Проект будівництва дорожньої розв'язки

5,0

Ширина узбіччя:

з зовнішнього боку

з внутрішнього боку

м

м

3,0

1,5

За даними аналізу інтенсивності руху на примиканні складено таблицю розподілу інтенсивності транспортних потоків за напрямками руху

Таблиця 7.3 - Розподіл транспортних потоків

Напрямок руху	Коефіцієнт приросту	Інтенсивність руху з міста
		КИЇВ	ЖИТОМИР	ЧОП	ВІННИЦЯ
		%	авт/ добу	%	авт/ добу	%	авт/ добу	%	авт/ добу
Наліво	1,81	18,43	7042	2,1	230	88,1	20524	1	96
Прямо	1,81	27,87	10650	96,9	10648	10,9	2540	26,3	2544
Направо	1,81	53,7	20520	1	110	1	232	72,7	7030
Всього	1,81	100	38212	100	10988	100	23296	100	9670

7.2 Порівняння варіантів дорожньої розв'язки

Для порівняння варіантів транспортних розв'язок використовуються капітальні затрати на будівництво та транспортні затрати за перший рік експлуатації. Затрати на будівництво транспортної розв'язки знаходять відповідно до кошторису.

Виходячи зі схеми транспортної розв'язки маємо можливість одержати приблизну вартість того чи іншого варіанту транспортної розв'язки.

Транспортні витрати знаходяться по річній витраті часу на проїзд транспортної розв'язки. Для одержання транспортних витрат необхідно визначити швидкість руху в межах транспортної розв'язки для ділянок з однорідними умовами руху.

Швидкість руху на цих ділянках визначається в залежності від:

- категорії дороги або з'їзду, (V в),

- інтенсивності руху, (Vn),

- радіусу горизонтальної кривої, (Vr),

- поздовжнього похилу, (Vi),

- складу транспортного потоку.

Із розрахованих значень (V в, Vn, Vr, Vi) вибирається мінімальне значення яке i буде використовуватись в подальших розрахунках, як середня швидкість руху на ділянці дороги.

Оскільки транспортний потік складається з автомобілів різного типу розраховується швидкість вільного руху для конкретного складу транспортного потоку та категорії дороги визначається за формулою:

V в = Vл А + Vван В + Vав С + Vап К (7.1)

де: А, В, С, К - відповідна кількість легкових, вантажних автомобілів, автобусів, автопотягів в частках одиниці;

Vл, Vван, Vав, Vап - відповідна швидкість вільного руху на прямолінійних горизонтальних ділянках дороги названих транспортних засобів. Значення цих швидкостей руху береться з таблиці:

Таблиця 7.4 - Середня швидкість вільного руху автомобілів

Категорія дороги	Швидкість вільного руху, км./год.
	легкові	вантажні	автобуси	автопотяги
Іа	85	65	73.4	70.4
Іб	83.4	64.7	68.3	66.1
ІІ	76.4	62.6	66	63
ІІІ	70.6	57.8	61	57.6
ІV	70.4	57.1	61	57.2

Наведені швидкості руху визначені на горизонтальних ділянках доріг з задовільним станом покриття з шириною проїзної частини визначеній згідно з категорії дороги.

Отже середня швидкість вільного руху для перетинання доріг:

Для правоповоротних та лівоповоротних з'їздів середню швидкість вільного руху визначають як для IV категорії дороги.

Далі для кожної ділянки дороги визначаються швидкості руху в залежності від радіусу, поздовжнього похилу та інтенсивності руху.

Середня швидкість руху транспортного потоку в залежності від радіусу горизонтальної кривої знаходиться по формули:

(7.2)

де R - радіус горизонтальної кривої, м;

Vo - швидкість транспортного потоку, що відповідає пропускній здатності Vo=25 км\год.

Знайдемо швидкість в залежності від радіусів які проміняються у варіантах транспортних розв'язок.

R= 80 м R =150 м

Середня швидкість транспортного потоку, в залежності від поздовжнього похилу знаходиться по формули:

а) на підйом:

(7.3)

де i - величина поздовжнього похилу в частках одиниці.

б) для спуску:

(7.4)

на з'їздах:

i=+0.04

i=-0.04

на основних дорогах:

для І-ї категорії

i=+0.035

i=-0.035

для ІІІ-ї категорії

i=+0.05

i=-0.05

Час проїзду автомобілем кожної ділянки визначається по формулі:

(7.5)

де S - довжина ділянки дороги чи з'їзду з однорідними умовами руху, м.;

V - середня швидкість руху на окремій ділянці дороги, м\с.

Час витрачений на проїзд автомобільного транспорту за рік по визначеній ділянці дороги знаходиться по формулі:

, год. (7.6)

де t_і - час проїзду ділянки дороги одним автомобілем, год.;

N_i - часова інтенсивність руху автомобілів на даній ділянці дороги.

Загальний час проїзду між визначеними точками розв'язки знаходиться як сума Т_річ по усім ділянкам транспортної розв'язки:

(7.7)

Вартість транспортних витрат знаходиться по формулі:

(7.8)

де U_i - вартість 1 маш\години - 5 умовних одиниць.

Вартість будівництва транспортної розв'язки:

(7.9)

де L_i - довжина дороги між фіксованими точками розв'язки, км;

С_i - вартість одного км дороги даної категорії або з'їзду, у.о.

Критерієм для порівняння варіантів можуть бути сумарні дорожньо-транспортні витрати:

(7.10)

Для подальшого детального проектування приймається варіант при якому ДТ будуть найменші.

Виходячи із схем транспортних розв'язок, підраховуємо по вищенаведених формулах вартість кожного варіанту. Результати розрахунку зводимо в таблицю 7.1

Таблиця 7.5 - Вартість варіантів дорожніх розв'язок

Елементи розв'язки	Одиниця вим.	Вартість од. вим.	Варіант 1	Варіант 2	Варіант 3
			к-сть од. вим.	Вартість млн. грн.	к-сть од. вим.	Вартість млн. грн.	к-сть од. вим.	Вартість млн. грн.
Ділянка дороги Іб категорії	км	1500000	1.30	1.950	1.30	1,950	-	-
Ділянка дороги ІI категорії		800000	1.420	1.140	1,45	1,160	4,0	3,2
Правоповоротний з'їзд	км	45000	1.260	0.0570	1,46	0,0657	1,46	0,0657
Лівоповоротний з'їзд	км	60000	1.263	0.0758	0,87	0,0522	0,87	0,0522
Шляхопровід	м2	300	2598	0.779	2640	0,792	2640	0,792
Всього млн. грн.	4,0018	4,0199	4,109

Схеми транспортних розв'язок

Для розрахунку сумарного часу проїзду за 1 рік схеми транспортних розв'язок в осях і розбиваємо схеми по ділянках з однаковими умовами руху.

Наявність потужного повертаючого потоку Київ-Чоп з перспективною інтенсивністю 23295 авт/добу змусило проектувати розширений тип пересічення.

Всі запроектовані варіанти транспортних розв'язок мають елементи типу «лист конюшини», але відрізняються по схемі проїзду перехрещення.

Транспортні витрати за один рік розраховуємо на ЕВМ в програмі Excel результати розрахунку подані в таблиці 7.4; 7.5; 7.6

Варіант №1- Перехрещення такого типу виходить на основі використання елементів “листа конюшини “. Кожен потік , що повертає , має власний з'їзд . . До недоліків такої схеми проїзду можна віднести наявність тільки 2 розворотів, а також перепробіг транспортних засобів, які рухаються Києва на Житомир

Дорожня розв'язка по типу розгорнутий “листа конюшини “має просту конфігурацію і є легкою для орієнтування водіїв .Даний тип перехрещення займає найменшу площу в порівнянні з двома іншими варіантами.

Варіант №2 - Перехрещення такого типу виходить на основі використання елементів «листа конюшини «. Кожен потік, що повертає, має власний з'їзд а в найкращих умовах знаходиться потік Київ-Чоп. У. До недоліків такої схеми проїзду можна віднести наявність тільки 3 розворотів і значна площа на якій розташована транспортна розв'язка.

Дорожня розв'язка по типу розгорнутий «лист конюшини «має складну конфігурацію але є легкою для орієнтування водіїв. (Рис. 7.1)



Рис. 7.1 Схема для визначення сумарного часу проїзду

Таблиця 7.7 - Розрахунок транспортних витрат

Ділянка	Інтенсивність авт/год	Довжина м	І%	R м	V км/год	t с	T заг год
КЧ	1026	1300	0	1223	76,37	61,2806	63747,15202
Ка	884	530	12	150	43,75	43,6114	39087,95429
аб	884	60	0	150	43,75	4,93714	4425,051429
бв	884	265	-12	150	43,75	21,8057	19543,97714
вг	894	100	0	-	65,3	5,51302	4997,090352
гЖ	544	330	0	-	65,3	18,193	10034,42573
Же	10	200	20	150	43,75	16,4571	166,8571429
еВ	485	500	-12	1400	76,37	23,5695	11589,95679
Вн	352	500	0	-	65,3	27,5651	9837,672282
но	352	200	0	150	43,75	16,4571	5873,371429
Жк	544	200	0	-	65,3	11,026	6081,470138
ко	532	250	0	-	65,3	13,7825	7434,150077
оК	884	500	0	-	65,3	27,5651	24705,97243
кз	12	290	25	60	34,8	30	365
зп	139	145	0	1400	65,3	7,99387	1126,581164
пМ	134	260	0	150	43,75	21,3943	2906,651429
мЧ	134	500	10	60	34,8	51,7241	7027,298851
пв	5	290	-25	1400	65,3	15,9877	81,04900459
Чр	139	300	5	1400	47	22,9787	3238,404255
рЖ	12	562	0	200	65,3	30,9832	376,9617152
рд	127	337	25	60	34,8	34,8621	4488,975575
гд	352	290	25	60	34,8	30	10706,66667
де	479	150	0	1400	65,3	8,26953	4016,117917
Сумарний час проїзду год.	241858,8078
Транспортні витрати за один рік млн. у.о…	1209294,039

Варіант №3 - Перехрещення такого типу виходить на основі використання елементів «листа конюшини «. Кожен потік, що повертає, має власний з'їзд…Цей варіант подібний до другого але відокремлення напрямку Київ-Чоп зроблений окремий проїзд. До недоліків такої схеми проїзду можна віднести наявність тільки 3 розворотів і велика площа на якій розташована транспортна розв'язка.

Дорожня розв'язка по типу розгорнутий «лист конюшини «має складну конфігурацію але є легкою для орієнтування водіїв. (Рис. 7.2)

Рис. 7.2 Схема для визначення сумарного часу проїзду

Таблиця 7.8 - Розрахунок транспортних витрат

Ділянка	Інтенсивність авт/добу	Довжина м	І%	R м	V км/год	t с	T заг год
КЧ	1026	1300	0	1223	76,37	61,2806	63747,152
Чт	1026	650	0	400	55,9	41,8605	43545,349
ту	1026	900	15	-	76,37	42,425	44132,644
ук	1026	650	-15	400	55,9	41,8605	43545,349
вг	894	100	0	-	65,3	5,51302	4997,0904
гЖ	544	330	0	-	65,3	18,193	10034,426
Же	10	200	20	150	43,75	16,4571	166,85714
еВ	485	500	-12	1400	76,37	23,5695	11589,957
Вн	352	500	0	-	65,3	27,5651	9837,6723
но	352	200	0	150	43,75	16,4571	5873,3714
Жк	544	200	0	-	65,3	11,026	6081,4701
ко	532	250	0	-	65,3	13,7825	7434,1501
оК	884	650	0	-	65,3	35,8346	32117,764
кз	12	290	25	60	34,8	30	365
зп	139	145	0	1400	65,3	7,99387	1126,5812
пм	134	240	0	150	43,75	19,7486	2683,0629
мЧ	134	350	10	60	34,8	36,2069	4919,1092
пв	5	290	-25	1400	65,3	15,9877	81,049005
Чр	139	500	5	200	47	38,2979	5397,3404
рЖ	12	562	0	100	65,3	30,9832	376,96172
рд	127	150	25	60	34,8	15,5172	1998,0603
гд	352	290	25	60	34,8	30	10706,667
де	479	150	0	1400	65,3	8,26953	4016,1179
Сумарний час проїзду год.	314773,2
Транспортні витрати за один рік млн. у.о…	1573866

Висновок: Сумарні дорожньо-транспортні витрати: для кожного варіанту дорожньої розв'язки по формулі 7,10 становлять:

Варіант №1

ДТ=4,0018+1,6747=5,6765 млн. у.о.

Варіант №2

ДТ=4,0199+1,2093=5,2292 млн. у.о.

Варіант №3

ДТ=4,109+1,574=5,683 млн. у.о.

Отже до подальшого детального проектування приймаємо 2 варіант дорожньої розв'язки так як вона найбільш економічна і безпечна з точки зору безпеки дорожнього руху.

8. Облаштування дороги

8.1 Дорожні знаки

Дорожні знаки розміщують на автомобільних дорогах з метою забезпечення безпеки руху транспортних засобів і пішоходів, для інформування користувачів доріг про умови руху на дорозі і їх орієнтування.

Знаки, що встановлюються на дорогах, повинні відповідати вимогам норм /Знаки дорожні./

Дорожні знаки мають 4 типорозміри. В дипломному проекті використовуємо знаки 2-го типорозміру - середнього.

Розмір трикутних знаків 900 мм; круглих - 700 мм. Дорожні знаки (за винятком кілометрових) встановлюють зображенням назустріч руху з правого боку дороги на спеціальних і єдиних для даної дороги маршрутах. Стояки дорожніх знаків на дорогах вищих категорій розташовують за узбіччям на присипних бермах або на укосах виїмок. Дорожні знаки і таблички повинні виготовлятися з світлоповертальною поверхнею або з внутрішнім (зовнішнім) індивідуальним або загальним освітленням.

Стояки для знаків виготовляють з матеріалів, що забезпечують стійке їх положення при максимальному вітровому навантаженні. Для захисту металевих стояків їх поверхню, що безпосередньо стикається з ґрунтом, два рази обмазують гарячим бітумом. Стояки фарбують у сірий колір.

Дорожні знаки повинні розташовуватися так, що їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, забезпечувалась зручність експлуатації і обслуговування, а також виключалось їх ненавмисне пошкодження.

Дія знака поширюється на проїзну частину чи доріжку, біля якої або над якою він встановлений.

Відстань від нижнього краю знака (без урахування попереджувальних знаків 1.31.1 - 1.31.6 і табличок до дорожніх знаків) до поверхні дорожнього покриття (висота встановлення) крім випадків, спеціально обумовлених стандартом, повинна становити: - від 1,5 до 2,2 м - у разі встановлення з боку від дороги поза населеними пунктами, від 2,0 до 4,0 м - у населених пунктах;

- від 5,0 до 6,0 м - у разі розташування над проїзною частиною; у разі розташування знаків на прольотних конструкціях штучних споруд і за відстані від поверхні дорожнього покриття до низу прольотної конструкції споруди менш ніж 5 м, знаки не повинні виступати за їхній нижній край.

На ділянці дороги Київ - Чоп встановлені такі дорожні знаки:

Попереджувальні знаки: 1.2 «' Поворот ліворуч «' повинні встановлюватись перед кривими в плані з радіусом менше ніж 500 м поза населеними пунктами

1.33 ''Діти «' повинен перед ділянками доріг, на які є вихід з території дитячих закладів (шкіл, дитячих таборів тощо), що прилягають безпосередньо до даної дороги. Цей знак повинен повторюватись. Перший знак повинен бути встановлений на відстані 100 м, а другий - не менше ніж 50мвід початку небезпечної ділянки. З повторним знаком повинна застосовуватись табличка 7.2.1, на якій зазначається довжина ділянки дороги, що прилягає безпосередньо до території дитячого закладу.

Знаки пріоритету: 2.1 «' Дати дорогу «' повинен установлюватись безпосередньо перед виїздом на дорогу, де знаками 2.3 або 1.23.1 - 1.23.4 надано переважне право проїзду даного перехрестя, а також на початку смуги розгону.

Якщо в місцях виїзду на дорогу на якій транспортні засоби користуються переважним правом проїзду перехресть, є смуга розгону, то знак 2.1 повинен встановлюватись перед початком цієї смуги.

Допускається встановлювати знак 2.1 перед виїздом на дорогу з покриттям з лісових просік, польових та інших доріг без покриття, а також у місцях виїзду на дорогу з території гаражів, АЗС, майданчиків відпочинку тощо.

Знак 2.1 з табличкою 7.1.1 або 7.1.2 на дорогах поза населеними пунктами, за винятком доріг без покриття, повинен встановлюватись попередньо на відстані 150 - 300 м від перехрестя, якщо перед перехрестям встановлений відповідно знак 2.1 або 2.2.

Інформаційно - вказівні знаки: 5.35.1, 5.35.2 «' Пішохідний перехід «' повинні застосовуватись для позначення місць, призначених для організованого переходу пішоходів через проїзну частину.

Знак 5.35.1 повинен встановлюватись праворуч від дороги, знак 5.35.2 - ліворуч. На дорогах з розділювальною смугою, де кожна з проїзних частин має дві і більше смуг руху, знак 5.35.2 повинен встановлюватись ліворуч від кожної з проїзних частин на розділювальній смузі.

У разі відсутності на переході розмітки 1.14.1 - 1.14.3 знаки 5.35.1 і 5.35.2 повинні бути встановлені так, щоб знак 5.35.1 знаходився відносно транспортних засобів, що наближаються до переходу, на ближній межі переходу, а знак 5.35.2 - на дальній.

Ширина нерозміченого пішохідного переходу, що міститься між створами встановлення знаків 5.35.1 і 5.35.2, повинна визначатись залежно від інтенсивності пішохідного потоку з розрахунку 1 м на 500 піш./год,

але становити не менше ніж 4 м.

Знак 5.35.2 допускається розташовувати на зворотному боці знака

5.35.1, призначеного для водіїв зустрічного напрямку.

Допускається не встановлювати знаки на розмічених пішохідних переходах, розташованих на регульованих перехрестях.

На нерегульованих перехрестях з не розміченими пішохідними переходами за умови, що внутрішня межа переходу співпаде з краєм проїзної частини, знаки 5.35.1 і 5.35.2 допускається встановлювати тільки на зовнішніх межах переходу.

5.41 «' Місце зупинки автобуса «' повинен застосовуватись для позначення зупинкових пунктів транспортного засобу, що рухається за встановленим маршрутом.

Якщо знак 5.41 встановлюється на павільйоні, то його належить розташовувати над краєм павільйону, який повернутий у бік транспортних засобів, що наближаються до нього. Якщо знак, у разі наявності павільйону, встановлюється на самостійній опорі, то опора повинна знаходитись на рівні краю павільйону, а знак - повернутий у бік транспортних засобів, що наближаються до нього.

Поза населеними пунктами знак повинен встановлюватися на висоті, яка визначена для всіх знаків даної дороги.

5.60 «' Кілометровий знак «' повинен застосовуватись для позначення відстані від місця його встановлення до одного з кінцевих пунктів дороги і встановлюватись через 1 км. Допускається встановлювати на одній опорі два знаки 5.60, що зазначають відстань до двох кінцевих пунктів, розташованих у протилежних напрямках, при цьому знаки повинні бути розміщені зворотним боком один до одного.

На дорогах без розділювальної смуги з чотирма і менше смугами руху двобічні знаки 5.60 повинні встановлюватись з одного боку дороги.

На дорогах з розділювальною смугою знаки 5.60 належить встановлювати посередині смуги або з правого боку дороги для кожного напрямку руху.

Таблички до дорожніх знаків: 7.2.1 «' Зона дії «' повинна застосовуватись:

- з попереджувальними знаками 1.3.1, 1.3.2, 1.6, 1.7, 1.9, 1.10, 1.13 - 1.18, 1.33, 1.36, 1.37, 1.39 для зазначення довжини небезпечної ділянки, при цьому, якщо знак встановлюється повторно, табличку потрібно встановлювати під повторним знаком;

- із заборонними знаками 3.20, 3.25, 3.27, 3.33 для зазначення зони дії знаків. Зона дії знаків, зазначена на табличці, не повинна сягати далі зони, що не перевищує 100 м.

- з інформаційно-вказівним знаком 5.30, крім випадку, коли він застосований з попереджувальним знаком, якщо дія знаків не поширюється до найближчого перехрестя; із знаками 5.41 і 5.43, щоб зазначити довжину одного або декількох, розташованих один за одним зупинкових майданчиків.

8.2 Дорожня розмітка

Дорожня розмітка - це лінії, написи та інші позначення на проїзній частині (з удосконаленим покриттям) бордюрах, елементах дорожніх споруд, обстановці дороги, що застосовуються самостійно і у поєднанні з дорожніми знаками або світлофорами, виконані відповідно до норм «'Розмітка дорожня''. Розмітка поділяється на дві групи: горизонтальну і вертикальну.

До горизонтальної розмітки належать лінії, написи, стріли та інші позначення. Вона поділяється на поздовжню, поперечну та інші види і наноситься на поверхню проїзної частини доріг з удосконаленим покриттям.

До вертикальної розмітки належать лінії (смуги) і позначення, що наносяться на торцеві поверхні дорожніх споруд та інженерне обладнання автомобільних доріг, а також світлоповертальні елементи, що закріплюються на цих поверхнях.

Основне призначення дорожньої розмітки - забезпечення візуальної орієнтації учасників дорожнього руху при виборі траєкторії, напрямку і режимів руху в різних дорожніх умовах. Видимість розмітки повинна відповідати вимогам норм.

Розмітка повинна виконуватись фарбами, термопластичними масами або іншими зносостійкими матеріалами.

Для розмітки можуть використовуватись також місцеві матеріали (фарфоровий дріб'язок, фаянсовий бій, ситал та інші), що за своїми техніко-експлуатаційними властивостями відповідають вимогам технічних умов.

Розмітка, що виконана термопластичними масами, не повинна виступати над проїзною частиною більше ніж на 3 мм. В першу чергу нанесення розмітки необхідно виконувати на найбільш небезпечних ділянках доріг (перехрестя і примикання доріг, криві з недостатньою видимістю, підйоми і спуски, мости і шляхопроводи, залізничні переїзди тощо). Схема розмітки має повністю відповідати розташуванню дорожніх знаків і світлофорів.

Розмітку з довговічних матеріалів слід виконувати на ділянках доріг з удосконаленим типом покриття у стані, що не потребує ремонту до кінця терміну служби розмітки. У місцях дорожніх робіт, а також у місцях, де потрібно ремонтувати покриття, може бути нанесена тимчасова розмітка з матеріалів з низькою зносостійкістю. Розмітку фарбою та термопластиком виконують за допомогою машин для розмітки у відповідності з доданими до них інструкціями з урахуванням рекомендованих норм витрат матеріалів і додержанням температурного режиму.

Розмітку, виконану фарбою, слід поновлювати, якщо її знос на будь-якій ділянці довжиною 30 м складає більше десяти відсотків, а термопластиком - більш 50-ти відсотків за площею, а також і при меншому зносі, якщо неможливо визначити вид розмітки. Стан розміток на дорогах необхідно перевіряти щоквартально. Якщо пошкоджена ділянка розмітки може дати помилкову інформацію (наприклад, порушення суцільної смуги) її ремонт проводять негайно.

Горизонтальна розмітка

На ділянці дороги Київ - Чоп використовуються такі види горизонтальної розмітки:

1.1 - використовується для:

- розділення транспортних потоків протилежних напрямків на дорогах, які мають дві або три смуги для руху в обох напрямках;

- на ділянках доріг з незабезпеченою видимістю;

- перед перехрестям, відстань видимості на яких не відповідає вимогам діючих будівельних норм і правил;

- перед пішохідними переходами, при перетині з велосипедними доріжками при інтенсивності руху більше 3000 авт/добу;

- для позначення границі смуг руху при їх кількості дві або більше для одного напрямку руху;

- для позначення границь ділянки проїзної частини, на які в'їзд заборонений (острівці безпеки, зупинкові майданчики тощо);

- для позначення границь зупинкових місць транспортних засобів;

- для позначення краю проїзної частини (крайова лінія) на дорогах, не позначених знаком 5.1 «' Автомагістраль «'. При наявності бордюру крайову лінію дозволяється не наносити, за винятком небезпечних ділянок доріг, де вона наноситься на відстані 10 см від бордюру.

1.5 - використовується для:

- розділення транспортних потоків протилежних напрямків (осьова лінія) на дорогах, які мають дві або три смуги руху в обох напрямках;

- позначення границь смуг руху при їх кількості дві або більше для одного напрямку руху;

1.6 (смуга приближення) - використовується для:

- позначення наближення до розмітки 1.1 або 1.11, яка розділяє транспортні потоки протилежних або попутних напрямків, і наноситься на відстані не менше 50 (100) м перед нею.

1.8 - використовується для позначення границь між смугою розгону або гальмування та основною смугою руху. При цьому ширина розмітки повинна бути 0,4 м на автомагістралях та 0,2 м на інших дорогах.

1.11 - використовується для розділення транспортних потоків попутних або зустрічних напрямків (бар'єрна лінія) у випадку заборони зміни транспортними засобами смуги руху, а також повинна наноситись на ділянках доріг з обмеженою видимістю, в тому числі на підйомах та спусках. Розмітка 1.11 в таких місцях суцільною лінією повинна бути повернута в бік смуги, з якої необхідно заборонити виїзд на смугу зустрічного руху.

Допускається застосовувати розмітку 1.11 для розділення потоків зустрічних напрямків перед позначеними пішохідними переходами, перехрестями при інтенсивності руху менше 3000 од/добу на відстані не менше 20 (40) м від них, а також перед залізничними переїздами на відсипані 100 м від розмітки 1.12, при цьому розмітка 1.11 суцільною лінією повинна бути повернута в бік смуги по якій рух здійснюється в бік вказаних ділянок дороги.

Розмітка 1.11, використовується для розділення транспортних потоків попутних напрямків, повинна наноситись

- на ділянках підйомів, де в бік підйому рух здійснюється по двох смугах, на відстані не менше 50 м від вершини підйому і 30 м за нею. В цьому випадку розмітка 1.11 суцільною лінією повинна бути повернута в бік крайньої правої смуги;

- на багатосмугових ділянках доріг для заборонення зміни смуги в крайню ліву смугу, по якій організований рух транспортних засобів з підвищеною границею швидкості;

- в інших випадках, коли необхідно виключити можливість зміни смуги руху з права або зліва, виділити ділянки в розмітці 1.1 - 1.3 для позначення місць зміни смуги або розвороту транспортних засобів, для позначення місць в'їзду на прилеглу територію та виїзду з неї.

Довжина штриха та проміжка між штрихами розмітки 1.11 повинна бути такою ж, як у попередньої їй лінії приближення 1.6, а при її відсутності може бути зменшена до 0,9 та 0,3 м.

Вертикальна розмітка

На ділянці дороги Київ-Чоп використовуються такі види вертикальної розмітки:

2.4 - використовується для позначення розміщених в межах дорожнього полотна направляючих стовпчиків, опор огородження, стояків дорожніх знаків.

2.5 - використовується для позначення бокових поверхонь початку дорожніх огороджень (на протязі не менше 10 м), встановлених на прямолінійних ділянках доріг, а також по всій довжині огороджень на розв'язках в різних рівнях, кривих в плані з радіусом менше 50 м, крутих схилах.,

2.7 - використовується для позначення поверхні підвищених острівців безпеки, бордюрів на кривих в плані з радіусом менше 50 м, в місцях звуження дороги, на небезпечних ділянках дороги. Розміри елементів розмітки 2.7 чорного та білого кольорів відповідно слід використовувати: для острівців безпеки - 0,2 та 0,4 м, для бордюрів - 0,5 та 1,0 (1,0 та 2,0) м.

9. Безпека дорожнього руху

Огородження дорожні і напрямні пристрої призначені для забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах.

Їх встановлюють згідно вимог існуючих стандартів.

На даній ділянці дороги застосоване металеве бар'єрне огородження яке призначене для запобігання вимушеним з'їздам транспортних засобів із земляного полотна дороги, зіткненню із зустрічними транспортними засобами, наїздам на масивні предмети та споруди, які розташовані у смузі відводу дороги. Висота огородження 0,75 - 0,8 м.

Огородження встановлені на:

- підходах до штучних споруд у межах довжини ділянок дороги з висотою насипу 2 м і більше, а якщо висота насипу менша - на відстані не менше ніж 18 м у кожний бік від початку і кінця перехідної плити споруди;

- на узбіччях і тротуарах, якщо висота насипу:

- 2 м і більше;

- на узбіччях і тротуарах, на аварійно небезпечних ділянках доріг;

На деяких ділянках дороги використовуємо поручневі пішохідні огородження які виконані з металу. Вони встановлюються біля пішохідних переходів на відстані не менше ніж 50 м у кожний бік пішохідного переходу на тротуарі, а також навпроти зупинок маршрутних транспортних засобів в межах зупинкового майданчика і на відстані не менше ніж 50 м у кожний бік за його межі, на тротуарах, узбіччях де з урахуванням забезпечення безпеки руху необхідно заборонити рух пішоходів через проїзну частину дороги.

Металеві бар'єрні огородження на автомобільній дорозі встановлюються на відстані 0,5 м від лицьової поверхні бордюру; на узбіччі - на відстані 1 м від краю земляного полотна; при наявності на узбіччі освітлення, інформаційно-вказівних дорожніх знаків, огородження встановлюється на відстані не менше ніж 1 м від краю проїзної частини і не ближче 1 м від перешкоди.

Поручневі пішохідні огородження встановлюються на відстані не менше 0,3 м від лицьової поверхні бордюру.

Напрямні та утримуючі пристрої огороджень виготовлені з металевого профілю, які закріплюються на стояках через компенсатори.

Компенсатори - конструктивні елементи огороджень, які призначаються для погашення енергії удару при наїзді автомобіля з метою зведення до мінімуму пошкодження транспортного засобу і огородження.

Дорожні огородження та сигнальні стовпчики обладнані світлоповертальними елементами відповідно до норм.

З метою забезпечення безпеки у торці огороджень встановлюють кінцеві елементи, що мають світлоповертальну поверхню.

Сигнальні стовпчики встановлюються на дорогах без штучного освітлення за умови, коли не потребується встановлення бар'єрного огородження:

- у межах кривих у поздовжньому профілі і на підходах до них (по три стовпчики з кожного боку дороги);

- у межах кривої в плані і на підходах до неї (по три стовпчики з кожного боку), якщо висота насипу не менше ніж 1 м;

- на підходах до кривих на перехрестях - по три стовпчики з обох боків головної дороги, які встановлюються на відстані 10 м один від одного;

- на підходах до бар'єрного огородження - по три стовпчики з обох боків, які встановлюються на відстані 10 м один від одного;

- біля водопропускних труб - по одному з кожного боку дороги вздовж осі труби.

Сигнальні стовпчики повинні встановлюватись на узбіччі на відстані 0,35 м від брівки земляного полотна, при цьому відстань від краю проїзної частини до стовпчика повинна становити не менше 0,75 м. Стовпчики позначають похилою, під кутом 30⁰, чорною смугою шириною 15 см (у верхній частині) у відповідності до вимог стандарту «' Розмітка дорожня «'. До напрямних стовпчиків прикріплюють світлоповертальні елементи розмірами 4 х 10 см, червоного кольору - назустріч руху, білого - із зворотного боку, а самі стовпчики фарбують білою фарбою.

Роботи по утриманню дорожніх огороджень і напрямних пристроїв полягають у своєчасній заміні і ремонті пошкоджених елементів, очищенні їх від пилу і бруду, заміні і підтягуванні болтів кріплення, фарбуванні.

Виявлені механічні пошкодження і руйнування мають бути негайно усунені шляхом виконання ремонтних робіт на місці або заміні елементів огороджень, що підлягають ремонту. При заміні елементів вони мають відповідати вимогам технічних умов на виготовлення або проектно-технічній документації. При заміні окремих пошкоджених стовпчиків та стояків огороджень їх треба фарбувати таким же матеріалом, як і сусідні.

Перелік посилань

1. Большая Советская Энциклопедия. - 3 - е изд. - М.: Сов. энциклопедия, 1967-1978. - Т. 1. - 30.

2. Білятинский О.А., Старовойда В.П., Хомяк Я.В. Проектування автомобільних доріг. ч. 1. - К. Вища школа, 1997. 518 с.

3. Білятинский О.А., Старовойда В.П., Хомяк Я.В. Проектування автомобільних доріг. ч. 2. - К. Вища школа, 1998. 528 с.

4. Заворицький В.Й., Старовойда В.П. Проектирование и строительство автомобильных дорог. Справочник. - К. Техніка, 1996. - 383 с.

5. Красильщиков И.М., Елизаров Л.В. Проектирование автомобильных дорог М. Транспорт. 1986. - 215 с.

6. Заворицький В.Й. Справочник по проектированию дорожных одежд. - К. Будівельник. 1983. - 104 с.

7. Митин Н.А. Таблицы для подсчета обьемов земляного полотна автомобильных дорог. - М. Транспорт. 1977. - 544 с.

8. Автомобільні дороги. ДБН В.2.3. - 4 - 2007.

9. Справочник по гидравлике / Под редакцией В.А. Большакова. К. Вища школа 1984. - 343 с.

10. Споруди транспорту ДБН В.2.3-14:2006. Мости і труби. Правила проектування.

11. Бабков В.Ф., Андреев О.В. Проектирование автомобильных дорог - М.: Транспорт, 1987 Ч. - 1 - 386 с.

12. Бабков В.Ф., Андреев О.В. Проектирование автомобильных дорог - М.: Транспорт, 1987 Ч. - 2-412 с.

13. Я.В. Хомяк, В.С. Чвак, П.П. Дзюба. Проектирование продольного профиля автомобильных дорог. Киев, УМК 1990 - 77 с.

14. Митин Н.А. Таблицы для разбивки вертикальных и горизонтальных кривых. - М.: Транспорт, 1977. - 655 с.

15. Каменецкий Б.И, Кошкин И.Г Организация строительства автомобильных дорог, М, Транспорт, 1983-

16. Кубасов Л.У, Чумаков Ю.Л Строительство ремонт и содержание автомобильных дорог, М, Транспорт, 1985

17. Сиденко В.М., Липский Г.Е., Батраков О.Т. Организация, планирование и управление строительством автомобильных дорог. - К.: Выща школа., 1988. - 263 с.

18. Калицун В.И. Водоотводящие системы и сооружения: Учебн. Для вузов. - М.: Стойиздат, 1987. - 336 с.: ил.

Размещено на Allbest.ru