Виробництво сухого молока

Принцип дії установки:

Повітря яке нагрівається в калорифері надходить у сушилу, де псевдо зріджує гранульований матеріал. Із сушарки гранули «зтікають» у змішувач та транспортуються вздовж апарата під невеликим кутом (10?-12?)вверх. На шляху до змішувача вони опирскуються сировиною це може бути розчин чи суспензія. Вологий матеріал одночасно з рухом до шнеку гарно перемішується.

Зволожуюча рідина рівномірно вкриває гранули і вони засипаються знову в сушарку як наомога далі від місця висипання. Потрапляючи в сушарку, гранули висихають, потім знову потрапляють у змішувач, знову зволожуються і т.д. За цикл Їх маса збільшується на 1- 2 % (в залежності від властивостей матеріалу і можливості маси втратити сипучість). Після виходу на режим, гранули безперервно відбираються через розвантажуюче вікн, класифікуються, відбирається товарна фракція (звичайно до 2 - 4 мм), маленькі часточки повертаються назад у змішувач, великі можуть подрібнюватися і повертатися у змішувач так як при досягненні визначеного розміру вони підлягають саморозтріскуванюна маленькі часточки(єфект термодроблення).

Пневматичні сушильні установки

Циклонна сушильна установа

Використовується для безперервної та періодичної сушки мілко дисперсних порошків.ЗАО « Ростон» розробив сушильну установку для досушки крохмалю потужністю 5 кг/год випареної вологи з циклічним завантаженням по 180 кг продукту. Сушильна установка дозволяє висушувати продукт із початковою вологістю 12% вологи.

Вихрова «безуносна» сушильна установка на базі ВЗП («встречных закрученных потоков»)

Цей тип розпилювальних сушильних установок по енергозатратам у 2 рази ефективніше завдяки значно меншому робочому опору окремих складників установки (циклонів пило утримувачів)

Вихрові сушарки "Спін Флаш" це новий вид обладнання, який заявився на світовому ринку в середині 80-х років. Виробник сушарок -датська фірма "Ангідро". їх призначення - сушіння кускових та пастових матеріалів.

Сушарний пристрій "Спін Флаш" (рис.1.14) з єдиною операцією вологий матеріал в одноманітний порошок.

Рис.1.14. Сушильна установка Ангідро типу "Спин Флаш"

1. Подача продукту. 2. Живильний бак. 3. Гвинтовий конвеєр. 4. Впуск повітря. 5. Нагрівач повітря. 6. Сушильна камера. 7. Змішуючий пристрій. 8. Диск. 9. Привід з зміною швидкостей. 10. Циклонний уловлювач. 11. Обертаючий клапан. 12. Висушений продукт. 13. Повітревіддувач. 14. Випуск повітря.

Обробляємий матеріал 1 подається в сушильну камеру 6 і з живильного баку 2 за допомогою гвинтового конвеєра 3. повітря, нагріте в калорифері 5, змішується з вологим продуктом в сушарній камері 6, утворюючи вихровий псевдозріджений шар і, по мірі того, як матеріал під дією теплоносія і мішалки 7,8 з приводом 9 перетворюється в висушений порошок, прямує із сушарної камери 6 в циклонний пиловловлювач 10, де продукт виділяється з повітря і вивантажується через клапан 11 на упаковку в мішки. Відроблене повітря вентилятором 13 викидається в атмосферу 14.

Фірма "Ангідро" рекомендує використовувати сушарки "Спін Флаш" для сушіння пігментів і барвників, фармацевтичних і багатьох інших хімічних матеріалів. В останній період иакі сушарки використовуються також і для господарських продуктів. Але для їх успішного використання необхідні спеціальні дослідження процесу сушіння, так як сільськогосподарські продукти це клітинно-біологічні речовини, перетворення яких в порошок під дією механічних пристроїв і нагрітого повітря має значні відмінності від звичайних хімічних матеріалів.

В лабораторії інституту хімічної техніки та промислової екології (ІХТПЕ) ВАТ "Барвник" була розроблена модель "Спін Флаш" з діаметром камери 80 мм, висотою 600 мм. Експериментальні дослідження проводились в процесі сушіння цибулі та моркви. Температура сушіння: на вході в сушарку 140-150°С, на виході 70-80°С. Цибуля на сушіння подавалась у вигляді нарізаної луски. Суха цибуля має такий же вигляд з декотрим посвітленням. Якщо в сушарку подається дрібно розмолота на м"ясорубці цибуля, то вона має вигляд пасти. В камері вона налипає, не тільки на стінки камери, а й на поверхні мішалок, час перебування в сушарці збільшується, а готовий продукт має жовтий відтінок. Морква менше налипає на стінки і мішалку, але повільно віддає вологу. Паралельно проводилось сушіння в сушарному шкафу на нагрітій до 60-70°С поверхні. В цьому випадку час сушіння досягає більше двох діб, а зовнішній вигляд є менш привабливим.

1.4 Характеристика готової продукції

Згідно ДСТУ 4273:2003 “Молоко сухе незбиране. Технічні умови” за органолептичними показниками повинно відповідати вимогам, вказаним в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Органолептичні показники якості молока сухого незбираного.

Найменування показника	Характеристика сухого незбираного молока
	Вищій гатунок	Перший гатунок
1	2	3
Смак та запах	Властиві свіжому пастеризованому молоку при розпилювальному сушінні й перепастеризованому (кип'яченому) молоку при плівковому сушінні, без сторонніх присмаків та запахів	Те саме, що й при вищому ґатунку. Допускається слабкий кормовий смак, а для молока розпилювального сушіння - присмак пере пастеризації.
Консистенція	Дрібний сухий порошок або порошок, який складається з агломированих частинок сухого молока.
	Допускається незначна кількість комочків, які легко розсипаються при механічному впливі.	Для плівкового молока - сухий порошок з подрібнених плівок.
Колір	Білий з легким кремовим відтінком для розпилювального молока; кремовий - для плівкового молока.
Колір		Допускаються окремі пригорілі частинки.

За фізико - хімічними показниками сухе незбиране молоко повинно відповідати вимогам наведеним в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Фізико - хімічні показники якості молока сухого назбираного.

Найменування показника	Норма для молока сухого незбираного 20%-ї жирності
Масова частка вологи, %, не більше	4,0
Масова частка жиру, %, не менше	20,0
Масова частка білку, %, не менше	-
Індекс розчинності, см3 сирого осаду, не більше:
Для вищого ґатунку	0,3
Для першого ґатунку	0,4
Для дитячого харчування	-
Кислотність, оТ, не більше	21
Чистота, група, не нижче	ІІ

За мікробіологічними показниками сухе незбиране молоко повинно відповідати вимогам вказаним в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Мікробіологічні показники якості сухого незбираного молока.

Найменування показника	Норма для сухого незбираного молока
	Вищій ґатунок	Перший гатунок
Кількість МАФАМ в 1,0г сухого молока, КОЕ, не більше	50000	70000
БГКП в 0,1г	Не допускаються
Патогенні м/о в тому числі сальмонели в 25г	Не допускаються
Коагулазоположительні стафілококи в 1,0г	-	-
Кількість дріжджів в 1,0г, од., не більше	-	-
Кількість пліснявих грибів в 1,0г, од., не більше	-	-

Згідно ДСТУ 4273:2003 молоко сухе знежирене повинно відповідати вимогам наведеним нижче.

За органолептичними показниками сухе знежирене молоко повинно відповідати вимогам, наведеним в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5.

Органолептичні показники якості молока сухого знежиреного

Найменування показника	Характеристика
Смак і запах	Без будь-яких сторонніх запахів і присмаків. У свіжому пастеризованому молоці допускається смак пере пастеризації.
Консистенція	Дрібно розпилений сухий порошок. допускається незначна кількість коточків, що легко розпилюються при механічній дії.
Колір	Білий з світлим кремовим відтінком

За фізико-хімічними показниками сухе знежирене молоко повинно відповідати нормам, вказаним у таблиці 1.6.

Таблиця 1.6.

Фізико-хімічні показники якості молока сухого знежиреного

Найменування показника	Норма
Масова частка вологи, % не більше	5
Масова частка жиру, % не більше	1,5
Масова частка білку, %	Не нормується
Індекс розчинності, СМЗ сирого осаду, не більше см3	0,4
Кислотність, не більше оТ	21
Чистотна група, не нижче	ІІ
Масова частка олова, % не більше	0,01
Масова частка міді, % не більше	0,0008
Свинець на допуск	Не допускається

За мікробіологічними показниками сухе знежирене молоко повинно відповідати нормам, вказаним у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7.

Мікробіологічні показники якості молока сухого знежиреного.

Найменування показника	Норма
Загальна кількість МАФАМ в 1,0г, од., не більше	100000
Патогенні мікроорганізми в тому числі:
сальмонели в 25 г	не допускається
БГКП в 0,1 г	не допускається

2 Експериментальні дослідження

2.1. Обєкт , предмет , схема дослідження

Мета та завдання: - Дослідити процес сушіння харчових продуктів у псевдозрідженому шарі, визначити переваги та недоліки цього методу.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Псевдозріджений шар має суттєві переваги перед нерухомим шаром. Вони полягають у наступному [1; 2]: вирівнювання температури частинок за об'ємом; інтенсивне перемішування частинок; невеликий гідравлічний опір; текучість шару дозволяє утворювати апарати непереривної дії, зростання поверхні тепло- і масовіддачі внаслідок використання частинок малого діаметра; простота улаштування апаратів і можливість їх Механізації й автоматизації; під час сушіння вологих матеріалів досягається значна питома продуктивність камери за упареною вологою, яка в десятки разів перевищує камерні та розпилювальні сушарки.

2.2 Методика досліджень

Для дослідження процесу сушіння харчових продуктів була розроблена і створена лабораторна модель сушарки з об'ємом камери 1,6 л, схема якої показана на рис 2.

Залежно від виду висушуваного матеріалу в схему можуть вноситися зміни. Так під час сушіння рідких матеріалів, молока і молочних продуктів, псевдозріджений шар складається із частинок інертного носія у нашому випадку - фторопластової крихти. Під час сушіння сипких матеріалів використовується фторопластова крихта еквівалентним діаметром de =3,4 мм. Під час сушіння сипких матеріалів використовується шар із частинок висушеного матеріалу [4].



Рис 2. Лабораторна сушарка з псевдозрідженим шаром

1 - сушильна камера; 2 - інертний носій; 3 - відбійна сітка; 4 - дозатор; 5,7 -нагнітальний та всмоктуючий вентилятор; 6 - калорифер; 8 - циклон; 9 - затвор; 10 - шток; 11- збірник продукту

Сушарка із псевдозрідженим шаром складається із сушильної камери (1) об'ємом 1,6 л циліндрично-конічної форми. У нижній частині залягає інертний носій (2) у вигляді частинок фторопласту височиною З0...50 мм. Для попередження виносу частинок у верхній частині розташована відбійна сітка (3) розміром 1x1 мм. Матеріал дозується або крапельницею (4) для рідини, або дозатором для сипких матеріалів.

У камеру (1) подається повітря за допомогою нагнітального та всмоктуючого (7) вентиляторів, яке підігрівається за допомогою калорифера (6). Частинки сухого молока із камери (1) потрапляють у пиловловлювач (8) циклонного типу, де відділяються від повітря і осипаються через клапан (9), який відкривається штоковим механізмом (10) із пружиною, у збірник продукту (11). Сушіння рідкого матеріалу здійснюється так: рідина у вигляді суспензії або емульсії подається у вигляді краплин із ємкості (4) у сушильну камеру (1), де вологий матеріал напилюється на поверхні інертного носія (2). Під дією повітря фторопластова крихта переходить у стан псевдозрідження. Для конічних апаратів такий стан має особливості в тому, що в приосьовій зоні піднімається повітря з частинками носія малої концентрації у пристінній зоні частинки спускаються вниз у концентрованому стані. Такий процес називається фонтануванням, а шар - фонтануючим. Під дією нагрітого повітря вологий матеріал на поверхні частинок носія швидко висихає, а потім стирається з їх поверхні через відносно інтенсивний рух частинок поміж собою. Сухий дрібнодисперсний матеріал ; підхвачується повітрям і виноситься в систем пиловловлення (8). Для того, щоб сухий продукт знаходився в охолодженому стані, воно відокремлюється від нагрітого повітря клапанним затвором (9), зсипаючись у збірник продукту (11), який має вигляд банки ємністю 0,5 л. Відпрацьоване повітря направляється в атмосферу вентилятором (7). Сухий продукт являє собою порошок із розміром частинок 10... 100 мкм, який не потребує подальшого розмолу.

Під час сушіння пастоподібних матеріалів використовується сушильна камера, її конструкція показана на рис. 2.1. [5].



Рис. 2.1. -- Сушильна камера для сушіння сипких матеріалів:

1 - корпус; 2 - інертний носій; З - сітка; 4 -- воронка; 5 - пружина; 6 -- стакан; 7 -- вікна; 8 - клапан; 9 -- гайка

Камера має циліндро - конічний корпус (1). Інертний носій або шар вологого продукту розташовано внизу камери на решітці (3) Вологий матеріал подається у воронку (4), а потім під дією розрядження та пружинного дозатора (5) зсипається по трубі в фонтануючий шар (2). Висушений матеріал у вигляді пилу з повітрям виноситься у вікна з лопатками (7) і в стакані (6) набуває обертального руху. Під дією відцентрових сил найбільш великі частинки продукту і фторопластової крихти зсипаються на клапан (8).

Такі частинки періодично вивантажуються в камеру шляхом обертання воронки (4). Таким чином, у цій конструкції камери стакан (6) з корпусом (1) і вікнами (7) виконує призначення відбійної сітки , з меншим опором та більшим отвором і поверхнею для проходження повітря. Відпрацьоване повітря через патрубок потрапляє в циклон. У цій конструкції камери передбачається додаткова механічна дія пружини (5) на шар носія (2). Це дає можливість зменшити накопичення матеріалу на поверхні носія і в камері.

2.3 Результати досліджень

Показники процесу сушіння молока різного виду представлені в табл.2

У сушарці висушували молоко різної жирності та модифікації за температури на вході в камеру 100... 110 °С. На виході, як результат випаровування вологи, температурна знижувалась до 50...70 ?С. Вологість сухого молока складає 0,2...0,7%, що показує деяку можливість зменшення температури на виході із камери.

Показники всіх зразків молока за розчинністю і вологою відповідають стандарту [6]. (до 3...4%). Енергетичні показники є найвищими під час сушіння знежиреного молока до 0,5%, яке перед сушінням випаровувалось приблизно наполовину. Показники питомої продуктивності за умов сушіння даним методом майже у 10 разів вище, ніж у розпилювальних камерах (табл. 2).

Табл. 2

Показники процесу сушіння рідкого молока

Найменування продукту	Жирність %	Тип сушарки	Темп - ра сушіння	Витрати повітря м3/годину	Показники якості, %	Показники сушіння
			На вході ?С	На виході ?С		Вологість	Індекс розчинності	Питома продуктивність кг волог./м3год	Питомі втрати тепла кДж/кг- вологу
Молоко знежирене без упарювання	0,5	Сушарка з псевдоз-рідженим шаром	90ч100	53ч55	32	0,5	1	28,9	33000
Молоко згущене	0,8	СПШ	90ч100	50ч55	33	0,4	0,8	25,8	39000
Молоко пастеризоване без упарювання	2,5	Полична сушарка	30	40	-	0,7	0,6	-	-
Молоко знежирене, після упарювання	0,5	СПШ	100ч110	65ч70	45	0,7	0,6	58,6	21000
Молоко пастеризоване, без упарювання	2,5	СПШ	90ч100	65ч68	33	0,2	0,7	26,9	30000
Молоко знежирене, без упарювання	0,8	СПШ	98ч108	65	45	0,2	0,6	64,2	20000

Експериментальні дослідження визначення швидкостей фонтанування проводились у камері, наведеній на рис. 15 Кут нахилу конічної стінки складав27,2? діаметри отвору входу d₀=50мм. Як інертний носій використовувалась крихта з еквівалентним діаметром d0= 3,4 мм. Висоту шару приймали Н₁=30 мм, Н₂=50 мм. Відповідно діаметри верхньої частини d_в1=65 мм, d_в2=65 мм. Результати співставлення екcпериментальних і теоретичних даних зі швидкості фонтанування наведено в табл.2,2. Із яких видно, що похибка розрахунку швидкості фонтанування складає в середньому 24%

Табл. 2.1.-

Швидкості фонтанування фторопластової крихти

d_e=3,4 мм, H₁=30 мм.

Величина	1	2	3	4	5	6	7
У	0,415	0,54	0,612	0,76	0,8	0,9	1,0
We. м/с	1,45	2,83	3,82	6,5		-	-
WФ.T. м/с	1,79	3,55	4,87	8,33	9,3	12,4	18, 0 2
Д,%	19,4	20,3	4,6	21	9		-
Табл. 2.2. - Швидкості фонтанування фторопластової крихти de=3,4 мм, Н2=50 мм
Величина	1	2	3	4	5	6	1
У	0,4	0,612	0,7	0,73	6,8	0,9	1,0
We. м/с		3,82		5,94		-
WФ.T. м/с	3,0	5,47	7,6	8,53	10,6	14,1
Д,%	-	30,2		30,45	-

2.4 Висновки

Проведені дослідження процесу сушіння молока в сушарках з псевдозрідженим шаром інертного носія. В якості інертного носія використовувались частинки фторопластової крихти. Найкращі показники якості та економічності енергетичних витрат досягнуті при сушінні молока жирністю 0,5% з упаренням частки вологи перед сушінням.

Одержано рівняння розрахунку швидкостей стійкого фонтанування.

3. Технологічні розрахунки процесу

3.1 Продуктові розрахунки

Продуктовий розрахунок молочних продуктів з молока незбираного та молока знежиреного, нормалізація методом змішування.

Схема технологічного напрямку переробки сировини:

За даним норм проектування режим роботи цеху по виробництву сухого незбираного та сухого знежиреного молока слідуючий:

· кількість умовної доби максимального навантаження протягом року - 240 діб;

· розрахункова кількість змін роботи в добу максимального навантаження - 2,7 змін;

· кількість змін за рік - 2,7*240=648;

· кількість годин роботи на рік - 648*8=5184

Розподіл готового продукту за асортиментом поданий в таблиці 3.

Таблиця 3.

Розподіл продуктів за асортиментом

Найменування продуктів	Кількість готового продукту
	Перша зміна	Друга зміна
	%	Т	%	Т
Молоко сухе незбиране	37,5	3	37,5	6
Молоко сухе знежирене	62,5	5	62,5	10
Разом:	100	8	100	16

Вихідні данні.

Масова частка жиру молока коров'ячого незбираного - 3,6%, густина молока коров'ячого незбираного - 1027 кг/м³, густина молока знежиреного - 1030 кг/м³.

Фізикохімічні данні готового продукту (молоко коров'яче незбиране): масова частка жиру - 121,1%, масова частка сухих знежирених речовин - 74,9%, масова частка вологи - 4%.

Розрахунок сухого незбираного молока.

1) За формулою Ферінгтона визначаємо сухий молочний залишок молока коров'ячого незбираного за формулою 1

(1)

СМЗм - сухий молочний залишок молока коров'ячого незбираного, %;

Жм - масова частка жиру молока коров'ячого незбираного, %;

Д - густина молока коров'ячого незбираного, ^оА.

2) Визначаємо сухий знежирений молочний залишок молока коров'ячого незбираного за формулою 2.

(2)

СЗМЗм - сухий знежирений молочний залишок молока коров'ячого незбираного, %.

3) Визначаємо сухий молочний залишок в молоці знежиреному за формулою 3.

4)

(3)

СМЗм - сухий молочний залишок молока знежиреного, %;

Дм.н - густина молока знежиреного, ^оА;

Жм.н - масова частка жиру молока знежиреного, %.



5) Визначаємо сухий знежирений молочний залишок молока знежиреного за формулою 2.

6) Визначаємо кількість молока знежиреного незбираного, що потрібно для нормалізації молока коров'ячого незбираного за формулою 4.

(4)

Км.н - кількість молока коров'ячого знежиреного, кг;

Км - кількість молока коров'ячого незбираного, кг;

Qпр - відношення масової частки жиру продукту , % до масової частки сухих знежирених речовин продукту, %.

(5)

(6)

Згідно з наказом № 286 від 16.12.81 норми втрат слідуючі:

Пж - 0,44%;

Псмз - 0,69%.



7) Визначаємо масу суміші за формулою 7.

(7)

Ксум - кількість суміші, кг.

8) Визначаємо масову частку жиру в суміші по рівнянню жиро балансу.

(8)

9) Визначаємо сухий знежирений молочний залишок суміші за формулою 8.

10) Визначаємо сухий молочний залишок суміші.

11) Визначаємо норму втрат нормалізованої суміші на 1000 кг сухого незбираного молока.

Згідно з наказом №286 від 16.12.81 норми витрат слідуючі:

(9)

Нвит - норма витрат нормалізованої суміші на 1т сухого незбираного молока;

Км.с - кількість молока сухого незбираного (1т), кг;

СРм.с - масова частка сухих речовин в молоці сухому незбираному, %.

12) Визначаємо кількість нормалізованої суміші яка необхідна для виготовлення 3000 кг сухого незбираного молока за формулою 10.

(10)

13) Визначаємо кількість молока коров'ячого незбираного жирністю 3,6%, яка необхідна для нормалізації суміші на молоко сухе незбиране жирністю 2,64% за пропорцією:

14)

16063 - 10000

р Х = 28074 * 10000 / 16063 = 17477 кг

28074 - х

15) Визначаємо кількість знежиреного молока за формулою 11.

(11)

Розрахунок сухого знежиреного молока.

1) Визначаємо норму витрат молока нежирного на виробництво 5000кг сухого знежиреного молока за формулою 9.

Виробничі втрати, згідно вимог наказу № 286 від 16.12.81 - П=3,4%.

2) Визначаємо кількість молока знежиреного, що потрібно для виробництва 5000 кг молока сухого знежиреного склавши пропорцію:

1000 - 12156

р Х = 5000 * 12156 / 1000 = 60780 кг

5000 - х

3) Визначаємо загальну кількість молока знежиреного:

4) Визначаємо, яку кількість молока коров'ячого незбираного необхідно просепарувати, щоб отримати 68047 кг молока знежиреного за формулою 12.

(12)

П - згідно з наказом №1025 від 31.12.87р. втрати при сепаруванні 0,4%.

5) Визначаємо втрати при сепаруванні:

6) Визначаємо загальну кількість молока коров'ячого незбираного:

7) Визначаємо кількість вершків на залишку за формулою 13:

8)

(13)

Данні розрахунку зводимо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1.

Зведена таблиця продуктового розрахунку.

Найменування	К-ть, кг	Ж, %	кг/ж	Втрати
				%	кг	кг/ж
Надійшло: Молоко коров'яче незбиране	96128	3,6	3460	-	-	-
Вироблено: Молоко сухе незбиране	3000 / 28074	21,1 / 2,26	633 / 633	1,13	317,2	7
Молоко сухе знежирене	5000 / 60780	- / 0,05	- / 30,39	3,4	2066,5	1,03
Залишок: Вершки	6959	40	2176,8	-	-	-

3.2 Розрахунки процесу сущіння молочних виробів в розпилювальних та з киплячим шаром сушарок

I. Показники сушіння сухого незбираного молока.

Вхідні дані : Км - 3000 кг / зміну. Жсух - 21,1 %:- К мол. сум. - 28074 кг / зміну;

Виготовлено сухих речовин у суміші - 10, 68%; Кінцева вологість W2- 1,13%.

Для сушіння використовуються розпилювальна сушарка О1-ОР2Ч Температурний режим tвх. - 160 ?С;tвих. - 30 ?C[14].Напруження в сушильній башті 5 кг вологи /мі[14].

1.Сушіння молока в розпилювальній башті без попереднього випарювання вологи.

1.1. Кількість вологи випарюваної в процесі сушіння за зміну:

Wзн. = Gп.W1-W2/100- W2 = 28074 84.32-1.13/100-1.13= 25027.85 кг/зміну

Кількість вологи випарюваної за 1 годину:

Wгод. =25027.85/ 6 = 4171.2 кг/год.

1.2.Об'єм сушильної камери при напрузі 5кг вологи /мі/год.:

Vсуш. = 4171,2/5=834,2 мі

1.3. Витрати пари для випарювання вологи при середніх витратах 3 кг пари на 1 кг. вологи [14].

D =4171,2*3=12513,6 кг /год.

1.4. Витрати тепла . Питомі витрати:

q пари =r*3= 2500*3 = 7500 кДж/год.

Загальні витрати тепла:

Q = W * q =4171.2 * 7500 = 106284000 кДж/ год.

Теплове навантаження на 1 кг. повітря:

q пов. = Св ( t2 - t1 )= 1 кДж./ кг (160 - 80) = 80 кДж / кг.

Св - 1кдж./кг. - теплоємність повітря

1.5. Питомі витрати повітря на сушіння 1 кг. вологи:

L = qпари / qпов. = 7500/80= 93,75 кг пов./кг вол.

Загальні витрати повітря за годину:

LG = l * Wгод = 94 * 4171.2 = 392013 кг /год.

При густині с 20 ?С кількість повітря , яке входить в сушарку :

Wпов. = LG /44= 342043/44 = 324043,64 мі / год.

2. Для зниження витрат тепла і повітря а також об'ємів сушильних камер, молоко перед сушінням випаровують приблизно до вологості 50% (W1).

2.1 Кількість суміші і витраченої вологи скоротиться до :

Gкг = Gкг 100-W1/100 - W1 = 28074 * 100 - 81.32 / 100 - 50 = 5974.76 кг / зміну.

Кількість випареної вологи :

Wзн. G кг W1- W2 /100 - W2 = 5474.76 * 50 - 1.13 /100 - 1.13 = 2995.7 кг вологи /зміну.

Годинна кількість випареної вологи :

Wгод. = Wзм./6 = 2995,7 / 6 = 442,62 кг /год.

2.2. Об'єм камери ,витрати тепла і повітря .

При навантаженні 5 кг вологи / мі год. обєм сушильної камери складатиме :

Wсуш. = 492,62 /5 = 98,523 мі

При втратах 3 кг. пари на 1 кг. вологи, витрати вологи складуть:

D = 492.3 * 3 = 1477.86 кг./ год.

Витрати тепла на випаровування 1 кг вологи :

Wтеп. = r * 3 = 2500 * 3 = 7500кДж/кг.вол.

Загальні витрати тепла в годину :

Q = Wгод. * qтеп. = 492,62* 7500 = 3644650 кДж /год.

Теплове навантаження на 1 кг повітря: q = 80 кДж./кг.

Питомі витрати повітря : l = 7500 / 80 = 94 кг. пов./кг. вол.

Загальні витрати повітря :

LG = l Wгод. = 94 * 492,62 = 46183 кг пов. / год.

Об'ємні витрати повітря :

W = LG / с = 46183/1.4 = 38183 =38168 мі/ год.

2.3.Зниження об'єму капітальних витрат за рахунок попереднього випаровування вологи у випарних апаратах :

Wсуш. без випарювання /W суш. з випарюванням = 834,2 мі/98,523 мі = 8,5раз.

ІІІ. Розрахунки процесу сушіння в сушарках з киплячим шаром інертного носія.

Вхідні дані:

- Кількість вологи випарюваної за зміну 2995,2кг / зміну.

- Кількість вологи випарюваної за годину 492,62 кг./ год.

3.1. У відповідності до експериментальних досліджень питома продуктвість по волозі з 1 мі сушарки киплячого шару інертного носія складає 58.6 кг вологи / мі год.[15].Тоді обєм сушарки складатиме :

W суш. = 442.62 / 58.6 = 8.4 мі.

Таким чином капітальні витрати на будування камери киплячого шару в зрівнянні з розпилювальною сушаркою зменшується у :

98.448/ 8.4 = 11.72 =12 разів.

3.2. Витрати тепла на випарювання 1 кг вологи згідно з проведеними експериментами [15]. Складає q = 30000 кДж / кг.вип.

Загальні витрати тепла на випарювання всієї вологи :

Q = Wгод. * q = 442.62 * 30000 = 14778600 кДж. / год.

Теплова загрузка на 1 кг. повітря :

qтеп. = Cв*( t2 - t 1 ) = 1*(110 - 70) = 40 кДж/кг,

Де - t вх. = 110? С, t вих.= 70 ? С - для сушарки киплячого шару.

Питомі витрати повітря на 1 кг. вологи :

l = 30000 / 40 = 750 кг.пов./1 кг вологи

Загальні витрати повітря за годину :

LG=l*Wгод.=780*442.62=364415.5 кг пов./год.

Обємні витрати повітря

W=LG/с=364465.5/421=305343мі пов./год.

3.3. Улаштування сушильної камери з мішалкою дозволяє скоротити витрати тепла до q=16000 кДж/кг. вол. Тоді загальні витрати тепла складуть:

Q=Wгод.*q=442.62*16000=788192 кДж/год.

Питомі витрати на 1 кг. вологи :

l=16000/40=400кг.пов./кг. вол.

Загальні витрати повітря :

LG=l*Wгод.=400*442.62=147048 кг.пов./год.

Обємні витрати повітря :

W=LG/с=197048/1.21=162844 міпов./год.

3.4. Таким чином витрати повітря в сушарці з киплячим шаром виростуть у 162844/38168=4.3 рази, а ткпла у 7881420/3644650=2.83 рази.

ІІ. Показники сушіння знежиреного молока.

Вхідні дані-Км.с.=5000кг. сухих за зміну. Вміст сухих речовин-8.22%; кінцева вологість 3.4%.

2.1. Для зниження витрат тепла, повітря, а також об'ємів сушильних камер, молочна суміш перед сушінням випаровується до вологості 50%. Вага суміші після випарювання буде складати :

Gкг.=Gкг.*100-91.28/100-50=60780*8.22/50=9992.23кг. / за зміну.

2.2.Кількість вологи випарюваної за зміну :

W=Gкг.(W1-W2/100-W2)=9992.23(50-3.4/100-3.4)=4810.22 кг./ зміну.

Кількість вологи випареної за годину :

Wгод.=Wзн./6=4820.7/6=803.4кг./год.

2.3. Обєм розпилювальної сушильної камери.

При навантаженні 5*кг. вол./мі год. ,в розпилювальній сушарці,обєм камери складе : Wсуш.=803.4/6=106.2мі.

2.4.Витрати тепла і повітря на випарювання.

Витрати тепла на випарювання 1 кг. вологи складають 3 кг. пари [14].

q=2500*3=2500*кДж/кг.вол.

Загальні витрати тепла за годину :

Q=Wгод.*q=803.4*7500=6025500(кДж/год.).

Теплове навантаження на кг. повітря:

q=Gв.(tвх.-tвих.)=1*(160-30)=80кДж / кг.

Питомі витрати повітря на кілограм ваги :

l=750/80=94кг.пов./кг.вол.

Загальні витрати повітря :

LG=l*W=94.8034=75519.6кг./год.

Обємні витрати повітря:

Wпов.=LG/с=75519.6/1.21=62413мі/год.

2.5.Розрахунок камери киплячого шару для молока знежиреного.

Вхідні дані :

- кількість молока яке подається на сушіння :

Gп. =9992.23кг/зміну.,

- кількість випарюваної вологи:

Wзн.=4820.27кг./зміну.

Кількість вологи випареної за годину:

Wгод.=4820.26/6=304.3 кг./год.

2.6. Згідно з експериментальними даними питома продуктивність по волозі складає : W=58.6 кг./мі год. [15].

Тоді обєм сушильної камери складатиме :

Wсуш.к.ш.=Wгод./Wпитоме=804.4/58.6=13.7мі

Таким чином капітальні витрати на будівництво сушарки киплячого шару в зрівнянні з розпилювальною сушаркою складатимуть :

160.2/13.7=11.73 раза.

2.2.Витрати тепла на 1 кг. випареної вологи згідно з експериментальними даними [15] складають q=21000 кДж/кг.

Загальні витрати тепла на випаровування всієї вологи :

Q=Wгод.*q=304.3*21000=16890300 кДж/год.

Теплова загрузка на 1 кг. повітря:

Wтеп. = С в. (b2 - b 1 ) = 1 * (110 - 70) = 40 кДж /кг

Питомі витрати повітря на 1 кг повітря :

L = 21000/40 = 525 кг. повітря/ кг.вологи.

Загальні витрати повітря:

LG=l*Wгод.= 525 * 804, 3 = 422257,5 кг. повітря / год.

Об'ємні витрати повітря :

Wпов. =LG/с= 422257,5/1,21= 348923 мі/год.

2.8. Встановлення сушильної камери з мішалкою дозволяє скоротити витрати тепла до q = 10000 кДж / кг.

Q = Wгод. * q = 804,3 *10000 = 8043000 кДж / год.

Питомі витрати повітря:

l = 10000/ 40 = 250 кг.повітря /кг. вологи.

Загальні витрати повітря :

LG=l*Wгод.= 205 *804,3 = 211078 кг.пов/год.

Обємні витрати повітря:

Wпов.=LG/с= 201078 / 1.21 =166177,7 мі/год.

3.3 Висновки

1. Питомі витрати повітря (кг.повітря/год.)у розпилювальних сушилах більше ніж у киплячого шару у

166177,7 / 62413 = 2,6 раз.

2. Витрати тепла у сушарках киплячого шару зростають.

8043000 / 6025500 = 1,34 рази.

3. Капітальні витрати у сушарках киплячого шару зменшуються у 12 разів.

4. Розрахунок економічної та соціальної ефективності технології виробництва сухого молока

Сучасний етап розвитку економіки характеризується посиленням конкурентної боротьби між суб'єктами ринкових відносин, виживання в якій є можливим тільки за умов результативної та ефективної праці. Ефективне господарювання передбачає прибутковість бізнесу, тобто перевищення доходів над витратами, що є беззаперечною умовою успішного функціонування на ринку. Оскільки прибуток є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток, то, чим вище рівень генерування прибутку в процесі господарювання, тим менше потреба в залученні коштів із зовнішніх джерел та, за інших рівних умов, вище рівень самофінансування розвитку, забезпечення реалізації стратегічних цілей цього розвитку, підвищення конкурентної позиції підприємства на ринку.

Основними шляхами закріплення конкурентної позиції підприємства можуть бути: підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок поліпшення її якісних характеристик; зниження вартості; скорочення витрат на виробництво та реалізацію товарів; розширення асортименту; проведення обґрунтованої цінової політики.

Виведенню товару на ринок повинне передувати обґрунтування його ціни, за якою передбачається продаж цього продукту. Основою ціни на продукцію є її собівартість, яка включає всі витрати, що пов'язані з її виробництвом та реалізацією.

Витрати, які включаються до собівартості продукції визначаються Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та галузевими методичними рекомендаціями з питань планування, обліку і калькулювання готової продукції. Розрахунки здійснюються шляхом калькулювання за номенклатурою статей витрат, яка включає наступні статті:

1. Сировина і матеріали;

2. Зворотні відходи (віднімаються);

3. Паливо та енергія на технологічні цілі;

4. Основна заробітна плата;

5. Додаткова заробітна плата;

6. Відрахування на соціальне страхування;

7. Витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції;

8. Відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати;

9. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання;

10. Загальні виробничі витрати;

11. Загальногосподарські витрати;

12. Втрати внаслідок технічно неминучого браку;

13. Супутня продукція (віднімається);

14. Інші виробничі витрати;

15. Позавиробничі (комерційні) витрати.

Всі статті витрат залежно від способу віднесення їх на собівартість поділяють на прямі та непрямі. Прямими є витрати сировини і матеріалів та витрати на оплату праці.

Їх величина прямо відноситься на собівартість тих чи інших виробів. Інші витрати пов'язані з виробництвом декількох видів продукції й не можуть бути прямо віднесені на собівартість певних видів продукції, а розподіляються на них відповідно обраних баз розподілу. Як правило такими базами є вартість сировини та матеріалів та основна заробітна плата. Тому на першому етапі розрахуємо ці види витрат.

Розрахунки вартості сировини наведено в табл. .4.

Таблиця 4. -

Розрахунок вартості сировини сухого молока.

Найменування сировини	Одиниці вимірю-вання	Ціна за 1 кг,грн.	Кількість сировини на 1000 кг	Вартість, грн.
Молоко коров'яче	кг	1,40	11146	15604.4
Транспортно-заготівельні витрати	4 % від вартості сировини і матеріалів			624.176
Всього				16228.576

Заробітна плата розрахована, виходячи з річної потужності. В розрахунку на 1 тону величина заробітної плати складатиме:

- адміністративно-управлінського персоналу - 107,5 грн.;

- основних працівників - 218,4 грн. (основної - 156, додаткової - 62,4 грн.);

- допоміжного персоналу - 80,6 грн.

На наступному етапі виконаємо розрахунки інших статей витрат за вказаною номенклатурою.

Ст. 3. Паливо та енергія на технологічні цілі. Дані витрати приймаємо в розмірі 1,2 % до вартості сировини:

«Сухе молоко» - 16228.576 * 0.012 = 194.74грн.

Ст. 6. Відрахування на соціальне страхування - 37,7 % від заробітної плати основних працівників:

218,4 * 0,377 = 82,3 грн.

Ст. 7. Витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції - не передбачаються.

Ст. 8.Відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати - 0,2 % від вартості сировини:

«Сухе молоко» - 16228.576 * 0,002 = 32,45 грн.

Таблиця 4.1.

Розрахунки заробітної плати

Посада	Середня за рік чисельність працівників, осіб	Тарифна ставка, грн.	Сума зарплати за місяць, грн.	Сума зарплати за рік, грн.	Премії, грн.	Фонд зарплати за рік, грн.
1. Адміністративно-управлінський персонал
Директор	1	1800	1800	21600	8640	30240
Головний бухгалтер	1	1400	1400	16800	6720	23520
Разом:	2	-	3200	38400	15360	53760
2. Основні працівники
Начальник виробництва	1	1500	1500	18000	7200	25200
Оператор	2	1300	2600	31200	12480	43680
Пакувальник	2	1200	2400	28800	11520	40320
Разом:	5	-	6500	78000	31200	109200
3. Допоміжний персонал
Комірник	1	900	900	10800	4320	15120
Експедитор-вантажник	1	800	800	9600	4320	13920
Прибиральниця	1	700	700	8400	2880	11280
Разом:	3	-	2400	28800	11520	40320
Всього:	10	-	12100	145200	58080	203280

Ст. 9.Витрати на утримання та експлуатацію обладнання - 50,0 % від основної заробітної плати - 156,0 * 0,5 = 78,0 грн.

Ст. 10. Загальні виробничі витрати. До неї відносять:

- витрати на заробітну плату допоміжного персоналу - 80,6 грн.;

- відрахування на соціальне страхування від зарплати допоміжного персоналу 80,6 * 0,377 = 30,4 грн.;

- інші витрати за статтею - 40,0 % від основної зарплати

156,0 * 0,4 = 62,4 грн.

Разом: 173,4 грн.

Ст. 11. Загальногосподарські витрати. До її складу входять:

- витрати на зарплату адміністративно-управлінського персоналу - 107,5 грн.;

- відрахування на соціальне страхування від зарплати адміністративно-управлінського персоналу

107,5 * 0,377 = 40,5 грн.;

- інші витрати за статтею - 20,0 % від основної зарплати

156,0 * 0,2 = 31,2 грн.

Разом: 179,2 грн.

Ст. 12. Втрати внаслідок технічно неминучого браку - 0,1 % від вартості сировини:

«Сухе молоко» - 16228.576 * 0,001 = 16.22 грн.

Ст. 13. Супутня продукція (віднімається) - не передбачається.

Ст. 14. Інші виробничі витрати - 20,0 % від основної заплати

156,0 * 0,2 = 31,2 грн.

Ст. 15. Позавиробничі (комерційні) витрати - 0,4 % від вартості сировини:

«Сухе молоко» - 16228.576 * 0.004 = 64.9 грн.

Після розрахунків собівартості визначимо відпускну ціну, виходячи з порядку ціноутворення для підприємств-виробників. При цьому прибуток приймаємо як середній по галузі - 15 %. Результати наведено в табл.. 5.4.

Таблиця 4.2.

Собівартість та рентабельність сухого молока.

Показник	Сухе молоко
1	2
Сировина і матеріали, грн.	16228.576
Зворотні відходи (віднімаються) , грн.	-
Паливо та енергія на технологічні цілі, грн.	194.74
Основна заробітна плата, грн.	156,0
Додаткова заробітна плата, грн.	62,4
Відрахування на соціальне страхування, грн.	82,3
Витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції, грн	-
Відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати, грн	96,34
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання, грн.	78,0
Загальні виробничі витрати, грн.	173,4
Загальногосподарські витрати, грн.	179,2
Втрати внаслідок технічно неминучого браку, грн.	16.22
Супутня продукція (віднімається) , грн.	-
Інші виробничі витрати, грн.	31,2
Позавиробничі (комерційні) витрати, грн.	64.9
Повна собівартість:	17394.476
Ціна Реалізації 1 кг (без ПДВ) , грн.	35,08
Виручка від реалізації, грн.	35080
Валовий прибуток, грн.	4586,27
Податок на прибуток (30 %), грн	1375,88
Чистий прибуток, грн	3210,39
Рентабельність, %	10,5

5.Охорона праці

В умовах науково-технічного прогресу у всіх галузях промислового комплексу, широкого впровадження нових технологічних засобів механізації й автоматизації виробничих процесів, індустріальних технологій виробництва молочної продукції, а також нових форм організації охорони праці, особливого значення набуває проблема охорони праці. Вирішення програмного завдання прискорення соціально-економічного розвитку країни в свою чергу вимагає докорінного поліпшення стану охорони праці в усіх галузях народного господарства.

Охорона праці - це наукова соціально-технічна дисципліна, що вивчає теоретичні і практичні питання безпеки праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням і отруєнням, аваріям (катастрофам), пожежам і вибухам на виробництві.

Людина в процесі праці знаходиться в певному виробничому середовищі, яке впливає на неї сукупністю різноманітних факторів: технологічного, соціального та організаційного характеру.

До них належать:

· технічний стан машин та механізмів, які експлуатуються на підприємстві;

· технологія виробництва;

· рівень механізації;

· санітарно-гігієнічні умови;

· культура виробництва;

· дисципліна;

· кваліфікація;

· взаємовідносини в колективі тощо.

Для збереження працівникам здоров'я та працездатності необхідно, щоб небезпечні та шкідливі виробничі фактори були в стані, який би відповідав фізіології людини, її біологічній та соціальній суті. Тому організація виробництва потребує нормування та параметрів виробничих факторів, обмеження їх небезпечних та шкідливих дій.

Держава, надаючи роботу робітникам, службовцям, працівникам підприємств бере на себе зобов'язання про створення для них здорових і безпечних умов праці. Забезпечення цих умов, законом, полягає на адміністрацію підприємства. Тому, основним завданням керівних, інженерно-технічних робітників та спеціалістів, в області охорони праці, є забезпечення суворого дотримання правил та норм безпеки праці.

Необхідною умовою запобігання виробничим травмам і аваріям повинна стати на виробництві розробка спеціальних заходів на основі глибокого аналізу стану охорони праці, що характеризується наявністю на робочих місцях небезпечних виробничих факторів. Це дозволить об'єктивно оцінити можливі негативні наслідки, вжити невідкладних заходів щодо запобігання їм.

В Україні 14 жовтня 1992 році був прийнятий Верховною радою закон. „Про охорону праці”. Цей закон, а також „Кодекс законів про працю України” є основною законодавчою базою охорони праці.

Знання основ охорони праці, що зазначені в законі, дають можливість знизити виробничий травматизм та професійні захворювання на підприємстві, так як право на здоров'я та безпечні умови праці - невід'ємне право кожної людини.

Згідно з новим положенням про навчання, інструктажі, перевірку знань по охороні праці, з працюючими проводяться такі роботи:

· для проведення навчання по охороні праці на підприємстві створюється комісія, яка в кінці навчання приймає іспит. Для провідних спеціалістів підприємства раз у три роки проводиться навчання по охороні праці в вищих учбових закладах;

· за проведення всіх видів інструктажів та за ведення журналів по охороні праці відповідає інженер з охорони праці;

· об'єм навчання з охорони праці складає не менше 20 годин, а при роботі в шкідливих умовах проводиться додаткове навчання, об'ємом 30 годин.

На підприємстві проводяться такі види інструктажів:

· вступний - проводиться з усіма працівниками, які поступають на роботу, а також з відрядженими, учнями і студентами, що направляються для проходження виробничої практики. Проводиться інженером по охороні праці за програмою, що розроблена службою охорони праці. робиться запис у спеціальному журналі. Вступний інструктаж включає в себе такі питання, як:

§ загальні відомості про підприємство;

§ загальні правила поведінки працюючих на території, основні положення з охорони праці;

§ основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що характерні для даного виробництва;

§ основні вимоги виробничої санітарії;

§ порядок розслідування та обліку нещасних випадків;

§ пожежна та електрична безпека;

§ перша допомога потерпілим;

· первинний - проводиться з щойно прийнятим працівником безпосередньо на робочому місці перед початком роботи. Проводиться керівником підрозділу, який безпосередньо знайомить працюючого з його робочим місцем, з небезпечними та шкідливими факторами та роз'яснює його обов'язки;

· повторний - проводиться на робочому місці з усіма працюючими. Проводиться керівником підрозділу за програмою первинного інструктажу на місцях з підвищеною небезпекою - раз на три місяці, на інших роботах раз у шість місяців. При проведенні повторного інструктажу, як і при проведенні первинного інструктажу, робиться запис у журнал по охороні праці;

· позаплановий - проводиться з працюючими при введенні в дію нових нормативних актів, при зміні технологічного процесу, при порушенні працівником вимог безпеки по охороні праці, при перерві в роботі 30 днів на роботах з підвищеною небезпекою і 60 днів - на інших роботах;

· цільовий - проводиться з працівниками при виконанні разових робіт, не пов'язаних з безпосередніми обов'язками (ліквідації аварій, стихійних лих), при проведенні робіт, на які оформляється наряд-допуск, при проведенні масових заходів.

Служба охорони праці на комбінаті виконує слідуючи задачі:

· забезпечує професійну підготовку та підвищує кваліфікацію робітників з питань охорони праці;

· створює безпечні умови праці;

· вибирає оптимальні умови роботи.

6. Охорона навколишнього середовища

Оточуюче повітря є найважливішим фактором забезпечення життя людини. І лише відтоді як людина почала використовувати в своїй діяльності шкідливі речовини, з'явилася загроза її життю, так як при небезпечних кількостях отруйних речовин у повітрі організм людини не відповідає на це будь-якою захисною реакцією.

Отруйні речовини на харчовому підприємстві потрапляють у повітря у вигляді пилу, газу або пари і діють дуже негативно на організм людини.

За токсичною дією шкідливі речовини поділяються на:

· нервові гази (спирт, аміак);

· подразнюючі яди (фосфоген, сірчані гази);

· кров'яні яди (фосфор);

· ферментні яди (синильна кислота).

У залежності від ступеня токсичності, фізико-хімічних властивостей, шляхів проникнення в організм, санітарні норми встановлюють граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничих приміщень, перевищення яких не припустиме.

Існує чотири класи небезпеки шкідливих речовин.

Основною речовиною з токсичними продуктами згоряння є природній газ, при горінні якого утворюється:

· оксид азоту (7,6 т / рік)

· аміак (0,94 т / рік)

· оксид вуглецю (0,394 т / рік)

· оксид заліза (0,0008 т / рік)

· оксид марганцю (0,0001 т / рік)

Висновки

1. Проведені дослідження процесу сушіння молока в сушарках з псевдозрідженим шаром інертного носія. В якості інертного носія використовувались частинки фторопластової крихти.

2. Найкращі показники якості та економічності енергетичних витрат досягнуті при сушінні молока жирністю 0,5% з упаренням частки вологи перед сушінням

3. Питомі витрати повітря (кг.повітря/год.)у розпилювальних сушилах більше ніж у киплячого шару у 2,6 раз.

4. Витрати тепла у сушарках киплячого шару зростають.1,34 рази.

5. Капітальні витрати у сушарках киплячого шару зменшуються у 12 разів.

Список використаної літератури

1.Дэвидсон, И.Ф. Псевдоожижение [Текст] / И.Ф. Дэвидсон, Д. Харисон. - М.: Химия, 1974. - 728 с.

2. Процеси та апарати харчових виробництв [Текст] / За ред. І.Ф. Малежик. - К.: НУХТ, 2003. - 400 с.

3. Якуба, О.Р. Інтенсифікація процесу сушіння харчових продуктів [Текст] / О. Р. Якуба, М.Ю. Савченко // Вісник СНАУ. Серія тваринництво - 2006. - № 10. - С. 140-144.

4. Романков, П.Г.Сушка во взвешенном слое [Текст] П.Г. Романков, Б. Рошковкая. -- Л.: Химия, 1968. - 358 с.

5. А. с. 1726936 СССР Кл F 26 в 17110. Сушка кипящего слоя [Текст] Якуба [и др.] (СССР). - 1992. - Бюл. № 14.

6. Гельперин, Н.И. Основы техники псевдоожижения [Текст] / Идо И. Гельперин, В.Г. Айшитейн, В.Б. Кваша. - М.: Химия, 1967. - С. 96-91.

7. Якуба, О.Р. Критическая скорость псевдоожижения в конических аппаратах [Текст] / О.Р. Якуба, И. Ф. Кузьмин // ЖПХ. -.1989. - № 6. -391-1392.

8. Горошко, В.Д. [Текст] / В. Д. Горошко, О.М. Тодес // Известия вузов Нефть и газ 1958.- №1 С. 125-131.

Гришин ГА, Семёнов Ю.Г. Установки для сушки пищевых продуктов. Справочник. М.: Агропромиздат,1984.- С.215

Кремнев O.A., Боровский В.Р.,Долинский ААСкоростная сушка. Киев.издательство тех.лит.,- С.382.

Тодес О.М., Цитович О.Б."Аппараты с кипящим зирнистым слоем. .М.: Химия, 1981.-С.296.

Молоко коровье цельное сухое. ГОСТ 4495-75.Технические условия.

Ересько.І.О., Шинкарик Н.М.Порощук В.Я. «Технологія обладнання молочних виробництв» Київ «Токс» 2002. Ст. 50 - 251.

Сабодаш С.М. Якуба О.Р.Касянчук.В.В. «Дослідження процесу сушіння молока в сушарках із псевдо зрідженим шаром».Вісник СНАУ , №3 (19), 2008, ст.. 111 - 114.

Барабанщиков Н.В. Качество молока и молочних продуктов. - М.: Колос, 1980. - 324 с.

Журнал “Молоко переработка” №12/2007, с. - 30-39.

Журнал “Молоко переработка” №12/2003, с. - 27-31.

Чекулаева Л.В. Технология продуктов консервирования молока и молочного сырья. - М.: ДеЛи, 2000. - 248 с.

Власенко В.В., Машкін М.І., Білун П.П. Технологія виробництва та переробки молока та молочних продуктів. - Вінниця: Гіпніс, 2000. - 306 с.

Чекулаева Л.В. Технология продуктов консервирования молока и молочного сырья. - М.: ДеЛи, 2000. - 248 с.

Радаева М.А. Повышения качества молочних консервів. - М.: Пищевая промышленность, 1980 - 159 с.

ГОСТ 3626-73. Молоко й молочні продукти. Методи визначення.

ГОСТ 23651-79. Продукція молочна консервована, упакована та маркована.

ГОСТ 9225-84. Молоко и молочне продукты. Методы микробиологического анализа.

ГОСТ 13928-84. Молоко и сливки заготовляемые. Правила приемки.

ГОСТ 8218-89. Молоко. Методи визначення чистоти.

ГОСТ 5867-90. Методи визначення жиру. Молоко й молочні продукти.

ГОСТ 23453-90. Молоко. Методы определения количества соматических клеток.

ГОСТ 29246-91. Методы определения влаги. Консерви молочне.

ГОСТ 3624-92. Молоко й молочні продукти. Титриметричні методи визначення кислотності.

ДСТУ 30305.3-95. Консервы молочные сгущенные и продукты молочные сухие. Титриметрические методы определения кислотности.

ДСТУ 30305.4-95. Продукты молочные сухие. Методика выполнения измерений индекса растворимости.

ДСТУ 3662-97. Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі.

ДСТУ 4273:2003 Молоко та вершки сухі. Загальні технічні умови.

ISO 6611:2006. Молоко та молочні продукти. Визначення колонієутворюючих одиниць дріжджів та плісені. Метод підрахунку колоній, що виросли.

ДСП 4.4.4-011.-98. Державні санітарні правила для молокопереробних підприємств.

Закон України “Про охорону праці” від 21.11.2002.

Закон України “Про охорону навколишнього середовища”.

Инструкция по санитарной обработке оборудования на предприятиях молочной промышленности №123 14/4079 - 7 -77 от 28.04.78.

Інструкція з мікробіологічного контролю на підприємствах молочної промисловості. Міністерство охорони здоров'я СРСР від 28.12.87.

Инструкция по техническому контролю на предприятиях молочной промышленности утвержденная Госагропромом СССР 30.12.88.

Атаназевич В.И. Сушка пищевых продуктов. - М.: ДеЛи 2000 - 269с.

Алексеева Н.Ю. Состав и свойства молока как сырья для молочной промышленности. Справочник. Агропромышленность. 1986. - 239 с.

Богданов В.М., Королена Н.С., Валнишова А.А. МБК на предприятиях молочной промышленности - М.: Пищевая промышленность, 1968. - 276 с.

Богданова Е.А. Производство цельномолочных продуктов - М.: Колос, 2001. - 400 с.

Бредихин С.А. Технология и техника переработки молока - М.: Колос, 2001. - 400 с.

Гришин М.А., Соколов Д.С. Производство молочных консервов. - К.: Вища школа. Главное издательство, 1982 - 216 с.

Красников В.В. Кондуктивная сушка. - М.: Энергмя, 1973. - 154 с.

Лыков А.В., Леончик Б.И. Распылительная сушила. - М.: Машиностроение, 1966. - 234 с.

Лыков А.В. Теорія сушки. - М.: Энергмя 1968. - 124 с.

Радаева М.А. Повышения качества молочних консервів. - М.: Пищевая промышленность, 1980 - 159 с.

Ростроса Н.К. Курсовое и дипломное проектирование предприятий молочной промышленности 2 издАгропромиздат, 1989. - 303 с.

Стерличов Б.И. Организация и планирование производства на предприятиях мясной и молочной промышленности, 1990. - 112 с.

Твердохліб Г.В. Технологія молока і молочних продуктів. - К.: Вища школа, 1988. - 268 с.