Формування моделі аналізу візуального тексту на прикладі натюрморту С. Далі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель аналізу візуального тексту на прикладі натюрморту С. Далі

Цікавим, на мій погляд є те, що натюрморт С. Далі має назву «Живий натюрморт», що вказує ставлення художника до свого твору. Митець зумів втілити у неживих предметах їх динамізм, усі вони поєднуються в одному безперервному русі, що створює ілюзію безперервного простору, геометричні площини знівельовано > море - плавно переходить на територію балкону, і стіл слугує лише підтвердженням цього. Картина витримана в блакитно-білих тонах, фон - чорний, акцент робиться на червоному столі з геометричним узором. Виділимо усі повідомлення, які містяться у цьому полотні:

Перше повідомлення має мовну природу і дано безпосередньо: воно утворене авторським підписом на краю полотна, а також як не дивно проявляється усамій назві картини «Живий натюрморт»

Таким чином, мовне повідомлення картини має двоякий характер, воно виступає, як денотативне (відноситься до безпосереднього прямого значення) і коннотативне (має додаткові відтінки значення і непрямі смисли).

Друге повідомлення, закладене в цей натюрморт, припускає відволікання від першого, мовного, повідомлення,тут ми звертаємо увагу на саме зображення. Ще нічого не знаючи про знаки, ми все одно "читаємо" зображення і розуміємо, що перед нами не просто продукти їжі чи морський пейзаж, а власне просторове зображення сукупності усіх предметів, що підвласне розпізнаванню та ідентифікації. Означуваним (значеннями, змістовної стороною цього другого повідомлення служать реальні предмети, що означають (формою, зовнішнім виглядом) - ті ж предмети, але тільки природні.

Очевидно, що в такого роду знаках (зображеннях) відношення між позначеним предметом і тим, що позначає, головним чином (знаком, формою) будується на аналогією, вмотивованою (на відміну від природної мови).

Зрозуміло, що це повідомлення не є трансформацією, тут діє принцип ідентичності. Дана особливість проявляється в характері знань, необхідних для читання іконічного повідомлення: щоб прочитати його, нам не потрібно ніяких відомостей крім тих, що потрібні для безпосереднього сприйняття образу. Це і є наше "базове" знання, так як ми знаємо, що таке образ, що таке море, світанок тощо.

Отже, друге повідомлення відповідає буквальному зображенню предмета, тому його можна назвати іконічним повідомленням.

Означуване " обід на фоні моря " у свою чергу передбачає наявність двох емоційних уявлень - уявлення про морську природу і обід. Тут, у ролі означника в цій картині виступає червоний застелений білим полотном стіл, з якого, немов з рогу достатку, висипається провізія. Щоб прочитати цей перший знак у складі другого іконічного повідомлення, цілком достатньо тих знань, які вироблені нашою цивілізацією, де " обід на фоні моря " протиставляються «обіду в кафе».

У третьому повідомленні - композиція полотна змушує згадати про безліч картин, що зображають всяку їжу, і тим самим відсилає до естетичного означника: перед нами "натюрморт", тобто "мертва природа", вирвана з свого "живого" контексту і зібрана людиною в одному місці і мальовничому вигляді. Знання, необхідні для засвоєння цього знака, відносяться до сфери духовної культури.

Це повідомлення можна назвати (на відміну від першого буквального (іконічного) - символічним І рівня, так як воно відсилає нас за рамки очевидного, в галузь додаткових смислів, тобто на основі деяких кодів - системі умовних знаків, що кодують (зашифровану) інформацію, яку потрібно розшифрувати (розкодувати).

Четверте, символічне повідомлення ІІ рівня, засноване на тому, що в цьому зображенні міститься цілий ряд дискретних знаків, насамперед вони викликають уявлення про "обід на фоні моря", яка потрібно розшифрувати. Звичайно, що цей натюрморт безумовно становить алегоричне поєднання морської реальності, що символізує минуле з теперішнім (стіл). Зображення поділено на дві частини, самим автором золотистою смугою:

· ліва - оптимістична , вказує на силу природньої стихії: моря і морської , світанку, ластівки, де навіть присутність людини умовна: людська рука - це лише умовність, балкон, що відгороджує людину - лише захист, а сам «продуктовий набір» на білому полотні - лише вказує на слабкість людини перед природою: бутель з якого виплескується вода, стакан із вином від якого падає тінь, виноградний листок, груша зі сливами, ніж тощо. Проте, людина ніби наступає на природу, і про це говорить виступаючий стіл, але з білим полотном, а білий, як ми знаємо - це знак капітуляції;

· права - песимістична - її кольори зловісні, тут переважають білий (капітуляція, примирення), чорний (смерть), червоний (само руйнація). Та й навіть складові теж пригнічують: дві чаші, скручені поривом вітру, яблуко, котре летить, як метеор, вишенька, направлений лезом ніж та морська губка.

Увесь натюрморт можна розчленувати на значущі одиниці: образи (символи) і коди.

Образи, котрі наявні у натюрморті, подані за ступенем важливості:

І рівень:

1. рука людини - рука творця натюрморту - умовна, невагома > проте у сукупності з світанком і ластівкою (символ життя) > може становити вже інше трактування, адже тут вже це буде символ руки Божої, що творить усе, алегорія біблійного творіння Землі.

2. небо - символіка Божої присутності.

3. світанок > символ народження нового життя, приставлений тут смерті..

4. ластівка > вісниця миру і злагоди, один із ранніх християнських символів, таких, як риби чи хрест у колесі.

5. стіл - земля. натюрморт далі синтатика контекст

6. біле полотно на червоному столі > торжество справедливості: війна скінчилася, червоний колір - символізує біди, а білий злагоду, капітуляцію людини перед Богом, природою тощо.

7. вода > істинна реальність, поза часовість, де зливається минуле, теперішнє і майбутнє. Вода створює ілюзію, ніби все, наявне в цьому натюрморті створене самою природою, і нібито позбавлене смислового навантаження.

8. листок винограду - Христос - виноградна лоза.

9. стакан із вином - відсилає на до вшанування Таємної вечері, де вино - це кров Ісуса Христа, що страждав за наші гріхи.

Основних символів дев'ять, а згідно нумерології число 9 є символом всеосяжного знання.

ІІ рівень:

10. графин з витікаючою водою - час, що спливає, відлічений час.

11. груша + дві сливи - символ чоловічого фалічного начала у архаїчних народів.

12. яблуко - символ розбрату, ще з античної міфології, а в християнській емблема демона пустелі Азазеля - саме він дав яблуко Еві,... за що був прикутий до скелі Архангелом Рафаїлом до того часу, поки не прийде Армагеддон! Також відомий як демон Смерті!

13. ніж - символ війни.

14. два плоских пустих келиха - символ падіння ідей у Древньому Римі, погана прикмета у сні згідно соннику З. Фрейда.

15 червона помада - натяк на повернення матріархату (феміністичний рух).

16. губка морська - несталість, втрачені мрій..

Отже, у натюрморті існує два рівні образів: буквальний і наявний.

Власне, по-перше, сам натюрморт має бінарну структуру («структуру парних опозицій» - вислі Баррі), що складається з двох контрастних частин:

* перша є оповіддю - «обрамленням» і містить першого героя -- звичайну людину, що прагне поїсти на фоні моря;

* друга - це введення у реальність персонажів з Апокаліпсису, де вже звичні нам предмети існують вже в іншому просторі .

П'ять кодів, визначених Бартом, за яками можна проаналізувати натюрморт С. Далі:

* Проієратичний код -- вказує надію: ластівка - не тільки вісниця весни, вона ще й приносить добрі новини, у часи середньовіччя побутувала притча, що якщо після якоїсь катастрофи помітиш ластівку - це добрий знак. Окрім цього проієратичний код являє собою відтворення подієвої послідовності: ластівки спричинила поштовх графину, з нього пролилася вода, закружляли дві чаші, тобто тут можна зрозуміти таке: хороша звістка руйнує, застарілі перепони, і біда відійде.

* Герменевтичний код -- формулює запитання чи загадку, яка викликає непевність. Загадкою тут є увесь «текст» усього полотна», ми постійно маємо відчитувати, про що тут говориться.

* Культурний код -- встановлює зовнішні зв'язки між текстом і тим, що вважається. Культурний код у натюрморті розпадається на такі підкоди:

* Апокаліптичний код - розкривається у всіх ознаках трагедії - це і вибрана кольорова гама, і підібрана символіка зруйнованої трапези (алегорія голоду), адже тут можна провести повну аналогію з Біблією: 4вершники † Апокаліпсису: (Голод, Смерть, Війна і Чума - їх імена)… .Ось кінь білий, а на ньому сидів, мав лука, і дано йому вінець, і вийшов він як victorious, і щоб перемогти... - Чума ...і вийшов інший кінь, рудий, і сидить на ньому дано взяти світ з землі, і щоб вбивали одне одного, і дано йому великий меч... - Війна ...і ось кінь вороний, і на ньому сидів, мав вагу в руці своїй... - Голод ...і ось кінь блідий, і на ньому сидів, якому ім'я Смерть і пекло слідував за ним... - Смерть

Про після страшної катастрофи наступає Царство Ісуса Христа, що проявляється у натюрморті у вигляді світанку.

* Містерійний код - виражений саме у введенні у натюрморт завуальованих релігійних песонажів, присутності яких

* Семічний код, який також називають конотативним, -- пов'язаний із темою, в даному випадку суть теми викладена тут у назві картини.

* Символічний код -- також пов'язаний із темою, але, так би мовити, на вищому рівні. Картина є побудованою на протистоянні смерті і життя, Божественного і земного, духовного і тілесного тощо.

Для, цього натюрморту наявна, згідно висловлювання Ю. Лотмана, аналітична тенденція, яка не тільки характеризується зверненням до предмета, як до слова, але явно виявляє вплив лінгвістичного мислення на Далі. Зазвичай у цьому випадку підкреслюється розкладання об'єкта на площині і на геометричні форми (для митців-кубістів), що і було характерно для Далі, адже він починав саме, як кубіст, і навіть коли він став сюрреалістом, він розглядав кожен свій твір, як цілісний об'єкт, який має єдине значення (річ = слово), і отже може розглядатись як складений з ієрархічно більш низьких (більш елементарних) одиниць, які на своєму рівні володіють своїми просторовими значеннями і одночасно входять більш високий рівень як складові смислової цілісністі речі.

Предмети у натюрморті виступають, згідно слів Ю. Лотмана, як речі у кіно, адже ці предмети грають свої ролі, ми бачимо одне, а розуміємо інше Тобто, усі предмети мають власне ім'я, наділене власним значенням і як би включені в інтимний світ глядача.

Звичайно, що створюючи цей натюрморт С. Далі не ставив собі задачу зобразити речі "з натури", а навпаки попередньо підібрав і вибудував їх у відповідності зі смисловим і художнім завданням.

Так, справді, щоб стати об'єктом натюрморту, плоди та фрукти повинні бути зірвані, квіти зрізані, риби, звірі та птахи - відловлені і вбиті. Таким чином, усі об'єкти перетворюються в символи, а самі картини містять в собі якесь повідомлення, тайнопис, значення яких можна трактувати по різному, ось і чому і є складність інтерпретації.

Але, наш натюрморт створений генієм сюрреалізму С. Далі, якому була характерна манера автоматичного письма і відтворення на полотні запису сновидінь, адже в сновидіннях, згідно з Фрейдом, відкриваються глибинні істини буття, а автоматичне письмо (у живописі - це натяковість і символічність), становить виняткову цензуру розумової дії, та допомагає найбільш адекватно передати їх за допомогою слів або зорових образів. Подібний спосіб творчості занурює художника "у внутрішню феєрію", і творить вже новий вид натюрморту - натюрморту ірреальності, яка потребує аналітичного трактування.

Тому, наш «Живий натюрморт» осмислюється вже, як свого роду наркотичний засіб, що без алкоголю і наркотиків призводить людину в стан мрій, коли руйнуються ланцюги, що сковують дух.

Наш натюрморт дійсно стає живим, він починає трактувати самого себе, адже глядач дивлячись на це полотно входить у світ ілюзії, з якої вже мабуть і не вийде…, і це є домінування полотна над людиною.

Размещено на Allbest.ru