Роль селену в організмі людини

Хімічний елемент селен: історія відкриття, поширеність, фізичні та хімічні властивості, методи одержання. Біологічна роль. Надлишок і нестача селену у організмі людини. Харчові джерела, добова норма. Дефіцит селену і захворювання крові, органів дихання.

Рубрика Химия
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 08.03.2015
Размер файла 144,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Закарпатське обласне територіальне відділення Малої академії наук України

Мукачівська районна філія

Секція «Хімія»

Науково-дослідницька робота

Роль Селену в організмі людини

Роботу виконала:

Бігун Наталія

Учениця 10-го класу

Горондівської ЗОШ І-ІІІст

Науковий керівник:

Сятиня Надія Василівна

Мукачеве - 2009 р.

Зміст

Вступ

1. Хімічний елемент Селен

1.1 Історія відкриття Селену

1.2 Поширеність хімічного елемента Селену у природі

1.3 Фізичні властивості Селену

1.4 Хімічні властивості Селену

1.5 Одержання Селену

2. Біологічна роль Селену

2.1 Чому нам так необхідний Селен

2.2 Напевно про це ще сьогодні нічого не відомо

2.3 Надлишок і нестача Селену у організмі людини

2.4 Харчові джерела Селену

2.5 Добова норма Селену

3. Селен - елемент, який не дає вам старіти

3.1 Селен блокує розвиток раку

3.2 Селен бореться із хворобами крові

3.3 Селен зменшує дію іонізуючого випромінювання на організм людини

3.4 Селен бореться із захворюваннями органів дихання

3.5 Селен бореться із хворобами серцево-судинної системи

3.6 Захворювання опорно-рухового апарату

3.7 Селен уповільнює розвиток СНІДу

3.8 Зелений у педіатрії

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми. Секрет збереження молодості й здоров'я хвилює людство з незапам'ятних часів. За цей час було проведено безліч експериментів, щоб знайти способи, що сповільнюють процес старіння. Протягом століть учені мріяли створити еліксир молодості для продовження життя людини. Деякі з них знайшли своє застосування й на практиці, але найважливішими і донині вважаються здоровий спосіб життя і правильне харчування.

Медики запевняють, що все зовнішнє, що відбувається з організмом людини, залежить від внутрішнього його змісту. І із цим не можна не погодитися. Наш організм складається з мільярдів клітин, і кожна клітина функціонує у відповідності із законами фізики, тобто клітина на рівні фізики щодня одержує потрібні й незамінні вітамінно-мінеральні компоненти. При цьому всі шкідливі звички, такі як паління, алкоголь, негативні думки повинні бути виключені із щоденного раціону. А як бути, ви скажете, з навколишнім середовищем, де повітря, вода і їжа не відповідають здоровій екологічній обстановці, так, жити в соціумі й при цьому уникати негативного впливу навколишнього середовища - не так легко.

В наш час, в умовах тотальної урбанізації суспільства, денатурації навколишнього середовища та значного погіршення практично всіх показників здоров'я потреба людини в мікрокомпонентах, як важливому захисному факторі, постає на якісно новому рівні, особливо в умовах промислово забруднених територій. Надлишок чи недостатня кількість окремих хімічних елементів та їх сполук приводить до виникнення різних патологічних змін, що зумовлює особливо підвищену потребу організму людини в елементах-антиоксидантах (Borek C., 2004). Ось чому в останні роки зросла увага вчених до Селену - мікроелемента, що володіє антиоксидантними властивостями, підвищує імунітет, сповільнює процеси старіння. Достатній рівень забезпеченості даним мікроелементом, в певній мірі, попереджає виникнення та розвиток серцево-судинних та онкологічних захворювань. Вивчення ролі Селену у організмі людини - важливий та перспективний напрямок профілактичної медицини, оскільки є гігієнічним обґрунтуванням впровадження активних профілактичних заходів по попередженню екологозалежної патології, зниженню захворюваності та зміцненню здоров'я.

1. Хімічний елемент Селен

34

Se

Селен Selenium

(Ar)3d104s24p4

Атомний номер

34

Атомна маса

78,96

Густина, кг/мі

4790

Температура плавлення, °С

217

Температура кипіння, °С

685

Теплоємність, кдж/(кг·°С)

0,352

Електропровідність

2,5

Ковалентний радіус, Е

1,16

1-й іонізац. потенціал, еВ

9,75

Схема атома Селену

Селен -- хімічний елемент з атомним номером 34 у периодичній системі, позначається символом Se (лат. Selenium), крихкий, блискучий на зламі, неметал чорного кольору [1].

1.1 Історія відкриття Селен

Історія відкриття елемента №34 небагата подіями. Диспутів і зіткнень це відкриття не викликало, і не дивно: Селен відкритий в 1817 р. авторитетнішим хіміком свого часу Йенсом Якобом Берцеліусом. Збереглася розповідь самого Берцеліуса про те, як відбулося це відкриття:

«Я досліджував у співдружності з Готлібом Ганом метод, що застосовують для виробництва сірчаної кислоти в Грипсхольмі. Ми виявили в сірчаній кислоті осад, частково червоний, частково яскраво-коричневий. Цей осад, випробуваний за допомогою паяльної трубки, мав слабкий редьковий запах і згідно Клапрота, такий запах свідчить про присутність Телуру. Ган помітив при цьому, що на руднику у Фалюне, де добувається сірка, необхідна для виробництва кислоти, також відчувається подібний запах, що вказує на присутність Телуру. Цікавість, викликана надією виявити в цьому коричневому осаді новий рідкий метал, змусило мене досліджувати осад. Прийнявши намір відокремити Телур, я не зміг, однак, відкрити в осаді ніякого Телуру. Тоді я зібрав усе, що утворилося при одержанні сірчаної кислоти шляхом спалювання фалюнської сірки за кілька місяців, і піддав отриманий у великій кількості осад докладному дослідженню. Я знайшов, що маса (тобто осад) містить дотепер невідомий метал, дуже схожий по своїх властивостях на Телур. Відповідно до аналогії, як Місяць - супутник Землі, так і Селен - супутник Телуру, я назвав нове тіло Селеном (Selenium) від грецького уелЮнз (місяць), тому що Телур названий іменем Tellus -- нашої планети».

1.2 Поширеність Селену у природі

Селен - дуже рідкісний і розсіяний елемент, його вміст у земній корі становить 5·10-6% (мас.). Історія Селена в земній корі тісно зв?язана з історією сірки [2]. Селен здатний накопичуватися і, не вважаючи на низький його вміст, утворює 38 самостійних мінералів - природних селенідів, селенітів, селенатів та ін.. Характерні ізоморфні домішки Селена в сульфідах і самородній сірці.

У біосфері Селен енергійно мігрує. Джерелом для накопичення Селену у живих організмах служать вивержені гірські породи, вулканічні дими, вулканічні термальні води. Тому в районах сучасного й древнього вулканізму ґрунт і осадові породи нерідко збагачені Селеном (у середньому в глинах і сланцях - 6·10-5%). В чистому виді Селен - тверда, сіра, з металічним блиском речовина. Існують декілька модифікацій Селена. Селен стійкий за звичайних умов і за хімічними властивостями дуже схожий на Сульфур.

1.3 Застосування

«Із усіх областей застосування Селену найстарішою і, безумовно, найбільшою є скляна і керамічна промисловості».

Ці слова взяті з «Довідника по рідких металах», випущеного в 1965 р. Перша половина цього твердження безперечна, друга викликає сумнів. Що значить «найбільшою»? Навряд чи ці слова можна віднести до масштабів споживання Селену тією або іншою галуззю. От уже протягом багатьох років головний споживач Селену - напівпровідникова техніка. Проте, роль Селену у виготовленні скла досить велика і зараз. Селен, як і Манган, додають у скляну масу, щоб знебарвити скло, усунути зеленуватий відтінок викликаний домішками сполук заліза. Сполука Селена з Кадмієм - основний барвник при одержанні рубінового скла; цією ж речовиною надають червоні кольори кераміці й емалям [2].

Більші кількості Селену витрачаються на виготовлення випрямлячів змінного струму. Використовують Селен також у фотопромисловості, у фізиці й астрофізиці для монтування точних приладів.

Одними з найважливіших властивостей Селену, що і зумовлюють його використання, є напівпровідникові властивості як самого Селену, так і його численних сполук (селенідів), їхніх сплавів з іншими елементами, у яких Селен відіграє ключову роль. Ця роль Селену постійно росте, росте попит і ціни (звідси дефіцит цього елемента).

Ціни на Селен ростуть рік у рік і у цей час коливаються близько 120 доларів за 1 кг.

В сучасній технології напівпровідників застосовуються селеніди багатьох елементів, наприклад селеніди Олова, Свинцю, Вісмуту, Сурьми, селеніди лантаноїдів. Особливо важливими є фотоелектричні і термоелектричні властивості як самого Селена, так і селенідів.

- На основі ізотопа Селен-74 було створено плазменний лазер з багатократним підсиленням в ультрафіолетовій області (біля мільярда раз).

- Радіоактивний ізотоп Селен-75 використовується як потужне джерело гама-випромінювання для дефектоскопії.

- В медицині, використовують мікродобавки Селену до лікарських препаратів, вітамінів і т.д.

Селенід калію разом з ванадій(V) оксидом застосовують при термохімічному одержанні водню і кисню з води (селеновий цикл, Ліверморська національна лабораторія).

1.4 Фізичні властивості Селену

Конфігурація зовнішньої електронної оболонки атома Se 4s24p4; у двох p-електронів спіни спарені, а в інших двох - неспарені, тому атоми Селену здатні утворювати молекули Se2 або ланцюжки атомів Sen. Ланцюг атомів Селену може замикатися в кільцеві молекули Se8. Розмаїтість молекулярної будови обумовлює існування Селену у різних алотропних модифікаціях: аморфної (порошкоподібної, колоїдної, склоподібної) і кристалічної (моноклінної і гексагональної ). Аморфний (червоний) порошкоподібний і колоїдний Селен (густина 4,25 г/см3 при 25 °С) одержують при відновленні з розчину селеністої кислоти H2Se3, швидким охолодженням пари Селену. Склоподібний (чорний) Селен (густина 4,28 г/см3при 25 °С) одержують при нагріванні будь-якої модифікації Селену вище 220 °С з наступним швидким охолодженням. Склоподібний Селен має скляний блиск, тендітний. Термодинамічно найбільш стійкий гексагональний (сірий) Селен. Його одержують з інших форм Селену нагріванням до температури плавлення з повільним охолодженням до 180-210 С і витримкою при цій температурі. Пари Селену жовтуватих кольорів. Всі модифікації Селену мають фотоелектричні властивості[1].

1.5 Хімічні властивості Селену

На повітрі Селен стійкий; кисень, вода, соляна і розведена сірчана кислоти на нього не діють, добре розчинний у концентрованій азотній кислоті і царській горілці, у лугах розчиняється з окислюванням. Селен у сполуках має ступень окиснення -2, + 2, + 4, +6. Енергія іонізації Se0 > Se1+ > Se2+ > Se3+ відповідно 0,75; 21,5; 32 еВ.

З киснем Селен утворює ряд оксидів: SeО, Se2O3, SeО2, SeО3. Два останніх є ангідридами селеністої H2Se3 і селенової H2SeО4 кислот (солі -селеніти й селенати). Найбільш стійкий SeО2. З галогенами Селен дає сполуки SeF6, SeF4, SeCl4, SeBr4, Se2Cl2 та ін. Сірка і Телур утворюють безперервний ряд твердих розчинів із Селеном. З азотом Селен дає Se4N4, з вуглецем -CSe2. Відомі з'єднання з фосфором Р23, Р43, P2Se5. Водень взаємодіє із Селеном при t>=200 °С, утворюючи H2Se; розчин H2Se у воді називається селеноводневою кислотою. При взаємодії з металами Селен утворює селеніди. Отримано численні комплексні сполуки Селену. Селен і всі його сполуки отруйні.

1.6 Одержання Селену

Основним джерелом одержання Селену є відходи сірчанокислого виробництва і осади, що утворяться при очищенні міді електролізом. У осадах Селен присутній разом із сіркою, телуром, важкими й благородними металами. Для того, щоб виділити Селен осади фільтрують і піддають нагріванню з концентрованою сірчаною кислотою. Газ Se2, що утворюється уловлюють в електрофільтрах. З розчинів технічний Селен осаджують сірчистим газом. Застосовують також спікання осаду із содою з наступним вилужуванням селенату натрію водою і виділенням із розчину Селену. Для одержання Селену високої чистоти, який використовують як напівпровідниковий матеріал, чорновий Селен рафінують методами перегонки у вакуумі, перекристалізації та ін.[2].

2. Біологічна роль Селену

Для досягнення цілей людині потрібні сили. 80-85 % енергії в організмі утворюється за участію Селену. Серцю енергія потрібна, щоб рухати кров і доставляти поживні речовини клітинам, легеням - для засвоєння кисню, шлунково-кишковому тракту - для переварювання й засвоєння їжі, ниркам - фільтрувати кров і виводити із сечею непотрібні шлаки... Тому при дефіциті Селену розвивається синдром хронічної втоми і може погіршуватися робота будь-якого органа [3].

Контролер загального енергетичного обміну в кожній клітині організму - щитовидна залоза. Вона утворює неактивний гормон T(J4), що містить 4 атоми йоду, який доставляється в кожну клітину тіла, де стає активним T(J3). І відбувається це під дією селеновмісного фермента - дейодинази. Якщо Селена немає, то немає ферменту, а отже, немає енергії в клітині, щитовидна залоза напружується, збільшується, з'являються вузли, а проблема не вирішується при відсутності Селену. І це тільки один з моментів, що демонструє, як відбувається процес і наскільки важливе значення Селену в організмі людини.

Селен - природний хімічний елемент, вміст якого в ґрунті, рослинах, організмі,людини, тварин обчислюється мікрограмами. Однак фізіологічна роль його надзвичайно висока. Він входить до складу ферменту глютатионпероксидази, основна функція якого полягає в захисті функцій організму, і в першу чергу еритроцитів і тромбоцитів, від токсичної дії так званих вільних радикалів. В організмі вони виникають в результаті метаболічних процесів різного характеру, особливо пов'язаних із зовнішніми причинами, такими як променевий або токсичний вплив факторів навколишнього середовища. А що ж Селен? Виявляється, впливаючи на активність глютатионпероксидази, він забезпечує захист біологічних мембран клітин організму. І дефіцит Селену призводить до розвитку самих несподіваних захворювань.

Відомо, що розповсюджена в Китаї ендемічна патологія "кешан" - важка дегенеративна форма кардіоміопатії - пов'язана з недостатністю Селену. З'ясувалося, що в географічних регіонах з дефіцитом цього мікроелемента в ґрунті й харчових продуктах, відповідно і організмі людини тривалість життя населення істотно знижена, а після смерті в людей виявилися чіткі ознаки некрозу серцевого м'яза. Експерименти на тваринах показали, що нестача Селену призводить до патології білих м'язів, причому у важкій дегенеративній формі, з явищами паралічу. У людини селенову недостатність зв'язують із синдромом ревматоідного артриту, порушеннями дітородіння, патології зору. У пацієнтів з онкологічними захворюваннями так само виявилося зниження Селену в організмі на ранніх стадіях. При інших захворюваннях - захворюваннях серця, ревматоідних патологіях, нарешті, при інфікуванні вірусом імунодефіциту людини - нормальні, визначені в крові, величини Селену 80-130 мікрограм (мкг)/л виявилися зниженими до 50-60 мкг/л.

За даними вчених, спровоковану стресом важку гіпертонію можна послабити введенням селеновмісних препаратів.

Селен також захищає організм від токсичного впливу важких металів. Ртуть, кадмій, свинець, мідь у сполуках з життєво необхідними білками, утворюють в організмі поганорозчинні комплекси, порушуючи біологічну функцію білків. Особливо це стосується вище згадуваного ферменту глютатионпероксидази, що бере участь у збереженні структури й цілісності мембран клітин.

Таким чином, потрапляючи в організм з їжею, водою й повітрям, важкі метали ще більше підсилюють уже наявну нестачу Селену у клітинах. Навпаки, підвищене вживання цього мікроелемента з їжею або у вигляді селеновмісних продуктів забезпечує щоденний захист від ракового впливу важких металів. Взаємодія Селену з молекулами важких металів, призводить до утворення комплексів, які швидко виводяться з організму. Доведено, що Селен має здатність захищати мозок від нейротоксичної дії ртуті або інших важких металів. Селен необхідний для нормальної функції імунної системи, і він є самим потужним імуномодулятором. Цей найважливіший мікроелемент надходить в організм по ланцюгу ґрунт - рослини - їжа.

Але окрім всіх цих переваг Селен має й недоліки. Найголовнішим недоліком є те, що при високих концентраціях Селен і всі його сполуки - яди, що діють в організмі, подібно миш'яку. При селеновому отруєнні з'являється головний біль, затяжна нежить, висип, випадає волосся, розм'якшуються нігті та ін. Одне із професійних захворювань, якому піддаються і хіміки, що працюють із сполуками Селену, одержало спеціальну назву - "селенова нежить". При хронічному отруєнні організму Селеном виникає запах селеноводню огидний і нестерпний.

...Бурили нафтову свердловину. Із глибини близько 1200 м зі шпари стрімко вирвався фонтан води. Бурхливі потоки води потрапили в струмок, зі струмка - у глибокий яр і далі - у невелику річку, на берегах якої росла соковита трава, що служила кормом для корів. Через деякий час із коровами стало щось відбуватися. Деформувалися роги, стала випадати шерсть, з'явилася нежить, копита розм'якшилися. Картину такого дивного захворювання ветеринари спостерігали вперше і тому безпомічно розводили руками. На допомогу прийшли хіміки. Ретельне дослідження трави й ґрунту, показало наявність невеликих кількостей Селену. Звідки ж він потрапив у ґрунт? Всі шляхи вели до води. Виявилося, що сполуки Селену були у воді річки, куди, мабуть, вони потрапили разом із водою зі свердловини. Виникло й інше питання. Не він чи винуватець нещастя, що трапилося з коровами? Відповідь була стверджувальна. Так, він!

2.1 Чому нам так необхідний Селен

За останні роки про важливу роль мікроелемента під хімічною назвою «Селен» (Se) у процесах метаболізму й енергетичного обміну багато пишеться в науковій і науково-популярній літературі. Незважаючи на те, що в організмі людини утримується всього декілька мікрограм Селену, він входить до складу найважливіших ферментів і більшості гормонів, бере участь практично у всіх обмінних процесах. Глутатионпероксидаза, до складу якої входить Селен, є наймогутнішим антиоксидантом, що забезпечує захист оболонок і генетичного апарата клітин від ушкоджень вільними радикалами й токсинами. Цей, так необхідний організму, захисний бар'єр не працює без Селена і дає збої при його нестачі. Селен запускає цілий ряд ферментів, що беруть участь у білковому, вуглеводневому, ліпідному і енергетичному обміні, направляє роботу іонів заліза, міді і йоду, відіграє важливу роль у процесах репродукції клітин. Селен координує функціонування сполучної тканини, завдяки якій відбувається обмін речовин на клітинному рівні. Мікроелемент Селен бере активну участь у роботі імунної системи, контролюючи реакції організму на виникнення вогнища запалення, активує процеси регенерації тканин [4]. Селен здійснює в організмі широкий спектр функцій, включаючи участь у процесах відтворення, росту й розвитку молодого організму, захист від руйнуючих факторів і старіння, забезпечує рівень імунітету, необхідний для захисту від утворення інфекцій, пухлин і алергій. Його участь є обов'язковим для запуску процесів нейтралізації і виведення з організму солей важких металів - свинцю, миш'яку, кадмію й ртуті, причому усіх без винятку, у тому числі,й тих що перебувають у складі тютюнового диму й алкоголю. Ця здатність Селен дуже важлива і вкрай актуальна в умовах сучасної екологічної ситуації.

2.2 Напевно сьогодні про це ще нічого не відомо

Сьогодні за результатами численних епідеміологічних досліджень, чітко відомі згубні наслідки хронічного харчового селенодефицита для людини[5].

До них відносяться:

- ріст чоловічої й жіночої безплідності, зниження народжуваності;

- ріст патології вагітності й пологів, уродженої патології немовлят;

- ріст частоти психічних і фізичних відхилень здоров'я в дитячому й підлітковому віці;

- різке збільшення захворюваності «хворобами цивілізації»: інсульт, інфаркт, онкологічні захворювання, цукровий діабет, інтоксикація населення, гіпертонія, анемія, астма, хвороби щитовидної залози, синдром раптової дитячої смертності, гепатит і т.д..

- наростання частоти важкого хронічного плину захворювань, смертності від них, зниження якості й тривалості життя, поява нових вірусних хвороб і ріст агресивності відомих.

Отже, Селен, це:

- «снайпер» - він знаходить ракові клітини, де б вони не перебували, і знищує їх;

- «пилосмок» - вичищає вільні радикали з міжклітинного простору, і нейтралізує їх. Є одним з найсильніших антиоксидантів;

- «реставратор» - відновлює структуру тканин, аж до клітинного ядра.

Експериментальні дослідження й роботи вчених багатьох країн по вивченню біологічної ролі Селену показали, що селенові препарати дають позитивний лікувальний і профілактичний ефект при багатьох захворюваннях, а також сприяють очищенню організму від шлаків і токсинів, підвищують імунітет і підсилюють процеси саморегуляції організму.

2.3 Надлишок і нестача Селену у організмі людини

Причинами дефіциту Селену можуть бути:

- недостатнє споживання Селену з їжею, низький вміст білків і жирів у раціоні;

- хвороби печінки - гепатит;

- дисбактеріоз кишківника;

- надлишковий вміст в організмі токсичних металів (ртуть, свинець, кадмій, миш'як), вони порушують засвоєння селену;

- зловживання алкоголем, наркоманія.

За даними д. м. н. Скельного А. В., з жовтня по листопад спостерігається найбільша недостача Селену в організмі (пік дефіциту Селену).

Дефіцит Селену збільшується багатьма причинами:

- Природна відсутність у ґрунті Селену, плюс зловживання нітратними добривами з 70-х років минулого століття для вирощування сільськогосподарських культур, що привело до перетворення органічного Селену у незасвоювані селеніди;

- Кислотні дощі промислового походження різко знижують здатність рослин засвоювати Селен із ґрунту, плюс збільшення кількості автомобільного та іншого видів транспорту;

- Спалювання опалого листя, торішніх трав, лісові пожежі, руйнування озонового шару;

- Очищення зерен злаків від оболонок і виробництво хліба вищого сорту, що приводить до втрати ними до 70% Селену;

- Термічна обробка їжі.

Ознаками дефіциту Селену в організмі можуть бути:

- зниження імунітету - часті простудні й запальні захворювання, поява передракових і ракових захворювань;

- хвороби серця - дистрофія міокарда, стенокардія, передінфарктні стани, підвищення рівня холестерину в крові;

- порушення функцій печінки - зниження її дезинтоксикаційної і білкоутворюючої ролі;

- зниження функцій щитовидної залози, оскільки синтез гормонів щитовидної залози тироксину й трийодтироніну залежать від селеновмісних ферментів;

- ураження шкіри - запальні захворювання, екзема, дерматит;

- випадання й слабкий ріст волосся;

- ламкість і дистрофія нігтів;

- ураження сполучної тканини - ревматичні захворювання, артрити;

- поразка очей - утворення катаракти й глаукоми.

УВАГА! При дефіциті Селену в організмі посилено накопичуються Миш?як, Кадмій і Ртуть.

Ознаки передозування Селеном:

Передозування Селеном можливе при тривалому прийомі великих доз селеновмісних препаратів (1200-1500 мкг на добу).

Ознаками передозування Селеном можуть бути: нудота й блювання, нестабільний емоційний стан, часниковий запах із рота та шкіри і у окремих випадках - випадання волосся й ушкодження нігтів.

2.4 Харчові джерела Селену

Багатими на хімічний елемент Селен є: кокос, фісташки, свинне сало, часник, морська риба, пшеничні отруби, білі гриби, яйця, соя, печінка, рис неочищений.

Інформація взята із книги відомого лікаря м. Єкатеринбурга Олексія Крайнова.

Продукти, багаті на Селен

Апельсини

**

Креветки

Ріпа

Гриби

Курка

Тріска

*

Зелені боби

*

Цибуля

Устриці

*

Зерна вівса

**

Мигдаль

Квасоля

*

Зерна рису

*

Морква

**

Фундук

*

Зерна пшениці

Молоко нежирне

*

Часник

Індичка

*

Перловка

Яблучний оцет

*

Кочанна капуста

Редис

Продукти, позначені * - суперпродукти.

Продукти, позначені** - багаті на жири та холестерин, тому повинні вживатися в малих кількостях.

Де його брати?

Багатими на Селен є морепродукти, причому не тільки молюски, але й морська риба. Взагалі елемент утримується головним чином у білкових продуктах, особливо в печінці й нирках, а також у червоному м'ясі.

Злаки, насіння, горіхи теж можуть бути джерелами Селену, якщо ґрунт, на якій вони росли, був багатим на цей мінерал. Але перевірити це в домашніх умовах ви не зможете.

А тому не забувайте про скумбрію й тунця, мідії і кальмарів, котлети й потрошки.

Не забувайте також, що:

- Селен краще засвоюється в кислому середовищі, тому селеновмісні препарати приймають під час їжі;

- вітамін Е діє в організмі разом із селеном;

- вітамін С сприяє нормальному метаболізму Селену.

Найбільшою здатністю з відомих рослин до нагромадження органічного Селену (селенметіоніна) володіє АСТРАГАЛ шерстистоквітковий.

У порівнянні з іншими рослинами, зміст селенметионіна в Астрагалі шерстистоцвітковім досягає 15 тис. мг. на 1 кг. ваги рослини з корінням.

Це приблизно в 5000 разів більше ніж у часнику, петрушці, кропі, в 1250 разів більше ніж у солоді, в 455 разів - ніж у лимоннику китайському

Свою назву Астрагал одержав у древніх скіфів ще в 5 ст. до н.е. від латинського слова « ASTRA » - зірка в Галактиці.

Астрагал називали «скіфською травою життя», її використовували скіфські цілителі для лікування царів і членів царського роду. Застосування «царської трави» для лікування простолюдинів було заборонено в законодавчому порядку.

Її зобов'язані були приймати регулярно всі чоловіки царського роду, починаючи з 45 років. Виліковували за допомогою цієї трави не більше не менше, як від старості.

Настій Астрагала досить широко застосовувався фітотерапевтами, його ефекти були добре вивчені, при цьому відзначалася відсутність побічних явищ.

У цей час Астрагал застосовують при лікуванні захворювань: серцево-судинної системи; опорно-рухового апарата; при анеміях; хворобах щитовидної залози; печінки й підшлункової залози; цукровому діабеті; гострих респіраторних захворюваннях; захворюваннях легенів; екземі й псоріазі; при будь-яких видах онкологічних хвороб, зокрема лейкозів і при багатьох інших недугах.

Пам'ятайте про те, що: «Лікар лікує, а природа виліковує». Гіппократ.

2.5 Добова норма Селен

Довгий час норм по Селену взагалі не існувало. Потім було прийнято, що необхідна щоденна доза Селену складає 50-70 мікрограмів (мкг), для дітей - 1 мкг на 1 кг ваги. Вагітним і матерям, що годують, спортсменам, запеклим курцям необхідно набагато більше Селену - до 200 мкг на добу. Цю необхідну кількість, можна легко одержати з їжі.

УДАР ПО ХОЛЕСТЕРИНУ

Жителі Гренландії використовують багато тюленячого жиру, і така своєрідна дієта не заподіює ніякої шкоди їхньому здоров'ю завдяки тому, що тюленячий жир винятково багатий вітаміном Е и Селеном. Як показали дослідження, рівень Селену в організмі гренландських ескімосів в 10-20 разів вище, ніж європейців і американців, а рівень холестерину значно нижче.

Коли чудові профілактичні властивості Селену привернули увагу вчених, його стали рекомендувати в трохи більших кількостях: 100-200 мкг у день. Деякі фахівці називають навіть цифру 400 мкг у день - для максимального захисту; у випадках, коли Селен необхідний, щоб повернути назад хворобу, що вже почалася, вони без сумнівів призначають дозу вдвічі вищу. Однак варто пам'ятати: у більших кількостях (понад 1000 мкг, тобто 1 мг) Селен може бути токсичний, якщо приймати такі дози тривалий час [4].

Добова норма Селен

Селен

1--3 роки

10-50 мкг...

4--6 років

15-70 мкг

7--9 років

15-80 мкг

10-- 18 років

20- 100 мкг

Віком від 18 років

50- 150 мкг

Вагітні жінки

100-200 мкг

Матері в період лактації

100-200 мкг

Як правило, Селен радять пити разом з вітаміном Е - це підвищує ефективність обох. І навпаки - дефіцит вітаміну Е не дає організму використати Селен, навіть якщо його приймають у високих дозах [5].

Те ж стосується й вітаміну С. Оскільки він не накопичується в організмі одержувати його потрібно щодня. Тому якщо хочете максимально використати переваги Селену, не забувайте про свіжі салати з нерафінованим рослинним маслом і лимонним соком, а також про горіхи й насіння (бажано нежарене).

3. Селен - елемент, який не дає вам старіти

3.1 Селен блокує розвиток раку

Відкриття відбулося випадково. В одному з районів Китаю статистика захворюваності на рак легенів була значно вище, ніж в інших регіонах, у тому числі й сусідніх. Стали шукати причину - і нічого не виявили... крім одного: у цій місцевості ґрунт був бідний Селеном. А оскільки люди й у цьому районі, і в сусідні годувалися за рахунок маленьких селянських господарств, то склад ґрунту безпосередньо впливав на їхнє здоров'я[7].

Зацікавлені, дослідники вивчили дані про провінції, де вміст Селену у ґрунті був найбільш високим, - і виявилося, що люди там дуже рідко хворіють на рак легенів. А проведені пізніше експерименти показали, що додаткове введення Селену піддослідним мишам знижувало захворюваність різними видами злоякісних пухлин майже в 7 разів!

«Селен -- це могутня превентивна речовина», -- запевняє доктор Дональд Ліск, спеціаліст із Селену з Корнуелльського університету. У тварин Селен гальмує розвиток майже 100% різних пухлин. В усьому світі люди, у яких. низький рівень Селену та, які харчуються продуктами з низьким вмістом цього елемента, більш схильні до раку молочної залози, товстої кишки, шкіри, трахеї і легень.

Селен володіє потужною антиоксидантною дією. У зв'язку з цим на перше місце можна поставити вплив Селену на розвиток пухлинних процесів, у тому числі злоякісних. В організмі накопичуються недоокислені продукти розпаду, що викликають токсичний ефект, діючи на клітини зсередини. Вони поряд з іншими негативними ефектами приводять до утворення ракових клітин.

Встановлено, що якщо в організмі вміст Селену недостатній, то це може створювати умови до виникнення й розмноження ракових клітин. Якщо в організм вчасно ввести достатню кількість Селену, то ферменти встигають цю ракову клітину знайти і знищити. Тобто вони не тільки перешкоджають утворенню цих клітин, але й знищують ті, які уже утворилися.

Роботи американських вчених (наприклад, десятилітнє дослідження Л.Кларка в Університеті Аризони) показали, що в групі людей, які одержували 200 мкг Селену на день (добова потреба), було відзначене зниження смертності від раку на 50%.

Американські ж дослідники прийшли до висновку, що хворі на рак передміхурової залози, які одержують Селен щодня, живуть до 12-13 років, які не одержують - усього 2-3 роки.

До такої ж закономірності прийшли й німецькі вчені. Рак печінки - одне з найважчих захворювань, тому що печінка дуже важко піддається оперативному лікуванню. Звичайно при цьому призначають хіміотерапію, променеву терапію, тобто самі по собі токсичні види лікування. Хворі, що приймають Селен, краще переносять курси променевої терапії, а також швидше відновлюються в післяопераційний період, а також після хіміотерапії.

Якщо хворим на рак печінки до комплексного лікування додати Селен, то тривалість їхнього життя збільшується на 4-5 років, у противному випадку - не більше року. Вченими доказано, що внаслідок селенізації населення у Фінляндії, зафіксовано зниження смертності від онкологічних захворювань майже у два рази. У роботах дослідників ряду країн відзначено, що якщо одночасно із застосуванням Селену призначати вітамін Е, то він захищає від окисних процесів, а якщо вітамін С, то він підсилює ефективність Селену.

Описано ряд випадків, коли при онкологічних захворюваннях не те щоб наступало видужання, але деяке повернення до здорового життя: тобто хворі яким залишалося жити біля місяця, починаючи приймати достатню кількість Селену, живуть рік- півтора й більше.

3.2 Селен бореться із хворобами крові

Лейкоз

Датські вчені встановили, що зниження вмісту Селену в організмі сприяє розвитку різних форм лейкозу в людей різних вікових груп. Призначення Селену таким хворим у досить більших кількостях приводить до значного поліпшення загального стану вже через 2-3 місяця.

Анемія

Це захворювання, що викликане зниженим вмістом гемоглобіну в еритроцитах, зараз «процвітає» і не завжди ефективно піддається загальноприйнятому лікуванню препаратами заліза.

Щоб гемоглобін синтезувався нормально, одного заліза недостатньо. Необхідна присутність Селену у потрібних кількостях, тому що активні ферменти, які формують гемоглобін, містять Селен. Крім того, якщо рівень Селену низький, то тривалість життя еритроцитів знижується з 110-120 днів (це норма) до 40-60 днів. Всі ці фактори приводять до анемії. При прийомі Селену протягом двох місяців вміст гемоглобіну в крові підвищується на 37-41%. У деяких випадках виявлене підвищення гемоглобіну у 2 рази.

Цукровий діабет

Встановлено, що Селен володіє панкреатотропною дією, тобто стимулює додатковий ріст клітин підшлункової залози - відбувається утворення нових острівців Лангерганса - особливих груп клітин, які продукують інсулін. Цей ріст позитивно впливає на клітини і, як наслідок, з'являється плацдарм для вироблення більшої кількості інсуліну, крім цього, клітина при нормальній кількості Селену починає краще засвоювати глюкозу і витрачати її на енергетичні потреби.

Але найголовніше полягає в унікальній здатності фруктози проникати в клітини всіх органів без участі інсуліну й повноцінно заміщувати глюкозу в обмінних процесах, при цьому значно зменшується енергеический клітинний голод. Більше того, короткі фрагменти молекул інуліну, вбудовуючись у клітинну стінку, полегшують проходження усередину клітини й самої глюкози, хоча й у відносно невеликих, у порівнянні з нормою, кількостях. Все це веде до істотного й стійкого зниження концентрації цукру в крові, що не супроводжується різкими коливаннями цього показника протягом доби.

Селен сприяє значному поліпшенню загального самопочуття, підвищенню працездатності, життєвого (фізичного й емоційного) тонусу хворих цукровим діабетом.

3.3 Селен зменшує дію іонізуючого випромінювання на організм людини

Променева хвороба

Селен завдяки тому, що входить до складу активних ферментів сприяє зменшенню руйнівної дії іонізуючого випромінювання, низькоенергетичного й ультрафіолетового випромінювання, високочастотних коливань. Експериментальним шляхом було доведено, що тварини з високим вмістом Селену в організмі значно легше переносять дозу іонізуючого опромінення, менш сприйнятливі до нього. Те ж спостерігається і у людей.

3.5 Селен бореться із захворюваннями органів дихання

Бронхіальна астма

Бронхіальна астма відноситься до алергійних захворювань, тобто виникає в людей з підвищеною чутливістю до деяких хімічних речовин і фізичних факторів-алергенів. Приступи задушшя виникають через порушення прохідності бронхів, викликаного спазмом мускулатури й набряком слизової оболонки бронхів, внаслідок якого відбувається закупорка бронхів [8].

Раніше в лікуванні бронхіальної астми застосовували промивання бронхіального дерева. Селен дозволяє підтримувати м'язову систему в нормальному стані. При низькому рівні Селену знижується м'язова активність м'язів бронхів, і секрет, що повинен викидатися з легенів, застоюється в них.

3.4 Селен бореться із хворобами серцево-судинної системи

Епідеміологічні дослідження в різних країнах світу показали, що при зниженому вмісті Селену у ґрунтах і, як наслідок, у їжі людей у 7 разів зростає частота інфарктів міокарда, значно частіше розвиваються інсульти, гіпертонічна хвороба, порушення ритму серця, кардиоміопатія. До 98% кардиоміопатій у дітей обумовлено низьким вмістом Селену.

Селен підвищує скорочувальну здатність міокарда, має антиаритмічну, антиоксидантну та антисклеротичну дії, регулює підвищення і зниження кров'яного тиску. Сприяє нормалізації підвищеного рівня холестерину, тригліцеридів, цукру і в'язкості крові. Має виражений сечогінний ефект і не виводить при цьому мінерали і вітаміни з організма людини.

Селенодефицитная кардиомиопатия ( кешанская хвороба )

Найбільш важким проявом дефіциту Селену в організмі є «Кешанська хвороба», що характеризується ураженням м'яза серця, загальною слабкістю, низьким артеріальним тиском, набряками, болями в кістках і суглобах. Хвороба часто є причиною смерті в дитячому віці.

В 70-х роках минулого століття китайськими вченими був розкритий таємний зміст древніх легенд про чудодійний Селен. У Північній провінції Китаю - провінції Кешан століттями лютувала дивна хвороба, що забирала багато життів дітей і дорослих. Це була «Кешанська хвороба» - селенодефіцитна кардиоміопатія, як її вже назвали в ХХ столітті. Було виявлено, що в ґрунтах північної провінції Китаю, а отже і у рослинах, які виростають на них, і в м'ясі сільськогосподарських тварин, що поїдають ці рослини, утримується вкрай незначна кількість лише одного хімічного елемента - Селена. Жителям північних провінцій Китаю стали давати по 100мкг. дешевого неорганічного Селену у складі дріжжів. І «Кешанська хвороба» пішла на спад в 70-х роках минулого століття.

3.6 Захворювання опорно-рухового апарату

Остеохондроз, артроз

При прийомі Селену протягом 3-х місяців біль у хребті й суглобах зменшується, у багатьох випадкав припиняється практично повністю. Це пояснюється тим, що Селен бере участь у формуванні ферментів синовіальної оболонки хрящів хребта та інших суглобів, внаслідок чого створюються більш сприятливі умови для збільшення обсягу руху.

Дискоз (остеохондроз) - дегенеративна поразка міжхребтового хряща, що розвивається під впливом вікових змін обміну речовин. Останнім часом дискоз «молодіє», що свідчить про порушення обмінних процесів навіть у молодих людей. Відзначається позитивний ефект від прийому Селену і при такому важкому захворюванні, як тазостегновий артроз.

При всіх захворюваннях добре комбінувати прийом селен з тепловими процедурами, грязьовими й парафіновими аплікаціями, хвойними ваннами, електролікуванням.

Переломи кісток

Висока ефективність застосування Селену виявлена при спостереженні за заростанням кісток після переломів. Достатня кількість Селену в організмі створює сприятливі умови для цього. Строки зростання кісток скорочуються до 52-75 днів. Виключається формування помилкових суглобів. Уже через 3-4 тижні рухливість у місці перелому припиняється. Ця обставина пояснюється тим, що активні центри ферментів, що формують кісткову тканину (кисла, лужна, фосфатаза), складаються із Селену. Нестача Селену приводить до зниження рівня цих ферментів, що, у свою чергу, і сповільнює процес зростання кісток. У пацієнтів, що приймали селен, спостерігалися випадки зростання навіть таких переломів, які у звичайних умовах не зростаються, наприклад: переломи ліктьової кістки, шийки стегна.

Дисплазії кісток

Сколіоз - це бічне скривлення хребта, що буває вродженим або набутим (рахіт, травми, параліч м'язів спини). Початок хвороби прямо пов'язаний з порушенням всмоктування в шлунку заліза, Селену, Магнію й багатьох інших елементів, необхідних для нормального обміну речовин. Насамперед, у таких дітей потрібно нормалізувати харчування, виключити або значно зменшити вживання солодкого. Це дозволить зберегти в шлунку кисле середовище - необхідна умова для всмоктування мікроелементів. Крім того, вуглеводи перешкоджають засвоєнню й тій кількості Селену, яку ми одержуємо з їжею. Селен входить до складу ферменту фосфатази, що активує гормон кальцетонін, без нормальної роботи якого не буде відбуватися «вбудовування» кальцію в структуру кістки. Кальцетонін називають «сторожем» кальцію в організмі.

3.7 Селен уповільнює розвиток СНІДу

селен хімічний біологічний харчовий

Вчені припускають, що хімічний елемент Селен впливає на організм ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Висновок про позитивний вплив Селену на організм носіїв ВІЛ інфекції зробили вчені з університету Майямі.

У ході проведеного ними експерименту 91-му носію вірусу ВІЛ щодня давали препарати з високим вмістом Селену. Інші 83 пацієнта одержували плацебо. На початку експерименту рівень вмісту Селену в організмі у всіх учасників дослідження був однаковий. Після дев'яти місяців прийому препарату медичне обстеження пацієнтів показало, що в групи, що приймала Селен, ризик переходу вірусу в активну форму нижчий, ніж у тих, що приймали плацебо. У повідомленні дослідників сказано, що Селен може бути простим, недорогим і безпечним доповненням до лікування. Механізм впливу Селену на організм ВІЛ-інфікованого хворого до кінця невідомий. Відповідно до однієї з гіпотез, Селен, що володіє властивостями антиоксиданта, здатний відновлювати ушкоджені клітини імунної системи.

3.8 Зелений у педіатрії

Нестача у їжі мікроелемента Селену - одного з найважливіших біокоректорів, згубно відображається на здоров'ї дітей і вже признана однієї з найсерйозніших проблем сучасності. Вона спричиняє ріст захворюваності і смертності.

Особливо негативно дефіцит Селену позначається на розвитку дитини в період виношування в організмі матері й у перші роки після народження, а також при проживанні в екологічно несприятливих регіонах. При цьому, у дітей значно частіше зустрічаються пороки розвитку, накопичуються солі важких металів, радіонукліди і т.д., порушується обмін речовин, процеси адаптації, розвиваються хронічні інтоксикації сполучної тканини. У таких дітей у ранньому віці спостерігається м'язова слабість, поганий сон, гіперактивність, затримується фізичний і психічний розвиток, погіршується навчання, легше формується хронічна патологія. Порушується полове дозрівання, аж до розвитку безплідності. Вони частіше й важче хворіють на вірусні інфекції.

Висновки

Селен -- незамінний мікроелемент, але його вміст у ґрунтах вкрай низький, що приводить до захворювань людини, тварин і рослин. Нестача Селену провокує в людини кардіопатії, розладу імунної системи, порушення ембріогенеза, веде до порушення цілісності клітинних мембран, значному зниженню активності згрупованих на них ферментів, нагромадженню кальцію усередині кліток, порушенню метаболізму амінокислот і жирних кислот, зниженню енергопродукцій і т.д.

Селен пов'язаний з функціями більше 100 ферментів. Селеновмісні ферменти беруть участь у процесі детоксикації численних продуктів метаболізму в організмі, регулюють окислювання жирних кислот, контролюють активність клітинного імунітету, впливають на відновлювальну функцію. Нестача Селену приводить до зниження життєвих сил.

Сьогодні доведено, що в першу чергу піддаються різним захворюванням люди з яскраво вираженою нестачею Селену в організмі.

Список використаних джерел

1. Кудрявцев А. А., Химия и технология селена и теллура, 2 изд., М., 1985;

2. Глазовська М. А. Глобальне розсіювання природного й техногенного селену і його нагромадження в ґрунтах // Ґрунтознавство, 1999. № 10. С. 1215-1225.

3. Дженбаєв Б. М., Мурсалиєв А. М., Єрмаков В. В., Аденов Ж. А. Біогенність хімічних елементів і селеновий статус. Бішкек: НАН РК, 2003. 89 с.

4. Голубкіна Н. А., Скельний А. В., Соколов Я. А. та ін. Селен у медицині й екології. М.: «КМК», 2004. 134 с.

5. Тутельян В. А., Княжев В. А., Хотимченко С. А., Голубкіна Н. А., Кушлинский Н. Е., Соколов Я. А. Селен в організмі людини: метаболізм, антиоксидантні властивості, роль у канцерогенезі. М.: Видавництво РАМН, 2004. 224 с.

6. Diplock A.T. Recent studies on the interaction between vitamin E and selenium// Trace element metabolism in animals. Ed. by C.F. Mills. Edinburgh and L.: E. and S. Livingstone, 1990. P. 190-203.

7. Ermakov V.V., Alekseeva S.A. Mushrooms as source of selenium consumption// Proceedings of 3rd Int. Symposium on Trace Elements in Human: New Perspectives. Athens, Greece, 2003. P. 384-392.

8. Patching S.G., Gardiner P.H.E. Recent developments in selenium metabolism and chemical speciation: a review// J. Trace Elements Med. Biol., 1999. Vol. 13. P. 193-214.

9. Інтернет ресурси.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Загальні властивості міді як хімічного елементу, історія його відкриття, походження, головні фізичні та хімічні властивості. Мідь у сполуках, її якісні реакції. Біологічна роль в організмі людини. Характеристика малахіту, його властивості та значення.

    курсовая работа [555,8 K], добавлен 15.06.2014

  • Кисень - історія відкриття. Поширення в природі, одержання. Фізичні і хімічні властивості. Застосування кисню. Біологічна роль кисню. Сірка - хімічні властивості. Оксиди сульфуру. Сульфатна кислота. Чесна сірка і нечиста сила. Чорний порох.

    реферат [64,8 K], добавлен 11.01.2007

  • Ліпіди як органічні сполуки, різні за хімічною природою, загальною властивістю яких є здатність розчинятись у неполярних органічних розчинниках, їх головні фізичні та хімічні властивості, класифікація та різновиди. Значення жирів в організмі людини.

    реферат [2,9 M], добавлен 17.04.2012

  • Зміст металів у компонентах крові здорової людини. Значення S-елементів для організму людини: натрій, калій, магній, кальцій. З'єднання марганцю в біологічних системах. Роль D-елементів у фізіологічних і патологічних процесах в організмі людини.

    реферат [30,9 K], добавлен 04.09.2011

  • Загальна характеристика. Фізичні властивості. Електронна конфігурація та будова атома. Історія відкриття. Методи отримання та дослідження. Хімічні властивості. Використання. Осадження францію з різними нерозчинними сполуками. Процеси радіолізу й іонізації

    реферат [102,3 K], добавлен 29.03.2004

  • Будова і властивості вуглеводів. Фізіологічна роль вуглеводів для організму людини. Фізичні та хімічні властивості моно- і полісахаридів. Доцільність і правильність споживання продуктів харчування, які містять вуглеводи. Дослідження глюкози в солодощах.

    реферат [75,6 K], добавлен 18.04.2012

  • Загальна характеристика вітамінів, їх класифікація. Вітаміни групи В. Фізичні та хімічні властивості, їх джерела. Дія вітамінів на організм людини. Показання до застосування. Значення вітамінів в забезпеченні нормальної життєдіяльності людини.

    реферат [88,1 K], добавлен 03.02.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.