Будівництво будинку культури на 600 місць

До фарбування поверхонь приступають після закінчення усіх операцій по їх підготуванню. Нанесення фарб виконується за 1, 2 або 3 рази в залежності від виду фарбування.

Водо-вапняні розчини наносять в 1-3 шари вручну або механізованим способом.

Вапняні розчини краще наносити на злегка вологі поверхні. Для рівномірного фарбування розчин рекомендується наносити на поверхню в два прийому по два прийоми по двох взаємо перпендикулярних напрямках:

- перший шар в вертикальній площині;

- другий шар в горизонтальній.

Водоемульсійні фарби наносять в 2 шари вручну або механізованим способом (другий шар після повного висихання першого).

Масляні фарби наносять на менше ніж два шари. Вручну фарбують пензлями, валіками. При останньому фарбуванні дотримуються напрямку розтушовки вздовж волокон (для дерев'яних виробів).

Для нанесення фарби використовують в основному застосовують ручні і електричні фарбопульти.

Прийом малярних робіт виконується лише після повного висихання фарби. При цьому звертають увагу на однорідність, односторонність фарбування, відсутність підтьоків, плям, рівність ширини бордюрів, фільонок і т.д.

При виконанні малярних робіт необхідно дотримуватись вимог СНиП ІІІ -4-80 “Техника безопасности в строительстве”.

3.6 Проектування календарного плану об'єкта

Визначення обсягів робіт.

Обсяги будівельно-монтажних робіт визначаються за робочими кресленнями будинку. Розрахунок обсягу робіт проводиться на чотири захватки і записується у відомість у формі таблиці.

Таблиця 3.2 Відомість підрахунку обсягу робіт

№ п/п	Назва роботи	Одиниця виміру	Формула підрахунку	Захватки	Обсяг робіт
1. Земляні роботи.
1.	Зріз рослинного шару ґрунту бульдозером Д-493А (гр. І кат.)	1000 м2	S=(a+5)(b+10)	1	1,2
				2	0,4
				3	1,6
				4	0,77
2.	Планування майданчика під забудову	1000 м2	S=ab	1	0,68
				2	0,54
				3	1,02
				4	0,41
3.	Розробка ґрунту екскавато-ром із зворотньою лопатою з погрузкою Е-302Б (q=0,4м3)	100 м2	V1=V0,4	1	5,44
				2	4,32
				3	8,16
				4	3,28
4.	Ручна доробка грунту	100 м2	V=Sдна0,1	1	68
				2	54
				3	102
				4	41
5.	Зворотня засипка ґрунту бульдозером	100 м2	V=((c+d)h10,4)/2	1	13,65
				2	10,84
				3	20,48
				4	8,23
6.	Ущільнення ґрунту причіпними катками ДУ-16	100 м3	V=((c+d)h10,4)/2	1	13,65
				2	10,84
				3	20,48
				4	8,23
7.	Ущільнення грунту під підлогу причіпними катками	100 м2	S=ab	1	0,68
				2	0,54
				3	1,02
				4	0,41
2. Каркас будинку.
8.	Монтаж фундаментів стаканного типу під колони	шт.		1	-
				2	-
				3	15
				4	4
9.	Монтаж фундаментних балок	шт.		1	-
				2	-
				3	15
				4	3
10.	Встановлення блоків стрічкових фундаментів	шт.		1	100
				2	88
				3	56
				4	100
11.	Влаштування металевої опалубки для замоколіч. балки глядац. залу	1м2		1	-
				2	-
				3	144
				4	-
12.	Влаштування каркасів в обалубку	1т		1	-
				2	-
				3	0,44
				4	-
13.	Нагнітання бетонної суміші	1м3		1	-
				2	-
				3	12,36
				4	-
14.	Зняття опалубки	1м2		1	-
				2	-
				3	144
				4	-
15.	Влаштування опалубки металом для зведення монолітної рами	1м2		1	-
				2	-
				3	80,2
				4	-
16.	Влаштування каркасів в опалубку	1т		1	-
				2	-
				3	1,076
				4	-
17.	Нагнітання бетонної суміші в опалубку	1м3		1	-
				2	-
				3	21,4
				4	-
18.	Зняття опалубки	1м3		1	-
				2	-
				3	80,2
				4	-

3.7 Визначення затрат праці і машино-змін

Трудомісткість робіт і витрати машино-змін на них визначаються на основі СНиП 1.04.03-85, ЕНиР і зводяться у відомість (в табличній формі).

3.8 Порівняння машин

Для розробки котлованів використовуємо одноковшовий екскаватор із зворотньою лопатою. Вибираємо екскаватор по технічних параметрах:

Е-302Б з ємністю ковша 0,4м3;

Е-5015А з ємністю ковша 0,5м3.

Порівняння виконується на основі приведених витрат:

,

де См - собівартість механізованих робіт;

Ен = 12 - нормативний коефіцієнт ефективності;

Фі - капітальні вкладення;

Ток - число годин роботи машини на об'єкті;

Трі - річне число годин роботи машини на об'єкті.

Е-302Б

См =3,73 крб.

Фі =2360 крб.

Ток =2,75

Трі = 3100

Е-5015А

См =3,06 крб.

Фі =2144 крб.

Ток =3,25

Трі = 2750

де собівартість механізованих робіт на об'єкті:

;

Е-302Б

;

Е-5015А

Тоді приведені витрати становлять:

Е-302Б

Е-5015А

По собівартості і приведених витратах приймаємо екскаватор із зворотною лопатою і ємністю ковша 0,4м3 - Е-302Б.

3.9 Проектування будівельного генерального плану об'єкта

Розташування і прив'язка механізованих засобів на будівельному майданчику

Прив'язка будівельних механізмів:

- параметри крана СКГ-160: база В1 =7100мм; радіус повороту R=8200мм

- поперечна прив'язка крану L без.>3,2м; повздовжня прив'язка

Lп.ш.=2*7,1/2+2*1,5+12,5=25м

- монтажна зона = 7м;

зона дії крану - 38м;

Зона переміщення вантажів = 38+9=47м;

небезпечна зона переміщення вантажів:

lнеб.=38+18/2+3,2=50,2м

Проектування тимчасових доріг.

На будмайданчика запроектовані тимчасові дороги.

При прокладені дороги повинні бути дотримані максимальні відстані:

- від дороги до складських приміщень - 1м;

- до підкранових шляхів - 3м;

- до огорожі майданчику - 1м. Ширина дороги - 7,0м. Схема руху транспорту - кільцева, на тупикових роз'їздах влаштовуються роз'їздні і розворотні площадки шириною 12м.

Мінімальний радіус заокруглення доріг - 12м.

Розрахунок площі складів.

Розрахунок площі складів проводиться на основі будівельних матеріалів.

Визначаємо мінімальну кількість матеріалів для зберігання на склді:

,

де

a =1,15...0,20 - коефіцієнт надходження матеріалів на склад;

n =норма запасу матеріалів (дн.), n=5дн.

k = 1,15...1,6 - коефіцієнт нерівномірності споживання матеріалу.

Загальна площа складів з врахуванням проходів:

;

де

V - кількість матеріалу, яку можна вкласти на 1м2 площі складу;

- коефіцієнт використання площі складу з врахуванням проходів.

Всі розрахунки зводимо в таблицю.

Таблиця 3.4 Розрахунок площі складів

№ п/п	Матеріали, конструкції, напівфабрикати	один. виміру	Необх. кіл-ть мет-лу Q	Термін вкладан. в дію, Т	Норма запасе матеріалів, n	Кіль-ть мат. що підлягає зберіг.,Р	Кіль-ть матеріалу на 1м2,V	Коефіцієнт викор. площі, В	Загальна площа складів, S	Спосіб зберігання
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1.	Фундаменти стакан. типу	шт	19	2	5	85,5	0,8	0,5	214	відк.
2.	Фундаментні балки	шт	18	2	5	81	0,8	0,5	203	відк.
3.	Блоки стрічков. фундам.	шт	444	8	5	500	2	0,5	500	відк.
4.	Колони суцільні з/б	шт	19	3	5	57	0,8	0,5	143	відк.
5.	Плити перекриття	шт	150	7	5	193	1,2	0,5	322	відк.
6.	Плити ребристі покриття	шт	113	5	5	203	1,2	0,5	338	відк.
7.	Сходові клітки	шт	8	3	5	24	1,2	0,5	40	відк.
8.	Ригелі з/б	шт	16	2	5	72	0,8	0,5	180	відк.
9.	Металеві ферми	шт	3	1	5	27	0,8	0,5	68	відк.
10.	Цегла керамічна	м3	3360	82	5	369	0,7	0,5	1055	відк.
11.	Електроди типу Є-42	т	6,81	25	5	3	0,5	0,5	12	закр
12.	Пісок річковий	м3	1632	147	5	105	3	0,5	70	наві
13.	Бетон	м3	411	50	5	74	2,0	0,5	74	закр
14.	Цемент	т	1472	139	5	95	2,0	0,5	95	закр
15.	Щебінь кар'єрний	м3	441	52	5	76	3,0	0,5	51	вікр
16.	Рубероїд	м2	1660	67	5	215	2,0	0,5	22	наві
17.	Деревинні віконні і дверні перепльоти	шт	293	15	5	176	1,2	0,5	293	навіс
18.	Скло віконне	м2	3024	15	5	1815	20	0,5	182	закр
19.	Масляна фарба	т	11,2	4	5	25	0,5	0,5	100	закр
20.	Керамічна плитка	м2	240	26	5	83	3,5	0,5	47	закр

;

k=1,5;

n=5;

a=1,2;

=0,5

Таблиця 3.5 Відомість підбору закритих, відкритих складів і навісів

№ п/п	Тип складу	Розміри (м)	Матеріали, що зберігаються на складі	Площа, необх. для од. матер.	Загальна вартість
1.	Відкритий	16х46 (4шт.)	Фундаменти, фунд. блоки, фунд. балки, колони, ригелі плити покриттяі перекриття, сходові клітки, лит. ферми, цегла, щебінь.	Sp=2944 м2 Sн=2894 м2
2.	Навіс без рампи (420-06-34)	12х18 (2шт)	Пісок, рубероїд, дерев'яні перельоти	Sp=432 м2 Sн=385 м2	136,6
3.	Теплохолод. матер.-технічн. склад (420-06-54) (420-06-56)	12х24 12х6,0	Електроди, цемент в мішках, шкло віконне листове, керамічна плитка	Sp=360 м2 Sн=336 м2	2921,5
4.	Опалювальний матер. слад без рампи. (420-06-18)	12х12	Масляна фарба, ґрунтовки, замазки, барвники, пензлі...	Sp=144 м2 Sн=140 м2	1516,4

Визначення потреби і розрахунок адміністративно - побутових будівель.

На основі графіка руху робітників визначаємо розрахункову чисельність робітників за їх кількістю в найбільш багаточисельну зміну Nмах=102 чол. Робітники становлять 102/0,85=120 чол.

ІТП-1020,1=10 чол.

МОП і охорона - 1020,01=2 чол.

Службовці - 1020,04=4 чол

Кількість робітників в найбільш завантажену зміну - 56 чол.

Таблиця 3.5 Розрахунок площі адміністративно - побутових споруд

№ п/п	Найменування будівель	Розрах. числ. обслуг. персон.	Показник на 1-го обслуг. м2	Площа за розрах. м2	Тип будівлі за УТС	Прийнята площа м2	Розміри в плані м	Кількість шт	Загальна варт. (на1 шт.)
1.	Гардеробна з душовою (420-01-8)	120	0,45	49,0	Перес.	24,6	2,7х8,0	2	803
2.	Туалет (420-02-23)	56	0,12	6,72	Конт.	48,6	2,7х18	1	569,2
3.	Приміщення для обігріву (420-04-9)	56	0,1	5,6	Конт.	32,4	2,7х12	1	838,9
4.	Їдальня на місць (420-06-6)	56	0,9	50,4	Збірка розб.	72	18х4	1	6306,2
5.	Медпункт (420-04-37)	56	0,8	44,8	Конт.	27,6	4х6,9	2	314,9
6.	Кімната відпочинку (420-01-04)	56	0,75	42	Перес.	46,8	2,6х18	1	415,8
7.	Контора прораба (420-01-03)	10	2	20	Перес.	24,3	2,7х9	2	210,4
8.	Дипечерська з прохідною (420-04-30)	4	7	28	Конт.	41,4	6х6,9	1	300,9

На основі раніше приведених розрахунків складаємо титульний список всіх тимчасових будівель і споруд.

Таблиця 3.6 Титульний список тимчасових будівель та споруд

№ п/п	Група і назва будівель	К-сть (шт.)	Площа будівель м2	Тип будівель	Загальна вартість (грн.)
1.	Гардеробна з душовою (420-01-8)	2	21,6х2	Перес.	1606,0
2.	Туалети (420-02-23)	1	48,6	Контейн.	569,2
3.	Приміщення для обігріву (420-04-9)	1	32,4	Контейн.	838,9
4.	Їдальня на 100 місць (420-06-6)	1	72	Збірно-робірн.	12612,4
5.	Медпункт (420-04-37)	3	27,6х3	Контейн.	944,7
6.	Контора прораба (420-01-03)	2	24,3х2	Перес.	420,8
7.	Кімната відпочинку (420-01-04)	1	46,8	Перес.	831,2
8.	Дипечерська з прохідною (420-04-30)	1	41,4	Контейн.	300,9
9.	Відкритий склад	4	736х4	Відкрита огорож. сіткою	-
10.	Навіс без рампи (420-04-30)	2	216х2	Збірно-робірн.	273,2
11.	Теплоход. мат.-техніч. склад (420-06-54), (420-06-56)	2	360	Збірно-робірн.	2921,5
12.	Опалювальний мат. склад без рампи (420-06-18)	1	144	Збірно-робірн.	1516,4

Організація водопостачання

Розрахунок тимчасової мережі

Виконуємо розрахунок найбільшої секундної витрати води на виробничі, господарсько-життєві, протипожежні потреби.

А. Господарські витрати води за годину, м3

м3,

де

N=56ч. - максимальна кількість робітників в зміну;

D=25л - питома витрата води на одного працюючого в зміну;

K1=2,7 - коефіцієнт нерівномірності водопостачання за годину;

n=число годин в зміну.

Б. Виробничі витрати води за годину, м3.

м3,

де

Sпр=6,0 м3 - обсяг робіт, що виконуються в зміну;

D=440л - питомі витрати води на одиницю обсягу роботи;

К2=8,2 год. - число годин в зміну.

В. Витрати води за годину на охолодження двигуныв внутрышнього згорання, м3.

,

де

Wt=100 л/к.с - питома витрата води на 1 к.с. потужності двигуна внутрішнього згорання.

N=10 к.с. - потужність двигуна.

Сумарні витрати води на виробничі і господарські потреби.

Розрахункові секундні витрати води, л/с;

де - витрати води на протипожежні потреби, =10 л/с

Діаметр водопровідної лінії

,

де V=1,5 м/с - швидкість руху води по трубах/

Приймаємо діаметр труби зовнішнього водопостачання d=100>dn=95,6мм.

Організація тимчасового енергопостачання. Розрахунок необхідної потужності струмоприймача.

Електроенергія витрачається на споживання електромоторів, технологічні потреби, освітлення приміщень та освітлення будівельного майданчика. Розрахунок витрат електроенергії по окремих споживачах в зміну зводимо в таблицю. Потреба в загальній електричній потужності із врахуванням витрат та одночасності витрат та одночасності роботи всіх споживачів виконується за формулою:

,

де =0,75 -коефіцієнт потужності;

К1 =0,4;

К2 = 1,0;

К3 = 0,9;

К4 = 1,0 - коефіцієнти попиту.

- витрати електроенергії для живлення електродвигунів;

- потужність на технологічні потреби;

- витрати електроенергії на освітлення площадки;

- для освітлення приміщень.

Таблиця 3.7 Розрахунок необхідної потужності струмоприймача

№ п/п	Найменування приймачів електроенергії	Один. виміру	Кількість	Питома потужність на од. вим. (кВт)	Загальна потужність (кВт)
1.	Бетонозмішувач ємністю V=1000 л	шт.	2	1,0	2,0
2.	Електровібратор І-50	шт.	2	0,07	0,14
3.	Зварювальний апарат	шт.	4	0,1	0,4
4.	Розробка ґрунту екскаватором	100 м2	21,2	0,5	10,6
5.	Приготування бетону	100 м2	14,7	0,9	13,23
6.	Розчинозмішувач ємністю 150 л	шт.	2	3,2	6,4
7.	Стріловий кран СКГ-160	шт	1	237	237
8.	Контора, закритий склад, прохідна, сантехнічні приміщення, майстерня, їдальня, гардеробна, душова, туалет	м2	1039	0,02	20,78
9.	Другорядні дороги	км	2,3	2,5	5,75
10.	Відкриті складські майданчики	м2	4415	0,01	44,15
11.	Покрівельні роботи	м2	2800	0,001	2,8
12.	Охоронне освітлення	м2	18000	0,002	36

фундамент будинок конструктивний балка

= 2,0+0,14+0,4+6,4+237=246 кВт

= 10,6+13,23 = 23,83 кВт

= 36+5,75+44,15 = 85,9 кВт

= 20,78+2,8 = 23,58 кВт

Приймаємо придатний силовий трансформатор ТМ 320/6 з потужністю 320 кВт

Розрахунок та організація освітлення будівельного майданчику.

Розрахунок кількості прожекторів для будівельного майданчику проводимо спрощеним методом через питому потужність:

,

де, р=0,2 Вт/м2*лк - питома потужність при освітленні прожекторами ПЗС-45.

S=18000 м2 - площа, що підлягає освітленню;

Е=3лк - освітленість;

Рл=1500 Вт - потужність лампи прожектора.

Приймаємо 8 прожекторів ПЗС-45.

Основні техніко-економічні показники ПВР.

1. Об'єм будівлі - V=31324 м3

2. Площа будівлі - S=2610 м2

3. Кількість захваток - n=4

4. Загальна трудомісткість робіт Q=2217 людино - дні

5. Затрати праці на одиницю обсягу Q/V=0,071 людино - дні/м2

6. Затрати праці на одиницю площі Q/S=0,85 людино - дні/м2

7. Проектна тривалість будівництва Тпр=113 дн.

Розділ 4. Інженерні мережі

4.1 Водопостачання

Водопостачання.

Водопостачання запроектованого будинку культури передбачено від міської водопровідної мережі діаметром 200 мм.

Вода відповідає ГОСТу 2874-82 „Вода питтєва.”

Норми водопостачання прийняті згідно СНиП 2.04.01-85.

Будинок обладується окремими системами господарсько-питтєвого і протипожежного водопостачання.

На об'єкті передбачається тупикова мережа. Водопровід від точки підключення проектується в одну нитку з чавунних труб діаметром 100 ч 65 мм по ГОСТ 9583-75 до запроектованої будівлі.

Прокладається водопровід на глибині 1,3 м від запланованої відмітки землі до верху труби.

Для встановлення арматури на мережі проектуються колодязі зі збірних з/б елементів по типовому проекту 901-09-11.84.

Для обліку витрат води в будинку на вводі водопроводу встановлюється водомір ВК-25.

Протипожежні заходи.

Зовнішнє пожежегасіння будівлі передбачається від існуючих пожежних гідрантів.

Внутрішнє пожежегасіння передбачається із пожежних кранів, які встановлюються так, щоб усі частини запроектованого будинку зрошувалися однаковим струменем потужністю 2,5 л/сек.

Пожежні крани передбачається встановлювати в шафах та нішах, що розміщені в коридорах, фойє на висоті 1.35 м від підлоги приміщень. Внутрішні пожежні крани приймаються 50 мм, довжина прорезиненого рукава дорівнює 20 м.

Гаряче водопостачання.

Проектується централізований підвід гарячої води від теплотраси, яка проходить по вулиці.

Гаряча вода подається до змішувачів умивальників, душових сіток, мийок, технологічного обладнання. Комплекс будинків навколо проектованого обладнують кільцевою схемою циркуляції гарячої води в магістральних трубопроводах. Трубопроводи і стояки тепло ізолюються скловолокнистими плитами товщиною 40мм.

Визначення розрахункових витрат внутрішнього водопроводу.

Визначаємо максимальні загальні секундні витрати води.

Кількість споживачів-600 чол.

Ймовірність дії приладів:

де Qзаг = 0.9 л - норма витрат води споживачем; q0 =0.3 л/с - витрата води одним приладом; N=18 - кількість приладів.

Розрахункова секундна витрата води:

q= 5 q0·л ·=5·0.3·0.678= 1.02 л/с

Для створення в будівлі необхідного напору води в приміщені насосної встановлюється насос марки К 50-32-125 Q= 12.5 куб. м/год(3.47 л/с); Н=20м з електродвигунами потужністю N=2.2 кВт.

Підбір лічильника

Підбираємо крильчастий лічильник ВК-25 ГОСТ 14167-83.

Перевіряємо втрати напору в лічильнику:

hmeter = с·q1.30·1.02=1.35 м, <1 м.

де - опір лічильника, = 1.30 м с/л.

Втрати не перевищують допустимих.

4.2 Каналізація

Запроектований будинок культури обладнується роздільною системою каналізації - виробничо-побутова та дощова каналізація.

Господарсько-побутова каналізація під'єднується до існуючих мереж міста по діаметром 200 мм.

Дощова каналізація - до існуючого колектора, діаметром 800 мм. На випусках встановлюються оглядові колодязі із збірних з/б елементів.

На трубопроводах внутрішньої каналізації встановлюються ревізії і прочистки, кількість і місце розташування на яких визначається згідно вимог БНІП-2.04.01-85.

Внутрішньоплощадочні сітки госппобутової і дощової каналізації вкладаються із керамічних каналізаційних труб діаметром 150-300 мм, ГОСТ 286-82.

Вулична дощова каналізація із залізобетонних безнапірних труб діаметром 600-800 мм.

Основа під труби прийнята натуральною. Оглядові та дощоприйомні колодязі встановлюються із збірних з/б елементів по ТП902-09-22, діаметром 1000 мм.

Водопровід стічних вод від санітарних приладів прокладається відкрито; витяжні частини каналізаційних стояків виводяться вище покрівлі на 0.5 м.

Проектом передбачається влаштування внутрішніх водостоків з відводом стояків в дворову каналізацію.

В місцях проходження трубопроводів через сейсмічні шви з'єднання труб виконується за допомогою компенсаційних патрубків.

4.3 Теплопостачання та вентиляція

Загальна частина

Розділ „Опалення та вентиляція” розроблений на основі:

- завдання на проектування;

- архітектурно-будівельних та технологічних креслень.

Проектне завдання розроблено на основі таких документів:

1. БНіП 2-3-79 „Опалення, вентиляція та кондиціонування повітря. Норми проектування.”

2. БНіП 2-76-72 „Будівельна кліматологія і геофізика.”

3. БНіП 2-36-73 „Теплові мережі. Норми проектування.”

Кліматичні дані місця будівництва.(м. Ковель)

- середня температура найбільш холодної доби t х.д.=-22 с;

- середня температура найбільш холодного періоду t х.п.=-6 с;

- середня температура найбільш холодної п'ятиденки t х.5.=-18с;

- середня температура опалюваного періоду t о.п.=+1.6 с;

- тривалість опалюваного періоду z о.п.=162 доби;

- середня швидкість вітру за січень-3.6 м/сек;

- зона вологості-нормальна, =55%;

- умови експлуатації- „Б”.

а) визначаємо кількість градусо-діб:

КГД=(tв- tо.п.) zо.п. = (18-(+1.6)) 162= 2657, де tв= 18 с;

б) визначаємо зону будівництва:

ѓ (КГД) - кліматична зона;

в) нормативні опори передач

Підрахунок тепловтрат по укріплених показниках.

Орієнтировочні витрати тепла на опалення визначаємо за формулою:

Qо= л qо Vбуд (tв- tз), Вт.;

де qо- питома теплова характеристика будинку, яка показує витрати тепла на опалення 1 куб. м будинку при 1?с розрахункової різниці температур (по додатку 6 „Теплотехніка, теплопостачання та вентиляція”).

qо =0.37 Вт/куб. м·?с.

7буд. - будівельний об'єм опалюю чого будинку;

л- коефіцієнт, що враховує вплив на питому теплову характеристику місцевих кліматичних умов (по додатку 6 „Теплотехніка, теплопостачання та вентиляція”).

tв =18?c;

tp - розрахункова зимова температура зовнішнього повітря для опалення (температура найбільш холодної п'ятиденки).

Затрати тепла на вентиляцію:

Qв = qв Vбуд (tв- tз.в.), де

q в - питома теплова характеристика будинку, що показує витрати тепла. На вентиляцію 1 куб. м будинку (по додатку 5 Щекін Р. В. „Розрахунок системи центрального опалення”). tз.в. = tх.п.

Теплопостачання і опалення.

Система опалення приміщень будинку культури прийнята- однотрубна із питною розводкою.

Теплоносій- вода з параметрами:

tг =95?с; t обр = 70?с;

В залі також передбачається система опалення. В якості нагрівних приладів приймаємо конвектори „Комфорт” і радіатори М 140-АО.

Магістральні трубопроводи прокладаються в підпільному каналі і відкрито по підвалу. Вони ізолюються мінерало-ватними плитами по ґрунтовці із подальшою обгорткою фольгоізолом.

Для регулювання температури теплоносія в вузлі управління встановлюється регулятор температури РТК-2216 ДОС із виводом датчиків температури на північний фасад.

Витрати тепла на опалення-305140 Вт.

Загальні витрати тепла складають-404554 Вт.

Проектом передбачається влаштування теплової мережі від існуючої міської теплотраси. Місцем підключення являється теплова камера і водомірний вузол, який знаходиться в підвальному приміщенні біля осей 1 і Р.

Теплоносієм являється гаряча вода з параметрами tп.=150?с; tо=70?с;

Прокладання теплової мережі передбачається в уніфікованих збірних з/б панелях типу КЛ-90-45 і КЛ-60-45.

Вентиляція і кондиціонування повітря.

Вентиляція приміщень будинку культури запроектована приточно-витяжна з механічним і звичайним збудженням.

У глядацькому залі повітрообмін приймаємо з умов асиміляції теплонадлишків, у всіх іншіх приміщеннях-у відповідності з діючими нормами.

Повітрообмін у глядацькому залі у зимовий період здійснюється по схемі „зверху-вниз”, а в літній- „зверху-вверх”.

Для економії тепла у зимовий період передбачається рециркуляція повітря. Для глядацького залу запроектована самостійна припливна система вентиляції П-1; природні витяжні системи В-1; В-2.

В якості припливних установок систем П-1; П-2, використовуються серійно виготовлені типові припливні камери 2ПК.

Для поглинання аеродинамічного шуму на тракті прплинного і ре циркуляційного повітря встановлюються пластинчасті шумопоглиначі.

Витяжні системи В-1, В-6 запроектовані з використанням вентиляторів типу ВКР; відцентрових- типу Ц-4-70.

Повітроводи систем вентиляції використовуються з тонколистової сталі і шлакобетонних плит.

Витрати тепла на вентиляцію-99414 Вт.

Припливна вентиляційна камера передбачається розміщуватись в підвальному приміщенні в осях (5-рчн).

Для актового залу необхідно робити кондиціювання повітря.

Для цього в підвальному приміщенні в осях РчЛ; 8ч7 влаштовуємо кондиціонер Кд. Для функціонування кондиціонеру в залі проводимо повітророздаючі пристрої.

З тильної сторони будинку розміщується повітрозабірна шахта і припливна камера. Шахта розміщується на висоті 2.5 м від землі.

Витяжна камера розміщується на верхньому другому поверсі в технічному приміщенні(осі А ч8).

Розділ 5. Охорона праці та навколишнього середовища

5.1 Загальна характеристика об'єкту

Будівництво будинку культури виконується для задоволення духовних в моральних потреб населення міста Ковель. Будівництво ведеться в сейсмічно-активному районі з сейсмічністю 7 балів.

Будинок розрахований на максимальну кількість працюючих-120 чол., максимальну кількість присутніх людей-800 чол. Режим роботи однозмінний.

Об'єкт громадського призначення.

В будинку немає ніяких небезпечних факторів.

5.2 Безпека грантів основ і фундаментів

Будівництво будинку відбувається на грунтах першої категорії- глина з галькою середньої уламковості.

Будівництво на цих грунтах не приводить до їх зсуву.

Стійкість фундаментів забезпечується влаштуванням відкосів котловану необхідної крутизни на початку будівництва.

Також ці грунти не є схильні до повзучості, тому при підтопленнях стійкість споруди залишається незмінною.

Стійкість будови і конструкцій до землетрусів.

Будинок будується у сейсмічно-активній зоні, тому всі конструкції розраховуються на дію сейсмічних навантажень.

Саме тому при дії сейсмічності до 8 балів пошкодження будинку і конструкцій відбуватися не повинно.

Водовідлив з будівельного котловану.

При влаштуванні котловану необхідно робити попереднє осушення, оскільки будівництво ведеться в безпосередній близькості до водоймища-ріка Тиса і тому рівень ґрунтових вод є достатньо високий.

Для пониження рівня ґрунтових вод застосовують ежекторні іглофільтрові установки.

Захист від підтоплення ґрунтів водами.

Для запобігання підтоплення ґрунтів водами навколо будівельного об'єкту передбачається кільцевий дренаж, який буде забезпечувати відвід ґрунтових вод з місця будівництва і, пізніше, знаходження будинку. Дренаж виконується на відстані 5 м від будинку і відлив води з нього передбачається в пониженій частині рельєфу-за будинком, де немає ніяких споруд. Вода відводиться по трубах в водозбірні колектори.

Захист від затоплення.

Через центр міста Тячів проходить річка Тиса, тому виникає небезпека щодо затоплення будівель і так само проектного будинку. На території міста розміщується декілька захисних дамб.

На випадок прориву дамб і розливу річки передбачається евакуація людей з затопленої території. Будинок культури має плоский дах, що дозволяє людям знаходитися там і без перешкод проникнути на рятівний транспорт (гелікоптер).

Відвід дощових стоків і поверхневого стоку.

Відвод дощових і поверхневих стоків відбувається через внутрішній водовідвід і наземні каналізаційні канали.

Водозбірні воронки для дощових стоків розміщуються вздовж повздовжніх стін на відстані 1.5 м одна від одної.

Каналізаційні канали робляться біля відмостки, на відстані 7 м одна від одної навколо всього будинку.

Прогнозування надзвичайних ситуацій.

Для запобігання значних і небезпечних руйнувань при дії землетрусів в конструктивній частині передбачається жорстке з'єднання стиків між колонами і ригелями, плити перекриття з'єднуються між собою випусками арматури і обетоновуються, що перетворює перекриття в жорсткий диск, який забезпечує більшу жорсткість будівлі в цілому.

При дії землетрусу персоналу необхідно залишити будинок за допомогою сходових кліток, евакуаційних драбин і знаходитися на незабудованому майданчику.

Після дії землетрусу будинок може бути відреставрований, налагоджені всі інженерні комунікації і далі використовуватися за призначенням.

При затопленні будинку за рахунок розливу річки і прориву дамб персоналу необхідно по можливості закрити усі отвори і за допомогою сходових площадок піднятися на дах будинку для евакуації з нього за допомогою літальних пристроїв.

При ліквідації наслідків після затоплення необхідно виконувати осушення майданчику, робити водовідлив, висушування самої будівлі. Необхідна налагодити усі інженерні комунікації, особливо лінії електропередач і зв'язку.

При виникнені пожежі в будинку в першу чергу необхідно виконати евакуацію персоналу і людей через усі двері, сходи, вікна. В будинку передбачено пожежний пост і засоби для гасіння пожежі. До будинку є два під'їзди і передбачені площадки для розвороту пожежних машин.

Після ліквідації пожежі буде необхідність проводити реставраційно-востановчі роботи для подальшого функціонування будинку.

Надійність інженерних комунікацій.

Водопостачання в будинок культури здійснюється з міської водопровідної системи централізовано. У випадку виникнення на території надзвичайних ситуацій передбачено влаштування автономних (резервних) джерел водопостачання - виконується декілька свердловин, з яких здійснюється аварійне водопостачання.

Газопостачання також здійснюється з міської газової станції. На випадок надзвичайної ситуації для газової мережі встановлюються аварійні засувки, що дають змогу перекрити подачу газу.

На випадок землетрусу так само передбачається влаштування резервного телефонного зв'язку. Резервне електропостачання здійснюється від генераторної електронної установки потужністю 50 кВт.

Прокладання комунікацій під проїзними частинами доріг виконується в трубах на безпечній глибині для уникнення їхнього роздавлення.

Скид забруднень і відходів здійснюється на міські очисні споруди.

5.3 Протипожежна профілактика та пожежна безпека

Генеральний план.

Архітектурно-планувальні вирішення генплану обумовлені: місцем знаходження майданчика, існуючою забудовою сформованою транспортною схемою вимогами технологічних потреб і інженерного забезпечення, дотримання санітарних і протипожежних норм.

Споруда, яка будується, має громадське призначення - це будинок культури у місті Тячів.

Зліва від проектованого будинку знаходиться парк з дитячим ігровим майданчиком та невеликим природнім ставком. З трьох інших сторін розміщуються різні адміністративні будинки, магазини, споруди соціально-побутового призначення.

Під'їзд до будинку здійснюється через два в'їзди: з вулиці Т. Шевченка та з вулиці Карпатської. Ширина доріг навколо будинку культури 5.5 ч 9.5 м; передбачений зворотний майданчик 20 · 20 м.

До проектованого будинку по всій його довжині забезпечується під'їзд пожежних машин з обох сторін.

Для пожежних потреб організовується господарсько-протипожежний водопровід з пожгідрантами на ньому.

Вогнестійкість будівельних конструкцій та будівель.

Проектований будинок культури згідно з СНиП 2.01.02-85 відноситься до другого ступеня вогнетривкості, оскільки несучі і огороджуючи конструкції виконуються з кам'яних, залізобетонних і металевих матеріалів з використанням листових негорючих огороджуючих елементів.

Таблиця 5.1

Основні конструктивні елементи будинку.	Мін. границя вогнестійкості (год)	Висновки
1. Система складових кліток	2.5	Відповідає
2. Цегляні стіни а) зовнішні б) внутрішні	2.5 2.5	Відповідає Відповідає
3. Вітражі (вікна)	1.4	Відповідає
4. З/б плити покриття	1.0	Відповідає
5. Перегородки гіпсобетонні	1.8	Відповідає
6. Колони	2.5	Відповідає

Шляхи евакуації

Актовий зал, який знаходиться в будинку культури, має виходи безпосередньо на вулицю і один у вестибуль.

Кількість евакуаційних виходів та їх розміщення відповідає вимогам СНиП 2.01.02-85 „протипожежні норми” та СНип 2.08.02-85 „Общественные здания и сооружения”.

Напрям відкривання дверей відповідає напрямку евакуації людей з приміщень: з великих приміщень, де велика кількість людей - в коридор; з малих приміщень - в середину приміщення. Ширина коридорів 1.5 м і є більшою за розрахункову ширину шляху евакуації. Ширина сходової клітки задовольняє умови необхідні для евакуації і дорівнює 2.2 м.

На покрівлі і в місцях перепадів висот передбачено пожежні драбини, які розташовуються на висоті 2.5 м від поверхні землі.

Зовнішнє і внутрішнє пожежогасіння.

Розрахункові витрати на зовнішнє і внутрішнє пожежогасіння прийняті згідно СНиП 2.04.01-85 та СНиП 2.04.02-85 по диктуючій будівлі, якою є будинок культури.

Об'єм будинку складає 20.30 куб. м, ступінь вогнестійкості 2. При площі ділянки 1.94 га, кількість одночасних приймається рівною 1.

Розрахункова витрата води на зовнішнє пожежегасіння складає 20 л/сек..

Зовнішнє пожежегасіння здійснюється через пожежні гідранти діаметром 100 мм, які встановлюються у колодязях із забором води від водопровідної мережі, на відстані 15 м від будинку.

До пожежних гідрантів забезпечується вільний підхід машин і насосів.

Внутрішнє пожежогасіння передбачається з пожежних кранів. Протипожежний водопровід в середині будинку прийнятий по кільцевій системі.

Кількість пожежних струмин, схеми та витрати води на пожежегасіння пожежними кранами визначені згідно вказаних вище СНиП і становить - 15 л/сек.. Потрібний напір на вводі становить 35 м.

Джерелом водопостачання служать зовнішні підземні резервуари запасу протипожежної води.

Блискавкозахист.

Захист від блискавки виконується відповідно з „Інструкцією по обладнанню захистом від блискавки будівель і споруд” РД 34.21.122-87.

За блискавкозахисними заходами будівлю відносять до третьої категорії.

Блискавкозахисна сітка з чарунками розміром 12·12 м і струмовідводи передбачаються проектом. Електроди заземлення виконуються з кутникової сталі ? 50·50 довжиною 2.5 м , які з'єднуються полосою перерізом 40·4 мм на рівні фундаментів по периметру будинку.

Для захисту будівлі від вторинних проявів блискавки в проекті передбачається, що все металеве обладнання приєднується до заземлюю чого устрою електроустановок. Заземлювачі розміщуються в стороні від входу в будинок.

Будгенплан.

На віддалі 25 м від будинку, що будується, розташовані тимчасові побутові приміщення робітників і службовців.

Ділянка, на якій розташовані склади для горючих речовин і лісоматеріалів, розміщена на віддалі 40 м від будинку, що будується і займає площу 26 кв.м. Склад легкогорючих речовин застосовується металева тора. Вона відкривається за допомогою інструменту, який не дає іскри. Розлив легкозаймистих речовин здійснюється насосами через мідну сіточку.

Балони із стиснутим і зрідженим газом зберігаються згідно з Правилами будови і безпеки експлуатації ємностей, які працюють під тиском.

Самі конструкції складів для вибухонебезпечних, легкозаймистих і горючих матеріалів і на території цих складів забороняється проводити роботи, що пов'язані з вогнем і утворенням іскр.

По обидва боки будинку, що будується, розміщуються склад - навіс і відкриті склади. Вони не несуть ніякої вибухо небезпеки і пожежобезпеки.

Стоянка для машин розташована на відстані 7 і 10 м від будинку, який будується. На будівельному майданчику суворо забороняється загромаджувати проїзди для машин. Автотранспорт рухається по будмайданчику по кільцевій схемі навколо запроектованого будинку. Ширина тимчасових доріг становить 6 м із розширенням для стоянки будівельних машин при розвантаженні.

На будівельному майданчику розміщується пожежний щит, на якому на якому знаходяться вогнегасники (пінні, газові, порошкові), відра, лопати, пили, сокири, ломи. Також є в наявності пожежні крани з комплектом обладнання, бочки з водою і ящики з піском для гасіння пожежі.

В нічний час будівельний майданчик і дороги повинні бути освітлені.

Електрогосподарство будівельного майданчика, в тому числі тимчасове силове та освітлювальне обладнання повинно відповідати вимогам „Правил ведення електропроводок”. Тимчасову проводку на майданчику виконують ізольованим дротом з підвіскою його на міцних опорах на висоті не менше 2.5 м над робочим місцем, 3.5 м - над проходами. З ціллю швидкого попередження про пожежу на будівельному майданчику встановлюють телефонний зв'язок.

5.4 Санітарно-побутові заходи на будівельному майданчику

У відповідності з гігієнічними вимогами для будмайданчиків організовуються санітарно-побутові приміщення, гардеробні з умивальниками, душові і сушилки, санвузли, приміщення для обігріву, відпочинку і прийому їжі, виконробська, місце для відпочинку, куріння, а також щит із засобами пожежегасіння.

Виробничо-побутове містечко розміщується на запланованій ділянці, має відвід поверхневих вод і розташоване на безпечній відстані від небезпечної зони дії крана.

Безпечний прохід працюючих до санітарно-побутових приміщень передбачається по пішохідних доріжках з гальки, шириною 1 м , які не перетинають небезпечні зони.

Територія містечка озеленюється і на ній створюються місця для відпочинку.

Побутові приміщення підключаються до усіх інженерних комунікацій в тому числі до телефонної мережі.

Будівельний майданчик обов'язково забезпечується аптечками та засобами першої медичної допомоги.

Розрахунок санітарно-побутових приміщень приведений в розділі „Технологія і організація виробництва”.

5.5 Техніка безпеки на основі роботи

Земляні роботи.

Земляні роботи дозволяють виконувати лише по затвердженому ПВР.

При розробці котлована в зоні проходження підземних комунікацій слід запросити представника організації, що їх експлуатують.

В розроблених котлованах роблять відкоси, вертикальні стінки тимчасово кріплять.

Рухаючись по відсипаному насипу, транспортні та земляні машини не повинні наближатися до бровки на відстань 0.5 м . При роботі в нічний час робочі місця освітлюються.

Спуск і підйом робітників з котлована здійснюється з допомогою драбин шириною 0.8м з перилами. Від бровки встановлюється огорожа з попереджувальними надписами.

Розробляючи грунт екскаватором, робочим забороняється знаходитися під ковшом або стрілою і працювати зі сторони забою. Пересуватися екскаватор повинен лише по рівній поверхні.

Бульдозеру, при розробці грунту, забороняється повертати завантаженим або зануреним ковшом. Також забороняється висувати відвал за бровку відкосу виїмки.

На автомобілі грунт навантажують зі сторони заднього або бокового борту.

Влаштування цегляної кладки.

При виконанні кам'яної кладки необхідно дотримуватися технологічних карт з інженерними заходами (безпечне транспортування матеріалів, встановлення риштування і підлостей, вимоги техніки безпеки що до захисних зон в т. д.).

Цеглу слід подавати на робоче місце пакетами на піддонах при допомозі захватів з огородженнями, які виключають падіння цегли.

Риштування і підмості повинні бути стійкими і міцними. Стояки трубчатих риштувань потрібно встановлювати на дощаті прокладки товщиною 50 мм, які укладаються на сплановану смугу і прикріплюються до стіни крюками за анкери, які заробляються в ній по ходу кладки.

Над входами в сходові клітки необхідно влаштовувати навіси розмірами в плані 2·2 м.

Робочий настил риштувань безпосередньо огороджують інвентарними решітчастими щитами, а підмості -перилами висотою не менше 1 м.

До початку кладки на наступному поверсі повинні бути встановлені сходові площадки і марші, а також балкони і до них приварені огородження.

Монтажні роботи.

До монтажу конструкцій допускаються робітники після проходження з ними ввідного інструктажу.

До монтажних і зварювальних робіт на висоті допускаються монтажники і зварювальники-верхолази, які мають медичну справку про стан здоров'я. До верхолазних робіт допускаються монтажники, які мають розряд не нижче четвертого і стаж не менше 1 року.

На будівельному майданчику і будинку, який будується, повинні бути попереджуючі надписи, виділені небезпечні зони, огороджені пройоми, а робочі місця при виробництві в нічний час - достатньо освітлені.

Всі робітники, які приймають участь в монтажних роботах, повинні носити каски; при роботі на висоті вони повинні надівати пояси, які кріпляться до надійно встановлених елементів і конструкцій.

Монтажні крани повинні бути встановленні на надійній і чітко вивіреній основі. Кожен кран повинен бути обладнаний автоматичним пристроєм для обмеження вантажопідйомності, а його стальні канати слід періодично перевіряти.

При вітрі в 6 балів зупиняються монтажні роботи, пов'язані з роботою кранів, а також на висоті в відкритому місці. Монтуємі конструкції, в безпосередній близькості від місця їх підйому, при сильному вітрі утримуються за допомогою розтяжок.

При вітрі більше 5 балів зупиняється монтаж листових конструкцій.

Забороняється вести зварювальні роботи під дощем, під час грози, сильного снігопаду і вітрі (більше 0.5 м/с). Зварювальник повинен працювати в спецодязі і з монтажним поясом.

5.6 Охорона навколишнього природного середовища

Основним забрудненням навколишнього середовища будуть локальні відходи з санвузлів, які йдуть в каналізаційні стоки, що підключені до міської каналізаційної мережі.

Рельєф ділянки забудови похилий. Водопровід для постачання будівництва та подальшої експлуатації води підключений до місцевої водо мережі.

Електроенергія постачається з трансформаторної підстанції.

Теплопостачання здійснюється від міської тепломережі.

Загальна екологічна характеристика ділянки задовільна. Споруда, яка будується, розташована в центральній частині міста на початку паркової зони. До будинку культури примикають споруди: готель, будинок районної Ради, аптека і т.д.

В даних спорудах ведеться певна робота, яка не містить відходів виробництва, забруднюючих навколишнє середовище.

Також відсутнє забруднення повітря від існуючого автотранспорту, так як проїзна частина винесена за межі центру і запроектована як споруда суспільно-культурного призначення, а не виробнича.

Будинок культури захищається від промислової частини міста смугою лісопаркової зони.

Зниження шуму в будівлі здійснюється шляхом монтажу вентиляторів на віброізолюючих основах. Для захисту від шуму в глядацьких залах влаштовують екрани з звукопоглинаючих матеріалів.

Радіоактивного забруднення та електромагнітного випромінювання немає, лише природний фон.

Перед веденням будівельних робіт проводиться рекультивація рослинного шару. Для цього на глибину 30 см з площі забудови знімаємо рослинний шар, який в подальшому використовується для благоустрою території.

Під час будівництва дрібні відходи застосовуються для зворотної засипки, а решта відходів вивозиться для утилізації або на звалище.

По закінченню будівництва обов'язково відбувається насадження дерев для озеленення території.

Список використаної літератури

1. Акимова Л. Д, Амосов Н.Г. / Технология строительного производства - Л.: стройиздат, Ленингр. Отд-ние, 1987, 606 с.

2. Амосов Н. Г. / Монтаж строительных конструкцій. Учеб. Пособие - М.: высшая школа, 1974, 215 с.

3. Атаманюк В.Г., Ширшев Н.И./Гражданская оборона - М.: ВЫсшая школа, 1986, 208 с.

4. Байков В.Н., Сигалов Э.Е. /Железобетонные конструкции : Общий курс: Учебник для вузов - М.: Стройиздат, 1991, 767 с.

5. Барашиков А.Я./Железобетонные конструкции: Курсовое и дипломное проектирование - К.: Вища шк. Головное издательство, 1987, 416с.

6. Беленя Е.И., Балдин В.А./Металические конструкции: Общий курс: Учебник для вузов - М.: Стрйиздат, 1986, 560 с., ил.

7. Белецкий Б.Ф./Технология строительных и монтажних робот: Учебник для вузов - М.: высшая школа, 1986, 384 с., ил.

8. Бондаренко В.М., Суворкин Д.Г./Железобетонные и каменные конструкции: Учебник для студентов вузов по спец. „Пром. и гражд. стр-во”. - Высшая школа, 1987, 384 с., ил.

9. Вахненко П.Ф./Каменные и сернокаменные конструкции: - К. „Будівельник”, 1987, 152 с.

10. Гогіташвілі Г.Г./Охорона праці на підприємствах промисловості будівельних матеріалів: Навч. посібник. Київ: ІСДО, 1993, 252 с.

11. Голышев А.Б. и др./Проектирования железобетонных конструкций: Справочное пособие - К.: Будивэльнык, 1990, 544 с., ил.

12. Дикман Л.Г./Организация, планирование и управление строительным производством - М.: Высшая школа, 1976, 424 с. Ил.

13. Зав'ялов С.Н./Экономика и планирование эксплуатации и ремонта стрительных машин - М.: Стройиздат, 1979, 286 с., ил.

14. Золотницкий Н.Д. и др. /Охрана труда в строительстве - К.: Будивельнык, 1989, 278 с.

15. Клименко Ф.Є., Барабаш В.М./Металеві конструкції: Підручник - Львів: Світ, 1994, 280 с., іл..

16. МАндриков А.П./Примеры расчета железобетонных конструкций - М. Стройиздат, 1991, 431 с., ил.

17. Методические указания по дипломному проектированию - Львов: ЛПИ, 1983.

18. Методичні вказівки до курсового проекту „Організація і управління будівельним виробництвом” - Львів ДУ „ПП”, 1995, 32 с.

19. Орлов А.М./Охрана труда в строительстве - К.: Будивєльнык, 1987, 249 с.

20. Поляков С.В./Сейсмостойкие конструкции зданий - М.: Высшая школа, 1983, 304 с., ил.

21. Пчеленцев В.А. и др. /Охрана труда в строительстве - М.: Высшая школа, 1991, 272 с., ил.

22. СНиП 2.03.01-84 „Бетонне и железобетонные конструкции”.

23. СНиП 2-22-81 „Каменные и армокаменные конструкции”.

24. СНиП 2-23-81* „Спальне конструкции”.

25. СНиП 2.3.-79 „Теплотехніка, отопление и вентиляция”.

26. СНиП 2.04.01-85 „Внутрений водопровод и канализация сооружений”.

27. СНиП 3.4.-80* „Техника безопасности в строительстве”.

28. Староверов И.С. Справ очник проектировщика /Внутринние санитарно-технические устойства - М.: Высшая школа, 1989, 541 с.

29. Сметные цены на строительные материалы - М. Строиздат, 1984, 607 с.

30. ЕРЕР. Каталог 1. - М.: Стройиздат, 1984, 639 с.

31. ЕНиР (1ч22). - М.: Стройиздат, 1984.

32. Трофимов А.П./ Землеройные и подъомотранспортные машины - К.: Будивэльнык, 1978, 368 с.

33. Черненко В.К. и др. /Проектирование земляных робот - К.: Выща шк.., 1989, 156 с., ил.

34. Шерешевский Н.А./ Конструирование промышленых зданий и сооружений - Л.: Строиздат, Ленингр. Отд-ие, 1979, 168 с., ил.

35. Щекин Р.В./ Справ очник по теплоснабжению и вентиляции - К.: Будивэльнык, 1976,- 1, 2 книга: 416 с., 288 с.

Размещено на Allbest.ru