Державне регулювання експорту залізної руди

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра товарознавства та експертизи непродовольчих товарів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Основи митної справи»

на тему «Державне регулювання експорту залізної руди»

Студент 4 курсу 2 групи

Заочної форми навчання

Факультету товарознавства і

торговельного підприємництва

Іваницький В.В.

доц. Калиновська Л.Є.

Київ 2012р.

ЗМІСТ

Вступ

Аналіз законодавчої бази з питань переміщення залізної руди через митний кордон України

Особливості класифікації залізної руди за УКТЗЕД

Декларування експорту залізної руди

Державне регулювання експорту залізної руди

Висновки та пропозиції

Список літератури

ВСТУП

Залізна руда - природне мінеральне утворення з вмістом заліза у таких кількостях, при яких його економічно вигідно видобувати.

Доля світового споживання заліза серед інших металів складає 95%. Це головний «кит», на якому тримається сучасна цивілізація.

Залізо входить до складу чотирьох головних рудних мінералів: магнетиту, гематиту, гетиту та сидериту. Родовища, що пов'язані з магматизмом, багаті на вміст заліза (близько 70%) і складаються із гематиту та магнетиту.

В Україні розвідано 49 родовищ залізних руд, загальні запаси яких становлять понад 28 млрд. тонн, що складає близько 8-9% від світових.

Світові розвідані запаси залізної руди становлять близько 160 млрд тонн, що містять близько 80 млрд тонн чистого заліза. За даними Геологічної служби США, Україна володіє найбільшими в світі розвіданими запасами залізної руди.

Розглядаючи питання експорту залізної руди, слід відмітити, що у 2012 році показники експорту є дещо нижчими, ніж у попередньому році. Але все ж дане питання є актуальним, так як Україна має великі поклади залізної руди.

Одним із найважливіших показників економічного розвитку країни є наявність стабільного експортного потенціалу, який безумовно має перевищувати імпортний попит. З метою досягнення даної тенденції головним завданням України, як країни з багатими родовищами, є підтримання вітчизняних виробників та створення відповідних умов для успішного виходу вітчизняної продукції на світовий ринок.

Таким чином розвиток експортного потенціалу вітчизняних виробників (особливо в умовах світової економічної кризи) є першочерговим заходом збереження ліквідності українських підприємств.

Головними експортерами залізної руди є такі країни: Австрія, Китай, Німеччина, Польща, Російська Федерація, Румунія, Сербія, Словаччина, Туреччина, Угорщина.

Метою даної курсової роботи є набуття навиків щодо державного регулювання залізної руди при експорті через митний кордон України.

Об'єктом курсової роботи є залізна руда.

Предметом курсової роботи є державне регулювання при експорті залізної руди через митний кордон України.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

· проаналізувати законодавчу базу, що регламентує порядок і правила переміщення залізної руди через митний кордон України;

· перевірити правильність класифікації залізної руди за УКТ ЗЕД;

· здійснити декларування залізної руди в режимі експорту;

· проаналізувати державне регулювання експорту залізної руди через митний кордон України.

1. Аналіз законодавчої бази з питань переміщення залізної руди через митний кордон України

Основним законом, яким визначено загальні принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності є Закон України «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть», який Верховна Рада України прийняла 16.04.1991 [1].

Так, згідно з ним зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть - це дiяльнiсть суб'єктiв господарської дiяльностi України та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi, побудована на взаємовiдносинах мiж ними, що має мiсце як на територiї України, так i за її межами.

Статтею 2 Закону визначено 6 принципів зовнiшньоекономiчної дiяльностi:

А) Принцип суверенiтету народу України у здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi полягає у:

- виключному правi народу України самостiйно та незалежно здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть на територiї України, керуючись законами, що дiють на територiї України;

- обов'язку України неухильно виконувати всi договори i зобов'язання України в галузi мiжнародних економiчних вiдносин;

Б) Принцип свободи зовнiшньоекономiчного пiдприємництва полягає у:

- правi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi добровiльно вступати у зовнiшньоекономiчнi зв'язки;

- правi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi здiйснювати її в будь-яких формах, якi прямо не забороненi чинними законами України;

- обов'язку додержувати при здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi порядку, встановленого законами України;

- виключному правi власностi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi на всi одержанi ними результати зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

В) Принцип юридичної рiвностi i недискримiнацiї полягає у:

- рiвностi перед законом всiх суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, незалежно вiд форм власностi, в тому числi держави, при здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

- заборонi будь-яких, крiм передбачених цим Законом, дiй держави, результатом яких є обмеження прав i дискримiнацiя суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, а також iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi за формами власностi, мiсцем розташування та iншими ознаками;

- неприпустимостi обмежувальної дiяльностi з боку будь-яких її суб'єктiв, крiм випадкiв, передбачених цим Законом;

Г) Принцип верховенства закону полягає у:

- регулюваннi зовнiшньоекономiчної дiяльностi тiльки законами України;

- заборонi застосування пiдзаконних актiв та актiв управлiння мiсцевих органiв, що у будь-який спосiб створюють для суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi умови менш сприятливi, нiж тi, якi встановленi законами України;

Ґ) Принцип захисту iнтересiв суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi полягає у тому, що Україна як держава:

- забезпечує рiвний захист iнтересiв всiх суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi на її територiї згiдно з законами України;

- здiйснює рiвний захист всiх суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України за межами України згiдно з нормами мiжнародного права;

- здiйснює захист державних iнтересiв України як на її територiї, так i за її межами лише вiдповiдно до законiв України, умов пiдписаних нею мiжнародних договорiв та норм мiжнародного права;

Д) Принцип еквiвалентностi обмiну, неприпустимостi демпiнгу при ввезеннi та вивезеннi товарiв [1].

Згідно зі статтею 7 цього Закону України регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi здiйснюється за допомогою:

- законiв України;

- передбачених в законах України актiв тарифного i нетарифного регулювання, якi видаються державними органами України в межах їх компетенцiї;

- економiчних заходiв оперативного регулювання (валютно-фiнансового, кредитного та iншого) в межах законiв України;

- рiшень недержавних органiв управлiння економiкою, якi приймаються за їх статутними документами в межах законiв України;

- угод, що укладаються мiж суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi i якi не суперечать законам України [1].

Забороняється регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi прямо не передбаченими у цiй частинi актами i дiями державних i недержавних органiв.

Тепер проаналізуємо законодавство, яким регламентовано порядок переміщення через митний кордон України товару «агломерована залізна руда» в режимі експорту.

Так, згідно з Митним кодексом України Експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, вiдповiдно до якого українськi товари випускаються для вiльного обiгу за межами митної територiї України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Статтею 75 Митного кодексу України визначено обов'язки особи, на яку покладається дотримання вимог митного режиму:

1) подати митному органу, що здiйснює випуск товарiв у митному режимi експорту, документи на такi товари;

2) сплатити митнi платежi, якими вiдповiдно до закону обкладаються товари пiд час вивезення за межi митної територiї України у митному режимi експорту;

3) виконати вимоги щодо застосування передбачених законом заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

4) у випадках, встановлених законодавством, подати митному органу дозвiл на проведення зовнiшньоекономiчної операцiї з вивезення товарiв у третю країну (реекспорт) [2]. (дану вимогу ми не розглядаємо, так як екпортна поставка має кінцевого отримувача)

Розглянемо дані вимоги більш детально.

Подання митному органу, що здійснює випуск товарів, документів на товар «агломерована залізна руда»

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку [2].

Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю наведено у ст. 335 Митного кодексу України. Згідно з нею, разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу [2].

Таким чином, при вивезенні товару «агломерована залізна руда» у режимі експорту, декларант повинен подати митному органу:

1) Картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами;

2) Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів тощо;

3) Довiдку про проведення декларування валютних цiнностей, доходiв та майна, що належать резиденту України i знаходяться за її межами (про вiдсутнiсть за межами України валютних цiнностей та майна) (ДПА України);

4) Міжнародну автомобільну накладну (CMR) тощо;

5) Книжку МДП (Carnet TIR);

6) Документ, що підтверджує вартість перевезення товару;

7) Рахунок-фактуру (інвойс);

8) Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу "Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено").

Далі проаналізуємо порядок використання та подання митному органу наведених вище документів:

1) Порядок облiку осiб, якi здiйснюють операцiї з товарами та порядок заповнення граф картки облiку особи, яка здiйснює операцiї з товарами затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 634 [3].

2) Законом України від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» визначено основний документ на підставі якого здійснюється зовнішньоекономічна операція. Це зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) - матерiально оформлена угода двох або бiльше суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та їх iноземних контрагентiв, спрямована на встановлення, змiну або припинення їх взаємних прав та обов'язкiв у зовнiшньоекономiчнiй діяльності [1].

Його форму із переліком обов'язкових реквізитів наведено у Положенні про форму зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв), затвердженому наказом Міністерства економіки та з питань європеської інтеграції України від 06.09.2001 № 201[4].

3) Довідка про проведення декларування валютних цінностей підтверджує відсутність незаконного находження валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Декларування валютних цiнностей, доходiв та майна здiйснюється суб'єктами пiдприємницької дiяльностi за формою, завтердженою наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207 в регiональних вiддiленнях Нацiонального банку України та в державних податкових iнспекцiях за мiсцем знаходження суб'єктiв пiдприємницької діяльності [5].

4) Порядок використання Міжнародної автомобільної накладної (CMR) визначено Міждержавною угодою від 19.05.1956 "Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (КДПВ)". Зокрема, сфера дії Конвенції: «Настоящая Конвенция применяется ко всякому договору дорожной перевозки грузов за вознаграждение посредством транспортных средств, когда место погрузки груза и место доставки груза, указанные в контракте, находятся на территории двух различных стран, из которых по крайней мере одна является участницей Конвенции. Применение Конвенции не зависит от местожительства и национальности заключающих договор сторон.» [6].

5) Порядок переміщення із застосуванням книжки МДП та пред'явлення її митному органу визначено Міждержавною угодою від 14.11.1975 "Митна конвенцiя про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiя МДП)" та Порядком реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, затвердженим наказом Держмитслужби України від 21.11.2011 № 755. Зокрема, зазначеними вище нормативними актами визначено, що дія Конвенції МДП поширюється на перевезення товарів, які виконуються без проміжного перевантаження останніх, з митниці відправлення в митницю призначення транспортними засобами, зчепами дорожніх транспортних засобів або в контейнерах з перетином одного чи декількох кордонів за умови, що все МДП чи його частина від початку й до кінця здійснюється автомобільним транспортом [7,8].

6, 7) Документи, що підтверджують витрати на доставку товарів застосовуються в комерційній практиці для оформлення відповідних угод та викорстовуються декларантами для визначення митної вартостi товарів.

В якості таких документів можуть використовуватися:

- документ, що визначає вiдносини сторiн в угодi по наданню послуг по доставцi товарiв вiд мiсця вiдправлення до мiсця призначення;

- рахунок-фактура вiд виконавця угоди доставки, що мiстить реквiзити сторiн, суму та умови платежу, а також предмет платежу;

- банкiвськi платiжнi документи, що пiдтверджують факт сплати послуг по доставцi у вiдповiдностi до виставленого рахунку-фактури.

Рахунок-фактура (invoicе, rechnung) - документ, який супроводжує переміщувані через митний кордон України товари й інші предмети, вказує їх вартість та дозволяє їх ідентифікувати.

Використовуються для здійснення взаєморозрахунків сторін - контрагентів угоди.

Є основним документом, на підставі якого декларант визначає митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно з частиною 11 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України в режимах, вiдмiнних вiд режиму iмпорту, здiйснюється при декларуваннi цих товарiв шляхом заявлення в митнiй декларацiї вiдомостей про числове значення їх митної вартостi та про документи, що його підтверджують [2].

Таким чином, витрати на доставку товару та його вартість мають бути підтверджені відповідними документами та заявлені безпосередньо у митній декларації. Тобто, в даному випадку декларація митної вартості не подається.

8) Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.1999 № 204 затверджено Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць. Згідно з п. 5.2 даного Положення екологічний контроль вантажів передбачає два послідовних етапи контролю:

- перевірка товаросупровідних документів на вантажі, які перетинають кордон;

- безпосередній екологічний контроль вантажів [9].

Зокрема, при експорті товару «агломерована залізна руда» відповідно до п. 5.3 Положення перевірці підлягають наступні документи:

1) Міжнародна товаротранспортна накладна (CMR).

2) Контракт (тільки у випадку здійснення екологічного контролю в зоні діяльності регіональних митниць і митниць).

3) Рахунок фактура (invoice, account, final invoice, Rechnung тощо).

У подальшому Держекоінспектором на товарно-транспортних та товарно-супровідних документах проставляється відповідний штамп, що засвідчує факт здійснення контролю.

Наявнiсть штампу "Екологiчний контроль" на товаросупровiдних документах свiдчить про проведення радiологiчного контролю

Сплата митних платежів, якими відповідно до законів України обкладаються товари

Законодавством України визначено, що товар «агломерована залізна руда» при заявленні в митному режимі експорту не підлягає тарифним заходам регулювання, тобто, при вивезенні з митної території вказаного товару митні платежі не сплачуються.

Виконання встановлених відповідно до закону вимог щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності при вивезенні з митної території України агломерованої залізної руди.

Ураховуючи викладені вище вимоги щодо подання митному органу документів, необхідних для вивезення товару «агломерована залізна руда», законодавством України визначено наступні нетарифні заходи регулювання зовнішньоекономічної діяльності при вивезенні з митної території України агломерованої залізної руди:

Радіологічний контроль.

Таким чином, після виконання зазначеної вище вимоги можна розглядати питання щодо надання дозволу на вивезення з митної території України товару «агломерована залізна руда».

2. Особливості класифікації залізної руди за УКТЗЕД

Митним кодексом України визначено, що товари при їх декларуваннi пiдлягають класифiкацiї, тобто у вiдношеннi товарiв визначаються коди вiдповiдно до класифiкацiйних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД [2].

Порядком роботи вiддiлу митних платежiв, пiдроздiлу митного оформлення митного органу та митного поста при вирiшеннi питань класифiкацiї товарiв, що перемiщуються через митний кордон України (затверджено наказом Мінфіну від 30.05.2012 № 650) визначено, що класифiкацiя товару - визначення коду товару вiдповiдно до вимог Основних правил iнтерпретацiї УКТ ЗЕД, передбачених Законом України "Про Митний тариф України" (далi - Основнi правила iнтерпретацiї УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рiшень Комiтету з Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв Всесвiтньої митної органiзацiї, методичних рекомендацiй щодо класифiкацiї окремих товарiв згiдно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сферi митної справи на виконання статтi 68 Кодексу, до початку перемiщення товару через митний кордон України, пiд час митного оформлення та пiсля завершення митного оформлення [10].

Щодо класифікації, то для зручності вибору вірного коду Законом України «Про митний тариф України» визначено примітки до товарної групи 26 «Руди, шлак i зола». Так, згідно з ними до даної групи не включаються:

(a) шлак або аналогiчнi промисловi вiдходи, пiдготовленi у виглядi макадаму (товарна позицiя 2517);

(b) карбонат магнiю природний (магнезит), кальцинований або некальцинований (товарна позицiя 2519);

(c) шлам iз бакiв - сховищ нафтопродуктiв, що складається переважно з нафти або нафтопродуктiв (товарна позицiя 2710);

(d) основний шлак (група 31);

(e) шлаковату, мiнеральну силiкатну вату та аналогiчнi мiнеральнi вати (товарна позицiя 6806);

(f) вiдходи або брухт дорогоцiнних металiв або металiв, плакованих дорогоцiнними металами; iншi вiдходи та брухт iз вмiстом дорогоцiнних металiв або сполук дорогоцiнних металiв, якi використовують в основному для видобування дорогоцiнних металiв (товарна позицiя 7112); або

(g) мiдний, нiкелевий або кобальтовий штейн, одержаний будь-яким способом плавки (роздiл XV).

Код товару складається з десяти знаків і ділиться відповідно на групи, позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії. Більш детально наведено на рис. 1.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

ХХХХ ХХ ХХ ХХ

Група

Товарна позиція

Товарна підпозиція

Товарна категорія

Товарна підкатегорія

Рис. 1 Структура десятизначного коду товару в УКТЗЕД

Крім того, у прімітках до групи 28 визначено, що у товарних позицiях 2601 - 2617 термiн «руди» означає мiнерали, що фактично використовуються в металургiйнiй промисловостi для видобування ртутi, металiв товарної позицiї 2844 або металiв роздiлу XIV чи XV, навiть якщо вони призначенi для неметалургiйних цiлей. Однак до товарних позицiй 2601 - 2617 не включаються мiнерали, якi були пiдданi обробцi, не властивiй для металургiйної промисловостi.

Вказана група товарів згідно з УКТ ЗЕД розподілена на позиції в залежності від основної складової руди (залізо, титан, уран тощо). Зокрема, позиція 2601 у себе включає «Руди та концентрати залiзнi, включаючи випалений пiрит», позиція 2614 включає «Руди та концентрати титановi», а позиція 2613 містить «Руди та концентрати молiбденовi» тощо.

Розглянемо особливості класифікації товару «агломерована залізна руда».

Згідно з правилом 2 а Оновних правил інтерпретації, товар «агломерована залізна руда» відповідає позиції 2601.

Українським класифікатором товарів ЗЕД визначено пояснення до товарної позиції 2601. Так, згідно з ними основними рудами, що звичайно включаються до цiєї товарної позицiї, є:

(a) червоний гематит, включаючи спекулярит i мартит - оксиди залiза - та коричневий гематит - гiдратованi оксиди залiза, що мiстять залiзо i карбонати кальцiю;

(b) лiмонiт (бурий залiзняк), гiдратований оксид залiза;

(c) магнетит (магнiтний залiзняк), магнiтний оксид залiза;

(d) сидерит (залiзний шпат), карбонат залiза;

(e) випалений пiрит або пiритнi недогарки, агломерованi чи неагломерованi.

До цiєї товарної позицiї також включаються руди i концентрати залiза з вмiстом марганцю менше 20 мас. % у перерахунку на суху речовину (пiсля їхнього нагрiвання до 105-110°C).

Залежно вiд вмiсту в них марганцю цi руди вiдомi або як марганцевистi залiзнi руди, або як залiзистi марганцевi руди.

Однак, до цiєї товарної позицiї не включаються тонкоподрiбнений магнетит та iншi тонкоподрiбненi залiзнi руди, використовуванi як пiгменти (група 32).

Ця позиція ділиться на:

2601 11 - неагломеровані руди та концентрати залізні, крім випаленого піриту;

2601 12 - агломеровані руди та концентрати залізні, крім випаленого піриту.

2601 20 00 00 - випалений пiрит.

Ураховуючи наведені пояснення до товарної позиції та правило 2 а Основних правил інтерпретації товар «агломерована залізна руда» слід вднести до 2601 12.

У свою чергу «агломеровані руди та концентрати залізні, крім випаленого піриту» розподілено за принципом кінцевого виду продукції:

- Котуни з руди залізної (2601 12 00 10);

- інше (2601 12 00 90), в яку входить інші види агломерованої залізної руди.

Ураховуючи даний розподіл, опис нашого товару, його призначення та складову частку основного елемента руди - залізо, ступінь обробки тощо, товар «агломерована залізна руда» має бути віднесено до підкатегорії 2601 12 00 90.

3. Декларування експорту залізної руди

Декларування залізної руди здiйснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дiй) точних вiдомостей про товари, мету їх перемiщення через митний кордон України, а також вiдомостей, необхiдних для здiйснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуваннi письмової форми декларування можуть використовуватися як електроннi документи, так i документи на паперовому носiї.

Пiд митною декларацiєю, заповненою у звичайному порядку, розумiється митна декларацiя, що мiстить обсяг вiдомостей (даних), достатнiй для завершення митного оформлення залізної руди, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митному режимі експорту [2].

Залізна руда підлягає обов'язковому декларуванню, встановленого МКУ та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Умови і порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються КМУ [2].

Затверджене ПКМУ № 450 від 21 травня 2012 року Положення про митні декларацiї визначає вимоги до оформлення i використання митних декларацiй, на пiдставi яких декларуються товари, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України пiдприємствами, та iншi товари, що вiдповiдно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларацiї, передбаченої для пiдприємств, а також порядок внесення змiн до митних декларацiй, їх вiдкликання та визнання недiйсними.

Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацiй на бланку єдиного адмiнiстративного документа» від 30 травня 2012 року № 651, визначає правила заповнення граф митних декларацiй на бланках єдиного адмiнiстративного документа форми МД-2, додаткових аркушiв до нього форми МД-3, специфiкацiї форми МД-8, порядок унесення вiдомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфiкацiї, а також порядок оформлення, розподiлу та використання аркушiв МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8 [12].

Порядок заповнення граф МД декларантом подано нижче та на Додатку А.

Графа 1 "Декларація". У першому пiдроздiлi зазначається 2-значний лiтерний код напрямку перемiщення товарiв згiдно з класифiкатором типiв декларацiй - «ЕК» - вивезення з України. У другому підрозділі був зазначений код митного режиму - «10», відповідно до Класифікатора митних режимів, що затверджений Держмитслужбою. У третьому підрозділі був зазначений тип декларації - «АА» - митна декларацiя, заповнена у звичайному порядку.

Графа 2 "Відправник/Експортер". У графі було зазначено відомості про відправника. У правому верхньому кутку був зазначений літерний код альфа-2 країни місцезнаходження - «UA» відповідно до Класифікації держав світу, далі через знак "/" - індивідуальний податковий номер платника податків - «0000963146». Далі було указане найменування та відомості про місцезнаходження відправника - «ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат"» 50029 м. Запоріжжя, вул. Лукашевича, 5 Україна. У лiвому нижньому кутi графи проставляється iдентифiкацiйний номер «UA10000963146».

Графа 3 "Форми". У першому пiдроздiлi графи зазначається порядковий номер комплекту - «1», у другому - загальна кiлькiсть комплектiв ЄАД i додаткових аркушів - «1» .

Графа 4 "Відвантажувальні специфікації". У графi зазначається загальна кiлькiсть долучених до МД комплектiв доповнень, складених Декларантом, i через знак "/" - кiлькiсть аркушiв у примiрнику специфiкацiї. Використовується один комплект доповнення та не використовується специфікація - "1/0"

Графа 5 "Всього товарів". Була зазначена загальна кількість задекларованих у ВМД товарів - «1».

Графа 6 "Всього місць". Графа не заповнюється, так як товари перемiщуються через митний кордон насипом, i в товаросупровiдних документах, пакувальних аркушах не визначено кiлькiсть вантажних мiсць.

Графа 7 "Довідковий номер". Декларантом був зазначений наданий ним порядковий номер МД - «17».

Графа 8 "Одержувач". У графі зазначено відомості про одержувача товарів. У правому верхньому кутку зазначено літерний код альфа-2 країни місцезнаходження - «RU», далі через знак "/" - індивідуальний податковий номер платника податків - «0059786158». Далі було указане найменування та відомості про місцезнаходження одержувача - «ООО"Пензамет", 300016, г. Пенза, ул. Кирова 37, Российская Федерация». Для громадян-резидентiв i нерезидентiв - умовно визначений облiковий номер "000/0000/000000".

Графа 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання". У графі було зазначено відомості про ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат" аналогічно до графи 8.

Графа 11 "Торговельна країна / Країна виробництва". У графi зазначається лiтерний код альфа-2 - «RU», вiдповiдно до класифiкацiї країн свiту країни мiсцезнаходження особи, вiдомостi про яку зазначенi в графi 8 МД,

Графа 12 "Відомості про вартість". В нашому випадку графа не заповнюється, так як не сплачувалось вивізне мито.

Графа 14 "Декларант/Представник". У правому верхньому кутку зазначено літерний код альфа-2 країни місцезнаходження - «UA», далі через знак "/" - індивідуальний податковий номер платника податків - «0000963146». Далі було указане найменування та відомості про місцезнаходження декларанта - «ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат"» 50029 м. Запоріжжя, вул. Лукашевича, 5 Україна». У лiвому нижньому кутi графи проставляється iдентифiкацiйний номер «UA10000963146».

Графа 17 "Країна призначення". У графi вiдповiдно до класифiкацiї країн свiту наводиться українською мовою коротка назва країни призначення «Російська Федерація».

Графа 17а "Код країни призначення". У графi зазначається лiтерний код альфа-2 - «RU» вiдповiдно до класифiкацiї країн свiту країни, назва якої зазначена в графi 17.

Графа 18 "Ідентифікація і країна реєстрації транспортного засобу при відправленні/прибутті". У лівому підрозділі графи зазначені ідентифікаційні відомості про транспортний засіб, а саме реєстраційний номер автомобіля та причепа - «BX7535AM/BX7715KX». У правому підрозділі проставлений літерний код альфа-2 країни реєстрації транспортного засобу - «UA».

Графа 19 "Контейнер". У графі була зазначена інформація щодо способу ввезення взуття та проставлено «0», оскільки товари не прямували в контейнері.

Графа 20 "Умови поставки". У першому підрозділі графи наведене скорочене літерне найменування умов поставки згідно з Класифікатором умов поставки, що затверджений Держмитслужбою, - «FCA». У другому пiдроздiлi графи зазначається лiтерний код альфа-2 вiдповiдно до класифiкацiї країн свiту країни, на територiї якої мiститься географiчний пункт доставки товарiв - «UA», через пропуск - назва цього географiчного пункту - «Запоріжжя».

Графа 21 "Ідентифікація і країна реєстрації активного транспортного засобу на кордоні". У графі зазначені відомості про транспортний засіб, на якому здійснювався перетин митного кордону при ввезенні взуття на митну територію України. Графа була заповнена аналогічно до графи 18.

Графа 22 "Валюта та загальна сума за рахунком". У лiвому пiдроздiлi наводиться вiдповiдно до класифiкацiї валют лiтерний код валюти, у якiй складено рахунки-фактури (iнвойси) або iншi документи, якi визначають вартiсть товару - «RUB». У правому пiдроздiлi графи зазначається сума наведених у графах 42 ЄАД i додаткових аркушiв МД фактурних вартостей залізної руди у валютi, код якої зазначений у лiвому пiдроздiлi графи - «4 156 704».

Графа 23 "Курс валюти". У графi зазначається офiцiйний курс гривнi до російського рубля, зазначеної в лiвому пiдроздiлi графи 22 МД, установлений Національним банком України на дату прийняття митним органом декларації до оформлення - «0,26108».

Графа 24 "Характер угоди". У лівому підрозділі графи був зазначений код характеру договору згідно з Класифікатором характерів угод, що відповідає валюті розрахунку - «41 (переміщення товарів з розрахунком у замкнутій валюті)». У правому підрозділі графи був наведений літерний код валюти розрахунку відповідно до Класифікації валют - «RUB».

Графа 25 "Вид транспорту на кордоні". У лівому підрозділі графи згідно з Класифікатором видів транспорту, що затверджений Держмитслужбою, проставлявся код транспортного засобу, зазначеного в графі 21 МД - «30».

Графа 26 "Вид транспорту в межах країни". У лівому підрозділі графи згідно з Класифікатором видів транспорту, що затверджений Держмитслужбою, проставлявся код транспортного засобу, зазначеного в графі 21 МД - «30».

Графа 28 "Фінансові та банківські відомості". У графi наводяться вiдповiдно до умов зовнiшньоекономiчного договору (контракту) окремими рядками вiдомостi про уповноваженi банки особи, яка здiйснює розрахунки за зовнiшньоекономiчним договором (контрактом):

1 - код за ЄДРПОУ вповноваженого банку - «36541276»;

2 - найменування банку - «ПАТ УніКредит Банк»;

3 - МФО - «300744».

Графа 29 "Митний орган виїзду/в'їзду". У графi зазначаються згiдно з Класифiкатором митних органiв найменування митницi - «Сумська митниця» i дев'ятизначний код пункту пропуску - «805000000», через який товари вивозиться з України.

Графа 31 "Вантажні місця та опис товарів - Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості".

Пiд номером 1 зазначаються найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу iдентифiкувати та класифiкувати товар (фiзичнi характеристики товару в обсязi, достатньому для однозначного вiднесення його до коду згiдно з УКТ ЗЕД, у кiлькостi знакiв, визначенiй правилами заповнення графи 33 МД для вiдповiдного митного режиму та особливостей перемiщення); відомості, необхідні для розпізнання нашого товару - вид та матеріал - «залізна руда».

Під номером 3 проставлено «0», оскільки для перевезення залізної руди контейнери не використовувалися.

Графа 32 "Товар №". У графі був проставлений порядковий номер товару, що декларується в графі 31 ВМД - «1».

Графа 33 "Код товару". В першому підрозділі графи зазначені перші 8 знаків коду залізної руди згідно з УКТЗЕД - «26011200». У другому підрозділі графи зазначений дев'ятий та десятий знаки коду товару згідно з УКТЗЕД «90».

Графа 34 "Код країни походження". У лiвому пiдроздiлi "а" графи зазначається вiдповiдно до класифiкацiї країн свiту лiтерний код альфа-2 - «UA» країни походження товару, описаного в графi 31 МД i класифiкованого згiдно з УКТ ЗЕД у графi 33 МД.

Графа 36 "Преференція". У графi зазначається вiдповiдно до класифiкатора звiльнень вiд сплати вивiзного мита тризначний цифровий код пiльги в обкладеннi товару вивiзним митом, передбаченої законодавством щодо товару, описаного в графi 31 МД i класифiкованого в графi 33 МД. В нашому випадку було зазначено «400», оскільки залізна руда вивозяться з України згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД.

Графа 37 "Процедура". У графі було проставлено код процедури переміщення залізної руди відповідно до заявленого митного режиму. У першому підрозділі графи зазначено чотиризначний код, перші дві цифри якого - код митного режиму відповідно до Класифікатора митних режимів - «10», наступні дві - код попереднього митного режиму згідно з Класифікатором митних режимів - «00», оскільки був відсутній попередній митний режим.

У другому підрозділі графи був проставлений чотиризначний код, перші два знаки якого - літерний код особливості переміщення залізної руди «ZZ», наступні два знаки - цифровий код додаткової особливості переміщення товарів згідно з Класифікатором особливостей переміщення товарів через митний кордон України, що затверджені Держмитслужбою - «00».

Графа 38 "Вага нетто (кг)". У графi зазначається в кiлограмах вага залізної руди, описаної в графi 31 МД, без будь-якої упаковки - «345500».

Графа 42 "Ціна товару". У графi з точнiстю до чотирьох знакiв у дробовiй частинi наводиться фактурна вартiсть залізної руди у валютi, в якiй складенi рахунки або iншi документи, якi визначають вартiсть товару - «4156704,0000».

Графа 44 "Додаткова інформація / Подані документи / Сертифікати і дозволи". У графi зазначаються вiдомостi про необхiднi для здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення документи. Відомості щодо кожного документа починаються з нового рядка за схемою: код документа згідно з Класифікатором документів; номер документа і дата. Відомості були подані наступним чином (див табл.1):

Таблиця 1 Декларування графи 44 МД

	Відомості, зазначені в графі
1602	Картка облiку особи, яка здiйснює операцiї з товарами - 400/2012/0000507	29/11/12
2730	Мiжнародна автомобiльна накладна (CMR) - 553815	03/12/12
2800	Свiдоцтво про реєстрацiю транспортного засобу - САA566478	15/11/11
2950	Книжка МДП (Carnet TIR) - XQ.71153703	06/12/12
2951	Свiдоцтво про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарiв пiд митними печатками та пломбами - 181460	16/08/12
3105	Рахунок-фактура (iнвойс) - 1567	07/12/12
3141	Пакувальний лист - 1567	07/12/12
4104	Зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) купiвлi-продажу - 53/VED- 17	25/05/12
5504	Iнформацiя про позитивнi результати здiйснення радiологiчного контролю товару - 7531	20/07/12

Графа 46 "Статистична вартість". У графі зазначена митна вартість залізної руди в тисячах гривень - «1085,23228».

Графа 47 "Нарахування платежів". У графі при експорті залізної руди платежі не нараховувалися.

Графа 54 "Місце та дата:". У графі зазначені відомості про місцезнаходження декларанта - «50029 м. Зпоріжжя, вул. Лукашевича, 5». У графі також були зазначені прізвище, ініціали й особистий підпис особи, яка склала МД - «Снігур Ж.В.» та у міжнародному форматі (з урахуванням коду країни та населеного пункту або мережі оператора рухомого (мобільного) зв'язку) номер телефону особи, яка склала ВМД - +380678951635».

Оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України МД є документом, що засвідчує надання державою суб'єкту ЗЕД, тобто ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат" права на розміщення залізної руди у митний режим експорту, відповідно до якого товар було вивезено за межі території України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та використання без будь-яких обмежень.

Отже, формою декларування залізної руди, що перетинала митний кордон України, було подання митному органу МД до оформлення. МД була заповнена відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням умов поставки, митного режиму та заходів тарифного і нетарифного регулювання експорту залізної руди.

4. Державне регулювання експорту залізної руди

Експортні операції, як складова частина зовнішньої торгівлі є найважливішим джерелом одержання прибутку держави. Досягнення максимальної ефективності експортних операцій, а, отже, максимізація прибутку можлива тільки з використанням знань і досвіду, накопичених протягом тривалого часу.

Серед різноманітних форм зовнішньоекономічної діяльності історично першою та переважаючою є міжнародна торгівля, тобто міжнародний обмін продуктами й послугами. За напрямком товарного потоку операції у міжнародній торгівля поділяються на експорт і імпорт. Розглянемо сутність експорту.

Експорт товарів - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України. Таким чином, український суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, що здійснює експорт товарів, є експортером. Експортна операція являє собою діяльність, спрямовану на продажів і вивіз за кордон товарів для передачі їх у власність іноземному контрагенту.

Перед здійсненням експортної операції необхідно вирішити питання про метод експорту.

Метод експорту - це спосіб здійснення експортної операції.

У міжнародній торговій практиці застосовуються два методи експорту:

Прямий експорт - здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем через власну зовнішньоторговельну фірму або відділ зовнішньоекономічних зв'язків.

Першим етапом здійснення експортної операції є пошук контрагента і встановлення з ними контактів. Для експортера засобом встановлення контактів з імпортером є відправка йому комерційної пропозиції - оферти.

При прямому методі торгівлі виникає визначена фінансова вигода, оскільки скорочуються витрати на суму комісійної винагороди посереднику, знижуються ризик і залежність результатів комерційної діяльності від можливої несумлінності чи недостатньої компетенції посередницької організації.

Цей метод також дозволяє постійно знаходитися на ринку, враховувати його зміни і вчасно на них реагувати. У той же час використання прямого методу торгівлі має на увазі наявність комерційної кваліфікації і торгового досвіду. У іншому випадку фінансові витрати не тільки не скоротяться, але можуть значно зрости. Крім того, міжнародна торгівля в порівнянні з внутрішньої є більш ризикованої, що обумовлено економічними, політичними, правовими і соціальними умовами в різних країнах, їхніми традиціями й звичаями, а також великими відстанями між торговими партнерами. У результаті часто буває доцільно, а іноді просто необхідно використовувати посередників для проведення міжнародних торгових операцій.

Непрямий метод - вихід на зовнішній ринок за допомогою посередників. Більш половини міжнародного товарного обміну здійснюється при сприянні торгових посередників, тобто незалежних від виробників і споживачів товарів торгових фірм, організацій і осіб.

Під торгово-посередницькими операціями розуміються операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, які виконуються за дорученням виробників і споживачів незалежним торговим посередником, на основі чи догоди окремого доручення, що укладається між ними.

Торгове посередництво містить у собі значне коло послуг, зокрема з пошуку закордонного контрагента, підготовки й укладання догоди, кредитування сторін і надання гарантій, оплати товару покупцем, проведення транспортно-експедиторських операцій і страхування товарів при транспортуванні, виконання митних формальностей, проведення рекламних і інших заходів щодо просування товарів на закордонні ринки, здійснення технічного обслуговування й проведення інших операцій.

Після вибору методу експорту і встановлення контактів безпосередньо з чи імпортером через посередника, сторони приступають до обговорення і висновку контракту купівлі-продажу. Згідно з контрактом основними обов'язками експортера є: постачання товару, передача документів і прав власності на товар; імпортера - сплата ціни за товар і прийняття товару.

Здійснення експорту залізної руди в Україні регулюється Законами України; Указами Президента України; Декретами Кабінету Міністрів України; Положеннями Міністерства економіки України, Міністерства Зовнішньоекономічних Зв'язків, інших міністерств і відомств, що регулюють окремі питання тарифного і нетарифного характеру; угодами, укладеними Україною з іншими державами і іншими законодавчими актами України.

По-перше основою регулювання діяльності підприємств України які здійснюють експорт залізної руди на зовнішніх ринках є Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", який:

· дає визначення основним термінам, застосовуваним у практиці зовнішньоекономічної діяльності;

· закріплює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

· визначає коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, їх права та обов'язки;

· дає перелік можливих видів зовнішньоекономічної діяльності;

· законодавчо закріплює регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

· регулює економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями;

· захищає права та інтереси держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

· зумовлює відповідальність України як держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при порушенні ними Законів України чи обов'язків, пов'язаних з виконанням контракту, а також визначає застосовувані до них санкції [1].

Необхідною умовою перетинання митного кордону України при експорті залізної руди є виконання митних формальностей, порядок здійснення яких регулюється Законом України "Про Єдиний митний тариф", а також Митним Кодексом України.

При укладенні договорів при здійсненні експорту залізної руди контрагенти зобов'язані використовувати затверджені Міністерством Зовнішньоекономічних Зв'язків "Положення про форму зовнішньоекономічного контракту", яке закріплює основні умови укладання договорів купівлі-продажу. А деякі аспекти цих договорів закріплені у спеціальних правових актах.

Здійснення платежів у іноземній валюті регулюється Декретами Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а також Законом України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті". Перерахованими вище документами встановлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин [14,15].

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" експорт є валютною операцією, бо експорт пов'язаний з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу[14].

При виборі базисних умов постачання підприємства користаються Указом Президента "Про використання Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів". Ці правила викладено у ІНКОТЕРМС-2010, згідно з якими існує 11 базисних умов постачання, які відрізняються за обов'язками, які несуть контрагенти.

Оподаткування прибутку від експортних операцій здійснюється на підставі Податкового Кодексу України.

Порядок квотування і ліцензування експорту визначає Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та наказ Мінекономіки України «Про порядок ліцензування експорту товарів», згідно з якими Рішення про застосування режиму ліцензування експорту товарів, у тому числі встановлення квот (кількісних або інших обмежень), приймається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики з визначенням переліку конкретних товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, періоду дії ліцензування та кількісних або інших обмежень щодо кожного товару [1,16].

Перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2013 році затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2012 № 1201. До цього переліку товар «агломерована залізна руда» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2601 12 00 90 не відноситься. В основу законодавчої бази страхування експортних операцій покладено Декрет Кабінету Міністрів України "Про страхування". Згідно з Указом Президента України з метою запобігання демпінгу при експорті залізної руди застосовуються заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, і врегулювання торгових суперечок. Важливим чинником зростання експорту є наявність в Україні сотень підприємств, зорієнтованих на зовнішні ринки. Протягом десятиріч не лише крупні промислові гіганти, але й цілі галузі промисловості були глибоко інтегровані у виробничу кооперацію з республіками СРСР і країнами соціалістичного табору. Після розвалу СРСР ці галузі втратили доступ на традиційні ринки, тому при обмеженому внутрішньому попиті величезні виробничі потужності залишаються незавантаженими. Тому пріорітетним є відновлення втрачених виробничих зв'язків та освоєння нових ринків.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

залізний контроль руда декларування

Незважаючи на спад обсягів експорту залізної руди у 2012 році у порівнянні з минулим роком, проблема митного оформлення та особливостей вивезення залізної руди є актуальною й сьогодні.

На підставі аналізу літературних джерел та проведених досліджень можна зробити ряд висновків щодо існуючої законодавчої бази, що регламентує порядок і правила переміщення залізної руди через митний кордон України, особливостей класифікації залізної руди за УКТ ЗЕД.

У даній роботі здійснено детальний аналіз законодавчої бази, яка регулює порядок вивезення з митної території України залізної руди. Розглянуто документи, які є необхідними для здійснення митного контролю.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Правильна класифікація залізної руди є важливим складовим елементом системи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

В даній роботі було проведено класифікацію товарів, які відносяться до групи 26 УКТ ЗЕД. Таким чином, для руди залізної, що перетинала митний кордон України було присвоєно код 2601120090 відповідно до правил інтерпретації товарів та відповідно до приміток та пояснень до товарних позицій та підкатегорій.

Формою декларування залізної руди, що перетинали митний кордон України, було подання митному органу митної декларації до оформлення. МД була заповнена відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням умов поставки, митного режиму та заходів тарифного і нетарифного регулювання експорту.

У процесі здійснення митного контролю суттєву роль відіграє система аналізу та управління ризиками, що значно прискорює процес виконання митних формальностей.

Слід також відмітити, що починаючи з 01.06.2012 у Митному кодексі України визначено таку форму митного контролю як «документальна перевірка». Це дозволяє митним органам і після експорту залізної руди здійснювати митний контроль, що полягає у можливості перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи при здійсненні конкретної операції навіть після її завершення.

Ці, а також інші зміни у законодавстві з питань митної справи прийняті у першу чергу з метою прискорення здійснення митних формальностей, у тому числі й при експорті залізної руди, й попередження порушень митного законодавства.

Маючи високий експортний потенціал Україна поки що не використовує його повністю і досить ефективно, порівняно з іншими державами. Так, за обсягами експорту товарів на душу населення, Україна поступається не лише розвиненим країнам, але й більшості країн Центральної та Східної Європи. Використанню даного потенціалу частково заважає митна політика держави.

Дана робота показує, що економіка країни хоч і зазнала певних змін під час кризи, проте відновлюється і має намір розпочати своє зростання, оскільки законодавчо перші кроки вже зроблені.

Таким чином, на основі викладених висновків можна зробити такі пропозиції:

· Зважаючи на перехідний етап зовнішньоекономічної діяльності України в частині електронного декларування (за І півріччя 2012 року кількість оформлених електронних документів склала вже 17 % від загалу), вважаємо за необхідне якнайшвидше створити для суб'єктів ЗЕД всі умови для переходу із паперового декларування на електронне, що значно спростить саму процедуру митного оформлення та збереже такий безцінний для всіх нас час. Тобто, зробити все можливе, щоб громадяни і посадові особи підприємств мали змогу безперешкодно і у накоротший термін оформити свій вантаж за допомогою електронної митниці.