Розробка відділення одержання осаду у виробництві залізохромового каталізатора СТК

слюсар-ремонтник

9

6

10,35

1768

164689,20

49406,76

214095,96

42819,19

256915,15

ВСЬОГО

22

 

 

 

 

 

481078,10

96215,62

577293,72

11. ОХОРОНА ПРАЦІ

11.1 Загальна характеристика умов ведення технологічного процессу

Охорона праці - це система правових актів соціально-економічних, лікувально-профілактичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних заходів та засобів, що забезпечують збереження життя, здоров' я та працездатності в процесі праці.

Хімічне виробництво відносять до галузі, яка становить велику небезпеку для здоров' я людини та навколишнього середовища, та як використовується шкідливі речовини.

Хімічні підприємства часто є вибухо - та пожежонебезпечними, технологічні процеси протікають при високому тиску і температурі, речовини і попутні продукти, що надходять в робочу зону можуть бути шкідливими. Тому необхідно виконувати аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів при здійсненні технологічних операцій.

В проекті передбачені заходи, що забезпечують безпечні умови праці при виробництві залізо-хромового каталізатора конверсії моно оксиду вуглецю.

Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів, присутніх в процесі виробництва залізо-хромового каталізатора, наведено в таблиці 11.1.

Таблиця 11.1- Перелік шкідливих небезпечних факторів та їх джерела

Небезпечний (шкідливий) виробничий фактор ГОСТ 12.0.003-74*[1]	Нормативно- технічний документ, що регламентує вимоги небезпеки	Джерело виникнення	Характер дії фактора на організм людини	Нормативна величина і значення
1	2	3	4	5
Висока електрична Напруга, 380В	ПУЕ-87 [2] ГОСТ 12.1.030-81* [3]	Щит керування, реактор, фільтр	Оказує термічну, електролітичну, біологічну та механічну дію	Пороговий відчутний змінний 0,6-1,6 мА Постійний 5-7 мА Пороговий, що не відпускає змінний 10-15 мА Постійний 50-80 мА Фібриляцій ний змінний 100 мА Постійний 300 мА
Шкідливі речовини (FeO, Fe2O3, CrO3, Cr2O3 та ін.)	ГОСТ 12.1.007-76* [4] ГОСТ 12.1.005-88 [5]	Реактор- Розчинник, Реактор- Осаджувач, Змішувач, згущувач	Див.табл..6.2	ГДК, мг/м3 (9див.табл. 6.2)
Вібрація	ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 [6] ДСН 3.3.6.039-99 [20]	насоси	Вібраційна хвороба, діє на ЦНС	Віброшвидкість м/с; Віброприскорення м/с2, або їх рівні LA, Lv, дБ Lv=92 дБ
Шум	ГОСТ 12.1.003-83* [8] ДСН 3.3.6.037-99 [7]	насоси	Оказує психологічну, фізіологічну дію, знижує Гостроту слуху, Шумова хвороба	Рівень звукового Тиску, Lp, дБ Рівень шуму, LA, дБ LA=80 дБА
Вибухо- та пожежонебезпека (CrO3, H2CrO4 та ін..)	ГОСТ 12.1.004-91* [9] ГОСТ 12.1.044-89* [10] ДСТУ 2272:2006[2]	Змішувач, реактор, сушильний барабан, прожарювальна піч	Небезпечні фактори пожежі та вибуху	Див.табл..6.3
Несприятливий мікроклімат (підвищена температура поверхні матеріалів, надлишок теплового випромінювання)	ГОСТ 12.1.005-88 [5] ДСН 3.3.6.042-99 [11]	Реактор, сушильний барабан, прожарювальна піч	Викликає порушення терморегуляції Організму, тепловий удар, судорожна хвороба	Припустима та оптимальна температура, ?С; Відносна вологість,%; Швидкість руху повітря,м/с (див. табл6.4)

Токсикологічна характеристика сировини та матеріалів наведена в таблиці 11.2

Таблиця 11.2 - Характеристика речовини та матеріалів

Матеріал	Клас небезпеки ГОСТ 12.1.007-76*[4]	ПДК у повітрі робочої зони, мг/м3 ГОСТ 12.1.005-88[5]	Характер дії речовини на організм людини [19]	Перша медична допомога та заходи безпеки [19]
1	2	3	4	5
FeO	4	4	Володіє загальною Токсикологічною дією, подразнює дихальні шляхи, при тривалій дії викладається в легенях і викликає сидероз. Можливі також бронхіти, Початкова елефізема	Респіратори ШБ-1 «Пелюстка» та ін.., захисні семітичні окуляри, спецодяг для захисту шкіри, використання вентиляції
Fe2O3	4	4	Менш отруйний, але діє на харчовий канал і може викликати рвоту. Володіє токсичною подразнюючою дією. Викликає «червоний сидероз»	Респіратори «Пелюстка» та ін.., захисні герметичні окуляри, спецодяг
FeCO3	4	4	Викликає «чорний сидероз», володіє токсичною подразнюючою	Респіратори «Пелюстка» та ін.., захисні герметичні окуляри, спецодяг
			дією, може викликати бронхіти, початкову елефізему
H2CrO4	1	0,01	При підвищених концентраціях викликає отруєння з подразненням глибоких дихальних шляхів, віддишка, важке дихання	Респіратори «Пелюстка» та ін.., ізолюючі протигази, резинові рукавиці, спецодяг
CrO3	1	0,01	Подразнює шкіру, слизові дихальні шляхи. Володіє токсичною дією І подразнює печінку, нирки, шлунок, серце	Респіратори «Пелюстка» «астра-2», ізолюючі Протигази, Резинові рукавиці, спецодяг
Cr2O3	2	1	Подразнює шкіру, слизові дихальні шляхи. Володіє токсичною дією і подразнює печінку, нирки, шлунок,серце	Респіратори «Пелюстка» «астра-2», ізолюючі Протигази, резинові рукавиці, спецодяг
(NH4)2CO3	4	20	Подразнення слизових дихальних шляхів, задуха	Фільтруючий протигаз, шланговий протигаз, захисні окуляри, спецодяг,свіже повітря

Відносно пожеже - і вибухонебезпечних властивостей хромати, CrO3, Cr2O3 є сильними окислювачами і визивають самозаймання інших речовин.

Згідно з НАПБ Б-03-002-2007[12] приміщення цеху виробництва залізо-хромового каталізатору по вибухопожежній і пожежній небезпеці відносяться до категорії Г, так як обертаються матеріали в нагрітому стані.

Згідно з ДБН В.1.1-7-02[13] ступінь вогнестійкості приміщення ЙЙЙ. У відповідності з ПУЕ-87[2] по ступені небезпеки поразки людей електричним струмом, приміщення цеху класифікується як особливо небезпечне, тому що хімічно активне середовище руйнує ізоляцію струму відомих частин електрообладнання, клас зон згідно НПАОП 40.1-1.32-01 [14] - П-ЙЙ, П-ЙЙа.

Виробництво залізо-хромового каталізатору згідно з ДНАОП 0.03-3.01-71 [15] відносяться до Й класу по санітарній класифікації виробництв.

11.2 Промислова санітарія

Згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88[5] та ДСН 3.3.6.042-99[11] з урахування категорії робіт по енергозатратам і періодам року вибираємо доступні параметри мікроклімату, які наведені в табл..11.3

Таблиця 11.3 - Допустимі і оптимальні параметри метеорологічних умов

Категорії робіт за енерго- затратами	Період року	Опт. t,?С	Допустима t, ?С на постійних робочих місцях	Опт. відносна вологість,%	Допус- тима віднос на воло гість,%,не більше	Опт. швидкість руху повітря,м/с	Допустима швидкість руху повітря,м/с
			Верхня межа	Нижня межа
Середньої важкості ЙЙа Середньої важкості ЙЙа	холод ний теплий	18-20 21-23	23 27	17 18	40-60 40-60	75 65(при 26?С)	0,2 0,3	0,3 0,2- 0,4

Щоб нормалізувати параметри мікроклімату в проекті передбачені наступні заходи:

1)згідно з СНіП 2.04.05-91* [16] використовувати вентиляцію та опалення в холодний період року;

2)механізація процесів завантаження та розвантаження матеріалу та готової продукції;

3)герметизація обладнання (вакуум-фільтр, змішувач);

4)теплоізоляція обладнання (сушильний барабан, прожарювальна піч);

5)автоматизація процесу.

В приміщенні цеху по виробництву залізохромового каталізатору використовують комбіноване освітлення (через світлові прорізи, аераційні фонарі).

Згідно з ДБН В-2-5-28-2006 [17] всі зорові роботи, що виконуються, відносяться до ЙV розряду.

Нормоване середнє значення коефіцієнту природної освітленості для ЙV розряду зорових робіт згідно з ДБН В-2-5-28-2006 [17] складає eн=4%.

Цех розміщений в ЙV поясі світлового клімату, тому нормоване значення КПО визначається за формулою:

eN =eH ·mN,

де m - коефіцієнт світлового клімату, дорівнює 0,9 (вікна на північ);

N - номер групи забезпеченості природним світлом

eн - нормоване значення КПО в залежності від розряду зорових робіт і виду освітлення.

КПО для ЙV поясу світлового клімату дорівнює:

e2=4·0,9=3,6%

У вечірній час використовується штучне комбіноване освітлення.

Нормоване мінімальне значення освітленості для ЙV розряду зорових робіт згідно з ДБН В-2-5-28-2006 [17] складає Еmin=200 лк для загального і Еmin=400 лк для комбінованого (під розряд). Передбачено в якості джерел світла у цеху дугові ртутні лампи типу ДРЛ 250 при Н>6м, тип світильника ГсРМ 250.

11.3 Пожежна безпека

Можливі причини пожежі: порушення процесу герметичності обладнання, правил пожежної безпеки, несправність обладнання, коротке замикання, CrO3 сильний окислювач (визиває самозаймання багатьох речовин та ін..)

Пожежна безпека забезпечується згідно ГОСТ 12.1.004-91*[9], ДСТУ 2272:2006[21] системами попередження пожежі, протипожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Заходи системи протипожежного захисту: існування заходів сповіщення про пожежу (електрична пожежна сигналізація, телефонний зв'язок та ін..); використання заходів пожежогасіння (зовнішній водопровід; внутрішній водопровід); автоматичні засоби пожежогасіння - спринклерні; первісні засоби пожежогасіння.

Первісні засоби пожежогасіння наведені в табл…11.4

Таблиця 11.4-Первісні засоби пожежогасіння

Приміщення	Площа,м2	Первісні засоби (найменування, тип)	Кількість (штук)	Вогнегасящий ефект
Виробничі приміщення, які належать до категорії Г	600-800	Вуглекислотні вогнегасники ручні ВВК-5 Повітряно-пінні ВПП-10	1 1	Розбавлення, охолодження

ВИСНОВКИ

В ході роботи розглянута технологія залізохромового каталізатора для конверсії монооксиду вуглецю на основі залізного купоросу.

Проаналізовані фізико-хімічні основи процесу конверсії СО водяною парою. Розглянуті середньотемпературні каталізатори процесу конверсії СО водяною парою і їх відновлення, характеристика сировини та продукту, розраховано матеріальний баланс по стадіям. Розглянуто питання з охорони праці та економічної доцільності даного виробництва.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1а Закон України «Про охорону праці».-К.22.11.02

1 ГОСТ 12.0.003-74*ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введен 01.01.76

2 Правила устройства электроустановок. ПУ7-87-М: энергоатомиздат, 1987

3 ГОСТ 12.1.030-81* ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление. - Введен 01.01.82

4 ГОСТ 12.1.007-76*ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общин требования безопасности. - Введен 01.01.78

5 ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санітарно - гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введен 01.01.89

6 ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования .-Діє з 01.01.2009

7 ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.-К, 1999

8 ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.- Введен 01.07.89

9 ГОСТ 12.1.004-91* ССБТ. Пожарная безопасность . Общие требования .-Введен 01.07.95

10 ГОСТ 12.1.044-89* ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения.- Введен 01.01.91

11 ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. - К,2000

12 НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.-Діє з 03.12.2007

13 ДБН В.1.1-7-2002. Пожежна безпека об'єктів будівництва.-Діє з 01.01.2003

14 НПАОП 40.1-1.32-01. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. Діє з 01.01.02

15 ДНАОП 0.03-3.01-71. Санітарні норми проектування промислових підприємств. - Діє з 01.01.72

16 СНиП 2.04.05-91*. У. Отопление, вентиляция и кондиционирование.- М: стройиздат, 1992

17 ДБН В.2.5-28-2006. Природне і штучне освітлення.-К.: Мінбуд, 2006

19 Лазарев Н.В. Вредные вещества в промышленности.- М: Химия, 1976

20 ДСН 3.3.6.039-99. Санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації. - К, 1999

21 ДСТУ 2272: 2006. ССБП. Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять. Діє з 01.01.2007

22 Методы расчётов по технологии связанного азота / Под ред. В.И. Атрощенко. -Киев, Вища школа, 1978.-312с.

23 Каталитические и массообменные процессы под давлением в технологии неорганических веществ / Под ред. А.Я.Лобойко. -Харьков: Основа, 1993.-216с.

24 Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии,-М.:Госиздат, 1970.

25 Бесков С.Д. Технологические расчёты.-М.: Высшая школа, 1966.

26 Дж Перри. Справочник инженера-химика.-Ленинград.-М.: Химия, 1969.-639 с.

27 Технологія зв'язаного азоту: Підручник / Л.Л. Товажнянський, О.Я. Лобойко та ін..; За ред.. О.Я. Лобойка.-Харків: НТУ «ХПІ», 2007.-с.50-59.

28 Общая химическая технология . Под ред. И.П. Мухленова. Учебник для химико-технологических специальностей вузов. - М.: Высшая школа.;

29 Б. В. Некрасов. Основы общей химии, т. 3,. - М.: Химия, 1970.;

30 Фурмер И.Э., Зайцев В.Н. Общая химическая технология. - М., Высшая школа, 1978. - 264с.;

31 Кузнецов В.И. Общая химия. Тенденция развития. - М., Высшая школа,1989. - 288 с.;

32 Поллер З. Химия на пути в третье тысячелетие. - М.: Мир, 1982, - 400 с.;

33 И.П. Мухленов и др. Технология катализаторов. Л: Химия, 1989 - 324с.;

34 Д.В. Сокольский, В.А. Друзь. Введение в теорию гетерогенного катализа. - М., Высшая школа, 1981 - 915с.;

35 В.В. Коробочкин, Е.А. Ханова. Технология катализаторов. Часть I. Методы приготовления катализаторов. Учебное пособие. - Томск, из-во ТПУ, 2008. - 50 с.;

36 Амелин А.Г. Технология серной кислоты. - М., Химия, 1983. - 360 с.

37 Общая химическая технология.Фурмер И.Э., Зайцев В.Н. - М.: Высшая школа, 1978

Размещено на Allbest.ru