Визначення сульфатів у стічній воді комплексонометричним та турбидиметричним методами аналізу

5.2 Протипожежні заходи безпеки

Загальне положення:

Відповідальність за протипожежний стан приміщеннь кабінетів, матеріальних комор накладається персонально на керівника центральної лабораторії. Прізвища відповідальних за протипожежний стан повинні бути написані на спеціальних табличках, які розміщенні на видних місцях.

Всім працівникам при прийнятті на роботу і щорічно по місцю роботи проводиться первинний і вторинний інструктаж по пожежній безпеці відповідно.

Відповідальність за проведення якісного і своєчасного інструктажу працівникам центральної лабораторії, а також за проведення всієї масово пояснювальної роботи в лабораторії покладено на особи які відповідають за протипожежний стан.

Відповідальні за протипожежний стан повинні:

- забезпечити виконання на довірених їм дільницях встановленого протипожежного режиму;

- забезпечити справний стан та постійну готовність до дії засобів пожежегасіння;

- слідкувати за справністю електроустановок, вентиляції, опалення, технічного обладнання, приймати міри до негайного усунення, які можуть призвести до пожежі або вибуху;

- забезпечити регулярне прибирання робочих місць і приміщень;

- під час проведення ремонтних робіт стороннім організаціям забезпечити постійний нагляд за виконанням мір пожежної безпеки, не допускати проведення робіт з застосуванням відкритого полум'я без наявності наряд - допуску на проведення таких робіт і узгоджених з пожежною охороною.

Первинні засоби пожежегасіння:

- будівлі, споруди, приміщення і технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежегасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, ковдрами з негорючою теплоізоляційного полотна, войлока, пожежними відрами, совками, лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації пожеж в їх початковій стадії розвитку;

- вогнегасники слід встановити в легко досяжних місцях, а також в пожежо небезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних промінів і безпосередньої дії опалювальних і нагрівальних приладів;

- вогнегасники, які розміщенні поза приміщенням або в неопалювальних приміщеннях і не призначені для експлуатації при від'ємних температурах підлягають утриманню в найближчих приміщеннях з температурою вище +5⁰С, на стендах повинна висіти інформація про його найближче знаходження;

- використані вогнегасники, а також вогнегасники з зірваними пломбами необхідно негайно направляти на перевірку;

- на перезарядку з об'єкта дозволяється відправляти не більш як 50% вогнегасників з їх загальної кількості;

Матеріальні склади:

При зберіганні в складах різних речовин і матеріалів повинно враховуватись їх пожежонебезпечні фізико - хімічні властивості, сумісність, а також ознаки однорідності речовин, які застосовуються для гасіння пожежі.

В складах, які розміщенні в будівлях різного ступеню вогнестійкості, дозволяється використовувати стелажі з горючих матеріалів висотою не більше 3 м³, забезпеченням проходу між стінами із стелажами шириною не менше 1м. Конструкції стелажів висотою більше 3м повинні виконуватись з негорючих матеріалів.

В складах конторські і побутові приміщення повинні бути обладнанні протипожежними перегородками першого типу і перекриттями третього типу і мати один з евакуаційних виходів назовні.

В складах не дозволяється:

- стоянка і ремонт завантажувально - розвантажувальних і транспортних засобів;

- експлуатація газових плит, печей, побутових електронагрівальних приладів, установок з метою штепсельних розеток;

- зберігання продукції в притулок до приладів і труб опалення;

- зберігання аерозольних пакунків в одному приміщенні з окисниками, горючими газами, ЛЗР і ГР;

- зберігання кислот в місцях, де можливе їх зіткнення з деревиною і іншими речовинами органічного походження.

Приміщення з ПК:

Користувачі персональних ЕОМ повинні дотримуватись всіх заходів пожежної безпеки, визначених даною інструкцією, а також вказаних в технічній документації заходів -виробників ПЕОМ.

ПЕОМ після закінчення роботи на них повинні вимикатися з мережі.

Приміщення з ПЕОМ повинні бути оснащенні вогнегасниками типу ОУ.

Не дозволяється:

- розмішувати машинні золи ПЕОМ в підвалах;

- виконувати роботи по ремонту блоків ЕОМ у машинному золі.

Лабораторія:

В кожному окремому приміщенні лабораторії відповідальним за протипожежну безпеку є співробітник, призначений розпорядженням керівника лабораторії.

Співробітники лабораторії забов?язані знати пожежну безпеку речовин і матеріалів при роботі з ними.

Речовини і матеріали в лабораторії повинні зберігатися суворо по асортименту. Не дозволяється зберігання речовин хімічна взаємодія яких може викликати пожежу або вибух.

Лабораторні меблі і обладнання повинні зберігатися так, щоб не заважали при евакуації людей. Ширина мінімально припустимих проходів між обладнанням повинна бути не менше 1м.

Витяжна вентиляція у всіх приміщеннях лабораторії повинна працювати весь день і вимикатися після роботи. Не можна працювати в лабораторії коли вона не працює.

Підлога в лабораторії повинна бути з негорючих матеріалів, які не вбирають в себе рідини, з якими працюють.

Балони зі зжатими і розчинними горючими газами встановлюються зовні будівлі лабораторії в металевих шафах. Шафи повинні мати прорізи або жалюзійні решітки, щоб провітрювати.

В лабораторіях дозволяється використовувати балони тільки з інертними газами ( азот, вугільна кислота ). Не дозволяється працювати з несправними балонами.

Не дозволяється зберігання рідкого повітря і кисню в одному приміщенні з ЛСР та ГР, жирами та оливами.

Лужні метали зберігаються в зневодненому керосині або оливах без доступу повітря в товстостінному посуді. Склянки з лужними металами розміщуються в металевих литках ретельно закритими, стінки і дно вкриті азбестом.

Штепселі і вимикачі нагрівальних приладів повинні бути розміщенні зовні витяжних шаф.

Скляний посуд з кислотами, лугами і іншими їдкими речовинами дозволяється переносити в спеціальних металевих або дерев'яних лотках, викладених азбестом. Для сірчаної і азотної кислот використання дерев'яних лотків, корзин і опилок дозволяється при умові їх обробки вогнезахисними засобами. Концентровану азотну кислоту забороняється розливати в скляну тару.

Легкозаймисті і горючі речовини, кислотні луги, проби газу і так далі, повинні зберігатися в окремих від інших приміщень стіною з межою вогнестійкості не менше 0,75 год з виходом в коридор.

Роботи пов'язані з нагріванням ЛЗР і ГР, проводяться під постійним наглядом працівника. Їх кількість в лабораторії не повинна перевищувати денної потреби, зберігати в металевих шафах, герметичній тарі з щільно закритими кришками.

Робочі поверхні столів, стелажів, витяжних шаф, повинні мати негорюче покриття, з матеріалів, стійких до дії речовин, з якими працюють.

Підігрів смол, нафтопродуктів на водяній бані.

Штепселі і вимикачі нагрівальних приладів повинні бути розміщенні зовні витяжних шаф.

Порядок дії при пожежі:

При виявленні пожежі працівник забов?язаний:

- негайно повідомити по телефону пожежну охорону підприємства. При цьому необхідно повідомити адресу об'єкту, кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обставин під час пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

- прийняти заходи до евакуації людей, гасіння пожежі первинними

засобами пожежегасіння та зберігання матеріальних цінностей;

- повідомити про пожежу керівництво цеху;

- при необхідності викликати інші аварійно - рятувальні служби.

Посадова особа об'єкту, що прибула на місце пожежі забов?язана:

- перевірити, чи викликана пожежна охорона, поставити до відома керівництво підприємства;

- у випадку загрози життю людей, негайно організувати їх порятунок, використовуючи для цього сили і засоби;

- вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;

- провести при необхідності вимкнення електроенергії, зупинку транспортних засобів, агрегатів, апаратів, перекриття парів ті водних комунікацій, зупинка систем вентиляції в аварійному та сумісних з ним переміщень та виконати інші заходи, які сприяють запобіганню виникнення пожежі;

- організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу при виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі та підключенні водопостачання;

- одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей, забезпечити дотримання технічної безпеки робітниками, які приймають участь у гасінні.

Дії на випадок пожежі змінного персоналу:

а)змінний інженер керує роботою зміни, знеструмлює ділянку осередку пожежі;

- в загальній кімнаті - відключення загального рубильнику на 3ЩУ, який знаходиться зліва других дверей кімнати;

- в хімпробній - шляхом відключення загального рубильнику 1ЩУ зліва хімпробної, потім викликають пожежну охорону;

б) до прибуття пожежної охорони:

- лаборант по хімії працює зі стволом внутрішнього пожежного крану;

- лаборант по технічному аналізу працює з вогнегасником ОУ - 5;

- лаборант по роботі з сіркою засипає осередок пожежі піском.

У випадку виникнення пожежі в денний час, відповідальні за протипожежну безпеку знеструмлюють:

- кімнати нафтопродуктів, препараторської та дослідницької лабораторії шляхом відключення загального рубильнику;

- методична - загальним рубильником 4ЩУ;

- пластометрична - загальним рубильником 5ЩУ першого поверху, який зліва від дверей і викликає пожежну охорону.

Знеструмлювання всієї лабораторії здійснюється автоматом вводу, який знаходиться в шафі управління електрощитової кімнати на першому поверсі знаходиться в загальній кімнаті на дошці.

По прибутті, на пожежу, пожежної охорони, представник підрозділу, який керує гасінням пожежі, забовя?заний повідомити старшому начальнику пожежної охорони, усі відомості про осередок пожежі, заходи, які приймаються по його ліквідації і евакуації людей, а також про наявність людей зайнятих на ліквідації пожежі.

При прибутті пожежних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об'єкту.

Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація і технічний персонал споруди або будівлі забов?язані приймати участь в консультації керівника гасіння про конструктивні та технологічні особливості об'єкту, де виникла пожежа.

5.3 Міри безпеки при роботі з електричним струмом

Електробезпека - система організаційних та технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електромагнітні поля та статичної електрики.

Статична електрика - це сукупність явищ, пов'язаних з виникнення, зберіганням та релаксацією вільного електричного заряду на поверхні і в об'ємі діелектричних і напівпровідникових речовин, матеріалів, виборів або на ізольованих провідниках.

Електротравма - травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги.

Електротравматизм - явище, яке характеризує сукупність електротравм.

Електроустановка - установка, в якій виробляється, перетворюється, передається, розподіляється, споживається електрична енергія.

Діюча електроустановка - електроустановка або її ділянка, яка знаходиться під напругою, або на яку напруга може бути подана вмиканням коммутаційних апаратів.

Заземлюючий устрій - сукупність заземлювача та заземлюючих провідників.

Заземлюючий провідник - провідник, який з'єднує заземлені частини з заземлювачем.

Засоби електрозахисту - переносні та перевозні вироби, які служать для захисту людей, які працюють з електроустановками від ураження електричним струмом, дії електричної дуги та електромагнітного поля.

Засоби електрозахисту бувають:

- основні

- допоміжні

До електрозахисних засобів відносяться:

- ізолюючі штани, ізолюючі та електровимірні клещі, показники напруги для фазіровки;

- ізолюючі устрої та прилади для ремонтних робіт під напругою вище 1000 В та слюсарно - монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками для роботи в електроустановках напругою до 1000 В;

- діелектричні рукавички, калоші, ковдри, ізолюючі накладки і підставки, боти;

- індивідуальні екрануючі комплекти;

- переносні заземлення;

- відгороджуючи устрої та діелектричні ковпаки;

- плакати та знаки безпеки.

Крокова напруга - напруга між 2 точками поверхні землі в зоні

замикання фази на землю, які відстають один від одного на відстань одного кроку ( 0,8м ). Найбільшу величину крокова напруга має поблизу від місця замикання вона практично не являється небезпечною.

Сила струму - це направлений рух заряджених часток від більшого потенціалу до меншого через провідник.

Напруга - це різниця потенціалів ( при з'єднанні потенціалів іде струм між 2 точками електромережі небезпечна напруга більше 42В, небезпечний струм більше 5мА, смертельний струм 0,1А ).

Вимоги до працівників працюючих з електроустановками:

1. до роботи не допускаються працівники молодші 18 років;

2. працівники, які пройшли медичний огляд;

3. до роботи допускаються працівники,які пройшли теоретичну підготовку і які здали екзамен і мають посвідчення по другій групі електробезпеки. Елементарні вимоги до працівників: знати де вмикаються і вимикаються електроустановки, так як перша дія при ураженні електричним струмом - вимкнення напруги. Невелике проходження струму через людину супроводжується скороченням м'яз.

5.4 Заходи під час нещасних випадків

Лаборант хімічного аналізу по хімпродукції повинен швидко орієнтуватись у всіх аварійних ситуаціях, надавати першу медичну допомогу на місці аварії до прибуття медпрацівників.

Перша медична допомога - це комплекс заходів, скерованих на відновлення, збереження життя та здоров?я потерпілого, здійснюваних не медичними працівниками ( взаємодопомога ) або самим потерпілим (самодопомога)

При виникненні аварійної ситуації лаборант хімічного аналізу повинен дотримуватися слідуючих вимог:

- прийняти заходи для забезпечення безпеки людей ( вивести людей із аварійної зони ).

- при виникненні пожежі негайно подзвоніть в чергову пожежну частину, повідомити адміністрацію цеху та приступити до гасіння пожежі підручними засобами (вогнегасники, вода, пісок).

- при загазованості приміщення негайно викликають чергових газорятувальників по телефону, посилити природну вентиляцію відчинивши вікна і двері.

Перша допомога при опіках кислотами і лугами:

- при потраплянні кислот, лугів на руки або обличчя необхідно швидко видалити ватним тампоном рідину, промити уражене місце великою кількістю води і обробити нейтралізуючими речовинами. При опіках кислотами в якості нейтралізатора використовують 2 % розчин карбонату амонію або бікарбонату натрію, при опіках лугами - 2 % розчин оцтової кислоти або 1 % розчин соляної кислоти.

- при потраплянні їдкого лугу в очі або порожнину роту необхідно промити уражене місце 2% розчином борної кислоти;

- при опіках бромом його слід швидко змити з поверхні шкіри декількома порціями етилового спирту і потім замазати уражене місце маззю від опіків.

Перша допомога при отруєнні газом:

- винести потерпілого на повітря;

- при послабленні дихання зробити штучне дихання.

Перша допомога при отруєнні хімічними речовинами:

- азотною кислотою або оксидами азоту - давати пити молоко, яєчний білок;

- соляною кислотою - винести потерпілого на повітря, давати вдихати пари аміаку;

- аміаком - винести потерпілого на повітря;

- солями важких металів ( міді, барію, свинцю, ртуті ) - давати в великій кількості яєчні білки і молоко.

Перша допомога при пораненнях:

- необхідно, як можна швидше зупинити кровотечу і перев'язати рану. Для перев'язки використовувати бинт, перев'язочний пакет, джгут або шматок матерії, які повинні бути обов'язково чистими, щоб не визвати зараження крові. При відсутності чистого перев'язочного матеріалу рану краще залишити відкритою;

- при незначних ударах, необхідно на забите місце покласти пов'язку змочену в холодній воді, переложену льодом або снігом;

- при важливих зовнішніх ударах, особливо при ударах внутрішніх органів, необхідна якомога швидше викликати лікаря або ж негайно доставити потерпілого на носилках до найближчого медпункту.

При переломах на місці подій викликати лікаря, до прибуття

лікаря слід негайно покласти потерпілого надавши зламаній кінцівці повну нерухомість наклавши пов'язку з шиною. В якості шин застосовують палки, фанери, картон та інше.

При термічних опіках необхідно обережно зняти з потерпілого одяг і взуття ( краще розрізати ). Не можна торкатися руками обпечених ділянок шкіри або змазувати мазями, розчинами або йодом. Обпечену поверхню перев'язати як будь яку рану, покрити стерильним матеріалом, а з верху накласти шар вати і все закріпити бинтом.

При опіках очей електричною дугою слід робити холодні примочки із розчину борної кислоти.

Перша допомога при кровотечах:

- зовнішні артеріальні кровотечі ( кров червоного кольору, витікає пульсуючою струєю, товчками ). Накладають жгут та найближчу до тулубу частину плеча або стегна вище місця поранення, при чому обов'язково на тканину або одяг. Перший виток роблять особливо тугим, а послідуючі три поступово послаблюють так, щоб між ними незащімлювалася шкіра. Після зупинення кровотечі затягувати джгут далі не треба. Необхідно пам'ятати, що накладений джгут не можна тримати більше 1,5 - 2 годин. Через одну годину накладений жгут слід зняти, щоб забезпечити приток крові до кінцівки, через 5 - 10 хвилин накласти знову, якщо кровотечу не зупинено;

- при венозній кровотечі ( кров темно - червоного кольору, витікає безперервно ) необхідно пам'ятати, що в уражену рану може потрапити повітря бульбашки якого в потоці крові може привести до закупорення судин та миттєвої смерті. Місце навколо рани необхідно обробляти йодом, спиртом, одеколоном.

При обмороженнях різних частин тіла (обличчя, рук, ніг) необхідно розтерти уражене місце шерстяними виробами або виробами із сукна до почервоніння, потім змазати їх жиром і перев'язати.

При тепловому або сонячному ударі необхідно вивести потерпілого на свіже повітря, змочити голову холодною водою.

5.5 Гігієна праці лаборанта

Гігієнічним нормуванням називають суворо визначений діапазон параметрів фактора середовища, який є оптимальним або принайні не є небезпечним з точки зору збереження нормальної життєдіяльності і здоров'я людини, людської популяції і майбутніх поколінь.

До об'єктів гігієнічного нормування належать гранично допустима для людського організму концентрації ( ГДК ) шкідливих хімічних домішок у повітрі, воді, ґрунті, продуктів харчування, граничні допустимі рівні ( ГДР ) і дози ( ГДР ) шкідливих фізичних факторів середовища антропогенного походження, зокрема шуму, вібрації, тощо, оптимальні і допустимі параметри мікроклімату і оптимальний і допустимий склад добового раціону і питної води.

Вентиляція хімічних цехів. Умови праці в хімічних цехах коксохімічних заводів характеризується більшою або меншою загазованістю повітря робочих місць летучими продуктами виробництва ( газами і парами ) і надлишковим теплом, виділюваним апаратурою і комунікацією.

Технологічне устаткування хімічних цехів у даний час розміщують в основному поза будинками; у будинках залишають тільки насоси, газодувки, енергетичні установки, центрифуги і преси смолорозгінного цеху, а також устаткування відділень по виробленню чистих продуктів з напівфабрикатів, що знижує ступінь загазованості і нагрівання повітря робочих місць і досить сприятливо відбивається на умовах праці.

Щоб розв'язати проблему чистого повітря необхідно допомогтись знешкодження викидних газів розпушників, вентиляції і витяжок або виведення їх у більш високі шари атмосфери ( на 40 - 60 м від рівня землі ) за допомогою спеціальних труб, установлених для окремих дільниць на виробництві.

Освітленість. Нормами освітленості встановлюються мінімально припустимі величини освітлюваності на робочих поверхнях і проходах.

У даний час норми природного і штучного освітлення для промислових підприємств визначаються „Будівельними нормами і правилами" БНІП 11 - 4 - 79, що поширюються на проектування освітлювальних установок і промислових підприємств, а також відкритих просторів для коксохімічного виробництва.

У нових нормах передбачається більш точна класифікація здорових робіт і встановлюються більш високі норми освітленості в порівнянні з діючими нині нормами.

Існують наступні види освітлення: робоче, аварійне та евакуаційне.

Робоче освітлення має забезпечувати освітленість на робочих поверхнях не нижче нормативного. Аварійне освітлення має забезпечувати освітленість на робочих місцях не менше 5 % від норми. Евакуаційне освітлення має забезпечувати освітленість на підлозі основних проходів, на землі і на сходинках. Лаборант хімічного аналізу в лабораторії повинен знаходитись в спецодязі, використовувати засоби індивідуального захисту(окуляри, рукавиці) при роботі зі шкідливими речовинами.

5.6 Охорона природи та навколишнього середовища

Коксохімічне виробництво являється значним джерелом забруднення повітряного басейну пилом, газами та різноманітними хімічними речовинами. Основна кількість викидів на коксохімічному виробництві спостерігається у коксових цехах при завантаженні вугільної шихти в піч та при видачі коксу із печі. У вуглепідготовчому цеху відбуваються викиди у атмосферу вугільного пилу. Вони складають, по деяким даним 300 - 500 г на однку тону коксу. При завантаженні у камери коксових печей вугільної шихти, в атмосферу викидається 165 - 180 м³ різних газів на тону коксу.

Розподіл викидів забруднюючих речовин по цехам коксохімічного виробництва зображені у таблиці 5.1. В умовах виробництва, також, виділення пилу пов'язано із процесу прийомки, складування прибуваючого вугілля, транспортування, подрібнення готової шихти. Вміст вугільного пилу у приміщеннях вуглепідготовчого цеху не повинен перевищувати 10 мг / м³. Основний компонент вугілля, що входить до складу шихти, вуглець (76,0 - 95,0 % ) пройшов державну реєстрацію, як небезпечний фактор і зареєстрований в установленому порядку. Вугільний пил є також вибухонебезпечним. При його вмісті 1г/м³ може виникнути вибух. Розподіл викидів забруднюючих речовин по цехам коксохімічного виробництва представлена у схемі 5.1.

Схема 5.1 Розподіл викидів забруднюючих речовин по цехам коксохімічного виробництва

З метою скорочення викидів пилу у атмосферу, у всіх точках пилоутворення використовуються механічне і мокре очищення . Для уловлювання пилу використовують циклони, мультициклони та електрофільтри. Ефективним засобом забезпечення зниження запилення повітря є вентиляція. До системи вентиляції входять циклони, які виключають викиди пилу у атмосферу. По ступеню впливу на організм людини пил шихти відноситься до 4 класу небезпеки. Стан повітря робочої зони по вмісту у ньому вугільного пилу у процесі збагачення, шихтовки, подрібнення, відбору проб слід постійно контролювати. Точки відбору проб повинні бути узгоджені з місцевими органами санепідемслужби. Періодичність контролю - не менш 1 разу у квартал.

Охорона навколишнього природного середовища при виробництві шихти і проміжного продукту повинна передбачати очищення викидів від пилу, а використання перерахованих заходів дозволяє звести до мінімуму викиди пилу до шкідливих речовин.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Бачинський І.О., Беренда Н.В., Бондаренко В.Д. Основи соціоекології, К.: Вища шк., - 1995 - 238 с.

2. Борисова О.М., Сальников В.Д., Химические и физические методы анализа - М., Металлургия, - 1991 - 269 с.

3. Шапиро С.А., Шапиро М.А., Аналитическая химия: Учебник для техникумов. 2 - ое изд., перераб. - М,: Высш. шк., 1971 - 342 с.

4. Бедрій Я.І., Дембіцький С.І., Джигирей В.С. Львів в - во „ек.к.к.о"., 1997 - 258 с.; іл

5. Шеремет В.О. Охорона праці на гірнича - металургійному підприємстві: Навч. посібник. - Ч.Ш.: Коксохімічний комплекс і аглофабрика - Дніпропетровськ: ІМА - прес, 2003 - 400 с.

6. Технологический регламент ТР 228 - КХ - 01 - 2003 Очистка сточных вод КХП на установке биохимической очистки цеха енергообеспечения.

7. Режимная карта Очистки сточных вод участка 15ХУ КХП.

8. Инструкция по охране труда для лаборанта химическокго анализа испытательной группы по химпродукции центральной лаборатории КХП.

9. Методика выполнения измерений массовой концентрации сульфатов турбодиметрическим и комплексонометрическим методами в точних водах. Проведена атестація в соответствии с требованиями ГОСТ 8.010 - 99.

10. Методика выполнения измерений масовой концентрации сульфатов в сточных водах коксохимического производства. Проведена атестация методики в соответствии с ГОСТ 8.010 - 99.

Размещено на Allbest.ru