Газифікація села Н. Рябина В-Писарівського району Сумської області природним газом двохступеневою системою з розробкою газифікації житлового будинку та питань діагностики технічного стану систем газопостачання

- при порушенні споживачами правил безпечного користування газом і невиконанні виданих розпоряджень обслуговуючий персонал газового господарства має право відключити побутові газові апарати і прилади з установкою заглушок до усунення виявлених порушень. На відключення газу складають акт відповідно до вимог Правил технічної експлуатації і вимог безпеки праці в газовому господарстві України. Користування апаратами і приладами допускається тільки після отримання дозволу від газових господарств;

- перевіряють працездатність кранів, встановлених на введенні в будинок, газопроводах і газових апаратах і приладах. При цьому вони повинні забезпечувати надходження газу до апаратів і щільне його перекриття. Крани апаратів повинні забезпечувати також стійке і плавне регулювання витрати газу, надійно фіксувати положення "Закрито", "Мале полум'я" (за наявності), відкриватися легким зусиллям руки. При необхідності крани розбирають, очищають від мастила, знов змащують і встановлюють назад. При виявленні витоків газу через ущільнюючі поверхні крана останній необхідно замінити. Усунення витоків газу за рахунок змазування не допускається;

- оглядають ВДГО і перевіряють: у побутових газових приладів і апаратів з відведенням продуктів згорання в димар стан сполучних металевих труб, наявність тяги в димових і вентиляційних каналах до і після включення апаратів, відповідність діаметрів сопів вигляду і тиску спалюваного газу, візуально по вигляду полум'ю процес спалювання газу (відсутність жовтих мов) і стійкість полум'я, працездатність побутових газових апаратів і приладів, автоматичних пристроїв газового устаткування з їх очищенням, наладкою і регулюванням, наявність автоматики безпеки у пічних газогопальникових пристроїв (при її відсутності або неможливості ремонту газопальниковий пристрій необхідно замінити), герметичність внутрішньобудинкового газового устаткування, санітарно-гігієнічний стан пальників апаратів;

- газові комунікації апаратів і приладів до сопел пальників перевіряють на герметичність за допомогою мильної емульсії. Перевірку герметичності газового устаткування від введення газопроводу в будівлю до кранів на опусках до приладів і апаратів рекомендується проводити опресовуванням під газом тиском 5 кПа (500 мм вод. ст.). Допустиме падіння тиску протягом 5 мін не повинне перевищувати 0,2 кПа (20 мм вод. ст.). Місця витоку газу визначають за допомогою мильної емульсії, газошукачами типів АСГ-1, СТХ, ИПВГ і ін. Підприємства газового господарства, виходячи з своїх можливостей і конкретних умов, можуть застосувати інший метод, що гарантує герметичність ВДГО;

- в процесі проведення ТО всі виявлені несправності і дефекти усувають. Замінюють або ремонтують вузли, що вийшли з ладу, і деталі побутових газових апаратів і приладів. За відсутності або недоліку запасних частин, отримуваний централізований, їх виробництво, а також ремонт несправних вузлів і деталей повинні здійснюватися в умовах механічних майстерень газових господарств по ремонтній документації;

- абонентів інструктують по правилах безпечного користування газом, їм вручають під розписку абонентські книжки, інструкції або плакати після експлуатації побутових газових апаратів і приладів і заходів пожежної безпеки (за домовленістю з органами пожежного нагляду).

5.3 Енергоресурсозбереження при експлуатації внутрішньо будинкового газового обладнання житлово-комунальних об'єктів

Нині у світі відзначається обмеженість енергоресурсів. їх споживання різко збільшилося, особливо за останнє десятиріччя, і продовжує безперервно зростати. В Україні ситуація ускладнена ще й тим, що ці енергоресурси використовуються нераціонально. Потенціал енергозбереження економіки України досягає 45% від сучасного енергоспоживання країни. Тому рівень енергоємності ВВП України в 3-7 разів вищий, ніжу розвинених країнах.

Раціональне використання енергетичних ресурсів -- доступний і ефективний інноваційний процес. Економічна ефективність енергозбереження в 4-5 разів перевищує економічну ефективність освоєння нових родовищ нафти й газу. Макроекономічний ефект від зниження питомої енергоємності ВВП на 1% забезпечує зростання національного прибутку на 0,4%. газ водогрійний котел будинок

В житлово-комунальному господарстві споживаються дуже великі обсяги енергоносіїв. Тому важко переоцінити значення завдань енергозбереження на сучасному етапі розвитку економіки держави.

Технічний стан більшості котелень характеризується тим, що термін їх експлуатації перевищує 20 років, а значна кількість котлів експлуатується з ККД нижчим від 82%. Найгіршим є стан теплових мереж зі старою неефективною тепловою ізоляцією. Непродуктивні витрати теплової енергії при транспортуванні її від виробника до споживача складають в окремих випадках понад 30%. Водопровідно-каналізаційне господарство -- найбільш енергоємний споживач електроенергії в житлово-комунальній галузі. Втрати води у системах водопостачання становлять близько 25%. Нераціонально використовується до 30% води, що потребує значних додаткових витрат електроенергії. Внаслідок незадовільного технічного стану мереж і помпового обладнання, а також неоптимальної роботи помпових станцій втрачається близько 25% електроенергії.

Невиправдано великі витрати паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) у житлово-комунальному секторі спричинені недосконалістю будівельних стандартів на теплозахисні властивості будівельних конструкцій, наявністю застарілих систем водо- і теплопостачання, низьким відсотком індивідуальних засобів обліку та регулювання енергоспоживання тощо. У цілому в житлово-комунальному господарстві коефіцієнт корисного використання (ККВ) паливно-енергетичних ресурсів становить в середньому 30%. У країнах ЄС в житлово-комунальному секторі цей показник сягає 45%.

Житлово-комунальним сектором народного господарства України споживається понад 25% ПЕР від загальної кількості їх споживання, в тому числі близько 8% електроенергії, 33% тепла, 5,4% газу. При цьому найбільше енергії витрачається на опалення будівель.

У1993 році набули чинності нові вимоги щодо теплозахисту будівель, якими встановлено значення термічних опорів огороджувальних конструкцій. Ці вимоги перевищують попередні в 2-2,5 рази, їх введення виключає подальше застосування в Україні одношарових стінових панелей і цегляних стін без утеплювачів.

Будинки, що експлуатуються понад 20 років, характеризуються значними втратами теплової енергії. Водночас вони мають значний потенціал енергозбереження за умови теплоізоляції огороджувальних конструкцій і вдосконаленню систем опалення. Якщо енергозберігаючі заходи здійснюватимуться одночасно з капітальним ремонтом таких будинків, то терміни окупності інвестицій в енергозбереження значно скоротяться. Існує чимало способів підвищення теплозахисних властивостей огороджень житлових будинків та вентильованих фасадів, коли на зовнішні стіни будівель на відстані 4-5 см від їх поверхні навішується додаткова листова теплоізоляція. Завдяки повітряним прошаркам теплозахисні властивості огороджень збільшуються на 30-35%. Істотно зменшити втрати тепла через вікна допоможе потрійне засклення, яке додатково можна виконати на існуючих рамах.

Опалювальні прилади у приміщеннях, як правило, встановлюють поблизу зовнішніх стін. При цьому за приладами і на 10-20 см вище від них на внутрішній поверхні зовнішньої стіни утримується підвищена температура. Через такі ділянки тепловіддача підвищується до 5% від загальних тепловтрат приміщення. Щоб зменшити ці додаткові втрати тепла, на стінах за радіаторами слід встановлювати теплоізоляційні рефлектори, що являють собою шар теплоізоляції, покритий променевідбивальною фольгою.

Несправний вхід у будинок -- чинник істотних втрат тепла і навіть замерзання опалювальних приладів на сходових клітках. Щоб зменшити подібні тепловтрати через входи, їх необхідно утримувати в належному стані.

Для оптимізації повітряного й теплового режимів у квартирах багатоповерхових будинків істотне значення має герметичність вхідних дверей до квартири. Тут доцільно герметизувати притвори дверей пружними прокладками.

Витрата електроенергії у квартирах контролюється показами лічильників. Однак в житловому будинку ще є світильники у місцях загального користування (передквартирні холи, поблизу поштових скриньок, сходові марші й клітки, входи до будинку, вестибюлі, підвали тощо). Розглянемо заходи, які допоможуть заощаджувати електроенергію, що витрачається на загальнобудинкові потреби. Серед них:

* автоматизація освітлення (наприклад встановлення фоторелейних пристроїв);

* повне або часткове вимикання освітлення вночі;

* застосування енергоощадних ламп замість ламп розжарювання. Автономні системи теплопостачання на природному газі можуть скласти конкуренцію централізованому теплопостачанню тільки за умови застосування сучасних газових котлів з ККД понад 90%. Низькоефективні котли, які працюють у складі нерегульованих систем опалення, -- чинник істотної перевитрати палива порівняно з централізованим опаленням.

Правильно спроектовані системи децентралізованого теплопостачання з високоефективними газовими котлами (наприклад з даховою котельнею) і регульованою системою опалення здатні забезпечити:

* зменшення втрат тепла завдяки від'єднанню від зовнішніх теплових мереж або значному скороченню їх протяжності;

* скорочення (до 15%) втрат тепла за рахунок більш повної відповідності між режимами виробництва тепла та його споживанням;

* скорочення капітальних витрат порівняно з витратами, необхідними для будівництва нових мереж та їх ремонту.

Відсутність засобів обліку споживання води і тепла на об'єктах -- причина значних розбіжностей між встановленою нормою споживання води і тепла та фактичною їх витратою. Встановлені норми на 30-40% перевищують фактичне споживання.

Доцільно перенести акцент з будинкового обліку споживання на квартирний (холодної та гарячої води, газу, електроенергії і тепла). Якщо будинковий облік енергоресурсів фіксує їх фактичну витрату, то квартирний облік спонукає споживача до економного споживання, що в кінцевому результаті змінює його свідомість.

Підсумовуючи вище зазначене, окреслимо головні напрямки енергозберігаючої політики в житлово-комунальному господарстві:

* впровадження ефективних енергозберігаючих архітектурно-будівельних систем та інженерного обладнання;

* застосування децентралізованих джерел теплопостачання там, де це доцільно;

* зменшення тепловтрат в інженерних мережах шляхом поступового переходу на проізольовані трубопроводи;

* оптимізація режимів роботи мереж тепло- і водопостачання через застосування систем автоматизованого управління та регулювання електроприводу помпових агрегатів;

* реконструкція теплових пунктів із застосуванням ефективного тепломеханічного обладнання;

* широке використання приладів контролю і діагностики стану внутрішньої поверхні обладнання та систем тепло- і водопостачання;

* застосування нових методів і технологій для очищення від відкладень теплообмінного обладнання, котлів, трубопроводів систем тепло- і водопостачання;

* заміна спрацьованої запірної арматури і санітарно-технічних приладів у квартирах та будинках;

* впровадження приладів регулювання і обліку споживання теплової енергії, води, газу;

* проведення режимно-налагоджувальних робіт на теплових мережах, системах опалення і гарячого водопостачання будинків;

* забезпечення режимів водопідготовки, заборона пуску в експлуатацію котелень, не оснащених установками водопідготовки, та котелень, на яких у встановлені терміни не проведено режимно-налагоджувальних робіт;

* проведення режимно-налагоджувальних робіт на кожному газовому обладнанні у встановлені терміни;

* наявність затверджених норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на виробництво одиниці продукції та наданих послуг, недопущення їх перевищення; створення економічного механізму, який стимулюватиме заходи з енергозбереження; вдосконалення систем тарифікації, стандартизації, сертифікації та метрології, які сприятимуть енергозбереженню; інформаційне та кадрове забезпечення.

6. Економічна частина

6.1 Розрахунок кошторисної вартості обєкту газифікації мікрорайону

Паспорт проекту газопостачання мікрорайону cмт. Пологи Запорізької області

1. Тип системи - газопроводи середнього / низького тисків;

Тиск на окремих ділянках газопроводу початковий / кінцевий:

по середньому 400 кПа / 200 кПа; по низькому 3000 кПа / 1800 кПа;

Тип прокладки газових мереж - підземний;

Кількість ГРП-1 шт.

5. Розрахункові рівні споживання газу по категоріях споживачів:

- житлово - комунальні споживачі, 380 ;

- комунально - побутові 67,8

- промислові і с/г споживачі, 3260;

- потреби теплопостачання, 1780.

6. Загальний, річний обєм споживання газу, Qрік = 5487,8

7. Загальна довжина газопроводу: 6,31км.

8. Потужність системи - подача газу за рік при оптимальному використанні основних фондів / мереж і устаткування / повинна визначаться по брутто - споживанню, тобто враховувати витрати газу і його витрати на власні потреби , тис. / рік, визначимо за формулою

= 1,008 , (6.1)

= 5487,8 1,008 = 5531,7

Коефіцієнт використання потужності газопроводу К_п, визначаю згідно формули

, (6.2)

де Q_под - потужність системи, тис. м³/рік;

Q_річ - загальний об'єм споживання газу, тис. м³/рік.

Питомі капітальні вкладення К_пит, грн., визначаю згідно формули

, (6.3)

де К_заг - базисна кошторисна вартість газопроводу (БКВ), тис. грн.;

Q_річ - загальний об'єм споживання газу, тис. м³/рік.

грн.

В суму капітальних витрат входять всі витрати по улаштуванню систем газопостачання, до складу яких входять будівельні роботи, безпосередньо пов'язані з будівництвом газопроводу (земляні, монтажні, ізоляційні роботи, випробування, тощо). Сума капітальних витрат визначається на основі кошторисів по укрупненим показникам кошторисної вартості (УПСС) або по збірникам ресурсних елементних кошторисних норм (РЕКН) .

Територіальний район виробництва робіт приймається відповідно з населеним пунктом, де буде зводитися запроектований об'єкт.

Складання кошторисної документації починають з розробки локальних кошторисів на окремі види робіт і витрати по кожному об'єкту будівництва, а потім складають кошторис, в якому визначається кошторисна вартість будівництва об'єктів, які входять до складу системи газопостачання.

В об'єктному кошторисі розраховують кошторисну вартість загальнобудівельних і спеціальних будівельних та монтажних робіт, технологічного обладнання, його монтаж і наладку, пристосування.

Базисна кошторисна вартість будівництва газопроводу визначається по зведеному кошторисному розрахунку до проекту і являється незмінним документом, у відповідності з яким здійснюється фінансування будівництва.

6.1.1 Складання локального кошторису на підземні газопроводи

Основа: креслення № 1

Базисна кошторисна

Складено в цінах 2008 року

вартість, 1769,77 тис. грн.

Локальний кошторис на підземні газопроводи

№ п/п	Шифр норм	Назва робіт і витрат	Кількість, метр	Кошторисна вартість
				за одиницю	на весь об'єм
1	УРБН	Мережа низького тиску.
		Прокладання газопроводу в сухих грунтах:
		2196,0	40	220	8,8
		1686,0	580	180	104,4
		1334,0	70	139,10	9,74
		1273,0	870	126,62	110,16
		1084,0	590	104,42	61,61
		1024,0	180	98,64	17,65
		893,0	1020	98,06	100,02
		833,0	230	94,89	21,83
		763,0	410	91,73	37,61
		57 3,0	200	91,73	18,35
	УРБН	Мережа середнього тиску.
		Прокладання газопроводу в сухих грунтах:
		1084,0	520	104,42	54,30
		893,0	350	98,06	34,32
		703,0	520	91,73	47,70
		603,0	440	91,73	40,36
		573,0	290	91,73	26,60
3	ДБН Д. 1.1-1-2000	Всього прямі затрати (ПЗ) по мережах низького і середнього тиску	693,45
4	ДБН Д. 1.1-1-2000	Накладні витрати 14,4%	99,79
5	УРБН	Планові накопичення 30%	208,035
		Всього вартість загально будівельних і монтажних робіт (ПЗ+НВ+ПН)	1001,275

6.1.2 Складання обєктного кошторису на підземні газопроводи

Об'єктні кошториси складаються в поточному рівні за відповідною формою на об'єкти в цілому, шляхом підсумування даних локальних кошторисів з групуванням робіт та витрат за відповідними графами кошторисної вартості по видах робіт. В об'єктних кошторисах за даними локальних кошторисів позначаються кошторисна трудомісткість і кошторисна заробітна плата. Складання об'єктного кошторисуна підземні газопроводи

Форма 3

Назва будівництва: поліетиленовий газопровід

Кошторис на суму 1201,275 тис. грн.

Обєктний кошторис на підземні газопроводи

№ п/п	№ кошторису, норм, розрахунку	Назва робіт і витрат	Кошторисна вартість	Всього
			Будівельних робіт	Монтажні роботи	Обладнання	Інші витрат
1	Локальний кошторис	Будівництво підземних газопроводів	1001,275				1001,275
2	ДБН (методичні вказівки до ДП)	ГРП -1шт.		200			200
	Всього		1001,275	200			1201,275

6.1.3 Складання зведеного кошторисного розрахунку, згідно ДБН

До зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва включаються окремими рядками підсумки щодо всіх об'єктних кошторисних розрахунків , об'єктних кошторисів та кошторисних розрахунків на окремі види витрат.

Кошторисна вартість будівництва газопроводу визначається згідно зведеного кошторисного розрахунку.Зведений кошторисний розрахунок складається по формі №1 ДБН 1.1-1-2000 „Правила складання кошторисної документації і визначення базисної і розрахункової кошторисної вартості будівництва”.

Форма №1

Зведений кошторисний рахунок в сумі 1201,275 тис. грн.

У тому числі повернених сум 4,06 тис. грн.

„___” _______ 2008 р.

Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва

Складений в поточних цінах станом на”_1_”лютого 2009р.

№ п\п	№ кошторису, норм, розрахунку	Назва робіт і витрат	Кошторисна вартість	Всього
			Будівельні роботи	Монтажні роботи	Обладнання	Інші витрати
1	2	3	4	5	6	7	8
Розділ А. Базисна кошторисна вартість будівництва
		Глава 2. Основні об'єкти будівництва
1	Об'єктний кошторис	Зовнішні мережі і споруди на них	1001,275	200			1201,275
		Всього по гл. 2	1001,275	200			1201,275
		Всього по гл. 1-7	1001,275	200			1201,275
		Глава 8. Тимчасові будівлі і споруди на них
2	ДБН Д 1- -1-1-2000 дод.6 п.36	Кошти на зведення і розробку тимчасових будівель і споруд виробничого і допоміжного призначення 1,5 % (0,015*суму всього по гл. 1-7)	15,02	3			18,02
		Всього по гл. 8	15,02	3			18,02
		Всього по гл. 1-8	1016,295	203			1219,295
		Глава 9. Інші роботи і витрати
3	ДБН Д.1-1- -1-2000 дод.8 п.4	Додаткові витрати при виконанні будівельно - монтажних робіт в зимовий період - 1% (Всього гл.1-8х0,01)	10,163	2,03			12,193
		Всього по гл.9	10,163	2,03			12,193
		Всього по гл. 1-9	1026,458	205,03			1231,488
4	ДБН Д.1-1- -1-2000 дод.5 п10	Глава 10. Утримання служби замовника і автор- ський нагляд
		Утримання служби замовника-2,5% (Всього по гл.1-9х0,025)				30,79	30,79
5		Здійснення авторського нагляду -0,02% (Всього по гл. 1-9х0,0002)				0,246	0,246
5		Кошти пов'язані з формуванням страхового фонду документації - 0,2% (Всього по гл. 1-9х0,002)	__	__	__	2,46	2,46
		Всього по главі 10	__	__	__	33,496	33,496
6	ДБН Д.1-1- -1-2000 дод.5.п.10	Глава 11. Підготовка експлуатаційних кадрів - 0,5% (Всього по гл.1-9х0,005)	--	--	--	6,157	6,157
		Всього по гл. 11	__	__	--	6,157	6,157
7		Глава 12.Проектні та пошукові роботи.
		Кошторисна вартість проектно-пошукових робіт -0,5% (Всього по гл.1-9х0,005)	__	__	__	6,157	6,157
		Кошторисна вартість комплексної державної експертизи проектно -кошторисної документації - 15% від вартості проектно-кошторисних робіт.	__	__	__	0,92	0,92
		Всього по главі 12.				7,077	7,077
		Всього по главам 1-12	1026,458	205,03		46,73	1278,218
8	ДБН Д.1-1- -1-2000 П.2.8.16.	Кошторисний прибуток ( П) -6% (Всього по гл. 1-9х0,06)	61,59	12,3			76,69
9		Кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажної організації - 10% (АВ) (Всього по гл. 1-9 грф8х 0,1)				123,149	123,149
10	ДБН Д.1-1- -1-2000 дод.14 таб3 п.1	Кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва (Р) - 3,6% (Всього по гл. 1-12 грф8х0,036)	__	__	__	46,01	46,01
11		Кошти на покриття додаткових витрат , пов'язаних з інфляційними процессами (І) -5,4% (Всього по гл.1-12 грф8 х 0,054)	__	__	__	69,02	69,02
		Всього по главам ( 1-12 + П +АВ +Р +І )	1088,048	217,33		284,909	1593,087
12	ДБН Д.1-1- -1-2000 п.3.1.22	Податки, збори, обов'язкові платежі встановлені діючим законодавством і невраховані складовими вартості будівництва -2% від (гл1-12+П+АВ+Р+І)	__	__	__	31,86	31,86
		Всього ( гл 1-12+П+АВ+Р+ +І+под. і збори)	1088,048	217,33		316,766	1624,947
13		Налоги на добавлену вартість - 20% (Всього по гр.8х 0,2)	243,859				243,859
		Всього по зведеному кошторисному розрахунку	1334,707	217,33		316,766	1868,806
		Повернені суми ( 15% від вартості тимчасових будівль і споруд)	__	__	__

6.2 Техніко - економічні показники газифікації

6.2.1 Розрахунок експлуатаційних витрат

Затрати на купівлю газу, З_{куп.газу} , тис грн, визначаю за формулою

З_{куп.газу} = Q_брутто Ц_{1000 м куб}. , (6.4)

де Qбрутто - обєм подачі газу споживачам з урахуванням витрат газу, млн. /рік; Ц_{1000 м куб}. - ціна купівлі 1000 газу, 1870 грн (на 1.02.2009р.)

З_{куп.газу} =2531,7 1870 = 4734,279тис. грн.

Трудоємність обслуговування однієї квартири, Т_кв, кв. умов. од, визначаю по формулі

Т_кв = К_кв 1 умов. од., (6.5)

Т_кв = 6394*1 = 6394 ум. од.

де К_кв - коефіцієнт щільності газифікованих квартир

Трудоємність обслуговування, Ткм, ум. од., 1км газових мереж визначаю по формулі

Т_км = L_км 10 ум. од. , (6.6)

де L_км - сумарна довжина газопроводів низького і середнього тисків.

Т_км = 6,31 10 = 61,3 ум. од.

Трудоємність обслуговування подачі 1млн. газу за рік, Т_{1млн м}³,ум.од., визначаю за формулою

= Q_брутто 2 ум. од. , (6.7)

= 5,532 2 = 11,064 ум. од.

Чисельність адміністративного персоналу, Ч_адм , чол, визначаю за формулою

Ч_адм = (6.8)

де N - коефіцієнт чисельности адмін. персоналу в залежності від суми трудоємності, в умовних одиницях, прийняти -

Примітки Т = до 5,5 тис. ум. од. - 1,3 чол = N ;

Т = 5,5 ... 8 тис. ум. од. - 1,5 чол;

Т = 8 ... 18 тис. ум. од. - 2 чол;

Т 18 тис. ум. од. 2,3 чол.

Т= (Т _кв + Т_км+) =6394 + 82,3 + 59,9 = 6536,2 тис.ум.од.

Ч_адм = = 9,8 чол.

Далі визначаю чисельність виробничого персоналу по основним службам сільського газового господарства на основі нормативів чисельності чоловік, виходячи з кількості газифікованих квартир, довжини газопроводів. Для служби внутрішньобудинкових мереж, Ч_вн.буд , чол., визначаю за формулою

Ч_вн.буд. = К_щ 0,00035 , (6.9)

Ч_вн.буд. = 6394 0,00035 = 2,23 чол.

де К_щ - кількість газифікованих квартир.

Для служби експлуатації підземних газопроводів, Ч_підз, чол, визначаю по формулі

Ч_підз = 0,3 L_км , (6.10)

Ч_підз = 0,3 8,23 = 2,47 чол.

Для аварійно - диспетчерської служби, Чадс, чол., визначаю за формулою

Ч_адс = 0,0005 , (6.11)

де - загальна трудоємність.

Ч_адс = 0,0005 6536,2= 3,27 чол.

Для ремонтної служби чисельність персоналу, Чрем, чол., визначаю по формулі

Ч_рем = 0,0007 , (6.12)

Ч_рем = 0,0007 6536,2 = 4,57 чол.

Загальну чисельність персоналу, Ч_загал , чол., визначаю за формулою

Ч_загал = Ч_адм. + Ч_вн.буд. + Ч_підз. + Ч_адс. + Ч_рем. , (6.13)

Ч_загал. = 9,8 + 2,23 + 2,47 + 3,27 + 4,57 = 22 чол.

Витрати газу на оплату праці, З _{опл. праці} , тис. грн, по формулі

З_о.п. = З_середн. Ч_загал К_відр n , (6.14)

де Зсередн. - середньомісячна заробітна плата 1 працюючого, 2300грн. ( на “ 1” 02 2009 р. );

Чзагал - загальна чисельність робітничого персоналу, чол;

Квідр - коефіцієнт відрахувань на соціальні потреби, дорівнює 1,36;

n - кількість місяців, принято 12.

З_о.п.= 2300 10 1,36 12 = 825,79 тис.грн.

Витрати на амортизацію, З_аморт., тис. грн., визначаю по формулі

З_а. = К* Н_а /100% (6.15)

де К - сума капітальних вкладень, яка дорівнює базисній кошторисній вартості будівництва газопроводу, тис. грн.

Прим: К= ( Всього по гл. 1-9);

Н_а - норма амортизації у 5 %.

З_а. = = 92,51 тис. грн.

Витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт, Зтехн.обсл., тис. грн., знаходжу по формулі

З_{техн.обсл}. = 0,4 З_аморт., (6.16)

З_{техн.обсл}. = 0,4 92,51= 37 тис. грн.

Інші витрати, Зінші, тис. грн., визначу за формулою

З_інші = 0,1 ( За + З_{опл. праці} ), (6.17)

З_інші = 0,1 ( 92,51+ 825,79) = 91,83грн.

Загальну суму собівартості реалізації газу, С_{заг.реаліз}, тис. грн., визначаю по формулі

С_{заг.реаліз}. = З_к.г. + З_а. + З _о.п. + ЗТ_о. + З_інші , (6.18)

де З_к.г.- витрати на купівлю газу

З_а.- витрати на амортизацію

З_о.п. - витрати на оплату праці

З_п.р.- витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт

З_інші- інші витрати

С_{заг.реаліз}. = 40742,55+92,51+825,79+37+91,83= 41789,68 тис.грн.

Собівартість реалізації газу, С_{1000 м. куб}., грн. / 1000 ., визначаю за

формулою:

С _{1000 м.куб}. = , (6.19)

С_{1000 м. куб}. = 1000 = 1406,11 грн. / 1000 .

Ціну реалізації газу для підприємства, Ц для підпр., грн. / 1000 , визначаю по формулі

Ц _{для підпр}. = С _{1000 м. куб} ( 1+Р:100) = С _{1000 м. куб} 1,1 (6.20)

Ц _{для підпр}. = 1406,11 1,1 = 1546,72грн. / 1000

Тариф реалізації газу споживачам, Т_{тар.реал.спож}, тис. грн., визначаю по формулі

Т_{тар.реал.спож}. = 1,2 Ц _{для підпр}. , (6.21)

де Ц_{для підпр}. - ціна реалізації газу для підприємства, грн. / 1000

Т_{тар.реал}. = 1,2 1546,72 = 1856,06 грн. / 1000

Доход від реалізації газу, Д прибут.реал., тис. грн, визначаю по формулі

Д_{приб.реал}. = Q_нетто Т_{тар. реал}. , (6.22)

Д_{приб.реал}. = 29720 1856,06= 55162,10 тис. грн.

Балансовий прибуток, П баланс., тис.грн, визначаю по формулі

П_{баланс.} = Д_{приб.реал}. С_{заг.реаліз}. , (6.23)

П_баланс = 55162,10 41789,68 =13372,42 тис. грн.

Чистий прибуток, П_{чист.приб}., тис. грн, визначаю по формулі

П_{чист.приб}. = П_баланс. 0,15 , (6.24)

де П_{чист.приб}. - податки і відрахування в державні фонди, складають 85 % від значення П_баланс.

П_{чист.приб}. = 13372,42 * 0,15 = 2005,86 тис. грн.

Рівень рентабельності по балансу, Р_{рент.баланс}, %, визначаю по формулі

Р _{рент.баланс} = , (6.25)

Р_{рент.баланс} = 100 % = 32%

Рівень рентабельності по чистому прибутку, Р_{рент. приб}., %, визначаю по формулі

Р_{рент.чист.} = , (6.26)

Р_{рент.чист}. = 100 % = 4,8 %

Термін окупності капітальних вкладень, Т_окупн., років, визначаємо за формулою

Т_{окупн.кап.вкл}. = (6.27)

Т _{окупн.кап.вкл}. = роки

Таблиця 6.2 - Основні техніко - економічні показники газифікації мікрорайона с м т.Пологи.

№ п/п	Назва економічного показника	Одиниця виміру	Позначення по тексту	Числове значення
1	Річний обєм подачі газу в мережу	тис. м.куб.	Qбрутто	29957,76
2	Річний обєм реалізації газу	тис. м куб.	Qнетто	29720
3	Капітальні вкладення в спорудження системи газопостачання	тис. грн.	Кбазисн.варт.	2792,44
4	Питомі капітальні вкладення	грн. / 1000 м.куб .	Кпит.	93,96
5	Загальна собівартість реалізації газу	тис. грн.	Сзаг.реал.	41789,68
6	Собівартість реалізації 1000 м кубічних газу	грн.	С1000м.куб.	1406,11
7	Сума доходу	тис. грн.	Дприб.реал.	55162,10
8	Прибуток балансовий	тис. грн.	Пбаланс	13372,42
9	Прибуток чистий	тис. грн.	Пчист.приб.	2005,86
10	Рівень рентабельності по балансовому прибутку	%	Ррент.баланс	32
11	Рівень рентабельності по чистому прибутку	%	Ррент. чист.	4,8
12	Відпускна ціна 1000 м. куб. газу	грн.	Ц для підпр.	1546,72
13	Середній тариф реалізації1000 м. куб. газу споживачам	грн.	Ттар.реал.спож.	1856,06
14	Термін окупності капітальних вкладень	рік	Токупн.кап.вкл.	1,4

7. Охорона праці

7.1 Вимоги охорони праці при пуску газу в житлові будинки

7.1.1 Загальні положення

Робота з пуску газу в житлові будинки, є газонебезпечна має виконуватись за нарядом-допуском бригадою у складі не менше 3-х працівників, одного з яких призначено керівником робіт. Робоче місце - непостійне, об'єкти систем газопостачання незалежно від місця їх розташування.

Пуск газу проводиться, як правило, в денний час.

До виконання робіт з пуску газу допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли попередній медичний огляд, навчання з безпечних методів та прийомів виконання робіт у газовому господарстві, пройшли перевірки знань з питань охорони праці, стажування до початку самостійної роботи, пройшли вступний та первинний інструктажі з охорони праці, вміють застосовувати засоби індивідуального захисту, надавати першу долікарняну медичну допомогу потерпілому, мають кваліфікацію не нижче другого розряду та посвідчення встановленого зразку.

Особа перед допуском до самостійного виконання робіт по пуску газу повинна пройти стажування під наглядом досвідченого працівника протягом не менше перших десяти робочих змін. Допуск до роботи працюючих в газовому господарстві оформляється наказом по підприємству.

Всі працівники зайняті обслуговуванням і ремонтом газового обладнання забезпечуються спецодягом згідно норм, і справним інструментом.

При нещасному випадку на виробництві - негайно припинити роботу, надати першу медичну допомогу, сповістити керівника дільниці.

При нещасному випадку у побуті - сповістити на протязі доби.

Працювати в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння - заборонено. Використовувати особистий транспорт в службових цілях - заборонено.

Підчас виконання робіт слюсар зобов'язаний виконувати вимоги санітарних норм та правил особистої гігієни

7.1.2 Вимоги безпеки перед початком роботи

Перевірити наявність та справність засобів індивідуального захисту та інструменту.

Ознайомитися з виконавчо-технічною документацією, розташуванням дворового та внутрішньо-будинкового газопроводу, гасовим обладнанням та арматурою, уточнити безпечні прийоми виконання робіт у керівника робіт.

Ознайомитися на місці з порядком проведення робіт з пуску газу у житловий будинок.

Прямуючи до місця роботи і з роботи пішки чи міським транспортом усі робітники повинні дотримуватись правил дорожнього руху і правил проїзду у міському транспорті.

Бригада під керівництвом керівника робіт повинна виконати:

- ретельний огляд вводу, надземного та внутрішньо-будинкового газопроводу на відсутність механічних пошкоджень, не заглушених кінців газопроводу, перевірити комплектність газового обладнання, провести інструктаж населення;

- усунення виявлених дефектів слід виконувати з відключеною подачею газу;

- контрольне випробування на щільність газопроводу зі всіма підключеними газовими приладами тиском повітря - 500мм водного стовпа. Газопровід вважається щільним, якщо падіння тиску за 5 хвилин не перевищує 20 мм водяного стовпа;

- попередження абонентів про необхідність дотримання запобіжних заходів (не вмикати електроосвітлення та електрообладнання, не запалювати вогню та інше) під час виконання робіт з пуску газу;

- перевірити відсутність газу в підвальних приміщеннях та приміщеннях першого поверху;

- перевірити відповідність фактичного монтажу внутрішньобудинкових газопроводів, арматури, газового обладнання з проектною і виконавчою технічною документацією;

- перевірити наявність тяги в димарях приладів та вентиляційних каналах витяжної вентиляції. Контрольне опресування внутрішніх газопроводів промислових і сільськогосподарських підприємств. котелень, підприємств побутового обслуговування населення невиробничого характеру проводиться тиском повітря 0,01Мпа. Падіння тиску не має перевищувати 60 даПа за 1годину. Контрольне опресування внутрішніх газопроводів газового обладнання населення та невиробничого характеру має проводитись тиском повітря 50С даПа.

Про виявленні несправності газового обладнання, інструменту, засобів захисту доповісти керівнику робіт.

7.1.3 Вимоги безпеки під час робіт

Перш ніж зайти у двір, квартиру, потрібно викликати господаря, показати йому своє посвідчення, попросити заперти собаку, і з його дозволу заходити у двір чи квартиру.

На час проведення робіт по пуску газу в житлові будинки та комунально-побутові об'єкти, установлюється безперервний нагляд за працюючими.

Газонебезпечні роботи повинна виконувати бригада не менше 3 чол.

Перед пуском газу керівник зобов'язаний перевіряти наявність та справність інструменту, виписати наряд-допуск на газонебезпечні роботи. Ознайомити членів бригади з технічною документацією, розташуванням дворового та внутрішньобудинкового газопроводу, газовим обладнанням та арматурою, а також ознайомити на місці членів бригади з їхніми обов'язками та порядком проведення робіт по пуску газу в житлові будинки та комунально-побутові підприємства.

Кожен газовий стояк має продуватися. Продувку стояків починають від самого віддаленого стояка і самої віддаленої по ходу подачі газу квартири (приміщення, комунально-побутового об'єкту). Випуску газоповітряної суміші із газопроводу здійсняється в атмосферу за допомогою гумового шлангу, що приєднується до сопла пальника газового приладу і виводиться назовні в вікно. При цьому слід унеможливити попадання суміші газів в приміщення будинку. Для цього встановлюється постійне спостереження.

Продувка виконується за допомогою спеціальної пробки крана із закріпленим гумовим шлангом. Пробка встановлюється у корпус крана на опуску, перед газовим приладом, а вільний кінець шлангу випускається назовні за вікно.

Кінець продувки визначається по характеру спалахування проби газу, яку продувають через відро з мильною емульсією.

Пробу газу треба підпалювати за межами газифікованого приміщення:

* якщо проба газу не спалахує, та із газопроводу йде повітря і треба продовжувати продувку;

* якщо проба газу спалахує з тріском, то з газопроводу йде вибухонебезпечна суміш газу з повітрям і треба продовжувати продувку;

* якщо горіння проби газу спокійне, без тріску, то з газопроводу. йде газ і продувка вважається закінченою.

Після закінчення продувки кран, через який робилась продувка, приєднується до газового пристрою. Щільність приєднання крану перевіряється під робочим тиском газу мильною емульсією.

Не дозволяється перевіряти щільність з'єднання газопроводу тиском.

У разі пуску газу у газові прилади з відводом продуктів згоряння у димарі, заздалегідь перевіряють відповідність прив'язок димових каналів та наявність тяги.

У разі відсутності тяги у димарі прилади включати не дозволяється.

Після продувки і заповнення газопроводу газом робиться регулювання горіння газу. Проводиться детальний інструктаж абонентів з врученням Інструкції з правил безпечного користування газовими приладами.

Не включені по будь-яким причинам газові прилади від'єднуються від газопроводу з встановленням заглушок на опуску перед газовим приладом і за актом здаються на збереження представнику житлово-експлуатаційної організації. Від'єднання приладів від газопроводу оформлюється актом.

Під час пуску газу роботу слід припинити у таких випадках:

* виявленні дефектів газового обладнання та механічних пошкоджень газопроводів;

* виявленні корозії газопроводів:

* виявлена нещільність (падіння тиску більше 20 мм вод.ст.).

У разі раптового захворювання, нещасного випадку, виявлення порушень технологічного процесу, несправність обладнання, інструменту, засобів захисту та інших небезпечних та шкідливих виробничих факторів негайно поставити до відома керівника робіт для прийняття невідкладних заходів.

7.1.4 Вимоги безпеки після закінчення робіт

Після закінчення роботи з пуску газу необхідно перевірити на щільність мильною емульсією з'єднання і арматуру, що розбиралися, перевірити на відсутність загазованості приміщень, в яких робили продувку газопроводу.

Прибрати сміття і залишки ущільнюючих матеріалів, зібрати пристрої та інструмент, обтерти їх ганчір'ям і скласти у спеціальну валізу.

Про виконану роботу і всі виявлені недоліки доповісти керівнику робіт з пуску газу безпосередньо на об'єкті.

В приміщенні служби необхідно привести спецодяг і спецвзуття у порядок, за необхідності просушити їх та зберігати у спеціальній шафі для спецодягу.

Вимити обличчя та руки теплою водою з милом.

7.1.5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

При виявленні витоку газу на внутрішньо-будинковому газопроводі чи на газовому приладі, необхідно терміново перекрити відключаючий пристрій на вводі по ходу газу, або біля газового приладу.

При концентрації газу до 1% проводити інтенсивну вентиляцію загазованого приміщення. Пошук місця витоку газу виконувати тільки за допомогою мильної емульсії. У разі виникнення пожежі, вибуху в будинках або спорудах відключити даний об'єкт від газопостачання і прийняти міри для ліквідації аварії.

Негайно оповістити диспетчера аварійної служби про аварію (рація телефон 104).

Використовувати протипожежні засоби які необхідні в даній ситуації.

При нещасному випадку надати першу медичну допомогу потерпілому, зберегти обстановку на робочому місці і стан обладнання такими, якими вони були на момент випадку, якщо це не загрожує життю інших працівників і не приведе до аварії. Направити потерпілого в медичний заклад та доповісти про випадок керівництву

8. Захист навколишнього середовища

8.1 Джерела та причини забруднення, рекомендації по їх усуненню при роботі газових приладів

Атмосфера приміщення - це атмосферне повітря плюс додаткові забруднення, що виникають у самому приміщенні, зумовлені використанням газових приладів - газових плит, водонагрівачів, опалювальних агрегатів.

Продукти згорання природного газу від газових плит потрапляють у повітря помешкання. Згідно з ДСТУ 22.04, ККД газових плит при номінальній потужності становить не менше як 59%, а норма оксиду вуглецю (чадного газу) в продуктах згорання СО₂ = 0,05% або 625 мг/м³.

На основі проведених обстежень газових плит з'ясували, що вони, як правило, відповідають вимогам ДСТУ. Але при зменшенні теплової потужності газових пальників 20-25% спостерігається різке підвищення концентрації оксиду вуглецю в продуктах згорання, що пояснюється зменшенням коефіцієнта первинного повітря б = 1.

Іншим шкідливим компонентом продуктів згорання природного газу є оксиди азоту NO₂. Концентрація NO₂ у продуктах згорання більшості газових плит знаходиться в межах від 200 мг/м³.

Впливають на екологічні та теплотехнічні характеристики газових плит конструкція робочого столу плит та газового пальника, а також склад палива і теплота згорання. Велике значення при цьому має висота ребра пальники пальника, що визначає величину щілини між дном посуду та робочим столом плити. Так, при зменшенні цієї щілини до 13-16 мм концентрація СО₂ в продуктах згорання збільшується до 0,2-0,25% (250-300 мг/м³) внаслідок погіршених умов підведення вторинного повітря із приміщення до пальника, омивання полум'ям дна посуду та затримки продуктів спалювання в зоні горіння. Такий же ефект спостерігаємо при згоранні газу в газових плитах малих розмірів (0,55•0,55 мм) під час одночасної роботи всіх пальників, якщо об'ємний посуд перекриває всю поверхню робочого столу плити.

Концентрація СО₂зменшується до 0,06-0,07% (75-90 мг/м³) при збільшенні відстані до дна посуду до 30-35 мм для плит із збільшеними розмірами столу (до 0,65•0,65 мм) та при наявності вільного місця між стінками посуду.

При заміні складу, теплоти згорання і номінального тиску газу пальникові пальники газових плит не можуть працювати в межах паспортних теплотехнічних та екологічних характеристик без зміни конструкції чи номінального тиску перед пальником.

Але навіть за паспортних умов експлуатації вже через 15-20 хвилин після загорання пальників концентрація шкідливих речовин у повітрі на кухні сягає 85-90% їх нормативної величини.

Кількість СО на кухні при роботі 4-х пальниковою плитою у паспортному режимі становить близько 1,5 г/год., а оксидів азоту - 1,3 г/год.

При не дотриманні паспортних параметрів кількість СО може становити 3,2 г/год., а оксиду азоту - 2 г/год.

Крім токсичних компонентів продуктів згорання у повітря на кухні потрапляють й інші речовини. Це водяна пара та діоксид вуглецю - продукти повного спалювання газу.

Наявність інших шкідливих речовин у приміщенні.

- сигаретний дим, який шкодить не лише тим, хто палить, але усім, хто перебуває у приміщенні;

- побутові аерозолі;

- карбомідно-формальдегідні сполуки, що входять до складу багатьох будівельних матеріалів.

Стан повітря при викиді шкідливих речовин визначається інтенсивністю вентиляції, кратністю повітрообміну.

Згідно з «Правилами безпеки систем газопостачання України», затвердженими в 1998р., для кухні з плитою ПГ-4 величина мінімально необхідного повітрообміну складає 90 м³/год.

Згідно з вимогами нормативної літератури, вентиляція кухонь, повинна бути «гравітаційною або природною» за допомогою вентиляційних каналів чи кватирок (літній період). Розміри каналів, як правило, не перевищують 140•140 мм.

Отже рівень забруднення повітря на кухнях може значно перевищувати нормативний при роботі газових приладів.

Так, відносна вологість повітря сягає 85-90% вже через 20-30 хвилин роботи 2- або 4-пальникові плити. Концентрація кисню зменшується до 20-20,2%, а вміст СО в повітрі в усіх випадках був дуже високим до 26-30 мг/м³, а NO₂ - до 2-3 мг/м³, концентрація СО₂ сягала 0,6-0,9%.

Канали для вилучення забрудненого повітря та подачі свіжого потрібно заблокувати у теплообмінник типу «труба в трубі». Це дасть можливість нагрівати необхідну кількість свіжого припливного повітря без додаткових витрат палива.

Висновок

Працюючи над дипломним проектом на тему: „Газифікація с.Н.Рябина В-Писарівського району Сумської області природним газом двохступеневою системою з розробкою газифікації житлового будинку та питань діагностики технічного стану систем газопостачання“, я навчився практично використовувати теоретичні знання набуті при вивченні спец. дисциплін:

- газові мережі і устаткування;

- технологія і організація будівельно-монтажних і ремонтних робіт;

- експлуатація устаткування та систем газопостачання;

- економіка та планування галузі.

- охорона праці

Працюючи під керівництвом керівника дипломного проектування та консультантів, я мав можливість вдосконалити знання норм проектування газових мереж, норм витрат газу, правил експлуатації газового обладнання, глибше вивчити “Правила безпеки систем газопостачання України”, впровадженні в життя Державні будівельні норми України, а також проблему ефективного використання енергетичних ресурсів.

На раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів впливають:

правильність проектних, конструкторських і технологічних рішень;

вид і якість палива, умови його використання;

ступінь зносу енергетичного обладнання;

рівень підготовки обслуговуючого персоналу;

оснащеність приладів автоматизації і контролю процесів

підготовки й горіння палива тощо.

Вважаю, що отримані мною знання стануть міцною основою для плідної праці за обраним фахом.

Література

1. ГОСТ 4666-75*. Арматура трубопроводная. Маркировка и опознавательная окраска. - М.: Изд-во стандартов, 1981. - 6 с. - Чинний з 01.01.76

2. ГОСТ 9.402-80*. Единая система защиты от коррозии и старения. Покрытия лакокрасочные. Подготовка металлических поверхностей перед окрашиванием. - М.: Изд-во стандартов, 1991. - 92 с. - Чинний з 01.07.81.

3. ГОСТ 9.602-89. Единая система защиты от коррозии и старения. Сооружения подземные. Общие требования. - М.: Изд-во стандартов, 1989. - 51 с. - Чинний з 01.01.91.

4. ДБН 360-92*. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень Мінбудархітектури України. - К.: Укрархбудінформ, 1993. - 107 с. - Чинні з 01.01.92.

5. ДБН А.3.1.-5-96. Організація будівельного виробництва/ Держкоммістобудування України. - К.: Укрархбудінформ, 1996.

6. ДБН В.2.5-20-2001. Газопостачання Держбуд України. - К.: Держбуд України, 2001. - 286 с. - Чинні з 01.08.2001.

7. ДБН Д. 2.2-1-99 РЕКН на будівельні роботи. Збірник 1. Земляні роботи. Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики, Київ 2000.

8. ДБН Д. 2.2-25-99 РЕКН. Збірник 25. Магістральні та промислові трубопроводи. Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики, Київ 2001.

9. ДБН Д. 2.2-24-99 РЕКН. Збірник 245. Теплогазопостачання та газопроводи - зовнішні мережі. Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики, Київ 2000.

10. ДБН Д. 2.2-22-99 РЕКН. Збірник 22. Водопровід - зовнішні мережі. Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики, Київ 2000.

11. ДНАОП 0.00-1.20-98. Правила безпеки систем газопостачання України. - К.: Основа, 1998. - 179 с. - Чинні з 01.10.97.

12. ДСТУ 3336-96. Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги. - К.: Держстандарт України, 1996. - 11 с. - Чинний з 01.07.96.

13. СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика / Госстрой СССР. - М.: Стройиздат, 1983. - 186 с. - Чинні з 01.01.92.

14. СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование / Госстрой СССР. - М.: АПП ЦИТП, 1992. - 64 с. - Чинні з 01.01.92.

15. Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні; КТМ 204 України 244-94. - К.: 1998. - 376 с.

16. Технічні вимоги та правила щодо застосування сигналізаторів вибухонебезпечних концентрацій чадного газу у повітрі приміщень житлових будинків та громадських будинків і споруд. - К.: КиївЗНДІЕП, 1998. - 15 с.

17. Астанин Л.П., Благосклонов К.Н. Охрана природы. - М.: Колос, 1978.

18. Гулько Т.В., Драганов Б.Х., Шишко Г.Г. Газификация и газоснабжение сельского хозяйства: Учебн. пособие. - М.: ИРИЦ «Фермер», 1994. - 319с.

19. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2002.

20. Дика В.Л., Суглобова С.Я. Газові мережі та устаткування. Методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту „Газопостачання населеного пункту”. К. 2005.

21. Енин П.М., Шишко Г.Г., Пилюгин Г.В. Газификация сельской местности: Справ. пособие. - К.: Урожай, 1992. - 200 с.

22. Єнін П.М., Шишко Г.Г., Предун К.М. Газопостачання населених пунктів і об'єктів природним газом: Навчальний посібник. - К.: Логос, 2002.

23. Ивашина Ю.Г., Шпренгель Л.Е. Защита трубопроводов от коррозии. - К.: Будівельник, 1980. - 72 с.

24. Ковалко М.И., Денисюк С.П. Енергозбереження - пріоритетний напрямок державної політики України. - К.: УЕЗ, 1998. - 506 с.

25. Котов В.Т. Охрана труда в газовом хозяйстве. - Л.: Недра, 1989. - 117 с.

26. Коновалов С.В. Автоматизація і телемеханізація газового господарства. - К.: Урожай, 1996. - 205 с.

27. Шишко Г.Г. Эксплуатация и ремонт систем газоснабжения. - К.: МП «Радуга», 1992. - 248 с.

28. Шишко Г.Г. Эксплуатация систем газоснабжения. - К.: ИПК Госжилкомхоза Украины, 1992. - 131 с.

29 Шишко Г.Г., Скляренко О.М., Предун К.М., Молодих В.Л. Газопостачання. Част. 1. Газопостачання населених пунктів: Навч. посібник Під ред. П.М.Єніна. - К.: КДТУ будівництва і архітектури, 1997. - 119 с.

30. Янович А.Я., Аствацитуров А.Ц. Охрана труда в газовом хозяйстве. - М.: «Недра», 1978. - 312с.

Размещено на Allbest.ru