Нормативно-законодавче забезпечення бібліотечно-бібліографічної діяльності: тематичний бібліографічний покажчик (за матеріалами фахової періодики 2000–2012 рр.)

ЇЧЇ

Чи можуть співіснувати системи менеджменту цифрових прав і свобода інформації

ЇЩЇ

Щорічні відпустки працівникам бібліотек (юридична консультація)



Розділ ІV. Охорона праці

4.1 Аналіз стану умов праці

Праця є життєвонеобхідною потребою людини, тому вона повинна проходити в умовах, які сприяють розвитку її властивостей і забезпечують високу продуктивність. Крім цього, в процесі праці людина не повинна захворіти або одержати травму.

Під час виконання кваліфікаційної роботи необхідно дотримуватись правил з охорони праці, оскільки мають місце фізично небезпечні та шкідливі фактори такі як: нервово-емоційні та фізичні напруги, хімічні, електричні фактори, також робота на комп'ютері.

Наукове дослідження проводилось у відділі бібліографії Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, що знаходиться на третьому поверсі будинку, загальна площа приміщення дорівнює 84 м2. Чисельність співробітників складає 5 чоловік. У приміщенні знаходяться 1 комп'ютер, 15 столів, 3 стелажі, 15 стільців. Освітлення загальне та окремо на кожному робочому місці лампа, наявні системи вентилювання та газового опалення.

Умови праці при виконанні наукового дослідження пов'язані з нервово-емоційними та фізичними напругами. Враховуючи те, що робота виконується згідно жорсткому алгоритмові, наприклад, набір інформації, яке часто супроводжується появою монотонності. В інших випадках робота пов'язана з діалогом, який містить інтенсивне розумове навантаження, внаслідок чого людина перебуває в постійній готовності до дії, нерідко в умовах дефіциту часу. Вплив цих факторів викликає погіршення робочих функцій, уповільнення дій та підвищення помилок в роботі. Вплив цих умов знижує загальний рівень працездатності.

При виконанні даної роботи використовувався персональний комп'ютер, який має небезпечний вплив на організм людини:

* підвищений рівень електромагнітних випромінювань; викликає головну біль, підвищену стомлюваність, роздратованість, сонливість, погіршення зору та підвищення температури;

* небезпечний рівень напруги в електромережі, замикання якої може пройти через тіло людини; застосування силових установок (220 В) приводить до небезпечного рівня напруги в електричній мережі, можливе смертельне ураження людини електричним струмом; електричними травмами є поразка ділянок тканин електричним струмом. До електричних травм відносяться опіки,і електрометалізацiя шкіри. Загальна поразка організму електричним струмом, названа електричним ударом, представляє для людини найбільшу небезпеку.

* підвищений рівень шуму (кондиціонери, матричні принтери). При тривалому впливі шуму знижується гострота слуху, змінюється кров'яний тиск, послабляється увага, погіршується зір, відбувається зміна в рухових центрах, що викликає значне порушення координації руху. Особливо несприятливий вплив шуму впливає на нервову і серцево-судинну системи. Весь комплекс змін, що виникають в організмі людини при тривалому впливі шуму, варто розглядати як шумову хворобу.

* при роботі на ПЕОМ підвищується постійна напруга зорового аналізатора, що обумовлює необхідність розрізнення об'єктів при наявності блисків на екрані, їх недостатній чіткості, стрічної структури екрану та миганні зображення.

* Хімічні фактори: наелектризований екран дисплея притягає пил, так що поблизу його «якість» повітря погіршується, тому атмосфера є більш запиленою. Це викликає шкірні захворювання, алергію.

* озон, що виділяється під час експлуатації лазерного принтеру, сканера, ксерокса подразнює слизову оболонку носа, очей та горла, і може призвести до ракових захворювань.

Виконання кваліфікаційної роботи пов'язане з фізичним навантаженням, оскільки необхідно переносити значну кількість літератури, каталожні скриньки, діставати літературу із стелажів висотою 2 м. Неправильне виконання даних операцій може привести до непоправних фізичних травм.

Користування книгами (якщо їх використовувала n - кількість читачів) може привести до алергії, оскільки книги є чи не найбільшими переносниками бактерій.

Занадто довге перебування в читальних залах бібліотеки, де розміщені стелажі з літературою, викликає алергію на пил, труднощі з диханням.

Дія вище вказаних виробничих факторів на організм людини попереджена за допомогою описаних нижче заходів.

4.2 Організаційно-технічні заходи

Робоче місце -- це зона трудових дій працівника, обладнана для виконання певних операцій виробничого процесу, де взаємодіють три головні елементи праці -- предмет, засоби і суб'єкт праці. На одному робочому місці можуть працювати два або кілька працівників, які виконують спільне завдання. Наукова організація робочого місця передбачає створення працівникові всіх необхідних умов для високопродуктивної і високоякісної праці за можливо менших фізичних зусиль і мінімальному нервовому напруженні та передбачає:

* оснащеність робочого місця відповідним основним і допоміжним устаткуванням, технологічною і організаційною оснасткою;

* раціональне планування, тобто найзручніше і найефективніше розміщення усіх елементів робочого місця для трудового процесу;

* створення безпечних і здорових умов праці.

Просторова організація робочого місця повинна забезпечувати:

* відповідність планування робочого місця санітарним і протипожежним нормам і вимогам;

* безпеку працівникам;

* відповідність просторових відношень між елементами робочого місця, антропометричними, біомеханічними, фізіологічними, психофізіологічними і психічними можливостями людини, що працює;

* можливість виконання основних і допоміжних операцій в робочому положенні, що відповідає специфіці трудового процесу, в раціональній робочій позі і з використанням найбільш ефективних прийомів праці;

* вільне переміщення працівника за оптимальними траєкторіями;

* достатню площу для розміщення обладнання, інструменту, засобів контролю, деталей та ін.

Просторові та розмірні співвідношення між елементами робочого місця повинні дозволяти:

* розміщення працівника з врахуванням робочих рухів і переміщень згідно з технологічним процесом;

* оптимальний огляд джерела візуальної інформації;

* зміну робочої пози і положення;

* раціональне розміщення основних і допоміжних засобів праці.

Обов'язковою умовою є те, що на робочому місці повинні знаходитись лише ті технічні засоби, які необхідні для виконання робочого завдання, і розміщуватися вони повинні в межах досяжності з метою виключення частих нахилів і поворотів корпусу людини, що працює.

Під час роботи з персональним комп'ютером повинні бути дотримані наступні вимоги.

Вимоги до приміщення. Площу приміщень, в яких розташовують персональні комп'ютери, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане ПК:

* площа - не менше 6,0 м2;

* об'єм - не менше 20,0 м3, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні;

* робочі місця повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 1 м від стіни з вікном;

* відстань між бічними поверхнями комп'ютерів має бути не меншою за 1,2 м;

* відстань між тильною поверхнею одного комп'ютера та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

* прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Вимоги до організації робочого місця з ПК. Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками:

* ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг;

* стегна - в горизонтальній площині;

* передпліччя - вертикально;

* лікті - під кутом 70-90° до вертикальної площини;

* зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини;

* нахил голови - 15-20° відносно вертикальної площини.

Якщо користування ПК є основним видом діяльності, то ПК і його периферійні пристрої (принтер, сканер тощо) розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку. Якщо використання ПК є періодичним, то він, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу.

Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90-140°.

Висота робочої поверхні столу для ПК має бути в межах 680- 800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля.

Рекомендовані розміри столу: висота 725 мм, ширина 600 - 1400 мм, глибина 800-1000 мм.

Робочий стіл для ПК повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.

Робочий стіл для ПК, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм. Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, є обов'язковим.

Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача ПК повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку, стаціонарні або знімні підлокітники. У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов'язковими: підголовник та підставка для ніг.

Робоче сидіння користувача ПК повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію.

Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15-20 мм, для кутових - 2-5°. Зусилля під час регулювання не повинні перевищувати 20 Н. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15° вперед до 5° назад. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260-400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною 50-70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350-500 мм. Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовувальним, повітро- непроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду.

Монітор та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.

Розташування монітору має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 град. від лінії зору працівника.

Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5-15 град.

Робоче місце з ПК слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів. Пюпітр повинен бути рухомим та встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача ПК, що і монітор.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення- виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість монітору, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм. При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з ПК необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5- 2 м.

Режим праці та відпочинку користувачів ПК встановлюють з урахуванням психофізіологічної напруженості їхньої праці, динаміки функціонального стану систем організму та працездатності. Раціональний режим праці та відпочинку передбачає запровадження регламентованих перерв, рівномірний розподіл навантажень протягом робочого дня, регулярні комплекси вправ для очей, рук, хребта, поліпшення мозкового кругообігу та психофізіологічне розвантаження.

З метою запобігання перевантаження організму як в цілому, так і окремих його функціональних систем, передусім зорового та рухового аналізаторів, центральної нервової системи, загальний час щоденної робот из ПК обмежують Робота з персональним комп'ютером вважається основною, якщо вона займає не менше як 50 % часу робочого дня чи робочої зміни.

Організаційні заходи перед початком, під час і після завершення роботи.

Працівники до початку роботи повинні перевірити візуально наявність і справність електрообладнання та його заземлення, а під час виконання роботи не залишати без нагляду обладнання, яке використовують. Після закінчення роботи необхідно прибрати робоче місце, відключити всі електроприлади від електромережі, перекрити крани водо - та газомережі.

Нормативи з параметрів мікроклімату, освітлення приміщень, рівнів шуму, вібрації та електромагнітних випромінювань.

Мікроклімат виробничих приміщень характеризують температурою, вологістю та швидкістю руху повітря, а також інтенсивністю радіації, переважно в інфрачервоній та ультра - фіолетовій областях спектру електромагнітних випромінювань Параметри мікроклімату у приміщеннях повинні забезпечувати комфортне самопочуття організму. Тому у виробничих приміщеннях повинна бути надійна система кліматичного контролю. Параметри мікроклімату закритих приміщень нормують.

Освітлення приміщень та робочих місць. Ще один важливий чинник, від якого залежать працездатність і здоров'я людини, - це освітлення. Світло регулює всі функції людського організму і впливає на психологічний стан і настрій, обмін речовин, гормональний фон і розумову активність.

Найздоровіше освітлення забезпечує природне світло. Його ефективне використання можливе, якщо глибина приміщень не перевищує 6 м. Окрім того, хорошим вирішенням можуть будуть скляні перегородки, що забезпечують зорову і звукову ізоляцію, але в той же час не перешкоджають проникненню природного світла.

Відносно вікон робоче місце повинно бути розміщено так, щоб природне світло було збоку, переважно з лівого та забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %. Освітленість за штучного освітлення в площині робочої поверхні має становити 300-500 Лк. Якщо таких значень освітленості досягнути не можна, то допускається локальне освітлення, при цьому освітленість екрана не може перевищувати 300 Лк. Відношення яскравості робочих поверхонь не повинно бути більшим ніж 3:1, а яскравості робочих поверхонь і стін (іншого обладнання) - 5:1. Робоче місце, обладнане ПК, повинно бути розташоване так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла.

Щоб уникнути світлових відблисків від екрану та клавіатури необхідно використовувати комп'ютерне обладнання з матовою поверхнею. Для захисту очей від прямого сонячного світла чи джерел штучного освітлення необхідно застосовувати захисні козирки та жалюзі на вікнах.

Необхідно використовувати систему вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення. Для забезпечення нормованих значень освітлення необхідно очищати віконне скло та світильники, не рідше ніж 2 рази на рік, та своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли. Вікна приміщень повинні мати регулювальні пристрої для відкривання.

Вимоги до рівнів шуму та вібрації. Шум часто є причиною зниження рівня працездатності, підвищення рівня загальної та професійної захворюваності, частоти виробничих травм. Шум як стрес-чинник є загальнобіологічним подразником, який негативно впливає на всі органи і системи організму. У разі тривалого систематичного впливу шуму може виникнути патологія з переважним ураженням слуху, центральної нервової і серцево-судинної систем.

Гігієнічне нормування рівнів шуму. Допустимі рівні звукового тиску у октавних смугах частот, еквівалентні рівні звуку на робочих місцях встановлені санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99.

Отже, кваліфікаційна робота була виконано згідно інструкцій та вимог з охорони праці.



Висновки

Бібліотеки України, як і бібліотеки інших країн світу, є основними накопичувачами, зберігачами і розповсюджувачами знань, що зафіксовані у друкованих джерелах та на інших носіях інформації. Але найважливішим завданням бібліотек є забезпечення вільного доступу до інформації всім членам суспільства.

Необхідність дієвої зміни та доповнень у галузі законодавчого й нормативного забезпечення бібліотечно-бібліографічної діяльності, шляхи вирішення проблем - ці та інші питання управління бібліотечною ї бібліографічною галуззю неодноразово актуалізовані у публікаціях на сторінках фахової преси 2000-2012 років.

Перший розділ кваліфікаційної роботи «Теоретико-правові основи бібліотечно-бібліографічної справи в Україні» містить теоретичне узагальнення проблеми та огляд публікацій фахових періодичних видань за період 2000 - 2012 рр.

Другий розділ «Законодавча і нормативна база діяльності бібліотек в Україні на сторінках фахової періодики (2000 - 2012 рр.)» включає такі підрозділи «Законодавчі документи щодо забезпечення діяльності бібліотек України: аналіз, обговорення, рекомендації», «Нормативно-правові акти центральних державних органів виконавчої влади: трактування у фахових виданнях», «Методичні вказівки та рекомендації».

«Законодавчі документи щодо забезпечення діяльності бібліотек України: аналіз, обговорення, рекомендації» включає закони України та їх всебічний аналіз та обговорення, постанови Верховної Ради України, укази президента України. «Нормативно-правові акти центральних державних органів виконавчої влади: трактування у фахових виданнях» містить обговорення документів центральних державних органів виконавчої влади: Міністерства освіти України, Міністерства культури й туризму України, Міністерства культури і мистецтв України та ін.

«Методичні вказівки та рекомендації» включає методичні матеріали Книжкової палати України, рекомендації міжнародних та всеукраїнських конференцій, окремі рекомендації розроблені на основі стандартів тощо.

Таким чином, найактивніше дослідники звертаються до викладу своїх напрацювань через аналіз нормативних та законодавчих документів, у яких висвітлюють реальний стан виконання, підкреслюють помилки, пропонують корективи. Зокрема, аналітичному огляду існуючої законодавчо-нормативної документації України та зарубіжжя присвячені публікації Г. Солоіденко, Л. Петрової, А. Соляник, Н. Розколупи, А. Харченко, Т. Вилегжаніни, М. Зніщенка, О. Устіннікової та ін. у «Бібліотечній планеті», «Віснику Книжкової палати», «Бібліотечному віснику».

Широкі методичні рекомендації на підставі аналізу держстандартів України подають Н. Петрова, Н. Регідайло, С. Юлдашева, Г. Плиса, О. Сербін. Найактивніше публікує методичні матеріали Книжкова палата України.

У бурхливому океані інформації, що невпинно поповнюється, роль бібліотек змінюється принципово. Саме наукові бібліотеки серед перших включилися в трансформацію інформаційного середовища нашої країни. Вони першими почали розробляти нові для нас технології бібліотечно-інформаційного обслуговування. Тобто за книгозбірнями залишається традиційне призначення - акумулювання інформації, та водночас, із розвитком інформаційних технологій, вони радикально переорієнтовуються, виконують значно більше функцій.

Проблема нормативного й законодавчого забезпечення бібліотечно-бібліографічної діяльності недостатньо представлена у періодичних виданнях періоду 2000-2011 рр., загалом у тематичному бібліографічному покажчику 307 позицій, що свідчить про зацікавленість сучасних дослідників створити міцну законодавчу базу для розвитку бібліотечно-бібліографічної справи.

Сьогодні головним у реформуванні галузі культури має стати зміна пріоритетів стосовно до її складових. Першочергової уваги владними структурами повинно приділятися бібліотекам, які завдяки своїм ресурсам є базовими установами для розвитку всіх інших підгалузей культури. Їх безцінний потенціал використовується народом України, зусиллями якого створюється культура.

Необхідність термінового реформування бібліотечної галузі обумовлена насамперед стрімким занепадом, що негативно позначився на розвитку науки, виробництва, освіти, культури, на культурному рівні народу, особливо молоді.

При розподілі бюджетних коштів бібліотечним установам у більшості випадків відводиться останнє місце. А підвищення заробітної платні є мінімальним.

В результаті бібліотеки не в змозі в повному обсязі виконувати свої статутні і функціональні обов'язки на належному рівні, бо втрачають кваліфіковані кадри, не мають можливості повноцінно формувати фонди й раціонально впроваджувати сучасні інформаційні технології.

Прийняті на державному рівні документи, покликані забезпечити базові напрямки бібліотечної діяльності не виконуються, бо кошти під них не виділяються.

У зв'язку з цим необхідно:

? забезпечити гарантоване фінансування бібліотек, для чого добитися реалізації «Основ законодавства про культуру», де «держава гарантує необхідні асигнування на розвиток культури в розмірі не менше 8% від національного прибутку України» ;

? добитися регулярного виділення коштів на цільові державні програми, у т.ч. з поповнення і збереження бібліотечних фондів;

? довести рівень заробітної плати бібліотечних працівників до рівня, вищого за прожитковий мінімум; впровадити коефіцієнт росту заробітної плати бібліотечних працівників при збільшенні мінімальної заробітної платні. Держава, в першу чергу, повинна опікуватися всеукраїнськими бібліотеками загальнодержавного значення, які, завдяки своїм ресурсам, сфері впливу на різні сфери життя країни та її громадян, забезпечують збереження культурного надбання і на цьому підґрунті сприяють подальшому розвитку держави та культури. До таких бібліотек в Україні належать національні й державні наукові бібліотеки.

Особливої уваги і пильного розгляду заслуговує визначення місця бібліотек в системі інформаційного забезпечення розвитку держави і суспільства в ринкових умовах.

За своєю специфікою бібліотеки, особливо наукові, є потужними інформаційними закладами. На жаль, їх інформаційна діяльність занепадає, і не тільки через фінансовий голод і неспроможність повноцінно формувати свої фонди і впроваджувати сучасні інформаційні технології. Інформаційній діяльності бібліотек бракує системного підходу. Вона майже повністю випала з державної системи інформації. Національні й регіональні інформаційні програми і системи здебільшого формуються без участі бібліотек, що підтверджує нерозуміння значущості і можливостей бібліотек управлінськими структурами.

Необхідно, використовуючи досвід розвинутих країн, при розробці законів і програм різного рівня, пов`язаних з проблемами інформатизації суспільства, наукового і науково-технічного розвитку, обов`язково включати до них бібліотеки.

Інформаційна діяльність не може розвиватися без впровадження сучасних інформаційних технологій. На жаль, цей процес у бібліотеках України здійснюється теж безсистемно, хаотично, великою мірою залежить від іноземних благодійників, які переслідують власні цілі. В результаті процес призводить до нераціонального витрачання ресурсів, не наближає нас до єдиної системи створення і використання бібліотечних електронних ресурсів.

Загальні принципи функціонування бібліотек базуються на документах, які регламентують різні правові аспекти їх діяльності. За період незалежності прийнято багато нормативно-правових актів, як таких, що безпосередньо стосуються бібліотечної галузі, так і тих, що належать до суміжних сфер - інформації, авторського права, реклами тощо.

Однак на фоні певних позитивних зрушень у законодавчому забезпеченні бібліотечної та інформаційної діяльності, проблема правового регулювання галузі залишається відкритою.

Фрагментарність, неповнота, суперечливість, неузгодженість з прийнятими раніше нормативними актами є характерними рисами існуючого законодавчого простору. Частина нормативно-правових актів застаріла, а новостворені мають загальний характер і не діють ефективно у зв`язку з відсутністю підзаконних актів.

З метою стабілізації діяльності бібліотечних установ та наближення їх до стандартів цивілізованого європейського суспільства необхідно провести на державному рівні роботу зі створення комплексної правової системи законодавчого забезпечення саме бібліотечної галузі. Вирішенню цього завдання відповідає нагальна необхідність створення постійно діючої міжвідомчої комісії з питань інформаційно-бібліотечної політики. Основними завданнями цієї комісії повинно стати вироблення механізмів узгодження дій у сфері інформації та бібліотечної діяльності, забезпечення юридичного обґрунтування функціонування та розвитку інформаційно-бібліотечної мережі у сучасних умовах, внесення поправок і змін до діючого законодавства, узгодження та ініціювання нових законодавчих актів, зведення їх в єдиний комплекс та обов`язкове створення правового механізму контролю за виконанням.

Саме відсутність правового механізму державного контролю за виконанням такого важливого документа, як Постанова Кабінету Міністрів України № 608 від 10 травня 2002 р. «Про порядок доставлення обов'язкових примірників документів» приводить до того, що не всі видавництва надсилають свої видання до установ-одержувачів обов'язкового примірника видань України. Бібліотеки не можуть застосувати на практиці штрафні санкції до видавництв, які не виконують вимоги Закону «Про обов'язковий примірник документів» та названу вище Постанову, тому що існуючим законодавством не передбачені такі штрафні санкції. Водночас більшість розвинутих країн світу вживають досить жорстких заходів до порушників своїх законів щодо обов'язкового примірника. Практикується вилучення тиражу, введено штрафи. У США, наприклад, такий штраф складає не менше $ 250 за кожний примірник, а при повторному порушенні - $ 2500. На цьому фоні стаття 11 Закону України "Про обов'язковий примірник документів" виглядає, м'яко кажучи, несерйозно.

Доречно також наголосити, що саме виконання багатьох заходів, зазначених у прийнятих за останній період нормативно-правових актах, допомогло б вирішити багато нагальних проблем інформаційно-бібліотечної сфери, які накопичилися протягом останніх років.

До Кодексу України про адміністративні правопорушення внести статтю про порушення законодавства про бібліотеки і бібліотечну справу з конкретним визначенням відповідальності.

Також потребують розробки держстандарти з питань організації, зберігання і використання документів на електронних носіях, оцінювання якості роботи бібліотек, бібліотечної статистики.

Отже, необхідною є організація систематичної роботи з удосконалення нормативно-правової бази бібліотечної й бібліографічної галузі з обов`язковим залученням провідних бібліотечних установ, професіоналів-практиків та науковців.



Список використаної літератури:

1. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання : (ГОСТ 7.1--2003, IDT) : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. -- Чинний з 2007.07.01. -- Київ : Держспоживстандарт України, 2007. -- 47 с. -- (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи) (Національний стандарт України).

2. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання: ДСТУ ГОСТ 7.80:2007. - Чинний від 01.04.2008. - Київ : Держстандарт України, б.р. - 16 с.

3. Завдання Національної програми інформатизації на 1999 - 2001 роки: витяг із додатку до постанови Верховної Ради України від 13 липня 1999 р. № 914 - IV// Бібліотечна планета. - 2000. - № 1. - С. 4.

4. Про авторське право і суміжні права : закон України від 23.12.1993 № 3792-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3792-12. - Назва з екрана.

5. Про бібліотеки і бібліотечну справу : закон України від 21.05.2009 р. N 1388-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/32/95-%D0%B2%D1%80. - Назва з екрана.

6. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо доставляння обов'язкового безоплатного примірника документів: закон України від 12 січня 2012 року № 4319-VI // Бібліотечна планета. - 2012. - № 1. - С. 37.

7. Про впровадження мораторію на закриття державних і комунальних закладів культури у сільській місцевості: постанова Верховної Ради України від 8 лютого 2012 року № 4356-VI // Бібліотечна планета. - 2012. - № 1.

8. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні : закон України від 16.11.1992 № 2782-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2782-12. - Назва з екрана.

9. Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні: указ Президента України від 31 липня 2000 року № 928 // Бібліотечна планета: інформаційний вісник. - 2000. - № 4. - С. 1-2.

10. Про затвердження переліку бібліотек, до яких надсилаються документи у рамках міжнародного документообміну, що звільняються від сплати мита: постанова Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2000 р. № 1364. - Перелік бібліотек, до яких надсилаються документи міжнародного документообміну, що звільняються від сплати мита // Бібліотечна планета: інформаційний вісник. - 2000. - № 4. - С. 6-8.

11. Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності: постанова Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 р. № 1271 // Бібліотечна планета. - 2012. - № 1. - С. 39-40. - Перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності.

12. Про інформацію : закон України від 02.10.1992 № 2657-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2657-12. - Назва з екрана.

13. Про Концепцію Національної програми інформатизації : закон України від 04.02.1998 № 75/98-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/75/98-вр. - Назва з екрана.

14. Про культуру : закон України від 14.12.2010 № 2778-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2778-17. - Назва з екрана.

15. Про надання Львівській науковій бібліотеці імені В. Стефаника Національної Академії Наук України статусу національної: указ Президента України від 10 квітня 2008 року № 314 // Бібліотечна планета. - 2008. - № 2. - С. 2

16. Про Національну програму інформатизації: закон України від 04.02.1998 № 74/98-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/74/98-вр. - Назва з екрана.

17. Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України: указ Президента України від 22 березня 2000 року № 490 // Бібліотечна планета. - 2000. - № 2. - С. 2.

18. Про обов'язковий примірник документів: закон України від 09.04.1999 № 595-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/595-14. - Назва з екрана.

19. Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій: указ Президента України від 20 жовтня 2005 року № 1497 // Бібліотечна планета. - 2005. - № 4. - С. 2.

20. Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек: постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. № 1073 // Бібліотечна планета: інформаційний бюлетень. - 2009. - № 4. - С. 4.

21. Про подальше впорядкування умов оплати праці працівників національних закладів культури: постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2004 р. № 995 // Бібліотечна планета: інформаційний бюлетень. - 2004. - № 3. - С. 2.

22. Про порядок доставляння обов'язкових примірників документів : постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2002 № 608 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/608-2002-п. - Назва з екрана.

23. Про стан та завдання розвитку в НАН України бібліотечно-інформаційної справи: постанова Президії Національної академії наук України від 9 липня 2003 р. № 186 // Бібліотечний вісник. - 2003. - № 5. - С. 9-10.

24. Про схвалення Концепції Державної цільової національної культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека - XXI»: розпорядження Кабінету Міністрів України від 23. 12. 09 № 1579 // Бібліотечна планета: інформаційний бюлетень. - 2010. - № 1. - С. 1-4.

25. Авторське право в бібліотеках [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://copyrightinthelibrary.wordpress.com/. - Назва з екрана.

26. Анотований бібліографічний покажчик літератури з проблем бібліотекознавства, бібліографознавства та книгознавства / уклад. В. О. Мудроха, Д. П. Колтун ; відп. ред. Л. В. Сніцарчук ; ЛННБУ ім. В. Стефаника, Відділ бібліотекознавства. - Львів : [б. в.], 2011. - Вип. 1. - 30 с.

27. Антоненко І. Бібліографічний опис електронних ресурсів: методичні матеріали для при статейної бібліографії / Ірина Антоненко, Ольга Баркова // Бібліотечний вісник. - 2006. - № 1. - С. 25-27. - Бібліогр.: с. 27 (8 назв).

28. Асєєв Г. Методологія електронного документообігу: динамічні архіви / Григорій Асєєв // Вісник книжкової палати. - 2005. - № 11. - С. 22-25. - Бібліогр.: с. 25 (2 назви).

29. Баркова О. Питання стандартизації / О. Баркова // Бібліотечна планета. - 2010. - № 1. - С. 42.

30. Библиотека и закон : юридический журнал-справочник / отв. ред. О. Бородин. - Москва : Либерия-Бибинформ, 1998. - вып. 16.

31. Бібліографознавство України (1996-2000) : наук.-допом. бібліогр. покажч. / уклад. Л. В. Глазунова, Т. М. Заморіна ; відп. ред.

; Національна парламентська бібліотека України, Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. - Київ : [б. в.], 2005. - 188 с.

32. Бібліографознавство України (2001-2005) : наук.-допом. бібліогр. покажч. / уклад.: Л. В. Глазунова, Н. І. Тертичка ; наук. ред. Т. М. Заморіна ; Національна парламентська бібліотека України, Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. - Київ : [б. в.], 2010. - 224 с.

33. Бібліотека у правовому полі : довідкове видання / Нац. парлам. б-ка України; уклад. С. Кравченко. - Київ : [б.в]. - 2006. - 137 с.

34. Бібліотека у правовому полі: довідкове видання (законодавчі, інструктивно - регламентуючі документи) [2006-2010] / Нац. парлам. б-ка України ; укладач : С. Онищенко // Київ : [б.в]. - 2010. - 169с.

35. Бібліотечна справа і бібліотекознавство України (2001-2005) : наук.-допом. бібліогр. покажч. / упоряд. О. А. Політова ; наук. ред. М. С. Слободяник ; Національна парламентська бібліотека України, Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. - Київ : [Національна парламентська бібліотека України], 2008. - 235 с.

36. Білик О. Роздуми щодо оцінювання якості роботи бібліотеки / О. Білик, Н. Гудімова // Бібліотечна планета. - 2011. - № 4. - С. 28-32. - Бібліогр.: с. 31-32 (16 назв).

37. Бойкова О. Система норм, правил и стандартов: [О системе и механизмах правового регулирования библиотечной деятельности] / О. Бойкова // Библиотека. - 2000. - № 8. - С. 10-12.

38. Вилегжаніна М. В. Нормативно-правові акти в комунікаційному середовищі сучасної України : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій / Маріанна Вадимівна Вилегжаніна ; Міністерство культури України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. - Київ : [б.в.], 2011. - 18 с.

39. Вилегжаніна Т. Бібліотеки і право / Т. Вилегжаніна // Бібліотечна планета. - 2011. - № 2. - С. 4-5.

40. Вилегжаніна Т. Бібліотечна послуга в сучасному суспільстві : визначення пріоритетів для гарантованого державного фінансування / Т. Вилегжаніна // Бібліотечна планета. - 2005. - № 3. - С. 4-6.

41. Вилегжаніна Т. Публічні бібліотеки України в інформаційному просторі : правові аспекти діяльності / Т. Вилегжаніна // Бібліотечна планета. - 2005. - № 4. - С. 4-6.

42. Вилегжаніна Т. Публічні бібліотеки України крізь призму міжнародних стандартів ІФЛА / Т. Вилегжаніна // Бібліотечна планета. - 2006. - № 4. - С. 4-7. - Бібліогр.: с. 7 (4 назви).

43. Вилегжаніна Т. Сучасна бібліотека має розвиватися у правовому полі / Т. Вилегжаніна // Бібліотечна планета. - 2005. - № 2. - С. 4-5.

44. Гениева Е. Ю. Правовые аспекты деятельности библиотек и международная практика / Е. Ю. Гениева // Библиотека. - 1996. - № 9.

45. Гончаренко А. Л. Стандартизація науково-інформаційної діяльності в Україні / А. Л. Гончаренко, Т. В. Нестеровська // Глобальний інформаційний простір: ресурси, технології, інновації: тези доповідей та повід. - Київ : УкрІНТЕІ, - 1998. - С. 36-37.

46. Голоха Л. Проблемні питання державної політики щодо розвитку бібліотечної справи в Україні / Л. Голоха // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 3 (9). - С. 136-140.

47. Гранчак Т. Ю. Бібліотека і політична комунікація : монографія / Тетяна Юріївна Гранчак ; Національна академія наук України, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. - Київ : Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, 2012. - 480, [1] с. : іл.

48. Гриханов Ю. А. Новые рубежи библиотечно-информационной деятельности как основа международного библиотечного сотрудничества / Ю. А. Гриханов // Научные и технические библиотеки. - 1998. - № 1. - С. 4.

49. Грищенко Н. Бібліотечна статистика - якою їй бути? / Н. Грищенко, Т. Слєпцова // Бібліотечна планета. - 2000. - № 2. - С. 29.

50. Давидова І. О. Інноваційна політика бібліотек України : зміст та стратегії розвитку в інформаційному суспільстві : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук з соціальних комунікацій / Ірина Олександрівна Давидова. - Харків : [б. в.], 2008. - 50 с.

51. Добрусина С. Обеспечение сохранности документов в век цифровых технологий / Светлана Добрусина // Библиотечный вестник. - 2008. - № 3. - С. 11-15. - Библиогр.: С. 15 (9 названий).

52. Документні ресурси бібліотек (законодавчі, інструктивно-регламентуючі та методичні матеріали): довідкове видання / Нац. парлам. б-ка України ; уклад.: Н. Гудімова, С. Кравченко. - Київ: [б.в.], 2006. - 158 с.

53. Егоров В. Законодательная база - основа развития / В. Егоров // Библиотека. - 2000. - № 2. - С. 6-8.

54. Женченко М. Бібліографічний опис електронних ресурсів: загальні вимоги / Марина Женченко // Вісник книжкової палати. - 2011. - № 4. - С. 18-23. - Бібліогр.: с. 23 (10 назв).

55. Женченко М. Оформлення списків використаної літератури відповідно до вимог нових стандартів : спроба відповіді на проблемні питання / Марина Женченко // Вісник книжкової палати. - 2009. - № 6. - С. 19-21. - Бібліогр.: с. 21 (22 назви).

56. Загальні рекомендації Міжнародного агенства ISMN видавцями, книгорозповсюджувачам, бібліотекарям щодо переходу в 2008 році з 10-значної системи ISMN на 13-значну / Книжкова палата України, відділ Міжнародної системи стандартної нумерації книг (ISВN) // Вісник книжкової палати. - 2008. - № 7. - С. 13.

57. Законодавство - бібліотекам України : довідкове видання / Міністерство культури і мистецтв України, Національна парламентська бібліотека України, сост. Т. Слєпцова. - Київ: [б.в.], 2004. - Вип.3, Кн.1. - 200 с.

58. Збанацька О. Управлінські документи: методика описування організаційних документів / Оксана Збанацька // Вісник книжкової палати. - 2012. - № 8. - С. 30-37. - Бібліогр.: с. 37 (7 назв).

59. Збереження бібліотечно-інформаційних ресурсів України : нова політика і нові технології : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Харків, 20-22 листопада 2006 р.) / [укл. В.В. Мірошникова, О.П. Куніч] ; Міністерство культури і туризму України, Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка. - Харків : ХДНБ, 2007. - 183 с.

60. Зніщенко М. Роки незалежності й бібліотечна справа в Україні: здобутки і втрати // Вісник книжкової палати. - 2001. - № 9. - С. 23-27. - Бібліогр.: с. 27 (11 назв).

61. Інформатизація бібліотек (законодавчі, інструктивно-регламентуючі та методичні матеріали): довідкове видання / Нац. парлам. б-ка України ; уклад. С.Кравченко. - Київ. - 2007. - 128 с.

62. Коваленко І. П. Комунікаційні засоби формування правової культури бібліотечних фахівців : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій / Ірина Павлівна Коваленко ; Харківська державна академія культури. - Харків : [б.в.], 2010.

63. Ковальчук Г. Принципи бібліографування книжкових пам'яток / Г. Ковальчук // Бібліотечна планета. - 2003. - № 1. - С. 13-19. - Бібліогр. у прим: (28 назв).

64. Кормич Б. А. Інформаційне право: підручник / Б. А. Кормич. - Харків : Бурун і К, 2011. - 334 с.

65. Корнієнко В. Стандарти СІБВС та інформаційні технології і комунікації Росії: огляд / Валентина Корнієнко // Бібліотечний вісник. - 2000. - № 2. - С. 25-29. - Бібліогр.: с. 29 (12 назв).

66. Кругових С. Авторське право в діяльності сучасної бібліотеки в умовах Internet - середовища / Світлана Кругових // Вісник книжкової палати. - 2005. - № 7. - С. 31-32. - Бібліогр.: с. 32 (3 назви).

67. Кругових С. Фонд онлайнової бібліотеки як об'єкт інтелектуальної власності / Світлана Кругових // Вісник книжкової палати. - 2005. - № 2. - С. 19-20. - Бібліогр.: с. 20 (5 назв).

68. Кулик Н. А. Порядок надання платних послуг закладами культури і мистецтв / Н. А. Кулик // Бібліотечна планета. - 2000. - № 1. - С. 12-13.

69. Кушнаренко Н. М. Наукова обробка документів : підручник / Наталія Миколаївна Кушнаренко. - Київ : Знання, 2006. - 331 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

70. Лисенко Л. Методика складання заголовка як основного елементу реєстраційного археографічного опису історико-культурних фондів для Державного реєстру національного культурного надбання / Людмила Лисенко // Бібліотечний вісник. - 2003. - № 2. - С. 30-38. - Бібліогр. у прим.

71. Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці», «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» в дипломних проектах / укл.: В. М. Челябієва. - Чернігів : ЧДТУ, 2012. - 43с.

72. Миколенко Р. Сучасні критерії оцінювання діяльності бібліотек / Р. Миколенко // Бібліотечна планета. - 2010. - № 4. - С. 17-20. - Бібліогр.: с. 20 (6 назв).

73. Михайловська Т. Обов'язкові примірники неперіодичних видань України 2006 року : стан та проблеми / Тамара Михайловська, Олена Щеглова // Вісник книжкової палати. - 2007. - № 7. - С. 10-11. - Бібліогр.: с. 13 (5 назв).

74. Музеї та бібліотеки. Історична та культурна спадщина [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://5ka.at.ua/load/kultura/muzeji_ta_biblioteki_istorichna_ta_kulturna_spadshhina_chastina_2_referat/29-1-0-23991. - Назва з екрана.

75. Навчальна програма та практикум з основ охорони праці / [З. М. Яремко, О. І. Третяк, І. Р. Муць та ін.:] - Львів : ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2006. - 72 с.

76. Нікіфоренко Л. Координуюча роль Міністерства культури і туризму України у формуванні і реалізації державної політики в бібліотечній сфері / Л. Нікіфоренко // Бібліотечна планета. - 2009. - № 3. - С. 9-11.

77. Охорона праці / [З. М. Яремко, С.В. Тимошук, О.І. Третяк та ін.:]. - Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2010. - 310 с.

78. Пелагеша Н. Чи можуть співіснувати системи менеджменту цифрових прав і свобода інформації / Наталя Пелагеша // Бібліотечний вісник. - 2008. - № 5. - С. 8-9. - Бібліогр.: с. 9 (5 назв).

79. Петрова Н. Бібліографічний апарат видання: правила складання бібліографічного опису (бібліографічного запису) / Наталія Петрова, Надія Регідайло, Світлана Юлдашева // Вісник книжкової палати. - 2005. - № 1. - С. 12-16 ; № 2. - С. 14-19.

80. Петрова Л. Г. Бібліотека в умовах соціально-економічних змін : монографія / Л. Г. Петрова. - Київ : [б. в.], 2003. - 301 с.

81. Петрова Л. Законодавче забезпечення діяльності бібліотеки в умовах ринкових змін / Людмила Петрова // Вісник книжкової палати. - 2002. - № 9. - С. 16-21. - Бібліогр.: с. 21 (19 назв).

82. Петрова Л. Міжнародний досвід формування бібліотечної політики і підтримки бібліотек / Л. Петрова // Бібліотечна планета. - 2003. - № 1. - С. 5-8. - Бібліогр.: с. 8 (17 назв).

83. Петрова Н. Міжнародний стандартний номер книги (ISBN) / Наталія Петрова, Ірина Погореловська, Поліна Мачуга // Вісник книжкової палати. - 2001. - № 4. - С. 13-14.

84. Петрова Н. Обов'язковий примірник видань / Наталія Петрова // Вісник книжкової палати. -2001. - № 3. - С. 21-22.

85. Петрова Л. Правові основи трансформації сучасної бібліотеки / Людмила Петрова // Вісник книжкової палати. - 2002. - № 8. - С. 14-19. - Бібліогр.: с. 19 (6 назв).

86. Петрова Н. Штриховий код / Наталія Петрова, Ірина Погореловська, Поліна Мачуга // Вісник книжкової палати. - 2001. - № 6. - С. 15-17. - Бібліогр.: с. 17 (4 назви).

87. Плиса Г. Апарат видання. Вихідні відомості видання / Галина Плиса, Надія Регідайло // Вісник книжкової палати. - 2003. - № 1. - С. 15-20 ; № 2. - С. 19-21 ; № 3. - С. 15-19 ; № 4. - С. 14-17.

88. Плиса Г. Знак охорони авторського права на творах науки, літератури і мистецтва в Україні / Галина Плиса, Тетяна Жигун // Вісник книжкової палати. -2008. - № 1. - С. 14-17. - Бібліогр.: с. 17 (7 назв).

89. Поліщук Р. Проблеми захисту авторського права в бібліотечному обслуговуванні / Роман Поліщук // Вісник книжкової палати. - 2010. - № 3. - С. 35-38. - Бібліогр.: с. 37 - 38 (29 назв).

90. Поляков В. Про / Віталій Поляков // Вісник книжкової палати. - 2006. - № 8. - С. 9-10.

91. Про набуття чинності нового національного стандарту / Книжкова палата України, відділ державної стандартизації // Вісник книжкової палати. - 2009. - № 5. - С. 26.

92. Прокошева Т. Мета бібліотек України - європейський рівень обслуговування / Т. Прокошева // Бібліотечна планета. - 2004. - № 2.

93. Прокошева Т. Політика Міністерства культури і мистецтв України у питаннях створення електронних ресурсів бібліотек / Т. Прокошева // Бібліотечна планета: інформаційний бюлетень. - 2003. - № 4. - С. 5-10.

94. «Публічні бібліотеки України: тенденції та перспективи розвитку в XXI сторіччі»: рекомендації Всеукраїнської науково-практичної конференції директорів державних та обласних універсальних наукових бібліотек, (5-8 вересня 2006 р., Дніпропетровськ) // Бібліотечна планета. - 2006. - № 4. - С. 36.

95. Рекомендації міжнародної наукової конференції «Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ // Бібліотечний вісник. - 2004. - № 6. - С. 48-49.

96. Рекомендації міжнародної наукової конференції «Бібліотечно-інформаційний сервіс» // Бібліотечний вісник. - 2002. - № 1. - С. 45-46.

97. Рекомендації міжнародної наукової конференції «Інноваційна діяльність - стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек // Бібліотечний вісник. - 2003. - № 6. - С. 41-42.

98. Рекомендації міжнародної наукової конференції «Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках» // Бібліотечний вісник. - 2007. - № 6. - С. 47.

99. Рекомендації міжнародної наукової конференції «Формування і розвиток бібліотечного електронного середовища» // Бібліотечний вісник. - 2011.

100. Розколупа Н. Електронна доставка документів і авторське право / Н. Розколупа // Бібліотечна планета. - 2005. - № 4. - С. 19-21. - Бібліогр.: с. 21 (7 назв).

101. Розколупа Н. Платні послуги в бібліотеках / Н. Розколупа // Бібліотечна планета. - 2012. - № 1. - С. 25-27. - Бібліогр.: с. 27 (3 назви).

102. Романов В. Актуальні питання та напрямки реформи державної політики в галузі бібліотечної справи / В. Романов, Л. Голоха // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2005. - Вип. 3 (23). - С. 420-428.

103. Рубан А. Бібліографічне забезпечення безперервної професійної освіти бібліотекарів навчальних закладів / Алла Рубан // Вісник книжкової палати. - 2010. - № 2. - С. 29-30. - Бібліогр.: с. 29 (2 назви).

104. Скібчик Г. Є. Актуальні напрями державної політики в бібліотечній справі [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2011-3/doc/1/18.pdf. - Назва з екрана.

105. Солоіденко Г. І. Бібліотеки та бібліотечне законодавство України [Text] / Г. І. Солоіденко // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2000. - Вип. 5. - С.403-415.

106. Солоіденко Г. І. Нормативно-правове забезпечення діяльності бібліотек України / Г. І. Солоіденко // Наукові праці НБУВ. - 2001. - Вип. 7. - С. 182-194.

107. Солоіденко Г. І. Проблеми та перспективи розвитку бібліотечного законодавства України / Г. І. Солоіденко // Бібліотека. Наука. Культура. Інформація: Наук. праці НБУВ. - 1998. - Вип.1. - С. 235-241.

108. Солоіденко Г. І. Формування правового простору бібліотек / Г. І. Солоіденко // Науково-технічні бібліотеки в єдиному інформаційному просторі України: тези доп. та повідомл. Міжнар. наук.-практ. конф. - Київ : [б.в.], 2000. - С.49-52.

109. Соляник А. Закон, якого довго чекали… (до річниці прийняття Закону України «Про обов'язковий примірник документів» / Алла Соляник // Вісник книжкової палати. - 2000. - № 5. - С. 13-15.

110. Сосова Л. Імена авторів особливих категорій у бібліографічних записах / Л. Сосова // Бібліотечна планета. - 2008. - № 4. - С. 29-32.

111. Устіннікова Т. Аналіз стану функціонування системи обов'язкового примірника неперіодичних видань у 2008 - першому півріччі 2009 року / Тетяна Устіннікова // Вісник книжкової палати. - 2009. - № 7. - С. 8-13. - Бібліогр.: с. 13 (5 назв).

112. Устіннікова О. Нові правила бібліографічного опису / Ольга Устіннікова, Прасковія Сенько, Надія Регідайло // Вісник книжкової палати. - 2007. - № 7. - С. 23-25 ; № 8. - С. 25-27 ; № 9. - С. 24-27.

113. Фирсов В. Р. Правовое обеспечение процессов формирования и использования информационных ресурсов библиотек / В. Р. Фирсов // Библиотековедение. - 1999. - № 4-6. - С. 35-39.

114. Харченко А. До питання правового забезпечення бібліотек на сучасному етапі / Алла Харченко // Вісник книжкової палати. - 2001. - № 2. - С. 3-4. - Бібліогр.: с. 4 (18 назв).

115. Цуріна І. Нова статистика обліку / І. Цуріна // Бібліотечна планета. - 2003. - № 2. - С. 35-36. - Бібліогр.: с. 36 (9 назв).

116. Швецова-Водка Г. М. Вступ до бібліографознавства : навчальний посібник / Г. М. Швецова-Водка. - Київ : Кондор, 2004. - С. 90-95.

117. Щеглова О. Стан надходження до Книжкової палати України обов'язкових примірників книжкових видань / Олена Щеглова // Вісник книжкової палати. - 2004. - № 4. - С. 13-15.

118. Юлдашева С. Введення в дію нового стандарту з бібліографічного опису ДСТУ ГОСТ 7.1 : 2006. Основні відмінності від ГОСТу 7.1. - 84 / С. Юлдашева // Вісник Книжкової палати. - 2007. - № 6. - С. 12-13.