високий вміст ТБК-активних продуктів у вегетативних органах тонконогу вузьколистого (на 68-15 %), грястиці збірної (на 88-188 %), мишію зеленого (на 68-43 %) та анізанти покрівельної.

У результаті проведених досліджень (Лихолат, 2006) доведено, що збільшення концентрації токсиканта спричинило інтенсифікацію вільно-радикальних процесів. Так, в листках костриці червоної та пажитниці багаторічної максимальне накопичення ТБК-активних продуктів виявлено за впливу цинку, свинцю та кадмію.

Дослідами Г.С. Россихіної із співавторами (2011) виявлено, що за комплексного хронічного стресу в пирію повзучого з розрізу Морозівка кількість МДА достовірно збільшувалась на 35 % у фазу відростання. Вихід в трубку і початок колосіння характеризувались зростанням цього показника відносно контролю на 40 і 42 %. У фазу дозрівання насіння рівень ТБК-продуктів дещо знижувався, але перевищував контрольні рослини на 20 %. Вміст вторинних сполук ПОЛ в надземній частині вівсюга звичайного також був вищим у рослин з розрізу від 30 до 68 %.

Активність антиоксидантних ферментів вегетативних органів ґрунтопокривних трав за стресового впливу іонів важких металів. Проявом захисної реакції проростків газонних рослин за умов дії іонів кадмію і свинцю була активація антиоксидантної системи захисту. За впливу кадмію і свинцю активність супероксиддисмутази у коренях і листках тонконогу достовірно збільшена в 1,5 і 1,7 рази, анізанти покрівельної - в 3,5 рази, грястиці збірної - в 2,5 рази. Рівень активності каталази та пероксидази досліджуваних видів перевищував контрольний і змінювався залежно від концентрації та тривалості дії металів (Россихіна та ін., 2009, 2010, 2011).

Ю.В. Лихолатом (2006) відмічено високу активність СОД за дії міді в листках костриці червоної. Вони нікелю, марганцю і заліза пригнічували активність ензиму майже в 2 рази. Іони свинцю і кадмію також зумовлювали менш виражене зниження активності СОД. Активність ферменту в листках пажитниці багаторічної суттєво зростала за дії міді, свинцю, кадмію та заліза, що, припустимо, підтверджує розвиток компенсаторних реакцій, які обмежують рівень вільно-радикальних процесів. Марганець та нікель гальмували активність СОД, можливо, внаслідок індивідуальної видової чутливості до даних важких металів.

Дослідження ферментативної активності дерноутворюючих трав на територіях хімічного заводу і підприємств хімічного машинобудування, показали, що вони в умовах промислового забруднення по-різному реагують на однакову концентрацію полютантів (Заїко, Лихолат, 2011). Вищий рівень активності каталази (ніж в контролі) був характерний для рослин тонконога вузьколистого. У рослин пажитниці в період колосіння активність ензиму майже не відрізнялась від контролю.

У роботі Ю.В. Лихолата (2003) відзначено, що активність каталази у тонконога вузьколистого в фазу виходу в трубку зростала на території заводу «Побутової хімії» в 2,1 рази, а «Полімермаш» - 2,6 рази. Для рослин пажитниці багаторічної ці показники збільшені в 2,7 та 4,1 рази відповідно. У фазу колосіння активація ферменту змінювалась в бік гальмування. Подібний характер змін активності спостерігали і для пероксидази. Так, дія промислових забруднювачів на даний ензим (тонконіг) на підприємствах з нижчим рівнем забруднення (завод «Побутової хімії») була менш суттєвою, ніж за високих концентрацій полютантів (завод «Полімермаш»). Для рослин пажитниці виявлено вищий рівень активності пероксидази впродовж періоду вегетації з вираженим максимумом у фазу виходу в трубку.

Пристосування Elytrigia repens (L.) Nevski та Avena fatua L. до комплексного впливу промислових емісій шахтного розрізу Морозівка смт Пантаївка відбувається за рахунок узгодженої роботи ферментів-детоксикаторів активних форм кисню - супероксиддисмутази, каталази та пероксидази (Россихіна та ін., 2011). У надземній масі пирію повзучого на розрізі та садибній ділянці активність супероксиддисмутази змінювалась залежно від етапу онтогенезу рослини. Так, у фазі відростання виявлено збільшення ферментативної активності на 35 %, виходу в трубку - 55 і 29 %, початку колосіння - 40 та 20 %. Для рослин вівсюгу звичайного реєстрували подібну тенденцію, проте активність СОД була дещо вищою, а у фазу відростання перевищувала контроль на 20 % (садибна ділянка) й 60 % (розріз Морозівка). Активність каталази пирію повзучого впродовж онтогенезу коливалась від 25 до 45 %, а вівсюгу - від 35 до 50 %. Вивчення реакції росин на шахтному розрізі Морозівка і садибній ділянці м. Олександрії показало, що наявна стимуляція СОД и каталази супроводжувалась збільшенням активності пероксидази на 25 - 45 % і 20 - 55 % відповідно.

За умов аерогенного забруднення трави ботанічного саду ДНУ за показниками абсолютних значень активності пероксидази розташовуються у такому ряду Artemisia vulgaris L., Taraxacum officinale L. < Achillea submillefolium L., Vicia cracca L. < Sedum acre L., Potentilla argentea L. (Лихолат, Россихіна-Галича, 2012).

У роботі Г.А. Заїко із співавторами зареєстровано, що адаптація злакових газонних трав (Koeleria cristata Pers., Setaria viridis L., Agropyrum repens L., Avena fatua L.) до умов техногенного забруднення відбувається за рахунок підвищення активності антиоксидантних ферментів (СОД, каталази та пероксидази) (Заїко та ін., 2010).

Висновки

В результаті аналізу літературних джерел можна зробити наступні висновки:

1. Газон - невід'ємний елемент об'єкта ландшафтної архітектури. Газони в міському середовищі - це рослинні співтовариства, що є своєрідними покриттями поверхні ґрунту.

2. Значення культурного газону в садово-парковому будівництві:

* поглинання з атмосфери частини пилу і газів;

* приглушення шум;

* підвищення відносну вологість приземного шару повітря і створює прохолоду на території об'єкта;

* регулювання мікроклімату;

* усунення корозійного впливу пилу і аерозолів на металеві поверхні виробів, стін будівель, споруд;

* злакові рослини культурного газону мають іонізуючу і фітонцидну дію, очищаючи повітря від шкідливих мікроорганізмів.

3. Газони створюються переважно з злакових видів трав. Після багаторічного розвитку надземної частини та коренів рослин утворюється дернина. Дернина - це наземний і частково підземний шар ґрунту, насичений переплетеними корінням, підземними стеблами, перегноєм. Дернина, вживається для влаштування газонів, повинна бути міцною, стійкою до механічних пошкоджень і довговічною.

4. Типи культурних газонів:

* декоративні (партерні, звичайні, квітучі, лучні);

* спортивні;

* спеціальні

5. Для створення газонів використовують злаки, які мають різноманітні типи кущіння куща. За типом кущіння і коренеутворення, а також по висоті наземних органів злаки поділяють на такі групи:

* кореневищні;

* пухко кущові;

* щільно кущові;

* кореневищно-пухкокущові

6. Джерела викидів в атмосферу підрозділяють на природні, обумовленими природними процесами (курні бурі, масиви зелених насаджень у період цвітіння, степові і лісові пожежі, виверження вулканів), і антропогенні (техногенні), що є результатом діяльності людини (викиди промислових підприємств і автотранспорту).

7. В умовах техногенного забруднення атмосфери газонні трави акумулюють надмірну кількість шкідливих хімічних речовин, що порушує метаболічні процеси, які відіграють значну роль у захисних механізмах при існуванні в умовах сучасних міст:

- уповільнення або припинення росту, побуріння, засихання й опадання листків, масове відмирання дрібних коренів;

- деструкція ядра, денатурація і розпад нуклеїнових кислот, зміни в процесах транскрипції та трансляції;

- порушення азотного обміну, що підвищує вміст вільних амінокислот;

- зменшенні розмірів і кількості річних пагонів, потовщення листкової пластинки, збільшені кількості продихів на 1 мм² поверхні листка;

- збільшення товщини кутикули та клітинних стінок;

- посилення вільно-радикальних процесів;

- активація ферментів антиоксидантної системи захисту.

Список літературних джерел

газон забруднення міський

1. Акімов, І.А. Щоб не залишити пустелю після себе [Текст] / І.А. Акімов // Наук. світ. - 2003. - № 7. - С. 10-11.

2. Алексеев, Ю.В. Тяжелые металлы в почвах и растениях [Текст] / Ю.В. Алексеев. - Л.: Агропромиздат, 1987. - 142 с.

3. Бачинський, Г.О. Основи соціо-екології [Текст] / Г.О. Бачинський. - К.: Вища школа, 1995. - 295 с.

4. Бессонова, В.П. Методи фітоіндикації в оцінці екологічного стану довкілля [Текст] / В.П. Бессонова. - Запоріжжя, 2001. - 196 с.

5. Бессонова, В.П. Цитофизиологические аспекты воздействия тяжелых металлов на рост и развитие растений [Текст] / В.П. Бессонова - Запорожье, 1999. - 208 с.

6. Биоиндикация загрязнений наземных экосистем / Под ред. Шуберта Р. - М. : Мир, 1988. - 350 с.

7. Брильелф, О. Перенос загрязняющих веществ в атмосферные и кислотные осадки [Текст] / О. Брильел, Д. Харольд. - Л.: Гидрометиздат, 1986. - С. 62-70.

8. Вавилов, Н.И. Учение об иммунитете растений к инфекционным заболеваниям [Текст] / Н.И. Вавилов. - М. - Л. : Сельхозгиз, 1935. - 273 с.

9. Васильева, Н.Г. О соотношении свободной и связанной воды в листьях растений в связи с их засухоустойчивостью [Текст] / Н.Г. Васильева // Физиология растений. - 1955. - 2, № 3. - С. 209-214.

10. Водообмен и продуктивость пшеницы и картофеля при действии полиакриламидной пленки в стрессовых условиях / Григорюк И.А., Шматько И.Г., Мануильский и др. - К. : Наук. думка, 1987. - 40 с.

11. Григорюк, І.О. Водний і високотемпературний стреси. Молекулярні та фізіологічні механізми стійкості рослин [Текст] / І.П. Григорюк, М. Мусієнко // Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть. - К. : Укр. фітосоціол. центру, 2001. - № 2. - С. 118-129.

12. Григорюк, І.П. Технології вирощування і біорегуляція стійкості газонних рослин у міському урбанізованому середовищі [Текст] / І.П. Григорюк, П.П. Яворський, Ю.В. Лихолат. - К. : НУБіП України, 2014. - 223 с.

13. Грицан, Н.П. Нарушение газообмена проростков зерновых культур при действии фтористого водовода [Текст] / Н.П. Грицан. / Растения и промышленная середа. Тез. докл. Всесоюз. конф. - Днепропетровск. - 1990. - С. 86-87.

14. Гродзинский, А.М. Санитарное состояние биосферы и аллелопатические явления [Текст] / А.М. Гродзинский // Проблемы аллелопатии. - К. : Наук. думка, 1976. - С. 124-126.

15. Гэлстон, А. Жизнь зеленого растения [Текст] / А. Гэлстон, П. Девис, Р. Сеттер. - М. : Мир, 1983. - 543 с.

16. Декоративное садоводство и садово-парковое строительство [Текст] / Т.Г. Гузенко, М.Т. Ганжа, И.Ю. Котова, Э.П. Шарапова. - К. : Будівельник, 1985. - 182 с.

17. Жолкевич, В.Н. Энергетика дыхания высших растений в условиях водного дефицита [Текст] / В.Н. Жолкевич. - М. : Наука, 1968. - 230 с.

18. Заїко, Г.А. Фізіологічні особливості стійкості злакових трав в умовах міського середовища [Текст] / Г.А. Заїко, Ю.В. Лихолат, Г.С. Россихіна // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. - 2010. - Вип. 39. - С. 129-135.

19. Заїко, Г.А. Фізіологічні особливості стійкості основних представників квітуючих газонів в умовах міського середовища [Текст] / Г.А. Заїко, Ю.В. Лихолат // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Серія Біологія. Екологія. - 2011. - Т. 1. Вип. 19. С. 36-40.

20. Зыкова, В.В. Участие активних форм кислорода в реакціях митохондрий растений на низкомолекулярный стресс [Текст] / В.В. Зыкова, А.В. Колесниченко, В.К. Войников // Физиология растений. - 2002. - 49, № 2. - С. 302-310.

21. Илькун, Г.М. Загрязнители атмосферы и растений [Текст] / Г.М. Илькун. - К.: Наукова думка, 1978. - 246 с.

22. Илькун, Г.М. Современные представления о механизме взаимодействия растений с токсическими газами [Текст] / Г.М. Илькун // Матер. науч. конф. «Растения и промышленная среда» - К.: Наукова думка, 1971. - С. 43-48.

23. Ількун, Г.М. Очищення повітря рослинами від сполук свинцю [Текст] / Г.М. Ількун, М.О. Маховська // Укр. бот. журн. - 1978. - 35, № 3. - С. 246-251.

24. Кирпатовский, И.П. Охрана природы [Текст] / И.П. Кирпатовский - М. : Химия, 1974. - 207 с.

25. Колупаєв, Ю.В. Стресові реакції рослин. Молекулярно-клітинний рівень [Текст] / Ю.В. Колупаєв. - Харків : Держ. аграрний ун-т ім. В.В. Докучаєва, 2001. - 172 с.

26. Кондратюк, Е.Н. Промышленная ботаника [Текст] /Е.Н. Кондратюк. - К. : Наук. думка, 1980. - 256 с.

27. Коршиков, И.И. Адаптация растений к условиям техногенно загрязненной среды [Текст] / И.И. Коршиков. - К. : Наукова думка, 1996. - 238 с.

28. Коршиков, И.И. Популяционно-генетические проблемы дендротехногенной интродукции [Текст] / И.И. Коршиков, Н.С.Терлыга, С.А. Бычков. - Донецк : ООО «Лебедь», 2002. - 328 с.

29. Косаківська, І.В. Адаптація рослин: біосинтез та функції стресових білків [Текст] / І.В. Косаківська, І. Голов'яненко // Укр. фітоценологічний збірник. Серія Фітоекологія. - 2006. - Вип. 24. - С. 3-17.

30. Косаківська, І.В. Фізіолого-біохімічні основи адаптації рослин до стресів [Текст] / І.В. Косаківська. - Київ: Сталь, 2003. - 192 с.

31. Косаківська, І.В. Фітогормональна регуляція процесів адаптації рослин до стресів [Текст] / І.В. Косаківська // Укр. бот. журн. - 1997. - 54, № 4. - С. 70-78.

32. Курганова, Л.Н. Перекисное окисление липидов и антиоксидантная система защиты в хлоропластах гороха при тепловом шоке [Текст] / Л.Н. Курганова, А.П. Веселов, Т.А. Гончарова // Физиология растений. - 1997. - Т. 44, № 5. - С. 725-730.

33. Кучерява, О.О. Особливості фізіологічної реакції деяких газонних трав в умовах дії кадмію та свинцю [Текст] / О.О. Кучерява, Г.С. Россихіна, Ю.В. Лихолат // Сучасні проблеми біології, екології та хімії: Збірка матеріалів Міжн. кон. - Запоріжжя, 2007. - Ч. 2. - С. 474-475.

34. Лаптєв, О.О. Екологічна оптимізація біогеоценотичного покриву в сучасному урболандшафті [Текст] / О.О. Лаптєв. - К. : Наук. думка, 1998. - 206 с.

35. Лихолат, Ю.В. Активність пероксидази та вміст хлорофілу як показники стійкості основних представників газонних трав в умовах степового Придніпров'я [Текст] / Ю.В. Лихолат, Г.С. Россихіна-Галича // Питання біоіндикації та екології. - 2012. - Вип. 17, № 2. - С. 46-53.

36. Лихолат, Ю.В. Використання дерноутворюючих трав для діагностики рівня забруднення навколишнього середовища важкими металами [Текст] / Ю.В. Лихолат, І.П. Григорюк // Доповіді НАН України - 2005. - № 8. - С. 196-200.

37. Лихолат, Ю.В. Еколого-фізіологічні особливості багаторічних дерноутворюючих злаків техногенних територій [Текст] / Ю.В. Лихолат. - Дніпропетроськ : Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 1999. - 188 с.

38. Лихолат, Ю.В. Критерії реагування газонних трав на забруднення довкілля [Текст] / Ю.В. Лихолат // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Серія Біологія. Екологія. - 2006. - № 3/1. - С. 109-113.

39. Лихолат, Ю.В. Металакумулююча здатність рослин на техногенних територіях [Текст] / Ю.В. Лихолат , О.М. Вінниченко, А.М. Місюра, Т.М. Яковиніч // Питання біоіндикації та екології. - 2003. - Вип. 8, № 1. - С. 35-41.

40. Лихолат, Ю. В. Накопичення важких металів газоноутворюючими рослинами на території промислових підприємств Дніпропетровська [Текст] / Ю.В. Лихолат, Л.П. Мицик // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. - Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 1999. - С. 120-125.

41. Лихолат, Ю. В. Пероксидаза та вміст хлорофілу як показники стійкості основних представників газонних трав в умовах степового Придніпров'я [Текст] / Ю.В. Лихолат, Г.С. Россихіна-Галича // Питання біоіндикації та екології - 2012. - Вип. 17, № 2. - С. 46-53.

42. Лихолат, Ю. В. Порівняльна характеристика анатомічної будови листків основних дерноутворюючих трав, що зростають у природних фітоценозах та на території промислових підприємств [Текст] / Ю.В. Лихолат, О.М. Вінниченко // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана. - Симферополь : Изд-во Таврического нац. ун-та, 2002. - С. 49-52.

43. Лихолат, Ю. В. Рівень акумуляції важких металів у рослин Poa angustifolia L. в штучних біогеоценозах [Текст] / Ю.В. Лихолат, Л.П. Мицик // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель - 2000. - Вип. 1. - С. 25-28.

44. Матерна, Я. Воздействие атмосферного загрязнения на природные экосистемы [Текст] / Я. Матерна / Загрязнение воздуха и жизнь растений. - Л. : Гидрометеоиздат, 1988. - С. 436-459.

45. Мицик, Л. П. Використання трав'янистих декоративних рослин в умовах промислової загазованості степового Придніпров'я [Текст] / Л.П. Мицик, Ю.В. Лихолат, Л.І. Лісовець // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. - Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2002. - Вип. 6. - С. 149-155.

46. Мицик, Л. П. Дерновий покрив техногенних територій [Текст] / Л.П. Мицик, Ю.В. Лихолат. - Дніпропетровськ, 1997. - 92 с.

47. Мицик, Л. П. До фіто екологічного стану територій коксохімічних підприємств [Текст] / Л.П. Мицик, Ю.В. Лихолат // Екологія і освіта: Проблеми теорії і практики. - Умань, 1994. - С. 35-36.

48. Мицик, Л.П. Трав'янисті адвентивні рослини техногенних територій степового Придніпров'я [Текст] / Л.П. Мицик, Ю.В. Лихолат, В.В. Тарасов // Український ботанічний журнал. - 2000. - № 3. - С. 26-31.

49. Мурадян, Е.А. Изменение обмена липидов при адаптации фотосинтетического аппарата Dunaliella salina к высокой концентрации CO₂ [Текст] / Е.А. Мурадян, Г.Л. Клячко-гурвич, Л.Н. Цалин // Физиология растений. - 2004. - Т. 51, № 1. - С. 62-72.

50. Нестерова, А.Н. Действие тяжелых металлов на корни растений [Текст] / А.Н. Нестерова // Биологические науки. - 1989. - № 9. - С. 72-86.

51. Нестерова, Л.А. Некоторые физиологические особенности газоустойчивости древесных растений [Текст] / Л.А. Нестерова, Л. Беляева // Науч. тр. Моск. лесотехн. ин-та. - 1985. - Вып. 167. - С. 107-109.

52. Николаевский, В.С. Биомониторинг, его значение и роль в системе экологического мониторинга и охраны окружающей среды [Текст] / В.С. Николаевский / Методологические и философские пробелы биологии. - Новосибирск : Наука, 1981. - С. 341-354.

53. Одум, Ю. Основы экологии [Текст] / Ю. Одум. - М. : Мир, 1975. - 741 с.

54. Перекисное окисление и стресс [Текст] / В.А. Барабой, И.И. Брахман, В.Г. Голотин, Ю.Б. Кудряшов. - СПб. : Наука, 1992. - 148 с.

55. Петров, А. П. Биоэнергетические основы водного обмела растений [Текст] / А.П. Петров // Водный режим растений в святи с различными экологическими условиями. - Казань : Изд-во: Казан. ун-та, 1975. - 160 с.

56. Полевой, В. В. Физиология растений [Текст] / В.В. Полевой. - М. : Высшая школа, 1989. - 465 с.

57. Пустовойтова, Т.Н. Основные направления в изучении влияния засухи на физиологические процессы у растений [Текст] / Т.Н. Пустовойтова, В.Н. Жолкевич // Физиология и биохимия культ. Растений. - 1992. - 24, № 4. - С. 14-27.

58. Рачкулик, В. И. Отражательные свойства и состояние растительного покрова [Текст] /В.И. Рачкулик, М.М. Сытникова. - М. - Л.: Гидрометеоиздат, 1981. - 287 с.

59. Родькина, А.А. Рост и развитие низовых дернообразующих злаковых трав в условиях Москвы [Текст] / А.А. Родькина, А.В. Слухин // Докл. ТСХА. - 2004. - № 276. - С. 153-156.

60. Россихіна, Г.С. Активність антиоксидантних ферментів в проростках газоноутворюючих трав Степового Придніпров'я за дії кадмію [Текст] / Г.С. Россихіна, Ю.В. Лихолат, О.М. Вінниченко, П.П. Яворський, О.І. Серга, І.П. Григорюк // Науковий вісник національного університету біоресурсів і природокористування України. - Київ. - 2009. - Т. 134. - Ч. 3. - С. 199-208.

61. Россихіна, Г.С. Активність ферментів-детоксикаторів активних форм кисню газоноутворюючих трав за комплексної дії токсикантів [Текст] / Г.С. Россихіна, Ю.В. Лихолат, Л.В. Кирпита // Вісник львівського університету. Серія біологічна. - 2011. - Вип 56. - С. 239-244.

62. Россихіна, Г.С. Морфо-фізіологічні параметри при адаптації газоноутворюючих трав до дії свинцю [Текст] / Г.С. Россихіна, Ю.В. Лихолат, О.М. Вінниченко, І.П. Григорюк // Наукові доповіді НУБіП - 2010. ? № 5 (21) - http://nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2010_5/10rgslfg.pdf. - 18 c.

63. Самохвалова, В.Л. Охорона навколишнього середовища [Текст] / В.Л. Самохвалова // Вісник Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського. - 1997. - № 2. - С. 45-60.

64. Ситар, О.В. Регуляція адаптивних реакцій сої елементами мінерального живлення за умов свинцевого навантаження. Автореф. дис. … канд. біол. наук. - КНУ ім. Т. Шевченка. - К. : 2005. - 16 с.

65. Ситникова, А.С. Влияние промышленных загрязнений на устойчивость растений [Текст] / А.С. Ситникова. - Алма-Ата : Наука, 1990. - 88 с.

66. Тіханков, І.О. Розвиток колеоптилю пажитниці під впливом гідразиду малеїнової кислоти у різних температурних умовах [Текст] / І.О. Тіханков, Ю.В. Лихолат // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Серія Біологія. Екологія. - 2006. - № 3/2. - С. 175-180.

67. Тіханков, І.О. Схожість насіння пажитниці багаторічної (Lolium perenne L.) після попередньої обробки гідразидом малеїнової кислоти [Текст] / І.О. Тіханков, Ю.В. Лихолат // Вісник Харківського національного аграрного ун-ту. - 2008. - Вип. 2 (14). - С. 68-73.

68. Трешоу, М. Загрязнение воздуха и жизнь растений [Текст] / М. Трешоу. - Л. : Гидрометеоиздат, 1988. - 535 с.

69. Тюльдюков, В.А. Газоноведение и озеленение населенных территорий [Текст] / В.А. Тюльдюков, И.В. Кобозев, Н.В. Парахин. - М. : Колос, 2002 - 264 с.

70. Хочачка, П. Стратегия биохимической адаптации [Текст] / П. Хочачка, Дж. Сомеро. - М. : Мир, 1988. - 568 с.

71. Церлинг, В.В. Физиологическое обоснование системы питания растений [Текст] / В.В. Церлинг. - М. : Наука, 1964. - 142 с.

72. Шматько, И.Г. Устойчивость растений к водному и температурному стрессам [Текст] / И.Г. Шматько, И.П. Григорюк, О.Е. Шведова. - К. : Наук. думка, 1989. - 224 с.

73. Barro, F. Relation between photosynthesis and dark respiration in cereal leaves [Теxt] / F. Barro, A. Gonzalez-Fontes, J.M. Maldonado. - J. Plant Physiol. - 1996. - 149, № 1. - Р. 64-72.

74. Chuang, Ch. A set of potato media for wheat anther culture [Теxt] / Ch. Chuang, T. Quyang // J. Exp. Bot. - 1978. - P. 51-56.

75. Hochachka, P. W. Biochemical adaptation [Теxt] / P.W. Hochachka, G.T. Somero - Princeton Univ. Press, 1984. - 537 p.

76. Zayed, M. A. Effect of water and salt stresses on growth, chlorophyll, mineral ions and organic solutents, and enzymes activity in mung bean seedlings [Теxt] / M.A. Zayed, I.M. Zeid. - Biologia Plantarum. - 1997. - 40, № 3. -Р. 351-356.

Размещено на Allbest.ru