Організація будівельного майданчика, ділянок робіт та робочих місць повинна забезпечувати безпеку праці працюючих на всіх етапах виконання робіт.

Майданчик будівництва знаходиться в центрі міста, тому, щоб запобігти доступу сторонніх осіб, повинен бути огороджений. Огородження, які примикаються до місць масового проходу людей, необхідно облаштувати суцільним захисним козирьком. Конструкція огородження повинна задовільняти вимоги ГОСТ 23407-78: конструкція огородження повинна бути збірно-розбірною з уніфікованими елементами, з'єднаннями і деталями кріплення, висота захисних панелей з козирьком становить 2,0 м, в розріжених панелях огородження відстань в просвіті (розрідженість) між деталями заповнення полотна панелей повинна бути в межах 80-100 мм, захисний козирьок встановлюється по верху огородження з підйомом до горизонту під кутом 200 в сторону тротуару, панелі козирька повинні забезпечити перекриття тротуару і виходити за його край (зі сторони руху транспорту) на 50-100 мм.

Зони потенційно діючих небезпечних виробничих факторів повинні мати сигнальні огородження, які задовільняють вимоги ГОСТ 23407-78: висота стійок сигнального огородження повинна бути 0,8 м, відстань між стійками не повинна перевищувати 6,0 м.

На будівельний майданчик влаштовані 1 в'їзд та 1 виїзд, тимчасові дороги шириною 6,0 м дозволяють рухатись автомобільному транспорту зпід?їздом до всіх складів та вузлів.

При в'їздах на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів - добре видимі дорожні знаки, що регламентують порядок руху транспортного засобу в відповідності з правилами дорожнього руху.

Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виробництва робіт не повинна перевищувати 10 км/год на прямих ділянках і 5 км/год на поворотах.

На будівельному майданчику огородженні всі небезпечні зони ( монтажна зона, зона дії крана ).

Відкритий котлован, траншеї огородити захистним огородженням.

До монтажних робіт допускаються чергові люди, які пройшли медичний огляд та мають допуск до роботи на висоті.

Стропування вантажів проводять згідно техкарти, розстроповку вантажів та залізобетонних елементів проводять післяїх закріплення.

Засоби риштування повинні мати рівні робочі настили з зазором між досками не більше 5 мм, а при розміщенні настилу на висоті 1,3 м і більше - огородження і бортові елементи. З'єднання щитів настилів внахлест допускається тільки по їх довжині, при чому кінці елементів, що стикуються, повинні бути розміщені на опорі і перекривати її не менше ніж на 0,2 м в кожну сторону. Риштування повинні бути прикріплені до стіни будинку, що будується. При відсутності особливих вказівок в інструкції заводу-виготовлювача кріплення риштувань до стін будівлі повинно виконуватись не менше ніж через один ярус для крайніх точок, через два прольоти для верхнього яруса і одного кріплення на кожні 50 м2 проекції поверхні риштувань на фасад будівлі.

Приміщення, в яких проводяться роботи з пилевидними матеріалами, а також робочі місця біля машин дроблення, розмолу і просіювання цих матеріалів повинні бути забезпечені вентиляційними системами (провітрюванням).

На робочих місцях, де застосовуються або готуються клеї, мастики, фарби і інші матеріали, що виділяють вибухонебезпечні або шкідливі речовини, не допускаються дії з використанням відкритого вогню або іскри.

На території будівництва в місцях розташування тимчасових будівель, складів, майстерень встановлюються пожежні щити /стенди/ та бочки з водою. Для запобігання розповсюдження пожежі необхідно забезпечити будівництво достатньою кількістю засобів пожежогасіння, дотримуватись правил зберігання, розміщення і обмеження кількості пальних речовин і матеріалів, а також дотримуватися інших вимог ГОСТ 12.1.004-76.

Порушники правил пожежної безпеки, якщо порушення мали тяжкі наслідки, притягаються до кримінальної відповідальності згідно з Кримінальним кодексом, наказуються виправними роботами строком до 2 років, а якщо мали місце і людські жертви, - позбавленням волі до 8 років.

Основні причини виникнення пожеж при будівельних роботах:

- недоліки в будівельних конструкціях, спорудах, плануванні приміщень, влаштуванні комунікацій;

- дефекти обладнання, порушення режиму технологічних процесів та неправильне проведення робіт;

- несправність систем живлення і випуску відпрацьованих газів у двигунах внутрішнього згоряння, відсутність іскрогасників на вихлопних трубах двигунів;

- порушення правил користування відкритим вогнем, особливо поблизу місць застосування або зберігання горочих або легкозаймистих речовин;

- відсутність або несправність заземлення цистерн з рідкими нафтопродуктами;

- несправність або відсутність на деяких обєктах системи блискавкозахисту.

На будмайданчику повині бути організовані пости з протипожежними засобами, а також визначені особливо небезпечні зони у пожежному відношенні.В межах цих зон не допускається зберігання масляних фарб, оліфи, смоли, масел, паливно-мастильних матеріалів, вказані матеріали повині зберігатись в окремих складських приміщеннях або під навісом. Зберігання в одному приміщенні кисневих балонів та балонів з іншими горючими газами забороняється. Всі роботи пов?язані з використанням відкритого вогню, допускається вести лише з дозволу відповідального за пожежну безпеку на будівельному майданчику.

Пожежна безпека - це стан об'єкту, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення виключається дія на людей небезпечних факторів пожежі і забезпечується захист матеріальних цінностей.

Пожежна безпека забезпечується завдяки створенню системи заходів пожежної профілактики і активного пожежного захисту.

Пожежна профілактика - комплекс організаційних заходів і технічних засобів, що спрямовані на запобігання можливого виникнення пожежі чи зменшення її наслідків,

Система активного пожежного захисту - це комплекс організаційних заходів і технічних засобів по боротьбі з пожежами і запобіганню дії на людей небезпечних чинників пожежі, а також обмеження матеріальних збитків від неї.

Для запобігання пожеж у будівельних організаціях розробляють організаційні, технічні, режимного характеру, пожежно-евакуаційні, тактико-профілактичні, будівельно-конструктивні та інші заходи режимів експлуатації машин і обладнання, за яких повністю виключається можливість виникнення іскор і полум'я при роботі, контакт нагрітих деталей обладнання з горючими матеріалами.

До організаційних заходів належать правильний вибір технології; недопущення захаращення приміщень і будівельних майданчиків; навчання працівників правилам пожежної безпеки; спеціальне розміщення матеріалів на складах та техніки в гаражах і ремонтних майстернях.

До технічних належать заходи, що стосуються правильного добору і монтажу електрообладнання, систем блискавкозахисту об'єктів і влаштування заземлення, іскрогасників тощо.

Заходи режимного характеру - це заборона куріння, запалювання вогню, правильне зберігання промаслених ганчірок, постійний контроль за зберіганням матеріалів, що можуть самозагорятись і т. ін.

Тактико-профілактичні заходи передбачають швидку дію пожежних команд, забезпечення об'єктів первинними засобами вогнегасіння, а також підтримування постійно в справному стані водопровідної системи тощо.

Заходів будівельно-конструктивного характеру вживають в процесі проектування і будівництва споруд, створення протипожежних конструкцій будівель, а також при конструюванні машин і обладнання.

7.2 Заходи з техніки безпеки

7.2.1 Техніка безпеки при бурових роботах

Правильна організація бурових робіт переслідує дві основні мети:

1) змонтувати бурову установку відповідно до вимог безпеки; 2) провести монтаж і демонтаж бурової установки в найкоротший термін.

Безпека праці при бурових роботах значною мірою залежить від конструкції бурової установки. Бурова установка включав наземну споруду і бурове енергетичне обладнання, конструкція установки повинна забезпечувати раціональну організацію технологічних процесів по бурінню скважин, високу продуктивність і безпеку бурової бригади.

Бурова установка повинна бути забезпечена засобами малої механізації, а також механізмами і приладами, що підвищують безпеку праці. Манометри та інші контрольно-вимірювальні прилади встановлюють так, щоб їх позначки було добре видно обслуговуючому персоналу. Бурові вишки висотою 14 м і більше необхідно закріпляти розтяжками з стальних каїнітів, діаметр яких визначається розрахунком.

Якщо за умови експлуатації робітникам необхідно підніматись на бурову вишку чи мачту, її обладнують драбинами-стремянками, маршовими драбинами або драбинами тунельного типу. Драбини повинні мати кут підйому ті більш як 60°, ширину не менш як 0,7 м, крок ступенів не більший за 0,3 м, бортову обшивку висотою 0,15 м і двосторонні перила висотою 1 м.

Бурові вишки повинні мати робочі площадки з укриттям для бурового робітника від несприятливих атмосферних умов. Площадки повинні мати шириину не менш як 0,7 м і перила висотою 1...1,25 м. Підлога всіх площадок і сходини драбин повинні бути зроблені з листової сталі, яка має рифлену поверхню, або з дощок товщиною не менш як 40 мм.

При пересуванні самохідних бурових установок робітника дозволяєтся перебувати дише в кабіні водія. При переїзді під лінію електропередач всі, крім водія, повинні залишити установку, а швидкість рух не повинна перевищувати 5 км/год. Забороняється працювати на буровій установці під лінією електропередач в охоронній зоні ЛЕІ роботи виконувати дозволяється лише після інструктування працюючих і видачі наряду-допуску.

Буровий агрегат повинен перевірятись до початку зміни буровим майстром, періодично, на рідше 1 разу в декаду старшим буровим майстром 1 один раз у 2 місяці техруком і механіком, виявлені недоліки треба усунути до початку роботи.

Обладнання, механізми і апаратура, що використовуються на бурових установках, повинні мати паспорти, а талеві канати - сертифікати. Паспорта повинні регулярно заповнятися механіком. Обладнання, вишки, станки і насоси повинні експлуатуватись при навантаженні й тиску, що не є перевищують допустимих за паспортом, контрольно-вимірювальні прилади (манометри, індикатори маси тощо) повинні мати пломби чи клеймо організації, що здійснює ремонт.

При переміщенні установок використовують жорсткі буксирні тяги чи стальні канати. Люди, що не зв'язані безпосередньо з роботою по переміщенню бурових установок, повинні бути виведені на небезпечну відстань, що дорівнює полуторній висоті вишки. Відстань від вишки до трактора, що здійснює її пересування, повинна становити не менше висоти вишки плюс 5 м. Переміщення вишок повинно здійснюватися вдень. Забороняться переміщувати їх у нічний час, при сильному тумані, під час ожеледиці, і при вітрі понад 5 балів.

Самохідні бурові установки, змонтовані на автомобілі, пересуваються з опущеною на опори і закріпленою мачтою.

Правилами безпеки при бурових роботах передбачається періодичне випробовування бурових вишок і мачт в ході їх експлуатації. Порядок випробовування і вибраковка вишок встановлений галузевим стандартом.

Бурові вишки і мачти підлягають випробовуванню по закінченні амортизаційного терміну експлуатації, модернізації чи капітального ремонту, після навантаження, що призвело до порушення металоконструкцій і аварій. Для випробовування назначається комісія. До початку його комісія оглядає бурову вишку, під час чого перевіряється цілість металоконструкцій і гвинтових з'єднань. При виявленні непридатних конструктивних елементів до початку випробовування їх заміняють якісними.

Буріння свердловини проводяться особисто буровим майстром чи досвідченим бурильником у його присутності. Обслуговування бурового обладнання в процесі буріння має важливе значення для створення умов безпечної праці. Перед пуском приводних двигунів бурового агрегату перевіряють наявність і справність огородження, відсутність на них сторонніх предметів. Після цього дається попереджувальний сигнал і проводиться включення. Під час роботи забороняють ремонтувати, чистити, змащувати механізми, знімати з них деталі, огородження, приводні паси, направляти руками талеві канати тощо.

Після закінчення бурових робіт на свердловині необхідно провести ліквідаційні роботи відповідно до "Правил ліквідаційного тампонажа бурових свердловин різного призначення, засипки горних виробок і закину тих колодязі в для запобігання забруднення і виснаження підземних вод”, ліквідувати забруднення від паливно-мастильних матеріалів, вирівняти площадку і провести рекультивацію.

7.2.2 Заходи безпеки при гідроізоляційних роботах

Будівельні конструкції і трубопроводи під дією води і різних агресивних середовищ руйнуються. Для захисту їх використовуються різні види гідроізоляції. При цьому враховують такі фактори, як вологість, агресивність середовища, гідростатичний напір, температура і механічна дія. Гідроізоляційні роботи виконуються з різними гарячими бітумами, клеями, епоксидними мастиками, рулонними матеріалами, пластмасами, лаками, смолами тощо.

Всі ці матеріали можуть виділяти газоподібні речовини і створювати вибухове і пожеженебезпечне середовище, а також шкідливо діяти на організм людини.

Основні причини травматизму під час гідроізоляційних робіт: наявність великого обсягу ручних робіт, незадовільна організація робочих місць, недостатня навченість ізоліровщиків, виконання робіт на висоті, проведення цих робіт без індивідуальних засобів захисту та ін.

Перед нанесеням гідроізоляційних матеріалів конструкції треба відповідно підготувати, очистити від пилу і бруду, просушити і обґрунтувати. Підготовку поверхонь для ізоляції виконують за допомогою пневматичних і електроударних інструментів, піскоструйними апаратами і механічними дротяними щітками. Після висихання грунтуючого шару наносять постійний ізоляційний шар.

Бетонні конструкції від дії агресивних вод захищають синтетичними смолами, лаками, емалями. Для захисту їх від напірних вод використовують гарячу асфальтну гідроізоляцію, від безнапірних вод - цементно-штукатурну гідроізоляцію.

При нанесенні ґрунтовки, завантаженні бітуму в котел та інших роботах, при яких може розбризкуватись мастика, слід працювати в захисних окулярах і респіраторах, у місцях приготування мастики повинен бути комплект протипожежних засобів (два вогнегасники, лопати, ящик з сухим піском і технічна повсть).

Виготовляти бітумну мастику дозволяється лише на спеціально відведеній площадці. Останню вибирають на рівній місцевості із зручним під'їздом на відстані не менш як 50 м від дерев'яних будівель і складів, 30 м від ліній електропередач, 15 м від бровок траншей і котлованів. Бітумоплавильні установки слід розміщувати на відстані менш як 5 м одна від одної.

Траву на підставі 5 м від бітумоплавильного котла необхідно повністю очищати.

Складати ізоляційні матеріали треба під навісом на відстані не ближче ніж 25 м від місця приготування мастики, а запаси цих матеріалів і пального в об'ємі чергового завантаження - не ближче як 5 м від котла.

Котли для варки бітуму повинні бути добре закріплені і мати негорючі кришки, які щільно закриваються, з ручками. Заповнювати котли дозволяться не більше як на 3/4 їх місткості.

Пилеподібні наповнювачі засипають у котли в сухому вигляді і невеликимм доззами. Не дозволяється опускати в котел вологий бітум, оскільки вода, що потравила у розігрітий бітум, може викликати сальне пароутворення і викид бризка бітумної мастики. Наповнювач треба засипати по поверхні бітуму рівнин шаром і протягом 15-20 хвилин на перемішувати його, поки наповнювач повністю на підсохне.

Щоб запобігти коксуванню і для прискорення розігріву, бітум необхідно постійно перемішувати у котлі за допомогою дерев'яної лопатки -мішалки, яка має ручку завдовжки не менше 1,6 м. Завантажувати варочний котел треба послідовно, кусками бітуму масою на більш як 2...6 кг. Після того як розплавиться перша порція бітуму, котел необхідно поповнювати, опускаючи невеликі куски бітуму вздовж його стінок. У топці треба підтримувати помірне полум'я, щоб бітум у котлі не нагрівався понад 200 °С для запобігання його само спалахування.

У випадку появи течі у котлі для варки бітуму роботу слід припинити, загасивши вогонь у топці, а потім очистити і відремонтувати котел. Чистити котел дозволяється після охолодження до температури 50 °С.

Якщо в котлі спалахнула бітумна мастика, необхідно щільно закрити його кришкою і припинити, подачу палива в топку. Бітумну мастику, що спалахнула, забороняється заливати водою чи засипати снігом.

Змішування бітуму з бензином чи дизельним паливом при приготуванні бітумної мастики виконують на відстані не менш як 50 м від місця варка бітуму. Температура бітуму при цьому не повинна бути більшою за 70 0С. Перемішувати бітум з бензином чи дизельним паливом можна лише дерев'яними лопатами. При змішуванні розігрітий бітум вливають у бензин (а не навпаки).

Бітумну мастику до місця використання транспортують у конусних бачках з щільними кришками. Бачок заповнюють бітумною мастикою не більш як на 3/4 об'єму. Наливають мастику в бачок за допомогою черпаків з довгими ручками. Доставляють бачки до місця роботи механізованим способом за допомогою візків.

Гарячу мастику подають у траншею, закріпивши до бачка вірьовку з карабіном. Приймати бачок можна лише після надійної установки його на дно траншеї.

Для захисту очей використовують окуляри з еластичною напівмаскою. Спецодяг після кожної зміни очищають від пилу і щотижня миють гарячою водою, виконання цих умов дозволяв скоротити професійні захворювання і виробничий травматизм на гідроізоляційних роботах.

7.2.3 Заходи з ТБ при виконанні електрозварювальних робіт

При виконанні зварювальних робіт в одному приміщенні з іншими роботами повинні бути прийняті міри, що виключають можливість впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів на працюючих.

При виконанні зварювання на різних рівнях по вертикалі повинний бути передбачений захист персоналу, що працює на нижче розташованих рівнях, від випадкового падіння предметів, недогарків електродів, бризків металу й ін.

Зони з наявністю небезпечного виробничого фактора варто обгороджувати відповідно до вимог ДСТ 23407--78 і ДСТ 12.2.062-81.

Робочі місця, розташовані вище 1,3 м від рівня чи землі суцільного перекриття, повинні бути обладнані огородженнями відповідно до ДСТ 12.4.059--89 висотою не менш 1,1 м, що складаються з поручня, одного проміжного елемента і бортової дошки шириною не менше 0,15 м.

При виробництві зварювальних робіт на висоті більш 5 м повинні влаштовуватися риштування (площадки) з неспалимих матеріалів відповідно до вимог ДСТ 12.2.012--75.

При відсутності риштувань (площадок) електрозварники повинні користуватися запобіжними поясами і вогнестійкими страхувальними фалами з карабінами. Робітники повинні користуватися спеціальними сумками для інструмента і збору недогарків електродів.

Збереження вихідних зварювальних матеріалів і готової продукції повинне здійснюватися на складах, які обладнані і утримуються у відповідності з вимогами будівельних, санітарних і протипожежних норм і правил, затверджених у встановленому порядку.

При збереженні заготівель, що зварюються, зварювальних матеріалів і готової продукції не повинні виникати які-небудь перешкоди природному освітленню, вентиляції, проїзду, проходу, використанню пожежного устаткування і засобів захисту працюючих.

Знежирення поверхонь виробів, що зварюються, варто робити розчинами, склад яких допущений до застосування органами санітарного і пожежного нагляду.

Відпрацьовані матеріали (недогарки електродів, жужільна кірка, технологічні зразки, відходи знежирення й ін.) повинні збиратися в металеві ємкості і, у міру нагромадження, вивозитися з ділянок у відведені на території підприємства місця для збору й утилізації.

До виконання зварювання допускаються особи, що пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань вимог безпеки, що мають кваліфікаційну групу по електробезпечності не нижче II і відповідні посвідчення.

До зварювальних робіт на висоті1 допускаються працівники, які пройшли спеціальний медичний огляд, що мають стаж верхолазних робіт не менш одного року і розряд зварника не нижче III.

Робітники електрозварювальних професій повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до типових галузевих норм, затвердженими у встановленому порядку, і відповідно до характеру й умов проведення робіт.

Захист обличчя й очей забезпечується щитками за ДСТ 12.4.035-78 і окулярами за ДСТ 12.4.013--85 (зі світлофільтрами -за ДСТ 12.4.080-79).

Для захисту органів слуху повинні застосовуватися засоби індивідуального захисту за ДСТ 12.4.051-87.

Для захисту голови від механічних впливів і поразки електричним струмом повинні застосовуватися захисні каски за ДСТ 12.4.128-83.

7.2.4 Заходи з ТБ при виконанні кам?яних робіт

При подачі на робоче місце вантажопід'ємними кранами цегли, керамічних каменів та інших мілких блоків слід застосовувати піддони, контейнери і вантажозахватні пристрої, що виключають падіння вантажу при підніманні.

При кладці стін будівель на висоту до 0,7 м від робочого настилу і відстані від рівня за стіною, що зводитьтся, до поверхні землі (перекриття) більше 1,3 м необхідно застосовувати засоби масового захисту (огородження або запобіжні пояса).

Знімати тимчасові кріплення елементів карнізу допускається після досягнення розчином міцності, вказаної в проекті.

Втрата стійкості людиною може бути пов'язана з дією особистих факторів (хворобливий стан чи фізична і нервово-психічне перевантаження), а також з дію на людяну факторів зовнішнього середовища (переміщення краном матеріалів, конструкцій тощо). Обвал риштування, як правило, пов'язаний з перевантаженням або порушенням правил установки чи експлуатації, крім того, дуже часто причиною травмування є використання для засобів підстилу різних випадкових опор, драбин, ящиків і т. ін.

7.2.5 Заходи з ТБ при виконанні монтажних робіт

При виробництві монтажних (демонтажних) робіт в умовах діючого підприємства експлуатовані електромережі й інші діючі інженерні системи в зоні робіт повинні бути, як правило, відключені, закорочені, а устаткування і трубопроводи звільнені від вибухонебезпечних, пальних і шкідливих речовин.

Способи стропування елементів конструкцій і устаткування повинні забезпечувати їхню подачу до місця установки в положенні, близькому до проектного

Очищення підлягаючих монтажу елементів конструкцій від бруду варто робити до їхнього підйому.

Елементи, що монтуються під час переміщення повинні утримуватися від розгойдування й обертання гнучкими відтягненнями.

Не допускається перебування людей на елементах конструкцій під час їхнього підйому чи переміщення.

Під час перерв у роботі не допускається залишати підняті елементи конструкцій і устаткування у висячому положенні.

Не допускається перехід монтажників по встановлених конструкціях і їхніх елементах .

Встановлені в проектне положення елементи повинні бути закріплені так, щоб забезпечувалася їхня стійкість і геометрична незмінюваність,

Не допускається перебування людей під елементами, що монтуються до установки їх у проектне положення і закріплення. При необхідності перебування працюючих під устаткуванням (конструкціями), що монтуються, а також на устаткуванні (конструкціях) повинні здійснюватися спеціальні заходи, що забезпечують безпеку працюючих.

Фарбування й антикорозійний захист конструкцій і устаткування у випадках, коли вони виконуються на будівельному майданчику, варто робити, як правило, до їхнього підйому на проектну відмітку.

У процесі монтажу конструкцій будинків чи споруд монтажники повинні знаходитися на раніше встановлених і надійно закріплених подмостях, які служать для безпечного виконання робіт на висоті монад 1 м над рівнем землі.

На будівлях, як правило, використовуються інвентарні риштування, підмостки, люльки, які мають паспорти підприємств, що їх виготовляють. Не інвентарні засоби підмощування використовують у виключних випадках з дозволу головного інженера будівельно-монтажної організації, якщо висота не інвентарних риштувань більша за 4 м, їх споруджують за затвердженим проектом.

Для виконання будівельних робіт у межах одного поверху використовують підмості. Їх встановлюють в середині будівлі і переносять краном з одного поверху на інший.

Аналіз нещасних випадків при роботі на риштуванні свідчить, що нещасні випадки відбуваються, головним чином, через втрату стійкості риштувань, що викликано різними причинами:

- неправильним і недостатнім кріпленням риштувань до стін, нерівномірним опиранням стойок на грунт;

- перенавантаженням внаслідок накопичення матеріалів і будівельних деталей на настилах риштувань, що перевищує допустимі величини;

- динамічним впливом на елементи конструкцій, риштувань і втратою міцності їх окремих елементів.

Конструкція риштувань повинна бути розрахована на стійкість, а окремі елементи - на міцність. Розрахунки несучих елементів (опор, настилів, прогонів і т.ін,) виконують, враховуючи масу робітників, (масу матеріалів, тари, транстгортнях засобів тощо.)

Для забезпечення стійкості риштувань у поперечному напрямку їх необхідно надійно кріпити до стіни за допомогою анкерів.

Всі дошки повинні бути прибиті з внутрішньої сторони.

Демонтаж риштувань проводиться в зворотній послідовності його монтажу, коли з настилів зняті всі матеріали, інструмент і транспортні засоби, спуск елементів риштування здійснюється за допомогою кранів.

Для захисту людей, що перебувають на риштуваннях, від прямого удару блискавки передбачено блискавковідвід.

У будівництві є цілий ряд робіт, де огородження неможливе (на краю перекриття, карнизу тощо), у цих випадках використовується тільки канатний захист і монтажні пояси.

7.2.6 Заходи з ТБ при виконанні бетонних та залізобетонних робіт

Бетонні роботи включають виготовлення і установку опалубки, приготування бетонної суміші, її транспортування і укладку, догляд за бетоном, механічну обробку бетонних конструкцій, контроль якості робіт, розбирання опалубки після затвердіння бетону тощо.

Матеріали, які використовується для виготовлення бетонної суміші, при обробці, транспортуванні та інших операціях утворюють значну кількість пилу, що шкідливо діє на дихальні шляхи людини і викликає захворювання шкіри обличчя і рук. Виготовлення бетонної суміші супроводжується значним шумом, вібрацією, які шкідливо впливають на органи слуху і нервову систему обслуговуючого персоналу. Це може викликати виробничо-обумовлену захворюваність або бути причиною травматизму.

Для запобігання падіння з висоти робочі місця огороджують інвентарними пристроям і підмостями. Використання хімічних добавок, а також високоактивних бетонних сумішей викликає необхідність захистити людину від доторкаиня до бетонної суміші. Для цього необхідно використовувати засоби індивідуального захисту: гумові рукавиці, захисний спецодяг і спецвзуття, захисні окуляри.

До початку укладання бетону необхідно скласти акт про надійність опалубки, підтримуючих риштувань і настилів. Перед початком робіт перевіряють справність обладнання та інструментів, необхідних для роботи.

Розміщення на опалубці устаткування і матеріалів, не предбачених проектом виробництва робіт, а також перебування людей, безпосередньо на настилі, що бере участь в роботі, не допускається.

Тару для бетонної суміші до початку роботи перевіряють, звертаючи увагу на справність замків, щоб не допустити додаткового вивантаження суміші. При вкладанні бетону з бадьї відстань між нижнім кінцем бадбї і раніше вкладеним бетоном або поверхнею, на яку вкладається бетон, повинно бути не більше 1 м, якщо відстань не передбачена проектом виробництва робіт.

При ущільненні бетонної суміші електровібраторами переміщати вібратор за токоведучі шланги не допускається, а при перерві в роботі і при переході з одного місця на інше електровібратори необхідно вимикати.

До початку подачі бетонної суміші бетононасосом всю систему бетоновода випробовують під тиском, що в 1,5- рази перевищує робочий, і пропускають через насос 300...350 л цементного розчину пластичної суміші (склад 1:2) для змащення бетононасосу і полегшення руху бетонної суміші. Місце укладання бетонної суміші зв'язують сигналізацією з мотористом бетононасоса.

Щоб у бетоноводі не виникло пробок, бетонну суміш не можна залишати там без руху більше як на 20 хвилин, для безпечного транспортування бетонної суміші крупність заповнювача (щебеня, гравію) повинна бути не більше 1/3 діаметра бетоновода. Якщо горловина бетононасоса закупорилась бетонною сумішшю, треба зупинити двигун і ломом пробити пробку. Систему бетононасоса періодично промивають водою під тиском або стиснутим повітрям. Працівники, що перебувають біля вихідного отвору бетоноводу, при очистці повинні відійти на відстань не менш як 40 м.

При укладці бетонної суміші в опалубку треба дотримуватись технологічних режимів подачі бетонної суміші, щоб запобігти обвалу опалубки. Тому при проектуванні опалубки враховують масу самої опалубки, масу арматури та бетонної суміші, зважають також на динамічні навантаження, які можуть виникнути при подачі в опалубку бетонної суміші, а також при її ущільненні вібраторами.

Основні види травм при виконанні опалубочних робіт: ураження електричним струмом при установці металічної і деревометалевої опалубки вантажопідйомними механізмами біля ліній електропередач; падіння з висоти; падіння не закріплених опалубочних щитів; подразнююча дія на шкіру працівників хімічних речовин та ін.

Умови праці при виконанні опалубочних робіт формують вимоги до використання технологічних засобів безпеки. Залежно від призначення їх можна поділити так:

- засоби захисту від падіння людини з висоти (огороджувальні пристрої, страховочні канати і захисні пояси);

- засоби захисту від падіння предметів з висоти (захисні каски);

- засоби підмощування та інша технологічна оснастка, що сприяє безпеці праці;

- засоби захисту від попадання хімічних речовин на шкіру при змащуванні опалубочих елементів (окуляри, гумові рукавиці тощо).

Перед початком укладки бетонної суміші майстер повинен перевірити правильність установки і надійність кріплення опалубки, підтримуючих риштувань, робочих настилів і укладеної арматури.

Опалубку на висоті більше за 5 м встановлюють з спеціальних риштувань. У вітряну погоду монтаж опалубки на висоті повинен вестись з максимальною -обережністю. Щити опалубки мають велику "парусність" і піддаються сильному розкачуванню поривами вітру, що є джерелом виробничої небезпеки.

При укладці бетонної суміші на висоті більшій за 1,5 м робочі настили чи робочі місця бетонників огороджують перилами.

При збиранні елементів опалубки в кілька ярусів кожний наступний ярус треба встановлювати лише після закріплення нижнього.

ІІри установці опалубки другого ярусу на нижньому ярусі повинні бути збережені огороджувальні пристрої, а для переходу на другий ярус необхідно використовувати легкі інвентарні переносні драбини-стремянки. Розбирають опалубку тільки по досягненню конструкцією заданої міцності в послідовності, що передбачена технічними умовами.

Опалубку можна розбирати тільки з дозволу майстра і під його наглядом. Під час розборки опалубки стежать за тим, щоб не виникло випадкового падіння елементів опалубки чи підтримуючих риштувань. Розібрану опалубку складають на землі, сортуючи її у штабелі.

При малих об'ємах бетонних робіт і відсутності в районі будівництва високопродуктивних бетонних вузлів допускається виробництво суміші безпосередньо на будівельному майданчику з використанням бетонозмішувачів з об'ємом змішувального барабана 100...500 л (СБ-ІОГ, СБ-І16 А, СБ-І4Ї; СБ-І6 В)

Заготівля й обробка арматури повинні виконуватися в спеціально призначених для цього і відповідно обладнаних місцях.

Заготовка і опрацювання арматури повинні виконуватись в спеціально призначених для цього і відпові дно влаштованих до цього майданчиках.

При виконанні робіт із заготівлі арматури необхідно:

- обгороджувати місця, призначені для розмотування бухт (мотків) і виправлення арматури;

- при різанні верстатами стержнів арматури на відрізки довжиною менш 0,3 м застосовувати пристосування, що попереджають їхній розліт;

- складати заготовлену арматуру в спеціально відведені для цього місця;

- закривати щитами торцьові частини стержнів арматури в місцях загальних проходів, що мають ширину менш 1 м.

7.3 Виробнича санітарія

Для побутового обслуговування влаштовується побутове містечко з інвентарних вагончиків та збірно-розбірних будиночків, з душовими та санвузлами.

Для забезпечення нормального харчування передбачене приміщення для приймання їжі.

У нічний час будмайданчик освітлюється згідно з ГОСТ 12.1.046-85.

Токсичні речовини зберігаються в місцях віддалених від побутових приміщень.

Питна вода подається по тимчасовому водопроводу та відповідає ГОСТу 2873-83 „Питна вода”.

Робітники забезпечуються спецодягом та засобами індивідуального захисту.

Розрахунок тимчасових приміщень приведений при розрахунку будгенплану.

7.4 Захисне заземлення

Виконуємо розрахунок захисного заземлення для заземлення бетонозмішувача з напругою U=380В в трьохфазній сітці з ізольованою нейтраллю при таких даних:

Грунт- суглинок з з питомим електричним опором ;

в якості заземлювачів прийнято стальні труби діаметром та

довжиною , розташовані вертикально і з'єднані на зварці стальною полосою 40х4 мм.

Знаходимо опір одиночного вертикального заземлювача , Ом, за формулою:

Приймаємо .Тоді .

Визначаємо опір стальної полоси, яка з'єднує стержневі заземлювачі,

Знаходимо розрахунковий опір грунта при використанні з'днувальної полоси у вигляді горизонтального електрода довжиною 50м.

.

При довжині полоси 50 м

Визначаємо приблизну к-сть n одиночних стержневих заземлювачів за формулою:

Приймаємо розміщення вертикальних заземлювачів по контуру з відстанню між суміжними заземлювачами рівним .

За табл. 3.2та3.3[11] знаходимо дійсні значення коефіцієнта використання

.Значення .

Знаходимо необхідну к-сть вертикальних заземлювачів

Визначаємо загальний розрахунковий опір заземлюючого пристрою R з врахуванням з'єднувальної полоси

Розрахунок виконаний вірно так як 3,91<4.

Список літератури

1. Булгаков С.Н. Новые технологии системного решения критических проблем городов// Российская академия архитектуры и строительных наук. Академический институт инвестиционно-строительных технологий академика Булгакова С. Н. - Москва. - 1997.

2. Булгаков С.Н. Концепция реконструкции 5-этажной застройки 60-70-х гг.// Пром. и граждан. стр-во.- 1995. - N 7. - С. 21-24.

3. Булгаков С.Н. Быстрореализуемый вариант самоокупаемой реконструкции двух-пятиэтажных типовых домов // Архитектура, градостроительство и жилищно-гражданское строительство: Экспресс-информ. - 1999. - Вып. 1. - С. 16 - 28.

4. Матвеев Е.П. Реконструкция жилых зданий с надстройкой этажей из объемных блоков // Жилищное строительство. - 1999. - N 8. - С. 12-13.

5. Людковский А.М. Проблемы модернизации жилых домов первых массовых серий // Строительные материалы. - 1996. - N 9. - С. 6-7.

6. Испытание конструкций покрытия на пожарную опасность и огнестойкость // Отчет ВНИИПО.- Москва.- 1996.

7. Испытание конструкций перекрытия на пожарную опасность и огнестойкость // Отчет ВНИИПО.- Москва.- 1996.

8. Сборник укрупненных показателей затрат по застройке, инженерному оборудованию, благоустройству и озеленению города Томска // Проектный институт Томскгражданпроект.- Томск.- 1995.

Шановний голова та члени державної іспитової комісії, присутні в залі!

Архітектура

Вашій увазі пропонується захист дипломного проекту на тему: "П'ятнадцятиповерховий житловий будинок з підземним паркингом в м.Київ".Будинок запроектований по вул. Лебедєва-Кумача.

Для будинку запроектовані спортивний,дитячий,господарчий та накопичувальний майданчик для вторсировини та гостьова автостоянка.

Конструктивна схема прийнята змішана з поперечним та повздовжніми несучими стінами.

Будівля має розміри в плані по паркингу 42.200х39.200 та 32.400 х32.100 по інших поверхах і висотою 57.040

Даний проект передбачений з метою забезпечення комфортабельним житлом населення. Крім надання можливості населенню житла ми виконуємо ще важливі функції по енергозбереженню та отриманню додаткової площі за рахунок паркинга, економлячи на земляних ресурсах.

В дипломному проекті було виконано техніко-економічне порівняння варіантів конструкцій цегляної стіни.

1. стіна з полегшеної цегли з шаром засипки; 2. стіна з глиняної цегли з потеплювачем із зовнішньої сторони; 3. стіна із суцільної цегляної кладки товщиною 420мм.

Найбільш економічнішим по приведеним витратам виявився 3 варіант.

Але враховуючи теплотехнічний розрахунок та рекомендації керівника дипломного проекту до подальших розрахунків був обраний 2 варіант

Зовнішні та внутрішні стіни будинку виконані з цегли. В цокольній частині будинку розміщений паркинг на 30 автомобілів. На першому поверсі розташовані приміщення для обслуговуючого персоналу,третьому,четвертому та інших поверхах розташовані 2-2-ох кімнатні квартири,1-3-ьох кімнатна квартира,1-4-ьох кімнатна квартира. Всього в будинку 60 квартир. В будинку передбачені 2 технічні поверхи.

Будинок з трьох сторін має заокруглені виступи,радіус заокруглення стін становить 1800мм.Це придає будинку значну архітектурну виразність. Контири балконів також заокруглені,що гармонує з контурами будинку

Прийнявши таке рішення при ефективному використанні будівельного об'єму ми досягаємо максимального ефекту при досягненні максимально можливих площ кімнат та задоволення потреб мешканців.Площа кухонь коливається в межах 13-20,55 м,що значно більше значення Сніпу-8м

Покрівля будинку виконана з термопластичної мембрани ЕВЕРГАРД, яка дає нам великий строк служби.

Фасад будинку виконаний по новій технології утеплення яка зараз ефективно використовується в Україні, що дає змогу економити на енергопотребах.

Цоколь будівлі облицьовується лицювальними плитами з природного каменю.

За рахунок виступання окремих частин будинку будуть виступати світлотіні, що дадуть змогу позбавити відчуття одноманітності та монотонності будинку.

Перекриття 1,2,3,4,5 поверхів здійснюється за допомогою плит перекриття.

Сходові марші та площадки виконані із збірних з/б елементів,

Комфорт перебування в будинку забезпечується його об'ємно-планувальним рішенням та сучасним обладнанням.

Охорона

Всі вхідні двері протипожежні

Для забезпечення евакуації населення при пожежі передбачено незадимляєму сходинкову клітку.

Залізобетон

В розрахунково-конструктивній частині було розраховано і запроектовано:

панель перекриття довжиною 5700мм та шириною 1200мм, та монолітну колону з розмірами в плані 400х400мм. Ескіз монолітної колони,схеми армування наведені в пояснювальній записці.

Панель перекриття виготовлена з бетону класу В20 та армована сітками С-1, С-2 та каркасом К-1.Розрахунки велись за двома групами граничних станів.

Сітки зварні виготовляються із дроту класу Вр-1.Сітки та каркаси з'єднують між собою за допомогою в'язки. Колона монолітна виготовлена з бетону класу В25 та армована просторовим каркасом

Фундаменти

Виходячи з геологічних умов ділянки, під будівлю запроектовані фундаменти пальові та мілкого закладання. Геологічна будова майданчика зображена інженерно-геологічним розрізом. Було розраховано ширину глибину закладання фундаментів мілкого закладення, та несучу здатність бурових паль. Так як в нашому випадку глибина закладання фундаменту виходить з того, що у будинку є паркинг, то закладання фундаментів приймаємо 2,9м.

В пробурених свердловинах передбачається замочування просідаючого ґрунту,для його ущільнення. Палі опираються на суглинок низько пористий,з прошарками піску дрібного

Під паркинг фундаменти запроектовані мілкого закладення, а під саму житлову частину буроінєкційні палі довжиною 23,5м та шириною 0,5м.,тому що в основі залягають слабкі ґрунти

Виконувалась вертикальна та горизонтальна гідроізоляція фундаменту для того, щоб не відбувалося замочування фундаменту та потрапляння вологи на цеглу. При влаштуванні фундаментів було виконано щебеневу підготовку в 10см.

Організація

В технологічно-організаційній частині проекту мною розроблено будгенплан на стадії проекту виконання робіт, розраховано сітковий графік будівництва та розроблена технологічна карта на монтажу сходинкових площадок та сходових маршів.

Будгенплант виконаний з використанням всіх необхідних вимог та нормативних правил. На будівельному майданчику працює баштовий кран марки КБ-504.2.

Передбачено необхідні тимчасові дороги для автотранспорту. Враховано небезпечну зону дії крану. Проведено всі необхідні ресурсні мережі.

Сітковий графік має 65 подій і розрахований на основі картки визначника.

Згідно сіткового графіку будівництва фактична тривалість будівництва складає 443дні.(ТЕП читаємо). Всі роботи підземної частини запроектовані на 2 захватки. Наземна частина - зведення каркасу виконується по поверхах і за захватку прийнято 3 поверхи.

Опоряджувальні роботи виконуються зверху до низу. Паралельно опоряджувальним роботам внутрішнім, виконується зовнішнє опорядження.. Середня к-сть роб скл.51, а максимальна 76роб.

За технологічною картою на монтаж сходинкових маршів та площадок розроблено графік виконання робіт.Тривалість виконання цих робіт складає 156 днів.(ТЕП).

Економіка

В проекті підраховано локальні об'єкти і ресурсні кошториси вартості будівництва. Основні показники будівництва об'єкта склали (Читаєм із 12-го листа основні показники: 3,7,8,18,19,21).

Охорона

Майданчик будівництва знаходиться в центрі міста, тому, щоб запобігти доступу сторонніх осіб, повинен бути огороджений. Зони потенційно діючих небезпечних виробничих факторів повинні мати сигнальні огородження. На території будівництва в місцях розташування тимчасових будівель, складів, майстерень встановлюються пожежні щити /стенди/ та бочки з водою.

Гідроізоляція

При нанесенні ґрунтовки, завантаженні бітуму в котел та інших роботах, при яких може розбризкуватись мастика, слід працювати в захисних окулярах і респіраторах, у місцях приготування мастики повинен бути комплект протипожежних засобів (два вогнегасники, лопати, ящик з сухим піском і технічна повсть). Траву на підставі 5 м від бітумоплавильного котла необхідно повністю очищати.

При виконанні зварювання на різних рівнях по вертикалі повинний бути передбачений захист персоналу, що працює на нижче розташованих рівнях, від випадкового падіння предметів, недогарків електродів, бризків металу й ін.

Робітники електрозварювальних професій повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до типових галузевих норм, затвердженими у встановленому порядку, і відповідно до характеру й умов проведення робіт.

При подачі на робоче місце вантажопід'ємними кранами цегли, керамічних каменів та інших мілких блоків слід застосовувати піддони, контейнери і вантажозахватні пристрої, що виключають падіння вантажу при підніманні.

Не допускається перебування людей під елементами, що монтуються до установки їх у проектне положення і закріплення. У процесі монтажу конструкцій будинків чи споруд монтажники повинні знаходитися на раніше встановлених і надійно закріплених подмостях, які служать для безпечного виконання робіт на висоті монад 1 м над рівнем землі.

Матеріали, які використовується для виготовлення бетонної суміші, при обробці, транспортуванні та інших операціях утворюють значну кількість пилу, що шкідливо діє на дихальні шляхи людини і викликає захворювання шкіри обличчя і рук. Виготовлення бетонної суміші супроводжується значним шумом, вібрацією, які шкідливо впливають на органи слуху і нервову систему обслуговуючого персоналу. Це може викликати виробничо-обумовлену захворюваність або бути причиною травматизму.

Доповідь закінчена, дякую всім за увагу.

Размещено на Allbest.ru