Дослідження придатності закритих водойм півдня України для вирощування білого амура (на прикладі рибогосподарського ставка в с. Кам’яна Балка Миколаївського району Миколаївської області)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Дослідження придатності закритих водойм півдня України для вирощування білого амура (на прикладі рибогосподарського ставка в с. Кам'яна Балка Миколаївського району Миколаївської області)

Миколаїв - 2014

1. ВСТУП

водойма донний риба видовий

Великі зміни в гідрологічному і біологічному режимах, що відбулися в водоймах півдня України, у зв'язку з надмірно посушливим кліматом та зниження рівня вод що відбулося внаслідок цього негативно впливають на популяцію та умови існування риб, що мешкають в цих водоймах. Зменшилась кількість улову та скоротилась кількість штучних водойм.

Серед заходів щодо відновлення рибопродуктивності штучних водойм важливим є природна меліорація за допомогою рослиноїдних риб, білого амура. Цей вид не розпочинає гостру конкуренцію із «аборигенами» водойми та може вільно зайняти вільні екологічні ниші, використавши зарослі м'якою рослинністю водойми півдня України, в тому числі Миколаївської області. Для інтенсивно ростучого теплолюбного білого амура існують також сприятливі умови для життя і росту, а саме висока температура води в літній період, що є надійною основою до заселення водойм білим амуром. До того ж ця риба є природним меліоратором.

Але для успішного заселення водойми цим видом потрібна оцінка екологічних умов (стану кормової бази та можливого рівня конкуренції із «аборигенними» видами риб) кожної конкретної водоймі.

Мета досліджень - комплексна оцінка умов рибогосподарського ставка біля с. Кам'яна балка для промислового вирощування білого амура.

Виходячи із поставленої мети, були сформульовані наступні завдання досліджень:

Аналіз літературних джерел із досліджуваної проблеми;

Вибір та освоєння методів та методик дослідження;

Вивчення екологічних умов обстежуваної водойми;

Дослідження кормової бази білого амура в обстежуваній водойми:

Вивчення можливої конкуренції білого амура з іншими видами риб в досліджуваній водоймі;

Біометричні дослідження екземплярів білого амура промислових розмірів для оцінки режиму харчування та рибопродуктивності водойми.

Розробка рекомендацій із покращення умов для вирощування білого амура в досліджуваній водоймі.

Наукова новизна роботи. Запропонований комплексний підхід оцінки умов водойми для придатності вирощування промислових риб, який включає оцінку екологічних умов, оцінку кормової бази, рівня конкуренції з іншими видами риб, оцінку кормової бази (продуктивності та поживної цінності природних кормів) та режиму харчування на основі біометричних показників.

Практичне значення роботи. Розроблені рекомендації можуть бути застосовані для покращення умов вирощування білого амура в побідних до обстеженого типах водойм Півдня України.

В роботі 32 сторінки, 4 таблиці, 11 рисунків, 2 діаграми, 8 додатків. Список літератури включає 21 літературне джерело.

РОЗДІЛ 2. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

2.1 Проблема акліматизації рослиноїдних риб у водоймах Півдня України

Акліматизацію рослиноїдних риб у водоймах Європейської частини СРСР, в тому числі України, почали після досліджень Амурської іхтіологічної експедиції 1944 - 1949рр. та розроблення науковими організаціями та Центральною виробничо-акліматизаційною станцією Головрибводу (ЦПАС) методики перевезення рослиноїдних риб у живорибних вагонах і на літаках у поліетиленових пакетах. Після цього був проведений ряд досліджень, що підтвердили можливість розвитку та інтенсивного зростання рослиноїдних риб у багатьох районах СРСР. Успіху акліматизації та розведення цієї риби сприяла методика гормональної стимуляції розмноження, що дозволила отримати від риб життєздатні статеві продукти [1-4].

Акліматизація амурських риб в проводилась також в районі Каспію. У 1955 - 1956рр. Головдержрибвод висадив у водойми низин дельти Волги 857 екз. білих амурів в 2 - 3 річному віці. За 5 років (з 1956 по 1960 рр.) в різних районах дельти і Нижній Волзі було спіймано 10 екземплярів білого амура; їх довжина і маса коливалися в межах 65-74 см, і 5,26 - 7,2 кг. Вік їх не перевищував 7 років; статеві залози самок були в III-IV і IV стадії зрілості, самців в III стадії. Однак повторних виловів з 1960р. не зареєстровано, не було виявлено також молоді від природного розмноження. Причинами зникнення акліматизованої популяції могли бути: випуск незначної кількості риб, які опинилися в оточенні великих хижаків, як сом, щука, судак [5].

Акліматизація білого амуру на Півдні України почалась із другої половині XX століття, коли в Херсонській області були побудовані риборозплідні заводи. Ініціатором і керівником будівництва цих заводів був Степан Артющік, який багато років (з 1969 по 2005 р.) очолював Херсонську рибінспекцію. «Первістком» був Херсонський виробничо-експериментальний завод (Голопристанський район) по розведенню молоді частикових риб: його побудували в 1981 р. Новокаховський державний виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб був побудований в 1988 р. в південно-західній частині Каховського району - на північно-східній «околиці» Козачо-лагерної арени Нижньодніпровських пісків. Але у доступній літературі відсутні результати оцінки успішності акліматизації білого амура в цьому регіоні.

Аналіз літературних джерел показує, що успіх акліматизації білого амурах може бути забезпечений тільки в тому випадку, якщо вселення білого амура буде проводитися в широких масштабах. Збільшення запасів білого амура буде відбуватися двома шляхами: або шляхом природного розмноження, або шляхом збереження сировинних ресурсів цієї риби на високому рівні систематичним штучним розведенням у потрібних масштабах.

Для оцінки придатності акліматизації білого амура у тій чи іншій водоймі треба розглядати цілий комплекс умов, потрібних для досягнення максимальної продуктивності риборозведення: екологічні умови водойми, стан кормової бази, наявність конкуренції з боку інших видів риб.

РОЗДІЛ 3. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1 Характеристика об'єкту досліджень

3.1.1 Систематичне положення [1]

Царство: Тварини - Animalia

Тип: Хордові - Chordata

Надклас: Кісткові риби - Osteichthyes

Клас: Променепері риби - Actinopterygii

Підклас: Новоперие риби - Neopterygii

Інфраклас: Кісткові риби - Osteichthyes

Загін: коропоподібних - Cypriniformes

Родина: Коропові - Cyprinidae

Рід: Білі амури - Ctenopharyngodon (Steindachner, 1866)

Вид: Амур білий - Ctenopharyngodon Idella (Валансьєн, 1844)

3.1.2 Морфологія та анатомія

Амур білий (Ctenopharyngodon Idella (Валансьєн, 1844) - велика швидкозростаюча риба, що досягає довжини до 1,2 м, маси до 50 кг.

Тіло подовжене, трохи сплющене з боків, голова не висока з прямо розташованим ротом. Луска велика, по краю кожної лусочки, крім розташованих на череві, тягнеться темний обідок. Початок закругленого спинного плавця знаходиться трохи попереду підстави черевних плавців. Спина перед спинним плавцем і черево позаду черевних плавників округлені. Черевні плавці далеко не доходять до анального отвору. Анальний плавець невеликий, злегка закруглений. Спинний плавець короткий, але високий. У спинному плавці 3 негіллястих і 7 гіллястих променів, в анальному - 3 негіллястих і 8 гіллястих променів. Спинний і хвостовий плавці темні, всі інші - світлі. Хвостовий плавець великий з вирізом середньої величини. У бічній лінії від 40 до 47 лусочок. Зовнішній вигляд типового представника білого амура зображено на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 Загальний вигляд білого амура (Ctenopharyngodon Idella

Зяброва кришка з радіальними смужками. Зябрових тичинок 12, вони короткі, рідкісні. Рот напівнижній, задній кут його знаходиться на вертикалі переднього краю ока. Глоткові зуби дворядні, стиснуті з боків, з гострим зазубленим краєм, добре пристосовані до подрібнення рослинності. Спина у білого амура зеленувато-сіра, боки світлі з золотистим відтінком, черево світло-золотисте. Райдужка очей золотава.

Глоткові зуби загострені, дворядні. Зубна формула: 2,4-4,2, іноді 2,5-5,2. Кишковий тракт довгий, в 2 - 3 рази перевищує довжину тіла [1-3].

3.1.3 Фізіологія

Личинки білого амура в перший же день посадки у водойму на нагул зазвичай почанають споживати копеподітні та інші дрібні форми зоопланктону. Цей період триває порівняно недовго і в подальшому в кишечнику молоді починають переважати більш великі організми групи Cladocera (Moina, Daphnia longispina, Diaphanosoma, Alona тощо) і личинки хірономід (Janyfarsus, Cricofopus, Cryptochironomus та ін). Трохи згодом білий амур повністю не задовольняється вже цим кормом і переходить на харчування рослинністю, хоча тваринна їжа, як і раніше має ще деяке значення, особливо листоногі рачки - Zeptestheria і комахи. Пізніше він майже повністю переходе на рослинну їжу), що складається з рдестів (Potamogefon pectinatus, P. pusillus та ін), трьохгранки (Scipusmaritimus) ряски, листя очерету та рогозу і ряду інших видів, визначення яких в перевареному вигляді буває вкрай важким. Важливо відзначити, що ці рослини - багаторічні і весь час відновлюються. Листоногі рачки і в цей період, як і раніше зрідка зустрічаються в кишечнику молоді. Після проходження певного часу, крім рослинності, деяке значення в харчуванні білого амура мають також комахи, переважно личинки і дорослі особини клопів (Corix'a).

водойма донний риба видовий амур

3.1.4 Екологія

Мешкає в прісноводних водоймах азіатських річок, що впадають в Тихий океан від Амура на півночі до Меконгу на півдні. Акліматизований у багатьох країнах Азії, Європи, Америки, Африки. У водоймах України є об'єктом штучного розведення.

Присутність білого амура в водоймах України забезпечена тільки завдяки штучному його відтворенню. Основними місцями проживання є зрошувальні канали, водосховища, які використовуються для охолодження технологічних вод електростанцій, в яких ведеться боротьба із заростанням вищими водними рослинами, та ставкові господарства, які займаються розведенням. Білий амур знаходиться тільки в місцях, що заросли вищими водними рослинами, котрі є головною їжею цієї риби.

Володіє дуже гострими глотковими зубами, які здавлені з боків, і призначені для подрібнення рослинності. Білий амур - макрофітофаг, харчується вищими водними і прибережними рослинами, виходячи на розливи річок, а також озер в повінь.[4, 5].

Найбільш сприятливими є проточні водойми глибиною влітку не менше 0,5 м і з температурою води не нижче 16-18 ?С.

Білий амур відіграє велику екологічну роль. Він є активним біологічним меліоратором. Споживаючи водну рослинність, білий амур покращує гідрохімічний режим у водоймі і підтримує його санітарний стан. Біологічний метод боротьби з використанням білого амура є постійно чинним, регульованим і ефективним, він значно розширює перспективи раціонального рибогосподарського використання водойм.

Заростання ставка рослинністю завдає шкоди рибництву: ставок затінюється, виснажується ґрунт, зменшується кількість кисню, дрібних організмів, що є кормом для риб, і рибопродуктивність ставка знижується.

3.1.5 Природне та господарське значення

За сприятливих умов, білий амур успішно використовує високу продуктивність озерних водойм, за порівняно короткий термін річного нагулу (червень - серпень) досягає в перший рік життя значного розміру і ваги тіла і перезимовує майже без втрат. Однак для насичення водойми доброякісним посадковим матеріалом та отримання порівняно швидкого і відчутного промислового ефекту від акліматизації, штучне розведення рослиноїдних риб має, до з'ясування можливості нересту їх у водоймі, проводитися у великих масштабах. Для нормальної акліматизації необхідно щоб щорічний випуск 40-50 грамових особин білого амура склав не менше 10 млн. екземплярів. Але це лише в тому випадку, якщо однолітки рослиноїдних риб у природних водоймах будуть піддаватися інтенсивному винищуванню численними хижими видами риб. У такому випадку, тільки до кінця другого року життя, коли вони до осені досягнуть маси 600-700 г, прес хижаків буде знято. За матеріалами П. В. Тюріна (1963), коефіцієнт природної смертності коропових і окуневих (ляща і судака) з дворічного віку набагато знижується і виражається в 22-25%. У наступні роки можна очікувати, що втрати акліматизованих риб не тільки скоротяться, але навіть можуть дещо збільшитися. Поголів'я білого амура буде зростати.

В умовах інтенсивного вилову білого амура реальною є загроза зменшення його чисельності, а відтак - відсутність умов для природного відтворення чисельності. У природних умовах цей момент може настати, ймовірно, на 7-8 році життя. Щоб досягти цього необхідно щорічно поповнювати водойми посадковим матеріалом. Питання про організацію систематичного лову акліматизованих риб може бути підняте за умови об'єктивної оцінки наявної кормової бази та доведена можливість розмноження їх в природних умовах.

Білий амур - дуже смачна риба і може досягати досить значних розмірів, тому він дуже цінується як об'єкт спортивного рибальства.

3.2 Опис території досліджень

Дослідження проводились впродовж 2012 -2013 років.

На першому етапі (2012 р.) проводилось польове рекогносцировочне обстеження водойми та прилягаючої території, визначення ботанічного складу рослин-макрофітів - кормової бази білого амура, вивчення видового складу риб, що мешкають у досліджуваній водоймі.

На другому етапі (2013 р.) проводились польові дослідження гідрологічного режиму ставка, відбір та лабораторний аналіз проб донних відкладів та рослинності, біометричні дослідження особин білого амура.

Досліджуваний рибогосподарський ставок знаходиться на території Кір'яківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, на відстані біля 3000 м на північний захід від річки Південний Буг. Територія розташування ставку відноситься до природно-кліматичної зони Степу України (підзона південного Степу).

Як видно із панорамного космічного знімку території (Рисунок 3.1), в геоморфологічному відношенні обстежуваний ставок розташований в межах Кир'яківської балки - колишньої стариці річки Південний Буг. Ця територія в 60-х - 70- х роках минулого сторіччя була організована як система нагульних ставків рибколгоспу «Третій рєшающій». Остаточний план організації системи нагульних ставків був виконаний в 1979 - 1981 рр.. Київськім відділенням інституту «Гідрорибпроект» (Частина плану, на який розташований обстежуваний ставок, наведена в Додатках 1 та 2).

В нинішній час, територія зазнала великих змін: більшість ставків осушена, скоротилась площа водного дзеркала обстежуваного ставка(Рисунок 3.2).

Рисунок 3.2 Панорамний космічний знімок території досліджень (Google Earth).

3.3 Методи та методики досліджень

Дослідження екологічних умов обстежуваної водойми проводились маршрутним методом із складанням польового опису за стандартними методиками [6]. Виміри висот, відстаней між обстежуваними об'єктами та глибин проводились за допомогою GPS-приладу «Garmin-60». За результатами вимірювань складались профілі глибин водойми.

Рисунок 3.3 Загальний вигляд обстежуваного ставка

Пробу донних відкладів відібрали під час вивчення продуктивності очерету звичайного (Додаток 3). Хімічний аналіз проби проводився за стандартними методиками [7] за наступними показниками:

Масова частка вологи;

рН;

Масова частка органічної речовини;

Масова частка загального азоту;

Масова частка загального фосфору

Масова частка загального калію.

Дослідження кормової бази білого амура проводилось шляхом вимірювання продуктивності основної водної рослини ставка - очерету звичайного (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. за методикою пробного майданчику [6 ] (Додатки 4, 5).

Всього було відібрано 5 проб очерету на 3-х пробних майданчиках (точки 406, 407, 408).

Продуктивність рослин визначали шляхом зважування проб біомаси з майданчика площею 1 м2. Після зважування проби доставлялись до лабораторії Миколаївської філії ДУ «Інститут охорони ґрунтів України», де визнався їх хімічний склад.

Хімічний склад рослин визначався стандартними методиками [7] за наступними показниками:

Масова частка вологи;

Масова частка сирого протеїну;

Масова частка сирої золи;

Масова частка сирого жиру;

Масова частка сирої клітковини.

Біометричні показники досліджуваних екземплярів білого амура визначали шляхом прямих вимірів розміру й маси. Дослідження харчування риб здійснювали шляхом розтину кишечника та підрахунок у ньому кормових об'єктів. Нагодованість визначалася, як відношення маси харчового комка до маси риби і вимірювалась у продецемилях. Вгодованість по Фультону визначалася, як відношення маси риби до кубу довжини [8].

3.3.1 Обробка результатів досліджень

Обробку результатів власних досліджень проводили стандартними методами варіаційної статистики [9] із застосуванням пакету EXCEL.

3.3.2 Загальні обсяги досліджень

Всього під час проведення досліджень були проведені виміри глибин водойми на 2-х трансектах (30 вимірів), досліджена продуктивність рослин на 3-х пробних майданчиках, проаналізований хімічний склад 1 зразка донних відкладів та 5 зразків рослин, проведено 2 контрольних вилови риби для вивчення видового складу та проведено біометричне дослідження 3-х особин білого амура. Картосхема розташування трансепт виміру глибини, а також точок відбору рослинності та вилову риби наведена нижче на рисунку 3.4.

Рисунок 3.4 Картосхема розташування трансепт виміру глибини, а також точок відбору рослинності та вилову риби

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

4.1 Результати польових досліджень рибогосподарського ставку біля с. Кам'яна балка

4.1.1 Дослідження екологічних умов обстежуваної водойми

Рельєф території досліджень - яружно-балочний. Абсолютний перепад висот між лінією вододілу та лівим берегом ставка складає 50 м, для правого берегу ця величина складає 45 м. Берегова лінія ставка густо перерізана невеликими ярами та балками.

Ґрунти території - середньозмиті та сильнозмиті відміни чорноземів південних малогумусних залишково-слабосолонцюватих. Материнська порода - карбонатний лесс важкосуглинкового механічного складу.

Відстань між берегом ставка та найближчими полями складає 680 - 1100 м для лівого берега та 430 - 550 м для правого берега.

На правому березі ставка розташоване село Кам'яна балка.

Результати дослідження профілю глибин. За результатами вимірів глибини ставка у повздовжньому (трансекта 1, на схемі рисунку 3.4 позначена червоним кольором) та поперечному (трансекта 2, на схемі рисунку 3.3 позначена синім кольором) напрямках побудовані діаграми профілів глибин (Рисунок 4.1 та Рисунок 4.2).

Аналіз профілів глибин показує, що глибина водойми є недостатньою для повноцінного існування білого амура в зимовий період. Як описано в літературі [2, 10, 11], цей вид гарно переносить підвищення температури: Підвищення температури до 32-34°С не перешкоджає активному живленню. При температурі нижче оптимальної інтенсивність харчування зменшується, а при 10°С і нижче білий амур припиняє харчуватися. З цієї причини недостатній рівень глибин обстежуваної водойми може спричиняти несприятливий режим харчування білого амура у осінній та весняний періоди року, а також призводити до загибелі риб у зимовий період.

Рисунок 4.1 Профіль глибин обстежуваного ставка у повздовжньому напрямку (трансекта 1)

Рисунок 4.2 Профіль глибин обстежуваного ставка у поперечному напрямку (трансекта 2)

4.1.2 Дослідження вмісту біогенних елементів в донних відкладах

Результати дослідження зразку донних відкладів, відібраного на місці масового зростання очерету звичайного (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud, наведені нижче в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 Вміст біогенних елементів в зразку донних відкладів

Показники, що досліджуються (на абсолютно суху речовину)	Позначення НД на методи випробувань	Фактичні показники
Масова доля вологи, %	ГОСТ 26713	25,76
Масова доля загального азоту, %	ГОСТ 26715	0.101
Масова доля загальних фосфатів, % Р2О5	ГОСТ 26717	0,509
Масова доля загального калію, % К2О	ГОСТ 26718	2,19
Масова доля золи, %	ГОСТ 26714	93,05
Масова доля органічної речовини , %	ГОСТ 26714	6,96
рНводний	ГОСТ 27979	8,75
рНсольовий	ГОСТ 27979	8,55

Висновок за результатами дослідження. Вміст елементів мінерального живлення в зразку ставкового мулу азоту відповідає середньому рівню забезпеченості злакових рослин, фосфору - високому рівню, калію - дуже високого рівню забезпеченості [11].

Аналіз отриманих результатів показує існування значного дисбалансу у співвідношенні основних елементів мінерального живлення рослин - азоту, фосфору та калію. Таке співвідношення негативно впливає на продуктивність злакових рослин, до яких відноситься і очерет звичайний [16].

Причина виявленого дисбалансу між вмістом азоту, фосфору та калію полягає у особливостях гідрологічного режиму ставка. За відсутності притоку води основним джерелом постачання біогенних елементів є твердий сток із вищерозташованих елементів рельєфу. Як було відмічено вище, ґрунтовий покрив території представлений змитими відмінами чорноземів. Такі ґрунти збагачені на калій та збіднені на азот [16, 17].

Таким чином, вивчення рівнів вмісту біогенних елементів в екосистемі досліджуваного ставка показало, що рівні забезпеченості його екосистеми біогенними елементами є неоптимальними і можуть бути причиною недостатньої продуктивності водних та прибережних рослин - основного джерела живлення білого амура.

4.1.3 Дослідження рослинного покриву території досліджень

Наземна рослинність представлена залишками злаково-ковилово-різнотравних степових асоціацій (Рисунок 4.3); серед деревної рослинності переважають лісосмуги із білої акації(Robнnia pseudoacбcia) та окремі групи лоху сріблястого(Elaeagnus commutata) [10 ].

Основу водної рослинності складають прибережні види - Очеремт звичамйний (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud (Рисунок 4.4). та Осока прибережна (Carex riparia) (Рисунок 4.5). Інші види водної рослинності представлені дуже невеликою кількістю екземплярів і не можуть відігравати суттєвої ролі у харчуванні білого амура.

Очеремт звичамйний (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud - Трав'яниста багаторічна блакитнувато-зелена рослина родини злакових (0,8-4 м заввишки), з довгим повзучим кореневищем. Стебло прямостояче, кругле, товсте (до 12 мм), голе, гладеньке. Листорозміщення чергове, стебло до верхівки облистнене. Листки лінійно-ланцетні (1-5 см завширшки), плескаті, шорсткі, по краю гострошорсткі. В місці переходу листкової пластинки в піхву замість язичка розміщений ряд волосків.Очерет -- цінна кормова рослина. У молодих рослинах міститься ( в перерахунку на природний вміст вологи) 4,3 % протеїну %, 2,5 % жиру, 36 % клітковини, до 44% безазотистих екстрактивних речовин. Старий очерет непридатний на корм худобі з причини зростання кількості клітковини та зменшення вмісту білку [18].

Осока прибережна (Carex riparia) багаторічна трав'яниста рослина вид роду Осока (Carex) родини Осокових (Cyperaceae). В надземній частині молодих рослин осоки міститься (у перерахунку на абсолютно суху речовину: білку 10--18 %, жиру 2--4 % та клітковини 28--30 % [19].

Таким чином, за даними літератури, очерет звичайний та осока прибережна за хімічним складом є повноцінним кормом для білого амура лише на ранніх фазах свого розвитку, які співпадають із весняно-літнім періодом року. Влітку, при настанні найбільш оптимального температурного режиму для харчування білого амура, харчова цінність цих рослин знижується. Результати хімічного аналізу зразків очерету звичайного відібраних 4 серпня у прибережній частині ставка наведені у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Вміст основних поживних речовин у пробах очерету звичайного із обстежуваного ставка

№ ділянки	Масова частка (в перерахунку на абсолютно суху речовину)
	Вологи, %	Білку, %	Жиру, %	Клітковини	Цукрів та крохмалю, %
1	70	12,00	3,33	34,00	41,67
2	78	9,00	16,67	26,67	41,67
3	75	7,67	6,67	37,00	40,33
4	71	11,33	8,33	32,67	39,67
5	68	10,00	10,00	40,00	39,33
Середнє арифметичне	72,40	10,00	9,00	34,07	40,53
СКВ	4,04	1,75	4,94	5,01	1,10
Квар, %	5,58	17,48	54,93	14,72	2,70

Результати дослідження показують, що наприкінці літа показники поживної цінності очерету значно варіюють. Коефіцієнти варіації склали від 2,7 % (для цукрів та крохмалю) до 54,93 % для жиру; цей показник для білку склав 17,48 %, клітковини - 14,7 %. Такі коливання показників поживної цінності вказують на те, що білий амур може недоотримувати із рослинними кормами необхідні для нормального росту й розвитку білок та жир. Це, в свою чергу, може спонукати риб до пошуку інших джерел корму [15].

Рисунок 4.3 Вигляд типового рослинного угрупування прибережної зони ставку.

Рисунок 4. 4 .Очеремт звичамйний

Результати вивчення продуктивності біомаси очерету звичайного наведені нижче у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 Продуктивність біомаси очерету звичайного в обстеженому ставку

№ ділянки	Продуктивність біомаси, кг/м2
	Надводної	Підводної
1	0,74	0,80
2	2,5	2,68
3	3,25	3,70
4	1,03	1,15
5	1,98	2,11

Наведені в літературі значення продуктивності біомаси очерету в природних екосистемах [20] показують, що продуктивність очерету може сягати значно більших значень - до 3 - 3,5 кг/м2.

Причиною низької біологічної продуктивності очерету звичайного у ставку може бути виявлений нами дисбаланс між вмістом біогенних елементів в екосистемі, головним чином - дефіцит азоту.

Низька та нерівномірна по площі водойми продуктивності фітомаси основної кормової рослини білого амура у обстежуваному ставку можуть призводити до гальмування росту, розвитку риби, і як наслідок - до зменшення рибопродуктивності цього виду у водоймі.

4.2 Результати дослідження видового складу риб обстежуваного ставка та оцінка можливої конкуренції між видами

В результаті контрольних виловів нами виявлено(Додаток 6), що крім білого амуру, в обстежуваному ставку зустрічаються короп звичайний (Cyprinus carpio) (Додаток 7), карась звичайний (Carassius carassius) та судак(Sander lucioperca ) (Додаток 8). Короп звичайний є основним промисловим видом обстежуваної водойми. Карась звичайний - «сорна» риба. Судак у минулому був запущений до водойми для регулювання чисельності карася і як об'єкт спортивного рибальства.

З літературних джерел відомо, що молодь рослиноїдних риб на ранніх етапах розвитку інтенсивно винищується хижими рибами [21]. Тому факт виявлення судаку у обстежуваній водоймі може бути індикатором несприятливих умов для біологічного відтворення білого амуру в ній. Проведені нами обстеження рослинності водойми також свідчать про відсутність екотопів, де молодь білого амуру могла б почуватися безпечно (зарості водних макрофітів із щільним розташуванням рослин - рдестів, латаття, роголистнику). Тому для забезпечення як природного розмноження білого амура у обстежуваному ставку, так і в перспективі - штучного його заселення молоддю, - необхідність скорочення чисельності судаку стає першочерговою проблемою.

За свідченням багатьох авторів, при спільному утриманні звичайного коропа та білого амуру в одній водоймі у нормі ніж ними не спостерігається конкуренції [8, 9, 12 ]. Але ця умова «спрацьовує» лише за оптимального режиму харчування білого амуру - наявності видового різноманіття та високої продуктивності водних рослин.

Як показали наші дослідження, видовий склад водних рослин обстежуваної водойми є збіднілим, а продуктивність фітомаси - невисокою.

В цих умовах можливий перехід білого амура (який по оцінці деяких авторів здатний до поліфагії) [ ] на харчування невластивими кормами - комбікормом, яким годують коропа.

Для оцінки можливого переходу білого амура на неприродний режим харчування та загальної оцінки ефективності харчування нами були проведені біометричні дослідження трьох екземплярів білого амуру, виловлених у вересні 2013 року під час промислового вилову риби у ставку.

4.3 Результати біометричних та анатомічних спостережень білого амура та оцінка біологічного стану особин із обстежуваного ставку

Результати біометричних обстежень екземплярів риб білого амура, виловлених у обстежуваному ставку, наведені у таблиці 4.4. Дослідження показали, що особини білого амуру характеризуються низькими значеннями індексів вгодованості та нагодованості у порівнянні із літературними даними

Такі значення індексів характерні для риб, що ростуть у водоймах із недостатнім рівнем кормової бази, або для риб, виловлених у несприятливий для повноцінного харчування сезон.

Для з'ясування можливих причин низьких значень індексів вгодованості та нагодованості нами було проведене анатомічне дослідження екземпляру № 1 (самець, маса 1.035 кг довжина 40 см). Деталі дослідження показані на рисунках 4.6 - 4.9.

Анатомічне дослідження показало, що при низьких значеннях індексу вгодованості у риби спостерігаються ознаки ожиріння, а саме відкладення жиру вздовж кишкового тракту та жирове переродження печінки. Така патологічна картина свідчить про харчування риби невластивими видами кормів. Ймовірніше за все, такі патологічні зміни виникли внаслідок харчування комбікормами, що використовуються для відгодівлі коропа звичайного.

Таблиця 4.4. Біометричні показники риб білого амура із обстежуваного ставка

Показники	Екземпляр1	Екземпляр2	Екземпляр3	Середнє арифметичне	СКВ	Квар, %
Стать	самець	самець	самка
маса, кг	1,035	1,105	1,205	1,115	0,09	7,66
довжина, см	0,4	0,45	0,48	0,44	0,04	9,12
маса харчового комку у кишечнику, г	63,5	70,1	84,1	72,57	10,52	14,50
вгодованість по Фультону	1,62	1,21	1,09	1,31	0,28	21,13
Нагодованість, продецімілі	61,35	63,44	69,79	64,86	4,40	6,78

Рисунок 4.6. Загальний вигляд екземпляру № 1 білого амуру

Рисунок 4.8. Вигляд внутрішніх органів білого амура із обстежуваного ставка. Видні відкладення жиру вздовж кишкового тракту та жирове переродження печінки

Рисунок 4.9 Статеві залози

4.4 Комплексна оцінка умов рибогосподарського ставка біля с. Кам'яна балка для промислового вирощування білого амура

Успішність акліматизації та промислового розведення рослиноїдних риб -макрофагів, до яких відноситься білий амур, за результатами досліджень більшості авторів, визначається комплексом екологічних умов водойми, в якій проходить цикл розвитку риби.

Серед абіотичних факторів, що обумовлюють успіх розведення виду, пріоритетними вважаються гідрологічний режим водойми. Від нього в першу чергу залежить створення комплексу умов, потрібних для росту та розвитку риби, а в кінцевому підсумку - забезпечення високої рибопродуктивності риби в умовах конкретного господарства.

Результати наших досліджень показали, що обстежуваний ставок характеризується показникамигідрологічного режиму (профіль глибин, концентрація біогенних елементів в екосистемі водойми), які не забезпечують в повній мірі біологічну продуктивність водних рослин - макрофітів. Це підтверджують наші спостереження, які виявили зрідженість видового складу водної рослинності, яка в оптимальних умовах забезпечує нормальну кормову базу білого амура.

Дослідження кормової бази білого амура в обстежуваному ставку (продуктивність фітомаси очерету звичайного та вміст в ній основних поживних речовин) підтвердили значну варіабельність показників поживної цінності цієї рослини на території водойми. Це вказує, що білий амур може недоотримувати із рослинними кормами необхідні для нормального росту й розвитку білок та жир.

Харчова неповноцінність природних кормів може призводити до гальмування росту, розвитку риби, а також спонукати риб до пошуку інших джерел корму, які можуть призвести до патологічних змін у організмі.

Біометричні та анатомічні дослідження особин білого амура, виловлених у обстежуваному ставку, підтвердили справедливість вищенаведеного припущення. Дослідження показали, що особини білого амуру характеризуються низькими значеннями індексів вгодованості та загодованості, які характерні для риб, що ростуть у водоймах із недостатнім рівнем кормової бази, або для риб, виловлених у несприятливий для повноцінного харчування сезон.

Анатомічне дослідження показало, що при низьких значеннях індексу вгодованості у риби спостерігаються ознаки ожиріння, а саме відкладення жиру вздовж кишкового тракту та жирове переродження печінки. Така патологічна картина свідчить про харчування риби невластивими видами кормів. Ймовірніше за все, такі патологічні зміни виникли внаслідок харчування комбікормами, що використовуються для відгодівлі коропа звичайного.

Серед несприятливих для нормальної продуктивності білого амура факторів слід відмітити наявність у водоймі популяції хижої риби - судака (Sander lucioperca ). Цей хижак, активно знищуючи молодь білого амура, створює несприятливі умови для біологічного відтворення виду.

Таким чином, за результатами досліджень можна охарактеризувати нинішні умови рибогосподарського ставка в с. Кам'яна балка Миколаївського району Миколаївської області як несприятливі за комплексом екологічних показників. Головним чинником, що гальмує успішне розведення білого амуру, є несприятливий гідрологічний режим, який не забезпечує збагачення екосистеми водойми достатньою кількістю біогенних елементів, в першу чергу азоту. Це призводить до збіднення видового складу рослин - кормової бази білого амура, а також до зменшення їх біологічної продуктивності.

До несприятливих факторів також відноситься наявність у водоймі хижих риб.

Для компенсації негативної дій зазначених вище факторів рекомендується в якості першочергового заходу забезпечити штучну підгодівлю білого амура рослинними кормами. Найбільш придатними для цього є біомаса природних злаково-різнотравних сумішей, що ростуть на прилягаючій до ставка території. Цей захід дозволить зменшити споживання рибами комбікормів для коропа, призведе до покращення режиму харчування та покращення режиму забезпеченості водойми біогенними елементами.

ВИСНОВКИ

Недостатній рівень глибин обстежуваної водойми може спричиняти несприятливий режим харчування білого амура у осінній та весняний періоди року, а також призводити до загибелі риб у зимовий період.

Рівні забезпеченості екосистеми ставка біогенними елементами є неоптимальними і можуть бути причиною недостатньої продуктивності водних та прибережних рослин - основного джерела живлення білого амура.

В екосистеми ставка спостерігається незбалансованість видів риб - наявність у водоймі популяції хижої риби - судака (Sander lucioperca ), який, знищуючи молодь білого амура, створює несприятливі умови для біологічного відтворення виду.

Низька поживна цінність природних кормів призводить до необхідності переходу білого амура на харчування комбікормом для коропа, що призводить до патологічних змін в організмі риби, зменшення її вгодованості та загодованості, а в кінцевому підсумку - до зменшення рибопродуктивності.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Забезпечити штучну підгодівлю білого амура рослинними кормами. Найбільш придатними для цього є біомаса природних злаково-різнотравних сумішей, що ростуть на прилягаючій до ставка території.

ЛІТЕРАТУРА

Анищенко И.А. К вопросу об акклиматизации амурских рыб в европейской части СССР.//Рыбное хозяйство, 1939. - №5.

Боруцкий Г.В. Материалы по питанию белого амура и мелкочешуйчатого желтопера./ Тр. Амурской ихтиологич. Экспедиции 1945 - 1949гг.. М.: 1952 -т.3. - 224 с.

Васнецов В.В. Об акклиматизации рыб р.Амура в водоемах Европейской части СССР. Тр. Института морфологии животных АН СССР, вып.5, 1951г.

Абросов В.И./ О разведении белого амура в СССР/. В.И. Абросов, О.Н.Бауэр.// Вопросы ихтиологии, 1955. - № 3.

Державин А.П. Об акклиматизации рыб в бассейне Каспия «Рыбное хозяйство» № 7 1938г.

Никольский Г.В. Рыбы бассейна Амура. Изд-во АН СССР, 1956г.

Соин С.Г. Морфо-экологические особенности развития белого амура и толстолобика. Изд-во АН Туркменской ССР 1963г.

Пекай В. Толстолобик и амур в Молдавии. Журнал «Рыбоводство и рыболовство», №6 1963.

Виноградов В., Ерохина Л., Кондрадт А. Савин Г. О биотехнике разведения растительноядных рыб тр. ВНИИПРХа, т XIII, 1965г.

Береговий П.М.. Геоботаніка. Підручник. К.:- Радянська школа, 1966 -174с.

Методика суцільного ґрунтово-агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь України/ За редакцією академіків О.О.Созінова, Б.С.Прістера. Керівний нормативний документ. - К., - 1994, - 162 с.

Строганов Н.С. Рост и половое созревание амурских рыб в прудах Московской области. //Вопросы ихтиологии,1964. -, т. 4, вып.33/

Шмидт В.М. Математические методы в ботанике. Учебное пособие. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. - 1984. - 288 с.

Писаренкова А.С. Выживание и рост белого амура в прудах //Рыбное хазяйство, 1953. - №4.

Веригин Б.В., Нгуен Вьет, Нгуен Донг. Материалы по избирательности в пище и суточным рационам белого амура. Изд-во АН Туркмнской ССР 1963.

Городній М.М. Агрохімія: Підручник. - 4-те вид., переробл. та доп. - К.: Арістей, 2008. -936с.

Тараріко О.Г. Основні фактори сталого розвитку агроекологічних систем і сільськогосподарських ландшафтів // Вісник аграрної науки. -1998. -№ 12. - С 8-44.

Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. -- К.: «Урожай», 1979.

Губанов И. А. и др. 273. Carex riparia Curt. -- Осока береговая // Иллюстрированный определитель растений Средней России. В 3 т. -- М.: Т-во науч. изд. КМК, Ин-т технолог. иссл., 2002. -- Т. 1. Папоротники, хвощи, плауны, голосеменные, покрытосеменные (однодольные). -- С. 377.

Жмуд О. Плавнева рослинність дельти Дунаю та її зміни під впливом антропогенних та кліматичних факторів.[ електронний ресурс. Доступ: http://awsassets.panda.org/downloads/ zhmud_elena.pdf].

Тюрин П.В. Биологические обоснования регулирования состава рыб во внутренних водоемах. Материалы совещания по проблеме повышения рыбной продуктивности внутренних водоемов Карело-Финской ССР, 1954.

ДОДАТОК 1

План організації території ставка (частина1)

ДОДАТОК 2

План організації території ставка (частина2)

ДОДАТОК 3

Відбір зразку донних відкладів

ДОДАТОК 4

Відбір проб прибережної рослинності

ДОДАТОК 5

Польове зважування проб рослинного матеріалу

ДОДАТОК 6

Вилов риби у обстежуваному ставку

ДОДАТОК 7

Короп звичайний

ДОДАТОК 8

Судак

Размещено на Allbest.ru