Художні світи сюрреалізму

Найвідомішою та найвизначнішою картиною Рене вважається «Син Людський» написана 1964 року (додаток 10).

Рене Магрітт малював цю картину як автопортрет. На ній зображений чоловік у фраці, у капелюсі-казанку, що стоїть біля стіни, за якою видно море і хмарне небо. Обличчя чоловіка практично повністю закрите зеленим яблуком, що висить в повітрі.

Слід зазначити, що приховане від погляду обличчя, яка замінюють інші предмети, зіставлення текстур і контурів стало прийомом для багатьох картин Магрітта. «Це те, що відбувається постійно. Все, що ми бачимо ? це щось інше, ми завжди хочемо побачити те, що приховано за тим, що ми бачимо насправді. Завжди цікаво, що приховано і що нам не показує видиме. У мене є сильне почуття, схоже на конфлікт ? між видимим, яке приховано, і видимим, яке бачимо» [19, с.207].

Своєю назвою картина, як вважають, завдячує образу бізнесмена-комерсанта 50-60-х років, що залишається сином Адама, і яблуку, яке символізує спокуси, які продовжують переслідувати людину у сучасному капіталістичному світі.

2.4 Містичний сюрреалізм Ремедіос Варо

Ремедиос Варо (Мария де лос Ремедиос Варо и Уранга) (1908-1963) пройшла шлях від абсолютно механічного академізму до казкового, магічного сюрреалізму.

Ремедіос Варо народилася в Іспанії в родині ревної католички і вченого-атеїста. Містичні схильності матері живили її уяву, але також і науковий світогляд батька наклав величезний відбиток на її роботи. Саме батько, інженер-гидравлик за професією, дав їй перші уроки малювання. В основному, він вчив Ремедіос як правильно використовувати перспективу і робити технічні креслення, що вона згодом часто використовувала у своїх картинах. Пізніше мати відправила її в католицьку школу при монастирі, але волелюбна Ремедіос втекла звідти, бо не могла довго терпіти жорстку дисципліну цього навчального закладу.

Коли Ремедіос виповнилося 16 років, її послали вчитися у престижну Академію мистецтв у Мадриді, де в той час навчався і Сальвадор Далі: вона в нього багато чому навчилася. При вступі до Академії Варо пройшла дуже важкий іспит: їй довелося довести, що вона нічим не гірше за чоловіків-художників, які в той час були дуже популярні в Іспанії.

Після Академії Ремедіос Варо жила то у Барселоні, то в Парижі: налагоджувала контакти з визнаними сюрреалістами. Вони захоплювалися її роботами, але каталонка не поспішала називати себе сюрреалісткою: замість того, щоб включати випадкові елементи в свої композиції, вона прагнула все тримати під своїм повним контролем.

Друга світова війна застала Ремедіос Варо і її чоловіка Бенджаміна Пере в Парижі. Їм нічого не залишалося, як сісти на пароплав і відправитися до Мексики ? лише кордони цієї країни були відкриті для емігрантів з охопленої війною Європи.

Саме в Мексиці художниця розвинула свій унікальний стиль: вона писала фантастичні образи, у яких містичне переплітається з науковим, начебто намагалася знайти точки дотику фізичного і метафізичного світів.
Варо так і залишилася в Мексиці ? країні, де розкрився її талант ? до кінця свого життя і не повернулася до Європи після війни, як це зробили інші, в тому числі її чоловік.

Алегорична природа більшості роботи Варо схожа з картинами Иеронимуса Босха, і деякі критики описували її мистецтво як «постсучасну алегорію». Творчість Варо знаходилося також під впливом стилів таких різноманітних художників як Франциско Гойя, Ель Греко, Пабло Пікассо і Пітер Брейгель.

Варо перебувала під впливом більшого розмаїття містичних традицій. Вона вивчала праці Екхарта, Блаватської, Гурджиєва, Успенського, а також Фрейда і Юнга. Її цікавила магія і містика, що проявилося в її картинах.

Сни, психоаналіз, спогади, загострена інтуїція, витончена чуттєвість і безмежна фантазія ? ось особливості її картин.

Полотна Ремедіос Варо просякнуті поезією, езотерикою, магією, містикою, алхімією, філософією. Її герої майже завжди чимось зайняті. І найчастіше чимось творчим, серйозним, нескінченно важливим і осмисленим.

Герої то летять, то плавають, то їдуть на велосипедах або в фургонах, але ніколи не діють. Якщо сидять, то пишуть, читають, вишивають, малюють, грають або мріють. Винаходять щось або кочують з місця на місце. Вони завжди рухаються, як і сама художниця, яка все життя втікала від рутини у чарівний світ своєї уяви.

В її випромінюючих тихе сяйво картинах завжди є одне найсильніше джерело світла, який місячними або сонячними колами розсіюється по всьому простору, сягаючи навіть найвіддаленіших куточків.

«Створення птахів» ? чудова алегорія творчості. На картині зображена алхімічна лабораторія-майстерня. Художниця-сова випускає на волю намальованих пташенят. Фарби на палітру подаються автоматично з дивної споруди - пробірки. Два глечика на задньому плані нагадують сполучені посудини, що символізують нерозривний зв'язок явного і таємного, реального і фантастичного. Цікаво, що героїня картини творить птахів за допомогою «музики сфер», яку символізує маленька гітара, що висить на грудях. Від неї відходить пензлик художниці. Взагалі тема небесної музичної гармонії, що йде від Піфагора через твори середньовічних теологів, часто зустрічається на картинах Варо. Головне на картині ? птахи, яких, очевидно, Варо трактує так, як їх зазвичай розуміли алхіміки: як символічного посередника між земною «механічною » реальністю і небесним світом. Птах часто означав шлях душі до розуміння таємниць Всесвіту.

У Ремедіос Варо образи примарні, мерехтливі і у будь-який момент можуть випаруватися безслідно. Персонажі картин повітряні, чарівні, ефемерні, як ельфи, атмосфера, що їх оточує, таємнича і символічна.

На картині «Зустріч» у скриньці заховано старе обличчя спогадів, від якого тягнеться тонкий шлейф до сьогодення. Дівчина, загорнута в блакитну шаль, сидить нерухомо, вона застигла, як скульптура, здається майже неживою і дивиться начебто всередину себе. А живі, цікаві очі визирають із скриньки. На полицях ще п'ять скриньок, що зберігають минуле, яке чомусь жвавіше за сьогодення.

Цікавою і таємничою є картина «Поклик», де зображена прогулянка вогяної дівчини по коридорах похмурого лабіринту. Легка постать дівчини майже не торкається землі, а навколо у приміщенні, що чимось нагадує в'язницю, проступають зі стін безтілесні, похмурі фігури. Ще трохи, і вони обступлять палаючу дівчину, замкнувшись в кільце, і їй залишиться тільки злетіти вгору до зірок.

Деяким картинам Ремедіос Варо властиве перегукування з іншими художниками- сюрреалістами. Наприклад, на картині «Банкіри в дії» люди в казанках і строгих чорних костюмах вилетіли з полотен Рене Магрітта. Тендітна жіноча постать сховалася за рогом будинку і спостерігає цей політ. Можемо підкреслити, що Магрітт виступає як втілення чоловічого, інтелектуального сюрреалізму, Варо ? інтуїтивного жіночого.

«Відкриття геолога-мутанта»: на фоні лісів-граттажів з картин Макса Ернста з'явився витончений персонаж Варо з підзорної трубою і парасолькою. У нього гостроносі черевички, крильця-плащ і хвіст єнота. Об'єкт спостереження ? фантастична квітка, що виросла у пісках.

У своїй останній роботі «Натюрморт, що обертається» ( Ремедыос Варо створила метафору космосу, у якій фрукти, які уособлюють планети, обертаються навколо полум'я свічки. Один з фруктів розколовся, і його насіння падає на землю, де воно проросте, даючи нове життя і натяк на відродження від навколишнього хаосу.

Через місяць після написання цієї картини художниця померла від серцевого нападу, проживши всього 55 років.

Але і досьогодні той, хто доторкнувся до її мальовничого всесвіту, поринає у в особливий стан між сном і дійсністю, який кличе натхнення і приманює мрії.

РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ІДЕЙ СЮРРЕАЛІЗМУ У СУЧАСНОМУ ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ

3.1 Західний неосюрреалізм

Наприкінці 70-х років минулого століття сформувався неосюрреалізм ? художній напрям, який зображує складну сукупність снів, підсвідомих, примарних та божевільних видінь, комбінації ірраціональних форм та просторів.

Неосюрреалізм є об'єднаною сукупністю снів, фантазій, підсвідомих видінь у живописі, графіці, фотографії. З середини 1980-х років комп'ютерні технології надали сучасним майстрам майже безмежні можливості для вираження. Поява компютерної верстки та програмного забезпечення для роботи з графікою надало поколінню художників можливості 3D графіки та комп'ютерної маніпуляції зображеннями, які до того були недосяжними. Нині існють тисячі художників, електронних і традиційних художніх медій, що працюють з неосюрреалістичним або наближеним до нього мистецтвом.

Одним із найвідоміших неосюрреалістів, що викорустовують 3D графіку, є англієць Рей Цезар. (26 жовтня 1958, Лондон). Сам художник зазначає, що на його творчість у першу чергу повпливали картини Сальвадора Далі ? у семирічному віці хлопець натрапив на книгу із картинами відомого сюрреаліста. Згодом творчий смак Цезаря формували такі художники як Альберто Варґас (англ. Alberto Vargas), Тукер Джордж (англ. Tooker George), Пол Кадмус (англ. Paul Cadmus), Джозеф Корнелл (англ. Joseph Cornell).

Художник виконує свої роботи у цифровому форматі. Створюючи об'ємні 3D-моделі, він спершу забарвлює їх, розміщує у просторі, домальовує деталі, скеровує світло тощо.

Творчість Джима Уоррена прийнято позначати як романтичний, а іноді магічний, сюрреалізм. Ідеї, якими хоче поділитися Уоррен зі своїми глядачами - це чистота природи, неприпустимість її осквернення, щастя всього живого на Землі, чари, радість існування. У його картинах відображено дуже гостре сприйняття світу. Дивовижні фантазійні задуми забирають спостерігачів в країну чудес і торжества добра над злом.

Прийнято вважати, що роботи Уоррена знаходяться десь між живописом Далі і Роквелла.

Одним з перших художників неосюрреалістів в цифровому форматі став Джордж Гріє (народився 14 травня 1962). Він широко відомий за численними творами в двомірній і тривимірній комп'ютерній графіці. Його роботи ? це поєднання класичного сюрреалістичного символізму і сучасного фентезі-стилю.

Картини Джорджа Гріє повні потужного візуального імпресіонізму і філософських пошуків. Використання фото-реалістичної манери письма підсилює зорове сприйняття його сюрреалістичних ідей.

Художній стиль Джорджа Гріє утворився під впливом таких відомих сюрреалістів як Рене Магрітт і Сальвадор Далі, фантастів-реалістів Здіслава Бексінскі і Wojciech Siudmak і сюрреал-фотографа Jerry Uelsmann.

Картини Джорджа Гріє повні потужного візуального імпресіонізму і філософських пошуків. Використання фото-реалістичної манери письма підсилює зорове сприйняття його сюрреалістичних ідей.

Його комп'ютерні твори є екстраординарним зоровим відображенням його думок, філософічних переконань і фантазій. Часто подорожуючи в підсвідомість, Джордж Гріє показує чарівний і грайливий, іноді схожий на сон, світ, прикрашений досконалими деталями.

Ілюзії, містичний романтизм, чари і фантазії широко представлені в його фото-реалістичному віртуальному світі, не завжди спокійному і миролюбивому. Напруга і відчуження є невід'ємною частиною подій, що відбуваються в пейзажах його уяви.

3.2 Сучасний український сюрреалізм

Створюючи цікаві оптичні ілюзії, український художник з Тернопільщини Олег Шупляк використовує прийоми сюрреалізму як художнього стилю. Картини О. Шуляка з подвійним змістом: з одного боку це прості пейзажі, а якщо придивитися, то можна побачити, замасковані в дерева, будинки, хмари, портрети таких видатних людей як Шевченко, Франко, Гоголь, Суворов… Руботи дуже незвичні і красиві. Художник володіє цікавим мисленням, бачить і перетворює пейзаж у те, що він задумав.

Олег Шупляк український художник і педагог, з 2000 року член Союзу художників України. Народився 23 вересня 1967 року в селі Біще Бережанського району Тернопільської області. У 1991 році Олег закінчив архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту (нині національний університет «Львівська політехніка»). З 1997 по 2001 рік працював учителем малювання в своєму рідному селі, з 2000 року викладає малюнок і живопис у Бережанській дитячій художній школі. З 1990 року Шупляк бере участь у виставковій діяльності, експонувався на всеукраїнських виставках у Києві, Тернополі, Львові, Івано-Франківську, Хмельницькому та Луцьку. Персональні виставки художника пройшли в англійському місті Ноттінгем (1993) і рідних Бережанах (2004).

Оптичні ілюзії, художній обман зору, ігри розуму, - улюблені прийоми, які часто використовує у своєму живописі сучасний український художник Олег Шупляк.

За освітою Олег Шупляк - архітектор, але вже довгий час викладає малювання і живопис, почавши зі школи в рідному селі, а продовживши - в художній школі міста Бережани. Незважаючи на те, що в портфоліо художника є незліченна безліч традиційного живопису, увагу привертає саме нетрадиційна, - так звані «картини з подвійним змістом», згідно з термінологією автора.

Працюючи в галузі станкового живопису та займаючись церковним розписом, своєю стихією Олег Шупляк все ж вважає сюрреалізм. Саме цей жанр зробив найбільший вплив на його становлення як художника, і сьогодні елементи сюру присутні практично у всіх «нетрадиційних» картинах автора. Додаються сюди елементи асоціативного символізму, постмодернізму, абстракціонізму, реалізму, і відтак створюються неймовірно захоплюючі головоломки, ті самі оптичні ілюзії, картини з подвійним змістом, які майстерно малює Олег Шупляк.

Український художник Олег Шупляк неодноразово брав участь в закордонних виставках сучасного живопису, у тому числі і в американському Нью-Йорку, і в британському Ноттінгемі, і в інших містах західного і східного зарубіжжя. Але і на батьківщині його цінують дуже високо, запрошуючи з експозиціями та майстер-класами в галереї сучасного мистецтва, до того ж з 2000 року Олег Шупляк став одним з членів Національної спілки художників України.

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи проведене дослідження, можна зробити наступні висновки.

1. Сюрреалізм (франц. surrealisme ? надреалізм) -- авангардистський напрям у літературі та мистецтві, що виник у Франції на рубежі 1910--1920-х років.

Сюрреалізм виник у мистецтві як напрям філософії «загубленого покоління» -- людей, чия молодість збіглася з першою світовою війною. Теорія сюрреалізму ґрунтувалася на філософії інтуїтивізму Анрі Бергсона (інтуїція -- єдиний засіб пізнання істини, бо розум тут безсилий і акт творчості має ірраціональний, містичний характер), на філософії ідеалізму Вільгельма Дільтея, що пропагував роль фантазії і випадкового в мистецтві, і на філософії австрійського психіатра Зігмунда Фрейда з його вченням про «безсвідоме».

Сюрреалізм у живопису відбивався в полотнах таких майстрів, як П.Пікассо,С. Далі, Х.Міро, Ж. Арі, М.Ернст, Кіріко, Клеє і інших.

Художники-сюрреалісти повністю відмовилися від зображення об`єктивної реальності, для їхніх творів властиві спотворені пропорції предметів та постатей, протиприродне поєднання предметів. Світ жорстокий і безжалісний, людина в ньому самотня і нещасна, вважали сюрреалісти, а тому з-під пензля чи пера виходили песимістичні твори про приреченість людського буття, очікування смерті, руйнування всього, що оточує людину.

Сюрреалізм у живопису, як і в інших сферах культури, розвивався під впливом філософії інтуїтивізму Бергсона, а також теорії про психоаналіз Фрейда.

Послідовники напряму були незадоволені існувала дійсністю. Свої невдоволення вони висловлювали у творах мистецтва. Сюрреалісти оголошували реальність джерелом усього зла, виступали проти абстрактного світу в цілому. Вони вважали, що не потрібна ніяка соціальна революція.

Змінити стан речей можна, відмовившись від логіки, розуму, звичайного, традиційного світосприйняття, абсурдного, незадовільного розмежування речей на прекрасні і потворні, хороші і погані, помилкові і правдиві. Сюрреалісти пропагували відмову від звичних уявлень, що відбивають норми людських взаємодій.

Сюрреалізм став основним засобом спроб людини пізнати і виразити світ над реальністю. Художники не зображували щось конкретне, а намагалися висловити почуття і емоції, що охопили їх у певний момент, через поєднання окремих і часто не сумісних між собою фрагментів. Світ поза розуму і логіки став основним джерелом творчості того періоду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреев Л Г. Сюрреализм. - М.: Изд-во Высшая школа, 1972. - 230 с.

2. Арто А. Портрет в зеркалах // Иностранная литература. -1997. - № 4. - С. 226-249.

3. Багацький В.В., Кормич Л.І. Культурологія: історія і теорія світової культури ХХ століття: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2014.-304 с.

4. Біла А. Сюрреалізм. -К.: Темпора, 2010. - 208 с.

5. Босх Иеронимус Альбом репродукций. - М.: Изд-во «УНИСЕРВ», 1995. -74 с.

6. Босх Иеронимус. Мастера живописи. - М.: Изд-во «Белый город», 2000. 62 с.

7. Бретон А. Манифест сюрреализма 1924 года // Называть вещи своими именами: Программные выступления мастеров западноевропейской литературы. - М.: Прогресс. - 1986. - С. 40 - 59.

8. Гаврюшенко О.А., Шейко В.М., Тишевська Л.Г. Історія культури: Навч. посіб /Наук. ред. Шейко В.М.- К.: Кондор, 2010 -763 с.

9. Гончарук Т.В. Культурологія. ? Тернопіль, 2004. - 390 с.

10. Гибсон Я. Безумная жизнь Сальвадора Дали. / Пер. с англ. Н. Рыбальченко; Т. Михайлова. - М.: Изд-во «Арт-родник», 1998. - 734 с.

11. Дали С. Тайная жизнь Сальвадора Дали рассказанная им самим. / Пер. с фр. Юнко А. Кишинев: Литературный фонд "Axul Z", 1993. - 257 с.

12. Куликова И. С. Сюрреализм в искусстве. М.: Райт, 1995. - 176с.

13. Культурологія. Навчальний посібник / За редакцією Т.Б. Гриценко. - К.: Знання, 2009. - 370 с.

14. Культурологія: теорія та історія культури: Навчальний посібник. Видання 3-тє / За ред. І.І.Тюрменко. - К.: Каравела, 2010. - 390 с.

15. Лейтес А. Сюрреалізм // Культура і побут. - 1926. - 30 січ.

16. Мєднікова Н.Г. Українська і зарубіжна культура: Навчальний посібник. К.: Професіонал, 2012 - 390 с.

17. Пальм Н.Д. Культурологія. Навчальний посібник / Н.Д. Пальм, Т.Є. Гетало, Д.Ю. Михайличенко, Ю.І. Потоцька. - Харків, 2008.

18. Рогожин А. И. Сальвадор Дали: миф и реальность. -М.: «Республика», 1992. - 224 с.

19. Сюрреализм / Сост. И. Г. Мосин - СПб.: ООО «СЗКЭО «Кристалл»», 2005. - 320 с.

20. Швинглхурст Э. Сюрреалисты. М.: Изд-во Лабиринт-К, 1998. - 80 с.

21. Юнг К. Г. Алхимия снов / Пер. с англ.- СПб.: Тимошка, 1997. ?352 с.

Размещено на Allbest.ur