Дорожні знаки розміщують на автомобільних дорогах з метою забезпечення безпеки руху транспортних засобів і пішоходів, для інформування користувачів доріг про умови руху на дорозі і їх орієнтування.

Знаки, що встановлюються на дорогах, повинні відповідати вимогам норм /Знаки дорожні./

Дорожні знаки мають 4 типорозміри. В дипломному проекті використовуємо знаки 2-го типорозміру - середнього.

Розмір трикутних знаків 900 мм; круглих - 700мм. Дорожні знаки ( за винятком кілометрових )встановлюють зображенням назустріч руху з правого боку дороги на спеціальних і єдиних для даної дороги маршрутах. Стояки дорожніх знаків на дорогах вищих категорій розташовують за узбіччям на присипних бермах або на укосах виїмок. Дорожні знаки і таблички повинні виготовлятися з світлоповертальною поверхнею або з внутрішнім ( зовнішнім ) індивідуальним або загальним освітленням.

Стояки для знаків виготовляють з матеріалів, що забезпечують стійке їх положення при максимальному вітровому навантаженні. Для захисту металевих стояків їх поверхню, що безпосередньо стикається з ґрунтом, два рази обмазують гарячим бітумом. Стояки фарбують у сірий колір.

Дорожні знаки повинні розташовуватися так, що їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, забезпечувалась зручність експлуатації і обслуговування, а також виключалось їх ненавмисне пошкодження.

Дія знака поширюється на проїзну частину чи доріжку, біля якої або над якою він встановлений.

Відстань від нижнього краю знака ( без урахування попереджувальних знаків 1.31.1 - 1.31.6 і табличок до дорожніх знаків ) до поверхні дорожнього покриття ( висота встановлення ) крім випадків, спеціально обумовлених стандартом, повинна становити: - від 1,5 до 2,2 м - у разі встановлення з боку від дороги поза населеними пунктами, від 2,0 до 4,0 м - у населених пунктах;

- від 5,0 до 6,0 м - у разі розташування над проїзною частиною; у разі розташування знаків на прольотних конструкціях штучних споруд і за відстані від поверхні дорожнього покриття до низу прольотної конструкції споруди менш ніж 5 м, знаки не повинні виступати за їхній нижній край.

На ділянці дороги Київ -Чоп встановлені такі дорожні знаки:

Попереджувальні знаки: 1.2 ''Поворот ліворуч'' повинні встановлюватись перед кривими в плані з радіусом менше ніж 500 м поза населеними пунктами 1.33 ''Діти '' повинен перед ділянками доріг, на які є вихід з території дитячих закладів ( шкіл, дитячих таборів тощо ), що прилягають безпосередньо до даної дороги. Цей знак повинен повторюватись. Перший знак повинен бути встановлений на відстані 100 м, а другий - не менше ніж 50мвід початку небезпечної ділянки. З повторним знаком повинна застосовуватись табличка 7.2.1, на якій зазначається довжина ділянки дороги, що прилягає безпосередньо до території дитячого закладу.

Знаки пріоритету: 2.1 ''Дати дорогу'' повинен установлюватись безпосередньо перед виїздом на дорогу, де знаками 2.3 або 1.23.1 - 1.23.4 надано переважне право проїзду даного перехрестя, а також на початку смуги розгону.

Якщо в місцях виїзду на дорогу на якій транспортні засоби користуються переважним правом проїзду перехресть, є смуга розгону, то знак 2.1повинен встановлюватись перед початком цієї смуги.

Допускається встановлювати знак 2.1 перед виїздом на дорогу з покриттям з лісових просік, польових та інших доріг без покриття, а також у місцях виїзду на дорогу з території гаражів, АЗС, майданчиків відпочинку тощо.

Знак 2.1 з табличкою 7.1.1 або 7.1.2 на дорогах поза населеними пунктами, за винятком доріг без покриття, повинен встановлюватись попередньо на відстані 150 - 300 м від перехрестя, якщо перед перехрестям встановлений відповідно знак 2.1 або 2.2.

Інформаційно - вказівні знаки: 5.35.1, 5.35.2 '' Пішохідний перехід '' повинні застосовуватись для позначення місць, призначених для організованого переходу пішоходів через проїзну частину.

Знак 5.35.1 повинен встановлюватись праворуч від дороги, знак 5.35.2 - ліворуч. На дорогах з розділювальною смугою, де кожна з проїзних частин має дві і більше смуг руху, знак 5.35.2 повинен встановлюватись ліворуч від кожної з проїзних частин на розділювальній смузі.

У разі відсутності на переході розмітки 1.14.1 - 1.14.3 знаки 5.35.1 і 5.35.2 повинні бути встановлені так, щоб знак 5.35.1 знаходився відносно транспортних засобів, що наближаються до переходу, на ближній межі переходу, а знак 5.35.2 - на дальній.

Ширина нерозміченого пішохідного переходу, що міститься між створами встановлення знаків 5.35.1 і 5.35.2, повинна визначатись залежно від інтенсивності пішохідного потоку з розрахунку 1 м на 500 піш./год, але становити не менше ніж 4 м.

Знак 5.35.2 допускається розташовувати на зворотному боці знака 5.35.1, призначеного для водіїв зустрічного напрямку.

Допускається не встановлювати знаки на розмічених пішохідних переходах, розташованих на регульованих перехрестях.

На нерегульованих перехрестях з не розміченими пішохідними переходами за умови, що внутрішня межа переходу співпаде з краєм проїзної частини, знаки 5.35.1 і 5.35.2 допускається встановлювати тільки на зовнішніх межах переходу.

5.41 '' Місце зупинки автобуса '' повинен застосовуватись для позначення зупинкових пунктів транспортного засобу, що рухається за встановленим маршрутом.

Якщо знак 5.41 встановлюється на павільйоні, то його належить розташовувати над краєм павільйону, який повернутий у бік транспортних засобів, що наближаються до нього. Якщо знак, у разі наявності павільйону, встановлюється на самостійній опорі, то опора повинна знаходитись на рівні краю павільйону, а знак - повернутий у бік транспортних засобів, що наближаються до нього.

Поза населеними пунктами знак повинен встановлюватися на висоті, яка визначена для всіх знаків даної дороги.

5.60 '' Кілометровий знак '' повинен застосовуватись для позначення відстані від місця його встановлення до одного з кінцевих пунктів дороги і встановлюватись через 1 км. Допускається встановлювати на одній опорі два знаки 5.60, що зазначають відстань до двох кінцевих пунктів, розташованих у протилежних напрямках, при цьому знаки повинні бути розміщені зворотним боком один до одного.

На дорогах без розділювальної смуги з чотирма і менше смугами руху двобічні знаки 5.60 повинні встановлюватись з одного боку дороги.

На дорогах з розділювальною смугою знаки 5.60 належить встановлювати посередині смуги або з правого боку дороги для кожного напрямку руху. Таблички до дорожніх знаків: 7.2.1 '' Зона дії '' повинна застосовуватись:

- з попереджувальними знаками 1.3.1, 1.3.2, 1.6, 1.7, 1.9, 1.10, 1.13 - 1.18, 1.33, 1.36, 1.37, 1.39 для зазначення довжини небезпечної ділянки, при цьому, якщо знак встановлюється повторно, табличку потрібно встановлювати під повторним знаком;

- із заборонними знаками 3.20, 3.25, 3.27, 3.33 для зазначення зони дії знаків. Зона дії знаків, зазначена на табличці, не повинна сягати далі зони, що не перевищує 100 м.

- з інформаційно - вказівним знаком 5.30, крім випадку, коли він застосований з попереджувальним знаком, якщо дія знаків не поширюється до найближчого перехрестя; із знаками 5.41 і 5.43, щоб зазначити довжину одного або декількох, розташованих один за одним зупинкових майданчиків.

8.2 Дорожня розмітка

Дорожня розмітка - це лінії, написи та інші позначення на проїзній частині ( з удосконаленим покриттям ) бордюрах, елементах дорожніх споруд, обстановці дороги, що застосовуються самостійно і у поєднанні з дорожніми знаками або світлофорами, виконані відповідно до норм ''Розмітка дорожня''. Розмітка поділяється на дві групи: горизонтальну і вертикальну.

До горизонтальної розмітки належать лінії, написи, стріли та інші позначення. Вона поділяється на поздовжню, поперечну та інші види і наноситься на поверхню проїзної частини доріг з удосконаленим покриттям.

До вертикальної розмітки належать лінії (смуги ) і позначення, що наносяться на торцеві поверхні дорожніх споруд та інженерне обладнання автомобільних доріг, а також світлоповертальні елементи, що закріплюються на цих поверхнях.

Основне призначення дорожньої розмітки - забезпечення візуальної орієнтації учасників дорожнього руху при виборі траєкторії, напрямку і режимів руху в різних дорожніх умовах. Видимість розмітки повинна відповідати вимогам норм.

Розмітка повинна виконуватись фарбами, термопластичними масами або іншими зносостійкими матеріалами.

Для розмітки можуть використовуватись також місцеві матеріали ( фарфоровий дріб'язок, фаянсовий бій, ситал та інші ), що за своїми техніко-експлуатаційними властивостями відповідають вимогам технічних умов.

Розмітка, що виконана термопластичними масами, не повинна виступати над проїзною частиною більше ніж на 3 мм. В першу чергу нанесення розмітки необхідно виконувати на найбільш небезпечних ділянках доріг ( перехрестя і примикання доріг, криві з недостатньою видимістю, підйоми і спуски, мости і шляхопроводи, залізничні переїзди тощо ). Схема розмітки має повністю відповідати розташуванню дорожніх знаків і світлофорів.

Розмітку з довговічних матеріалів слід виконувати на ділянках доріг з удосконаленим типом покриття у стані, що не потребує ремонту до кінця терміну служби розмітки. У місцях дорожніх робіт, а також у місцях, де потрібно ремонтувати покриття, може бути нанесена тимчасова розмітка з матеріалів з низькою зносостійкістю. Розмітку фарбою та термопластиком виконують за допомогою машин для розмітки у відповідності з доданими до них інструкціями з урахуванням рекомендованих норм витрат матеріалів і додержанням температурного режиму.

Розмітку, виконану фарбою, слід поновлювати, якщо її знос на будь-якій ділянці довжиною 30 м складає більше десяти відсотків, а термопластиком - більш 50-ти відсотків за площею, а також і при меншому зносі, якщо неможливо визначити вид розмітки. Стан розміток на дорогах необхідно перевіряти щоквартально. Якщо пошкоджена ділянка розмітки може дати помилкову інформацію ( наприклад, порушення суцільної смуги ) її ремонт проводять негайно.

Горизонтальна розмітка

На ділянці дороги Київ - Чоп використовуються такі види горизонтальної розмітки:

1.1 - використовується для:

- розділення транспортних потоків протилежних напрямків на дорогах, які мають дві або три смуги для руху в обох напрямках;

- на ділянках доріг з незабезпеченою видимістю;

- перед перехрестям, відстань видимості на яких не відповідає вимогам діючих будівельних норм і правил;

- перед пішохідними переходами, при перетині з велосипедними доріжками при інтенсивності руху більше 3000 авт/добу;

- для позначення границі смуг руху при їх кількості дві або більше для одного напрямку руху;

- для позначення границь ділянки проїзної частини, на які в'їзд заборонений ( острівці безпеки, зупинкові майданчики тощо );

- для позначення границь зупинкових місць транспортних засобів;

- для позначення краю проїзної частини ( крайова лінія ) на дорогах, не позначених знаком 5.1 '' Автомагістраль ''. При наявності бордюру крайову лінію дозволяється не наносити, за винятком небезпечних ділянок доріг, де вона наноситься на відстані 10 см від бордюру.

1.5 - використовується для:

- розділення транспортних потоків протилежних напрямків ( осьова лінія ) на дорогах, які мають дві або три смуги руху в обох напрямках;

- позначення границь смуг руху при їх кількості дві або більше для одного напрямку руху;

1.6 ( смуга приближення ) - використовується для:

- позначення наближення до розмітки 1.1 або 1.11, яка розділяє транспортні потоки протилежних або попутних напрямків, і наноситься на відстані не менше 50 (100 ) м перед нею.

1.8 - використовується для позначення границь між смугою розгону або гальмування та основною смугою руху. При цьому ширина розмітки повинна бути 0,4 м на автомагістралях та 0,2 м на інших дорогах.

1.11 - використовується для розділення транспортних потоків попутних або зустрічних напрямків ( бар'єрна лінія ) у випадку заборони зміни транспортними засобами смуги руху, а також повинна наноситись на ділянках доріг з обмеженою видимістю, в тому числі на підйомах та спусках. Розмітка 1.11 в таких місцях суцільною лінією повинна бути повернута в бік смуги, з якої необхідно заборонити виїзд на смугу зустрічного руху.

Допускається застосовувати розмітку 1.11 для розділення потоків зустрічних напрямків перед позначеними пішохідними переходами, перехрестями при інтенсивності руху менше 3000 од/добу на відстані не менше 20 ( 40 ) м від них, а також перед залізничними переїздами на відсипані 100 м від розмітки 1.12, при цьому розмітка 1.11 суцільною лінією повинна бути повернута в бік смуги по якій рух здійснюється в бік вказаних ділянок дороги.

Розмітка 1.11, використовується для розділення транспортних потоків попутних напрямків, повинна наноситись

- на ділянках підйомів, де в бік підйому рух здійснюється по двох смугах, на відстані не менше 50 м від вершини підйому і 30 м за нею. В цьому випадку розмітка 1.11 суцільною лінією повинна бути повернута в бік крайньої правої смуги;

- на багатосмугових ділянках доріг для заборонення зміни смуги в крайню ліву смугу, по якій організований рух транспортних засобів з підвищеною границею швидкості;

- в інших випадках, коли необхідно виключити можливість зміни смуги руху з права або зліва, виділити ділянки в розмітці 1.1 - 1.3 для позначення місць зміни смуги або розвороту транспортних засобів, для позначення місць в'їзду на прилеглу територію та виїзду з неї.

Довжина штриха та проміжка між штрихами розмітки 1.11 повинна бути такою ж, як у попередньої їй лінії приближення 1.6, а при її відсутності може бути зменшена до 0,9 та 0,3 м..

Вертикальна розмітка

На ділянці дороги Київ-Чоп використовуються такі види вертикальної розмітки:

2.4 - використовується для позначення розміщених в межах дорожнього полотна направляючих стовпчиків, опор огородження, стояків дорожніх знаків.

2.5 - використовується для позначення бокових поверхонь початку дорожніх огороджень ( на протязі не менше 10 м ), встановлених на прямолінійних ділянках доріг, а також по всій довжині огороджень на розв'язках в різних рівнях, кривих в плані з радіусом менше 50 м, крутих схилах.,

2.7 - використовується для позначення поверхні підвищених острівців безпеки, бордюрів на кривих в плані з радіусом менше 50 м, в місцях звуження дороги, на небезпечних ділянках дороги. Розміри елементів розмітки 2.7 чорного та білого кольорів відповідно слід використовувати: для острівців безпеки - 0,2 та 0,4 м, для бордюрів - 0,5 та 1,0 ( 1,0 та 2,0 ) м.

9. Безпека дорожнього руху

9.1 Огородження дорожні і напрямні пристрої

Огородження дорожні і напрямні пристрої призначені для забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах.

Їх встановлюють згідно вимог існуючих стандартів .

На даній ділянці дороги застосоване металеве бар'єрне огородження яке призначене для запобігання вимушеним з'їздам транспортних засобів із земляного полотна дороги, зіткненню із зустрічними транспортними засобами, наїздам на масивні предмети та споруди, які розташовані у смузі відводу дороги. Висота огородження 0,75 - 0,8 м.

Огородження встановлені на:

- підходах до штучних споруд у межах довжини ділянок дороги з висотою насипу 2 м і більше, а якщо висота насипу менша - на відстані не менше ніж 18 м у кожний бік від початку і кінця перехідної плити споруди;

- на узбіччях і тротуарах, якщо висота насипу:

- 2 м і більше;

- на узбіччях і тротуарах, на аварійно небезпечних ділянках доріг;

На деяких ділянках дороги використовуємо поручневі пішохідні огородження які виконані з металу. Вони встановлюються біля пішохідних переходів на відстані не менше ніж 50 м у кожний бік пішохідного переходу на тротуарі, а також навпроти зупинок маршрутних транспортних засобів в межах зупинкового майданчика і на відстані не менше ніж 50 м у кожний бік за його межі, на тротуарах, узбіччях де з урахуванням забезпечення безпеки руху необхідно заборонити рух пішоходів через проїзну частину дороги.

Металеві бар'єрні огородження на автомобільній дорозі встановлюються на відстані 0,5 м від лицьової поверхні бордюру; на узбіччі - на відстані 1 м від краю земляного полотна; при наявності на узбіччі освітлення, інформаційно-вказівних дорожніх знаків, огородження встановлюється на відстані не менше ніж 1 м від краю проїзної частини і не ближче 1 м від перешкоди.

Поручневі пішохідні огородження встановлюються на відстані не менше 0,3 м від лицьової поверхні бордюру.

Напрямні та утримуючі пристрої огороджень виготовлені з металевого профілю, які закріплюються на стояках через компенсатори.

Компенсатори - конструктивні елементи огороджень, які призначаються для погашення енергії удару при наїзді автомобіля з метою зведення до мінімуму пошкодження транспортного засобу і огородження.

Дорожні огородження та сигнальні стовпчики обладнані світлоповертальними елементами відповідно до норм.

З метою забезпечення безпеки у торці огороджень встановлюють кінцеві елементи, що мають світлоповертальну поверхню.

Сигнальні стовпчики встановлюються на дорогах без штучного освітлення за умови, коли не потребується встановлення бар'єрного огородження:

- у межах кривих у поздовжньому профілі і на підходах до них ( по три стовпчики з кожного боку дороги );

- у межах кривої в плані і на підходах до неї (по три стовпчики з кожного боку ), якщо висота насипу не менше ніж 1 м;

- на підходах до кривих на перехрестях - по три стовпчики з обох боків головної дороги, які встановлюються на відстані 10 м один від одного;

- на підходах до бар'єрного огородження - по три стовпчики з обох боків, які встановлюються на відстані 10 м один від одного;

-біля водопропускних труб - по одному з кожного боку дороги вздовж осі труби.

Сигнальні стовпчики повинні встановлюватись на узбіччі на відстані 0,35 м від брівки земляного полотна, при цьому відстань від краю проїзної частини до стовпчика повинна становити не менше 0,75 м. Стовпчики позначають похилою, під кутом 30⁰, чорною смугою шириною 15 см (у верхній частині ) у відповідності до вимог стандарту '' Розмітка дорожня ''. До напрямних стовпчиків прикріплюють світлоповертальні елементи розмірами 4 х 10 см, червоного кольору - назустріч руху, білого - із зворотнього боку, а самі стовпчики фарбують білою фарбою.

Роботи по утриманю дорожніх огороджень і напрямних пристроїв полягають у своєчасній заміні і ремонті пошкоджених елементів, очищенні їх від пилу і бруду, заміні і підтягуванні болтів кріплення, фарбуванні.

Виявлені механічні пошкодженя і руйнування мають бути негайно усунені шляхом виконання ремонтних робіт на місці або заміні елементів огороджень, що підлягають ремонту. При заміні елементів вони мають відповідати вимогам технічних умов на виготовлення або проектно-технічній документації. При заміні окремих пошкоджених стовпчиків та стояків огороджень їх треба фарбувати таким же матеріалом, як і сусідні.

10. Охорона навколишнього середовища

10.1 Оцінка впливів реконструкції автодороги на навколишнє середовище

Підчас проведення будівельних робіт при реконструкції автодороги вплив на навколишнє природне та техногенне середовище пов'язаний з:

- зміною режиму площинного змиву завдяки зніманню верхнього шару ґрунту, укріпленню нових укосів та бокових канав, влаштуванню систем дренажу, вирубуванню придорожніх насаджень.

- поверхневою водною (підчас опадів чи сніготанення) та вітровою ерозією внаслідок зніманню верхнього шару та змін інженерно-геологічних властивостей ґрунтів в зоні тимчасового відведення землі;

- хімічне забруднення поверхонь ґрунту паливно-мастильними матеріалами та будівельним сміттям в межах території тимчасового відведення землі;

- надходження твердих, рідких та аерозольних забруднювачів в повітря, на поверхні ґрунту та на рослинність;

- тимчасовий вплив на повітряне середовище за рахунок відпрацьованих газів, шуму та пилу від працюючих механізмів;

- вирубка зелених насаджень;

- тимчасові незручності для місцевих мешканців та транзитного автотранспорту.

Зміни гідрологічного та гідрогеологічного режимів, хімічне чи теплове забруднення водних об'єктів (підземних вод), виникнення чи активізація ендогенних геологічних, геодинамічних та фізико-геологічних процесів, впливи на дику флору і фауну, на культурно-історичні пам'ятки, об'єкти архітектури не передбачаються.

Після введення об'єкту в дію при нормальних умовах експлуатації:

- атмосферні викиди забруднюючих речовин (відпрацьованих газів), акустичний вплив - за рахунок руху автотранспорту;

- зміни режиму площинного змиву завдяки існуванню насипів, укріплених укосів та бокових канав, дренажних систем тощо.

Можливі та аварійні ситуації та ДТП на автотрасі не нестимуть загрози додаткових впливів на населення та довкілля за межами захисної зони. Потенційний обережний ризик для населення оцінюється на рівні прийнятного ризику - 1•10^-5.

Перелік основних забруднюючих речовин: альдегіди, вуглекислий газ, вуглеводневі сполуки, оксид вуглецю, оксиди азоту, кадмій, свинець, сірчаний ангідрид, солі, нафтопродукти, сажа.

Оцінка впливів на навколишнє середовище автодороги після її реконструкції виконувалась за методикою "Екологія в дорожньому будівництві" на період до 2023 р. При цьому враховувались зміна класу та параметрів дороги, якості дорожнього покриття, кількості проїжджих смуг, зростання середньої швидкості руху та збільшення інтенсивності автомобілепотоку, вирубування придорожніх насаджень.

10.2 Визначення рівня шуму в населеному пункті

Інтенсивність транспортного шуму залежить від таких факторів як : інтенсивність , склад , швидкість руху , тип шин , рівність дорожнього одягу , та багато інших факторів .

Рівність шуму , дБА , на відстані 7,5м від осі найближчої смуги руху визначають із залежності :

( 10.1 )

де : N - інтенсивність руху автомобілів , авт/год.

- сумарна поправка до рівня шуму залежно від дорожньо-транспортних умов .

( 10.2 )

де : - поправка на кількість вантажних автомобілів ;

= 2дБА - поправка на поздовжній похил ;

= 1дБА - поправка на жорсткість покриття ;

= -0,5дБА - поправка на ширину розділювальної смуги .

Шум від дороги I_б категорії :

1. в час пік=50+8,8lg1835+2,5=81,2 дБА ;

2. в середньому=50+8,8lg1099+2.5=75.3 дБА

Шум від шляхопровода :

1. в час пік=50+8,8lg844+3=78,7 дБА ;

2. основний фон=50+8,8lg505+3=76,7 дБА

Зниження рівня шуму до населеного пункту розраховуємо за формулою:

( 10.3 )

де : R_n - відстань від джерела шуму до об'єкта дослідження

для :

75м

· 100м

· 125м

· 150м

· 175м

· 200м

· 250м

· 300м

Рівень шуму , який створюється від автомобільної дороги I_б категорії на відстані 100м

основний фон

( 10.4 )

що є вищим санітарної норми для територій з житловими будинками - 45дБА

Рівень шуму який створюється від руху транспорту на з'їздах

основний фон

( 10.5 )

що вище допустимого рівня

По номограмі 2.14 (Орнацький) визначаємо загальний рівень шуму від транспорту , який рухається по транспортній розв'язці він становитиме 65 дБА, що значно більше допустимого рівня (45 дБА).Потрібно передбачати заходи щодо зменшення шуму.

10.3 Заходи щодо зменшення рівня шуму

Для пониження рівня шуму до санітарної норми передбачаємо шумозахисні перепони у вигляді зелених насаджень .

Передбачаємо 4 ряди лісополоси з високими деревами посередині за рекомендацією (Я.В.Хом'як , В.Ф.Скорченко „Автомобильные дороги и окружающая среда „)

Зниження шуму за зеленими насадженнями визначаємо з формулою :

( 10.6 )

де : d - відстань від джерела шуму до фронту шумозахисної смуги , м .

Z - кількість рядів в смузі

В_ш - ширина ряду

А_ш - ширина міжряддя

I_б категорія

З'їзд №2

Визначаємо рівень шуму в населеному пункті , враховуючи зелені насадження від транспорту I_б категорії

від транспорту на з'їзді , основний фон

Що відповідає вимогам санітарних норм для житлових територій = 45дБА

15 2р20+1,5*2+0,35*10=26,5

25 3р20+1,5*3+0,35*15=29,75

35 4р20+1,5*4+0,35*20=33

45 4р20+1,5*5+0,35*25=36,25

55 6р20+1,5*6+0,35*30=39,5

10.4 Розрахунок рівня концентрації CO в повітрі

Концентрацію розраховуємо по методу Рябікова

Розрахунковий рівень концентрації вуглецю (в м²/м³ ) на висоті над кромкою проїзної частини прямої в плані горизонтальної ділянки дороги буде дорівнювати :

CO_o=(7.33+0.026N_лK4)K₁K₂K₃ ( 10.7 )

де :N_л - приведена інтенсивність руху ( в 2^-х напрямках ) в легкових автомобілях авт/год

К₄ - коефіцієнт , який враховує долю малолітражних автомобілів К₄ = 0,9

К₁ - коефіцієнт , який враховує склад транспортного потоку і його швидкість ( від 60 км/год і 80% карбюратором двигуна К₁ =1,02

К₂ - коефіцієнт , який враховує похил (при і=10-30‰ К₂=1,02 за таблицею 2,3 Орнацький )

К₃ - коефіцієнт , який враховує удосконалення конструкції двигунів приймаємо рівним 0,1

На з'їзді №2

CO_o=(7.33+0.026*505*0,9)*1,02*1,02*0,1=1,99 м²/м³

На автомобільній дорозі Київ - Чоп

CO_o=(7.33+0.026*2330*0,9)*1,02*1,02*0,1=6,44 м²/м³

Для під'їзду до Житомира

CO_o=(7.33+0.026*1099*0,9)*1,02*1,02*0,1=3,44 м²/м³

CO_o=(7.33+0.026*2000*0,9)*1,02*1,02*0,1=5,63 м²/м³

10.5 Заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та екологічної безпеки

Для забезпечення допустимого рівня концентрації шкідливих речовин та пилоутворення передбачаємо:

- прокладення траси з максимальним використанням існуючої смуги відведення та дороги;

- раціональне проектування нового поперечного профілю земляного полотна, який забезпечуватиме нормальний водостік та максимальне зменшення транспортного шуму;

- створення земле захисних зон необхідної ширини;

- створення очисних споруд, водо- та сміттєзбірників на території будівництва, дотримання під час ремонтних робіт режиму безпеки та охорони праці, екологічних та санітарних нормативів, у разі потрапляння ПММ на поверхню ґрунту - негайне їх видалення;

- передбачити видалення та поховання знятого 2-3 см шару цементобетонного покриття існуючої дороги (всього 900 м³) для недопущення засмічування сільгоспугідь та території забудови;

- захист від водної та вітрової ерозії земляного полотна шляхом закріплення узбіч щебенем, укосів та бокових канав трав'яним покривом з підсипанням родючого ґрунту товщиною 15 см;

- захист від ерозії розподільної смуги засівом трав з підсипкою родючого ґрунту товщиною 15 см;

- реконструкція та, при потребі, влаштування нових труб для пропуску води з водовідвідними канавами та водоприймальними колодязями на виході по довжині ділянки траси у необхідній кількості для забезпечення без розмиву і підтоплення прилеглої території поверхневого стоку опадів та талих вод у комплексі з укріпленням укосів;

- рекультивація земель тимчасового відводу (2,9 га) після завершення реконструкції дороги, знятий зі смуги родючий шар ґрунту не повинен застосовуватися для рекультивації землі;

- рух технологічного транспорту на період виконання будівельних робіт не допускається за межами земель тимчасового відводу;

- для зменшення пилоутворення передбачається полив ґрунту при його ущільненні;

- верхній шар ґрунту, що буде зніматися, використовується для поліпшення родючості ґрунтів на укосах та розділовій смузі;

- безпека дорожнього руху забезпечується проектними рішеннями, що відповідають ДБН В.2.3-4-2000 та відповідним ДСТУ та іншим нормативним документам з питань безпеки дорожнього руху, зокрема:

а) для підвищення рівня безпеки дорожнього руху та зменшення кількості ДТП влаштовується розподільча смуга шириною 6 м;

б) для підвищення безпеки руху транспорту в нічний час та при несприятливих погодних умовах (під час сильних опадів, туману, снігопаду тощо) проїжджа частина по всій довжині розміщується з використанням довго тривкої фарби та світлоповертаючих мікрокульок;

в) поблизу з'їздів, встановлюються полімерні напрямні стовпчики.

- при будівництві передбачене використання сучасних екологічно-дружніх технологій, органічних в'яжучих матеріалів до асфальтобетону, модифікованих полімерними добавками та поверхнево-активними речовинами, та ін.;

- антикорозійний захист забезпечується сучасними фарбувальними матеріалами;

- кошторисом передбачаються кошти на відшкодування можливих збитків власникам земель, що передбачаються для тимчасового землевідведення.

11. Охорона праці

При виконанні робіт слід керуватися вимогами ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення", ДНАОП 5.1.14-1.01-96 "Правила охорони праці при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг і на інших об'єктах дорожнього господарства", ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва", іншими відомчими інструкціями, рекомендаціями по безпечних методах виконання робіт, протипожежної та електричної безпеки, виробничої безпеки, виробничої санітарії та охорони праці працюючих в будівництві.

11.1 Основні положення

Усі види будівництва і ремонту автомобільних доріг можна виконувати тільки за наявності проектів організації будівництва і виконання робіт робочих креслень, що затверджені в установленому порядку.

Згідно з Законом України "Про охорону праці, усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять інструктаж (навчання ) з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки в разі виникнення аварії згідно з типовим положенням, затвердженим Державним комітетом України з нагляду за охороною праці.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеного небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. Перелік таких робіт затверджується Державним комітетом України з нагляду за охороною праці. Посадові особи, згідно з переліком, затвердженим Державним комітетом з нагляду за охороною праці, до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки проходять у встановленому порядку навчання, а також перевірку знань з охорони праці в органах галузевого або регіонального управління охороною праці за участю представників органу державного нагляду та профспілок. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці, забороняється. У разі незадовільних знань працівники повинні пройти повторні навчання. На прохання працівника проводиться повторний інструктаж.

11.2 Вимоги безпеки праці при проведенні підготовчих робіт

Повітряні лінії зв'язку і електропередач, кабельні лінії, трубопроводи та інші комунікації і споруди переносяться у відповідності до вимог ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення".

Перенесення чи перебудову, комунікацій повинні здійснювати спеціалізовані організації.

При проведенні підготовчих робіт найбільш потенційно небезпечними є роботи, що пов'язані з вирубкою дерев придорожньої посадки, роботою кущорізів, викорчовування пеньків і розпушуванням грунту.

До початку вирубування дерев звалювальники повинні підготувати інструмент і пристрої ( клини, вила, багри, мотузки, блоки ) що забезпечують безпеку робіт.

Для повалення лісу в зимовий час необхідно заздалегідь ущільнити сніг навкруги дерев, що валяються і протоптати доріжки під кутом 45⁰ ( від дерева ) довжиною 4 - 5 м для забезпечення швидкого відходу від дерева в момент його падіння.

Рубання дерев діаметром понад 300 мм необхідно виконувати тільки шляхом підпилювання або підрубування з наступним спилюванням.

Підпилювання або підрубування допускається тільки з тієї сторони, в яку намічено повалення дерева, але не з двох чи декількох сторін. Глибина підпилювання або підрубування рівних дерев повинна складати не менше 1/4 товщини колію.

Дерева, що мають нахил, звалюють у бік їх нахилу. Щоб уникнути сколу при падінні дерева, підрубку треба робити глибиною не менше 1/3 товщини стовбура.

У початковий момент падіння дерева звалювальник і його помічник повинні відійти на 4 - 5 м заздалегідь підготовленими доріжками.

Забороняється рубання дерев при вітрі силою понад 3 бали ( 5 м/с ), а також у нічний час і при видимості менше 50 м.

Для попередження обривів проводів зв'язку і ліній електропередач падаючим деревом, необхідно за допомогою тросу або мотузкових відтяжок (не менше двох) відтягти дерево вбік від проводів. Відтяжки прикріплюються до дерева до початку підрубування.

Перед початком роботи кущоріза необхідно переконатися у справності машини, звернути особливу увагу на кріплення навісного устаткування до трактора, надійність і міцність огорож, які захистять машиніста від ударів деревами, що ним зрізаються і стан кріплення ножів.

Обсяг роботи кущоріза має бути заздалегідь очищений від каменів, пеньків а також дерев, діаметр яких на лінії зрізу перевищує 200 мм.

Кріплення канатів на пеньку, який корчують та анкерному має бути надійним, для цього на пеньках роблять зарубки достатньої глибини.

Діаметр канату для корчування пеньків повинен бути 16 - 20 мм при діаметрі пеньків до 350 мм і 35 мм при діаметрі пеньків 350 - 500 мм.

Усі працюючі, безпосередньо не пов'язані з управлінням лебідкою, повинні відійти від канату на відстань, не меншу ніж відстань від пенька, який корчують.

11.3 Вимоги безпеки праці при спорудженні земляного полотна

Земляні роботи по спорудженню земляного полотна виконуються відповідно до затверджених ПОБ і ПВР, а також технічних карт з урахуванням вимог ДБН В.2.3-4:2007 "Автомобільні дороги" і ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення".

Розробляти грунт поблизу електрокабелів, що знаходяться під напругою, дозволяється тільки вручну, лопатами без різких ударів.

При випадковому виявленні підземних споруд роботи припиняються до з'ясування характеру цих споруд і відновлюються після отримання дозволу від організацій, що експлуатують ці комунікації.

В місцях проведення робіт, де потенційно можлива поява газів, що повинно відбитися в ПВР, працюючих забезпечують протигазами та індикаторами. Якщо гази виявляється несподівано, то роботу негайно припиняють, а працюючих відводять на безпечну відстань.

Перед початком робіт по зведенню земляного полотна необхідно забезпечити відведення поверхневих вод відповідно до проекту.

При розбиранні виїмок з уступами ширина останніх повинна бути не менше 2,5м.

Забороняється встановлення та рух будівельного транспорту, прокладка рейкових шляхів, розміщення лебідок, тощо в межах призми обвалення грунту незакріпленої виїмки.

Рух автомобілів - самоскидів заднім ходом до місця навантаження і вивантаження грунту дозволяється на відстань не більше 50 м і повинен супроводжуватися коротким переривчастим звуковим сигналом.

При вивантаженні грунту з автомобіля - самоскида на насип відстань від осі його заднього колеса до бровки природного укосу насипу повинна бути не менше 2 м, а відстань від бровки до зовнішнього колеса машини, що рухається по насипу - не менше 1 м.

Очищати підняті кузови автомобілів - самоскидів слід скребками або лопатами з подовженим держаком, що створює безпечні умови для робітника у небезпечній зоні.

При розвантаженні грунту робітники повинні знаходитися в зоні видимості водія, але не ближче 5 м до місця відсипання грунту.

11.4 Вимоги безпеки праці при проведенні оздоблювальних і укріплювальних робіт

Для опускання і пересування працюючих по поверхні укосів і конусів необхідно застосувати дерев'яні трапи з поручневою огороджею і переносні трапи підмостки. Забороняється приступати до укріплювальних робіт на вологій або мерзлій поверхні укосу.

При оздоблювальних роботах, які виконуються екскаватором - планувальником, працюючим забороняється знаходитися в зоні дії машини, нижче по укосу і біля підошви по фронту робіт плюс 15 м по обидва боки.

При зміцненні укосів земляного полотна гідропосівом трав усі працюючі виводяться з зони дії гідро посіву.

11.5 Вимоги безпеки праці при влаштуванні дорожнього одягу

Вимоги безпеки праці при влаштуванні покриттів, що пов'язані з використанням дорожньо - будівельної техніки (грейдерів, асфальтоукладчиків, гундронаторів та ін.)

До початку виконання робіт по влаштуванню і реконструкції дорожніх покриттів необхідно:

· дільницю виконання робіт обладнати технічними засобами організації дорожнього руху у відповідності з "Інструкцією по забезпеченню безпеки дорожнього руху в місцях проведення робіт" ІНУВ 3.2-218-051-95;

· встановити безпечну зону для дорожніх робітників;

скласти схему заїзду і виїзду з зони робіт автомобілів - самоскидів.

Технічні засоби організації дорожнього руху встановлюють організації, що виконують ці роботи.

У темний період доби місце укладання асфальтобетонної суміші повинно бути обладнане відповідно до ГОСТ 12.1.0.46-85 "Строительство. Нормы освещения строительных площадок".

Під час укладки розподільником щебеню в основу дорожнього покриття на насипах забороняється під'їджати до бровки земляного полотна ближче 10 м.

При виконанні робіт дорожні робітники та інші особи повинні, по можливості, знаходитися з повітряного боку від працюючих машин (автобітумовозів, автогудронаторів, грунтозмішувальних машин, дорожніх фрез).

При розвантаженні асфальтобетонної суміші в бункер асфальтоукладчика треба дотримуватися таких заходів безпеки:

· самоскиди, що доставили суміш, спиняють за вказівкою бригадира по осі смуги проїзної частини, на відстані 4 - 5 м від укладеної суміші. Після повної зупинки самоскида, робітник вимірює температуру суміші не піднімаючись у кузов;

· подавати автомобіль - самоскид на розвантаження дозволяється тільки по сигналу машиніста асфальтоукладача;

· перед початком руху заднім ходом водій автомобіля зобов'язаний подати звуковий сигнал;

· при вивантаженні суміші з автомобіля в бункер працюючим треба знаходитися не ближче 1 м.

При роботі асфальтоукладчиків і котків забороняється:

· знаходитися стороннім особам у зоні дії робочих органів;

· ходити на майданчику управління до повної зупинки машини;

· регулювати роботу ущільнювальних органів;

· залишати без нагляду машини з працюючим двигуном;

· ремонтувати шнеки, живильники та інші механізми.

При укладанні чорних і асфальтобетонних сумішей робітники повинні бути одягнуті у спецодяг, спецвзуття для роботи з гарячими матеріалами і сумішами та мати рукавиці, що передбачені галузевими нормами.

Дорожні робітники при укладанні асфальтобетонних, чорних покриттів і основ повинні зверху спецодягу одягати яскраві сигнальні жилети.

При роботі з асфальтобетонного сумішшю, що містить поверхнево - активні речовини та активатори, необхідно користуватися герметичними окулярами і універсальними респіраторами.

11.6 Вимоги безпеки праці при розмітці проїзної частини

Нанесення ліній безпеки і розділювальних смуг на покриттях проїзної частини автомобільних доріг виконують відповідно до ДСТУ 2587 - 94 "Розмітка дорожні. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування", і "Технических указаний по разметке дорожных покрытий и нанесению рефлектирующих пленок на дорожный знаки и ограждения ".

Місце роботи обладнують технічними засобами організації дорожнього руху відповідно до вимог "Інструкції по забезпеченню безпеки дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт" ІНУВ 3.2-218-051-95.

Роботи по використанню нітрофарб під час нанесення ліній на дорожці покриття виконують робітники в комбінезонах, гумових рукавицях, захисних окулярах і респіраторах. Усі працюючі з фарбою мають бути проінструктовані про властивості матеріалів і безпечні прийоми праці.

У бригаді, що виконує роботи по фарбуванню смуг розмітки, має бути аптечка для надання першої медичної допомоги.

11.7 Експлуатація самохідних дорожніх машин і причіпних агрегатів

Під час роботи дорожніх машин забороняється:

· знаходитися стороннім особам у зоні дії машини, а також на її площадці управління, рамі, робочих органах, кожухах;

· сходити з площадки управління і заходити на неї під час руху;

· відчіпляти причіпну машину до повної зупинки тягача;

· оглядати колеса і вилучати предмети, що застрягли між покришками ,під час руху.

Під час руху дорожніх машин ( за винятками машин на базі автомобільного шасі ) на підйом і спуск треба уникати переключення передач. Забороняється рух і робота на укосах і косогорах із крутизною більше допустимого кута для даного типу машин. Рух дорожніх машин на спусках необхідно вести на першій передачі і при необхідності пригальмовувати.

При влаштуванні насипу відстань від краю гусениці (колеса ) до бровки земляного полотна повинна бути не менше 1 м.

Причепи ( напівпричепи ) повинні використовуватися з тим тягачем, що вказаний в паспорті причепа.

При роботі в нічний час самохідні і причепні агрегати повинні бути обладнані: