Розрахунок і конструювання монолітного ребристого залізобетонного перекриття з балочними плитами

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Компоновка конструктивних схем і вибір оптимального варіанта перекриття

Монолітне ребристе перекриття являє собою єдину конструкцію, що складається з плит, другорядних і головних балок. У перекритті з балочними плитами використовується така схема розподілу на окремі елементи: плита обпирається на другорядні балки, другорядні балки - на головні, головні балки - на колони й стіни.

Вважається, що за такою схемою здійснюється передача навантаження з перекриття на фундамент.

Проектування монолітного ребристого залізобетонного перекриття з балочними плитами включає: компоновку конструктивної схеми; розрахунок і конструювання балочної плити, другорядної і головної балок.

Компонуючи конструктивну схему перекриття, вибираємо сітку колон, напрямок головних і крок другорядних балок. По конструктивним міркуванням головні балки розміщуємо впоперек будівлі.

Вихідні дані для розрахунку перекриття над підвалом: будинок виробничого призначення; розміри будинку в плані в осях - 49,6х23,8м; кількість поверхів - 3; висота поверхів - 3,0 м; тип підлоги - з керамічної плитки; клас бетону конструкцій перекриття - В20; арматурна сталь класу Вр-І - для плити і А-ІI - балок; стіни будинку - у дві цеглини з ефективним утеплювачем.

Тимчасове корисне нормативне навантаження на перекриття vser=2100Н/м2.

Для заданних матеріалів знаходимо розрахункові характеристики: для бетону класу В20 - Rb=11,5 МПа, гb2=0,9; для арматури класу А-II - Rs=225 МПа і Вр-I - Rs=375 МПа.

Знаходимо максимальну і мінімальну кількість прольтів головних балок

,

Приймаємо nmb=7. Тоді довжина прольоту балки м.

Знаходимо максимальну і мінімальну кількість прольотів в прольоті головної балки

.

Приймаємо ns=3, а вздовж будинку =21 прольотів плит.

Знаходимо довжину середніх і крайніх прольотів плит

м;

м.

Знаходимо довжину середніх і крайніх прольотів головної балки

м;

м.

Знаходимо максимальну і мінімальну кількість прольтів другорядних балок

.

Приймаємо nsb=4.

Знаходимо довжину середніх і крайніх прольотів другорядних балок

м; м.

2. Розрахунок і конструювання плити

2.1 Визначення навантажень, що діють на плиту

Розрахунок виконуємо в два етапи: спочатку статичний, а потім - конструктивний. Для розрахунку навантажень конструкцію підлоги вибираємо згідно з вимогами СНиП 2.03.13-88. Підрахунок навантажень групуємо в табличній формі. Нормативні навантаження на 1м2 складаються з постійного навантаження , а також з корисного (тимчасового) . Значення нормативних навантажень являє собою розподілену на 1м2 перекриття власну вагу цього перекриття й вагу кожного із шарів підлоги окремо. При визначенні розрахункових навантажень і їх нормативні значення перемножують на коефіцієнт надійності за навантаженням і коефіцієнт надійності за призначенням будівлі . Таким чином отримаємо:

Таблиця 1 - Підрахунок навантажень, що діють на 1м2 перекриття

№ п/п	Навантаження ,	Характеристичне навантаження,	Коефіцієнт надійності	Розрахункове експлуат навантаження	Розрахункове навантаження
			За навантаженням,	За призначенням,
1	2	3	4	5	6
Постійне від ваги:
1	Керамічна плитка 0,0251х1х20	500	1,3	0,95	475	617,5
2	Цементна стяжка 0,021х1х18	360	1,3	0,95	342	445
3	Прослойка керамзитобетону 0,055х1х114	770	1,3	0,95	732	951
4	Плити перекриття 0,0625000х1х1	1500	1,1	0,95	1425	1567,5
Разом постійне		-	-	3130	3581
	Тимчасове корисне	2500	1,2	0,95	2100	2394
	Загальне навантаження		-	-	5230	5975

2.2 Розрахункова схема плити

За розрахункову схему плити вважаємо нерозрізну балку, що являє собою смугу шириною 1м, вирізану з перекриття уздовж головних балок (між осями Б і А). Опори балки розміщуватимуться в місцях обпирання на другорядні балки. За розрахункову схему вважаємо п'яти пролітну балку.

Рис. 1

Щоб знайти розрахункові прольоти, слід спочатку задатися розмірами поперечного перерізу другорядної балки:

приймаємо hsb=450 мм;

приймаємо bsb=200 мм.

Розрахунковий проліт середніх плит береться таким, що дорівнює відстані в просвіті між другорядними балками:



Рис. 2

Розрахунковий проліт крайньої плити при обпиранні її із одного боку на несучу стіну дорівнює:

Розрахунковими перерізами плити вважаються такі:

1-1 - у першому прольоті на відстані від опори А;

2-2 - на опорі В зліва і справа від неї;

3-3 посередині другого прольоту;

4-4 на опорі С.

2.3 Статичний розрахунок плити

Знаходимо зусилля в найбільш небезпечних перерізах 1-1, 2-2, 3-3, 4-4:

Переріз 1-1:

Переріз 2-2:

Переріз 3-3:

Переріз 4-4:

Уточнення конструктивних параметрів поперечного перерізу плити

Як видно із схеми плити, її розрахунковим перерізом за всією довжиною буде прямокутник, ширина якого .

Рис. 3

Товщину плити, визначену раніше як зведену у процесі порівняння варіантів перекриття, уточнюють так. За максимальним моментом обчислюють її необхідну робочу висоту:

, де

розрахунковий опір бетону, Мпа, для граничного стану першої групи. Приймаємо за ([1], стр.18, табл.13). Для заданого, по завданню класу бетона В20, приймаємо .

коефіцієнт умов роботи, який приймаємо згідно ([1], стр.19, табл.15) рівним

ширина перерізу. .

розрахункова відносна висота стиснутої зони. Визначаємо за формулою:

, де

коефіцієнт армування, який з досвіту проектування приймаємо .

розрахунковий опір арматури для граничних станів першої групи, який приймаємо згідно ([1], стр.19, табл.15). .

Отже отримаємо:

Тоді:

Врахувавши, що максимальний момент діє в перерізі 1-1 і дорівнює отримаємо робочу висоту плити:

Товщина плити:

, де

діаметр робочої арматури, який приймаємо .

товщина захисного шару, яка приймається не меншою за діаметр робочої арматури і не менша, згідно ([1], стр.58, п.5.5) 10 мм. Приймаємо .

Тоді:

Отже приймаємо товщину плити .

Тоді,

2.4 Визначення площ робочої арматури в розрахункових перерізах плити

Робочу арматуру підбираємо для прольотних 1-1, 3-3 і опорних 2-2, 4-4 перерізів, де згинальні моменти максимальні. Потрібну площу її поперечного перерізу визначають у такій послідовності. Спочатку для вибраного перерізу обчислюємо коефіцієнт :

потім визначають за підрахованим значенням коефіцієнт за формулою:

за отриманим значенням знаходимо площу робочої арматури:

.

Переріз 1-1:

Переріз 2-2:



переріз 3-3, 4-4:

ж=0,892

2.5 Конструювання плити із урахуванням вимог СниП 2.03.01-85

За знайденою в 1.2.5. площею арматури виконуємо конструювання плити згідно з ([2], п.5.33., 5.38., 5.39., 5.64., 5.65., стр.157-158). Анкерування плити приймаємо роздільне ( так як ) окремими стержнями. Мінімальний крок арматури (відстань між центрами сусідніх стержнів) приймаємо згідно ([2], п.5.39, стр. 158.) :. Округлюючи до значення, Максимальний крок арматури, так як , приймаємо . Визначаємо кількість стержнів в кожному з чотирьох перерізів плити згідно ([2],стр. 188, додаток 4):

Таблиця 2 - Армування плити окремими стержнями

№ п/п	Проліт або опора; розрахункові перерізи	As із розрахунку, мм2	Армування
			Робоча арматура	Розподільна арматура
			діаметр, клас	крок, мм	фактична площа, мм2	діаметр, клас	крок, мм
1	Крайній проліт; переріз 1-1	123,9	Ш10 Вр-1	200	126	Ш3Вр-І	350
2	Перша проміжна опора; переріз 2-2	160,5	Ш10 Вр-1	125	141	Ш3Вр-І	350
3	Середні прольоти та середні опори плит, не повністю обпертих на балки ( в осях А-Б, Д-Е); перерізи 3-3, 4-4	138,2	Ш10 Вр-1	200	196	Ш3Вр-І	350
4	Середні прольоти і середні опори плит, повністю обпертих на балки (в осях Б-Д і 2-9); перерізи 3-3, 4-4	103,4	Ш10 Вр-1	200	126	Ш3Вр-І	350
5	Армування ділянок опирання плит на стіну ( вздовж осей 1, 10, А, Е)	-	Ш10 А-1	200	393	Ш3Вр-І	350
6	Арматура над головними балками	-	Ш10А-І	350		Ш3Вр-І	350

Конструювання плити починаємо з визначення необхідного числа стержнів за сортаментом арматури (напр. дод.4 [3]), потрібна площа яких розрахована в п.1.2.4. Робочу арматуру призначаємо відповідно до завдання - класу Вр-1, діаметр стержнів приймаємо відповідно до розрахунку в п.1.2.4 - 10 мм. Клас розподільчої (монтажної) арматури відповідно до завдання - класу Вр-І, діаметр та крок приймаємо за рекомендаціями табл. 6.24 [4] - d=3мм, крок - 350мм.

Відповідно до п.5.65 [3] для сприйняття розтягуючи зусиль у місцях сполучення плити з головною балкою передбачуємо укладання (у верхній зоні плити) перпендикулярно до головної балки додаткової арматури з розрахунку не менш ніж 5 стержнів діаметром 10 мм на 1м і площею перерізу не менш третини найбільшого перерізу прольотної робочої арматури. Її заводимо у кожний бік плити від грані балки на довжину ј розрахункового прольоту плити.

Результати підбору арматури зводимо в табл. 3.

Анкерування поздовжніх робочих стержнів здійснюємо в другорядних балках на відстані від їх граней (за рис.6.91 [4]). На кінцях стержнів з метою забезпечення їх надійного анкерування виконуємо гаки відповідно до п.5.11 [3]. У результаті довжина робочих стержнів збільшується на 12,5d (за черт.92 [3]).

Таблиця 3 - Специфікація арматури плити ПМ

Позиція	Найменування	Довжина, мм	Кількість	Маса, кг
1	Ш7 Вр-1 ГОСТ 5781-82	2000	119	72
2	Ш6 Вр-1 ГОСТ 5781-82	2400	119	85,68
3	Ш7 Вр-1 ГОСТ 5781-82	1290	119	54,4
4	Ш7 Вр-1 ГОСТ 5781-82	101,3	119
5	Ш8 А-І ГОСТ 5781-82	590	367	86
6	Ш10А-І ГОСТ 5781-82	1400	68	59

Армування плит, прилеглих до стіни вздовж осі 1, здійснюємо такими ж стержнями, що застосовується в плитах, повністю опертих на балки, оскільки відповідно до розрахунків (табл.1.2) діаметр стержнів арматури такий самий - 10 мм. У плиті між осями Б і Д установлюємо додаткові стержні (поз.6) з кроком 350 мм, оскільки в цьому разі крок поздовжніх стержнів у першому і наступних прольотах різний.

3. Розрахунок і конструювання другорядної балки

Статичний розрахунок другорядних балок монолітного ребристого перекриття з балочними плитами виконують за методом граничної рівноваги. Розрахунок міцності балки виконують за перерізами нормальних, а також похилих до поздовжньої осі. Балки конструюють відповідно до вимог СниП 2.03.01-84.

3.1 Розрахункова схема балки

У розрахунках другорядна балка розглядається як нерозрізна багатопролітна, опорами якої є головні балки. Ми маємо три таких проліта. За всією довжиною балка завантажена рівномірно розподіленим погонним навантаженням , інтенсивність якого дорівнює навантаженню, прикладеному до , помноженому на відстань між осями другорядних балок і навантаженню від власної ваги погонної довжини другорядної балки, яке можна визначити, помноживши площу поперечного перерізу на об'ємну масу залізобетону:

, де

крок другорядних балок.

відповідно висота і ширина другорядної балки

об'ємна маса залізобетону.

коефіцієнт надійності відповідно за призначенням будівлі і за навантаженням.

За розрахункові прольоти середніх балок беруть відстань у просвіті між головними балками:



Для крайньої балки розрахунковий проліт:

.

Рис. 4

Рис. 5

Висоту і ширину головної балки визначаємо попередньо зі співвідношень:

приймаємо hmb=500 мм,

приймаємо bmb=200 мм;

Тоді отримаємо:

3.2 Статичний розрахунок балки

У статичних розрахунках другорядних балок з рівними прольотами, або такими, які відрізняються не більше як на 20%, розрахункові згинальні моменти визначають, використовуючи метод граничної рівноваги:

Переріз 1-1:

Переріз 2-2:

Переріз 3-3, 4-4:

Поперечні сили:

На крайній вільній опорі :

На першій проміжній опорі зліва:

На першій проміжній опорі справа і на решті опор:

3.3 Уточнення розмірів перерізу балки

Оскільки другорядна балка і плита з'єднані монолітно, то і працюють вони разом. Це означає, що за розрахунковий переріз другорядної балки в прольотах (переріз 1-1, 3-3) слід вважати тавр, оскільки в цих місцях плита опиняється в стиснутій зоні. На опорах (переріз 2-2) розрахунковим перерізом другорядної балки буде прямокутник, оскільки тут плита опиняється в розтягнутій зоні й у роботі перерізу участі не бере.

Призначаючи розміри полки таврового поперечного перерізу, слід враховувати те, що ширина звисання в кожний бік від ребра має бути не більше ніж і , так як , не більше ніж . Тобто:

Згідно з цих умов за основну приймаємо умову: . .

Тоді отримаємо, що

Визначаємо робочу висоту балки на дію згинального моменту біля грані другої від краю опори ( переріз 2-2 ). Оскільки на цій опорі діє негативний момент і плита перебуває в розтягнутій зоні, то розрахунок ведемо як для прямокутного перерізу шириною :

, де

розрахунковий опір бетону, МПа, для граничного стану першої групи. Приймаємо за ([1], стр.18, табл.13). Для заданого, по завданню класу бетону В20, приймаємо .

коефіцієнт умов роботи, який приймаємо згідно ([1], стр.19, табл.15) рівним

ширина другорядної балки. .

розрахункова відносна висота стиснутої зони. Визначаємо за формулою:

, де

коефіцієнт армування, який з досвіту проектування приймаємо .

розрахунковий опір арматури для граничних станів першої групи, який приймаємо згідно ([1], стр.19, табл.15). .

Отже отримаємо:

Тоді:

Врахувавши, що момент, який діє в перерізі 2-2 дорівнює отримаємо робочу висоту другорядної балки:

Висота перерізу балки:

, де

діаметр робочої арматури

товщина захисного шару, яка приймається не меншою за діаметр робочої арматури і не менша, згідно ([1], стр.58, п.5.5) 20 мм.

Товщину захисного шару з дотриманням вимог СНиП приймаємо .

Тоді висота перерізу балки становить:

Приймаємо висоту перерізу балки .

Уточнюємо робочу висоту перерізу балки:

плита балка епюра конструювання

3.4 Розрахунок міцності балки в нормальних перерізах

Визначити міцність балки в нормальних перерізах для наявних даних - значить, підібрати таку кількість поздовжньої арматури в розрахункових перерізах, яка забезпечує міцність балки в них на дію відповідних згинальних моментів.

Перерізи 1-1 і 3-3 балки мають форму тавра. Тому площу робочої арматури балки в цих перерізах слід визначити залежно від положення границі стиснутої зони.

Переріз 1-1:

Обчислюємо момент, що сприймається цим перерізом у припущені, що границя стиснутої зони проходить по нижній грані полки, а саме, при .

Так як , то розглядаємо тавровий переріз балки



Приймаємо поздовжню робочу арматуру у вигляді 4 стержнів діаметром 14мм. Фактична площа вибраних стержнів:

Переріз 3-3:

Обчислюємо момент, що сприймається цим перерізом у припущені, що границя стиснутої зони проходить по нижній грані полки, а саме, при .

Так як , то розглядаємо тавровий переріз балки

Приймаємо поздовжню робочу арматуру у вигляді 2 стержнів діаметром 12мм і 2 стержнів діаметром 14мм. Фактична площа вибраних стержнів:

Переріз 2-2, 4-4:

У перерізі 2-2 вплив полки не враховується, оскільки вона міститься в розтягнутій зоні. Тому поперечний переріз тут розраховуємо як прямокутний, для якого:

Приймаємо поздовжню робочу арматуру у вигляді 2 стержнів діаметром і 2 діаметром . Фактична площа вибраних стержнів:

3.5 Розрахунок міцності балки в похилих перерізах

Розрахунок міцності балки в похилих перерізах виконують згідно з вимогами нормативних документів окремо на дію поперечної сили і згинального моменту.

3.6 Розрахунок на дію поперечної сили

Спочатку перевіряємо міцність балки в похилому перерізі на дію головних стискальних напружень в похилій смузі між похилими тріщинами виходячи з умови:

, де

поперечна сила в нормальному перерізі, який розташовується на відстані від опори не менше ніж h0,sb, .

поперечне зусилля, яке сприймається бетоном в найбільш небезпечному перерізі балки при наявності конструктивно установленої поперечної арматури.

коефіцієнт, що враховує вплив хомутів, установлених конструктивно:

, де

модуль пружності арматури.

початковий модуль пружності бетону. Для важкого бетону класу Eb=21·103 МПа.

площа перерізу у хомутів в одній площині перерізу балки. Приймаємо діаметр хомутів , так як .

Тоді:

ширина другорядної балки. .

крок хомутів, вибираємо згідно ([1], стр.62. п.5.27.). Так як , то повинні задовольнятися умови:

Отже приймаємо крок .

коефіцієнт, що визначається за формулою:

, де

коефіцієнт, який залежить від виду бетону. Для важкого бетону .

Перевіряємо чи виконується умова:

Отже умова виконується. Міцність балки по похилій смузі між похилими тріщинами забезпечена.

Перевіряємо умову:

 де

коефіцієнт, який вибираємо для важкого бетону згідно ([1], стр.40. п.3.32.)

розрахунковий опір бетону на розтяг для першої групи граничних станів. Для важкого бетону класу , .

Отже умова виконується. Вибраний крок хомутів залишаємо незмінним.

Перевіряємо міцність балки за похилими перерізами на дію головних розтягуючих напружень у припущені відсутності хомутів за умовою:

, де

максимальна поперечна сила, обчислена на опорах . .

поперечне зусилля, яке сприймається бетоном у найбільш небезпечному перерізі балки в припущені відсутності хомутів.

коефіцієнт, який приймаємо для важкого бетону згідно ([1], стр.39. п.3.31.)

коефіцієнт, що враховує вплив стиснутих полок таврових, двотаврових елементів:

, але для прямокутних елементів .

розрахунковий опір бетону на розтяг для першої групи граничних станів. Для важкого бетону класу , .

Тоді отримаємо:

Отже умова не виконується, тріщини утворюються. Потрібне врахування хомутів. Перевіряємо міцність балки за похилими перерізами з урахуванням хомутів, припустивши спочатку, що відігнуті стержні в роботі балки не беруть:

, де

поперечна сила від зовнішнього навантаження в найбільш віддаленому від опори кінці похилого перерізу:

, де

поперечна сила в опорному перерізі.

зовнішнє навантаження на другорядну балку. .

довжина проекції похилого перерізу на поздовжню вісь елемента. Для знаходження потрібно знати :

, де

розрахунковий опір поперечної арматури для першої групи граничних станів.

Оскільки , то:

, де

, де

коефіцієнт, який враховує вид бетону і визначається згідно ([1], стр.39. п.3.31.). Для важкого бетону . Тоді:



Тоді:

приймаємо с=1,246м

поперечне зусилля, що сприймається бетоном:

поперечне зусилля, що сприймається хомутами:

, де

.

Так як , то повинні задовольнятися умови:

Тоді:

Перевіряємо чи виконується умова:

Оскільки умова виконується, то міцність балки за похилими перерізами, армованими хомутами , забезпечена. Відігнуту арматуру не потрібно враховувати.

3.7 Побудова згинаючої епюри моментів

Обгинаючи епюру моментів будуємо наступним чином. Для цього знаходимо спочатку відношення тимчасового навантаження до постійного:



За обчисленим відношенням знаходимо значення коефіцієнтів і . Моменти обчислюємо в табличній формі. Точку перетину верхньої правої частини обгинаючої епюри в прольоті з горизонтальною віссю знайдемо за виразом:

Таблиця 4 - Обчислення значень ординат обгинаючої епюри моментів у перерізах другорядної балки

Проліт	Розрахунковий переріз	Відстань від лівої опори до перерізу	Значення коефіцієнта	,	Згинальні моменти,
	1	0,2	0,065	-	391,66	25,46	-
	2	0,4	0,090	-		35,25	-
	3	0,6	0,075	-		29,37	-
	4	0,8	0,020	-		7,83	-
	5	0	-	-0,0715		-	-28,00
	6	0,2	-	-0,0199	677,13	12,19	-13,47
	7	0,4	0,018	-0,016		39,27	10,83
	8	0,6	0,058	-0,0089		39,27	6,026
	9	0,8	0,0625	-0,0139		12,19	-9,41
	10	1,0	0,058	-0,0625		-	-42,32

3.8 Побудова епюри матеріалів

Під епюрою матеріалів розуміють графік згинальних моментів, які сприймаються нормальними перерізами сконструйованої другорядної балки. Епюра матеріалів будується накладанням її на обгинаючу епюру згинальних моментів (в однаковому масштабі). Це дозволяє наочно оцінити, наскільки відрізняється момент, що сприймається перерізом балки, від згинального моменту, який діє в цьому самому перерізі від зовнішнього навантаження. Для того, щоб цю різницю звести до мінімуму і таким чином економно заармувати балку, необхідно зайву арматуру обірвати в прольоті або перевести у верхню зону. Для цього спочатку потрібно законструювати розрахункові перерізи.

3.9 Розрахункові перерізи для епюри матеріалів

Рис. 6

3.10 Згинальні моменти другорядної балки

Епюру матеріалів будуємо в прольотах і . Ординати епюри матеріалів в перерізі балки знаходимо за формулою:

.

Побудову епюри починаємо від опори .

Переріз 1-1

У цьому перерізі момент сприймається 4 стержнями , при

Aфs,1-1=616 мм2 і Rs=280МПа. Щоб знайти спочатку обчислюємо :

ж1-1=0,972; .

У цьому самому перерізі момент сприймається 2стержнями 2 ,

при=157 мм2. Щоб знайти спочатку обчислюємо :

=0,965.

Переріз 2-2

У цьому перерізі момент сприймається 2 стержнями , при Aфs,2-2=308 мм2 і Rs=280МПа. Щоб знайти спочатку обчислюємо :

=0,985;

У цьому самому перерізі момент сприймається 6 стержнями 2 ,

2,2, при =691 мм2. Щоб знайти спочатку обчислюємо :

=0,900;

.

Переріз 3-3

У цьому перерізі момент сприймається 4 стержнями 2,2,, при Aфs,3-3=534 мм2 і Rs=280МПа. Щоб знайти спочатку обчислюємо :



=0,975;

.

У цьому самому перерізі момент сприймається 2 стержнями , при . Щоб знайти спочатку обчислюємо :

=0,975;

.

Переріз 4-4

У цьому перерізі момент сприймається 2 стержнями 2,, при

Aфs,4-4=308 мм2 і Rs=280МПа. Щоб знайти спочатку обчислюємо :

=0,985;

.

У цьому самому перерізі момент сприймається 4 стержнями 2 ,

2,2, при =691 мм2. Щоб знайти спочатку обчислюємо :

=0,900;

.

Переріз 5-5

У цьому перерізі момент сприймається 2 стержнями 2, при

Aфs,5-5=308 мм2 і Rs=280МПа. Щоб знайти спочатку обчислюємо :

=0,985;

У цьому самому перерізі момент сприймається 4 стержнями 2 ,

2, при =465 мм2. Щоб знайти спочатку обчислюємо :

=0,925;

.

Переріз 6-6

У цьому перерізі момент сприймається 4 стержнями , при

Aфs,6-6=616мм2 і Rs=280МПа. Щоб знайти спочатку обчислюємо :

=0,970;

.

У цьому самому перерізі момент сприймається 4 стержнями 2 ,

2, =383 мм2. Щоб знайти спочатку обчислюємо :

=0,940;

.

Переріз 7-7

У цьому перерізі момент сприймається 4 стержнями 2 , 2, при Aфs,7-7=465 мм2 і Rs=280МПа. Щоб знайти спочатку обчислюємо :

=0,980;

.

У цьому самому перерізі момент сприймається 4 стержнями 2,

2, при =534 мм2. Щоб знайти спочатку обчислюємо :

=0,915;

.

Переріз 8-8

У цьому перерізі момент сприймається 4 стержнями 2,2, при Aфs,8-8=534 мм2 і Rs=280МПа. Щоб знайти спочатку обчислюємо :

=0,975;

.

У цьому самому перерізі момент сприймається 4 стержнями 2 ,

2, при =465 мм2. Щоб знайти спочатку обчислюємо :

=0,925;

.

Переріз 9-9

У цьому перерізі момент сприймається 4 стержнями , при Aфs,9-9=616 мм2 і Rs=280МПа. Щоб знайти спочатку обчислюємо :

=0,970;

У цьому самому перерізі момент сприймається 4 стержнями 2 ,

2,при =383 мм2. Щоб знайти спочатку обчислюємо :

=0,940;

.

Список використаної літератури

1. СНиП 20.03.01-84. Бетонные и железобетонные конструкции. - М., 1985.

2. СНиП 2.01.07-85. Нагрузки и воздействия. - М., 1986.

3. Залізобетонні конструкції: П.Ф. Вахненко, А.М. Павліков, О.В. Горик, В.П. Вахненко. За ред. П.Ф. Вахненко. - К.: Вища школа, 1999.

4. Проектирование железобетонных конструкций. / Справочное пособие / Под ред. А.В. Голышева. - К., 1990.

5. Железобетонные конструкции. Курсовое и дипломное проектирование. / под ред. А.Я. Барашикова. - К., Высшая школа, 1987.

6. Конструювання залізобетонних елементів. Навч. Посібник / П.П. Воскобійник, М.М. Губій, О.А.Довженко та інші, За ред. М.М. Губія. - Полтава: Полтавський державний технічний університет імені Юрія Кондратюка, 2002.

Размещено на Allbest.ru