Конспективне викладення концепції тексту Ю. Лотмана

Характеристика тенденцій розвитку динаміки семіотики. Основні етапи трактування тексту. Особливості створення художнього твору, ускладнення структури текстових повідомлень, їх багатошаровість і неоднорідність. Соціально-комунікативні функції тексту.

Рубрика Культура и искусство
Вид краткое изложение
Язык украинский
Дата добавления 03.02.2012
Размер файла 17,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конспективне викладення концепції тексту Ю. Лотмана

Виконала студентка групи КМК - 41

Крижевич Юля

семіотика текстовий повідомлення комунікативний

Згідно визначення Ю. Лотмана у динаміці розвитку семіотики існують дві тенденції:

1) Одна спрямована на уточнення вихідних понять і визначення процедур породження. Прагнення до точного моделювання призводить до створення мета семіотики: об'єктом дослідження стають не тексти як такі, а моделі текстів, моделі моделей і т. д. Характерна особливість: мова цікавить дослідника як матеріалізація структурних законів мови, Власне, тут наявна структурна непослідовність, суміщення різноманітних текстів у межах єдиного текстового утворення, смислова невизначеність - випадкові і "непрацюючі" ознаки, що знімаються на метарівні моделювання тексту, то, з іншої сторони, вони є предметом особливої уваги.

2) Друга тенденція зосереджує увагу на семіотичному функціонуванні реального тексту. Предмет уваги на семіотичних аспектах мови, які розходяться з мовною структурою. «Вона - за визначенням Ю. Лотмана, - породжує семіотику культури».

Автор пропонує розглянути такі етапи трактування тексту, як такого:

· Початкові визначення тексту, що підкреслювали його єдину сигнальну природу, або нероздільну єдність його функцій в певному культурному контексті, де текст розглядався як вислів на якій-небудь одній мові.

· Семіотики виявили, що, для того щоб дане повідомлення могло бути визначено як "текст", воно повинно бути як мінімум двічі закодовано.

· Етап підключення будь-яких формул в текст другого порядку. Особливий структурний сенс отримували такі випадки, коли з'єднувалися тексти на принципово різних мовах, наприклад, словесна формула і ритуальний жест. Виходить в результаті текст другого порядку включав в себе розташовані на одному ієрархічному рівні підтексти на різних і взаємно не виводяться один з одного мовами. Виникнення текстів типу "ритуал", "обряд", "дійство" призводило до поєднання принципово різних типів денотатів аж до - до виникнення складних проблем перекодування, еквівалентності, зрушень у точках зору, суміщення різних "голосів" в єдиному текстовому цілому.

· Поява художніх текстів. Багатогранний матеріал отримує додаткову єдність, коли переказується вже на мові даного мистецтва. Подальша динаміка художніх текстів, з одного боку, спрямована на підвищення їх цілісності та іманентної замкнутості, а з іншого, на збільшення внутрішньої семіотичної неоднорідності, суперечливості творів, розвитку в тексті структурно-контрастних підтекстів, які мають тенденцію до все більшої автономії. Коливання у ракурсі "семіотична однорідність <-> семіотична неоднорідність" становить одну з парадигм історико-літературної еволюції. З інших важливих її моментів слід підкреслити напругу між тенденцією до інтеграції - перетворення контексту в текст (складаються такі тексти, як "ліричний цикл", "творчість всього життя як один твір" і т. п.) та дезінтеграції - перетворенню тексту в контекст ( роман розпадається на новели, частини стають самостійними естетичними одиницями). У цьому процесі позиції читача і автора можуть не збігатися: там, де автор бачить єдиний цілісний текст, читач може вбачати збори новел і романів.

Створення художнього твору знаменує якісно новий етап в ускладненні структури тексту. Багатошаровий і семіотичний неоднорідний текст, здатний вступати в складні відносини як з навколишнім культурним контекстом, так і з читацькою аудиторією, перестає бути елементарним повідомленням, спрямованим від адресанта до адресата. Виявляючи здатність конденсувати інформацію, він набуває пам'ять. На такій стадії структурного ускладнення текст виявляє властивості інтелектуального пристрою: він не тільки передає вкладену в нього ззовні інформацію, а й трансформує повідомлення і виробляє нові.

Соціально-комунікативні функції тексту:

1. Спілкування між адресантом та адресатом. Текст виконує функцію повідомлення, направленого від носія інформації до аудиторії.

2. Спілкування між аудиторією і культурною традицією. Текст виконує функцію колективної культурної пам'яті.

3. Спілкування читача з самим собою. Текст - актуалізує певні сторони особистості самого адресата. У ході такого спілкування одержувача інформації з самим собою текст виступає в ролі медіатора, що допомагає перебудові особистості читача, зміни її структурної самоорієнтації і ступеню її зв'язки з метакультурними конструкціями.

4. Спілкування читача з текстом. Виявляючи інтелектуальні властивості, високоорганізований текст перестає бути лише посередником в акті комунікації. Він стає рівноправним співрозмовником, що володіє високим ступенем автономності. І, для автора (адресанта), і для читача (адресата) він може виступати як самостійна інтелектуальна освіта, відіграватиме активну і незалежну роль в діалозі.

5. Спілкування між текстом і культурним контекстом. В даному випадку текст виступає в комунікативному акті не як повідомлення, а в якості його повноправного учасника, суб'єкта - джерела або одержувача інформації. Відносини тексту до культурного контексту можуть мати метафоричний характер, коли текст сприймається як замінник всього контексту, якому він у певному відношенні еквівалентний, або ж метонімічний, коли текст являє контекст як деяка частина - ціле. Текст є водночас і інформантом, якщо переміщений в нову комунікативну ситуацію, - актуалізують перш приховані аспекти своєї кодованої системи. Таке "перекодування самого себе" відповідно до ситуації оголює аналогію між знаковою поведінкою особистості і тексту. Таким чином, текст, з одного боку, уподібнюючись культурному макрокосму, стає значніше самого себе і набуває рис моделі культури, а з іншого, він має тенденцію здійснювати самостійну поведінку.

Ю. Лотман зупиняє увагу на співвідношенні тексту і мета тексту: «З одного боку, той чи інший приватний текст може виконувати по відношенню до культурного контексту роль описує механізму, з іншого, він, в свою чергу, може вступати в дешифрується і структурують відносини з деякою метамовною освітою. Нарешті, той чи інший текст може включати в себе в якості приватних підструктур і текстові, і метатекстові елементи».

Текст постає перед нами не як реалізація повідомлення на якій-небудь одній мові, а як складний пристрій, що зберігає різноманітні коди, здатне трансформувати отримувані повідомлення і породжувати нові, як інформаційний генератор, що володіє рисами інтелектуальної особистості. У зв'язку з цим змінюється уявлення про ставлення споживача і тексту. Ось, чому автор пропонує ввести замість формули "споживач дешифрує текст" можлива більш точна - "споживач спілкується з текстом". Він вступає з ним в контакти. Процес розшифрування тексту надзвичайно ускладнюється, втрачає свій одноразовий і кінцевий характер, наближаючись до знайомих нам актів семіотичного спілкування людини з іншого автономної особистістю.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Екранізація як варіант інтерпретації художнього тексту і місце перетину різних комунікативних систем. Прийоми і принципи візуалізації художніх світів творів у різних типах кіноінтерпретацій. Кореляція сюжету в екранізаціях роману "Портрет Доріана Грея".

    курсовая работа [69,6 K], добавлен 15.05.2015

  • Стиль як категорія естетики, функції та структура стилю. Стиль - "генна" (що породжує) програма твору. Художній напрямок як інваріант художньої концепції. Література і мистецтво - система, що розвивається. Розвиток художнього процесу.як інваріант художньо

    реферат [22,5 K], добавлен 06.08.2005

  • Особливості іконічного повідомлення натюрморту С. Далі. Виявлення основних значущих одиниць (семантика) та їх класифікація. Зв’язування зв’язків між одиницями (синтатика). Уведення кодів (залучення контекстів). Гра денотативних та конотативних значень.

    практическая работа [22,8 K], добавлен 26.03.2012

  • Культура та її основні функції. Особливості дохристиянської (язичницької) культури слов’ян на території України. Образотворче мистецтво Італійського Відродження як вершина розвитку культури цієї доби. Основний напрямок культурного впливу на людину.

    реферат [106,0 K], добавлен 25.08.2010

  • Основні етапи створення кліпів. Особливості підготовки до зйомок. Біографія Алана Бадоєва - талановитого сучасного кліпмейкера. Краща десятка яскравих робіт режисера. Специфіка роботи з видатним українським кліпмейкером, її творча та фінансова сторони.

    курсовая работа [111,0 K], добавлен 14.06.2015

  • Загальна характеристика та аналіз змісту п’єси, що обрана до постановки, її тематика та ідея, особливості відображення життя. Розробка та опис образів, режисерське трактування твору. Специфіка мови, головні епізоди, використовувані прийоми та акценти.

    контрольная работа [29,8 K], добавлен 20.04.2016

  • Сутність та значення соціально-культурного комплексу. Фактори, що впливають на розміщення комплексу. Аналіз сучасного стану та особливості розміщення соціально-культурного комплексу України, його основні проблеми, тенденції та прогнози розвитку.

    курсовая работа [87,6 K], добавлен 20.11.2010

  • Специфічні риси художнього активізму, його визначення та кола художніх практик які йому належать. Соціально орієнтовані художні практики 1960-1980-х років, їх особливості та характерні риси. Сфера художнього активізму в сучасному медіа просторі.

    курсовая работа [70,1 K], добавлен 18.07.2013

  • Етапи національного самовизначення та відродження української культури у XX ст. Наступ на українську культуру сталінського уряду. Фізичне і духовне знищення представників національної інтелігенції. Поліпшення мовної ситуації під час політичної "відлиги".

    реферат [21,9 K], добавлен 16.11.2009

  • Прийоми трансформації художнього образу в образотворчому мистецтві. Орнамент як один з основних засобів художнього оформлення творів прикладного мистецтва. Особливості та традиції художнього ткацтва в Україні. Засоби стилізації художнього образу.

    курсовая работа [34,8 K], добавлен 18.04.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.