Декоративні властивості трав’янистих рослин клумбових фітоценозів

Розглядаючи екскурсію як дидактичну категорію, слід насамперед зазначити, що вона суттєво відрізняється від інших форм навчальних занять специфікою організації пізнавальної діяльності учнів. Під час екскурсій учні активно сприймають натуральні об'єкти дійсності -- предмети, процеси, явища в їхньому природному середовищі, в звичайних режимах функціонування. Основний метод пізнання -- цілеспрямоване спостереження під опосередкованим керівництвом учителя живої реальності, аналіз її сутності, яке доповнюють записи вражень, зарисовки, складання схем процесів. Все це потім систематизується, узагальнюється й колективно глибоко і всебічно обговорюється на інших заняттях у школі.

До особливостей екскурсій можна віднести й мінливість учнівського складу. Залежно від типу, змісту й об'єкта екскурсії кількість учнів у групі коливається від 10 до 40. Тривалість екскурсійних занять також нестала -- від 35 до 90 хвилин. Іноді вона може продовжуватися кілька днів (у випадках виїзду учнів за межі постійного проживання). Що стосується особливостей екскурсій, пов'язаних з відношенням учнів до її об'єкта, то слід мати на увазі, що не всякий вихід за межі школи з метою навчання можна віднести до цієї категорії навчальних лінія її. Трудове навчання, наприклад, часто проводиться безпосередньо на виробництві, в цеху промислових і сільськогосподарських підприємств, проте заняття і цього предмета не можна назвати екскурсією, хоч воно проводиться не в школі. З другого боку, навчання може відбутися й без виходу учнів за межі шкільного приміщення (наприклад, екскурсія до природничого музею). Звідси зрозуміло, що місце проведення екскурсії само по собі ще не характеризує її сутності. Тут пріоритетне значення мають об'єкт пізнання, мета занять, методи її реалізації.

У шкільному курсі біології проводяться такі види уроків-екскурсій (рис. 7)

Рис. 7 Види екскурсій

Показані на схемі уроки-екскурсії мають свою макроструктуру, яка відображає логіку процесу навчання, що здійснюється в межах кожного виду.

Екскурсія, як видно зі стислої характеристики її сутності, являє собою багатопланове дидактичне утворення, тому її поділ на групи може здійснюватися за різними ознаками.

За зв'язком з навчальними програмами розрізняють екскурсії програмні (передбачені програмою) й непрограмні (виходять за межі програми). Нині в зв'язку з реформою школи дозволяється збільшення питомої ваги непрограмних екскурсій. Вони проводяться як позапланові заходи.

За змістом навчальні екскурсії діляться на три великі групи:

1. Природничо-географічні екскурсії (охоплюють природу й людину як частину природи), їх можна в свою чергу поділити на природничі І власне географічні. До групи природничих відносяться астрономічні, фізичні, метеорологічні, мінералогічні, ґрунтові, ботанічні, зоологічні та ін.

2. Гуманітарні (суспільствознавчі), екскурсії. Сюди відносять культурно-історичні, художні і художньо-історичні, літературні, економічні і економічно-побутові.

3. Виробничі екскурсії мають на меті вивчення промислових і різних сільськогосподарських підприємств, заводів, фабрик, колгоспів, радгоспів та інших об'єктів.

За обсягом навчальні екскурсії можна поділити на однотемні, багатотемні (споріднені теми з одного предмета) й комплексні, інтегральні (багатотемні з різних предметів). Однотемні й багатотемні іноді об'єднують в групу тематичних екскурсій [3].

Тематичні екскурсії -- це такі, які проводяться по ходу вивчення однієї чи кількох взаємозв'язаних тем того чи іншого предмета.

За методом проведення розрізняють дослідницькі, ілюстративні й комбіновані екскурсії.

Дослідницькі екскурсії проводяться в лабораторії, конструкторські бюро, на колгоспні й радгоспні поля. Останні в зв'язку з актуалізацією проблем охорони навколишнього середовища набули відносно широкого розповсюдження. Ілюстративні екскурсії організуються переважно з метою демонстрації практичного застосування законів науки на виробництві, наприклад екскурсії на холодильні підприємства.

Комбіновані екскурсії організовуються для досягнення кількох цілей -- ілюстрації використання закономірностей науки на практиці, самостійного з'ясування учнями принципів конструкції машини й механізмів та ін.

За часом проведення відносно тем, які вивчаються на уроках, екскурсії ділять на вступні, супровідні й заключні.

Вступні екскурсії передують вивченню нового матеріалу. їх мета здебільшого обмежується потребою попередньо ознайомити учнів зі змістом нового предмета чи розділу курсу, великої теми. На таких екскурсіях учні знайомляться з опорними поняттями, одержують наочні уявлення, необхідні їм для свідомого засвоєння нового навчального матеріалу.

Супровідні екскурсії організовуються паралельно з вивченням теоретичного матеріалу й покликані забезпечити більш глибоке його розуміння учнями, доповнити їхні знання новими фактами, наочними уявленнями

Заключні екскурсії проводяться після вивчення розділу (теми) програми з метою узагальнення й систематизації теоретичних знань, удосконалення й закріплення умінь і навичок. На заключних екскурсіях розкриваються зв'язки вивченого на уроках матеріалу з реальними процесами і явищами.

Серед природничо-географічних екскурсій виділяють осінні, зимові, весняні, літні.

Для зручності практичного застосування екскурсій в сучасній дидактиці прийнято ділити їх одночасно за кількома ознаками. Найдоцільнішою можна вважати таку класифікацію екскурсій (рис. 8)

Рис. 8 Класифікація екскурсій

Попередня схема класифікації екскурсій тут збагачена як підвидом комплексних інтегральною екскурсією. Виділення інтегральних екскурсій в окреме екскурсійне заняття зумовлено природою його об'єкта. Це -- завжди багатоплановий об'єкт, в основі функціонування якого лежать закономірності різних наук -- математики, кібернетики, фізики, хімії, біології, політекономії, історії, географії та інших галузей людських знань. До таких багатопланових об'єктів відносяться передусім підприємства передової технології, обладнані сучасною технікою, підприємства хімічної і електротехнічної промисловості, в тому числі енергетичні, включаючи атомні електростанції. Для забезпечення результативності інтегральних екскурсій, як і інших занять такого типу, вчителі різних предметів кооперуються між собою й колективно опрацьовують методику й техніку їх організації і проведення.

4.2 Аналіз програми шкільного курсу біології 7 класу щодо її спрямованості та проведення екскурсій

Зміст навчального матеріалу в темах навчальних програм з біології сформульовано стисло, що дає змогу вчителю творчо планувати вивчення матеріалу.

Під час планування вивчення теми вчителю необхідно враховувати обов'язкові результати навчання (вимоги до знань та вмінь учнів), що передбачені в кожній темі. Кількість годин, передбачених для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути змінена вчителем. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Навчальна програма передбачає проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи для цього резервні години або години навчальної практики (методичні рекомендації щодо вивчення біології у 2011 - 2012 н.р.) [35]. В роботі наведено витяг із навчальної програми шкільного курсу біології за 7 клас із переліком запропонованих екскурсій в природу

Екскурсія в природу

Тема: Основні типи рослинних угруповань

Мета: Сформувати знання учнів про рослинні угруповання - фітоценози на прикладі клумб, розвивати естетичну культуру учнів, продовжити екологічне виховання учнів.

Хід екскурсії

Повторення правил поведінки в природі.

Розповідь вчителя про фітоценози та особливості їх існування.

Правила створення клумби та догляд за ними.

Знайомство із асортиментом клумбових рослин на території скверу боблизу міськвиконкому.

5. Самостійна робота учнів із карточками

а поведінки учнів під час екскурсії

1. Правила поведінки учнів під час екскурсії

1. Під час слідування до місця перебування та назад дотримуватися правил дорожнього руху, не виходити на проїжджу частину.

2. Без дозволу керівника групи не залишати місця перебування.

3. В разі поганого самопочуття негайно повідомити керівника групи.

4. Дотримуватися правил пристойної поведінки та виконувати розпорядження керівника групи.

5. Не торкатися незнайомих предметів, які можуть бути вибухонебезпечними, отруйні, загрожувати безпеці, тощо.

2. Розповідь вчителя про фітоценози та особливості їх існування.

Фітоценоз (від грец. phyton-- рослина і koinos -- загальний, спільний) -- рослинне угруповання -- закономірне поєднання рослин на тій чи іншій території з певними взаємостосунками між ними і з властивими їм умовами місцезростання. Існує багато інших визначень фітоценозу. Одним із найбільш вдалих є визначення Володимира Сукачова фітоценозом, або рослинним угрупованням, слід називати будь-яку сукупність як вищих, так і нижчих рослин, які займають дану однорідну ділянку земної поверхні, з лише їм властивими взаємостосунками й умовами місцезростання, які створюють своє особливе середовище, фітосередовище.

В цьому визначенні виділено два найважливіших моменти: взаємостосунки у фітоценозі між рослинами та між рослинами і середовищем. Цитата за Кучерявим В. П.: «Фітоценоз -- сукупність рослинних організмів на відносно однорідній ділянці, які перебувають у взаємодії між собою, з тваринами і навколишнім середовищем. Фітоценоз будь-якої місцевості у своїй сукупності становлять її рослинність. Кожний фітоценоз характеризується певним видовим складом. Морфологічна структура фітоценозу визначається просторовим розподілом рослин».

Періодичність розвитку рослин у фітоценозі виявляється у зміні його аспектів. Рослини фітоценозу в процесі своєї життєдіяльності впливають на ґрунт і клімат, формуючи внутрішній фітоклімат; разом з тваринами, що живуть у ньому, входять до складу біоценозу. Фітоценоз є динамічною системою, якій властива сезонна і різнорічна мінливість компонентів під впливом екологічних умов. Одні фітоценози з часом замінюються іншими. У стабільних фітоценозах види рослин перебувають один з одним та з зовнішнім середовищем в екологічній рівновазі.

3. Правила створення клумби та догляд за ними

Робота в групах:

Ш Правила створення клумби

Ш Особливості догляду за клумбами

4. Знайомство із асортиментом клумбових рослин на території скверу боблизу міськвиконкому

Клумби - найпоширеніший вид квітників регулярної композиції. Форма клумб, як правило, правильна, геометрична. Розміщаються клумби в партерних композиціях. При створенні клумб рекомендується зміна квітучих рослин залежно від сезону. Для весняного цвітіння використають дворічні рослини. Для літнього й літньо-осіннього цвітіння звичайно використається розсада з однолітніх, килимових форм.

Під час екскурсії учні занотовують назви рослин, а потім визначають їх життєві форми та систематичне положення.

5. Самостійна робота учнів із карточками

Самостійна робота за індивідуальними карточками-завданнями по групах (3-5 учнів в кожній). Розподіл ділянок в природі для виконання самостійної роботи.

Завдання № 1. Опишіть 2-3 ранньоквітучі рослини даної місцевості (розміри рослин, колір і розміри квіток, запах, щільність зростання).

Завдання № 2. Опишіть 2-3 ранньоквітучих рослини деревних порід (розміри рослин, колір і розміри квіток, запах).

Завдання № 3. Визначте, які рослини ростуть на території парків та скверів Дзержинського району, як вони пристосувались до умов середовища.

Обговорення результатів виконання роботи за картками-завданнями, бесіда з учнями (з кожної групи - 1 учень). Естетичне вивчення рослин, своєрідність і краса природи, що пробуджується. Ранньоквітучі рослини

Розглядаючи екскурсію як дидактичну категорію, слід насамперед зазначити, що вона суттєво відрізняється від інших форм навчальних занять специфікою організації пізнавальної діяльності учнів. Під час екскурсій учні активно сприймають натуральні об'єкти дійсності -- предмети, процеси, явища в їхньому природному середовищі, в звичайних режимах функціонування.

Класифікація уроків-екскурсій здійснюється за двома ознаками: обсягом власне предметного змісту теми екскурсії (однотомний, багатотемний) та його місцем у структурі вивчення розділу або курсу (вступний, поточний, підсумковий).

Педагогічні можливості екскурсій, як і інших занять, визначається кінцевими результатами. Відомо, що кінцевий результат будь-якої дії завжди ширший від змісту тих цілей, на які вона була спрямована. У ньому, крім основного його компонента, що відповідає меті дії (прямий її продукт), завжди наявний додатковий (побічний), який склався сам собою без свідомого наміру виконавця.

В основі підготовки до екскурсії лежить складанням перспективного тематичного плану й визначенням в ньому місця для цього виду занять. З урахуванням оточення (виробничого, культурного, економічного) учитель намічає об'єкт екскурсії. При цьому він виходить насамперед з того, щоб зміст екскурсії відповідав програмі і вимогам безпеки, був доступним для розуміння учнів. Обираючи об'єкт виробничої екскурсії, вчитель обов'язково має враховувати рівень технології й технічної оснащеності підприємства, його можливості для розв'язання. актуальних завдань школи (політехнізація змісту освіти, профорієнтація тощо). Об'єкт екскурсії попередньо вивчається вчителем. Це допомагає йому правильно визначити обсяг і зміст інформації, яку треба довести до свідомості учнів під час екскурсії, опрацювати методику її організації і проведення.

ВИСНОВКИ

1. Досліджено екологічні умови формування клумбових фітоценозів в межах Дзержинського району міста Кривий Ріг.

2. Розглянуто історичні аспекти використання рослин для озеленення міських територій.

3. Описано методику та агротехніку створення клумб.

4. Встановлено значення клубових фітоценозів в штучному озелененні міста

5. Вивчено наявний видовий склад клумбових рослин на території Дзержинського району міста.

6. На основі вивченого видового складу зробили морфолого - екологічний опис клубових рослин.

7. Зробили колекцію фотографій клубових композицій на території проспектів Миру та Металургів, а також клубових рослин.

8. Проаналізували шкільний курс біології та розглянули можливість використання в ньому екскурсій як засобу формування естетичної культури учнів.

9. Розробили план - конспект екскурсії в природу для знайомства із фітоценозами Дзержинського району міста.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авотіна О.С. Очитки - чудове оздоблення садового ландшафту// Квіти України. - 2004. №1(77). - с.13-17.

2. Андреева И. Лаватера// В мире растений. - 2004. №12. - с.28-29.

3. Аристова Л.П. Активность учения школьников// М.: Просвещение, 1968. - 139 с.

4. Бенгус Ю.В., Мартинова О.В. Переваги сучасних методів для опису, визначення і складання каталогів декоративних рослин на прикладі колекції бузку дендрарію ХНПУ ім. Г.С.Сковороди// Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва. Матеріали V Міжнародної наукової конференції молодих дослідників, присвяченої 70-річчю Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України 7-10 червня 2005 року. - Київ: 2005._ с.56-57.

5. Бенгус Ю.В., Харченко О.В. Ассортимент клумбовых растений в озеленении больших промышленных городов на примере г. Харкова //Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - К., 2007. - с. 7-9.

6. Біологічний словник / За ред. академіків АН УРСР І. Г. Підоплічка, К. М. Ситника, Р.В. Чаговця. - К. : Головна редакція Української Радянської енциклопедії АН УРСР, 1974. - С. 286

7. Боренкова Р.І. Колеус _ феєрверк яскравих барв// Квіти України. - 2003. №11(75). -с. 6-7.

8. Боренкова Р.І. Цинія _ знайома незнайомка// Квіти України. - 2005. №1(83). -с.18-19.

9. Боровицкий П.И. и др. Методика преподавания биологии: Учебное пособие.- Изд. 2-е перераб.// М.: Высшая школа, 1962.- 336с.

10. Брукс Дж. Дизайн сада /Пер. с англ. - М.: БММ АО, 2003. - 384с.

11. Бруновт Е.П. и др. Самостоятельные работы учащихся по биологии: Пособие для учителя// М.: Просвещение, 1969,- 215с.

12. Верзилин Н.М., Корсунская В.М. Проблемы методики преподавания биологии// М.: Педагогика, 1974.- 223с.

13. Всесвятский Б.В. Общая методика биологии// М.: Учпедгиз, 1960. - 332с.

14. Демченко Н. Петунія// Квіти України. 2002. №5(57). -с.8-9.

15. Донцова Т. Створення квітників// Квіти України. _ 2006. №1. - с.50-53.

16. Дорошенко С.І. Гемерокаліс// Квіти України. - 2005. №3(85). -с.12-13.

17. Заверуха Б.В. Квіти дванадцяти місяців. _ К.: Урожай, 1974._ 144с.

18. Казаков В. Л., Паранько І. С., Сметана М. Г. Природнича географія Кривбасу // Казаков В.Л., Паранько І.С., Сметана М.Г ., Шипунова В.О., Коцюруба. В.В., Калініченко О.О. - Кривий Ріг: КДПУ, 2005.

19. Китаева Л. Малоизвестные, новые, прекрасные// Цветоводство. - 1999. №5. - С.43.

20. Клименко А.В. Маловідомі декоративні однорічники в озелененні// Квіти України. - 2004. №1(77). -С.8-9.

21. Клименко А.В. Створення квіткових композицій// Квіти України. - 2004. №3(79). -С.48-52.

22. Клименко З. К., Рубцова Е. Л. Розы (интродуцированные и культивируемые на Украине). Каталог-справочник// К.: Наук. думка, 1986. - 213 с.

23. Крестникова А.Д. Китаева Л.А. Цветы в любое время года. - М.: «Московский рабочий», 1974._ 328с.

24. Кудрявец Д. Петуния: размножение и выращивание в цветниках и контейнерах// В мире растений. - 2004. №6. -с.13-17.

25. Кудрявец Д.П., Петренко Н.А. Однолетние цветы в саду// М.: ЗАО «Фитон+», 2001 - 288с.

26. Клименко З.К., Клименко В.Н. Розы. - Симферополь: Таврия, 1974. - 207 с.

27. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - С. 299-300.

28. Лысый А.Е. Экологические и социальные проблемы и пути оздоровления крупного промышленного региона (на примере Криворожского железорудного бассейна)// Кривой Рог: Этюд Сервис, 2007. 428 с.

29. Магия розы/ Журнал "Огородник". - К.: 2002 (14), июнь. - 31 с.

30. Матієнко Л.О. Чорнобривці в озелененні// Квіти України. - 2001. №8. -с.12-13.

31. Москаленко П.Г. Навчання як педагогічна система. Навчальний посібник// Тернопіль: ТДПІ, 1995. - 144с.

32. Онищук В.О. Організація навчання в умовах кабінетної системи . - К.: Рад. Школа , 1980, -101с.

33. Определитель высших растений Украины. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. - 1 изд. Киев: Наук. думка, 1987. -548 с., 2 изд. Киев: Фитосоциоцентр, 1999. -548 с.

34. Перебойчук О.П. Жовтецеві у природі й на клумбі// Квіти України. - 2002. №4(56). -с.6-8.

35. Програма з біології для загальноосвітніх навчальних закладів класи// Хімія. Біологія.- 2004.- №5,6.- с.1-52.

36. Родина В.А. Цветоводство в школе// М.: Просвещение, 1974._ 256с.

37. Сигналова О. Нетерпеливый бальзамин// В мире растений. - 2004. №9. -с.40-47.

38. Сигналова О. Шалфеи для цветников// В мире растений. - 2004. №12. -с.18-21.

39. Ткачук І.В. Родини рослин. - К.: Радянська школа, 1973.- 104с.

40. Удод В. Як на ті чорнобривці погляну// Квіти України. - 2006. №4(92). -с.9-11.

41. Федоренко И.Т. Подготовка учащихся к усвоению знаний. - К.: Радянська школа, 1980. - 94с.

42. Хессайон Д.Г. Все о клумбовых растениях ._ М.: «Кладезь», 1998 - 140с.

43. Хессайон Д.Г. Все о розах. - М.: Кладезь, 1997. - 140 с.

44. Циба В. Вирощування розсади однорічників// Квіти України. - 2004. №1(77). -с.7.

45. Чернецька М. З історії тюльпанів// Квіти України. - 2006. №2 (90). -с.9.

46. Честмир Бём и др. Энциклопедия садовода. - Прага: Артия, 1987. - 408 с.

47. Щербакова Т.О., Перебойчук О.П. Весняноквітучі хрестоцвіті// Квіти України. - 2006. №2(90). -с.15-17.

48. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе// М.: Просвещение, 1979. - 160с.

Размещено на Allbest.ru