Дослідження костюму 40-х років ХХ сторіччя

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Міністерство освіти і науки України

Київський Національний Університет Технологій та Дизайну

КОЛЕДЖ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З дисципліни “Композиційна огранізація форми”

ТЕМА ПРОЕКТУ : ”Дослідження костюму 40-х років ХХ сторіччя”

Студентка групи Дк 9-4 спеціальність 5.02020701Ковальчук Є.О.

Керівник курсового проектування Бондаренко О.І.

Київ 2016



Вступ

Дизайн одягу - це один з напрямків творчої діяльності, метою якої є проектування комфортного, функціонально оправданого, естетично цілісного одягу, як одного з елементів предметного середовища, який відповідає відповідним матеріальним та духовним вимогам споживача.

Дизайнер одягу - це спеціаліст, що створює ескізи моделей одягу, які відповідають останнім тенденціям моди.

Одяг, створений дизайнером повинен поєднувати в собі красу, практичність і користь. Сучасний дизайн йде в ногу з часом і відповідає способу життя людей, що змінюється, їх потребам. З часом міняються переваги замовників, тенденції, як в матеріалах, так і в якості одягу. Дизайнери одягу все враховують, вивчають і не перестають дивувати новими ідеями і рішеннями. Робота дизайнера (або групи дизайнерів) починається з пошуку замовників-покупців, ведення переговорів, на яких обговорюються необхідні деталі. На початку роботи над новим продуктом дизайнер створює ескізи майбутніх моделей, займається підбором і покупкою необхідних тканин (хутра, шкіри, ниток). Дизайнер здійснює контроль над якістю, несе відповідальність за отриману у результаті модель. Наступним етапом виробництва є безпосереднє пошиття і виготовлення моделей по ескізах, взаємодія з фабриками. Разом з технологами, конструкторами складається необхідна технічна документація для виробництва. Окрім прямої роботи з одягом, в обов'язки дизайнера входить підготовка рекламних кампаній, налагодження партнерських стосунків, організація і проведення показів, участь в шоу, показах мод.

Дизайнер костюму повинен добре знати: основні направлення моди, методичні матеріали по моделюванню та конструюванню виробів, сучасні методи виготовлення виробів на базі промислової технології; призначення і технічні характеристики технологічного обладнання; методики і засоби виконання технічних розрахунків, обчислювальних і графічних робіт при конструюванні виробів різного асортименту; основи організації діяльності підприємства та управління ним; історію розвитку моди і костюма.

Дизайн - складна, копітка робота. Дизайнер знаходиться в постійному творчому пошуку, розробляє нові композиційні прийоми. Для цього він досліджує традиції національних костюмів, знахідки інших дизайнерів, відвідує музеї, покази, виставки, розглядає ілюстровані каталоги, живопис старих майстрів і інші місця, де може почерпнути щось нове і знайти натхнення для нових ідей.

В даному курсовому проекті розглядається колекція, що створена під враженням костюму 40-х років ХХ століття. Колекція створена для жінок віком від 18-35 років. В основі колекції полягає образ сильної, рішучої жінки, яка впевнена у собі.

Костюм 40х відображає важкі умови життя у воєнний період. Мода була значно спрощена через нестачу матеріалів, що призвело до поширення лаконічних фасонів, мінімальної кількості аксесуарів та костюмів, схожих на воєнну форму. Навіть за таких обставин жінки бажали залишатися привабливими, тому виникло незвичайне поєднання ніжного жіночного силуета зі строгими формами воєнного костюма, що призвело до створення образу сильної жінки.



1.Характеристики європейської моди 40-х років ХХ століття

Мода сорокових років диктувалася немодними будинками і дизайнерами, а суворими умовами, в які були поставлені майже всі країни світу.

У 1939 році почалася Друга Світова війна і з цього моменту промисловість (в тому числі і легка) починає працювати на забезпечення фронту. Тканини стають дефіцитом, зокрема, існувала заборона на використання бавовни, шовку, шкіри не для військових потреб. В результаті цього, в крої жіночого одягу 40-х років панує мінімалізм і відсутні які б то не були декоративні елементи, драпірування та інші деталі, що вимагають додаткового метражу тканини.

Двома основними стилями одягу того часу стали спортивний стиль і стиль мілітарі.

Кольорова гамма не відрізнялася різноманітністю: чорний, синій, сірий, хакі. Із принтів іноді можна було зустріти горох або дрібну квіточку.

Дуже поширеними елементами одягу стали: У європейській жіночій моді 1940-х років дуже популярні елементи тірольські-баварського костюма і Карибо-латинські і іспанські мотиви. У моді рукава ліхтарики, характерні для тирольских і баварських суконь, тірольські капелюхи, що нагадують мисливські, андалузький горошок, маленькі жакети болеро, мініатюрні шапочки, в стилі іспанських тореадорів, баскські берети, тюрбани як у кубинських робітниць з плантацій цукрової тростини.

Спідниця-олівець - дуже вузька спідниця довжиною трохи нижче коліна., 1947-й рік, коли ChristianDior презентував втомленій від війни публіці свою колекцію NewLook - подарували світу вузьку, але завжди актуальну спідницю-олівець. Правда, якщо сучасна спідниця-олівець може бути якого завгодно кольору, то затьмарені війною 40-ті роки диктували чорний, сірий і синій кольори.

Сукня-сорочка - неймовірно практична річ. Часто доповнювалася поясами, ременями, хлястиками, великими кишенями.

Білі комірці та манжети. Використовувалися для будь-яких заходів, коли хотілося виглядати більш нарядно і красиво. Тканини на білу блузку могло і не вистачити, тому комірці та манжети, пришивати до суконь або кольоровим блуз, стали справжнім порятунком для таких випадків.

Головні убори. Капелюшки з початку сорокових років стрімко зменшувалися в розмірах, а потім і зовсім зникли з гардероба. На зміну їм прийшли шарфи, хустки і берети.

У вечірній моді панувала романтичний напрям. Для модних вечірніх і святкових суконь 40-х років характерні злегка розклешенні спідниці, декольте, щільно прилягаючий ліф, або ліф з драпіруванням, невеликі рукава ліхтарики. Найчастіше вечірні туалети шилися з креп-сатину, файдешіна або щільного шовку, креп-жоржета, креп-марок, оксамиту, панбархату і паншіфона, оброблялися мереживом і аплікаціями з квітів, бісером. Дуже поширені білі мереживні комірці. Головним доповненням вихідного туалету вважалася горжетки з чорнобурої лисиці. З прикрас особливо популярні були намиста і великі брошки.

На початку 1940-х років дуже модними стають розширюються донизу пальто з габардину з великими підкладним плечима, часто з рукавом реглан. Крім того, популярні двобортні пальто і пальто приталених силуетів з поясом. Крім габардину пальто шили з вовни бостон, корду, коверкот і з найпоширеніших тканин тих років - фуле, драпу, драп-велюру, ратину, сукна і бобрика.

1940-і - це час взуття на платформі і танкетці. Жінки всього світу вважали за краще носити подібне взуття. Дуже модною моделлю були туфлі з відкритими носком і п'ятою, на високих підборах, які мають платформу під носочной частиною. Однією з найпоширеніших моделей жіночого взуття 1940 х років в нашій країні були напівчеревики зі шнурівкою на невеликому каблучку і туфлі човники.

Взимку модниці мріяли дістати черевички, знову-таки на невеликому каблуці, зі шнурівкою, але всередині на хутрі, а зовні оброблені хутряною облямівкою..

Нейлонові панчохи зі швом, фетиш 40-х років, дістати було дуже важко, а ціни на ці панчохи були просто нереальними. Панчохи були таким дефіцитом, і таким об'єктом мрій, що жінки малювали на ногах олівцем шов і п'яту, імітуючи панчіх на голій нозі. Дівчина в платті з підкладним плічками або рукавами-ліхтариками в білих шкарпетках і човниках на маленькому каблучку або босоніжках - своєрідний символ епохи



2. Характеристика основних елементів формоутворення костюму, на яких базується колекція

При проектування колекції курсового взятий образ сильної, але в одночас тендітної жінки 40-х років ХХ століття.

Пластика у костюмі плавно з'єднує одну форму з іншою. У моделях колекції пластика поєднує у собі суворий та жіночний образи. Кожна пластична лінія несе у собі образно-емоційне навантаження. Складна форма костюму описується лініями різного характеру. В костюмі присутні різкі переходи з одних елементів у інші. Наприклад у багатьох моделей можна спостерігати такий перехід пластики: від вогнутої лінії плечей з випуклими рукавами-ліхтариками, які переміщуються до лінії талії та плавно переходять у горизонтальні лінії склад спідниці. Завдяки пластиці можна можна підкреслити фігуру та приховати недоліки. Пластика композиції костюма багато в чому залежить від пластичних властивостей матеріалів, з яких вона виготовлена.

Силуетом костюму прийнято називати площинне вираження об'ємної форми. Як правило форму костюму характеризують фронтальні і профільні силуети. За основу курсового проекту взятий Х-образний силует. Його можна порівняти з двома трапеціями - верхньою частиною ліфа та нижньою трапецією спідниці, які з'єднані невеликою основою, тобто талією. Тут очевидний контраст між розширенною лінією плечей, а також розширеною лінією низа спідниці і тонкою талією. Контраст збільшується завдяки спідниці кльош. В цьому випадку також контрастують маси ліфа та спідниці.

Лінія служить межею, що відділяє зображену форму від оточуючого її простору . Універсальність лінії у тому, що вона в одночас належить лише даній площині і слугує межею пересічення декількох площин. Лінії костюма поділяються на: конструктивні - це контурні лінії форми костюма, що і деталей, що та видимі лінії з'єднання складових частин і деталей форми( шви, виточки, склади); декоративні лінії - це лінії різних обробок одягу( рельєфи, строчки, пояси);

Для створення зорового руху в дизайні костюма використовують масштаб (принцип нерівних відношень частин одягу), коли контрастне зіставлення одних частин форми іншим створюють яскраво виражану відмінність і зіставлення частин. Тут під масштабністю розуміється співвідношення величини форми одягу до фігури людини, величини частин форми між собою і їх співвідношення до всієї форми одягу. У деяких моделях колекції спостерігається співвідношення широких плечей та тонкої талії, що зорово робить плечі ширшими, а талію тонкішою. У випадку, коли спідниця без розширеної лінії низу стегна виглядають вузькими. Фігура виглядає більш стрункою та високою завдякупринту з вузькими вертикальними полосами та взутті на танкетці.

Фактура матеріалу - це самостійний активний елемент форми костюму, що створює зовнішній вигляд виробу і визначає його зоровий образ. Фактура матеріалів невідривно пов'язана із структурними властивостями, що грають важливу роль при створенні форми костюма. Гладка поверхня матеріалів колекції курсового проекту надає моделям легкості, пластичності та зорово зменшує об'єм. Окрім того, льон та шерсть, дозволяють створювати стійкі форми з чіткими контурами та внутрішніми лініями.

Перше враження від костюма виникає завдяки кольору. Він дає емоційний поштовх, це дуже сильний чинник сприйняття предметів навколишнього світу. Колір в костюмі може сприяти створенню певного настрою і зв'язується з такими поняттями, як радість, печаль, благородство, строгість, молодість і т.д. Колір зв'язаний і з іншими засобами композиції - формою ,пропорціями, масштабом, нюансом. Колір дозволяє скоректувати не зовсім пропорційну фігуру, створює зв'язок між окремими частинами виробу. За допомогою кольору можна акцентувати елементи форми, підкреслити ту або іншу частину фігури, охарактеризувати подобу людини в цілому. У колекції курсового проекту використані: синій, хакі, чорний та сірий.

Ритм - чергування будь-яких елементів, що відбуваються з певною послідовністю, частотою і так далі.. У колекції курсового проекту використовується простий ритм- це повторення однакових форм і рівних інтервалів. Такий ритм, називається метричним , він виражає рівновагу, додає композиції статичності(наприклад, розташування складок, рельєфів, гудзиків в застібках).

Пропорції - відповідність визначеного співвідношення форм, між собою та предметом в цілому, одне із проявлень гармонії. В костюмі пропорції особливо важливу роль: від того у яких співвідношеннях знаходяться його окремі частини між собою та фігурою людини, залежить образна виразність та зовнішній вигляд самої людини. Для створення бажаних пропорцій в костюмі є визначення довжини виробу та лінії талії..У більшості моделей курсового проекту спостерігається природнє членування лінією талії на дві частини, а довжина виробу до коліна, що виражається співвідношенням золотого січення (виражає співвідношення 3:5, 5:3; 8:5; і т.д.)

Симетрія -- це закономірне розташування однакових, рівних частин відносно один одного. У природі і мистецтві існує декілька видів симетрії, розглянемо їх послідовно: дзеркальна симетрія -- найбільш простий для сприйняття і поширений вигляд симетрії, коли одна половина предмету або композиції є як би дзеркальним віддзеркаленням інший; прикладом такого вигляду симетрії може служити фронтальний силует фігури людини в нерухомому стані з вертикальною віссю (плоскістю) симетрії; Майже у всіх моделях колекції курсового проекту використана дзеркальна симетрія.

Колекція курсового проекту має такі властивості, як виразність, цілісність, гармонійність. Ці властивості створюються завдяки застосуванню певних засобів композиції, до яких відносяться: пропорції, ритм, симетрія-асиметрія, нюанс і контраст, ритм, колірне рішення. Застосування перерахованих засобів дозволяє творцю костюма висловити свій задум, наповнити костюм художнім змістом і таким чином впливати на думки і почуття глядачів.



3. Характеристика колекції

3.1 Стильова характеристика колекції

Стиль в одязі- це спільність засобів художньої виразності і творчих прийомів, які використовує дизайнер, створюючи свою колекцію одягу. Стильним може виглядати будь-який образ, якщо правильно зорієнтується у виборі нарядів і аксесуарів.

Класичний стиль - для класичного стилю характерні елегантність і стриманість, деталі лаконічні або відсутні. Основні розчленовування форм одягу збігаються з природними розчленовуваннями фігури. Декор в костюмі класичного стилю взагалі відсутній або зведений до мінімуму. Для нього характерний напівприлеглий силует, який додає фігурі велику стрункість і тому не виходить з моди. Для нього характерний і вибір тканин; як правило, для костюмів це шерстяні тканини, багаточисельні різновиди твіду. У орнаментальному вирішенні полотен використовуються клітка, смужка, горох.

Спортивний стиль -для одягу спортивного стилю характерні вільні, прямі силуети, наявність накладних деталей, таких як кишені, пати, погони, присутні обробні строчки по краю борту, лацканів і комірів. Одяг спортивного стилю комфортний і практичний, але, на відміну від класичного, неприйнятна для урочистих випадків. Цей стиль віддають перевазі люди активні, мобільні, люблячі комфорт. Вони вибирають зручні джинси, шорти, сорочки і брюки простого м'якого крою, футболки, джемпера.

Фольклорний стиль -Основною відмітною ознакою цього стилю є використання лише екологічних матеріалів і кольорів. Тут немає місця штучним тканинам. Дуже популярні вироби так званої грубої сільської в'язки, найчастіше з нефарбованої пряжі. У одязі часто використовуються традиційні народні обробки - вишивка, аплікація, мережка, буфи, рюші, плетіння. Крім того, одяг часто прикрашається бісером, кольоровими нитками, шнуруванням. Частий атрибут фольклорного стилю - хустки. Це може бути якнайтоншого плетіння пухова або яскрава кольорова хустка.

Стиль «Фентазі» - для одягу стилю «фентазі» характерна велика різноманітність форм, складність крою, асиметрія, нарядність обробки. Може бути використаний хутро, мереживо, гіпюр і тому подібне Цей стиль застосовується в нарядному одязі, в туалетах для особливо урочистих випадків в костюмах для естради та високої моди.

Романтичний стиль - Повне уособлення жіночності. Волани, рюші, жабо, обробка мереживом - ті милі дрібниці, які ніколи не втрачають своєї актуальності в цьому стилі. Тут протипоказані прямі вузькі лінії, романтична жінка віддає перевагу «летючим» спідницям, що злегка розкльошені, прозорим блузам, що підкреслюють її жіночні форми. У цьому гардеробі можуть бути і брюки, що вигідно підкреслюють красиву лінію стегон і тонку талію. Маленька сумочка, рукавички - ті аксесуари, які будуть сповна доречні на довершення романтичного образу.

Тканини використовуються різні. Від натурального загальновизнаного шовку, до високотехнологічних ультрасучасних матеріалів. Часто можна зустріти в такому образі матеріали, стилізовані під риб'ячу луску, з великою кількістю пайєок, металевих пластинок. Дизайнери не відкидають і принт: в основному це квіткові і етнічні мотиви, горох різних розмірів, візерунчасті, плавні малюнки. Силует - прилеглий до тіла, підкреслюючий форму «пісочного годинника». Фактури, що м'яко драпіруються, такі як шовк, шифон, атлас, теж досить часто присутні в таких вбраннях. Можна зустріти оксамит, тонкий шерстяний або твід текстиль. Романтичний стиль одягу для дівчини важко уявити без використання мережива.

Колекція курсового проекту відповідає всім вимогам романтичного стилю. Силует костюму Х-образний, широкі плечі та тонка талія роблять жінку тендітною та витонченою. Рукава ліхтарики та спідниці кльош надають грайливості образу.



3.2 Характеристика матеріалів для виготовлення моделей колекції

Тканина для модельєра все одно, що фарба для художника. Вдалий вибір тканини - ключ до успішного дизайну. Одним із важливих критеріїв підбору тканини являється пластика. Пластичні властивості форми залежать не лише від конструктивного рішення, але й від властивостей матеріалів. Тканини, як основний будівельний матеріал своїми пластичними властивостями, мірою драпіруємості визначає характер форми: її м'якість, плинність, скультурну чіткість або жорсткість та сухість. Матеріали, що випускаються промисловістю для виробництва одягу можна систематизувати по виду волокна : натуральні, синтетичні і штучні. При виготовленні пряжі для отримання тканин часто використовують суміш різних волокон, в достатній мірі що відповідає гігієнічним, механічним, технологічним, експлуатаційним і естетичним вимогам. Різні способи ткацьких і трикотажних переплетень сприяють виробництву тканин і трикотажних полотен не лише з різноманітними фактурними поверхнями, але і різними пластичними характеристиками. Наприклад, у колекції курсового проекту переважають сухі тканини( вовна та льон), що створюють певні технічні труднощі при виготовленні виробів, але мають пружну пластичність. З них добре "ліпляться" формостійкі, строго чіткі костюми, сукні, пальто і так далі)

Одним із найважливішим засобів композиції являється фактура. Отже, фактура тканини - це структура її поверхні, яка впливає на рельєфність, малюнок лицьової поверхні, блиск, тобто на зовнішній вигляд тканини, а також властивості. По мірі виразності фактури тканині можна підрозділити на тканини з багатою фактурою (фактурні) і тканини з бідною фактурою (безфактурні). Елементами фактури, що створює красу тканин, являються: смужки (подовжні, поперечні, косі); ефекти гофре і клоке; зернистість; ворсиста поверхня; ткацькі візерунки, фігурні рельєфи, створені за рахунок рельєфних ниток; рельєфи стійкого тиснення. По фактурі розрізняють тканини: з відкритим, закритим і напівзакритим ткацьким малюнком. А якщо говорити зовсім звичною мовою, то фактура тканини - це зовнішній вигляд тканини. Тобто, наскільки Вам вона здається гладкою або шорсткою, рельєфною, м'якою або жорсткою, блискучою або матовою, прозорою або непрозорою і т.д. Фактура тканини має велике значення в зоровому сприйнятті об'ємності і ваговитості виробу. Наприклад, шорстка і рельєфна фактури збільшують зорову об'ємність і ваговитість, а гладка фактура, навпаки, надає одягу легкість, зорово зменшує об'єм.

У курсовому проекті були обрані такі тканини:

Вовняні тканини являються однією з найбільш цінних груп матеріалів. Вони красиві, міцні, формостійкі, і володіють найвищими теплозахисними властивостями. Також вовняні тканини м'які, добре драпіруються та комфортні у носінні. З вовняних тканин виготовлені моделі костюмного типу та пальта.

Лляна тканина виробляюється з лляної пряжі, в основному з полотняним переплетенням. Має однорідну, нейтральну поверхність та шерахувату фактуру. Вироби із льону міцні ,жорсткі , не електризуються, чудово поглинають вологу, відображають світло, добре проводять тепло. Така тканина розвіюється при щонайменшому русі, підкреслює жіночі форми, дарує відчуття легкості. У курсовому проекті льон з льону виготовлені сорочки та сукні.

Бавовняні тканивикоробляються з пуху кущів бавовника. Такі ткани м'які, приємні на дотик, добре драпіруються, відрізняються високими гігієнічними якостями. У курсовому проекті з вовни виготовлені сукні та сорочки.

Сатин -- тканина сатинового переплетення ниток з бавовняного або хімічного волокна. Сатин виготовляється з крученої бавовняної нитки подвійного плетіння. Давно було відмічено, що чим більше скручена нитка, тим яскравіше блиск.. Має гладку, шовковисту лицьову фактуру, на якій переважають уточні нитки; досить щільний та блищить.

Поплін -- бавовняна, шовкова або шерстяна тканина щільна, блискуча, гладка, м'яка. Виробляється полотняним переплетенням. Унаслідок того, що уточниє нитки розпрямлені, а щільність основних ниток більша, ніж уточних, лицьова сторона і виворіт тканини створені з основних ниток, створюючих дрібний поперечний рубчик. Поплін може бути вибіленим, гладкофарбованим, надрукованим і пестротканим

Драп -- важка, щільна вовняна тканина складного переплетення з пряжі апаратного (суконного) прядіння. Драп складається зазвичай з двох шарів. Тканина м'яка на дотик і об'ємна, має гладку, злегка звалену фактуру, що відмінно захищає від вітру і негоди . Драп має володіє такими чудовими якостями : висока здатність зберігати тепло, складі тканини - натуральна вовна - один з найтепліших природних матеріалів , добре пропускає повітря, захищає від вітру, чудово тримає форму.

Габардин - шерстяна тканина, що виробляється з меріносової пряжі, дуже тонкої, крученої в два кінці для основи, і менш тонкою, одинарною -- для утка . Завдяки вживанню особливого вигляду переплетення -- складної саржі, на лицьовій поверхні утворюється різко виражений дрібний рубчик. Тканина має злегка шерохувату форму. Габардин добре драпірується та зберігає форму.

Віскоза - це штучний, нетканий матеріал із целюлози. Має гладку та блискучу фактуру. Віскоза м'який на дотик, має високі гігієнічні якості, добре драпірується та тримає форму. У курсовому проекті взятий як матеріал підкладки, що збільшує зностійкість виробу та допомогає краще тримати форму.

Для надання форми окремним деталям швейного виробу та забезпеченню збереженню цієї форми у процесі експлуатації застосовуються клейові матеріали. У курсовому проекті взятий дублерин. Він широко вживаний в швейному виробництві як матеріал прокладки, що є тканиною або трикотажним полотном з одного боку і клейовим шаром з іншою. Дублерин характеризується високою гнучкістю, низькою зминаємістю. Використовується для того, щоб надати виробу додаткову жорсткість, форму, запобігають сильному розтягуванню і витягуванню основної тканини.

3.3 Композиційне рішення головного вбрання та аксесуарів колекції

Аксесуари- це допоміжні деталі, призначені для прикраси і доповнення костюму. Якщо краса в деталях, то аксесуари є тими самими деталями, які допомагають тонко і незвично передати особливості нашої особистості і характеру, підкреслити красу і звернути увагу на наші переваги. Аксесуари дають нам можливість вдихнути свіжий струмінь в наш образ, змінити його настрій, передати прихований сенс , внести яскравеполум'я в уженабриднувший образ, створити настрій на день своїм веселим або зухвалим характером. Аксесуари можуть бути ключовим або завершальним елементом модного образу. До аксесуарів відносять: головні убори, взуття, рукавички, пояси тощо.

Ніщо так не прикрашає голову людини після розуму і стильної зачіски, як головний убір. Він може змінити осанку та ходу. У курсовому проекті головний убір підібраний у тон взуття, що зорово робить фігуру стрункішою та вищою.

Федора - це фетровий головний убір нагадує по формі трапецію. Він має поля середньої величини з трохи задертими краями вгору. Краяфедори достатньо гнучкі.

Тріблі - фетровий головний з невисокими, трохи опущеними краями та невисокою тулією. Вгорі на тулії прокольна вм'ятина по всій довжині та ще дві невиликі по бокам.

Берет - аксесуар мимоволі нагадує про Францію, витонченому стилі і вишуканій простоті. Є в цьому головному уборі частка невинності і офіціозності.

Тюрбани - це головний убір, що зав'язуються з хусток або шарфів. Цей аксесуар надає образу неповторності, романтики, елегантності, і так само легкості та свіжості.

Зачіски у колекції курсового проекту м'які та об'ємні локони, що укладені по обидві сторони від прямого пробору, трубочки - основні її елементи. Така зачіска робить дівчину грайливою та жіночною.

Туфлі-«лодочки» підкреслюють красу, легкість, витонченість форми ніг та фігури в цілому. Туфлі-«лодочки» доповнюють костюм курсового проекту, створюють елегантний та жіночний образ.

Туфлі на танкетці є ідеальним варіантом, завдяки своїм унікальним якостям. Вона об'єднує у собівсіплюси підборів і платформи, а також практично не має їх недоліків. Танкетка, як і підбори надає зросту та стрункості, але при цьому вона зручна. Взуття на танкетці допомагає створити гармонічний образ, гарно підкреслює стопи, візуально робить її меншою.

Одним із найвитонченіших та найелентніших представників жіночного образа являються рукавички. Цей аксесуар підкреслює красу та грацію рук. Рукавички вносять у дамський образ особливу аристократичність та шарм.

Пояс - підкреслює талію, створює відчуття зібраності, є чудовим помічником для створення потрібних пропорцій.

Аксесуари, що надані у колекції курсового проекту підібрані в тон, таким чином, вони завершують образ, створючизачинений об'ємний простір форми.



Висновки

костюм колекція вбрання

В даному курсовому проекті розглядається тема: «Дослідження костюму 40-х років ХХ століття. Були роглянуті основні напрямки моди тих часів, а саме стиль мілітарі у якому переважають прості та лаконічні лінії та стиль романтичний з вигнутими та випуклими лініями. Сучасний і модний костюм логічно випливає з попередньої моди, розвиваючи і доповнюючи вже існуючі форми, деталі, лінії, дбайливо зберігаючи найбільш цікаві та разом з тим прийнятні для наступних років пропозиції. Тому за мотивами моди 40-х років ХХ століття була розроблена колекція курсового проекту.

Зокрема була розкрита сутність поняття «костюм», визначена роль костюма в системі художньої культури..Був зроблений аналіз композиції костюму, розглянуті усі засоби композиції( пластика, пропорції, масштабність, колір і т.д) та формоутворення ( конструктивні та декоративні лінії,).

Також роглянуті всі основні стилі одягу, та детально досліджений романтичний стиль, в якому виконана колекція та вплив моди на нього.

Для колекії були підібрані відповідні матеріали, що задовольняють естетичні, гігієнічні , експлуатаційні та функціональні вимоги. Були розглянуті поняття пластичних властивостей та фактури, волокнистого складу матеріалів на силует та сприйняття костюму.

Для колекції курсового проекту підібрані аксесуари, які вдало доповнюють образ, роблять його неповторним та цікавим.

У практичній частині курсового проекту були розроблені 12 фор-ескізів на емоційному рівні , що були виконані на форматі А-3 акварельними олівцями ( це один із видів кольорових олівців, грифель яких складається із зпресованої акварельної фарби) Є два способи малювання акварельними олівцями: мокра( по мокрому паперу або з подальшим розмиванням водою ліній, що нанесенні акварельним олівцем; суха( як звичайними олівцями). У курсовому проекті проекті використана суха техніка виконання. За допомогою неї можна створювати , як м'які поєднання, так і яскраві та реалістичні фактури.

При сухому малюванні використовується усі техніки малювання звичайними олівцями, наприклад задання коротких штрихів кольоровим олівцем. Сенс в тому, щоб змінити довжину, напрям і колір ваших ударів, щоб створити текстуру і для покриття поверхні. Насправді кольори на поверхні не змішуються, а створюється ефект, відомий як оптичне змішування.

Технікахрест-штрихування. Це серія довгих штрихів, вживаних в різних напрямах тих, що перекриваються один з одним.

Техніка поліровка. Колір застосовується з використанням сильного тиску, так що папір є повністю насиченим кольором і призводить до дуже гладкої поверхні. Так само активно використовується гумка.



Література

1. Зелент Ш. Мода. Векмодельеров 1900-1999

2. Пармон Ф.М «Композиция костюма»

3. В.Г Инкижинова, С.В. Павлова «Композиция костюма»

4. Казаринова В.И. Красота, вкус, экономика. М., 1985.

5.Бердник Т.О., Неклюдова Т.П. Дизайн костюма

6. Мерцалова М.Н. История костюма. М., 1972.

7. «Тектоніка формоутворення костюма» Т.В. Ніколаєва, 2005

8. Орленко Л.В., Гаврилова Н.И. Конфекционированиематериалов для одежды

9. Андросова Э.М. Основыхудожественногопроектирования костюма

10. «Основи художнього конструювання» І. Т. Волкотруб, 1982

Размещено на Allbest.ru