Багатоповерховий житловий будинок в м. Кременчук

шт.

879

25

Дріт сталевий

т

0,0148

13

0,52

Руберойд підкладний

м²

0,56

492,24

19,69

Рядно

м²

0,63

553,77

22,15

Електроди діаметром 6мм, марка Э-42

т

0,0002

0,176

0,007

Дошки обрізні з хвойних порід

м³

0,00299

2,63

0,105

Деталі кріплення рейок, стелі...

т

0,0006

0,527

0,02

Суміші бетонні, готові, важкі, В-10

м³

0,066

58

2,32

Розчин готовий опоряджувальний 1:1:6

м³

0,002

1,76

0,07

Збірні залізобетонні конструкції

шт.

1

879

100

4

Цегляна кладка зовнішніх стін

м³

2022,5

51

Цегла керамічна

м³

0,4

809

15,86

Розчин М100

м³

0,24

485,4

9,52

5

Цегляна кладка внутрішніх стін

м³

949,31

27

Цегла керамічна

м³

0,4

379,72

14,06

Розчин М100

м³

0,24

227,83

8,44

З табл. 3.4.2.1 визначаємо сумарну кількість матеріалів, які повинні зберігатися на складах, і ці дані зводимо у табл. 3.4.2.2

Для заповнення граф 1,2,3,4 табл. 3.4.2.2 використовуються дані табл. 3.4.2.1 , відповідно графи 6,7,9,10.

Нормативні дані беруться із [1] :коефіцієнти нерівномірності споживання і постачання матеріалів с.48, розрахункові запаси матеріалів - табл. 28, норми розрахункових площ складів - табл. 29.

Розрахунок запасу матеріалів виконувався по формулі:

Q₃ = Q_д * t_н * K₁<= Q;

де Q₃ - загальна потреба у матеріалах;

Q_д - денна витрата матеріалів;

t_н - норма запасу у матеріалах, дні;

K₁ - коефіцієнт нерівномірності витрат матеріалів.

Розрахункова площа складу визначається по формулі:

F = Q₃ * S * K₂

де S - нормативна площа складу на один. виміру з розрахунком проїздів;

K₂ - коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів.

Із табл. 3.4.2.2 визначаємо, що для зберігання:

арматури, плит мінераловатних і столярних виробів потрібні навіси площею 143,14м²;

для зберігання цегли, сталі, збірного залізобетону та піску потрібні відкриті площадки загальною площею відповідно 218, 27,5, 197, та 8 м²;

для зберігання цементу потрібен закритий склад площею 18м².

Виходячи із загальної потреби приймаємо розміри складів:

навіс для арматури, утеплювача та столярних виробів 12х12м, площа 144м²;

відкрита площадка для збірного залізобетону - 197м²;

відкрита площадка для цегли -218м²;

відкрита площадка для сталі та піску - 36м²;

закритий склад для цементу 3х6м, площа 18м².

Загальна площа складає 613м².

Таблиця 3.4.2.2

Розрахунок площ та розмірів складів

Найменування матеріалів і конструкцій	Одиниця виміру	Витрати	Запас матеріалів	Площа складів, м2	Тип складу
		Загальна Q	Денна Qд	Норма, дні tн	Коеф. нерівномірності споживання K1	Розрахунковий запас матеріалів Qз	Норма розрахункової площі на од. вимір. S	Коеф. нерівномірності постачання K2	Розрахункова площа складу F
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Оздоблювальна плитка	м2	2685	54,80	3	1,3	0,7	48	1,1	8,16	Навіс
Цегла силікатна	тис. шт	2901,9	37,28	8	1,3	0,75	0.7	1,1	218	Відкритий
Сталь- прокат	м2	13.5	1.35	8	1,3	0,6	0,7	1,1	27,5	Відкритий
Плити перекриття	м3	960,5	38,42	8	1,3	0,5	0.8	1,1	197	Відкритий
Пісок	м3	847	2.50	8	1,3	0,5	2	1,1	8	Відкритий
Арматура А-ІІІ	м3	374	46,75	8	1,3	0,75	4	1,1	48	Навіс
Цемент	мішок	3860	39.39	30	1,3	150	16	1,1	18	Закритий
Плити мінераловатні	м3	133,2	2.00	30	1,3	1,5	3	1,1	106	Навіс
Столярні і теслярські вироби	м2	1596	106,4	30	1,3	80	15	1,1	28,98	Навіс

Розрахунок площі інвентарних споруд санітарно-побутового і адміністративного призначення

Площі інвентарних приміщень розраховують на основі розрахункової чисельності по графіку руху робочих. За розрахункову чисельність робочих Р_р приймається кількість робочих між максимальним значенням Р_max і середнім значенням Р_ср., котре має найбільшу зайнятість у часі на графіку руху робочих після його оптимізації.

Із технічної частини с. 126 і табл.46 [19] визначають % кожної категорії робочих від їх загальної кількості в залежності від галузі промисловості. Ці дані заносяться у табл.3.3.2.3, у якій розраховується кількість працівників кожної категорії.

Таблиця 3.4.2.3

Склад робітників по категоріям

№	Категорії робітників	всього	1 зміна	2 зміна
		%	кільк	%	кільк	У т.ч.	%	кільк	У т.ч.
						Чол 70%	Жін 30%			Чол 70%	Жін 30%
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
1	Робітники	83,9	26	70	18	13	5	30	8	6	2
2	ІТР	11	4	80	3	2	1	20	1	1	-
3	Службовці	3,6	1	80	1	1	-	20	-	-	-
4	МОП і охорона	1,5	1	70	1	1	-	30	-	-	-
	Всього	100	32		23	17	6		9	7	2

Площа інвентарних споруд визначається за формулою:

Sсп = Sн * P / n

де Sн - нормативний показник площі споруди;

P - кількість робітників, які користуються спорудою;

n - кількість людей, на які приходиться нормативний показник.

Показник Sн на кількість робітників n визначається по нормативам [19]

Розрахунок потрібних споруд приводимо у табл. 3.4.2.3.

Таблиця 3.4.2.4

Відомість інвентарних споруд санітарно-побутового і адміністративного призначення

№	Назва інвентарних приміщень	Одиниця виміру	Нормат. показн. площі Sн	Кількість людей на показн n	Кільк робітн, що корист. приміщ P	Розрах. площа споруди Sсп	Прийняті характеристики
							Розмір у плані, м	Площа спорудиМ2	Тип будівлі
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Гардеробна,		0,5	1	30	13	6 х 4	24	Контейнерне, металічне
	чоловіча			1	21	9	6 х 4	24
	жіноча			1	9	4	2,4 х 2,8	6,7	Збірно-розбірне, дерев'яне
2	Душова,		0,82	1	7	6	2,4 х 2,8	6,7
	чоловіча			1	5	4	2,4 х 2,8	6,7
	жіноча			1	2	2	2,4 х 2,8	6,7
3	Туалет		0,14	1	18	3	2,4 х 2,8	6,7
	чоловічий			1	13	2	2,4 х 2,8	6,7
	жіночий			1	5	1	2,4 х 2,8	6,7
4	Сушильня		0,2	1	18	4	6 х 3	18	Контейнерне, металічне
5	Приміщення для обігріву робочих		0,1	1	9	1
6	Кімната прийому їжі		1,0	1	9	9
7	Контора		4,0	1	3	12	6 х 3	18	Контейнерне, металічне
8	Диспетчерська		7,0	1	1	7

Загальна площа дорівнює 131,04 м2

Розмір у плані і тип споруди приймається по [41] с. 247.

3.4.3 Забезпечення будівельного майданчика електроенергією

Електрична енергія потрібна для живлення електродвигунів будівельних машин, механізмів, а також електропристроїв та електроінструментів, електрозварювальних робіт, для освітлення робочих місць, адміністративних, санітарно-побутових приміщень, а також задовольняння технологічних потреб будівництва, верстатів та обладнання підсобних виробництв.

Потрібна потужність джерела електроенергії визначається по формулі:

деб - коефіцієнт втрат потужності в мережах в залежності від їх довжини, перерізу (б = 1.05,…1.10);

к_1с; к_2с; к_3с - коефіцієнти попиту, в залежності від кількості споживачів [41], с. 263, табл. 16,2 ;

Р_с - потужність силових споживачів;

Р_т - потужність для технологічних потреб;

Р_о.в.; Р_о.з. - потужність освітлювальних приладів для внутрішнього та зовнішнього освітлення;

cos ц - коефіцієнт потужності в залежності від кількості і завантаження силових споживачів [41], с. 263, табл. 16,2 .

Значення коефіцієнтів попиту к_1с; к_2с; к_3с, коефіцієнтів потужності cos ц, дані про потужність споживачів кВт, типи прожекторів та інвентарних електростанцій приймаються згідно додатку методичних вказівок та згідно [40], с. 10-14, дод.8-17 .

Перед розрахунком потреби в електроенергії будівельного майданчика на календарному графіку визначається період часу з найбільшими витратами електроенергії.

Таблиця 3.4.2.4

Потужність електроспоживачів

№	Найменування робіт	Найменування електроспоживачів	Кількість	Потужність КвТ	Коефіцієнти
				одиниці	всього	Попиту К	Потужності
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Влаштування монолітного ростверку	Кран на подачу бетону	1	40	40	0,3	0,7
		Бетонозмішувач	1	55	55	0,55	0,65
		Електровібратор	2	1,4	2,8	0,55	0,65
		Електроінструмент	5	1,1	6,6	0,3	0,65
		Електрозварювання	1	145	145	0,45	0,65
2	Монтаж стінових фундаментних блоків	Монтажний кран	1	40	40	0,3	0,7
Загальна потужність силових споживачів	289,4
4	Влаштування опалубки	Електропилка	2	1,6	3,6	0,3	0,7
		Електрорубанок	1	1,8	1,8	0,3	0,7
Загальна потужність для технологічних потреб	6,48
5	Внутрішнє освітлення	Адміністративні та побутові приміщення	77	0,015	1,16	0,8
		Навіс	18	0,003	0,05	0,35
Всього потужність внутрішнього освітлення	1,21
6	Зовнішнє освітлення	Відкриті площадки	292	0,002	0,58
		Охоронне освітлення	0,8км		1,2
Загальна потужність зовнішнього освітлення	1,78

Приймаємо пересувну електростанцію ДГУ-160 потужністю 200кВт.

3.4.4 Забезпечення будівельних майданчиків водою

На будівельному майданчику вода використовується для виконання будівельно-монтажних робіт, санітарно-побутових потреб та протипожежних заходів.

Потреба у воді Q_потр. визначається по формулі:

Q_потр=Q_вир+Q_гос+Q_пож

де Q_вир; Q_гос;Q_пож- потреба у воді відповідно на виробничі, господарські та протипожежні заходи, л / с;

Витрати води на виробничі потреби Q_вир, л / с:

деq_п - питомі витрати на виробничі витрати (дод.15);

n_с - кількість виробничих споживачів у найбільш завантажену зміну;

к_г - коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання - 1.5;

к_н - коефіцієнт неврахованих витрат води - 1.2;

t - врахована кількість годин у зміну.

Витрати води для забезпечення господарсько-побутових потреб
Q_гос, л / с:

де q_г - питомі витрати води на господарсько-питні потреби (дод. 16);

n_п - кількість працюючих в найбільш завантажену зміну;

к_г - коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання - 1.5…3;

q_д - витрати води на прийом душу одним робітником;

n_д - кількість користувачів (40 % від n_п);

t_д - тривалість роботи душової - 45 хв.

Мінімальні витрати води на протипожежні заходи визначаємо із розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л за секунду на кожний струмінь, тобто Q_пож = 5·2 = 10л/ с. такі витрати можуть бути прийняті для невеликих об`єктів, площа забудови яких до 10 га, на площах до 50 га включно приймається 20 л/ с.

Діаметр Д (мм) водопровідної напірної мережі можливо визначити по формулі:

де V-швидкість руху води по трубах, приймають для великих діаметрів 1.5…2 л / с, для малих 0.7…1.2 л / с.

Діаметр зовнішнього протипожежного водопроводу приймають не менше 100 мм.

Визначимо потребу у воді для будівництва об'єкту, яка розраховується на період з найбільшою витратою води. Визначаємо обсяг води на будівництво об'єкту у період найбільшої витрати води. Таким періодом буде бетонування монолітних фундаментів.

Таблиця 3.3.2.5

Витрати води на виробничі витрати

Найменування робіт	Найменування водоспоживачів	Обсяг робіт	Витрати води на одиницю виміру, л	Витрати води у зміну
		Одиниця виміру	Загальна кількість	Змінна кількість
Бетонування монолітного ростверку	Приготування бетону	м3	35	8,75	300	6125
	Догляд за бетоном	м3	42,83	10,71	300	3213
Цегляна кладка зовнішніх стін	Замочування цегли	тис.шт	42,83	10,71	220	3213
Вапняна окраска стін	Гасіння вапна	м3	4	4	1800	1200

Всього витрати у зміну складають 13751

Визначається кількість води на виробничі потреби:

Q_вир = 13751*1,5*1,2/8*3600=0,86 л / с.

Визначається кількість води на господарські потреби:

Q_гос = 15*32*1,5/8*3600+30*13/45*60=0,17л / с.

Мінімальні протипожежні витрати води склали:

Q_пож = 5*2=10л / с

Загальна потреба у воді визначається по формулі (2.16):

Q_потр = 0,86+0,17+10=11,03л / с.

Визначаємо діаметр водопровідної напірної мережі : мм.

Приймаємо діаметр напірної водопровідної мережі 70 мм.

3.4.5 Техніко-економічні показники

1. Об'єм будівництва будівлі ………………………30,39тис. м³

2. Максимальна кількість робочих…………….……30 чол.

3. Середня кількість робочих……………………..…17 чол.

4. Загальні витрати праці……………………………4537 люд.- дн.

5. Затрати праці на одиницю об`єму будівлі………0,15 люд.- дн / м3

6. Тривалість будівництва……………………….… 305 днів

3.5 Інженерні рішення по охороні праці при виконанні будівельно-монтажних робіт

3.5.1 Вимоги техніки безпеки при виконанні основних видів робіт

3.5.1.1 Земляні роботи.

До початку виробництва грабарств у місцях розташування діючих підземних комунікацій повинні бути розроблені і погоджені з організаціями, що експлуатують ці комунікації, заходи щодо безпечних умов праці, а розташування підземних комунікацій на місцевості позначено відповідними знаками чи написами.

Виробництво грабарств у зоні діючих підземних комунікацій варто здійснювати під безпосереднім керівництвом виконроба чи майстра, а в охоронній зоні кабелів, що знаходяться під напругою, чи діючого газопроводу, крім того, під спостереженням працівників електро- чи газового господарств.

При виявленні вибухонебезпечних матеріалів грабарства в цих місцях варто негайно припинити до одержання дозволу від відповідних органів.

Перед початком виробництва грабарств на ділянках з можливим патогенним зараженням ґрунту (смітник, скотомогильники, цвинтарі і т.п. ) необхідний дозвіл органів Державного санітарного нагляду.

Котловани і траншеї, розроблювальні на вулицях, проїздах, у дворах населених пунктів, а також місцях, де відбувається рух людей чи транспорту, повинні бути обгороджені захисним огородженням з урахуванням вимог ДБН А.3.2-2-2009 . На огородженні необхідно встановлювати попереджувальні написи і знаки, а в нічний час сигнальне висвітлення. Місця проходу людей через траншеї повинні бути обладнані перехідними містками, освітлюваними в нічний час. Ґрунт, витягнутий з котловану чи траншеї, варто розміщати на відстані не менш 0,5 м від брівки виїмки.

Розробляти ґрунт у котлованах і траншеях "підкопом" не допускається. Валуни і камені, а також відшарування ґрунту, виявлені на укосах, повинні бути вилучені. Риття котлованів і траншів з вертикальними стінками без кріплень в нескельних і некрижаних ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і при відсутності поблизу підземних споруджень допускається на глибину не більш:

1 м - у насипних, піщаних і великоуламкових ґрунтах;

1,25 м - у супісках;

1,5 м - у суглинках і глинах.

Примітка. При нашаруванні різних видів ґрунту крутість укосів для всіх шарів слід призначати по найбільш слабкому виді ґрунту.

Крутість укосів виїмок глибиною більш 5 м у всіх випадках і глибиною менш 5 м при гідрогеологічних умовах і видах ґрунтів, не передбачених п. 9.10 і табл. 4, повинна встановлюватися проектом.

При установці кріплень верхня частина їх повинна виступати над брівкою виїмки не менш, ніж на 15 див. Установлювати кріплення необхідно в напрямку зверху вниз у міру розробки виїмки на глибину не більш 0,5 м.

Розбирання кріплень варто робити в напрямку знизу вгору в міру зворотного засипання виїмки. Розробка роторними і траншейними екскаваторами в зв'язних ґрунтах (суглинках, глинах) траншей з вертикальними стінками без кріплення допускається на глибину не більш 3 м. У місцях, де потрібно перебування робітників, повинні влаштовуватися кріплення траншей чи укосів.

Проведення робіт у котлованах і траншеях з укосами, які зволожено, дозволяється тільки після ретельного огляду виконавцем робіт (майстром) стану ґрунту укосів і обваленні хитливого ґрунту в місцях, де виявлені "козирки" чи тріщини (відшарування).

Перед допуском робітників у котловани чи траншеї глибиною більш 1,3 м повинна бути перевірена стійкість укосів чи кріплення стін.

Котловани і траншеї, розроблені в зимовий час, при настанні відлиги повинні бути оглянуті, а за результатами огляду повинні бути прийняті заходи для забезпечення стійкості укосів чи кріплень.

При витягненні ґрунту з виїмок за допомогою бадей необхідно влаштовувати захисні навіси-козирки для укриття працюючих у виїмці.

Навантаження ґрунту на автосамоскиди повинно відбуватися з боку заднього чи бічного борту. При розробці виїмок у ґрунті екскаватором із прямою лопатою висоту вибою варто визначати з таким розрахунком, щоб у процесі роботи не утворювалися "козирки" із ґрунту.

При розробці, транспортуванні, розвантаженні, плануванні й ущільненні ґрунту двома і більш самохідними чи причіпними машинами (скрепери, грейдери, ковзанки, бульдозери й ін.), що йдуть одна за іншою, відстань між ними повинно бути не менш 10 м.

3.5.1.2 Ізоляційні роботи.

При виконанні ізоляційних робіт (гідроізоляційних, теплоізоляційних, антикорозійних) із застосуванням вогненебезпечних матеріалів, а також таких, що виділяють шкідливі речовини, варто забезпечити захист працюючих від впливу шкідливих речовин, та від термічних і хімічних опіків.

Бітумну мастику варто доставляти до робочих місць, як правило, по бітумопроводу чи за допомогою вантажопідйомних машин. При необхідності переміщення гарячого бітуму на робочих місцях вручну варто застосовувати металеві бачки, що мають форму усіченого конуса, зверненого широкою частиною вниз, із щільно закриваючимися кришками і запірними приладами.

Не допускається використовувати в роботі бітумні мастики температурою вище 180° С. Казани для варіння і розігріву бітумних мастик повинні бути обладнані приладами для виміру температури мастики і щільно закриватися кришками. Завантажуваний в казан наповнювач повинен бути сухим. Неприпустиме попадання в казан льоду і снігу. Біля варочного казана повинні бути засоби пожежогасіння.

Для підігріву бітумних складів усередині приміщень не допускається застосовувати пристрої з відкритим вогнем.

При проведенні ізоляційних робіт усередині апаратів чи закритих приміщень потрібно бути забезпечити їхнє провітрювання і місцеве електроосвітлення від електромережі напругою не вище 12 В з арматурою у вибухобезпечному виконанні.

При виконанні робіт із застосуванням гарячого бітуму кількома робочими ланками, відстань між ними повинна бути не менш 10 м.

3.5.1.3 Вантажно-розвантажувальні роботи.

Вантажно-розвантажувальні роботи повинні проводитися, як правило, механізованим способом відповідно до вимог розділу, ДБН А.3.2-2-2009 і Правил безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, пов'язаних з використанням засобів автомобільного транспорту, випливає, крім того, дотримувати Правила техніки безпеки для підприємств автомобільного транспорту.

Площадки для навантажувальних і розвантажувальних робіт повинні бути сплановані і мати ухил не більш 5°. У відповідних місцях необхідно установити написи: "В'їзд", "Виїзд", "Розворот" та ін.

Вантажопідйомні машини, вантажозахватні пристрої, засоби контейнеризації і пакетування, застосовувані при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, повинні відповідати вимогам державних стандартів чи технічних умов на них. Строповку вантажів варто робити інвентарними стропами чи спеціальними вантажозахватними пристроями, виготовленими по затвердженому проекту (кресленню). Способи стропування повинні виключати можливість падіння чи ковзання застропованного вантажу.

Установка (укладання) вантажів на транспортні засоби повинна забезпечувати стійке положення вантажу при транспортуванні і розвантаженні.

При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт не допускається стропування вантажу, що знаходиться в хиткому положенні, а також зсув строповочних пристосувань на піднятому вантажі. При переміщенні вантажів, особливо в скляній тарі, повинні бути прийняті заходи по попередженню поштовхів і ударів.

Вантажно-розвантажувальні операції з пилоподібними матеріалами (цемент, вапно, гіпс і ін.) необхідно виконувати механізованим способом. Ручні роботи з розвантаження цементу, як виключення, дозволяється виконувати при його температурі не вище 40° С.

3.5.1.4. Бетонні і залізобетонні роботи.

Опалубку, застосовувану для зведення монолітних залізобетонних конструкцій, необхідно виготовляти і застосовувати відповідно до проекту проведення робіт, затвердженого у встановленому порядку.

Розміщення на опалубці устаткування і матеріалів, не передбачених проектом проведення робіт, а також перебування людей, що безпосередньо не беруть участь у проведенні робіт на настилі опалубки, не допускається.

Розбирання опалубки повинне вироблятися (після досягнення бетоном заданої міцності) з дозволу виконавця робіт, а особливо відповідальних конструкцій (по переліку, установленому проектом) - з дозволу головного інженера.

Заготівля й обробка арматури повинні виконуватися в спеціально призначених для цього і відповідно обладнаних місцях.

При виконанні робіт із заготівлі арматури необхідно:

- обгороджувати місця, призначені для розмотування бухт (мотків) і виправлення арматури;

- при різанні верстатами стрижнів арматури на відрізки довжиною менш 0,3 м застосовувати пристосування, що попереджають їхній розліт;

- обгороджувати робоче місце при обробці стрижнів арматури, що виступають за габарити верстата, а в двосторонніх верстатів, крім цього, розділяти верстат посередині подовжньою металевою запобіжною сіткою висотою не менш 1м;

- складати заготовлену арматуру в спеціально відведені для цього місця;

- закривати щитами торцеві частини стрижнів арматури в місцях загальних проходів, що мають ширину менш 1 м.

Елементи каркасів арматури необхідно пакетувати з урахуванням умов їхнього підйому, складування і транспортування до місця монтажу.

Щодня перед початком укладання бетону в опалубку необхідно перевіряти стан тари, опалубки і засобів підмащування. Виявлені несправності варто негайно усувати. Перед початком укладання бетонної суміші віброхоботом необхідно перевіряти справність і надійність закріплення всіх ланок віброхобота між собою і до страховочного каната.

При укладанні бетону з бадей чи бункера відстань між нижньою крайкою бадді чи бункера і поверхнею, на яку укладається бетон, повинна бути не більш 1 м, якщо інші відстані не передбачені проектом виконання робіт. При ущільненні бетонної суміші електровібраторами переміщати вібратор за струмоведучі шланги не допускається, а при перервах у роботі і при переході з одного місця на інше електровібратори необхідно виключати.

Робітники, що укладають бетонну суміш на поверхні, що має ухил більш 20°, повинні користуватися запобіжними поясами.

Естакади для подачі бетонної суміші автосамоскидами повинні бути обладнані відбійними брусами. Між відбійним брусом і огородженням повинні бути передбачені проходи шириною не менш 0,6 м. На тупикових естакадах потрібно встановити поперечні відбійні бруси.

3.5.1.5 Кам'яні роботи

При переміщенні і подачі на робоче місце вантажопідйомними кранами цегли, керамічних каменей і дрібних блоків варто застосовувати піддони, контейнери і вантажозахватні пристрої, що виключають падіння вантажу при підйомі.

Рівень кладки після кожного переміщення засобів підмащування повинний бути не менш чим на 0,7 м вище рівня робочого настилу чи перекриття. У разі потреби виробництва кладки нижче цього рівня кладку слід виконувати, застосовуючи запобіжні пояси чи спеціальні сітчасті захисні огородження.

Не допускається кладка зовнішніх стін товщиною до 0,75 м у положенні стоячи на стіні. При товщині стіни більш 0,75 м дозволяється робити кладку зі стіни, застосовуючи запобіжний , пояс, закріплений за спеціальний страховочний пристрій. Не допускається кладка стін будинків наступного поверху без установки несучих конструкцій міжповерхового перекриття, а також площадок і маршів у сходових клітках.

При кладці стін висотою більш 7 м необхідно застосовувати захисні козирки по периметрі будинку, що задовольняють наступним вимогам:

ширина захисних козирків повинна бути не менш 1,5 м, і вони повинні бути встановлені з ухилом до стіни так, щоб кут, утворений між нижньою частиною стіни будинку і поверхнею козирка, був 110°, а зазор між стіною будинку і настилом козирка не перевищували 50 мм; захисні козирки повинні витримувати рівномірно розподілене снігове навантаження, установлену для даного кліматичного району, і зосереджене навантаження не менш 1600 Н (160 кгс), прикладену в середині прольоту; перший ряд захисних козирків повинний мати суцільний настил на висоті не більш 6 м від землі і зберігатися до повного закінчення кладки стін, а другий ряд, виготовлений суцільним чи із сітчастих матеріалів з осередком не більш 50X50 мм, - установлюватися на висоті 6-7 м над першим рядом, а потім по ходу кладки переставлятися через кожні 6-7 м.

Робітники, зайняті на установці, очищенні чи знятті захисних козирків, повинні працювати з запобіжними поясами. Ходити по козирках, використовувати їх як риштовання, а також складати на них матеріали не допускається.

Без пристрою захисних козирків допускається вести кладку стін висотою до 7 м, а також висотою більш 7 м за умови застосування сітчастих огороджень, установлюваних на рівні кладки. При кладці промислових цегельних труб не допускається провадження робіт на верху труби під час чи грози при вітрі швидкістю більш 15 м/с.

Над місцем завантаження підйомника повинний бути на висоті 2,5-5 м установлений захисний подвійний настил з дощок товщиною не менш 40 мм.

Знімати тимчасові кріплення елементів карниза чи облицювання стін допускається після досягнення розчином міцності, установленої проектом.

3.5.1.6 Монтажні роботи.

На ділянці (захватці), де ведуться монтажні роботи, не допускається виконання інших робіт і перебування сторонніх осіб.

При зведенні будинків і споруджень забороняється виконувати роботи, пов'язані з перебуванням людей в одній секції (захватці, ділянці) на поверхах (ярусах), над якими виробляється переміщення, установка і тимчасове закріплення елементів збірних конструкцій чи устаткування.

При зведенні односекційних будинків чи споруджень одночасне виконання монтажних і інших будівельних робіт на різних поверхах (ярусах) допускається при наявності між ними надійних (обґрунтованих відповідним розрахунком на дію ударних навантажень) міжповерхових перекриттів за письмовим наказом головного інженера після здійснення заходів, що забезпечують безпечне проведення робіт, і за умови перебування безпосередньо на місці робіт спеціально призначених осіб, відповідальних за безпечне виробництво монтажу і переміщення вантажів кранами, а також за здійснення контролю за виконанням крановиком, стропальником і сигнальником виробничих інструкцій з охорони праці. Способи стропування елементів конструкцій і устаткування повинні забезпечувати їхню подачу до місця установки в положенні, близькому до проектного.

Забороняється підйом збірних залізобетонних конструкцій, що не мають монтажних петель чи міток, які забезпечують їхнє правильне стропування і монтаж. Очищення підлягаючих монтажу елементів конструкцій від бруду і пилу варто робити до їхнього підйому. Стропування конструкцій і устаткування варто робити вантажозахватними засобами, що задовольняють вимогам дійсного розділу та забезпечують можливість дистанційної розстроповки з робочого обрію у випадках, коли висота до замка вантажозахватного засобу перевищує 2 м.

Елементи монтованих конструкцій чи устаткування під час переміщення повинні утримуватися від розгойдування й обертання гнучкими відтягненнями. Не допускається перебування людей на елементах конструкцій і устаткування під час їхнього підйому чи переміщення. Під час перерв у роботі не допускається залишати підняті елементи конструкцій і устаткування у висячому положенні.

Розчалювання для тимчасового закріплення монтованих конструкцій повинні бути прикріплені до надійних опор (фундаментам, якорям і т.п. ). Кількість розчалювань, їхні матеріали і перетин, способи натягу і місця закріплення встановлюються проектом проведення робіт. Розчалювання повинні бути розташовані за межами габаритів руху транспорту і будівельних машин. Розчалювання не повинні стосуватися гострих кутів інших конструкцій. Перегинання розчалювань у місцях зіткнення їх з елементами інших конструкцій допускається лише після перевірки міцності і стійкості цих елементів під впливом зусиль від розчалювань.

Для переходу монтажників з однієї конструкції на іншу варто застосовувати інвентарні сходу, перехідні містки і трапи, що мають огородження. Не допускається перехід монтажників по встановлених конструкціях і їхніх елементах (фермах, рігелях і т.п. ), на яких неможливо установити огородження, що забезпечує ширину проходу без застосування спеціальних запобіжних пристосувань (надійно натягнутого уздовж ферми чи рігеля каната для закріплення карабіна , запобіжного пояса й ін.).

Встановлені в проектне положення елементи конструкцій повинні бути закріплені так, щоб забезпечувалася їхня стійкість і геометрична незмінюваність. Розстроповку елементів конструкцій, встановлених у проектне положення, варто робити після постійного чи тимчасового надійного їхнього закріплення. Переміщати встановлені елементи конструкцій після їх розстроповки, за винятком випадків, обґрунтованих ППР, не допускається.

Не допускається виконувати монтажні роботи на висоті у відкритих місцях при швидкості вітру 15 м/с і більше, при ожеледиці, грозі чи тумані, що виключає видимість у межах фронту робіт. Не допускається перебування людей під монтуючими елементами конструкцій і устаткування до установки їх у проектне положення і закріплення.

При необхідності перебування працюючих під монтуємим устаткуванням (конструкціями), а також на устаткуванні (конструкціях) повинні здійснюватися спеціальні заходи, що забезпечують безпеку працюючих.

Начіпні монтажні майданчики, сходи й інші пристосування, необхідні для роботи монтажників на висоті, варто встановлювати і закріплювати на монтуємих конструкціях до їхнього підйому. При проведені монтажних (демонтажних) робіт в умовах діючого підприємства експлуатовані електромережі й інші діючі інженерні системи в зоні робіт повинні бути, як правило, відключені, вкорочені, а устаткування і трубопроводи звільнені від вибухонебезпечних, пальних і шкідливих речовин.

При виробництві монтажних робіт не допускається використовувати для закріплення технологічного і монтажного оснащення устаткування і трубопроводи, а також технологічні і будівельні конструкції без узгодження з особами, відповідальними за правильну їхню експлуатацію. До виконання монтажних робіт необхідно установити порядок обміну умовними сигналами між особою, що керує монтажем і машиністом (мотористом). Усі сигнали подаються тільки однією особою (бригадиром монтажної бригади, ланковим, такелажником-стропальником), крім сигналу "Стоп", що може бути поданий будь-яким працівником, що помітив явну небезпеку.

При насуві (пересувці) конструкцій і устаткування лебідками вантажопідйомність гальмових лебідок і поліспастів повинна дорівнювати вантажопідйомності тягових, якщо інші вимоги не встановлені проектом.

Монтаж конструкцій кожного наступного ярусу (ділянки) будинку чи споруди варто робити тільки після надійного закріплення всіх елементів попереднього ярусу (ділянки) відповідно до проекту. Начіпні металеві сходи висотою більш 5 м повинні бути обгороджені металевими дугами з вертикальними зв'язками і надійно прикріплені до конструкції чи до устаткування. Підйом робітників по начіпних сходах на висоту більш 10 м допускається в тому випадку, якщо сходи обладнані майданчиками відпочинку не рідше чим через кожні 10 м по висоті.

При монтажі каркасних будинків установлювати наступний ярус каркаса допускається тільки після установки конструкцій, що обгороджуются, чи тимчасових огороджень на попередньому ярусі.

У процесі монтажу конструкцій, будинків чи споруд монтажники повинні знаходитися на раніше встановлених і надійно закріплених конструкціях чи засобах підмащувания. Монтаж сходових маршів і майданчиків будинків (споруд), а також грузопасажирських будівельних підйомників (ліфтів) повинен здійснюватися одночасно з монтажем конструкцій будинку. На змонтованих сходових маршах варто негайно встановлювати огородження.

На захватці, у якій ведеться монтаж конструкції будинку, не допускається користуватися грузопасажирским підйомником (ліфтом) безпосередньо під час переміщення елементів конструкцій. При монтажі металоконструкцій з рулонних заготівель повинні прийматися заходи проти мимовільного згортання рулону.

Фарбування й антикорозійний захист конструкцій і устаткування у випадках, коли вони виконуються на будівельному майданчику, варто робити, як правило, до їхнього підйому на проектну оцінку.

Розпакування підлягаючого монтажу устаткування повинно проводитися в зоні, відведеній відповідно до проекту проведення робіт, і здійснюватися на спеціальних стелажах, або підкладках висотою не менш 100 мм. При розпакуванні устаткування не допускається застосування матеріалів із вибухо- і пожежонебезпечними властивостями.

У процесі виконання складальних операцій сполучення отворів і перевірка їхнього збігу в монтуємих деталях повинні проводитися з використанням спеціального інструмента (конусних оправлень, складальних пробок і ін.). Перевіряти збіг отворів у монтуємих деталях пальцями рук не допускається.

При зборці горизонтальних циліндричних ємностей, що складаються з окремих царг, повинні застосовуватися клинові підкладки й інші пристосування, що виключають можливість мимовільного скочування царг.

При переміщенні конструкцій чи устаткування кількома піднімальними чи тяговими засобами повинна бути виключена можливість перевантаження кожного з цих засобів. При переміщенні конструкцій чи устаткування відстань між ними і виступаючими частинами змонтованого устаткування чи інших конструкцій повинна бути по горизонталі не менш 1 м, по вертикалі - 0,5 м.

Кути відхилення від вертикалі вантажних канатів і поліспастів вантажопідйомних засобів у процесі монтажу не повинні перевищувати величину, зазначену в паспорті, затвердженому проектом технічних умов на цей вантажопідйомний засіб.

Установка і зняття перемичок (зв'язків) між змонтованим і діючим устаткуванням, а також підключення тимчасових установок до діючих систем (електричних, парових, технологічних і т.д. ) без письмового дозволу генерального підрядчика і замовника не допускається. При демонтажі конструкцій і устаткування варто виконувати вимоги, пропоновані до монтажних робіт. Одночасне розбирання конструкцій чи демонтаж устаткування в двох чи більш ярусах по одній вертикалі не допускаються.

3.5.1.7 Електромонтажні роботи.

При монтажі електроустаткування варто виконувати вимоги ДБН А.3.2-2-2009 і загальні вимоги, пропоновані до монтажних робіт

Не допускається використовувати неприйняті в експлуатацію у встановленому порядку електричні мережі, розподільні пристрої, щити, панелі і їхні окремі відгалуження і приєднувати їх у якості тимчасових електричних мереж і установок, а також робити електромонтажні роботи на змонтованій і переданій під налагодження електроустановці без дозволу налагоджувальної організації.

Особи, зайняті на електромонтажних роботах, не повинні виконувати роботи, що відносяться до експлуатації електрогосподарства замовника і генерального підрядчика.

Не допускається робити роботи чи знаходитися на відстані менш 50 м від місця випробування повітряних вимикачів. Запобіжний клапан на повітрозбірнику повітряних вимикачів повинен бути відрегульований і випробуваний на тиск, що не перевищує робочий більше ніж на 10%. При проведені робіт, пов'язаних з перебуванням людей усередині повітрозбірника, вентилі на трубопроводах для подачі повітря в повітрозбірник варто закрити з установкою замків і вивісити попереджувальні плакати. Спускні вентилі повинні бути відкриті і позначені попереджувальними плакатами чи написами.

При проведені робіт по регулюванню вимикачів і роз'єднувачів, з'єднаних із приводами, повинні бути прийняті заходи, що попереджають можливість непередбаченого включення чи відключення.

Запобіжники ланцюгів керування монтуємого апарата повинні бути зняті на увесь час монтажу. При необхідності подачі оперативного струму для випробування електричних ланцюгів і апаратів на них варто встановити попереджувальні плакати, знаки чи написи, а роботи, не пов'язані з випробуванням, повинні бути припинені і люди, зайняті на цих роботах, виведені.

3.5.1.8 Техніка безпеки при виконанні склярських робіт

При виконанні склярських робіт потрібно виконувати вимоги ДБН А.3.2-2-2009

Для забезпечення безпечного виконання склярських робіт нарізку скла проводять у майстернях. До робочого місця скло слід подавати з використанням відповідних безпечних знарядь (пристосувань) або в спеціальній тарі.

До початку склярських робіт візуально перевіряють міцність і справність віконних рам. При склінні на висоті робітники із запобіжними поясами повинні знаходитись на риштуваннях або підмостках.

3.5.1.9 Опоряджувальні роботи.

Засоби підвощування, застосовувані для штукатурних чи малярських робіт, у місцях, під якими ведуться інші роботи чи є прохід, повинні мати настил без зазорів. При виробництві штукатурних робіт із застосуванням розчиннонасосних установок необхідно забезпечити двосторонній зв'язок оператора з машиністом установки. Для просушування приміщень споруджуваних будинків і споруд при неможливості використання систем опалення варто застосовувати повітронагрівачі (електричні чи працюючі на рідкому паливі). При їхній установці варто виконувати вимоги Правил пожежної безпеки при виробництві будівельно-монтажних робіт. Забороняється обігрівати і сушити приміщення жаровнями й іншими пристроями, що виділяють у приміщення продукти згоряння палива.

Малярські склади варто розміщувати, як правило, централізовано. При їхньому розташуванні, на будівельному майданчику необхідно використовувати ті приміщення, що обладнані вентиляцією. Приміщення повинні бути забезпечені нешкідливими миючими засобами і теплою водою.

У місцях застосування нітрофарб і інших лакофарбових матеріалів, що можуть утворювати вибухонебезпечні пари, забороняються роботи з застосуванням вогню чи іскроутворення. Електропроводка в цих місцях повинна бути знеструмлена. Тару з вибухонебезпечними матеріалами (лаки, нітрофарби і т.п. ) під час перерв у роботі варто закривати пробками чи кришками і відкривати інструментом, що не викликає іскроутворення.

3.5.1.10. Покрівельні роботи.

Допуск робітників до виконання покрівельних робіт дозволяється після огляду виконробом чи майстром разом із бригадиром справності несучих конструкцій даху й огороджень. При виконанні робіт на даху з нахилом більше 20° робітники повинні застосовувати запобіжні пояси. Місця закріплення запобіжних поясів повинні бути зазначені майстром чи виконробом.

Для проходу робітників, що виконують роботи на даху з нахилом більше 20°, а також на даху з покриттям, не розрахованим на навантаження від ваги працюючих, необхідно влаштовувати трапи шириною не менш 0,3 м з поперечними планками для упору ніг. Трапи на час роботи повинні бути закріплені. Розміщати на даху матеріали допускається тільки в місцях, передбачених проектом проведення робіт, із вживанням заходів проти їхнього падіння, у тому числі від впливу вітру. Під час перерв у роботі технологічні прилади, інструмент і матеріали повинні бути закріплені чи прибрані з даху.

Не допускається виконання покрівельних робіт під час ожеледиці, туману, що виключає видимість у межах фронту робіт, грози і вітру швидкістю 15 м/с і більше. Елементи і деталі покрівель, у тому числі компенсатори у швах, захисні фартухи, ланки ринв, зливи, звиси і т.п. варто подавати на робочі місця в заготовленому виді. Заготівля зазначених елементів і деталей безпосередньо на даху не допускається.

3.5.2 Розрахунок стійкості баштового крану

Перевірити вантажну та власну стійкість баштового крану КБ-100.3 з урахуванням додаткових навантажень і ухилів шляху 2,8є. При підйомі вантажу вагою 5т, клас відповідальності крану ІІ, район будівництва 4, тип місцевості - з перешкодами, висота крану над поверхнею землі - 40м.

Розміри:

R₁=1,20м, R₂=0,78, R₃=1,36т, R₀=4,3т, h_к=32.37м, h_r=27.28м, b_к=b_r=2.25м.

Відстань від опорного шарніра до точки підвісу стріли L_с=33м, швидкість підйому (опускання) вантажу V₁=22,5м/хв., швидкість пересування крану V₂=5м/хв., кратність поліспастів : вантажного n=1, стрілового m=4, колія і база К=В=4.5м.

Розрахунок:

Розрахункова схема стійкості баштового крана з вантажем (а) і без вантажу (б)

Умову стійкості можна записати у вигляді:

K_n*Q_r^H*b_r<M_w^H*b_k

де Q_r^н - нормативна складова ваги вантажу, кН;

b_r - відстань від точки підвішування вантажного поліспаста до вертикальної площини, яка проходить через ребро перекидання, м;

М_w^н - момент відносно ребра перекидання від нормативної складової вітрового навантаження, кНм (за ГОСТ 1951-77);

М_w^н =F·G_w^н·Н,

де G_w^н - статична складова нормативного вітрового навантаження,кН/м²;

F - площа навітряної поверхні крану, яка визначається площею, обмеженою контуром крану, помноженою на коефіцієнт заповнення елементами решітки (для решітчастих перерізів 0,3-0,4) м²;

Н - плече прикладання сили вітру, відносно ребра перекидання, м.

G_w^н=g_w^н·к·с_х=550·1,2·1=660Па=0,066кПа,

F=2.25·40·0,3=27м²,

М_w^н =0,066·27·40=71.28кНм

деg_w^н - динамічний тиск вітру, значення якого залежить від району будівництва, Па;

к - коефіцієнт, який враховує зміну швидкісного напору вітру по висоті з урахуванням типу місцевості;

с - аеродинамічний коефіцієнт опору, який враховує тип конструкції, яка перевіряється;

Момент середньоквадратичного відхилення випадкової величини складової вітрового навантаження, яка діє на вантаж, відносно ребра перекидання визначаємо за формулою:

М`_SVК=0,1·М_SVК,

де М_SVК - момент середньоквадратичного відхилення випадкової складової вітрового навантаження, яка діє на вантаж, відносно ребра перекидання, кНм;

М_SVК=m_н·о·М_w^н,

m_н - коефіцієнт пульсації вітру;

о - коефіцієнт динамічності.

М_SVК=0,1·2,05·71.28=14.61кНм,

М`_SVК=0,1·14.61=1.46кНм.

Момент середньоквадратичних відхилень випадкових складових навантажень, які викликані роботою механізму підіймання вантажу та пересування крану відносно ребра перекидання визначається за формулою:

де Q_к^Н - нормативна складова ваги крану, кН;

Q_r^Н - нормативна складова ваги вантажу, кН;

V₁, V₂ - номінальні швидкості піднімання (опускання) вантажу та пересування крану;

h_к , h_r - відповідно відстань від поверхні землі до центру ваги крану та вантажу, м.

кНм

Підставляючи отримані значення у формулу коефіцієнта змінності, отримуємо:

К₂=(71.28+14.61+1.46+45.78)·0,5/3216=0.02

Тоді коефіцієнт перевантаження матиме вигляд:

К_n=1+К₁·К₂

де К₁ - коефіцієнт надійності [табл.15.1 37].

К_n=1+5,0·0,02=1,11

Таким чином умова стійкості :

1,11·71.28·2.25=176.98кНм <71.28·3=213.84кНм.

Висновок: вантажна стійкість крану забезпечена.

3.5.3 Розрахунок штучного заземлення підкранової колії

Захисне заземлення - з'єднання із землею частин обладнання, які не знаходяться під напругою в нормальних умовах експлуатації, але можуть опинитися під напругою у результаті порушення ізоляції електроустановки.

Фізична суть заземлення полягає у створенні електричного ланцюга, який має опір значно менший ніж опір тіла людини. Внаслідок чого величина сили струму, що проходить через людину зменшується до фізичних значень. Заземлення бувають природні і штучні. Розрахунок штучних заземлень полягає у визначенні необхідної кількості вертикальних електродів, довжини горизонтального електроду та в порівнянні знайденого значення опору заземлення з вимогами ПУЕ.



Схема заземлення рельсових шляхів: торців(а) вздовж (б) рельсових шляхів

1-з'єднувальний провідник, 2- рельсовий шлях, 3-баштовий кран, 4-перемичка,

5-розподільний пункт, 6-чотирижильний кабель, 7-джерело заземлення.

Грунт - суглиноктвердий з питомим електричним опором с=180 Ом*м. У якості вертикального заземлювача використовуємо сталеві труби діаметром м і довжиною м. Горизонтальний електрод із круглої сталі діаметром d=0,01м. Відношення а/l=1. Кліматична зона I. Потужність електродвигуна 34 кВт;

Визначаємо опір розтіканню струму одиничного вертикального електрода.



де t- відстань від середини заземлювача до поверхні грунту, м

l, d- довжина і діаметр вертикального заземлювача.

Розрахунковий питомий опір грунту:

де - коефіцієнт сезонності, який враховує можливість збільшення опору грунту на протязі року. Приймаємо =1,4 для І-ї кліматичної зони.

Орієнтовно визначаємо необхідну кількість вертикальних електродів:

де - коефіцієнт використання вертикальних електродів,

R_н = 10 Ом- задаємося нормативним значенням опору заземлення згідно ПУЕ.

Визначаємо довжину горизонтального електрода:

l_г=4*6=24м.

Визначаємо розрахунковий питомий опір грунту для горизонтального електрода:

Визначаємо опір розтікання горизонтального електрода:

,

де l - довжина смуги, м; b₁=2Ш, м;

t - відстань від горизонтального електрода до поверхні землі, м

Визначаємо загальний розрахунковий опір заземлюючого обладнання з урахуванням з'єднувальної смуги :

де - дійсні значення коефіцієнтів використання приймаємо виходячи з прийнятої схеми розміщення вертикальних заземлювачів.

Правильно розраховане заземлююче обладнання повинно відповідати умові , , отже розрахунок виконано правильно.

Розділ 4. Економічна частина

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Багатоповерховий житловий будинок в м. Кременчук

Будівництво розташоване на території Полтавської області.

Кошторисна документацiя складена iз застосуванням:

- Ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи (ДСТУ Б Д.2.2-2012);

- Ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи (ДСТУ Б Д.2.2 - 2012);

Вартість матеріальних ресурсів і машино-годин прийнято за регіональними поточними цінами станом на дату складання документації та за усередненими даними Держбуду України.

Загальновиробничi витрати розрахованi вiдповiдно до усереднених показникiв Додатка Б до ДСТУ-Н Б Д.1.1-3-2013.

При складаннi розрахункiв iнших витрат прийнятi такi нарахування:

1. Усереднений показник лiмiту коштiв на зведення та розбирання титульних тимчасових будiвель i споруд

(С15 = 1), ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 п.5.8.11

0,95000 %

2. Усереднений показник лiмiту коштiв на додатковi витрати при виконаннi будiвельних робiт у зимовий перiод

(К = 0,9), ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Дод. К п. 26

0,63000 %

3.Усереднений вiдсотковий показник лiтнього подорожчання, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Дод. К п. 27

0,27 %

4. Показник витрат на покриття ризику, пов'язаного з проектною документацiєю, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 п.5.8.16

1,80 %

5. Кошти на покриття витрат, пов'язаних з iнфляцiйними процесами, визначенi з розрахунку закiнчення будiвництва у..

6. Прогнозний рiвень iнфляцiї в будiвництвi першого року будiвництва, коефiцiєнт, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 п.5.8.16

1,048

7. Кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва (Р), ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 п.5.8.16

8. Усереднений показник для визначення розмiру кошторисного прибутку, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 п.5.8.16

3,82 грн./люд.-г

9. Усереднений показник для визначення розмiру адмiнiстративних витрат, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 п.5.8.16

1,52 грн./люд.-г

Загальна кошторисна трудомісткість 226,698 тис.люд.-г

Нормативна трудомісткість робiт, яка передбачається у прямих витратах 194,935 тис.люд.-г

Загальна кошторисна заробітна плата 2490,617 тис.грн.

Середньомiсячна заробітна плата на 1 робiтника в режимi повної зайнятостi:

Тарифна сiтка для будiвельних, монтажних i ремонтних робiт при середньомiсячнiй нормi тривалостi робочого часу 166,83

люд.-г та розрядi робiт 3,8

3400,00 грн.

Тарифна сiтка для робіт на керуванні та обслуговуванні будівельних машин та механізмів при середньомiсячнiй нормi тривалостi робочого часу 166,83 люд.-г та розрядi робiт 3,8

2721,00 грн.

Всього договiрна цiна: у тому числi:	18865,5271		тис.грн.
будiвельнi роботи -	15376,6920		тис.грн.
вартiсть устаткування -	-		тис.грн.
iншi витрати -	3488,83507		тис.грн.
податок на додану вартiсть -	-		тис.грн.
Примiтка:
1. Данi про структуру кошторисної вартостi будiвництва наведенi у документi "Пiдсумковi вартiснi параметри".
Склав:_________________	Перевірив:_________________

№ п/п	Обгрунтування	Найменування витрат	Вартість , тис. грн.
			всього	у тому числі:
				будівельних робіт	інших витрат
1		Прямi витрати, в тому числi	12430,726	12430,726	-
	Розрахунок N1	Заробiтна плата	1926,369	1926,369	-
	Розрахунок N2	Вартiсть матерiальних ресурсiв	9872,399	9872,399	-
	Розрахунок N3	Вартiсть експлуатацiї будiвельних машин i механiзмiв	631,958	631,958	-
2	Розрахунок N4	Загальновиробничi витрати	1563,32	1563,32	-
3	Розрахунок N5	Витрати на зведення (пристосування) та розбирання титульних тимчасових будiвель I споруд	132,94346	132,94346	-
		в т.ч. зворотнi суми	19,94152	19,94152	-
4	Розрахунок N6	Кошти на додатковi витрати при виконаннi будiвельних робiт у зимовий перiод (на обсяги робiт, що плануються до виконання у зимовий перiод)	89,00003	89,00003	-
5	Розрахунок N7	Кошти на додатковi витрати при виконаннi будiвельних робiт у лiтнiй перiод (на обсяги робiт, що плануються до виконання у лiтнiй перiод)	38,14287	38,14287	-
6	Розрахунок N8	Iншi супутнi витрати	-	-	-
		Разом	14254,13236	14254,13236	-
7	Розрахунок N9	Прибуток	865,98533	865,98533	-
8	Розрахунок N10	Кошти на покриття адмiнiстративних витрат будiвельно-монтажних органiзацiй	344,58055	-	344,58055
9	Розрахунок N11	Кошти на покриття ризику	256,57438	256,57438	-
10	Розрахунок N12	Кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами	-	-	-
		Разом (пп. 1-10)	15721,27262	15376,69207	344,58055
11	Розрахунок N13	Податки, збори, обов'язковi платежi, встановленi чинним законодавством i не врахованi складовими вартостi будiвництва (крiм ПДВ)	-	-	-
		Разом договiрна цiна крiм ПДВ	15721,27262	15376,69207	344,58055
12		Податок на додану вартiсть (20 %)	3144,25452	-	3144,25452
		Всього договiрна цiна	18865,52714
		в т.ч. зворотнi суми:
		-вiд розбирання тимчасових будiвель i споруд крiм ПДВ	19,94152
		-податок на додану вартiсть (ПДВ) (20 %)	3,9883
		-вiд розбирання тимчасових будiвель i споруд з ПДВ	23,92982
Керівник підприємства (організації) замовника		Керівник генеральної підрядної організації



1	2	3	4	5	6	7	8	9
13	СН204-502	Установка для зварювання ручного дугового [постійного струму]	маш-год	243,3819	7,77
14	СН205-102	Компресори пересувнi з двигуном внутрiшнього згоряння, тиск до 686 кПа [7 ат], подача 5 м3/хв	маш-год	68,25	72,20
15	СН206-248	Екскаватори одноковшовi дизельнi на гусеничному ходу, мiсткiсть ковша 0,65 м3	маш-год	71,45032	154,91
16	СН206-338	Екскаватори одноковшовi дизельнi на пневмоколісному ходу, мiсткiсть ковша 0,4 м3	маш-год	20,088	95,88
17	СН207-149	Бульдозери, потужнiсть 79 кВт [108 к.с.]	маш-год	41,37253	142,56
18	СН210-1207	Агрегати електронасоснi з регулюванням подачi вручну для будiвельних розчинiв, подача 2 м3/год, напiр 150 м	маш-год	24,1092	5,11
19	СН211-251	Розчинонасос, продуктивність 1 м3/год	маш-год	1238,9433	19,01
20

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 
•  4 

дипломная работа "Багатоповерховий житловий будинок в м. Кременчук" скачать

Подобные документы

• Проект системи обігріву житлового будинку

  Теплотехнічний розрахунок товщини огороджуючої конструкції. Визначення тепловитрат приміщеннями будівлі. Конструювання та вибір обладнання теплового пункту. Електричний розрахунок апарату для підігріву води. Визначення розмірів вентиляційних каналів.
  
  курсовая работа [979,9 K], добавлен 26.11.2013
  

• Житловий будинок. Котедж

  Норми проектування та клас будинку. Функціонально-технологічні та об’ємно-планувальні, протипожежні вимоги. Архітектурне рішення фасаду. Зовнішня та внутрішня обробка будинку. Генплан, конструктивна схема будівлі. Теплотехнічний розрахунок стін.
  
  курсовая работа [62,2 K], добавлен 22.06.2011
  

• Проект триповерхового будинку

  Об’ємно–планувальне рішення житлового будинка. Специфікація основних індустріальних будівельних виробів. Інженерне обладнання будинку. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни та горищного покриття. Техніко–економічна оцінка проектного рішення.
  
  реферат [1,4 M], добавлен 11.08.2010
  

• 5-поверховий житловий будинок на 30 квартир

  Об’ємно-планувальне та конструктивне рішення будівлі, що проектується, його обґрунтування. Теплотехнічний розрахунок її огороджуючої конструкції. Архітектурно-художнє вирішення фасадів. Визначення техніко-економічних показників розроблених рішень.
  
  контрольная работа [221,1 K], добавлен 28.04.2015
  

• Багатоповерховий житловий будинок

  Об’ємно-просторове та архітектурно-планувальне рішення. Характеристика конструктивних елементів споруди. Специфікація елементів заповнення прорізів. Інженерне обладнання будинку. Специфікація бетонних, залізобетонних, металевих конструкцій будівлі.
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 25.05.2014
  

• Архітектурно-конструктивна розробка одноповерхового будинку

  Головні об’ємно-планувальні рішення одноповерхового будинку. Конструктивні рішення: фундаменти, зовнішні стіни, перемички, підлоги та стелі, покрівля, зовнішнє оздоблення, вікна, двері. Специфікація, розрахунок основних конструктивних елементів.
  
  контрольная работа [23,8 K], добавлен 03.05.2012
  

• Проектування системи опалення житлової дев'ятиповерхової будівлі у м. Луганськ

  Теплотехнічний розрахунок системи опалення житлового будинку. Теплофізичні характеристики будівельних матеріалів для зовнішніх огороджуючих конструкцій, визначення теплових втрат. Конструювання системи опалення; гідравлічний розрахунок трубопроводів.
  
  курсовая работа [382,3 K], добавлен 12.03.2014
  

• Проектування цегляного дев'ятиповерхового житлового будинку

  Шляхи підвищення довговічності будівель. Проектування у будинку покриття, даху, підлоги, сходи, вікна та двері. Зовнішнє, внутрішнє та інженерне опорядження. Специфікація збірних залізобетонних елементів. Теплотехнічний розрахунок горищного покриття.
  
  курсовая работа [28,7 K], добавлен 11.06.2015
  

• Багатоповерховий житловий будинок з елементів заводського виготовлення

  Розробка проекту зведення дванадцятиповерхового житлового будинку на 36 квартир методом крупнопанельного будівництва. Його конструктивне рішення, техніко–економічна оцінка. Теплотехнічні розрахунки зовнішньої стіни. Специфікація індустріальних виробів.
  
  курсовая работа [311,7 K], добавлен 02.06.2013
  

• Проектування комунікацій в будинку

  Принципи та головні напрямки підбору огороджуючих конструкцій сучасного житлового будинку. Розрахунок тепловтрат приміщень будинку, що проектується. Методика та основні етапи конструювання систем водяного опалення та систем вентиляції житлового будинку.
  
  контрольная работа [46,6 K], добавлен 13.06.2011
  

Другие документы, подобные "Багатоповерховий житловий будинок в м. Кременчук"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам