Активне безпосереднє знайомство батьків з життям дітей у дитячому садку здійснюється також за допомогою кіноакадемії, де батьки мають можливість у домашніх умовах подивитися заняття вчителя-логопеда або вихователя логопедичної групи. Фільми монтуються й озвучуються фахівцями [22, с. 60]. Після перегляду батьки заповнюють бланк «Ваші враження» і відправляють його батьківською поштою або індивідуально обговорюють з фахівцем. Використання відеокамери допомагає батькам побачити своїх дітей у новій, закритій для них обстановці і зробити відповідні висновки. Після відвідування батьками дитячого садка й перегляду занять обов'язково проводиться колективна бесіда, батьки ставлять запитання, діляться враженнями.

Педагогічні ігри проводяться з батьками у вигляді як самостійних батьківських зборів (у формі ігор «Щасливий випадок», «Поле чудес», КВК і т.д.); або як частина батьківських зборів (у вигляді спеціально підібраних запитань, завдань, ігор; вирішення педагогічних ситуацій з життя родин даної логопедичної групи). Мета таких занять полягає в сприянні вільному спілкуванню батьків між собою, з фахівцями, вихователями; допомогти батькам оволодіти основами дошкільної педагогіки, дитячої психології та логопедії; залучення батьків у навчальний процес; досягнення єдності вимог до дитини. Під час педагогічних ігор батьки в цікавій формі разом з педагогами моделюють життєві ситуації, програючи їх. Це дає можливість батькам не лише накопичувати професійні знання з навчання і виховання дітей, але й встановлювати довірливі стосунки з педагогами й фахівцями.

При розробці змісту процесу, в якому використовується потенціал родини, був розроблений механізм співробітництва логопеда і родини в корекційному навчанні дітей із ринолалією. (див. таблицю 2.2.)

Таблиця 2.2

Етапи експерименту й прогнозовані результати

Етапи і завдання	Заходи	Строки	Прогнозовані результати
Підготовчий
1. Вивчення стану проблеми в психолого-педагогічній літературі. 2. Створення психологічної готовності родини до співробітництва. 3. Формування адекватного ставлення членів родини до особистості дитини. 4. Інформування батьків про результати обстеження. 5. Навчання батьків спостереженню за дитиною в домашніх умовах.	Підбір і аналіз літератури Консультація «Роль родини у вихованні дитини з ринолалією»; Індивідуальні бесіди з батьками. Індивідуальні бесіди з батьками; Відвідування індивідуальних занять. індивідуальні бесіди з батьками, консультування Організація ігротеки для дітей і дорослих	Вересень 2010 р.	Складання інформаційного банку з даної теми Складання картотеки "Педагогічна освіта батьків"; розробка моделі "Розвиток якостей і вмінь, що сприяють особистісному зростанню педагога й батьків. Твори батьків: "Моя дитина". Обробка даних діагностики, заповнення мовленнєвих карт; спільне обговорення отриманих відомостей з мовленнєвого розвитку дитини. Самозвіти батьків, оформлення посібника "Моя абетка"
Практичний
1. Познайомити батьків з "Програмою корекційного навчання дітей з ринолалією". 2. Розширити знання батьків із проблем загального психічного й мовленнєвого розвитку дітей з ринолалією. 3. Навчити батьків деяким корекційним прийомам роботи з дитиною в родині	Батьківські збори; День відкритих дверей. Круглий стіл: "Завдання родини і ДНЗ у вихованні дитини із ринолалією"; Батьківські збори. Перегляд батьками логопедичних занять; Показ дітьми казки " Муха-Цокотуха"; Групові свята	Жовтень, листопад 2010 р. Грудень 2010 р. Протягом року Грудень 2010 р. - квітень 2011 р. Протягом року Травень 2010 р. Протягом року	Складання й обробка анкет; папка-пересувка "Уроки для батьків". Добірка статей з газет, журналів з проблем мовленнєвого розвитку дітей Організація школи для батьків "Мамина школа"; підготовка батьків до участі в спільних заняттях з дітьми. Організація й допомога в проведенні заходів.
Узагальнюючий
1. Визначення найбільш ефективних прийомів роботи з родиною дитини. 2. Закріплення вмінь батьків використовувати отримані в ході навчання знання в умовах сімейного виховання. 3. Стимулювання творчої діяльності батьків у корекційному навчанні дошкільників. 4. Застосування різних форм контролю над виконанням завдань логопеда в домашніх умовах. 5. Теоретичне й практичне обґрунтування результатів.	Анкетування, опитування, спостереження; Семінар «Чи знаєте Ви свою дитину". Спільне заняття "У гості до осені"; Вечір запитань і відповідей «Як підготувати дітей до школи". Батьківська конференція; Робота школи Виставки спільних робіт (батько - дитина) "Моя абетка", "Алфавіт своїми руками", "Скарбничка слів". Розробка висновків і рекомендацій з теми; вибір оптимальних методів роботи логопеда з батьками	Протягом року; вересень 2010 р. Жовтень 2010 р.; Грудень 2010 р. Протягом року; Травень 2011 р.; Протягом року	Обробка результатів анкетування. Випуск газети "Дружна родина". Спільна творчість дітей і батьків "Складаємо казку разом". Узагальнення й поширення позитивного досвіду сімейного виховання. Організація заходу "Свято правильної мови"; публікації батьків у груповій газеті "Дружна родина". Одержання оптимального ефекту від науково-пошукової діяльності. Участь у науково-практичних конференціях районного й республіканського значення.

В процесі роботи клубу нами розроблено ряд методичних рекомендацій для батьків, які виховують дитину з ринолалією (див. Додаток Г). Принципи роботи логопеда з батьками, які виховують дитину з ринолалією, подано в Додатку Д.

Ефективність розробленої нами методики організації логопедичної допомоги в умовах сім'ї ми визначимо в наступному параграфі дослідження.

2.3 Аналіз ефективності розробленої методики підвищення реабілітаційної культури батьків, які виховують дітей із ринолалією

Для того, щоб довести ефективність використання нового підходу в роботі з родинами ми провели повторне анкетування батьків логопедичної групи. В результаті анкетування було з'ясовано, що у 70% батьків (7 осіб) діагностовано середній рівень сформованості логопедичної культури; у 30% батьків (3 особи) реабілітаційна культура сформована на високому рівні. Батьків з низьким рівнем реабілітаційної культури після впровадження розробленої нами системи роботи з сім'єю не виявлено. Результати повторного анкетування подано в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Рівні сформованості реабілітаційної культури батьків, які виховують дітей з ринолалією на констатувально-контрольному етапі експерименту

Високий	Середній	Низький
к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%
3	30	7	70	-	-

Після проведеного роботи з батьками, використовуючи вище перераховані активні форми роботи, проведені в рамках сімейного клубу «Мамина школа» ми одержали наступні результати:

1) збільшилася кількість відвідувань батьками та іншими старшими членами родини заходів щодо педагогічної освіти на початку року - 70%, протягом року - 95%),

2) збільшилася кількість звернень батьків за консультаціями й характер цих звернень;

3) батьки стали більш активно брати участь в оглядах, конкурсах, святах, де були залучені їхні діти;

4) рівень сформованості мовленнєвих навичок дітей із ринолалією експериментальної групи на кінець формувального етапу експерименту значно покращився).

Порівнюючи дані, отримані нами на контрольному та констатувально-контрольному етапах експерименту, ми спостерігаємо, що після впровадження розробленої методики середній рівень сформованості реабілітаційної культури підвищився на 10%, високого також на 10%, а низького настільки ж зменшився. Результати анкетування дозволяють стверджувати, що всі батьки після експериментальної роботи достатньо інформовані про форми взаємодії ДНЗ і родини, знають багато форм співпраці з логопедом, володіють методами та прийомами логопедичного впливу, намагаються виконувати рекомендації і поради педагогів, усвідомлюють єдність виховних зусиль щодо розвитку своєї дитини. На нашу думку, робота сімейного клубу підвищує компетентність батьків, викликає інтерес до проблеми, вселяє впевненість у своїх силах, гуртує колектив батьків, дає можливість познайомитися з досвідом сімейного виховання, обмінятися думками. Батьки поступово починають розуміти міру своєї відповідальності за розвиток дитини, особливо коли спостерігають результати своїх нелегких зусиль, а успіхи надають упевненості. Робота клубу сприяє встановленню в групі домашньої атмосфери, щирих і доброзичливих стосунків.

Отже, можна стверджувати, що гіпотеза, висловлена нами на початку дослідження, підтвердилася: підвищення логопедичної культури батьків, які виховують дитину з ринолалією, дозволяє значно підвищити ефективність корекційної роботи в умовах сім'ї.

Таким чином, результати контрольного етапу експерименту дозволяють стверджувати, що більшість батьків експериментальної групи (70%), які виховують дітей із ринолалією, характеризуються недостатнім рівнем реабілітаційної культури, що обумовлює необхідність організації системи роботи з її підвищення.

Запропонована нами системи роботи із батьками велася за двома напрямами:

1) інформаційний, що передбачав ознайомлення батьків з результатами психолого-педагогічного, логопедичного обстеження дітей; ознайомлення з віковими особливостями нервово-психічного розвитку, етапами становлення мовлення дитини з ринолалією; ознайомлення з методами корекційно-розвиваючого впливу;

2) навчальний, який включав залучення батьків до активної участі в корекційоному процесі з подолання ринолалії у дитини, навчання батьків прийомам корекційно-розвиваючої роботи з дитиною; формування в батьків і дітей уявлень про готовність до навчання в школі.

Робота за означеними напрямами проводилась у вигляді як традиційних форм роботи з батьками (батьківські збори, консультації, відвідування батьками навчальних занять та виконання домашніх завдань логопедичного змісту), так і нетрадиційних (створення родинного клубу «Мамина школа», в рамках якого проводилися спільні заняття для батьків та дітей, батьківські дні, функціонувала батьківська пошта, кіноакадемія, ігротека (ігри проблемного та дидактичного змісту). Перевага нового підходу щодо організації взаємодії логопедів і батьків підтвердилися не лише підвищенням рівня реабілітаційної культури батьків, але й їхнім позитивним налаштуванням на спільну роботу з логопедом у процесі виховання і розвитку дітей, зацікавленості і активним включенням в корекційно-розвиваючий процес, ефективністю корекції компонентів мовленнєвої системи у дітей із ринолалією, можливістю реалізації єдиної програми виховання й розвитку дитини із ринолалією в ДНЗ та в родині.



ВИСНОВКИ

У процесі дослідження проблеми організації логопедичної допомоги в умовах сім'ї, яка виховує дитину з ринолалією, ми дійшли таких висновків:

1. Аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати, що внутрішньосімейні стосунки й відносини батьків відіграють важливу роль у розвитку особистості дитини з порушеннями мовлення. Батьківське ставлення до таких дітей має свою специфіку, що виражається в протиріччі між необхідністю трансформації власних очікувань та установок відносно дитини, з одного боку, і неможливість змінити біологічний та емоційний статус дитини в родині, з іншого. Фіксація на порушенні мовлення дитини призводить до того, що батьки часто переходять до особливої манери виховання й поведінки з дитиною, викликані характером мовленнєвого порушення.

2. Дослідження вчених довели, що діти з ринолалією, в зв'язку з особливостями психофізіологічного розвитку, потребують адекватної уваги з боку близьких дорослих. Так, ці діти емоційно реактивні, їхня поведінка може характеризуватися негативізмом, підвищеною збудливістю, агресією, або навпаки, підвищеною сором'язливістю, нерішучістю, боязливістю, млявістю, що свідчить про несформованість емоційно-вольової регуляції цієї групи дітей. Отже, діти із ринолалією мають потребу в комплексному, диференційованому і цілісному впливові на всі сторони розвитку особистості, що це неможливо без участі батьків та налагодження взаємодії з ними.

3. Виховання дитини з ринолалією в сім'ї - це складний педагогічний процес, який передбачає наявність мети, завдань, змісту, форм, методів виховної діяльності. Тому логопеду, який працює з родиною, яка виховує таку дитину, необхідно проводити свою роботу у двох напрямках:

1) розвиток дошкільника та корекція його мовлення та вторинних психофізичних нашарувань;

2) підвищення педагогічної культури батьків та організації педагогічної взаємодії, спрямованої на нормалізацію дитячо-батьківських відносин.

4. Результати контрольного етапу експерименту дозволяють стверджувати, що більшість батьків експериментальної групи (70%), які виховують дітей із ринолалією, характеризуються недостатнім рівнем реабілітаційної культури, що обумовлює необхідність організації системи роботи з її підвищення.

5. Запропонована нами системи роботи із батьками велася за двома напрямами:

1) інформаційний, що передбачав ознайомлення батьків з результатами психолого-педагогічного, логопедичного обстеження дітей; ознайомлення з віковими особливостями нервово-психічного розвитку, етапами становлення мовлення дитини з ринолалією; ознайомлення з методами корекційно-розвиваючого впливу;

2) навчальний, який включав залучення батьків до активної участі в корекційоному процесі з подолання ринолалії у дитини, навчання батьків прийомам корекційно-розвиваючої роботи з дитиною; формування в батьків і дітей уявлень про готовність до навчання в школі. Реалізація означених напрямів передбачала:

1) залучення батьків до корекційно-виховного процесу: переконання батьків, що їхня дитина потребує спеціальної допомоги, додаткової уваги, особливого підходу; формування переконань, що лише з допомогою родини дитина зможе подолати труднощі у психофізичному розвитку;

2) формування задоволення батьків процесом розвитку дитини: показ досягнень у розвитку дитини (навіть мінімальних);

3) розкриття перед батьками творчих підходів до навчання та виховання дитини: формування певних дефектологічних знань і вмінь; навчання батьків корекційним прийомам роботи з дитиною вдома.

Робота за означеними напрямами проводилась у вигляді як традиційних форм роботи з батьками (батьківські збори, консультації, відвідування батьками навчальних занять та виконання домашніх завдань логопедичного змісту), так і нетрадиційних (створення родинного клубу «Мамина школа», в рамках якого проводилися спільні заняття для батьків та дітей, батьківські дні, функціонувала батьківська пошта, кіноакадемія, ігротека (ігри проблемного та дидактичного змісту). Перевага нового підходу щодо організації взаємодії логопедів і батьків підтвердилися не лише підвищенням рівня реабілітаційної культури батьків, але й їхнім позитивним налаштуванням на спільну роботу з логопедом у процесі виховання і розвитку дітей, зацікавленості і активним включенням в корекційно-розвиваючий процес, ефективністю корекції компонентів мовленнєвої системи у дітей із ринолалією, можливістю реалізації єдиної програми виховання й розвитку дитини із ринолалією в ДНЗ та в родині.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ананьева Т.В. Психолого-педагогическое сопровождение семьи, воспитывающей особого ребенка / Т.В. Ананьева // Воспитание и обучение детей с нарушениями развития. - 2007. - №1. - С.64.

2. Белоногова Г. Педагогические знания - родителям / Г. Белоногова, Л. Хитрова// Дошкольное воспитание. - 2003. - № 1. - С. 82 - 92.

3. Богданова Т.Г. Психологические проблемы семьи, воспитывающей ребенка с нарушениями в развитии / Т. Г. Богданова // Специальная психология. - 2010. - №1. - С.72-76.

4. Бреслав, Г.Э. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: Норма и отклонения / Бреслав Григорий Эммануилович. - М. : ВЛАДОС, 1990. - 80 с.

5. Воспитание и обучение детей с расстройствами речи / [Под ред. С.С. Ляпидевского, В.И. Селиверстова]. - М.: Просвещение, 1989. - 175 с.

6. Гарбузов В.И. Психический инфантилизм / Владимир Иванович Гарбузов // Психология детей с нарушениями и отклонениями психического развития / В.И. Гарбузов. - СПб., 2001. - С.270-286.

7. Гаркуша Ю.Ф. Индивидуально-ориентированное воспитание детей с нарушениями речи / Ю.Ф. Гаркуша // Логопедия. - 2008. - № 11. - С. 14-17.

8. Долинний Ю.О. Соціальна адаптація та корекційна робота з дітьми дошкільного віку, які мають порушення мовлення / Ю.О. Долинний // Соціальна педагогіка: Теорія та практика. - 2009. - №3. - С.18-22.

9. Доронова Т.Н. Дошкольное учреждение и семья - единое пространство детского развития / Т.Н. Доронова, Е.В. Соловьева и др. - М. : ЛИНКА-ПРЕСС, 2001. - 224 с.

10. Елисеева Т.П. Детский сад и семья: современные формы взаимодействия: Пособие для педагогов учреждений, обеспечивающих получение дошкольного образования / Т.П. Елисеева; [Под ред. М.М. Ермолинской]. - Мн.: Лексис, 2004. - 174 с.

11. Ермакова И.И. Коррекция речи при ринолалии у детей и подростков / Ирина Игоревна Ермакова. - М.: Просвещение, 1984. - 154 с.

12. Ипполитова А.Г. Открытая ринолалия / Анна Григорьевна Ипполитова. - М.: Логобург, 2003. - 78 с.

13. К вопросу о создании системы психолого-педагогической помощи семье, воспитывающей ребенка с отклонениями в развитии // Дефектология. - 2009. - №3. - С. 30-36.

14. Ковалев Г.А. Психическое развитие ребенка и жизненная среда / Г.А. Ковалев // Вопросы психологии. - 2003. - №1. - С.13-23.

15. Колосова И.В. Организация психологического сопровождения детей с отклонениями в развитии / И.В. Колосова // Воспитание и обучение детей с нарушениями развития. - 2005. - №3. - С. 12-16.

16. Логопедия: Учебн.для студ.дефектол.фак.пед.высш.учебн.завед / Под ред.. Л.С. Волковой, С.Н. Шаховской. - М.: Гуманит. изд. центр «ВЛАДОС», 2002. - 680 с.

17. Любезнова Е.В. Семья как развивающая среда для ребенка с ограниченными возможностями здоровья / Е.В. Любезнова // Воспитание и обучение детей с нарушениями развития. - 2006. - №1. - С.55-58.

18. Мазурова Н.В. Влияние внутрисемейных отношений на становление патологических черт личности ребенка / Н.В. Мазурова // Дефектология. - 2007. - №1. - С.42-46.

19. Мастюкова, Е.М. Семейное воспитание детей с отклонениями в развитии / Е.М. Мастюкова, А.Г. Московкина / Под ред. В.И. Селиверстова. - М.: ВЛАДОС, 2004. - 312 с.

20. Микляева Ю.В. Активизация работы с родителями детей с общим недоразвитием речи / Ю.В. Микляева // Дефектология. - 2001. - №2. - С. 56.

21. Миронова С.П. Диференціація роботи логопеда дошкільного закладу з батьками вихованців / С.П. Миронова, В.П. Пельвецька // Дефектологія. - 2009. - №4. - С. 22-26.

22. Михнева Е.Б. Участие родителей в коррекционно-воспитательной работе по преодолению речевых нарушений у детей дошкольного возраста / Е.Б. Михнева // Логопед в детском саду. - 2006. - №4. - С.56-61.

23. Морозова Е.И. Новые подходы к организации помощи семьям, воспитывающим проблемных детей раннего возраста // Е.И. Морозова // Дефектология. - 2008. - №3. - С. 49-57.

24. Пахомова Н.Г. Проблеми мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку в умовах родинного виховання / Н.Г. Пахомова // Дошкільна освіта. - 2003. - №5. - С. 3.

25. Понятийно-терминологический словарь логопеда / [Под ред. В.И. Селиверстова]. - М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1997. - С. 288-290.

26. Правдина О.В. Логопедия / Ольга Владимировна Правдина. - М. : Просвещение, 1973. - 272 с.

27. Психология семьи и больной ребенок. - СПб.: Речь, 2007. - 400 с.

28. Пузанов Б.П. Коррекционная педагогика: Основы обучения и воспитания детей с отклонениями в розвитий: учеб. пособие [для студ. средн. пед. учеб, заведений] / Пузанов Б.П., Селиверстов В.И., Шаховская С.М., Костенкова Ю.О. и др. - 3-е изд., доп. - М., 1999. -415 с.

29. Рыжова Н.В. Семейное воспитание детей с речевыми нарушениями : электронное пособие по специальности 050715 "Логопедия" / Рыжова Наталья Владимировна // Режим доступу: http://cito-web.yspu.org/link1/metod/met86/met86.html

30. Савина Е.А. Особенности материнских установок по отношению к детям с нарушениями в развитии / Е.А. Савина // Вопросы психологии. - 2002. - №6. - С.15-23.

31. Савінова Н.В. Вплив загального недорозвитку мовлення на становлення комунікативно-пізнавальної діяльності дітей / Н.В. Савінова // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. - Вип. 4 - 5. - 2002. - С. 150 - 155.

32. Семиченко В.А. Психологія та педагогіка сімейного виховання: Навчальний посібник / В.А. Семиченко, В.С. Заслуженюк - К.: Веселка, 1999. - 415 с.

33. Соботович Є.Ф. Концепція стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку / Є.Ф. Соботович // Дефектологія. - 2002. - №1. - С. 2-7.

34. Соломатина Г.Н. Стимуляция речевого развития детей с врожденными расщелинами губы и нёба / Галина Николаевна Соломатина. - М.: Академия, 2004. - 215 с.

35. Тесленко В. Сутнісні характеристики соціально-педагогічної діяльності й соціально-педагогічної підтримки дітей з обмеженими можливостями / В. Тесленко // Соціальна педагогіка: Теорія та практика. - 2007. - №3. - С.50-53.

36. Тюрина Н. Формирование компетентности родителей, воспитывающих ребенка с отклонениями в развитии / Н. Тюрина // Детский сад от А до Я. - 2007. - №2. - С.122-128.

37. Федонина И.А. Влияние семейной ситуации на развитие личности ребенка / И.А. Федонина // Журнал прикладной психологии. - 2002. - №2. - С.55-64.

38. Шведовская А.А. Специфика позиции родителей при различных типах взаимодействия с детьми дошкольного и младшего школьного возраста с нарушеними развития/ А.А. Шведовская // Психологическая наука и образование. - 2006. - №1. - С.69-80.



ДОДАТОК А

Спільні завдання ДНЗ та родини в розвиткові мовлення дитини з ринолалією

Програмові завдання	Реалізація завдань у родині	Реалізація завдань у ДНЗ
Розвивати у дітей усі сторони усного мовлення: правильну звуковимову; словниковий запас; граматичний лад; зв'язне мовлення. 1. Розвивати звукову культуру мовлення: -готувати артикуляційний апарат до правильної вимови звуків рідної мови; - уточнювати і закріплювати вимову всіх звуків рідної мови; - розвивати фонематичний слух, мовний подих, гучність, темп, інтонаційну виразність; - формувати уявлення про значення термінів ``слово'', ``звук''. Розвивати дрібну моторику рук дитину за допомогою ігрових вправ, уведення деяких елементів ручної й художньої праці. 2. Розширювати словник дітей: - збагачувати й активізувати словниковий запас дітей на основі поглиблення уявлень про навколишнє; - знайомити зі словами, що позначають якості, властивості предметів, з найпростішими антонімами (колір, величина); - формувати розуміння узагальнюючих значень слів і вміння використовувати їх у мовленні; - вчити здійснювати добір дій до предмета, об'єкта. 3. Формувати в дошкільників граматичні навички усному мовлення: - вправляти дітей у правильному уживанні прислівників, що виражають просторові відносини (на, в, за, з, із, під, над, між, перед та ін.); - вправляти в утворені іменників у родовому відмінку множини (Кого немає? - Качок). - навчати правильного вживання іменників, прикметників у всіх відмінках однини і множини; - вчити використовувати дієслова наказового способу; Знайомити дітей зі способами словотворення: - використання зменшено-пестливих суфіксів (спідничка, - прийоми словотворення іменників (зручніше за все на темі ``Тварини і їх дитинчата''); - назви тварин і дитинчат у множині (без уживання важких для цього віку форм слів). 4. Розвивати зв'язне мовлення дошкільників: - створювати умови, що дозволяють дітям дотримуватись необхідних правил ведення діалогу: слухати й розуміти співрозмовника; формулювати й ставити запитання; будувати відповідь відповідно до почутого - навчати дітей складанню й поширенню простих речень за рахунок однорідних членів: підметів визначень присудків - знайомити дошкільників з видами простих речень, різних за метою висловлювання (оповідальні, питальні); - вправляти в умінні інтонаційно відображати мету висловлювання. 5. Створювати в оточенні дитини культурне, багате мовне середовище й усіляко сприяти активізації дитячого мовлення	Надавати необхідну посильну допомогу своїй дитині в постановці й корекції звуків, враховуючи рекомендації логопеда й вихователів групи. За рекомендацією логопеда (вихователя) проводити зі своєю дитиною спеціальні ігрові вправи, що сприяють усуненню й попередженню порушень звуковимови. Застосовувати спеціальні ігрові вправи для стимулювання фонематичного слуху (розрізнення звуків), мовленнєвої уваги (уміння слухати й чути дорослого, виконувати дії згідно зі словесною інструкцією: (``Слухаємо звуки вулиці'', ``Хто так кричить?'', ``Знайди іграшку'' ( за словесними вказівками дорослого) ``Гра в рими'' (добір слів, близьких за звучанням). Проводити ігрові вправи (``Сорока-Білобока''; ``Хлопчик-мізинчик, де ти був?'' і т.п.) Давати дітям у домашніх умовах, під контролем дорослих, вирізати ножицями, шити голкою з більшим вушком, ліпити й т.п. Багато розповідати й показувати дітям, читати їм художню літературу. Звертати увагу дітей на те, із чого зроблені предмети, їх властивості; доводити (показувати) це в практичному плані: (наприклад, пластмасовий човник плаває, а металевий ключ тоне). У повсякденному житті або в ігрових вправах закріплювати й розширювати вживання узагальнюючих понять: городина, фрукти, посуд, одяг, меблі та ін. Ставити дитині запитання: ``Що робить...?'' Звертати увагу на правильне вживання прислівників у повсякденному спілкуванні. Ненав'язливо, але постійно виправляти дитину, якщо вона неправильно вживає дані форми. Прагнути до того, щоб мовлення всіх дорослих, які оточують дитину, відповідали нормам літературної мови. Започаткувати традицію щоденного обміну враженнями про прожитий день, де запитання ставить не лише дорослий дитині, але й дитина дорослому. Навчати дитини бути ввічливою і тактовною при участі в діалозі з дорослими й дітьми Після перегляду фільмів, прослуховування казок допомогти дитині підібрати дієслова, що розкривають дії персонажа, який сподобався Показувати дитині приклад ведення діалогу за столом, у гостях, при розмові по телефону й т.д. Розглядаючи з дітьми їх роботи, спонукати до розповіді про створені ними або уявлювані образи; предмети і явища навколишньої дійсності. Створювати в родині умови для вільної театрально-ігрової діяльності дитини (перевдягання, убирання).	Організовувати протягом року цілеспрямовану роботу з дітьми з профілактики і корекції звуковимови, з розвитку інших сторін мовлення. Проводити протягом року фронтальні заняття з розвитку звукової культури мовлення. У повсякденнім житті систематично займатися артикуляційною гімнастикою, використовувати ігри й ігрові вправи для розвитку мовленнєвої уваги, фонематичного слуху (визначати на слух наявність того або іншого звука в слові), мовного подиху ( через ігри на піддування й проказування на одному вдиху фраз, що полягають із 3-5 слів). Створювати умови для розвитку дрібної моторики рук, використовуючи спеціальні ігрові вправи, заняття з художньої праці й інших видів дитячої діяльності (пізнавальної, образотворчої). Розширювати й активізувати словниковий запас дошкільників у процесі всіх видів дитячої діяльності, на заняттях. Показувати й називати різні якості і властивості предметів. Проводити ігрові вправи на закріплення узагальнюючих слів, осмислене вживання антонімів. Добір дієслів. Вирішувати проблему вживання приводів в іграх і ігрових вправах, у повсякденнім житті, на заняттях. Проводити мовні ігри. Використовувати ігрові вправи й вправи на заняттях. Проводити мовні ігри й спеціальні вправи. Познайомити дітей із правилами ведення діалогу, використовуючи театрально-ігрову діяльність. У процесі різних видів діяльності спонукати дитячі висловлювання різного типу (діалогу й монологу). Відпрацьовувати інтонацію оповідання й питання. У спілкуванні з дитиною контролювати власне мовлення (вимова, наголос, темп, інтонації, сила голосу та ін.). Організовувати прослуховування аудіозаписів різних творів у виконанні професіоналів.



ДОДАТОК Б

Анкета для батьків, які виховують дітей із ринолалією

Шановні батьки! Переконливо просимо вивчити пропоновану анкету й максимально повно відповісти на запитання. Анкетування проводиться з метою з'ясування Вашого ставлення до логопедичної роботи з дитиною.

Для нас важлива Ваша думка про те, що Ви вважаєте найбільш значимим для своєї дитини. Сподіваємося на співробітництво й досягнення повного взаєморозуміння в питаннях вирішення дитячих мовленнєвих проблем.

1. Які заняття в дитячому садку не подобаються дитині і чому?

2. Які заняття любить відвідувати дитина?

3. Чи вважаєте Ви важливим психологічно готувати, позитивно налаштовувати дитину для проведення логопедичної роботи?

4. Як Ви ставитесь до навчання дитини в логопедичній групі?

5. Які мовленнєві недоліки спостерігаються в дитини на початку навчального року:

- звуковимова

- лексика (словниковий запас)

- граматичний склад мови (уміння будувати фразу)

6. Якими методами та прийомами користуєтесь Ви для виправлення мовленнєвих вад Вашої дитини вдома?

7. Які особливості характеру та поведінки дитини, на Вашу думку,

необхідно враховувати логопедам (вказати)

8. Чи задоволені Ви роботою логопеда і вихователя при проведенні:

- групових та індивідуальних занять

- консультацій

- відкритих занять (заходів), батьківських зборів

9. Які інші особливості дитини, на Вашу думку, потребують корекції або розвитку (увага, уява, пам'ять, посидючість, уміння спілкуватися, самообслуговування та інше)?

10. Ваші зауваження, побажання, пропозиції

Дякуємо за співробітництво!



ДОДАТОК В

Орієнтовна тематика консультацій для батьків:

- закономірності психічного розвитку дітей певного віку (залежно від віку дитини, що виховується

- у конкретній сім'ї);

- причини відставання дитини у психофізичному розвитку;

- можливості медичних, психологічних і соціальних служб у допомозі дитині з проблемами

- розвитку та її сім'ї;

- можливості подолання проблем і труднощів дитини в сім'ї;

- побудова адекватних стосунків у родині;

- вплив іграшок на психофізичний розвиток дитини;

- в які ігри грати з дитиною на різних вікових етапах її розвитку (залежно від проблеми дитини,

- що виховується у конкретній сім'ї);

- обладнання дитячого куточка у домашніх умовах;

- які види діяльності слід розвивати у дитини певного віку;

- роль емоцій і пестощів у спілкуванні з дитиною та її розвитку;

- розвиток мовлення дитини (від народження до 7-ми років);

- критичні періоди в розвитку мовлення дитини;

- роль членів сім'ї в активізації мовленнєвого спілкування дитини;

- як розвивати пам'ять, мислення дитини (з урахуванням проблеми розвитку дитини, її віку);

- профілактика дитячих неврозів в умовах сім'ї;

- як не допустити відхилень у поведінці дитини;

- чи повинна дитина з проблемами розвитку мати вдома обов'язки і доручення, як допомогти їй їх

- виконувати;

- що являють собою спеціальні чи інтегровані заклади для дітей з проблемами розвитку, у яких

- випадках слід направляти туди дитину;

- роль батьків у підготовці дитини до навчання.



ДОДАТОК Г

Методичні рекомендації для батьків дітей, які виховують дитину з ринолалією

1. Створіть удома атмосферу затишку й комфорту для дитини.. Така атмосфера буде сприяти нагромадженню чуттєвого досвіду дитини ы сприятливо позначиться на її загальному й мовленнєвому розвитку.

2. Постійно розмовляйте з дитиною спокійно і неголосно, впливаючи на неї мелодикою голосу, мімікою й рухами. Спокійний голос привчить дитину вслухуватися в мовлення навколишніх.

3. Проявляйте терпіння чекати звукові і словесні реакції дитини. Намагайтеся хвалити її навіть за незначні успіхи. Похвала створює мотивацію спілкування.

4. Постійно з перших місяців життя дитини консультуйтеся з логопедом. Він допоможе попередити або пом'якшити наступні важкі мовленнєві порушення. Надалі логопед складе реабілітаційну програму з корекції недоліків мовленнєвого розвитку й надасть логопедичну допомогу Вашій дитині.

5. Батькам і дитині з уродженою ущелиною піднебіння потрібні також консультації психолога. Батькам психолог допоможе правильно організувати виховання дитини, уникнути гіперопіки. Дитині психолог допоможе повірити в успіх, уникнути емоційних порушень.

6. Систематично й акуратно виконуйте з дитиною домашні завдання, при цьому займайтеся щодня або через день у доброзичливій, ігровій формі; не давайте на одному занятті більше 2-3 вправ; дотримуйтеся точності і поетапності виконання завдань; не пропонуйте на першому етапі для виконання важкі завдання, поступово переходите від простого до складного;

7. Вводьте поставлені й закріплені звуки в повсякденне мовлення, формуючи в дитини навички самоконтролю;

8. Поступово ускладнюйте вимоги до мовлення дитини;

9. Навчайте дитину спостерігати, слухати, міркувати, чітко і ясно висловлювати свої думки;

10. Разом із логопедом групи працюйте над розвитком рухів, виховуйте посидючість, самостійність у виконанні завдань;

11. Узгоджуйте із логопедом і вихователями всю роботу з формування правильного мовлення;

12. Пам'ятайте, що строки подолання мовленнєвих порушень залежать від ступеня складності дефекту, вікових та індивідуальних особливостей дитини, регулярності занять, зацікавленості й участі батьків у корекційній роботі;

13. Вірте в сили своєї дитини, вірою й терпінням виховуйте в неї впевненість у виправлення порушення мовлення.



ДОДАТОК Д

Принципи роботи логопеда з батьками

1) партнерство з батьками - логопед розглядає батьків не як об'єкт свого впливу, а як рівноправних партнерів у логопедичній роботі з дитиною. Завдяки цьому принципу долається дистанція і недовіра, яка часто виникає у батьків до фахівців, і навпаки - вони прагнуть підтримки, допомоги логопеда, прислуховуються до нього, виконують його поради;

2) комплексний підхід до організації корекційно-педагогічного процесу - у роботі з сім'ями беруть участь різні фахівці дошкільного закладу: педагог-дефектолог, логопед, психолог, лікар, вихователі. Саме комплексний підхід забезпечує подолання різних проблем, що виникають у сім'ях, і дозволяє надати дитині та її батькам різнобічну допомогу;

3) єдність діагностики і корекції - логопед обстежує дитину, уточнює діагноз ПМПК, проводить корекційну роботу з виправлення вад мовлення, яка є складовою індивідуальної програми розвитку дитини;

3) позитивна характеристика дитини - слід передусім концентрувати увагу батьків на позитивних, збережених якостях їхньої дитини, перспективних можливостях її розвитку, лише після цього говорити про вади і труднощі. Це допомагає підтримати віру батьків у розвиток дитини, спонукає їх організовувати навчання і виховання, ігрову діяльність, формувати адекватні стосунки з дитиною;

4) урахування стану, думки, досвіду батьків - логопед при доборі змісту, форм і методів роботи з сім'ями враховує: здоров'я батьків, їхній психологічний стан; їхню енергію, моральні установки, досвід, ставлення до проблем дитини; сімейні стосунки; уміння членів сім'ї розв'язувати проблеми; соціальні зв'язки; приналежність до певного соціального класу.

5) повага до особистості батька і матері - у стосунках з батьками має домінувати повага, урахування їхніх турбот. Це виявляється у формах звернення до батьків, у висловлюванні прохань і порад, у довірливому тоні розмови, у неприпустимості настанов і дорікань на адресу батьків, у збереженні відомих логопеду сімейних таємниць.

Размещено на Allbest.ru