Палаци як архітектурні пам'ятки міста Львова

Особливості архітектури Львова від заснування до початку ХХ століття. Роль палаців в комплексі архітектурних пам’яток. Розгляд основних палаців: Сапєг, Сенявських, Туркулів-Комелло, Дідушицьких, Любомирських, Справедливості, Бесядецьких, Бандіннеллі.

Рубрика Строительство и архитектура
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 17.01.2014
Размер файла 8,9 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Палац Справедливості - адміністративна будівля кінця XIX ст. у стилі віденського неоренесансну (Див. Дод. П). Будинок споруджений за проектом архітектора Ф. Сковрона у 1891-1895 рр. для Вищого суду Галичини, який ще називали Палацом Справедливості. На аттику головного фасаду - частково збережена кам'яна група «Справедливість» авторства відомого скульптора Леонардо Марконі. У вестибулі збереглося незвичайно велике дзеркало кінця XIX ст. і два алебастрові леви роботи скульптора, автора пам'ятника Адаму Міцкевичу у Львові, Антоні Попеля. В інтер'єрі будинку міститься інша скульптура Попеля - статуя Юстиції (1896 р.). У залах Палацу Справедливості відбулося свого часу багато гучних судових процесів. На цьому місці у приміщенні старого монастиря Кармелітів до 1889 р. містилася в'язниця. Тут у 1877-1878 рр. відбував покарання Іван Франко, про що свідчить меморіальна таблиця на фасаді будівлі. Зараз у будівлі містяться навчальні корпуси університету «Львівська Політехніка» [6].

Палац Бесядецьких - пам?ятка архітектури у Львові на площі Галицькій, 10. Єдиний збережений донині палац XVIII ст. садибного типу у Львові (Див. Дод. Р).

Володимир Вуйцик припускав, що датою побудови палацу міг бути 1737 р. На думку проф. Єжи Ковальчика це могли бути 1740-ві рр. Авторство первісного проекту також достеменно не з?ясоване. За однією з версій це Ян Гербурт - цеховий будівничий. Згідно з іншою - Бернард Меретин, котрий зокрема нібито провадив реконструкцію після пожежі 1745 р.

1756 р. перебудований за проектом французького архітектора П?єра Ріко де Тіржеля. Вересень-листопад 1780 р. - реставрація під керівництвом П?єра Дені Гібо. У 1820-ті рр. - реконструкція інтер?єру архітектором Фридериком Баумананом. 1866 р. замінено перекриття головної зали архітектором Л. Солецьким. 1885 р. - реставрація під керівництвом архітекторів Яна і Карла Шульців. Із західної сторони добудовано триповерховий флігель. У 1934 р. ще одна реконструкція, тепер вже архітектора Івана Багенського. Укріплено стіни та інші несучі конструкції, замінено дах. У великій залі встановлено балкон-галерею. Інтер?єр набув рис ампіру та історичних стилів. Незважаючи на перебудови, пам?ятка зберегла свою первісну основу.

Будівля розташована осібно у глибині ділянки, за садом, відділеним від площі кам'яною огорожею з в'їзною брамою. Мурована з цегли, тинькована, двоповерхова споруда, у плані наближена до прямокутника, перекрита мансардним дахом. На фасаді виступають три ризаліти. Центральний - гранчастий і бічні - прикрашені подвійними пілястрами зі спрощеними капітелями. Вікна в обрамленнях з елементами рокайльного декору. Над головним входом - кам?яний картуш з гербом. Внутрішнє планування анфіладно-зального типу, частково перероблене у коридорно-секційне. У центральній залі на стінах зберігся ампірний скульптурний фриз, створений під час реконструкції палацу Фридериком Бауманом у 1820-х рр. Автором фризу міг бути сам Бауман, або скульптор Йоган Баптист Шімзер [1, c. 54].

Палац графів Голуховських - одна з перших неороманських споруд Львова. Будівля зведена за проектом архітектора К. Оманна 1865 рр. (Див. Дод. С) Власник палацу граф Агенор Голуховський, пропольський політик Австрійської імперії, неодноразовий намісник Галичини у другій половині XIX ст., бюрократ і консерватор, автор ідеї запровадження латинської абетки для української мови. Тепер в колишньому палаці Голуховських міститься діагностичний центр лікарні Львівської залізниці.

Палац греко-католицьких архієпископів - будівля середини XVIII ст., споруджена у стилі рококо з елементами класицизму (Див. Дод. Т). Апартаменти палацу зведено за проектом архітектора Клементія Ксаверія Фесінгера у 1762 р. Апартаменти палацу зведено за проектом архітектора Клементія Ксаверія Фесінгера у 1762 р., реконструйовано будівлю 1772 р. У 1775-1776 рр. під наглядом архітектора Ф. Кульчицького скульптор І. Щуровський та художники С. Углицький і С. Градолевський працювали над внутрішнім оздобленням будівлі. В інтер'єрі збереглися настінні розписи цих художників.

Гостями митрополичих палат у різні часи були австрійський цісар Йосиф II, Папа Іван Павло ІІ, провідник польського визвольного руху Тадеуш Костюшко, знаменитий авантюрист Джакомо Казанова, відомий науковець і краєзнавець Тадеуш Чацький. Особливої слави центру львівського світського життя митрополичі палати набули у 80-х рр. XVIII ст., коли в них оселилася Катажина Косаковська з Потоцьких. Біля входу на стіні палацу - встановлена 1991 року меморіальна дошка на честь перебування тут митрополита Андрея Шептицького [19, c.22].

Палац Бандінеллі (Див. Дод. У). Будинок було побудовано в кінці XVI ст. (1593 р.). На початку XVII ст. купець з Флоренції (Італія) Роберто Бандінеллі, одержавши львівське громадянство, купив цей будинок і започаткував тут класичну пошту європейського зразка. Саме за ім'ям купця будинок називають і тепер. 1629 р. польський король Сигізмунд ІІІ Ваза надав Бандінеллі привілей на утримання регулярної королівської пошти і титул королівського постмагістра. Львів'яни могли щосуботи відправляти й одержувати листи з усієї Європи, але ці послуги коштували досить дорого. Відправка лише шести грамів кореспонденції, наприклад до Гданська, дорівнювала денній платні кваліфікованого ремісника. Папір був у ті часи важким і невдовзі львівська Рада відмовилась від таких дорогих послуг. Бандінеллі вклав у цю справу немалі гроші і, фактично, дії Ради розорили його.

У 1737-1739 рр. будинок ґрунтовно перебудували, звівши для укріплення контрфорси. Про перебудову свідчить напис на фасаді з боку вулиці Ставропігійської. На дверних та віконних оздобах залишилися елементи різьби по білому камені. Оригінальними залишилися портал та вікна, що справа й зліва від нього, обрамлені дельфінами. Дельфіни зображені невипадково - вони були покликані сприяти власникові будівлі у торгівельних справах і оберігати від небезпек.

У XIX ст. тут містилася книгарня Вільда, своєрідний клуб львівської інтелігенції. У будинку тоді ж мешкав відомий польський поет Корнель Уєйський.

Наприкінці сімдесятих років XX ст. виявився аварійний стан будинку. Ремонт будівлі радянськими методами більше нашкодив, аніж приніс користі. Тому, під тиском громадськості, будинок передали професійним реставраторам. Майже після двадцяти шести років ремонту і реставрації урочисте відкриття Палацу Бандінеллі відбулося 28 грудня 2005 р. Завдяки малюнкам, які збереглися з тих часів, відтворено стиль приміщення і навіть дизайн меблів. Зараз тут розміщують найрізноманітніші експозиції під егідою Львівського історичного музею, котрому й належить будинок.

Палац Бєльських - найхарактерніший зразок львівського класицистичного модерну (Див. Дод. Ф). Будівлю зведено 1923 року для магнатів Бєльських за проектом архітектора Івана Багенського. Палац двоповерховий із мезоніном і ризалітом у правій частині. Композиція головного фасаду асиметрична, добре вписана у похилий рельєф. Головний портик підкреслений вертикаллю колон коринфського ордеру, на які спирається аттикова балюстрада. Палац розміщений у глибині ділянки і замкнений кованою металевою огорожею. У повоєнні роки в палаці Бєльських розмістили Будинок учителя. Від 1958 р. тут ставлять вистави польського народного театру у Львові [13, c.121].

Палац вірменських архієпископів - архітектурна пам'ятка XVII-XVIII ст. (Див. Дод. Х). Зі сходу подвір'я ансамблю Вірменського собору замикається Палацом вірменських архієпископів, зведеним наприкінці XVII ст. архієпископом Гунаніяном. Після пожежі 1778 р. споруду відбудував і розширив один з його наступників - Я. Августинович. Будівля була центром життя вірменської громади Львова.

Від первісної споруди зберігся цікавий портал з кам'яним обрамленням, оздоблений поширеним в архітектурі Сходу та давньої Кілікійської держави орнаментальним мотивом у вигляді жолобків зі вставленими дрібними валиками. Донині під покрівлею палацу та в його екстер'єрі збереглися фрагменти, яким понад п'ять століть. Це, зокрема, знаковий символ вірменських архієпископів на зовнішній стіні палацу.

Висновки

Отже, в процесі роботи автор дійшов до висновків. Львів - це одне з найстаріших міст України. Львів - велике місто України, найважливіший політичний та культурний осередок західного реґіону держави. Тут сформувалась особлива архітектурна аура, яка завдяки ентузіастам, патріотам, громадським діячам зуміла зберегти свою автентичність, незважаючи на історичні обставини та потрясіння, іноземний гніт, що порушив долю цього славного культурного центру.

Чарівність львівської атмосфери, своєрідний характер міста, як і всієї Львівщини, приваблює багатьох туристів. Допомогти їм краще пізнати Львів, ближче ознайомитись з його історичними, меморіальними архітектурно-мистецькими пам'ятками.

Треба відмітити, що більшість львівських скульпторів доби ренесансу походила з Італії, Нідерландів, Німеччини, Польщі. Вони принесли в Україну не тільки мистецтво скульптури, яке набуло в цей час особливої досконалості, але й гуманістичні ідеї, світські сюжети скульптури. Поряд з надгробною поступово розвивалась і світська скульптура: магнатські парки прикрашали статуями, що зображували античних богів, богинь, героїв, з'явився також скульптурний портрет.

Західні впливи відіграли роль каталізатора, який прискорював розвиток місцевої художньої культури, збагачував її зміст, вносив нові засоби і репертуар своїх форм. В той же час характер львівської скульптури формували місцеві традиції, які ставили перед митцем конкретні завдання і вимоги. Саме вони визначали відбір імпортованих і власних народних елементів для кращого вираження ідеалів І інтересів суспільства, що їх породило, вносили актуальне звучання, навіть у твори на релігійну тематику.

Планувальна структура, архітектурно-будівельні ансамблі та насамперед окремі пам'ятки історії та культури є відображенням характерних етапів в історії розвитку міста.

У другій половині XVI - першій половині XVII ст. найбільше значення на Україні мала архітектурна школа Львова. Її характерною особливістю було засвоєння та переробка архітектури італійського Ренесансу. Цьому сприяв вплив архітектури польського Ренесансу, а також участь у будівництві італійських майстрів, що жили у Львові, а також наявність цеху будівників та різьбярів у місті.

Перетворення Львова в основний транспортний вузол західноукраїнських земель зумовило будівництво одного з найбільших в Австро-Угорщині залізничних вокзалів. Новаторська для цього часу споруда має традиційні для періоду еклектики неоренесансні архітектурні форми.

Громадська забудова у Львові наприкінці XVIII - першої половини ХІХ ст. типологічно розділяється на: адміністративні споруди, адміністративні споруди військового призначення, резиденції, пенітенціарні заклади, бібліотеки, заклади освіти, музейні споруди, видовищно-розважальні заклади, лікарні та заклади милосердя, сакральні споруди; житлова забудова Львова в цей період розділяється на: садиби, вілли та палаци, житлові кам'яниці, прибуткові будинки та готелі.

Встановлено такі особливості архітектури громадських споруд Львова наприкінці XVIII - у першій половині ХІХ ст.: регулярна симетрична планувальна схема; пропорційність та симетричність фасадів, осьове підпорядкування різних елементів композиції планів і фасадів; гармонійне розташування просторових акцентів; прямокутна або квадратна конфігурація споруд, де приміщення групуються навколо внутрішніх дворів; широке застосування ризалітів та розкріповок. Характерним для громадських споруд в цей період є тричастинність тектонічної схеми (цоколь; основна частина; завершення) та стримане ордерне декорування.

Найсильніший вплив на архітектуру Львова в цей період мала німецька та австрійська архітектура. Це пояснюється, в першу чергу, адміністративним підпорядкуванням Львова Відню, а також безпосереднім впливом особистостей архітекторів і будівничих.

Щодо дослідження історії Львова, то варто підкреслити складність ситуації. Ми маємо дослідження місцевих дослідників минулого, в якій мало відомостей з архітектури, а тільки констатація подій. В ХХ ст., ситуація ще більш погіршилась, наявна політична ситуація як в СРСР, так і в Польщі, довгий час робила неможливими серйозні дослідження архітектури Львова. Це стосується як українських, так і польських дослідників. Поодинокі спроби у цьому напрямку зводяться до згадок про львівський період у творчості тих архітекторів, які діяли після Другої світової війни на території сучасної Польщі, або до спроб узагальнюючого розгляду існуючих будівель. Останні здебільшого відзначаються довільністю датування і визначення авторства окремих реалізацій, відсутністю глибокого розгляду містобудівельного розвитку міста, джерел інспірації та порівняльного аналізу з європейською архітектурою тощо. Досі докладно не опрацьовано склад, формування і розвиток тогочасного середовища архітекторів у Львові.

Тепер, коли у світі зростає зацікавлення архітектурою функціоналізму, повертаються її філософські цінності, що досі сприймаються як пріоритетні у розвитку сучасної архітектурної думки, збільшується необхідність визначити місце та ввести у європейський контекст здобутки львівської архітектури міжвоєнного періоду.

Славетне місто Львів заворожує туристів своєю багатою архітектурою. У різні етапи формування міста їй завжди приділялася належна увага. В архітектурі ділових і торговельних споруд Львова початку двадцятого століття відсутні сміливі новаторські рішення, притаманні великим містам Європи. Витіснена з площі Ринок базарна торгівля перемістилася в район Галицької та Краківської площ, а також до собору святого Юра, де відбувалися відомі на увесь світ святкові ярмарки.

Література

1. Александрович В. Собор святого Юра у Львові / В. Александрович, П. Ричков. - К.: Техніка, 2008. - 232 с.

2. Жук І. Львів Левинського: місто і будівничий / І. Жук. - К.: Грані-Т, 2010. - 184 с.

3. Мельник Б. Вулицями старовинного Львова / Б. Мельник. - Львів, Світ, 2001. - 272 с.

4. Слободян В. Церкви України. Перемиська єпархія: вид. присвяч. 2000-літтю Різдва Христового / В. Слободян - Львів, 1998. - 863 с.

5. Трегубова Т. Львів: Архітектурно-історичний нарис / Т. Трегубова, Р.Мих. - К.: Будівельник, 1989. - 272 с.

Періодика

6. Богданова Ю. Умови виникнення та розвитку модернізму у львівській архітектурі / Ю. Богданова // [Електронний ресурс] http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/15640/1/15-91-95.pdf

7. Бойко О. Втрачені пам'ятки сакральної архітектури Львівщини / О. Бойко // Пам'ятки України: історія та культура. - 2005. - № 2. - С. 88-91.

8. Зубрицький, Д. Хроніка міста Лева / Д. Зубрицький // Дзвін. - 2001. - № 1. - С. 122-128.

9. Зубрицький, Д. Хроніка міста Лева / Д. Зубрицький // Дзвін. - 2001. - № 2. - С. 113-119.

10. Зубрицький, Д. Хроніка міста Лева / Д. Зубрицький // Дзвін. - 2001. - № 3. - С. 124-130.

11. Зубрицький, Д. Хроніка міста Лева / Д. Зубрицький // Дзвін. - 2001. - № 4. - С. 121-128.

12. Зубрицький, Д. Хроніка міста Лева / Д. Зубрицький // Дзвін. - 2001. - № 5/6. - С. 134-140.

13. Зубрицький, Д. Хроніка міста Лева / Д. Зубрицький // Дзвін. - 2001. - № 8. - С. 130-137.

14. Зубрицький, Д. Хроніка міста Лева / Д. Зубрицький //Дзвін. - 2001. - № 9. - С. 108-116

15. Ільченко О. Господи, це Львів / О. Ільченко // Міжнародний туризм. - 2005. - № 5. - С. 108-117.

16. Ковальчик Є. Пізньобарокові магнатські резиденції на Волині та Львівщині / Є. Ковальчик // Хроніка-2000. - 2009. - Вип. 80: Україна-Польща: діалог упродовж тисячоліть. - С. 293-307.

17. Космолінська Н. Легенди львівських двориків / Н. Космолінська // Міжнародний туризм. - 2005. - № 5. - С. 120-123.

18. Космолінська Н. Свідки / Н. Космолінська // Міжнародний туризм. -2005. - № 5. - С. 128-132.

19. Кудрявцев Л. Пам'ять про Львівську браму / Л. Кудрявцев // Наука і суспільство. - 2004. - № 11-12. - С. 21-23

20. Липка Р. Архітектурна спадщина Львова - феномен взаємодії різних культур / Р. Липка // [Електронний ресурс] http://map.lviv.ua/statti/lypka.html

21. Лукомський Г. Старий Львів: (Прогулянки давніми куточками галицької столиці) / Г. Лукомський // Хроніка 2000. - 2005. - Вип. 63-64. Ч.2. - С. 175-185.

22. Лукомський Г. Старовинна архітектура Галичини / Г. Лукомський // Хроніка 2000. - 2005. - Вип. 63-64. Ч.2. - С. 96-174.

23. Маньковська Р. Сакральна деревяна ахітектура України в світовій спадщині / Р. Маньковська // Краєзнавство. - № 4 - 2010. - C. 76-86.

24. Морушко О. архітектурна спадщина Львова / О. Морушко // [Електронний ресурс] http://together.lviv.ua/index.php?id=848

25. Ничкало С. Мистецтво України XIV - початку XVII ст.: [Архітектура та скульптура Львова] / С. Ничкало // Мистецтво та освіта. - 2003. - № 3. - С. 28-37.

26. Рудницький А. Конструкція як засіб втілення архітектурної форми в українському храмобудуванні / А. Рудницький, Р. Гнідець // Будівництво України. - 2001. - № 5. - С. 19-23.

Іноземна література

27. Cielatkowska R. Detal architektury mieszkaniowej Lwowa XIX i XX wieku / R. Cielatkowska, L. Onyszczenko-Szwec. - Wydanie II popraw. - Gdansk : MIREX-Mirotki, 2008. - 440 с.

Додаток А

Церква Святого Пантелеймона в Галичі

Додаток Б

Успенська церква у Львові

Додаток В

«Чорна кам'яниця»

Додаток Г

Каплиця Боїмів

Додаток Д

Собор Святого Юра

Додаток Ж

Палац Корнякта на східній стороні площі

Додаток З

Палац графів Потоцьких у Львові

Додаток К

Палац Сапєг

Додаток Л

Арсенал Сенявських

Додаток М

Палац Туркулів-Комелло

Додаток Н

Палац Дідушицьких

Додаток О

Палац Любомирських

Додаток П

Палац Справедливості

Додаток Р

Палац Бесядецьких

Додаток С

Палац Голуховських

Додаток Т

Палац греко-католицьких архієпископів

Додаток У

Палац Бандіннеллі

Додаток Ф

Палац Бєльських

Додаток Х

Палац вірменських архієпископів

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дослідження архітектурних особливостей у історичній забудові Львова на початку ХХ ст. Специфіка формотворення входів в екстер’єрах будівель. Застосування стильових ознак ар-деко в елементах монументалізованого декору. Основоположні ідеї функціоналізму.

    статья [407,4 K], добавлен 31.08.2017

  • Архітектурні, стилістичні та семантичні особливості пам'яток дерев'яного зодчества лівобережної України. Загальні типологічні риси храмів України. Взаємопроникнення та неподільності української дерев’яної та мурованої архітектури, архітектурні школи.

    курсовая работа [4,1 M], добавлен 28.10.2014

  • Виникнення назви міста Бурштин та його історія. Архітектурні пам’ятки та пам’ятки мистецтв: Костел "Пресвятої Трійці", Юдеї в Бурштині, Замок Яблоновських, Церква Всіх Святих і Священомученика Йосафата в Бурштині. Стримування розвитку культури міста.

    реферат [3,9 M], добавлен 14.05.2019

  • Сущность и специфика львовского классицизма, его отражение в архитектуре города. Распространение данного направления в конце XIX века. Исторические предпосылки развития эклектики. Развитие нового направления в архитектуре Львова - модерна в ХХ веке.

    презентация [9,8 M], добавлен 18.12.2010

  • Вивчення історії Житомира та її відображення на архітектурі міста. Перелік історичних об'єктів та опис їх архітектурних стилів. Особливості декору будівель та елементи дизайну фасадів. Сучасна архітектура міста Житомиру. Перелік архітектурних термінів.

    реферат [7,8 M], добавлен 19.01.2011

  • Природні та соціальні чинники формування романської архітектури. Особливості розвитку конструкцій, архітектурних форм та національних відмінностей культових Європейських держав. Еволюція нового стилістичного спрямування конструктивних систем міст.

    курсовая работа [75,2 K], добавлен 23.06.2015

  • Список протиправних будівельних заходів, здійснених в охоронних зонах ансамблю споруд "Софія Київська", Майдану Незалежності, урочища Гончарі-Кожум'яки. Вандалізм по відношенню до історичних пам'яток Києва. Заборона реставрації центральної частини Львова.

    реферат [37,9 K], добавлен 16.12.2010

  • Культура елінізірованих східних держав. Подвійність і складність релігії еллінізму. Особливості, характерна тематика елліністичної архітектури. Ордерна система античної архітектури. Риси елліністичного містобудування, відмінність від класичного міста.

    реферат [23,6 K], добавлен 08.10.2009

  • Принципи функціоналістської архітектури видатного архітектора ХХ ст. Ле Корбюз'є. Зростання взаємозв'язку архітектури і містобудування у другій половині сторіччя. Особливості форм архітектурного авангарду, його багатоаспектність та новаторські напрямки.

    реферат [30,3 K], добавлен 01.03.2011

  • Історична довідка про розвиток архітектури в Україні. Якісна оцінка рівню архітектурних споруд, опис архітектури споруд доби християнства. Розвиток системи хрестово-купольного храму. Внутрішнє убрання храмів, опис будівель, що збереглися до наших днів.

    реферат [20,3 K], добавлен 18.05.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.