Проект будівництва пансіонату

Побутова каналізація передбачає відведення стоків від санвузлів, вбиралень та душових.

Система внутрішньої каналізації передбачає самоплинне відведення забруднених стоків від санітарно-технічних приладів в проектуєму внутрішньодворову каналізаційну мережу.

Мережі внутрішньої побутової і виробничої каналізації виконати із полівінілхлоридних труб ПВХ діаметром 50-150 мм по ГОСТ 22689.0-89.

Протипожежне водопостачання

Зовнішнє пожежогасіння здійснюється від двох проектуємих пожежних гідрантів, розташованих на проектуємому водопроводі. Необхідний тиск води для пожежогасіння створюється насосами пожежних машин.

Згідно СНиП 2.04.02-84, виходячи з об'єму будівлі, витрата води на зовнішню пожежогасінню складає 25 л/сек.

Так, як кількість пожежних кранів для внутрішньої пожежогасінні більше 12, то згідно СНиП 2.04.01-83 в будівлю передбачено два вводи водопроводу із труб діаметром 90х6,7.

Система протипожежного водопроводу будівлі передбачається окрема із сталевих труб.

Для створення необхідного напору в системі внутрішнього протипожежного водопроводу передбачено насосну станцію Calpeda AUED 21 32/200A-32/200A (Q=24 м³/год, Н=54,5 м, N=5,5 кВт).

Внутрішнє пожежогасіння здійснюється від пожежних кранів, встановлених на мережі протипожежного водопроводу. Розрахункова витрата на потреби внутрішньої пожежогасінні згідно СНиП 2.04.01-85 становить 2 струмені по 2,5 л/сек.

Шафи для пожежних кранів застосовуються типу HW-52NKV (HW-52WKV) ТОВ «ЛАТАКВА» розміром 600x220x1500(h) (600x220x1400(h) і обладнуються написами по ГОСТ 12.4.009-89 «Пожежна техніка для захисту об'єктів» і ГОСТ 12.4.026-89 «Кольори сигнальні і знаки безпеки».

Розрахунок водоспоживання пансіонату

Розрахунок виконаний згідно СНиП 2.04.01-85.

Витрата води на спальні номери.

Кількість відпочиваючих - 73.

Кількість приладів - 280.

Імовірність одночасної дії приладів визначаємо по формулі:

де, - норма загальної витрати води на одного відпочиваючого, л/год;

U - кількість відпочиваючих;

- секундна витрата води (загальна), л/с, водорозбірною арматурою (приладом), прийнята відповідно до обов'язкового додатка 3, для кожної групи водоспоживачів;

N - кількість санітарно-технічних приладів.

N*P=280*0,017=4,76; б=3,93;

Максимальну секундну витрату води визначаємо по формулі:

л/с;

- коефіцієнт, визначений відповідно до рекомендуємого додатка 4 залежно від загального числа приладів N, що обслуговуються проектованою системою.

Максимальну годинну витрату води, м³/год, визначаємо по формулі:

де, - годинна витрата води (загальна), л/год, водорозбірною арматурою (приладом), прийнята відповідно до обов'язкового додатка 3, для кожної групи водоспоживачів;

N*P=280*0,061=17,08; б=8,81;

м³/год.

Добова витрата води складе:

Q_доб=0,3*1*336=100,80 м³/доб.

Маємо наступні витрати води по спальних номерах:

Q_доб=100,80 м³/доб;

Q_год=13,22 м³/год;

Q_сек=5,90 л/с.

Витрата гарячої води на спальні номери

Імовірність одночасної дії приладів визначаємо по формулі:

де, - норма загальної витрати води на одного відпочиваючого, л/год;

U - кількість відпочиваючих;

- секундна витрата води (гарячої), л/с, водорозбірною арматурою (приладом), прийнята відповідно до обов'язкового додатка 3, для кожної групи водоспоживачів;

N - кількість санітарно-технічних приладів.

N*P=184*0,02=3,65; б=3,39;

Максимальну секундну витрату води визначаємо по формулі:

л/с;

- коефіцієнт, визначений відповідно до рекомендуємого додатка 4 залежно від загального числа приладів N, що обслуговуються проектованою системою.

Максимальну годинну витрату води, м³/год, визначаємо по формулі:

де, - годинна витрата води (гарячої), л/год, водорозбірною арматурою (приладом), прийнята відповідно до обов'язкового додатка 3, для кожної групи водоспоживачів;

б=8,65;

м³/год;

Добова витрата води складе:

Q_доб=0,18*1*336=60,48 м³/доб.

Маємо наступні витрати води по спальних номерах:

Q_доб=60,48 м³/доб;

Q_год=8,65 м³/год;

Q_сек=3,39 л/с.

Витрата води пральні.

Кількість сухої білизни - 24 кг/годину; 73 кг/добу.

Імовірність одночасної дії приладів визначаємо по формулі:

де, - норма загальної витрати води на одного відпочиваючого, л/год;

U - кількість сухої білизни;

- секундна витрата води (загальна), л/с, водорозбірною арматурою (приладом), прийнята відповідно до обов'язкового додатка 3, для кожної групи водоспоживачів;

N - кількість пральних машин.

б=0,40.

Максимальну секундну витрату води визначаємо по формулі:

л/с;

- коефіцієнт, визначений відповідно до рекомендуємого додатка 4 залежно від загального числа приладів N, що обслуговуються проектованою системою.

Максимальну годинну витрату води, м³/год, визначаємо по формулі:

де, - годинна витрата води (загальна), л/год, водорозбірною арматурою (приладом), прийнята відповідно до обов'язкового додатка 3, для кожної групи водоспоживачів;

б=0,4;

м³/год.

Добова витрата води складе:

Q_доб=0,075*1*184=13,80 м³/доб.

Маємо наступні витрати води по пральні:

Q_доб=13,80 м³/доб;

Q_год=0,6 м³/год;

Q_сек=0,6 л/с.

Витрата гарячої води пральні

Імовірність одночасної дії приладів визначаємо по формулі:

де, - норма загальної витрати води на одного відпочиваючого, л/год;

U - кількість сухої білизни;

- секундна витрата води (загальна), л/с, водорозбірною арматурою (приладом), прийнята відповідно до обов'язкового додатка 3, для кожної групи водоспоживачів;

N - кількість пральних машин.

б=0,40;

Максимальну секундну витрату води визначаємо по формулі:

л/с;

- коефіцієнт, визначений відповідно до рекомендуємого додатка 4 залежно від загального числа приладів N, що обслуговуються проектованою системою.

Максимальну годинну витрату води, м³/год, визначаємо по формулі:

де, - годинна витрата води (загальна), л/год, водорозбірною арматурою (приладом), прийнята відповідно до обов'язкового додатка 3, для кожної групи водоспоживачів;

б=0,4;

м³/год.

Добова витрата води складе:

Q_доб=0,025*1*184=4,60 м³/доб.

Маємо наступні витрати води по пральні:

Q_доб=4,60 м³/доб;

Q_год=0,4 м³/год;

Q_сек=0,4 л/с.

Витрата води їдальні.

Кількість посадочних місць - 120.

Кількість годин роботи - 12.

Норма загальної витрати води на одне умовне блюдо (згідно СНиП 2.04.01-85) - 12 л/доб - 12 л/год.

Загальна витрата води

Кількість умовних блюд:

U=2,2*n*m,

m - кількість посадок;

n - кількість посадочних місць.

U_год = 2,2*120*2=528 ум.блюд / год;

U_доб = 528*12/1,5=4224 ум.блюд / доб.

Імовірність одночасної дії приладів визначаємо по формулі:



де, - норма загальної витрати води на одного відпочиваючого, л/год;

U - кількість умовних блюд;

- секундна витрата води (загальна), л/с, водорозбірною арматурою (приладом), прийнята відповідно до обов'язкового додатка 3, для кожної групи водоспоживачів;

N - кількість санітарно-технічних приладів.

N*P=58*0,096=5,57; б=3,75;

Максимальну секундну витрату води визначаємо по формулі:

л/с;

- коефіцієнт, визначений відповідно до рекомендуємого додатка 4 залежно від загального числа приладів N, що обслуговуються проектованою системою.

Максимальну годинну витрату води, м³/год, визначаємо по формулі:

де, - годинна витрата води (загальна), л/год, водорозбірною арматурою (приладом), прийнята відповідно до обов'язкового додатка 3, для кожної групи водоспоживачів;

б=6,42;

м³/год.

Добова витрата води складе:

Q_доб=0,012*1*4224=50,688 м³/доб.

Маємо наступні витрати води по їдальні:

Q_доб=50,688 м³/доб;

Q_год=9,63 м³/год;

Q_сек=4,13 л/с.

Витрата гарячої води їдальні

Імовірність одночасної дії приладів визначаємо по формулі:

де, - норма загальної витрати води на одного відпочиваючого, л/год;

U - кількість умовних блюд;

- секундна витрата води (загальна), л/с, водорозбірною арматурою (приладом), прийнята відповідно до обов'язкового додатка 3, для кожної групи водоспоживачів;

N - кількість санітарно-технічних приладів.

N*P=49*0,069=4,36; б=3,09;

Максимальну секундну витрату води визначаємо по формулі:

л/с;

- коефіцієнт, визначений відповідно до рекомендуємого додатка 4 залежно від загального числа приладів N, що обслуговуються проектованою системою.

Максимальну годинну витрату води, м³/год, визначаємо по формулі:

де, - годинна витрата води (загальна), л/год, водорозбірною арматурою (приладом), прийнята відповідно до обов'язкового додатка 3, для кожної групи водоспоживачів;

б=3,13;

м³/год.

Добова витрата води складе:

Q_доб=0,004*1*4224=16,896 м³/доб.

Маємо наступні витрати води по їдальні:

Q_доб=16,896 м³/доб;

Q_год=3,13 м³/год;

Q_сек=3,09 л/с.

Загальна витрата води по пансіонату:

Q_доб=165,29 м³/доб;

Q_год=23,46 м³/год;

Q_сек=12,07 л/с.

У тому числі гарячої води:

Q_доб=81,98 м³/доб;

Q_год=12,18 м³/год;

Q_сек=6,92 л/с.

Розрахунок і підбір лічильника води

Виходячи зі середньогодинної витрати води за добу згідно п. 11.2 СНиП 2.04.01-85* підібраний лічильник води діаметром 65 мм.

Згідно п.11.3 СНиП 2.04.01-85* лічильник із прийнятим діаметром умовного проходу слід перевіряти на пропуск максимальної секундної витрати води на господарчо-питні, виробничі та інші потреби, при якому втрати напору в крильчатих лічильниках холодної води не повинні перевищувати 5,0 м, а в турбінних - 2,5 м.

Втрати тиску в лічильнику, м:

h = Sq²,

де S - гідравлічний опір лічильника, прийнятий згідно п. 11.4 СНиП 2.04.01-85*;

q - розрахункова секундна витрата води, л/с.

h = 0,0081*12,07² = 1,18 м < 5,0 м.

Підібраний лічильник води - ЛЛТ-65 Dn=65мм, внесений в Державний реєстр засобів вимірювальної техніки і допущений до використання в Україні під номером У1873-04.

Розділ по водопостачанню та водовідведенню приведений в санітарно-технічній частині проекту ( Книга 3, шифр 21043213-219.2007.9-3).

7.2 Опалення та вентиляція

Вихідні і загальні дані

Проект розроблено у відповідності з нормами, правилами, інструкціями та державними стандартами, які діють на день випуску проекту, у тому числі передбачає заходи, які забезпечують вибухову, вибухопожежну та пожежну безпеку при експлуатації будівель та споруд.

У даному розділі приводяться рішення з питань опалення та вентиляції приміщень.

Проект розроблено на підставі архітектурно-будівельного та технологічного завдань. При розробці проекту використані наступні нормативні матеріали:

- СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование»;

- СНиП 2.11.01-85* «Складские здания»;

- ДБН В.2.2-10-2001 «Учреждения здравоохранения»;

- СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика»;

- ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель»;

- ДБН B.2.2-9-99 «Громадські будинки та споруди».

Розрахункові параметри зовнішнього повітря для проектування опалення та вентиляції в холодний період року - tн = -23°С , теплий період - tн = 24,5°С .

Опалення

Джерелом теплопостачання є власна дахова котельня.

Теплоносій на потреби опалення - вода з параметрами 90/70⁰С.

Система опалення будівлі - водяна, прийнята за допомогою опалювальних приладів - панельних радіаторів KORAD , тип 20К , VK , VKS, H = 500 мм.

Водяна система опалення будівлі - тупикова, двотрубна, з примусовою циркуляцією теплоносія. Прокладка подаючого і зворотнього трубопроводів виконана із труб багатошарових UponorPE-RT/AL/PE-RT в товщині підлоги.

Згідно чинних будівельних та енергозберігаючих нормативів на опалювальних приладах встановлюються автоматичні термостатичні регулюючі вентилі RTDN фірми «Danfoss» з попередньою настройкою.

Повітревидалення з системи опалення здійснюється за допомогою автоматичних «кранів Маєвського», встановлених у верхній частина опалювального приладу та автоматичних повітревідвідників у верхніх точках системи.

Системи опалення трасуються з ухилом у бік стояків та спускних вентилів.

Злив з системи опалення здійснюється через спускні крани, які розташовані в нижніх частинах системи.

У місцях перетину перекриттів, перегородок та стін трубопроводи прокладаються у гільзах з чорної тонколистової сталі по ГОСТ 19904-74*. Зазори між трубою та гільзою закладаються негорючим матеріалом з дотриманням межі вогнестійкості огородження.

Магістральні та транзитні трубопроводи систем опалення прокладати у захисній трубі пешель. Монтаж систем опалення провести відповідно до вимог СНиП 3.05.01-85.

Вентиляція

Для створення нормативних санітарно-гігієнічних умов у приміщеннях передбачається припливно-витяжна вентиляція з механічним та природним спонуканням.

Вентиляційне обладнання прийнято фірм-виробників «Эйр Климат Маркет», «Евроклима-Украина».

Повітрообмін у приміщеннях прийнято по кратностям та розрахункам.

Самостійні системи припливно-витяжної вентиляції запроектовано для лікувальних кабінетів, обідньої зали (на 92 місця), зали для дієтичного харчування (на 28 місць), а також приміщень кухні. Для їх вентиляції використовуються припливно-витяжні установки. Окремо проектуються витяжні системи санвузлів, душових та електрощитової з використанням автономних витяжних каналів.

Витрати повітря прийняті згідно з завданням технолога.

Витяжка виконується з протилежного кута до припливу повітря. В схемі управління та автоматики повинно бути передбачене блокування для відключення зарядного струму при повному припиненні роботи витяжної вентиляції. Припинення дії витяжної вентиляції повинне сигналізуватися.

Вентилятори систем вентиляції передбачаються у вибухобезпечному виконанні. Витяжні повітроводи виводяться вище покрівлі на 1,0 м та захищаються від потрапляння атмосферних опадів.

Припливні установки для забезпечення вентиляції будівлі мають у складі повітрозабірний пристрій ( отвори у зовнішній стіні, закриті повітрозабірною решіткою, розташованою на висоті не менш як 2.0 м від рівня землі ) з утепленим відсікаючим клапаном, фільтром, калорифером, вентилятором, гнучкими вставками та шумоглушником.

В зимовий період року передбачено підігрів повітря в водяних калориферах. Параметри теплоносія - 90/70⁰С.

Розподілення повітря по приміщенням здійснюється за допомогою повітророзподільних пристроїв (дифузорів) з'єднаних з припливною установкою мережею повітропроводів, розташованих за підшивною стелею.

Видалення повітря з приміщень здійснюється за допомогою решіток, розташованих у площині підвісної стелі, а у кухні за допомогою зонтів над обладнанням.

Всі повітроводи виконуються з належною межею вогнестійкості.

У тамбурах зовнішніх дверей передбачаються повітряно-теплові завіси.

Повітропроводи необхідно виконати з оцинкованої сталі за ГОСТ 17918-80 у відповідності з СНиП 2.04.05-91 класу „П”, переважно прямокутного перерізу, з метою збереження максимальної висоти приміщення.

Ізоляція припливних повітропроводів передбачена матами мінераловатними типу «Альфарок» д=50 мм з покривним шаром із склотканини.

Система контролю має можливість регулювання кількості припливного (витяжного) повітря та можливість задавати добовий графік роботи систем вентиляції.

Заходи по боротьбі з внутрішніми джерелами шуму

Живі перерізи повітроводів припливно-витяжних систем розраховуються згідно СНиП 2.04.05-91* з обмеженням максимальних швидкостей руху повітря, як можливого джерела шуму.

Вентилятори систем вентиляції використані з низькими окружними швидкостями.

Кріплення вентиляторів до будівельних конструкцій ведеться з застосуванням віброізолюючих прокладок.

Для зменшення шумових характеристик систем вентиляції, та попередження розповсюдження механічної вібрації, з'єднання вентиляторів з повітропроводами здійснене за допомогою гнучких вставок.

Для зменшення акустичних параметрів припливно-видаляючих систем вентиляції в наслідок руху повітря передбачено застосування шумоглушників.

Протипожежні заходи

Необхідні протипожежні заходи:

- автоматичне відключення під час пожежі всіх систем вентиляції з механічним спонуканням;

- установка вогнезатримуючих клапанів при перетині повітропроводами перегородок і стін (ступінь вогнестійкості клапана відповідна ступені вогнестійкості перегородок і стін);

- всі транзитні повітроводи передбачаються вогнестійкими класу „П” з покриттям вогнезахисним покриттям до необхідної межі вогнестійкості.

Охорона праці, техніка безпеки, промислова санітарія

Згідно системи управління охорони праці, з метою забезпечення оптимальних умов праці працюючих, проектом передбачаються заходи, що забезпечують потреби слідуючих стандартів безпеки праці: ГОСТ 12.1.005-88 ”Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”. ДСН 3.3.6039-99 „Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації”.

Прийняті в проекті рішення по опаленню та вентиляції направлені на забезпечення безпечних умов праці, підтримання нормального стану середовища приміщень, здійснення оптимальних умов на робочих місцях. Цим забезпечуються умови для збереження здоров'я працюючих, підвищення продуктивності праці.

Проектом передбачені основні заходи по охороні праці і техніці безпеки:

- автоматизація вентиляційних систем ;

- автоматичне відключення всіх систем вентиляції при виникненні пожежі;

- розташування повітрозабірних та витяжних пристроїв, а також висота припливу і викиду повітря, що відповідає нормативним потребам;

Основні показники

Найменування споруди	Витрати тепла, кВт	Витрати холоду, кВт	Прим.
	Опалення	Вентиляція	Гаряче водопостачання	Загальні
Пансіонат	403	85	208,8	696,8	-	-

7.3 Електропостачання

Розділ електропостачання наведений в Книзі 4 (Шифр 21043213-219.2007.9-4, яка входить в склад даного проекту.

7.4 Дахова котельна

Розділ проекту дахової котельні та зовнішнього газопостачання наведений в Книзі 5 (Шифр 21043213-219.2007.9-5, яка входить в склад даного проекту.

7.5 Установка автоматичної пожежної сигналізації

Проект установки автоматичної пожежної сигналізації розробляється окремо на стадії «Робоча документація».

8. ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА

8.1 Загальні дані

Проект організації будівництва (ПОБ) розроблений у відповідності з «Инструкцией о составе, порядке разработки согласований и утверждения проектно-сметной документации на строительство предприятий, зданий и сооружений» ДБН А.3.1-5-96 и ДБН А.2.2-3-97 і є вихідним матеріалом для розробки проекту виконання робіт (ПВР) і не може бути підставою для виконання робіт.

Проект виконання робіт (ПВР) розробляється будівельною організацією, або за її дорученням спеціалізованою організацією до початку будівництва об`єкту і затверджується в установленому порядку.

Здійснення будівництва без ПВР забороняється.

Проект організації будівництва визначає основні обсяги будівельних робіт та потребу в будівельних матеріалах, конструкціях і полуфабрикатах, в основних будівельних машинах та механізмах, а також пропонує найбільш раціональні методи виконання основних будівельних робіт та визначає термін будівництва.

Для складання проекту організації будівництва прийняті наступні вихідні дані та нормативні матеріали:

1. Проектна документація.

2. Розрахункові дані, надані замовником.

3. „Инструкция о порядке составления и утверждения ПОС” ДБН А.3.1.5-96 та ДБН А.2.2-3-97.

4. СНиП III-4-80* «Техника безопасности в строительстве».

5. Правила пожежної безпеки при виконанні будівельно-монтажних робіт в Україні.

8.2 Коротка характеристика будівельної площадки та будівлі

Земельна ділянка для будівництва пансіонату використовуються фізичною особою Гургула Зіновій Петрович по договору оренди від 30.12.2005р. і розташована в м. Миргороді по вул. І. Ігнатенка в зоні санаторної забудови. Земельна ділянка знаходиться в комунальній власності і є колишньою територією «Миргородкурорт».

Межами ділянки під будівництво пансіонату є:

з півночі - 30 м артсвердловина, 40 м гуртожиток;

зі сходу - територія автостоянки;

з півдня - 30 м недобудований корпус санаторію «Березовий гай»;

з заходу - 50 русло р. Хорол.

Рельєф ділянки рівний.

В даний час ділянка вільна від будов, зелені насадження - малоцінні породи дерев та кущі.

На час проектування ділянки не використовувались.

Абсолютні відмітки в межах відведених ділянок змінюються від 96,02 до 97,90 м. Система висот - Балтійська.

Будівля пансіонату має дев`ять поверхів. Висота першого поверху становить 3,3 м, висота поверхів з 2-го по 9-тий - 3,0 м. Будівля запроектована з технічним підпіллям, в якому розташовані інженерні комунікації. Висота технічного підпілля в чистоті - 2,58 м.

Об'ємно-планувальне рішення будівлі - централізовано-блоковане. Зовнішні входи до будівлі запроектовані з вхідними тамбурами.

За проектом об'ємно-просторова структура будинку пансіонату складається з функціонально об'єднаних груп приміщень-блоків. Блоків приміщень спальних номерів, блоку приміщень лікувальної діагностики, адміністративно-вестибюльного блоку, харчового блоку.

Оздоблення фасадів - зовнішнє утеплення по системі скріплених фасадів з наступним штукатуренням та пофарбуванням, пілони балконів - лицьова цегла. Віконні блоки прийняті метало пластикові з двокамерним склопакетом, що задовольняє діючі вимоги до опору теплопередачі. Покрівля будинку плоска суміщена, утеплена.

8.3 Методи виконання основних видів робіт

Вертикальне планування, нарізка доріг виконується бульдозером потужністю 108 кВт. Зрізаний рослинний грунт переміщується бульдозером в межах площадки з окучуванням, с послідуючим навантаженням його надлишків на автотранспорт та транспортуванням в місця складування, визначені комунальними службами міста.

Розробка котловану під будівлю проводиться екскаватором, обладнаним зворотньою лопатою з ємністю ковша 0,5 м³ з розробкою ґрунту у відвал.

Надлишковий грунт від розробки котловану, траншей та нарізки корит при благоустрої розробляється з навантаженням на автотранспорт.

Розробка траншей під інженерні комунікації здійснюється екскаватором с ємністю ковша 0,15…0,3 м³ , обладнаним зворотньою лопатою. Марка екскаватора вибирається в залежності від глибини закладення мереж.

Зворотня засипка пазух фундаментів та траншей здійснюється бульдозером потужністю 108 кВт.

Ущільнення ґрунту при засипці траншей, пазух фундаментів та стін техпідпілля (підвалу) проводиться пошарно (15-20 см) електротрамбовками типу ИЭ-4504.

При підсипці під поли товщина ущільненого шару не повинна перевищувати 0,1 м.

Пошарне ущільнення ґрунтів виконується у відповідності до вимог СНиП 3.02.01-87.

Будівельно-монтажні роботі дозволяється виконувати після інструментальної перевірки відповідності проекту відміток та положення в плані фундаментів. Монтаж конструкцій і подача будівельних матеріалів здійснюється гусеничним краном СКГ-40 (башта - 25 м, стріла - 20,9 м) та баштовим краном.

Термін будівництва пансіонату визначається можливістю замовника інвестування коштів в будівництво.

Будівництво буде здійснюватися підрядним способом.

Початок будівництва - 2009 рік.

Забезпечення будівництва робочими кадрами передбачено за рахунок існуючого штату генпідрядної и субпідрядних організацій.

Забезпечення будівництва місцевими будівельними матеріалами та збірними залізобетонними конструкціями буде здійснюватися з підприємств, визначених інвестором.

Будівництву споруд пансіонату передує підготовчий період, в якому передбачаються наступні роботи:

- створення геодезичної розбивочної основи будівництва;

- вертикальне планування площадки із забезпеченням відводу поверхневих вод;

- облаштування тимчасових доріг;

- огорожа будівельного майданчика;

- розміщення тимчасових будівель і споруд;

- облаштування тимчасових комунікацій, необхідних на період будівництва.

8.4 Заходи по охороні праці, техніці безпеки, виробничої санітарії, протипожежні заходи та охорона навколишнього середовища

З метою підготовки будівництва до необхідних умов по охороні праці, закінчення запроектованих зовнішніх та в межах площадки підготовчих робіт повинно бути підтверджено актом, складеним замовником з генпідрядником за участю субпідрядних організацій, що виконували роботи в підготовчий період.

Охорона праці робітників повинна забезпечуватися видачею адміністрацією необхідних засобів індивідуального захисту, виконанням заходів по колективному захисту робітників (огородження, освітлення, вентиляції, захисні та запобіжні пристрої), санітарно-побутовими приміщеннями у відповідності до діючих норм та характером робіт.

Робітникам повинні бути створені необхідні умови праці, прийому їжі та відпочинку.

Проектом організації будівництва передбачається проведення будівельно-монтажних робіт з максимальним використанням машин та механізмів. До початку будівельних робіт генпідряднику необхідно розробити проект виконання робіт (ПВР), в якому передбачити комплекс заходів по техніці безпеки, звернув увагу на наступне:

1. На будівельному майданчику повинна бути призначена посадова особа зі складу інженерно-технічних працівників, відповідальна за додержання техніки безпеки згідно СНиП III-4-80*.

2. Всі робітники, що працюють на будівельному майданчику, повинні бути атестовані по правилам техніки безпеки при виконанні будівельно-монтажних робіт, ознайомлені з ПВР під персональний розпис в ньому.

3. Всі працівники на механізмах та з механізмами повинні мати відповідні права для роботи з ними, а зварювальники мати відповідні дипломи.

4. Крани та зони роботи кранів повинні бути установлені, огороджені та оформлені відповідними попереджувальними знаками, з урахуванням особливих умов роботи на площадці, у відповідності до вимог «Правил устройства и безопасной эксплуатации грузоподъемных кранов и СНиП III-4-80*».

5. Всі електричні установки та механізми повинні бути заземлені.

6. Крім того, в якості заходів по техніці безпеки у відповідності до СНиП III-4-80* в проекті передбачається:

- улаштування тимчасових доріг та використання проектуємих проїздів;

- освітлення будівельної площадки, доріг, господарсько-побутових та складських приміщень;

- використання різних пристроїв та інвентарю при виконанні будівельно-монтажних робіт.

7. Не допускати виконання будівельно-монтажних робіт при відсутності на площадці джерела водопостачання для пожежогасіння, доріг, проїздів та телефонного зв'язку.

Тимчасові будівлі та споруди повинні бути забезпечені засобами пожежогасіння та відповідати протипожежним вимогам.

8. При виконанні будівельно-монтажних робіт повинні бути виконані вимоги по недопущенню запиленості та загазованості повітря. Не допускається при вбиранні відходів та сміття скидати їх з поверхів будівлі без використання закритих лотків та бункерів-накоплювачів.

На стадії розробки ПВР необхідно передбачити організаційні та інші заходи, що забезпечать безпечне виконання будівельно-монтажних робіт і роботу монтажних кранів у відповідності до СНиП III-4-80* «Техника безопасности в строительстве» та «Правил пожарной безопасности при производстве строительно-монтажных работ в Украине».

9. Заходи по енергозбереженню

При проектуванні виконані наступні технічні рішення, які забезпечують енергозбереження:

1. В проекті застосовані водогрійні котли, які мають коефіцієнт корисної дії не нижчий 92%.

2. Розташування котельні максимально наближене до опалювальних систем, що зменшує втрати тепла та витрати електроенергії на перекачку теплоносія.

3. Огороджуючи конструкції будівлі мають термічний опір, який відповідає вимогам ДБН В.2.6-31:2006.

4. Використано утеплення трубопроводів, димоходів та димових труб.

5. Передбачено використання прогресивного, сучасного обладнання, яке має високі показники енергоефективності.

6. Передбачено використання світильників з енергозберігаючими лампами.

7. Економія електроенергії споживачами повинна забезпечуватись шляхом застосування енергозберігаючих технологій.

8. Передбачено встановлення тепловідбивної теплоізоляції між опалювальними приладами і зовнішньою стіною.

9. Система опалення розрахована на рівномірне нагрівання повітря приміщень, гідравлічну та теплову стійкість.

10. Проектом виконаний розрахунок потужності системи опалення (прикладений до архівного екземпляру).

11. Для теплового і вітрового захисту при кожному зовнішньому вході в будівлю передбачені тамбури. Вхідні двері обладнані пристроями для самозачинення.

12. Передбачено прилади комерційного обліку витрат холодної води, електроенергії та газу.

13. На опалювальних приладах встановлюються автоматичні термостатичні регулюючі вентилі RTDN фірми “Danfoss” з попередньою настройкою.

14. Вікна будівлі виконані з металопластику з подвійними склопакетами.

Перелік використаних нормативних документів

1. ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень».

2. СНиП 2.03.11-85. «Нормы проектирования. Защита строительных конструкций от коррозии»;

3. СНиП III-4-80** «Техника безопасности в строительстве»;

4. СНиП 2.09.04-87. «Административные и бытовые здания»;

5. НАПБ А.01.001-95 «Правила пожарной безопасности в Украине»;

6. «Законодательство Украины по охране труда. Сборник нормативных документов»;

7. «Правила устройства электроустановок. ПУЭ-85», утвержденные Минэнерго СССР 06.07.84.

8. ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила устройства электроустановок. Электрооборудование специальных установок», утвержденные приказом Министерства труда и социальной политики Украины 21.06.2001 г. № 272.

9. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. «Пожарная безопасность. Общие требования».

10. ОНТП 24-86 «Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности».

11. ДНАОП 0.00-1.29-97 «Правила защиты от статической электрики».

12. СНиП ІІ-4-79 «Естественное и искусственное освещение».

13. СП 1042-73 «Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию».

14. СНиП 1.04.03-85 "Нормы продолжительности строительства и задела в строительстве предприятий, здания и сооружений".

15. ДБН А 3.1-5-96 "Организация строительного производства".

16. СНиП 3.03.01-87 '"Несущие и ограждающие конструкции ".

17. ДБН А.2.2-3-2004 „Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва”

18. НАПБ А.01.001-2004 "Правила пожежної безпеки в Україні";

19. НАПБ Б.03.001-2004 "Типові норми належності вогнегасників".

20. РСН-356-91 „Положення про радіаційний контроль на об`єктах будівництва і підприємствах будіндустрії і будматеріалів України”

21. ДНАОП 0.01-1.01-95 «Типовые правила пожарной безопасности в Украине»;

22. ДБН В.1.1-7-2002 «Пожарная безопасность объектов строительства».

23. СНиП 2.04.03-83. «Канализация. Наружные сети и сооружения»;

Размещено на Allbest.ru