М'ясні консерви

Пошук ефективних рішень проводиться з урахуванням витрат на підвищення надійності і безвідмовності технічних системі якості продукції, що виготовляється, та соціальних ефектів. Суть методу полягає в зіставленні й аналізі двох величин:

витрат на забезпечення надійності і безвідмовності;

економічного й інших збитків у вартісному виявленні. Рівень безпеки, що відповідає тому чи іншому стану суспільства,

його науково-технічним і економічним можливостям, має стохастичну (випадкову, ймовірну) природу і визначається низкою випадкових явищ. У загальному випадку він характеризується:

імовірністю виникнення техногенних аварій, катастроф, небезпечних природних явищ і можливим збитком під час цих подій;

ступенем негативного впливу на людину і навколишнє середовище техногенних і природних процесів;

імовірністю переростання екологічної обстановки в кризову і катастрофічну.

Зазначені вище вірогідні характеристики, відповідно до прийнятих уявлень, по суті відображають ризик виникнення певних подій: у першому випадку - ризик техногенних аварій, катастроф і небезпечних природних подій, у другому - ризик погіршення здоров'я людини, негативних змін у навколишньому середовищі тощо за не екстремальних умов, у третьому - ризик виникнення надзвичайної ситуації екологічного характеру.

Визначення рівня прийнятої безпеки і ризику є складним завданням, що вимагає проведення наукового аналізу економічних, соціальних, екологічних, демографічних і інших факторів.

Для балансу між пріоритетами екологічного і економічного характеру вводять категорію соціально прийнятного ризику, що визначає, який рівень ризику гарантує екологічну безпеку.

Концепція соціально прийнятного ризику як засобу пошуку балансу між стратегіями економічного і екологічного розвитку передбачає можливий прийнятий рівень екологічного ризику за рахунок підвищення рівня соціально-економічного добробуту населення за умови, що витрати на рівень екологічного ризику не перевищуватимуть рівень соціально прийнятного ризику.

3. ОХОРОНА ПРАЦІ

3.1 Вступ

При рішенні задач по прискоренню науково-технічного прогресу, інтенсифікації виробництва, втілення у виробництво досягнень науки та техніки, питання охорони праці робітників займають важливе місце. Охорона праці також пов'язана із загальними задачами охорони природи, тому що очищення стічних вод та газопильних викидів у атмосферу, боротьба з шумом та вібрацією, захист від електромагнітного поля, електродвигунів і трансформаторів та іонізуючих випромінювань сприяють забезпеченню нормальних умов праці людини.

Головним завданням служби охорони праці є охорона здоров'я людей, що працюють в різних галузях народного господарства. В основному робота повинна бути спрямована на профілактику та попередження можливості отримання виробничих травм та професійних захворювань. Тому, в даному проекті будівництва консервного цеху, охорона праці тісно пов'язана з забезпеченням максимально можливої безпеки здійснення технологічних процесів, режимів роботи та порядку обслуговування обладнання, організації технологічних потоків.

Бакалаврської роботою враховані основні вимоги Закону України «Про охорону праці», затвердженим Постановою Верховної ради України від 14.10.2002 року та передбачені заходи направлені на підвищення техніки безпеки під час експлуатації будівель і споруд, зокрема при розробці архітектурно-будівельних рішень.

Запроектований консервний цех розташований в одноповерховому приміщенні. Згідно проекту будівництва розташування обладнання у виробничому приміщенні здійснюється у відповідності з галузевими нормами технологічного проектування СН 245-71.

Організацію і керівництво роботою по охороні праці на підприємствах м'ясної промисловості здійснює керівний і інженерно-технічний персонал.

Оперативне керівництво роботою по охороні праці, техніці безпеки і організації протипожежної профілактики на підприємстві покладається на відділ по охороні праці, техніці безпеки і організації пожежної охорони підприємства. В тому випадку, коли у відповідності з типовими структурами на підприємстві не може бути створений відділ або бюро, назначається старший інженер по охороні праці, техніці безпеки і організації пожежної охорони, посадові обов'язки якого встановлюються у відповідності з кваліфікаційним довідником посад службовців.

Старший інженер працює під керівництвом першого керівника підприємства і вирішує покладенні на нього задачі разом з іншими спеціалістами і в взаємодії з профспілковим комітетом. Основними обов'язками старшого інженера є :

-постійне вдосконалення організації роботи на підприємстві по створенню здорових і безпечних умов праці працюючих, попередженню виробничого травматизму, професійних захворювань і пожеж на підприємстві, а також дотримування законодавства по охороні праці;

-здійснення контролю за виконанням міроприємств по охороні праці і протипожежного захисту на підприємстві;

-контроль за фінансуванням міроприємств по охороні праці і використанням виділених коштів по призначенню;

-участь в організації навчання і перевірці знань працюючих, контроль за своєчасним і якісним проведенням інструктажів на робочих місцях;

-складання звітності по охороні праці по встановленим формам і в встановлені строки, ведення документації по охороні праці.

Старший інженер має право перевіряти стан охорони праці у всіх підрозділах підприємства; забороняти експлуатацію машин, обладнання, сосудів, які працюють під тиском, проведення робіт на окремих ділянках, якщо це загрожує життю і здоров'ю працюючих або може призвести до аварії. Ці вимоги підлягають обов'язковому виконанню.

3.2 Мікроклімат виробничого приміщення

Мікроклімат виробничого приміщення (метереологічні умови виробничого середовища) - це фізичний стан повітря на робочому місці: температура його, вологість, швидкість руху, склад, теплове випромінювання. Консерний цех належить до підприємств з несприятливими метеорологічними факторами виробничого середовища. У цехах, як правило, висока відносна вологість повітря. Підвищується вологість і внаслідок частого вогкого прибирання в цехах, яке є обов'язковим для об'єктів харчової промисловості.

Різка зміна окремих параметрів мікроклімату виробничих ділянок зумовлює порушення терморегуляції організму, внаслідок чого буває надмірна стомливість, утруднюється діяльність серця, можуть виникати простудні хвороби.

Санітарними нормами передбачено відповідну температуру, вологість та швидкість руху повітря у виробничих приміщеннях залежно від категорії праці (легка фізична, середня чи важка) та сезони року (холодний, перехідний чи теплий).

3.3 Шум. ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ

У зв'язку з зростаючими темпами механізації і автоматизації виробничих процесів останнім часом в консервному цеху збільшується кількість і потужність обладнання, що призводить до підвищення рівня шуму в цехах. Існують розроблені санітарні норми щодо обмеження шкідливого впливу виробничого шуму на організм робітників, якими передбачено гранично допустимі рівні шуму на різних робочих місцях, визначено рекомендації по обмеженню його.

Виробничий шум. Що генерується протягом робочої зміни, спочатку призводить лише до втоми слухового апарата людини. Внаслідок адаптації сприйняття звуків знижується на 10 -15 дБ. Сильний шум може стати причиною виробничого травматизму, оскільки викликає перевтому нервової системи і знижує увагу.

Для зниження рівня виробничого шуму немає якогось універсального для всіх підприємств методу, так як кожен цех характеризується своїми особливостями. Там де неможливо знизити рівень шуму робітників забезпечують індивідуальними засобами захисту.

3.4 Вібрація. ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ

Часто до дії шуму приєднується вібрація та інші фактори виробничого середовища. Встановлення робочого обладнання на відповідний фундамент з акустичним розривом, приєднання вентилятора до повітроводів за допомогою дифузора з подвійного бризента або вміщення вентиляційних приладів у так звану піскову ванну, центрування, балансування, своєчасна заміна зношених деталей агрегатів - усі ці заходи можуть усунути вібрацію. Для запобігання вібрації на ноги робітника на підлогу біля агрегатів потрібно класти віброізолюючі килимки.

3.5 Освітлення. СНиП 11 - 4 - 79

Освітлення відноситься до одного з важливих факторів виробничого середовища, який постійно діє на працівника на протязі всього робочого дня.

Погане освітлення робочих місць, створене недостатнім освітленням призводить до перенапруги і збільшенню втомленості органів зору і організму в цілому, появи роздратованості, викликає пригнічений психологічний стан людини, сприяє розвитку близькорукості, знижує продуктивність праці, якість продукції і викликає збільшення виробничого травматизму.

Занадто яскрава, підвищена освітленість робочих місць також негативно впливає на зорову систему.

В проекті передбачене природне бокове освітлення. На підприємстві розроблена загальна система освітлення. У виробничих цехах використовують люмінесцентні лампи: для освітлення складів, майстерень, а також для системи аварійного освітлення допускається застосування ламп розжарювання.

Норми освітленості виробничих приміщень в залежності від характеристики робіт наведені в СНиП ІІ - 4 - 79.

Розрахунок штучного освітлення.

Основне рівняння:

F = E * S * K * Z ? з * n, лм (3.1)

N = n / nc (3.2)

E = F * з * N * n / S * K * Z (3.3)

де F - світловий потік однієї лампи, люмінісцентна лампа ЛБ-80, F=4320лм.

Е - мінімальна нормована освітленість, Е=250лк.

S - площа приміщення, м І (1296 м І)

К - коефіцієнт запасу що враховує старіння лампи, К=1,5

Z - поправочний коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення і залежить від розташування світильників, Z=1,2

з - коефіцієнт використання світлового потоку, 0,61

n - кількість ламп, шт.

n = (250*1296*1,2*1,5)/(4320*0,61) = 221 ламп.

N = 221/2 = 111 світильників.

У консервному цеху для нормованого освітлення потрібно встановити 258 світильників.

3.6 Електробезпека. ГОСТ 12.1.030

Аналіз виробничого травматизму в м'ясній промисловості показує, що в середньому близько 18 % всіх тяжких і смертельних випадків виникають в результаті ураження людей електричним струмом. Електробезпека - система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму.

У відповідності з діючими правилами експлуатації пристроїв електроустаткування всі приміщення цеху поділяються на слідуючі групи: без підвищеної небезпеки, підвищеної небезпеки і особливо небезпечні.

Величина струму, що може пройти через людину залежить від напруги електроустаткування. Змінний струм 0,02 А і постійний 0,05 А безпечний, оскільки людина може самостійно звільнитися від струмодіючих частин. З метою виключення можливості ураження електричним струмом все обладнання, яке знаходиться під напругою по проекту заземлюється захисним пристроєм. Опір захисного заземлення не більше 4 Ом. Строк перевірки контуру заземлення - 1 раз на рік.

Робітники, які працюють і обслуговують електроустаткування і електрокомунікації забезпечуються індивідуальними засобами захисту: діелектричними рукавицями і чоботами, гумовими килимами.

Для забезпечення електробезпеки в цехах виконується ізолювання ізолюючим проводом електричної проводки, а в сирих приміщеннях застосовується проводка з волого-захисною ізоляцією.

3.7 Теплове випромінювання

З метою захисту від теплового випромінювання використовують екрани з теплоізолюючих матеріалів (азбесту, шлаковати) або водяні завіси, повітряні душі. Видаляють надмірне тепло з приміщення за допомогою раціональної вентиляції - механічної і природної (аерації). На ряді підприємств використовують кондиціонери. Механічна вентиляція застосовується не тільки для видалення надмірного тепла, але й як високоефективний засіб боротьби з газами і пилом на виробництві.

Цехи з значним тепловипромінюванням обов'язково забезпечуються охолодженою підсоленою (0,5 % розчином NaCl) газованою водою.

3.8 Пожежна безпека. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ

По вибухопожежній безпеці виробництво відноситься до категорії Д і В. По ступеню вогнестійкості будівлі відносяться до ІІ класу. Протипожежна безпека будівель досягається застосуванням конструкцій і матеріалів, які мають потрібну мужу вогнестійкості і забезпечують будівлям необхідну ступінь вогнестійкості відповідно СНиП 2.02.03 - 85.

Матеріал основних несучих конструкцій - збірний залізобетон. Евакуаційні виходи передбачені безпосередньо зовні, через вестибуль, коридор, драбинну клітку або через одне приміщення з категорією виробництва “Д”. Крім того запроектовані у відповідності з вимогами норм належні виходи на крівлю, вмонтовані тамбури у відповідності з вимогами СНиП 2.09.02 - 85. У відповідності з категорією виробництва прийнята відповідна вогнестійкість дверей.

Висновок

В результаті здійснення заходів по охороні праці, передбачених в даній бакалаврській роботі, будують створені в консервному цеху найкращі умови для працівників. А це, в свою чергу, забезпечить ріст продуктивності праці, підвищить ефективність виробництва, виключить виробничий травматизм і професійні захворювання.

4 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

СПЕЦИФІКАЦІЯ ОБЛАДНАННЯ

ВИСНОВКИ

1. Як показує виконане техніко-економічне обґрунтування проекту, підбір обладнання, технологій, площ, можливість безпечного функціонування підприємства для навколишнього середовища можна зробити висновок, що будівництво цеху м'ясних консервів у м. Суми, продуктивністю 12,8 тоб/зміну є доцільним та технічно можливим.

2. Проведені техніко-економічні розрахунки дозволяють зробити висновок, що в організації буде досить висока рентабельність виробництва, товарообіг, - як в натуральному так і в грошовому об'ємі та інші показники ефективності виробничої діяльності.

3. Будівництво нового цеху дозволить розширити асортимент консервів, що реалізуються в даному регіоні, здійснювати переробку супутніх продуктів забою, створити нові робочі місця.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Винникова Л.Г. Технология мяса и м'ясних продуктов. Учебник. - Киев. Фирма «ИНКОС», 2006. - 600 с.

2. Технология мяса и мясопродуктов/ Л.Г., А. С.Большаков, В.Г. Боресков и др. ; Под. ред. И.А. Рогова. - М. : Агропромиздат, 1998. - 576 с.

3. Головачева Т.Н., Могильний М.П. Низкокалорийные паштеты из печени животных. - М.:1994-149 с.

4. Козмава А.В. Технология производства паштетов и фаршей-«МарТ».: 2002-191 с.

5. Нормы технологического проектирования предприятий мясной промышленности. - ВНТП 532/739 - 85*. - М.: Госагропром СССР, 1985. 129 с.

6. Каталог основного и вспомогательного оборудования по производству и переработке сельхозпродуктов. - Проектно-конструкторское бюро «Промсельпроект», 1997.-162 с.

7. Технологическое оборудование мясокомбинатов: 2-е изд., перераб. и доп./ Под общ. ред. С.А. Бредихина. - М.: Колос, 2000. - 450 с.

8. Методичні вказівки до виконання кваліфікаційної роботи для студентів спец. 7.091707 «Технологія зберігання, консервування та переробки м'яса» напряму підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія» ден. та заоч. форм навчання / Уклад.: Л.В. Пешук, О.А. Топчій. - К. : НУХТ, 2011. - 23 с.

9. Технологія галузі методичні рекомендації для студентів спец. 7.091707 «Технологія зберігання, консервування та переробки м'яса» напряму підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія» ден. та заоч. форм навчання / Пешук Л.В., Крижова Ю.П., Москалюк О.Є. - К. : НУХТ, 2011. - 129 с.

10. Клименко М.М., Пасічний В.М. Технологія проектування м'ясо-жирових підприємств м'ясної промисловості. - В.: Нова книга, 2005. - 384 с.

11. И. К. Янушевский, М. Г. Плотичер и др.; Проектирование предприятий мясной промышленности (объемно-планировочные решения). - М., Пищевая промышленность, 1978.

12. З. П. Гусаковский, В.А. Очкин. ; Технология и оборудование мясоконсервного производства. - М. Пищевая промышленность, 1970.

13. Пасичный В. Н. ДСТУ 4432: 2005 - новый стандарт на паштеты / В. Н. Пасичный // Мясной бизнес. - 2007. - № 7. - С. 114.

14. Пасичный В. Н. Оценка потребительской привлекательности продукции мясоперерабатывающих предприятий / В. Н. Пасичный // Мясное дело. - 2006. - №. 1. - С. 24-26.

15. Экономика пищевой промышленности / Под редакцией Василенко О.В. - М.: Агропромиздат, 1989 - 124 с.

16. СНиП 2.09.02.85 Производственные здания. - М.: Стройиздат, 1984 -15 с.

17. СНиП П - 89 - 80 Генеральные планы промышленных предприятий. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1984 - 15 с.

18. СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий.- М.: ЦиТП Госстроя СССР, 1986 -56 с.

19. СНиП 2.04.02.-84 Водопровод. Наружные сети и сооружения. - М.: Стройиздат, 1985 - 42 с.

20. СНиП 2.04.03.-85 Канализация. Наружные сети и сооружения. - М.: ЦиТП Госстроя СССР, 1986 -72 с.

21. Сн. 245 - 71. Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий. - М.: Агропромиздат, 1972 -6 с.

22. ДСТУ Б.А. 2.4-2-95 Умовні графічні позначення і зображення елементів генеральних планів та споруд транспорту. К.: Державний комітет містобудування, 1997. - 31 с.

23. Пожежна безпека. Нормативні акти та інші документи. Т.2. - К.: 1997. - 560 с.

24. ГОСТ 21.404-84 СПДС Автоматизация технологических процессов. Обозначение условные приборов и средств автоматизации в схемах.

25. ГОСТ 12.2.003 -74 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности.

26. ГОСТ 12.1.004 -76 ССБТ. Пожарная безопасность.Общие требования.

27. ГОСТ 12.1.005 -88 ССБТ. Общие санитарно - гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

28. Технологія м'яса та м'ясних продуктів : Підручник/ М. М. Клименка, Л.Г. Віннікова, І.Г. Береза та інш.; За ред. М.М. Клименка. - К.: Вища освіта, 2006. - 1. 640 с.

29. Производство мясной продукции на основе биотехнологии. Лисицын А.Б., Липатов Н.Н., Кудряшов Л.С, Алексахина В.А. Под общей ред. академика Россельхозакадемии Липатова Н.Н. -М.: ВНИИМП, 2005. - 369 с

Размещено на Allbest.ru