Соціально-культурний комплекс України

При процесі розширення впливу української мови та української культури паралельно тривають процеси русифікації та вестернізації України.

Більше половини учнів денних шкіл навчаються українською мовою, решта вивчає українську мову як предмет. Друга половина учнів денних шкіл вчиться російською мовою, також є школи з молдавською, угорською, румунською, польською та кримсько-татарською мовами навчання [10].

Більшість книжок та журналів щороку видаються російською мовою; вистави, радіопередачі та телепередачі ведуться російською мовою [7].

З кожним роком культура України набирає все більших рис та к званого Західного світу, відбувається процес вестернізації. Населення стає більш сучасним, пристосованішим до сьогоденних умов життя, забуваючи своє коріння, історію та культуру.

У релігійній сфері напруженими є міжконфесійні стосунки. Сьогодні в Україні нараховується більш ніж 70 церков та релігійних формувань різних конфесій. В Україні переважають християнські конфесії, частка яких 99% усіх зареєстрованих релігійних громад. В свою черуг християнська конфесія ділиться на православ'я (50%), католицизм та інші. Негативною рисою православ'я є те, що воно розкололося на три конфесії: Українська Православна Церква, що підпорядковується Московському патріархату, Українська Православна Церква Київського патріархату та Укр.. Автокефальна Православна Церква.

Між різними православними конфесіями немає суттєвої різниці, відмінності полягають у обрядах та відправах служб. Християнство в Україні, в тому числі і православ'я, дуже політизоване. Стосунки між різними конфесіями залишаються досить таки напруженими, що негативно впливає на духовний стан населення, а це в свою чергу вносить певні корективи в матеріальну працю [1].

Тип матеріальної культури українства змінюється із аграрного та індустріального на постіндустріальний та інформаційний, що становить ще одну геокультурну проблему соціально культурного комплексу.

Культура розвинена не на всій території України. ЇЇ концентрація вища в промислово-розвинених регіонах, в центрах великого скупчення людей. У сільській місцевості вона менш концентрована.

Сучасний стан розвитку української культури і духовності характеризується розмиванням і поступовою маргіналізацією культурних і духовних цінностей у суспільному житті, руйнуванням цілісної мережі закладів, підприємств, організацій та установ культури і цілісного інформаційно-культурного простору, неефективним використанням наявних культурних і творчих ресурсів.

Протягом останнього десятиліття культура в Україні не лише втратила відповідне місце серед пріоритетів державної політики, а й опинилася на периферії державних інтересів. Як наслідок, утворився і дедалі збільшується розрив між так званою офіційною культурою, що фінансується з бюджету і незалежною та орієнтованою на сучасні інтереси та потреби культурною діяльністю; стала хронічною проблема неадекватного фінансового забезпечення галузі культури; суттєво погіршилась економічна структура видатків місцевих бюджетів на галузь культури; розрізнені культурні заходи так і склалися в єдину програму послідовного культурного розвитку [1].

3.2 Тенденції та прогнози розвитку

Кількість осіб, що навчались у навчальних закладах[11 - С.460]

	Навчальні роки	Показник
Кількість учнів(Q), тис	1990-1991	9430
	2001-2002	9222
	2002-2003	9122
Темпи зростання(Тзр), %
Варіант І (1990-1991р базовий)		96,73
		97,79
Варіант ІІ (попередній рік базовий)		98,92
		97,79
Прогнози на 2005 рік, тис
		9122,00
		9222,00
		9327,74
		9222,00
		8920,79
		9018,59
		9122,00
		9018,59
		8824,06
		8920,79
		9023,08
		8920,79
Середнє значення		9055,20

За середнім значенням прогнозу можна зробити висновок, що в загальному кількість учнів у навчальних закладах зменшується.

	Роки	Показники
Кількість учителів(Q), тис	1985-1986	473
	1995-1996	596
	2001-2002	568
Темпи зростання(Тзр), %
Варіант І (1990-1991р базовий)		120,08
		126,00
Варіант ІІ (попередній рік базовий)		95,30
		126,00

Кількість учителів [11-- С.458]

Прогнози на 2005 рік, тис
		568,00
		596,00
		450,78
		596,00
		715,70
		750,99
		568,00
		750,99
		682,08
		715,70
		541,32
		715,70
Середнє значення		637,60

Із поведених розрахунків та наведених прогнозів можна зробити висновок, що у крані виражена тенденція до зменшення кількості учнів та до збільшення кількості учителів.

Введення в експлуатацію стадіонів [11 - С.237]

	Роки	Показник
Кількість місць(Q)	1990	5700
	1996	11810
	2001	35490
Темпи зростання(Тзр), %
Варіант І (1990-1991р базовий)		622,63
		207,19
Варіант ІІ (попередній рік базовий)		300,51
		207,19
Прогнози на 2005 рік, тис
		35490,00
		11810,00
		17128,96
		11810,00
		73532,79
		24469,49
		35490,00
		24469,49
		220971,95
		73532,79
		106650,30
		73532,79
Середнє значення		59074,05

Якщо введення в експлуатацію стадіонів буде продовжуватися з такими темпами зростання то на 2005 рік кількість місць на стадіонах зросте вдвічі-втричі.

Кількість дітей у дошкільних закладах

	Роки	Показник
Кількість дітей(Q), тис	1985	2599,5
	1995	1535,6
	2000	983
Темпи зростання(Тзр), %
Варіант І (1990-1991р базовий)		37,81
		59,07
Варіант ІІ (попередній рік базовий)		64,01
		59,07
Прогнози на 2005 рік, тис
		983,00
		1535,60
		1664,05
		1535,60
		580,69
		907,12
		983,00
		907,12
		371,72
		580,69
		629,26
		580,69
Середнє значення		807,14

Кількість дітей у дошкільних закладах зменшується швидкими темпами, про що свідчать наведенні вище показники. Різке зменшення кількості дошкільних закладів розпочалось у період встановлення української незалежної держави.

Розподіл фінансування наукових та науково-технічних робіт

	Роки	Показник
Обсяги фнансування(Q), млн грн	1995	652
	1997	1318,6
	2001	2432,5
Темпи зростання(Тзр), %
Варіант І (1990-1991р базовий)		373,08
		202,24
Варіант ІІ (попередній рік базовий)		184,48
		202,24
Прогнози на 2005 рік, млн грн
		2432,50
		1318,60
		1202,78
		1318,60
		4919,47
		2666,73
		2432,50
		2666,73
		9075,24
		4919,47
		4487,38
		4919,47
Середнє значення		3529,96

Проведенні розрахунки свідчать про те, що фінансування науково-технічних та технічних робіт збільшують в 1,5-2 рази.

Кількість випущених книжок(друкованих одиниць) [11 - С.548]

	Роки	Показник
Кількість книжок(Q), друкованих одиниць	1985	8362
	1995	6109
	2002	12444
Темпи зростання(Тзр), %
Варіант І (1990-1991р базовий)		148,82
		73,06
Варіант ІІ (попередній рік базовий)		203,70
		73,06
Прогнози на 2005 рік, друкованих одиниць
		12444,00
		6109,00
		17033,35
		6109,00
		9091,17
		4463,03
		12444,00
		4463,03
		18518,67
		9091,17
		25348,36
		9091,17
Середнє значення		11183,83

З наведених показників стає видно, що кількість друкованих одиниць зменшувалась до середини 90-х років ХХ ст., а згодом почала різко зростати.

Кількість професійних театрів

	Роки	Показник
Кількість театрів(Q),	1985	89
	1995	136
	2002	131
Темпи зростання(Тзр), %
Варіант І (1990-1991р базовий)		147,19
		152,81
Варіант ІІ (попередній рік базовий)		96,32
		152,81
Прогнози на 2005 рік,
		131,00
		136,00
		85,73
		136,00
		200,18
		207,82
		131,00
		207,82
		192,82
		200,18
		126,18
		200,18
Середнє значення		162,91

Кількість відвідування театрів в середньому за рік [11 - С.547]

	Роки	Показник
Кількість відвідувань(Q), млн осіб	1985	20,7
	1995	8,3
	2002	6,2
Темпи зростання(Тзр), %
Варіант І (1990-1991р базовий)		29,95
		40,10
Варіант ІІ (попередній рік базовий)		74,70
		40,10
Прогнози на 2005 рік, млн осіб
		6,20
		8,30
		15,46
		8,30
		2,49
		3,33
		6,20
		3,33
		1,86
		2,49
		4,63
		2,49
Середнє значення		5,42

Наведені показники свідчать, що кількість театрів до середини 90-х років ХХ ст. зростала, згодом стала спадати; відповідно їх відвідуваність спочатку зростала, а згодом набула спадаючого характеру.

3.3 Перспективи розвитку

Для того, щоб покращити стан соціально-культурного комплексу потрібно проводити ефективні реформи, видавати та приймати відповідні укази і закони, вносити зміни до бюджету по збільшенню його частки на фінансування закладів соціальної сфери. Також кожен громадянин країни окремо повинен робити усе від нього залежне для покращення та підвищення культурного і освітнього розвитку української нації: відвідувати різноманітні культурні заклади (театри, бібліотеки, кінотеатри, концертні заклади), спортивні та фізично-оздоровчі заклади, підвищувати свій освітній та кваліфікаційний рівень.

Тобто громадяни мають формувати попит на послуги соціально-культурного комплексу, а держава повинна забезпечувати населення наданням відповідних послуг.

Для того, щоб підвищити якість освіти, потрібно провести реформу загальноосвітніх закладів та професійних шкіл. Дана реформа передбачає перегляд профілю підготовки масових робітничих професій. Збільшення числа училищ та підготовці кваліфікованих робітників для галузей соціальної сфери.

Ефективною також має бути система територіальних комплексів культурного обслуговування населення, об'єднаних єдністю зони обслуговування і спільністю наявних ресурсів.

За останні роки було зроблено чимало для адаптації сфери культури до нових соціально-економічних умов. З цією метою розроблено і прийнято ряд нових законів, створено відповідні умови для функціонування закладів культури, підприємств, установ та організацій у цій сфері, відбулися помітні зміни в системі підготовки кадрів.

Зусиллями органів державної влади та органів місцевого самоврядування, всього культурно-мистецького середовища України на початок ХІХ століття вдалося в основному зберегти мережу державних та комунальних закладів культури. Надавалася державна підтримка національним мистецьким колективам, творчій молоді, майстрам народного мистецтва.

Однак сфера культури в Україні перебуває у стані, що не певною мірою задовольняє потреби культурного та духовного відродження Українського народу.

Кризові явища в економіці протягом останнього десятиріччя негативно позначилися насамперед на матеріально-технічній базі у сфері культури [7].

Потребують реформування законодавча база у сфері культури, залучення інвестицій, підтримки організацій культури усіх видів і форм власності. Усе це зумовлює необхідність прийняття Державної програми розвитку культури на період до 2007 року.

Мета програми - створення правових, економічних та організаційних умов для подальшого розвитку культурно-мистецької сфери України.

Основні завдання програми:

- удосконалення нормативно-правової бази діяльності у сфері культури;

- створення умов для надання державної підтримки закладам культури, забезпечення конкурентноспроможності культурно-мистецької продукції;

- активізація наукових досліджень у сфері культури і мистецтва;

- надання цільової підтримки театрально-видавницьким закладам та забезпечення фінансування витрат на охорону Державного музейного фонду України;

- проведення капітального будівництва, ремонту та здійснення технічного переоснащення підприємств, установ, організацій та закладів культури державної форми власності;

- підтримка діяльності національно-культурних товариств;

- інформатизація культурно-мистецької сфери;

- здійснення комплексу заходів щодо збереження пам'яток історико-архітектурної спадщини, унікальних містобудівних історичних комплексів.

Фінансування заходів, визначених даною програмою, здійснюватиметься з урахуванням реальних можливостей державного і місцевого бюджетів.

Загальний обсяг фінансувань становить 470 362,8 тис. гривень, у тому числі за рахунок державного бюджету 470 074, 3 тис. грн. (99,9%), а місцевих бюджетів - 288,5 тис. грн. (0,1%).

З метою розв'язання завдань визначених даною програмою, передбачається здійснити заходи у таких основних напрямках:

1. Удосконалення нормативно-правової бази у сфері культури 2003-2007 (48,5 тис. грн..);

2. Наукові дослідження у сфері культурної політики, охорони культурної спадщини, театрального мистецтва, образотворчого мистецтва та архітектури, музичного мистецтва, кіномистецтва та кіновиробництва. Проведення конференцій, семінарів присвячених актуальним проблемам розвитку сучасного мистецтва (6306, 2 тис. грн..).

3. Модернізація закладів культури: створення в мережі Інтернет веб-сторінок провідних організацій культури, художніх колективів (240 тис. грн..); поліпшення якості культурно-освітніх послуг, доступу до інформації; запровадження нових технологій доставки документів; підключення бібліотек і музеїв до мережі Інтернет; проведення міжнародних конференцій з питань сучасних бібліотечних технологій (2967, 5 тис. грн.);

4. Зміцнення матеріально-технічної бази: поліпшення матеріально-технічного забезпечення архівної справи; проведення ремонтно-будівних робіт в архівних установах; придбання технічних засобів з метою забезпечення пожежної безпеки та охорони державних архівних установ і забезпечення державних архівних установ сучасними технічними засобами (20451, 2 тис. грн);

5. Капітальне будівництво та реконструкція складових культурного комплексу (203 100 тис. грн.);

6. Технічне переоснащення підприємств, установ організацій та закладів культури державної власності: придбання звуко- та світлотехнічного, телевізійного обладнання та обладнання зв'язку для театрально-видовищних та концертних заходів (театри, цирки, музеї, тощо); придбання комп'ютерної техніки, видавничих систем, спеціальних меблів, спеціальних автотранспортних засобів, музичних інструментів, видання наукових та навчально-методичних праць (46 825,6 тис. грн.);

7. Капітальний ремонт та реставрація будівель і споруд національних театрів; державних цирків; національних музеїв і бібліотек; національних (державних ) заповідників „Хортиця”, „Кам'янець”, „Чернігів стародавній”, „Херсонес Таврійський” тощо; розроблення та виготовлення дослідних зразків спеціальних автотранспортних засобів для обслуговування закладів культури в сільській місцевості (18 287, 9 тис. грн.) [6].

Утвердження довгострокової програми культурного розвитку; визначення цілей, пріоритетних завдань та принципів державної політики визначає Закон України №660 „Про концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 рр”.

Реалізація даної концепції має на меті отримання таких результатів:

- підвищення ролі культури в контексті сталого розвитку України та її окремих регіонів;

- зміна методів управління в галузі культури, зокрема переорієнтація органів державної влади та органів місцевого самоврядування з виконання певних функцій на досягнення поставлених цілей, залучення громадськості до процесів управління і контролю в галузі культури;

- розробка ефективної моделі фінансового та матеріально-технічного забезпечення культурного розвитку із залученням коштів державного та місцевого бюджетів, благодійна допомога спонсорських та меценатських коштів;

- поступове формування споживчого ринку культурно-мистецьких послуг;

- створення цілісного інформаційно-культурного простору України;

- активізація участі України в міжнародних культурних проектах, культурно-інформаційного обміну з країнами Європи та світу [4].

Список використаної літератури

1. Вступ до економічної і соціальної географії / А.П. Голиков, А.В. Степаненко. - К.: Либідь, 1996. - с. 224-239;

2. Географія України /П.О. Масляк, П.Т. Шищченко. - К.: Зодіак - Еко, 2000 - с.220-250;

3. Економічна енциклопедія в 3 т. - К.: Академія, Т.: Академія народного Господарства, 2000. - Т.1. -с. 402-404.

4. Закон України №660 „Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки” // Офіційний вісник України. - 2005. - №13. - с. 50-75.

5. Паламарчук М.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник. - К.:Знання, 1998. - с. 416-425.

6. Постанова Кабінету Міністрів України № 1716 „Про затвердження Державної програми розвитку культури на період до 2007 року” // Офіційний вісник України. - 2003. - №32. - с. 127-145.

7. Поточна статистика книговидання України за 2005 рік // Вісник Книжкової палати ім. І. Федорова. - 2005. - №7. - с. 3-5.

8. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Є.П. Качана. - К.: Вища школа, 1997. - с. 375-380.

9. Соціальна політика: Посібник / В. Скуратівський, О. Палій, Е. Ліанова. - К,: Вид-во УАДУ, 1997.- с. 360-370.

10. Соціально-економічна географія України / За ред.О.І. Шаблія. - Л.: Світ, 2000 - с. 417 - 477.

11. Статистичний щорічник України за 2001 рік. - К.: Українська енциклопедія, 2002.

12. Статистичний щорічник України за 2002 рік. - К.: Українська енциклопедія, 2003. - с. 543 -545.

13. Україна в цифрах за 2002 рік. - К.: Зодіак. - Еко. 2000.

Висновки

З давніх-давен людина намагалась збагатити культуру свого внутрішнього світу та оточуючого її середовища. Зародки культури ми зустрічаємо розглядаючи малюнки на скелях печер, зроблені невідомим автором первіснообщинного ладу; читаючи історичні довідки про обряди, звичаї, релігію та побут наших прадідів.

На сьогоднішній день культура значно деформувалась. Вона стала більш сучаснішою, багатогранною. Чим вищий рівень культури населення певної країни, тим вищий її промисловий розвиток. Розвиток економіки країни на 50% забезпечується розвитком закладів соціально-культурної сфери.

Соціально-культурна схема - це складова соціальної сфери, покликана забезпечувати духовні, інтелектуальні та моральні потреби населення. Вона представлена широкою мережею закладів та установ. У її структурі можна виділити такі основні напрямки-галузі:

- освіта (школи, дошкільні установи, коледжі, гімназії, вищі навчальні заклади, тощо);

- наука (науково-дослідні, конструкторські інститути, наукові кадри вищих кваліфікаційних рівнів тощо);

- культура (музеї, театри, концертні установи, бібліотеки, музичні, театральні, хореографічні школи, культурні заклади клубного типу, тощо);

- релігія (релігійні організації, конфесії, церковні споруди, тощо);

- спорт та фізичне виховання (спортивні зали і майданчики, секції і гуртки, стадіони, тощо);

На сьогоднішній день в Україні нараховується 22 тис. навчальних закладів, де навчається понад 6, 5 млн. школярів, з викладацьким складом у 568 тисяч вчителів. Таким чином на одного вчителя припадає 12 учнів. Кількість дошкільних закладів переважає 15,5 тис., де виховується 968 тис. дітей. Кількість вищих навчальних закладів ІІІ - ІV рівнів акредитації становить 318 з контингентом студентів більш ніж 1500 тис. студентів.

Кількість наукових кадрів вищої кваліфікації становить понад 71 тис., 15% з яких доктори наук, решта - кандидати наук. Наукові та науково-технічні роботи фінансуються на 30% державою, на 9% - за власний кошт науково-дослідних організацій, на 32% за кошт вітчизняних замовників, на 23% - іноземних держав, решта іншими джерелами. Недостатнє фінансування наукових робіт та низькі, у порівнянні із іншими європейськими державами, умови життя призводять до так званого „відтоку розуму”. У 2001 році Україну покинуло 23 доктори наук та 139 кандидатів наук.

Кількість закладів культури у державі зменшується. Так кількість театрів у порівнянні з 1990 роком зменшилась більш ніж у 2,5 рази, музеїв у 1,5 раза, концертних організацій більш як вдвічі. Кількість масових та універсальних бібліотек зменшилась більш як на 5 тис., кількість кіноустановок - у 5 разів, закладів культурного типу - на більш ніж 5 тис.

Проте помітні і деякі культурні зрушення у сфері. Наприклад, кількість друкованих одиниць у порівнянні з 1995 р. зросла майже у два рази, тираж яких збільшився на 4 млн. примірників. Частка примірників українською мовою зросла на 6 млн. і становить 30 млн. Також зріс випуск журналів і газет українською мовою ( відповідно на 22 млн і 9 млн. примірників).

На території України діють 1240 різноманітних релігійних конфесій, серед яких найбільш численні такі гілки християнства, як православ'я та католицизм. Православ'я поділяється в свою чергу на три конфесії: Українська Православна Церква, що підпорядковується Московському патріархату, Українська Православна Церква Київського патріархату та Укр.. Автокефальна Православна Церква. Католицизм також поділяється на Українську Греко-Католицьку Церкву та Римо-Католицьку церкву.

Також в Україні діють численні масові спортивні гуртки та секції з різних видів спорту. В державі діє розгалужена мережа спортивних організацій, є спортивні стадіони, майданчики, зали. Для підвищення та розвитку фізичної культури молоді у навчальних закладах проводяться уроки та заняття фізичного виховання.

Україна має досить таки міцну спортивну базу. Українські спортсмени займають провідні місця на численних спортивних змаганнях світу. Усім відомі олімпійські чемпіони Яна Клочкова ( чотириразова чемпіонка з плавання), Сергій Бубка ( легка атлетика), Катерина Серебрянська (художня гімнастика), Віталій та Володимир Кличко (бокс), Руслан Пономарьов (шахи), Андрій Шевченко (футболіст).

Україна налагоджує взаємозв'зки з іншими країнами. Українські студенти навчаються за кордоном, в свою чергу в українських вузах навчаються студенти з інших країн. Що свідчить про те що рівень освіти в Україні не поступається Європейському рівню.

Щоб прискорити прихід України у Європу, частина українських вузів вступила до Болонського процесу.

Маючи багату історію, Україна приваблює іноземних туристів своїми пам'ятками історії та культури, музеями і театрами тощо.

Незважаючи на те, що деякі зрушення у розвитку соціально-культурної сфери є, в цілому, вона занепадає. Це обумовлено недостатнім фінансуванням, зниженням культурної зацікавленості населення у культурних закладах. Для того щоб покращити стан соціально-культурного комплексу, потрібна всебічна підтримка держави і правильний, оптимальний розподіл коштів.

Додатки

Основні показники загальноосвітніх закладів України по

регіонах 1985-2002рр. *

Регіон	Кількість закладів	В них учнів, тис.
	1985/86	1995/96	2001/02	1985/86	1995/96	2001/02
Україна	21927	22255	22194	7249	7143	6601
АРК	635	698	720	344	386	336
в т. ч. обл.
Вінницька	1108	1116	1072	277	248	242
Волинська	835	866	829	170	170	167
Дніпропетровська	1105	1098	1116	523	522	477
Донецька	1335	1325	1304	676	665	566
Житомирська	1040	967	946	241	211	203
Закарпатська	725	734	726	219	210	205
Запорізька	683	690	695	286	285	259
Івано-Франківська	729	762	771	222	222	219
Київська	1165	1219	1334	606	620	578
Кіровоградська	668	647	634	178	164	155
Луганська	852	851	841	370	376	309
Львівська	1324	1457	1483	400	395	385
Миколаївська	679	684	672	200	203	181
Одеська	957	944	977	381	355	337
Полтавська	1052	1009	947	232	228	219
Рівненська	767	791	799	192	193	191
Сумська	723	712	698	191	184	167
Тернопільська	875	913	925	174	169	167
Харківська	1009	1015	1006	404	405	360
Херсонська	570	588	582	193	195	176
Хмельницька	1024	1099	1099	221	217	208
Черкаська	704	724	714	211	205	195
Чернівецька	442	455	461	149	138	137
Ченігівська	921	891	843	189	177	162

* Статистичний щорічник України за 2002 р. -- К.: Українська енциклопедія, 2003р. -- С. 461.

Забезпеченісь населення дошкільними заклдами*

Регіон	Кількість закладів
	1985	1990	1995	2001
Україна	2285	24525	21359	15651
АРК	1083	1062	865	663
в т. ч. обл.
Вінницька	976	1127	983	668
Волинська	411	495	468	319
Дніпропетровська	1737	1737	1579	1048
Донецька	2309	2337	2040	1279
Житомирська	593	830	595	481
Закарпатська	660	668	613	497
Запорізька	958	991	851	613
Івано-Франківська	375	438	363	276
Київська	904	957	887	1447
Кіровоградська	819	833	696	537
Луганська	1193	1200	1012	621
Львівська	740	858	679	478
Миколаївська	840	871	785	515
Одеська	1222	1263	1094	694
Полтавська	960	1080	979	687
Рівненська	387	487	364	253
Сумська	728	780	684	486
Тернопільська	604	676	553	474
Харківська	1301	1349	1227	700
Херсонська	739	779	670	523
Хмельницька	709	864	767	766
Черкаська	854	902	85	772
Чернівецька	350	368	312	259
Ченігівська	636	763	550	509

* Статистичний щорічник України за 2002 р. -- К.: Українська енциклопедія, 2003р. -- С. 457.

Забезпеченісь населення театрами та їх відвідуваність*

Регіон	Показники	Ранг	№	Відвідування у сер.	Ранг	№
		регіону	групи	за рік/на 100 осіб	регіону	групи
Україна	131			13
АРК	10	2	1	27	1	1
в т. ч. обл.
Вінницька	2	8	3	9	9	2
Волинська	2	8	3	13	6	1
Дніпропетровська	9	3	1	11	8	2
Донецька	5	5	2	13	6	1
Житомирська	2	8	3	7	11	3
Закарпатська	5	5	2	12	7	1
Запорізька	5	5	2	7	11	3
Івано-Франківська	4	6	2	9	9	2
Київська	31	1	1	23	2	1
Кіровоградська	2	8	3	11	8	2
Луганська	4	6	2	8	10	2
Львівська	10	2	1	15	5	1
Миколаївська	3	7	3	21	3	1
Одеська	9	3	1	18	4	1
Полтавська	2	8	3	5	13	3
Рівненська	2	8	3	11	8	2
Сумська	2	8	3	13	6	1
Тернопільська	2	8	3	7	11	3
Харківська	6	4	2	11	8	2
Херсонська	2	8	3	11	8	2
Хмельницька	3	7	3	12	7	1
Черкаська	2	8	3	5	13	3
Чернівецька	4	6	2	13	6	1
Ченігівська	5	5	2	12	7	1

*Складена особисто на основі даних Статистичного щорічника України за 2003р - К: Українська енциклопедія 2003р

Забезпеченісь населення музеями та їх відвідуваність*

Регіон	Показники	Ранг	№	Відвідування у сер.	Ранг	№
		регіону	групи	за рік/на 100 осіб	регіону	групи
Україна	376			36
АРК	22	5	1	150	1	1
в т. ч. обл.
Вінницька	24	3	1	36	7	2
Волинська	9	14	3	13	18	3
Дніпропетровська	7	15	3	21	15	2
Донецька	22	5	1	16	16	3
Житомирська	5	16	3	8	22	3
Закарпатська	5	16	3	12	19	3
Запорізька	19	6	2	29	10	3
Івано-Франківська	15	9	2	27	11	2
Київська	45	1	1	76	2	1
Кіровоградська	18	7	2	10	20	3
Луганська	14	10	2	23	13	2
Львівська	17	8	2	41	6	1
Миколаївська	2	17	3	25	12	2
Одеська	13	11	2	32	8	2
Полтавська	19	6	2	47	4	1
Рівненська	10	13	3	15	17	3
Сумська	11	12	2	9	21	3
Тернопільська	5	16	3	36	7	2
Харківська	25	2	1	27	11	2
Херсонська	5	16	3	29	10	2
Хмельницька	13	11	2	22	14	2
Черкаська	23	4	1	49	3	1
Чернівецька	5	16	3	30	9	2
Ченігівська	23	4	1	43	5	1

*Складена особисто на основі даних Статистичного щорічника України за 2003р - К: Українська енциклопедія 2003р

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ВИЩИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ В УКРАЇНІ у 1985--2002 pp.*

Показники	І -- II рівнів акредитації	III -- IV рівнів акредитації
	1985/86	1990/91	1996/97	2001/02	1985/96	1990/91	1996/97	2001/02
Кількість закладів	731	742	790	665	146	149	274	318
В них студентів, тис. чол.	808,9	757,0	595,0	561,3	853,1	881,3	970,9	1548,0
у тому числі навчалися на відділеннях денних	517,5	510,7	448,5	422,8	457,6	520,0	656,2	921,4
вечірніх	74,0	44,9	14,1	4,0	97,0	66,5	19,5	11,7
заочних	217,4	201,4	132,4	134,5	298,5	294,8	301,2	614,9
Прийнято, тис. чол.	264,6	241,0	183,4	166,2	181,7	174,5	221,5	264,7
у тому числі на відділення денні	166,3	155,8	139,0	123,3	106,8	110,9	158,1	171,8
вечірні	20,4	13,6	2,4	1,0	19,6	12,6	1,3	1,8
заочні	77,9	71,6	42,0	41,9	55.3	51,0	62,1	91,1
Випущено, тис. чол.	236.9	228,7	185.8	162,2	150,6	136,9	155,7	186,7
у тому числі тих, які навчалися на відділеннях денних	146,7	143,9	129,8	118,3	94.5	73,3	101,3	124,4
вечірніх	18,5	14,3	5,9	4.0	14,3	11,7	5,0	5,0
заочних	71,1	70,5	50,1	39,9	41,8	51,9	49,4	57,3

* Статистичний щорічник України за 2002 р. -- К.: Українська енциклопедія, 2003р. -- С. 469.

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ КІНООБСЛУГОВУВАННЯ В УКРАЇНІ у 1985--2002pp.*

Показники	Всього	У т. ч. у сільській місцевості
	1985	1990	1995	2001	1985	1990	1995	2001
Кількість кіноустановок з платним показом, тис. од.	28,3	27,2	16,1	5,3	23,2	22,2	13,6	4,3
Кількість відвідувань кіносеансів за рік, млн.	802	552	36	9	287	200	15	1
Кількість закладів культури клубного типу, тис.	25,8	25,1	23,0	19,9	21,5	21,0	19,8	17,3
в них місць, млн.	6,7	6,5	5,9	5,2	4,9	4,8	4,6	4,2
Кількість масових та універсальних бібліотек, тис.	26,0	25,6	23,8	20,4	19,0	18,7	18,0	15,5
Бібліотечний фонд, млн.. примірників	419	419	370	339	191	188	168	153

* Статистичний щорічник України за 2002 р. -- К.: Українська енциклопедія 2003р. -- С. 544.

Основні показники відвідування населенням закладів культури та

мистецтва по регіонах 1985-2002рр. * на 100 населення

Регіон	музеїв	театрів	концертних організацій
	1985	2002	1985	2002	1985	2002
Україна	64	36	41	13	16	0,2
АРК	278	150	36	27	26	0,7
в т. ч. обл.
Вінницька	37	36	23	9	15	0,2
Волинська	21	13	30	13	15	0,03
Дніпропетровська	25	21	55	11	14	…
Донецька	20	16	30	13	14	0,2
Житомирська	12	8	32	7	16	0,1
Закарпатська	38	12	40	12	13	0,1
Запорізька	22	29	37	7	19	0,1
Івано-Франківська	44	27	26	9	14	0,04
Київська	223	76	60	23	14	0,55
Кіровоградська	6	10	30	11	17	0,1
Луганська	36	23	25	8	12	0,1
Львівська	77	41	49	15	15	0,04
Миколаївська	27	25	44	21	17	0,2
Одеська	64	32	74	18	15	0,2
Полтавська	65	47	28	5	17	0,1
Рівненська	34	15	34	11	16	0,2
Сумська	26	15	35	13	18	0,1
Тернопільська	38	9	33	7	16	0,1
Харківська	20	36	47	11	14	0,4
Херсонська	22	27	40	11	19	0,3
Хмельницька	31	22	28	12	17	0,2
Черкаська	46	49	32	5	17	0,3
Чернівецька	24	30	41	6	17	0,5
Ченігівська	42	43	36	13	17	0,1

* Статистичний щорічник України за 2002 р. -- К.: Українська енциклопедія, 2003р. -- С. 547.

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ у 1985--2002 pp. *

Показники	1985	1990	1995	2001	2002
Кількість професійних театрів (включаючи театри-студії)	89	125	136	129	131
у тому числі: опери і балету	6	7	7	6	7
драми та музичної комедії	48	82	89	85	86
дитячих та юного глядача	35	36	40	38	38
Кількість відвідувань театрів за рік, млн.	20,7	17,6	8,3	5,9	6,2
Кількість концертних організацій	38	44	53	61	67
Кількість відвідувань концертних організацій за рік, млн.	20,9	15,0	7,3	4,6	6,6
Кількість музеїв (включаючи філіали)	174	214	314	386	376?
Кількість відвідувань музеїв за рік, млн.	32,5	31,8	17,4	17,1	17,5

? Із загальної кількості музеїв, які діяли у 2002р., 120 - краєзнавчих, 127 - історії і археології, 64 - мистецтвознавчих, 41 - літературних.

*Статистичний щорічник України за 2003р - К: Українська енциклопедія 2003р - с.544.

Забезпеченісь населення примірниками книг*

Регіон	Книжковий фонд бібліотек, примірників
	1985	1990	1995	2000
Україна	822	806	715	676
АРК	770	725	654	1
в т. ч. обл.
Вінницька	1059	1107	1082	1054
Волинська	937	897	795	696
Дніпропетровська	647	657	582	570
Донецька	612	587	543	521
Житомирська	908	945	864	854
Закарпатська	793	781	678	584
Запорізька	711	666	583	559
Івано-Франківська	863	830	687	677
Київська	1370	1326	1187	1050
Кіровоградська	959	987	890	866
Луганська	592	580	521	509
Львівська	841	789	598	553
Миколаївська	875	882	836	809
Одеська	967	975	838	870
Полтавська	917	922	840	833
Рівненська	1030	956	806	1069
Сумська	941	931	829	856
Тернопільська	966	1030	778	755
Харківська	908	903	757	859
Херсонська	809	728	652	646
Хмельницька	1086	1073	1047	999
Черкаська	1027	1012	903	910
Чернівецька	919	912	786	725
Ченігівська	978	935	914	937

* Статистичний щорічник України за 2002 р. -- К.: Українська енциклопедія, 2003р. -- С. 546.

Розподіл обсягу фінансування наукових та науково-технічних робіт за джерелами фінансування*

	1995	1998	2000	2001
Всього, млн грн	652	1260,9	2046,5	2432,5
утоиу числі
за рахунок держюєджету	244,9	363	614,5	751,6
власних коштів	14,6	39,2	61,3	210,4
коштів замовників
вітчиняних	233,4	494,1	785,8	789,5
іноземних держав	101,9	291,1	477,1	555,3
інших джерл	57,2	73,5	107,6	125,7

*Статистичний щорічник України за 2002 р. -- К.: Українська енциклопедія, 2003р. -- С. 337.