Проектування житлового мікрорайону

Майданчики для сміттєзбірників бувають двох типів: відкриті, обрамяні живоплотом або стінкою і криті, у вигляді навісу (ритсунок 24).

а)

б)

Рисунок 24 - Майданчик для сміттєзбірників: а - навіс для сміттєзбірників; б - розташування майданчика щодо житлових будинків.

Криті переважні для бачків, а відкриті - для контейнерів. Розміщуються майданчики не далі 100 м від сходової клітки і не меншого 20 м від вікон житлових будівель. Майданчики, обладнані бачками, можуть бути віддалені від внутрішніх проїздів на відстань не більше 25 м.

При насрізному проїзді майданчика для зупинки автомобіля - сміттєвозу повинні бути шириною 3,5-8 м, а при тупиковому під'їзді сміттєвозів приймаються рівними 12х12 м.

Кожен майданчик розраховується зазвичай на 200-400 жителів, при застосуванні бачків і на 500 жителів - при контейнерах. На бачок відводиться площа 0,75-1,5 м2, на контейнер - 2-3 м2.

Покриття майданчиків повинне бути водонепроникним і забезпечувати легке очищення: з асфальтобетону, великорозмірних бетонних плит з ухилом 1 % для відведення дощових вод. Майданчик влаштовується на 10 см вище рівня землі.

6.Формування дорожньо-стежкової мережі

У благоустрої важливе місце належить системі пішохідних зв'язків. Ця система зумовлюється характером розміщення основних зон житлової забудови і повинна забезпечити вільне і зручне пересування пішохода на всіх напрямках. Пішохідні доріжки повинні бути запроектовані з урахуванням інтенсивності їх використання. Залежно від інтенсивності вони діляться на основні, другорядні і доріжки періодичного користування.

Основні пішохідні доріжки прокладаються до магістралей, до зупинок суспільного транспорту, установ обслуговування, зелених масивів і ігрових комплексів.

Другорядні - до майданчиків для дітей до 6 років, до майданчиків для сміттєзбірників.

Доріжки періодичного користування влаштовують до майданчиків для сушки білизни, чищення речей, до місць тихого відпочинку.

Ширина і розташування доріжок в плані визначається залежно від їх призначення і інтенсивності руху в межах: 1,5-2,5 м для основних: 1-1,25 м для другорядних і 0,5-0,8 м для періодичного користування. Зазвичай розмір доріжок встановлюється також із розрахунку: ширина з однією смугою руху - 0,75 м, при двосторонньому русі - 1,5 м. Загальна площа пішохідних доріжок, тротуарів і майданчиків відпочинку на пішохідних алеях не повинна займати більше 30% загальної площі територій двору, що озеленюють.

У проекті необхідно визначити типи покриття окремих доріжок і майданчиків, які відносяться не тільки до найважливіших елементів благоустрою, але і віграють велику роль в архітектурно-художньому формуванні зовнішності житлової групи.

Проектування зелених насаджень.

Проектування насаджень - найважливіша частина загального проекту благоустрою і озеленення двору або саду житлової групи. Розміщення дерев і чагарників, відкритих газонних ділянок і квітників повинно бути взаємозв'язане з розташуванням майданчиків, їх розмірами і конфігурацією.

До озеленення окремих ділянок в житловій території саду або двору пред'являються свої специфічні вимоги.

Озелененню прибудинкових смуг слід приділяти особливу увагу, оскільки вони підкреслюють вхід в будинок, на них звертається повсякденна увага мешканців, що живуть на перших поверхах (рисунок 25). По будівельних нормах і правилах їх ширина складає 3,5-8,0 м. У прибудинкових смугах доречне розміщення компактних груп чагарників і невеликих по висоті дерев, що окремо стоять, а також пристрій квітників або невеликих ділянок (2х2, 4х4 м) для самодіяльного квітникарства. Чагарники рекомендується групувати за часом цвітіння. У прибудинкових смугах слід передбачити місця для посадки в'юнких рослин, які додадуть додаткову живописність фасадам будівель. Це є також прийомом поступового переходу від будівлі до території. Дерева в смугах повинні розміщуватися не ближче 5 м від будівлі, чагарники - не ближче 1,5 м. Інакше рослини затінюватимуть вікна будівель. Прибудинкові смуги повинні бути нерозривно пов'язані зі всією територією двору.

Рисунок 25 - Озеленення прибудинкових смуг: А - озеленення балконів; Б - озеленення стін; В, Г - планування території поблизу дома.

При розміщенні насаджень у спортивних майданчиків слід враховувати те, що ці майданчики є джерелом шуму і пилу, тому їх зазвичай ізолюють сітчастими огорожами. По огорожах можна передбачити в'юнкі рослини (посадочні місця зовні майданчика). По периметру майданчика рекомендується висаджувати швидкорослі дерева з щільною крупною кроною. Розміщення рослин групами або рядами сприятиме захисту майданчика від вітру. Ширина ділянок насаджень навколо блоку майданчиків повинна бути не меншого 10 м. Деревні породи слід розміщувати не ближче 2 м від краю майданчика. Це усуває нерівномірність освітлення і мигтіння світлових плям на покриттях.

Розміщення рослин навколо дитячих майданчиків, особливо для дошкільників, слід проводити з урахуванням захисту від вітру, забезпечення оптимальної освітленості, а також достатної провітрюваності. Крім того, вони повинні бути ізольовані від проїздів смугою насаджень шириною не меншого 3 м.

Для ізоляції дитячих майданчиків по периметру слід передбачити чагарники (живопліт, групи), а для затінювання частини покриття майданчиків з півдня і південного заходу - дерева.

7.Техніко-економічні показники

Загальна площа мікрорайону, га -

Проектна чисельність населення, чол. -

Житловий фонд, м2 -

Щільність житлового фонду (брутто), м2/га -

Середня поверховість -

Площа забудови, га -

Відсоток забудови % -

Площа озеленення, га -

Відсоток озеленення % -

Площа проїздів, пішохідних доріг і майданчиків, м2 -

Для визначення озеленення мікрорайону вимірюють його територію зайняту всіма видами зелених насаджень, тобто площа мікрорайону за вирахуванням забудованої частини (вимірюється за планом).

Список використаної літератури

Державні будівельні норми. ДБН - 360 - 92**. Містобудування. - видання офіційне. - К.: Держбуд України, 1992.

Боговая И.О., Теодоронский В.С. Озеленение населенных мест. - М.: Агропромиздат, 1990. - 239.

Георгиевский Н.К. Зеленые устройства в городах. - Минск: Вышэйшая школа, 1949. - 32.

Горохов В.П. Городское зеленое строительство. - М.: Стройиздат, 1991. - 416.

Косаревский И.А. Композиция городского ландшафта. - К.: Будівельник, 1974. - 140.

Кучерявий В.П. Озелення населених місць. - Львів: Світ, 2005. - 456.

Ландшафтная и архитектурно-планиролвочная структура города. Справочник (под ред. Седака Н.Н.) - К.: Будівельник, 1974. - 108.

Лунц Л.Б. Городское зеленое строительство. - М.: Стройиздат, 1974. - 275.

Пантелеев Г.Н. Эстетика участка дошкольного учреждения. - М.: Просвещение, 1988. - 110.

Петренко Н.В. Ландшафтное проектирование. - Донецк: Сталкер, 2006. - 206.

Северин С.И. Комплексное озеленение в благоустройстве городов. - К.: Будівельник, 1975. - 231.

Хромов Ю.Б. Внешнее благоустройство и озеленение жилых комплексов. - С.-П.: Стройиздат, 1969. -160.

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

мікрорайон житловий зонування озеленення

Размещено на Allbest.ru