Розроблення меню і дослідження технології напоїв для кав'ярень та барів
Вивчення асортименту та класифікації напоїв, які виготовляються у закладах ресторанного господарства. Особливості технологічного процесу виробництва гарячих чи холодних напоїв, сучасні тенденції у їх презентації. Забезпечення якості готової продукції.
Рубрика | Кулинария и продукты питания |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.04.2011 |
Размер файла | 71,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Коктейль Маргарита
Рецепт коктейля Маргарита
В коктейль Маргарита входят текила, ликеры Куантро или Triple Sec на выбор и сок лайма.
Пропорция коктейля Маргарита такова 7 частей текилы: 4 части ликера: 3 части сока лайма
Маргарита подается в классическом стакане для коктейлей. Ободок бокала смазывается соком лайма и опускается в соль. Таким образом создается "эффект инея" на бокале. Затем смешивается коктейль. Необходимо быть очень осторожным при приготовлении, что соль не попала в бокал. Традиционно в бокал опускаются кубики льда.
Для приготовления Маргариты предпочтительная серебряная или белая текила (более легкие виды), хотя некоторые бармены используют и "репозадо" и "золотые" текилы. По большому счету, Маргарита самый популярный коктейль на основе текилы, хотя остерегайтесь - неумелый бармен может сделать его слишком сладким и тогда впечатление будет испорчено.
Частенько Маргариту подают смешанной с мелко наколотым льдом. Этот шедевр называется "Замороженная Маргарита".
Что же до соленого ободка, через который Маргарита попадает к нам в рот, то многие бармены считают, что соль портит вкус напитка. Ведь по большому счету к ликеру соль не подходит, а текилы как таковой в Маргарите уже не чувствуются. Поэтому верхом манерности будет покрыть только одну половинку ободка солью, а другую оставить чистой, чтобы тот, кого угощают коктейлем всегда мог попробовать его настоящий вкус.
В последнее время существует тенденция - делать Маргариту более сладкой. Нельзя сказать, чтобы эта идея была очень хороша, но женщинам она определенно нравится. Для того, чтобы придать коктейлю более сладкий вкус бармены используют бутылочный сок лайма или лимонный сок, а в Мексике по-прежнему делают Маргариту исключительно с местной разновидностью лаймов - маленькие и горькие зеленые лимончики с тонкой кожицей.
Если вам приходилось слышать о клубничной Маргарите - не удивляйтесь. Страсть к экспериментам ведет барменов к новым вершинам. Но традиционно под термином "коктейль Маргарита" понимается коктейль с соком лайма. Поэтому когда в Маргариту добавляется какой-либо иной сок, принято делать соответствующее пояснение - Клубничная Маргарита или Земляничная Маргарита.
Голубая лагуна
Придумали: поклонники одноименного фильма. По другой версии создателем коктейля стал художник Поль Гоген после того, как доктор запретил пить абсент и посоветовал поправить здоровье на Таити.
Делается из: водки (2/4), сока лайма (1/4), ликера Голубое Кюрасао (1/4), газировки «Спрайт» (по вкусу). Ингредиенты перемешиваются в бокале.
Подается: в виде жидкости красивого ультрамаринового цвета в высоком бокале.
Пьется: крепко и долго.
Космополитен
Придумали: в 20-х годах бармены престижных французских отелей и курортов. Популярнейшим напитком его сделала героиня Сары Джессики Паркер в сериале «Секс в большом городе»
Делается из: клюквенной водки (30 мл), ликера Куантро (20 мл), сока половины лимона. Все игнредиенты смешиваются в шейкере со льдом.
Подается: с соломинкой и долькой лимона.
Пьется: с задумчивым видом.
Текила Санрайз
Придумали: задолго до появления группы «The Eagles», однако именно они сделали этот напиток хитом, воспев его в своей песне «Tequila Sunrise».
Делается из: текилы (50 мл), апельсинового сока (100 мл.), гранатового сиропа (10 мл.). В бокал наливается текила, сок, затем добавляется несколько капель гренадина.
Подается: в красивом оранжево-красном цвете, при этом гренадин, осевший на дно бокала, должен создавать эффект восхода солнца.
Пьется: долго и смотрится красиво.
Безалкогольные коктейли
Безалкогольные коктейли сейчас принято называть «моктейлями», что означает -- притворный коктейль. Не надо относиться к безалкогольным коктейлям со снисходительной улыбкой. Ведь первоначальный смысл смешивания напитков заключался вовсе не в том, чтобы получить очередную ядерную алкогольную смесь, а просто в поиске нового вкуса. К сожалению, в России культура моктейлей не так распространена. В кафе и барах в качестве легких напитков подают лимонады и соки. Бармены активно ищут новый вкус среди бутылок со спиртным, но забывают про потребности непьющих граждан. Поговорим немного о безалкогольных коктейлях.
Девственная Мэри.
История сложилась так, что традиционным коктейлям после удаления алкогольной составляющей присваивали название "девственный". Так произошло и со знаменитой Кровавой Мэри. Казалось бы, что останется в Мэри, если вылить из нее водку? Один томатный сок? Посмотрим:
Томатный сок хорошенько солится и перчится. Потом в стакан добавляется небольшое количество сока лайма (можно лимона). Трубочку или стакан - "Девственница" подается в высоком стакане - тоже можно украсить лимоном. Коктейль превосходен на вкус и отлично разжигает аппетит. Так что после него прямо-таки тянет отведать хороший стейк.
«Безопасный секс на пляже»
К названию этого коктейля бармены подходят так же с юмором. Смешайте сок клюквы, сок грейпфрута и сок персика.
Арнольд Палмер
Безумно популярен в США. Это прекрасный тонизирующий коктейль для по-настоящему жаркой погоды. При желании вы можете смешать его сами и удивить своих гостей. Смешайте чай со льдом и лимонад
Фредди Бартоломью
Детский коктейль. на основе имбирного эля назван в честь популярного в 30-ые годы в США актера-ребенка. Имбирный эль можно заменить Sprite или 7UP. Смешиваем с подслащенным соком лимона или лайма. Украшается напиток тоже кусочком лайма.
Ширли Темпл
Коктейль тоже назван в честь девочки-актрисы, популярной в конце 30-х годов. Его изобрели в одном из ресторанов Беверли-Хиллз, куда Ширли часто заходила с друзьями. Поскольку алкоголь ей было пить нельзя, бармен придумал для нее именной коктейль.
К 2 части имбирного эля добавляем одна часть апельсинового сока и немного гранатового сиропа. Или же 8 частей имбирного эля + 1 часть гранатового сиропа. (Имбирный эль можно заменить напитками Sprite или 7UP). Не обошлось и без алкогольных вариаций, известных как "Черная Ширли Темпл" и "Грязная Ширли"
Рой Роджерс
Кола входит в состав многих безалкогольных коктейлей, и постоянно выдумываются все новые коктейли с ее участием. Вот и этот коктейль готовится на ее основе: кола и гранатовый сироп. Бокал украшвется маросканской вишенкой. Черное Яблоко
Романтичный коктейль с французским названием Pomme Noire готовится путем смешивания колы и яблочного сока.
Фризон
Этот коктейль хорош в жаркую погоду. Смешайте 2 части грейпфрутового сока и по одной части апельсинового, лимонного сока и сахарного сиропа. Добавить газированной минеральной воды и льда. Украсить ломтиком лимона.
Молочная вишня
Смешать вишневый и лимонный сок, подсластить 3 ст. ложки сахара, добавить щепотку соли. Смесь довести до кипения, охладить, а затем смешать с молоком и взбить блендером. Идеально подходит в качестве детского коктейля.
Штеффи Граф
Очень просто, но удивительно вкусный коктейль. Готовится очень просто. Берутся в равных пропорциях мультифруктовый, апельсиновый, манговый, ананасовый соки и тоник. Все смешать и подать в бокале харикейн.
Гавайская смесь
Соки: ананасовый, апельсиновый, грейпфрутовый, манговый смешиваются и энергично встряхиваются. Украсить кусочками банана, персика, ананаса и подать в бокале Маргарита.
Ширли
2 части вишневого сока и 1 часть лимонного сока смешиваются. К полученной смеси добавляется любой энергетик. Все это подается в стакане рокс.
Розовая мечта
Безалкогольное шампанское (1 часть) смешивается с энергетиком (1 часть). Добавляется гренадин - 2 дэша и подается в бокале шампань флюте
Вообще, безалкогольные коктейли - это отличный повод поэкспериментировать. Только важно помнить, что, как и с любыми другими коктейлями для хорошего вкуса важно не просто смешивать, но и тщательно соблюдать пропорции.
ГРОГ
Это изобретение английских моряков. Возникло оно так. В XVIII в. морякам Королевского флота Великобритании ежедневно выдавали порцию рома. Но вот при новом командующем флотом адмирале Эдварде Гроге эта традиция была нарушена. К адмиралу уже давно пристало прозвище "Старый грог" из-за его привычки прогуливаться по шканцам в любую погоду в непромокаемой накидке, называемой "грогрем". Вступив в командование, адмирал в целях экономии распорядился вместо чистого рома выдавать разбавленный водой. В отместку за это моряки назвали новый разбавленный напиток "грогом".
Ныне это широко известный горячий смешанный алкогольный напиток. Готовят его в стакане хайбол из крепкоалкогольных напитков, сиропа или ликера. Разбавляют грог горячей водой или крепким чаем. Для аромата добавляют ломтик лимона.
Глинтвейн (от немецкого Gluhende Wein - горячее, пылающее вино) незаменим в холодное время года. Этот горячий напиток готовят обычно из красного вина с добавлением сахара и пряностей, корицы и гвоздики. В глинтвейн иногда добавляют ром, коньяк, ликеры, лимоны, но в таком количестве, чтобы вкус напитка эти добавки не изменяли, но придавали ему более приятный аромат
2.3 Проект нормативно-технологічної документації
Ресторанне господарство є сферою виробничо-торговельної діяльності, в якій виробляють і реалізують продукцію власного виробництва та закупні товари, призначені для споживання, з організацією дозвілля або без цього. Підприємства ресторанного господарства надають комплекс послуг з: організації харчування, виробництва кулінарної продукції та кондитерських виробів, організації споживання та обслуговування, реалізації кулінарної продукції, організації дозвілля тощо. Галузь ресторанного господарства охоплює сферу надання послуг у ресторанах, кафе, барах, підприємствах швидкого обслуговування, готелях, туристичній сфері, на шляху руху пасажирів (авіа, залізниці, авто тощо). Застосування та регулювання технології, що передбачає наявність контрольованих показників якості продукції, використання визначених методів та засобів контролю, метрологічних характеристик та методик випробувань сприятиме результативній взаємодії між підприємствами ресторанного господарства та споживачами.
Якість послуг РГ оцінюється на основі використання чинної нормативно-правової бази з урахуванням основних напрямків державної політики щодо забезпечення безпечності та якості харчових продуктів:
- пріоритетність збереження і зміцнення здоров'я людини та визнання її права на безпечність та якість харчових продуктів;
- створення гарантій безпеки для здоров'я людини під час виготовлення, ввезення, транспортування, зберігання, реалізації, використання, споживання тощо;
- стимулювання впровадження нових безпечних науково обґрунтованих технологій виготовлення (обробки, переробки) харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, розробки та виробництва нових видів харчових продуктів;
- підтримка громадських організацій у частині здійснення контролю якості харчових продуктів.
Інтенсивний розвиток промисловості, широка урбанізація, хімізація сільського господарства приводять до надходження у продовольчу сировину та харчові продукти чужорідних речовин, які негативно впливають на здоров'я населення. Крім того, певну небезпеку може становити використання харчових добавок у нових технологіях виготовлення харчових продуктів. У зв'язку з цим безпека і якість харчової продукції є основним фактором, який визначає здоров'я населення України.
Методичні рекомендації можуть використовуватись суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності з метою забезпечення якості та безпеки товарів і послуг під час організації діяльності у сфері ресторанного господарства відповідно до нормативно-правових актів.
Якість кулінарної продукції оцінюється за такими показниками: зберігання; органолептичні показники; фізичні показники; фізико-хімічні показники; рівень обслуговування.
Зберігання регламентується строком придатності. Строк придатності харчового продукту - проміжок часу, визначений виробником харчового продукту, протягом якого, у разі додержання відповідних умов зберігання, транспортування, харчовий продукт зберігає відповідність обов'язковим параметрам безпечності.
Органолептичні показники відповідають вимогам споживачів, що склалися, або змінюються, з урахуванням появи нових рецептур. Органолептичні показники вживаються в оцінці якості сировини, яка приймається на виробництво напівфабрикатів та готової кулінарної продукції. Відповідальність за якість продовольчої сировини, що надходить на підприємство, та її безпеку несе постачальник.
Органолептична оцінка якості кулінарної продукції, як правило, проводиться за чотирма основними взаємозв'язаними показниками: зовнішній вигляд, консистенція, запах, смак. Оцінювання проводиться шляхом послідовного зіставлення показників з їх описом в чинних нормативних і технологічних документах.
Фізичні показники цікавлять споживача (маса продукції, що купується), виробника продукції (вихід продукції, густина, в'язкість, текучість напівфабрикатів, температура тощо) і контролюючі служби, що перевіряють виконання виробником своїх зобов'язань перед покупцем. Фізичні показники закладаються в нормативну і технологічну документацію та вказуються на етикетці упакованої продукції.
Фізико-хімічні показники. Прерогатива контролю цих показників належить виробнику. Виробник у процесі проведення технологічного циклу може контролювати загальну або активну кислотність, вміст сухих речовин, вміст редукуючих речовин і тощо. Фізико-хімічні показники регламентують якість стандартизованої продукції.
Рівень обслуговування впливає на суб`єктивну позитивну або негативну оцінку харчового продукту (страви) споживачем.
Основними методами оцінки якості кулінарної продукції є: органолептичний; вимірювальний (лабораторний); інструментальний; розрахунковий; соціологічний; експертний.
Органолептичний метод - це визначення якості кулінарної продукції і кондитерських виробів на основі сенсорного аналізу і сприйняття органів чуття (зору, нюху, смаку, дотику).
Вимірювальний (лабораторний) метод заснований на використанні технічних засобів, вимірювань. Він включає такі методи досліджень: фізичні, фізико-хімічні, хімічні, мікробіологічні.
До основних принципів інструментальної оцінки якості харчової продукції відносяться: репрезентативність вибірки з партії продукції; наявність технічних засобів для проведення вимірювань; точність і надійність результатів вимірювань, достовірність; можливість порівняння результатів вимірювань.
Розрахунковий метод - метод оцінки якості продукції, заснований на обчисленні значень показників якості за одержаними даними, які визначені інструментальними методами оцінки. Його використовують для визначення хімічного складу блюд, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів, для розрахунку харчової і енергетичної цінності кулінарної продукції, для розрахунків збалансованості раціонів харчування.
Соціологічний метод - метод визначення значень показників якості продукції, здійснюваний на основі збору, обробки і аналізу думок фактичних або можливих споживачів продукції (або фахівців). Його застосовують для визначення відповідності послуг вимогам безпечності життя і здоров'я споживачів, запобігання спричиненню шкоди їх майну, коли неякісне виконання послуги можна виявити лише з урахуванням думки безпосереднього споживання послуги.
Експертний метод - це комплекси логічних та математичних процедур, здійснення яких полягає у отриманні інформації від висококваліфікованих спеціалістів (експертів) з питання, що досліджується, обробки одержаної інформації за допомогою методів математичної статистики, одержання раціональних рішень.
Крім стандартизованих методів при операційному контролі також можуть використовуватися експрес методи.
Для оцінки показників безпечності і якості кулінарної продукції використовують методи аналізу, передбачені в нормативних документах, основний перелік яких наведений в таблицях 1, 2.
Таблиця 2.1 Показники безпечності кулінарної продукції та методи їх визначення
Назва показника |
Метод визначення |
|
Підготовка проб |
ГОСТ 26669 - 85 (СТ СЭВ 3014-81) “Продукты пищевые и вкусовые. Подготовка проб для микробиологических анализов” |
|
Методи культивування |
ГОСТ 26670-91 “Продукты пищевые. Методы культивирования микроорганизмов” |
|
Приготування реактивів та поживних середовищ |
ГОСТ 10444.1-84 (СТ СЭВ 3833-82) “Консервы. Пригото-вление растворов реактивов, красок, индикаторов и питательных сред, применяемых в микробиологическом анализе” |
|
Проведення мікробіологічних досліджень |
ГОСТ 9225-84 “Молоко и молочные продукты. Методы микробиологического анализа” |
|
Проведення мікробіологічних досліджень |
ГОСТ 9958-81 “Изделия колбасные и продукты из мяса. Методы бактериологического анализа” |
|
Визначення мікробіологічного показника КМАФАМ |
Межгосударственный стандарт ГОСТ 10444 15-94 “Продукты пищевые. Методы определения количества мезофильных аэробных и факультативно анаэробных микроорганизмов” |
|
Визначення вмісту БГКП |
ГОСТ 30518-97 “Продукты пищевые. Методы выявления и определения бактерий группы кишечных палочек” |
|
Визначення вмісту Staphylococcus aureus |
Межгосударственный стандарт ГОСТ 10444.2-94 “Продукты пищевые. Методы выявления и определения количества Staphylococcus aureus” |
|
Визначення вмісту Escherichia coli |
ДСТУ ГОСТ 30726-2002 “Методи виявлення та визначення кількості бактерій виду Escherichia coli” |
|
Визначення вмісту Proteus, Morganella, Providencia |
ГОСТ 28560-90 “Продукты пищевые. Методы выявления бактерий родов Proteus, Morganella, Providencia” |
|
Визначення вмісту сульфітредукуючихклостридій |
ГОСТ 29185-91 “Продукты пищевые. Методы выявления и определения количества сульфиредуцирующих клостридий” |
|
Визначення вмісту Bacillus cerеus |
ГОСТ 10444 8-88 “Продукты пищевые. Методы определения Bacillus cerеus” |
|
Визначення вмісту дріжджів та пліснявих грибів |
ГОСТ 10444.12-88 “Продукты пищевые. Методы определения дрожжей и плесневых грибов. Госстандарт СССР” |
|
Визначення бактерій Listeria monocytogenes |
Відповідно до Методичних вказівок МВ 10.10.2.2.132-2006 “Організація контролю і методи виявлення бактерій Listeria monocytogenes у харчових продуктах та продовольчій сировині”, затверджених наказом МОЗ від 11.08.2006 № 559. |
Таблиця 2.2 Показники якості кулінарної продукції та методи їх випробування
Найменування показників |
Найменування груп кулінарної продукції |
Методи та методики випробувань |
|
Вміст білків |
Охолоджені: салати, напівфабрикати з м'яса, птиці, риби, тіста; другі страви (м'ясні, рибні, овочеві, з птиці) Охолоджені та заморожені: борошняні кулінарні вироби |
ГОСТ 10846 -74 ГОСТ 23327-78 ГОСТ 25011-81 (СТСЭВ 2787-80) ГОСТ 25179-82 |
|
Вміст жирів |
Те ж |
ГОСТ 5668-68 ГОСТ 5899-85 ГОСТ 15113.9-77 ГОСТ 23042-86 ГОСТ 8756.21-89 ГОСТ 26183-84 ГОСТ 5867-90 ГОСТ 22760-77 |
|
Вміст вуглеводів |
Те ж |
ГОСТ 3628-78 ГОСТ 5672-78 |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Правила подавання буфетної продукції, алкогольних та безалкогольних напоїв, холодних страв, гарячих закусок. Характеристика основних видів хліба. Схеми сервірування столів. Типові ситуації, які виникають в ресторані у процесі обслуговування споживачів.
методичка [59,9 K], добавлен 01.12.2009Приготування гарячих напоїв: чай, кава, гарячий шоколад з перцем чилі, "Тібетський" з імбиром і молоком, глінтвейн, грог, пунш, крамбамбуля. Характеристика, технологія приготування холодних напоїв у кав’ярнях. Рецепти приготування холодних напоїв з кави.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 26.08.2013Відомості та загальна характеристика підприємства. Особливості асортименту виготовлюваної продукції. Технологія виробництва кисломолочних напоїв. Схема технологічної лінії по виробництву кисломолочних напоїв та детальний опис декількох машин цієї лінії.
отчет по практике [456,0 K], добавлен 04.02.2011Фізико–хімічні властивості та класифікація тонізуючих напоїв: мінеральні води, чай, кава, какао, квас. Визначення їх якості та вплив на організм людини. Асортимент, технологія і особливості приготування тонізуючих напоїв, дослідження смаків споживачів.
дипломная работа [404,9 K], добавлен 10.03.2010Походження та роль соків у харчуванні. Виникнення та перевага холодної кави та чаю. Історія квасу, популярність його як найвигіднішого напою. Легенди коктейлів та їх виникнення. Інгредієнти, які використовуються для приготування холодних напоїв.
курсовая работа [59,1 K], добавлен 18.04.2015Асортимент безалкогольних напоїв. Основні дефекти безалкогольних напоїв. Запобігання мікробіологічному псуванню напоїв. Апаратурно-технологічна схема виробництва безалкогольних напоїв та мінеральних вод. Характеристика процесів фасування, упорядкування.
реферат [86,6 K], добавлен 12.05.2009Організація виробництва і реалізації напоїв в молочному барі "Лакомка". Товарознавча характеристика сировини, що використовується для приготування молочних коктейлів. Особливості технології виробництва борошняних кулінарних виробів; технологічні карти.
курсовая работа [103,3 K], добавлен 23.01.2012Характеристика асортименту та класифікація національних страв та виробів із тіста, які готуються у закладах ресторанного господарства. Аналіз технологічного процесу щодо забезпечення якості готової продукції. Проект нормативно-технологічної документації.
курсовая работа [49,6 K], добавлен 26.06.2014Поява енергетичних напоїв та їх властивості. Напої, які представлені на ринку, та їхній склад. Плюси та мінуси вживання енергетичних напоїв, думки експертів щодо їх вживання. Показники якості і сучасні методи їх вивчення. Пакування і маркування напоїв.
реферат [218,5 K], добавлен 17.02.2011Особливості технологічного процесу виробництва холодних страв та закусок із м’яса та м’ясопродуктів, перспективні напрями розвитку асортименту та технологій. Сучасні тенденції у оформленні блюд. Зміст проекту нормативно-технологічної документації.
курсовая работа [50,8 K], добавлен 06.04.2011